Стенограма пленарного засідання (27.10.2017)

С Т Е Н О Г Р А М А

ВІСІМНАДЦЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 27.10.2017 р.

О.Сич. Шановні колеги-депутати обласної ради, шановні запрошені, учасники виїзної сесії, дорогі краяни!

Розпочинаємо нашу роботу.

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами письмової реєстрації в залі присутні 60 депутатів, відсутні – 24, з них: у відрядженні – 4, на лікарняному – 2, з інших поважних причин – 9.

Зокрема, сьогодні відбувається сесія Івано-Франківської міської ради, а тому депутати Левицький Олександр Михайлович та Вітенко Микола Іванович відсутні, оскільки вони є доповідачами з окремих сесійних питань.

З невідомих причин відсутні 9 депутатів.

Наша сесія, шановні колеги, є правочинною.

Тому відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради сесію оголошую відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні колеги!

На сесію запрошений і присутній… лише я місцевих мешканців прошу не затримувати на коридорі… голова обласної державної адміністрації і наш колега-депутат обласної ради Олег Романович Гончарук.

Присутні заступники голови обласної державної адміністрації, директори відповідних департаментів, начальники окремих управлінь обласної державної адміністрації, представники правоохоронних органів, голови районних рад, міські голови міст обласного значення, голови об’єднаних територіальних громад, голови районних державних адміністрацій, представники медичної галузі області, представники засобів масової інформації.

Інформую вас про те, що я з уваги на тематику сесії я надіслав лист-запрошення на адресу виконуючого обов’язки Міністра охорони здоров’я України п. Уляни Супрун з проханням взяти участь у роботі сесії або ж надіслати представника Міністерства для інформування про стан реформування галузі охорони здоров’я в Україні. Ну, очевидно, що до цієї хвилини не було інформації, що хтось присутній, і за рекомендацією президії обласної ради так само звертався з листом до ректора нашого медичного університету з проханням надіслати когось із незалежних експертів, не знаю, чи є. Є, так? Є. Дякую, передайте вітання ректору, я вдячний за те, що ви сьогодні тут є.

Шановні колеги!

У період з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох Республіки Карелія карально-репресивними органами СССР було масово розстріляно в’язнів Соловецьких таборів, а також в’язнів Біломорсько-Балтійського каналу, серед яких були представники української інтелігенції. Сьогодні минає 80 років з того часу.

Тому прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять невинних жертв.

(Хвилина мовчання).

Колеги, як мене інформують, сьогодні рівно о 12.00 год. всі українські телеканали власне так само будуть оголошувати хвилину мовчання, на той час буде перервана наша пряма трансляція, яка здійснюється. Тому я з розумінням прошу поставитись до цього.

А тепер – приємне. Дозвольте мені від вашого імені привітати з Днем народження заступника начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації Пліхтяка Андрія Дмитровича. Многая і благая літ у доброму здоров’ї тіла і духу!

(Оплески в залі).

Якщо чесно, то ми сесію спеціально приурочили до цієї хвилини, і сподіваємось, що сьогодні весь депутатський корпус зможе тішитись вдячністю.

(Сміх у залі).

Звичайно, я жартую.

Продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Тому, колеги, пропоную фракціям, чи є представники від фракцій, які готові виголосити якісь заяви, прошу зголошуватись або ставати до мікрофона. Немає, так?

Дякую. Продовжуємо нашу роботу.

Шановні колеги!

24 жовтня 2017 року відбулося спільне засідання президії обласної ради, Консультативної ради з питань місцевого самоврядування та День депутата в обласній раді.

Президія рекомендувала внести на розгляд вісімнадцятої сесії обласної ради 15 питань і питання “Різне”.

Порядок денний та матеріали сесії ви отримали під час реєстрації, а частина депутатів отримала їх під час проведення президії та Дня депутата.

З проектами рішень ви також мали можливість ознайомитись і на сайті обласної ради.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради і Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Є кілька проектів рішень, які надійшли з порушенням термінів, однак, вони мають нагальну потребу бути розглянутими. Зокрема, у порядку денному, прошу звернути увагу, вони під номерами 3 – “Про стан виконання регіональної цільової програми створення системи екстреної медичної допомоги на 2013-2017 роки”. Проект надійшов 11 жовтня. З уваги на те, що наша сесія тематична, по охороні здоров’я, очевидно, що є доцільність цю програму сьогодні розглянути, про стан виконання.

Під номером 5 – “Про звернення обласної ради щодо необхідності невідкладного законодавчого врегулювання питання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині”. Це питання рекомендовано до розгляду постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Питання є важливим, актуальним. Під час розгляду ми почуємо, скажемо, аргументи на рахунок його актуальності.

Питання під номером 7 – “Про внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік”. Ви знаєте, що завжди бюджетні питання ми намагаємось не затримувати, щоби не затримувати фінансування і відповідно ліквідацію тих проблем, які від цього залежать. Отже, “Про внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік”, проект рішення надійшов 02.10., після розгляду на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків був відправлений на доопрацювання, кінцевий варіант надійшов 23.10. Однак, на сьогоднішній день зранку засідала бюджетна комісія, і ми будемо мати ще доповнення до цього і до інших проектів рішень.

Під номером 8 – “Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.03.2017.
№ 467-13/2017 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2017 році” (зі змінами)”; проект надійшов 13.10. Знову ж таки, це деякі технічні питання або ж перекидка залишків коштів, або зміна назви об’єкта, і від цього залежить фінансування.

Питання номер 11 – “Про звільнення з посади головного редактора редакції газети “Галичина” і пов’язане з ним питання номер 12 “Про призначення головного редактора редакції газети “Галичина”. Оскільки від головного редактора Петра Парипи надійшла заява про звільнення з посади за власним бажанням у зв’язку із досягненням пенсійного віку, а ми уповноважені призначати головного редактора, згідно зі статутними документами колектив повинен нам запропонувати кандидатуру. Колектив запропонував, тому ми сьогодні розглядаємо це питання. Ці два питання  взаємопов’язані між собою.

Окрім цього, шановні колеги, на засіданні президії обласної ради були внесені до порядку денного ще два проекти рішень, і вони у проекті порядку денного значаться під номерами: номер 6 – “Про звернення обласної ради щодо внесення доповнення до Національного переліку основних лікарських засобів”. По ходу розгляду ми ознайомимось із актуальністю цього питання.

І під номером 14 – “Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.07.2015.
№ 1722-36/2015 “Про перспективний план формування територій громад області” (зі змінами)”.

Це пов’язано з тим, чому запізніло надійшов проект… Якщо ви пригадуєте, на минулій сесії розглядали, тому що тривали судові розгляди, суд завершився, і тому вже після завершення суду адміністрація згідно зі своїми повноваженнями подала проект рішення.

Всі ці проекти рішень, шановні колеги, проаналізовані на засіданнях постійних комісій обласної ради.

За результатами вивчення і розгляду постійними комісіями надано відповідні висновки та рекомендації для розгляду на сесії. Тому я пропоную проект порядку денного прийняти за основу. Хто за? Прошу голосувати. Комісія, прошу рахувати. Хто проти? Утримався?

Лічильна комісія, прошу подати результати. Шевчук Ігор Михайлович.

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято.

Шановні колеги! Чи є доповнення? Є. Прошу.

Н.Чаплинська. Доброго дня, шановний голово, шановна президіє! Доброго дня, шановні депутати! Прошу включити в порядок денний рішення “Про надання в користування мисливських угідь громадській організації “ОВУЛ”, це Рожнятівський район, де наші бійці теж мають можливість займатись мисливством, і це один з видів відпочинку і, можливо, навіть й реабілітації. Прошу підтримати таке рішення.

О.Сич. Шановні колеги! Це звертались учасники АТО, серед них є люди, які так само
займаються мисливським господарством, і вони для себе попросили в оренду. Всі документи прийшли, проект рішення є, комісія розглянула. Я думаю, що в даному випадку можна піти на виключення, піти назустріч з уваги на категорію цих людей. Тому хто за те, щоби до порядку денного внести проект рішення, який назвала голова комісії з питань учасників АТО пані Наталія Чаплинська? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 59 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Чи є ще пропозиції? Будь ласка.

О.Атаманюк. Шановний пане голово, шановна президіє, шановні колеги-депутати!

Оскільки ми розглядаємо сьогодні стан справ в охороні здоров’я, це бюджетна галузь, я прошу підтримати вас внесення до порядку денного розгляд звернення обласної ради до Кабінету Міністрів і до парламенту нашого… звернення обласної ради щодо внесення змін до
Бюджетного кодексу України.

Я говорив з апаратом, є можливість розмножити це звернення, донести до кожного депутата. Я прошу включити це звернення у порядок денний.

О.Сич. Дякую. Мені здається, ми так само на президії ставили.

О.Атаманюк. Ставили.

О.Сич. Ну, я повторно ставлю. Є пропозиція внести до порядку денного це питання. Хто за? Прошу голосувати. Прошу рахувати. Порахували? Порахуйте, будь ласка.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, ми не маємо поки що спроможності якусь таку закупити систему переносну для виїзних засідань, тому змушені голосувати поки що так. Але ми над цим подумаємо.

Так завше є, що голова комісії рахує, а всі решта сидять і тішаться.

Хто проти? Порахуйте, будь ласка, є “проти”. Рахуйте. Хто утримався?

І.Шевчук. 30 – за, 11 – утримались, 3 – проти.

О.Сич. Це є процедурне питання. Для внесення до порядку денного нам потрібна 1/3. 1/3 це скільки у нас? 27. Рішення прийнято. Вноситься для розгляду до порядку денного.

Прошу представників апарату докласти зусиль до розмноження питання для його розгляду.

Колеги, чи є ще пропозиції? Немає. Хто за порядок денний в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 59 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, починаємо розгляд питань.

Отже, питання номер 1 – “Про стан та особливості реформування галузі охорони здоров’я області”.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Доповідає Стовбан Микола Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії.

Будь ласка, Миколо Петровичу.

М.Стовбан. Доброго дня, шановний Олеже Романовичу, Олександре Максимовичу, шановні депутати та медична громадськість області!

Перш ніж приступити до своєї доповіді, дозвольте сказати слова великого нашого медичного гуру Гіппократа, що історія не пробачає тих, хто не має своєї позиції, і не пам’ятає тих людей.

Тому позиція департаменту охорони здоров’я щодо реформування галузі охорони здоров’я є наступною.

Нам усім відомо, що функціонування закладів охорони здоров’я нашої області, а їх є під обласною державною адміністрацією і зокрема департаментом охорони здоров’я як структурним підрозділом ОДА 42 медичних заклади, у 42 медичних закладах фінансування на 2017 рік здійснювалось в розмірі 784,800 тис.грн. Причому слід звернути увагу на те, що на зарплату з нарахуваннями використано 83,4 відс. від усіх бюджетних призначень на рік, в тому числі енергоносії – 6,6 відс. Якщо ці дві суми додати, виходить, що 90 відс. на медицину використовується тільки на захищені статті, це заробітна плата та енергоносії.

Щодо делегованих повноважень обласної ради обласній адміністрації, а також довіри
обласної адміністрації до департаменту охорони здоров’я, то дозвольте вам сказати, що в порядку реформування і оснащення… покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я області, то департамент охорони здоров’я станом на 01.10.2017 року виконав по програмі “Здоров’я населення Прикарпаття”, а також по всіх бюджетних призначеннях, які їм делегувала обласна рада і адміністрація, виконав на 100 відс. Тобто, ті гроші, які були призначені по програмах в межах бюджетних призначень, ми виконали.

Які наші стратегічні бачення щодо реформування у 2018 році? Так, основними напрямками реформування медичної галузі області є: удосконалення первинної медичної служби і
медичної допомоги населенню, створення системи єдиної диспетчерської екстреної медичної допомоги, оптимізація мережі ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, реформа вторинного рівня медичної допомоги в контексті створення госпітальних округів, а також створення Центру громадського здоров’я. У нас вже є проект, готується до обговорення після 26-го числа, ми засідали у Міністерстві охорони здоров’я, і розвиток спеціалізованих служб, таких як кардіологія, паліативна (хоспісна) допомога, реабілітація та відновне лікування, що сьогодні най­актуальніше, враховуючи те, що у нас йде АТО, і потребує наша область потужної реабілітаційної бази.

В контексті цього хочу сказати… дозволити собі пропустити такі питання, бо вони йдуть слідуючі до розгляду, як створення та удосконалення центрів ПМСД та первинної медичної допомоги населенню, у нас наступне питання, також створення системи екстреної медичної допомоги, бо воно йде третім питанням, і створення спеціалізованої служби, зокрема кардіології, воно йде четвертим питанням.

Тому дозвольте зупинитись стосовно нашого бачення, як буде відбуватись оптимізація ліжкового фонду закладів охорони здоров’я вторинного та третинного рівня.

Й так, станом на сьогоднішній день, на 30.06.2017 року, показник забезпеченості ліжками по області на 10 тис. населення становить 75,1 відс. Згідно з постановою № 1024, яка все ж таки ще діє, незважаючи на те, що різні думки є, показник має становити по нашій області 60 відс. Таким чином, ми наблизились.

Що пропонує департамент охорони здоров’я стосовно того, щоб люди не втратили роботу, щоб не було страйків і так дальше? Ми пропонуємо перевести ці ліжка, зайві ліжка у денні стаціонари, заклади сестринського догляду – хоспіс та паліатив.

Стосовно хоспісу та паліативу, то завдяки громадським організаціям та сприянню обласної адміністрації у нас вже стоїть до обговорення на наступній колегії департаменту охорони здоров’я програма розвитку паліативної служби в контексті госпітальних округів, ми її обговоримо на наступній нашій колегії, я готовий представити вам її в грудні, цю програму.

Що свідчить про те, як ми працювали з ліжками? Свідченням того, що впродовж 2014-2017 років показник денних стаціонарів зріс у нас майже на 3 відс.: з 14,8 до 17,3. Це є добрий показник.

Стосовно реформування вторинної також допомоги, ви знаєте, що буде чітко визначено, вже є постанова, у нас 5 госпітальних округів. Це чисто формально. Вони не мають меж. В цих 5 госпітальних округах, а я дозволю собі нагадати, що це м.Івано-Франківськ, Коломия, Косів, Надвірна та м. Калуш, будуть створені лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівня, лікарні сестринського догляду та паліативу, буде вирішено питання стосовно надання онкологічної допомоги, кардіологічної допомоги, шкірної та венерологічної допомоги, і буде присвячено, напевно, 2018 рік також ангіографічному устаткуванню.

Також щодо створення центрів первинної медичної допомоги, якщо ви дозволите, я в другому питанні розкажу. І хотів би сказати, що ми ще зробили як адміністрація, як орган виконавчої влади.

Станом на сьогодні завдяки знову ж таки нашій плідній співпраці, напевно, вперше за
довгий період часу завдяки нашому голові, голові обласної ради і голові обласної адміністрації ми змогли у тісній співпраці з Верховною Радою та народними депутатами добитись того, що в наш регіон, у наше Прикарпаття, я нагадаю, що Прикарпаття – це “легені” всієї України, скеровано понад 180 млн.грн. на заклади охорони здоров’я і взагалі на медицину. Ця заслуга є звичайно у багатьох представників від нашого регіону у Верховній Раді, зокрема Анатолія Сергійовича Матвієнка і Шкварилюка Володимира Васильовича.

Коротенько дозвольте я вам скажу, що це таке і скільки з державного бюджету було спрямовано за 2 роки – з 2016 по 2017 роки – з державного бюджету нам. З обласного бюджету така сама практично сума.

Що стосується Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, то порядка 80 млн.грн. за 2016-2017 роки, що стосується дитячої лікарні – 6,5 млн.грн., і це тільки початки. Незважаючи на всі заклики громадськості, хто там каже, що про медицину ніхто не дбає, дбає. Ви цифри чуєте самі. Прикарпатському клінічному онкологічному центру для покращення матеріально-технічної бази – 5 млн.грн., комунальному закладу “Івано-Франківський клінічний шкірвенерологічний диспансер”, те, що йде реформа, – 2 млн.грн., комунальний заклад “Івано-Франківський центр екстреної медичної допомоги” – завдяки Олександру Максимовичу та Олегу Романовичу ми все ж таки “доб’ємо” Центр екстреної медичної допомоги, і буде створена єдина диспетчерська служба, дали комунальному закладу “Івано-Франківський центр екстреної медичної допомоги” 1 млн.грн. і дадуть… ще планується цього року 7 млн.грн. з державного бюджету, потрапить в обласний, і ми закупимо на диспетчерську службу.

О.Сич. Миколо Петровичу, я настійливо рекомендую: не згадуйте прізвищ ні голови ради, ні голови адміністрації, бо гроші не дає ні Сич, ні Гончарук, гроші йдуть з обласного бюджету. Добре?

М.Стовбан. Добре.

О.Сич. Так буде ліпше. Я думаю, що ви можете до кінця не завершити свою доповідь.

М.Стовбан. І Тлумацький… Оскільки ми на теренах Тлумаччини, то Тлумацькій центральній районній лікарні з державного бюджету скеровано 6 млн.грн.

Що саме важливіше також? Надзвичайно, в цьому році це прецедент, центру репродукції, тобто тим жінкам, які не можуть мати дітей, скеровано понад 65 млн.грн. з обласного бюджету. Крім того, ми будемо проходити…

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Стовбан. Понад 65 млн.грн. Прикарпатському центру репродукції.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Стовбан. З державного, з державного бюджету. Обласному центру репродукції завдяки депутатам обласної ради… районної… Верховної Ради, перепрошую. Бо вже мене… Верховної Ради.

Таким чином, під  пильним наглядом… реформування охорони здоров’я нашої області знаходиться під пильним наглядом і депутатів обласної ради, і депутатів районної ради, і, звичайно, депутатів Верховної Ради та нашого з вами Президента.

Всім дякую за увагу, готовий до відповіді.

О.Сич. Дякую, Миколо Петровичу.

У нас запланована співдоповідь, тому я… Як ми побудуємо? Зразу запитання до доповідача чи співдоповідь?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, щоб я потім по одному на трибуну не піднімав, будь ласка, запитання до доповідача, а потім співдоповідь і запитання до співдоповідача. Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Палійчук – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Одне  питання. Ви гарно сказали, що багато коштів, в тому числі завдяки народним депутатам України, виділено для придбання обладнання для наших лікарень. Але у 2015 році обласна рада виділила 10 млн.грн. для придбання, як тоді говорили, вкрай необхідного МРТ чи КТ, як воно там правильно називається, не знаю, для обласної дитячої клінічної лікарні. По моїй інформації до сьогоднішнього дня обладнання стоїть на складах і не встановлено. Це півтора року пройшло, обладнання прийшло і не встановлено, вартістю 10 млн.грн. І ми виділяли кошти всі, що треба, було 300 тис.грн., 800 тис.грн., 1 млн.грн. на медобладнання, на ремонт приміщення та монтаж.

Чи буде хтось покараний, хтось конкретно за таку затримку, і хто взагалі винен в цьому, що наші діти… ми виділили кошти, рік часу не мають можливості обстежуватись якісно?

М.Стовбан. Дякую, Миколо Васильовичу, за ваше запитання. Ну, за 2015 рік будемо розбиратись. Стосовно, чи даний комп’ютерний томограф знаходиться в обласній клінічній лікарні…  в обласній дитячій клінічній лікарні чи десь на складах? Це справді раніше так було, він був відправлений на відповідальне зберігання у зв’язку з тим, що проводились ремонтні роботи в обласній дитячій клінічній лікарні. Проте, станом на сьогодні даний комп’ютерний томограф вже завезений в обласну дитячу клінічну лікарню, стіна вже замурована, проходить зараз тільки налагодження повітроприпливної та витяжної вентиляції. Я думаю, що до кінця року він мав би запрацювати.

О.Сич. Миколо Петровичу, я підтримую абсолютно Миколу Васильовича: якщо до кінця року не буде апарат працювати в дитячій клінічній лікарні, у когось шкіра буде чорна, так метафорично кажучи. Тому що дороге обладнання закупили, і головне, що ми давали гроші для того, щоб поремонтувати приміщення, і це триває півтора-два роки. Це майже злочин.

Будь ласка, перший мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Було озвучено, що буде створено 5 госпітальних округів. Богородчанський район віднесли до Надвірнянського.

Я би хотів, щоб ви озвучили, яка логіка в цьому, оскільки більшість жителів Богородчанського району лікуються в Івано-Франківську. І зараз їх відправляти в Надвірну, то є трошки як мінімум дивно. Я хотів би, щоб ви пояснили цю ситуацію. Дякую.

М.Стовбан. Дякую за запитання. Ну, першим ділом, рішення про створення 5 госпітальних округів подавали ми за обговоренням з громадськістю, департамент охорони здоров’я. Розглядалось це на всіх профільних… на всіх рівнях, в тому числі на колегії департаменту охорони здоров’я. Ми подали свої пропозиції, КабМін їх підтримав. Розпорядження готувала не державна адміністрація, готував Кабінет Міністрів України.

Стосовно вашого запитання, куди хворі будуть їздити. Якщо Президент підпише, а я думаю, що він підпише даний законопроект, то вже не буде територіального принципу поділу за приписним принципом. Якщо ввійде реформа, то з 2020 року, коли буде йти реформа вторинної допомоги та третинної допомоги, кожен пацієнт буде мати право вибору, і куди піде пацієнт: чи в Богородчани, чи в Надвірну, чи в Івано-Франківськ, за ним підуть кошти. Таким чином, це питання законом знівелювалось.

О.Сич. Я не знаю, хто би нам міг пояснити, бо мені в голову не вкладається, я не кажу, що всі розуми поїв, але щось логіка у мене не працює. Чому у нас буде 5 госпітальних округів, а районів – 3? Як воно буде між собою корелюватись? Тобто, два госпітальні округи будуть якісь такі, знаєте, другорядні. Бо зрозуміло, що там, де є районний центр, там концентруються усі зусилля в усіх галузях життя: всі кадри, всі потужності. У нас планується 5 госпітальних округів, 3 (знак запитання), може 4 райони? Або 5 районів і 5 округів, або 3 райони, 3 округи? Хтось десь в Києві думає, чи ні? Чи кожна галузь собі своє робить?

Але це не до вас, це не до вас, я розумію, це до відома депутатів, бо потім будемо бачити, як воно буде докупи клеїтись.

Колеги, більше немає запитань? Є. Будь ласка. Другий мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, ми маємо щороку постійне зростання кількості пацієнтів з онкологічною патологією. І в пріоритетах розвитку на наступний рік нашої галузі жодним словом про це не сказано.

