Стенограма пленарного засідання (16.09.2022)

29 Березня 2023

С Т Е Н О Г Р А М А
ШІСТНАДЦЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ВОСЬМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 16.09.2022 р.

О.Сич. Доброго дня, шановні пані і панове! Шановні колеги, запрошені!

Прошу всіх змобілізуватись. Ми оголошували, що сесію починаємо о 10 год. Вже 10 год. 01 хвилина.

Зараз зробимо перекличку фракцій і проведемо моніторинг, яка фракція є найдисциплінованішою і найвідповідальнішою перед своїми виборцями, і яка фракція найбільше годиться для того, щоб називатись “європейською”. Бо Європа – це, перш за все, дисципліна і порядок.

Розпочинаємо нашу роботу, шановні колеги!

Отож, до обласної ради восьмого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами письмової реєстрації, мені доповідають, що в залі би мали бути присутні 64 депутати, відсутні 20, з них: у відрядженні – 2, на лікарняному – 1, з інших поважних причин – 8, з невідомих причин – 9 депутатів, можливо, ще долучаться до нас.

Відповідно до пункту 11.3. статті 11 Регламенту Івано-Франківської обласної ради депутати повинні зареєструватися за допомогою електронної системи. Тому прошу увімкнути електронну систему, а депутатів  прошу зареєструватися.

В залі присутні 61 депутат. Значить, 3 депутати є недисциплінованими, десь в кулуарах ходять. Хто саме? Ми зараз подивимось, хто зайде, хто з них недисциплінований.

Отож, шановні колеги, відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради наша сесія є правомочною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні колеги!

У роботі сесії бере участь голова обласної військової адміністрації Світлана Василівна Онищук.

З уваги на заходи безпеки обласне телебачення “Галичина” вже традиційно, з уваги на воєнний час, не здійснює пряму трансляцію сьогоднішнього пленарного засідання. Але ми цю трансляцію пізніше, точніше, не ми, телебачення здійснить у записі.

Також традиційно прошу усіх присутніх в залі утриматись до завершення сесії від поширення в соцмережах інформації про її проведення.

Зараз, шановні колеги, шановні присутні, прошу хвилиною мовчання вшанувати всіх, хто загинув в боротьбі за незалежність України в теперішній російсько-українській війні.

(Хвилина мовчання).

Дякую.

Також хочу нагадати, що щороку в третю п’ятницю вересня в Україні відзначається День пам’яті українських журналістів. День встановлений у 2007 році з ініціативи Національної спілки журналістів України. Його мета – вшанування всіх загиблих журналістів, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок.

Зараз приємна мить. Я запрошую для вручення нагороди, для отримати диплому та медалі лауреата обласної премії імені Івана Косика в галузі управління та організації системи освіти директора Рогатинського аграрного фахового коледжу, нашого колегу – депутата обласної ради Ігоря Васильовича Триніва.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

О.Сич. Звертаю також увагу присутніх, що напередодні професійного свята – Дня рятівника, яке відзначається 17 вересня, прикарпатські рятівники презентують у фойє сесійної зали фотовиставку під назвою “Герої без зброї”, світлини якої відображають роботу Служби з надзвичайних ситуацій Прикарпаття.

На цих світлинах можна побачити, які труднощі долають наші вогнеборці під час ліквідації пожеж, як доводиться ризикувати під час розмінування територій від вибухонебезпечних предметів, що залишили московські окупанти на території нашої держави. Виставка демонструє наскільки важливою і водночас небезпечною є робота рятувальників.

Одночасно закликаю не забути 17 вересня привітати їх з їхнім професійним святом.

Надзвичайно важлива професія, особливо сьогодні, в час московської агресії, і в час, коли наші прикарпатські рятувальники часто відряджають свої загони на схід України для розмінування території і для розбору тих завалів, які здійснені під час обстрілів московськими окупантами.

Продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Колеги, якщо є представники депутатських фракцій для таких оголошень, прошу… оголошуємо запис чи ні? Є. Прошу записатись.

Ну, ви розумієте, що від фракції може бути один, бо деколи по 2-3 записуються. Таке враження, що фракція вже поділилась.

Кукурудз Ростислав Степанович, будь ласка.

Р.Кукурудз. Шановні колеги! Хочу звернутись до вас, пані голово, до Світлани Василівни, з таким проханням. На сьогоднішній день значно погіршується епідеміологічна ситуація в області, і за прогнозами медиків вже дуже швидко ми можемо перетнути епідеміологічний поріг, за яким будуть нові карантинні обмеження.

Минулого року, в бюджеті минулого року ми значні кошти… лише приблизно
60 млн гривень ми виділяли на боротьбу з COVID, на створення кисневих станцій в комунальних закладах охорони здоров’я області.

Сьогодні по декількох питаннях буде доповідати керівник департаменту, але, на жаль, питання цього там немає, тому я би просив, Світлано Василівно, дайте доручення голові департаменту, щоб в питанні “Різне” він розповів про стан підготовки до боротьби з епідемією. Так, в кінці, щоб був час підготуватись, і особливо сконцентрувати увагу власне на питанні, чи запущені в дію ті кисневі станції, їх, здається було 10 чи 12, які ми планували запустити в минулому році. Дякую.

О.Сич. Продовжуємо нашу роботу.

Шановні колеги! 13 вересня 2022 року відбулося засідання президії обласної ради.

Президія рекомендувала внести на розгляд шістнадцятої сесії обласної ради 26 питань і питання “Різне”.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради, а також Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях постійних комісій обласної ради.

За результатами вивчення і розгляду постійними комісіями обласної ради надано
відповідні висновки та рекомендації.

Інформую вас про те, що до проекту порядку денного внесено додатково 2 питання (під номерами 1 і 2), які були запропоновані на засіданні президії обласної ради. Це звернення, напрацьовані та рекомендовані до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій.

Порядок денний та матеріали сесії, колеги, ви отримали під час реєстрації, частина депутатів – під час проведення засідання президії обласної ради.

Також під час реєстрації ви отримали інформаційні матеріали з відповідями на звернення обласної ради та інформацію про виконання діючих обласних програм.

Є пропозиція наданий проект порядку денного шістнадцятої сесії обласної ради взяти за основу. Прошу голосувати і визначатись.

За – 61, не голосували – 3: рішення прийнято.

Чи є доповнення до порядку денного, колеги?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка, увімкніть мікрофон Марії Рудик, фракція “Свобода”.

М.Рудик. Шановний голово! Прошу питанням третім внести, після звернень внести звернення обласної ради щодо питання “Про звернення обласної ради щодо заборони Української православної церкви московського патріархату в Україні”.

Ряд обласних рад вже дане звернення прийняли, і буде актуально, якщо зробить це Івано-Франківська обласна рада. Дякую.

О.Сич. Поступила пропозиція. Ставлю на голосування. Прошу визначатись.

За – 65: рішення прийнято.

Чи є ще пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, є пропозиція технічного характеру. У нас є першим питанням звернення обласної ради щодо реорганізації державних лісогосподарських підприємств та створення державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”. Я думаю, що буде логічно, якщо ми його будемо ухвалювати після одинадцятого питання, коли ми слухаємо “Про виконання обласної цільової Програми розвитку лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області…”.

Тому я пропоную це звернення поставити після питання…  під номером 11. Прошу голосувати.

За – 64, не голосував – 1: рішення прийнято.

Колеги, в такому разі, якщо немає більше пропозицій, ставлю на голосування проект порядку денного…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, вона зразу сказала: після інших звернень. Тобто, у нас ще є звернення про
експорт сільськогосподарської продукції, після нього буде звернення те, що говорила Марія Рудик.

Я думаю, що матеріали готові. Будь ласка, розмножте і роздайте.

Ставлю на голосування проект порядку денного в цілому. Прошу визначатись.

За – 63, не голосували – 3: рішення прийнято.

Колеги, ми сформували проект порядку денного… порядок денний. Приступаємо до розгляду питань шістнадцятої сесії обласної ради.

Отже, розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо вирішення проблем з експортом сільськогосподарської продукції через кордони України”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідач: Книшук Орися Володимирівна – голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій.

Проект рішення напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради
постійною комісією з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій.

Будь ласка, Орисю Володимирівно.

О.Книшук. Доброго дня, шановні колеги! До війни Україна експортувала 6-7 млн тонн зерна в місяць. Цього року буде зібрано біля 50-60 млн тонн зернових, це удвічі менше, ніж минулого року, але до цього додається ще 20 млн тонн перехідного залишку з 2021 року. Тому практично половину з цього треба буде експортувати за межі України.

Якщо після Стамбульської угоди за місяць часу Україна експортувала 1,7 млн тонн і десь біля 500 млн тонн сухопутним транспортом, то ми бачимо, що цього явно недостатньо. Невідомо, як будуть діяти Стамбульські угоди після листопада місяця. Якщо морським шляхом десь трошки відновився експорт, то сухопутним транспортом, ми бачимо навпаки зменшення потоку автомобілів. І якщо пропускна можливість була десь біля 300 автомобілів в добу, то тепер це десь 100-120. Це у свою чергу відбиває охоту, перше, і в аграріїв для… самим займатись
експортом, також знижують ціну на сільськогосподарську продукцію, і сьогодні посівна вже триває, а ми бачимо, що у сільських господарів не вистачає коштів для нормальної посівної роботи.

Тому комісія аграрної політики напрацювала звернення до: “Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Голові комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександру Гайді, Міністру інфраструктури України Олександру Кобракову, Міністру аграрної політики та продовольства України Миколі Сольському, народним депутатам України від області звернення.

Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, занепокоєні ситуацією, що складається в агропромисловому комплексі з експортом сільськогосподарської продукції. У надважкий час, коли у війні з російськими окупантами виборюється наша свобода й незалежність, особливим пріоритетом є підтримка української економіки. Аграрна галузь як стратегічно важлива для економіки України у цих непростих умовах забезпечує продовольчу безпеку держави. При обмежених логістичних спроможностях дуже важливо в короткий термін експортувати сільськогосподарську продукцію, що дасть змогу українським аграріям отримати фінансовий ресурс. Українські порти фактично заблоковані. Навіть після прийняття Стамбульської угоди за місяць відправлено тільки 1,7 млн тонн зерна через три Одеські порти в той час, як до війни через порти відвантажувалось 5-6 тонн збіжжя та продукції сільськогосподарської переробки. Крім того, не відомо, як буде діяти Стамбульська угода після листопада 2022 року.

Тому назріла потреба терміново диверсифікувати експорт сільськогосподарської продукції. Альтернативою морському експорту є сухопутний автомобільний, залізничний транспорт через західні кордони. Але черга автомобілів із сільськогосподарською продукцією по кілька десятків кілометрів тривалістю 10-14 днів на кордоні є неприпустимою. Змушені константувати: пропускна здатність маршрутів залишається низькою для того, щоб систематично вивозити врожай, призначений для експорту на світові ринки. Вже є великі проблеми, пов’язані із зберіганням нового врожаю. Усе це в свою чергу зумовлює брак коштів для здійснення подальшої діяльності: осінньо-польові роботи, посівна озимих під урожай 2023 року.

Кожна година простою на кордоні є втратою для бізнесу, недоотримання податків до бюджету, недофінансування різних сфер народного господарства, а також Збройних Сил України.

Необхідно вжити всіх заходів для скорочення тривалості перетину кордону спеціальними вантажними автомобілями із сільськогосподарською продукцією. Адже це прискорить і здешевить логістику, дозволить збільшити обсяги експорту українських товарів, а також надходження валютної виручки в Україну.

З метою врегулювання проблем з експортом сільськогосподарської продукції просимо:

– створити спеціальні “зелені коридори”;

– прискорити проходження митних процедур для експорту сільськогосподарської продукції;

– налагодити тісну співпрацю із західними державами задля ефективного проходження митних процедур;

– організувати додаткові логістичні шляхи, пропускні пункти для експорту сільськогосподарської продукції з України”.

Готова до запитань. Прошу підтримати дане звернення.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідачки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякую.

О.Книшук. Дякую.

О.Сич. Дякую, Орисю Володимирівно. Займіть своє робоче місце.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Є? Запишіться, будь ласка, для обговорення.

Приймак Іван Васильович.

І.Приймак. Колеги-депутати! Однозначно, звернення потрібно приймати, хоча воно відображає тільки логістичну частку величезних проблем в галузі сільського господарства України воєнного періоду.

Розглянемо два види основних перевезень: залізничний та автомобільний.

Аграрний сектор за останні 15 років подвоїв валове виробництво с/г продукції, а залізниця та її шляхи залишились  часів Павки Корчагіна та Австро-Угорської імперії, без жодного кілометра електрифікованої залізниці в Івано-Франківській області, не забуваючи при цьому приводити тарифи на перевезення, які становлять від 3 до 3,5 тис. грн за 1 тонну зерна, мотивуючи зруйнованою війною залізничною інфраструктурою.

Ті 11 тис. вагонів зерновозів, які завантажені весною зерном урожаю 2021 року, кордон щоденно пересікають тільки 200. Така на сьогодні сумарна спроможність 7 залізничних пунктів переходу. Очікують розвантаження ще 6 тис. вагонів. Оборотність одного вагона зерновоза –
60 днів. Ми розглянули тільки пункти переходу. Чи є достатньою потужність і спроможність європейської залізниці, враховуючи український вантажопотік? Це роздуми для майбутньої торгівельної… шляхів та розбудови наших залізниць.

Не краща ситуація з автомобільним транспортом, порівняно молодим видом далекобійних перевезень. Який дороговартісний вантаж треба перевозити при вантажопідйомності автомобіля 22 тонни з оборотністю одного рейсу 30 днів з двотижневим очікуванням перетину кордону при 50-ти кілометрових чергах, незважаючи на те, що з жовтня в тестовому режимі буде запущена електронна черга перетину кордону, в яку можна записатись на любу митницю з любого міста України?

Дані обставини є форс-мажорними обставинами для галузі сільського господарства.

Колеги-депутати, в умовах війни шансів працювати прибутково немає. Подорожчання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив на 300 процентів, природного газу на 500 процентів… та насіння на 50, логістика та маніпуляції світових трейдерів довкола українського хліба фактично знищують аграрний сектор нашої держави, незалежно від місця його розташування. Світ не має користуватись тим, що в Україні війна, занижувати ціни на продукцію. Усі цінові ризики покладені на українського виробника с/г продукції. Гривні ніхто не заплатить, допоки корабель зі с/г продукцією не пройде “зерновий коридор” до турецької протоки Босфор чи автомобіль не прибуде до європейського порту, при цьому оплата буде без ПДВ 14 процентів.

