Стенограма пленарного засідання (19.10.2018)


С Т Е Н О Г Р А М А

ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 19.10.2018 р.

О.Сич. Доброго дня, шановні колеги-депутати, шановні запрошені! Будемо розпочинати нашу фінальну частину виїзної двадцять четвертої сесії обласної ради.

До обласної ради обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації в сесійній залі присутні 58 депутатів, відсутні – 26, з них: у відрядженні – 4, на лікарняному – 4, у відпустці – 4, з інших поважних причин – 6 депутатів, з невідомих причин – 8 депутатів.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради двадцять четверта сесія обласної ради є правочинною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні колеги! Продовжуємо нашу роботу.

На сесії обласної ради присутні Олег Романович Гончарук… Він так спеціально зайшов в той момент, щоб я…

О.Гончарук. (Без мікрофона).

О.Сич. А, ви з народом, ви з народом.

Заступники голови обласної державної адміністрації, директори відповідних департаментів та начальники окремих управлінь і відділів обласної державної адміністрації, керівники відповідних структурних підрозділів районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад області, керівники правоохоронних органів, політичних партій та громадських організацій, представники засобів масової інформації.

Шановні колеги! Інформую про те, що ми запрошували взяти участь у засіданні когось із повноважних представників Міністра освіти і науки України, оскільки сьогодні питання порядку денного сконцентровані на освіті. Однак, на жаль, поки що нікого немає.

Найперше, хочу подякувати працівникам та вихованцям Коломийського професійного ліцею сфери послуг (директор Квартюк Наталія Євстахіївна) за смачне пригощення.

Але, шановні колеги, майте на увазі, що, скажемо, все це буде оплачено в рамках Програми розвитку місцевого самоврядування, на це у нас передбачені кошти. Тому, насправді, ми нікого не силували це робити. Ми зробили це на договірних засадах.

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Шановні колеги! Чи є бажаючі від фракцій щось виголосити у цій частині сесії?

Є. Будь ласка. В залі є мікрофон. Підходьте.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Шановні колеги, присутні! В суботу вночі, в ніч з 13 на 14 жовтня, на мого брата напала компанія… гоп-компанія місцева з погрозами вбивства та розправи за статтю, внаслідок чого моєму братові були завдані тілесні ушкодження.

Хочу звернути увагу, що один із нападників, родичі якого працюють у правоохоронних органах, в ту ж ніч, о 4 год. ранку, він влаштував ще одну бійку. Тобто, коли ми вимагали, щоб його затримали, одного із нападників, бо ми точно знали, хто це, поліція відмовилась його затримувати, внаслідок чого він влаштував ще одну бійку в ту ніч.

Хочу звернути вашу увагу, що погрози звучали через статтю, тобто, це може йти мова або про мою депутатську діяльність, або про журналістську діяльність брата.

На сьогоднішній момент поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 1 статті 96, тобто, дрібне хуліганство, навіть не звертаючи увагу на те, що осіб було троє, погрози були убивства.

Тому я хочу сьогодні звернути увагу на це питання, тому що родичі, які працюють у поліції, кришуючи такі факти, тому що цей фігурант вже не вперше створює хуліганство, але жодного разу він не був притягнутий до жодної відповідальності. Хочу звернути увагу керівництва поліції на своїх працівників, які кришують таких хуліганів, які погрожують вбивством через статтю. І другий момент, те, що поліція має розслідувати факт запобігання діяльності журналіста або депутата, а не в жодному разі… бо мій брат жодної статті у своєму житті не писав у жодному виданні. То я на це теж хочу попросити керівництво обласної ради, щоб вони теж сприяли у повністю об’єктивному розслідуванні, та керівництво поліції. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще представники інших фракцій для виголошення заяв?

Немає? Дякую.

Переходимо до формування порядку денного.

16 жовтня 2018 року відбулося засідання президії обласної ради.

Президія рекомендувала внести на розгляд двадцять четвертої сесії обласної ради 14 питань і питання “Різне”.

Порядок денний та матеріали сесії ви отримали під час реєстрації, частина депутатів отримала під час проведення президії та Дня депутата в обласній раді. Також ви отримали брошуру “Інформація про виконання діючих обласних програм”.

Проекти рішень з питань, включених до порядку денного, розміщені на офіційному сайті обласної ради.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради, а також Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Є кілька питань, які ми змушені включити до порядку денного в силу тих чи інших причин: вимоги законодавства чи потреба у фінансуванні. Про це під час розгляду питань ми будемо говорити.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях постійних комісій обласної ради, за результатами розгляду надано відповідні висновки та рекомендації.

Оскільки, шановні колеги, наша сесія носить тематичний характер, присвячена питанням освіти, то цілком закономірно, що поки ми розпочали пленарне засідання, то перед тим побували у навчальних закладах: професійно-технічному закладі освіти в Отинії, у загальній середній школі с.Нижній Вербіж, а зараз перебуваємо на території школи-інтернату у Печеніжині, щоби на власні очі подивитись, як функціонують ці заклади, і які, скажемо, потреби можуть бути, ті, які залежать від нас.

Пропоную наданий вам порядок денний двадцять четвертої сесії обласної ради взяти за основу.

Сьогодні ми працюємо у виїзному форматі, у нас немає електронної системи голосування. Тому ви знаєте, що ми у цьому форматі працюємо при допомозі бюлетенів, які засвідчують наше персональне голосування, бюлетені подаються вже при фінальному голосуванні за те чи інше питання порядку денного, не за основу, а тоді, коли вже в цілому. І за порядок денний бюлетені так само не подаються.

Колеги, ставлю на голосування проект рішення, щоби прийняти за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Голова лічильної комісії, будь ласка, оголосіть.

І.Шевчук. 51 – за, 0 – проти, 0 – утримались.

О.Сич. Дякую. Колеги, чи є якісь пропозиції до порядку денного?

Є, будь ласка, мікрофон у залі.

М.Піцуряк – голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний голово, шановна президіє, шановні колеги-депутати! У мене є пропозиція внести на розгляд питання “Про звернення обласної ради щодо запобігання знищенню в Україні екстреної медичної допомоги, збільшення оплати праці працівників системи екстреної медичної допомоги та медичної субвенції державного бюджету України на 2019 рік”.

10 жовтня відбулося спільне засідання комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Івано-Франківської обласної ради, комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Кіровоградської обласної ради. Ми дане питання розглянули і рекомендовано спільним засіданням двох комісій підготувати проект звернення на наступну сесію, на цій сесії його розглянути.

На президії питання розглядалось, підтримку знайшло, проект рішення є підготовлений. Прошу підтримати. Йде питання про те, що Закон прийнятий…

О.Сич. Не треба двічі доповідати по одному і тому самому питанню.

М.Піцуряк. Я потім не буду.

О.Сич. Коли депутати згодяться, тоді будете доповідати.

Шановні колеги! Насправді, воно знайшло не підтримку на президії обласної ради, а було погоджено, бо пропозиція прозвучала при відсутності проекту рішення. Тому президія обласної ради рекомендувала: якщо голова комісії напрацює проект рішення, тоді ми поставимо це  питання на вирішення депутатів обласної ради.

Отже, поступила пропозиція. Хто за те, щоб внести це питання до порядку денного сесії? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Прошу оголосити результати.

І.Шевчук. 55 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Більше немає пропозицій до порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Колеги, з врахуванням проголосованих пропозицій ставлю на голосування порядок денний в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 55 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Приступаємо до розгляду питань порядку денного.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо невідкладного розгляду питання про прийняття до громадянства України бійця-добровольця антитерористичної операції Концелідзе Мераба Мурадовича”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Доповідає Виноградник Тарас Теофілович – заступник голови…, депутат обласної ради. Мав доповідати заступник голови, але є ініціатор внесення питання, тому буде доповідати ініціатор внесення питання – Виноградник Тарас Теофілович.

На виконання протокольного доручення, наданого на двадцять третій сесії обласної ради 21 вересня поточного року, проект рішення напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади.

Будь ласка, Тарасе Теофіловичу.

Т.Виноградник. Дякую. Шановні колеги, голово, президіє, присутні! Дійсно, на сесії було доручення голови обласної ради щодо комісії, щоб ми це  питання розглянули на сесії. Ви, до речі, не помилились, я – заступник голови обласної крайової організації Народного Руху України. Дякую.

В той же час підготовлено на комісії проект рішення, воно включено в порядок денний. Дякую президії, що підтримали.

Я можу його зачитати, але брошура у кожного з вас є, і зразу хотів би внести певні правки. Чому? Тому що з періоду сесії до сьогоднішнього дня відбулись певні події, і у нас зразу є пропозиція, щоб внести в проект рішення зміни.

Якщо скажете, щоб зачитати, я можу зачитати повністю.

О.Сич. Чи є запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Присядьте на своє робоче місце.

Т.Виноградник. Дякую.

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Шановні колеги! Я буду тоді по ходу, хто піднімає руку, давати слово.

Слова просить депутат Дзеса Остап Васильович – голова фракції. Будь ласка.

Передайте мікрофон, щоби було мобільніше працювати в залі.

О.Дзеса. Доброго дня всім! Шановні голови, шановні колеги! Яка ціль нашого звернення, товариство?

Я хочу все-таки звернути вашу увагу, щоб ми це нормально опрацювали. Ціль звернення, все-таки, щодо… звернення, я читаю, обласної ради… “Про звернення обласної ради щодо невідкладного розгляду питання про прийняття до громадянства України бійця-добровольця антитерористичної операції Концелідзе Мераба Мурадовича”.

Ви пам’ятаєте, він на попередній сесії був, виступав.

Ми опрацювали у фракції звернення, і ми пропонуємо, щоби його просто коректно виписати, щоби дійсно тій людині допомогти, воїну, який приймав участь у війні з Росією, а не просто так популяризувати якісь певні мотиви.

Тому конкретно я пропоную, колеги, щоби у назві звернення просто виписати його таким чином: “Про звернення обласної ради щодо розгляду питання про прийняття до громадянства України бійця-добровольця антитерористичної операції…”, далі – за текстом.

Дальше, наступна пропозиція моя.

У першому питанні вирішальному: “Схвалити звернення щодо розгляду питання…”, далі – також по тексту.

Текст самого звернення. Щоби “не мішати горох з капустою”, колеги, ми пропонуємо, ми опрацьовували це у фракції, ми пропонуємо почати звернення з абзацу, який починається фразою “21.09…”, тобто, по тому, що ми звертаємось, “21.09.2018 р. на пленарному засіданні сесії обласної ради до депутатів обласної ради звернувся боєць-доброволець антитерористичної операції…” і дальше виписувати по тексту, без ніяких обвинувачень, без обвинувачень Гене­ральної прокуратури, без звинувачень там інших. У нас є все-таки така чисельність депутатів, що ми можемо це звернення прийняти.

І останній абзац: “Виходячи з наведеного, звертаємось…”, це звернення наше, “Виходячи з наведеного, звертаємось  розглянути питання щодо прийняття…”, і дальше – по тексту. І там знову ж таки в тому абзаці є фраза: “Засуджуємо дії Генеральної прокуратури…”. Товариство, не будемо пов’язувати два різні питання в одному зверненні. Я ще раз кажу: я пропоную, ми пропонуємо, щоби звернення пройшло, щоби ми мали можливість допомогти дійсно тій людині, виписати звернення коректно. І я переконаний, що воно буде проголосовано. Дякую.

О.Сич. Дякую вам.

Єдине зауваження: мені не все зрозуміло.

Я б на вашому місці давав чіткі пропозиції, так само, як ви дали пропозиції по назві, по першому пункту рішення, так само і в тексті. Ви просто обговорили текст, але ви не сказали: абзац такий-такий і такий забрати, абзац такий залишити, в абзаці такому внести такі-то зміни.

О.Дзеса. Я готовий, але то займе час. Якщо ви готові мене слухати, я…

О.Сич. Ну, ви для того й виступаєте в такий час…

О.Дзеса. Все, значить, все, добре, я конкретно.

О.Сич. Остапе Васильовичу, давайте інакше. Тобто, ми… зрозуміли, потім я буду ставити на голосування кожну пропозицію, а ви її будете конкретизувати. Добре?

О.Дзеса. Я конкретизую…

О.Сич. Зачекайте, хвильку! Я ще не ставлю на голосування.

Я ще запитаю інших, чи є хтось бажаючий виступати. А коли підійдемо до внесення пропозицій після голосування за основу, ви її конкретно озвучите. Я записав, що у вас є, як мінімум, три пропозиції: одна – назва, одна – текст рішення, третя – текст, а в тексті – ще декілька пропозицій.

О.Дзеса. Так.

О.Сич. Але трошки пізніше до цього підійдемо. А зараз, будь ласка, присядьте.

Чи є ще бажаючі виступати? Є. Будь ласка,  Тарас Теофілович Виноградник.

Т.Виноградник. Пане голово, конкретизуючи це  питання, бо я сказав, що минув з того часу певний період і певні події, то по Тимуру ми піднімали питання, і воно вже проголосовано, звернення на нашій сесії. Тому пропозиція: перші сім абзаців з даного звернення забрати і чотирнадцятий абзац забрати, а все решта залишити в силі. Дякую.

О.Сич. Я зрозумів. Дякую.

Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Колеги, оскільки є пропозиції до проекту рішення, ставлю його на голосування за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Є ще один мікрофон в залі для лічильної комісії.

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. По черзі, хто подавав пропозиції. Дзеса Остап Васильович, будь ласка, конкретизуйте пропозиції, і по порядку формулювання я буду ставити на голосування.

Пропозиція перша.

О.Дзеса. Пропозиція перша: у назві “Про звернення обласної ради щодо невідкладного розгляду…”, я думаю, що не будемо підганяти, Президент вирішить, я думаю, що само собою, що невідкладно розгляне він дане питання. Зняти слово “невідкладного”, а просто “щодо розгляду”.

О.Сич. Зрозуміло.

Шановні колеги! Поступила пропозиція у назві проекту рішення забрати слово
“невідкладного”. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Проти?

І.Шевчук. Ще раз “за”, якщо можна.

О.Сич. Проти? Рахуйте “проти”. Утримався?

І.Шевчук. Поставте ще раз, будь ласка, “за”.

О.Сич. Ще раз ставлю на голосування, тоді не “за”, а все мушу ставити на голосування, якщо лічильна комісія працює не вся, а тільки один голова. Ви так будете цілий день рахувати.

Хто за пропозицію Остапа Васильовича Дзеси? Прошу голосувати.

Хто проти? Хто утримався?

Оголосіть, будь ласка.

І.Шевчук. 41 – за, 4 – проти, 9 – утримались, решта не голосували.

О.Сич. Пропозиція не проходить. Рекомендую голові комісії: Ігоре Михайловичу, ви перед виїзними сесіями тренінг робіть для членів комісії, щоби вони навчились рахувати, а не тільки ви.

Друга пропозиція, Остапе Васильовичу.

О.Дзеса. Вирішальна частина, перший пункт: “Схвалити звернення… ”, знову ж таки зняти “невідкладного”, просто “розглянути дане питання”, “невідкладного” слово зняти.

О.Сич. Хто за вказану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 39 – за, 5 – проти, 7 – утримались, решта не голосували.

О.Сич. Пропозиція не прийнята. Наступна пропозиція.

О.Дзеса. Текст звернення. Колеги, 7 абзаців звернення, яке не відноситься до питання, яке ми розглядаємо, є пропозиція зняти. Почати текст звернення “21.09.2018 р.”, і дальше – по тексту.

О.Сич. Я уточнюю: перші 7 абзаців, так?

О.Дзеса. Зняти.

О.Сич. Не другого, не третього, не восьмого, першого…

О.Дзеса. Перших, так.

О.Сич. Пропозиція зрозуміла, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за вказану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

Прошу оголосити результати голосування за цю пропозицію.

І.Шевчук. 44 – за, 1 – проти, 3 – утримались.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Маєте ще пропозиції?

О.Дзеса. Є.

О.Сич. По тексту, так?

О.Дзеса. Так, по тексту.

О.Сич. Будь ласка.

О.Дзеса. Виходячи з логіки, що ми зняли 7 абзаців, зняти “Засуджуємо дії Генеральної прокуратури України щодо видачі Російській Федерації бійця добровольчого батальйону імені Шейха Мансура Тимура Тумгоєва і вимагаємо покарати винних у цих завідомо злочинних діях”. Ми зняли ті абзаци, логічно буде…

О.Сич. Логічно, ми таке рішення вже на попередній сесії…

О.Дзеса. Ми приймали…

О.Сич. Зрозуміла пропозиція? Ставлю на голосування. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Зараз Василь Іванович оглянеться, хто утримався.

І.Шевчук. 44 – за, 11 – утримались.

О.Сич. Рішення прийнято.

Маєте ще пропозиції?

О.Дзеса. Ще один.

О.Сич. Будь ласка.

О.Дзеса. Виходячи з назви самого звернення, останній абзац, колеги: “Виходячи з наведеного, звертаємося невідкладно розглянути питання щодо…”, без слова “вимагаємо”, зняти.

О.Сич. Слово “вимагаємо” замінити на слово “звертаємось”.

О.Дзеса. На “звертаємось”, бо це є звернення.

О.Сич. Зрозуміла пропозиція?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за вказану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 45 – за, проти – немає, 6 – утримались.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Тарас Теофілович Виноградник, будь ласка, ваші пропозиції.

Т.Виноградник. Перш за все, дякую, що враховані пропозиції. Остапе Васильовичу, недивлячись, що ми недалеко сидимо один від одного…

О.Сич. А, то ви консультувались, так?

Т.Виноградник. Він відчув цю позицію. Чому невідкладно все-таки? Чому? Тому що людина, ви пам’ятаєте, сам сказав, що 3 роки звертався до Президента, я разом з ним був в Адміністрації Президента, в еміграційній службі, тому ми просили, щоб було невідкладно. Тому, Остапе Васильовичу, все-таки дякую, що зал підтримав, щоб в самому зверненні, в тексті було слово “невідкладного”. Дякую вам за підтримку, і думаю, що в цілому рішення буде прийнято.

Дякую.

О.Сич. У вас немає пропозицій?

Т.Виноградник. Немає, пропозиції враховані вже. Дякую.

О.Сич. Тобто, ваші пропозиції враховані у пропозиціях голови фракції “БПП”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, я уточнюю. Добре.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Прошу визначатись. Хто за? Хто проти? Утримався?

Голова комісії, оголосіть результати голосування.

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає, решта не голосували.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Прошу заповнити бюлетені і здати членам лічильної комісії.

За той час оголошую, що явка депутатів уже збільшилась: присутні 60 депутатів, відсутні – 24 з різних причин, які я вже називав.

Ну, і для економії часу, поки збираються бюлетені, я оголошую наступний пункт порядку денного.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо співфінансування з державного бюджету проектів-переможців Програм прикордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства 2014-2020 років”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 2 – на окремому аркуші.

Доповідає Басараб Сергій Михайлович –  заступник голови обласної ради.

Будь ласка.

С.Басараб. Шановні колеги-депутати, запрошені! Коротко про звернення, яке пропонується до вашого розгляду. Зачитувати напевно не буду. Для наших прикордонних областей є можливість участі у проектах транскордонної співпраці, і передбачається для переможців та учасників проекту 10-відсоткові власні внески, що наші громади – суб’єкти подання проектів можуть собі це фінансово дозволити. Так само з європейськими принципами фінансування, порядком фінансування передбачається додатково, окрім власного внеску, ще 15 відс. від суми для резервування проекту, і після його виконання протягом 2020-2022 років ці 15 відс. будуть повернуті.

Звернення полягає в наступному: звернутися до Верховної Ради України і Кабінету
Міністрів збільшити видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на суму 300 млн.грн. на забезпечення фінансової підтримки проектів за підтримки прикордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства 2014-2020 років. Це передбачає фінансування на поворотній основі кінцевих балансових платежів. На сьогодні це 15 відс. від розміру грантів.

Звідки взялись ці 300 млн.грн.? За 4 роки написання проектів залучено 62 млн. євро, тобто, це є 15 відс. від суми отриманих грантів. Дякую.

О.Сич. Дякую, Сергію Михайловичу. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую, Сергію Михайловичу.

Колеги, чи хтось є бажаючий взяти участь в обговоренні питання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Питання зрозуміле?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Якщо немає, пропозицій так само немає до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Заповніть бюлетені і передайте, будь ласка, членам лічильної комісії.

Кожен заповнює свій. Голосування персональне.

 Розглядається питання “Про стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 3 – в окремій брошурі.

Доповідає Піцуряк Манолій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

Будь ласка.

М.Піцуряк. Доброго дня, шановні присутні, депутати, президіє!

Питання, яке винесено на розгляд, воно вже є символічним, кожна сесія обласної ради дане питання розглядає: 2 березня, 22 червня, 21 вересня і сьогодні.

Але коли ми говорили у березні місяці, що буде червень, серпень, жовтень і буде проблема зі сплатою податків, своєчасною виплатою зарплати, ми якось так пропускали. Настав жовтень місяць, і сьогодні у багатьох закладах бюджетної сфери, зокрема охорони здоров’я, виникла не те що катастрофічна ситуація, а надзвичайно складна ситуація.

Існує більше 23 млн.грн. протермінованої кредиторської заборгованості з виплати зарплати. Що це означає? В установах, закладах заблоковані рахунки, видатки не можна робити ніякі, несплата єдиного соціального внеску – фіскальна служба накладає “страшні санкції”, несвоєчасна виплата зарплати – управління Держпраці розглядає питання і приймає рішення до керівників, винен він чи не винен, виникають інші питання.

В багатьох закладах на сьогодні немає бюджетних призначень до кінця року. Задумайтесь, колеги! Немає бюджетних призначень! Тобто, нарахування зарплати – виникає небюджетна заборгованість. Це ще складніше питання. Є на вересень, жовтень, листопад, грудень заклади, де дійсно немає жодної копійки у призначеннях, тому на розгляд нашої сесії пропоную звернення… звернення до Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки.

Я зачитаю дане звернення для стенограми, для того… тут знімає телебачення, щоби чули, про що йде мова.

“Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, вкотре звертаємось до Вас стосовно напруженої ситуації із заборгованістю по виплаті заробітної плати працівникам бюджетної сфери, особливо установ і закладів, які фінансуються за рахунок коштів освітньої та медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. В цілому незабезпеченість бюджетними призначеннями на оплату праці працівникам бюджетної сфери області за обов’язковими виплатами до кінця 2018 року складає 290,6 млн. грн., у тому числі по закладах охорони здоров’я, які фінансуються за рахунок коштів медичної субвенції, – 150,1 млн. грн., установах освіти – 119,1 млн. грн., інших закладах – 21,4 млн. грн.

Такий стан справ спричинив виникнення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів на 11.10.2018 р. в сумі 113,3 млн. грн., в тому числі прострочена заборгованість по галузі охорони здоров’я – 23,5 млн. грн., освіти – 14,3 млн. грн. Найбільше це відчутно у закладах Богородчанського, Верховинського, Косівського, Тлумацького, Рогатинського, Коломийського районів, де за рахунок вересневих призначень частково погашено заробітну плату за червень-липень 2018 року.

Водночас, зазначене створює фіскальний дисбаланс та призводить до протермінування у сплаті обов’язкових податкових платежів, що в свою чергу відбивається на додаткових фінансових витратах бюджетних установ у вигляді штрафних санкцій. Одночасно управліннями
державної казначейської служби України блокуються рахунки, за результатами перевірок працівниками управління Держпраці накладаються штрафи на керівників закладів бюджетної сфери за порушення законодавства про працю в частині несвоєчасної виплати заробітної плати.