Питання номер один. Як ви бачите, і що буде робити департамент охорони здоров’я для профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями? Це питання перше.

Питання друге. Що зроблено вже на сьогодні для налагодження реабілітаційної допомоги нашим пацієнтам? Які плани, не просто слово, що будемо планувати, а конкретні дії, які ви плануєте для розвитку напрямку реабілітації?

І третє питання – те, що я задавав вам на президії. Минулого тижня прийнято Закон в другому читанні № 6327. Ви щойно підтвердили, що сподіваєтесь, що Президент його підпише. Розкажіть, будь ласка, яким чином буде функціонувати охорона здоров’я вторинного і третинного рівня в період реформи, тобто з 2018 до 2020 років? Дякую.

М.Стовбан. Дякую за запитання, Олеже Юрійовичу. Стосовно вашого першого запитання щодо онкологічної допомоги, це правда, ми затвердили, що у нас є на це наміри, ми затвердили, і сесія обласної ради затвердила в минулому читанні програму онкологічної допомоги населенню на 2018-2021 роки, крім того, вже є погодження з нашим профільним комітетом, я тільки ще вам не подав на цю сесію, це програма раку молочної залози, комплексна програма раку молочної залози. Адже ми знаємо, що рак молочної залози – це 380 хворих нашого регіону. Це кожного дня чиясь мама, чиясь бабуся, чиясь дружина захворіє на рак молочної залози, 380 випадків. Таким чином, це актуально, і рак молочної залози вийшов на перше місце по Україні.

Ми готові, департамент охорони здоров’я, у нас є проекти програм, ми готові їх направити по молочній залозі, по паліативу, хоспісу, власне, там є й момент реабілітації, він вже у нас є в департаменті, тільки на профільну комісію його чекаємо подати, і стосовно наркологічної допомоги, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Це цілком закономірно. Колеги, коли три запитання, і на кожне треба дати об’ємну відповідь, ну, забувається, яке питання. Нагадайте.

О.Атаманюк. Немає жодних проблем. Друге – про реабілітацію, третє питання – стан
функціонування галузі на перехідний період…

О.Сич. Перехідний період.

О.Атаманюк. …згідно з прийнятим Законом у другому читанні.

М.Стовбан. Дякую. Стосовно реабілітації, ми знаємо, що у нас був пріоритет на 2017 рік відкрити госпіталь ветеранів війни. Там завдяки знову ж таки підтримки депутатів Верховної Ради створена потужна реабілітаційна база: пневмомасажі, реабілітаційна клітка… дві вже є в нас в області, одна є стосовно реабілітації, це госпіталь ветеранів війни, а друга реабілітаційна клітка подарована в Надвірну.

Стосовно реабілітації, яка проводиться для всіх інших верств населення, то ми плануємо ті санаторії, котрі є, пробувати змінити їх напрямок, перепрофілювати, зокрема, це стосується санаторію “Смерічка”. Станом на сьогодні доручення було від профільних комісій, а також від громадськості, від колективу “Смерічки” в селищі Ворохта стосовно того, щоб визначити стратегію напрямку даного закладу. Так от, стратегія напрямку даного закладу – це ми в тісній співпраці з комісією і всім колективом санаторію “Смерічка” досягли домовленості, що протягом року, це унікальний випадок за 9 років, що протягом року такий великий санаторій
“Смерічка” буде скорочено на 95 штатних одиниць. Без скарг, без нічого, поетапно. Перший етап ми плануємо 25 штатних посад, слідуючий етап – 29, і так дальше. Таким чином, ми плануємо скоротити до кінця року, на липень місяць 2018 року вийти на 95 штатних одиниць, цим самим закумулювавши 2,2 млн.грн., які ми виділяємо на санаторій “Смерічка”, щоб покращити матеріально-технічну базу, зокрема дати реабілітацію тим діткам, які мають проблеми з кістковим туберкульозом. Це наш такий напрямок.

Стосовно третього запитання вашого, то зараз, якщо ви дозволите, мій співдоповідач – моя вчителька по університету медичному, професор, завідувач кафедри соціальної медицини та організації управління охорони здоров’я і медичного правознавства Децик Орина Зенонівна покаже презентацію і розкаже. Проте в цій презентації ви побачите, що реформа стосується виключно первинки на 2018 рік, 2019 рік і плавно переходить у 2020 рік. Реорганізація закладів вторинної медичної допомоги буде відбуватись у 2019-2020 роках.

О.Сич. Даруйте, може ви не в курсі, бо воно трошки інакше в університеті, але в обласній раді слово дає голова. Вибачєйте, але так Закон пише, а не доповідач. Все буде гаразд.

Шановні колеги! Я думаю, що достатньо для доповіді. Є питання, так? Будь ласка. Другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Пане Миколо, скажіть, будь ласка, воно так цікаво прозвучало. Ви хизуєтесь тим, що ви людей скорочуєте, чи що? А де ті люди мають дітись завтра? От про що ми зараз говоримо? Ви запропонували цим людям належну десь… щоб вони десь влаштувались в тій самій медицині чи де? Ви про це не говорили, ви сказали: ми скоротимо 95 людей. Це що ми сьогодні тішимось, що ми людей скорочуємо, чи що? Дякую.

М.Стовбан. Дякую, Василю Борисовичу, за запитання. 95 штатних  посад, які фінансуються, це не фізичні особи. Тим фізичним особам, які працюють в санаторії “Смерічка”, буде запропоновано альтернативу. Крім того, у Ворохті…

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Стовбан. Ні, ні, скорочення не відбудеться людей. Крім того, ті люди, які захочуть вивільнитись самостійно, вони мають можливість влаштуватись у міський…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Отже, колеги, я зрозумів, що є ставки, але немає на цих ставках живих людей, тому вони намагаються закумулювати кошти для того, щоб пустити їх на вдосконалення матеріально-технічної бази.

Дякую, Миколо Петровичу. Присідайте, будь ласка.

Запрошую до слова співдоповідача – голову комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Піцуряка Манолія Васильовича.

Будь ласка, Манолію Васильовичу, час пішов.

М.Піцуряк. Доброго дня, шановні присутні, шановна президіє, шановні колеги-депутати, шановні представники медичної галузі області, шановні представники медицини, влади Тлумаччини!

Знаєте, у мене і важке питання у співдоповіді, а, можливо, й простіше.

Я собі думаю, як спланувати свою доповідь: увесь час критикувати, що погано-погано-погано, чи казати, що добре-добре-добре? А чи може подивитись реально на запитання і будемо разом давати відповіді, а як краще робити реформи, як краще проходити етапи реформ для того, щоб покращити життя людей, умови праці, умови надання допомоги?

Ви знаєте, світова практика, ніхто не заперечить, реформи, а особливо в такій галузі як охорона здоров’я, не проходять ні за рік, ні за два, ні за три. Це треба мінімум 15-20 років, мінімум, щоб перейти на іншу модель, на інші принципи охорони здоров’я.

Знаєте, у нас питання про особливості реформування Івано-Франківської області, але, не згадавши те, що зверху відбувається, напевно, нам важко буде зрозуміти, що у нас робиться.

Знаєте, цікаві речі йдуть. Ми реформуємо практично по трьох напрямках: ми реформуємо первинку, реформуємо вторинний рівень – створення госпітальних округів, почали реформувати екстрену допомогу, інші галузі, а потім щось буде з цього.

Але ви знаєте, не змінивши систему охорони здоров’я, моделі, не прийнявши “конституцію” охорони здоров’я, тобто, Закон, який буде практично регламентувати все, надзвичайно важко провести якусь реформу.

Сьогодні те, що робиться, це фрагментарні методичні дії існуючої влади, попередньої влади, напевно, й майбутня влада так буде рухатись в цьому, що змінити. Тому що такої системи охорони здоров’я не хоче ні народ, ні ті, що працюють у медицині. Все життя працювати без коштів, без обладнання, без нічого і за ту мізерну плату медикам важко. Народ не хоче все життя йти і за все платити, сплачуючи податки, за все платити також не хоче. А що робити?

Знаєте, до того часу, поки наші можновладці або колеги-депутати вищого рівня не наважаться і не приймуть конституційне рішення, не знімуть статтю 49 з Конституції або залишать її, до того часу говорити про реформу… Закон № 6327 діяти й так не буде, тому що верховенство має Конституція держави. А 49-а стаття Конституції України говорить про те, що допомога надається на безоплатній основі.

Сьогодні, колеги, реформа, вона має йти не просто, що ми маємо робити, створювати, як кажуть, фрагментарні дії. Основна ідея реформи, основне питання, яке треба зробити, це зробити фінансову реформу і не в частині, яким чином платити і хто буде платити, а збільшити
видатки фінансові на охорону здоров’я.

Знаєте, я, напевно, вже декілька раз це говорив, ще раз вам скажу: в цьому бюджеті на 2018 рік планується 80 млрд.грн. Сукупно десь буде 112 млрд.грн. Але це у еквіваленті долара – це 76-100 доларів на одного жителя. Сусіди-поляки два роки назад давали статистичні дані. Практично у них дуже багато подібного, що й у нас є, у них більше 900 доларів на одного жителя. Та, шановні колеги, хто нас слухає, хто в цьому залі є, та дайте… Якщо би держава дала видатки на охорону здоров’я хоча би 200-300 доларів, то Україна зробить прорив світового рівня, не європейського, тому що у нас кадри збережені, наші лікувальні заклади збережені, у нас є кому працювати, дайте тільки фінанси. Ми з вами сьогодні будемо вносити зміни до бюджету. Ми десятки разів зміни вносимо. Ану, тако згадайте, колеги, за останні роки, скільки разів ми збільшили чи на рівні міської, районної, обласної ради видатки на код 2220, тобто, на медикаменти, для того, щоб людина прийшла в лікарню і не купляла той шприц, чи ту систему, чи той бинт, чи ту вату, чи інше? Ми практично не даємо, а звинувачуємо медиків в тому, що вони корупціонери. Знаєте, мені образливо слухати, коли наш Міністр говорить, що найбільші корупціонери це лікарі. Та лікарі надають допомогу. Ще раз кажу: коли звинувачують лікарів у хабарництві, не давайте, не будуть брати, а якщо вимагають, зверніться до тих органів, вони вам допоможуть, щоб вони більше не брали, і на цьому крапка. Але не звинувачуйте нас в тому, чого немає.

Тепер коротко я пройдуся по тих питаннях, що Микола Петрович озвучив, таких виникає дуже багато питань, інших, інших.

Я почну з екстреної допомоги, тому що закон про екстрену у нас в області вступив в дію у 2014 році. Пройшло три роки функціонування екстреної допомоги в умовах нового закону, нових реаліях.

Скажіть, будь ласка, ми, медики, чи люди багато відчули змін, які відбулися у наданні екстреної допомоги? Та яка була швидка, така й є. Які люди працювали, такі й працюють. Так як доїжджала швидка, так і доїжджає. Питання єдине: хочемо утворити нову модель екстреної, хочемо нову модель зробити, треба було перше зробити на рівні держави, забезпечити фінансово цю галузь, забезпечити штатами всі бригади, щоб не один медик виїжджав у бригаді, а виїжджало мінімум два медики. Зробити дороги, створити центральну диспетчерську, забезпечити автотранспортом, і не плакати сьогодні, що у нас проблеми в екстреній, бо транспортний парк зношений, немає… Розумієте, коли читаєш довідку, коли 101 дефібрилятор потребує… 103 дефібрилятори потребують… 101 бригада виїзна… диву даєшся. Такого бути не може, а ми говоримо про реформи екстреної і говоримо про те, що було.

Знаєте, попередня влада, яка цей закон робила, їй треба було “відмити гроші” на тих машинах, на іншому, вони створили. І ми зараз маємо екстрену з тими проблемами, які у нас були до того. Адже обласна рада, обласний бюджет не зможе зробити ті дії, які має робити держава.

На сьогодні, я говорю це для колег-медиків, для тих, хто нас слухає. На сьогодні екстрена допомога – це екстрена допомога, але вона мала би бути віддеференційована: що таке не­відкладна допомога, а що таке екстрена допомога. І мені здається, що… це моя особиста думка, я не хочу її нав’язувати, бригад екстреної більше 40-50 в області не треба, а невідкладної допомоги треба, можливо, й 100-150. Тобто, це має екстрена і невідкладна допомога, тобто, швидка, працювати в унісон. Сьогодні ми хотіли дивитись на закордонний, американський приклад, створюючи екстрену, натомість зробили якийсь симбіоз – ні тої, ні тої. Так, потрібно робити, але це треба зробити.

Сьогодні йде реформування первинної медико-санітарної допомоги, але я думаю, я буду мати співдоповідь по другому питанню, там можна більше зробити. Але ви знаєте, я завжди говорив: спочатку закон, підзаконні акти, постанови КабМіну, накази Міністерства, впровадження пілотних, а потім впровадження на місцях.

Скажіть, будь ласка, ми – єдина область, яка ще повністю не створила центри екстреної в районах. А, може, ми й добре зробили. Подивіться, що зараз робиться: вся Україна тупо у 2013 році перейшли, створили центри первинки. У нас в 5 районах створені.

Скажіть, будь ласка, колеги, Городенка, Снятин, Коломия, де функціонують центри, а в чому стало легше лікарю робити, і в чому стало інше відношення до хворого, чи хворий більше відчув? Та лікар, де працював, там працює, яку зарплату брав, таку й бере. Якщо скажуть, що дали більше коштів на медикаменти і зарплату, повірте, це питання регулюється одним розчерком пера. Тобто, ми створили первинку, не давши того забезпечення, тих умов, які би мали робити. Ми створили первинку, а у нас почалась адміністративна реформа, у нас створюються об’єднані територіальні громади. І що ми зробили? Ми із загальної медицини забрали центри, тепер з центрів забираємо в ОТГ, через декілька років я вам скажу, що буде: на підставі Закону “Про місцеве самоврядування” громади для виконання окремих функцій будуть об’єднувати зусилля і будуть знову створювати об’єднані центри первинки. Тобто, є проблеми.

Я – практичний лікар, я очолюю лікарню, яка обслуговує більше 30 тис. населення. Я вам скажу: запрошую, навіть не перериваючи засідання сесії, запрошую у “Солотвинський кущ”, я покажу, де первинка функціонує з вторинкою. І повірте мені: набагато більше на території 10 ФАПів, 4 амбулаторій зроблено, ніж по області в громадах, там, де… в центрах первинки зроблено. Тобто, не стоїть питання, чи воно окремо, чи не окремо, але не можна відділяти лікаря від первинного рівня, не можна пацієнта відділяти в одному приміщенні, іншого – в іншому приміщенні.

Тобто, я хочу сказати те, що ми не спішили, то може й добре зробили.

Тут стояло  питання…

О.Сич. У вас одна хвилина.

М.Піцуряк. Скільки?

О.Сич. Одна хвилина.

М.Піцуряк. Я прошу вибачення. Стояло питання реформування вторинного рівня – госпітальні округи. Я говорив, буду говорити: аксіома – спочатку адміністративна реформа, потім медична реформа по створенню округів. Не може бути створення госпітальних округів… Голова добре запитував: як це може бути 3 райони чи адміністративні одиниці, а 5 госпітальних округів? Має бути надбудова, має бути інше.

Ми – в Тлумачі. Якщо зараз піде адмінреформа таким чином, як вона йде, найближчим часом тут не залишиться такого поняття, як районна влада, районна рада. А центральна районна лікарня – це комунальна власність кого? – Районної ради. То кому вона буде належати, ця центральна районна лікарня? Тут унікальна ситуація, в Тлумачі. Сьогодні податки закладу комунального – центральної лікарні – йдуть в ОТГ, а видатки йдуть з районного бюджету.

Як зробити? Тобто, колеги, реформи, а потім йдуть…

О.Сич. Ваш час закінчився. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, підходьте до мікрофона.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, пишеться стенограма, я прошу вибачення. Єдине, поки йде депутат, пане Манолію, насправді, лікарня не є власністю районної ради, а громад району. Рада може бути, може не бути, а громади будуть існувати.

М.Піцуряк. Я обмежений в часі, тому так швидко…

О.Сич. Будь ласка. Перший мікрофон.

Р.Ткач. Шановний Манолію Васильовичу, завжди цінував ваш професіоналізм, абсолютно без іронії. Дякую вам за доповідь. Бо власне ви дуже чітко окреслили ту проблему, яка є в медицині. Дійсно, треба принципово поставити питання 49-ої статті. І медики, і суспільство себе обдурюють: або платна, або безоплатна. Абсолютно. Дякую вам за цю квінтесенцію, яку ви у своїй доповіді сказали. І дякую вам за другу річ, що все-таки ви підкреслили своїм коротким виступом: потрібна реформа, досить вже обманювати всіх і себе. Але питання: розумієте, не може центр виписати, як має бути. Всі розуміють, що треба щось робити. Може би ми пішли інакшим шляхом?

От ви десь тут зачепили за екстрену. Два роки чи три роки в області, умовно, йде експеримент. Ми маємо приблизно натяки, що робити. Ну, давайте під цю реформу, яка йде в Україні, запропонуємо свою. Ну, не враховується Вінницька область, Херсонська область, Мико­лаївська область, Івано-Франківська зі своєю специфікою.

Тобто, питання полягає в чому? Треба реформувати. Йдуть проблеми. Але давайте сьогодні відмовимось від огульної критики того, що все неправильно, а запропонуємо, як має бути на Івано-Франківщині.

І тому прохання-питання до вас. Дайте свої пропозиції. Давайте окремо ще зберемося, аби врешті-решт пробувати це розірвати.

Ви дуже добре сказали, що не у всіх країнах вдається. Та Обама 10 років робив реформу в штатах, і нічого не вийшло. Бо це така річ, яка стосується кожного. Дякую.

М.Піцуряк. Романе Володимировичу, дякую. Я просто одну репліку хочу сказати до того, що ви сказали. Є речі, які можна вирішувати на рівні області, а є речі, які можна вирішити на рівні держави. І ви знаєте, я так йшов сюди виступати, я в межах відповіді того часу, я собі так подумав: жоден з нас не піде на оперативне втручання до любого хірурга, який був двієчником з топографічної анатомії, тобто, не знає розміщення органів, судин, іншого, іншого.

То чому ми “піддаємось під ніж” тих реформаторів держави, які роблять реформи, не знаючи “анатомії” тих реформ, які вони роблять? Чому ми так тупо кажемо, що буде добре?

Тобто, кожна річ має бути продумана як вперед, так і назад, і аж після того можна робити. Пілоти – Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Київська – не показали досвіду того, що ми маємо робити, вони не показали позитивного досвіду, по крайній мірі, не обговорено. То чому ми так гонимось? Спішити треба повільно. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Більше немає запитань?

Прозвучала пропозиція Манолія Васильовича не завершувати сесію, а після завершення питань порядку денного їхати у Солотвин, я потім поставлю на голосування. Дякую, Манолію Васильовичу, присідайте на своє робоче місце.

Шановні колеги! З вашого дозволу я надаю слово Децик Орині Зенонівні – професору, завідувачу кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я і медичного правознавства Івано-Франківського національного медичного університету. Будь ласка, Орино Зенонівно.

Скільки вам часу треба, Орино Зенонівно?

О.Децик. Скільки дасте.

О.Сич. Ні, ні, скільки, ви скажіть, а я скажу, чи можна.

О.Децик. Ну, хвилин до 20, якщо можна.

О.Сич. Ні. Точно ні. Максимум 10 хвилин.

О.Децик. Добре. Нехай буде. Дякую.

Дуже вам дякую за надане слово, перепрошую за фальшстарт.

Вельмишановна президіє, шановні можновладці і дорога медична громадо! Я хотіла в такому трошки… Оскільки мене як експерта незалежного, що дуже вам дякую за високу честь, запросили стосовно реформи, нагадати, що ці речі… Наступне… Що, в принципі, про реформу ми почали говорити від початку незалежності… Наступне…

О.Сич. Одну хвильку, може світло треба виключити в залі?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Децик. Хоча би тут. Наступне, будь ласка. Так зле, що немає цього… це мене буде затримувати.

Отже, у 1992 році ми прийняли основи законодавства України про охорону здоров’я, де була закладена дуже хороша річ, а саме, що ми легалізували всі джерела фінансування системи охорони здоров’я, які є тільки у світі. На жаль, у 1996 році була прийнята 49-а стаття Конституції, і тут я говорю, що ми вступили у велику брехню, з якої не знаємо, як вийти до сьогодні, тому що яка гарантує нам безоплатну медичну допомогу, якої, не знаю, може хтось тут і має доступ до такої безоплатної медичної допомоги, але думаю, що ніхто з ваших виборців цього, на жаль, не має.

Довгі роки йшли дебати, в тому числі у Конституційному Суді, як обійти цю статтю 49. Звертаю вашу увагу, що ще у 2002 році Конституційний Суд зобов’язав КабМін, поновлюючи в правах відповідну постанову про платні послуги у медицині, сформувати державний гарантований пакет медичної допомоги, той, який стовідсотково оплачується з державного бюджету.

Десь впродовж 2003-2010 років йшло інтенсивне опрацювання різними робочими групами під егідою і Європейської комісії, і Європейського бюро ВООЗ, і Всесвітньої організації охорони здоров’я, напрацьовувались принципи сьогоднішнього того, що на сьогодні пропонується. Тобто, я хочу сказати, що нинішня реформа не виникла нізвідки, вона базується на попередньому досвіді.

Прошу наступне. Це те, про що говорив Манолій Васильович, попередній етап реформи – 2011-2013 роки, коли були прийняті зміни до основ законодавства відповідні, коли були виділені пілотні області, і коли почалась реформа екстреної медичної допомоги. Дозволю собі не погодитись з тим, що розділення первинної і вторинної допомоги і створення центрів ПМСД – це була помилка. Ні, це був якраз прогресивний крок, і ви зрозумієте чому.