Аграрії, працюючи на державу, щоденно накопичують боргові зобов’язання, повертати які прийдеться багато років в майбутньому, не кажучи про завершення…

О.Сич. Я розумію, що ви написали. Але трошки орієнтуйтесь в часі.

Увімкніть, будь ласка, мікрофон, але давайте так, оперативно.

І.Приймак. …повертати які прийдеться багато років в майбутньому, не кажучи про
завершення розпочатих інвестиційних проектів. Комерційні та державні банки, які до війни табунами пропонували свої послуги, зникли “з обрію”. А може сьогодні протягнути руку допомоги тим, хто працює на Україну і є найважливішим і найціннішим поступком?!

Завершуючи 2021-2022 маркетинговий рік, що 40-процентне зменшення виробництво зерна, держава все ж таки знайшла можливість підтримувати малого фермера й селянина по двох програмах, на які можна зареєструватись через Державний аграрний реєстр, що не скажеш про рік прийдешній, 2023-й. Очікується зменшення засіяних площ озимими до 65 процентів. В державному бюджеті, який буде прийнято з дефіцитом 20 процентів ВВП або 1,7 трильйона гривень, коштів на АПК не виділено взагалі. Вірю, що 2023 рік зустрінемо…

О.Сич. Гоголь Ярослава Василівна. Михайлівна, даруйте.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Зі спантеличеного вигляду я зрозумів, що випадково.

Шановні колеги! Обговорили питання. Не було пропозицій до проекту рішення, тому
ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.

За – 62, не голосували – 5: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо заборони
Української православної церкви московського патріархату в Україні”.

Проект рішення – на окремому аркуші.

Доповідає Рудик Марія Олександрівна – депутатка обласної ради.

Будь ласка.

М.Рудик. Доброго дня! Слава Україні! Шановний пане голово, президіє, шановні колеги!

“Вже більше як пів року триває війна на українській землі з російськими окупантами.

Для російської федерації Українська православна церква московського патріархату, як частина російської православної церкви (РПЦ) практично є останнім форпостом з підтримки держави-агресора. Діяльність православної церкви московського патріархату має відвертий антидержавницький та антиукраїнський характер.

Представники цієї церкви всіляко уникають засудження російської агресії проти України і вчиняють колаборантські дії: відкрито співпрацюють з росією на окупованих територіях, допомагають військовим формуванням агресора, зберігають у храмах зброю.

Про це свідчить і те, що духовенство Української православної церкви московського патріархату ніяких рішень чи заяв щодо засудження російської агресії не прийняло.

Діяльність Української православної церкви московського патріархату підриває
територіальну цілісність, соборність та державність України і спрямована на підтримку геноциду українського народу.

На теренах України не може існувати антиукраїнська структура ворожої країни, та ще й під час війни.

Незалежність від росії має бути у всьому, в релігії та вірі також.

З уваги на наведене вище ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, вимагаємо:

– прийняти Закон України про заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату;

– ініціювати розслідування діяльності Української православної церкви московського патріархату, що містить ознаки колабораціонізму, спрямовані проти основ національної безпеки України, та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності”.

І щиро дякую панові Роману Ткачу, моєму колезі, за корекцію третього пункту. Там відбулися деякі зміни. Виправлено на: “призупинити договори оренди українських релігійних святинь таких, як Свято-Успенської, Києво-Печерської лавр, Свято-Успенської Почаївської лаври та Свято-Успенської Святогірської лаври”.

Дане звернення адресовано Президенту України Володимиру Зеленському, Верховній Раді України та Службі безпеки України.

Дякую.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться для запитань.

Левицький Олександр Михайлович.

О.Левицький – депутатська фракція “Батьківщина”. А чому призупинити договори оренди? Розірвати у встановленому порядку договори оренди. Раз ми забороняємо діяльність, то договір оренди не зможе залишатись чинним, але чомусь призупиненим. Розірвати і все. Це й так українська власність, і саме на підставі власності ці договори оренди, які вони зараз мають, вони хизуються ними, й укладені з ними. Розірвати ці договори і укласти їх з релігійними громадами традиційних українських церков, тих, які не є заборонені, які займають і відстоюють українську конституційну норму та інтереси української нації.

М.Рудик. Щиро дякую, пане Олександре, шановний колего, за доповнення. Так, звичайно, погоджуюсь цілком: “розірвати”.

О.Сич.  Я буду ставити, скажімо, як уточнення пропозиції до проекту рішення. Бо в
проекті рішення ні того, що сказала доповідачка, ні того, що говорив Олександр Михайлович, немає, це буде як доповнення до рішення, ми уточнимо: не призупинити, а розірвати.

Дякую.  Займіть своє робоче місце, Марія Олександрівна.

Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Є. Запишіться, будь ласка, для обговорення.

Кукурудз Ростислав Степанович.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Помилково. Левконович Надія Михайлівна.

Н.Левконович. Шановні колеги! Тут юридична може бути колізія. Якщо призупинення, це дає право орендодавцю в односторонньому порядку призупинити. Якщо мова йде про розірвання, то це вже треба дивитись по тексту самих договорів, як вони укладені. Тому що тоді потребує згоди другої сторони.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Н.Левконович. Варто все ж таки застосовувати призупинення.

О.Сич. Шановні колеги! Я маю глибокий сумнів, що якщо Верховна Рада чи якийсь
інший орган буде приймати рішення, що слово в слово так, як ми написали. Вони будуть
приймати рішення в доброму юридичному супроводі, а ми зараз “не будемо ламати списи”, як це правильно робити.

Колеги, завершилось обговорення. Оскільки були пропозиції, ставлю проект рішення за основу. Прошу визначатись.

За – 67, не голосував – 1: рішення прийнято.

І ставлю на голосування внесення зміни до тексту звернення: в останньому пункті замість “повернути українському народу…” і дальше – по тексту, поступила пропозиція “розірвати договори оренди…”. Детальніше, скажімо, там вже публіцистично опишемо, як правильно це буде.

Ставлю на голосування.

За – 57, проти – 1, не голосували – 10: рішення прийнято.

Колеги, є ще… я не буду ставити на голосування, є питання такі чисто стилістичного порядку. Скажімо, “на українській землі”. Все, що відбувається в Україні, воно відбувається в Україні, а все, що в росії – на росії, от.

Дальше, “має відвертий антидержавницький…”. Державний і державницький – це різні
терміни. Державницький – це стан, а державний – це наявність держави. Можуть бути
державницькі намагання українського народу, а дії – антидержавний характер. Ну, і там, можливо, ще щось буде, але я не ставлю це на голосування, я думаю, що ми стилістично опрацюємо при підготовці рішення до підписання.

Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Прошу визначатись.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Як підказують мені досвідчені люди в парламентській діяльності, з техніко-юридичним опрацюванням, з подальшим техніко-юридичним опрацюванням.

За – 68: рішення прийнято.

Третє питання, колеги. Розглядається питання “Про інформацію керівника Івано-Франківської обласної прокуратури про результати діяльності органів прокуратури Івано-Франківської області у І півріччі 2022 року”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 3 – в окремій брошурі.

Доповідає Роман Романович Хима – керівник Івано-Франківської обласної прокуратури.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, попередньо поступила інформація, кожен з вас її має. Щоб ми зекономили час, я пропоную зразу перейти до запитань, якщо Роман Романович не буде заперечувати, до запитань. Перше.

І друге, прохання: в цьому питанні і в наступному питанні, коли буде доповідати
начальник Головного управління поліції, утримайтесь від питань, які дотичні до безпеки України. А якщо хтось допустить ці питання, то доповідачів я прошу на них не відповідати зі зрозумілих причин.

Тому, колеги, чи є бажаючі задати запитання доповідачеві?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, це зрозуміло.

Р.Хима. Дякую.

О.Сич. Дякую, Романе Романовичу.

Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Немає.

Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.

Прошу визначатись.

За – 68: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про інформацію начальника Головного управління
Національної поліції в Івано-Франківській області про результати діяльності органів та підрозділів Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за
І півріччя 2022 року”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Доповідач: Сергій Вікторович Безпалько – начальник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку, взято до відома.

Колеги, аналогічно: пропоную зразу розпочати із запитань, якщо у когось вони є.

Чи є запитання до доповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Сергію Вікторовичу… Є. Запишіться, будь ласка, для запитань.

Білик Роман Павлович, будь ласка.

Р.Білик. Шановний Сергію Вікторовичу! Відомо, що Івано-Франківська область є в
багатьох питаннях унікальною. Ну, тут не йдеться зараз про природні ландшафти чи про щось інше. Йдеться про те, що майже два роки минуло з того часу, коли відбулися вибори до місцевих рад. І унікальність полягає в тому, ми єдині в Україні, що при зміні влади в Заболотівській громаді зникає архів селищної ради, а саме: розпорядження голови, рішення сесій та виконкомів, інших фінансово-господарських та кадрових документів. Ну, такого справді не було ніде й ніколи в Україні.

До вас звертався виконавчий комітет ради, зі своїм депутатським зверненням звертався й я. Хочу, щоб ви прояснили ситуацію. Дякую.

С.Безпалько. Так, Романе Павловичу, дякую за запитання. Ну, перш за все, я хотів би вам сказати, що відповідно до статті 222 КПК щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування я не хотів би зараз говорити, але я з радістю вас прийму у себе і ми
детально переговоримо і визначимось, можливо, в тому, що дасть дозвіл слідчий, з тих питань, що вас цікавлять.

О.Сич. Дякую. Питання вичерпано.

Дякую, Сергію Вікторовичу.

Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 62, утримався – 1, не голосували – 5: рішення прийнято.

І я страшенно тішуся, що сьогодні не було запитань про корів на чужих городах.

Розглядається питання “Про виконання обласного бюджету за І півріччя 2022 року”.

Планове питання.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету,
соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Ірино Богданівно, якщо можна, то лаконічно так, буквально основні позиції і все.

І.Мацькевич. Шановні депутати! За звітний період до обласного бюджету надійшло доходів загального та спеціального фондів з врахуванням трансфертів в сумі 1,4 млрд гривень, що складає 47,5 відс. до затвердженого річного плану з врахуванням змін.

Із загальної суми надходжень 36,5 відс. – це кошти державного бюджету, які нам надійшли у вигляді субвенцій, дотацій та інших субвенцій.

Щодо власних доходів, то доходів загального фонду надійшло в сумі 757 млн гривень, що складає 110,5 відс. до затверджених планових показників з врахуванням змін за цей період. Саме найбільше надходжень до нашого загального фонду обласного бюджету складає надходження податку на доходи фізичних осіб, якого ми отримали в першому півріччі в сумі 592,7 млн гривень. І хочу зазначити, що надходження податку на доходи фізичних осіб зросли в порівнянні з першим півріччям минулого року на 126,8 млн гривень. Планові показники виконано на 107,8 відс.

Податку на прибуток підприємств надійшло в сумі 76,4 млн гривень, і теж планові показники виконано на 94,2 відс.

Хочу зазначити, що хоча зараз, ви знаєте, у нас ситуація в країні надзвичайно критична, військовий стан, але надходження податків… надходять справно.

Щодо спеціального фонду, то надходження спеціального фонду склали в сумі 102,5 млн гривень, що менше проти першого півріччя минулого року на 5,2 відс. або на 5,6 млн гривень. Затверджені планові показники виконано на 123,6 відс. Зокрема екологічного податку надійшло нам у розмірі 59 млн гривень або 120 відс. до планових показників.

Хочу зазначити, що теж відповідно до наявного фінансового ресурсу, відповідно до тих умов, в яких зараз проводиться фінансування видатків з обласного бюджету, ви знаєте, що це обмежене фінансування, відповідно до 590-ї постанови, видатки загального та спеціального фондів обласного бюджету за звітний період проведено в сумі 1 млрд гривень, в тому числі по загальному фонду 955 млн гривень, по спеціальному – 64 млн гривень. З них видатки на освіту складають 55 відс., видатки на охорону здоров’я – 18 відс., видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення – 13,2 відс. Із проведених видатків по захищених статтях 51 відс. – це видатки на заробітну плату.

На фінансування регіональних цільових програм, затверджених обласною радою в обласному бюджеті на 2022 рік, передбачено 447,4 млн гривень, з яких станом на 1 липня поточного року профінансовано 110,9 млн гривень або 25 відс. Ну, це теж у зв’язку з тим, що є постанова, яка передбачає фінансування в час воєнного стану.

Шановні депутати! У мене коротко все. Готова відповісти на ваші запитання.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідачки?

Є. Запишіться, будь ласка.

Карп Галина Василівна.

Г.Карп. Дякую. Шановна Ірино Богданівно! Скажіть, будь ласка, з обсягу перевиконання загального фонду 71,9 млн гривень назвіть, будь ласка, структуру перевиконання по видах доходів. Дякую.

І.Мацькевич. Як я вже зазначила, найбільший обсяг – це податок на доходи фізичних осіб, і ми розуміємо, що у нас дійсно досить значне перевиконання як в обласному бюджеті, так і по місцевих бюджетах. Це зросли надходження за рахунок заробітної плати військових, яка зараз збільшилась, і одночасно це призвело до збільшення обласного бюджету – надходження податку на доходи фізичних осіб. По іншій структурі податок на прибуток… податок на прибуток підприємств, як я зазначила вже, теж надійшов нам у розмірі 1 млрд гривень або це 32,7 відс., структура надходжень ПДФО складає у нас в структурі надходжень 72 відс., ну, і вже у менших обсягах надходження до загального фонду обласного бюджету.

О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую. Дякую, ви вже відповіли на питання, моя колега задавала, Галина Василівна, фракція “Платформа Громад”. У мене питання. Дивіться, всюди виконання, перевиконання, це ми говоримо за перше півріччя. Але мене хвилюють такі речі і хочу, щоб ви конкретно на них відповіли. Податок на прибуток підприємств фінансових та установ
комунальної власності 25 відс. виконання. Ми взагалі не отримали жодних коштів за орендну плату за водні об’єкти, незрозуміло чому. І не виконано фактично планові показники за відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, тільки 12 відс. виконання.