Обмеженість фінансового ресурсу місцевих бюджетів області та неможливість вирішення питання шляхом внутрішніх резервів ставить під загрозу повноту та своєчасність здійснення таких виплат.

Разом з тим, з метою недопущення виникнення простроченої кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери області за рахунок коштів місцевих бюджетів різних рівнів, додатково на оплату праці спрямовано 148,5 млн. грн.

З обласного бюджету додатково місцевим бюджетам було виділено кошти в сумі 25,3 млн. грн. за рахунок нерозподіленого резерву дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Однак це не вирішує проблеми, оскільки незабезпеченість видатками на оплату праці працівникам бюджетних установ області до кінця року залишається значною.

Низький рівень фінансової забезпеченості місцевих бюджетів не дає змоги вирішити питання самостійно. Тому у випадку відсутності додаткових субвенцій з Державного бюджету, вже навіть у жовтні-листопаді може наступити колапс діяльності окремих бюджетних установ області, особливо закладів охорони здоров’я, а також непередбачуваний соціальний вибух серед населення районів і міст.

Виходячи з вищенаведеного, з метою недопущення соціальної напруги в області та забезпечення своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області до кінця 2018 року, недопущення росту кредиторської заборгованості, просимо виділити додаткові кошти з державного бюджету в сумі 290,6 млн. грн.”.

Колеги, щоби я не був голослівним, щоби я не називав інші райони, я наведу приклад по закладу, який я очолюю на сьогодні.

Ми можемо посміхатись, можемо рахувати, скільки працює на 0,5, 0,25 ставки, але картина станом на сьогодні наступна.

Солотвинська лікарня має небюджетну заборгованість в сумі 582 тис.грн. за вересень місяць. Тобто, 582 тис.грн. немає бюджетних призначень на вересень, нуль – жовтень, нуль – листопад, нуль – грудень.

Серпнева зарплата не виплачена у сумі 993 тис.грн. Ця сума буде заплачена аж грудневими призначеннями. На сьогодні заблоковані рахунки, на сьогодні неможливо забезпечити функціонування машин медичної допомоги. І, голови, я вимушений, якщо питання не вирішиться, до наступного тижня під камерами телебачення зупинити весь транспорт і пояснити людям, чому машини не виїжджають. Тому що, навіть маючи гроші, ми не можемо отримати пальне. У нас заблоковані рахунки. Фіскальна служба накладає штрафні санкції за несплату ЄСВ за червень, липень, серпень в сумі 55 тис.грн.

Щоб ви зрозуміли, що це таке для Солотвинської лікарні – 55 тис.грн., на місяць ми харчуємо на 25 тис.грн., медикаментів маємо на 56 тис.грн., пальне беремо на 26-27 тис.грн. Це по знижених цінах пальне, щоби місяць працювати. А це у нас такі штрафні санкції.

Були штрафні санкції накладені за серпень місяць і наступні місяці тут автоматично.

Якщо не буде прийнято рішення про збільшення дохідної частини хоча би на папері, щоб надати призначення, ми – в колапсі.

Тому, коли я говорив, що є колапс, усі усміхались.

Голово адміністрації, голово ради, я звертаюся до вас. Питання вже сьогодні, його вже треба вирішувати. Ви знаєте, я не можу зрозуміти, коли ми розподіляємо кошти навіть на ту зарплату, це ж елементарно, у мене таблиця: до кінця року по кожному місяцю видно, скільки коштів є, яка заборгованість виникає. Тому, будь ласка, закривайте питання, вирівнюйте на один рівень. Немає у всіх на 1 жовтня, то нехай у всіх на 1 жовтня не буде.

Я не можу зрозуміти: у Богородчанському районі, коли 16 серпня з обласного бюджету рішенням бюджетної комісії було виділено 700 тис.грн., а мені дали на рахунок 200 чи тих 127 тис.грн., які треба було заплатити, 4 вересня. Ми проплатили, але дальше заблоковані
рахунки.

Скажіть, будь ласка, кажуть: вертикалі немає, чи дають недостовірні дані?

Голово обласної адміністрації Олеже Романовичу! У вас вертикаль діє. В обласній раді, у нас немає вертикалі, бо ради не підпорядковані.

Я не думаю, що вас би обманювали тими даними, які подають, чи приховують заборгованість, чи не приховують. Тобто, ви маєте володіти реальною картиною, яка є в області. І я прошу вас: зверніть увагу і зробіть все можливе й неможливе для того, щоб уникнути небажаного соціального вибуху.

Там звинувачують, що була перекрита дорога у Солотвині. Я відношення до того ніякого не мав, я був тоді з комісією Кіровоградської обласної ради. Але медики налаштовані, люди вже не мають реально, за що купити хліба.

Йде реформа, ми показуємо реформу і тим самим цю реформу задавлюємо.

Тому, колеги-депутати, прошу підтримати дане рішення.

Олеже Романовичу, прошу дати доручення відповідним службам обласної адміністрації, департаменту фінансів, по вертикалі головам районних адміністрацій, фінансовому управлінню, нехай нададуть реальну заборгованість, яка на сьогодні є.

Знаєте, мені гірко говорити, в минулому році Богородчанський район дав найбільше для погашення такої проблеми, найбільше дав, у кінці року дали так, як усім. Цього року Богородчанський район не має перевиконання: мінус півтора мільйони – виконання дохідної частини, і практично дали мізер, а з того мізеру дали те, що є.

Якщо… я вже говорив, якщо це хочуть мене “тролити”, тобто, підставляти, що я – керівник, депутат обласної ради, багато говорю, – питань немає, але я реально на всіх рівнях докажу по кожній цифрі, де я винен, а де я не винен. Тобто, якщо держава не дала, якщо органи влади не дали, нічого не зробили, значить, вини керівників немає.

Я би не хотів, щоби керівники виконавчої влади говорили: а що ми зробимо, як немає
коштів? На то є влада, щоби щось робити, вирішувати питання по суті.

Щиро дякую, підтримайте.

І, голови, візьміть це як депутатський запит мій, депутатське звернення для вирішення даного питання.

Я, Олеже Романовичу, дам штрафні санкції, щоб ви подивились.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Я щиро дякую за увагу. Якщо є запитання, відповім.

О.Сич. У вас ще 26 секунд.

М.Піцуряк. Ну, я на запитання вже…

О.Сич. На запитання є окремий час виділений Регламентом.

М.Піцуряк. Бачите, як я розраховую…

О.Сич. Чи є запитання, шановні колеги?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка.

Р.Білик. Шановний Манолію Васильовичу! Я бачу цю суму, яку ви вказали, на території нашої області є небагато ОТГ, де знаходяться лікувальні заклади такі, як у Заболотові. От, Заболотівська районна лікарня. Донедавна це було питання цілого району, зараз це питання виключно громади.

На жаль, я не зміг бути на президії обласної ради як голова комісії, але я хотів би… Чи десь з’являється там цифра? От, допустимо, Заболотівської ОТГ саме по районній лікарні? Бо так вона поки що називається.

Значить, 3 млн. 200 тис.грн. не вистачає до кінця року на заробітну плату, це навіть при тому, що 70 чоловік, скажімо так, незаконно звільнено. Ну, люди будуть доводити свої права в судах, це зрозуміло. Вже там дехто звернувся. Але я прошу вас: чи враховано, чи ні?

М.Піцуряк. Романе Павловичу, я дякую за запитання. Я би хотів пояснити два питання. Є протермінована заборгованість, тобто, термін сплати якої більше 30 днів від звітного періоду, коли треба було виплачувати, і є несвоєчасно виплачена зарплата. Тобто, якщо у нас на сьогодні є 23 млн.грн. чи 31 млн.грн., по різних даних, мільйон протермінованої, то у нас 113 – несвоєчасно виплаченої, а до кінця року не вистачає… та сума – 290 млн.грн., де охорона здоров’я займає свою суму.

У мене є дані, які мені надало фінансове управління, вчора, буквально о 5 год. увечері мені скинули електронкою: всі ОТГ і Заболотівська – нулі стоять. Ніде, ні місцеве самоврядування, ні освіта, ні охорона здоров’я не показано по ОТГ, жодної копійки не показано заборгованості, окрім Тлумацької ОТГ… Там є Тлумацький район, але то Тлумацький район, по ОТГ немає. Показана протермінована заборгованість: Богородчанський – 993 тис.грн., Коломийський – 3 млн. 198 тис.грн., Косівський – 1 млн. 412 тис.грн., Рогатинський – 4 млн…

О.Сич. Регламент!

М.Піцуряк. І Тлумацький – 146,7.

О.Сич. Відповідь на запитання – до 1 хвилини. Не перетворюйте запитання на доповідь.

Чи є ще запитання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. У мене є запитання. Манолію Васильовичу, чиєю власністю є Солотвинська районна лікарня?

М.Піцуряк. Голово, я…

О.Сич. Чиєю власністю? Запитання конкретне.

М.Піцуряк. Голово, я на минулій сесії відповідав. Власністю… Солотвинська… Всі районні… центральні районні лікарні, районні лікарні є власністю… це комунальна власність районних рад.

О.Сич. Дякую. Дякую. Мене відповідь задовольняє. Дякую.

Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Займіть своє місце…

М.Піцуряк. Але проблема, шановні депутати обласної ради…

О.Сич. Чи є, шановні колеги, бажаючі взяти участь в обговоренні?

М.Піцуряк. …проблема є людей в області, але не тільки районної ради.

О.Сич. Будь ласка, депутат Левицький.

О.Левицький. Добрий день, шановні пани і панове! Я так зрозумів, що в ОТГ у нас все так добре, що вони мають борги і мають потреби, і навіть це визнають. То якось воно все-таки не грає, не клеїться одне з одним.

Але ми пишемо в пункті першому: “Визнати стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ…”, перераховуємо райони, “…незадовільним”.

Я вже раз про це говорив. Я розумію, що цей, напевно, проект рішення готували якісь конкретні люди, і, напевно, автор так повважав, що так можна написати. Ну, подивіться в Конституцію України, подивіться у Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, подивіться Закон “Про місцеві державні адміністрації”, це є компетенція, повноваження і відпові­дальність органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади.

Виходить, що ми у зверненні, яке направляємо Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради, Мінфіну, Мінохорони здоров’я, Міносвіти, пишемо, що ми неналежно виконуємо Конституцію, закони, бо не забезпечили виплату заробітної плати належним чином. Ну, самі про себе пишемо, як мені здається, недоречні речі. Я пропоную це змінити і виписати так, аби це не було, що ми самі себе поб’ємо, як колись в одному з творів “Вдова”. Дякую.

О.Сич. Дякую, Олександре Миколайовичу.

Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є пропозиції до проекту рішення? Трошки пізніше.

В.Гладій. За основу.

О.Сич. Одну хвильку! Ще є бажаючі. Є пропозиція, Остапе Васильовичу?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Обговорення? Будь ласка.

Передайте мікрофон Остапу Васильовичу Дзесі.

О.Дзеса. Шановні колеги! Шановні запрошені! Чи є проблеми з виплатою заробітної плати у бюджетній сфері? Вони є. Ми це визнаємо всі.

Чи викликає це у когось якісь насмішки, ще якісь інші речі? Я думаю, що насмішки з цього можуть викликати тільки у невігласа. Це проблема наших людей, людей, які працюють у бюджетній сфері.

Ми у прямому ефірі, колеги. Чи є це якийсь колапс?

Ну, давайте не будемо ми загострювати так уже надзвичайно ситуацію. Проблема є,
колапсу, як на мене, немає.

У нас, я не хочу вдаватись у подробиці, ми розглядали це питання в різних ситуаціях, в тому числі, у департаменті фінансів, у нас менш-більш врегульовано питання з виплатою заробітної плати у освіті, в закладах освіти. Немає там таких якихось кричущих невиплат, і ми переконані всі, що до кінця року там буде наведений порядок.

Інші сфери – соціальний захист, культура, спорт, молодь – немає там таких кричущих
фактів, тим більше, якогось колапсу.

Чи є проблеми з виплатою заробітної плати серйозні в охороні здоров’я? Вони є. На жаль, вони є. Але я говорив на сесії 21-го числа, 21 вересня, я зараз хочу повторити: шановні колеги, якщо ми будемо вимагати дій тільки від уряду у наведенні порядку в охороні здоров’я, нічого доброго це з цього не вийде. Нам потрібен “двосторонній рух”: ми наводимо порядок із закладами… Я не буду повторювати, я говорив, давайте ми будемо наводити в області, робити ту роботу, яку ми зобов’язані всі, і депутатський корпус в тому числі, і виконавча гілка влади, ми будемо наводити порядок там, ми покажемо цифри, що від нас залежить, що ми зробили. Я назву цифру приблизно так: тільки за рахунок того, що у нас є там 0,25, 0,5 ставки, люди працюють, але податки сплачують всі, я скорочую назви, 22 млн.грн. ми втрачаємо коштів на рік. Чому ми про це не говоримо? Що, це малі кошти? Та це майже бюджет розвитку області, обласного бюджету, люди!

Чому ми не говоримо, що… Я дуже, мене втішила цифра, коли ми були в школі, у закладі I-III ст., я по-новому ще не називаю школу, я питаю: скільки дітей навчається? – 380, в середньому, учнів. Скільки працівників? – 67.

Люди, я не хочу ображати нікого, у нас райони є, де школа I-III ст. – 34 учні, 43 – працівники. Яка держава, яка держава може винести таку напругу, таку наругу над собою? Ніяка держава. Ми всі зацікавлені в тому, але всі, не тільки повинна бути зацікавлена обласна адміністрація чи депутатський корпус, а всі ми повинні бути зацікавлені в тому, щоб навести порядок. І все, і рухатись. І я думаю, що… у мене відчуття…

О.Сич. Регламент!

О.Дзеса. …таке особисте, що ми загострюємо увагу, і я впевнений, що до кінця року ця  проблема з виплатою заробітної плати буде вирішена.

О.Сич. Регламент!

О.Дзеса. Дякую. Я закінчив.

О.Сич. Хто ще бажає виступати? Є. Будь ласка. Мікрофон у залі.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я бачу. Я бачу всі підняті руки.

Королик Михайло Михайлович, будь ласка.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні депутати! Дійсно, наводити порядок потрібно, і це зрозуміло, мабуть, кожному українцю, а особливо депутатам, тут всі освічені люди. Але друзі, люди на сьогоднішній день мають заборгованість по зарплаті. І ті люди безпосередньо не винні в тому, що їм не виплачується заробітна плата. Вони свою роботу зробили, у них є сім’ї, і вони повинні за це отримати гроші. І на цьому крапка.

Минулого тижня під стінами обласної державної адміністрації вчителі, медики, люди сфери культури, соцзахисту робили пікет. Робили пікет не через одну чи іншу політичну силу і не через те, що їм так добре живеться. Вони вийшли на вулицю у зв’язку з тим, що їх об’єднала одна-єдина проблема на всіх: в тому чи іншому районі є проблеми чи в освіті, чи в медицині саме по заробітній платі. І потім з цілої України люди з’їхались під стіни Верховної Ради України з тою самою проблемою.

Уряд нашої держави прекрасно знає, яка ситуація, і ті звернення, які ми робили серед року, ми їх робили не просто так, для того, щоб попіаритись чи лишній раз пошуміти. Ми їх робили з тою метою, щоб уряд робив вчасно висновки. Нам розповідають про те, що відбувається реформа освіти, медицини. І дійсно є напрацювання, але повна оптимізація – це не є реформа. Потрібно створювати нормальні умови для наших працівників соціальної сфери, освітньої сфери, культурної, медичної, але також потрібно дбати за те, щоби люди, які отримують заро­бітну плату, щоб вони її завжди отримували у повній мірі і вчасно. Тому що це особливо стосується тих сімей, де два педагога чи два медика. Щоб потім ніхто не звинувачував, що ті два медики чи педагоги якось не так себе ведуть чи щось не так роблять.

Я вважаю, що це питання державницьке, ми сьогодні повинні підтримати це звернення повністю, а ви, Остапе Васильовичу, маєте можливість по лінії президентській напряму просити у нашого Президента і Прем’єра, щоб вони накінець відреагували тим, що виділили гроші на заборгованість. Дякую.

О.Сич. Остапе Васильовичу, я би пропонував, щоб ви прямо зараз взяли телефон і перетелефонували Президенту. Ну, чого ви сидите? Вже йдіть, телефонуйте!

Бачу, піднімав руку Святослав Никорович. Будь ласка.

С.Никорович –депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”, в/о № 1, селище Богородчани. Я хочу апелювати до того, що колапс у зарплатах є. По-перше, їхній рівень не відповідає жодним нормальним міркам, а не те, що взагалі не виплата зарплати. Тобто, коли людина працює на мінімальну зарплату – 4200 грн. викладача чи медика за 3700 грн., то вона виїжджає за кордон. Тут вже є колапс, тому що ми втрачаємо вже цінні кадри.

Інша річ, наприклад, у дошкільних закладах підняття зарплати не відбулося, тобто, там завідувач садочка може мати зарплату 4200-6000 грн. І це є нормальна ситуація в бюджетній сфері? Тоді, коли Косюк отримує мільярдні дотації, чи, наприклад, керівник “Укрпошти” має мільйонні премії, то це нормально? Це не є колапс у зарплатах?

Тобто, тут є дуже серйозна проблема. Як на мене, звернення є дуже доречним, але ми вже двадцятий раз звертаємось. Нам треба діяти більш радикально. Я звертаюся до Манолія Васильовича. І тут є підтримка в тому, що ми готові всі разом діяти більш радикальніше, тому що зарплата… ми якісні кадри втрачаємо, підняття зарплат не відбувається, а дехто з провладних сил говорить, що це все нормально. Абсолютно ненормально. Дякую.

О.Сич. Будь ласка, Василь Іванович Гладій.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати, шановні запрошені! Дійсно, дане питання ми обговорюємо практично на кожному пленарному засіданні сесії обласної ради, і воно з кожною сесією залишається актуальним.

Я би не стверджував так однозначно, що у нас немає проблем із виплатою заробітної плати в освіті. Навіть ті цифри, які наведені у нашому тексті звернення, свідчать, що проблеми є, тому що 290 млн.грн., яких нам не вистачає на виплату заробітної плати, з них 119 млн.грн. – це освіта. І сьогодні проблеми є і в охороні здоров’я, і в тому числі в освіті.

Той “дзвіночок”, який ми побачили, як профспілки організовували на площі перед адміністративним будинком в Івано-Франківську, – це перший дзвінок. І ви побачили 2 чи 3 тисячі працівників бюджетної сфери, які не просто вийшли, тому що немає колапсу, немає великих проблем. Проблеми є величезні, і якщо їх не вирішувати сьогодні, то до кінця поточного бюджетного року “це вже не буде такий дзвіночок, це вже буде великий дзвін”. І я думаю, що цей дзвін буде добре чути по всій території нашої держави, тому що неможливо вирішити проблему виплати заробітної плати, якщо цього не буде бажати уряд і Верховна Рада.

Ми добре з вами знаємо, що у нас немає проблем із виплатою заробітної плати в бюджетних установах, які фінансуються з обласного бюджету. Це правда. Але у нас є проблеми по тих установах, які фінансуються з районних бюджетів і з бюджетів об’єднаних територіальних громад. Треба чітко сказати, що той формульний розрахунок, який сьогодні використовується, він, на жаль, сьогодні в повній мірі не забезпечується… не забезпечує виплату заробітної плати.

У нас є такий приклад, по-моєму, це Рогатинський район, коли порівняти розмір субвенції минулорічний і цьогорічний з підвищенням заробітної плати, то у нас розмір субвенції менший. Це неможливо, і про це треба відверто говорити.

Який є вихід з ситуації? Нам говорять завжди про два виходи: перший – це залучення
власних коштів, які є коштами органів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень. Замість того, щоб виконувати власні повноваження, органи місцевого самоврядування ці кошти віддають на виконання делегованих повноважень, на те, що повинна забезпечити держава. А ми розуміємо, що це за гроші. Це ті кошти, які повинні йти на розвиток територій. І сотні мільйонів гривень сьогодні з бюджету області, якщо порахувати м.Івано-Франківськ, інші міста обласного підпорядкування, районні бюджети, бюджети ОТГ, це сотні мільйонів гривень, які органи місцевого самоврядування направляють на виплату заробітної плати. Це не їхнє завдання. Є інший шлях, так званий “оптимізація”. Ну, тільки що Роман Павлович виступав: 70 осіб звільнили у Заболотівській районній лікарні. Скільки ще треба звільнити, щоби Заболотівська районна лікарня могла виплатити заробітну плату? Все рівно не може, все рівно 3 млн.грн. не вистачає до кінця поточного бюджетного року.

Тому, шановні колеги, якщо у нас не буде третього шляху: збільшення обсягу субвенції з державного бюджету, – неможливо вирішити дану проблему. Тому ми й постійно звертаємось. Я би дуже хотів, щоби дійсно уряд та Верховна Рада нас почули, тому що треба збільшити видатки з державного бюджету, а можливість для цього є. Тому що подивіться, скільки коштів йде на соціально-економічний розвиток територій. Тобто, кошти є в державному бюджеті. Просто треба почути поки що цей “перший дзвіночок” для того, щоб завтра не було великого дзвону. Дякую.

О.Сич. Кобилянський, будь ласка. Богдан Кобилянський. Передайте мікрофон.

Б.Кобилянський. Доброго дня, панове голови, шановне товариство! Насамперед, одне питання дійсно не підлягає сумніву, що треба заплатити людям заробітну плату. Вони відпрацювали, їм треба заплатити. І це ніхто не обговорює. Фракція “Солідарність” буде голосувати по даному питанню. Але я би хотів загострити увагу на іншому.

Олександр Максимович задавав питання, воно є надзвичайно слушним: хто на сьогоднішній день є засновниками шкіл, дальше, охорони здоров’я і тих лікарень, які ми сьогодні маємо, особливо дільничних лікарень.

Я буквально два тижні назад відвідав одну лікарню в одному районі, не буду називати, який район, яка лікарня, тому що це характерно майже для всіх районів. Лікарня, 45 чоловік працює в лікарні, із 45 чоловік, я десь був о 15 год., ми застали на роботі 5 чоловік. Біля тої лікарні є амбулаторія сімейної практики, і з 12 працівників, які там мають працювати, ми не застали нікого, вона була закрита. Плюс станція екстреної допомоги.

В чому питання? В чому суть цього питання?

7 чи 8 хворих на той час лежали в даній лікарні. Жодна держава, сама найбагатша не зможе таке профінансувати.

Хто засновником цієї лікарні є? – Районна рада.

Хто призначає керівників? – Районні ради.

Я говорю про те, щоби сьогодні районні ради так само несли відповідальність за той стан із виплатою заробітної плати, який сьогодні є в області. І вони так само… Адміністрації несуть відповідальність, районні ради призначають керівників, районні ради на сьогоднішній день засновують дані підприємства, і ніхто не несе відповідальності, а гроші має дати держава.

Я думаю, що абсолютно… сьогодні ці цифри є і у Міністерстві фінансів, цифри є і у Міністерстві охорони здоров’я чи освіти. Я думаю, що до кінця року уряд зробить все для того, щоби заробітна плата була виплачена. Але відповідальність мають на сьогоднішній день нести всі, в тому числі органи місцевого самоврядування. Дякую.