Прошу далі. Щодо екстреної, тут теж звучала критика, попробую пояснити. Дійсно, ми тільки почали з догоспітального етапу, але це є екстрена медична допомога, це цілий комплекс, це є догоспітальний і госпітальний етапи. На догоспітальному етапі цілком слушно був створений Єдиний центр на цілу область екстреної медичної допомоги і медицини катастроф. Але, на жаль, через різкий брак коштів, політику та інші речі його не довели до того рівня, який має бути. При ньому немає тої нормальної диспетчерської, яка би регулювала ці питання, немає кол-центру, ми, на жаль, законодавчо не зуміли розділити, що таке екстрена, що таке не екстрена допомога, ми сказали, що невідкладна допомога, для тих, хто, може не розуміє, – це той стан, коли людина не вмирає, коли це не загрожує її життю, ми її переклали на плечі лікарів первинної ланки, але для цього більше нічого не зробили. Ми не маємо механізму людям відмовити у виїзді швидкої екстреної, дійсно тої бригади, яка має їхати до тих, хто реально, в кого стан загрожує життю. І, найголовніше, ми не створили цієї мережі відділень екстреної невідкладної допомоги при багатопрофільних лікарнях, ну, напевно, що одна тільки центральна клінічна міська лікарня наша має таке відділення “Ледіартіс”, яке би мало бути. Тобто, швидка якраз на сьогодні, я не погоджуюсь, тому що ми от тільки вернулися із четвертої українсько-польської конференції із екстреної допомоги, і якраз завдяки співпраці з цим тут налагоджено було і тренінговий центр, і хто спостерігав, як приїжджає на сьогодні бригада вчасно, і як у них все відпрацьовано. Якраз це зроблено. Але скажіть, будь ласка, куди вона має везти цього пацієнта? Де? Як у нас немає, де його прийняти належним чином, так, як ми бачимо це в шикарних закордонних фільмах, у нас немає.

Наступне. Причини успіху реформ. Манолієм Васильовичем вони були проаналізовані. Ось вони є. Це було опубліковано в різних і фахових виданнях, і в  тому числі і в МОЗі це було обговорено. Причинами неуспіху були, по-перше, відсутність політичної волі, яка на сьогодні є. Смію нагадати, що ми маємо двадцятого Міністра охорони здоров’я, і кожен новий попередник, який приходив, формував свою команду і наново “відкривав Америку”.

О.Сич. Точніше, немає.

О.Децик. Ну, нехай буде, не маємо, але двадцятий за 25 років. Так, виконуючий обов’язки?

Відірваність… Чому цей попередній етап реформи не пішов? Бо він був відірваний дійсно від адміністративної реформи, те, що на сьогодні почалось й працює.

Далі, ми в основному концентрувались на тому, як зібрати гроші. Кожен хотів… зараз покажу більш детально… Ми маємо надмірну фрагментованість бюджетів, не розділені функції замовника і власника, і найважливіше – це все є нераціональна система фінансування. Ми думали, що чим більше грошей, тим краще, але я вам чесно кажу: якби я була тим донором коштів для нашої системи охорони здоров’я в тому вигляді, в якому вона є на сьогодні, я би не дала ні копійки. Тому що це є бездонна яма, яка йде невідомо куди. Це просто нераціональна система. Пояснюю чому.

Прошу наступний. Так, абсолютно слушна критика. Ось всі джерела фінансування в світі, є універсальне покриття або через податки, або через систему обов’язкового медичного страхування, і дійсно, це універсальне покриття не може бути нижчим, як 65 відс. від внутрішнього валового продукту. Мало того, універсальне покриття має складати 70-80 відс. від усіх коштів, які йдуть в систему охорони здоров’я. У нас ми маємо, ви знаєте, 2,8 відс. і всього половину коштів покриває держава з цих грошей, половина – це платять наші пацієнти. Ось чому… Ви розумієте, що це є джерело соціальної напруги? Тому що люди ще трохи… вони вже обурюються дуже. Мало того, якщо приватні кошти, то в багатьох країнах світу це нівелюється через добровільне медичне страхування. У нас ця система взагалі не розвинута. Це все йде з кишені споживачів.

Наступне. Довго ми сперечались, я зупинюсь на тих моментах, які дуже активно обговорюються в суспільстві. Так що залишати: загальне оподаткування чи вводити обов’язкове медичне страхування? Обов’язкове медичне страхування означає додатковий податок, тобто, це збільшує податковий тягар, податкове навантаження. Це означає створити окремий фонд з його обслуговуванням і так дальше.

Наступне. Тобто, доказовий менеджмент говорить, що принципового значення, як зібрати гроші немає. Так. Це якесь просто страхування – це якийсь порядок в тих коштах.

Наступне. Фрагментованість коштів. Прошу подивитись, я вам нагадаю, що у нас на центральному рівні, крім системи Міністерства охорони здоров’я, є ще 14 бюджетів медичних, тому що так звана відомча медицина, академія меднаук, залізниця, СБУ і так дальше, і тому подібне. Не маю часу, бо мене дуже обмежили. Але тут мушу сказати, що 10 років тому, 5 міністрів тому хотіли порахувати сумарно, скільки ж населення обслуговують всі ці системи медичні. В Україні тоді було офіційно 46 млн., а за всіма звітами вийшло 58. Про ще щось говорити?

Далі. На місцевому рівні це все дробиться, на 800 оцих субвенцій, розумієте? І де ці гроші пропадають? Десь нема. От… Будь ласка, далі. Я дійду до того.

Значить, доказовий менеджмент говорить, що щось стратегічно думати і визначати пріоритети можна тоді, коли є стійкий страховий пул, а це півмільйона – півтора мільйона населення.

Наступне. Що у нас на сьогодні? У нас на сьогодні є конфлікт інтересів, бо районна влада є і власником закладів охорони здоров’я, і замовником медичних послуг. І якщо сьогодні… от по районах я поїздила і питала: який у вас на сьогодні найбільший “головний біль”? – Ой,
заборгованість по зарплаті у медиків, так? Тому що вони не думають ні про що інше, бо у них ця заборгованість по зарплаті. Тому що вона виникає з цього…

Ми утримуємо, ми платимо не за те, за чим люди приходять у медичні заклади, – за медичними послугами, а ми утримуємо будинок, світло, воду, газ, зарплату медперсоналу, а більше ні на що не залишається.

Наступне. В результаті ми маємо те, що маємо: катастрофічний стан здоров’я населення, катастрофічна фінансова незахищеність пацієнтів. Я особисто дуже боюся серйозно захворіти, тому що це є все величезні гроші, незважаючи на 49-у статтю. Низька якість та ефективність надання послуг, і найголовніше – те, що я казала, – це бездонна бочка нераціонально витрачених грошей, які пропадають невідомо куди.

Далі. Чому я вважаю, що можливо ця реформа піде? Тому що почали її з адміністративної реформи, почали зовсім правильно – з формування громади, децентралізації, надання їм великих повноважень. Це прекрасно.

Наступне. Уряд має політичну волю, є цілий ряд програм. Зокрема, я звертаю увагу на створення регіональних реперфузійних центрів. Хто не розуміє, це щоб не дати вмерти при інфаркті, при інсульті, має бути те обладнання, щоб люди мали до 60 хв. доступ до стентування, до сучасної медичної допомоги. Вже на сьогодні 18 їх створено в Україні. Госпітальні округи, зараз я на них детальніше зупинюсь, бо тут було питання, і я так зрозуміла, що не зовсім до кінця його висвітлили.

І найважливіше було – дві концепції: громадське здоров’я і реформа фінансування.

Той сучасний закон… Наступне. Той сучасний закон, який ми сьогодні обговорюємо, № 6327, він випливає з цієї концепції, яка прийнята у 2016 році.

Будь ласка, наступне. Що пропонується? Пропонується, я відразу з критикою, раз я експерт, то я говорю те, що по кожному пункту, яка звучала критика і яке це знайшло вирішення.

Отже, Міністерство пропонує переходити до моделі державного солідарного медичного страхування громадян. На мій погляд, це дуже мудро. Тобто, це не є додатковий податок, це ті кошти, які вже є на сьогодні в бюджеті, а це, зверніть увагу, поки вони між собою сварились – Верховна Рада і МОЗ, ми дізнались, що це, виявляється, 100 млрд.грн. Це другий бюджет після Міністерства оборони в Україні. Ви розумієте, які це гроші? І де вони діваються? Чому ніхто не питає, а чому ми тоді платимо, де ці гроші всі поділись?

Далі йдемо. Це означає, що виділяється окремий пул, і основні завдання з цього пулу грошей формується державний гарантований пакет медичних послуг. Держава чесно каже, що вона стовідсотково оплачує, а що, перепрошую, ні.

Нові можливості для здійснення місцевою владою повноважень – поясню.

Автономізація закладів охорони здоров’я, впровадження принципу: “гроші йдуть за
пацієнтом”, і сучасна система управління інформацією.

Наступне. Отже, міністерство первинної… спеціально я три кольори використала… Міністерство первинно дуже чесно пропонувало три пакети: “зелений пакет” – так званий державний, гарантований пакет медичних послуг, первинно туди входили – екстрена, первинна, паліативна, реімбурсація ліків і вторинна, третинна за направленням лікаря первинної ланки. Міністерство планувало сформувати “синій пакет”, так званий на умовах співоплати, щоб наші
пацієнти якусь частинку платили, причому називались ці цифри до 20 відс. І “червоний пакет” – повністю неоплатний, патологія не ургентна, косметологія і так дальше.

Так, ясно, критика основна кричала: 49-а стаття Конституції.

Наступне. Найбільше навколо цього йшли і йдуть суперечки. Єдине формування національної служби здоров’я. Це той уповноважений орган, який має тими грішми, 100 млрд.грн. регулювати, тобто, купувати послуги, розраховуватись, укладати угоди. Ясно, що тут була цілком слушна критика, чи не створюємо ми ще один корупційний орган, бо це величезні гроші. І з ким вони будуть закуповувати, і як до них головні будуть підходити і з чим, щоб вони купили ті послуги.

Наступне. Нові можливості місцевої влади. Оскільки у вас тут є багато представників місцевої влади, чому краща ця реформа і навіть у ваших інтересах? У вас забрали функцію замовника медичних послуг, це вже буде робити Національна служба здоров’я. Ваше завдання – створити такі заклади, так в них вкласти, щоб люди йшли до вас, а не в сусідній район, і тут за ними підуть гроші.

Наступне. Автономізація постачальників. Вже прийняли цей закон, три роки його вже… довго мучили, це ставить всіх в умови рівної конкуренції. Тобто, автономний заклад охорони здоров’я має можливість вже укладати угоди.

Наступне. Тобто, тут уже немає значення: приватне, комунальне, інше… Гроші йдуть за пацієнтом.

І ось чому є необхідність розділити первинну і вторинну, і третинну медичну допомогу. Тому що первинна допомога фінансується виключно на душу населення, і це вже має бути з наступного року. Тобто, скільки до лікаря загальної практики… це не обов’язково сімейний лікар, це може бути дільничний терапевт і педіатр, скільки до нього запишеться пацієнтів, стільки грошей піде. Ясно, що цей тариф може бути і малим, але сяк-так це працює в цілому світі.

Далі, вторинна і третинна допомога… тут гроші підуть за послугу.

Наступний слайд. …за послугу, не за інфраструктуру, а скільки надасте послуг.

Далі. Я не маю часу на цьому зупинятись.

І без електронних реєстрів це взагалі неможливо буде зробити. Ну, 21-е століття, а ми ще на паперчиках пишемо всілякі ці…

Значить, має бути електронний реєстр пацієнтів, електронний реєстр лікарів, так, як є у всіх країнах світу. Причому той сімейний лікар може мати ще субспеціалізації, і теж на це має свою печатку окрему і так далі. Прошу. Далі.

МОЗ давало таку інфографіку. Геніальна фраза: держава купує послуги у лікарів, лікарі лікують, власники, тобто, місцева влада, господарює.

Наступне. Що вдалося? Йде адміністративна реформа. Прийнято цілий ряд доповнень до Закону України “Про охорону здоров’я”, створені госпітальні округи, створюються реперфузійні центри, програма уряду “Доступні ліки”, знаєте, вона працює. Йдемо далі.

Про госпітальні округи. Можна наступне, наступне, наступне, наступне.

Я знову зупинюсь на тій картинці, що Микола Петрович показував.

Я хочу звернути увагу… Будь ласка, почитайте цю постанову КабМіну про госпітальні округи. Це не є адміністративне об’єднання. Це функціональне об’єднання. Таку інтеграцію лікарень пройшли всі давно. Ось наша область – 1 млн. з чимось людей, точно ніхто не знає, скільки тут живе…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Децик. Дозвольте, я закінчу, бо я дуже поспішаю.

О.Сич. Політтехнологи знають, бо їм треба виборці.

О.Децик. Я дуже поспішаю. Так от на наших 1 млн. з чимось населення, увага! 18 центральних районних, центральних міських лікарень, 18, які у своїй масі, скажемо так, погано обладнані і так дальше, і так дальше. Не може кожна така лікарня на сьогодні забезпечувати супер високий рівень медичної допомоги.

Ідея госпітальних округів полягала в тому, щоби завершити, в першу чергу, реформу екстреної. Має бути 60-хвилинний доїзд пацієнта, от, у якого, наприклад, інфаркт міокарда, має бути 60-хвилинний доїзд до того місця, де йому не дадуть вмерти, нададуть належну… гідну, зрештою, європейської країни медичну допомогу. А це в кожній лікарні зробити неможливо, щоб ми “тріснули”.

Тому ідея полягає в тому, щоб ці лікарні інтенсивного лікування другого рівня – це ті лікарні, які мають надавати складнішу хірургічну, перинатальну… допомогу.

А лікарні першого рівня інтенсивного лікування, першого рівня, там так само… Я просто рекомендую всім можновладцям і всім з районів, ви зверніть увагу на своїх… якщо ви хочете і переживаєте, щоб ваша лікарня лишилась, то починайте зі створення належного відділення екстреної або невідкладної медичної допомоги. І попри неї буде й терапія, і хірургія, і педіатрія, і акушерство, тобто, базова стаціонарна допомога, ви тоді не вмрете. Решта теж не вмруть, бо решта знайдуть свою нішу і через паліативні заходи, і через ті реабілітаційні центри, яких нам конче треба. Ну, в Польщі майже не закрились лікарні, як ми про них говоримо, вони теж через це перейшли ще у 2000-х роках, і Естонія так само казала, ми теж плакали, переживали, що зараз всіх закриють, позвільняють. Ні, вони всі знайшли свою нішу, але тут має бути якраз співпраця місцевої влади – власників  із медичною громадою.

Йдемо далі. Так, це зміни до основ законодавства… далі, це, визнати, що медична послуга – це те, за що треба платити гроші, нарешті, бо ми 25 років…

О.Сич. Орино Зенонівно!

О.Децик. Все, я вже…

О.Сич. До 20 хвилин залишилось 50 секунд.

О.Децик. Добре.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Децик. Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Децик. Чекайте, чекайте, бо ви головне промайнули. Так, ось це. Значить, цей закон, який… ще, ще, попередній, ось. Що нам вдалося? 19 жовтня прийняли ті три закони. Перший закон в другому читанні, що ми там не знали, приймуть чи не приймуть, № 6327, значить, що з того лишилося? Забрали слово “доплата”, яке нервувало поборників 49-ої статті, залишили два пакети: нате вам “зелений пакет” і нате вам “червоний пакет”. “Зелений пакет” дописали спеціалізовану, третинну, паліативну, медреабілітацію, діти до 16 років, пологи, тобто, розширили… І знову тут у мене якраз виникають сумніви. Може ми би навпаки були чесно сказали, і треба було цю співоплату все-таки лишити, тому що в результаті ми побачимо, що розшириться “червона зона”, тому що бюджет не зможе гарантувати. Попри те, що записали геніальний… не менше як 5 відс. ВВП має йти на цей державний гарантований, “зелений” пакет, на державний гарантований пакет медичної допомоги. Ну, дай Боже, якщо на сьогодні 90 млрд.грн. – це 2,8 відс., то порахуйте, скільки буде 5 відс.

Тобто, це мали би бути великі гроші. Не знаю, де вони їх візьмуть.

Наступне, і щодо Національної служби здоров’я, я говорила, що тут найбільша була критика, що створюємо ще один корупційний орган, який буде сидіти на великих коштах.

Ну, в Законі внесли цю прерогативу, що голову так будуть обирати, як голову НАБУ, тобто, розумієте, тобто, дуже серйозна процедура відбору тих людей, які там будуть.

І, шановні, ми ж з вами переживали за Революцію Гідності, багато з вас там стояли. Ми формуємо громадянське суспільство, значить, ми для того й є, щоб контролювати ці всі речі. Є там Рада громадського контролю і так далі, і так далі. А що фонд обов’язковий – це не буде те саме, де 100 млрд.грн. в одних руках? Та те саме.

І все. Далі я вже, напевно… Ага, в першому читанні внесли тільки зміни до Бюджетного кодексу, бо під ці зміни треба гроші, і президентський закон про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості. Я думаю, що тут взагалі двома руками треба підтримувати, бо тут підуть вже на цей рік 4 млрд.грн. на амбулаторії, на телемедицину, на інтернет в кожне село і плюс 1 млрд.грн. на наступний рік.

І наступне… Тобто, починаємо із реформи первинної допомоги і ІТ, тобто, запровадження реєстрів, за той час має працювати реформа вторинної і третинної медичної допомоги. Мало того, на перехідний період, на 2018 рік залишили субвенцію, в тому числі на первинну медичну допомогу, бо всі розуміють, що відразу так на душу населення – це важко перейти, ми десь перейдемо, тобто, в перехідний період буде ще субвенція, не переживайте. За цей час в пілотах обіцяють, що опрацюють, як має виглядати реформа вторинної, під послуги ж треба порахувати, як той тариф порахувати, скільки треба тих послуг і так дальше. Тобто, цей закон, ці закони дали тільки старт величезної-превеличезної роботи. Але без того, як ми будемо далі в тому “болоті” жити, то ми вже й так на дні. Все. Дякую за увагу.

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякую, Орино Зенонівно, дуже прекрасна, хороша доповідь. Колеги, я думаю, що ніхто не буде  писати в комісію з питань етики та регламенту, що я порушив Регламент і замість 10 хвилин дав 23 хвилини 5 секунд.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я сподіваюся.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Вже з майбутнього фонду… Я зрозумів. Щиро дякую.

Шановні колеги! Запитань немає, це в контексті обговорення.

О.Децик. Дякую.

О.Сич. Зараз, колеги, хто хоче взяти участь в обговоренні, звертаюся до депутатів, будь ласка, є мікрофон, підходьте, буду надавати слово.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, так? Будь ласка.

О.Дзеса. Доброго дня, шановні депутати наші, шановні колеги! Ви знаєте, прослухали ми доповідь, виступ доктора наук пані експерта. Я запропонував, коли ми на президії засідали, щоб все-таки експерт виступив, незаангажований, аполітичний, і я бачу, що це вдалося.

Ми дуже часто говоримо про те, чи проводяться в державі реформи, чи вони не проводяться. Ми зосереджуємось, в основному, на критиці. І я дуже тішуся сьогодні, пані експерт, ми дякуємо всі вам, що сьогодні абсолютно об’єктивно, неупереджено…

О.Сич. Остапе Васильовичу, Орина Зенонівна.

О.Дзеса. Без політики було висвітлено питання медичної реформи у державі, було дійсно сказано, ми це всі підтримуємо, що у сьогоднішньої, нинішньої влади в Україні є політична воля проводити реформи. І одна з таких реформ, вона поки що в роботі, ця реформа тільки розпочинається тут, я не хочу вдаватись в числа, які звучали, в роки, але реформа розпочата, і є така політична воля в державі. Це для тих, хто не вірить в нашу владу. Реформи йдуть і вони будуть продовжуватись. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є ще бажаючі виступити? Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги-депутати, шановна прикарпатська медична громадськість! Всі тверезо усвідомлюють і твердо усвідомлюють вже дуже давно, що в такому суспільстві, в такому стані охорони здоров’я, як є на сьогодні, неможливо ні жити нашим жителям, ні працювати так лікарям, оскільки я працюю і чітко можу вам сказати, всі це твердо усвідомлюють.

Ми маємо 49-ту статтю Конституції, про яку говорили всі доповідачі, яка де-факто нам всім регламентує надання безоплатної медичної допомоги. Всі ми знаємо, що сьогодні відбувається в наших установах, і весь тягар лягає на плечі наших працівників. Ми всі розуміємо, що реформа має бути, але ми дуже свято хочемо вірити, що ця реформа, яка запроваджена, вона вдасться. А ви вже чули сьогодні, скільки ризиків є, скільки є ризиків, які стосуються фінансування, скільки є ризиків, які стосуються надання великого потоку безоплатних послуг, скільки є ризиків і розуміння, яким чином буде розраховуватись та чи інша послуга, і яка знову ж таки ляже тягарем на наші плечі, на плечі наших пацієнтів. І тому ми, звичайно, – за реформи, за зміни в охороні здоров’я, які є, але за тої відповідальності, що все-таки буде гарантовано надано нашим пацієнтам той об’єм допомоги, на який вони заслуговують. Дякую.

О.Сич. Колеги, я бачу, що більше немає бажаючих взяти участь в обговоренні.

Чи є пропозиції до проекту рішення, окрім тої пропозиції, що зачитав Манолій Васильович, – продовжити сесію на базі Солотвина?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставити на голосування, так? Тобто, сьогодні сесію не закривати…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. На повному серйозі, так? Добре.

Колеги, прошу, ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу голосувати. За основу. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Поступила пропозиція голови комісії з питань охорони здоров’я і соціальної політики сьогодні сесію після вичерпання порядку денного не закривати, а відразу сідати в автобуси, їхати в Солотвин і продовжувати сесію в Солотвині.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу рахувати. Прошу рахувати. Хто проти? Хто утримався? Прошу подати результати.

І.Шевчук. 84 – за.

(Сміх у залі).

Ігоре Михайловичу, я прошу не жартувати.

(Оплески в залі).

Я прошу не жартувати, бо за вашими підрахунками ми сесію не закриємо і поїдемо у Солотвин.

І.Шевчук. Перепрошую.

О.Сич. Я ж то бачу, що немає 84 “за”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бо нам зараз прийдеться лічильну комісію переобирати.

І.Шевчук. 10 – за, 5 – утримались, 3 – проти.

О.Сич. Дякую. Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

Прошу здати бюлетені.

О.Сич. Шановні колеги! Прошу заповнити і здати бюлетені для голосування.

Розглядається питання “Про функціонування системи охорони здоров’я в умовах децентралізації та добровільного об’єднання територіальних громад”.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідає Стовбан Микола Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Миколо Петровичу.

М.Стовбан. Вельмишановний пане голово, депутати, шановні медики! Щодо функціонування системи охорони здоров’я в умовах децентралізації та добровільного об’єднання тери­торіальних громад, щоб приступити до виступу, дозвольте вам дати коротеньку інформацію.

На сьогоднішній день в області працюють 166 лікарських амбулаторій та 526 ФАПів. За перше півріччя 2017 року вже створено ще 2 нові амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Надвірнянському районі та в Рожнятівському районі.

