Стенограма пленарного засідання (15.11.2019)

С Т Е Н О Г Р А М А

ТРИДЦЯТЬ ДРУГОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 15.11.2019 р.

О.Сич. Шановні панове, колеги-депутати, запрошені, шановні представники місцевих громад! Будемо розпочинати роботу нашої сесії.

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації в сесійній залі присутні 66 депутатів, відсутні – 17, з них: у відрядженні – 3, на лікарняному – 3, у відпустці – 1, з інших поважних причин – 8, з невідомих причин – 2 депутати. Можливо, що вони ще появляться на сесії.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради тридцять друга сесія обласної ради є правомочною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні колеги!

На сесію обласної ради запрошений і присутній голова обласної державної адміністрації Денис Анатолійович Шмигаль, заступники голови обласної державної адміністрації, директори відповідних департаментів, начальники окремих управлінь обласної державної адміністрації, голови районних рад, міські голови міст обласного значення, голови об’єднаних територіальних громад, керівники відповідних структурних підрозділів районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад області, керівники правоохоронних органів, представники засобів масової інформації.

За традицією, що вже склалася, дозвольте мені разом Денисом Анатолійовичем вручити нагороди нашим краянам.

Запрошую першого заступника голови обласної ради Василя Івановича Гладія зачитати список нагороджених.

В.Гладій. За багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та високий професіоналізм відзнакою обласної ради та обласної державної адміністрації – медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” нагороджено телеоператора обласного телебачення “Галичина” Лесика Тараса Маркіяновича.

(Оплески в залі).

За багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання обов’язків та високий професіоналізм такою ж відзнакою – медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” нагороджено оглядача обласного телебачення “Галичина” Філіпову Галину Василівну.

(Оплески в залі).

За зразкове виконання обов’язків, сумлінну працю та високий професіоналізм відзнакою обласної ради та обласної державної адміністрації – медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” нагороджено директора департаменту фінансів обласної державної адміністрації Мацькевич Ірину Богданівну.

(Оплески в залі).

Товариство, вітаю всіх нагороджених.

(Оплески в залі).

Інші особи будуть нагороджені після розгляду одного з питань порядку денного. У нас ще буде другий тур нагородження. Дякую.

О.Сич. А ви хотіли, щоб все так було наперед. А так не цікаво!

Колеги, продовжуємо нашу роботу.

Шановні депутати!

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Хто з уповноважених представників депутатських фракцій хоче виголосити заяву? Прошу піднятись. Немає?

В такому разі, шановні колеги, я пропоную, аби мешканці місцевих громад, які зібрались тут, виділили свого уповноваженого, який би вийшов до трибуни і сказав, скажемо, ті побажання, які вони хотіли би висловити перед депутатським корпусом і представниками виконавчої влади області. Прошу. Будь ласка.

Голос із залу. Слава Ісусу Христу!

Шановний головуючий, шановна президіє! Я є представником Ворохтянської територіальної громади, яка зараз присутня в даному залі з мирною акцією, щоб почути нас по питанню децентралізації. Адже процес децентралізації, що розпочався у далекому 2014 році, і по методиці утворення ОТГ Ворохта не може входити у Яремчанську ОТГ у зв’язку з відстанями, у зв’язку з певними нормативними актами.

Тому спочатку, з 2014 року, ми були включені як окрема територіальна громада у
перспективний план Івано-Франківської області. У нас є наявна вся комунікація, наявна амбулаторія, пожежна частина, наявні також у нас школа, дитячий садочок, що дає змогу бути повноцінними… ми активно зверталися до жителів територій, на жаль, відповідей до цього часу не було, адже аж у 2019 році Татарівська громада вирішила також об’єднатись з Ворохтою, з центром ОТГ у Ворохті.

По даному питанню була подана відповідна документація, відповідний проект рішення, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів про утворення територіальних громад. Поки що ми ще конкретної відповіді не маємо, але маємо проміжну відповідь, де нам вказують визначитись із старостинським…

Ми хочемо бути почутими, що це є процес добровільного об’єднання, що жителі Татарова і Ворохти  хочуть цього об’єднання.

Також, користуючись нагодою, сьогодні у нас спортивне більш свято, хочу особисто подякувати і голові державної адміністрації, обласної ради, депутатського корпусу за виділені кошти для нашого трампліну, які виділили для штучного покриття. Особиста вам  подяка.

Так що просимо бути почутими. Ми направили ще один лист. Якщо можу передати
наручно голові обласної державної адміністрації по даному питанню… (Без мікрофона).

Д.Шмигаль. Дякую. Лист отримав. Одне обіцяю точно, що ми зараз рахуємо мережу надання адміністративних послуг, фактично добровільний етап в цьому році закінчується. І це побажання, яке ви подали, воно…, звичайно, ми маємо спільно порахувати, скажемо, спроможність тої громади, яку ви пропонуєте зробити, ми це порахуємо, приїдемо до вас і разом про це поговоримо. То це питання якраз вже спільної дискусії перед тим, як виносити це все на КабМін, Верховну Раду. Розрахунки ми закінчимо приблизно через 1,5-2 тижні, і тоді з вас почнемо такі дискусійні моменти, зустрінемось ще раз вже в такому робочому варіанті дискусії і поговоримо. Дякую.  Лист взяв. Дякую.

О.Сич. Зі свого боку я від імені обласної ради хочу сказати наступне.

Обласна рада згідно з чинним законодавством й так достатньо віддалено була причетна до процесу формування об’єднаних громад. Всі експертизи, розрахунки, “добро” готували виконавчі органи влади в особі обласної адміністрації, і або подавали обласній раді, скажемо, до відома, або ж було навіть так, що громади утворювались, а вже заднім числом до обласної ради звертались, що затвердьте те, що створили, маючи депутатів за ніщо. І я неодноразово звертав увагу на такі прецеденти. Але це було хоч якесь наближене поняття того, що обласна рада, яка своїми депутатами насправді представляє всіх мешканців області, хоч якось впливає на цей процес.

Сьогодні Верховна Рада взагалі усуває обласні ради від цього процесу. Тому я можу, на відміну від Дениса Анатолійовича, сказати тільки одне: ми почули, але не маємо повноважень. Думаю, що цей процес буде завершуватись в адміністративному порядку, і очевидно, що будуть прийняті якісь рішення на рівні або Кабінету Міністрів, або Верховної Ради, і наскільки вони будуть враховувати принцип добровільності, сьогодні ніхто цього сказати не може. Я би вам рекомендував вашу точку зору довести до відома обраного вами депутата Верховної Ради України, бо з нас усіх він найбільше сьогодні причетний до тих органів, які будуть приймати ці рішення. Дякую.

Голос із залу. Доброго дня! Слава Ісусу Христу!

Шановний Олександре Максимовичу, Денисе Анатолійовичу, Василю Івановичу, Сергію Михайловичу! Шановні депутати! Шановні наші громади!

Насправді, ми прийшли сюди не просто так, щоб ми прийшли, а ви побачили. Ми прийшли, щоб ви почули нас. Щоб ви почули нас, щоб ви зрозуміли, що сьогодні процес добровільного об’єднання громад триває. Власне громади сьогодні прийшли сюди з мирною акцією, прийшли мирно, щоб почути, побачити і щоб зрозуміти, що громади все ж таки – це сила, що громади сьогодні вміють і знають, як вирішувати свої питання, що громади сьогодні юридично грамотні, що громади сьогодні юридично грамотно можуть відписувати різні запити, отримувати інформацію, тому що сьогодні є інтернет. І насправді той лист, який ми сьогодні отримали трішки раніше з ОДА, – це відписка.

Панове, складається враження, що або в ОДА некомпетентні працівники, в чому я дуже сумніваюсь, там сидять грамотні, розумні люди. Тоді виходить, що або на місцях працюють люди, яким можна дати якусь певну інформацію скривлену, не до кінця обгрунтовану, юридично неграмотну, або третє – включився процес політизації процесу об’єднання громад Ворохти і Татарова, що теж не виключається.

Тому, шановний Денисе Анатолійовичу, ми сьогодні апелюємо до вас як до керівника області, як до людини, від якої залежить багато сьогодні, як до представника державної влади на місці, в Івано-Франківській області.

Денисе Анатолійовичу, розберіться, будь ласка, в ситуації, вникніть в це питання. Якщо ви пропонуєте у будь-якому форматі, де вам необхідно, ми зустрінемось, приїдемо до вас, обговоримо це питання. Ми хочемо бути почутими, насправді. І ми не маємо, наші дві громади не мають нічого проти Яремчанської міської ради, ми не проти, ми – за. Ми зараз об’єднуємось, як колись писав Митрополит Андрей Шептицький, принцип позитивної суми, коли об’єднуються, двоє, троє, четверо заради блага всіх разом. Ми цього добиваємось, ми цього хочемо, ми цього будемо вимагати від представників нашої влади.

Принагідно хочу подякувати нашому депутату Зіновію Андрійовичу за те, що він на рівні Верховної Ради активно “протягнув”, “протягнув лобі” щодо того, що у нас не заберуть у 2020 році акцизи з місцевих податків. Насправді, це треба поплескати нашому народному депутату.

(Оплески в залі).

Ми дуже вдячні нашому депутату. І тому ми вас закликаємо до конструктивного діалогу. І не хочемо ми якось, знаєте, говорити про якісь подальші акції, ми цього не хочемо, тому що ми впевнені, що ми це питання вирішимо добровільно, грамотно, чесно й відповідально.

Дякую вам за увагу.

(Оплески в залі).

Голос із залу. Олександре Максимовичу, можна декілька слів?

О.Сич. Будь ласка.

В.Онутчак. Шановна президіє, шановні депутати, шановні представники громад, шановні запрошені!

Я хочу сказати слідуюче. Коли приймалось рішення обласною радою про перспективний план, було прийнято відповідне рішення про створення двох громад: одна громада – це Яремчанська, до якої входять і конкретно записано в перспективному плані – Микуличин, Татарів, Поляниця, Яблуниця, с.Вороненка; і слідуюча об’єднана територіальна громада – сама Ворохта. Напевно, що у правовому нігілізмі десь закладений вже той камінь, якого важко розколоти. І ми звернулися вчора до обласної державної адміністрації і зокрема до робочої групи про те, щоби вивчити питання цього правового нігілізму з самого початку, де був закладений відповідний камінь цей. І так само ми звернулися до робочої групи про те, щоби визначити конкретно відповідно чи буде фінансова спроможність Ворохтянської селищної ради і Татарівської сільської ради  при об’єднанні, і так само дати відповідну характеристику фінансової спроможності цілої громади. Але є ще одне. Чи береться до уваги відповідна межа населених пунктів? Тому що Ворохтянська і Татарівська сільська ради… Ворохтянська селищна і Татарівська сільська рада відгороджують такі громади як село Яблуниця і село Поляниця, де попередньо десь обговорюється питання про входження їх до складу Яремчанської громади. Ось тут нам потрібно сідати за круглий стіл і працювати в цьому напрямку.

Я вас дуже прошу, щоб представники з Татарова, з селища Ворохта, представники з Поляниці були задіяні, Яблуниці, від нас, від міської ради, і сідаємо, і все обґрунтовано рахуємо, яка спроможна відповідна громада.

Ясна річ, що кожна громада хоче… ми далеко йти не будемо. У нас є відповідний польський досвід, де 23-25 тис. – це є відповідно громада, і бачимо, як розвиваються зараз громади Польщі. Вірю, проте, що здоровий глузд переможе.

І як не згадати слова поета: “Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!”.

(Оплески в залі).

О.Сич. Від депутатських фракцій, повторюю, не буде бажаючих взяти участь у виступах?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Тоді продовжуємо нашу роботу.

12 листопада 2019 року…

Представники громад, ви будете присутні увесь час?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді, щоб я не продовжував роботу в такій дезорганізаційній атмосфері, ми тоді може почекаємо, поки ви вийдете, і будемо продовжувати нашу роботу тоді.

Одну хвилинку часу, і ми продовжуємо нашу роботу.

Шановні колеги! Продовжуємо роботу, бо час не безрозмірний.

12 листопада 2019 року відбулося засідання президії обласної ради.

Президія рекомендувала внести на розгляд тридцять другої сесії обласної ради 22 питання і питання “Різне”.

Порядок денний та матеріали сесії, колеги, ви отримали під час реєстрації, частина депутатів отримала під час проведення президії та Дня депутата в обласній раді.

Проекти рішень з питань, включених до порядку денного, розміщені на офіційному сайті обласної ради.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради, а також Законом України “Про доступ до публічної інформації”, окрім тих питань, що були внесені на президії обласної ради.

Є, правда, декілька питань, які ми змушені були включити до порядку денного в силу тих чи інших причин. Це вимагають або вимоги законодавства, або ж потреба у фінансуванні, чи кадрові питання.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях постійних комісій обласної ради, за результатами розгляду надано відповідні висновки і рекомендації.

Пропоную наданий вам проект порядку денного тридцять другої сесії обласної ради взяти за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався? Комісія працює.

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Немає. Нагадую, що згідно з нашим Регламентом на виїзних сесіях при голосуванні за проект порядку денного ми не використовуємо бюлетені.

Чи будуть доповнення до проекту порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка, Манолій Васильович Піцуряк.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний голово! Прошу по третьому питанню надати мені можливість виступити як співдоповідач. Оскільки дане питання розглядалось на комісії, ми були ініціаторами цього питання, для того, щоб я мав 5 хвилин, а не 3 хвилини. Дякую.

О.Сич. Ну, це регламентне питання, це не доповнення до порядку денного. Я прошу слідкувати за порядком ведення сесії і слухати не тільки себе, але й головуючого.

Ще раз перепитую. Шановні колеги! Чи є доповнення до проекту порядку денного?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Другий мікрофон, будь ласка.

І.Приймак. Прошу в порядок денний внести питання про звернення обласної ради щодо прийнятого в першому читанні законопроекту № 2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.

О.Сич. Колеги, поступила пропозиція. Прошу визначатись. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Пропоную проект порядку денного з проголосованою пропозицією прийняти в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Починаємо розгляд питань. Розглядається питання “Про інформацію обласної виборчої комісії про реєстрацію депутата обласної ради сьомого демократичного скликання”.

Проект рішення номер 1 – на окремому аркуші.

Доповідає Карабін Зіновій Євгенович – голова обласної виборчої комісії.

Будь ласка.

З.Карабін. Шановний пане голово, президіє, депутати, присутні!

1 листопада відбулося засідання обласної виборчої комісії, розглянуто рішення від
3 жовтня 2019 року №1251-31/2019 Івано-Франківської обласної ради щодо дострокового припинення повноважень депутата  Шувара Андрія Йосифовича, обраного 25 жовтня 2015 року по багатомандатному виборчому округу і включеного до виборчого списку Івано-Франківської обласної організації політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, у зв’язку з його особисто поданою заявою про дострокове припинення ним повноважень.

Згідно з частиною першою статті 90 Закону України “Про місцеві вибори” у разі, якщо депутат, який обирався у багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від організації партії.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 25, частини першої, третьої, сьомої статті 89, частини першої, другої статті 90 Закону України “Про місцеві вибори”, частини другої статті 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” Івано-Франківська обласна виборча комісія  постановляє: визнати обраним депутатом Івано-Франківської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі Попович Любов Миколаївну, 16.10.1969 року народження, освіта вища, член партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, Слобідська загальноосвітня школа I-II ступеня Коломийського району Івано-Франківської області, вчитель, місце проживання: Івано-Франківська область, Коломийський район, с.Слобідка, вул.Шевченка, 14, включена до виборчого списку від Івано-Франківської обласної організації політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” у багатомандатному виборчому окрузі.

І також другою постановою № 58 відповідно до частини другої статті 25, статті 27, частин першої, третьої, сьомої статті 89 Закону України “Про місцеві вибори”, Роз’яснення щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах і селах, старост сіл, селищ, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 2 жовтня 2015 року Івано-Франківська обласна виборча комісія постановляє: зареєструвати депутатом Івано-Франківської обласної ради на чергових виборах депутатів Івано-Франківської обласної ради Івано-Франківської області 25 жовтня 2015 року в багатомандатному виборчому окрузі Попович Любов Миколаївну.

Ці постанови надіслані в Центральну виборчу комісію, в обласну раду, в обласну організацію “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

У мене все.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Чи є бажання обговорити щось в цьому питанні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. В такому разі пропоную проголосувати за проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Утримався? Проти?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Запрошую Любов Миколаївну для отримання посвідчення і нагрудного значка.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

О.Сич. Вітаємо новообраного депутата і зичимо успіхів у нашій спільній діяльності на благо громад Прикарпаття.

Розглядається питання… Шановні колеги! Даруйте, регламентне  питання. Не буде заперечень, якщо ми додатково внесене питання про звернення розглянемо третім, після вже внесеного звернення? Чи є потреба ставити на голосування?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Тоді будемо працювати.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради з приводу фінансування коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідає Палійчук Микола Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.

Будь ласка.

М.Палійчук. Доброго дня, шановна президіє, шановні колеги-депутати!

В цьому році склалась така неоднозначна ситуація, коли ще попередній уряд прийняв три постанови і передбачив для бюджетів міст, районів, бюджетів ОТГ і обласного бюджету кошти в сумі 397 млн.грн., а новий уряд прийшов і дав відповідні розпорядження казначейству там  перевірити і притримати кошти. На сьогоднішній день дві постанови розблоковані, а одна остання – 500-а постанова від 10 липня 2019 року заблокована, яка передбачає виділення коштів в сумі 163 млн.грн. Це величезні кошти для бюджету області. Тому я зачитаю звернення, прошу підтримати, і окремо попрошу голову обласної адміністрації, навіть якщо буде ризик якихось окремих цільових коштів, які не зможуть бути використані у зв’язку із непроведенням тендеру чи ще щось, звернутись окремо до Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів і переспрямувати їх на інші ті об’єкти, де вже роботи зроблені, є борги. Те саме, що ми чули від жителів села  Раковець, де недобудована школа, є борги, і можемо погасити з тих коштів.

Я думаю, що уряд мав би прислухатись до голів обласних державних адміністрацій.

А зараз, з вашого дозволу, я зачитаю текст звернення.

“Прем’єр-міністру України О. Гончаруку, Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Ю. Арістову, Міністру фінансів України О. Маркаровій.

Звернення.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України для Івано-Франківської області у 2019 році передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на загальну суму 397,1 млн. гривень.

Очікуючи на її фінансування, місцевими громадами проведені певні обсяги робіт з метою подальшого освоєння цих коштів, а саме: виготовлено проектно-кошторисну документацію, проведено її експертизу, проведено тендерні процедури, укладено договори на виконання робіт, виділено співфінансування з місцевих бюджетів, розпочато роботи на об’єктах інфраструктури та соціально-економічного призначення тощо.

Однак, на вимогу Міністерства фінансів України, органи Державної казначейської служби України з 9 вересня 2019 року призупинили проведення видатків цієї субвенції.

Починаючи з 7 листопада 2019 року, Міністерством фінансів України розблоковано фінансування видатків, передбачених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 39-р та від 05.06.2019 р. № 365-р. Це дало змогу здійснювати оплату за виконані роботи на об’єктах інфраструктури та соціально-культурної сфери.

Водночас, здійснення видатків, передбачених для Івано-Франківської області розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 р. № 500-р, на загальну суму 163,1 млн. гривень все ще залишається заблокованим, що ставить під загрозу виконання найбільших за обсягами проектів, зокрема:

– капітальні ремонти автомобільних доріг – 23,5 млн. гривень;

– придбання медичного обладнання для медичних закладів області – 24,7 млн. гривень.

Субвенція для бюджетів міст районного значення – районних центрів складає 52,3 млн. гривень, в тому числі:

м. Городенки – 7,6 млн. гривень;

м. Долини – 16,4 млн. гривень;

м. Надвірної – 17,8 млн. гривень;

м. Тисмениці – 7,4 млн. гривень;

селища Рожнятів – 3,1 млн. гривень.

Оскільки зазначені вище розпорядження приймалися попереднім Урядом, розуміємо, що новообраний Кабінет Міністрів України має намір перевірити ефективність і доцільність використання коштів. Однак, зважаючи на те, що значна частина коштів знаходиться на рахунках міст, було проведено процедури тендерних закупівель, виготовлено документацію та розпочато виконання робіт.

Якщо ці кошти й надалі будуть заблоковані, це призведе до виникнення кредиторської заборгованості за виконані роботи та ставить під загрозу завершення багатьох проектів, роботи на яких практично виконані, підвищує ризики збільшення кількості незавершених проектів, загрожує появі судових позовів від підрядних організацій за несплату виконаних робіт, блокуванню рахунків, що спричинить виникнення додаткових витрат з місцевих бюджетів, боргові зобов’язання у наступному році та вкрай негативно вплине на їх фінансову забезпеченість.

Йдеться про значні обсяги коштів для громад області, які вкрай необхідно залишити та профінансувати до кінця поточного року.

Враховуючи зазначене, просимо надати відповідні доручення органам Державної казначейської служби України невідкладно забезпечити проведення видатків субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Прийнято на тридцять другій сесії Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання 15 листопада 2019 року”.

О.Сич. Дякую, Миколо Васильовичу.

Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Перший мікрофон. Будь ласка.

М.Королик. Шановні депутати! Дійсно, питання надзвичайно важливе. Я думаю, що Денис Анатолійович розуміє, наскільки це важливо, тому що ті кошти, які є в бюджеті розвитку області, в декілька разів менші у розпорядженні, ніж та сума, про яку сьогодні йде мова. А це і наші дороги, і медичне обладнання, і багато інших важливих речей. Тому дуже дивно, коли по цілій Україні кошти розблокували, сьогодні фінансуються такі важливі речі, а наша область потрапляє в немилість, при тому, що якщо подивитись результати виборів, то так само, як і ціла країна підтримала нашого Президента і тих депутатів, “слуг народу”.

Якщо вам вдасться, Денисе Анатолійовичу, донести позицію нашої області, і Кабінет Міністрів розблокує ці кошти, то ми будемо дуже вдячні, коли ту проблему, яку вони створили, самі зможуть її вирішити. Я думаю, що вся область буде так дякувати, як самі люди дякували за те, що “слуги народу” подали наш бюджет на розгляд у Верховну Раду, “слуги народу” вже внесли зміни, які дадуть можливість отримати акциз місцевим радам. Тому будемо дуже вам вдячні, якщо ви вирішите цю проблему. Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А чо? Нормально. Перед “Чорною п’ятницею”, як правило, у наших магазинах піднімають ціни на 30 процентів, а потім роблять знижку на 30 процентів. Чому в бізнесі можна, а в політиці ні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я так зрозумів, що це ви на своєму окрузі маєте зобов’язання, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Перш, ніж я запропоную проголосувати, нагадаю, що під час виїзних сесій згідно Закону наше голосування є персональним, і методом такого персонального голосування є заповнення персональних бюлетенів. Тому перш ніж проголосувати за наступне питання і заповнити бюлетені, будь ласка, заповніть бюлетені за перше питання і здайте їх членам лічильної комісії.

А зараз ставлю на голосування питання, яке ми щойно обговорили. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 67 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Як ми й визначали, наступне питання – це звернення, яке внесено до порядку денного. Отже, розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо прийнятого у першому читанні законопроєкту № 2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.

Проект рішення – в окремій брошурі.

Доповідає Приймак Іван Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань
аграрної політики та земельних відносин.