О.Сич. Дякую. Чи є ще бажаючі? Є. Михайло Іваночко, будь ласка.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я би хотів апелювати до виступу пана Кобилянського, адже кожна районна рада делегує повноваження адміністраціям, і адміністрації виконують… мають виконувати свої обов’язки, в першу чергу. І не треба звинувачувати депутатів, які дійсно відстоюють інтереси громади, які дійсно обрані людьми, а не призначені невідомо ким. Це перше питання, перша відповідь.

І друге. Хто до цього довів, що 5 чоловік тільки було на роботі? Саме ви, директор департаменту, напевно, і ваше керівництво держави, яке проводить реформи вже цілих 5 років! Не треба нікого звинувачувати! Дивіться, що ви робите, в першу чергу! Дякую.

О.Сич. Чи є ще, колеги, бажаючі виступити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. З вашого дозволу, я скажу декілька слів.

Я підтримую це звернення, але вважаю його принципово неправильним, бо ми стоїмо, як жебрак з протягнутою рукою, і кажемо: подайте нам рибку. А може треба вимагати вудку, а не рибку? Бо увесь час будемо жебраками.

Тому, насправді, звернення мають носити принципово інший характер: внесення змін до чинного законодавства.

Перед цим я скажу таку річ. Кожен має нести свою відповідальність. Не тільки втішатись владою, а нести відповідальність. Обласна рада керує об’єктами спільної власності, а це обласна лікарня, драмтеатр, обласна філармонія, цей заклад, в якому ми перебуваємо. І якби… я чому задав питання Манолію Васильовичу, бо якби він сказав, що ось цей заклад, де немає заробітної плати, то сказав би: панове депутати, це наша власність, ми повинні думати.

Немає сьогодні проблем із закладами обласної власності, які обслуговують спільні інтереси всіх громад області, не конкретної громади, не конкретного району, всіх громад.

Районна рада, районна адміністрація. Районна рада обслуговує спільні інтереси громад району, і вона так само відповідальна за діяльність своєї власності: своєї районної школи, своєї районної лікарні, ФАПу і тому подібне.

Якщо не стає бюджету, чи винувата обласна рада? – Ні! Напевно, треба вносити зміни до бюджетного законодавства і треба звертатись до Кабінету Міністрів. Навіть не так: до Верховної Ради, вносити зміни до бюджетного законодавства, аби надходжень до районного бюджету вистачало виконувати свої повноваження, щоб ніхто не був жебраком.

Якщо об’єднана територіальна громада відповідальна за свої об’єкти і у них є проблема з коштами, треба вимагати внесення змін до чинного законодавства для наповнення бюджетів ОТГ. Колеги, ви повинні зрозуміти: чим більше ми коштів забираємо з обласного бюджету, зі спільного обслуговування інтересів громад і віддаємо в село на школу, на лікарню, тим більше ми збіднюємо нашу обласну лікарню, нашу обласну дитячу лікарню, не додаємо їм, наш драмтеатр, нашу філармонію, наші такі школи-інтернати, які є тут. І тоді ми “плачемо”, що у них маленьке фінансування на харчування і на ліки, бо ми гроші видаємо туди, куди би не повинні.

Чи треба грошей в районний бюджет? Повторюю: треба! Але треба вимагати змін законодавства, щоби районний бюджет “не стояв із протягнутою рукою”.

Чи треба більше грошей ОТГ? – Треба, бо насправді ціль ОТГ не досягнута, всі вони не є фінансово самодостатні, окрім декількох. Тоді треба внести зміни до законодавства і наповнити бюджет ОТГ, а не стояти жебраками.

Аби не дискутувати, хто відповідає за районну лікарню: районна рада чи адміністрація, – треба принципово вимагати іншого – внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, щоби той, хто приймав рішення, втілював і відповідав. А то районна чи обласна рада не має виконавчого комітету, вона рішення приймає, а втілює обласна адміністрація і районна адміністрація. І попробуй знайти крайнього, хто винуватий. Це ви далеко не завжди, колеги-депутати, розумієте. А що робити простим людям із села, які абсолютно не розуміють, які повноваження в районної ради, адміністрації, в обласної ради, в адміністрації? Назва
“обласна”, значить за все відповідають, навіть за суд відповідає, за прокуратуру, за міліцію, за всіх!

Таке бачення в людей. Тому повторюю: треба вимагати принципових речей, а не бути жебраком – внесення змін до законодавства.

Але каже Василь Іванович, що як тільки поміняється влада, буде новий курс, і все буде краще.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ми завершили розгляд цього питання.

Я чув, що є пропозиції до проекту рішення. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Проти? Утримався?

Пропозиції. Будь ласка, в залі є мікрофон. Дебенко Ігор.

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. За основу прийнято.

Будь ласка, пропозиції.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Олександре Максимовичу, шановні колеги-депутати! Власне, підтримуючи це звернення, абсолютно ті проблеми, які є, власне, не лише очевидно в медицині і в охороні здоров’я, в освіті, але необхідно говорити про такі галузі, як культура, мистецтво, соцзахист, таку галузь, як фізична культура, спорт. Проблема є очевидно всіх, і якщо навіть не лише у заборгованості, то в іншій стороні, на яку я хочу звернути увагу.

Власне, як пропозицію до проекту рішення пропоную внести останнім абзацом наступне речення…

Голос із залу. (Без мікрофона).

І.Дебенко. До тексту звернення.

“Окрім того, звертаємо увагу на необхідності впорядкування системи оплати праці працівників бюджетної сфери, що здійснюється відповідно до розмірів посадових окладів на основі Єдиної тарифної сітки, забезпечення справедливості в умовах оплати праці, шляхом повернення до практики прирівняння розміру посадового окладу працівників першого тарифного розряду до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а не чинного прожиткового мінімуму”.

Дякую.

О.Сич. Поступила пропозиція. Колеги, ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Чи є ще пропозиції до проекту рішення?

І.Дебенко. Дякую.

О.Сич. Немає. В такому разі ставлю проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Прошу визначатись. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Мене інформують, що у залі вже присутній 61 депутат.

І.Шевчук. В залі сидить 57.

О.Сич. Зареєструвався 61.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, люди добрі, якщо хтось вийшов до вбиральні, то я ж не буду слідкувати. Я кажу, скільки зареєструвалось.

І.Шевчук. Я це сказав, щоб не було сумнівів у голосуванні.

О.Сич. Розглядається питання “Про функціонування загальної середньої освіти області та реалізацію концепції Нової української школи”.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

В.Кімакович. Шановні голови, шановні панове! Вітаю вас на освітній сесії. Дякую, що депутати присвятили час освіті нашої області, тому що ми завжди говоримо, що освіта – це інвестиція, це не витрати, і все, що ми сьогодні побачили, і ми хочемо поговорити. І з тої
презентації, яку я покажу, буде навіть зрозуміло частково, чому у нас виникають проблеми із фінансуванням. Тому що вони чітко прив’язані і до мережі, і до цього процесу.

Я коротенько буду говорити про всі галузі освіти… Деякі не мають відношення до обласної влади, навіть до районної влади, вони лежать у повноваженнях деяких органів місцевого самоврядування, але ми просто повинні знати ту господарку, яка у нас є в області.

Ну, це стосується дошкільних закладів та садочків. Ви бачите, скільки закладів було у 2015 році, скільки у 2018 році. Ми бачимо, що це болюче питання, і ми приділяємо велику увагу спільно з органами місцевого самоврядування, ми бачимо, що ми… кількість місць створених неухильно зростає. Коли у 2015 році у нас було 25733 місця, то у 2018 році, на сьогодні, ці дані оперативно міняються, бо, дякувати Богу, відкриваються садочки фактично щотижня, ми бачимо, що вже є 29488 місць.

Тому це один з пріоритетних напрямків діяльності в освіті області, і він добре виконується.

Щодо шкіл. Школи наразі, як говорилось, це є делеговані повноваження, це делеговане повноваження, і з прийняттям Закону “Про освіту” ми побачимо, що з 2021 року, в кращому випадку, у 2029-му – у віддаленій перспективі, в цей період, нам в область будуть передані делеговані повноваження по утриманню третього ступеня освіти.

Ви бачите, що на сьогодні існує 706 закладів освіти у нас, в області, з них: 96 – це першого ступеня, відповідно до нового закону, це початкові школи, 259 – це I-II ст., відповідно до нового Закону – це гімназії, і 325 – III ст. – це ліцеї. І та 21 школа, які II-III ст., вони також будуть називатись ліцеями, тому що відповідно до вищого ступеня.

У нас відбулося зниження кількості шкіл, але це зниження кількості шкіл відбулося не шляхом закриття. Одиниці у нас за останні роки закрилось шкіл, і то не через те, що просто фізично немає учнів у школах, а через те, що ми створюємо опорні школи і створюються філії, і вони втрачають функції юридичної особи, і у нас відбувається… Ми маємо на сьогодні 31 філію в опорних школах. І коли ви будете дивитись на цифри, ви будете бачити, що це зменшення кількості шкіл відбулося за рахунок приєднання до філій. У нас зараз 9 опорних шкіл на території області. Це малий показник, але опорні школи – це інструмент, а не самоціль, інструмент, власне, той, який надає хорошу освіту і приводить мережу до відповідного рівня.

Щоб ви розуміли, ми подали цифри за 2000 і 2018 рік: двадцять років пройшло. Ми бачимо, що тоді у нас існувало 767 шкіл, на сьогодні – 706 шкіл, але тоді було 221, 222 тисячі майже учнів, а зараз ми маємо 154 тисячі учнів. Кількість шкіл катастрофічно не зменшилась, а кількість учнів дуже просіла. І демографічні дані свідчать про те, що до 2030 року демографічного зростання на території області не передбачається. Тобто, це буде синусоїда, але ця синусоїда не дозволить збільшити великою кількістю учнів у наших школах.

Також ви бачите, що педагоги, які працюють, і це впливає й на ЄСВ, інші виплати, повне та неповне навантаження. Там є порівняння 2014 і 2018 роки, ми порівняли. Заходи, які ми зробили з 2014 по 2018 рік, ми говоримо про те, що ми піднімаємо кількість працівників, які працюють на повному навантаженні, але цей процес є дуже важкий.

Малокомплектні школи. Одна з причин виникнення заборгованості – це малокомплектні школи. Вони пов’язані також з демографічною ситуацією.

Ви бачите, що у нас є 28 шкіл I-III ст. до 100 учнів, 27 закладів I-II ст. – до 40 учнів, і 7 закладів I ст. – до 10 учнів. У нас є школи, в яких навчається 3 учнів, I ст. Тому ми розуміємо, що це навантаження дуже велике йде на місцеві бюджети.

Ці всі причини, вони не просто, це об’єктивні причини, пов’язані з демографією, з еміграцією, з урбаністикою, але ці причини… Наша область є сільськогосподарською, зміна структури виробництва: колгоспи пішли у минуле, колективні підприємства: ту функцію, яку виконували 400 людей, зараз виконує 40 людей, я про механізаторів говорю. Це призводить до того, що найбільші проблеми у нас з освітою, з мережею не у гірських районах, як би здавалось, бо вони у нас в сільськогосподарських районах: це Рогатинський, Галицький, Тлумацький, Городенківський. Я хочу сказати, що всі школи опорні, які ми створили, знаходяться на цій території. Тому ми будемо говорити, що ми не стоїмо осторонь, але працюємо в цьому напрямку.

Один з напрямків – це обдаровані діти. Ми говоримо про те, що 11 учнів стали переможцями Міжнародного мовно-літературного конкурсу, один учень здобув перемогу у конкурсі ім.Яцека, двоє учнів здобули… Шевченківським дням, 7 учнів дістали призові місця у Міжнародному конкурсі українознавства, 6 команд здобули призові місця на всеукраїнському рівні на турнірі з математики, економіки, біології.

Тобто, обласна рада не стоїть осторонь і вона стимулює тих дітей, тому що одне із завдань – знайти цю обдаровану дитину, щоб вона не загубилась, дати їй путівку у життя. Тому стипендію голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради мають 48 учнів, одноразовою матеріальною виплатою 40 випускників шкіл нагороджені. 12 учнів отримують стипендію Президента, одну стипендію ім.Шевченка, одну стипендію Кабінету Міністрів. Це є заслуги за цей рік.

Інклюзія. Один із викликів часу – це діти з особливими потребами мають іти у загальноосвітні школи. Ми ще на цю тему будемо говорити, коли будемо говорити про інтернати. Але ви повинні побачити динаміку… заклади дошкільної освіти – садочки. У 2015 році у нас було нуль дітей у садочках з особливими потребами. У 2018 році у нас є 35 садочків, 41 група і 44 дитини з особливими  потребами, які відвідують садочки.

Загальна середня освіта в школах. У 2015 році у нас було тільки 12 шкіл з 14 дітьми. На сьогоднішній момент, це також цифра є динамічна, у нас 321 школа, 376 дітей, в яких навчаються діти з особливими потребами. Тут ми можемо говорити про певні здобутки, тому що ці діти не тільки отримують з неї, вони соціалізуються і позитивно впливають на весь клімат, мікроклімат у колективах і у суспільстві.

Ще повертаючись до кількості учнів і вчителів, бо це також дуже сильно пов’язано із зарплатами. У 2000 році у нас була 221 тис. учнів, як я говорив, і 15 тис. вчителів, у 2018 році у нас 154, 155 майже тисячі учнів, а вчителів 18 тис. 776. Ви бачите, як просіла на четвертину кількість учнів, а кількість вчителів не зменшилась. Ми дальше утримуємо цей баласт. Але їх не буде більше, дітей, ми вже говорили, що демографічна ситуація така, що вона синусоїдна, вона не буде мінятись. Цей виклик впав…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я прошу не перебивати доповідача.

В.Кімакович. Я маю на увазі, це не вчителі баласт, це мається на увазі проблема, як
проблема, яка нас тисне, фінансова проблема. Я говорю про фінанси, а не про людей.

Це фінансове навантаження дуже сильно впливає на районні і міські бюджети. Тому що вони повинні утримувати цю мережу. Змінилась система, система змінилась, оця освітня формула. Освітня формула – дуже складна і дуже довга, але один із ключових показників… це наповнюваність учнів у класі. Наповнюваність учнів у класі визначається від території, від щільності населення, від статистичних даних, і він коливається від 9 учнів до 27 учнів.

У школах неповнокомплектних цей показник мав би бути 17, а ми маємо там 3 учні, 4, 5 – середня кількість, бо класів деяких немає. І це виникає фінансова прогалина, про яку ми
сьогодні говорили, чому вона виникає. Тепер зрозуміло цифрово, чому виникає ця фінансова прогалина.

О.Сич. Регламент підійшов, будь ласка, заокруглюйтесь.

В.Кімакович. Так. Кількісний склад педагогічних працівників. І тепер перейдемо до Нової української школи. Дуже коротенько скажу про компетенцію. Ми завжди говоримо, що компетенція… Що це таке? Ми показали ці 10 компетенцій, які повинні бути. Це все зрозуміло, що освіта стане гіршою: та ж сама математика, екологія, грамотність, підприємливість… ці всі речі відображені.

Ви розумієте, куди йде освіта, бо це молодша школа, як ми казали, початкова школа, гімназія і ліцей. В майбутньому всі ліцеї будуть творити єдиний освітній простір на рівні області, це буде зона відповідальності області, і він буде створений з академічних ліцеїв, професійних ліцеїв і професійних коледжів. Це ті заклади, які якраз сьогодні відвідували, вони будуть зоною відповідальності області. Тому є важливим зараз зберегти профтехосвіту нашу, коледжі, підтримувати ліцеї, тому що в майбутньому це наша буде зона відповідальності.

Нова українська школа в коштах. Ви бачите суми коштів, які виділені державою, це 48,6 млн.грн. загалом, тут є ще на співфінансування: майже 7 млн.грн. виділили місцеві органи влади, і ми бачимо меблі, дидактичні матеріали, мультимедійне обладнання. Десь ще тривають тендерні процедури, дещо ми вже бачили, вже доставлено в наші класи, які ми сьогодні бачили.

Шкільні автобуси – окрема тема. Дякуємо обласним депутатам за розуміння цієї проблеми. Ви бачите динаміку: у 2015 році – 2 автобуси, у 2016 році – 29, у 2017 році – 12, у 2018 році – 19. Тобто, ми “латаємо дірки”, які нанесені нам забиранням в АТО 25 автобусів, які не повернулись. Ми маємо ще потребу у 68 автобусах, але парк потрібно постійно оновлювати, багато з них є дуже старими.

Обласний бюджет ніколи не стояв осторонь від підтримки освіти області, і ми бачимо, ми підібрали коротенько цифри, скільки у 2015, 2016, 2017, 2018 роках виділено коштів, які йдуть напряму у місцеві бюджети і які йдуть… ці цифри придбання департаментом, це комп’ютерні класи і парти, які щороку закуповуються і передаються спільно з депутатами в наші освітні заклади.

Це коротенько така господарка нашої школи. Ми бачимо, куди ми рухаємось, ми маємо велике навантаження, перепідготували біля 3 тис. педагогічних працівників. І я думаю, що ті виклики, які у нас є для того, щоб дитина була конкурентноздатною, а ми вже трошки запізнюємось, бо Європа цей перехід від знаннєвої до компетентної школи почала років 8 назад, ми повинні наздогнати і спільно зробити для наших учнів якісні послуги, освітні кращими. Дякую.

О.Сич. Дякую, Вікторе Євстахійовичу. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка. По черзі підходьте до мікрофона, ставайте в “живу чергу” і задавайте запитання.

Будь ласка, Петре Васильовичу.

П.Книшук – в/о № 25, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Шановний Олександре Максимовичу, шановні колеги!

Оскільки в порядку денному сьогодні немає 68-го питання, тому я дозволю собі говорити дещо те, що я можу говорити.

Шановні колеги! Як кожна людина, я у своєму житті зробив дуже багато помилок.
Найбільші три помилки, які є, дві з них я не буду називати, тому що у залі є Орися Володимирівна…

(Сміх у залі).

…але все-таки третю дозволю собі назвати. Вона стосується того, що коли я очолив об’єднану громаду, Вікторе Євстахійовичу, коли я подивився на велику кількість юних, молодих і прекрасних жіночих сердець, і я себе картаю по сьогоднішній день, чому я не є освітянин. Я неправильно обрав професію.

Ми вступили в етап освітньої реформи. Основною ланкою освітньої реформи є наші діти. Вікторе Євстахійовичу, успіх нашої реформи в області буде залежати від того, як ви особисто, ваш заступник і ще причетні до  цього люди будуть займатись дитячою роботою. Цього я вам бажаю і всім нам.

О.Сич. А суть запитання?

(Оплески в залі).

Голоси із залу. Це побажання.

О.Сич. Так я дав час для запитань, а не для виступів.

В.Гладій. Це побажання було.

О.Сич. Колеги, у вас виступи чи запитання?

Голос із залу. Запитання.

О.Сич. Час для запитань. Є запитання? Є. Будь ласка.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! В контексті реформи хотів би відзначити те, що… запитати у вас, яка доля очікує спеціалізовані школи, зокрема гімназії в контексті реформи? Яке ваше ставлення до того, що з ними може бути здійснено?

В.Кімакович. Дякую за запитання. В контексті реформи всі ліцеї, а гімназії по факту будуть ліцеями, вони будуть надавати освітні послуги третього рівня акредитації, вони будуть профільними. Тобто, вони можуть бути монопрофільними або можуть бути багатопрофільними. Це буде залежати від уже тих конкретних кроків, які будуть… Тобто, їхня доля… Вони просто будуть набирати дітей, вони зараз набирають там з 6-го, середній ступінь, а вони будуть набирати тільки у старшу ступінь, і там навчання буде профільним. В тих школах буде не менше, ніж 100 дітей на паралелі, тобто, не менше, ніж 3 класи, така буде вимога для того, щоби можна було вести профілі як природничого напрямку, так і гуманітарного напрямку. Тому поміняється назва, суть не поміняється. Вони будуть готувати поглиблено, так як вони готують поглиблено зараз.

І.Дебенко. А чи відома вам думка стосовно таких новацій від самих працівників, від тих самих гімназій?

О.Сич. А може ми не будемо так діалог: а скажіть, а не скажу, а скажіть, а не скажу.

Запитання, сіли, в обговоренні можна потім вставати і говорити.

В.Кімакович. У нас є Закон “Про освіту”, і ми повинні його виконувати, Закон “Про освіту”.

О.Сич. Оксана Тебешевська, будь ласка.

О.Тебешевська – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. О, так уже добре. Нова українська школа, ви трошечки сказали про неї, але я вважаю, що замало. Це нові кадри, це нове методичне забезпечення і нова матеріально-технічна база. Якщо з кадрами, я вважаю, у нас більш-менш нормально усе йде, то перше питання методичного забезпечення, питання матеріально-технічного забезпечення ще далеко-далеко десь до того, щоб ми сказали, що це є нормально.

То у мене таке запитання: коли школи можуть очікувати на вирішення цього питання? Бо інакше реалізувати концепцію Нової української школи просто неможливо. Ви розумієте, про що я кажу. Програма є, а засобів для реалізації цієї програми школи не мають. Дякую.

В.Кімакович. Зрозуміло, що школа – в першу чергу, це педагог і діти, але не в останню чергу матеріальне забезпечення. Ми розуміємо, незважаючи на те, що відповідно до нових законів місцева влада відповідає за матеріально-технічне забезпечення, але реформу вони би не потягнули самостійно, тому держава виділила субвенцію. Якщо говорити у відсотковому значенні, то на дидактичні матеріали субвенції вистачить стовідсотково на всі школи, щодо парт, одномісних парт, які ви сьогодні бачили, це приблизно 75-80 відс. субвенції вистачить, щоб закрити це питання, щодо комп’ютерного обладнання, а це ноутбуки, фабрики друку, – це приблизно 75 відс., а щодо мультимедійного обладнання – трохи менше 60 відс. Але це є тільки субвенція. Ми знаємо, що дуже багато громад, дуже багато міст і дуже багато районів виділили у своїх бюджетах окремі рядочки для того, щоб ці 30 відс., 25 відс., що не вистачає державної субвенції, закрити. Тому глобально я думаю, що ми в… бо зараз відбуваються поставки, закінчуються тендерні процедури, на кінець листопада до початку грудня ми вийдемо по деяких питаннях на 100 відс., по деяких – 90 і більше відсотків. Тому такі плани у нас.

О.Сич. Я прошу дотримуватись Регламенту: запитання і відповідь – не більше 1 хвилини. Будь ласка.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка. Я не можу зрозуміти, я дочитався у довідці, там йде перший і другий пункт: спілкування державною (і рідною у разі відмінності мовою), а друге – спілкування іноземною мовою. Я не можу зрозуміти, що це означає.

В.Кімакович. Це компетенція: учень, який виходить зі школи, повинен спілкуватись державною мовою, а іноземною мовою він повинен також спілкуватись.

М.Іваночко. А що таке рідна мова?

В.Кімакович. Йде мова… У нас є одна школа у м.Івано-Франківську, в області, де мова навчання є польська і російська, це передбачено…

М.Іваночко. А це не іноземна хіба?

В.Кімакович. Є люди, які мають рідну мову у сім’ї, і це передбачено Конституцією їхнє право.

М.Іваночко. Це, на мою думку, комплекс меншовартості. Іноземна – то є іноземна, а українська – то є українська.

В.Кімакович. Там окремо написано…

О.Сич. Ви можете це сказати під час обговорення.

Наступний, будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Щиро дякую за доповідь. Шановні колеги! Ми знаходимось у прекрасній школі, яка є на обласному бюджеті. І хотів би подякувати колективу, який протягом десятиліть зберіг школу, вона у прекрасному виді, і це неможливо за декілька днів зробити її такою гарною, як вона є. Щиро їм дякую.