Одночасно хочу, щоб ви дали відповідь: розподіл державного фонду обласного бюджету в розмірі 250 тис. гривень вказано, що на Снятинську, Косівську, Кутську, Рожнівську сільські і міські територіальні громади, – це резервний фонд. А на підставі чого вони були спрямовані? Дякую.

І.Мацькевич. Щодо невиконання показників по доходах загального фонду. Дійсно, як ви бачите в додатку до проекту рішення, не виконується у нас такий запланований податок як податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності на суму 200 тис. гривень. Ну, це невеликий обсяг, але платником цього податку у нас в більшій мірі це було телебачення “Галичина”, як по цьому податку, так і по частині чистого прибутку
комунальних підприємств та об’єднань, – 193,8 тис. гривень. Не виконується… коли в минулому році телебачення “Галичина” сплатило цього податку за цей період 234 тис. гривень, то за перше півріччя надходжень не було.

Ну, найбільший платник цих двох податків – це телебачення “Галичина”.

Також не виконується у нас надходження орендної плати за користування цілісним майновим комплексом – 866 тис. гривень, напевно, у зв’язку з тим, що зараз є звільнені від орендної  плати частина підприємств. Не поступають нам… (Без мікрофона).

О.Сич. Я хочу двічі похвалити колегу Тараса Теофіловича. Перше – тримає слово, друге – виконує план. От сказав на президії, що дасть запитання, – дав запитання. І не тільки дав, але й залучив ще колегу по фракції. План перевиконаний.

Колеги, запитання завершені. Дякую, Ірино Богданівно.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.

За – 67, не голосував – 1: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про доповнення плану діяльності обласної ради з підготовки проєктів регуляторних актів на 2022 рік”.

Проект рішення номер 6 – на окремому аркуші.

Доповідає Палійчук Микола Васильович – заступник голови обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету,
соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

М.Палійчук. Шановні колеги! До вашого розгляду пропонується  питання щодо доповнення плану діяльності обласної ради з підготовки проєктів регуляторних актів. Звернулося управління екології та природних ресурсів. План є в проекті рішення. Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую, Миколо Васильовичу.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропозицій до проекту рішення також, бачу, немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 61, не голосували – 7: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку місцевого
самоврядування в Івано-Франківській області на 2022-2026 роки”.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань
депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Василь Іванович.

В.Гладій. Шановні колеги! Даним проектом рішення пропонується внести зміни до
Програми розвиту місцевого самоврядування на 2022-2026 роки в двох позиціях. Позиція перша: доповнити Положення про обласний конкурс проєктів та програм розвитку місцевого самоврядування новим розділом 6 “Форс-мажорні обставини”.

Що він передбачає? У разі виникнення форс-мажорних обставин, а саме введення на території області воєнного чи надзвичайного стану або прийняття відповідних нормативно-правових актів, що унеможливлює здійснення видатків в особливому режимі в умовах воєнного та надзвичайного станів та реалізацію проєктів-переможців згідно з графіком їх фінансування, ми призупиняємо фінансування таких проєктів-переможців і відповідно проведення нового обласного конкурсу. Після скасування відповідних станів або внесення змін до нормативно-правових актів ми відновлюємо проведення обласного конкурсу і фінансування проєктів-переможців, які перемогли минулого року.

Разом з тим переможці обласного конкурсу у двомісячний термін після настання обставин, які я щойно озвучив, приймають рішення про актуальність проєкту, бо актуальність може змінитись, тому вони можуть змінити даний проєкт, залишивши його назву і спрямованість, і змінити співфінансування в обсягах, передбачених у проєкті, що враховує індекс інфляції.

Тобто, якщо буде відновлено фінансування проєктів, припустимо, на наступний рік, вони будуть фінансуватись з врахуванням індексу інфляції як з обласного бюджету, так само ми будемо пропонувати переможцям обласного конкурсу із місцевих бюджетів.

Це перша позиція. І друга позиція: мова йде про Положення про Подяку голови обласної ради, про таку відзнаку, ми змінюємо грошову премію: збільшуємо її розмір до 3 тис. гривень. Дякую за увагу.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні і подати пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 65, не голосували – 3: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до комплексної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту Івано-Франківської області на 2022-2025 роки (зі змінами)”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідає Стебницький Володимир Миронович – начальник управління з питань цивільного захисту обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Лаконічно про суть змін, будь ласка, Володимире Мироновичу.

В.Стебницький. Аварійно-рятувальний підрозділ ДСНС нашого управління обласного виконують завдання на сході в частині розмінування територій, і в них виникає нагальна потреба у забезпеченні… табельної належності, витратних матеріалів, інших матеріалів для проведення робіт. Ми просимо даний підпункт підпрограми нашої збільшити на 1 млн гривень кожного року, тобто, 4 млн гривень до кінця дії програми.

Окрім того, у нас виникла нагальна потреба у проведенні ремонту будівель складських приміщень в селищі Отинія, це власність обласної територіальної громади, де підтікає дах, і вже відчуваються наслідки руйнування даного приміщення. Хотіли перекрити дах.

Також ми хочемо на цей захід… збільшити цей захід на 1 млн гривень впродовж двох років. Це основні такі аспекти.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

Володимире Мироновичу, у мене є запитання. Кожен, хто брав участь у нашому бюджетному процесі в моєму робочому кабінеті, пам’ятає, що коли ви замовляли на 2022 рік цифру до програми, то ми просили подати розшифровку, що саме ви плануєте. І я на 118 процентів пам’ятаю, що ви казали: серед іншого і ремонт даху. От у нас є два склади, один – поганий, другий – добрий, ми з поганого заберемо матеріали в добрий, і от серед тих грошей, що ви нам даєте, ремонт даху.

В.Стебницький. Так, Олександр Максимович.

О.Сич. Бомбування було, ракетні напади були?

В.Стебницький. Олександре Максимовичу, все правильно, але ми коли почали рахувати…

О.Сич. Чи більша дірка стала?

В.Стебницький. Ціни змінились.

О.Сич. Ціни змінились. Дякую. Запитань немає. Займіть своє місце в залі.

Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 63, не голосували – 4: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до комплексної програми “Здоров’я населення Прикарпаття на 2021-2025 роки”.

Проект рішення номер 9 – в окремій брошурі.

Доповідає Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони здоров’я
обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань
охорони здоров’я та соціальної політики і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Лаконічно, будь ласка.

І.Дмитренко. Шановний Олександре Максимовичу! Шановна президіє, шановні депутати!

Просимо внести зміни до обласної програми “Здоров’я населення Прикарпаття”. Це в межах бюджетних призначень, які були спрямовані попередньо на інфекційну лікарню. Просто змінюються суми на видаткову частину. Тобто, в пункті 8 і 9 з ліків на тест-системи 500 тис.гривень для діагностики опортуністичних інфекцій та зменшити тестування на
300 тис. гривень і збільшити на діагностику та обстеження віл-інфікованих пацієнтів. Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є зауваження, пропозиції до проекту рішення, бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 64, не голосували – 3: рішення  прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2022 рік”.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної
державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.

Пропозиції вам роздано.

Будь ласка, Ірино Богданівно.

І.Мацькевич. Шановні депутати! Даний  проект рішення передбачає врахування в доходах обласного бюджету з загального фонду субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів системи охорони здоров’я в сумі 27,4 млн гривень та відповідно збільшення бюджетних призначень департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної адміністрації, субвенція з місцевих бюджетів в сумі 46,5 млн гривень та спрямування їх головним розпорядникам коштів обласного бюджету за цільовим призначенням. 

Передбачає також даний проект рішення збільшення передачі коштів спеціального фонду обласного бюджету за рахунок надходжень екологічного податку до загального фонду обласного бюджету в  сумі 70 млн гривень і спрямування їх головним розпорядникам коштів обласного бюджету згідно з додатком номер 3.

Також даний проект рішення передбачає здійснення передачі бюджетних призначень між головними розпорядниками коштів обласного бюджету, здійснення перерозподілу бюджетних призначень головних розпорядників коштів обласного бюджету, також внесення змін до рішень обласної ради від попередніх сесій в частині викладення видатків іншим змістом.

Шановні депутати! Прошу затвердити даний проект рішення.

О.Сич. Чи є запитання, колеги?

Є? Запишіться, будь ласка.

Князевич Володимир Романович.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Помилково. Кукурудз Ростислав Степанович.

Р.Кукурудз. Шановна Ірино Богданівно! Додаток 2 – розподіл перевиконання загального фонду за 8 місяців. Дивіться, тут один з пунктів, по якому передбачається фінансування 26 млн гривень, звучить наступним чином: надання загальної і середньої освіти спеціалізованими закладами загальної і середньої освіти.

От, поясніть, бо я щось не зрозумів, що то означає.

І.Мацькевич. Дані кошти спрямовуються департаменту розвитку освіти Івано-Франківської обласної адміністрації. Такий захід є передбачений в програмі розвитку освіти, і ці кошти будуть спрямовані для ремонту приміщення для внутрішньо переміщених осіб ліцею по вул.Юності.

О.Сич. Ліцей для обдарованих дітей.

І.Мацькевич. Це наш обласний ліцей, і там буде робитись приміщення, робиться приміщення, ремонтується…

Так, передбачає пункт в програмі розвитку освіти.

О.Сич. Тобто, це юридично правильно прописано.

І.Мацькевич. По тому коду, по якому фінансується ліцей, бо ліцей – це наша установа, яка фінансується з обласного бюджету. Це не якийсь інший, і тому він… йде фінансування його по такому коду, бо так воно звучить, і зразу ми спрямовуємо кошти прямо, саме цей ліцей буде використовувати ці кошти.

О.Сич. Карп Галина Василівна.

Г.Карп. Шановна Ірино Богданівно! Деталізуйте мені, будь ласка, спрямування 10 млн гривень департаменту освіти на інші заходи програми в сфері освіти по загальному фонду. Дякую.

І.Мацькевич. Це кошти спрямовуються також на програму розвитку освіти, як ви зазначили, для придбання матеріалів, для зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти. Ці кошти субвенції державного бюджету, яка у нас була станом на 1 січня, і вони спрямовуються на програму розвитку освіти для закупівлі… зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти. Розподілу немає.

О.Сич. Колеги, розподіл…

І.Мацькевич. Потім буде погоджений.

О.Сич. Розподіл, як завжди, це традиційно у нас є, потім буде з врахуванням пропозицій фракцій.

Дякую. Левконович  Надія Михайлівна.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Випадково. Дякую.

Дякую, Ірино Богданівно. Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні, подати пропозиції до проекту рішення?

Є. Будь ласка, запишіться для виступу.

Кукурудз Ростислав Степанович.

Р.Кукурудз. Шановні колеги! Ми сьогодні збільшили дохідну частину бюджету більше ніж на 73 млн гривень за рахунок перевиконання планових надходжень, і направляємо ці кошти на підготовку приміщень для розміщення тимчасово переміщених осіб. Це, звичайно, правильне рішення, тому що напередодні зими потік таких осіб цілком очевидно збільшиться. Але судячи з динаміки, що чули щойно з відповіді начальника департаменту, що ця тенденція до перевиконання, вона є сталою, і ми в наступному періоді, в наступні місяці отримаємо додаткові надходження, додаткові позапланові надходження.

 І десь хочу звернути увагу, вважаю за доцільне, щоб додаткові надходження в значній мірі були використані для підготовки до опалювального сезону. Тому що ситуація насправді є тривожною, ситуація з інфраструктурними об’єктами потребує особливої уваги, особливо, що стосується забезпечення їх альтернативними джерелами, як електрогенерації, так і теплогенерації. Тому десь прошу головних розпорядників, звертаюся до Світлани Василівни звернути на це увагу, і ці кошти власне зосередити в основному там. Дякую.

О.Сич. Я тільки репліку скажу. Ми ще на попередній сесії звернули увагу на це питання, і до нього повернемось, я думаю, що повернемось на черговій сесії, яку, так попередньо, будемо планувати десь на початок листопада.

Суть в чому? Спочатку ми акцентували увагу на тому, бо треба розуміти: проектно-кошторисна документація, тендера, все решту, от, і залежить від того, як питання буде рухатись по запланованих вже нами об’єктах, ми до нього повернемось. Можливо, десь треба буде добавляти для завершення робіт. Але ми це будемо бачити перед наступною сесією. Ну, якщо це, звичайно, не стосується якихось там дрібних поточних ремонтів, вкладень, які там можуть бути оперативно використані.

Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дякую. Дивіться, голово, дякую, що й ми це питання з вами обговорювали, доповіла Ірина Богданівна, що у нас основну частину дохідної частини склала сума сплати ПДФО від військовослужбовців військових частин. Це склало в загальному показники 780 млн гривень. На жаль, у пропозиціях ми не побачили, куди ці кошти спрямовуються для підтримки наших військових підрозділів. Приміром, дивіться: Коломийська громада отримала 328 млн гривень з ПДФО військових частин. Спрямовують на скульптури з яєць, дороги і тому подібне. Івано-Франківська отримала 190 млн гривень. За корчування дерев платять по 4 тис. гривень.

В чому суть моєї пропозиції? Хороший досвід Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації. Вони підтримали: громади, які отримують кошти ПДФО від військовослужбовців військових частин, 40 відс. спрямовують на матеріально-технічне забезпечення військових частин як субвенцію. До командира звертаються, він пише, що необхідно придбати, перерахували кошти. Бо те, що люди збирають самі по собі, – це добре, це волонтерство, це підтримка. Але ми можемо це зробити і на рівні нашого бюджету.

Тому моя  пропозиція: рекомендувати при розподілі коштів врахувати пропозицію не
менше 40 відс. спрямовувати на підтримку наших військових підрозділів. І це можуть зробити громади, виходячи зі своїх рішень, а також і обласна рада з тих коштів, які надходять нам в обласний бюджет. Дякую.

О.Сич. Я не знаю, чи ви в курсі, Тарас Теофілович, що у нас немає підпорядкованості у місцевому самоврядуванні, і всі бюджети самостійні, і це буде виглядати абсолютно не демократично і не по-європейському, хоч дехто з фракції “Європейська Солідарність” вам піддакує, якщо ми почнемо диктувати громадам, що робити їм з їхніми коштами.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ми не маємо права робити це. Те, що стосується нашого бюджету, ми й в цьому рішенні частину коштів спрямовуємо на військові потреби і, очевидно, до кінця року це будемо продовжувати робити, точніше, навіть до завершення військових дій.