Створено і повноцінно функціонують в умовах реформування 5 центрів первинної медико-санітарної допомоги, тобто, центрів ПМСД, а також 1 центр міського значення в ОТГ, це, власне, безпосередньо у місті Тлумачі. У 166 амбулаторіях та 528 ФАПах працюють 354 лікарі загальної практики сімейної медицини, 198 лікарів – дільничних педіатрів і 248 лікарів – терапевтів. Таким чином, укомплектованість лікарями первинної ланки станом на сьогодні в нашій області 90 відс. Що стосується новостворених, то створено нових 20 сімейних дільниць у Галицькому, Верховинському, Долинському, Коломийському, Тисменицькому, Рогатинському і Калуському районах, і у м.Яремчі.

Дозвольте сказати про місце департаменту охорони здоров’я стосовно реформування охорони здоров’я в умовах децентралізації. І так ми готові повністю надати фахову консультативну допомогу новоствореним об’єднаним територіальним громадам в плані організації медичної допомоги та вирішенні проблемних питань.

Що в плані організації медичної допомоги, ми готові забезпечити комплексний підхід разом з трьома представниками ОТГ, а зокрема, Старобогородчанською Богородчанського району, Верхнянською Калуського району та Печеніжинською Коломийського району, де ми проводили перед тим, як створились ці громади на початку минулого року, ми з ними проводили консультативну допомогу, і вони успішно функціонують, заклади первинної допомоги успішно
функціонують на теренах даних ОТГ.

Станом на сьогодні у нас є 12 ОТГ, до кінця року планується створити ще 11. Таким чином, буде 23 ОТГ. Тим 11, які планується створити, ми готові надати фахову медичну допомогу в плані передачі власності, як воно має відбуватись поетапно, переведення медичних працівників, щоб вони не втратили лікарський стаж роботи, помогти правильно розподілити ту медичну субвенцію, яка до них зайде, а також надати фахову консультативну допомогу стосовно її розподілу між вторинним рівнем і третинним, бо ви бачили, що вторинний рівень буде реформуватись аж у 2019-2020 роках. Тому згідно з постановою Кабінету Міністрів до 40 відс. має залишитись на первинці, 60 відс. віддасться на вторинку. Проте, вже є напрацювання і з 2018 року фінансування охорони здоров’я буде відбуватись окремо: вторинний і третинний рівень буде заходити на область, первинний рівень безпосередньо буде… гроші будуть заходити безпосередньо на первинку. Чи це буде центр ПМСД, чи це буде амбулаторія, чи це буде групова сімейна практика, це залежить від керівництва ОТГ. Саме тому ми плануємо виїзди перспективні в ОТГ і зокрема з метою визначення мережі лікувальних установ в об’єднаних територіальних громадах.

Можемо сприяти також шляхом переговорів у виробленні згідно з чинним порядком
ліцензії на медичну практику згідно з господарською діяльністю даних… чи це буде центр ПМСД, чи це буде амбулаторія, чи ФАП. А також можемо згідно з табелем дати свої рекомендації щодо покращення матеріально-технічної бази в ОТГ.

Які найбільші проблеми виникають у нашій області? Ми знаємо, що наша область є унікальною в тому, що у нас є гори, передгір’я і рівнини. От власне там, де є гори, у нас виникне проблема так звана з навантаженням на одну фізичну особу – лікаря. Норма становить на
сьогодні – це 700, один лікар має обслужити 700. У нас має врахуватись при плануванні бюджету і так само в державному бюджеті, має врахуватись те, що у нас має бути диференційований підхід до формування бюджету, вживаючи ті райони, такі, як Яремче, Верховина, Ворохта, там має бути диференційований підхід через важкодоступність. Сніг паде, люди високо в горах живуть. А також щодо відсутності потужної інфраструктури, яка є в містах. Тому на первинку треба це вважати.

Слідуюче, що там є висока навантаженість на лікаря, зокрема, по Верховинському району: 2360 один лікар обслуговувати має, по Яремче – 1353, між самими жителями дуже велика відстань і тяжко ходити, тому слідуюча проблема, яка виникне, це проблема автотранспорту в центрах первинної медичної і санітарної допомоги або в амбулаторіях чи групових практиках.

Тому ми рекомендуємо також використовувати ті кошти на покращення не тільки
матеріально-технічної бази, а на придбання автомобілів. До нас прислухалась обласна рада і ми вже можемо сказати, що напевно, що в центр первинної медичної допомоги… в залежності від голосування, в центр первинної медичної допомоги в Тлумачі буде спрямовано кошти на
придбання автомобіля.

О.Сич. Не забігайте вперед, це ще буде проект рішення.

М.Стовбан. Якщо обласна рада проголосує.

Дальше, стосовно заробітної плати. Обов’язково врахувати зацікавленість того сімейного лікаря, а це є зацікавленість лікаря, це виключно економічна мотивація: житло, заробітна  плата. Просимо це також врахувати.

Дякую вам за увагу, буду відповідати на питання, і якщо є десь в ОТГ якісь проблеми, просимо звертатись листами, ми готові відповісти. Крім того, що хотів би об’явити всій медичній громадськості нашої області: враховуючи, що є телемедицина, і є система е-Heаlth, яка має запрацювати, в наш регіон 10 листопада приїжджають два представники з Міністерства, можливо, й заступник Міністра, і буде 60 делегатів від Чернівецької області, одна область, і наша Івано-Франківська – друга область: також 60 делегатів, – стосовно інформатизації, програмно-комп’ютерного забезпечення всіх ланок медичної послуги, яка буде надаватись на первинці.

Тому, хто хоче, ми листи скеруємо з понеділка в кожен район, в кожне місто, в кожну ОТГ і в кожен центр ПМСД, хто хоче, може вільно приїжджати, там буде вказана адреса, коли, хто і як.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую. 6 хвилин 49 секунд. Ви зекономили 3 хвилини і 11 секунд.

Чекайте, чекайте, не поспішайте. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Є. Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк. Шановний Миколо Петровичу, скажіть, будь ласка, яким чином… Ми розуміємо, що буде нарада, буде попереду, розкажіть нам сьогодні, яким чином має функціонувати система e-Health, бо нас, очевидно, дивляться жителі нашої області, і ми розуміємо, що до кінця липня наступного року всі вони мають бути зареєстровані в системі e-Health. Скажіть просто сьогодні нам на практиці, оскільки на ту нараду, я переконаний, що наші всі жителі не зможуть приїхати, розкажіть, як зареєструватись у лікаря, як мають зареєструватись наші жителі, щоб ми чітко зрозуміли сьогодні і закрили це питання. Дякую.

М.Стовбан. Дякую вам, Олеже Юрійовичу, за інформацію. От якраз за результатами наради, яка відбудеться 10 листопада, я зможу анонсувати. Що стосується стану, як на сьогодні працює система e-Health, є центральна база – серверна, у нас кожна лікарня, в тому числі установи, мають свої внутрішні медичні програми, зокрема обласна клінічна лікарня, обласний онкологічний центр, обласний клінічний кардіодиспансер. І система e-Health дає можливість незалежно, яка це медична система, під’єднатись до централізованого програмного забезпечення, і таким чином, не треба міняти… у нас є програмне… в обласних установах, ми говоримо зараз тільки про обласні, крім того, завдяки знову ж таки депутатам обласної та Верховної Ради ми плануємо в районі, який називається Городенківський, прототип первинки запустити стосовно комп’ютеризації. Думаю, що з початку 2018 року він мав би запрацювати. Комп’ютери ми вже закупляємо.

О.Сич. Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Прошу сідати на своє робоче місце.

Шановні колеги! Оскільки Манолій Васильович шляхетно відмовився від  слова на користь Орини Зенонівни, то у нас співдоповіді не буде, ну, ви свідки всі, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. От, інших питань  не буває на сесії, інших питань, крім робочих, немає. Тому будемо зразу кликати до обговорення інших людей. Так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так. Я, до речі, хотів зробити зауваження Королику. Ви під час обговорення медичних питань не дуже кидайте репліками, бо вам ще операцію не зробили. Операція ще попереду.

Гаразд, Манолію Васильовичу, тоді удвічі менше часу.

До співдоповіді запрошую голову комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Манолія Васильовича Піцуряка. Будь ласка.

М.Піцуряк. Шановний голово, дякую за слово. Шановні колеги! Я хочу декілька слів сказати по тому питанню, яке мені дуже близьке. Для присутніх в залі можу сказати: 15 років віддав свого життя лікарського служінню 24 години, 7 днів, 30 днів і 365 днів у селі Дзвиняч, і сьогодні село Дзвиняч від мене відходить у громаду. Так що мені гірко, але таке стається.

Тепер по суті питання, яке ми розглядаємо. Шановні колеги! Я хочу у двох словах сказати репліку, бо в тексті доповідача було, що застарілий транспорт, мало виділяється коштів, іншого, іншого. Я хочу нагадати всім присутнім, що за каденцію 2012-2013 років за рішенням обласної ради спільно з обласною адміністрацією ми змогли виділити кошти на закупівлю 20 автомобілів типу “Нива” для первинки, і у 2013 році на умовах співфінансування так само були виділені кошти для придбання такої самої кількості автомобілів. Якщо врахувати 2010 рік, коли по програмі уряду Тимошенко було, по-моєму, 37 чи 38 автомобілів типу “Опель” виділено, і там пише… для сімейної медицини, я не розумію, чому на всіх машинах просто пише “медицина”, і нічого, там писало “сімейна медицина”. Ці автомобілі для первинки. І тому за останні майже 7 років область отримала більше 70 автомобілів на 156 амбулаторій, повірте, це не 32 відс., це трошки більше. Якщо ті автомобілі виконують іншу функцію, то, будь ласка, керівники, поверніть їх на первинку і тоді нехай їде лікар до хворого. Бо мене дуже довго допитували з “Інтеру”: Манолію Васильовичу, а ця машина не для доставки хворих. А я кажу: це для доставки лікаря до хворого. Тобто, ці машини, що ми купляли, для того, щоб  лікар міг своєчасно приїхати, надати допомогу.

Питання, яке ми сьогодні розглядаємо в районі, який став пілотом, можна сказати, можливо, першим районом, не можливо, а першим районом в області, і по Україні, я не знаю, чи є дуже багато районів, де на базі районного центру створено центр… створена об’єднана територіальна громада, а в цій громаді функціонує центр первинної медико-санітарної допомоги. Ми це розуміємо, це непросте питання. Воно ще за собою… у перспективі ще буде багато нюансів, які прийдеться вирішувати, але сьогодні сталось те, що сталось.

На сьогодні ми проводили виїзне засідання комісії у Тлумацькому районі, і наш маршрут пролягав через громаду Олеші, об’єднану громаду, де ми подивились лікарську амбулаторію, через Обертин – потенційну майбутню громаду, де буде первинка, але де сьогодні є елементи вторинного  рівня, є стаціонар на 20 ліжок, поліклінічне відділення. Ми детально подивились відділення чи центр первинної медико-санітарної допомоги у Тлумацькій громаді. І Оксана Володимирівна дуже переживала, що не встигнемо. Все встигається, Оксано Володимирівно, і прекрасний центр, і дай Бог, щоб ви надавали допомогу населенню.

Але я хочу сказати як лікар, який практично все своє життя робить в селі і робить на
первинці, деякі практичні зауваження. Знаєте, теорія – воно дуже добре, гарно розказувати, як за 60 хвилин чи за 60 км, як швидка доїжджає, інше, інше.

Я вам скажу, шановні колеги, мені дуже і дуже шкода, як казав один мій колега, голова однієї з громад: я дуже гірко співчуваю тим, хто сьогодні думає йти головою громади. Я так само дуже гірко співчуваю тим, хто вірить у ті реалії, що лікар первинки може мати 2 тис. жителів і 24 години, чи 12 годин і чітко працювати.

На сьогодні законодавець передбачив у гірській місцевості для лікаря первинки 800 жителів, у сільській місцевості – 1200 жителів, у місті – 1500. Яким чином це буде охоплено? – Не знаю.

Те, що мій колега Олег питання задавав: а як будуть укладатись ті угоди? А треба запитати тих, хто їх придумав. Якщо бабуся чи дідусь у якомусь віддаленому селі Надвірнянського, Верховинського чи любого… в електронному реєстрі запишеться з лікарем, з яким він хоче. А яким чином? Виникне, повірте мені, це практика, виникнуть питання, коли маса населення залишиться поза тим обліком, а хто їх буде обслуговувати? Лікарю скажуть, що він має клятву Гіппократа і має її виконувати. Так, лікар має її виконувати. А як гроші підуть за пацієнтом? А кажуть, що лікар має направляти на третинний рівень. Ну, не вірте тим байкам, що лікар
первинки направить на третинний рівень. Нехай не ображаються на мене колеги мої, колеги-депутати з третинного рівня, я на сьогодні – головний лікар 35 років, я на сьогодні – депутат обласної ради трьох скликань, я на сьогодні – голова комісії двох скликань, і вірите, що інколи, щоб погодити питання на третинному рівні приходиться до 10 дзвінків робити для того, щоб погодити! Уявіть собі того, не буду казати погане слово, лікаря, який у віддаленому селі і він зможе працювати.

Так, прекрасний проект Президента – введення телемедицини від ФАПу до цього… Прекрасний варіант. Але, шановні колеги, запитаємо себе і не будемо ілюзіями тішитись. А чи ті медичні працівники, які працюють у ФАПах і амбулаторіях, вони сьогодні готові працювати з тими комп’ютерами в мережі інтернет? А чи те населення зможе? А чи той лікар, який сьогодні в амбулаторії загальної практики, який сьогодні ми створюємо в громадах, який є… Повірте мені, чим відрізняється амбулаторія загальної практики, яка зараз створюється, від амбулаторій, які були… Ну, у нас ще багато таких амбулаторій є.

Шановні колеги! Я ще маю декілька хвилин, якщо вам не цікаво, я не буду говорити. Але повірте мені: я говорю речі ті, які інколи інші не говорять. І зрозумійте: ми створюємо зараз амбулаторію. От створена громада, центр первинки у Тлумацькому районі.

Оксано Володимирівно, у вас є одна амбулаторія. Скажіть, будь ласка: у штатному розписі є стоматолог, чи є лаборант, чи є акушерка? Напевно, немає, бо згідно з наказом вони не повинні бути.

А тепер подивіться, що Міністерство каже, що лікар має робити. А лікар має обстежувати цілий перелік біохімічних обстежень, більше 10. А скажіть, будь ласка, а хто йому це зробить? Кажуть, дадуть аналізатори. Повірте, ми, як кажуть, не сьогоднішні, і маючи аналізатори автоматичні, напівавтоматичні, їх треба обслуговувати, хтось має працювати. А чи ми забезпечимо первинку тим? А що лікар з первинки буде по телемедицині консультувати з лікарем третинного рівня, як він не має бази, нічого, обстеження?

Тобто, це багато і багато питань. Те, що треба аспект робити на сільську місцевість і на лікаря, який живе у селі, – 200 відс., забезпечити транспортом, іншим – це треба робити.

Але я ще раз кажу вам єдине: ми маємо робити так, щоб не смішити ні себе, ні інших. Тобто, підготувати і вводити. Повірте мені, 4 млрд. є… Так ініціатива Президента – супер ініціатива. Але чи воно не повернеться в те…

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Прошу?

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Супер ініціатива, але вона не має шансу бути виконана. Так що… І вашим і нашим.

Шановні колеги! Я ще у двох словах, бо повірте мені, що первинка, центри і вторинний рівень, вони настільки пов’язані, що ми “ріжемо по живому” і практично неможливо розділити. Ну, подивіться, я почав говорити у попередньому виступі… Ми знаходимось на території району, де найскоріше, по ідеї, буде створено… будуть створені всі центри. Яка доля центральної лікарні? Ми маємо сьогодні моделювати, прогнозувати, вона є сьогодні власністю територіальної громади, але власником є, як пише в статуті, Тлумацька районна чи Богородчанська районна рада. Якщо створяться громади, хто буде власником? Ми не знаємо. Ми сьогодні маємо… Ми сьогодні маємо створені центри первинки у Коломийському районі, ми маємо міський, ми маємо районний, і маємо 4 ОТГ. А скажіть, будь ласка, ще декілька створиться, а яка доля і Коломийської центральної, інших районів?

На сьогодні законодавець чітко передбачає, скільки, – 60 відс. і не менше передати на вторинний рівень. Депутати нашої комісії на засіданні комісії піднімали питання: Білоберізька ОТГ жодної копійки, а може за ці 10 днів виділила, на вторинний рівень не виділила. А скажіть, будь ласка, а як вплинути на Міністра охорони здоров’я чи ОТГ, щоб перерахували гроші на вторинний рівень?

У Богородчанському районі є одна у нас ОТГ – Старобогородчанська. Але дали тільки… якщо я помилився, 54 відс., а 6 відс. – це 300 тис.грн., …дали на вторинний рівень. Маса питань.

Тому, шановні колеги, коли ми щось робимо, давайте продумаймо. Коли ми будемо сьогодні… за післязавтра я не агітую, бо…

О.Сич. У вас 59 секунд.

М.Піцуряк. Точно. Я сьогодні не агітую, але післязавтра відбудуться вибори, ми будемо мати проблему з тим, що будемо мати проблему. Ще раз кажу вам, колеги-депутати, колеги-медики, я би не хотів дуже відділяти первинний і вторинний рівень. Вони настільки пов’язані один з одним, що лікарю первинки без вторинки жити надзвичайно важко, а вторинці без первинного також важко жити. І тому я не на сміх пускаю, що запрошую показати, я вам щиро покажу на базі Солотвинської лікарні ті переваги і ті недоліки, які є у реформуванні.

Дякую за увагу.

О.Сич. Ще 20 секунд.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання?

Немає. Прошу сідати, Манолію Васильовичу.

М.Піцуряк. Дякую.

О.Сич. Колеги, я не хочу так концентровано… Критикувати не означає нічого не робити і не змінювати, для того й сенс нашої сесії, в тому полягає, щоб ми обговорили, якщо є тонкі неврегульовані місця, їх виявили, якщо є можливість нам напрацювати якісь виходи із ситуації, їх напрацювали, але в будь-якому разі йти вперед треба.

Колеги, перш ніж надати слово колегам-депутатам, я запрошую до слова, думаю, що це буде правильно, з вашого дозволу, головних лікарів, господарів, де ми перебуваємо.

Отже, прошу Бойчука Івана Васильовича – головного лікаря Тлумацької центральної районної лікарні. Будь ласка.

І.Бойчук. Вельмишановна президіє, шановні депутати, гості, запрошені! Напевно, не буде мій такий виступ емоційний, як у моїх вчителів, зокрема професора, яка детально охарактеризувала процес, як має відбуватися реформа охорони здоров’я, але я, напевно, у відведений мені час постараюсь викласти той стан справ, який відбувався в нашому районі з моменту введення реформи в дію.

Протягом останніх років, звичайно, ми готувались і теоретично, і практично до реформування охорони здоров’я. На сьогоднішній день ми переконані, що існувати в такій системі, як є на сьогоднішній день, неможливо і треба щось робити.

Спочатку, охорона здоров’я Тлумацького району представлена на сьогоднішній день центральною районною лікарнею на 225 ліжок, представлена 36 фельдшерсько-акушерськими пунктами та 10 лікарськими амбулаторіями.

Давайте ми подивимось у показнику, той, про який говорив й директор департаменту… виконуючий обов’язки директора департаменту, депутат Манолій Васильович по тому показнику, який би мав бути по забезпеченню ліжкового фонду на 10 тис. населення, по постанові знаменитій № 1024 і по рекомендаціях до 38 на 10 тис. населення. На сьогоднішній день показник забезпеченості ліжкового фонду серед сільських районів складає в середньому 47,5 і 47,6, по Тлумацькому району 10 років назад показник забезпеченості ліжками складав 69, на сьогодні він має 46,9, тобто, ми маємо рівень середньообласного, що стосується сільських районів.

Що стосується реформи охорони здоров’я в сільській місцевості, то за останні 5 років ми на базі трьох фельдшерсько-акушерських пунктів створили лікарські амбулаторії з усім необхідним забезпеченням. На сьогоднішній день всі лікарські амбулаторії, а їх є 10 в районі, забезпечені санітарним транспортом, середнім медичним персоналом, мінімальною кількістю, звичайно, обладнання, і були забезпечені станом на 01.01. поточного року лікарськими кадрами, враховуючи те, що покоління молоде, воно має і зобов’язано йти в декретні відпустки, ми очікуємо на інше. Але, враховуючи те, що в сільській місцевості і утримати кадри, і мотивувати їх чимось для того, щоб вони утримувались в цілому, рішенням сесії районної ради було прийнято таке рішення. Випускники навчальних закладів, маю на увазі середніх шкіл, які хочуть вчитись, хочуть працювати, провести навчання за рахунок бюджету районного, платне навчання на базі нашого університету.

Таким чином, на сьогоднішній день троє лікарів закінчують 6 курс, вони підписали договір між районною радою, районною лікарнею і собою, що вони відпрацюють у сільській місцевості після завершення університету 7 років, так як це було 5, але за них районна рада платить повністю.

Крім того… Це на 6 курсі, на 5 курсі зараз навчаються ще 2 спеціалісти. Таким чином, ми будемо мати протягом двох років ще 7 спеціалістів з вищою освітою, які будуть працювати в районі, це будуть наші, підготовлені нашою районною радою.

Крім того, враховуючи необхідність такої реформи проводити в цілому, ми неодноразово це обговорювали на районній раді, на колегіях районної державної адміністрації, було прийнято рішення: до тих пір, поки не буде впроваджена децентралізація, створення об’єднаних
територіальних громад, ми не будемо… І друге питання, яке значно утримало – це процес розмежування фінансування первинки і вторинки. Ми не будемо впроваджувати ті процеси, які називаються “створення центрів первинної медичної допомоги”, які були створені до нас.

Враховуючи те, що вже відбувся цей процес децентралізації і створення об’єднаної територіальної громади, а вона, буде видно з часом, у нас в медицині кажуть: розтин покаже, наскільки воно все добре. Але територіальна громада велика. Об’єднання складає при населенні району в межах 47 – 18,5 тис., це забирає громада, це велика. Тому мусить бути створений якийсь центр, який би надавав медичні послуги цьому населенню. Такий центр створений, я вважаю, що це цілком правильно, і позиція, яка перед цим була про створення відділу охорони здоров’я, а потім ще центру, воно би забирало, напевно, більшу суму коштів. Таким чином, вважаю це правильним.