Проект рішення напрацьований і рекомендований до розгляду на сесії обласної ради
постійною комісією обласної ради з питань аграрної політики і земельних відносин. Будь ласка.

І.Приймак. Шановні колеги-депутати! Законопроект 2178-10, який прийнятий Верховною Радою у першому читанні, фактично не має нічого спільного з нормальним обігом земель сільськогосподарського призначення.

Цей законопроект є явно замовним на догоду олігархічним кланам, і тому навіть якщо розібратись, в любій цивілізованій європейській країні фактично уряд, який вніс такий законо­проект, напевно би зразу пішов у відставку. Ну, а в нас ще цей законопроект прийнятий.

Я хочу також сказати, що народні депутати від Івано-Франківської області не всі підтримали цей законопроект, і я їх зараз назву: це Едуард Прощук, Зіновій Андрійович, Олександр Матусевич, Ігор Фріс, Оксана Савчук не підтримали цей законопроект. Ну, а підтримали два депутати з “Коломойського району”. Ви знаєте.

(Сміх у залі).

Хочу зачитати…

О.Сич. Даруйте, бо не всі слідкували за виборчими процесами Верховної Ради України, і не всі пам’ятають депутатів. Назвіть прізвища цих депутатів.

І.Приймак. Тимофійчук й Іванчук.

О.Сич. Зрозуміло.

“Президенту України В. Зеленському, Голові Верховної Ради України Д. Разумкову, народні депутати України від області.

Звернення.

Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, вважаємо, що законопроєкт № 2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, прийнятий Верховною Радою України 13 листопада 2019 року у першому читанні, не відповідає запитам українського суспільства, створює загрози для аграрного сектору та безпеки держави, на що було звернуто увагу в попередньому рішенні обласної ради від 03.10.2019. № 1250-31/2019 “Про звернення обласної ради щодо продовження мораторію на вільний обіг земель сільськогосподарського призначення”, яке було направлено Президенту України В. Зеленському, Прем’єр-міністру України О. Гончаруку, Голові Верховної Ради України Д. Разумкову, народним депутатам України від області, обласним радам.

Звертаємося вдруге з вимогою врахувати необхідність внесення до законопроєкту дієвих запобіжників, які сприятимуть цивілізованому обігу земель та не дозволять методами рейдерського свавілля позбавити українського селянина його найдорожчого скарбу – землі. Переконані, що законодавство повинне першочергово гарантувати можливості українському господарю купувати землю, а не тільки продавати свої паї.

Законопроєктом не передбачено державний контроль за обігом земель, перевірку покупців та походження коштів, за які вона була придбана, не визначена мінімальна вартість землі, що призведе до найсприятливіших умов для її скуповування аграрними латифундистами-олігархами за неадекватно низькими цінами, і водночас абсолютно не захищені інтереси селянина, фермера чи власника земельних паїв. Також не виписані інструменти захисту українських чорноземів від виснаження недобросовісними користувачами.

В умовах корумпованої судової системи з впровадженням положень законопроєкту розпочнеться жорсткий переділ власності, а держава Україна буде “виставлена на продаж з молотка”. Скуповувати можна буде цілими областями – 210 тис. га в “одні руки”. Оскільки в Україні не проведена інвентаризація земель, то відсоток в “одні руки” порахувати буде нереально.

У законопроєкті не передбачено реєстраційний збір з операцій купівлі-продажу землі, який би спрямовувався до бюджетів місцевих громад з метою соціального розвитку територій.

Сільськогосподарська земля – це привабливий об’єкт для інвестицій. Однак розкрити свій потенціал для економіки України він може виключно в умовах правової держави, на принципах прозорості, справедливості, сталості та всеосяжності.

Глибоко переконані, що першочергово держава має забезпечити підтримку малих фермерських господарств, юридичних та фізичних осіб, які обробляють сільськогосподарські угіддя. Важливо гарантувати права придбавати сільськогосподарські землі для дрібних фермерів та справедливу вартість паїв для землевласників, які будуть мати намір їх продати.

Задля забезпечення цивілізованого обігу земель в інтересах українського селянина при розгляді законопроєкту № 2178-10 в другому читанні вимагаємо:

1. В рази обмежити максимальну кількість гектарів угідь, що можуть надаватися в “одні руки”.
2. Визначити обґрунтовану мінімальну стартову ціну продажу за гектар земель сільськогосподарського призначення.
3. Передбачити реєстраційний збір від операцій купівлі-продажу, який спрямовувати в бюджети місцевих громад виключно для розвитку соціальної інфраструктури.
4. Гарантувати захист прав та державну підтримку для придбання земель малими фермерськими господарствами.
5. Відтермінувати набуття чинності положень законопроєкту до відновлення територіальної цілісності України, закінчення військової агресії, стабілізації політичної ситуації в державі”.

Ну, і позволю собі процитувати на закінчення також такий вірш Миколи Басараба.

“Тобі, народе, ворога…”

О.Сич. Миколи чи Сергія?

І.Приймак. Миколи, Миколи.

“Тобі, народе, ворога не треба,

Ти сам себе потопиш у багні,

Ридатимуть нащадки через тебе

У рідній хаті на чужій землі”.

(Оплески в залі).

О.Сич. Це Микола  – це псевдонім Сергія Басараба.

Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Знавець сільського господарства Манолій Васильович Піцуряк.

Будь ласка, перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. І не тільки знавець сільського господарства, а стараюсь навіть бути у стилістиці, викладенні тексту.

Іване Васильовичу, просто у мене є така пропозиція. Повністю підтримую ваше звернення, воно потрібне. І народ, напевно, чомусь так стається, що тільки восени влада приймає якісь дії, восени починаються якісь наступні дії, які ту владу десь відставляють подальше.

Але у мене стилістичне. Другий абзац: “звертаємось вдруге”. Може викласти “вчергове”, “вкотре”, а то мені чомусь нагадує таку позицію, коли священник з владикою говорили, каже: по-друге, по-третє. Щоб так не було, може викласти замість “вдруге”… Дякую.

О.Сич. Прошу врахувати, пане доповідачу.

Наступний. Перший мікрофон.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Не запитання.

Шановні колеги! Чи є ще запитання? Немає запитань. Дякую.

І.Приймак. Я би хотів тільки сказати, що чому восени. Якраз ми вже завершили польові роботи, тому готові вигнати свою техніку на дороги і показати, що аграрний сектор ще тримається і може відстояти свої права.

О.Сич. Тобто, ви вважаєте, що чинна владна партія спеціально хоче спровокувати протистояння в Україні, бо знає, коли техніку можуть вигнати, а коли не можуть, так?

І.Приймак. Абсолютно. Вони нас шкодують.

О.Сич. Дякую, Іване Васильовичу.

Переходимо до обговорення. Шановні колеги! Чи є бажаючі? Є. Перший мікрофон. Будь ласка.

М.Королик. Шановні депутати! Ви знаєте, зараз такі дійсно відбуваються історичні моменти в нашій державі, і той турборежим, який відбувається у нашій країні, очевидно, перетворюється у великий злочин проти української нації. Наші “слуги народу” разом з Президентом на чолі дуже гордились тим, що їх підтримали на виборах більше 70 відс. українців, і дуже гордились тим, що вони провели таку блискавичну кампанію до Верховної Ради України. Але сьогодні це для нас обертається великою бідою, великими загрозами для українського суспільства, тому що вони вже не беруть до уваги те, що по опитуваннях Центру Разумкова 71 відс. українців проти продажу земель сільськогосподарського призначення, а 81 відс. українців проти продажу земель сільськогосподарського призначення іноземним інвесторам, іноземцям.

Я хочу вам сказати, шановна громадо, я думаю, що нас багато людей дивиться, звертаюся до вас, щоб так, як ми, як наша держава підтримала тих депутатів від “Слуги народу”, щоб ми сьогодні брали і розділяли разом відповідальність, і вважаю, що ми повинні донести свою позицію до депутатів Верховної Ради України, обраних по наших мажоритарних округах, по списку від нашої області, про недопущення прийняття цього закону в другому читанні. Тому що це може обернутись великою бідою для наступних поколінь українців.

Сьогодні нам розповідають про те, що між першим і другим читанням відбудеться багато змін в тому законопроекті, який поданий до Верховної Ради України. А я боюся, щоб не було таке, що вони дійсно, ті зміни відбудуться, але незначні. Зараз пропонується в “одні руки” віддати 210 тис. га землі, а перед другим читанням запропонують в “одні руки” 50 тис. га землі. І вся країна буде дякувати: дякуємо, “слуги народу”, що дослухались до людей. Тим не менше, це питання злочину не змінить. Тому що на сьогоднішній день ми… дійсно, є практики, де в країнах відбувається ринок землі. І в жодній з цих країн більше як декілька сотень гектарів не віддаються в “одні руки”.

Якщо завтра цей закон буде прийнятий і впроваджений в життя, так, нашим “слугам народу” вдасться швидко наповнити бюджет, але ті кошти так само швидко розійдуться по кишенях, так само швидко проїдяться, і через 5-10 років країна буде ще в гіршій ситуації, в якій опинилась сьогодні.

Тому я сподіваюся, що наші “слуги” нас почують. Знову ж таки прошу голову обласної державної адміністрації, я розумію, що ви особисто за ринок землі, дивився ваше інтерв’ю, але прошу, щоб ви донесли нашу позицію і ті загрози, які може мати влада після прийняття таких законів. Тому що український народ залишає за собою право на протест. І у випадку, якщо влада буде робити неадекватні дії по відношенню до української нації, то вона так само повинна розуміти реакцію суспільства. Дякую.

Слава Україні!

О.Сич. Шановні колеги! Перш ніж надати черговому виступаючому слово, звертаю вашу увагу, що під час голосування ви повинні взяти резервний бюлетень, який є в кінці стопки бюлетенів, і записати назву питання. Чому я говорю це зараз? Бо назва питання достатньо величенька, і поки виступаючі говорять, візьміть бюлетеньчик і собі помаленьку записуйте назву питання, за яке ви проголосуєте.

Другий мікрофон. Будь ласка.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”, в/о № 1. Насправді, Олександре Максимовичу, ви пожартували про те, що держава робить протистояння, а тут є доля правди. І питання зовсім не в тому, чи відкривати, чи не відкривати ринок землі, питання в тому, як це роблять. Роблять це настільки прагматично і по відношенню цинічно до українця, що українець на сьогодні є неконкурентоспроможний. У нас не працює банківська система, українець не може отримати дешевий кредит, відповідно іноземець, прикриваючись будь-яким ім’ям в Україні, який хоче заробити, може спокійно викупити землю. Більше того, ціна за землю в Україні буде дуже дешева. Це приблизно 5-6 тис., може я на 1-2 тис. доларів помиляюся, тисяч доларів за пай. Це “смішні” гроші. Українець, продавши свій пай, не зможе їх вкласти і розпочати власний бізнес. Тому тут питання більше в тому, чи не відкривати, відкривати, а як це роблять. Це роблять, знищуючи українця, як бізнесмена, як українця конкурентоспроможного.

Тому абсолютно сьогоднішня влада рухається не з народом, вони себе називають “слугами народу”, але не уточнюють, якого народу, на жаль. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановне товариство! Хочу нагадати, що у нас є, крім 7 депутатів, обраних, ще є списковики з Прикарпаття, які всі підтримали цей злочинний закон. Треба також до них апелювати і до них зробити певні візити.

Хочу наголосити, що тільки Оксана Савчук, свободівка, проголосувала “проти”, решта всі – “утримались”. А це означає, що вони – “ні риба, ні м’ясо”, щоби й тим і сим, щоб всім було добре. Хочу наголосити для цих депутатів, які утримались, нехай мають на увазі: не можна молитись двом богам, треба бути або з українським народом, або служити пану тому, який зараз назвав “Коломойський район”.

Тому, товариство, хочу наголосити і всім жителям Прикарпаття, і до всієї України звернутися. Українська нація не дозволить продати свою землю. Це руйнація українського фундаменту. Ви маєте зрозуміти те, що ми повинні разом стати на захист Української держави. Зараз стається… руйнується повністю Українська держава у зв’язку з тим, що хочуть продати нашу українську землю. Я їм запропоную: продайте краще свою матір чи свою дружину, чи свою дитину, коли хочете продати українську землю.

Закликаю всіх стати пліч-о-пліч і захистити українську землю! Це вже не жарти, це дуже серйозно. Україну захопила “шайка бандитів”. Звертаюся до вас, і будьте готові до боротьби!

Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

О.Сич. Другий мікрофон. Будь ласка.

О.Книшук. Шановний пане голово, колеги-депутати! Позавчора, 13 листопада, Верховна Рада України, незважаючи на тисячі звернень від обласних рад, районних, сільських і селищних об’єднаних територіальних громад, незважаючи на протести і пікети автошляхів і магістралей нашими селянами та фермерами, незважаючи на кількаденні масові акції протесту аграріїв під Верховною Радою, під крики “Ганьба!” в самій Верховній Раді був проголосований у першому читанні законопроект про обіг земель с/г призначення.

Цинічно прикриваючись частиною найнезахищеніших громадян – власників сільськогосподарських земель, у питанні можливості продажу цих земель, а фактично на вимогу Міжнародного валютного фонду, під тиском великого іноземного і вітчизняного капіталу, при лобіюванні інтересів агрохолдингів і латифундистів був прийнятий законопроект № 2178-10.

Важливість закону про обіг земель с/г призначення стоїть на рівні з питанням миру в Україні і незалежності нашої держави.

Зараз, коли йде війна, коли не заповнений державний геокадастр, коли немає земельного банку, коли немає судів, які би протистояли великому капіталу і захищали тих самих власників земельних паїв, які дуже часто знаходяться за межею бідності, впровадження в такому вигляді і в такий час, у турборежимі, ринку землі “вдарить”, в першу чергу, по малому і середньому бізнесу, по тих, хто платить найбільше податків в розрахунку на 100 га с/г угідь в державний та інші бюджети, по тих, хто надає робочі місця у 5-10 разів більше, ніж великі компанії, по тих, хто допомагає в соціально-економічному розвитку сіл і громад.

Цей закон “вдарить” по тих працівниках, які живуть і працюють в сільських місцевостях. І по великому рахунку закон буде направлений на вимирання українського села. Цей закон, в якому обмеження в 1/3 земель області, чи 210 тис. га землі всієї України, – хіба це обмеження? І в даних умовах є зрадою національних інтересів України.

Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, розуміючи значимість даного питання, впродовж багатьох років виступало за проведення всенародного референдуму. Це нам, між іншим, обіцяв і Володимир Зеленський на передвиборній агітації на президентських виборах.

Тому просимо всіх депутатів, жителів Прикарпаття долучатись до обговорення цього питання і збирання підписів з проведення референдуму, в тому числі і на сайті Президента України.

Хочу закінчити словами Тараса Шевченка: “Борімося – поборемо!”.

Слава Україні!

О.Сич. Орися Володимирівна наголосила, що це рішення було прийнято 13-го, добре, що не в п’ятницю. Бо якби було поєднання 13-го і в п’ятницю, то це було б об’єктивною обставиною, яка дозволяє пробачити, оскільки відомо, що 13-го, в п’ятницю, активізується вся нечисть. А раз 13-го було без п’ятниці, то це пробаченню не підлягає.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні виборці!

Фракція “Воля” виступає за цивілізований ринок землі, за його відкриття, але водночас ми наголошуємо на дуже важливих моментах, які є неприпустимими і які, на превеликий жаль, були проголосовані в тому законі, який в першому читанні ухвалив парламент.

Мова йде про наступне. Коли ми говоримо про ліміт площ земельних ділянок, які можуть бути передані в “одні руки”, ми категорично проти, щоб ця норма становила 210 тис. га, як це передбачено сьогодні. Адже ми прекрасно всі розуміємо, що в такому випадку в “одні руки”, руки великих латифундистів, в руки транснаціональних компаній, які володіють великими сумами коштів, будуть переходити площі фактично кількох районів окремих областей. Це є недопустимим, і в контексті того проекту рішення, який ми розглядаємо сьогодні, ми бачимо, що так, в пункті 1 прохальної частини звернення пропонується наступне формулювання: “в рази обмежити максимальну кількість гектарів угідь, що можуть надаватись в “одні руки”.

Але ж, колеги, що означає “в рази зменшити”? Давайте 210 тис. га зменшимо в два рази. Це буде 105 тис.га. Це так само неприпустимо. Давайте пропишемо якусь більш-менш адекватну цифру. До прикладу, в окремих країнах Європи в “одні руки”, руки однієї фізичної особи може надаватись до 300 га. Можливо, це замало. Давайте ми запропонуємо в нашому проекті рішення, в пункті 1 формулювання, щоб надавались в “одні руки”, до прикладу, не більше 1 тис.га.

Далі. Щодо пункту 5 прохальної частини проекту рішення. Ним пропонується відтермінувати набуття чинності цим законом до відновлення територіальної цілісності України, закінчення військової агресії і стабілізації політичної ситуації в державі.

Я вважаю, що цей пункт потрібно виключити, оскільки його наявність означатиме, що ми ніколи ринок землі реально не розпочнемо. Але давайте подивимось правді в очі. Сьогодні в тіньовому вигляді він уже існує. Скільки земель було переведено в інше цільове призначення і продано, скільки земель через фіктивні угоди відступлення права вимоги так само були передані у власність інших осіб?!

Тому я пропоную цей пункт виключити, а натомість чітко передбачити, що ми пропонуємо в тексті законопроекту до другого читання передбачити пряму заборону набуття права власності іноземним громадянам та юридичним особам, кінцевими бенефіціарами яких є іноземні громадяни.

Так, ми дійсно перебуваємо в умовах війни. І так, на превеликий жаль, велика кількість людей сьогодні мають, в тому числі й подвійне громадянство, паспорти Російської Федерації, ці люди будуть становити для нас особливу загрозу. Тому такий запобіжник ми маємо передбачити на рівні законодавства, захистити українського фермера, дрібного і середнього, і захистити українську землю. Дякую.

О.Сич. Другий мікрофон.

Р.Ткач. Шановна президіє, шановні колеги! Ще раз хочу наголосити, як я розумію ринок землі. Та це не продаж землі. Ринок землі – це цілий комплекс організаційно-фінансових, правових обставин, це створення державного земельного банку або агентства, це надання  пільгових кредитів, це допомога малим фермерським господарствам. Це цілий комплекс. Це допомога місцевим громадам у викупі земельних ділянок. Це не продаж земель державної власності. Про це довго можна буде… можна говорити.

Але я хочу тут якраз свого колегу підтримати Ігоря Никоровича. Я хочу говорити про цинізм влади.

Шановні, тут всі, що виступали: так знову вас обманули. Відкрийте закон, законопроект, який проголосований в першому читанні. Залишився продаж землі іноземцям. Просто там хитро написано: ті, які вже три роки мають в оренді.

Хочу вам навести цифру. На сьогоднішній день згідно з даними, не офіційними, бо їх немає офіційних, 1350 сільськогосподарських підприємств в Україні мають в оренді 1 млн. 700 га землі. Це означає, що після 1 жовтня 2020 року вони мають право викуповувати земельну
ділянку.

Друге питання, про яке ніхто не говорить тут з депутатів. Читайте уважно, що вони прийняли. Єдина країна буде в світі, де дозволена зміна  призначення земель сільськогосподарського призначення. Ніде ніхто собі не дозволяє змінювати землі… вид, землі сільськогосподарського призначення! 72 відс. території України – це землі сільськогосподарського призначення.

Ви собі уявляєте, що це буде? Завтра я скуповую землю згідно чинного законодавства, я як власник продаю проект землеустрою, і там в Колодіївці, в Добровлянах, в Чергієві будую котеджні містечка, будую вітрові станції, електростанції… все, що хочу, будую.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Р.Ткач. Поле для гольфу, все, що хочу. Єдина країна… по-моєму, крім Америки. Тут, скажемо, одна з небагатьох, яка дозволяє цим законопроектом змінити землі сільськогосподарського призначення. Ніхто про це в Україні не говорить. Це жах буде!

І тому після того знову ж таки Президент каже за референдум. Браво! Вчора каже Разумков: ми приймаємо закон, через два роки буде референдум. Ну, не можна так! Через що я колись казав: не грайтесь з референдумами, бо вони нам такого закрутять з референдумом!

Вчора Разумков сказав, що до 2024 року у нас ще є 5 років, і ми ще колись проведемо, але закон маємо прийняти зараз, бо в Києві МВФ.

Це одна частинка. Я ще пів хвилини. Ну, я не хочу, мій колега добре написав, але взагалі я би про це не говорив, що тут є. Ну, що це таке: надаватись в “одні руки”? Підтримую те, що казали колеги зі “Свободи”. Польща обмежила, ми приблизно йдемо так, як Польща, – 500 га, до 500 га. Яке в кілька разів?! До 500 га.

Крім того, там, в Польщі, є багато варіантів. Якщо ви купили землю, ви не можете протягом 5 років продавати її. Бо це є спекуляція. Якщо ви дуже хочете продати, 90 відс. вартості тоді заплатіть в бюджет, і є багато-багато обмежень. Тому я навіть не знаю, як поступити: чи це можемо формально прийняти, а подати свої пропозиції до другого читання, чи просто зараз сказати… бо тут, я ще раз кажу: я не хочу Івана Васильовича… ну, логіка є, але воно трошечки так, ну, недобре написано, треба конкретніше.

Але ще раз я кажу: не лякаймо людей ринком землі. Люди мають право розпорядитись приватною власністю, це є їх святий обов’язок. Але держава зобов’язана в трикутнику: власник, покупець і держава – виписати і забезпечити такі правила, щоб в кінцевому рахунку продавець не вийшов в дурниках. Ось про що йде мова. А ми лякаємо там ринком землі.

Та ринок – це так глибоко, це так серйозно! Дякую.

О.Сич. Другий мікрофон.

М.Вітенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Олександре Максимовичу, маю декілька правок. Якщо можна, проголосувати за основу…

О.Сич. Тоді, шановні колеги, якщо більше немає бажаючих виступати, ми тоді перейдемо до голосування за основу. Є ще, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді я прошу вибачення. Ви вже біля мікрофону, будь ласка, постійте, ми зараз перейдемо до голосування за поправки, а я надаю слово Петру Васильовичу біля першого мікрофону.

П.Книшук. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати, запрошені!

Оскільки на сьогоднішній сесії немає питання 79-го, Олександре Максимовичу, тому я дозволю собі сказати декілька слів.

Я не розумію, що має охорона здоров’я до землі. Це перше я не можу зрозуміти.

О.Сич. А на землі стоять заклади охорони здоров’я.

П.Книшук. Хіба тільки із-за цього. Не думайте, що я цієї ночі не ночував вдома, я ночував вдома, але оскільки питання землі, то я не можу не сказати декілька слів.

Земля – це основний засіб сільськогосподарського виробництва. Хто хоче її на сьогоднішній день продати? Я говорю вам від душі, тому що я межи людьми, я все знаю і бачу.

Перше, онкохворі, це раз, друге, це люди, які люблять декілька раз на добу побритись, і третє, це ті люди, які мають дітей і не мають змоги їх вчити. Інші люди землю продавати не хочуть.

Скажу вам про те, що чи це є державні землі, чи комунальні, чи обласної ради, чи районної ради, чи ОТГ: продасте один раз, більше продавати не будете.

Вибачте за грубість, добре поїсте, поп’єте, ви… ще раз наголошую, вибачте за грубість, добре покакаєте і на тому закінчиться! І більше землі не буде. І в  перспективі ваші внуки і ваші діти спитають: діду, а що ти мені лишив? Та я мав пай, але я його продав.