Шановні колеги! Обговорення завершилось. Немає пропозицій до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка, увімкніть мікрофон…

В.Гладій. За основу.

О.Сич. А ні, прошу вибачення, за основу. А потім пропозиції, якщо будуть, то ми додатково розглянемо.

Ставлю на голосування за основу.

За – 61, проти – 1, не голосували – 4: рішення прийнято.

Колеги, сьогодні зранку працювала комісія, напрацювала деякі зміни. Ну, насправді, вони тільки стосуються там перекидки коштів з одного об’єкту на інший, уточнення назв об’єктів і тому подібне, розподіл між спеціальним і загальним фондом. Це такі чисто робочі питання, але тим не менше, вони внесені, тому я ставлю на голосування зміни, запропоновані комісією до основного проекту рішення. Прошу визначатись. Вони у вас є.

За – 53, не голосували – 14: рішення прийнято.

Колеги, хто бажає висловити пропозиції щодо ще якихось змін? Запишіться, будь ласка.

Шевчук Ігор Михайлович.

І.Шевчук. Є прохання в додатку 3, де позиція “Захист (укриття) ліцею № 25 у м.Івано-Франківську, сума 260 тис. гривень”, залишити 60 тис. гривень, а 200 тис. гривень спрямувати на об’єкт… кажу, об’єкт: “ремонт споруди цивільного захисту (укриття) дошкільного навчального закладу ясла-садок № 32 “Солов’ятко” Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області”.

О.Сич. Ставлю на голосування пропозицію депутата. Прошу визначатись.

За – 60, не голосували – 7: рішення прийнято.

Гладун Василь Васильович.

В.Гладун – депутатська фракція “Батьківщина”. Вношу пропозицію щодо зміни назви: “Капітальний ремонт та нове будівництво приміщення дитячого садка у с.Чорнолізці Тисменицької ОТГ Івано-Франківської області” на “Облаштування вулиці Дільнична у с.Чорнолізці Тисменицької ОТГ” в сумі 860 тис. гривень.

О.Сич. Ставлю на голосування.

За – 60, проти – 1, не голосували – 6: рішення прийнято.

Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую, колеги. Дивіться, все-таки хочу рекомендувати, щоб внести таку пропозицію: “рекомендувати органам місцевого самоврядування при внесенні змін до місцевих бюджетів спрямовувати не менше 40 відс. перевиконання об’єктів ПДФО на потреби Збройних Сил України”. Дякую.

О.Сич. Ставлю на голосування.

За – 44, утримався – 1, не голосували – 20: рішення прийнято.

Я вже так постфактум, щоб не збивати з темпу голосування і не впливати на визначення думки, але це стосується й тих громад, де військових немає і ПДФО військового теж немає.

Т.Виноградник. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, ви сказали у всіх громадах, а там, де не базуються військові, і де відрахування від ПДФО немає?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я не знаю, як написати це в рішенні. Скажемо так, з подальшим техніко-юридичним обгрунтуванням.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, ні, дивіться: я ще раз хочу наголосити. Тарас Теофілович сказав: всім громадам рекомендувати. Я розумію там, де військові базуються, а там, де не базуються військові? І до яких ПДФО з військових не поступає, також зобов’язати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Рішення ставлю на голосування в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Визначайтесь, будь ласка.

За – 65, не голосували – 2: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про виконання обласної цільової Програми розвитку лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області на 2017-2021 роки”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 11 – в окремій брошурі.

Доповідає Кокоць Сергій Юрійович – начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради. Будь ласка.

С.Кокоць. Добрий день усім! Програма розвитку лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області на 2017-2021 роки. Основними завданнями Програми було нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів, забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, підвищення стійкості лісових екосистем, забезпечення охорони та захисту лісів та інше.

Виконання завдань… коротко, щоб не затримувати вашу увагу, я підведу підсумки.

Основні цілі і мета Програми розвитку лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області досягнуті. За даними національної інвентаризації лісів обсяги лісових ресурсів в Івано-Франківській області досить значні і мають позитивну динаміку. Так, загальний запас деревостанів панівних порід становить 162 млн кубометрів, річний запас насаджень –
11,5 кубометрів на 1 га або 6,1 млн кубометрів, що у 4,5 разів перевищує об’єми рубок, зруби вчасно нами заліснюються.

Область має значні резерви для збільшення заготівлі деревини за умови включень в
інфраструктуру, тобто, будівництво лісових доріг, розвиток природозберігаючих технологій і лісозаготівель.

Нагальним є перехід на відновлення лісу саджанцями із закритою кореневою системою. Тому в біжочому році заплановано будівництво центру з вирощування лісових саджанців, що ми вже й робимо, вже використали понад 10 млн  гривень для будівництва цього центру у Вигодському лісгоспі. Вартість даного проекту – 15 млн гривень.

Коротко по Програмі все. Якщо є питання, готовий відповісти.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Запишіться для запитань, будь ласка.

Книшук Орися Володимирівна.

О.Книшук. Шановний Сергій Юрійович! Оскільки ви, на жаль, не приходили на нашу комісію, то у мене буде багато запитань. Що стосується Програми, у Програмі записано… було заплановано будівництво центру з вирощування саджанців із закритою кореневою системою. Чи воно актуально, чи ні?

Друге питання. Чому не проведено лісовпорядкування території Карпатського національного парку і парку “Гуцульщина”?

І третє питання. Чи комісія може вам якось допомогти? Чи ви просто забуваєте про комісію? Дякую.

С.Кокоць. Прошу пробачення. Чому я не був на комісії? Ми… у нас є 68-ма єгерська бригада, і ми підготували транспортні засоби в Чернівцях, нашій сусідній області, і приїхав сам командир батальйону. Бо наших працівників на даний момент воює 159 чоловік, з них, на жаль, маємо 5 загиблих, 5 поранених. І приїзд командира батальйону – це була велика подія для нас, ми приділили увагу, щоб таким чином передати техніку нашим Збройним Силам.

Якщо я вас образив, то прошу пробачення.

О.Сич. Рудик Марія Олександрівна.

М.Рудик – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. У мене…

С.Кокоць. Запитання?

М.Рудик. Так.

О.Сич. Я прошу вибачення. Тут керує голова, даруйте.

Рудик Марія Олександрівна.

М.Рудик. Шановний доповідаючий! У мене питання такого характеру. Зараз у нас починається опалювальний сезон, і до мене як до депутата звертаються і старости населених пунктів певних, і родини військовослужбовців, і родини, які проживають у важких соціальних умовах, на рахунок виписки дров  для такої категорії населення: військовослужбовці та малозахищені верстви населення. Що саме продумано вами як керівником з підлеглими? І як можуть ці категорії виписати дрова? Дякую.

С.Кокоць. Дякую за запитання. В загальному ми для полегшення виписки дров населенню в кожному лісництві зробити термінали, і населення може не їхати в районний лісгосп, а безпосередньо в селі звернутись виписувати дрова. Це перше.

Друге. Ви говорите за військовослужбовців. Якщо вони являються працівниками нашого підприємства, то є певні пільги в кожному колективному договорі, і ми здешевлюємо цю пільгу для наших військовослужбовців, працівників, які беруть участь у війні, у військових діях. Якщо ці військовослужбовці або їхні сім’ї не являються нашими працівниками, це є співпраця з громадами. Можливо, в ОТГ є в бюджеті розвитку заложена компенсація для палива цим…

О.Сич. Дебенко Ігор Богданович.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Сергію Юрійовичу! У мене буде до вас запитання наступного характеру. Ви дуже оптічно пройшлись по звіту, і акцентували на тому, що основні цілі і мета ваша досягнуті. Я просто хочу для себе зрозуміти і для громадськості, що це були за цілі і мета, бо останнім часом лише чуємось якісь негативні інформаційні меседжі, пов’язані з вами, з лісгоспом.

Аналогічно я бачу, що зараз напруження йде… цілий ряд скандалів по різноманітних громадах, пов’язаний, власне, з цією сферою. І відтак ще би хотілось, щоб ви прокоментували ситуацію по Коломийському лісгоспу. Бо виходить дивна ситуація, що ми нагороджуємо спільною грамотою чоловіка, а ви його звільняєте на другий день чи хочете звільнити. Це раз.

І відповідно, яке ваше бачення по лісгоспах, по об’єднанню Делятин, Ворохта, Надвірна?

С.Кокоць. Дякую за запитання. Щодо Коломиї. Ви невірно інформовані. Ніхто керівника не звільняє, ніякі накази нами не були видані. У людини закінчується, керівника, контракт і все.

Державним агентством лісових ресурсів вчора було відмінено наказ про об’єднання лісгоспів, і все залишається “на круги своя”. Я буду відповідати дальше.

Значить, була вийшла 7 вересня постанова Кабінету Міністрів про реорганізацію обласних управлінь у регіональні управління. Це перший пункт реорганізації лісового господарства. І другий пункт: ці лісгоспи будуть зливатись в єдине підприємство ДП “Ліси України”.

Слідуюче…

О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дякую. Бачите, Сергію Юрійовичу, у присутніх в залі дуже багато питань, які не стосуються порядку денного, саме виконання Програми, частіше приходьте.

Підтримуючи нашу колегу Орисю Книшук в тому, що ви сказали, що на комісії ви були в Чернівцях. Бо ви казали, що коли було засідання президії, ви були в Чернівцях. На комісії ви могли бути присутні.

Але по суті. Підтримуючи свого колегу Ігоря Дебенка, в передостанньому абзаці написано: “Основні цілі і мета Програми розвитку лісового господарства Івано-Франківської області  досягнута”. А тепер переходимо до інформації.

Дивіться: була запланована площа відновлення лісів – 14 тис. га, а виконано фактично 13,01 га.

Наступне питання. Площа, на якій проведені лісовпорядкувальні заходи: планувалось 31 тис. га, зроблено на 26 тис. га.

Далі, обсяги заготовленої продукції: планувалось 2 548, 1 тис. сімсот… (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

С.Кокоць. Я можу, якщо депутатам це цікаво, я вернуся… Щодо заготівлі, так? Обсяги заготівлі деревини… проведено… ліквідної деревини фактично становив 1 млн 741 тис. кубометрів, що на 40 процентів менше від розрахункової… Тобто, ми стали рубати менше, висаджувати те, що ми висаджуємо… Зараз до другого вашого питання.

Внаслідок збільшення обсягу заготівлі деревини від поступових і вибіркових систем рубок скоротилась площа суцільних зрубів. Тобто, ми стали менше висаджувати, тому що менше зрубів. Передбачене Програмою завдання створення нових лісів на неугіддях, які вийшли з… (Без мікрофона).

О.Сич. Лащук Дмитро… Шановні, працюємо по Регламенту. Навчіться!

Лащук Дмитро Васильович, будь ласка.

Д.Лащук. Шановний Сергій Юрійович! У мене таке питання. Я тут.

За якими критеріями ви оцінюєте директорів лісгоспів? Бо, як мені відомо, одних ви
звільняєте, на других не подаєте подання на продовження контракту, як ви кажете, що по Коломиї ніхто не звільняє. Але ви не подаєте подання на продовження контракту. Бо, як на мене, мала би оцінюватись економічна складова або фінансовий стан підприємства, це би правильно було на сьогодні. До прикладу, славнозвісний Вигодський лісгосп, те, що ви говорили, він рубає в рік, вдумайтесь, біля 100 тис. м^3.. Коломия рубає до 30 тис. м³. Це є десь трошки відчутна різниця. Правда? І тому не може бути там зарплата однакова, й там зарплата однакова. Напевно, має бути більша зарплата у Вигодському лісгоспі. Тому я би просив відповісти…

С.Кокоць. Дякую, Дмитре Васильовичу. Дмитро Васильович, дивіться: не у моїй компетенції визначати професійні якості керівника. Він заключає контракт напряму з Держлісагентством. Дякую.

О.Сич. Боднарчук Володимир Дмитрович.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. У мікрофон!

В.Боднарчук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Доброго дня! Я в розрізі запитання двох моїх попередніх колег щодо ваших підлеглих. Скажіть, будь ласка, за ваш період двомісячного управління, скільки працівників, керівників лісгоспів було звільнено, і скільки було призначено з-за меж нашої області, і чому?

С.Кокоць. Тільки один, по Калуському лісгоспу.

Голос із залу. (Без мікрофона).

С.Кокоць. Звільнених… Тільки один.

О.Сич. Іванів Назарій Іванович.

Н.Іванів – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Сергій Юрійович, скажіть, будь ласка, після вашого призначення ми відчуваємо такий, скажемо, резонанс у суспільстві. Отже, аналізуючи інтернет-ресурси у 2015 році, є така справа про незаконне заволодіння земель лісового фонду – 26,5 га. Є відповідні судові ухвали, де є підозра, що ви спільно зі Славським селищним головою були дотичні до цієї справи. І відповідно вже резонанс після вашого призначення є у нашій області.

Скажіть, будь ласка, як ви можете це прокоментувати, і чи не буде відповідних справ на території Івано-Франківської області про незаконне заволодіння землями? Дякую.

С.Кокоць. Дякую. Значить, притягнута увага громадськості, бо в цьому регіоні планується будівництво гірськолижного курорту. Відповідно всі прискіпливо до цього відносяться. Так як я – депутат Славської ОТГ, є підозри, що там десь… нічого не доведено, це все плітки, і це підігрівають нечесні на руку журналісти. Дякую.

О.Сич. Палійчук Микола Васильович.

М.Палійчук. У мене два запитання, Сергію Юрійовичу. Перше, форельні господарства по всій території області, зокрема Вигода і Ворохта. У Ворохті був недавно, воно повністю
занедбано, заросло. Є неефективний орендар, і наскільки мені відомо, в цьому році закінчилась оренда, і знову є бажання продовжити. Тому ваша позиція щодо всіх господарств цікава. Якщо не встигнете відповісти, вважайте це депутатським запитом. Прошу письмову відповідь.

І друге питання, що стосується звільнення. Контракти закінчились, таке… Призначаєте людей з-за меж області, кажуть там Сторожинець, Дрогобич Львівської області. Чому? У нас немає кадрів, чи у вас якісь плани робити щось таке, про що не мають знати жителі області?

С.Кокоць. Дякую. По Ворохті. Нами… мною не було погоджено надання оренди, продовження оренди цьому орендарю. Дійсно, там є безпорядок, на тій території. Але, на жаль, мій попередник це погодив, і я не встиг заблокувати цю передачу в оренду. Що є у моїх силах, я готовий, просто…

Голос із залу. (Без мікрофона).