Що стосується в цілому реформи, то реформа не заключається, на мою думку, а я трошки вже відпрацював в охороні здоров’я, я маю право сказати, не тільки у наданні первинної допомоги, а і вторинної, в тому числі і третинної. Матеріальна база, яку ви сьогодні мали можливість побачити, як не тільки патріот Тлумаччини і лікарні, я це скажу, що це одна з найкращих баз в цілому по області. Хоч всюди хороші бази, але наша теж хороша. І наше завдання з владою в районі і за великої підтримки і обласної державної адміністрації, обласної ради, ми стараємось протягом всіх цих років максимально вкласти всі свої зусилля в те, щоб не тільки утримати, але й зміцнити матеріально-технічну базу, яка є на сьогоднішній день. Це є, напевно, завдаток успіху на майбутнє, бо якщо ми будемо мати де, а у наданні допомоги населенню обов’язково мають бути три складові, які є невід’ємними, – це матеріальна база, це лікувально-діагностичне обладнання і висококваліфіковані фахівці. Об’єднавши всі ці три зусилля разом, ми можемо говорити про те, що ми зможемо надавати відповідну допомогу.

А тепер я чуточку скажу…

О.Сич. Іване Васильовичу, але давайте “чуточку” вже закругляйтесь. Добре? Бо ви вже трошки перебрали регламент.

І.Бойчук. Добре. Тоді пропозиція щодо впровадження реформування, вона повинна переслідувати два основні завдання: це збереження і зміцнення здоров’я населення, і забезпечити довголітню приємну старість всіх жителів нашого району. Це саме основне.

І при створенні усіх об’єднаних територіальних громад відповідальних за надання медичної допомоги чи створення центрів медичної допомоги ми повинні пам’ятати, що ми маємо зберегти в кожному районі єдиний медичний простір: первинка, вторинка і співпраця з третинкою, і ми маємо обов’язково зберегти вертикаль навчання, починаючи від фельдшерсько-акушерського пункту, закінчуючи центральною районною лікарнею, ми маємо забезпечити підвищення фаховості, ми маємо забезпечити підпорядкованість у звітності та інших послугах, інакше кажучи, зберегти вертикаль. Ми не повинні роз’єднатись сьогодні, не повинні один в другого шукати камені спотикання, а навпаки працювати спільно над збереженням здоров’я наших людей. Дякую.

О.Сич. Дякую. Дякую вам, Іване Васильовичу.

Запрошую до слова Оксану Володимирівну Мельник – головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Тлумацької міської об’єднаної територіальної громади. Будь ласка.

О.Мельник. Шановна президіє, вельмишановні депутати, запрошені, гості! Сьогодні ми живемо у складний період, в  період реформування і адміністративно-територіальної реформи, і реформування медичної галузі.

Україна межує з країнами Євросоюзу, який надає їй численні приклади демократичного ефективного управління державою.

У 2015 році Україна стала на шлях децентралізації влади з прийняттям Закону “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, і в Україні розпочався новий етап реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної реформи.

На сьогоднішній день можна говорити впевнено, що це можливість і нові інструменти для використання для розвитку громад.

Вашій увазі хочу представити… це карта нашої об’єднаної територіальної громади. В Тлумацькому районі створена і функціонує… вибори відбулися у грудні місяці, тобто, ще немає року, як ми створили об’єднану територіальну громаду. В об’єднану територіальну громаду увійшло 40 відс. населення району, зокрема, ви бачите на карті розташування і наскільки велика територія об’єднаної громади. Увійшло 11 населених пунктів і м.Тлумач – 12-е. Всього чисельність становить більше 18 тис. населення.

Значить, перед тим, як ми створили Центр первинної медичної допомоги, ми до того часу проводили дуже велику, гігантську роботу, зокрема ми спершу написали грант… м’які гранти і працювали з експертною групою… з групою експертів з реформування галузі, Харківською, зокрема, там з нами працювали пані Олена Решетняк, Михайло Довгопол. І до того часу ми провели аудит і визначили можливості фінансові об’єднаної територіальної громади, провели оцінку можливостей, провели анкетування в громаді, і ми дуже чітко зрозуміли, що люди вимагають змін. Люди вимагали й вирішення проблем негайно.

Окрім того, ми обговорювали в робочих групах, напрацювали стратегію розвитку медицини в об’єднаній територіальній громаді і визначили додаткову потребу у медичних послугах. Зокрема, дуже багато у нас виникло питань, де треба удосконалювати і доопрацьовувати надання невідкладної допомоги. Також виникає питання в організації сестринського догляду і розвитку послуг з реабілітації, особливо у амбулаторних умовах.

Також було вибрано форму організації первинної ланки медичної допомоги, як Центр
первинної медичної допомоги, який в майбутньому може також стати сервісним центром, який зможе надати чи консультативні, чи інші послуги тим територіальним громадам, які будуть потребувати цього, в тому числі і нашим сусідам – Олешанській об’єднаній територіальній громаді чи Обертинській об’єднаній територіальній громаді.

Згідно з чинним законодавством за цей час ми пройшли весь шлях з моменту прийняття рішення сесією міської ради про створення центру, це було у квітні місяці, до моменту отримання ліцензії на медичну практику. Тобто, ми медичну практику отримали, ліцензію на медичну практику ми вже отримали.

По-новому організовуємо роботу первинної медичної допомоги в об’єднаній територіальній громаді, створили профспілкову організацію, також ми подали три проекти на ДФРР. Окрім цього, ми приймаємо участь… розробили і три міжнародні грантові проекти, але, на жаль, ще немає результатів, і ми сподіваємось, що бодай один з них буде оцінений достойно, дуже віримо в це.

Окрім цього, ми організували дуже чудовий, вмотивований колектив медичних працівників, які є патріотами, і дійсно вірять в ідею і стараються все, щоб надати якісну допомогу населенню.

Також я не відтворила всі… не вказала всі ризики, з якими ми зустрілись. Але було дуже багато чинників, дійсно, які нас десь зупиняли на цьому шляху. Такими ризиками основними є і неготовність лікарів йти в самостійне, умовно кажучи, самостійне плавання. Також ризик того, що може не вистачити грошей, хоча ми прораховували, але у нас такі ризики також існують.

Недовіра людей до медичної системи – це також значний ризик.

Пасивні пацієнти – це, що є, мені здається, що це у всіх така ситуація, але з людьми треба працювати.

Складно знайти лікаря у віддалені населені пункти. Також негативне ставлення окремих колег… це стосується не тільки Тлумацької об’єднаної територіальної громади, негативне ставлення окремих колег з медичної громадськості, і перехідний період, який необхідний на нову модель відносин: “пацієнт – лікар”, “лікар – пацієнт”.

Ну, і звичайно, що страх перед відповідальністю і небажання… чи, можливо, страх взяти на себе відповідальність.

Коротенько, хто хоче, шукає можливості, хто ні – заперечення. Але зрозуміло, що багато речей зміняться і вже ніколи не будуть такими, як є.

Дякуємо всім, хто допомагає встановленню організації Центру первинної допомоги, запрошуємо всіх до співпраці.

Це фотографія нашого колективу новоствореного, ми дуже маленький маємо вік, тому похвалитись якимись здобутками ще значнішими ми не можемо, але…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Мельник. Немає у нас мужчин, у нас жіночий колектив.

Дякую за увагу.

(Оплески в залі).

О.Сич. Оксано Володимирівно, дякуємо вам. Нам дуже важливо, щоби на сьогоднішній нашій сесії прозвучало слово від вас, прозвучало слово від Івана Васильовича, от, яка ситуація в районі, яка ситуація в об’єднаній громаді, щоби, скажімо, десь відчути цей базовий рівень, бо навіть коли сьогодні десь звучать критичні нотки, то в тому числі, можливо, щоб достукатись до теоретичних реформаторів і приземлити їх на базовий польовий рівень, бо, очевидно, малюючи теорії, не все можна передбачити, як воно відбувається на практиці.

Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

Головний лікар Матеївецької об’єднаної територіальної громади.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Сміх у залі).

П.Книшук. Шановний Олександре Максимовичу, шановні колеги-депутати! Важко мені сьогодні говорити по питанню медицини, але все ж таки як ветлікар по професії, це близько до медицини, тому й вирішив взяти слово і сказати декілька слів.

Із свого життєвого досвіду зрозумів, що медицина на сьогоднішній день в Україні, в нашій області – це така “бездонна корова”, яку ніколи не можна нагодувати. Скільки б ти їй коштів не давав, все рівно мало, мало і мало.

Я не буду вам розказувати той анекдот про ветеринарного лікаря і медичного, але все-таки. Колись у нашому селищі Яблунів був один поважний доктор з Долинського району, лікар потужний і ветлікар місцевий. І заслабла свиня у медичного лікаря. Прикликав ветеринара і каже: що робити? – Дорізати. Через деякий час дзвонить жінка ветеринарного лікаря і каже, що щось мій чоловік заслаб. Прийшов доктор медичний і каже: дорізати.

Тому я не є такий компетентний дуже в питаннях медицини, але оскільки наш колега-співдоповідач дуже допомагає мені у вирішенні питань сільського господарства на сесії обласної ради, тому я…

(Сміх у залі).

…я вирішив сьогодні декілька слів сказати по питаннях медицини.

(Оплески в залі).

Шановні колеги! Я серйозно, я… Питання слідуюче, панове. Так сталося, що на мою долю випала честь очолити Матеївецьку об’єднану територіальну громаду. Я прийшов туди, щоб поміняти життя у наших селах. І як завжди, медицина також, ніде не дінешся, медицина є. Оскільки таких фахівців, які б розбирались у питаннях медицини, не було, значить, ми передаємо цю субвенцію у район. Не вистачає нам коштів у медицині 700 тис.грн., по підрахунках. Передали у район, субвенцію вчасно віддаємо, але, як бачимо, грошей там завжди не вистачає, і винен Петро, що не получають зарплату медики в об’єднаній громаді, тому що він не віддає гроші. А я вчасно це все перераховував, як має бути.

Тоді на восьмому місяці, не можу сказати, “вагітності” чи як, я кажу: давайте медицину ми забираємо назад до себе в громаду. Кажуть: нам треба віддати 200 тис.грн., що ми заборгували, – первинка каже: район. Я кажу: добре, скільки вам віддати, скільки вам віддати? Я готовий віддати, лиш відпустіть мене вже геть, нехай вже я собі керую цією медициною у нашій громаді.

Коли ми підрахували це все, значить, тоді з тих 700 тис.грн., яких нам не вистачало, нам повністю вистачає коштів до кінця року. Ми вже купили деякі таблетки, уже доктор навіть має бензин, аби він мав на чому заїхати, ми купили туберкулін, у деяких амбулаторіях встановили туалети, зробили ремонт. Тому, колеги, висновок який? Треба ті кошти, які ми маємо, раціо­нально використовувати.

Вибачайте, можливо, я з якоюсь такою іронією, але ми вже трошки тут сидимо, і трошки, щоб розрядити обстановку, я так тихенько вам сказав. Щиро дякую вам.

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякую, Петре Васильовичу. Власне, хоч і з іронією, але це дійсно, це правда базового рівня, тому, очевидно, іншим територіальним громадам треба думати перед тим, чи самому організовувати собі центр первинної допомоги, чи передавати це на районний рівень, в залежності від того, чи хоче людина раціонально використовувати кошти.

Дякую, Петре Васильовичу. Другий мікрофон. Будь ласка.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Якщо ви звернете увагу на те, що написано у інформаційній довідці, яку нам роздали, то тут абсолютно критикується те, що громади самовільно визначають структуру охорони здоров’я на території своєї ОТГ, тобто, те, про що говорив пан Петро, що у них вдалося. І це не тільки приклад Матеївецької громади, це й інші громади, де люди починають отримувати набагато кращі медичні послуги, коли вони починають самі організовувати надання цих медичних послуг. На жаль, у цій інформаційній довідці такий підхід критикується. Більше того, щоб ми знали і були в курсі. Зараз є законопроект, швидше за все, він буде проголосований і прийнятий: з наступного року ОТГ вже не зможе зробити так, як зробила, наприклад, Матеївецька ОТГ. Фактично кошти будуть віддаватись на вторинний рівень, а потім тільки вони будуть знову спускатись в ОТГ. І це суттєво погіршить і незалежність фінансову бюджетів ОТГ, і можливість організації належної медичної допомоги.

Тому в нашому проекті рішення дуже дивно, чому ми не звертаємося, наприклад, до Кабінету Міністрів і не просимо зберегти фінансову самостійність в частині надання медичних послуг ОТГ. Тобто, ми тут тільки рекомендуємо ОТГ раціонально розподіляти кошти і так далі, і так далі. Тобто, зараз є реальна загроза, що з наступного року ОТГ не зможуть мати цю фінансову незалежність і приймати рішення в цій частині.

Тому пропозиція: додати до цього проекту рішення пункт, де ми звертаємось до Кабінету Міністрів з проханням зберегти фінансову незалежність ОТГ в частині надання медичних послуг. Дякую.

О.Сич. Я прошу сформулювати, я поставлю на голосування. Бо ми вже переконались: якщо казати… ну, давайте, потім апарат сформулює, а потім апарат не може дійти згоди з
ініціатором формулювання. Тому або виходить ініціатор до мікрофона і чітко формулює пункт, я його ставлю на голосування, або ж ми його не голосуємо та й годі.

Колеги, чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Будь ласка. Другий мікрофон.

О.Атаманюк. Шановні колеги-депутати! Звичайно, після полум’яного виступу Петра Васильовича… насправді, він розказав реальний стан речей, який на сьогодні відбувається в об’єднаних територіальних громадах.

У нас було засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, ми мали змогу відвідати декілька громад, які власне на Тлумаччині. Повірте, враження дуже сумні, і це не тільки там, це в багатьох наших селах, такі речі є в амбулаторіях.

Тому на сьогодні ми так і не почули, і ви розумієте, які ризики ми маємо, що в кінці липня вже всі ми маємо бути зареєстровані в єдиній базі і мати того лікаря, до якого умовно ми прив’язані. Це взято прототип британської моделі. Поцікавтесь, і я спеціально промоніторив повністю, що пишуть британці про первинний рівень, що пишуть наші громадяни, які живуть у Британії. Насправді, ми маємо дуже великий ризик, тому що ми не зможемо потрапити до вузького
спеціаліста без первинного лікаря. І ці ризики… Я на сьогодні, на жаль, не зміг почути від виконуючого обов’язки, яким чином це має відбуватись, і ми можемо мати таку ситуацію, що в серпні місяці ні нормального фінансування первинної ланки не буде, ні ми не зможемо отримати якісну послугу.

О.Сич. Дякую. Колеги, чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає.

Ставлю проект рішення за основу. Матеріали у вас, колеги, на руках.

Хто за те, щоб прийняти проект рішення за основу? Прошу голосувати.  Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення за основу прийнято.

Була пропозиція… Будь ласка, пані Оля Галабала, озвучте пропозицію.

О.Галабала. Дякую. Пропоную додати і звернутись також до Кабінету Міністрів України з наступним: Кабінету Міністрів України зберегти умови та порядок надання медичної субвенції об’єднаним територіальним громадам, зокрема в частині можливості самостійного розпорядження радою та зазначеною субвенцією.

О.Сич. Я прошу уточнити, бо ми не можемо давати доручення Кабінету Міністрів, то або окремо має бути звернення до Кабінету Міністрів, або… я не знаю, яким чином це зробити.

О.Галабала. Чому? Ми…

О.Сич. Бо ми не можемо давати доручення Кабінету Міністрів, ми точно не можемо давати доручення…

О.Галабала. Олександре Максимовичу, ми у попередніх рішеннях… окремим пунктом, наприклад, пунктом 4, а пункт 4 стане 5, зазначити, що звернутися до Кабінету Міністрів України…

О.Сич. Кому? Кому звернутися?

О.Галабала. Обласній раді.

О.Сич. Ну, так давайте звернення! Я його підпишу. Текст звернення давайте.

О.Галабала. Ну, ви можете написано, що підготувати текст звернення, сформулювати…

О.Сич. Це вже тоді не буде частиною рішення, рішення ми приймаємо зараз, не потім, зараз.

О.Галабала. Правильно.

О.Сич. …текст звернення, бо ми його не маємо.

О.Галабала. Апарату обласної ради підготувати звернення і так далі.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я цього не розумію, даруйте. Будь-яке рішення, яке приймається на сесії обласної ради, приймається на сесії, а не доручається комусь його потім зробити. Такого немає.

О.Галабала. Ну, тоді не ставте на голосування.

О.Сич. Прошу вибачення. А представник фракції не брав участь у роботі комісії медичної? Не можна було зразу це все внести?

О.Галабала. Олександре Максимовичу, кожен депутат має право під час сесії, під час обговорення подати свої…

О.Сич. Звичайно, що так, при умові, що є проект рішення.

Давайте проект звернення, і ми будемо за нього голосувати.

О.Галабала. Ну, тоді не ставте. Гаразд.

О.Сич. Є чи ні текст звернення? Немає.

О.Галабала. Ні, немає, звичайно, це пропозиція, яка виникла у ході обговорення,
Олександре Максимовичу.

О.Сич. Дякую. Немає що ставити на голосування.

Колеги, чи є ще пропозиції? Немає?

Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Прошу заповнити бюлетені, колеги, і здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про стан виконання регіональної цільової програми створення системи екстреної медичної допомоги на 2013-2017 роки”.

Проект рішення номер 3 – на окремому аркуші.

Доповідає Стовбан Микола Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії.

Будь ласка, Миколо Петровичу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Коротко, будь ласка, по суті.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Є пропозиція… Матеріали у вас на руках. Є пропозиція перейти до запитань, якщо такі будуть.

Будь ласка, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Миколо Петровичу, присідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про зміну найменування та затвердження Статуту комунального закладу “Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр” у новій редакції”.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Доповідає Стовбан Микола Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу, обидві комісії рекомендували до розгляду на сесії.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, є матеріали у вас на руках. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк. Скажіть, будь ласка, чи буде, якщо ми змінимо структуру центру, чи буде він один з реперфузійних центрів, який в принципі запланований заходами Міністерства охорони здоров’я? І якщо він буде, то в який проміжок часу він буде організований?

М.Стовбан. Шановний Олеже Юрійовичу! Дякую за запитання. Звичайно, буде, в його Статуті, в проекті рішення пункт 3.6.3 “Впровадження в практику сучасних методів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань неревматичного генезу”. Крім того, ми навіть знаємо поверх, який буде, якщо дозволить будівля сама, то це буде четвертий поверх. Є домовленість чітка з Міністерством охорони здоров’я, що 2018 рік так само рік… устаткування, і враховуючи те, що кардіоцентр, якщо ви зараз це приймете, має спільний перехід з міською клінічною лікарнею, а він буде розглядатись, як альтернатива для жителів міста, і як номер один для жителів області.

О.Сич. Колеги, чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу здати заповнені бюлетені членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо необхідності невідкладного законодавчого врегулювання питання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині”.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідає Атаманюк Олег Юрійович – член постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії. Будь ласка.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Атаманюк. Шановні колеги-депутати! Я дуже радий, що ви всі хочете голосувати, і не дослухаєтесь. Але я коротко, займаючи ваш час, для того, щоб зрозуміли суть проблеми, яка є.

Я дуже радий. На сьогодні, звичайно, в Україні дуже гостро стоїть проблема трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.

Ви знаєте, що щороку з державного бюджету виділяється величезна сума коштів на лікування наших пацієнтів за кордоном. Так, за 3 останні роки, за даними Рахункової палати, виділено понад 2,4 млрд.доларів і понад 600 тис… мільйонів доларів, понад 600 тис. євро для того, щоб наші пацієнти лікувались за кордоном, і левова частка цих коштів власне припадає на витрати, пов’язані з трансплантацією органів. Чому така ситуація склалась в Україні?

Така ситуація сталась в Україні, звичайно, вона обумовлена тою застарілою законодавчою базою, яка дуже вузько обмежує коло тих людей, які можуть бути донорами органів. Так, зокрема, в Україні заборонена трансплантація від неродинного донора. В Україні заборонена трансплантація від далеких родичів, і тому власне це штовхає наших людей до того, щоб їхати за кордон. А до відома вашого, вартість трансплантації за кордоном – це приблизно… транс­плантація серця коштує 100 тис. доларів, трансплантація кісткового мозку коштує понад 130 тис. євро. Як ви розумієте, для будь-якого пересічного громадянина, чи будь-якої пересічної сім’ї, до якої прийшла така проблема, – це непідйомні кошти, і люди помирають, так і не дочекавшись виділення коштів на трансплантацію.

І тому ми, як обласна рада, звичайно, розуміємо, що ми не можемо вирішити це питання на рівні області, але ми маємо інструменти і важелі впливу, і цим важелем та інструментом є сьогодні звернення, яке нами підготовлено, для того, щоб ми стимулювали, звичайно, прийняття цього рішення.

Частково цю проблему міг би вирішити і прийняти в першому читанні Закон України № 2386а-1, який запускає систему, налагоджує систему транспланткоординації. Тому що за постійними незгодами та дискусіями, що до презумпції згоди чи незгоди залишається ключова проблема. На сьогодні ми не маємо налагодженої мережі. Дуже рідко донор і реципієнт опиняються в одній лікарні. Це має бути чітка і злагоджена мережа, яка має допомагати рятувати життя людям.

І ви розумієте, що сьогодні і серед наших колег-депутатів є така проблема. І в частини людей з наших округів ми також маємо схожі проблеми. І хто хоча би один раз у своєму житті спілкувався з людиною, яка потребує для врятування власного життя пересадки органів, чи з батьками тих діток, які діти просто чекають трансплантації, той дуже чітко розуміє актуальність цієї проблеми.

І, друзі, дуже тяжко усвідомлювати, що життя твого рідного чи життя твоєї дитини має ціну, яку ти не можеш заплатити. І я дуже сподіваюсь, що прийняття нашого сьогоднішнього звернення зрушить цю ситуацію з мертвої точки. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача? Немає?

Дякую, Олеже Юрійовичу. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає.

Чи є пропозиції до проекту рішення? Немає.

Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо внесення доповнення до Національного переліку основних лікарських засобів”.

Проект рішення номер 6 – на окремому аркуші.

Доповідає Піцуряк Манолій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

Будь ласка.

М.Піцуряк. Шановний голово, шановні колеги-депутати, шановні присутні!

Підставою, причиною підготовки даного звернення стало наступне.

18 березня прийнята постанова КабМіну № 180, яка регламентує перелік медичних препаратів, які можуть закуповуватись бюджетними установами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Вона значно звужує той перелік тих необхідних препаратів, які треба на лікування згідно з протоколами.