Тому, панове, в першу чергу, було б правильно віддавати землю в оренду, щоб держава цю землю викупляла, і таким чином ми будемо мати кошти.

Як голова громади скажу вам слідуюче. У нас є деякі підприємці, які не бажали довго брати землю в оренду, вони не мали за що платити орендну плату, а тепер вони мають кошти, аби заплатити і викупити цю землю, тому що вони розуміють, що земля буде дорога.

Тому, панове, ще раз наголошую, продамо один раз, і добре думаймо, що ми робимо.

Дякую. Звернення потрібно підтримати.

О.Сич. Я так зрозумів, що заборонити продавати дідусям, бо внуки запитають, а бабусям можна, бо їх внуки питати не будуть.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Перейдемо до голосування за основу і за пропозиції, які прозвучали під час обговорення. Ставлю питання на голосування за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 67 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення за основу прийнято.

Даруйте, я вже по черзі буду ставити ті пропозиції, які прозвучали.

Першу пропозицію озвучив Манолій Васильович Піцуряк. Він пропонує замість “по раз перший, по раз другий”, написати “по раз котрий”, себто, слово “вдруге” замінити на слово “вкотре”.

Хто за таку стилістичну пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Прошу. Хто проти? Утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. 67 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Мала ряд пропозицій Оля Федишина. Будь ласка, пані Олю, озвучте їх, щоб я їх не переповідав, бо там вони трошки мають довше формулювання.

О.Федишина. Так, я власне озвучувала ці пропозиції. Перша, пункт 1 прохальної частини звернення обласної ради викласти в наступній редакції: “Встановити обмеження щодо максимальної кількості гектарів угідь, що можуть надаватись в “одні руки”, в обсязі не більше 1 тис.га”. Тобто, не “в рази”, а поставити більш-менш адекватну цифру.

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за таку пропозицію? Прошу визначатись. Хто за?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, я вже поставив на голосування. Вибачте.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги!

О.Федишина. Слухайте, це питання до автора.

О.Сич. У вас логіка є, але депутат має право подати пропозицію, а я ставлю на голосування. А ви вже думайте, підтримувати, не підтримати.

Хто за вказану пропозицію? Прошу визначатись. Хто за?

О.Дзеса. Олександре Максимовичу!

О.Сич. Хто проти? Хто утримався? Ви кажете, що суперечить. То ви за те, щоб залишити – зменшити суттєво, так? Тобто, ви за те, щоб залишити 105 тис.га, а не 500, чи на 1 тис.га?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді подайте пропозицію зняти взагалі…

М.Вітенко. Олександре Максимовичу! Є альтернативна пропозиція, якщо можна.

О.Сич. Я надам. Результати.

І.Шевчук. 15 – за, 14 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція не прийнята. Наступна.

О.Федишина. Там альтернативна пропозиція…

П.Вітенко. Якщо можна…

О.Сич. Я поставлю на голосування, по черзі.

О.Федишина. Добре. Також була пропозиція пункт 5 виключити.

О.Сич. Зачитайте пункт 5.

О.Федишина. Пункт 5 прохальної частини звернення виключити, пункт наступного формулювання: “Відтермінувати набуття чинності положень законопроекту до відновлення територіальної цілісності України, закінчення військової агресії та стабілізації політичної ситуації в державі”. І натомість, замість цього формулювання включити наступне: “Передбачити в законопроекті до другого читання пряму заборону права власності на земельні ділянки іноземними громадянами та юридичними особами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні громадяни”.

О.Сич. Даруйте. Це дві різні пропозиції. Це не зміна формулювання, тому я спочатку
ставлю на голосування виключити пункт…

О.Федишина. Ні, ну, це ж буде пункт 5 фактично.

О.Сич. Я розумію. Але виключити пункт в даній редакції, а вже наступна пропозиція – включити пункт.

О.Федишина. Ну, давайте…

О.Сич. Це просто по змісту різні пункти.

Ставлю на голосування за те, щоб виключити пункт про відтермінування ринку землі до закінчення війни і так дальше, по тексту. Хто за? Прошу визначатись. Прошу рахувати. Проти? Утримався? Будь ласка, результати.

І.Шевчук. 6 – за, 13 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція не прийнята.

А тепер сформулюйте пропозицію, яку пропонували замість цього пункту, але вона може бути іншим пунктом.

О.Федишина. Я пропонувала замість цього пункту викласти його в такій редакції.

О.Сич. Пані Олю, даруйте, тоді вже не замість цього пункту, а додати пункт.

О.Федишина. Тепер це вже буде новий пункт, але логіка була в іншому. Добре. Зараз, зараз. “Передбачити пряму заборону набуття права власності на земельні ділянки іноземним громадянам та юридичним особам, кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні громадяни”.

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Дякую.

Другий мікрофон.

М.Вітенко. У мене буде пропозиція, щоб пункт 1 викласти в наступній редакції: “Обмежити максимальну кількість гектарів сільськогосподарських угідь, що можуть бути придбані шляхом купівлі-продажу в “одні руки”, для фізичних осіб у розмірі 500 га, для юридичних осіб… ну, 10 тис.га”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Вітенко. 5 тис.га.

О.Сич. Даруйте, ну, це… Так ви визначайтесь, бо це ваша пропозиція.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Вітенко. Для юридичних забрати. Значить, ще раз повторюю: “Обмежити максимальну кількість гектарів сільськогосподарських угідь, що можуть бути придбані шляхом купівлі-продажу в “одні руки”, для фізичних осіб у розмірі…”.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, даруйте, це його пропозиція, а не ваша.

М.Вітенко. “…для фізичних та юридичних осіб в розмірі 500 га”.

О.Сич. Ставлю на голосування. Прошу визначатись. Хто за? Прошу рахувати. Проти? Голосуйте за “проти”. Проти? Утримався?

Ставлю ще раз на голосування. Шановні колеги! А що, комісія одна в особі Шевчука? Чи всі дуже наворочені депутати, круті, керовники?!

Ставлю на голосування. Хто за вказану пропозицію? Порахували? Хто проти? Хто утримався? Прошу подати результати.

І.Шевчук. 56 – за, 2 – утримались.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Наступна пропозиція.

М.Вітенко. Прошу до пункту 6, котрий ми вже проголосували, додати ще такі слова. Суть ідеї в тому, щоб заборонити продаж землі сільськогосподарського призначення іноземним фізичним та юридичним особам, юридичним особам, в котрих є засновники іноземці, або в статутний фонд котрих вливається іноземний капітал. Це дуже важливо. В статутний фонд котрих вливається іноземний капітал.

О.Сич. Я зрозумів. Треба просто додати слова: “або в статутний фонд яких…”.

М.Вітенко. Додати, так.

О.Сич. “Або в статутному фонді яких…” не “вливається”, слово “вливається”, знаєте, це не водичка, що вливається, “присутній іноземний капітал”. Це доповнення до пропозиції пані  Олі Федишиної.

Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Назар навороченого грає. Ну, цей бігає, рахує, ніхто більше не рахує.

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Ще пропозиції?

М.Вітенко. Останнє в мене, це стосується… “заборонити зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення”.

О.Сич. Пропозиція зрозуміла. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

М.Вітенко. Дякую.

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Пропозиції вичерпані?

Голос із залу. Ні, ще є.

О.Сич. Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Іваночко. Ще є пропозиція: продовжити мораторій до кінця січня 2021 року, наступний пункт, який там буде.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Іваночко. Допоки буде, продовжити мораторій.

О.Сич. Ставлю на голосування так, як сформулював депутат. Прошу визначатись. Хто за? Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 59 – за, 4 – утримались.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Просить слова голова обласної державної адміністрації.

Д.Шмигаль. Дякую, Олександре Максимовичу.

Шановні колеги-депутати, вношу і прошу розглянути пропозицію, прошу підтримати когось з депутатів, можливо, голову, по Регламенту я не маю права вносити пропозицію, тому попрошу таким чином. Абзац перший викласти в наступній редакції: там після слів “у першому читанні” дальше замінити фразу “не відповідає запитам українського суспільства”, викласти в редакції “у разі не внесення запропонованих нижче у даному зверненні змін, не буде відповідати запитам українського суспільства і може створити…”, і далі – по тексту – загрози і так далі. Тобто, внести такі речі.

Це перша пропозиція. Друга пропозиція.

О.Сич. Шановні колеги! З вашого дозволу, я вношу таку пропозицію на голосування. Зрозуміли пропозицію, так?

Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Д.Шмигаль. Друге. Я почну з того, що перерахую, я вношу вже пропозицію, але
Венесуела, Північна Корея, Куба, Конго, Таджикістан і Україна – 6 країн, де сьогодні немає ринку землі. Гондурас, Сомалі і навіть диктаторська Росія з певними обмеженнями, з певними обмеженнями, але ринок землі мають.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Д.Шмигаль. Все, дальше… не для дискусії.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Д.Шмигаль. Тепер пункт 5, тут, де “відтермінувати набуття чинності положень законопроекту до стабілізації політичної ситуації в державі”, пропозиція, в пункті 5 додати початок… на тимчасово… тобто, я погоджуюсь з тим, що “…на тимчасово окупованих територіях України відтермінувати набуття…” і далі по тексту без змін. Поки там не буде звільнена територія, поки там не буде встановлена політична ситуація і так далі.

О.Сич. Шановні колеги! Я прошу вибачення. Ведіть себе коректно по відношенню до голови обласної державної адміністрації з вашими викриками. Ви маєте можливість обговорити. Вам не подобається позиція чи пропозиція голови, підійдіть до мікрофона і опротестуйте. Ви вважаєте, що неправильно названий перелік країн, назвіть ви перелік країн, де є, а де немає.

М.Іваночко. Назву зараз.

О.Сич. Прошу вибачення. Продовжуйте!

Д.Шмигаль. Ну, я, в принципі, вже все сказав. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Отже, поступила пропозиція. У пункті 5 добавити на початку слова “на тимчасово окупованих територіях України”. Зрозуміла пропозиція?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 10 – за, 3 – утримались.

О.Сич. Дякую. Пропозиція не прийнята.

Шановні колеги! І Регламент дозволяє провести фінальне обговорення. Хто має бажання, будь ласка, підійдіть до мікрофона. Щоправда, замість 3 хвилин відводиться 1 хвилина.

Перший мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Для інформації для Дениса Анатолійовича. Сполучені Штати Америки – понад 40 відс. земель у державній власності, Ізраїль – 91 відс. у державній власності, Канада – 90 відс. у державній власності, Сполучені Штати Америки, я вже казав, і Великобританія – 90 відс. в державній власності. Тому не маніпулюйте і не слухайте своїх брехливих керівників. Дякую.

О.Сич. Я би все-таки рекомендував депутатам, які представляють еліту Прикарпаття, підбирати слова, тим більше, у спілкуванні з головою адміністрації.

Д.Шмигаль. В державній власності – погоджуюсь і не заперечую цього, там існує ринок, там законом регулюється можливість продавати і купувати цю землю. Те, що вона в державній власності, не означає, що немає вільного ринку обігу земель. Так само в Польщі є вільний ринок, і там є земля в державній власності. І в Польщі ринок дуже успішно працює. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Ми завершили обговорення, прийняли ряд пропозицій, за основу проголосували. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 65 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, передати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 3 – на окремому аркуші.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації, орденоносець місцевого рівня.

Проект рішення напрацьовано на виконання доручення постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

І.Мацькевич. Добрий день! Ну, раз так вже Олександр Максимович назвав, я хочу, в
першу чергу, подякувати за нагороду. Це не моя особиста нагорода, це нагорода мого колективу, моїх колег з адміністрації, які разом зі мною працюють, і вас, шановні депутати обласної ради. Дякую за нагороду.

Шановні депутати! На розгляд сесії вноситься проект рішення “Про стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області”. Питання щодо своєчасної виплати працівникам заробітної плати розглядається сесією нашою майже на кожній сесії на протязі останніх, напевно, трьох років, і надалі воно залишається актуальним.

Так, станом на 7 листопада заборгованість з виплати заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетних установ області складала 168,4 млн.грн., в тому числі термін виплати якої пройшов, – 31,6 млн.грн., з них: по закладах охорони здоров’я – це найбільша заборгованість – 20,1 млн.грн. Разом з тим, незабезпеченість бюджетними призначеннями на виплату заробітної плати в бюджетній сфері до кінця поточного року складе майже 290 млн.грн., з них по видатках, які фінансуються за рахунок коштів освітньої субвенції, – 116 млн.грн., та медичної субвенції – 112 млн.грн.

В ряді місцевих бюджетів недостатньо власного фінансового ресурсу на утримання такої розгалуженої мережі бюджетних установ, яка утримується з місцевих бюджетів.

Тому, шановні депутати, ми в цьому зверненні разом з вами звертаємось знову до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Міністра охорони здоров’я України щодо надання області додаткового фінансового ресурсу для своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області.

Крім того, ми рекомендуємо нашим головам районних державних адміністрацій, головам рад районних, міським головам міст обласного значення вжити всіх необхідних заходів щодо оптимізації видатків місцевих бюджетів, перерозподілу непершочергових видатків, в першу чергу, на забезпечення виплати заробітної плати, а також спрямування всіх резервів у бюджеті, це від перевиконання, вільних залишків на виплату заробітної плати, не допустивши виникнення простроченої кредиторської заборгованості.

Шановні депутати! Прошу підтримати звернення, яке є у вас на руках.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Ірино Богданівно, вибачайте, у мене у співдоповіді часу не стане, тому я задам зараз запитання в межах хвилини.

У нас вже дійсно катастрофічна ситуація в більшості районів, а це 12 районів і 3 міста області, починаючи з другої половини жовтня і до кінця року, немає бюджетних призначень… кошторисних призначень на виплату зарплати. Тобто, люди ходять на роботу, керівники нараховують зарплату неправильно, незаконно, оскільки немає коштів. Є місцеві ради, районні, міські, є наша обласна рада. Ваше бачення, як з цього вийти? Бо я потім буду розказувати про ті штрафні санкції, про які інші розказують. Можливо, збільшити дохідну частину і дати хоч той ліміт, щоб ми правильно рахували. Адже нарахування зарплати тягне за собою всі відрахування: ЄСВ, ПДФО, інші. А якщо немає призначень, то куди ми себе заганяємо? І це квартал у квартал, сесія в сесію, рік в рік ми одне й те саме. Я би не хотів підтримувати ту ідею, статтю 71, оптимізацію і скорочення людей, адже це є геноцид проти українського народу, проти наших працівників освіти, охорони здоров’я…

О.Сич. Все, час, Регламент!

М.Піцуряк. …і місцевого самоврядування. Прошу відповісти на це питання, решту я розкажу в доповіді.

О.Сич. В рамках Регламенту, Манолію Васильовичу, ви порушуєте Регламент регулярно.

Будь ласка, Ірино Богданівно.

І.Мацькевич. Шановний Манолію Васильовичу, шановні депутати! Питання щодо виплати заробітної плати, в першу чергу, відноситься до місцевих органів влади. Я думаю, що всі керівники районних рад, районних адміністрацій, керівники установ зараз максимально перерозподіляють всі свої видатки для своєчасної виплати заробітної плати. Щодо того, як це зробити, то я не буду зараз на трибуні озвучувати, в кожному районі ця ситуація інша, і вони безпосередньо знають, як це зробити, так як роблять це не перший рік.

Ну, а ми й надалі надіємось і маємо вже якісь передбачення на те, що з державного бюджету ми отримаємо поки що не дуже значні, але кошти для того, щоб направити ми могли ці кошти на виплату заробітної плати в наші районні бюджети, наші місцеві бюджети.

О.Сич. Другий мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Хотів вас запитати щодо виконання постанови Кабінету Міністрів щодо десятипроцентної надбавки працівникам дошкільної освіти. Наприклад, у Богородчанському районі вона не виплачувалась, зараз… на два місяці, на вересень і жовтень. Скажіть, будь ласка, чи допоможе державний бюджет на решту місяців? Чи буде якась стабілізаційна дотація? Дякую.

І.Мацькевич. Як ви вже озвучили, дійсно, з вересня місяця передбачено постановою надбавка десятивідсоткова до заробітної плати дошкільним навчальним закладам. Але ж там передбачено в постанові в межах кошторисних призначень. То якщо законно, якщо немає коштів, то не мають права рахувати.

Ну, але ми знаємо, що ми рахуємо, і наші місцеві бюджети нараховують цю надбавку, і якщо будуть додатково виділені кошти з державного бюджету у вигляді стабілізаційної дотації, а вони будуть, тільки ми не можемо знати, в якій сумі, то ці кошти будуть в першу чергу
направлені на те, щоб покрити заборгованість.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Ви озвучили питання про проблему виплати заробітної плати освітянам і медикам на 2019 рік, і відповідно проблеми, які пов’язані з освітньою і медичною субвенцією. Водночас ми знаємо, що вчора вже в другому читанні ухвалили держбюджет на 2020 рік, і тут може стати питання про спрямування коштів на заробітну плату для освітян, для медиків, відповідно освітньої і медичної субвенції для тих 6 новоутворених ОТГ, які зараз, незабаром, у грудні мають піти на вибори, зокрема, це Пасічнянська ОТГ в Надвірнянському районі.

Скажіть, будь ласка, якщо виникне там якась проблема з огляду на те, що станом на зараз на сайті Верховної Ради у проголосованих додатках до другого читання не передбачено, як вони будуть отримувати освітню і медичну субвенцію напряму? Можливо, вам щось відомо, чи обласна державна адміністрація вже якихось вживала заходів? Я так думаю.

І.Мацькевич. Дійсно, в проекті Закону про Державний бюджет України, який був
прийнятий вчора у другому читанні, немає передбачених прямих міжбюджетних відносин для цих новостворених громад, які будуть… вибори в яких відбудуться в грудні місяці, але ми отримали роз’яснення сьогодні, що будуть внесені зміни до бюджету, державного бюджету на наступний рік в лютому місяці, і ці всі громади з 1 лютого перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

О.Федишина. То в січні вони отримають заробітну плату за січень?

І.Мацькевич. З 1 лютого. Тобто, в січні вони будуть ще як рахуватись… отримувати з районного, як було у бюджетних відносинах цього року, а з 1 лютого вони вже будуть мати прямі міжбюджетні відносини. Протягом січня місяця районні ради зроблять свої сесії і розділять відносини між ОТГ і між своїм і державним бюджетом.

О.Федишина. Дякую.

О.Сич. Дякую. Запитання завершені.

Ірино Богданівно, прошу зайняти своє місце в залі.

Для співдоповіді слово надаю голові комісії з питань охорони здоров’я і соціальної політики Манолію Васильовичу Піцуряку. Нагадую: регламент – 3 хвилини.

М.Піцуряк. Пане голово, нагадую: співдоповідь – 5 хвилин.

О.Сич. Я не бачу у матеріалах зазначення, що комісія прийняла рішення про співдоповідь, немає такого в матеріалах. Але говоріть!

М.Піцуряк. Так, шановні колеги, шановний голово, шановні наші виборці, хто дивиться дану трансляцію! В черговий раз ми піднімаємо питання про стан виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери: освіта, охорона здоров’я, культура, місцеве самоврядування.

7 листопада проведено спільне засідання… проведено засідання комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, де ми слухали податкову, тобто, фіскальну службу, обласне казначейство, департамент фінансів, департамент охорони здоров’я, управління праці, запрошено було управління юстиції і Держпраці, вони не прибули, але матеріали ми маємо. В черговий раз звертаємо увагу на те, що питання на сьогодні є катастрофічне, і це назріває катастрофа. Ті чиновники, які сьогодні говорять, оптимізуйте, скорочуйте, вони мені нагадують тих чиновників, які у 1933 році говорили: йдіть в колгосп, йдете в колгосп – кусок хліба маєте, не йдете – помирайте. Адже люди не отримують зарплату!

Ірина Богданівна у своєму виступі сказала: 168 млн.грн. невиплаченої зарплати, з них протермінована – 31 млн.грн. Це невиплачена зарплата за вересень, жовтень. Уявіть собі: сім’я працює в лікарні чи в освіті. А за що вони мають жити? Що, вони мають помирати?! Вони мають слухати тих, які беруть зарплату, які їздять по закордонах відпочивати, які мають премії, і ще кажуть: а ви за 4 тис.грн. на роботу не ходіть?!

Це ганьба нас! Ми вже третій чи четвертий рік ходимо, і ми так крутимось… Мені все регламент, не дають виступити. Якщо не тут, я піду на вулицю і буду виступати. Я маю, де виступати, і мене люди слухають.

Але сьогодні катастрофа. Тому, коли я питаю Ірину Богданівну, думайте, що робите: голови районних адміністрацій, голови районних рад, голови міських рад. Адже на сьогодні м.Івано-Франківськ: з 31 млн.грн. – більше 15 млн.грн., м.Бурштин – 2,2 млн.грн., Богородчанський район – 1,8 млн.грн., Косів – 3,5 млн.грн., Коломия – 3,5 млн.грн., Рогатин, Тлумач… Це, люди, це протермінована зарплата.

Наступне. Не заплативши протермінованої, ми не маємо, чим призначення робити. Те, що я говорив. Думайте, владо, над цим і щось робіть. І ще раз кажу: не заставляйте керівників оптимізовувати, звільняти.

Ми послухали податкову. Цікава ситуація. Ви знаєте, доходить до ідіотизму у нарахуванні штрафних санкцій. Вдумайтесь, послухайте. Законом про сплату єдиного соціального внеску передбачено до 20-го числа всі підприємства, установи, організації сплачують одночасно з видачею зарплати єдиний соціальний внесок, що складає 22 відс. від зарплати. Якщо підприємство, установа, яка фінансується за рахунок державного бюджету, не отримала, а отримала 23-го числа чи навіть 21-го, накладається штрафна санкція у 20 відс. і 0,1 відс. пені за кожен день.

Ситуація: немає чим платити зарплату, немає чим штраф платити, але ми законопослушні і наступного місяця платимо своєчасно, але штрафну санкцію… йдемо в суди, суди виносять рішення дуже цікаві по одній і тій самій справі: вам виграти, і вам виграти. Тобто, 1:1. Лікарня виграла одну справу, і податкова виграла. Тобто, як кажуть, нічия.

Кажу образно: 98 тис.грн. штрафних санкцій, які апеляційний суд виносить рішення сплатити. Коштів немає, немає чим платити. Рік ми платимо своєчасно, в межах зазначених термінів, копійки не протерміновуємо. Навіть на 20 листопада більше заплатили, ніж треба було заплатити. Однак, окрім 98 тис.грн., тих, що треба сплатити штрафні санкції, йде ймовірне нарахування 228 тис.грн. ще додатково, бо податкова згідно зі своєю інструкцією рахує ті кошти, які ми платимо 20-го числа за той місяць, який ми платимо, вона відтерміновує ту штрафну санкцію, а на той місяць, де ми заплатили, нова штрафна санкція. Повірте: це тільки в нашій державі може бути такий закон. Нас “поставили на лічильник”, ми практично нікуди не вийдемо. Розберіться в цьому!

Держпраці. Скажіть, будь ласка, скільки разів можна повторювати в цьому залі і всім
пояснювати. Управління Держпраці перевіряє певні види нарахування зарплати: своєчасність виплати, терміни виплати, чи нараховується індексація, коли несвоєчасно виплачена, чи в день звільнення виплачується в той же день зарплата, якщо не виплачена, чи середній заробіток нараховується, інші  питання.