С.Кокоць. Прошу? Кадрова політика… Дякую. Переді мною, коли я йшов сюди на Івано-Франківщину, стояло питання підняти рівень ведення лісового господарства області. Ви знаєте, в якому стані я прийняв лісове господарство нашої області: 40 млн у мінусі, як мінімум. По багатьох підприємствах були заборгованості по зарплаті, недоїмка платежів до бюджету. Зараз вона є. Не виплачувалась місяцями заробітна плата, що ми зменшили. Зараз, коли ми підняли заробітну плату…

О.Сич. Шановні колеги! Не встиг записатись Олександр Леонідович Шевченко. Будь ласка, Олександре Леонідовичу.

О.Шевченко. Шановні депутати! Шановний виступаючий! Просто хочу додати до того, що Микола Васильович Палійчук говорив. Дійсно, я все-таки якесь відношення до того регіону гірського маю, і неодноразово був на тому господарстві, те, що називається “рибним”. Рибним воно було років 50 назад, що у Вигоді, що у Ворохті. Немає там ніякого порядку і ніколи не було. Це було все в угоду відповідним, можливо, політичним чи економічним кланам, щось там тому тонну привези, тому 500 кг, тому ще щось. Ну, так розповідали ті місцеві керівники. Ніколи ніякої ефективності не було. Те, що на тому господарстві можна 200-300 тонн в рік виростити риби, то вирощувалось 2-3 тонни, 5 тонн, а все решта просто куплялось і по документах показувалось, що начебто воно там вирощувалось.

Тобто, скажемо так, щодо рибного господарства, бо лісове господарство для мене то таке, невідоме, невідома позиція, ну, там був повний хаос і бардак. Тому хочу просто вам сказати, як новому керівнику, що у мене особисто є можливість залучити інвесторів, які зроблять і у Вигоді, і у Ворохті порядок. І протягом невеликого періоду зроблять там дійсно сучасні світового рівня господарства.

С.Кокоць. Давайте спілкуватись…

О.Шевченко. Давайте спілкуватись. Але хочу сказати, що, знаєте, попереднє спілкування з попередніми всіма керівниками лісгоспів не приводили до жодного результату. Сподіваюся, що з вами той результат буде. Дякую.

С.Кокоць. Дякую вам.

О.Сич. У вас запитання чи..?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запитання. Увімкніть мікрофон Кукурудза.

Р.Кукурудз. Дякую. Ви тільки що сказали, спробували проаналізувати фінансовий стан підприємства, яке ви очолюєте, ви сказали, що перед вами було мінус 40 млн гривень. А скільки стало під час вашої діяльності..?

С.Кокоць. На сьогоднішній день…

Р.Кукурудз. Дозвольте, я закінчу. Дозвольте, я закінчу, а потім ви почнете. Добре? Як змінився фінансовий стан підприємства? Цікаво би було почути, щоб зрозуміти картину з фінансової точки зору. Дякую.

С.Кокоць. Дякую вам за запитання.

40 млн гривень загального боргу було по всіх підприємствах області. Найбільша заборгованість була по Солотвинському лісгоспу – понад 18 млн гривень. Зараз ми її ліквідували. Ми з’єднали Солотвинський лісгосп, злили з Осмолодським лісгоспом. Завдячуючи мудрому керівництву керівника Фрика, це одне з кращих підприємств в області – Осмолодське, ми ліквідували, і нарешті працівники Солотвинського лісгоспу, тепер Осмолодського, вчасно отримують достойну заробітну плату.

Голос із залу. (Без мікрофона).

С.Кокоць. Зараз ми вийшли на 17 млн гривень. На жаль, ми ще маємо “сумну картину” по Кутах, де є 12 млн гривень податкового боргу і штрафних санкцій, ПДФО, різних платежів. Найгірша ситуація зараз по Кутах. Була по Солотвину, зараз по Солотвину ліквідували, закрили, працюємо зараз по Кутах.

По Ворохті є 4 млн 800 тис. гривень заборгованості.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Запитання завершені.

Якщо хтось з вас, я це завжди кажу,  не задоволений відповіддю, має можливість це сказати під час обговорення. Тому якщо є бажаючі взяти участь в обговоренні, будь ласка, запишіться.

Іванів Назарій Іванович.

Н.Іванів. Сергій Юрійович, ви говорили про плітки. Я спеціально зайшов зараз в мережу, і тут чітко говориться про ухвалу про арешт майна від 28 січня і так дальше, і так дальше, сторіночки, все чітко введено. То все ж таки це були плітки, чи це є конкретні судові рішення?

Голос із залу. (Без мікрофона).

Н.Іванів. Добре, я вам покажу.

О.Сич. Книшук Орися Володимирівна.

О.Книшук – голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики,
земельних відносин та розвитку гірських територій. Я задала… на жаль, на комісії не мала змоги задати Сергію Юрійовичу запитання, і ці запитання були задані сьогодні, на які я не отримала відповіді.

На комісії, зважаючи на недавнє призначення начальника управління,  комісія надала
термін для того, щоби розібратись і надати відповідь на всі ті питання, які були. Найбільше питань було по реформуванню лісової галузі. Тричі комісія засідала по поводу реформування лісової галузі. На кожне засідання комісії приїжджали представники громад, приїжджали голови громад, які задавали актуальні болючі питання, і на них, на жаль, не було ніяких відповідей. У депутатській комісії є професійні працівники лісової галузі, які завжди готові підтримати, допомогти, ну, хоча би отримати адекватну відповідь. Тому ігнорування депутатів, представників громад, голів громад є неприпустимим і незрозумілим. Ми чекаємо на співпрацю, надіємось на співпрацю у реформуванні лісової галузі, тому що це є майже половина території нашої області. Це є судьби 2700 штатних працівників, які працюють у держлісгоспах. Ми надіємось, що ця наша область стане так само й вашою областю, Сергій Юрійович.

Дякую.

О.Сич. Даруйте за репліку, Орисю Володимирівно, насправді, тема реформування буде темою наступного питання – про наше звернення. І я сподіваюся, що Сергій Юрійович буде присутній, так само при ньому, от зараз, ми розглядаємо звіт про виконання Програми. Якщо, так скажемо, по честі говорити, то в принципі до її виконання хоч ми й маємо претензії, Сергій Юрійович відношення не мав, бо він тоді не був начальником управління.

Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую.

О.Сич. Можете присісти.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дякую. Все-таки по обговоренню. Багато говорилось, що здійснюється реорганізація підприємств, покращується їхня діяльність, сплачується більше податків. Все-таки, голово, ви сказали, що треба буде в обговоренні задати питання.

Я, користуючись можливістю, хочу сказати. Я особисто знайомий з Сергієм Юрійовичем, заходив до нього, спілкувався по зверненню депутатів Верховинської районної ради,
Верховинської селищної ради щодо реорганізації Верховинського лісгоспу. Там є неймовірна проблема. Верховинська територіальна громада – це понад 20 тис. населення, а Гринявська територіальна громада – 8 тис. населення. Хто це бачив, щоб приєднували сильнішого до слабшого? І тому депутати у мене питали: і несходження бюджетів, і несплата податків Верховинською територіальною громадою. Сергій Юрійович мені пообіцяв, що не буде такого, що не будуть приєднувати сильнішого до слабшого, навпаки – слабшого до сильнішого, щоб було прикладом здійснення і наповнення бюджету. Я власне це хотів спитати Сергія Юрійовича.

Колега мені передав документи, я можу передати, щодо ухвали Львівського суду від 28 січня 2022 року, м.Львів, щодо керівника Славського лісгоспу… (Без мікрофона).

О.Сич. Скоріше, голові адміністрації, не голові ради. Мені нащо того? Я за своєю посадою не погоджую призначення начальника лісового господарства, начальника управління.

Гоголь Ярослава Михайлівна.

Я.Гоголь – депутатська фракція “Батьківщина”. Доброго дня! У мене тут було багато питань до доповідаючого, тому що в основному звучали такі фрази: запас, резерв у нас є. Але, значить, постає питання: в чому причина? Чому зменшилась тоді вирубка лісів, а гори наші лисіють?

Можу я дати деякі, як людина, яка має десь трошечки відношення до цього, але може не настільки знає це питання, але можу дати навіть деякі підказки, чому і яка причина в цьому є. Але це вже, якщо дозволить мені керівник, я би готова прийти на зустріч і детально обговорити такі питання. Тому що наша область, як ми знаємо, 15,9 відс. по всій Україні покрита лісами, 42 відс. всіх лісів по області. Ми маємо великий резерв, ми маємо дійсно великий запас, а
вирубка чомусь зменшується.

Я маю тут статистику порівняно з 2020, 2021 роками, на скільки зменшилась у нас вирубка. Ми маємо статистику з 2017 роком і 2022 роком, на скільки у нас зменшилась вирубка лісів. Тішить те, принаймні, що збільшилась вирубка паливних дров, тому що ми знаємо, що йде зима, ми знаємо, що нас буде очікувати. Це було одним з питань, які я хотіла задати нашому доповідаючому.

Ну, і, звичайно, хотілося задати: стратегія розвитку області, яка займає майже 16 відс. лісів. Яка має бути стратегія? Як ми будемо рухатись? Чи готові ми відновити переробку, як колись у нас була традиція у державних лісгоспах? Ми не тільки займались вирубкою або наймали людей, які цим займаються, але самі переробляли ліс, виготовляли.

І ще одне у мене питання, болюче для мене. Солотвинський держлісгосп, один з передових колись держлісгоспів, а зараз звучить настільки прикро: 18 млн гривень боргу. В чому причина? Чи ви вивчали це питання? Я би хотіла його почути. В чому причина, що 18 млн гривень боргу у Солотвинському лісгоспі? І чи доцільне було це об’єднання: Солотвинського і Осмолодського держлісгоспів? Дякую за увагу.

О.Сич. Палійчук Микола Васильович.

М.Палійчук. Я задавав питання, і або не зрозумів до кінця, або не до кінця почув відповідь щодо призначення керівників держлісгоспів наших з-за меж області. Якось мені здалось, що ви сказали, що в нас все запущено “до ручки”, багато боргів, і треба вести людей зі сторони, щоб вони наводили порядок. Може я неправильно зрозумів, чи мені так почулося. Але я дуже добре знаю область, багато років працюю, багато знаю лісівників. Якщо закінчується контракт, то вважаю, що в тому лісгоспі є заступники, є лісничі, є інженери, які можуть очолити то підприємство, не обов’язково вести з-за меж області. Тому прошу врахувати те, що в нашій області дуже багато розумних спеціалістів, які готові керувати. Не обов’язково призначати з других областей.

О.Сич. Василь Іванович Гладій, будь ласка.

В.Гладій. Шановні колеги! Шановний Сергій Юрійович! Я також маю до вас побажання. Я не буду аналізувати вашу роботу, ви працюєте недовго, хоча висновок свій особистий маю.

Напевно, ви зрозуміли, що у нас брак спілкування. Оці запитання всі сьогодні, які звучали до вас, всі претензії, які звучали до вас, вони звучали тому, що ви не приходите на засідання комісії, не приходите на засідання президії, уникаєте спілкування з депутатами обласної ради, і не тільки з депутатами обласної ради, з керівниками органів місцевого самоврядування також. Чим більше буде спілкування, чим більше ви будете разом, спільно працювати над вирішенням питань з місцевим самоврядуванням, тим менше буде виникати таких питань.

І ще хочу вам одне побажати: не тільки слухати, але й чути, коли вам наводять аргументи, чому так, а чому не так.

Ви – людина нова в області, ви не знаєте всієї ситуації до кінця. Коли депутат з вами спілкується, він робить це для того, щоб допомогти вирішити те чи інше питання, а не нашкодити. А ви сприймаєте це навпаки. Тому вам таке побажання на майбутнє, і тоді менше буде до вас запитань і непорозумінь.

О.Сич. Шановні колеги! Обговорення завершено.

Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.

За – 26, проти – 2, утримались – 2, не голосували – 36: рішення не прийнято. Наскільки я зрозумів, рішення не прийнято, то депутатський корпус хоче ще раз заслухати чи що?

Менше з тим. Рухаємось дальше.

Переходимо до наступного питання, шановні колеги.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо реорганізації державних лісогосподарських підприємств та створення державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

Питання  внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Доповідає Книшук Орися Володимирівна – голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій.

Проект рішення напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій.

Будь ласка, Орисю Володимирівно.

О.Книшук. Шановні колеги! Ми живемо в період реформ. І байдужих до реформ не було ні під час реформи місцевого самоврядування, ні під час реформи охорони здоров’я, освіти. Тепер немає вже байдужих і до реформи у лісовій галузі.

Лісова галузь нашої області – це майже половина території Івано-Франківської області. 75 відс. лісового фонду або 468 тис. га відносяться до управління лісового і мисливського господарства.

В минулому році комісія аграрної політики на виїзних засіданнях знайомилась з роботою лісового господарства, зокрема і держлісгоспів. І розуміємо, що коли 80-90 відс. прибутків йде в бюджети, різні бюджети, то розвивати галузь досить таки складно. Тому, мабуть, і реформування лісової галузі було уже на часі. Крім того, велике об’єднання районів, яке зараз є, теж підштовхують до того, що реформування лісової галузі на часі.

Наказом Держлісагентства із 16 держлісгоспів пропонувалось створити 9, по 6-ти з них реорганізація вже відбулася.

Комісія аграрної політики, як я вже говорила, три рази засідала по цьому питанню, і кожен раз приїжджали представники громад, приїжджали голови громад, які задавали досить таки актуальні болючі питання. На жаль, від управління відповіді на ці питання не було. Однак, не завершивши почату реорганізацію, при наявних недоліках, ми багато вже чули про них. Кабінет Міністрів України уже схвалив постанову, яка передбачає необхідність створення державного підприємства “Ліси України”, до якого увійдуть півтори сотні державних лісгоспів, що, на нашу думку, монополізує контроль над всіма лісами України.

Таке реформування суперечить державній стратегії управління лісами України, прийняті до 2035 року, а постанова уряду схвалена без публічного обговорення.

Сьогодні ліси є… лісгоспи є одними з найбільших наповнювачів бюджетів територіальних громад. Особливо це відчутно в сільській місцевості. Вони часто є чи не єдиними великими роботодавцями та платниками податків у своєму регіоні.