І запитання до вас, Вікторе Євстахійовичу. Я – головний лікар Солотвинської лікарні, і поряд є санаторна школа Солотвинська, яка мала такий тип дітей, як тут, а тепер зробили… санаторна школа для дітей із захворюваннями органів дихання. Уже десяток років є довгобуд, який ми не можемо здати. Тобто, реконструйоване приміщення, туди треба перевести дітей.

Я би просив вас, просив би владу, щоб на наступний рік, оскільки це обласний заклад, передбачити кошти і нарешті перевести діточок у те приміщення, яке вартує, там небагато залишилось. І поряд школа, середня школа, де вже нарешті… тут є один пункт: забезпечення меблями, зміцнення матеріально-технічної бази, щоби той зал, в якому ми сидимо, щоби там можна було провести культурні заходи, щоб та їдальня працювала, і щоби ми нарешті вже закрили питання: 12 років функціонує школа, а спортзал ще не функціонує. Прошу передбачити. Дякую вам.

В.Кімакович. Дякую. Це буде окреме питання розглядатись по інтернатних закладах, ми там скажемо кілька слів.

О.Сич. Колеги, чи є ще запитання? Не виступи, не побажання, запитання! Є, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

Р.Білик. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Яка доля тих комп’ютерних класів, які ми передбачали десь в цьому році для нашої області?

В.Кімакович. Проходять тендерні торги. У нас двічі Антимонопольний комітет переносив проведення закупівель, ми питання це накінець вирішили, працівники їздили на засідання Антимонопольного комітету в Київ, і питання знято вже накінець.

О.Сич. Я прошу взяти слово і давати запитання, а не “вискакувати, як Гриць з конопель”.

Колеги, ну, хочемо навчити суспільство бути впорядкованими, якщо ми самі такі невпорядковані! Ми хочемо казати: люди, дотримуйтесь закону, а свого місцевого закону – Регламенту обласної ради… ігноруємо просто! Я просто зобов’язаний його дотримуватись, тому я на це звертаю увагу.

В.Кімакович. 345 комп’ютерів.

О.Сич. Будь ласка, наступне запитання.

О.Книшук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Шановний пане голово, доповідаючий! Дякую за таку змістовну доповідь. Ми всі побачили, скільки грошей витрачається на навчання наших дітей, на виховання нашого підростаючого покоління. І, тим не менше, дуже багато з тих дітей, на яких ми витрачаємо такі великі кошти, чекають тільки тої пори, коли їм виповниться 17 років, вони отримають паспорт, заграничний… закордонний паспорт, вибачайте, і виїдуть на заробітки: Польща, Чехія і так дальше. Ситуація досить таки плачевна, особливо у сільській місцевості. Тому моє питання: чи є бачення, як зробити щасливими тих дітей не за границею, а тут, у нас, на Україні? Дякую.

В.Кімакович. Дякую. Ми не можемо створити робочі місця, ми можемо запросити
випускників продовжувати вчитись у наших коледжах та університетах, і таким чином залишатись тут. Це те, що ми можемо зробити як департамент освіти.

О.Сич. Будь ласка, наступне запитання.

М.Королик. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Дякую за вашу доповідь. Мені все зрозуміло. Єдине, користуючись нагодою, хотів би уточнити у вас. Садочок у Чернієві коли плануєте здавати? Школу у Раковці і школу у Боднареві, якщо маєте інформацію? Дякую.

В.Кімакович. Всі ці питання пов’язані з будовою, а департамент освіти займається навчально-освітнім процесом, а будовою займається УКБ, тому я наразі не маю відповіді на це питання.

О.Сич. Чи є ще питання? Будь ласка.

А.Романюк. Вікторе Євстахійовичу! Хочу знати інформацію відносно забезпечення підручниками, коли буде закінчений завіз підручників для 10-го класу?

В.Кімакович. Щоденно міняється ситуація. Планують… з коліс ми завозимо кожен день, по машині завозимо перші, десяті класи, інші класи і роздаємо. Якщо стосується вашої школи, ви до мене підійдете, я вам скажу, коли буде завершено.

О.Сич. Шановні колеги! Я даю слово коротеньке для голови адміністрації, бо у нас не всі депутати розуміють, хто будує школи, а хто навчає у школах.

О.Гончарук. Дякую, Олександре Максимовичу. Я буквально коротко проінформую, тому що насправді питання є надзвичайно важливим. Щодо введення в експлуатацію шкіл… Якщо цікаво, я надам інформацію щодо введення в експлуатацію. Значить, школа у Раковці буде здана до кінця поточного року, орієнтовний час введення в експлуатацію – другий квартал, грудень 2018 року, це школа у Раковці.

В Чернієві об’єкт плануємо ввести в експлуатацію до грудня місяця. Принаймні, школи у Раковці та Чернієві у нас будуть введені в експлуатацію в цьому році.

На наступний рік ми розглядаємо… зараз формується, буде формуватись бюджет, обговорюємо питання щодо школи у с.Крилос і школи у с.Чорний Потік. Це ті плани, які є у нас на 2019 рік.

Плануємо залучати кошти Державного фонду регіонального розвитку. Я думаю, що на найближчих сесіях ми доведемо, скажемо, наше бачення щодо вводу в експлуатацію загальноосвітніх шкіл і дитячих садочків. Дякую.

О.Сич. От, я не розумію, для чого задавати запитання. Що хіба не зрозуміло, що немає сенсу здавати після виборів? Треба здати до виборів школи, садочки. Тому, не питаючись, можна передбачити, коли вони будуть здані в експлуатацію.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Голос із залу. Бажано до квітня.

О.Сич. Бажано до квітня. Я думаю, що до квітня вони всі будуть здані. Що ви переживаєте? І буде субвенція з Фонду регіонального розвитку, все буде нормально. Треба вибори робити кожного року, тоді більше шкіл будемо здавати.

Голос із залу. Та вони у нас так і передбачаються: 2019, 2020… зараз так інтенсивно.

О.Сич. Колеги, більше немає запитань?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую доповідачу. Будь ласка, присядьте.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Встаньте в “живу чергу” біля мікрофону.

Ю.Черневий – голова постійної комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.  Шановний пане голово, шановні колеги! Кожен з нас, з депутатів займається освітою, адже у кожного на окрузі є освітні заклади, які звертаються до нас, якими ми опікуємось, яким ми хочемо допомогти, і, в принципі, ми завжди знаємо ті проблеми, а проблеми є практично в кожному навчальному закладі, особливо це стосується середньої освіти.

Шановні колеги! Якщо не брати до уваги міські школи районних центрів, нашого обласного центру, а брати саме сільські школи, то область чітко розділяється на гірські школи і на сільські школи рівнинної частини. І ті й ті школи мають великі проблеми, і ті, і ті школи мають свої особливості, не схожі одні на других. Але хочу сказати, що напевно ми ще довго не зможемо мати дешевої освіти в цих школах.

Якщо брати наші витрати, якщо брати функціонування самої школи, то кількість учнів може меншати, але штат повинен бути. У нас по великому рахунку немає особливої заборгованості для педагогічних працівників, які фінансуються з субвенції, але є багато заборгованості для обслуговуючого персоналу. Але є штат, безпека школи, функціонування школи, не завжди можна скорочувати відповідно до пропорції учнів, адже потрібні оператори, потрібні опалювачі, потрібен допоміжний інший персонал, який відповідає за безпеку і функціонування навчального закладу. Потрібен автобус, і незалежно від того, скільки він може підвозити дітей, але цей автобус має працювати, він має обслуговуватись, і він не є дешевий.

Якщо взяти навіть ціну автобуса, який був у 2015 році, він коштував десь орієнтовно 700 тис.грн., то на сьогоднішній день ми закуповуємо шкільні автобуси майже по 1 млн. 700 тис.грн., десь приблизно. Це при тому, що ми цю кількість автобусів, і державний бюджет, і наш обласний бюджет, збільшуємо.

Шановні друзі! Вам запропоновано рішення по цьому питанню обласної ради. І зверніть увагу, там тільки два пункти, які, в принципі, ми можемо контролювати обласною радою. Всі інші – це рекомендації місцевим радам в районах, в населених пунктах.

Я би хотів звернутись до депутатів: саме звернути увагу свою депутатську на округах, як будуть ці пункти виконуватись. Це і Нова школа, забезпечення. Не вина тут департаменту освіти чи інших в тому, що ще не забезпечена Нова школа, адже ми знаємо, що кожна реформа, зокрема ці реформи, вони не підкріплені у правовому плані, і ці блокування тендерів, затримка з постачанням вона не має правового прискорення цього процесу.

Я хочу звернути увагу депутатів на створення інклюзивного навчання в школах, особливо у сільських школах і у населених пунктах. Чи це зручно для тих дітей? Бо є інформація, що десь робиться це на третьому поверсі, десь робиться в іншому непристосованому приміщенні. Мені здається, що це треба проконтролювати нам, депутатам, і, звичайно, департаменту освіти, і тим керівникам з районів і з об’єднаних територіальних громад, які сьогодні присутні.

О.Сич. Регламент.

Ю.Черневий. Дякую.

О.Сич. Будь ласка, наступний.

Р.Білик – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Шановний пане голово, я живу і працюю у 50-му виборчому окрузі, який включає велику частину Заболотівської об’єднаної територіальної громади.

Віктор Євстахійович у своїй доповіді розповів про те, що дуже плідно працюється з місцевим самоврядуванням. Ну, можливо, десь воно так і є, я впевнений, що напевно десь так воно і є. Але це не стосується саме Заболотова.

У нас зараз виникають такі величезні проблеми саме в освітянській галузі, в тому числі. Попри те, що є проблеми там і зі сміттям, і з іншими галузями, але чомусь саме на освіті треба загострити ситуацію.

Я не жаліюся, але знаю, що людина представляла якусь політичну силу, отримувала десь добро від керуючої партії, цілеспрямовуючої. Тому я хочу сказати, що, будь ласка, вплиньте, бо у Заболотові скоро…

Голос із залу. (Без мікрофона).

Р.Білик. На голову… Тому що у Заболотові скоро буде революція. Я вам кажу так, як є.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Р.Білик. Ну, будьте добрі, дозвольте. Тому що людина втручається в роботу директорів. Якщо хтось не згідний з ним, він не підписує тарифікацію. Недавно буквально тільки тарифікації по окремих школах були підписані. Люди не отримували заробітну плату, була затримка. Тут багато освітян в залі. Ви розумієте, що це є. Людям дають догани для того, щоб… і для того, щоб у наступному… за наступною доганою просто… Не можуть бути всі в одній партії, хлопці і дівчата! Не можуть! І в Заболотові такого ніколи не було і не буде. Ну, зараз така створюється ситуація. Звільняють, розумієте, людину, директор школи, який займається політично-патріотичним вихованням молоді, серйозна людина, гарна. Ні, треба звільнити, бо є інше бачення. Якісь такі, знаєте, розпорядження неправильні видаються. Немає якоїсь співпраці ні з ким. То я прошу: десь в цьому плані треба впливати на нього.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Р.Білик. На голову ОТГ! А як ви думаєте? Не може бути ОТГ, жити своїм таким… однією думкою голови і все. Погрожують… такі погрози відбуваються у керівництва. Ну, не може такого бути!

Не можуть, знову ж таки, шановні, ну, я так бачу, що скоро назріє у нас дуже серйозна проблема, саме у Заболотові.

Я прошу, пане голово адміністрації, Вікторе Євстахійовичу, будь ласка, зв’язуйтесь, приїжджайте, надавайте консультативну допомогу, якось треба залучати профспілку, ну, якось треба працювати в цьому плані. Дякую.

О.Сич. Наступний, будь ласка, по черзі.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Власне, я продовжуючи тему гімназії, хотів би, в першу чергу, відгукнутись на репліку Віктора Євстахійовича, на його відповідь. Я погоджуюсь абсолютно з директором департаменту про те, що закон має виконуватись безумовно й абсолютно. Однак, зрештою, закон для того й вочевидь є законом і виникає як закон через те, що відображає принципи, які об’єктивно склались у суспільстві, закріплює їх нормативним чином будь-які посягання на ці принципи.

На жаль, точніше, на щастя, в новому Законі про Нову українську школу дійсно є багато позитивних речей, позитивних моментів, і ми вже це бачимо з початку цього навчального року. Однак, якщо говорити про гімназію, то на мою думку особисту, суб’єктивну, в даному питанні, в перспективах їхнього розвитку ми бачимо рух в односторонньому напрямку і, на жаль, не на користь самих гімназій.

Хочу відзначити те, що характерно за інформацією, якою я володію, що попри бажання та ініціативність директорів гімназії по всій Україні зустрітись в контексті обговорення цього питання з пані Міністром, пані Міністр відмовилась від будь-яких зустрічей, оскільки так, як було сказано, закон є закон, і закон має виконуватись.

Давайте будьмо об’єктивними. Я особисто навчався в Українській гімназії № 1 м.Івано-Франківська. Тут є багато колег-депутатів, які також проживають у м.Івано-Франківську і які, вочевидь, хотіли, або дали вже туди своїх дітей, які поступили в гімназію на конкурсній основі.

Ну, я хочу сказати знову ж таки свою суб’єктивну думку. На моє переконання, це на сьогодні один з кращих, якщо не найкращий заклад не лише у нас, в області, але й в Україні загалом. І про це свідчать й результати зовнішнього незалежного оцінювання, і ті вищі навчальні заклади, куди поступають випускники гімназії.

Що пропонується згідно з реформою, як було сказано? Знову ж таки скорочення: не після третього класу, щоби туди діти могли поступати і навчатись, а після дев’ятого.

На моє переконання, що про яку якість знань, про яке плекання цінностей, увагу й підхід до кожної дитини можна говорити, починаючи з 10-11 класів? Ну, вочевидь, нівельовується просто значення, нівельовується освітній процес, і якщо зараз працівники, викладачі гімназії, директори гімназій б’ють на сполох, то, на жаль, їх просто-напросто не чують і натомість чекають, що буде вирішено.

Я просто прошу, якщо це можливо, якимсь чином вплинути на ситуацію і дійсно зберегти той статус, який на сьогодні мають українські гімназії як у м.Івано-Франківську, так в Калуші, в інших містах нашої області, і в Україні зокрема. Дякую.

О.Сич. Ми шкодуємо, що немає представника Міністерства освіти. Бо, очевидно, ці слова адресовані, абсолютно справедливі слова адресовані не Віктору Євстахійовичу, а Міністерству, яке власне обстояло саме такий законопроект. Ну, вихід єдиний: ставати народним депутатом і вносити зміни, іншого виходу немає, щоб врятувати рідну гімназію.

Остап Васильович Дзеса.

О.Дзеса. Дякую. Я є представник, як тут було сказано, спрямовуючої і керуючої. Не тільки представник, але й маю честь…

О.Сич. Остапе Васильовичу, стаття 5 давно ліквідована у Конституції.

О.Дзеса. Ну, я тільки цитату наводжу.

Значить, мало того, я є голова обласної організації партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” в області.

(Оплески в залі).

Поаплодуйте. Дякую.  І я вам просто скажу, колего, що треба вміти програвати. Ви програли вибори, і ви не можете до того ніяк звикнути. І ви заявляєте черговий раз… Ви заявляєте черговий раз всякі тут… в прямому ефірі ви заявляєте всілякого роду нісенітниці.

Значить, є проблеми в багатьох школах…

О.Сич. Колеги, поважайте, будь ласка, один одного.

О.Дзеса. …є проблеми в багатьох ОТГ, але це не значить, що хтось там у Заболотові, якась одна політична сила чи один керівник узурпував владу і так абсолютно себе, скажу м’яко, некоректно веде. Це не відповідає абсолютно дійсності, я вам це гарантую. Це перше.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Дзеса. Я вам гарантую, бо маю  інформацію.

О.Сич. Колеги, Остапе Васильовичу! Я прошу вибачення. Колеги, піднімете руку, я дам кожному слово.

О.Дзеса. Правдиву інформацію…

О.Сич. Але знову ж таки, якщо ми хочемо вчити суспільство, то самі навчимось. Ну, поважаймо один одного! Чоловік каже, вислухаймо. Встанемо, цивілізовано заперечимо. Ну, так має базуватись наша дискусія.

О.Дзеса. Я кажу: я маю правдиву інформацію, на відміну від вас. Це перше.

Друге, сиджу, доповідь слухаю, все гарно було сказано, презентовано дане питання. Товариство, я тішуся з того, що робиться в державі. А я тішуся з того, що робиться в державі на сьогоднішній день. Воююча держава, 460 км лінії фронту. Ми дуже багато… не говоримо про це дуже часто, вірніше, кожен день сотні мільйонів гривень витрачається на війну з Росією для того, щоб ми могли тут сидіти, працювати і критикувати владу. І в той же час проводиться колосальна робота, в тому числі в сфері освіти. Закуплено, буде закуплено в цьому році, найближчим часом буде… я ще перепитав, мене голова правильно, я перепрошую, що я вискочив, він каже, як “Гриць з конопель”, біля 400 комп’ютерів. Люди, коли це було? Коли був завіз для Нової української школи майже 800 комплектів для перших класів? Майже 800 комплектів для перших класів? Коли, чи ми могли собі таке уявити? Це колосальні кошти! Це робить держава в цілому, це робимо всі, в тому числі й Президент Порошенко.

Тому, товариство, є критика, є недоліки, але ми сьогодні, в тому числі ви всі, може хтось навіть несвідомо, демонструємо те, що держава рухається у доброму, прямому такому напрямку, і ми всі перемагаємо. Тому давайте, де критика є, там критикуємо, але де є позитивні речі, давайте це відмічати. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Я кожному надам слово, кого згадали, як репліку, або хто ще хоче виступати. Але, будь ласка, навчімося вести себе цивілізовано, в тому числі і в політичних дискусіях, інакше такі, як Путін, будуть завжди нас називати недодержавою. Навчімося бути державою і державниками у державі, принаймні, цивілізовано дискутувати. З дискусій народжується істина, але не з диких, а цивілізованих.

Будь ласка.

Р.Білик. Оскільки було згадано мене, я хочу нагадати Остапу Васильовичу, що я є депутатом чотирьох скликань в обласній раді. Це про щось говорить. От, і тут абсолютно образи немає в тому, що десь хтось кулуарно збирав і всіх підпільників там: давайте, працюйте, щоб Білика затовкти. Я програв 2 відс., може я й щасливий. Так, мене поставили на місце, і я радий з того всього. Люди сказали “так” іншому. Абсолютно у мене жодного немає упередження до цього.

Але, Остапе Васильовичу, коли людина втручається в розподіл годин, навантаження тобто, тут є вчителі і знають, що це заборонено законодавством, коли втручаються в кадрові питання: ти маєш того прийняти, а того не прийняти, то це є, по-моєму, воно десь всякі переступає нормальні межі. І у нас є дуже багато громад з потужнішими головами, які попробували десь учепитись за директорів, і десь їм, ну, вони в силу своєї інтелігентності відійшли від того питання, тому що зрозуміли: не на часі воно. Треба доказати людині або заставити робити, або показати, що вона не працює. Ось таким я є прихильником, а не зібрати кругом себе 120 людей обслуговуючого персоналу. Це штат ОТГ, Заболотівського, 120 людей. Люди добрі! Це більше, ніж будь-яка райдержадміністрація в нашій області. То це нормально! І це нормально, і це цілеспрямовуюча сила. Дякую.

О.Сич. Будь ласка, черговий мікрофон. Лиш нагадую: другий раз біля мікрофона – не більше 1 хвилини.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я дякую за можливість репліки. Я думаю, що я вкладусь в цю хвилинку.

Шановний пане голово, шановний Олександре Максимовичу, Олеже Романовичу, шановні колеги-депутати! Ви знаєте, я перший раз депутат обласної ради, але, чесно кажучи, замість… правильні були апеляції до здорової дискусії, я би хотів, щоби ця дискусія зводилась до дискусії аргументів, а не до дискусії якихось взаємних політичних звинувачень. Я розумію, що починаються виборчі кампанії, і, очевидно, з кожним засіданням сесійним буде градус наших дискусій підвищуватись, але давайте дискутувати, власне, предметно і по факту. А якщо є бажання поговорити про політику, запрошую всіх до нас на обласне телебачення “Галичина”. Будь ласка, у прямому ефірі звертайтесь, ми нікому ще не відмовили. Бо коли ми телефонуємо до вас, то чомусь ніхто з вас не бажає йти на прямий ефір. Дякую.

О.Сич. Є ще бажаючі, є. Будь ласка, Наталія Чаплинська. Передайте мікрофон.

Н.Чаплинська – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний голово, шановні депутати! Я буду говорити про те, що мене болить як професіонала, як психолога. Тут я не почула жодного слова у доповіді про саме психологічну службу, яка працює в системі освіти.

Але статистика є досить сурова щодо… я говорю про душевний і моральний спокій і
комфорт наших дітей. Статистика є дуже сурова. Якщо декілька років тому наші діти… ми не знали, що таке взагалі депресія дитяча, у нас такого діагнозу не було, на сьогоднішній день він є присутній. І це зв’язано з нагрузками що у школі, щодо морального тиску певних стосунків у колективі дитячому, щодо стосунків педагогів, батьків і так дальше, і щодо подій у суспільстві.

Хотілося би, щоб саме і на ці речі зверталась увага, тому що саме душевний спокій дітей, здоров’я психічне дітей – це здорова нація в майбутньому. Дякую.

О.Сич. Дякую, пані Наталю. Більше немає бажаючих?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Декілька речень, шановні колеги, з приводу наших дискусій.

Перше, просто про дискусійність. Ви знаєте, я 25 років у політиці, і великою рідкістю є політики, які однаково себе ведуть в опозиції і при владі. Бо, як правило, на 99 відс. їхні позиції міняються кардинально. От відповідати за свої слова, за свої дії, відповідати своїм принципам, на мою думку, це ознака відповідального політика, одночасно перебуваючого і у владі, і в опозиції. Тому треба старатись так робити.

Знову ж таки, інакше ми держави не побудуємо. Будучи вчора при владі, робити одне, перейшовши в опозицію, декларувати абсолютно протилежне або ж навпаки. Ну, це нездорова конкуренція. Перше.

Друге, щодо змісту обговорюваного питання. Для мене дуже показовими були цифри про кількість і про динаміку зменшення шкіл, учнів, вчителів. Колеги, зверненнями ми людям грошей в кишенях не добавимо. На звернення раз реагують, а раз не реагують. Треба думати в глибину проблеми, і ця проблема для нас і для наших наступників.

Якщо шкіл зменшилось на чверть, учнів – на чверть, на 25 відс., дітей – на 25 відс., шкіл – тільки на 10 відс., тобто, мережа залишилась, а вчителів – тільки на 1 відс., питання: так, людям треба мати роботу, людям треба мати заробітну плату, але вони не мають кого вчити. Проблема? Проблема. Людям треба дати роботу, людям треба знайти заняття, але платити тільки тому, що ти на посаді, теж не можна. Сьогодні правильно звучало, і я це кажу: жодна держава того не витримає. Тому треба відповідально думати, що з цим робити, а не просто розкидатись
громогласними реляціями.

На жаль, але факти говорять за себе, що сьогодні ситуація потребує вдумливих депутатів, ну, перш за все, напевно, Верховної Ради, бо це проблема – загальнонаціональна, але й нас, як представників громади нашої області.

Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Були, здається, пропозиції до проекту рішення, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Не було пропозицій?