Чому, коли ми говоримо в січні місяці, голово адміністрації попередній, вам даємо розрахунки в березні, що станом на кожен місяць, яка заборгованість буде, яка заборгованість на 1 січня, ви не реагуєте? В суді, розумієте, наші такі суди, вони згідно закону діють, питання по суті. Порушена стаття 115, 116, 117 Кодексу законів про працю, він виносить рішення, що ми в тому винні.

В чому наша вина, коли нам не дали зарплату? В чому ми винні?

Казначейська служба. Протермінована заробітна плата, блокуються рахунки. Ми не можемо абсолютно нічого проплатити, нічого взяти, зробити. Як працювати в цій ситуації? Як в цій ситуації працювати? Ви розумієте, до абсурду доходить?! Коли покажу вам припис Держпраці, пише: такі-то лікарні несвоєчасно… робляться непершочергові видатки на виплату зарплати в частині придбання медикаментів, придбання продуктів, оплата енергоносіїв.

А хіба ви не розумієте, що кошти на залишках є, і вони не спрямовуються на зарплату, коли ми просимо, коли на енергоносії Міністерство фінансів розкидало на 12 місяців? Ми маємо січень, лютий, березень проблеми, коштів не стає, натомість травень, червень, липень, серпень, вересень – кошти є… Мені фракція дає, Василю Івановичу, я завершую.

Є така проблема. Шановні колеги! Задумайтесь: 168 тис.грн. – несвоєчасно виплачена зарплата. Це обласний бюджет недоотримав ПДФО 4,5 млн.грн., районні, міські бюджети
18 млн.грн. недоотримали, державний бюджет 7 млн.грн. недоотримав, і 30 млн.грн. ЄСВ не сплачено. Куди ми йдемо?

Голово обласної адміністрації, прошу вас: не зловживайте тими словами, оптимізовуйте, скорочуйте, знайдіть відповідність. Знайдіть кошти, щоб ми могли скоротити людей, адже ми пішли в реформу, не маючи коштів на звільнення, ми їх не можемо зробити. Зупиніться раз, і щоб не було при розподілі коштів, коли прийде субвенція, ті… до прикладу, робіть, вирівнюйте всіх на один день, а не робіть ті речі, хто скоріше прийде, тому дали. Я не хочу тих подій, які того року були. Найбільше виступаю… Мені 500 тис.грн. лишають на цей рік з боргами, борги на той рік комунальних некомерційних підприємств… Я 30 секунд, завершую. Вони йдуть в реформу з боргами і завтра збанкрутують.

Що ми робимо? Задумайтесь! Колеги-депутати, підтримайте і не насміхайтесь, хто там говорить, я кажу, ті люди… Скажіть, будь ласка, обласна державна адміністрація має заборгованість? Якби ваші працівники не взяли за вересень, вони би вас на роботу не допустили. То чому лікарі мають йти і лікувати людей, не маючи кусок хліба за що купити? Освітяни мають лікувати, вихователі мають виховувати дітей, працівники самоврядування мають ходити на роботу? Чому така несправедливість в цій державі? Скільки я можу одне і те саме повторювати в цьому залі? Не потрібно медицини, треба одного лікаря на Івано-Франківську область, приймаймо таке рішення, і ту реформу, недолугу реформу, яка продовжується, продовжуємо, але через 10 років, я казав сьогодні голові… Ми бачили підйомник у Ворохті, оце та недолуга політика 90-х років була, яку ми зараз відновлюємо. Через 10 років будемо так само відновлювати лікарні. Дякую. Вибачайте за емоції.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я зробив експеримент, Манолію Васильовичу, ви говорили 7 хвилин 45 секунд. Я для того це зробив, щоб зробити знову ж таки вам зауваження по-доброму: майте совість, коли говорите, що не маєте де, даруйте за тавтологію, говорити. Ви використовуєте третину часу всього депутатського корпусу.

(Оплески в залі).

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. І ще одне. Я, звичайно… політика мала б мене заставляти, як людину, яка належить до опозиційної політичної сили, бути популістом, але мені боляче за державу. І тому, Манолію Васильовичу, щоб ви відчули себе в ролі держави, я пропоную вам організувати приватну лікарню, набрати 130 працівників і тримати 6 пацієнтів.

Перший мікрофон.

М.Палійчук. Манолію Васильовичу, дозвольте трошки менш емоційно виступити, але більш конкретно і з цифрами, які я вже десь озвучував.

Вже 3 роки, більше, ми говоримо про децентралізацію, створення громад, оптимізацію, але проблеми з виплатою заробітної плати не зникають.

Які помилки були допущені, ніхто на них не звертає увагу при зміні Податкового кодексу і Бюджетного кодексу. Бо говорять “децентралізація”, “фінансова спроможність громад”, всі отримали кошти, але цифри говорять інакше. Колись податок на доходи фізичних осіб залишався в селах, в містах, районах 100 відс., сьогодні він розщеплюється: 60 – у місцевих громадах, 15 – обласний бюджет, 25 відс. – державний бюджет. Це забрали в нас. В цифрах з області у 2019 році це 1 млрд. 219 млн.грн. Додатково ввели військовий збір – 1,5 відс. Область платить 405 млн.грн. Ви подумайте. Це додатково з області забрали, це 3 роки тому.

З 2019 року з області замість 55 відс. екологічного податку залишили 30 відс. В цифрах це 105 млн.грн. забрали в державний бюджет. Нам натомість ввели нові податки. З Києва ні копійки не передали на той час. Ввели нові податки, це податок на нерухомість і це акцизні збори на тютюн, алкоголь, податок на транспортні засоби. В сумі воно склало десь 460 млн.грн. для області, але це нові податки, які заплатили наші люди, які живуть у нашій області.

Тому звернення і до голови адміністрації, до департаменту: треба вказати на ці недоліки і попросити хоча би 100 відс. податку залишити на доходи фізичних осіб в областях, і тоді ми не будемо платити по 300 млн.грн. на нашу заробітну плату, якої нам не вистачає. На жаль, з року в рік і в цьому році так само, що я поверхнево проаналізував вчорашній прийнятий бюджет, він є  проблемний, проблемний, знову ж таки з боргами до області.

Ми кажемо, що треба скорочувати вчителів, лікарів, можливо, але потрібно, щоб уряд ввів якісь контрольні, конкретні цифри і дав нам можливість скоротити. Бо з другого боку, децентралізація, оптимізація, створення громад 30-ти, дала нам 1200 чиновників нових, не скорочений ніхто. Ми кажемо: лікаря, вчителя скорочують, а ОТГ створюються. І є дисонанс: однакова кількість жителів в громаді, в одній 47 працюючих чиновників, а у другій – 112. Є аналіз, я наводив приклади, де такі громади створені.

Тому доцільно реально, і прохання до голови адміністрації: ви спілкуєтесь з Міністерством фінансів і з Міністерством регіонального розвитку, дати їм чіткішу, не вилку робити – від 50 до 100 чоловік – чиновників, а зробити… і 30 справиться, скоротимо чиновників. Дайте кількість, яка має працювати в установах, але в бюджеті закладіть на відпускні, розрахункові 100 відс. на якийсь місяць, і всі підуть, і наведуть порядок. Так, буде тяжко, треба буде когось скорочувати, але це зроблять. Поки установа не має можливості закрити відпускні, розрахункові, вона піде у банкрутство.

Ну, і ще самий більший парадокс, коли нам не заклали в бюджеті кошти на зарплату, установа не платить, а нас штрафують. Мільйони гривень пені заплачено установами області з нашого бюджету. Це також треба проаналізувати і зробити, навести порядок. Дуже легко навести порядок, я готовий допомогти безкоштовно, сісти і зробити розрахунки. Дякую.

О.Сич. Другий мікрофон.

Р.Ткач. Я тільки коротко. Підтримую колег своїх і пана Манолія, і Миколу. І я би навіть не зважав на емоції Манолія Васильовича, бо по суті він правий.

І, Денисе Анатолійовичу, без політики, я тут без політики. Розумієте, вже дійсно треба з цим припиняти, бо питання стоїть в тому, що це практично одна з небагатьох областей України, яка має такі заборгованості. Я знаю, що ви зараз дуже часто відвідуєте райони. Практично в кожному районі вказують: ось дивіться, є 3-4 лікарні, тих 2-3 треба би скоротити, закрити і так дальше, людей розмістити. Ну, візьміть це вже нарешті хтось! Це неправильно! Я би міг зараз кпинити, називати, що вчорашній режим був злочинний, Порошенко і його банда, вже немає. То як цей режим називається? Але врешті-решт я не хочу про це говорити, тут живуть наші люди. І подивіться: прийняли зараз знову Державний бюджет. Ну, це жах! Ми там через два тижні будемо проводити сесію і знову буде Манолій так виступати, і він прав по суті. Ну, поставмо в цьому крапку! Зробіть якесь розширене засідання, ще є голови адміністрацій, ще є голови районних рад, фінансовий відділ. Ну, покажіть на цифрах. Коли приїжджаєш в контакт, там Бурштин, якісь ці… лікарі говорять, ну, немає, що сказати. Тому врешті-решт зараз треба ставити питання, бо так чи інакше воно перейде в політику. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У продовження теми попереднього доповідача, дуже дивно, що тільки в Івано-Франківській області такі постійно питання виникають з року в рік. Очевидно, це також пов’язано з тим керівництвом, яке до сьогодні, йде мова про департамент, очолювало і не могло це вирішити. Але ці наші звернення, які ми приймаємо вже впродовж трьох років від сесії до сесії, на жаль, не приносять ніякого результату. І що ми маємо на сьогодні?

На сьогодні у нас вже є, а охорона здоров’я – це не тільки лікарі, це молодший і середній медичний персонал, і такі постійні проблеми із заробітною платнею привели до того, що сьогодні ми не маємо уже середнього і молодшого медичного персоналу. Я в операційній працюю вже три місяці без санітарки, тільки з медсестрами.

Що буде дальше? Зараз я повернувся, на минулому тижні я був з робочою поїздкою, відрядженням у Польщі. В Польщі не вистачає 68 тис. лікарів. На сьогодні активно міністерство з сеймом обговорюють, що з наступного року буде для не членів Євросоюзу, а то орієнтовано на Україну і на Білорусь, лібералізація і спрощення нострифікації дипломів: буде виключно екзамен мовний, ніякого медичного екзамену. До чого це приведе? Це приведе до того, що нам нікого скорочувати не треба, у нас не буде кому лікувати людей, і не буде кому надавати допомогу. Тому якщо ця ситуація не вирішиться в цьому році, то в наступному році ми будемо мати в охороні здоров’я з кадрами катастрофічну ситуацію. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Дзеса. Шановні колеги! Шановний голово! Я говорив, мені здається, через сесію я говорив. Значить, ми з року в рік обговорюємо дану тему. З року в рік вона абсолютно моделюється один до одного: 420 млн.грн., 450 млн.грн. Я переконаний, що ми сьогодні поговоримо, я десь всередині переконаний, що все-таки та заборгованість буде ліквідована, і ми дальше будемо 8 місяців, образно кажучи, окрім Манолія Васильовича, спати. Це нічого не дасть.

Я пропонував і ще раз, колеги, пропоную: є нормально, люди навіть просяться, що давайте я буду помагати. Нам треба, як на мене, в області створити якусь робочу групу, те, що колега, де він є, я його дуже поважаю, але справа не в департаменті. Департамент охорони здоров’я не проведе тих реформ в охороні здоров’я, на які ми очікуємо, на які всі очікують. З цього нічого не вийде: ні в адміністрації окремі люди, які за це відповідають, ні в департаменті. Потрібно створити серйозний орган. У нас є академія медична, у нас є маса розумних економістів. Створити і все-таки якимсь чином напрацювати алгоритм, ну, якоїсь, ну, я не скажу, що скорочення, мені тяжко слово підібрати, але потрібно якось… потрібно навести порядок в охороні здоров’я. Нічого не дає те, що ми обговорюємо з року в рік. Я пам’ятаю ці обговорення десь мінімум шість років. Воно ж нічого не дає. Буде, закриють, проголосуємо, і буде закрито. Створити робочу групу серйозну, серйозно  питання обговорити, винести серйозне рішення і рухатись в даному ключі. Воно ж нічого не дає. Воно гарно. Манолій Васильович з цієї трибуни спілкується зі своїми виборцями, він навіть не використовує… Тут поряд у нього виборці, він вживу, я аж оглух, Манолій Васильович, він вживу спілкується. Вони чують його там, за берегом, вони чують його вже… Це дуже гарно, так. Але ж воно нічого не дає, окрім гарної картинки на телебаченні.

Створити якусь серйозну робочу групу і напрацьовувати серйозний варіант оптимізації охорони здоров’я області. Тільки в такий спосіб, я обмінююсь думками з колегами, вони також на це погоджуються. А так це просто для картинки. Дякую.

О.Сич. Я думаю, що, в принципі, це хороша технологія вирішення наболілих питань – створити комісію на комісію. Другий мікрофон.

Ну, у нас є легітимний орган – департамент, у нас є легітимний орган – комісія з питань охорони здоров’я, давайте ще створимо орган громадський.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, другий мікрофон.

В.Кифорук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Один-єдиний депутат тут, котрий в обласному підпорядкуванні обласної ради, за що я вам дякую, бо ми не обмежені і все добре. Мені дуже шкода, пане Дзеса, я з вами в трьох скликаннях, що ви не почули Атаманюка, не почули Піцуряка. Ви не почули. Ви слухаєте, але не чуєте. Ні обласна рада, ніякий інший легітимний або позалегітимний якийсь дорадчий орган питання, коли внутрішній ВВП… ну, хто розуміє, що я хочу сказати, було 3,5, було 4,2 один раз, я не кажу, при якому, щоб я політичну ситуацію не завуальовував, зараз 2,7 на охорону здоров’я. Я би дуже просив вас, пане Дзеса, приїхати в Коломийську районну інфекційну лікарню, сісти на моє крісло, при тому, що я прошу і Олександра Максимовича, і Василя Івановича, всіх, і губернатора першого, і другого, і третього, я вже четверо чи п’ятеро, не пам’ятаю, пережив. Дай Боже кожному прожити багато. Але це не проблема головних лікарів, пане Дзеса, і не проблема Піцуряка. Я з ним можу сваритись, завжди ми з ним не знаходимо точки дотику в окремих питаннях, але питання охорони здоров’я в області і в державі в цілому – це одне з найперших. І тому комісії будуть, приїжджайте, немає питань. Подивіться на гарну лікарню. І, люди, я скоротив тепер шість посад, маю три справи в суді, головний лікар нічим не займається, а тільки ходить по судах. Розумієте? Бо їй 75 років, вона медсестра, і каже, що я маю право на роботу.

Таких питань дуже багато. Тобто, це треба на своїй шкірі почути. І я дуже поважаю думку Піцуряка і Атаманюка. Тому, шановні депутати, треба виважено відноситись до цього. Хочете створювати комісію, ну, питань, Боже… Я вам дякую дуже.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Іваночко. Шановне товариство! Я би хотів наголосити, що це, в першу чергу, треба взяти ці зобов’язання – фінансувати медиків. Але дивіться, до чого йде? Як і попередній Президент, і взагалі, починаючи з 1991 року, влада в Україні явно не була українською, і це очевидно. Дивіться, до чого йде? Зараз вони продають землю, знищують медицину, знищують освіту. Вчора, здається, проголосували про повернення московської мови у наші виші. Тотальний геноцид, тотальне знищення української держави. І тут в цьому я хочу підтримати Манолія Васильовича, він правий, бо він “б’ється, як та пташка в клітці”, хоче захистити своїх працівників і взагалі своїх співробітників, своїх колег. Ми повинні стати на захист. Але питання стоїть в тому, що коли у нас бюджет розвитку, скажемо, є 42 млн.грн., ми не можемо заплатити ті гроші. Це треба так само розуміти. Є ця проблема повністю уряду і керівництва держави, виконавчої гілки влади. Але ми мусимо апелювати до них. На даному етапі така ситуація. Тому зверніть увагу, йде тотальний у всіх сферах геноцид української нації, починаючи від землі, закінчуючи освітою, медициною, культурою й іншим, іншим, іншим. Дякую за увагу.

О.Сич. Шановні колеги! Пропозицій до проекту рішення не було. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про стан та перспективи розвитку фізичної культури і спорту в області”.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Доповідає Оклієвич Орест Євгенійович – начальник управління спорту обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

О.Оклієвич. Шановний Олександре Максимовичу, шановний Денисе Анатолійовичу, президіє, депутати!

Я постараюся більш лаконічно доповісти про стан розвитку та перспективи фізичної культури та спорту у нас, в області. Ми особисто знаємо і рахуємо, що складовою спорту в області – це є розвиток масового спорту і дитячо-юнацького спорту. Тобто, ми почнемо з масового спорту.

На сьогоднішній день масовий спорт серед всіх верств населення, в першу чергу, це розвиває 9 центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”. У нас їх є 9, 1 – обласний, 2 – міські і 1 – районний, які фінансуються з місцевих бюджетів. Остальні 5 центрів – на громадських засадах. Ми ніколи не скидали з рахунку, у нас на сьогоднішній день це також основа розвитку масового спорту, це 64 фізкультурно-оздоровчі клуби, які систематично проводять заняття з фізичної культури, в яких займається 6 328 осіб, 183 з них – штатні. Тобто, будемо так казати, це, в основному, зараз розвинута інфраструктура, фітнес-центри, тренажерні зали, де воно фактично у приватній власності, але там є офіційні штатні інструктори, які проводять заняття з фізичної культури. Тому основна маса, зрозуміло, що припадає на уроки фізичної культури, виконують цю роботу 1372 працівники фізичної культури. Займаються фізичною культурою на сьогоднішній день 228 631 учень, з яких 141 551 – три рази на тиждень.

Фізкультурно-оздоровчою роботою за місцем навчання охоплено 16075 дітей. У нас там все є на моніторі, дошкільного віку, і студентської, учнівської молоді – 78913.

У 2018 році з усіх джерел на розвиток масового спорту було виділено 3 млн. 844 тис.грн.

Дитячо-юнацький спорт. На сьогоднішній день у нас… ви знаєте, що ми провели оптимізацію спортивних шкіл, ми її, правда, не завершили ще повністю, але було у нас… у 2016 році їх у нас було 50, а на сьогоднішній день їх 42. Я не буду називати їхню приналежність, вони знаходяться, в основному, це школи освіти, 5 шкіл – обласної ради, 3 школи створені  в ОТГ, 10 – ФСТ і 1 – приватна.

Наші школи діляться на школи вищої категорії, першої категорії, другої категорії, і 10 шкіл без категорій. Вищу категорію, в основному, мають школи, це СДЮШ, це школи олімпійського резерву.

В школах на сьогоднішній день займаються 17,3 тис. дітей, з яких 89 – дітей-сиріт, 24 – з інвалідністю. На одного учня у 2018 році приходилось… на утримання одного учня – 4700 грн. 870 дітей, працює 870 тренерів.

Основна проблема дитячо-юнацьких спортивних шкіл – це в тому, що вони забезпечені тільки заробітною платою, а фінансування на виїзди на змагання і придбання спортивного інвентаря – фактично відсутнє.

Розвиток спорту осіб з інвалідністю.

На сьогоднішній день у нас працює обласний регіональний центр “Інваспорт” і міський центр “Інваспорт”, і дитячо-юнацька спортивна школа, яку відвідують 237 людей з інвалідністю, 101 дитина має вади розумового та фізичного розвитку. Працюють 12 тренерів, 8 відділень, не буду зачитувати, скільки ми завоювали медалей. Хочу навіть сьогодні сказати: в Об’єднаних Арабських Еміратах проходять паралімпійські змагання з легкої атлетики, і на сьогоднішній день, ви знаєте, що на другий рік олімпійські ігри, і після олімпіади йдуть паралімпійські ігри. Наш спортсмен-інвалід Валуйкевич завоював ліцензію в бігу на 1500 м, ліцензію сьогодні завоював на паралімпійські ігри в наступному році.

Основою спорту як в державі, так і у нас, в області, – це є олімпійський спорт. До різних складів збірних команд національних збірних України цього року у нас входить в області 171 спортсмен, в порівнянні з попередніми роками, ви бачите там, на таблиці, 2017 рік – 138, 2018 рік – 154, і на сьогоднішній день це 171 спортсмен. Це дуже потужний такий ривок вперед, це означає, що у нас не все так погано в області з олімпійським спортом. У нас завойована велика кількість медалей, але я назву медалі, на сьогоднішній день у нас 14 медалей міжнародного рівня і європейського. Наші представники – це Христина Юдкіна, Валерій Літанюк, Сеник, Ярослав Джелеп, Іван Никифорук та їхній тренер Ігор Курилюк.

До речі, хочу так ввести в історію. Це тематична ніби… про розвиток фізичної культури і спорту.  Це унікальне явище у нас в області, в Україні такого немає, що в селі в Снятинському районі, в Джурові, таке відділення вільної боротьби, де наша еліта вільної боротьби на сьогоднішній день, хлопці представляють, дякуючи Івану Курилюку, представляють нашу область на міжнародних змаганнях. Там не тільки, там плеяда цього нашого майбутнього.

(Оплески в залі).

Це наше майбутнє. Вони будуть на другий рік виборювати ліцензію на паралімпійські ігри.

(Оплески в залі).

Це так, для прикладу, для медицини. Христина Юдкіна цього року на чемпіонаті світу в Досі пройшла 50 км в тридцятиградусну жару, і Валерій Літанюк так само, для прикладу. Так що у нас є сильні люди.

(Оплески в залі).

У 2019 році на олімпійські види спорту згідно календаря витрачено 4 млн. 876 тис.грн. Хоча календар у нас – більше 6,5 млн.грн., але на сьогоднішній день, не дадуть хлопці збрехати, наші олімпійські види спорту більш-менш забезпечені потужно, не задовольниш всіх так, але насправді так. 68 спортсменів з олімпійських видів спорту  на сьогоднішній день отримують стипендії. На даний момент витрачено на стипендії 68 спортсменам 715,8 тис.грн. Стипендія від 550 до 3,5 тис.грн. 550 грн. стипендії отримують спортсмени-юнаки, які стали чемпіонами України, тільки чемпіонами України з юнацьких видів спорту. По 3,5 тис.грн. отримують спортсмени, це, правда, до 25 років, спортсмени, які знаходяться в штатних збірних командах України, тобто, в основі. Крім цього, забезпечує діяльність спорту… це спорт вищої… школи вищої спортивної майстерності, де наші всі спортсмени знаходяться, постійно там, на навчально-тренувальних зборах, і отримують харчування.

Виділено 2 млн. 429 тис.грн. на підтримку цього року федерацій. Ви знаєте, це громадські організації, але це федерації, в основному, які пропагують олімпійський вид спорту. Тобто, без федерацій цього року змогли спортсменам, які є кандидатами на олімпійські ігри, надати фінансову допомогу таку, яку ми не можемо надати через державну структуру, щоб вони могли більше підготуватись до тих чи інших змагань, бо є різні моменти, які ми не можемо зробити, а можемо зробити через громадські організації.

Ну, ясно, що буде краще, якщо буде відповідна інфраструктура. На жаль, її на сьогоднішній день поки що такої немає, як нам хочеться. Але я думаю, що це буде.

Слідуюче – це розвиток неолімпійських видів спорту. У нас також 87 спортсменів, трошки є зменшення у складах збірних команд, але є 87 спортсменів, вони на сьогоднішній день завоювали 18 медалей різного гатунку. Збільшено фінансування – 1 млн. 591,3 тис.грн., що на 400 тис.грн. більше, ніж було в попередньому році.