Тому комісія аграрної політики напрацювала звернення Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Голові комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олегу Бондаренку, Голові Державного агентства лісових ресурсів України Юрію Болоховцю, народним депутатам України від області.

“Звернення. Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, занепокоєні ситуацією, яка складається при проведенні реорганізації державних лісогосподарських підприємств Івано-Франківської області та створенням державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

Лісове господарство – стратегічно важлива галузь для Прикарпаття, де ліси займають одне з найважливіших місць у народному господарстві, мають не лише екологічне, соціальне, але й унікальне значення в розвитку рекреації і туризму. Від діяльності державних лісогосподарських підприємств залежить соціально-економічний розвиток місцевих територіальних громад. Лісові господарства забезпечують робочими місцями сільське населення та допомагають вирішувати низку соціальних проблем.

Водночас в Україні протягом декількох років впроваджується реформа лісового господарства, відповідно до якої здійснюються заходи щодо реорганізації (укрупнення) державних лісогосподарських підприємств. Такі підприємства є одними з найбільших наповнювачів бюджетів територіальних громад із значною лісистістю та відіграють важливу соціальну та економічну роль в регіоні.

Громади області стурбовані, що реформа спровокує хвилю скорочень працівників лісгоспів, а це суттєво зменшить надходження податків до місцевих бюджетів, що у період російсько-української війни є вкрай негативним явищем.

Враховуючи те, що ліси на території області розміщені нерівномірно і знаходяться в
основному в гірській місцевості, логістика якої неврахована, реалізація такої реформи призведе до погіршення доступу до сировини для місцевих жителів та підприємств.

У першу чергу це стосуватиметься дрібних, а також середніх підприємств, які відіграють важливу роль у працевлаштуванні населення.

Однак при наявних недоліках реорганізації державних лісогосподарських підприємств, Кабінет Міністрів України схвалив постанову, яка передбачає їх ліквідацію як юридичних осіб та створення єдиного суб’єкта господарювання – державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

Такі реформи призведуть до руйнування лісової галузі в Україні, до централізації управлінських процесів, обмеження впливу місцевих громад на прийняття рішень із збереження та ведення лісового господарства, гальмування розвитку деревообробної галузі в регіонах, прямих втрат податків і зборів місцевих бюджетів.

Вважаємо, що напрацювання моделі реформування системи лісового господарства має ґрунтуватися на кращих європейських практиках з урахуванням думки науковців та фахівців і відбуватися у співпраці з органами місцевого самоврядування та громадськістю. Ці зміни мають стосуватися посилення екологічної, соціальної та економічної ролі лісів у регіональному
розвитку.

З уваги на зазначене, враховуючи специфіку регіону та інтереси територіальних громад області, просимо:

1. Не допустити ліквідації державних лісогосподарських підприємств та створення

   державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.

2. Зупинити процес реорганізації державних лісогосподарських підприємств до закінчення дії режиму воєнного стану в Україні.
3. При здійсненні реформування об’єктів державної власності у сфері лісового

   господарства враховувати логістику гірської місцевості та зважати на пропозиції місцевих рад і громадськості.

Прийнято на шістнадцятій сесії…”.

Прошу підтримати це звернення.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідачки?

Є. Запишіться, будь ласка.

Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Орисю Володимирівно, я вас вітаю. Однозначно, ми будемо підтримувати це
звернення. Але у мене таке для інформації питання. Коли ви його готували, цікаво, ви виясняли, скільки податків з лісової галузі на сьогоднішній день чи за минулий рік, чи за півріччя залишається в області? Я маю на увазі і в громадах, і ті, що йдуть по розщепленнях в обласний бюджет, просто для інформації. Дякую.

О.Книшук. Звичайно, що цікавилась. Інформація ця у мене є виписана, тому Ярослава Михайлівна зараз вам подасть. Для того, щоб оголосити, скільки податків залишається в області, на жаль… На жаль, 80 відс. від податку на прибуток йде до державного бюджету. Тому залишається тільки ПДФО, воно є розписано, не пам’ятаю. Дякую.

О.Сич. Дякую. Орисю Володимирівно, запитання завершені. Займіть своє робоче місце.

Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є, запишіться, будь ласка, для обговорення.

Вітенко Микола Іванович.

М.Вітенко. Шановні колеги! Звернення правильне, звичайно, що будемо підтримувати. Але знову ж таки, бачите, ми виходимо з ситуації, коли є зараз все погано, і ми це чудово відчули на доповіді попереднього доповідача, і говоримо про те, що потрібно його прийняти і сподіватись, що все не буде ще гірше. Так? Зрозуміло, що ця постанова КабМіну – це монополізація, це є знову ж таки в час війни – це рейдерство. Тобто, ми розуміємо, до чого вона призведе, і це є лобістське захоплення ринку. І основне наше завдання, нас як представників громади, депутатів Верховної Ради від нашого краю, це зупинити цю псевдореформу хоча би на час війни. І досить таки неприродно, коли ми говоримо про знову ж таки сприяння органам місцевого самоврядування, про децентралізацію, і дійсно, в багатьох сферах воно йде у правильному напрямку, зокрема передача всіх сільгоспземель за межами населеного пункту, та й взагалі говориться про те, що всі землі, які є в межах ОТГ, вони є власне у розпорядженні громади. А ліси у нас якось виглядають, як “священна корова”, там, де навіть, скажемо, врахування думки громади, воно не потребує, ми йдемо ще далі.

Я вважаю, що в майбутньому ми повинні повернутись до питання, що ліси, які розміщені на території громади, то відповідно органи місцевого самоврядування громади мають безпосередньо бути дотичними до розпоряджень, і вони повинні бути передані у комунальну власність. Це перший момент.

І другий момент. Якщо будуть збережені державні лісові господарства в тому чи іншому вигляді, то зрозуміло, що керівників обласного рівня повинна так само погоджувати обласна рада. А якщо ми говоримо про місцевих лісовиків, це мають погоджувати органи місцевого самоврядування. Тому що тільки коли ти контролюєш ресурс, розпоряджаєшся ним і контролюєш кадрове призначення, то ти на щось впливаєш. Це перший момент.

І другий момент, знову ж таки, ви бачили тон доповідача. Так, людина, зрозуміло, що вона не місцева, але знову ж таки вона й не має відповідальності перед громадою, і в розпорядженні лісів, так, якими вона розпоряджається. Для мене є чудовим прикладом Держкомзем, коли одним розчерком пера передаються десятки гектарів в оренду і неефективно використовуються. Очевидно, що це саме ми маємо по лісах. Я вважаю, що саме органи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед громадою і набагато ефективнішими будуть розпорядниками цих ресурсів. Дякую.

О.Сич. Гораль Ліліана Тарасівна.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Гораль.

Л.Гораль. Шановні колеги! Моя думка буде в продовження Миколи Івановича, звичайно, тому що кожен з нас розуміє, що надбудова, яка пропонується у створенні “Лісів України”, вона ефективною, напевно, не буде ніколи, так як вертикально інтегровані структури, вони є дуже складними в управлінні, вони є ресурсообтяженими. Тому що фактично Держлісгоспи, як бюджетоутворюючі підприємства територіальних громад, вони проводять виробничу діяльність, вони створюють валовий внутрішній продукт, вони зрештою формують додану вартість, а “Ліси України” будуть тільки тією ланкою, яка акумулюватиме фінансові ресурси і здійснюватиме управлінські функції.

Ви знаєте, що зараз у Верховній Раді працює тимчасова слідча комісія, яка розглядає
діяльність НАК “Нафтогаз України”, – такої ж самої надбудови. І її голова Кучеренко, народний депутат Кучеренко доводить власне неефективність НАК “Нафтогаз України”. Я думаю, що в майбутньому будуть такими самими ж неефективними “Ліси України”. Тому я цілком підтримую Орисю Володимирівну, пропозицію постійної комісії, і буду голосувати “за”. Дякую.

О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Фракція “Платформа Громад” повністю підтримує дане звернення. Ми ще базуємось на тому зверненні депутатів від гірських територій, а саме: Верховинський район, Косівський район, Долинський район про те, що це дійсно… ми говоримо про децентралізацію, а насправді у нас відбувається централізація. Це одне. Чи будуть враховані традиції ведення лісового господарства, яке є на Прикарпатті, порівняти, наприклад, з Хмельницькою чи Тернопільською областю. Якщо ми говоримо про те, що кількість лісів в нашій області більше 70 відс., якщо ми говоримо, що більше 50 відс. Карпат знаходиться на території Івано-Франківської області, не може бути узагальнення. Фактично таким рішенням, коли була
прийнята постанова Кабінету Міністрів, вона порушила те, що декларує Європейська асоціація, котру ми підписали: децентралізація, передача повноважень на місця та управління громадами на своїй території, прийняття високоефективних рішень.

Мені би було приємно, якби постановою було прийнято рішення щодо реформування лісової галузі, створення підприємств деревообробної галузі, об’єднання їх з лісами, як було колись. Дійсно, була додана вартість, створені нові робочі місця. Таким чином ми бачимо, що відбувається узурпація, авторизація та концентрація в одних руках щодо прийняття рішень.

Фракція “Платформа Громад”, депутати районних рад повністю підтримують дане звернення. Звертаюся до сесійного залу підтримати його. Дякую.

О.Сич. Шевченко Олександр Леонідович.

О.Шевченко. Шановні депутати! Шановний головуючий! Перепрошую, що не записувався, але якраз виникає питання в процесі обговорення.

Знаєте, хочу сказати, що, дійсно, багато разів ми чули скандали з тим, що вирубується “кругляк”, перетинають кордон України дрова. Я думаю, що на митницях і у керівництва держави є достатня, скажімо, інформація, щоб зупинити подальше таке зухвале пограбування України.

Хочу сказати також, що я не бачив, якщо так на мою думку, жодного ефективного лісгоспу. Тому що, знаєте, оце громади мають землю, а там є то лісгосп, то парк, то заповідник. Ті громади не можуть розвиватись в плані розвитку туризму, тому що занадто багато різних погоджень, в тому числі і Кабінету Міністрів України. Для того, щоб дійти до якогось погодження і реалізувати що-небудь туристичне, більш-менш солідне, велике, як, припустимо, гірськолижний курорт, потрібно, поки дійдеш, перепрошую, до самого верху, вже змінюється Кабінет Міністрів. Потім знову, і пішло по кругу. Потім починається втручання різних європейських фундацій, починають робити якісь там “смарагдові долини”. Таким чином, я думаю, що світова спільнота під видом фінансування добрих справ в Україні, принаймні до цього моменту, до війни, вона не давала можливість розвиватись… розвитку туризму в українських Карпатах, в цілому туризму в лісовій галузі.

Знаєте, можна сто разів говорити про те, що підтримують якісь там благі цілі, а хотіти тільки одного: щоби за 3 коп. ліс як сировина візся у Європу і у світ.

Так от нам треба навчитись дійсно ефективно переробляти той ліс, дати можливість тим людям, які дійсно мають переробні заводи, цехи, а таких є багато в нашій області і в Україні, мати безкорупційну складову купівлі того лісу: чи на аукціоні, чи будь-як. Але зараз це все суцільна неймовірна корупція у всіх лісгоспах. І те, що коли хотіли те все об’єднати, то було би ще більшого рівня корупція. І тому якщо дійсно ми йдемо до децентралізації, якщо ми хочемо щось там довести, а не просто говорити про децентралізацію, треба місцевим громадам дати в управління чи в оренду, чи просто віддати ті лісгоспи, тому що то земля їхня. І коли комуністи сюди прийшли, фактично та земля була у них відібрана під лісове господарство.

Тому сьогодні говорити про те, що якась децентралізація є, існує, немає сенсу. Все суцільна, перепрошую, зарегульована економіка пострадянська, і ніякої децентралізації тут немає. Дякую.

О.Сич. Колеги, обговорення завершено. Будемо приступати до прийняття рішення.

Ви знаєте, мене турбує одна річ. Незважаючи на те, як наш департамент освіти обласної адміністрації, як Богдан Михайлович Томенчук не можуть нахвалитись, як у нас багато розумних дітей, як вони гарно тести складають, які вони передові в Україні, але на прикладі лісової галузі мені здається, що нас мають за тупих або ми тупіємо. Бо інакше чому нам присилати людей? Постійно. Знаєте, це якась така мода в Україні. Я пригадую, після того, як я пішов з Кабінету Міністрів, там історика призначили начальником… Міністром охорони здоров’я.
Головне, що не наш, чужий. Або керівником “Укрзалізниці” поляка якогось призначили, хабарника, головне, що не наш, чужий.

Це комплекс меншовартості, бо чуже все краще.

Мені здається, що у нас достатньо свого інтелектуального потенціалу, щоб управляти господаркою області у всіх сферах життя.

А тому, шановні колеги, я буду пропонувати до проекту рішення ще один абзац. Але спочатку ставлю його за основу. Прошу визначатись.

За – 65, не голосували – 2: рішення прийнято.

Колеги, я пропоную добавити після п’ятого абзацу такий абзац: “Викликає застереження кадрова політика Державного лісового агентства та обласного управління лісового господарства, відповідно до якої все частіше впроваджується практика призначення на керівні посади немісцевих осіб, які не володіють місцевою специфікою та ситуацією в лісовій галузі області чи окремого лісового господарства”. І плюс тоді те, що ми просимо, додати ще один пункт: “вести зважену кадрову політику у лісовій галузі Прикарпаття”.

Ставлю на голосування.

За – 60, не голосували – 7: рішення прийнято.

І ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції.

За – 65, не голосували – 2: рішення прийнято.

Колеги, за 5 хвилин дванадцята. Якщо ви не заперечуєте, з уваги на достатньо короткий порядок денний, пропонував би працювати без перерви і завершити нашу роботу в скорішому часі.

Немає заперечень?

Переходимо до питання “Про інформацію Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо виконання планових показників із надходження податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету до бюджетів усіх рівнів Івано-Франківської області за І півріччя 2022 року”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 12 – в окремій брошурі.

Доповідає Столярик Ірина Михайлівна – начальник Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Ірина Михайлівна, найголовніші моменти і показники, будь ласка.