В.Гладій. Не було.

О.Сич. Не було. Я ставлю проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Дякую. Хто проти? Хто утримався? Прошу заповнити бюлетені.

І.Шевчук. 58 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про шляхи розвитку професійно-технічної освіти та коледжів області”.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозиції комісії.

Пропозиції, шановні колеги, у вас окремо в брошурі, і ми за них будемо голосувати.

Будь ласка, Вікторе Євстахійовичу.

В.Кімакович. Шановний голово, шановні депутати! Це фактично продовження попередньої теми, тому що ми говоримо, що після впровадження реформи професійна освіта – ПТНЗ і коледжі – увіллються в систему старшої школи третього рівня теперішньої в майбутньому ліцеї у вигляді професійних ліцеїв, професійних коледжів.

Ми також хочемо показати, яким чином була профтехосвіта, і чим вона є на сьогоднішній день, і що зроблено за цей час.

Подивіться на слайді наступному. У 1991 році у нас було 27 закладів професійно-технічної освіти. Тобто, за цей час, коли стоїть питання модернізації, укрупнення, ліквідації зараз, то в нашій області вона відбулася також, тільки відбулась не в останні роки, а протягом… від незалежності до тепер ми маємо зараз 20 закладів. Тобто, колись було 27, тепер 20: 19 закладів професійно-технічної освіти і один заклад у центрі при установі виконання покарань. І ще також 4 навчальні заклади готують кваліфікованих робітників.

Також ви бачите, що раніше ми готували 18 тис. учнів, а тепер 9 тис. 900. Ну, тут цифра 8,5, це тільки ПТНЗ, а якщо врахувати ті 4 професійні коледжі, то виходить майже 10 тис. учнів. Тобто, ви бачите, що демографічна ситуація також вплинула на професійно-технічну освіту.

Професійно-технічна освіта підготовляє робітничі… по 86 професій. Тобто, в нашій області всі ці заклади готують 86 різних професій в наших професійно-технічних закладах. За останній час ми позбавилися таких професій, які є, ну, в минулому залишились, наприклад, оператор комп’ютерного набору. Ці професії… ми їх модернізували, тобто, вони залишаються або інтегровані з бухгалтерською спеціальністю, або інтегровані, перероблені у поглиблене вивчення інформатики і програмування. Також молодшого спеціаліста готують за 8 спеціальностями.

Одним із характерних таких показників, які є, це є мережа закладів і середня наповнюваність учнів. Вона у нас є достатньо висока. У мене є дані дворічної давності, табличка всеукраїнська. Ви бачите, що два роки назад наша мережа була друга в Україні по кількості наповнення на одного учня. Це дуже… Я розумію, але я би хотів, щоб ви… Друга по наповнюваності, тому вона залишається зараз, це є достатньо хороший показник. Тобто, ми говоримо про те, що професійно-технічну освіту треба зберегти, вона є стабільна зараз, кількість закладів відповідає потребі, середня наповнюваність достатньо висока, хоча фактом є те, що ми не виконуємо регіональне замовлення сьогодні.

Куди рухається професійна освіта? Ви сьогодні бачили професійний ліцей – це є заклад, який в дуже хорошому стані, це є сільський заклад. І ми там робимо… є державна програма створення навчально-практичних центрів. У кожному майбутньому ПТНЗ має бути навчально-практичний центр. Ми уже кілька створили. Держава для цього виділила, ви бачите, для будівельного ліцею Івано-Франківського 628 тис.грн. для підготовки професій швачка, кравець-закрійник – 330 тис.грн. Ще на цей рік виділено майже 3 млн.грн. ще на два заклади, один з яких – це ви сьогодні відвідали, Отинійський наш професійний ліцей.

Як фінансуються..? Розріз фінансування ПТНЗ в нашій області. Ви бачите 2017 рік і 2018 рік, і частина витрат йде з обласного бюджету, частина витрат йде з державного бюджету у вигляді освітньої субвенції. Ви бачите розріз, скільки коштів. Тобто, це більше йде навантаження на обласний бюджет.

Цього року регіональне замовлення ми виконали на 86 відс., незважаючи на демографічний провал, цього року ми покращили у порівнянні з минулим роком. І цей показник є стабільний протягом останніх років. 18 відс. випускників наших шкіл йдуть у профтехнічну освіту. Тобто… незалежно від… кількість дітей варіює від кількості дітей, які навчаються, демографічна, але 18 відс. – в останні роки зберігається така тенденція. В Європі є перевернута, у них навпаки більшість дітей йде у профтехосвіту, меншість йде у вищі учбові заклади. Наразі у нас по Івано-Франківській області тільки 18 відс., тобто, кожен п’ятий фактично йде у професійно-технічну освіту.

Відбувається оновлення змісту освіти, і про що сьогодні говорять, то це впровадження
дуальної форми навчання, де більше учень має бути на підприємстві, працювати, а менше знаходитись у стінах закладу, де приблизно 30 відс. теорії, 70 відс. – практики.

У нас впроваджено у трьох закладах уже ці форми навчання, але я думаю, що вони будуть впроваджені у всіх напрямках.

Наші здобутки у профтехосвіті. Ми бачимо, що у 2018 році Дем’ян Берладен – учень 21-го училища виграв… переміг у номінації “Дугове зварювання” на конкурсі у Чехії, Золотий кубок, Фащак Андрій – учень вищого професійного училища № 21 зайняв друге місце у Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності, Опацький Роман – учень Івано-Франківського професійно-будівельного ліцею – 5-е місце у Всеукраїнському конкурсі, Пасічняк Тетяна – учениця першого курсу Отинійського професійного ліцею здобула перше місце на конкурсі Тараса Шевченка.

Я би ще хотів розвіяти такий міф, що щось там  погано вчать, в профтехосвіті, у школі більше. Наприклад, у минулому році у нас було тільки 6 двохсотбальників, не цього року, минулого, 6, і один з них був у Брошнівському нашому ліцеї. Тому там, де працюють фахівці, там є й показники, незалежно, чи це ліцей, чи це загальноосвітня школа.

Коледжі. У зв’язку з тим, що коледжі повинні влитись в цей єдиний освітній простір, їх починають передавати на обласний бюджет так само, як почали передавати майно ПТНЗ. Дякую депутатам, що ми прийняли таке рішення для того, щоб ми зберегли ці заклади. І наразі у нас є 6 комунальних коледжів, де навчається більше 18 тис. студентів за 60 спеціальностями. Це викладацький склад ви бачите, і 4 заклади, які мають статус окремих юридичних осіб, вони вже перейшли на баланс, на утримання… на обласний рівень, передбачається, що у наступному році ще один заклад перейде до нас, це Снятинський заклад, тобто, буде уже 5 закладів, які перейдуть до нас на фінансування. І обсяг фінансування ви бачите. Де є 64,7  млн.грн., з них 7,9 – це освітня субвенція, 12 відс. Тому вона подвійно фінансується з нашого державного бюджету.

І актуальні питання є у вас в довідці, і особливо я знаю, що потрібно зберегти цю мережу, не дати їй розпастися і зробити так, щоб вона готувала конкурентноздатного робітника. Це майбутнє наше. Дякую.

О.Сич. Дякую, Вікторе Євстахійовичу.

Шановні колеги! Чи є запитання? Але наголошую: запитання, не доповіді, не побажання, не халепні реляції, запитання. А запитання – це вияснення того, що вам не зрозуміло з доповіді. Будь ласка.

В.Гладій. Уже немає.

О.Сич. Уже немає?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую, присідайте.

Шановні колеги! Чи є… Вибачте, Вікторе Євстахійовичу, у мене є запитання.

Ви сказали, що виконується регіональне замовлення. Регіональне – це наше. Це не держава спустила, не знаючи, що нам треба. Це ми формуємо на сесії обласної ради. Ми формуємо за поданням департаменту. Департамент виясняє, що треба. Це що департамент не професійно виясняє, якщо ми не виконуємо?

В.Кімакович. Буду намагатись дати відповідь на запитання. Коротенько в історію. Раніше не було регіонального замовлення, було державне замовлення. Державне замовлення вираховувалось… була спеціальна структура у Міністерстві економіки, яка контактувала з Фондом зайнятості, із структурними підрозділами Міністерства економіки галузевими, зі статуправлінням, і вона визначала це державне замовлення. Нам передано створити регіональне замовлення, не передавши методики фактично. Ми її робимо… у нас створена рада, так звана рада стейкхолдерів, куди ми включили наших роботодавців, включили представників статуправління, податкової служби, фонду зайнятості, для того, щоб ми відчули, які професії не потрібні, а які потрібні.

Ми не можемо вплинути на те, що діти… наприклад, є хвилі якісь, то популярна професія одна, а є друга. У нас є проблема, яка також є дотична до цього, це ліцензування, впровадження нової професії, яка потрібна на ринку. Наприклад, ми впровадили нову професію пекаря, якої не було до цього часу в нашій області, займає близько 1 року бюрократична тяганина. Нам би ще передали ліцензування на обласний рівень, ми би динамічніше міняли структуру замовлення, і тоді ми би його більший відсоток виконували.

О.Сич. Дякую. Я, власне, мав на увазі, я далекий від того, щоб звинувачувати ваших співробітнииків, бо я знаю їх фаховий рівень. Але я очевидно хотів сказати, що вам бракує методики. Тому включайте якісь ширші критерії, аспекти, соціологічні опитування, демографічні дані, статистику, тобто, якось мобільніше це все визначайте. Бо, дійсно, так знаєте… Тепер не можна сказати, що нам спустили зверху. Ми формуємо те, що потрібно для області, і ми не виконуємо. Значить, не треба для області. Дякую.

Будь ласка, хто бажає взяти участь в обговоренні? Петро Васильович Книшук.

П.Книшук. Вікторе Євстахійовичу! Я вам щиро дякую за підготовку освітянських питань сьогодні на сесії. Олександре Максимовичу, голосуємо. Дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Насправді, ще одне, насправді, насправді, у нас є проблема, я би хотів на ній закцентувати увагу, недовго, проблема такого ніґелістичного, нівеляційного, не знаєш, які слова підібрати, ставлення до ПТУ. І ця проблема є такого, знаєте, психологічного характеру, яка тягнеться ще зі совєтських часів: а, ПТУ, ПТУшники. Таке, знаєте, зневажливе ставлення. І от зневажливе ставлення суспільства до системи професійно-технічної освіти і непрофесійність чиновників державного рівня, які цю систему формують і не зберігають, привела до того, що ми сьогодні не маємо кваліфікованих робітничих кадрів.

Тому нам треба всім пройнятись повагою до людини, яка щось на практиці вміє робити. Не просто мати красивого папірця, а щось робити. Тому нехай це буде гумористичне побажання, Вікторе Євстахійовичу, але це побажання: підійдіть до людей з такою діаграмою, – показуйте два папірці. Ось це папірець вищого навчального закладу, а ось це папірець ПТУ. Дивіться: папірець ПТУ значно яскравіший, бо люди ганяються за папірцями, але цей папірець коштує ПТУ значно дешевше, ніж папірець університету. І з папірцем ПТУ ви значно скоріше знайдете роботу, аніж з папірцем університету.

Ну, треба так людям пояснювати. Бо сьогодні немає кому сантехніку поремонтувати,
плитку покласти, немає кому світло провести. А як проведуть, то так, що потім ледве хата не згорить.

Тому просто треба поважливо ставитись до цієї професії і берегти її. І я абсолютно підтримую: нам треба кров з носа зберегти мережу і матеріально-технічну базу, бо на її основі ми можемо створити той проривний кадровий, людський потенціал, який виведе область вперед. Дякую.

О, вже є кому говорити, бачите! Будь ласка, підходьте до мікрофона або передайте мікрофон.

І.Приймак – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, в/о № 12. Ми сьогодні розглядаємо надзвичайно важливе питання – це питання про шляхи розвитку професійно-технічної освіти. Я хочу сказати, що я також починав з профтехосвіти, не вчився, але працював там 6 років, також щось знаю, буду балакати більше про сільськогосподарську профтехосвіту, тому що там, по-перше, складне навчання, технічна освіта. І вже те, що навчальні заклади з усією інфраструктурою, базою, є розпорядження Кабінету Міністрів про передачу в комунальну власність, це є позитивом. Хоча, якщо розібратись трошки дальше, можливо, й банки фарби за останні 20 років там держава не виділяла. Але є дійсно будівлі, є професорський склад, майстри, є хороші будівлі, але, на жаль, техніки там вже взагалі майже не залишилось. Та техніка навіть до металолому не доїде, до металобаз. Тому є багато-багато впереді у нас роботи. Є багато роботи про те, щоб дійсно виробник, який приходив у народне господарство, сільське господарство, мав відповідну кваліфікацію і знав, чого він туди йде, і що це є достатньо хороша професія, робота хороша.

Я в такому випадку… Цього літа ми зробили день відкритих дверей для учнів професійного ліцею сільськогосподарського, і зробили таку… незважаючи на те, що сільськогосподарський ліцей вже десь перетворюється в шляхах пошуку груп різних, вже там менше механізаторів, трактористів, водіїв вчать, вчать штукатурів і так дальше.

І хочу сказати, що дуже-дуже мало дійсно дітей, які приходять, дивляться на той трактор, можуть кваліфіковано навіть запитання дати: що то таке є? Як правило, запитують, чи є музика в тракторі, чи є в комп’ютері ігри. Вони навіть не розуміють того, наскільки світ і виробництво вже далеко пішли, і де вони загубились у 90-х десь роках. Розумієте?

Тому роботи є надзвичайно багато. Я навіть про сільськогосподарський ліцей… не можемо розуміти ми, як навіть постійна комісія обласної ради, переконуємо всіх, що необхідно розвивати фермерський рух, фермерське господарство, що 100 га землі – це добре, що це можна жити. І в Польщі це самий більший фермер на 100 га землі, а в нас такий ліцей живе як пенсіонер: віддав все в оренду – 150 га землі, і так вони “кантують”, від року в рік.

Що таке 150 га сільськогосподарської землі з точки зору бізнесу? Це є 2 млн.грн. чистого доходу. Це земля училища, це не треба платити орендну плату, це не треба платити зарплату майстрам, їм лиш можна доплачувати, на що жаліються, що рівень заробітної плати професійних майстрів нижчий, ніж рівень заробітної плати викладачів загальноосвітніх предметів. Ну, і не треба платити орендну плату, тому можна навіть, маючи 150 га, середній трактор “Джон Дір” можна викупити й купити новий за один рік. Але над цим треба працювати, дуже багато працювати, і працювати всім, в тому числі департаменту освіти, нам, як постійній комісії, ми можемо надати таку професійну допомогу. Дякую.

О.Сич. Дякую вам.

До речі, хороший приклад. Директор того ж таки училища чи коледжу, який здав в оренду землю. Замість того, щоб займатись ґаздівством, отримати прибуток і зробити золотою роботу для своїх співробітників і золотим перебування для учнів, йому краще стати так з рукою і дайте-подайте, просити, якщо йому не стане грошей на щось. Психологію мислення треба міняти.

Будь ласка, мікрофон.

Ю.Черневий. Шановний пане голово, шановні колеги! Я хочу сказати, що час функціонування в нинішньому стані і профтехосвіти, і вищих навчальних закладів першого-другого рівня акредитації в такому стані добігає до закінчення. Ми стоїмо на порозі, і от у нас вже… на комісії ми обговорювали з департаментом освіти і науки про те, що коледжі і училища будуть мінятись і вписуватись в майбутню реформу старшої школи, середньої. Відповідно скоро ми будемо розробляти концепцію регіональну для нашої області і мережу цих закладів, і їхні спеціальності. Напевно, почнемо з того, що переглянемо ті спеціальності, дійсно, які є, які повинні бути. Це стосується, в першу чергу, наших закладів, які на обласному фінансуванні, в обласній власності. Це якраз вони розташовані, в основному, по районних центрах. Ті коледжі, які залишаються в структурі університетів, вони також будуть мати якесь замовлення. І це відношення між ними і тими закладами буде вироблятися. Щодо матеріальної бази, я хочу сказати, що ми були сьогодні в гарному училищі, і немає у нас в області поганого училища чи поганого коледжу, матеріальної бази. Хтось краще, хтось гірше.

Якщо є такі заклади, як говорить колега, ми дійсно повинні поглянути. Якщо він такий один, чи дійсно там не було багато років фарби… Але інше питання: як наростити сучасну матеріальну базу? Велика техніка сільськогосподарська коштує мільйони й мільйони, можливо, й доларів. Відповідно ми бачили… У Рогатинському, до речі, коледжі, Ігор Васильович є присутній, коли сільськогосподарські підприємства пропонують і привозять свою техніку на територію коледжу для того, щоб можна було познайомитись і вивчити. І ось це якраз майбутнє – підготовка тих спеціалістів, які готуються на дуже дорогу і сучасну техніку. За кілька років ми не зможемо училищам купити. Я говорив про те, скільки коштує шкільний автобус. Це питання далекого майбутнього, але спочатку повинна створитись певна мережа цих навчальних закладів професійних, разом з гімназіями, разом з ліцеями в області, і для того, щоб ми могли планомірно їх розвивати і робити сучасними закладами.

А от що стосується зарплати викладачів і зарплати майстрів, обслуговуючого персоналу, це дійсно є велика проблема всієї освіти. Допоміжний персонал має на нинішній день зарплату 4 тис.грн. …майстер на цьому довго протриматись не може, він йде і шукає. І от щоб зберегти цю мережу, щоб зберегти саме тих людей, які вчаться професії, це на сьогоднішній день нам треба буде думати. І сьогодні якраз ми при підготовці цієї сесії говорили на комісії і виробляємо спільну роботу з департаментом освіти. Дякую.

О.Сич. Дякую. Будь ласка, черговий.

А.Іваськів – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, м.Бурштин. Шановний голово, шановні гості, друзі! Я би хотів зауважити на такому питанні. Як керівник декількох підприємств хочу сказати таке. Зараз у нас критична ситуація з працівниками таких професій, як… я говорю про конкретні професії: хлібобулочне виробництво – це пекарі, це формувальники, це кондитери, дальше – зварювальники, касири, і пішло, і пішло… Критична ситуація, особливо по мужчинах.

Що я хочу запропонувати? Коли робиться регіональне замовлення по профтехосвіті, залучати керівників різного гатунку підприємств до дискусії, до круглого столу, щоби компетентно, професійно робити ці речі.

У нас в Бурштині є два коледжі: є кулінарний коледж, є у нас енергетичний коледж, і вони можуть і мають можливість навчати і залучати більше діток до таких спеціальностей.

Я би хотів, щоб департамент освіти активніше працював в цьому напрямку і прошу цьому посприяти. Дякую.

О.Сич. Дякую вам. Шановні колеги! Є ще бажаючі? Є. Передайте мікрофон.

І.Тринів – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Шановні голови, шановні депутати! Ви знаєте, більше 10 років до нашого навчального закладу було приєднано відділення ПТУ, професійно-технічної освіти.

І ми можемо порівняти, які учні навчаються на робітничі професії, і які на молодшого спеціаліста.

Я сьогодні хочу подякувати Кабінету Міністрів, насамперед, що 17 вересня була прийнята Концепція розвитку дуальної освіти, і сьогодні, коли департамент освіти, коли ми піднімали це питання, у нашому рішенні записано про дуальну систему освіти, що це нам дає? Безпосередньо дає, що навчальний заклад може працювати із роботодавцем на виробництві, де студенти мають можливість проявити своє знання безпосередньо. Наш, наприклад, навчальний заклад, ми працюємо із фірмою у Німеччині, куди направляємо студентів, і сьогодні перша партія приїхала, і вони вже дають свої характеристики, свої рекомендації про дуальну систему освіти.

Я би просив всіх роботодавців, які зацікавлені, із навчальними закладами просто співпрацювати, і це буде на рівні держави нашої, де держава дає підтримку, і тоді будуть готові спеціалісти для тих роботодавців. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Пропозицій до проекту рішення не було. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

Прошу заповнити бюлетені.

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про стан та перспективи розвитку позашкільної освіти області…”.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Було доповнення комісії?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є? Шановні колеги! Нам треба повернутись до голосування. Прошу проголосувати. Хто за те, щоб повернутись до голосування? Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Повертаємось.

Колеги, ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. У вас, шановні колеги, є пропозиції комісії в окремій брошурі. Ознайомтесь, будь ласка.

Ставлю на голосування. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиції прийняті.

Ставлю на голосування в цілому з врахуванням пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Заповніть, будь ласка, бюлетені, здайте.

Розглядається питання “Про стан та перспективи розвитку позашкільної освіти області в умовах децентралізації”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

Будь ласка.

В.Кімакович. Шановний голово, шановні депутати! Позашкільна освіта також відноситься до зони відповідальності органів місцевого самоврядування, але вона є дуже важлива, і вона також фінансується частково з обласного бюджету, і в умовах децентралізації, коли відбувається зміна меж адмінодиниць, ми бачимо деякі зменшення кількості дітей, які залучені до позашкільної освіти. Тому коротенько хочу розповісти про стан, причини і як це відбувається.

Ви бачите, що позашкільна освіта існує фактично у двох формах: це гуртки, які знаходяться в загальноосвітніх школах, і гуртки, які знаходяться…

О.Сич. Шановні колеги! Прошу уваги!

В.Кімакович. …у закладах позашкільної освіти. Це будинки школярів, станції юних техніків і юних натуралістів, і так далі.

Які напрямки основні дає позашкільна освіта? Фактично вона доповнює загальну і середню освіту і розвиває. Її основне завдання – виявити також обдарованих дітей в тій чи іншій галузі і навіть профорієнтацію деяку зробити. Ви бачите, що це є різні напрямки: художньо-естетичний, еколого-натуралістичний. Також важливий в сьогоднішній час це спортивний і військово-патріотичний напрямки, в яких працює наша позашкільна освіта.

В нашій області 81 заклад позашкільної освіти. Ви бачите на діаграмі, де центри дитячої та юнацької творчості, станції юних техніків, натуралістів, центри військово-патріотичного напрямку.

В області існує 8 закладів позашкільної освіти обласного підпорядкування. Це є заклади, які фактично охоплюють всі ці напрямки, які були попередні. Я перелічу: це державний центр естетичного виховання – художньо-естетичний напрямок, обласний… державний центр науково-технічної творчості учнівської молоді – науково-технічний напрямок, обласна дитячо-юнацька спортивна школа, їх аж дві у нас, – Рогатинська та Івано-Франківська, це фізкультурно-спортивний напрямок, Івано-Франківський обласний дитячо-юнацький пластовий центр, який ми створили недавно, уже за цієї каденції, Івано-Франківське обласне відділення малої академії наук України, Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Це не просто станція, там умовно, юних техніків, це методичні установи, які надають допомогу всім тим 81 закладам, які знаходяться в області, організовує обласні заходи, тобто, організовує змагальний процес для гуртків усіх типів і також має самостійні гуртки, які працюють по програмах третього рівня.

Ми бачимо, що процес децентралізації, де не тільки йде про скорочення, ми бачимо, що в деяких випадках є позитивні напрямки…

О.Сич. Я прошу вибачення. Шановні колеги! Якщо комусь не цікаво, йдіть собі, може покуріть, хоча це шкідливо для здоров’я. Бачу, що деякі люди, які не працюють в системі освіти, зокрема Манолій Васильович, не слухають, говорять собі там. Ну, якщо не маєте поваги до доповідача, то є прохання: підіть собі, десь там погуляйте на свіжому повітрі.