Єдине, що в неолімпійських видах спорту є така проблема. Якщо в олімпійських видах спорту є федерація всеукраїнська, відповідно є осередки на місцях. Тобто, це узаконено. В неолімпійських видах спорту це проблема, тому що навіть в нас, в області, є так, що один і той самий вид може мати дві федерації, і вони їздять на одні і ті самі чемпіонати світу або не спілкуються один з одним. І проблема в тому, що в неолімпійських видах спорту можуть здійснювати заняття люди, які не мають профільної освіти, а тільки отримують сертифікат, пройшовши там десь курси тхеквондо, і там різні версії в карате, або в ще якихось інших… Це є, до речі, проблема. Хоча бум неолімпійських видів спорту на сьогоднішній день дуже прогресує, вони поробили маленькі зали, навіть у нас, в місті, в області, і батьки ходять, платять великі кошти, і діти займаються. Хоча ми не підтримуємо таку ідею, як вона на сьогоднішній день. На жаль, це у нас по цілій державі, воно поки що не врегульовано.

Здійснюється… ну, ми завели, ви знаєте, ми здійснюємо спортсменам, ця еліта, яка досягає в кінці року найкращих змагань, вони отримують грошові винагороди, там є на табло, ви всі бачите, згідно з розпорядженнями голови найбільше 40 тис.грн., і там згідно з регламентом змагань.

Саме головне в галузі спорту, крім масового спорту, – це спортивна інфраструктура. Не буде спортивної інфраструктури, не буде масового спорту, не буде дитячо-юнацького і відповідно не буде й дорослого спорту. Хоча у нас за останні роки є дуже серйозний прогрес.

На сьогоднішній день у нас в області збудовано майданчиків… 314 майданчиків, за останні два роки, я 2016 рік не рахую, бо у 2016 році не було програми по майданчиках. З 2017 по 2019 роки, на сьогоднішній день у нас побудовано 147 майданчиків, – це половина тих, що були збудовані до цього, у 2019 році – 24. І ми бачимо, що якщо на ці майданчики приїхати, вони круглодобово… ну, не круглодобово, а до темної ночі, де є освітлення, вони зайняті. Ми повинні це робити, хочемо ми цього, чи не хочемо.

Ми збудували єдиний на сьогоднішній день, і маємо проблему з ним, – стадіон “Хет-трик” зі штучним покриттям, на який виділено з обласного бюджету 6 млн. 800 тис.грн., але ми маємо проблему в чому? Що він один, а займатись хочуть всі, і всі просто не поміщаються. Це простий  приклад для цього…

Ми задекларували колись, що ми дійсно на сьогоднішній день зробили єдину поки що в Івано-Франківській області споруду, яка відповідає, реставрували, і всім міжнародним стандартам, – це легкоатлетичний стадіон і футбольне поле університету нафти і газу. Стадіон може проводити змагання міжнародного рівня, має третю категорію. І цього року має бути завершена трибуна, і на другий рік там заплановані міжнародні змагання під егідою Федерації легкої атлетики України. Це дійсно наші спортсмени-легкоатлети отримали першу сучасну споруду.

Серйозно у нас є те, що сьогодні будується біатлонний комплекс на “Буковелі”. Ми підтримуємо цю ідею, тому що ми створили зимову школу, ви знаєте, і у нас повинен бути біатлон, він у нас був в області, і дуже причому потужний. На сьогоднішній день його немає, але ми думаємо, що з цим біатлонним комплексом він відбудеться.

Серйозно йде будівництво тоже сучасного в Коломиї H₂О-басейну зі спортивними залами.

У нас відбудовано на сьогоднішній день в Снятині спортивний зал. Загалом в області існує 15 басейнів 25-метрових, площинних споруд, це мається на увазі, спортивних майданчиків, різного типу: асфальтовані, не асфальтовані, ті, ще з часів Радянського Союзу,  вони у нас рахуються, їх є 2178, 57 стадіонів. До відома, що стадіон рахується тоді, коли він має від 1,5 тис. посадочних місць. 1,5 тис. посадочних місць – це не є стадіон, це футбольні поля. І 501 у нас спортивний зал площею 168, і відремонтовано на сьогоднішній день 28 спортивних залів.

Фінансування галузі. Загалом з усіх джерел фінансування у 2018 році, бачите там, на таблиці, там пішло на збільшення і фактично в два рази з 2016 роком – 216 млн. 450 тис.грн. Фінансування галузі з обласного бюджету на сьогоднішній день складає 46 млн. 237,1 тис.грн., що тоже у два рази збільшено. Це дякуючи вам, що ви повернулись до спорту, і ми хочемо мати здорову націю. Я казав колись, що мені комфортно працювати з теперішньою обласною радою і облдержадміністрацією, тому що розуміють люди спорт, хочуть, щоб він був. І ми в кінцевому варіанті маємо потужний результат.

Але у нас є дуже великі проблеми. Це збільшення фінансування спортивних шкіл. Я зараз ще потім повернуся.

Передача трамплінів з приватної власності на баланс Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи. Ті депутати, які були у Ворохті на сьогоднішній день, я говорив, що спільно з депутатами обласної ради, зокрема Миколою Васильовичем Палійчуком, ми “добили” все ж таки цих власників, “добивали” їх два роки, будемо так казати, в лапках, що вони погодились цього року, прийняли рішення, погодились віддати у безстрокову оренду трампліни дитячо-юнацькій школі зимових видів спорту, а приміщення – тільки на 5 років. Тобто, трампліни – безстроково, а приміщення – на 5 років.

Я думаю, що ми будемо дальше працювати над цим питанням, і воно зараз там у юридичній площині. Щоб погода була така, як потрібна, бо ми закупимо, цього року вже є кошти, і ми закупимо покриття штучне на ці трампліни, на два трампліни: К-70 і К-90. Вони будуть літом… літом їх закриють, не будуть тренуватись, і ми їх за літо постелимо сучасним покриттям, воно буде мати зовсім інакший вигляд.

Серйозна проблема у нас на сьогоднішній день є, ну, як на мене, це сама серйозна проблема, одна з серйозних, – це “Льодова арена” в Калуші. Скажу, чому. Тому що, знаєте, коли… ми маємо приклади, коли спорткомплекси, я все говорив, то моя особиста думка, може хтось зі мною не погоджуватись… я закінчую.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Оклієвич. Закінчую. Кажу два слова і про стратегію. Коли захотіти збудувати на сьогоднішній день спортивний комплекс всім разом, ми його можемо збудувати, але потім хто його буде утримувати. Так само у нас збудована на сьогоднішній день “Льодова арена”, бум хокею пройшов, і людей на ковзанах кататись тоже пройшов. І ми на сьогоднішній день платимо 3 млн.грн. за те, що там, в Калуші, ходять на хокей 40 дітей. Ціна питання дуже серйозна, і закрити ми її тоже не можемо. Тому у мене є пропозиція, я її озвучував і озвучу її на сесії. Ми будемо працювати у 2020 році про передачу цієї арени в Калуську ОТГ, там, де вона знаходиться, давати якусь субвенцію з обласного бюджету і вирішувати це питання спільно. Так, щоб не затримувати.

І стратегія розвитку, яку ми на сьогоднішній день набрали, це стратегія розвитку спорту в області. Перше, на найближчі роки, це популяризація фізичної культури і спорту в засобах масової інформації, розбудова спортивної інфраструктури, державні і приватні підприємства в спорті, масовий та дитячо-юнацький спорт і спорт вищих досягнень.

Ну, і в кінці, крім нашого майбутнього, що тут сидить, я би хотів все-таки згадати спортсменів, які принесли славу нашій області з часів незалежності України. Це перші два олімпійці – Сергій Осович – чемпіон Європи, Роман Вірастюк – бронзовий призер Чемпіонату Європи, Андрій Фещук – перша медаль бронзова з боксу у Сіднеї, це Роман Гонтюк – срібна медаль і бронзова медаль з Олімпійських ігор, дзюдо, це Василь Федоришин – срібний медаліст Олімпійських ігор, це Христина Стуй – бронзова призерка Олімпійських ігор в естафеті 4 по 100 і бронзова призерка Чемпіонату світу, це Володимир Колєснік, який на сьогоднішній день очолює департамент молодіжної політики і спорту… єдиний срібний призер Чемпіонату світу з боксу у нас в області, це Дарія Згоба – чемпіонка Європи, спортивна гімнастика. Ну, і знаменитий наш богатир – Василь Вірастюк. Дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! Доповідь завершена. Так, звичайно, регламент перебрано, але з уваги на те, що цього разу на нашій тематичній сесії винесено, скажемо, не так, як в розрізі інших сфер, там 5, 6 питань, а всього 2 питання, тому я свідомо йшов на те, щоби начальник управління якомога повніше виклав інформацію про стан спорту в нашій області.

Прошу, чи є запитання до доповідача? Перший мікрофон, будь ласка.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, чи відома вам доля Надвірнянського басейну, який починав будуватись приблизно у 2012 році? Це перше питання.

І друге питання. Трампліни у м.Надвірній. Також там є трампліни, діти тренуються, ще тренуються влітку. Це так само дуже важливий об’єкт, який потрібен, я думаю, для спорту в області, і в загальному. Тому є дуже велика нагода для вас, Денисе Анатолійовичу, продовжити справу Михайла Вишиванюка, який колись починав ту будівлю з басейном, десь, коли будете їхати до нас в Надвірну, заїжджайте, і обов’язково, я думаю, буде нагода, щоб ви подивились. Візьмете свого депутата, який там обраний, нехай би там займались тою справою, тому що треба той басейн ставати і робити. Але чи відома вам доля, чи можливо це рушити з місця, в загальному звернути увагу на ті ж самі трампліни? Дякую.

Я, до речі, сьогодні  подав депутатський запит по цих питаннях, так що в майбутньому, я думаю, що ми ще будемо до цього вертатись. Дякую.

О.Оклієвич. Ну, мені відомо, що він дальше не будується, але, я думаю, що це питання на даний час не до мене. Були залучені кошти, це районна влада. Як воно там буде зараз зі створенням ОТГ і з тим всім, мені важко сказати. Трамплін на сьогоднішній день також не працює.

До речі, ми звертались не один раз, і я був у Надвірній рази три чи чотири. Я пропонував районній раді і… районній раді про передачу трамплінів у комунальну власність обласної ради чи спортивній школі. На сьогоднішній день питання відкрите. Це на місці треба вирішувати. Я не готовий вам відповісти чітко на це питання. Дякую.

О.Сич. Власник вкладає гроші. Якщо ти не власник, постає питання, для чого вкладати гроші.

Другий мікрофон.

С.Никорович – в/о № 1, селище Богородчани. Пане Оресте! Я колись вам телефонував щодо такої дівчинки – Ярина Костюк. Це дівчинка, якій 11 років, вона двічі чемпіон України з тхеквондо, діючий чемпіон Європи. На жаль, батьки кожен раз шукають величезні кошти для того, щоб поїхати десь за кордон на змагання. На жаль, це не олімпійський вид спорту. Я вам телефонував, там стипендія взагалі мізерна – 800 грн. Я дуже прошу, тому що ми помагаємо, вони роблять величезний вклад, повірте, величезний, неймовірний вклад. Якщо є можливість якось співпрацювати в цьому… Може створити окремий фонд, який ми теж будемо наповнювати, для прикладу.

О.Оклієвич. Добре, ми врахуємо.

С.Никорович. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Оресте Євгенійовичу! Ви розказали про  плеяду прекрасних спортсменів, які дійсно звеличують Україну, піднімають Прапор України, Гімн України.

О.Оклієвич. Вони тут, в залі.

М.Піцуряк. Я розумію. Ми сьогодні на території Яремчанщини, я би хотів ще одне крісло доставити, і прекрасна наша спортсменка, уродженка с.Микуличин Надія Косило-Кодола, капітан збірної України по волейболу, яка грає, і весь час піднімають Прапор, коли Україна виходить. Я би хотів, щоб її також згадати, адже ця прекрасна земля дала таку прекрасну спортсменку.

Тепер по суті. Я не буду говорити ні за спорт, ні за сільське господарство. Я – медик.

Скажіть, будь ласка, чи задовольняє вас медичний супровід змагань, медичний супровід диспансеризації, медичний супровід тих питань, які треба для цих спортсменів?

Так сталося, що останні 8, 9 років, ви знаєте, відкривали стадіони, займаються футболом, і розумію, що таке, коли спортсмен на бігу, якщо з ним щось стається, має бути кваліфікована допомога.  От сьогодні ми були у вас, там було падіння дитини чи спеціально, чи так.

Тобто, я би хотів, щоб ви, департамент охорони здоров’я разом з Центром здоров’я, де є… диспансер, розробили навчання медичних працівників, які супроводжують спортивні змагання. Там не просто має бути медсестра, там не просто має бути лікар, там має бути людина, яка навчена діяти в екстремальних ситуаціях, там має бути людина, яка може надати допомогу протягом секунд, хвилин. Адже, товариство, ви шумите. Я мав випадок. Якби не був лікар-кардіолог, футбольний матч “Медик Солотвин і Бурштин”, людини би не було. Западіння язика, треба було моментально діяти. В більшості медики, які обслуговують спортивні змагання, вони просто, медсестра загальної практики, інше.

Оресте Євгенійовичу, я допоможу організаційно звести докупи, але, будь ласка…

О.Сич. Регламент.

М.Піцуряк. …питання, де є загроза життю або здоров’ю тих спортсменів, ми маємо їх забезпечити, щоб вони розуміли, що за їхніми плечима є медики. Дякую.

О.Оклієвич. Спортсмени відповіли за мене. Не задовольняє.

О.Сич. Оресте Євгенійовичу, як називається ця установа, що забезпечує медичний супровід спортсменів?

О.Оклієвич. Обласний центр здоров’я…

О.Сич. Врахуйте слова Манолія Васильовича оцінкою цього центру.

О.Оклієвич. Але по простому він колись називався “Спортдиспансер”.

Проблема в тому, проблема в тому, я колись вчився в інституті фізкультури, ми вчили спортивну медицину і здавали екзамен. На жаль, у нас в медичних вузах на сьогоднішній день не вчать спортивної медицини, і у нас де-факто спортивного лікаря, як такого, немає. Той, що займається реабілітацією, – це не є спортивний лікар, це зовсім інші речі. І ви це знаєте, як медик.

О.Сич. Перший мікрофон.

А.Марійчин – депутатська фракція політичної партії “Воля”, Яремчанський в/о.
Доброго дня! Шановний Оресте Євгенійовичу! Скажіть, будь ласка, чи є у вас такі цифри, скільки приблизно, можливо, не приблизно, виділяється коштів з обласного бюджету окремо на види спорту, зокрема, я би так назвав, ті, що у нас на слуху, основні, декілька літніх видів спорту, декілька зимових видів спорту?

О.Оклієвич. Дивіться, у нас календар на сьогоднішній день… забезпечення календаря олімпійських видів спорту майже 5 млн.грн., 4880. Значить, у нас є визначені види спорту, які є у пріоритеті, то вони фінансуються на повну. Так, як сидить, вільна боротьба, легка атлетика, веслування. Якщо вас цікавлять зимові види спорту, то я вам скажу: на сьогоднішній день на зимові види спорту уже отримали спортсмени через наш календар спортивно-масових… тільки на змагання і навчально-тренувальні збори – 433 тис.грн. Це зима тільки ще починається.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Оклієвич. Ну, зимові види спорту, на жаль, у нас на сьогоднішній день, і у нас, в області, і в державі не є в пріоритеті, і ми не можемо… Коли у нас йдуть Олімпійські ігри, і еліта сидить тут, в залі, вибачте…

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Оресте Євгенійовичу, найперше, хотів би вам подякувати за змістовний виступ і за роботу. Але було дуже багато сказано про те, що зроблено, але дуже мало ми говоримо про проблеми сьогоднішнього спорту. І в цьому контексті я би хотів два питання задати. Перше з них наступне: от якщо ми говоримо про спортсменів і ті види спорту, які, так сказати, не популярні, і від яких не так багато коштів, я маю на увазі, не футбол, баскетбол, інші види спорту, а ту ж саму легку атлетику, от сьогодні перед нами сидять спортсмени, вони в хороших костюмах, все гарно, ми їх зараз будемо нагороджувати. Мене цікавить просто єдине питання. Якщо ми говоримо про тренерів, про спортсменів, який рівень їхніх заробітних плат, звідки вони живуть, в яких умовах тренуються, скільки витрачають на екіпіровку, на саме харчування?

Ці питання не стільки до вас як до управлінця, як просто до людини, яка безпосередньо розуміється, є експертом в спорті.

І друге питання в цьому контексті полягає в наступному. Можливо, ви знаєте, що зараз робиться і яка ситуація з тим, щоб в нашій області врешті-решт був збудований багатофункціональний сучасний спортивний комплекс? Дякую.

О.Оклієвич. Дякую. Ну, скільки спортсмени отримають заробітної плати, то краще питати у них. Вони в штатних збірних командах України, вони отримують заробітну плату. Це однозначний варіант. Екіпіровку вони отримують тоже…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Оклієвич. Ті, що не в збірних, то друге питання. То питання не до мене. Є спортивні школи, вони у нас на харчуванні стоять, це питання не до мене. На сьогоднішній день ми робимо те, що… у нас немає штатної команди, в якій платять заробітну плату. Ми платимо стипендії спортсменам до 23 років – 3,5 тис.грн., і там пішло по градації. Те, що ми можемо зробити. Коли ми зможемо платити на заробітну плату, то немає такого нас узаконено, має бути член збірної команди України, у них є штати, їм виплачують заробітні плати.

На рахунок спортивного комплексу багатофункціонального, я підтримував цю ідею і буду підтримувати, і підтримую в тому місці, хоч там багато противників, де ми пропонували, я не боюся цього сказати, бо це краще місце, і це всі прекрасно розуміють. Тому він повинен заробляти на себе. А те, що там хороше місце чи не хороше, він буде. Нас не буде, все рівно він там буде. Згадаєте мої слова колись там, що це правда.

О.Сич. Перший мікрофон.

Т.Виноградник. Запитання, якщо дозволите. Дивіться, була хороша доповідь, показові матеріали, конференція, обговорення. На жаль, багато тренерів підходять, що не згадали багатьох чемпіонів Європи, які від Прикарпаття, і дитячий спорт. Чому? Тому що я говорю про федерацію дзюдо. Наші діти дуже часто виступають на міжнародних змаганнях, їх також, на жаль, чомусь не згадали. Хотів би звернути увагу, чи буде передбачено в бюджеті на 2020 рік, в обласному, традиційні турніри, фінансування традиційних турнірів, які проходять в області… В листопаді ми проводимо традиційний турнір по волейболу пам’яті Івана Вагилевича в с.Ясень. Він ніяким чином не фінансується ні з обласного бюджету, ні з районного. Це перше  питання.

Друге питання. Ви гарно сказали, це популярна дуже теза, щодо державного і приватного партнерства. В чому вона буде заключатись? Дякую.

О.Оклієвич. Значить, на рахунок турнірів. В основному, турніри, які нам подають, і хтось хоче, ми фінансово підтримуємо. Значить, до нас не звертались по цьому волейбольному турніру, у мене навіть заступник сам волейболіст. То було б звернення, ми б якусь фінансову
підтримку надали. Але ми все рівно рахуємо, що ми з обласного бюджету не зможемо підтримувати всі районні турніри. Якщо всі почнуть до нас йти, то їм не буде за що фінансування отримувати.

Друге. Державне і приватне партнерство. Це ми маємо приклад “Буковель”, ми маємо приклад на сьогоднішній день державного і приватного партнерства з цими ж трамплінами. Ми не винуваті, що є багато того, що попало в приватні руки. І нам, щоб це не губити, і щоб наші спортсмени могли займатись, ми повинні відвойовувати, якось з ними знаходити спільні думки. Тому воно має бути, як на мене. Це наші кроки, які ми будемо робити в наступних роках. Будь ласка.

О.Сич. Перший мікрофон.

С.Адамович. Я в обговоренні. На комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова ми відчули, що і управління, і керівник розбирається в стані фізичної культури і спорту, знає про перспективи і, крім того, відчувається, що він робить дуже багато для того, щоб спорт розвивався. Від комісії хочеться йому  подякувати. Дякую.

О.Оклієвич. Дякую.

О.Сич. Ну, я ще одне запитання задам такого характеру концептуального. От я не можу, щось так себе ловлю на думці, я не можу зрозуміти. Слідкуєш за нашими змаганнями: хороші результати досягають дві категорії наших спортсменів – юнаки, молодіжка, і паралімпійці. Де пропала база?

О.Оклієвич. Ні, ви неправильно говорите.

О.Сич. Я не кажу про область, я про Україну взагалі.

О.Оклієвич. А, ну…

О.Сич. Про Україну. Дивлюся наші змагання: або молодіжна збірна перші місця у світі займає, або паралімпійці. А основні, база, не займають.

О.Оклієвич. Ну, якщо по великому рахунку, в різних видах спорту це по-різному.

О.Сич. Добре, добре. Скажемо так, вибачте, я переб’ю. То чому молодіжка може стати чемпіоном світу по футболу, а основна збірна – не може?

О.Оклієвич. Я думаю, що ця збірна, що зараз…

О.Сич. Чому скоріше чемпіонами світу стають паралімпійці, аніж основні олімпійці?

О.Оклієвич. Чому чемпіонами світу стають швидше паралімпійці? А я скажу, чому. Тому що, для прикладу, якщо там у вільній боротьбі на олімпійських іграх у ваговій категорії скільки може бути людей? 10. То на паралімпійських 3 або 4. Якщо їдуть паралімпійці на біатлон, із 7 учасників 5 їде з України…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Оклієвич. До 25. Коли в легкій атлетиці Христина… в спортивній ходьбі скільки на
20 км стартує людей? 60. А там може стартувати колясочників 8-10. І просто це. І це не можна порівнювати. Там є різниця. У нас, ну, я скажу правду, у нас чомусь… В світі паралімпійці їдуть в своє задоволення, а у нас це поставлено на державну машину. Розумієте? І  воно… І тому ми – еліта в цьому спорті. Там і різниця є.

О.Сич. Добре, добре. Принаймні, я тепер розумію.

Перший мікрофон.

Голос із залу. У мене виступ.

О.Сич. Виступ, так? Оресте Євгенійовичу, дякую за доповідь. Завершені запитання. Для виступів, шановні колеги, хто має, будь ласка, підходьте до мікрофону.

Наразі надаю слово. Перший мікрофон.

(Оплески в залі).

А.Марійчин – депутатська фракція політичної партії “Воля”, Яремчанський в/о.
Доброго дня! Шановні колеги! Сьогодні той час і то місце, де ми можемо більш широко і більш детально поговорити про спорт. Зокрема, я би хотів більш детально розкрити тему зимових видів спорту, і ще детальніше тих видів спорту, на які не тільки можна тратити кошти з бюджету, але на яких може заробляти бюджет.

Прикарпатська область – це… головна галузь накопичення в області, одна з головних – туризм. А один з головних напрямків туризму – гірськолижний туризм. Багато з вас користується цим туризмом. Але у нас на даний момент реально, якщо говорити конкретно про гірськолижний туризм, він є на нульовому рівні. Коли в інших країнах, таких як Словакія, Чехія, Польща, можливо, цей спорт приносить доходи, доходи в бюджет, цей спорт, тобто, ми говоримо зараз про активний туризм, коли організовуються масові заходи, і приїжджають іноземні туристи, залишають тут кошти, залишають кошти на проживання, на харчування, на сувеніри. Це у свою чергу тягне розвиток економіки тої ж самої… сільського господарства, будівництва і все інше.