І.Столярик. Доброго дня! Слава Україні! Перш ніж розпочати свою доповідь про виконання показників по податках, які покладені на податкову службу, я все-таки хотіла би подякувати платникам податків і всьому бізнесу Івано-Франківщини за те, що вони сумлінно під час військового стану виконують свої податкові зобов’язання. Бо, справді, ми за це доповідаємо: це виконали, це виконали, але все-таки виконання всіх показників залежить від економічної активності і взагалі від активності нашого бізнесу.

Ірина Богданівна переді мною розказала про виконання місцевих бюджетів, я їх не буду вже говорити, але хочу сказати, що ми з початку воєнного стану, податкові органи і вся країна працюємо над поступленням платежів до бюджету в умовах великих змін до Податкового
кодексу, які направлені на зменшення все-таки навантаження податкового на бізнес. Так був запроваджений особливий режим оподаткування для спрощеної системи, ставка була 5 відс., зараз стала 2 відс. Платникам єдиного податку першої, другої групи дозволили не сплачувати єдиний податок. До недавнього у нас було обмеження в реалізації алкогольних напоїв, яке також вплинуло на невиконання акцизного податку. І було у нас… тільки донедавна відкрили доступ до реєстрів речових прав, публічної і кадастрової карти, де ми не могли нараховувати на цей рік податок на землю і податок на нерухомість, що дуже болюче для територіальних громад.

То хочу сказати, що ми зараз до середини жовтня закінчимо нараховувати податок на
землю, податок на нерухомість, і я думаю, листопад місяць – грудень ми збільшимо наповнення бюджету за рахунок цих податків.

Що стосується державного бюджету, державний бюджет поповнено на 5,5 млрд гривень, що складає 142 відс. фактичних надходжень до минулого року. Це 1,7 млрд гривень. Це, я вважаю, що це багато.

По динаміці по місцевому бюджету ще чуть-чуть хочу зупинитись, хвильку. Про позитивну динаміку по місцевому бюджету. Темп росту склав 127 відс. Тобто, за перше півріччя поступлення перевищило минулорічний показник на 1 млрд гривень. Ну, в основному, як говорила Ірина Богданівна, повторюся: податок з доходів фізичних осіб, він складає левову частку надходжень.

Є невиконання за землю і по нерухомості, я вже сказала, в чому причина: бо ми не нарахували за 2021 рік податки, зараз ми цю ситуацію виправимо.

Хочу ще сказати, що на сьогоднішній день задля якісної оперативної комунікації з громадськістю і бізнес-спільнотами, асоціаціями, які представляють інтереси ЗСУ Івано-Франківщини, у нас, в ГУ Івано-Франківської області створена і працює комунікаційна податкова платформа.  Адреса комунікаційної платформи є на нашому сайті, вона працює в онлайн-режимі, працює постійно. Тому якщо є якісь побажання, є якісь питання, ми готові завжди відповісти і провести зустріч.

Ще коротенько по релокованих підприємствах. Я буду говорити цифрами про те, що у нас є на податковому обліку, і те, що у нас є на сьогоднішній день.

У нас на сьогоднішній день 58 суб’єктів господарської діяльності з тимчасово окупованих територій стали на облік в ГПУ ДПС в області як платники окремих податків, тобто, вони сплачують, в основному, місцеві податки. І 27 суб’єктів вони змінили або змінять з початку наступного року основне місце. Тобто, вони до кінця року… стані, а з нового року будуть наші. Такими… поповнено бюджет області на 30,8 млн гривень. Ну, мушу сказати, що з них 27 млн гривень – це одна з військових частин Харківської області, яка перейшла на облік в Івано-Франківську область.

Ми комунікуємо з територіальними громадами, просто просимо їх, і у мене є прохання до депутатського корпусу: ви комунікуєте з територіальними громадами. Для більш повної комунікації, для більш повного взяття на облік релокованих підприємств, так, все-таки наше основне завдання по цих релокованих підприємствах, щоб у нас залишались податки в області.

Кожна територіальна громада все рівно знає своє підприємство, яке приїхало на територію територіальної громади, бо вони звертаються і за землею, і за орендою, щоб ми постійно комунікували.

Ми працюємо на сьогоднішній день з департаментом економіки ВЦА, з усіма територіальними громадами для того, щоб всі підприємства, які релоковані, ставали на облік і були платниками податків в нашій області.

Ну, ще два слова, що цікаво. Збільшення кількості платників пов’язано з воєнним станом. Спочатку вони зменшувались, але на сьогоднішній день ми вже досягли практично… у нас є збільшення на 1739 суб’єктів господарської діяльності, і ми вже збільшили показник в порівнянні з 1 січня 2022 року.

У мене коротенько все. Якщо є запитання…

О.Сич. Дякую. Колеги, чи є запитання до доповідачки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякую. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Пропозиції до проекту рішення? Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 53, не голосували – 13: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про стан надання первинної медичної допомоги населенню в області”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 13 – в окремій брошурі.

Доповідає Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони здоров’я
обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.

Колеги, запитання чи послухаємо інформацію?

Голоси із залу. Запитання!

О.Сич. Інформація завчасно надана, тому перейдемо до запитань.

Чи є в когось запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться, будь ласка, для запитань.

Дебенко Ігор Богданович.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Доброго дня! У мене є питання наступного характеру по змісту власне самої довідки. Оскільки
прочитавши пропозиції комісії до проекту рішення, у мене питання наступне. Чому немає профілактичних оглядів, диспансеризації населення? Чому не введено в практику аналіз роботи лікарів? Чому не здійснюється постійне навчання лікарів з основних медичних підходів? І чому ви не працюєте над питанням щодо збільшення кількості підписаних населенням декларацій з сімейними лікарями? Дякую.

І.Дмитренко. Дякую за запитання. На даний момент хочу звернути увагу, що в нашій
області закладено згідно населення 89 десятих відсотків від усього населення, заключено декларації, тобто, декларації, в першу чергу, збільшуються. Також хочу звернути увагу, що у зв’язку з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб ми не можемо переукладати декларації для того, щоби лікарі, які працюють на інших територіях, не залишились без заробітної плати.

Стосовно  профілактичних оглядів, ми вже провели колегію департаменту охорони здоров’я та окремо провели нараду з первинною ланкою для того, щоби вони активізували роботу на первинному етапі для того, щоб діагностувати захворювання туберкульозу, онкологічних захворювань, що зараз у зв’язку зі складною ситуацією, яка була того року з COVIDом, відповідно зараз активізували роботу, більше діагностували, більше приділяли увагу пацієнтам.

Також хочу звернути увагу на те, що по системі оплати Національної служби здоров’я…

О.Сич. Прошу вкладатися в регламент.

Рудик Марія Олександрівна.

М.Рудик – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Шановний пане Ігоре! У мене  питання більш дотичне до первинної медичної допомоги. Я вже якось з ним до вас зверталась, але відповіді, на жаль, так і не отримала. Це щодо звернення військовослужбовців щодо безкоштовного проходження МРТ. Ви знаєте, яка там склалась ситуація, що військовослужбовців, які отримали поранення, на обстеження відправляють в приватні клініки, платні МРТ, при тому, що у нас, в області, є безкоштовні МРТ.

Чи врегульовано дане питання, чи вивчено воно вами? І що ви можете на це сказати? Дякую.

І.Дмитренко. Дякую за запитання. Так вийшло. Це питання обговорено з керівником
обласного онкологічного диспансеру, там у нас є державний МРТ-апарат, погоджено, що кожного дня вони по одній людині з направленням будуть приймати для обстеження на МРТ.

О.Сич. Бардяк Євгенія Мар’янівна.

Є.Бардяк – депутатська фракція “Батьківщина”. Жінка, яка з Харківщини, зараз проживає в селі Петранка на Рожнятівщині, вона втратила житло, втратила чоловіка і власне здоров’я під обстрілами. Її рука була знерухомлена. Вона звернулася по допомогу в одну з лікарень області, їй допомогу надали. Вона офіційно заплатила за це 20 тис. гривень. Ці гроші вона збирала з усіх усюд, тому що ви розумієте, що ситуація складна у неї.

У мене питання. Чи є на рівні області програми або державні програми, які передбачають допомогу цивільним пораненим? Якщо таких програм немає, то чи планує ваш департамент розробляти такі програми? Будь ласка, скажіть.

І.Дмитренко. Дякую за запитання. На даний момент у нас є програма “Здоров’я населення Прикарпаття”, де передбачено було на початку року 6 млн гривень для учасників бойових дій. Для цивільних людей є програма медичних гарантій, яка забезпечує надання медичної допомоги. Але хочу звернути увагу, що, можливо, там було якесь специфічне лікування або специфічна якась конструкція була потрібна цій пацієнтці, яка не входить у протокол і в фінансування Національної служби здоров’я України. Хіба що додатково ви скажете, де проводили лікування, і ми вивчимо це питання, і обговоримо.

О.Сич. Запитання завершені. Можете зайняти своє місце в залі.

Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?  Є. Запишіться для обговорення.

Дебенко Ігор Богданович – відомий спеціаліст в галузі охорони здоров’я.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Стараюся, голово. Дякую.

Ну, власне, у мене просто рекомендація щодо самої форми звіту. Якщо ви подаєте, то, будь ласка, було би добре, якщо би ви подавали дані в порівнянні та їх динаміці, щоб можна було спокійно порівняти та проаналізувати. Це зокрема мова йде, де розділ, де ми говоримо про особливості роботи первинної ланки в період військового стану. Адже коли ми ведемо мову про збільшення навантаження на медиків, що зрозуміло, і за що ми їм вдячні, то було би добре зрозуміти, наскільки це навантаження збільшилось, бо 150 тис. приїхало, а 60 тис. осіб звернулися. Не зрозуміло, чи це є переселенці власне, чи це є загалом. І також порівняти, скільки було в динаміці загалом з мешканцями області. Це раз.

І другий момент – це вже власне те, що я казав: над формулюванням працювати, над питанням щодо збільшення кількості підписаних з населенням декларацій з сімейними лікарями. 100 тис. осіб в області на сьогодні не підписали відповідні декларації. І комісія, на мою думку, справедливо звертає увагу департаменту на це. Але, можливо, не працювати над питанням, а активізувати роботу, чи можливо напрацювати якийсь план і подати його на розгляд депутатів. А то так получається, що працювати… Вони й так працюють, але результату від того ніякого. Це якби ми, даруйте, голову зобов’язували підписувати рішення нашої сесії. Дякую.

О.Сич. Яворський Андрій Михайлович.

А.Яворський. Доброго дня! Перш за все, дякую всім медичним працівникам первинної медичної допомоги, це маємо 1017 лікарів.

У свій час, всі ми знаємо, що вони взяли на себе великий удар щодо лікування COVIDу і продовжують боротися з цією недугою, яка зараз поступово наростає. Зараз маємо велике
навантаження у них у зв’язку з переміщенням осіб, маємо численні травми та захворювання військових, їм постійно й неухильно надають цю допомогу.

Завдяки громадам, звісно, обласній військовій адміністрації, обласній раді, депутатському корпусу, міжнародним донорам, громадським та благодійним організаціям постійно покращується їхнє матеріально-технічне оснащення. Однак при аналізі статистичних даних бачили, що у нас є не зовсім втішна картина: це ріст гепатиту… вірусних захворювань, у нас є… звісно з
деклараціями – 89, це недостатньо, У нас є понижена імунізація населення, у нас є захворюваність на туберкульоз, яке зростає у відсотковому відношенні на 8 відс., у нас є деструктивні форми, зросли, у нас є злоякісні новоутворення, які теж зросли досить – на 6,6 відс., у нас є запущені форми злоякісних новоутворень, є зростання інсульту, є інфаркту зростання. Вже в цифрах не буду називати, щоб не затягувати час. Звісно, в цьому не можна винити самих сімейних лікарів і саму сімейну медицину. Тут потрібно дивитися в цілому на всю систему охорони здоров’я самої області.

Тому комісією рекомендовано, всі ті рекомендації, які ви бачили, є ключовими. В першу чергу, я сподіваюся, що все-таки до кінця року буде введено в експлуатацію 6 об’єктів для надання… недобудованих об’єктів для надання первинної медичної допомоги, які вкрай потрібні для жителів нашої області. Спільно з медичним університетом вони працюють щодо основних підходів на подальше та моральне виявлення небезпечних захворювань. Буде відновлено профілактичні огляди, скринінг, диспансеризацію. І відповідно ми теж рекомендували це питання до виконання на наступний рік прослухати, як вони справляться з цими задачами. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Завершено обговорення.

Оскільки є пропозиції комісії, ставлю на голосування проект рішення за основу.

Прошу визначатись.

За – 56, не голосували – 10: рішення прийнято.

Перш ніж поставити на голосування пропозиції комісії, я хочу звернути увагу… Як ви кажете, Василю Івановичу? Техніко-юридичне… супровід, так?

Дивіться, уважно почитайте пропозиції комісії: “Департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації: спільно з департаментом розвитку громад, територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації”. Речення закінчено. Що саме? Воно або не має змісту, або ж тоді треба поставити дві крапки, але якщо поставити дві крапки, то буде що? Працювати спільно з департаментом комунального господарства над збільшенням кількості підписаних населенням декларацій, запровадити навчання лікарів, ввести в практику аналіз роботи лікарів первинної ланки і так дальше? Тому, напевно, потребує все-таки… Може вам до комісії прикомандирувати якогось лінгвіста? Я не знаю.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування з подальшим техніко-юридичним супроводом. Прошу визначатись.

За – 52, не голосували – 14: рішення прийнято.

І ставлю проект рішення в цілому.

За – 55, не голосували – 11: рішення прийнято.

Колеги, переходимо до питання “Про стан надання паліативної допомоги населенню області”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 14 – в окремій брошурі.

Доповідає Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони здоров’я
обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.

Переходимо відразу до питань.

Чи є запитання до доповідача?

Запитань немає. Є?

Запишіться, будь ласка, для запитань.

Дебенко Ігор Богданович – відомий спеціаліст в галузі охорони здоров’я.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Дякую, Олександре Максимовичу. Шановний Ігоре Анатолійовичу! У мене насправді питання наступного характеру. От я ознайомився з довідкою, в принципі, вона змістовна, для себе можна багато  почерпнути, навіть не будучи спеціалістом в галузі охорони здоров’я. Але хочу вас спитати наступне. Прошу депутатів звернути увагу на перший абзац, можливо, хтось не читав, але прочитавши перший абзац, після речення “Лікувальна робота в закладах паліативної допомоги специфічна. Жодна цифра не може передати суті цієї діяльності, яка направлена на покращення якості останніх днів життя пацієнтів”. Я би після цього просто поставив крапку і на тому довідку закінчував би, якщо жодна цифра цього не зробить, або просто не вписував цей абзац, бо у нас тут довідка, а не реферат. Дякую.