На сьогодні існує постанова Кабінету Міністрів № 1303, якою регламентовано порядок відпуску і забезпечення пільгових категорій медикаментами у разі амбулаторного лікування, в разі захворювань та окремих пільг. І на сьогодні те, що сьогодні виступали, є програма, і постанова Кабінету Міністрів № 863 про реімбурсацію… Зараз прекрасно…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Я вам  поясню то звернення, щоб ви розуміли, для чого то звернення.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Я ще раз кажу: якщо ви розумієте, то я хочу звернутись, щоб населення
області почуло. Коли сьогодні постанова № 863 регламентує, і маса коштів виділена на нашу область…  На минулій сесії, коли я піднімав питання, чому 6 млн. грн. без нашої комісії поділили на ті препарати, на відшкодування, на реімбурсацію хворих зі серцево-судинними, хворих цукровим діабетом та бронхіальною астмою, ми розподілили. Але хочу сказати вам, що сьогодні нереально використати дані кошти. На кінець року значна частина коштів буде повернута в державний бюджет.

Натомість хворим, яким треба невідкладно медикаменти по інших захворюваннях, ми не можемо закупити, ми не можемо забезпечити. І сьогодні…

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. А я не кричу, депутати шумлять, щоб чули.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Я закликаю до порядку в залі, і, будь ласка, не заважайте доповідачеві доповісти матеріал.

М.Піцуряк. Колеги, це непросте питання. Дана заява, щоб привернути увагу уряду до того, що є проблема в закупівлях. Сьогодні настільки обмежений перелік… Ви можете уявити собі, що з наркотичних засобів один чи два препарати ми можемо закуповувати, інші ми не маємо права закуповувати, препарати для наркозу, для іншого… Ну, розумієте, немає чим закупляти, немає що взяти.

Сьогодні, знаєте, колега Олег виступав з питання транспланталогії. Ви знаєте, зробити пересадку – це перший крок, а потім треба все життя приймати препарати, які не дають відторгнення тому органу. Сьогодні у переліку препаратів, які ми маємо закуповувати, немає тих препаратів, без яких люди можуть жити. Галина Василівна дивиться, вона пам’ятає, що ще в минулому році ми стільки  питання про “Сандімун”… говорили, а сьогодні вони не включені в перелік препаратів. І ми просимо КабМін, Міністерство охорони здоров’я розглянути питання і розширити даний перелік, тому що без цих препаратів хворі помруть. Нам рекомендують давати замінники, які… інститути… у нас сьогодні немає інститутів, які повністю пересаджують, і в Білорусі, інших країнах, вони дають перелік, які треба, а ми не маємо.

Хочу звернути вашу увагу, колег-депутатів, що ми будемо перерозподіл робити, будемо інше робити. На сьогодні по багатьох препаратах для забезпечення хворих з пересадженими органами залишилось запасу на 2,5-3 місяці. Якщо ми не виділимо кошти і не дамо можливість до кінця року провести закупівлі, то в січні, лютому і березні у нас буде катастрофа, коли хворі не будуть мати, що приймати.

Пам’ятаєте минулий рік, лютий місяць, як ми в “пожарному” робили порядку? Тому закликаю вас з розумінням віднестись. Я розумію, де ми жартуємо, де ми говоримо серйозні речі.

Я не зачитую, хтось каже, що у нас є на руках. У вас є на руках, але щоб ви розуміли, для чого це є, – це привернути увагу уряду для того, щоби дане питання було розширене.

Ви знаєте, ми йдемо у Європу, як каже наша Міністр, по настановах європейських будемо брати, а лікарня може закупити обмежений перелік медикаментів і не може закупити. То як лікувати хворих?!

Тому у вас є на руках звернення, і прошу підтримати його. Дякую.

О.Сич. Дякую. 4 хвилини 5 секунд.

Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Сідайте, будь ласка, Манолію Васильовичу. Є.

В.Попович. Пропозиція.

О.Сич. Є пропозиції, так? Добре. Сідайте, Манолію Васильовичу, сідайте, будь ласка.

А можна прокоментувати, будь ласка, другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Оскільки я послухав роз’яснення Манолія Васильовича, і ми маємо тут в нашому рішенні  пункт 2, кому надіслати. Я би ще пропонував іншим обласним радам для того, щоб це була така атака з різних областей, не тільки від нашої однієї області. Дякую.

О.Сич. Колеги, я ставлю… Чи є ще пропозиції?

Колеги, давайте я поставлю за основу, так? А потім будемо голосувати пропозиції.

Хто за те, щоб прийняти проект рішення за основу? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Є пропозиція Василя Борисовича Поповича доповнити перелік адресатів іншими обласними радами. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк. Ще пропозиція до звернення. В останньому абзаці після слів “для закупівлі закладами охорони здоров’я” необхідно добавити “враховуючи думки профільних асоціацій та протоколів ведення основних захворювань”. Тому, щоб ми розуміли, розширити перелік яких лікарських засобів, тут просто не вказано. Тому “враховуючи думки профільних асоціацій”, тому ми сьогодні маємо таку думку, коли кардіологи кажуть: в тому переліку немає препаратів, які… їх обмежене коло, тому, я думаю, що це треба…

О.Сич. Олеже Юрійовичу, зрозуміло.

Колеги, поступила пропозиція. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Чи є ще пропозиції? Немає.

Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання номер 7 – “Про внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік”.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на кількох засіданнях постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, зокрема, і сьогодні зранку відбулося засідання комісії, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.

Будь ласка, Ірино Богданівно.

І.Мацькевич. Шановна президіє обласної ради, шановні депутати та запрошені!

На розгляд сесії вноситься проект рішення “Про внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік”. Даний проект рішення враховує рішення постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків обласної ради, яка відбулася 26.09.2017 р. № 51, від 13.10.2017 р. № 52, і передбачає… Я коротко зупинюся на основних змінах, так як у вас всіх є цей проект рішення на руках, ви мали змогу з ним ознайомитись.

Даний проект рішення передбачає врахування в доходах загального фонду обласного бюджету субвенції з державного бюджету, це такі субвенції, як субвенція на соціально-економічний розвиток області в сумі 31,1 млн.грн., це медична субвенція в розмірі 19,2 млн.грн., це субвенція на придбання житла певним категоріям учасників АТО в сумі 3,2 млн.грн. Даний проект рішення також враховує різного роду субвенції, які надаються з місцевого бюджету обласному бюджету для співфінансування різного роду заходів та проектів, які реалізовуються в області.

Даний проект рішення також враховує перерозподіл бюджетних призначень головним розпорядникам коштів обласного бюджету, та даний проект рішення враховує зміни, які ми вносимо до попередніх рішень обласної ради в частині назви об’єктів, в частині визначення інших розпорядників коштів, це суто технічні правки.

Прошу підтримати даний проект рішення та проголосувати.

О.Сич. Дякую, Ірино Богданівно. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Є. Будь ласка, Манолій Васильович Піцуряк. Другий мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Пане голово, у мене є… Шановні колеги-депутати! На президії я пропонував, щоб Ірина Богданівна під час формування даного питання проінформувала про стан виплати зарплати станом на даний момент і перспективи виплати зарплати до кінця року.

Сьогодні голова адміністрації сказав, що буде заплачено, але я би хотів знати ту ситуацію, проінформуєте.

Ірино Богданівно, і питання. Знаєте, мені вже стидно в сотий раз одні і ті самі питання говорити від мікрофона. Чому певні питання… Зараз журналісти прийдуть і запитають: Манолію Васильовичу, ви – голова профільної комісії, скажіть, будь ласка, 10 млн.грн. …699 тис.грн. ви погодили департаменту охорони здоров’я, а на що вони підуть? Субвенція з державного бюджету.

Знаєте, хоча би елементарно, якщо вони мають ці… вони під щось ці мільйони, під дещо йдуть, а по зарплаті я буду окремо.

І ще одне питання. Ми були на виїзній сесії у м.Калуші. Я піднімав тоді питання про те проблемне питання – вихід з ладу і ремонт КТГ. Йшло питання співфінансування.

На минулій сесії я знову це говорив, наступна сесія по перерозподілу є, і ми абсолютно не реагуємо. Це елементи третинного рівня, це елемент госпітального округу, це госпітальний округ в перспективі, якщо треба громаді… Там дуже багато населення з області отримує ту допомогу. Чому ми так? Або напишемо їм, що ми не можемо дати через безпорадність, або вирішимо то питання.

І ще одне питання, Ірино Богданівно. На виїзному засіданні комісії, яке відбулося у Тлумацькому районі, ми стикнулись із ситуацією в Обертині, коли там є Центр соціальної допомоги дітям з ДЦП, там не працює опалення. І ми рекомендували вашому департаменту, департаменту соцполітики вишукати 20 тис.грн. для закупівлі котла, щоб ті діти, які там проходять реабілітацію, не мерзли.

Якщо є на сьогодні якісь ваші пропозиції, бо тут я не побачив.

Дякую.

І.Мацькевич. Дякую за запитання. Почну з останнього і передостаннього запитання – щодо виділення додаткових коштів на придбання котла і ремонту медичного обладнання в Калуші.

На наступній сесії, я думаю, ми з вами будемо мати за даний період часу якесь перевиконання бюджету, будемо мати додаткові фінансові ресурси, ми зможемо врахувати ті пропозиції, які ви подавали на комісіях. На даний час цим проектом рішення ми не ділимо додаткові кошти, тому ми не могли прийняти таке рішення.

Щодо стану виплати заробітної плати, неоднократно це питання розглядалося, ця тема є для нас, області, завжди актуальною, і дійсно, на даний час у нас є заборгованість по заробітній платі ще за вересень місяць близько 30 млн.грн.

І знову ж таки в черговий раз обласна державна адміністрація звернулася з листом до Міністерства фінансів щодо надання нам додаткового фінансового ресурсу для виплати заробітної плати. І вже у нас є інформація, що підготовлено розпорядження Міністерством фінансів України щодо розподілу стабілізаційної дотації, і там є передбачені кошти, в тому числі для Івано-Франківської області. Наразі це тільки проект розпорядження. Коли він буде підписаний, поступлять кошти, тоді ми зможемо спрямувати ці кошти на оплату праці працівників бюджетної сфери.

Ну, і теж закликаю органи місцевого самоврядування, ви теж спрямовуйте свій фінансовий ресурс для виплати заробітної плати, але з розумінням віднестись, що нам, напевно, того додаткового фінансового ресурсу, який нам надійде з державного бюджету, не вистачить для забезпечення оплати праці, а у нас незабезпеченість коштами по оплаті праці до кінця року складає близько 300 млн.грн. Тобто, спрямовуйте свій власний ресурс, закликаю вас, для того, щоб ми вчасно виплачували заробітну плату.

О.Сич. Слово надається голові обласної державної адміністрації Олегу Романовичу Гончаруку.

О.Гончарук. Дякую, Олександре Максимовичу. Я хочу буквально закцентувати зараз увагу на виплаті заробітної плати. Ми говоримо про працівників медичної галузі. Те, що називала цифру Ірина Богданівна, – це цифра 300 млн.грн. – це повністю заборгованість по області. Так? А медична галузь у нас порядка 111…

І.Мацькевич. Медична галузь – це 117 млн.грн.

О.Гончарук. 117 млн.грн. Будучи в Києві на Раді регіонів, я розмовляв з Прем’єр-міністром України Володимиром Борисовичем Гройсманом, є запевнення, зараз розглядається, починаючи з 1 листопада, державні субвенції на погашення заробітної плати. Але при тому всьому я хочу проінформувати: разом з головами райдержадміністрацій, районних рад ми зараз всі кошти, які є можливість спрямовувати на погашення заробітної плати, ми, в принципі, це й робимо. Є райони, в яких у нас є заборгованість заробітної плати, в тому числі і техпрацівників в освіті, – півтора місяці.

Я прошу віднестись з розумінням. Принаймні ми, як обласна державна адміністрація, Олександр Максимович може це підтвердити, що всі можливості, які є у нас на обласному рівні, ми можемо… звітувати, що буквально кожну копійку, яку була можливість у нас спрямувати на виплату заробітної плати, ми зробили.

Те, що під час відкриття, скажемо так, на урочистостях, сказав, що заробітна плата буде виплачена, я хочу зараз сказати в публічній площині. Вона базується на тому, що Прем’єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман завірив: до кінця року вся заробітна плата буде виплачена з державного бюджету. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є ще якісь запитання до доповідача?

Немає. Дякую.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні питання? Немає. Оскільки у нас є пропозиції, сформовані комісією, тому я ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги!

І.Шевчук. Перепрошую, 64 – за, 1 – утримався.

О.Сич. Один утримався.

Шановні колеги! Є сформовані пропозиції комісії з питань бюджету, фінансів та податків в результаті їхньої сьогоднішньої роботи, вони сформульовані у вас, є роздані на такому папері. Я не буду їх зачитувати, бо це буде дуже довго. Я ставлю… ознайомтесь, будь ласка, і я ставлю на голосування про внесення цих пропозицій до проекту рішення.

Хто за ці пропозиції? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, 1 – утримався, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Миколо Васильовичу, чи все тут враховано, чи ще щось потрібно? Є.

І.Шевчук. Якщо можна, ще є додаток.

О.Сич. Будь ласка. Будь ласка, додатки деякі.

І.Шевчук. Прошу в основній текстовій частині, пункт 9, що стосується додатка 3, вилучити 150 тис.грн. з капітального ремонту даху Микитинецької ЗОШ I-III ст. Івано-Франківської міської ради, а дати на такі об’єкти: 50 тис.грн. – капітальний ремонт огорожі ДНЗ “Ясла-садок № 10 “Катруся” у м.Івано-Франківську, також… 50 тис.грн., і 100 тис.грн. – на капітальний ремонт та заміну вікон і дверей в Угорницькій ЗОШ I-III ст. Івано-Франківської міської ради. Розпорядник коштів – УКБ області.

О.Сич. Колеги, це питання було узгоджено на комісії, ця пропозиція проголосована, а питання в межах одного населеного пункту, роботи виконані, є залишок коштів, вони перекидаються в межах одного населеного пункту на інші об’єкти.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так, на бюджетній комісії це…

І.Шевчук. Це було на бюджетній комісії, тільки вони не мають…

О.Сич. Просто ці пропозиції, з уваги на виїзну сесію, ми вчора увечері формували, а це пропозиція, яка виникла прямо на бюджетній комісії, але вона проголосована.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Будь ласка, Миколо Васильовичу.

М.Палійчук. Ще одна пропозиція. Ми також її розглянули на комісії. У спільному розпорядженні голів обласної ради і адміністрації є виділення коштів для  Тлумацького району
медичної субвенції. Воно у розпорядженні вказано через департамент охорони здоров’я. Ми на комісії запропонували через безпосередньо субвенцію Тлумацькому районному бюджету для районної лікарні, для тих заходів, які вони проводять по охороні здоров’я.

О.Сич. Отже, колеги, я ще раз уточнюю. Ні, це було розпорядження. Таким чином сформулювали, на комісії обговорили, заперечень немає, отже, ми сьогодні працюємо тут, ми сьогодні виділяємо кошти для громади територіальної, для якої ми працюємо, для посилення Центру первинної медико-санітарної допомоги – 500 тис.грн., і 500 тис.грн. виділяємо для району, для посилення медичної допомоги в районі. Єдина зміна: вони підуть не через департамент охорони здоров’я, а напряму як субвенція районному бюджету. От в частині районного бюджету, власне, ця пропозиція, що прозвучала.

Хто за неї? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення прийнято.

Ми нічого не пропустили?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята, пропозиція прийнята.

Миколо Васильовичу, ми не пропустили більше ніяких пропозицій, що звучали на комісії, ні?

М.Палійчук. Всі решта були видрукувані…

О.Сич. Всі решта були видрукувані в тих матеріалах, які мають депутати на руках.

Колеги, чи є ще пропозиції до проекту рішення? Немає?

Я ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.03.2017.
№ 467-13/2017 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2017 році” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Будь ласка.

А.Пліхтяк. Шановний Олександре Максимовичу! Шановні члени президії, шановні депутати! Даним рішенням пропонується внести зміни, перерозподілити кошти, які були затверджені рішенням від 24 березня 2017 року в частині уточнення назв або перерозподілу на інші об’єкти з метою їх закінчення в межах тих коштів, які були затверджені.

О.Сич. Колеги, ставлю на голосування за основу, бо є пропозиції комісії.

Хто за прийняття за основу проекту рішення? Прошу голосувати. Дякую. Проти?
Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято.

Колеги, зверніть увагу, будь ласка, є пропозиції комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, в матеріалах є.

Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Там дві пропозиції є.

А.Пліхтяк. Там була пропозиція, у проекті рішення даний захід є, він звучить, як “Нове будівництво мереж господарсько-побутової каналізації по вулицях Зелена та Нова у с.Коршів”. На бюджетній комісії була внесена пропозиція добавити ще “вул.Івасюка та Шевченка”.

О.Сич. Це друга пропозиція. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Уточнення. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Чи є ще пропозиції, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому, в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Андрій Дмитрович занадто рано пішов з трибуни, колеги. Сьогодні у Андрія Дмитровича День народження, тому я пропоную привітати його бурхливими оплесками. Дай Боже йому міцного здоров’я в роботі на благо громади Прикарпаття!

(Оплески в залі).

Шановні колеги! А тепер буде логічно… я пропоную, щоб це було логічно, у нас там є додатково внесене питання про надання в оренду мисливських угідь, логічно буде його розглянути в контексті власне екологічних питань.

Тому зараз розглядається питання “Про надання в користування мисливських угідь громадській організації “ОВУЛ”.

Доповідає Осташук Руслан Васильович – начальник обласного управління лісового та мисливського господарства.

А вас, колеги, я прошу підготуватись, і серед ваших бюлетенів є бюлетені чисті, де не вписано проект рішення, тому поки доповідає Руслан Васильович, впишіть, будь ласка, назву проекту рішення перед тим, як ставити… там є чисті бюлетені у вас.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Та не “ОВУЛ”, хіба важко написати “Про надання в користування мисливських угідь громадській організації “ОВУЛ”? Ну, напишіть, будь ласка, перед тим, як голосувати.

Руслане Васильовичу, будь ласка, суть питання.

Р.Осташук. Шановна президіє, шановні колеги! Я думаю, дане питання розглядалось на комісії. Суть питання в тому, щоб надати громадській організації “ОВУЛ” в користування мисливські угіддя загальною площею 12746 га, які знаходяться на території державного підприємства “Осмолодське лісове господарство” Різарнянського, Дарівського та Бистрицького лісництв.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. В такому разі, шановні колеги, ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 55 – за, 7 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, прошу заповнити бюлетені, здати.

Колеги, розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 09.10.2015. № 1773-39/2015 “Про Програму розвитку місцевого самоврядування в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 9 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, рекомендовано до розгляду на сесії.

Будь ласка, Василю Івановичу.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати! Даний проект рішення передбачає внесення змін до відповідної програми в частині двох підпрограм: перше – це підпрограма “Фонд обласної ради на виконання депутатських повноважень” – пункти 1.2., 1.3.; і друга – це підпрограма “Обмін досвідом та сприяння розвитку місцевого самоврядування” – пункт 6.14.

У вас є порівняльні таблиці: редакція діюча і редакція, яка пропонується.

Суть змін. Суть змін стосується того, що у фонд обласної ради на виконання депутатських повноважень відповідна сума коштів щорічно при формуванні обласного бюджету обласною радою буде передбачатись на відповідний рік. Як ви бачите, ми забираємо там третини: дві третини, одну третину, а ми будемо планувати при формуванні бюджету, і конкретно кожен депутат буде мати певну суму коштів на виконання депутатських повноважень.

Також, що стосується фонду голови обласної ради, ви знаєте, що у нас були внесені відповідні зміни, які стосуються учасників антитерористичної операції, інших осіб, які потребують коштів на лікування, ми також забрали там відповідні умови, щоб виділялась та сума коштів, яка буде потрібна в конкретному місяці на конкретні потреби.

І що стосується сприяння розвитку місцевого самоврядування, мова йде про співпрацю обласної ради з органами місцевого самоврядування та іншими організаціями. Ми додатково включаємо Об’єднання українців за кордоном, іноземні заклади та установи освіти, культури, охорони здоров’я і спорту. Тому що практика показує, що є необхідність співпраці саме з такими установами. Дякую.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Другий мікрофон. Будь ласка.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. У мене пропозиція. Можливо, десь збільшити той депутатський фонд, хоча б тисяч 10 було, бо, дійсно, вже воно вичерпалось все, ці фонди. Оскільки люди хворіють, і ви всі знаєте, кожен сидячий в залі депутат знає, що це дороговартісне лікування. Люди зі своїми проблемами приходять, там і онкологія, і різні такі дуже важкі захворювання. Тому десь є прохання, якщо є можливість. Дякую.

В.Гладій. З такими питаннями звертається багато колег-депутатів обласної ради. При
формуванні бюджету ми обов’язково будемо враховувати, спільними зусиллями, я думаю, що правильне питання, щоб збільшити депутатський фонд для кожного депутата, що ці кошти вкрай необхідні для допомоги нашим мешканцям. Дякую.

О.Сич. Колеги, ми кожного року збільшуємо, думаю, що на наступний рік так само будемо дивитись по бюджету, будемо формувати бюджет, і я думаю, що будемо збільшувати. Але скільки, будемо бачити, якими будуть наші можливості. Невідомо, чи 100, чи 250…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Будь ласка. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 09.12.2016. № 346-11/2016 “Про регіональну цільову програму забезпечення діяльності комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна на 2017-2019 роки”.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Доповідає Костишин Віталій Іванович – директор комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії.

Коротко, будь ласка, Віталію Івановичу.

В.Костишин. У зв’язку із запланованими роботами по встановленню твердопаливної котельні у будинку на вул.Незалежності, 46 у м.Івано-Франківську – кіноконцертний зал “Арена-центр” – прошу внести зміни до програми, а саме: збільшити спеціальний фонд у розмірі 300 тис.грн. за рахунок загального фонду, не змінюючи загальну суму програми.

О.Сич. Колеги, отже, ми на попередній сесії дали гроші на встановлення котельні, але не внесли зміну в програму в частині цифр.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, і знову ж таки зверну вашу увагу. У нас була пропозиція розглянути звернення про внесення змін до бюджету, його логічно розглянути в контексті бюджетних питань. Оскільки ми завершуємо бюджетні питання, тому я ставлю на розгляд питання “Про звернення обласної ради щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України”.

Доповідає Токарчук Олег Володимирович.

А вас, колеги, прошу знову ж таки, серед ваших бюлетенів є чисті бюлетені, не пронумеровані, без назви питання, витягніть їх, напишіть питання і тоді будете визначатись.

Будь ласка, Олеже Володимировичу.

О.Токарчук. Шановні колеги, шановна президіє, шановний пане голово! Дякую за можливість довести цю інформацію. За моєї пам’яті не було сесії жодної, де б ми не обговорювали питання бюджетних організацій, і, як ми бачимо, на сьогоднішній день, з попередніх питань, де є недофінансованість бюджетних установ у межах 300 млн.грн. протягом цього року.