До чого я це все веду? Ми тільки що чули цифру, що приблизно 10 відс. тільки з обласного бюджету фінансується реально на зимові види спорту. Мені здається, що потрібно, це той момент, той час, коли можна розкласти акценти і правильно підійти, яким чином можна підняти зимові види спорту.

Я говорю також про біатлон, можна говорити про трамплін. Та сама історія. Можна говорити про створення клубних методик щодо розвитку цих зимових видів спорту. І у нас, на Прикарпатті, чомусь акцент трошки зміщений в іншу сторону, а не в сторону зимових видів спорту, які би могли приносити дохід безпосередньо в бюджет нашої області. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Перший мікрофон.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні, чекайте, чекайте! Ми про землю говорили довше, як про спорт, хоча основна тема – спорт. Перший мікрофон.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Дякую за можливість два слова сказати. Не буду багато говорити, але просто в контексті доповіді хотів би ще раз подякувати управлінню спорту і її керівнику за доповідь. Але виступ свій хотів би закцентувати на наступному. Ми зараз в області напрацьовуємо нову стратегію розвитку нашої області, і в її основу покладено людиноцентризм, як на мене надзвичайно правильна річ, і власне навколо людини, її потреб має базуватись її комфорт, має базуватись будь-яка стратегія і будь-яка взагалі річ, яка створена для людей, в тому числі наша діяльність.

Перед нами сидять спортсмени, ми зараз їх будемо нагороджувати. Але до чого я веду, коли говорю про людиноцентризм? У нас є в залі наш колега-депутат Інна Петрівна Оробець. Я би хотів, щоб вона, якщо можна, встала на секунду, ми би їй похлопали, через те, що це людина, яка дійсно багато робить для спорту, здобуває багато нагород…

(Оплески в залі).

…і просто на її прикладі і на  прикладі тих самих спортсменів ми можемо сказати те, що сьогодні спортивна галузь в нашій області і в Україні, в першу чергу, це на ентузіазмі, самопожертві і професіоналізмі самих спортсменів. Бо правильно сказав Орест Євгенійович, що якщо ти попав у збірну, то тобі там дадуть і екіпіровку, і все інше. Якщо ти в збірну не попав, то надійся, будь ласка, сам на себе, і сам собі думай, де ти маєш тренуватись, в яких умовах, за які кошти, яким чином харчуватись і тому подібне. Як правило, на жаль, це нікого не цікавить, крім тренера цього спортсмена і самого спортсмена. В результаті так і виходить, що якщо на юнацькому рівні людина здобуває якісь нагороди, коли вона стає старшою, потрібно якимсь чином дбати, заробляти собі на життя, в результаті починається вибір. Ну, у нас, в футболі, так говорять дуже часто, жартома, я по-російськи скажу “кабак – дєло добровольноє”.

Так само говорять, я думаю, й про спортсменів, що коли людина досягає 18-річного віку, вона просто мусить або дбати про свою сім’ю, якщо вона її створює, або якимсь чином проживати, і потрохи спорт, якщо ти не досягнув якихось досягнень, відходить на інший план.

Чому я говорив про людиноцентризм? Крім того, що ми зараз багато говоримо про
проблеми, але, як на мене, є проблеми, які ми чомусь поки що не зовсім називаємо не таким чином, над яким треба задуматись.

Перше, ми йдемо до того, що реформа децентралізації так чи інакше закінчується до кінця, районів не буде, ми це прекрасно розуміємо, відповідно мене цікавить, що буде з районним спортом. Що буде з тими всіма районними дитячо-юнацькими спортивними школами, які зараз “сидять на освіті”, від яких освіта вже поволі починає відхрещуватись? Їх просто-напросто не буде у нас в області. Чи будуть створюватись ці дитячо-спортивні школи в кожній ОТГ, як зараз, наприклад, Брошнівська громада створила школу, бо у них є відповідний рівень матеріального забезпечення, бо там є величезне підприємство, яке платить величезні кошти в бюджет, – величезне питання? І в цьому контексті, що буде робити обласна адміністрація, управління спорту для того, щоб дитячий спорт, юнацький спорт, на якому тримається весь спорт у районах, не був просто-напросто занедбаний, бо ці школи у більшості  випадків позакриваються, їх фінансувати не буде ніхто, бо районної влади не буде. Це один момент.

І другий момент, це є власне матеріально-технічне забезпечення. Ми сьогодні багато говоримо там про стадіони, про хет-трики, які повідкривали, далі, дай Бог, щоб відкривали, але просто суть в тому наступна, що сучасної спортивної арени, яка би існувала у нас в області, як не було, так і немає. І дякуючи окремим ентузіастам, в найближчий час, вочевидь, і не буде.

Всі ми пам’ятаємо минулорічну сесію, чим вона закінчилась. І мені просто прикро, що депутати, ми всі разом пішли тут наповоду. Це один момент.

І другий момент. Хотів би сказати, ми зараз також говоримо про Калуську льодову арену, про “Хет-трик”, десь повертаючись до цього, знову ж таки, не встигли ми на обговоренні стратегії підняти питання про те, що можливо би Калуську льодову арену передати на громаду місцеву, аби громада бистро скликала міську сесію і сказала, що нам вашої “Льодової арени” не потрібно, розбирайтесь з нею самі. Просто у мене риторичне питання: що ми будемо куди передавати?

Тому я рахую, що у нас… якісь обласні структури, які єдині в області, і якимсь чином ми дбаємо про той самий спорт, чи це “Льодова арена”, чи це “Хет-трик”, чи це, дай Бог, буде цей спортивний комплекс, який, можливо, колись побудують. Я рахую, що повинні про них дбати всі і, в першу чергу, область. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Я довго не буду говорити. Оресте Євгенійовичу, ту пропозицію, що я подав, я прошу підтримати. І, шановні депутати, ми з вами на минулій сесії прийняли рішення про створення центру громадського здоров’я шляхом злиття: там бібліотека, інформаційно-аналітичний центр, центр “Здоров’я”, куди входить фізкультурний диспансер. Зрозумійте: цю структуру для спортсменів ми повинні зберегти. Якщо вона буде в тому центрі, вона може ліцензії не мати, а це є структура, яка проводить медогляди, яка контролює стан спортсменів, яка повинна напрацьовувати… є певні недоліки, їх треба усувати і напрацьовувати.

Я звертаюся до колег-депутатів з комісії з питань охорони здоров’я: можливо, нам треба буде повернутись, і цю структуру як окрему треба буде виокремити, щоб вона була.

Друге питання. Ви сьогодні очолюєте департамент, який є органом виконавчої влади обласної адміністрації, яка координує, спрямовує, розробляє стратегію розвитку спорту. У нас є спорт, який ми фінансуємо з обласного бюджету, з інших бюджетів, є громадські організації футболу, волейболу, інші. Я би хотів, щоб ви якось з ними співпрацювали, і те питання, що я піднімав… знаєте, коли дехто з насмішкою, дехто… забагато я говорю, я вам заважаю, я розумію, але це людські долі, людські життя, і розумієте, ту структуру… От дивіться, зараз почнуться літні види спорту, через пів року. Беріть, ми навчимо їх, охорона здоров’я зробить те, щоби навчити всіх тих і дати певні сертифікати, що вони мають право надавати невідкладну допомогу, зробіть. Адже одне – це людські життя, і ми це врятуємо. Тому я прошу вас: зробіть це!

І третє питання. Тут йшло питання про “Льодову арену” в Калуші.

Колеги, я би просив нас не віддавати те, що може слугувати жителям всієї області, в одну громаду, адже хокей – це не те, що одна громада може… це можемо зібрати по крупинці з усієї області спортсменів, які для них може йти, йти на їхню користь. Я маю досвід. У Солотвинській лікарні ми відновили у 2008 році в амбулаторії плавальний басейн. Ми давали 8 років дітям Богородчанського району, школам у безплатне користування з 9 до 17.00 год. Ми передали в громаду, громада – 4 села, школам громада дає безплатно, а дітям району – платну послугу. Ми ж то робили, я пів свого життя віддав для того, щоб це було. Були такі три кримінальні справи, що ніби щось ми не так робили. Але воно для дітей. Я тішився, коли діти виходили з басейну, дякували, в них очі блистіли.

Тому є певні речі, які ми маємо робити всі разом і для тих громад, які там є, не тільки для однієї громади. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Я декілька слів. Сьогодні декілька разів згадували питання спортивного комплексу. Я чисто інформативно повідомляю вам, що спеціалісти апарату обласної ради підготувати необхідні документи, і справа подана до суду на двох осіб, які захопили частину цього стадіону. Суб’єктом подання є дитячо-юнацька спортивна школа, бо вона є користувач, от, але суб’єктом, який виконує право власності, є ми. І обласна рада буде стороною судового розгляду.

Я так може напівжартома, може і серйозно, хотів би закликати тих тітушок, які свого часу нам зірвали сесію, нібито захищаючи від руйнування стадіон, нехай тепер йдуть під суд і вимагають покарання тих, хто вкрав землю в цього стадіону. Це одне.

Друге, щодо “Льодової арени”. Ну, насправді, це проблемне питання, бо по суті своїй ми, як обласна рада реалізовуємо спільні інтереси громад області. Умовно кажучи, якщо у нас є обласна лікарня, то вона є для всіх громад області, і реально всі громади області нею користуються. Якщо у нас є обласна філармонія чи обласний драмтеатр, то це є реально, не тільки номінально, але й реально власністю всіх громад області, бо представники користуються. Насправді “Льодовою ареною” користуються тільки мешканці Калуша і навколишніх сіл, і діти, і працівники. Тобто, фактично цей об’єкт не є об’єктом спільної власності. Ну, і реально, було б, звичайно, добре, якби Калуш взяв її до себе. Бо, даруйте, але ні з Яремче, ні з Верховини, ні зі Снятина, ні з Тлумача, ні навіть з Франківська там діти не займаються, ні діти, ні дорослі. Але натомість ми змушені з усього обласного бюджету її утримувати. Як це питання врегулювати? Очевидно, треба врегульовувати, і, очевидно, будемо врегульовувати.

Колеги, ми завершили розгляд питань. Завершили запитання, завершили обговорення. Пропозицій до проекту рішення не було під час обговорення, тому ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую.  Рішення прийнято. І наступає та мить, для якої ми так довго “маринували” наших шановних спортсменів і тренерів. Власне після розгляду цього питання ми запланували їх нагородити заслуженими нагородами.

Василь Іванович зачитає список, а ми з Денисом Анатолійовичем, вручимо.

В.Гладій. Шановне товариство!

Відзнакою обласної ради та обласної державної адміністрації – медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” за сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту на Україні, не тільки в нашій області, високий професіоналізм нагороджується один з кращих тренерів нашої області, тренер-викладач вищої категорії відділення вільної боротьби, Снятинська дитячо-юнацька спортивна школа “Колос”, заслужений тренер України, Іван Васильович Курилюк.

(Оплески в залі).

Відповідно до розпорядження голови обласної ради за вагомі результати у спорті вищих досягнень та значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту на Прикарпатті Цінним подарунком голови Івано-Франківської обласної ради нагороджується срібний призер чемпіонату світу серед юніорів до 23-х років з вільної боротьби 2019 року Джелеп Андрій Ярославович.

(Оплески в залі).

Цінним подарунком голови Івано-Франківської обласної ради нагороджується чемпіон
ІІ Європейських ігор з легкої атлетики Сеник Станіслав Антонович.

(Оплески в залі).

Цінним подарунком голови обласної ради нагороджується переможниця Кубка Європи з легкої атлетики 2019 року Юдкіна Христина Володимирівна.

(Оплески в залі).

Подякою голови обласної ради нагороджується переможець Кубка Європи з легкої атлетики 2019 року Літанюк Валерій Богданович.

(Оплески в залі).

І Подякою голови обласної ради нагороджується бронзовий призер чемпіонату світу з боротьби вільної серед спортсменів до 23-х років 2019 року Никифорук Ігор Іванович.

(Оплески в залі).

Товариство, дякуємо кращим спортсменам області, кращому тренеру області за їхню терпеливість і за їхній вклад у популяризацію спорту і за те, що вони прославляють наш край далеко за його межами.

(Оплески в залі).

О.Сич. Після цієї приємної миті продовжуємо нашу роботу.

Чи обід, Манолію Васильовичу, нє?

В.Гладій. Нема, нема обіду.

О.Сич. Манолій Васильович, чому не кажете, що обід має бути?

М.Піцуряк. Якщо забезпечення здоров’я депутатів всіх, то обід має бути, ми попрацювали вже більше двох годин. Але якщо депутати не бережуть своє здоров’я, є бажання, продовжуємо.

О.Сич. Манолію Васильовичу, ви так скромно, більше двох годин. Та ми тільки на ті
звернення 2 години потратили!

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. Розглядається питання “Про внесення змін до обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2017-2021 роки”.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідає Оклієвич Орест Євгенійович – начальник управління спорту обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, у кожного з вас матеріали сесії є. Чи є запитання до доповідача?

І.Шевчук. Олександре Максимовичу, попросіть, будь ласка, депутатів зайти в зал.

О.Сич. Колеги, прошу зайти до залу, тим більше, коли ми розглядали питання спорту, то я наголошую, що палити шкідливо для здоров’я, а деяким суддям я персонально наголошую, що від імені обласної ради будемо звертатись до федерації, аби позбавили ліцензії на суддівство.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А це не має значення, бо здоров’я української нації не залежить від приналежності до фракції.

(Оплески в залі).

І.Шевчук. Бо так виходить, що я рахую, скільки є в залі, а бюлетенів потім здають більше.

О.Сич. Головне, аби, крім тебе, рахували інші члени лічильної комісії. До речі, не забувайте заповнювати і здавати бюлетені, колеги.

Отже, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії. Будь ласка, Ірино Богданівно.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Є проект рішення у вас на руках.

Чи є запитання до доповідача? Є, будь ласка, підійдіть до мікрофона, в кого є запитання.

Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Ірино Богданівно, все-таки те, що я говорив, бо я ще маю ті хвилини виговорити, те, що я маю говорити. До кінця року не вистачає бюджетних призначень. У нас сьогодні йде розподіл, ми збільшимо доходи загального фонду на 15 млн.грн., з них податок з ПДФО – 95 відс. в тих 15 млн.грн. Якби ще ми своєчасно зарплату платили, було би тих 4,5 млн.грн., ми могли би ще більше розподілити.

Ваше бачення, скажіть, будь ласка, може ви, Денисе Анатолійовичу, яким чином керівникам бюджетних установ, де немає бюджетних призначень, робити нарахування? І чи можете ви забезпечити фінансування для проведення реформи скорочення, виплати заробітної плати, скорочень, інше? Якщо ні, то не заставляйте нас робити, ну, як то кажуть, неправомірні дії. Дякую.

І.Мацькевич. Шановний Манолію Васильовичу, ми перерозподіляємо дохідну частину обласного бюджету, в обласному бюджеті у нас заборгованості по заробітній платі немає. Тому наші всі установи забезпечені всіма коштами до кінця року на своєчасну виплату заробітної плати. Щодо…

Голос із залу. (Без мікрофона).

І.Мацькевич. Дякую за запитання.

О.Сич. Другий мікрофон, будь ласка.

Б.Кобилянський. Ірино Богданівно, два короткі питання, дві короткі пропозиції.

На бюджетній комісії я піднімав питання фінансування Залучанського інтернату.
Практично не буду знов говорити про ці проблеми, але минулого року там була сесія обласної ради, були депутати, бачили, в яких умовах проживають відповідно дані діти, і думаю, були прийняті відповідні рішення.

У мене тільки є прохання все ж таки знайти можливість до кінця року дофінансувати даний інтернат, все ж таки наш моральний обов’язок зробити життя тих дітей кращим. Це одна пропозиція, Ірино Богданівно. І наступна. Ця пропозиція від фракції. Ми розуміємо, що дуже багато є проблем, і ці всі кошти, які зараз йдуть до розподілу, навіть не закриває навіть маленької частинки цих проблем. Але є прохання зробити цей процес розподілу більше відкритим. Все ж таки це дасть можливість більш ефективніше використовувати дані кошти. Фракція буде підтримувати дане питання, але все ж таки є прохання прислуховуватись до депутатів. Дякую.

І.Мацькевич. Щодо фінансування Залучанського інтернату. У нас в додатку номер 5 передбачено 110 тис.грн. для Залучанського будинку-інтернату для оплати робіт за проведення ремонту. Крім того, департаментом соціальної політики здійснено перерозподіл бюджетних призначень в межах кошторисних призначень на рік і вишукано додатково 240 тис.грн. Лист підготовлений, підписаний Денисом Анатолійовичем, на наступній комісії буде розглянуто. Тому ваше прохання чи необхідність цього заходу будуть враховані в бюджеті другою бюджетною комісією.

Щодо…

О.Сич. Богдане Миколайовичу, тобто, ви вважаєте, що півроку-рік назад розподіл був відкритим, а тепер закрився, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

Б.Кобилянський. Олександре Максимовичу, я вважаю, що якщо на бюджетну комісію поступає питання розподілу, а це є 26 питань, поступають за 5 хвилин до бюджетної комісії, немає можливості ознайомитись з цими  питаннями, я рахую, що можна би було трошки відкритіше. Дякую.

О.Сич. Тоді я повідомляю, що у всі роки нашої каденції, це відкрита інформація, завжди питання розподілу бюджету здійснюється при участі всіх, без винятку, фракцій, які, знаючи проблеми округів, подають свої пропозиції. Так от останньою фракцією, яка подала пропозиції, була фракція Блоку Петра Порошенка, і тому запізніло поданий проект рішення на засідання бюджетної комісії.

Перший мікрофон.

М.Іваночко. У мене пропозиція. Можна подавати пропозицію?

О.Сич. Тоді трошки пізніше.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Другий мікрофон.

Р.Ткач. Олександре Максимовичу, то десь і до вас, і до пані Ірини.

Дивіться, я не конкретно по цифрах, про логіку. Ми з вами за останній період зробили три виїзні засідання: по соціальних питаннях в Снятині, в Коломиї по художніх музеях, сьогодні третє – по спорту. Я вважаю, що результативною буде наша робота тоді, коли після кожного такого виїзного засідання ми по кожній цій сфері будемо давати конкретні речі. Воно є. Я не можу казати. Але я все-таки би хотів от сьогодні до вас питання.

Перевиконання бюджету – приблизно 20 млн.грн. 8 млн.грн. дали депутатам по округах. З цих 12 млн.грн., наприклад, ми слухали в Коломиї важливе питання музею. Маємо музей національно-визвольних змагань. Сьогодні просяться 100, 200 тис.грн. за купівлю експонатів. Кожного року ми з вами їдемо до Бандери. Добрий музей, але там ще треба експонатів. Тобто, до того, що тут є, я читав уважно, я все-таки кажу, щоб логіка цих наших виїзних засідань була, щоб після цього, коли є перевиконання, все-таки зосередити увагу тут.

Пан Орест дуже добре казав: багато речей є такі… От Іван вийшов, Джурівський, фактично ми його тримаємо з обласного бюджету через федерацію. Але ж там майже приватно. Давайте використовувати державно-приватні речі, і на такі моменти з обласного бюджету через наші програми виділяти кошти. Бо коли візьмуться люди, я не буду зараз пооб’єктно, там харчоблок – 10 тис.грн., 5 тис.грн., то вже в районі може знайтись 5 чи 10 тис.грн., чи 15 тис.грн., це не з тих грошей, що 100 тис.грн. депутати дають, це додатково.  Ось яка логіка моїх дій. Є перевиконання, все, що наше, йде процес децентралізації. ОТГ тут, райони тут, а це є наше майно.

Ми відійдемо, прийдуть після нас інші депутати, які скажуть: так, вони обласне комунальне майно зберегли і розвинули. Ось в чому моя логіка. Дякую. Я не знаю, до кого у вас питання. Бо якщо так читати: 10, 15, 25…

І.Мацькевич. Ну, всі ті пропозиції…

О.Сич. Шановні колеги! Насправді… Ірино Богданівно, даруйте.

Шановні колеги! Насправді тут є велика хиба у виборчому законодавстві, я це, спілкуючись, намагався донести Денису Анатолійовичу, а він би по можливості може донесе до тих київських ініціаторів, які розробляють новий закон про вибори.

Наша функція – реалізація спільного інтересу громад області. Шановні колеги! Але скільки ми би вам не розказували, що спільний інтерес громад – це обласні установи: лікарня, драмтеатр, спортивна школа, інтернат, – але кожен з вас щось хоче зробити на своєму окрузі, а ми би не мали туди гроші здавати, ми би туди гроші не мали давати на школу, садочок, на спортивний майданчик. І наскільки багато ми даємо гроші на ваші округи, настільки ми їх забираємо з обласних установ. І тут нічого не зробиш, бо це нормальна людська логіка, коли депутат хоче щось зробити. Тому закон про вибори має передбачати не вибори по округах, а винятково спискові вибори, тоді депутат не буде прив’язаний до округу, а буде дбати про спільний інтерес громад області. Ви скажете – питання: а хто тоді буде працювати в громадах? Даруйте, це не до нас питання, це питання до Верховної Ради і Кабінету Міністрів, щоб так змінити бюджетне законодавство, щоб вони мали достатньо коштів утримати свої садочки, школи, спортивні школи, будувати майданчики і все решта. Просто кожен має робити свою роботу. Територіальна громада має робити свою роботу, утримувати власність на своєму рівні, а обласна рада має робити свою роботу і утримувати власність на обласному рівні, але поки цього немає, буде те, що є.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, ми можемо… Ми могли зменшити до 3, до 5 і дати туди, куди ви казали.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так, ну, так. Ні, ні, до речі, там…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. До речі, до речі, там, що, скажемо, пішло на загальнообласні, воно реально пішло на загальнообласні. Дитяча лікарня раз і другий, Державна служба надзвичайних ситуацій, інфекційна лікарня, спортивна школа і так дальше. Винятково театр один і другий, музей, збільшення заробітної плати у зв’язку із присвоєнням звання національного театру, філармонія… Це все обласні. І ми повинні ще більше давати туди.

Повторюю ще раз: ми більше не можемо давати, бо ми розуміємо, що й депутати щось мають робити на округах.

Перший мікрофон.

М.Іваночко. Якщо можна вже давати пропозиції.

О.Сич. Тоді, колеги, якщо більше запитань немає… Немає запитань? Є виступи?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую, Ірино Богданівно.

Ставлю проект рішення за основу. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. Усі – за. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. За основу рішення прийнято. Будь ласка, пропозиції. Перший мікрофон.

М.Іваночко. Шановні депутати! Прохання підтримати пропозицію. У розподілі коштів капітальний ремонт приміщень Краснянської загальноосвітньої школи I-III ст. Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області – 115 тис.грн. на Ланчинський ліцей імені Юрія Шкрумеляка Ланчинської селищної ради ОТГ в сумі 115 тис.грн.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Зміна назви, колеги. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

М.Іваночко. Дуже дякую вам.

О.Сич. Другий мікрофон.

С.Никорович. Я собі дозволю невеличку репліку. Пан Кобилянський забув, як вони в Снятині декілька десятків мільйонів поділили за декілька хвилин до сесії, тоді було багато питань. Я би просив бути владі і опозиції бути… однаково себе поводити.