В.Кімакович. У 2017-2018 роках створено 7 закладів позашкільної освіти в нашій області. І я вважаю, що це хороший приклад. Треба назвати: це П’ядицька сільська об’єднана територіальна громада, Войнилівська селищна територіальна громада, Брошнів-Осадська об’єднана територіальна громада, Рожнівська, Матеївецька, і м.Івано-Франківськ також створив центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Тому охопленість у нас на сьогодні, ви бачите, що в загальному в закладах позашкільної освіти займається 32 відс. і в гуртках, секціях по загальноосвітніх школах – 40 відс. Це цифри реальні. Ми зіткнулись з тим, коли почали цю роботу, що багато в цій галузі було приписок. Ми провели… розробили систему, так звану паспортизацію гуртка. У нас на кожен гурток існує паспорт, де записані всі дані, зібрані по вертикалі, і ця цифра є в принципі реальна. Раніше у нас були такі…, коли ми підбивали відсотки, у нас деякі райони… виходило до 110 відс.  дітей займаються в гуртках. Ну, на  питання: яким чином? – Значить, деякі ходять в декілька гуртків одночасно. Зрозуміло, що це не відповідає дійсності. Ми всі маємо власних дітей, бачимо, скільки і де займаються діти. Тому ці цифри, які зараз є, ми говоримо про те, що вони є об’єктивними.

Що ми зробили? Ми провели паспортизацію, і ми бачимо динаміку. У нас насправді йде скорочення, але це скорочення є… коли у 2015 році у нас була цифра 123 дитини, зараз 110, це є власне те, що ми забрали всі ті списки і об’єктивно вплинули на процес децентралізації. Чому? Тому що громади не завжди можуть утримувати спортивні школи, які впали їм, чи будинки школярів. І тому одним з напрямків є об’єднання зусиль із сусідніми громадами і визначення вартості послуг і фінансування спільно таких заходів.

Тут ми говоримо про динаміку, скорочення кількості дітей на цих слайдах, про які я сказав.

І для того, щоб привести уе до порядку, ми зробили те, що кожен гурток повинен не просто… я приходжу і з вчителем там щось ріжу з паперу чи підливаю квіти, він повинен працювати по програмах. Не скрізь ці програми були зроблені, ми провели систематизацію. Як бачите, за останні роки затверджено 102 програми. Тобто, це один з напрямків впорядкування діяльності гуртка. Кошти в обласному бюджеті, які йдуть на підтримку позашкілля, ви бачите: в тисячах гривень показано, як обласний бюджет підтримує позашкілля.

Також ми впорядкували всі заходи, які відбуваються в межах облдержадміністрації. Ми забрали конкурси-огляди, ми залишили тільки змагальні процеси, бо змагальний процес… зразу видно, скільки на першому етапі взяли участь гуртків, скільки на другому етапі, на третьому етапі. Це також стимулює до впорядкування діяльності і до того, щоб кожен напрямок мав свій відповідний конкурс. Тому тепер всі напрямки наших гуртків мають бути включені у так званий змагальний процес.

І маємо переможців. Ви бачите, на всеукраїнському рівні фізкультурно-спортивному – 57 та 2 команди, художньо-естетичному – 31, туристично-краєзнавчому – 8 перемог, еколого-натуралістичному – 26, науково-технічному – 46, військово-патріотичному – 8, дослідно-експериментальному – 32. І на міжнародних змаганнях ми бачимо, що перемоги є у фізкультурно-спортивних і еколого-натуралістичних… Ось такі наші здобутки.

Вихованців ви бачите також на наступному слайді, хто здобув друге місце на Чемпіонаті світу з легкої атлетики серед молоді, перше місце у всесвітній олімпіаді з боксу, всесвітній, це дуже велика перемога, третє місце у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі духових оркестрів “Армія дітям”, перше командне місце у п’ятому чемпіонаті України серед юнаків з водного туризму, перше командне місце у Всеукраїнському конкурсі флористики і фітодизайну, друге місце у Всеукраїнській виставці-конкурсі робіт учнів молодшого шкільного віку з початково-технічного моделювання, друге місце у Всеукраїнському етапі… Всеукраїнських дитячо-юнацьких спортивних змаганнях…

Це такі коротенькі здобутки нашого позашкілля, і важливо одне: які проблеми є? Коротенько. У нас, бачите, є маленький перекос, він є скрізь. У нас більше дітей займається у художньо-естетичному напрямку, що є дуже важливо, але дуже мало дітей займається у напрямку технічному і природничому. Ці напрямки важливі для того, щоб держава була конкурентноздатною: програмування, біотехнології – це новітні галузі.

Тому хочемо звернути увагу об’єднаним територіальним громадам, щоб підтримували в першу чергу ці напрямки, тому що там величезний розрив, і нам потрібно… проблема найбільша, що не всюди, не у всіх районах навіть є такі гуртки. Тут уже стоїть питання неповних конституційних прав дитини, бо немає такого гуртка, вона не може звернутись і задовольнити своє конституційне право на позашкільну освіту. Тому це одна з таких проблем, яку ми бачимо, і спільно будемо вирішувати. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Ви досить детально охарактеризували позашкільну освіту. Зараз йде процес децентралізації. І у мене виникає таке  питання. Бюджети ОТГ і бюджети районів – це два паралельні бюджети. А ті позашкільні заклади, які утримуються з районних бюджетів, та формула, напевно, вилучають ту кількість населення, яка в ОТГ є, але фактично послугу надає район. Чи передбачено..? Не те, що передбачено, чи проводяться зараз взаєморозрахунки між ОТГ і районними бюджетами?

Я чому запитую? В минулому році ми передали плавальний басейн, який знаходився в лікарській амбулаторії Дзвиняцькій, яка…

О.Сич. Ну, ви запитали, нехай дасть відповідь.

М.Піцуряк. Голово, я завершу питання, яке я хочу подати. Я приїхав сюди не… Я не на уроці тут.

О.Сич. То ви доповідаєте замість доповідача.

М.Піцуряк. …в минулому році передали басейн. Ми 8 років надавали безоплатну послугу дітям Богородчанського району за кошти районного бюджету. В цьому році він не працював, але буде працювати. Але в даній ситуації ОТГ вже каже: а ми утримувати не будемо, нам платіть. Тобто, конституційне право дітей Богородчанського району буде для того, щоб вони могли плавати, чи треба, щоби районний бюджет передбачив кошти і заплатив? Дякую.

В.Кімакович. Питання взаєморозрахунків є складне, але найскладніших питань два є: це є домовленість між районною владою і ОТГ, а друге – це визначення вартості послуг. Треба знати, скільки коштує послуга навчання дитини у басейні. Якщо обгрунтована, перевірена, затверджена відповідно у певних органах праці і всіх інших, де буде об’єктивна ціна, після цього можна цю ціну виставляти району чи ОТГ. По моїх даних такі розрахунки ніхто не здійснює на сьогоднішній час.

О.Сич. Шановні колеги! У нас вже зараз майже 3 година, я настійливо прошу контролювати самих себе, задаючи запитання, не доповідати. Не беріть всі приклад з Манолія Васильовича. Він зневажає голову обласної ради і його функції. Поважайте мене, будь ласка.

О.Дзеса. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, після нього, після нього.

Ю.Романюк – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Ми, власне, вже розглядаємо третє питання по освіті, і я десь так подумав, що, напевно, й ми, наша комісія, і десь департамент випустили одну ланку ще наших освітянських установ – це міжшкільні навчально-виробничі комбінати. Тому я би хотів все-таки задати питання відносно перспектив розвитку цієї ланки освіти.

В.Кімакович. Дякую. Міжшкільні… Ви бачите Закон “Про освіту” і там є міжшкільні виробничі комбінати, ну, мають таку невизначену функцію. Зараз ми чекаємо міністерське положення про їхнє місце, і вони повинні, напевно, зайняти проміжне місце між… до моменту впровадження профільної школи, вони, напевно, будуть ще існувати. З моменту впровадження профільної школи там не передбачається трудовий напрямок, тому, напевно, вони вже будуть трансформовані у якісь школи або центри навчання третього віку, як надають… навчання протягом життя. Дякую.

О.Сич. Тобто, уточніть, будь ласка, вони не передбачені в чинному законодавстві.

В.Кімакович. Так.

О.Сич. Просто немає такої форми навчання – НВК. Все.

Шановні колеги! Запитання завершились. Є ще запитання? Є. Будь ласка, Остапе Васильовичу. Остап Васильович Дзеса.

О.Дзеса. Я дуже коротенько.

Щоб я другий раз не піднімався, дуже приємно слухати доповідача вже третє питання, я вважаю, що це є взірець того, як треба доповідати спеціалістам на сесіях обласної ради. Це моє суб’єктивне таке враження.

(Оплески в залі).

І питання. Ми дуже добре танцюємо, ми добре співаємо, займаємо відповідні місця, але скажіть мені, ми погано знаємо математику. Це уже доказано на всеукраїнському рівні, про це ми неодноразово всі читали, чули з вуст багатьох наших очільників держави. Скажіть, що ваш департамент робить для того, щоб все-таки займаючись спортом дуже гарно, співаючи, навчати дітей стимулювати до того, про що ви говорили, – до занять у технічних гуртках, в тому числі математичного напрямку.

В.Кімакович. Щодо… можу сказати, що не тільки математика, а позашкілля – це більше пов’язано з інформатикою та програмуванням. Ну, за останні роки ми розробили спільно з іншими людьми програму інформатики, отримали гриф поглибленого вивчення інформатики, отримали гриф Міністерства освіти і впровадили у навчання в наших закладах, де дитина вчить поглиблено програмування, може здати онлайн тест на володіння програмною мовою Java та отримати сертифікат первинного рівня. Крім того, ми разом з громадською організацією “Робоклуб” за останній рік створили 60 гуртків програмування в нашій області додатково.

Ми також закупили такі навчальні набори “Лего робототехніка” і передали в ті гуртки, які здобули перемоги власне по програмуванню. Це у Галицький район, в Тлумацьку ОТГ, по пам’яті, вони там працюють, діти на них працюють.

О.Сич. Шановні колеги! Запитання завершились. Дякую, Вікторе Єстахійовичу.

Хто має бажання виступити в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. З вашого дозволу, декілька реплік скажу щодо доповіді. Дійсно, дуже прекрасна доповідь. Я поділяю думку тих, хто схвально підтримав, таку оцінку Остапа Васильовича. Єдине, Вікторе Євстахійовичу, побажав би вам, щоб… ми обмінялись думками з Василем Івановичем. Коли ви говорите про успіхи, не має значення, де, – по школах, по ПТУ, по коледжах, по позашкільних закладах, – дайте порівняльну табличку динаміки. Бо якщо ви умовно кажете, що в цьому році перемог 30, то невідомо, скільки їх було в попередньому році, і як ми виглядаємо у порівнянні з іншими областями. А може 30 – це падіння, а не перемога?

Це перше. Друге, я звертав вам увагу і звертаю при всіх: візьміть на контроль збереження еколого-натуралістичного центру. Ви показали, що в міжнародних успіхах є успіхи найбільші, але він може припинити своє існування, і ви про це знаєте. В цьому році міська рада його мала виселити з приміщення, яке йому належить. Ніхто не подумав, куди переселити, аж поки ми їм шляхом шантажу не сказали, що ми заберемо інше приміщення, яке належить обласній раді, якщо ви їх виселите. Відтермінували, але завтра це питання постане. А це специфічний заклад, він не може на асфальті існувати. Він має мати діляночку землі, і на тій діляночці землі він має щось там експериментувати.

І ще одне. Я вважаю, шановні колеги, що із усіх сегментів освіти найбільша загроза є для позашкільних закладів. Вони займають невеличку структуру системи освіти, але в цьому їхня небезпека. Бо коли в ОТГ постане питання, на чому зекономити кошти, ніхто не закриє школу, бо діти всі ходять в ту школу. Коли постане питання, чи закрити лікарню, знову ж таки не кожен стане… А коли постане питання, що не стає грошей, закрити школу естетичного виховання чи музичну, чи спортивну, яка раніше обслуговувала спільні інтереси громад цілого району, то вона перша попаде під удар.

Я би рекомендував вам взяти на себе роль комунікатора ОТГ між собою, між ОТГ і районною владою. Бо ми під час робочих поїздок часто з цією проблемою стикаємось, ми рекомендуємо, але ми собі приїхати і поїхали, а це ваша щоденна робота. Їх треба докупи зводити і підказувати шляхи виходу, вчити, укладайте угоди, давайте субвенцію, утримуйте заклад, бо легше втратити, аніж потім побудувати. Дякую.

Шановні колеги! Не було зауважень, пропозицій до проекту рішення. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

Прошу заповнити бюлетені.

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про реформування системи освітніх інтернатних закладів області в умовах Національної стратегії деінституалізації”.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Доповідач той же: Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

Будь ласка.

В.Кімакович. Шановний голово, шановні депутати!

Одне з найважчих питань, яке стоїть зараз перед нашим департаментом і всім суспільством, але це дуже правильне питання, це питання деінституалізації. Це тісно пов’язано з інклю­зивним навчанням, і стосується наших інтернатних закладів, і з рішенням уряду і держави про те, що до 2026 року інтернатних закладів, де навчається більше 15 дітей, не повинно існувати в Україні. Це є кінцева ціль. Щоб ви розуміли, ті інтернатні заклади, які у нас є, вони не всі однакові, є різного типу. На слайді видно, що це є спеціалізовані школи, це відповідно до Закону “Про освіту”. Цей заклад, в якому ми знаходимось, скоріше за все, він буде спеціалізованою школою для дітей з вадами інтелектуального розвитку, які ми бачимо сьогодні. Це санаторні школи, які сьогодні згадувались, це заклади, де діти не будуть навчатись довго. Вони приїхали, поправили своє здоров’я, були там до року і після того поїхали назад вчитись у загальноосвітні заклади, там постійний буде змінний контингент. Третє – це навчально-реабілітаційні центри. Це НРЦ, так зване скорочення, це діти, де навчаються, і на місці їм надаються реабілітаційні послуги. Це є в основному діти з розладами аутичного спектру, діти з ДЦП-ураженнями.

Ну, і наступні заклади – це спеціалізовані мистецькі школи, у нас в області їх немає, школи-інтернати. Мається на увазі, що це дуже обдаровані діти, які малюють чи грають, чи співають, вони в старшому віці, більшість вже після 7-го класу, не з першого класу, їдуть навчатись у такі заклади. Школи-інтернати, ліцеї-інтернати спортивного профілю: аналогічно, йде мова про обдарованих спортивних дітей, які уже після 7-го класу їдуть, займаються спортивними зборами. І наукові ліцеї-інтернати – це заклади, де поглиблено вивчають той чи інший предмет.

На сьогоднішній час що ми маємо у нашій області? Ми маємо 18 закладів обласного підпорядкування. В цих закладах навчаються 2179 дітей. Це дві санаторні школи – Солотвинська і Смоднянська, 3 ліцеї-інтернати – це фізико-технічний, академічний, військово-спортивний ліцей у м.Надвірній, 3 – навчально-реабілітаційні центри: Вигодський – для дітей з ураженням зору, Черченський – для дітей з ДЦП, Івано-Франківський – для дітей з розладами слуху і аутичного спектру, Калуська школа № 1 для глухих дітей, Калуська школа № 2 для дітей зі зниженим слухом, Тлумацький інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку, 6 спеціалізованих шкіл – це Печеніжинська, в якій ми знаходимось, Рогатинська, Перегінська, Микуличинська, Яблунівська, Гвіздецька і один дитячий будинок в Долині, де знаходяться діти-сироти, які позбавлені батьківського піклування.

Тобто, на цьому етапі, якщо говорити коротко, принцип такий, що у нас має бути розроблена стратегія, і ця стратегія має кілька етапів. Перший етап – це 2017-2018 роки, з яким ми вже працюємо, де ми аналізуємо мережу, створюємо міжвідомчу групу із запровадження стратегії і розробляємо критерії моніторингу. Це все робимо не тільки ми, це розробляється на рівні державному, тут залучені уповноважені з прав дітей, тут залучена служба у справах дітей, тут залучено Міністерство соціальної політики на всеукраїнському рівні. Координацію цієї роботи веде Міністерство соціальної політики.

На другий етап, це 2019-2024 роки, це вже буквально наступний рік, приступаємо до реформування закладів безпосередньо шляхом їх ліквідації, реорганізації закладів денного перебування дітей, скорочення мережі інтернатних закладів з цілодобовим перебуванням та кількості дітей, які у них виховуються.

І третій етап – це 2025-2026 роки, це кінцевий етап, який передбачає завершення цього всього процесу.

Які очікувані результати? Ці очікувані результати, вони прописані в тих документах, які до нас надходять. Ми бачимо, повинні вийти на відсоткові значення: 30 відс. загальної кількості дітей з особливими освітніми потребами повинні фактично переходити з інтернатних закладів у загальноосвітні школи.

Щоб ви зрозуміли, на всеукраїнському рівні у нас 18 відс. дітей, які знаходяться в інтернатах, не мають батьків, 18 відс. Всі інші діти мають батьків. І стоїть питання: чому діти, які мають батьків, не можуть ходити в загальноосвітню школу і перебувати разом з дітьми, жити в сім’ях? Це одне з питань, які ми повинні вирішувати. І щороку, починаючи з 2018 року, кількість дітей, які виховуються у закладах освіти, на 10 відс. Тобто, ця стратегія має дуже чіткі кількісні показники.

І як відбувається скорочення? Скорочення відбувається те, що ми… ви бачили, яку велику кількість інтернатів однотипних у нас є – 6 аж. З тих 6 інтернатів ми в 4 не набираємо перші класи, а тільки у два: Рогатинський і Печеніжинський набираємо перші класи, всі інші не набирають перші класи, і в ці заклади, крім санаторних шкіл і НРЦ відповідно, ми не скорочуємо дітей якимись примусовими способами, це йде природна кількість, не набираємо дітей, нові класи не набираємо, а вони не йдуть десь, кудись, бо згідно з нашими законами, якщо дитина 10 днів не відвідує школу, передається в поліцію. Ця дитина влаштовується у загальноосвітній заклад.

І тому ви бачите цей відсоток кількості дітей, які пішли на інклюзив, зріс, він зріс також і за рахунок того, що діти не пішли в інтернати, а діти пішли на інклюзію і залишились жити у своїх сім’ях разом з батьками. Але є випадки, коли батьки можуть бути неповносправними, для прикладу, або життєві обставини, де діти зазнають насильства у сім’ї, то для цих випадків у нас є інтернатні заклади такі, як цей, в якому ми зараз перебуваємо, для того, щоб права дитини не були уражені. Є, на жаль, випадки, коли в інтернаті дитині краще, ніж вдома.

Тому такі заклади… ми підходимо до реформи наших інтернатних закладів зважено і ми не у всіх закладах припинили набір у перші класи, ми припинили набір у перші класи з 6 тільки в 4 цього типу.

І очікувані результати, я вже сказав, на 2026 рік – припинення діяльності усіх інтернатів.

Щоб ви бачили, як діти, які знаходяться в інтернатах, які вони за категоріями: діти-сироти, діти з особливими освітніми потребами, діти, які потребують тривалого лікування в санаторних школах, і обдаровані діти.

Ви бачите також кількісний склад: діти-інваліди, діти з малозабезпечених сімей, діти, які опинились у життєвих обставинах, які знаходяться в  інтернатах.

Що ми вже зробили? Ну, уже у нас створена міжвідомча робоча група, і вказані дати складання планів трансформації кожного закладу, припинено набір, про що я вже говорив, приведено дітей дошкільного віку в інтернатні заклади, ми також у дошкільні заклади. Це повноваження органів місцевого самоврядування. Бюджетний кодекс чітко говорить, що обласна рада не може їх фінансувати. Тому всі дошкільні групи в інтернатних закладах закриті, і ми бачимо, що органи місцевого самоврядування відгукуються. Наприклад, у м.Калуші діти не пішли кудись, вони на базі нашого закладу отримують дошкільну освіту, але платить уже Калуський міський бюджет, а не обласна рада згідно з Бюджетним кодексом.

Також ліквідовано окремі класи для дітей із затримкою психічного розвитку. Ці діти вже другий рік… це вже другий рік діти із затримкою психічного розвитку йдуть у загальноосвітні школи. Також ми всіх дітей, які знаходяться в інтернатних закладах, переводимо у Долинський дитячий будинок, які є дітьми-сиротами. Тому що він є дуже хорошим закладом, і там є одна особливість: діти ходять в школу, в загальноосвітню школу Долинську, тобто, вони тільки ночують в Долинському будинку, а ходять разом з іншими дітьми в загальноосвітню школу, що також сприяє соціалізації цих дітей.

І 9 випускників… ми випускників 9-их класів влаштовуємо у заклади професійно-технічної освіти, про що ми говорили. Навіть звідси, з Печеніжина, багато дітей йде вчитись у професійно-технічну освіту.

Що ми зробили? Ми створили 21 інклюзивно-ресурсний центр по всій області. Тобто, це фактично ми накрили всі райони, всі адмінодиниці обслуговуються інклюзивно-ресурсними центрами. У нас ніяка територія не випала із зони обслуговування інклюзивно-ресурсних центрів. Воно перегукується з попередньою, що збільшено кількість дітей. Ну, і ті люди, які… ми розуміємо, що будь-яке скорочення мережі тягне за собою скорочення працівників інтернатних закладів. Тому дитина, яка йде в загальноосвітню школу, там передбачено асистент вчителя, таку посаду, яка оплачується освітньою субвенцією. Тому ми в першу чергу пропонуємо цю посаду працівникам наших інтернатних закладів для того, щоб вони могли продовжувати працювати в системі освіти.

І тут кількість дітей… Тобто, ви бачите табличку “Кількість дітей в інтернатних закладах обласного підпорядкування 2017-2018 року”… Ще, ще… О, і ви бачите, яка була кількість їх: 2445 і 2018-2019 – 2179. І ця тенденція буде зберігатись кожен наступний рік, тому що ми не набираємо далі перших класів. На наступний рік уже не буде і першого, і другого класів, через рік не буде першого, другого і третього класу. Таким чином буде відбуватись скорочення кількості дітей.

Сума коштів, які у 2017 і 2018 роках витрачались з обласного бюджету на утримання інтернатних закладів, тут входить також з державного бюджету. Ви бачите розбивку, скільки з обласного бюджету, а скільки з державного бюджету використовувалось на інтернат.

Також я би хотів сказати, скільки коштує утримання одного учня в інтернатному закладі. В середньому утримання учня у загальноосвітній школі буде коштувати, якщо це у гірській території, з усіма надбавками, до 20 тис.грн. Ви будете бачити, скільки коштує… в ліцеї-інтернаті це буде 43 тис.грн. один учень коштувати, а в дитячому будинку 216 тис.грн. буде коштувати, в НРЦ – 176 тис.грн., в спеціальній школі 147 тис.грн. один учень буде коштувати.

Тобто, це не є речі, на яких потрібно економити, ми просто говоримо про факт, чому дитина, яка ходить у загальноосвітню школу на інклюзію, де кошти на інклюзивну освіту оплачуються з освітньої субвенції, тобто, це не тільки фінансово правильно, це також соціально правильно і просто морально правильно.

О.Сич. Завершуйте, будь ласка.