Бюджетне законодавство на наступний рік також не сприяє розвитку громад міст, сіл, селищ, районів. І тому вашій увазі пропонується звернення обласної ради до парламенту та уряду, щоб внесли зміни в бюджетне законодавство в розділі збільшення спроможності наших громад.

Я можу зачитати звернення в цілому, я, коли його готував, опирався тільки на ті цифри, які мені були доступні в розрізі міста Коломиї. Ми можемо його доповнити загальними цифрами по обласному бюджету, але я прошу підтримати це звернення. Дякую.

О.Сич. Дякую. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань? Прошу сідати. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, так? По черзі, будь ласка, другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Звісно, ми підтримаємо цю ідею даного проекту звернення. Водночас, наголошуємо на тому, що не всі проблемні питання в ньому підняті. Зокрема, як і у минулому році, так і в цьому році проектом Закону “Про Державний бюджет” передбачається покриття витрат по освіті виключно на оплату праці педагогічних працівників, не враховані технічні працівники. Далі, що стосується стабілізаційної дотації, то передбачено лише 1,2 млрд.грн., в той час, як за пропозиціями Асоціації міст України такі б видатки в цілому в рамках України мали би становити 2 млрд.грн. Не передбачені всі об’єднані територіальні громади, які йдуть на вибори у жовтні місяці, а також у грудні місяці 2017 року. Їх потрібно обов’язково врахувати при доопрацюванні законопроекту “Про Державний бюджет” перед прийняттям.

Далі, в законопроекті “Про Державний бюджет” не передбачений механізм врегулювання питання по покриттю додаткових витрат, які будуть лягати на місцеві бюджети, внаслідок прийняття рішень НКРЕ КП, тобто, різниця в тарифах на електроенергію для зовнішнього освітлення. Знову ж таки, страждатимуть місцеві бюджети.

Далі, розподіл додаткової дотації. В проекті Державного бюджету отримувачами передбачені лише обласні бюджети, не враховані об’єднані територіальні громади, не враховані міста обласного значення. Це повністю суперечить реформі децентралізації і нівелює принцип переходу на прямі міжбюджетні відносини даних суб’єктів.

Також я маю деякі зауваження і пропозиції до даного проекту рішення.

Звісно, дуже правильні питання підняті, і зауваження і до Державного бюджету, проекту, і до Бюджетного кодексу. Але чомусь у назві проекту це не враховано. Тому я пропоную викласти назву не лише “Про звернення обласної ради щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України”, але “Про звернення обласної ради щодо необхідності доопрацювання проекту Закону України “Про Державний бюджет України” № 7000 та проекту змін до Бюджетного кодексу України № 8116”, бо звісно, що піднімаються обидві проблеми.

І друге, напевно, не зовсім коректно писати про те, що не допустити прийняття проекту Державного бюджету у пропонованій урядом редакції, а саме просити уряд врахувати викладені нами зауваження обласної ради, зауваження та пропозиції, та врахувати їх при доопрацюванні цих законопроектів при їх розгляді та прийнятті Верховною Радою України. Бо дивно виглядає просити не прийняти проект, враховуючи, що отримувачем цього звернення є ще й Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

В принципі, у мене все. Тобто, крім загальної підтримки ще дві пропозиції.

О.Сич. Дякую. Будь ласка, Василь Іванович Гладій.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати! Фракція Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” підтримує даний проект рішення, ми будемо голосувати “за”, але разом з тим, також маємо ряд своїх пропозицій і зауважень. Ми усвідомлюємо, що ми повинні говорити не у контексті обласного бюджету, а нам треба говорити у контексті бюджету області, тому що ми з вами представляємо інтереси громад, і ми розуміємо, що і сільські, селищні, міські і районні бюджети також потребують нашої уваги.

Що стосується конкретних питань, ви знаєте, що в проекті Державного бюджету на 2018 рік передбачається норма, що стосується комунальних пільг, якщо вони сьогодні фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету, то пропонується за власний рахунок місцевих бюджетів, що істотно вплине на видаткову частину місцевих бюджетів, і сьогодні це не підтверджено ніякими додатковими субвенціями чи ніякою додатковою базою оподаткування.

Що стосується також збільшення відсотка вилучення коштів з місцевих бюджетів через реверсну дотацію, було 50 відс., пропонується 80 відс. в залежності від індексу податкової спроможності, це також, на нашу думку, потрібно виокремити і в проекті звернення воно є.

Особливу увагу хочу звернути на розмір медичної та освітньої субвенції. Ви знаєте, що зарплату педагогічним працівникам планується збільшити на наступний рік на 25 відс. Разом з тим, обсяг освітньої субвенції зростає на 16 відс. в порівнянні з минулим роком. Ви розумієте, що 9 відс. в абсолютних цифрах – це серйозні кошти, це означає, що місцеві ради змушені будуть додаткові ці кошти на покриття заробітної плати шукати, тому що освітня субвенція не забезпечить в повному обсязі коштів на підняття заробітної плати педагогічним працівникам.

Щодо медичної субвенції, то вже зараз ми знаємо, що є в середньому недофінансування десь відсотків 30, і існує заборгованість по зарплаті, про що ми щойно говорили, тому зрозуміло, що той обсяг медичної субвенції, який пропонується проектом Державного бюджету на наступний рік, він не гарантує виплату заробітної плати в повному об’ємі.

Також дуже турбує те, що поки що написано на місцеві бюджети, але пропонується конкретно визначити обласний бюджет, перекладають додаткові витрати, що стосуються коледжів та технікумів, вищі навчальні заклади I та II рівня без відповідної додаткової або субвенції, або без відповідної бази доходу. Ми розуміємо, що 220 млн.грн. з обласного бюджету – це практично неможливо, тому що якщо сьогодні на всі наші обласні програми десь 360 млн.грн. передбачено з обласного бюджету, це більше 60 програм, то 220 млн.грн. для вищих навчальних закладів I та II рівня акредитації – це дуже серйозне навантаження на обласний бюджет і, на мою думку, це майже неможливо буде виконати без додаткових наших можливостей.

І конкретно, що стосується нашого проекту рішення. Я підтримую пропозицію щодо зміни назви, бо, чесно кажучи, у тексті у нас немає пропозицій щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, в тексті у нас є пропозиції щодо доопрацювання проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”. Тому правильною би була назва “Про звернення обласної ради щодо необхідності доопрацювання проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”.

Ну, є багато таких стилістичних пропозицій, а конкретно там, де ми перераховуємо ті проблемні  питання, які покладає на плечі влада сьогодні місцевих бюджетів, наприклад, оплата пільг за житлово-комунальні послуги для відповідних категорій населення. І у нас йде речення “В масштабах всієї країни це близько 7 млрд.грн.”. Ну, нас має цікавити наша область, ми
повинні дати розрахунки по області. По області це приблизно 287 млн.грн. Я думаю, що логічно було би цю цифру замінити на цифру, яка стосується Івано-Франківщини.

Наступне, оплата заборгованості населення за житлово-комунальні послуги по тих розрахунках, які є, 73,1 млн.грн. – це що стосується Івано-Франківської області, а не загалом 200 млрд.грн., як ми пишемо по Україні. Оплата перевезення пільгових категорій громадян – це близько 50 млн.грн., які стосуються нашої області.

Фінансування медичної і освітньої сфери у зв’язку з прогнозованою недостатністю коштів згідно з проектом Державного бюджету пишемо 10 млрд.грн. Що стосується нашої області, при приблизних розрахунках це біля 432 млн.грн. Ну, і обов’язково треба добавити фінансування вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації, що для нашої області буде становити з тих розрахунків, які є сьогодні по всіх наших закладах, – 223,8 млн.грн.

Я думаю, що буде логічно, коли ми будемо розглядати даний проект звернення, щоб внести зміни і конкретно виписати ті цифри, які стосуються нашої області. Дякую.

О.Сич. Дякую, Василю Івановичу. Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Будь ласка.

Г.Карп. Я пропоную не підтримувати дане звернення з двох причин. Перш за все, якщо це стосується змін до Бюджетного кодексу, відповідно до бюджетного законодавства, перед цим має передувати висновок юридичного департаменту, експертний висновок, це обов’язково. Якщо це буде у назві зміни… внесення змін до… пропозиції до Державного бюджету на 2018 рік, в даному випадку я підтримую пана Гладія, тут має бути висновок фінансового департаменту, де мають бути виписані в цілому цифри по області, а не з Державного бюджету чи бюджету м.Коломиї.

Крім цього, є ряд тлумачень, які не відповідають дійсності на сьогодні. Зокрема, якщо ми говоримо, що продовжується знищення фінансової спроможності місцевих громад, на сьогодні воно не продовжується, на сьогодні навпаки пройшла децентралізація, про яку ми всі знаємо. Можливо, у бюджеті 2018 року є якісь нюанси щодо її зменшення, але не продовжується знищення.

І дуже багато по тексту є правок. Я би пропонувала все-таки доопрацювати дане звернення, винести на наступне засідання сесії, оскільки це буде коректно в тому плані, що буде якраз формування Державного бюджету на 2018 рік. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чесно кажучи, у мене ще перед тим, як виступала Галина Василівна, сформувалась така думка? З одного боку, ми повинні виступати на захист нашої спроможності бюджетної, а з другого боку, ну, даруйте, але проект виписаний неякісно. І з того, що прозвучало сьогодні у декількох виступах, це означає, що ми повинні його докорінно переробити. І ми зараз або кожне слово будемо голосувати, кожне речення, або ж я пропоную нормально доопрацювати, так поділюся з вами планами: попередньо ми вже спілкувались з Василем Івановичем, Сергієм Михайлович, попередньо ми будемо пропонувати грудневу сесію у двох частинах, у двох засіданнях. Засідання перше – поточні питання, скоріше всього, його треба провести 8 грудня, якщо у нас будуть якісь копійки, щоб ми встигли їх ще до 20-их чисел освоїти, а друга частина, друге засідання – в другій половині грудня для прийняття суто бюджету. І тому на цю сесію 8 грудня ми могли б нормально напрацювати, подати нормальні цифри, розрахунки з департаменту фінансів, розглянути на бюджетній комісії, апробувати і нормальне гарне звернення подати. Бо так воно, знаєте, вийде, як каша. Ну, це така… я просто думками ділюся.

Будь ласка, перший мікрофон.

М.Піцуряк. А другий?

О.Сич. Буде другий.

Ну, перший – є перший, а другий – другий.

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

М.Палійчук. Передаю слово Манолію Піцуряку.

О.Сич. Другий мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Пане голово, дякую. Я, в принципі, підтримую позицію і думку голови обласної ради висловлену.

О.Сич. Це пропозиція Галини Василівни.

М.Піцуряк. Даний проект… Я згадував вже її, а вас ще не згадував.

Даний проект звернення треба доопрацювати. Ми прекрасно знаємо бюджетний процес. Він коли починається? Бюджетний процес починаємо з квітня, липня. До 1 серпня подаються… В першому читанні – до 15 вересня. Розумієте? Ми сьогодні хочемо вклинити те, що вже ні в другому, ні в третьому читанні не буде прийнято. Але те, що тут викладено, є багато позитивного, яке потребує дійсно розгляду.

Але я хотів би, якщо буде доопрацювання, щоб ми доповнили дане звернення ще одним пунктом – вимогою виконання постанови Кабінету Міністрів № 1303, яка регламентує пільговий відпуск медикаментів у разі амбулаторного лікування окремим категоріям населення відповідно до законів про статус ветеранів, чорнобильці, інваліди, інше, і по окремих захворюваннях. Адже цією постановою, шановні колеги, видатки покладені на місцеві бюджети й до цього. Всі ці видатки, про які сьогодні ви говорите, вони давали за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим. А тільки одні видатки по медикаментозному забезпеченню йшли на місцеві бюджети. Те, що ми там пишемо, що не вистачає 10 млрд.грн. на медичну субвенцію, там не включені ці видатки. Ці видатки все одно лягають на плечі місцевих бюджетів.

Чому сьогодні така ситуація? Ми не маємо коштів, люди до нас приходять, гримають коштурами: нам держава дала. Ось така проблема.

О.Сич. Регламент.

М.Піцуряк. Три хвилини…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хвилина, які три?

М.Піцуряк. Я пропоную доопрацювати, і підтримую думку голови обласної ради. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон. Будь ласка.

М.Палійчук – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”.  Дякую. Що стосується звернення, то його потрібно приймати, я на президії голосував, щоб ми його включили в порядок денний і просив пана Олега, і сказав, що я готовий доопрацювати. І ми би доопрацювали і, власне, ті всі корективи могли внести. На жаль, ніхто до мене не звернувся. І тому в такому вигляді не коректно приймати, тому що чи 7 млрд.грн., чи 10 млрд.грн. – не знаю, але якщо ми звертаємось, то нас потім спитають, а де ви взяли цю цифру. Тому треба попрацювати спільно і прийняти звернення 8-го числа.

Також багато представники провладних сил говорять, що у нас децентралізація, наповнення бюджетів колосальне, місцеві бюджети мають за рахунок передання і збільшення повноважень. Насправді, також у нашому зверненні потрібно акцентувати, що ніяких нових доходів, окрім нових податків, ми не отримали. І власне ці доходи і нові податки отримують міста – обласні центри, міста – районні центри, де є заправки, де є податки на нерухомість. Податок на доходи фізичних осіб також зріс не за рахунок чогось, а за рахунок підвищення мінімальної зарплати. Тобто, пішов перерозподіл від середніх підприємців до бюджету. А районні бюджети мають субвенцію, яка забезпечує всього на 8-8,5 місяці заробітної плати. І тому це є величезною проблемою. У нас децентралізація як така не відбулася. Державний бюджет сьогодні має колосальні кошти. Також нам треба буде, напевно, у зверненні акцентувати, щоб, можливо, всі 100 відс. прибуткового податку залишати на місцях, в районні чи бюджети міст обласного значення, чи ОТГ. Тому що раніше було 100 відс., зараз 25 відс. забирає державний бюджет. Тому що є ще багато моментів, над якими ми спільно комісійно попрацювали до 8-го числа, гарну заяву, чітку, конкретну з конкретними цифрами, навіть те, що Василь Іванович сказав по області, я більш погоджуюсь, бо я працював з ними, і прийняли таку заяву. Дякую.

О.Сич. Колеги, як мінімум три фракції висловились за те, щоб відправити на доопрацювання. Може би я поставив на голосування цю пропозицію? І зразу пропозиція: в робочому порядку… І тоді, знаєте, було б добре пропустити через кожну комісію, щоб кожна комісія фахово могла сформулювати те, що стосується її: освіта – про освіту, охорона здоров’я – про охорону здоров’я, будівництво – про будівництво, бюджет – про бюджетне законодавство і тому подібне.

Хто за те, щоб доопрацювати проект рішення з винесенням його на чергову сесію обласної ради? Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався? Немає. Рішення прийнято.

Я прошу вибачення, не перебираю повноважень у голови лічильної комісії.

І.Шевчук. 54 – за, 5 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Колеги, доопрацьовуємо і… але так нормально, фундаментально і виносимо на чергову сесію.

Розглядається питання “Про звільнення з посади головного редактора редакції газети “Галичина”.

Проект рішення номер 11 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

І.Шевчук. Олександре Максимовичу, з попереднього питання бюлетені не треба здавати.

О.Сич. Бюлетені не треба,  просто ми рішення практично не прийняли, ми відправили на доопрацювання.

Будь ласка, Василю Івановичу.

В.Гладій. Шановні колеги! Відповідно до Положення про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ та організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та враховуючи висновки відповідної профільної комісії, пропонується звільнити Парипу Петра Михайловича з посади головного редактора редакції газети “Галичина” за власним бажанням, а саме з 27 жовтня 2017 року, відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю в Україні.

Петро Михайлович написав заяву особисто, це його вибір, у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Тому пропонується такий проект рішення, а дальше, голово, прошу…

О.Сич. Я запрошую до слова Петра Михайловича Парипу. Будь ласка, розкажіть людям, чого це ви так прийняли рішення.

Голос із залу. Можна звідси?

О.Сич. Ні, бажано тут.

П.Парипа. Тут все просто. Я досяг 60-річного віку і зрозумів, що мені пора вже давати місце трохи молодшим, що свою якусь редакторську програму більш-менш виконав, себе десь і на цій посаді вичерпав. А до цього, як ще згадати, що я “таким же макаром” звільняв… співпрацював з тими працівниками своїми, які досягали так само пенсійного віку, просив їх так само і обіцяв їм, що я те саме зроблю, і таким чином, десь півтора десятка людей спокійно пішли на пенсію, мені настала пора, словом, зробити таке саме з собою.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! Ну, насправді, в обласної ради, у всього депутатського корпусу і попередніх скликань, і теперішнього була хороша співпраця з редакцією газети “Галичина”. Я можу з упевненістю сказати, думаю, ви погодитесь, що газета вела себе неупереджено, інакше себе газета вести й не може, тому що обласна рада – це колективний орган, і в обласній раді чи попереднього скликання, чи тепер представлені депутати різних фракцій, жодної монополії на політичну істину немає і не було. Ми завжди намагались йти назустріч газеті у всіх її потребах, фінансуванні і у всьому іншому. А Петро Михайлович як редактор був на висоті свого завдання, і газета дуже добре висвітлювала роботу і обласної ради, і всіх тих актуальних проблем з життя області та України, які у нас є.

Тому я пропоную аплодисментами подякувати Петру Михайловичу…

(Оплески в залі).

Ми вичерпали весь арсенал наших обласних відзнак на вшанування Петра Михайловича, тому не залишається нічого іншого, як просто подарувати квіти.

(Оплески в залі).

П.Парипа. Дозвольте вам подякувати як депутатам, так і керівництву обласної ради за серйозний державницький підхід до інформаційної сфери. Мені було працювати з вами досить комфортно. Я сподіваюся, що у 2018 році обласна рада таким же чином допоможе пройти
редакції газети “Галичина” досить складний процес роздержавлення.

Дякую вам.

(Оплески в залі).

О.Сич. Ну, що, колеги, чи є пропозиції до  проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Немає бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 59 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, віддати.

Розглядається питання “Про призначення головного редактора редакції газети “Галичина”.

Проект рішення номер 12 – в окремій брошурі.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

В.Гладій. Шановні колеги! Відповідно до Положення, затвердженого рішенням обласної ради, враховуючи висновки профільної комісії обласної ради, а також враховуючи пропозицію трудового колективу редакції газети “Галичина”, пропонується проект рішення: призначити Мороза Василя Івановича на посаду головного редактора редакції газети “Галичина”.

Хочу нагадати, що обласна рада спільно з трудовим колективом редакції газети є співзасновниками, і у Статуті чітко виписана процедура, що колектив пропонує, а обласна рада затверджує.

У вас є витяг з протоколу № 2 зборів трудового колективу від 17 жовтня 2017 року, і є відповідний позитивний висновок постійної комісії.

Пункт другий: доручити голові обласної ради укласти з Морозом Василем Івановичем
контракт терміном на 5 років. Також ця норма чітко виписана в Статуті. Дякую.

О.Сич. Єдине питання про контракт. Газета “піде у вільне плавання” через півроку, а ми контракт на 5 років укладаємо.

В.Гладій. Я думаю, що ми не можемо зараз спрогнозувати. Я думаю, що ми укладаємо на 5 років, а там, коли “піде у вільне плавання”, зрозуміло, що тоді вже буде зовсім інший порядок обрання, призначення головного редактора. Дякую.

О.Сич. Там буде порядок дуже простий. Вчора я спілкувався з головою Спілки журналістів України, порядок дуже простий: газета, яка не реформувалась, знімається з реєстрації з 1 січня 2019 року. Все.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Але, пане Василю, будь ласка, на трибуну.

Декілька слів скажіть, будь ласка, ваше бачення щодо подальшого розвитку газети.

В.Мороз. Шановний Олександре Максимовичу, шановна президіє, шановні депутати, учасники сесійного засідання! Газета “Галичина” 28-ий рік поспіль виступає інформаційним партнером обласної ради у її державницькій діяльності на теренах краю та за його межами. За цей час сформувалось стійке та виразне, стале обличчя газети, утвердились принципи, утвердились традиції, добрі традиції співпраці між часописом та депутатським корпусом облради взагалі і його різними політичними силами, зазвичай, і, зокрема, з керівниками обласної ради.

Я вважаю своїм обов’язком зберегти ці напрацювання, найкращі з цих напрацювань,
спільних напрацювань, але щоб щось зберегти надійно, потрібно його розвивати. Я вважаю, що та партнерська взаємодія, ті принципи партнерської взаємодії між першою та четвертою владами, вироблені спільно редакцією і радою, нам належить розвивати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, я прошу уваги.

В.Мороз. Річ у тому, що те, що ми “йдемо у вільне плавання” – це з наступного півріччя, сподіваюсь, що все буде добре, але до того часу я би пропонував все-таки наші принципи… далі працювати на тих самих засадах. Я запрошую до співпраці депутатів ради з тим, аби газета й надалі залишалась авторитарною… авторитетною, перепрошую…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Мороз. …і такою ж найбільш масовою за тиражем серед періодичних видань області, якою вона є. Аби вона була виразником інтересів усієї громади, а не лише якоїсь її частини. Незалежно від того, яким стане українське суспільство в результаті всіх реформ, які нині тривають, газета була, є і залишається… була, залишається і буде відкритою для всіх ваших ініціатив і пропозицій. Якщо коротше, то прошу: попрацюйте на свою справу, на свій імідж через газету. Від цього виграєте тільки ви, ваші виборці, саме видання, широкий загал краян.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую. Колеги, може є запитання до кандидата на пост головного редактора?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякую. Присідайте, будь ласка, пане Василю.

Чи є пропозиції до проекту рішення, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Я би все-таки, колеги, пропонував пункт 2 удосконалити. Я не знаю, може юристи підкажуть, може написати “до завершення реформування газети і зміни власника”? Бо як ми можемо контракт на 5 років, якщо, скажемо, як максимум вони можуть існувати в такому статусі до 1 січня 2019 року? Але взагалі-то  вони планують вже орієнтовно з липня змінити статус. То як ми можемо на 5 років укладати контракт? Ви розумієте чи ні?

Тому давайте таким чином, давайте ми попередньо домовляємось, що ми пишемо “до завершення реформування газети”, а вже юридичний відділ у прикінцевому поданні на підпис рішення сформулює, як це має правильно звучати. Добре?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи не треба нічого міняти?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, нічого не міняємо. Там згідно із законом, напевно, все автоматично поміняється, скоріше за все.

Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

В.Мороз. Дякую за довіру.