І пропозиція.

О.Сич. Чекайте, чекайте. Станьте владою, тоді ми будемо бачити, як ви себе будете вести. Зачекайте, не поспішайте!

С.Никорович. Олександре Максимовичу, буду у вас вчитись.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

С.Никорович. Ну, ми скоро станемо владою, і тоді декому буде страшно. В Снятині, пам’ятаєте, на виїзній сесії за 5 хвилин до бюджетна комісія зібралась, документів навіть ніхто не бачив? Ви тоді всі голосували, навіть “переламали” деяких депутатів, які не хотіли голосувати з бюджетної комісії. Я нагадаю.

Ну, тепер, перепрошую, по суті. Я прошу внести зміни до рішення від 12 липня № 1160, перевести суму на Іваниківський дитячий навчальний заклад “Ромашка” в загальний фонд, 20 тис.грн.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Зі спеціального в загальний. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Перший мікрофон.

Б.Ленігевич. У додатку номер 5 по об’єкту “Капітальний ремонт даху будинку культури по вул.Шевченка, с.Розточки Витвицької сільської ради об’єднаної територіальної громади” змінити на розпорядника коштів замість Вигодської… Витвицької ОТГ на управління капітального будівництва Івано-Франківської області.

В.Гладій. Шановні колеги! Зміна розпорядника коштів. Ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Другий мікрофон.

Н.Іванів. Проект рішення, шоста сторінка абзац другий, там є субвенція з Брошнів-Осадської об’єднаної територіальної громади в обласний бюджет, і назву прошу об’єкта викласти в такій редакції: “Нове будівництво. Спортивний комплекс на вул.22 Січня у селищі Брошнів-Осада, Рожнятівського району, Івано-Франківської області. Корегування”.

О.Сич. Уточнення назви об’єкта. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я маю право на виступ. Якби Ірина Богданівна не сказала, може би не виступав, але перш за все я хочу привітати Ірину Богданівну з великою нагородою, яку вона сьогодні отримала, і щоб ніхто не думав з наших глядачів, що у нас тільки сварки, у нас просто робоча, виробнича обстановка, просто вона і я досить розуміємось в цифрах бюджету і нам легко тоді розмовляти.

Ірино Богданівно, маленьке заперечення. Ви кажете: наші обласні заклади фінансуються стопроцентно. Ви знаєте, я говорив, говорю і буду говорити: не треба таких лікувальних закладів, де працівники беруть зарплату і платять за обігрів. Ми практично мізер даємо на
медикаменти, на ті потреби, і люди все платять. Я би хотів, щоб та охорона здоров’я не казала, що вона погана. Ми на обласні заклади дали, навіть як у мене в Солотвинській лікарні, ми дуже багато даємо безплатно пацієнтам, а там все платять. Тобто, щоб не говорили, що обласні заклади.

Зараз буде йти формування бюджету, і на 3 місяці, оскільки всі заклади охорони здоров’я перетворюється в комунальні некомерційні підприємства, але 3 місяці будуть жити за рахунок субвенції. Ви прекрасно знаєте, що цифри, які йдуть на перший квартал, вистачає, якщо для обласних тільки на зарплату і більше ні на що, і я хотів, щоб ми з вами передбачили кошти на ту оптимізацію, яка… Ну, так сталося, відсотків тридцять нам треба буде людей скорочувати. Звідки ми кошти візьмемо?

Денисе Анатолійовичу, Ірино Богданівно, голови районних адміністрацій, управлінь, голови рад: думайте, щоб дати ті кошти, щоб ми змогли зробити ті скорочення, приведення мережі у відповідність. І я дуже, ну, не розумію тих людей, які починають говорити: скоротити, вас забагато, не така медицина. Так, медицина валиться 30 останніх років, їй нічого не дають. Зараз на ліцензію, пане голово, ми даємо документи, і ліцензійний комітет не може розуміти, чому з 80-х років рентгенобладнання, чому інше, й інше таке медичне обладнання застаріле. І до того, пане голово, я з вами не погоджуюсь, до того, що ми, депутати обласної ради, маємо обслуговувати тільки обласні заклади. Мене обирали жителі третього виборчого округу, і я по рейтингу в цю обласну раду маю третє місце по відсотках і друге місце по абсолютних цифрах. І вони мене питають: Манолію Васильовичу, а чого ми тебе делегували в обласну раду? Тобто, ми обслуговуємо потреби громади області, а обслуговування закладів обласних – це різні речі. Заклади обласні фінансуються по своїй програмі, ми… Це вся власність територіальних громад області. Давайте тоді так: нас люди підтримують, підтримують не за те, що ми будемо якісь віртуальні речі говорити… Що ти приніс? Навіть ті речі, коли про зарплату, у мене вже телефон червоний, мені дзвонять: Манолію Васильовичу, дякуємо, ми тебе підтримуємо. Я думаю, що я в наступні вибори знову піду, і знову виграю до обласної ради. Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. У нас люди підтримують не тих, хто прагматично вирішує питання, а тих, хто є хорошим популістом. Ну, це правда, нікуди не дінешся. Другий мікрофон.

Д.Лащук. Внести зміни до обласного бюджету від 20.09.2019 р. за № 1195, а саме: у
пункті 2 абзац 8. Пооб’єктно: влаштування спортивного майданчика в сумі 121 тис.грн. зменшити на 100 тис.грн. і передати департаменту фінансів обласної державної адміністрації по бюджету Печеніжинської селищної об’єднаної територіальної громади та доповнити позицію “Поточний ремонт спортивного майданчика Марківської гімназії Печеніжинської ОТГ” на 100 тис.грн.

І ще одне.

О.Сич. По черзі, по черзі. Пропозиція зрозуміла. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Надійшло прохання від голови Делятинської об’єднаної територіальної громади внести зміни до додатка номер 5, там, де йде мова про розпорядника: “Делятинська селищна об’єднана територіальна громада”, змінити назву об’єкта. Зараз вона звучить як “Футбольне поле зі штучним покриттям по вул. 16 Липня, 273а в смт.Делятин Делятинської ОТГ (нове будівництво)”, і замінити цю назву відповідно на “Капітальний ремонт спортивного майданчика в смт.Делятин  Делятинської селищної ради ОТГ Івано-Франківської області”.

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Другий мікрофон.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. На другому мікрофоні нікого немає, так?

Д.Лащук. А, другий? Вибачте.

Ще раз. Внести зміни до рішення обласної ради від 20.09.2019. за № 1195: у пункті 2 абзац 8 – зменшити влаштування спортивного майданчика на суму 21300 грн. і доповнити: “капітальний ремонт вуличного освітлення, вул.Коперніка, в тому числі дитячий майданчик”.

О.Сич. Ну, на тобі! Говоримо про спорт, а зі спорту забираємо. Як це?

Д.Лащук. Дитячий майданчик. Ми розвиваємо дітей.

О.Сич. Я жартую. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Перший мікрофон.

М.Палійчук. У мене є дві правки, які прошу внести і проголосувати.

Перше, прошу внести зміни до рішення обласної ради від 17.05.2019 р. № 1126: у додатку 11 до рішення по розпоряднику коштів “Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації” для ДП “Дороги Прикарпаття” назву об’єкта “Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.Довбуша від будинку № 53 в смт.Ворохта Яремчанської міської ради” викласти в такій редакції: “Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.Довбуша від дитячого садка до будинку № 20 у селищі міського типу Ворохта Яремчанської міської ради”.

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Наступна пропозиція.

М.Палійчук. Прошу внести зміни до рішення обласної ради від 12.07.2019 р. № 1160: по Галицькому районному бюджету в позиції “Придбання крісел для Будинку культури у с.Вікторів Галицького району”, обсяг фінансування 250 тис.грн., змінити на 199 тис.грн. і
доповнити позицію “Одяг сцени у Будинку культури в с.Вікторів Галицького району” – 51 тис.грн.

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Ми розглянули всі пропозиції. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 15.02.2019.
№ 1054-27/2019 “Про розподіл коштів бюджету розвитку обласного бюджету на 2019 рік” (із змінами)”.

Проект рішення номер 7 – на окремому аркуші.

Доповідає Рачкевич Володимир Степанович – директор департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.

Колеги, матеріали у вас на руках. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 15.02.2019. № 1056-27/2019 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2019 році” (зі змінами)”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – начальник управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проєкт рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань екології та раціонального природокористування і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії.

Матеріали, колеги, у вас на руках. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

І.Шевчук. Є пропозиції.

О.Сич. Є пропозиція. Будь ласка.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді ставлю проект рішення за основу. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення за основу прийнято.

Прошу, ваші пропозиції. Перший мікрофон.

І.Шевчук. Прошу доповнити пунктом: частину коштів в сумі 125 тис.грн., виділених департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА на виконання реконструкції каналізаційної мережі житлових будинків 17, 17а, 19 по вул. Миколайчука у м.Івано-Франківську перерозподілити на Івано-Франківський міський бюджет на реалізацію природоохоронного заходу “Нове будівництво колектора зовнішньої дощової каналізації з камерами переключення від вулиці Надрічної до вулиці Промислової через вулицю Крайківського, до початку вулиці Грабарської у м.Івано-Франківську”.

О.Сич. Ставлю на голосування. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Чи є ще пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку місцевого самоврядування в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 09.10.2015. № 1773-39/2015, (зі змінами)”.

Проект рішення номер 9 – в окремій брошурі.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, рекомендовано до розгляду на сесії.

Шановні колеги! У вас проект рішення на руках.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. За?
Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

Голос із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. Та Виноградник вийшов.

О.Сич. Рішення прийнято.

І.Шевчук. Стоп! Ви проти?

Голос із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. Прошу ще раз.

О.Сич. Прошу вибачення. Ставлю на голосування повторно. Ставлю на голосування
проект рішення про внесення змін до Програми розвитку місцевого самоврядування в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 09.10.2015. Хто за?  Прошу тримати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так. Хто проти? Хто утримався? Питання організації виїзних сесій.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Та звідки я знаю, чого ваша фракція не голосує?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги!

І.Шевчук. Я готовий…

О.Сич. Я так зрозумів, що дехто не читав. Отже, питання організації виїзних сесій. Ми хочемо робити все прозоро. І якщо нам треба найняти зал, за нього треба платити. Якщо ми після нашої роботи хочемо, щоб була якась кава-брейк для депутатів, то за це треба платити, а не “нагинати” місцевих голів: виставляйте! От власне це й внесено. Все, більше нічого. У кожному випадку по-різному. Скільки, скажімо, на цій сесії пішло? Закінчимо сесію, вам скажуть.

Отже, ставлю на голосування. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку освіти Івано-Франківщини на 2016-2023 роки (зі змінами)”.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чекайте, чекайте! Гляньте, бо зараз знову скажете, що там є якісь “підводні камені”. Подивіться в документи.

Є запитання до доповідача? Немає. Є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу не забувати заповнювати і здавати бюлетені.

Розглядається питання “Про підписання Угоди про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, Івано-Франківською обласною радою та Донецькою обласною державною адміністрацією”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 11 – в окремій брошурі.

З вашого дозволу, доповідати буду я.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Шановні колеги! На засіданні президії голова обласної державної адміністрації  інформував, є попередні домовленості про підписання такої Угоди з Донецькою областю, ну, і відповідно співпраця: приймати делегації, дітей і тому подібне.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції? Немає. Пане голово, лише я не знаю, чи правильно сформульовано: Донецькою обласною державною адміністрацією?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Це правильно, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Основна назва така ніби, кажуть. Вношу на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про призначення директора Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 12 – в окремій брошурі.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

Коротко, коротко.

В.Кімакович. В тому, що треба було якось назвати… у нас є фізико-технічний, природничо-математичний, а академічний – це, власне, гуманітарного профілю, і там зосереджені право, економіка. І тому вибрали таку назву.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Кімакович. Ні.

О.Сич. Ні, ні, це просто суто нюанси законодавства про освіту і більше нічого.

Кого пропонуєте?

В.Кімакович. Пропонуємо пана Василя Стефанишина, він присутній в залі, може підійти.

О.Сич. Шановні колеги! Пан директор, який до сьогоднішнього дня виконував обов’язки, піднявся, подивились на нього. Якщо є запитання, будь ласка.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про призначення директора Івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради”.

Проєкт рішення номер 13 – в окремій брошурі.

Доповідач той же – Кімакович Віктор Євстахійович.

Проєкт рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду.

В.Кімакович. Шановні депутати! Також присутній виконуючий обов’язки і людина, яка виграла конкурс, – пані Наталія Гаврилюк. Прошу…

О.Сич. Колеги! Є кандидат на посаду. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про призначення директора Рогатинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 14 – в окремій брошурі.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду.

В.Кімакович. Також присутня пані Мирослава Кривун – заступник директора, дотепер виконувала обов’язки, виграла конкурс.

О.Сич. Колеги, кандидат є. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про призначення директора Вигодської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 15 – в окремій брошурі.

Доповідач той же – Кімакович Віктор Євстахійович.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії. Будь ласка.

В.Кімакович. Пані Оксана Якимів, на жаль, її сьогодні немає, вона була на комісії, а сьогодні вона за кордоном, отримує гуманітарну допомогу для цього закладу. Ви її всі знаєте, вона дуже хороший директор. До того часу була також директором, виконувала обов’язки. Прошу підтримати.

О.Сич. То чинний директор, колеги. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про погодження надання у користування ділянки надр з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) нафти, газу природного, конденсату Рибницької площі, шляхом продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 16 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – начальник управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, погоджено та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради. Будь ласка.

А.Пліхтяк. Шановні члени президії, шановні депутати! Даним проектом рішення пропонується погодити надання в користування ділянки надр Рибницької площі, яка знаходиться в Коломийському та Снятинському районі Івано-Франківської області, шляхом продажу Державною службою геології та надр України спеціального дозволу на аукціоні.

О.Сич. Чи є запитання, колеги? Будь ласка, але до мікрофону, бо йде запис.

Р.Ткач. Пане Андрію, я так для стенограми і уточнити. Значить, це площа, скажіть, будь ласка, якою площею?

А.Пліхтяк. Рибницька площа становить, площа родовища становить 150 км².

Р.Ткач. 150 км². Ця площа виноситься на аукціон? Ті, хто бажає, для видобутку нафти і газу?

А.Пліхтяк. Так, точно.

Р.Ткач. І на аукціоні платять гроші і приходять. І потім ще раз прийдуть до нас брати погодження?

О.Сич. Вже не прийдуть.

А.Пліхтяк. Вже не прийдуть.

Р.Ткач. Ясно. Добре, дякую за це.

А.Пліхтяк. Через “ProZorro”.

Р.Ткач. Аукціон…

О.Сич. Якщо ми завжди ставимо питання про те, що той, хто бере надра в нашій області, робив щось для громади, заключав угоди тощо, то там, де аукціон, ми просто не можемо, бо ми не знаємо, хто прийде.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є ще запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 55 – за, 5 – утримались.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про погодження надання приватному підприємству
“Прикарпаткомплект” у користування ділянки надр”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 17 – на окремому аркуші.

Доповідач той же – Пліхтяк Андрій Дмитрович.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, погоджено та рекомендовано до розгляду на сесії.

А.Пліхтяк. Даним проектом рішення пропонується погодити надання приватному підприємству “Прикарпаткомплект” у користування ділянки надр з метою створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо, в частині їх геологічного вивчення та збереження нафти, газу природного, конденсату, Лючківсько-Березівська площа, розташована в межах Косівського району Івано-Франківської області.

О.Сич. Чи є запитання?

Р.Ткач. Є.

О.Сич. Є. Другий мікрофон.

Р.Ткач. Коли по попередньому питанню, в принципі, я одержав відповідь, то тут якась виходить… хтось когось хоче “розвести”. Ми за цю Лючківсько-Березівську площу вже не раз чули. І виявляється, що зайшла якась благодійна компанія “Прикарпаткомплект”, не знаю, хто це такі. Але ви подивіться, як вони пишуть? “З метою створення геологічних територій та об’єктів…”, а в кінці – “для збереження нафти, газу природного”. То що там не будуть добувати нафту і газ, а будуть зберігати?

А.Пліхтяк. Фактично…

Р.Ткач. Це перше питання. Що це за така хитрунька? Хто автор цього рішення?

І друге питання. Що це таке “геологічна територія”? Заповідник… там споконвіку, це ж діюча площа, де видобувають нафту і газ, так?

А.Пліхтяк. Ні, ні, на сьогоднішній день на території Лючківсько-Березівської площі видобутку немає, і документи на розгляд обласної ради надійшли від Державної служби геології та надр України. Згідно з постановою № 615 Кабінету Міністрів України такий вид користування надрами передбачений і передбачається, що такий вид користування надрами для геологічної території спеціальний дозвіл надається без проведення аукціону.

Р.Ткач. Пане Андрію, тоді ще хитріше. Ну, ви ж знаєте, що там споконвіку добувалась нафта і газ, це наше старе родовище. Я не маю на увазі в цьому місці, але це родовище, де проведено геологічне дослідження, і там є нафта і газ. Так?

А.Пліхтяк. Ну, раз…

Р.Ткач. Що цей “Прикарпаткомплект”, чи як там він називається, буде благодійністю займатись?

А.Пліхтяк. Ну, дана…

Р.Ткач. Товариство!  Хтось нас “розводить”! Я вас прошу!

А.Пліхтяк. Даний вид діяльності…

Р.Ткач. А як ні, то друге питання. Де директор? Є?

А.Пліхтяк. Директора немає.

Р.Ткач. Ну. Є питання? Я просто читаю.

О.Сич. Пане Романе, Держгеонадра “розводять”, бо вони прислали документи на розгляд. Тобто, їм здали документи, а вони нам прислали на погодження.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Абсолютно, абсолютно.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Ну, фактично на одне питання я отримала відповідь: аукціону тут не буде.

І питання друге. Раз не буде аукціону, то яка думка місцевих громад, які проживають в населених пунктах, які знаходяться поряд з місцем цих майбутніх об’єктів для збереження нафти? Чи не заперечують вони, чи були якісь громадські обговорення?

А.Пліхтяк. Значить, дивіться. Що стосується отримання спеціального дозволу, Кодексом України про надра передбачається, що погоджує обласна рада надання ділянок…

О.Федишина. Я це розумію, але чи люди, які живуть там…

А.Пліхтяк. Що стосується громадських обговорень, процесів оцінки впливу на довкілля, проводяться громадські обговорення даної діяльності.

О.Федишина. Вони були проведені?

А.Пліхтяк. Ні, вони не були проведені…

О.Федишина. Думка громади місцевої вам відома, чи є якісь заперечення, чи їх немає?

А.Пліхтяк. Ольго Миколаївно, по-перше, це питання, воно не пов’язане з видобутком корисних копалин, це створення геологічних територій.

О.Федишина. Ми ж прекрасно розуміємо, що якісь роботи там все одно будуть проводитись, якась техніка буде їздити по місцевих дорогах.

А.Пліхтяк. Це якраз вплив тої техніки і так далі якраз буде визначатись в рамках процедури оцінки впливу на довкілля.

О.Сич. Ну, я тільки можу додати, що в даному випадку законодавство недосконале, бо воно так не дуже й врегульовує питати думку місцевих громад. Але ми завжди йшли по шляху, що місцеві депутати з того округу, власне, нас інформували: буде користь громаді, не буде користі громаді, хтось з нею працював, не працював, укладав угоди, не укладав. Ну, той, хто хотів дійсно отримати і прозоро, відкрито працював, приходив до нас, казав, що він буде робити, який його капітал. Тобто, тут я погоджуюсь.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

А.Пліхтяк. 72,6 км².

О.Сич. Перший мікрофон.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Пане Андрію, скажіть, будь ласка, чи відомі вам бенефіціари цієї компанії, чим ця компанія займалась раніше?

А.Пліхтяк. Ця компанія зареєстрована з 23.06.2005 року, вона у виді діяльності є, це згідно з тими даними, які є в Інтернеті, вони є у вільному доступі. Директор цього підприємства Ковач Андрій Зіновійович, він же й один із співзасновників, це с.Грабовець Богородчанського району, Любінський Іван Іванович, Львівська область, Перемишлянський район, – співзасновник, і Гаврилюк Олександр Володимирович, м.Дніпро.

І.Дебенко. І раніше вони займались посередництвом у торгівлі товарами широкого асортименту. Дякую.

О.Сич. Колеги, запитання, запитання. Відповідей немає. Я ставлю спочатку за основу, а потім подавайте свої пропозиції, бо думаю, що з уваги на ваше запитання, будуть якісь пропозиції.

Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Якщо ми знімаємо з розгляду, то автоматично вступає в дію.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. За основу. Хто проти?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Чекайте, я ще не сказав, хто утримався, а ви вже…

Хто утримався?

І.Шевчук. А, ні, не так.

О.Сич. Уточніть ваші розрахунки.

І.Шевчук. 58 – за, 2 – утримались.

О.Сич. За основу рішення прийнято.

Колеги, чи є пропозиції?

І.Шевчук. Є пропозиція відмовити.

О.Сич. Є пропозиція відмовити. В такому разі ставлю на голосування пропозицію: “відмовити…”, і там вже дальше відповідно сформулювати: “…у наданні приватному підприємству…”, дальше – по тексту.

Ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 54 – за, 5 – утримались.

О.Сич. Рішення прийнято.

І.Шевчук. Тобто, відмовити.

О.Сич. І тоді я ставлю на голосування в цілому з формулюванням “відмовити приватному підприємству “Прикарпаткомплект”…”, дальше – по тексту. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

Шановні колеги! Там, у назві, поправте, будь ласка, “Про відмову…”, у назві на бюлетені, там, де ви ставите на голосування, “Про відмову…”, а дальше вже ставте так, як ви голосували.

І.Шевчук. 54 – за, 5 – утримались.

О.Сич. Рішення прийнято.

Прошу акуратно заповнити бюлетені і здати.

Шановні колеги! Допишіть у бюлетені “Про відмову…”, а дальше – по тексту, ставите так, як ви голосували.

Розглядається питання “Про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/5629/19 (№ 0940/2394/18) та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 0940/2394/18 щодо надання товариству з додатковою відповідальністю “Рогатинпісок” гірничого відводу для розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища піску”.

Проект рішення номер 18 – в окремій брошурі.

Доповідає Сергій Михайлович Басараб – заступник голови обласної ради.

Проєкт рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади і з питань екології та раціонального природокористування, рекомендовано до розгляду на сесії.

С.Басараб. Шановні колеги-депутати! Вашій увазі пропонується рішення про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі “Рогатинпісок” стосовно гірничого відводу для розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища піску. Суд ухвалив наступне рішення: визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської обласної ради і зобов’язати Івано-Франківську обласну раду повторно розглянути заяву
товариства з додатковою відповідальністю “Рогатинпісок” про надання гірничого відводу площею 14,8 га з метою розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища, яке знаходиться  0,5 км на схід від хутора Москалі Рогатинського району. Будь ласка.

О.Сич. Шановні колеги! Нагадаю, ми це питання на попередній сесії розглядали і будемо й дальше розглядати, бо суд зобов’язує нас, це прецедент у судовій практиці, прийняти рішення конкретне, не розглянути питання, а прийняти рішення “за”. Я просто нагадую. А вже приймати його чи не приймати, це ви вирішуйте самі. Я ставлю…

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

С.Басараб. Дякую.

О.Сич. Я ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, пане Романе, якщо вас влаштовує рішення суду зобов’язати вас голосувати так чи інакше, то голосуйте, ну! Для чого інших там…, апелювати до інших?