В.Кімакович. Ну, на цьому власне я вже й буду завершувати, ці завдання стоять перед нами для того, що ми будемо говорити. Ми можемо сказати, що на наступний рік ми приходимо до закриття мінімум двох закладів. Тому що кількість дітей там буде 25 приблизно, 30 дітей, а працівників буде 40-60. Зрозуміло, що з такою вартістю навчання і такою кількістю немає змісту функціонування цього інтернату, тим більше, що більшість дітей можуть піти на інклюзію. Вони підуть, бо переведення з одного інтернату в інший – це також стресова ситуація, а вони будуть йти на інклюзію. Йде мова про Микуличин і про Тлумач. В кожному з цих закладів створена робоча група із залученням депутатів обласної ради, і ми працюємо над трансформацією цих закладів. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка.

Хто ближче, підходьте до мікрофону, хто глибше у залі, передайте мікрофон.

А.Марійчин – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Добрий день! У мене конкретне питання від конкретних людей, які мене уповноважили запитати, що вони мають робити після реорганізації, як працевлаштуватись працівникам даних закладів?

В.Кімакович. Ну, от можу по прикладу сказати. Ми проаналізували працевлаштування вивільнених працівників цього року всіх інтернатних закладів, особливо багато було вивільнено у Тлумачі і в Микуличині. То тільки троє працівників не працевлаштовані, інші вийшли на пенсію, перейшли в інші заклади. Але в Тлумацькій ОТГ існують вакансії на інклюзії, і вчителі відмовились деякі, тому що це далека відстань. Тому ми говоримо про трьох людей. Але по кожному закладу є план трансформації, і ми будемо створювати робочі місця. Наприклад, якщо це буде створений оздоровчий заклад обласного підпорядкування, буде запропоновано всім техпрацівникам перейти в цей заклад працювати, педагогічним працівникам – на посади вихователів. Зрозуміло, що процес цей болючий, але ви бачите всі цифри, які є і всі… просто не буде дітей в цих закладах.

О.Сич. Будь ласка, черговий депутат.

Н.Щербій – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Безумовно, що реформування інтернатних закладів  – це важливий крок, і дуже добре, що дітки з обмеженими фізичними можливостями чи інтелектуальними можливостями матимуть змогу вчитись з нормальними дітками і соціалізуватись. Але постає два питання. Розумію, що ми рухаємось до європейських стандартів освіти, але у Європі вже з цим стикнулись, я знаю з власного досвіду, тому що мої родичі працюють у Німеччині і з цим стикаються.

Перше питання. Чи  проводиться перепідготовка вчителів, які працюватимуть з такими
дітками? Адже вести урок в нормальному класі – це одне, а коли, наприклад, дитина має якісь психічні відхилення, порушує дисципліну, – це зовсім інше. Цьому вчителеві  потрібно знати, як себе повести, знати психологію учня.

Я знаю, що ми в університеті не готуємо вчителів, бо я зараз працюю зі студентами, і цього ми не навчаємо, і самої психології такої немає.

Друге питання. Теж уже читала багато звернень батьків в інтернеті, які десь жаліються, скаржаться, що як нормальним діткам вчитись з такими дітками. Тобто, теж є певні нюанси. І як ви з цим працюєте, боретесь, чи є вже якісь факти? Дякую.

В.Кімакович. Дякую за запитання. Всі діти, як на мене, є нормальними. Тобто, є з особливими потребами діти і є діти без особливих потреб.

Щодо навчання, у нас існував до нового року так званий обласний ПМПК. Це заклад, який встановлював і надавав направлення для дітей з особливими потребами. Цей заклад ліквідований, і зараз при інституті перепідготовки педагогів створений центр, який взяв на себе функції методичні, і одна з тих функцій – перепідготовка педагогів. У нас є добрі напрацювання, з нашим Прикарпатським університетом ми працюємо. Тому я думаю, що це…

Крім того, існує програма фонду Порошенка, і ця програма залучає великих міжнародних донорів, які проходять навчання. Наприклад, цим шляхом пройшла одна із пострадянських країн – Молдавія. Країна ліквідувала всі інтернатні заклади. Вона невеличка, звичайно, там інші проблеми, але вона ліквідувала, там один заклад інтернатний залишився на сьогоднішній день. І там працював міжнародний фонд “Люмос”, і ці працівники, які напрацювали великий досвід роботи у Молдові, вони переїхали до нас і працюють разом з нами.

Щодо нашої області, у нас зафіксована одна скарга батьків за минулий рік, у нас немає скарг батьків, батьки розуміють, що діти з особливими потребами в цих колективах, вони всі разом проходять освітній процес. Я думаю, я сам батько, син старший мій закінчив, він вчився з дітьми з особливими потребами в одному класі, його успіхи у навчанні не були гірші від того, коли перейшли до нього діти з особливими потребами в клас.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Насправді, я також погоджуюсь, що абсолютно всі діти мають право на освіту, і всі нормальні, єдине, на жаль, не всі сім’ї дають собі раду. Тому мені дуже прикро, що більшість закладів буде закрито, адже… є сім’ї, які справляються, а є сім’ї, яким важко справитись в різних обставинах. Тому скажіть, будь ласка, чи саме цей заклад, де ми зараз знаходимось, буде збережений, і які плани взагалі на нього?

В.Кімакович. Дивіться, ми в даному випадку залежні від міністерських документів. Ми всі очікуємо на документ, який буде типовим положенням про спеціальні школи, і де буде роз’яснена доля таких закладів. У всьому світі вони існують. Але нам не потрібно сьогодні… умовно в області 8 таких закладів такого типу, і ми визначили тільки два заклади, – це Рогатин на півночі нашої області, і Печеніжин – на півдні нашої області, географічно куди діти зможуть в таких випадках, коли їм дійсно немає куди потрапити. Тому ці заклади будуть зберігатись до останньої хвилі реорганізації. Тому вони попадуть в останню хвилю реорганізації.

О.Сич. Шановні колеги! Ще хтось бажав у залі. Будь ласка.

А.Мироняк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання
“Батьківщина”.
Шановні депутати, запрошені, гості! Я би хотів, Вікторе Євстахійовичу, задати таке питання. Ну, є короткострокові інтернати, що ми будемо зараз їх закривати. Зрозуміло, що якщо це є власність обласної ради, якщо ми їх будемо закривати, то нам треба зробити реорганізацію. Щоб зробити реорганізацію, треба працювати для того, щоб були кошти. Бо зараз з цього закладу інтернат, який існує, зробити інший – то є проблема. Як ви в цьому напрямку працюєте?

В.Кімакович. Ми закладаємо… Ми ж працюємо разом в групі по Микуличину, ми закладаємо в бюджет, нам потрібно на Микуличин приблизно 4 млн.грн. для того, щоб… це включаючи ремонтні роботи для того, щоб його трансформувати в заклад оздоровчий. Але в середньому нам утримання закладу коштує 10 млн.грн. Тому були одноразово виділені 4 млн.грн. для того, щоб він потім навіть заробляв на себе гроші, продаючи. Я думаю, що це правильне рішення, я думаю, що депутати підтримають таке рішення для того, щоб ми організували цей заклад.

О.Сич. Запитання завершились, друзі?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую. Приступаємо до обговорення. Дякую, Вікторе Євстахійовичу. Будь ласка, хто бажає взяти участь в обговоренні? Є мікрофон, підходьте.

М.Королик. Шановний голово! У мене є до вас велике прохання: дати все-таки прото­кольне доручення. Цей заклад є дуже хороший, я думаю, що зі мною ніхто не посперечається, але, як на мене, тут є одна велика проблема. І я думаю, що ми в силі цю проблему вирішити, вона не є дуже коштовна, але вона є дуже важлива, – це внутрішні санвузли.

Я думаю, що мене підтримає більшість колег, адже в самих звичайних середньоосвітніх школах ми ставимо це питання і ми його вирішуємо. Тому я вважаю, що це є наш обласний заклад, і ми як депутати обласної ради повинні спрямувати сюди незначні кошти, але вирішити цю проблему.

Тому  прошу: голово, дайте, будь ласка, протокольне доручення директору департаменту фінансів, щоб вишукати кошти для вирішення даної проблеми. Дякую.

О.Сич. Значно ефективніше буде проголосувати за проект рішення про бюджет, в якому є пропозиція допомогти фінансово цьому закладу. Це буде значно ефективніше, ніж давати протокольне доручення.

Будь ласка, ще хто бажає взяти участь в обговоренні? Передайте мікрофон, будь ласка, щоб депутат не виходив. Будь ласка.

А.Мироняк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання
“Батьківщина”.
Ну, я би хотів сказати, що такий один заклад є у с.Микуличин. Щоби ви розуміли, цей заклад знаходиться в центрі села, площа цього закладу 2,2 га. Це мальовнича земля у мальовничому туристичному місці. І хотілося би, щоби дійсно, бо в обласній раді немає ще оздоровчого табору, хотілося би, щоб він дійсно був взірцевий. Але економісти вже прораховували, щоби ми його реформували і зробили взірцевим, то нам десь треба буде пройти 3-4 роки з фінансуванням по 2-3 млн.грн. в рік. Але якщо зараз обласна рада тратить 10 млн.грн. в рік, то ці гроші можна розбити на 4 роки і зробити прибутковим даний заклад. І ми будемо заробляти гроші.

Так що я, колеги-депутати, хотів би вас просити, щоби в майбутньому ми цей заклад підтримали і зробили дійсно прекрасним оздоровчим закладом. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Будемо завершувати обговорення.

Я декілька слів ще від себе скажу. Ви знаєте, колективи двояко реагують на таку концепцію Міністерства освіти й науки. Нагадую, концепція Міністерства освіти і науки – це не забаганка ні керівництва обласної ради, ні адміністрації, ні департаменту. Департамент у даному випадку виконує закон. Так от, колективи двояко реагують: одні шукають виходу і думають, що зробити з цим закладом, розуміють, що його очевидно прийдеться закривати, а інші бунтують, – ні в якому разі, незважаючи на те, скільки у нас дітей, вимагаємо: давайте нам заробітну плату. І все. Це приблизно те, що ми обговорювали при попередніх питаннях.

На мою думку, значно мудріша позиція тих, що шукають вже сьогодні виходу. Бо чим раніше почнеш шукати, тим скоріше знайдеш. Так чи інакше, але максимальна вага цих дітей йде у загальноосвітні школи. Тоді треба думати, що можна на базі цього закладу зробити. Найболючіше  питання – соціальне. І це всі розуміють. Де 100 чи 150 людей отримає роботу? А) це можуть бути загальноосвітні середні школи або школи з академічним ухилом, про що вже в попередній доповіді говорилось, тобто, залишитись у системі загальної середньої освіти; б) це можуть бути оздоровчі якісь табори чи заклади, про що тільки що  говорили по відношенню до Микуличинського… саме так зробити у цій мальовничій оздоровчій місцевості; в) ці заклади можуть бути переведені у соціальну сферу, бо в соціальній сфері нам бракує таких закладів. Заклади соціальної сфери переповнені. Ми були у Снятині і бачили. Поїдьте у Делятин, так само подивіться. Там у півтора рази більше перебуває пацієнтів, аніж дозволяють потужності.

Тому треба краще думати, що робити, аніж казати: ні в якому разі, давайте нам заробітну плату і все, на цьому будемо стояти. Перше.

Друге, щодо дітей. Шановні колеги! Відхилення від норми є в один і в другий бік. Геніальність – це теж відхилення від норми. І ті люди, що геніальні, нас не терплять чи важко терплять. Тому казати, а як середньостатистична дитина буде терпіти людину з відхиленням, ну, так можна говорити тільки в такому, знаєте, дуже злібералізованому суспільстві. Ми повинні навчитись терпіти один одного. Геніальні терплять нас, ми повинні терпіти упосліджених природою. Нам, напевно, таки терпіння в суспільстві бракує.

І, до речі, це буде хороша наука і тим діткам, які навчаються в загальній середній школі, якщо вони будуть бачити, які є інші, і Боженці будуть дякувати, що ми не такі. А про батьків, які віддають дітей, бачите, казав доповідач, що тільки 18 відс. тих, що підлягають перебуванню, а решта повинні бути в сім’ях, це батьківський хрест, ну, так Боженька дала, мусиш його нести. Чи дитина має відхилення, чи тобі важко ведеться в житті, але хрест треба нести.

В будь-якому разі це питання дуже неоднозначне, дуже болісне, від нас дуже залежить, щоб ми розумно до нього підійшли. Не шляхом того, скажемо, бо це ж ми будемо голосувати. Насправді, це стосується половини депутатів, бо половина цих… бо ці заклади знаходяться на половині адміністративних одиниць області, а це виборці, які до вас будуть  приходити. Але зайняти позицію: ні в якому разі не голосую за реорганізацію чи ліквідацію – це не позиція. Краще шукати вихід, і правильно робить департамент, коли залучає депутатів до робочих груп, шукати вихід, що зробити на базі цього закладу.

Тому я тільки можу закликати до такого повноцінного і розумного ставлення до цього питання. Дякую.

Колеги, у нас не було зауважень до проекту рішення, не було пропозицій. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Прошу заповнити бюлетені. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання.

Шановні колеги! Насправді, ті питання, за яких ми зібрались тут, ми завершили їх розгляд. Хто був запрошений по цих питаннях, може бути дійсно вільним, я бачу, люди виходять. Можете залишатись, можете бути вільні, бо насправді в залі вже так починає важко ставати дихати.

А у нас залишились питання, які потребують нашого розгляду і своєї нагальності: чи то законодавство вимагає, чи процедура фінансування тих чи інших видатків.

Отже, розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 22.06.2018. № 879-22/2018 “Про затвердження Звіту за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності Івано-Франківської обласної ради та Антикорупційної програми Івано-Франківської обласної ради на 2018 рік”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Це питання внесено на виконання Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.09.2018 року. Тобто, ми таку програму подавали, нам зробили зауваження, що треба внести деякі зміни, і ми це зараз робимо.

Доповідає Басараб Сергій Михайлович – заступник голови обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади, рекомендовано до розгляду на сесії.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача? Проект рішення у вас є на руках.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

Поки комісія рахує, заповніть, будь ласка, бюлетені.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік”.

Проект рішення номер 9 – в окремій брошурі.

Шановні колеги! Звертаю вашу увагу. Буквально за тиждень після останнього засідання бюджетної комісії поступило цілий ряд, знову ж таки, уточнень, пропозицій: кома, крапка, слово, які не дозволяють фінансувати той чи інший об’єкт. Вони, аби Ірина Богданівна довго не стояла за трибуною і не перечитувала це все, роздруковані, подані вам. Будь ласка, ознайомтесь, буду ставити на голосування їх власне в тому варіанті, який роздрукований.

Чи є, шановні колеги, питання до Ірини Богданівни?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає питань.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, є питання. Будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Ірино Богданівно! В контексті того, що я виступав, в контексті того, що я з головою говорив, в контексті третього питання і в контексті інформації, яку ви дали по заборгованості. Мене дуже дивує: протермінованої заборгованості немає, або набагато менша від тої суми, яку ми виділяємо на одну територіальну одиницю.

Я вас дуже прошу: при розподілі нерозподілених видатків в майбутньому проаналізуйте і не допускайте тих ситуацій, коли платять штрафи, тобто, закрийте ті питання, це невеликі суми, щоб закрити питання. В той же час ми будемо економити гроші і забезпечимо для заходів, а не просто так.

Колеги, я прошу уваги, я розумію, що ми змучились, але це є питання фінансів, ми так смішками допустили до того, що зараз маса штрафних санкцій йде. Я не буду називати, але ви розумієте, про що я говорю. Дякую.

О.Сич. У мене тільки питання: як Ірина Богданівна може цього не допустити? Або вона що напряму може погашати санкції штрафні, чи що? Треба знати, кому давати питання. Треба їхати в Кабінет Міністрів…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Треба їхати в Кабінет Міністрів, зводити лобами між собою Міністра освіти, Міністра фінансів і запитати: пане Міністр фінансів, чому ви дали замало субвенції на освіту, і після того, як ви її замало дали, ваші фіскали йдуть і штрафують?

Бо це не до неї питання.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування за основу. Хто за? Прошу голосувати. Хто утримався? Проти?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Я бачу, пропозиції ще будуть з залу. Ставлю на голосування ті пропозиції, які виписані. Бачите, тут чотири листка паперу, їх важко зачитувати, які виписані і подані вам.

Ставлю на голосування перелік цих пропозицій. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Чи є ще пропозиції до проекту рішення? Є. Будь ласка, мікрофон.

М.Королик. Шановна Ірино Богданівно! На нашій бюджетній комісії я вносив дві пропозиції, але якраз між комісією та сесією проконсультувався з людьми, в даному випадку з керівником освіти Тисменицького району, і на сторінці 9 в питанні, де я просив замінити словами “що стосується Поберезького навчально-виховного комплексу”, там, на жаль, трішки інша зміна. А саме: замінити на “капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Поберезького навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи I-III ст. – дошкільний навчальний заклад Тисменицького району… Тисменицької районної ради Івано-Франківської області”. Тобто, там не окремих приміщень, а харчоблоку та їдальні. Це дуже важливо, бо від цього залежить стан фінансування і виконання робіт. Це перше питання.

О.Сич. Чекайте, по черзі. Отже, поступила пропозиція. Ставлю на голосування. Хто за таку пропозицію? Прошу визначатись. За? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 47 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Наступна.

М.Королик. І прошу вибачення. Якраз перед самою сесією я спілкувався з головою громади, Рожнівської громади. Наступна пропозиція, яку я вносив на нашій бюджетній комісії, а саме: назва об’єкта “Капітальний ремонт приміщення Рожнівського музею”, – прошу цю пропозицію взагалі вилучити з даного тексту у зв’язку з тим, що вона втратила свою актуальність.

О.Сич. Поступило дві пропозиції в одній.

За що голосувати? За вибачення чи за пропозицію?

М.Королик. Прошу ту пропозицію, яка є тут перед вами, назва об’єкта “Капітальний ремонт приміщення Рожнівського музею Гуцульщини імені Федора Погребенника Рожнівської сільської ради”, – цю річ вилучити, цей абзац взагалі вилучити.

О.Сич. Тобто, вибачення на голосування не ставити?

М.Королик. Так.

О.Сич. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Будь ласка, Данів Іван Михайлович.

І.Данів. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати! Я прошу з розумінням поставитись до моєї пропозиції. Я прошу вишукати можливість щодо… вишукати можливість профінансувати… вишукати можливість і профінансувати захід “Реконструкція системи опалення, встановлення модульної котельні у с.Завій Калуського району“ для завершення робіт по системі опалення в сумі 100 тис.грн. з потреби – 570 тис.грн.

Яка історія цього питання? Це… реконструкція почалась у 2017 році за кошти соцекономрозвитку державного бюджету. Ми, як кажуть, щиро вдячні депутату, який доклався, Верховної Ради, до цієї, як кажуть, проблеми. На сьогоднішній день ми мали також запевнення, що кошти будуть. На жаль, вони на сьогоднішній день не поступили, а ми вступили в опалювальний сезон, і є потреба для того, щоб створити бюджетні призначення, виділити ці 100 тис.грн. В той же час на наступний тиждень буде сесія районної ради, і ми теж будемо в районному бюджеті вишукувати кошти для співфінансування, щоб це все якось рушити з мертвої точки. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Ну, насправді, діти не винуваті, що депутати не можуть порозумітись між собою. Я пропоную підтримати пропозицію Івана Михайловича. Але в той же час звернути увагу голови фракції “БПП”. Ви не поважно ставитесь до свого депутата, бо буквально місяць назад, а ми робимо все прозоро, є гроші, кажемо: фракції, організуйте збір пропозицій, на що гроші потрібно. І ви проігнорували, напевно, таку пропозицію Івана Михайловича. А тепер ми змушені окремим рядком ставити це питання, виносити на голосування. Це негарно, це абсолютно негарно.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, вишукати. Де?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Іване Михайловичу, поясніть Левицькому, своєму колезі, де взяти гроші.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію Івана Михайловича Даніва. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за? Тримайте, щоб люди знали, хто Даніва підтримує чи не підтримує.

І.Шевчук. 38 – за.

О.Сич. Шановні колеги! Я… це виходить, що у нас кворуму немає, чи як?

І.Шевчук. Ні, нас 47 є.

О.Сич. А, не голосують?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! А хто проти?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А хто утримався?

І.Шевчук. 38 – за, 9 – утримались.

О.Сич. Шановні колеги! Пропозиція, на жаль, не пройшла. Будемо думати, як інакше допомогти.

Колеги, більше немає пропозицій. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, заповніть, будь ласка, бюлетені.

Розглядається питання “Про призначення директора Івано-Франківського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій”.

Внесено питання на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Голоси із залу. Голосуємо! Голосуємо!

О.Сич. Майте повагу до голови обласної ради. Я розумію, що не має Піцуряк, ну, вже й Левицький, бачу, демонструє неповагу.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки…

О.Левицький. Та я бачу, що в місті всі такі, напевно.

О.Сич. …та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.

Голоси із залу. Голосуємо!

В.Кімакович. Шановний голово, шановні депутати!

О.Сич. Хоч кандидатуру нехай оголосять.

В.Кімакович. У нас відбувся конкурс, і відповідно до відкритого конкурсу переміг Слободян Любомир Ярославович. Відповідно до статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статті 26 Закону України “Про освіту” пропонуємо призначити Слободяна Любомира Ярославовича на посаду директора. Він присутній в залі, може піднятись на трибуну, ви задасте питання. Дякую.

О.Сич. Будь ласка, підійдіть сюди, щоб люди не обертались, вас побачили.

Колеги, це наша установа, це серйозна установа. Ми призначаємо директора.

Є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Пропозиції, зауваження до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Хто проти? Утримався?

Прошу заповнити бюлетені.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про погодження надання товариству з обмеженою відпові­дальністю “Кердін Груп“ у користування ділянки надр”.

Проект рішення номер 7 – на окремому аркуші.

Внесено… Шановні колеги! Звертаю увагу, це дуже важливо. Внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. І ця зміна полягає в тому, що у разі ненадання позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії, але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів, раніше було 90 днів, з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу, вважається, що надання дозволу погоджено.

Доповідає з цього питання Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування. Комісія рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради із врахуванням пропозиції комісії.

Шановні колеги! Перед доповіддю.

Я вважаю таке внесення змін до підзаконного акту незаконним: підзаконні акти не можуть заперечувати законам.

Оскільки Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” говорить про те, що сесії обласної ради повинні проходити не пізніше, ніж раз на квартал, то не може підзаконний акт зобов’язувати нас проводити такі сесії кожні 45 днів. По суті своїй, навіть не кожні 45 днів, бо якщо порахувати алгоритм, що до нас має поступити подання, в обласну раду, ми маємо відправити в адміністрацію для аналізу, адміністрація має проаналізувати і дати висновки, подати проект рішення, то нам практично сесію треба проводити кожні 20 днів. Насправді, це намагання усунути обласні ради від прийняття рішень по питаннях надання в користування надр.

До вашого відома, можу помилятись, нехай скаже Андрій Дмитрович, ми вже прострочили терміни. А знаєте чому? Тому що коли були внесені такі зміни, в області сидить розвідник, повідомляє Держгеонадрам, що вже одна сесія відбулася, і на другий день після сесії до нас поступає подання. І, незважаючи на те, що ця наша сесія є виїзною спеціалізованою, і пройшло зовсім небагато після попередньої сесії, ми все одно не встигли це питання розглянути.

Тому я пропонував би погодитись на тому, щоби дати протокольне доручення управлінню екології обласної державної адміністрації разом з комісією з питань екології розробити звернення до Кабінету Міністрів, Верховної Ради і вказати на протизаконність такого підходу. В протилежному разі будемо подавати до суду.

Будь ласка, доповідайте.