О.Сич. Успіхів, пане Василю, у вашій роботі вам.

Розглядається питання “Про непогодження надання у користування ділянки надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки валунно-гравійно-піщаної суміші родовища Підберезьке-II (Північна і Південна ділянки) шляхом продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами”.

Проект рішення номер 13 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, матеріали у вас на руках є. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти?

А.Пліхтяк. Дякую.

О.Сич. Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.07.2015. № 1722-36/2015 “Про перспективний план формування територій громад області” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 14 – на окремому аркуші.

Доповідає Кобилянський Богдан Миколайович – заступник голови обласної державної адміністрації, депутат обласної ради.

Будь ласка.

Б.Кобилянський. Шановні члени президії, шановні колеги! Обласна державна адміністрація вносить на розгляд сесії обласної ради проект рішення, який стосується внесення змін до перспективного плану в частині утворення Переріслянської об’єднаної територіальної громади.

Я нагадаю, що Переріслянська об’єднана територіальна громада утворилась у складі 4 сільських рад: Переріслянської, Волосівської, Гаврилівської, Фитьківської, відповідно до Конституції України та Закону України “Про добровільне об’єднання громад”.

Загальна чисельність населення Переріслянської ОТГ становить 8314 осіб, площа –
83,6 км². Збережено критерій доступності послуг для жителів ОТГ у прибутті швидкої медичної та пожежної допомоги, надання якісних адміністративних та соціальних послуг, зокрема відстань до найбільш віддаленого населеного пункту становить 10,5 км. В громаді проживає 1104 дитини дошкільного та 578 дітей шкільного віку. За попередніми розрахунками загальний обсяг бюджету Переріслянської об’єднаної територіальної громади за умови затвердження її Кабінетом Міністрів України у 2018 році становитиме більше 44 млн.грн., а власні доходи зростуть у 2,5 раза і будуть складати 4,7 млн.грн.

Це не є нове питання. Дане  питання розглядалось на минулій сесії обласної ради.
Практично за цей період відбулося засідання суду, за цей період відбулося ще одне чергове засідання робочої групи, і на засіданні робочої групи відповідно було прийнято рішення відповідно до Закону “Про добровільне об’єднання громад” практично утворити нову Переріслянську територіальну громаду у складі 4 сільських рад, а відповідно до тих населених пунктів, тих сільських рад, які на сьогоднішній день ще не визначились або відповідно мають якусь іншу думку, відповідно почекати до їхнього рішення. Робоча група встановила спроможність даної територіальної громади, і на сьогоднішній день прекрасний виступ Петра Васильовича Книшука, прекрасна Матеївецька громада як приклад успішної громади. Вона теж була утворена поза межами перспективного плану з кількістю населення на 2 тис. 1 людину менше, як сьогодні є у Переріслі, але бачимо, як успішно працює дана громада.

Сьогодні у Переріслянській громаді відбуваються вибори, я думаю, що будуть обрані голови. Є там сьогодні 8 кандидатів на голову, є більше 70 кандидатів у депутати. Надіємось на те, що дана громада достойна бути… достойна представляти кількість громад, які сьогодні будуть утворені в нашій області, тому є прохання… Ми ж не даємо якісь блага, ми надаємо можливість, якою вони можуть скористатись чи не скористатись. Тому прошу підтримати дане рішення.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є запитання чи виступ?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, запитання. Спочатку запитання, а потім – виступи.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! Я – депутат минулого скликання, був учасником, коли ми затверджували перспективний план у складі 63 громад. Я би хотів сказати тим, хто питає, яка фракція, чи яка комісія, чітко читати Закон, як він говорить. Ми тоді дуже сперечались, дуже воювали, ми тоді включали… було багато пропозицій, скільки спроможних громад включити. Ми вибрали певний перелік громад. Сьогодні я вже другу сесію не можу зрозуміти, Богдане Миколайовичу, що первинне: рішення ЦВК, а потім наше рішення, чи наше рішення, а потім рішення ЦВК?

Бо якщо читати Закон… от я його не розумію, поясніть мені, чому стаття 10 пункт 4 говорить, що Кабінет Міністрів визначає громаду спроможною, її центр визначає на підставі
перспективного плану, затвердженого відповідно до Закону? А стаття 11 пункт 3 говорить, що обласні ради приймають рішення, направляють на затвердження Кабінету Міністрів України.

Я не сперечаюсь, вибори відбудуться післязавтра. Це не агітація.

Але скажіть, будь ласка, якщо сьогодні, припустимо, не набереться голосів, то які тоді дії і чи законно юридичний відділ обласної адміністрації подав подання в КабМін про те, що ця громада є спроможною? Чому ми не зробили по-людськи, розглянули своєчасно, коли це треба було подати?! І питань би не виникало! Розумієте? Я сьогодні… Я вже не перечу: вибори відбудуться при любій погоді, і якщо завтра хтось захоче вийти, будемо мати питання, як ми мали колись, коли громада звідти не може вийти.

Скажіть, будь ласка, це така нагальна потреба? Там був, в тому рішенні, інший план. Тоді я бачу в нашому проекті рішення є зсилка тільки на статтю 11, а немає статті 10.4, а немає інших статей. Можливо, я не розумію. Я – медик, я – не юрист, тому я вас запитую просто пояснити, добре ми робимо, що голосуємо, чи недобре?

Вибори відбуваються, значить, добре, але поясніть мені, щоб в майбутньому більше такого не було.

Хоче громада створюватись, подає ініціативу голова чи третина села, 30 днів обговорюють, подають суміжні території, 30 днів обговорюють, приймає рішення сесія, обговорюють, 60 днів обговорюють, приймають рішення. А цей процес тягнеться 175 днів. Я би хотів, щоби люди не були, вибачте, йшли туди і сьогодні казали: нам ніхто не казав, а люди чітко знали, куди вони йдуть, що вони роблять і які наслідки їх чекають. Дякую.

О.Сич. 2 хвилини 20 секунд.

Б.Кобилянський. Два паралельні процеси створення громади, надання спроможності. Обласна державна адміністрація врахує ті всі пропозиції, зауваження, які були надані депутатам і на минулій сесії. Я думаю, що ми будемо все робити для того, щоб погоджувати спроможність перед тим, як буде сесія голосувати… Я думаю, що… хоча ми обмежуємо, звичайно, в часі. 10 днів – на надання висновку, і 10 днів – на подання в ЦВК. Але я думаю, ми знайдемо механізм, як погодити з обласною радою, щоб не виникало більше таких інцидентів.

Щодо перспективного плану, я думаю, що ми не будемо йти шляхом роздрібнення громад, хоча ми розуміємо, що 8300 населення – це надзвичайно хороша спроможна громада, звичайно, що варто підтримати таку громаду, дати можливість їм до кінця скористатись перевагами децентралізації.

О.Сич. Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка. Другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Всі ми пам’ятаємо нашу гостру дискусію минулого разу, але, щоб внести ясність. На відміну від редакції Закону 2015 року, коли об’єднання територіальних громад фактично погоджувалось обласними радами, тобто, моментом утворення об’єднаної територіальної громади вважався момент прийняття рішення обласною радою, то зараз ми не є суб’єктом, який вирішує: утворюватись комусь, об’єднуватись чи не об’єднуватись.

Зараз чинна стаття 8 частини 1 Закону “Про добровільне об’єднання громад” говорить про те, що громада вважається об’єднаною з моменту набрання чинності рішення всіх місцевих рад, які увійшли до відповідного об’єднання. Все. Ці рішення вступили в дію. Об’єднання територіальних громад уже існує, хочемо ми цього чи ні, існують дискусії навколо цього питання чи ні. І якщо хтось зараз не хоче підтримати цей проект рішення, то він має усвідомлювати, що відповідальність за утворення фактично великого села буде лежати на тих, хто не підтримує внесення змін до перспективного плану.

Тому я закликаю колег з усіх депутатських фракцій підтримати внесення змін до перспективного плану, інакше на новий бюджетний період з 1 січня 2018 року ми матимемо не
спроможну об’єднану громаду, яка вступить у прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, а просто велике село. Давайте підтримаємо реформи децентралізації, давайте підтримаємо людей.

Якщо були якісь непорозуміння між людьми, є зауваження до протоколів чи до рішень, існує абсолютно інша площина врегулювання цього питання. Нехай люди звертаються до правоохоронних органів, з’ясовують ці питання, нехай звертаються до центральної виборчої комісії. Наразі обласна рада може прийняти рішення або внести зміни в перспективний план, або ні.

Я закликаю всіх підтримати цей проект рішення. Дякую.

О.Сич. Пані Олю, одну хвильку! Без відносно до намірів і мотивів голосування. Тобто, обласна рада нікому не потрібна. Голосуйте, не голосуйте, громада все одно утворена, так? Так, чи ні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Федишина. На жаль, так пише Закон. Це частина перша стаття 8.

О.Сич. Це означає… це означає відношення законодавця, а в даному випадку законо­творцем був Кабінет Міністрів, відношення до місцевого самоврядування.

О.Федишина. Ну, це не зовсім так.

О.Сич. Це відношення до місцевого самоврядування. Ви собі хочете – не хочете, ми собі робимо, як знаємо, і ви нам як п’яте колесо до державного управлінського воза. Ось так.

О.Федишина. Кабінет Міністрів…

О.Сич. Я кажу це без намірів щодо голосування. Бо я собі зараз буду думати, як голосувати. Але це відношення вищих органів державної виконавчої влади до системи місцевого самоврядування в Україні.

О.Федишина. Якраз саме тому Закон так був сформульований, щоб надати базовому рівню органів місцевого самоврядування самим визначатись: об’єднуватись їм чи ні.

О.Сич. Другий мікрофон. Будь ласка.

Б.Кобилянський. Олександре Максимовичу, можна дати відповідь на це питання?

О.Сич. Одну хвильку, одну хвильку! Будь ласка, Кобилянський.

Б.Кобилянський. Незважаючи на те, що прописано Законом, обласна державна адміністрація вже вдруге вносить на сьогоднішній день проект рішення на розгляд сесії обласної ради і надіється на те, що депутати проголосують і внесуть зміни до цього питання, абсолютно з поваги до обласної ради.

О.Сич. Другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я не розумію виступаючу попередню, яка тут біля мікрофона стояла. То вона каже, що немає значення, чи обласна рада буде підтримувати, чи не буде підтримувати, а потім вона у своєму виступі каже, що ви створюєте велике село, тобто, не ОТГ, якщо не проголосуєте.

Ну, я не розумію просто, це або… ви весь зал хочете нас тут за вар’ятів тримати або що!

Ми маємо проголосувати, щоб не було ніяких запитань? Звичайно, щоб відбулися вибори, і щоби не було ніякого оскарження, дати людям можливість просто там далі вже по факту так, як є. Але в подальшому це просто дійсно нівелювання повністю місцевим самоврядуванням в області. Бо обласна адміністрація вирішила, вони показують свої показники перед урядом, їм треба показати якомога найбільше громад, які утворені в нашій області. Тому й такі темпи, тому й таке нівелювання обласною радою. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

В.Мельничук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, голова постійної комісії з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Шановні…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, я не можу не надати слово. Вибачте, колеги.

В.Мельничук. Шановні колеги! Питання…

О.Сич. Тільки я по два рази не можу давати, Манолію Васильовичу.

Будь ласка, перший мікрофон.

В.Мельничук. Я буду дуже короткий. Значить, питання дуже важливе, і знаєте, я собі згадав таку поговірку: краще сім разів поміряти, ніж раз відрізати. Це перше.

Наступне, що стосується судових позовів, то у нас є інформація, що подана апеляційна скарга, і тому кінцевого рішення суду з цього приводу немає.

Значить, фракція “Батьківщина” не хоче нести відповідальність або приймати участь у тих подальших діях, які можуть бути негативними. Тому зважаючи на всі моменти, ми поки що утримуємось від цього рішення. Дякую.

Б.Кобилянський. Я дам відповідь. Василю Івановичу, то правда прикро слухати дане питання від вас як від голови комісії, яка мала би підтримати місцеве самоврядування. Але, насамперед, я абсолютно не спирався на рішення суду, хоча тут є статті, які можна зачитати, і я думаю, що жоден суд на сьогоднішній день не припинить вибори і не заборонить вибори будь-якої громади. Сьогодні ми говоримо про те, що робочою групою прийнято рішення, на якій ви були, на якій ви голосували. Ми сьогодні маємо громаду, яка добровільно утворилась, яка хоче піти на вибори, яка хоче ґаздувати і хоче скористатись можливостями децентралізації. Ми це зробили. Ми говоримо про тисменичанську громаду, яка на сьогоднішній день не прийняла жодного рішення. Лісова Тарновиця на сьогодні взагалі відмовила Тисменичанам і практично не прийняла рішення, куди вони хочуть йти. Сьогодні Цуцилів не прийняв рішення, сьогодні Тисменичани не визначились, де вони будуть у майбутньому перспективному плані. Фактично по Закону “Про добровільне об’єднання громад” за ними буде це рішення: як вони рішення приймуть, ми розглянемо і будемо приймати відповідно дане рішення.

А сьогодні те, що буде утворена Переріслянська громада, і те, що я сьогодні хочу, щоб ми розуміли, що це  питання треба виводити і взагалі виводити питання із політичної площини, а дати можливість людям відповідно десь скористатись і змінами в державі, які ми дійсно хочемо робити.

О.Сич. Богдане Миколайовичу, я прошу вибачення. У політичну площину завели це питання ви. Якого біса зігнорували обласну раду і подали подання від обласної державної адміністрації на ЦВК про оголошення виборів, не внісши до обласної ради проекту рішення?! І тепер байки розказувати, що хтось переводить у політичну площину?! Ви розсварили 8 сіл між собою! Ви розсварили! Ви це не розумієте?! А тепер вони ніколи не об’єднаються! Через якогось
чиновника, через його наплювательське відношення до роботи!

В.Мельничук. Пане голово, дозвольте репліку.

О.Сич. Перший мікрофон.

В.Мельничук. Богдане Миколайовичу, я не голосував на робочій групі, щоб ви це знали, це зафіксовано. І наступне. Шановний Богдане Миколайовичу, якщо ми так дальше будемо рахувати фінансову спроможність наших громад, а той рейтинг оприлюднений, і ми займаємо нижчі місця у турнірній таблиці… Ви знаєте? Я більше ніж впевнений, що така сама доля чекає і Переріслянську ОТГ. Тому я бажаю вам надалі, щоб у нас фінансова спроможність ОТГ, скажемо, відповідала тим розрахункам, які ви подаєте. Бажаю успіхів.

О.Сич. Манолію Васильовичу, я не знаю, як вам надавати слово, бо ви вже мали раз слово, а Ольга Юріївна ще не мала.

М.Піцуряк. Як виняток, репліка.

О.Сич. Немає винятку. Ольга Юріївна, будь ласка, до слова.

Ви хочете слово, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Уступіть, будь ласка, місце… Ви не можете другий раз підряд взяти слово.

М.Піцуряк. Я маю право два рази…

О.Сич. Не маєте. Тільки після того, як всі по першому колу пройдуть. Ну, Манолію Васильовичу!

О.Галабала. (Без мікрофона).

О.Сич. Тим більше, жінка перед вами стоїть.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ніби хлопові 60 років, а ніц не розуміє.

Будь ласка, другий мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Дійсно, є зрозуміло, що є певна неузгодженість в діях між обласною державної адміністрацією,
депутатським корпусом. Але два аргументи. Перший аргумент: те оскарження, про яке говорив пан Василь, воно є зі сторони сіл, які не увійшли в ОТГ. Тобто, роздрая між самими селами, які зараз пішли на вибори, немає, на відміну від Верховинського району, коли там були ОТГ і так далі. Тобто, села об’єднані.

І друге. Якщо зараз обласна рада не голосує те, що пан Василь питався, то це означає, що громада буде великим селом, тобто, вона не буде визнана спроможною, оскільки вона не є центром згідно з перспективним планом, і вони не отримають прямих міжбюджетних відносин, тобто, вони будуть просто великими селами без ПДФО, без всіх інших фінансових преференцій, які є. Ось в цьому зараз стоїть питання.

А питання, чому адміністрація це узгодила це з обласною радою до того? Мені здається, що це окреме питання. Давайте зараз все-таки з позиції села будемо це розглядати і з позиції того, що треба дати можливість цим селам вже в цій ситуації, яка є, стати об’єднаною громадою, а не просто чотирма великими селами, а потім вже з’ясовувати. Але чітко дати посил обласній державній адміністрації, щоб вони не робили більше такого, тому що у підсумку постраждають села. Тому я все-таки прошу підтримати і дати можливість ОТГ відбутися, але щоб це було вже останній раз, щоб потім вже доганяючим поїздом вже нічого не приймали.

І я Манолія Васильовича згадаю, що він мав право на репліку. Дякую.

М.Піцуряк. Добре. Дякую.

Б.Кобилянський. Можна я? Олександре Максимовичу, ми врахуємо всі зауваження і пропозиції, які були підняті депутатами обласної ради, і ми розуміємо, що десь якась неузгодженість привела до певного якогось конфлікту. Я думаю, що це останній раз, воно більше не повториться.

О.Сич. Я, колеги, ще раз наголошую: борщ окремо, мухи – окремо. Те, що людей шкода, бо вони будуть великим селом і не отримають тих преференцій, які може отримати громада, – це одне питання. Те, що чиновники працюють погано, – це друге питання.

Перший мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Якраз у продовження того, що ви говорите, пане голово. Найгірше те, що сьогодні через дії чиновників ми будемо мати дурну ситуацію, питання заполітизоване, багато критики й обговорення, а ніхто не понесе відповідальності, на жаль, з адміністрації вкотре ніхто не понесе відповідальності. Це вже вкотре. І це не тільки стосується цього питання, це стосується і фортифікаційних споруд, на даний момент ми не маємо жодної інформації, де справа, це стосується підрядів теж по цілій області і так дальше. Тобто, знову ж таки ми бачимо, що дія адміністрації, її влади нікудишня. В даному питанні через них залежить доля 8 тис. населення. Знову ж таки географічно куди віднесуть Тисменичани? Не зрозуміло абсолютно. Залишаєте їх просто нікуди.

Тому фракція “Самопоміч” все-таки підтримує добровільне об’єднання. Громади висловили бажання, ми будемо підтримувати, і засуджуємо ті дії адміністрації, які призвели до цього. Дякую.

О.Сич. Прошу вибачення, на продовження того, що казав Святослав Никорович. Ну, насправді, самостійно існувати Тисменичанам дуже складно. А як їм приєднатись до Перерісля, коли їх вже чиновники пересварили? Як? От бачите, яка колізія виникла, тільки через те, що хтось недобре віднісся до роботи?

Другий мікрофон.

Б.Кобилянський. Можна я дам відповідь на це питання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Другий мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! Я хочу репліку про те, що Богдан Миколайович говорив, що 8 тис. – спроможна громада, сама себе може… буде самодостатньою.

Два тижні назад у нас в Богородчанах було 15 років співпраці з польськими колегами з повіту Олесно. Ви знаєте, коли ми з ними спілкувались, вони кажуть: ми вас попереджаємо, просимо, громада менше 15-20 тис. – це не є спроможна, ми вже то пройшли, не робіть дурниць, бо ви будете потім об’єднуватись. Польща, яка пройшла процеси ці, вони нас просять.

А сьогодні йде до того, що… я підтримую повністю голову обласної ради. І ви знаєте, якщо ми хочемо… Чому я сказав, що я – лікар, а не законник? Але я деколи читаю закони, може я їх не так розумію, але я процитую, як написав законодавець. Стаття 2 “Принципи добровільного об’єднання територіальних громад”: добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: перше, конституційності та законності, пункт 6, прозорості та відкритості.

Якби ці принципи були дотримані, ми би не мали питань ні на тій сесії, ні сьогодні. Мені би “Ганьба!” не кричали ті діти, які я казав… Я потім собі дав раду з ними, і сьогодні даю в тому селі, але цього би не було.

Тому на майбутнє, Богдане Миколайовичу, робіть прозоро, відкрито, чесно, згідно з чинним законодавством. Дякую.

О.Сич. Дякую. Гладій Василь Іванович, будь ласка.

В.Гладій. Шановні колеги! Ну, перше, хочу, коли ви будете голосувати, пам’ятали про те, що подано апеляцію, і немає рішення суду остаточного. Це по-перше.

По-друге, утворення даної об’єднаної територіальної громади, я підтримую Манолія Васильовича, відбулося з порушенням законодавства.

І третє, не треба подавати проекти рішень в обласну раду з поваги до обласної ради. Ми можемо це не робити, ми тільки з поваги до обласної ради подаємо ці проекти рішень. Подавайте їх, будь ласка, відповідно до чинного законодавства. І тоді все буде добре.

О.Сич. Колеги, я думаю, що на цьому ми завершимо обговорення.

Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Прошу рахувати, оскільки при обговоренні були висловлені неоднозначні позиції.

І.Шевчук. Один, два, три… (Рахує). …сорок сім, сорок…

(Оплески в залі).

О.Сич. Хто проти? Хто утримався? Прошу порахувати.

І.Шевчук. (Без мікрофона). Три, чотири, п’ять, шість, сім… (Рахує). …чотирнадцять – утримались.

О.Сич. Колеги, рішення прийнято.

Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Доповідає Василь Іванович Гладій – перший заступник голови обласної ради.

В.Гладій. Шановні колеги! Проект рішення передбачає підтримати депутатські запити згідно з додатком. Згідно з додатком у нас один депутатський запит Миколи Дроняка до начальника Служби автомобільних доріг в області щодо ремонту дороги Снятин – Тязів на території Снятинського району.

Пане голово, прошу поставити за основу, тому що є ще один депутатський запит, який поступив щойно.

О.Сич. Колеги, ставлю проект рішення “Про депутатські запити” за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення за основу прийнято.

Будь ласка, доповнення.

В.Гладій. Доповнення: депутатський запит Ольги Федишиної  щодо виділення з обласного бюджету Івано-Франківської області коштів на здійснення реконструкції ЗОШ I-III ступенів з будівництвом корпусу на 14 класів, котельні та адмінприміщення в селі Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області – до голови обласної ради та голови обласної державної адміністрації.

О.Сич. Хто за внесення змін до проекту рішення? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Чи є ще пропозиції до проекту рішення? Немає?

Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, колеги.

Шановні колеги! На цьому наш порядок денний вичерпався, залишилося питання Різне.

У Різному ви можете висловити свої думки, пропозиції, зауваження. Чи є бажаючі?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. В такому разі, шановні колеги, дякую за роботу. Оголошую сесію закритою.

(Звучить Гімн України).

Голова обласної ради                                          Олександр Сич

Консультант                                                          Галина Кубік