Я, наприклад, не розумію, як суд може зобов’язати депутата голосувати конкретно “за”, “проти”, чи “утримався”? Це корупція! Це корупція! І варто звернутися до вищого кваліфікаційного суду і антикорупційного. Бо я не розумію, як суд може зобов’язати депутата голосувати. Суд може зобов’язати винести рішення на обговорення, але він не може сказати, голосувати “за”, “проти”, “утримався”. А якщо завтра суд прийме рішення: зобов’язуємо вас утриматись в такому-то питанні, що будете робити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Романе Володимировичу!

Р.Ткач. Манолію Васильовичу, я перепрошую.

М.Піцуряк. Я віддаю навіть свій час.

Р.Ткач. Дякую, дякую. Я три секундочки. Я не знаю директора, не знаю ситуації. Ми вже тут всі свої, без преси і так дальше. Але з погляду вчорашнього керівника області давайте подаємо в прокуратуру і закриваємо це підприємство. Бо у мене виникає питання, там працюють люди. Вони одержують зарплату? Там є техніка безпеки? Ну, роками, хлопці, встаньте і поясніть! Я не знаю його. Поясніть мені, чому ми не голосуємо?! Ну, на кожній сесії, дехто з керівників фракцій, не ображайтесь, встає, махнув головою: не голосуємо. Чому?

Тоді, Денисе Анатолійовичу, звертаємось до вас: закрийте це підприємство. Мені розказує депутат Тринів, що вони там 20 млн.грн. чи скільки не заплатили в бюджет. Ну, в чому справа? Поясніть!  Роками, 5 років ми їм відмовляємо. Хоч хтось може встати з депутатів і пояснити? Ну, в чому справа?

Врешті-решт, а тепер суд нас зобов’язує. Абсолютно підтримую голову, абсолютне рішення. Розумієте? Ну, давайте якось поставимо в тому крапку. Давайте не сьогодні, сьогодні голосуємо так, як ми вважаємо, а на другу сесію кличемо керівника, кличемо прокуратуру, податкову і так дальше. Не може так бути, колеги! Возять по цілій області пісок з цього родовища, без дозволу, нашим рішенням.

Я не знаю, вибачайте, Олександре Максимовичу, але це дійсно емоції.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Колеги, я мав честь бути учасником судових засідань в адміністративному суді, у Восьмому апеляційному суді. У мене дійсно виникає багато питань. Я підтримую може Романа, але я не можу підтримати, чому вони нас, депутатів, заставляють, і такі суперечливі рішення.

Подивіться, остання сторінка – це рішення Івано-Франківського адмінсуду. Там, знизу абзац: “Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги про відмову у закритті чи закритті апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду”.

Була подана апеляційна скарга, це рішення адміністративного суду. Пише Восьмий суд: задовольнити повністю рішення суду адміністративного, зобов’язати Івано-Франківську
обласну раду прийняти рішення. Якщо ви задовольнили те, що ви написали, то нащо, вибачте, як каже наш Президент, “нафіґ” нашого рішення. І дальше пише, передостанній абзац: “Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати його прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку”. Якщо таке рішення приймається, то не може бути
імперативно нас зобов’язано. Тобто, вони не могли це писати: нас зобов’язати. Маєш право подати апеляційну скаргу чи скаргу у Верховний Суд, а дальше може бути… вони самі собі суперечать. Я був з цими хлопцями, і їх чув. Вони, знаєте, так: ви файно, ви розумно, але ми не можемо, вибачте нам… Я кажу: та мені “пофіґ” ваше вибачення, коли я маю платити штрафи, не знаю, за що. Тому якесь абсурдне. Тому я не можу таке голосувати, підтримувати. Ніхто мене як депутата, як людину не може заставити голосувати за абсурдне рішення. Дякую.

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Прошу рахувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

Прошу подати результати голосування.

І.Шевчук. 10 – за, 6 – проти, 30 – утримались.

О.Сич. Прошу оголосити результати. Депутат Шевчук, прошу оголосити результати.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, я не чув. Я як головуючий не чув, щоб ви казали результати голосування.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. Я оголошував: 10 – за, 6 – утримались, 30… ні, 6 – проти, 30 – утримались.

О.Сич. Рішення не прийнято.

Розглядається питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою та Грамотою Верховної Ради України”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 19 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Василю Івановичу.

В.Гладій. Шановні колеги! До нас від Апарату Верховної Ради України надійшло подання до професійного свята – Дня місцевого самоврядування: нагородити двох достойних осіб
Почесною грамотою та Грамотою  Голови Верховної Ради України.

Виконавчий апарат обласної ради рекомендував для постійної комісії нашої двох осіб: для нагородження Почесною грамотою Верховної Ради нашого колегу Книшука Петра Васильовича, а для нагородження Грамотою Верховної Ради – заступника Рожнівського сільського голови об’єднаної територіальної громади, депутата Косівської районної ради п’ятого, шостого та сьомого демократичних скликань Матейчука Романа Степановича.

Я знаю, що сьогодні відбулося засідання комісії, і знаю, що там є інше рішення, ніж даний проект рішення. Прошу, щоб голова комісії озвучив. Дякую.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

М.Піцуряк. Я в межах 30 секунд…

О.Сич. Чекайте, чекайте, Манолію, я ще не дав слово. Ну, добре. Перший мікрофон.

Б.Кобилянський. Василю Івановичу, наскільки розуміємо, що рішення комісії по цих питаннях немає. Так?

В.Гладій. Є. Є рішення комісії.

Б.Кобилянський. Є. Є на сьогоднішній день надзвичайно багато достойних людей в області, ми розуміємо, абсолютно достойних. Петро Васильович Книшук: двома руками “за” фракція буде голосувати, питань немає, депутат декількох скликань, господарник, голова громади, ну, абсолютно без проблем. Але просто іншого кандидата, ми його не знаємо. В залі багато достойних людей, які вже мають по три, чотири скликання обласної ради. Я думаю, що можна було порадитись з фракціями і просто когось висунути для того, щоб ми могли подати дійсно достойних людей.

В.Гладій. Шановні колеги! В цьому випадку мова йде про ініціативу Апарату Верховної Ради до Дня місцевого самоврядування. Але ініціатива може бути і від нас, і ми з вами неодноразово приймали вже такі рішення про нагородження або Почесною грамотою, або Грамотою Голови Верховної Ради і надсилали в Апарат Верховної Ради. Якщо є інші особи, які, ви вважаєте, що є достойними цієї нагороди, будь ласка, проявіть ініціативу, і ми на наступній сесії обласної ради проголосуємо про їхні кандидатури щодо їхнього нагородження. В даному
випадку до нас звернувся Апарат Верховної Ради про двох осіб.

Що стосується Матейчука Романа Степановича, от я бачу, що біля першого мікрофону є наш колега, я думаю, що він зараз скаже, хто він є, чи він є достойний, чи ні. Я його, наприклад, дуже добре знаю і у мене немає сумнівів, що він заслуговує на цю нагороду.

Будь ласка, хто знає більше, то скажіть, хто він є, і можемо проголосувати. Дякую.

І.Дебенко. Я не знаю, чи ми зобов’язані знати всіх людей, яких подаємо до представлення, бо, очевидно, що це нереально. Якщо ми говоримо за Романа Матейчука, то я хочу сказати кілька слів. Це людина, яка сьогодні є заступником голови Рожнівської ОТГ, яка після Революції Гідності керувала Косівською районною державною адміністрацією, а під час Революції Гідності була сотником Майдану. Більше того, це людина, яка, наш колега-депутат, і постійно бере участь у змаганнях, спартакіадах обласних, всеукраїнських, і я думаю, що якби не він, то у волейболі нам би було складно займати ті місця, які ми займаємо. Тому мені ще раз прикро, що таке формулювання, що ми його не знаємо. Ми не маємо знати всіх, але в даному випадку людина абсолютно гідна і достойна. Дякую.

О.Сич. Другий мікрофон.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. О це я розумію знавець спорту, готувався до сесії.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А, все правильно, коли були керівником апарату, так, так.

Другий мікрофон.

В.Мельничук. Пане голово, шановні колеги-депутати! Сьогодні профільна комісія це питання розглядала, і рішення комісії з цього приводу таке: значить, кандидатура Петра Васильовича Книшука підтримана, а кандидатура Матейчука не набрала тої кількості голосів, не підтримала.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Колеги, я є депутат, який має всі нагороди Верховної Ради: я маю Цінний подарунок, я маю Грамоту Верховної Ради, я маю Почесну грамоту Верховної Ради. І мене нагороджували і  при Кучмі, і при Порошенку, і при… хто ще там був?

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Ні, навіть при Януковичі… Ні, не Янукович був.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Колеги-депутати! Я вас дуже прошу: будьте толерантними і не жалійте гарних слів для нагородження, не жалійте того, що ви сказали нагородити ще п’ятьох, це супер.

Роман – це людина, яка дійсно, сказати, заслуговує, людина своїм життям доказала, він заслуговує ще більшої нагороди, ніж ми йому даємо. Я прошу вас в залі підтримати. А якби мене нагороджували, я думаю, що Петро Васильович би прийшов і сказав, що Манолій Васильович – найкращий депутат. Тому я скажу: Петро Васильович Книшук – один з кращих депутатів, яких я поважаю, яких я підтримую, і дякуймо за співпрацю, дякуємо за те, що він робить. Дякуємо, Петре Васильовичу, навіть відмовляюсь від того мікрофона, вам передам його.

Вітаю вас і прошу підтримати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Перший мікрофон.

П.Книшук. Манолію Васильовичу, я щиро вам дякую за пропаганду. У зв’язку із
конфліктом інтересів я участі у голосуванні брати не буду. Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування… Чи є пропозиції… А, ні, ні, ні, як немає? За основу.

Я єдине що дозволю собі репліку. Оскільки дуже добре знаю Романа Матейчука, от, і в позадепутатському житті, бо знаю про його участь в Революції Гідності, і дуже добре знаю як депутата. От просто з поваги до вас, Богдане Миколайовичу Кобилянський, як вчорашній заступник голови обласної державної адміністрації, я промовчу, кого ще півроку назад ви подавали на нагородження державними нагородами і наскільки ці люди були достойними. Я промовчу про це краще.

А зараз просто ставлю на голосування проект рішення за основу. За?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Проти? Утримався?

І.Шевчук. Що, всі “за”, чи ні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. 59 – за, 1 – не брав участі у голосуванні, проти – немає.

О.Сич. Ставлю на голосування пропозицію комісії. Наскільки я зрозумів, пропозиція комісії виключити з проекту рішення кандидатуру Матейчука. Ставлю, повторюю ще раз, пропозиція комісії, оскільки кандидатура Матейчука не набрала кількості голосів, значить, його з проекту рішення виключити. Отже, ставлю на голосування. Хто за те, щоб виключити з проекту рішення кандидатуру Матейчука? Хто за? Прошу рахувати. Хто проти? Дякую. Хто утримався?

Я роблю зауваження: коли йде голосування, не втручатись у процес.

І.Шевчук. Так, 4 – за, 4 – утримались, 52 – проти.

О.Сич. Проти. Рішення комісії не підтримано. Отже, пропозиція не підтримана.

Ставлю на голосування проект рішення в цілому, тобто, з кандидатурою Матейчука. За? Проти? Ще раз. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 49 – за, 4 – утримались.

О.Сич. Ще раз.

І.Шевчук. 49 – за, 4 –  утримались, решта – не голосували.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 21.09.2018.
№ 952-23/2018 “Про утворення комісій з питань приймання-передачі цілісних майнових комплексів професійно-технічних навчальних закладів”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проєкт рішення номер 20 – на окремому аркуші.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної адміністрації.

Проєкт рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії. Будь ласка.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 17.12.2015.
№ 7-1/2015 “Про обрання голів, заступників голів, секретарів та членів постійних комісій обласної ради” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 21 – на окремому аркуші.

Доповідати, з вашого дозволу, буду, колеги, я. З уваги на те, що ми сьогодні… на попередній сесії підтримали заяву депутата Шувара Андрія Йосифовича про припинення депутатських повноважень, а сьогодні депутатських повноважень набула депутат Попович Любов Миколаївна, відповідно є пропозиція вивести зі складу постійної комісії обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства Шувара Андрія Йосифовича, натомість ввести до складу цієї комісії Попович Любов Миколаївну.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Проєкт рішення номер 22 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради. Будь ласка.

Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ми з вами вичерпали основний склад питань порядку денного. Є питання “Різне”. В “Різному” маєте можливість висловити свої думки, зауваження, пропозиції. Хто має бажання, будь ласка, підійдіть до мікрофонів.

Перший мікрофон.

М.Іваночко. Шановне товариство! Ще раз вітаємо вас в цій залі. Денисе Анатолійовичу, не думайте, що я до вас ставлюсь упереджено. Чесно, щиро кажу, що я вас поважаю так само, як всіх голів.

Дивіться, але до мене прийшла вчора відповідь, підписана вами, на депутатський запит і аналогічна зі служби автомобільних доріг.

Складається враження, що в першому абзаці відповіді вас хтось підставив просто, ну, написали тупо відписку. Дивіться, я процитую, а ви вже розберетесь у вашому апараті.

“Обласна державна адміністрація відповідно до рішення обласної ради від 20.09.2019. на депутатські запити повідомляє наступне.

На виконання п.2 додатку до рішення стосовно вашого депутатського запиту від 5-го числа стосовно ремонту дороги Делятин – Раківчик та моста через річку Слубушниця у Ланчинській ОТГ повідомляє, що згідно із Законом України “Про автомобільні дороги” вулиці, дороги міст, інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю”. Тобто, виходить так, що ми маємо ремонтувати своїми коштами. Це якийсь нонсенс, абсурд:  дорогу державного значення будувати своїми коштами, при тому, що ще напевно немає такої громади ніде, може, в Україні, яка би могла своїми коштами ремонтувати… мати такі кошти, аби ремонтувати ці дороги.

Натомість відповідь служби автомобільних доріг, тут вже більш реально розписано, що потрібно 306 млн.грн. на ремонт дороги, будуть робити, можливо, у 2020 році, там ще потрібно… Ну, більш-менш правдиво.

Подивіться, розберіться, будь ласка, зі своїми писарями, які пишуть це. Бо це реально вас підставили, і ви, напевно, не подивились і підписали це. Дякую.

І ще питання стосовно Романа Матейчука.

Товариство, Роман Матейчук – сотник Майдану, який пліч-о-пліч зі мною і з такими ж
сотниками, як я, які поруч стоять, захищали наші інтереси під час Революції Гідності.

Роман Матейчук підміняв у свій час сотника Сергія Дідича. І грішно не знати цих людей, які дійсно віддавали і ризикували своїм життям на Майдані під час Революції Гідності.

Якщо вам було, даруйте за таке слово, впадло підняти руку за нього, то це вам буде
ганебно, тому що, пам’ятаючи про таких людей, треба пам’ятати нашу історію.

Дякую вам за увагу.

О.Сич. Михайле, ну, заради справедливості. Ми не можемо знати всіх людей в області. Це перше. І друге, ну, не всі люди з області були й на Майдані. І тому вони не можуть знати, хто був на Майдані, хто не був на Майдані.

М.Піцуряк. Але при владі то були представники.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк. Та другий дайте.

О.Сич. Я прошу вибачення. Пане Романе, з поваги до вас.

Р.Ткач. Денисе Анатолійовичу, а тепер до вас. Дивіться, абсолютно серйозно, без політики. Прийнятий бюджет, Державний бюджет України. Згідно з чинним законодавством ми маємо до 25 грудня прийняти свій. На жаль, вмішається політика, то є життя. Це для вас перший бюджет і області, і обласний. Я вас дуже прошу. Ми вже це десятки раз проходили, тут казали, хто де депутатом був і так далі. Окремо ОТГ, окремо райони, окремо сільські ради: зустрітись з фінансистами, начальниками районних управлінь, тими, що є в ОТГ, і ви маєте виробити пропозиції, які подасте в Київ. Повірте, це тільки буде вам на користь. Бо рівно через три місяці, у лютому, Манолій Васильович, абсолютно його підтримую, так як і сьогодні, емоційно, знову буде про те говорити. Бо у вчорашніх контрольних цифрах, які ми побачили, бо ми не бачили бюджет реальний, там дійсно йдуть серйозні скорочення.

Якщо треба прийняти рішення десь по скороченню, по закриттю, ще раз кажу: тут сидять люди, які живуть в реальних там секторах, в селах, в селищах. Скорочуйте, не бійтесь. Переводіть, закривайте, робіть інтернати, робіть санаторії! Ми мусимо через це пройти.

Денисе Анатолійовичу, гляньте на мене, бо почнеться політика. Ми тут всі разом.

І друге питання. Я мушу про це вам сказати. Хто, як не ви,  знає всю ситуацію по Бурштинській ТЕС, всю ситуацію. Воно сьогодні так проходить локально, десь там в Бурштині зібрались, хтось там попікетував. Одні кажуть закрити Бурштин, другі не закрити і так дальше. Ніхто не говорить, тут, принаймні, з депутатів обласної ради про закриття Бурштинської станції. Але починаючи з того, бо є логічне запитання у мешканців області, на протязі 40 км, десь менше, якщо напряму, стоїть підприємство, яке спалює вугілля – “Івано-Франківськцемент”. І коли там треба провести перевірку, йдеш, дивишся на пульт, і там все нормально. І ніхто не розказує за фільтри, за кнопки і так дальше.

У мене до вас прохання: вибирайте форму ви – або позачергова сесія, бо воно до того йде. Не дінемось ми від цього питання. Або позачергова сесія, або розширене засідання колегії, де кличте депутатів. І ми мусимо це питання зібрати в комплекс, чого немає труб… Ну, ви все знаєте. Хто-хто, а ви все знаєте. Не буду я зараз говорити. Але не “завертайте в папірці” це питання. Бо я побачив, що там приїхав депутат, показали труби, показали, що все добре, і нібито питання закрито. Не закрито! Ви знаєте.

В даному випадку ми всі живемо тут. Ми – ваші помічники, але ви повинні виступити ініціатором і дати відповідь на коротке питання: що робити державним органам влади з тим, що відбувається на ТЕС? Я тут мушу згадати політику, це ж треба додуматись у міністерствах – об’єднати економіку з екологією. Той, хто виробляє, той і контролює. Це взагалі абсурд.

Тому я вам так скажу: друже, два питання на вашому полі. Ми готові вам допомогти, але ви маєте провести відповідну роботу. Бо тоді дійсно почнеться… часу – місяць. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, в/о № 3. Денисе Анатолійовичу, як до голови обласної адміністрації в трикутнику трьох голів: Володимир, Олег, я так можу назвати, колеги, і ви. Ткач 2005, 2006, 2007 роки допомагав, відкривав амбулаторії, супер було. Олег Романович, Олександр Максимович в минулому році відкривали відремонтовану амбулаторію – Монастирчанський ФАП.

На минулій сесії я до вас звертався і давав фотографії. Я би хотів нагадати, що висловлювання депутата на сесії обласної ради, воно має бути відреаговане.

Я звертаюся до апарату обласної ради. Моє це звернення направте голові обласної адміністрації. Я ще раз прошу вас вмішатись, бо дуже стидно, коли два голови, дуже рідко, повірте, не так часто два голови бувають на відкритті об’єктів. Вони були, помпезно відкрили, супер приміщення виглядає. Ці, як сьогодні хотів показати Василь Іванович в Татарові, повірте, нічим не гірші, все там є. Чому до сьогодні якийсь інтерес – відкрити, не відкрити..? Доручіть службам департаменту охорони здоров’я, зверніться до Богородчанської районної адміністрації, якщо там не треба, там треба, село має, де лікар має приймати, назва, зробити замість ФАПу амбулаторію, це питання надзвичайно просте.

Ми втратили автомобіль Мінрегіонбуду тільки через те, що було рішення надіслати автомобіль, але оскільки навіть вивіска там висить “Амбулаторія загальної практики”, ну, будь ласка, дайте пряму команду і виконайте. Я вам повторно даю фотографії. Я думаю, що цей раз воно вже буде виконано. По крайній мірі, чи туди, чи туди, але відреагуйте. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон. Тільки не ламайте, не ламайте.

І.Тринів. Шановний Олександре Максимовичу! Будь ласка, повернімось до розподілу коштів: одне слово треба поміняти. Я пізно… Замість “заміна вікон” – “придбання вікон”. Йде кінець року. Будь ласка. В спеціалізованій школі…

О.Сич. Одну хвильку! Шановні колеги! Зразу й вас проінформую. Ми будемо планувати дуже швидко сесію обласної ради. Взагалі у нас в планах десь такі плани.

З уваги на те, що в цьому році скоріше приймається бюджет на державному рівні, бо він завжди приймався у 20-х числах, пам’ятаєте, і ми приймали у 20-х числах. Якщо в цьому році він прийметься до кінця листопада, ми би хотіли на початку грудня провести сесію. Раз.

Друге, до кінця грудня, не закриваючи її, провести друге засідання. Два. До другого засідання напрацювати рішення по розподілу бюджету розвитку і екологічного фонду. І одночасно попідчищати всі бюджетні питання, де не використано, де треба перекинути, програми і тому подібне. Тому немає жодних проблем, якщо ми це рішення приймемо через два тижні. Немає жодних проблем.

І.Тринів. Але поки гроші прийдуть, поки замовник, поки зроблять… Олександре Максимовичу, будь ласка. Це моя вина, я признаю.

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію про повернення до голосування питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік”. Питання процедурне, потребує третини голосів. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 52 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Слухаємо пропозицію, за яку зараз будемо голосувати. Будь ласка.

І.Тринів. Замість “заміна вікон” написати “придбання вікон у навчальному корпусі Рогатинського ліцею № 1 на вул.Шевченка, 71а у м.Рогатині”.

О.Сич. Хто за вказану пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 52 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. А тепер ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Шановні колеги! А не буде у нас зараз, що три або й чотири встане?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Дебенко. Важлива…

О.Сич. Я відміняю голосування в цілому. Будь ласка, ще одна пропозиція. Хоча, колеги, ну, ви знаєте, ми ніколи не намагались так експромтом питання чи то бюджету, чи то майна не вирішувати. Тому, будь ласка, ми з розумінням ставимось, тим більше, що там невеликі питання, так, але таку практику не робіть системою. Будь ласка.

І.Дебенко. Я перепрошую. Просто питання стратегічне для нашої фракції, ми б його не піднімали, якщо би не було пропозиції попередньої. Просимо з капітального ремонту приміщень дошкільного закладу № 36 “Віночок”, де було 195 тис.грн., залишити 165 тис.грн., натомість 30 тис.грн. додатково спрямувати на капітальний ремонт приміщень Битківської загальноосвітньої школи.

О.Сич. Ну, це дійсно стратегія, тут ні взяти, ні відняти… Це стратегія.

Ставлю на голосування пропозицію. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 52 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Вичерпали?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Вичерпали. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням двох проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 52 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ми розглянули всі питання порядку денного тридцять другої сесії обласної ради. Порядок денний вичерпаний. Перед тим, як… Одну хвильку, не поспішайте… Перед тим, як закрити сесію, я нагадую вам, що під час реєстрації дали запрошення, тому я не хочу “вдягати на себе того отця”, але повторюю за отцем: будьте уважні!

Тридцять друга сесія обласної ради оголошується закритою.

(Звучить Гімн України).

Голова обласної ради                                                                              Олександр Сич

Консультант                                                                                              Галина Кубік