А.Пліхтяк. Доброго дня, шановний Олександре Максимовичу!

О.Сич. Немає заперечень, щоб таке протокольне доручення було надано?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую.

А.Пліхтяк. Шановні депутати, присутні! Даним проектом рішення пропонується погодити надання товариству з обмеженою відповідальністю “Кердін Груп” в користування ділянки надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням (промислова розробка нафти, газу, природного конденсату) Південно-Делятинської площі, що знаходиться у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

О.Сич. Чи є запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка.

М.Королик. Шановний голово, шановний Андрію Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, щоби не було потім перекручувань і мовчазної згоди, наше рішення, наприклад, якщо це відмова, воно, коли не буде прийнято, це вже буде рахуватись відмовою, чи коли проголосуємо “проти”, то це буде відмова? Чи незалежно від того, чи хтось буде голосувати проти, чи утримається, то це буде відмова? Принципово важливо, тому що треба розуміти, як в подальшому голосувати.

А.Пліхтяк. Згідно із 615-ою постановою, якщо взагалі не буде дане питання розглянуто і не надано будь-якої відповіді.

М.Королик. Тільки якщо не буде розглянуто? Ясно.

О.Сич. Колеги, наголошую: якщо питання не розглядається сесією, тобто, немає ні за, ні проти, не приймається, то питання просто не розглянуто, і в дію вступає автоматична дія згоди. Тому має бути сформульовано: або дати згоду, або відмовити. Або так, або так. Не приймати не приймається.

Чи є ще запитання? Будь ласка.

О.Левицький. У мене  питання й до голови обласної ради, і до Андрія Дмитровича одночасно.

Шановні панове! Була моя пропозиція, обласна рада голосувала, ми включили у плані підготовки проектів регуляторних актів то питання, і потім навіть підготували, навіть проголосували: порядок розгляду обласною радою питань щодо користування надрами.

Ми отримали негативні, як мені здається, заангажованого формату відповіді Державного комітету з регуляторної… чи з Державної агенції регуляторної політики, і так ми вже більше як півроку чомусь не діємо і активно не поводимось в цьому плані.

Я прошу повернутись до цього питання, на чергову сесію це питання знову внести і прийняти його всупереч позиції тих, хто, як ви, голово, щойно сказали, і як ми, думаю, всі згоджуємось, умисно порушують закон. Навіть якщо у судовому порядку будуть оскаржувати рішення обласної ради, то у нас буде, принаймні, формат прецеденту взаємодії з ними, бо на даний момент виходить так: ігнорують згідно з підзаконними актами норми закону, наш порядок, яким ми встановлюємо не порядок надання спецдозволів чи гірничих відводів, а встановлюємо порядок розгляду обласною радою питань, тобто, це внутрішньорадівський фактично документ, щось на кшталт уточнення до Регламенту, але в контексті саме питань щодо користування надрами. Я прошу до цього повернутись, і я прошу суб’єкт, відповідальний за підготовку цього проекту рішення і проведення його…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Левицький. Манолію Васильовичу, я вас слухав уважно, я вас не перебивав нині.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Левицький. Тому я прошу дати ці доручення…

О.Сич. Він уже всім допікся в печінках!

О.Левицький. І на чергову сесію, на найближчу, котра буде, все-таки повернутись до розгляду цього питання. Я так розумію, що ситуація, яка зараз склалася і неодноразово у нас вже була, нас до цього просто однозначно зобов’язує. Дякую.

І питання до Андрія Дмитровича: де це є і що з цим проектом рішення, з цим рішенням? Яке бачення, який зараз порядок подальших наших дій для того, щоб ми, принаймні, в процедурі правильно це виконали? А вже там Державна агенція з питань регуляторної політики заперечить знову чи не заперечить – це інше питання.

Дякую. Прошу відповісти. І прошу дати доручення, пане голово.

А.Пліхтяк. На даний час цей документ знаходиться в роботі, тому що пройшло дуже багато змін, які потрібно врахувати в цьому регуляторному акті, у законодавстві.

О.Сич. Ну, шановний пане депутат, ви маєте абсолютно всі надані законом повноваження подати проект рішення на будь-яку сесію обласної ради по будь-якому питанню.

Щодо саме того акту, який ми подавали, перше: відповідний комітет принципово відкидає всі наші регуляторні акти, принципово. Деякі ми надсилали по декілька разів. Принципово. Тобто, це їхня політика. Це перше.

Друге, насправді, що таке регуляторний акт? Ми ж його не виписуємо окремо від закону, ми його базуємо на законі. Тому, скажемо, не наявність регуляторного акту не забороняє нам розглядати ті чи інші питання.

Якщо ми виписуємо якесь положення, зокрема положення про порядок надання надр, ми просто беремо і всі витяги із законів виписуємо в один порядок, щоб депутати для себе простіше бачили, як це все рухається. Якщо нам комітет, чи як він там називається, регуляторної політики це відкидає, то це не забороняє нам й дальше розглядати будь-яке інше питання, яке стосується надр.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Так ми приймаємо, потім надсилаємо… Ми можемо прийняти, воно вважається незаконним без погодження київського регуляторного комітету. Зверніться до своїх однопартійців, нехай вони вам пояснять.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Ви маєте повноваження винести на сесію обласної ради. Виносьте! Я вам пояснюю, яка ситуація, а ви дальше своє. Виносьте, ви ж депутат! Виносьте! Пишіть завтра лист на голову обласної ради, долучайте проект рішення і вносьте!

Колеги, чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався? Немає.

Колеги, є пропозиція від…

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Є пропозиція від комісії слово “надати” замінити словом “відмовити”.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Проти?

І.Шевчук. Зараз, зараз. Тримайте руки!

О.Сич. Хто за?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Пропозиція комісії. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 50 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Майте на увазі, що це у назві і в тексті зміни, тобто, ми голосуємо за пропозицію комісії, просто я спрощено сказав.

І ставлю на голосування проект рішення в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 50 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! У бюлетені слова “Про погодження…”, напишіть “Про відмову у погодженні…”, і голосувати “за” у бюлетені.

Насправді, колеги, це, знаєте, причому кажуть: ми ж хочемо збагатити енергетичний потенціал України. Це під псевдопатріотичними фразами нам не дають змоги нормально розглянути і прийняти питання, а насправді йде мова про розкрадання надр.

Розглядається питання “Про погодження надання акціонерному товариству “Укргазвидобування” у користування ділянки надр”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 12 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, рекомендовано до розгляду на сесії.

А.Пліхтяк. Рішення комісії було рекомендувати до розгляду на сесії.

О.Сич. Є рішення погодити.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

А.Пліхтяк. Я зараз скажу.

О.Сич. Шановні колеги! Дайте можливість доповідати доповідачу, задавайте запитання, будь ласка.

А.Пліхтяк. Даним проектом рішення пропонується погодити надання акціонерному товариству “Укргазвидобування” у користування ділянки надр з метою створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санаторно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження газу, природного конденсату, нафти Добротівського наукового полігону, яке розташоване в межах Івано-Франківської області, це Коломийський, Надвірнянський, Косівський райони. Тобто, це є надання надр у користування з метою наукових досліджень без видобутку.

О.Сич. Чи є запитання, шановні колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції? Є. Будь ласка.

І.Шевчук. Є тільки уточнення. Комісія відправляла на розгляд сесії без погодження і без відмови.

О.Сич. Тобто, комісія самоусунулась.

І.Шевчук. Так.

О.Сич. Тоді для чого така комісія? Треба розглянути питання про доцільність її існування, напевно.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бо комісія існує для того, аби в робочому порядку розглядати питання і сесії рекомендувати, як до питання підходити. Якщо комісія – на розгляд сесії, то вона самоусувається. То для чого тоді комісія?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, мікрофон в залі.

М.Королик. Шановні депутати! Я також…

О.Сич. Вибачте, а хто голова комісії?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, це не комісія охорони здоров’я.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Королик. Шановні депутати! Я також був присутній на комісії, завжди жваво ці питання обговорюються. Але, як на мене, питання є схожим з попереднім, тому я пропоную, щоби так, як і у попередньому питанні, вношу пропозицію про відмову, а вас прошу підтримати.

О.Сич. Шановні колеги! В будь-якому разі треба проголосувати за основу, а потім вже пропозицію.

Чи є інші пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Поступила пропозиція депутата Королика: відмовити.

Прошу визначатись. Хто за? Порахуйте, будь ласка.

Які результати? Будь ласка. Хто проти? Хто проти?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Це не те питання.

О.Сич. Шановні колеги! Не переривайте, будь ласка, процес голосування, і загляньте хоч час від часу у Регламент. Йде процес голосування. Я поставив “за”, порахували. Хто проти пропозиції депутата Королика? От проти, порахуйте, будь ласка, хто проти.

І.Шевчук. Раз, два, три, чотири… (Рухає)…. чотирнадцять.

О.Сич. Хто утримався? Порахуйте, будь ласка.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А чого не обговорювали? Я ж ставив. А чого не обговорювали? Проголосували, а потім, знаєте, вже всі такі мудрі: ставте на обговорення. Ви ж практично проголосували за мовчазну згоду тільки що, без обговорення.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А чого ви не прийшли на комісію?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Подайте підсумки голосування.

І.Шевчук. 38 – за, 14 – проти, 1 – утримався.

О.Сич. Пропозиція не проходить.

Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Прошу голосувати.

І.Шевчук. Раз, два, три… (Рахує).

О.Сич. Хто проти? Хто утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. У мене питання одне. Тобто, “Кердін Груп” ви не мали права… часу вивчити, а “Укргазвидобування” ви мали час вивчити, хоч часу на “Укргазвидобування” було значно менше, ніж на “Кердін Груп”?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, результати голосування оголосіть.

І.Шевчук. 15 – за, 25 – утримались.

О.Сич. Рішення не прийнято. Вступає в дію мовчазна згода.

Наступне питання “Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю “ДІСАНС” у користування ділянки надр”.

Внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 13 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування. Комісія рекомендувала до розгляду на сесії із врахуванням пропозиції комісії.

Будь ласка.

А.Пліхтяк. Даним проектом рішення пропонується погодити надання товариству з обмеженою відповідальністю “ДІСАНС” у користування ділянки надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ нафти, газу природного, конденсату) Північно-Татарівської площі на території Надвірнянського району Івано-Франківської області.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка.

М.Королик. Шановні депутати! Насправді, ті терміни, які ми  з вами маємо, не дають, насправді, можливості достовірно з’ясувати всі обставини. Як на мене, нічого не станеться, якщо ми це питання розглянемо в майбутньому, адже вони ще раз подадуть до нас документи.

О.Левицький. (Без мікрофона).

М.Королик. Тому я пропоную, щоб не було мовчазної згоди, з розумом проголосувати і проголосувати так, як ми проголосували два питання тому, тобто, про відмову на даному етапі. Вивчимо все детально, з громадами погодимо, тоді будемо підтримувати. Зараз вношу пропозицію про відмову. Дякую.

О.Сич. Якщо ви уважно вивчали матеріали, то комісія так само дала пропозицію про відмову.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тобто, комісія одній фірмі дала відмову, а іншій фірмі сказала: на розгляд сесії обласної ради.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Добре, я поставлю.

Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято за основу.

Ставлю на голосування пропозицію комісії, формулюю: “Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю “ДІСАНС” у користування ділянки надр” сформулювати: відмовити у погодженні надання в користування ділянки надр товариству з обмеженою відповідальністю “ДІСАНС” та рекомендувати до розгляду на сесії обласної ради. І у назві, і у тексті.

Хто за таку пропозицію комісії? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 50 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. І на пропозицію депутата Левицького ставлю на голосування пропозицію депутата Королика. Прошу визначатись.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, Левицький наполягав, що я..?

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Левицький, ви знімаєте пропозицію свою?

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Він не наполягав, а ви наполягали.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ви що, підписали якусь адвокатську угоду з Короликом, чи що?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Більше пропозицій не було, окрім… Ні, більше пропозицій не було, окрім тої абсурдної, яку ставив депутат Левицький. Тому ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 50 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! У нас п’ятнадцятим… У нас чотирнадцятим стоїть питання “Про депутатські запити”. Депутатські запити насправді не поступили. Але оскільки згідно з Регламентом вони можуть поступати навіть у день проведення сесії, тому ми питання у порядок денний поставили.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Оскільки немає депутатських запитів на час розгляду цього питання…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, чого ви виступаєте адвокатом Манолія Васильовича? Депутат Левицький!

О.Левицький. Олександре Максимовичу, ви щось забулись, чи що? Ви не переступайте межі…

О.Сич. Я не переступаю!

О.Левицький. Ви не забувайтесь! Це я вам сказав.

О.Сич. Це ви забуваєтесь!

О.Левицький. Ви щось дійсно…

О.Сич. Ви забуваєтесь! Для цього є Манолій Піцуряк…

О.Левицький. Я ще раз кажу…

О.Сич. Сядьте, будь ласка.

О.Левицький. Гавкай собі на пса вдома.

О.Сич. Сядьте, будь ласка.

О.Левицький. На пса гавкай! Ще раз кажу.

Значить, Манолій Васильович пропонував пропозицію, сказав, що це депутатський запит. Я вам це спокійно і чемно нагадую. Якщо ви забуваєтесь…

О.Сич. Для цього є Манолій Васильович.

О.Левицький. Якщо ви забуваєтесь, то не забувайтесь, будь ласка.

О.Сич. Сядьте, будь ласка, і не забувайтесь!

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Для цього є Манолій Васильович Піцуряк, який вийде і скаже своє слово, а не адвокат Левицький.

Будь ласка, Манолію Васильовичу.

М.Піцуряк. Дякую. Колеги, колеги, колеги, є голова для того! Без коментарів!

Під час свого виступу я сказав: депутатський запит або звернення. Тоді, коли мені голова дав зауваження, чому я шумлю, я сказав секретаріату, щоб звернення, тому що звернення
швидше вирішується, і тому не запит, а депутатське звернення до голови адміністрації щодо вирішення питання по зарплаті. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Це не був депутатський запит. Занотуйте собі, депутат Левицький, і ведіть себе відповідно до Регламенту! Навчіться, будь ласка, себе вести.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Ви публіцтво із себе робите!

Шановні колеги! Оскільки немає депутатських запитів, є пропозиція зняти з порядку денного питання “Про депутатські запити”. Для голосування потрібно 1/3. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 1/3 є. 50 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги…

В.Гладій. Було про звернення.

О.Сич. Було питання у нас ще “Про звернення обласної ради щодо запобігання знищенню в Україні екстреної медичної допомоги, збільшення оплати праці працівників системи екстреної медичної допомоги та медичної субвенції з державного бюджету України на 2019 рік”.

Проект рішення – в окремій брошурі.

Доповідає Піцуряк Манолій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

Будь ласка.

М.Піцуряк. Шановний голово, колеги-депутати!

Я звернення не буду зачитувати, я коротко.

10-го числа, повторюю, відбулося спільне засідання двох комісій з питань охорони здоров’я та соціальної політики Івано-Франківської та Кіровоградської. Одне з питань, яке ми слухали, було про стан реформування екстреної допомоги в Україні. І одна обласна рада, представники, і друга стурбовані тим, що фінансування йде не належним чином, як вимагає закон, транспортний парк застарілий, і треба більше 50 відс. зміни транспортного парку для екстреної допомоги.

І хто тут старший є, пам’ятаєте, ще за Союзу машини на невідкладній допомозі 3 роки, більше не їздили. Сьогодні там 50 відс. транспорту, де більше 10 років використовується.

І питання ще одне є. В Україні є пілотний проект, де мільярд виділяється для шести областей України. Ну, наші представники екстреної вважають, вони говорили на міністерських нарадах, що це, ну, не добре, коли одним виділяють, тобто, придбання транспорту передбачити для всієї України.

У вас на руках є проект звернення, я його зачитувати не буду. Прошу підтримати і нехай працює екстрена на благо людей. Прошу проголосувати.

О.Сич. Чи є запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за? Прошу голосувати. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Проти? Утримався?

М.Піцуряк. Щиро дякую.

О.Сич. Колеги, зверніть увагу…

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. У вас є чисті бюлетені. Хоч би скорочено напишіть суть питання і заповніть бюлетені.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Про звернення обласної ради щодо запобігання знищенню в Україні екстреної медичної допомоги.

Шановні колеги! І в порядку денному є питання “Різне”.

Можливо, хтось з депутатів бажає виступити? Є. Будь ласка.

Є мікрофон, підходьте, в порядку живої черги надається слово для виступу. Далі – Михайло Михайлович.

І.Данів. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати і, особливо, зі “Свободи”!

Я хотів би вас попросити, що діти не винні, повернутись до тих 100 тис.грн. Я хочу вам сказати, що наша громада дуже цінує партію “Свобода” і віддає багато голосів за партію “Свободи”. Діти не винні.

Я вас прошу: давайте ми профінансуємо, дамо бюджетні призначення для того, щоб почати, як кажуть, проводити опалення в школу. Ще раз повторюю: діти не винні.

Пропозиція: повернутись до 9-го питання і виділити 100 тис.грн.

О.Сич. Я поставлю на голосування.

М.Королик. Дозвольте, вже раз… Дивіться, абсолютно ми підтримуємо питання, і немає питань, ми повернемось. Але прохання все ж таки до голів фракцій з усіх політичних сил, не буду робити політики, не хочу робити політики, ми прекрасно знаємо, що кожен з нас пише звернення, голови фракцій формулюють ці всі звернення, але зводиться все в один бюджет.

Тому давайте не будемо один перед одним “грати кіна”. Тому що я так само від імені нашої фракції, від імені одної чи іншої громади можу таке саме, аналогічне питання підняти і сказати, що знайдіть гроші, бо дуже треба. Всім дуже треба. В даному випадку немає питань: ми підтримаємо, бо діти не винні, але давайте будемо всі працювати професійно.

Дякую.

О.Сич. Колеги, постала пропозиція повернутись до питання “Про внесення змін до бюджету на 2018 рік” в частині пропозиції Даніва Івана Михайловича.

Хто за повернення до питання? Прошу голосувати. Треба третина. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Колеги, отже, відомо, не треба двічі повторювати, пропозиція Даніва Івана Михайловича. Вчергове ставлю на голосування. Хто за те, щоб внести її до проекту рішення “Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік”? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

Порахуйте, будь ласка, є утримались.

Прошу оголосити.

І.Шевчук. 46 – за, 1 – утримався.

О.Сич. 46 – за, 1 – утримався: рішення прийнято.

І, колеги, ставлю на голосування в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Будь ласка, Остап Васильович Дзеса, в Різному.

О.Дзеса. Шановні колеги! Шановний голово! Ви знаєте, ми так тут спілкуємось під час сесії, емоцій так багато, то нормально, робоча обстановка. Але я від себе і від колег наших хочу подякувати абсолютно щиро за підготовку такої тематичної прекрасної сесії. По-перше, що доповіді, що всі  інші питання, як на мене, сьогодні ті питання, які ми розглядали в царині освіти, реформування і так дальше, ну, це є взірець проведення сесій. Про що це говорить? Що сесії виїзні тематичні – це позитивна для нас річ. Це перше.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Дзеса. Я вас прошу. Ресторан… Я не ходжу по ресторанах, я вже застарий. Вдома обідаю.

Наступне, наступне.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Дзеса. Пане голово! Я вас прошу, хлопці, давайте зараз закінчимо, та й будемо жартувати.

У нас є надзвичайно таких багато проблемних питань і в охороні здоров’я.

Я пропоную, колеги, щоб ми, не звинувачуючи один одного, не красуючись перед нашими виборцями в прямому ефірі, а щоб підготували нормальну тематичну сесію по проблемах охорони здоров’я.

Є у нас обласна система, є у нас районні, є у нас по селах, по селищах і так дальше. Щоб ми нормально підготували і в такому ключі, як тут, може навіть так дуже серйозно просити з Міністерства охорони здоров’я представника, щоби ми нормально розглянули всі проблемні питання, які є у нас в охороні здоров’я.

Я вважаю, що це надзвичайно позитивно буде. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Я нагадую, що рівно рік тому назад, орієнтовно у жовтні-листопаді ми спеціально зробили сесію аналогічну: про стан охорони здоров’я в умовах децентралізації, яка проходила на базі Тлумацької ОТГ. І я дуже пам’ятаю слова професорки із медичного університету: я би на цю систему, яка існує зараз, ні копійки не дала. Мова йде про реформування системи, бо це є бездна, яка з’їдає все. Я просто цитую її слова, я цитую її слова.

Якщо є необхідність ще раз це зробити, ми формуємо зараз… ми починаємо формувати план роботи обласної ради на наступний рік. Будь ласка, давайте пропозиції. Немає  питань.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Єдине… нам не важко зробити й кожного року по такій сесії, тематичній. Єдине, аби підготовка була така ж серйозна, як сьогодні, така ж глибинна, як сьогодні.

О.Дзеса. А таких професорів у нас є багато, які звикли жити у тій системі, яка їм дуже до вподоби. Тому це її суб’єктивна думка.

О.Сич. Данів Іван Михайлович хотів слово мати.

І.Данів. Я ще хотів усьому депутатському нашому корпусу подякувати за це результативне голосування, особливо за розуміння фракції “Свобода”. І коли я буду спілкуватись з педагогічним колективом школи, я це все розкажу. Але я думаю, що вони це все дивляться в прямому ефірі, вони це все бачать. Дякую вам!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Данів. Манолію Васильовичу особисто.

О.Сич. Іване Михайловичу!

І.Данів. Сказав Левицький: “Батьківщині” не дякувати.

О.Сич. Іване Михайловичу, ось ви вже “наробили каші”. Іване Михайловичу! Уже фракція “Батьківщина” вимагає повернутись до голосування.

І.Данів. То сказав Левицький.

О.Сич. Бо ви подякували тільки одній фракції.

Будь ласка, Манолій Васильович Піцуряк.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Я стовідсотково підтримую пропозицію Остапа Васильовича, і в першому кварталі наступного року дійсно заслухати, нехай буде виїзне, нехай буде навіть на базі Солотвинської лікарні, питання про стан реформування, щоби ми показали людям… Ми за ті 3-4 місяці подивимось ті великі показники нинішньої влади, яка робить реформу охорони здоров’я. Люди будуть плакати, нас на вилах винесуть, але то буде потім.

І тому сьогодні казати, що сьогодні ця система охорони здоров’я… ми ще будемо згадувати, нормальна система охорони здоров’я, не дається фінансування. Це є геноцид, коли не дають коштів. Ми сьогодні говорили: обласні заклади зарплату мають. Колеги, заклади існують не для того, щоб зарплату отримувати, а для того, щоб надавати кваліфіковану чи спеціалізовану медичну допомогу. Якщо у наших обласних закладах стопроцентно люди платять від аналізу крові до МРТ, то кому потрібні такі заклади? Це приватні заклади. Я відстоюю те, щоби люди мали хоча би елементарні умови, хоч елементарне. Ми подивимось, що натворили! І це дійсно треба слухати. Я підтримую стовідсотково.

О.Сич. Шановні колеги! Більше немає бажаючих виступити в Різному?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Наш порядок денний вичерпаний. Дякую всім за роботу.

Сесія оголошується закритою.

(Звучить Гімн України).

 

Голова обласної ради                                                                              Олександр Сич

 

Консультант                                                                                              Галина Кубік

Звернення громадян
Розпорядник інформації
Івано-Франківська обласна рада (вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004)
Кому
голові Івано-Франківської обласної ради О.Сичу
[contact-form-7 id="341" title="Контактна форма 1"]