І.Дмитренко. Дякую за зауваження.

(Сміх у залі).

О.Сич. Я при цій нагоді згадую нашого колегу, царство небесне, Петра Васильовича Книшука, який казав: я ветеринар, тому я теж розуміюся в охороні здоров’я.

Дякую доповідачу. Запитання завершені.  Займіть своє місце в залі.

Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться, будь ласка, для обговорення.

Бардяк Євгенія Мар’янівна.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Випадково?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Яворський Андрій Михайлович.

А.Яворський. Пане голово, дякую за зауваження попереднє, досить слушно. Направду, виправимо. Наступного разу такого не буде. І, Ігор Дебенко, дякую також за допомогу і
змістовне читання поданих проектів рішень. Дійсно, теж у нас були зауваження до довідки. Але суть не в тому, що написано, а в тому, як ми маємо організувати певну роботу.

Тому всі ми знаємо, що паліативна медична допомога – це специфічний вид медичної допомоги, завданням якої є полегшити симптоми і зменшити страждання від серйозних захворювань, покращити якість життя як пацієнтів, так і сімей, рідних та близьких.

Згідно даних у нас є 270 паліативних ліжок, ми маємо 7 паліативних виїзних мобільних бригад. Але паліативну допомогу треба організувати таким чином, щоб вона була справді якісна і пацієнти, ті, хто потребує, були задоволені цією медичною допомогою. Тому ми теж звернули увагу, подали свої пропозиції, що зробити, напрацювавши відповідно… бо ми вже це слухали декілька разів у нас на комісії, паліативну медичну допомогу, винесли це питання на сесію з тим, щоб ви підтримали таке наше рішення.

Прошу його взяти до уваги і підтримати. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Обговорення завершено. Оскільки є пропозиції комісії, ставлю на голосування проект рішення за основу.

За – 60, не голосували – 6: рішення прийнято.

І ставлю на голосування пропозиції комісії. Вони у вас роздані, на руках. Будь ласка, поки йде підготовка до голосування, проаналізуйте й визначайтесь.

За – 60, не голосували – 6: рішення прийнято.

І ставлю на голосування проект рішення в цілому.

За – 58, не голосували – 7: рішення  прийнято.

Переходимо до наступного питання – “Про внесення змін до Методики розрахунку орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області”.

Проект рішення номер 15 – в окремій брошурі.

Доповідає Даниш Василь Степанович – начальник управління з питань майна спільної власності територіальних громад області.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Лаконічно, будь ласка, в чому суть змін.

В.Даниш. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати!

Даним проектом рішення пропонується внести зміни до Методики, встановивши окремі орендні ставки для органів прокуратури, поліції та Служби безпеки, апарату структурних підрозділів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення? Немає.

Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 57, не голосували – 9: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 23.12.2020
№ 43-2/2020 “Про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 16 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Даниш Василь Степанович – начальник управління з питань майна спільної власності територіальних громад області.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради. Будь ласка.

В.Даниш. З метою надання додаткових повноважень комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, а також уточнення повноважень щодо механізму зарахування витрат з проведення ремонтних робіт пропонуємо проект рішення, який розданий вам.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запишіться, будь ласка.

Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую. Шановний доповідачу! Ми тут гарно всі говорили про місцеве самоврядування, децентралізацію, повноваження. І часто виборці нам задають питання: а що ви робите в цей час?

Ви фактично цим проектом рішення позбавляєте обласну раду повноважень, які передбачені даним питання, а саме: вносите пропозицію, що управління з питань майна спільної власності територіальних громад самостійно, без обласної ради, без обговорення здійснює… надає згоду на здійснення ремонту і тому подібне. Я розумію, коли ми передаємо повноваження голові обласної ради. Але мав би бути баланс прийняття рішень. Голова обласної ради – зрозуміло, але коли управлінню передаються ці повноваження, я не розумію.

Дайте відповідь на питання: чим викликано це питання?

В.Даниш. Відповідно до нашого порядку нарахування витрат надано повноваження управлінню з питань майна, нашому управлінню з питань майна. Відповідно до Закону практика показує, що необхідно приймати два рішення обов’язково розпорядчим документом. Закон каже, що треба прийняти рішення про здійснення ремонту, який дає право на зарахування витрат, і для бухгалтера треба рішення про зарахування витрат, оскільки спочатку треба здати документи для прийняття рішення, зробити роботи, прозвітувати, а потім управління аж може прийняти рішення про зарахування витрат. Спочатку ми думали, що можемо це робити одним наказом, але практика показує, що два накази.

О.Сич. Я хотів би дещо ще уточнити. Насправді, я ініціював цей проект рішення, і полягає його суть в тому, головному, щоби посилити роль комісії з питань майна, а точніше, частково повернути ті повноваження, які вона мала до введення в дію нового положення. А саме: якщо до сьогоднішнього дня начальник управління подає голові обласної ради проект розпорядження про віднесення майна до першого чи другого типу, тобто, чи воно йде на конкурси в оренду, чи без конкурсу, і друге, якщо тільки він подавав голові обласної ради питання про те, щоб на безконкурсній основі надати тому-то і тому-то, то тут пропонується, щоб ці питання розглядала комісія обласної ради з питань майна, щоб вона визначала, яке… принаймні, рекомендувала, яке майно йде без конкурсу, а яке з конкурсом, а якщо з конкурсом, то кому саме воно йде.

Ось такий… в головному така суть зміни.

Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Пане голово, я хотів вас похвалити, вас і апарат обласної ради, керівництво
обласної ради. Знаєте, за що? Згідно довідки чи звіту Руху “Чесно” Івано-Франківська обласна рада, і тут, власне, чисто ваше рішення: перше місце в Україні по відкритості. Це дійсно, в час війни все, що ми можемо відкрити, показати, і так вже традиційно у нас склалося. Ви тепер аргументували відповідь Тараса Виноградника, але тільки в тій частині, навпаки, скажемо так, підсилили відкритість. Вам подає комісія. Але в другій частині – надання згоди тільки комісією Даниша? Ой, ні! Нехай на сесії обласної ради, прочитайте другу частинку… Хай на сесії обласної ради ми будемо офіційно давати згоду на покращення і так далі, і так далі. Тому все-таки в тій, першій частині, що стосується ваших повноважень, приймається однозначно. А от в другій частині я би все-таки не рекомендував цю поправку вносити. Дякую.

О.Сич. Ваші пропозиції.

Кукурудз Ростислав Степанович.

Р.Кукурудз. Колеги, я десь маю пропозицію в унісон з пропозицією Романа Володимировича, що якщо тут дійсно підсилюється роль комісії в першій частині рішення, комісії з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, то в другій частині, власне, коли управління з питань майна самостійно приймає рішення, без залучення чи комісії, чи, тим більше, сесії. А там же ж може бути 25 відс. вартості об’єкта у покращеннях, то, напевно, недоцільно цю частину сьогодні приймати. Дякую.

О.Сич. Я би пропонував, щоби доповідач другий пункт прокоментував детальніше.

В.Даниш. Дивіться, детальніше. Значить, на підставі поданих документів є порядок затверджений, що управління приймає рішення. Якщо ви пропонуєте також доповнити цей пункт, що управління приймає рішення за погодженням з комісіями, звичайно, ми не будемо заперечувати, якщо є така пропозиція.

Ми виписали так, як ми це розуміємо, для прийняття швидшого рішення. Тому що все підтверджується, все підтверджується документами, які подав орендар, все підтверджується довідками балансоутримувача попереднього, погодження, тому ми так виписали пропозицію.

Якщо є пропозиція комісії, то за пропозицію комісії заперечень також не буде.

О.Сич. Увімкніть мікрофон Левицького Олександра Михайловича.

О.Левицький – депутатська фракція “Батьківщина”. Звичайно, підтримую повну відкритість. Але, колеги, звертаю вашу увагу, що згідно Закону надання дозволів на невід’ємні поліпшення – це тільки сесійне питання, і немає значення ніякого. Ви читайте уважно. Там йде мова про зарахування частини вартості ремонтних робіт в орендну плату. Те, що завжди не було сесійним питанням, і зараз його не треба тягнути в сесійну залу. Тут немає причин для занепокоєння.

Я звичайно за контроль і все інше, але я би просив розібратись, а тих, хто не розібрався, не виступати. Все-таки стилістично воно там виписано правильно і нормально.

Що стосується комісії, нехай буде на депутатській комісії, це не проблема. Але тут не йде мова про невід’ємні поліпшення, у нас ж буде стенограма, і потім подумають, що хтось там щось кудись. Ні.

В.Даниш. Цілком вірно.

О.Сич. Тобто, це чисто поточні технічні завдання, які виконує управління. Перенесення цих завдань в сесію, ви розумієте, що ми сесію проводимо раз на два місяці, перенесення цих завдань в сесійну залу, воно буде сповільнювати процес вироблення…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так і відбувається. Так і відбувається.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, Дебенко.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Просто я якраз з цього приводу питався перед сесією Василя Степановича. І те, що Олександр Михайлович зараз каже, це абсолютно вірно. Дозвіл на невід’ємні покращення, він як і був в сесійній залі, так і буде. А це є, власне… зараз змінилось законодавство, якщо я не помиляюся, Василь Степанович нехай мене поправить, якщо я помиляюся, і оці, власне, ремонти первинні, поточні, це воно зараховується лишень в орендну плату, те, що говорить Олександр Михайлович
Левицький. Дякую.

О.Сич. Умовно кажучи, орендар у нас взяв майно, зробив поточний… бо не завжди ми маємо можливість, кошти робити ремонт… З дозволу зробив якесь майно… не невід’ємне, а просто поточне, і просить кошти, витрачені на майно, заактовані відповідно зарахувати як орендну плату. І технічно все це фіксує начальник управління, відповідно проводячи…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Немає жодних проблем, щоб це пропускати через комісію, тобто, принаймні комісію інформувати про поточний стан таких речей, але на сесію – це вже занадто, бо це чисто технічні питання.

Колеги, ставлю проект рішення за основу, а дальше, якщо будуть пропозиції, будемо голосувати. Ставлю за основу. Прошу визначатись.

За – 63, не голосували – 4: рішення прийнято.

Василю Степановичу, може я ще раз додатково… коли по першому пункту зрозуміло, чому вносяться зміни, то чому винесений другий пункт? Що саме там ви уточнюєте?

В.Даниш. Ми уточнювали ту позицію, що практика показує… ну, коли ми виписували надання повноважень управлінню, ми написали: надати повноваження про зарахування витрат. І коли ми робили… і Закон так виписує, і коли ми робили наказ про зарахування витрат, ми стикнулись з такою технічною невідповідністю: спочатку треба прийняти наказ, дати згоду на зарахування… на проведення ремонту, який дає зарахування витрат, подається пакет документів, погодження балансоутримувача, висновок про те, що приміщення неможливо використовувати за цільовим призначенням, тоді видається цей наказ, що надається згода, робляться ремонти, звітується. Ми вносили навіть зміни рішенням сесії в перелік документів, і після того я даю наказ, з якого місяця почати бухгалтерії зараховувати ці витрати. Тому що вони зараховуються 50 відсотків орендної плати і протягом 6 місяців, і воно не може бути безкінечно, і не може бути в будь-якій сумі, тільки 50 відс. від орендної плати.

О.Сич. Тому тут просто пішло уточнення, скажемо, етапності.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так, так, це правильно, абсолютно правильне зауваження. Голова фракції
правильно зробив зауваження депутату іншої фракції, що той порушує Регламент. Дякую… Я вам дякую, що допомагаєте мені працювати. Респект!

Колеги, якщо є пропозиції, будь ласка, я думаю, що роз’яснення пішли. Якщо є пропозиції, подавайте. Якщо треба ще продовжити час для обговорення, кажіть, ще уточнимо.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Увімкніть мікрофон депутата Виноградника.

Т.Виноградник. Дякую. Все-таки вношу пропозицію. Дивіться, нам намагаються сказати щось за комісію, за якісь зарахування. Читаємо уважно, кажуть про зміни Закону. Є чітке посилання в старій редакції: “визначених Законом України “Про оренду державного і комунального майна”.

Вношу пропозицію: другий абзац залишити в старій редакції. Дякую.

О.Сич. Добре. Ставлю на голосування пропозицію депутата Виноградника.

За – 26, утримались – 3, не голосували – 38: рішення не прийнято.

Колеги, ставлю на голосування проект рішення в цілому.

За – 45, не голосували – 22: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про затвердження Переліку об’єктів малої приватизації
спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації у 2022 році”.

Проект рішення номер 17 – на окремому аркуші.

Доповідає Даниш Василь Степанович – начальник управління з питань майна спільної власності територіальних громад області.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

В.Даниш. Пропонується затвердити Перелік об’єктів малої приватизації спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації у 2022 році.

О.Сич. Запитання, колеги? Будь ласка, запишіться для запитань.

Виноградник Тарас  Теофілович, будь ласка.

Т.Виноградник. Під час обговорення на фракції даного питання ми однозначно підтримуємо дане питання порядку денного, а також у зв’язку з тим, що, як доповідала Ірина
Богданівна Мацькевич, що у нас не було виконання плану по надходженню коштів з обласного бюджету з моментів реалізації рухомого і нерухомого майна. Тому ми підтримуємо це.

Але я би хотів задати питання, шановний доповідач.

В пункті 2 даного Переліку вказано, що нежитлові будівлі (літер А, Б, В, Г, Д) площею 2096,9 м². Насправді, з технічного плану даної споруди випливає, що площа даних споруд разом складає 2125 м². Чи ми може переглянемо це питання, щоб не ставити в оману і потім не виникало правових колізій, коли буде приватизація здійснюватись, порушення кримінальної справи, зловживання і тому подібне?

В.Даниш. Тарас Теофілович, тут жодних зловживань немає. При передачі в оренду і подальше прийняття рішень чітко уточнені дані. У нас є під це свідоцтво на право власності і технічний паспорт.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, якщо треба уточнити, уточнимо. Якщо Василь Степанович відповідає за свої слова, що там все вже уточнено…

Колеги, чи є інші пропозиції, зауваження?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 65, не голосували – 2: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про надання дозволу комунальному некомерційному
підприємству “Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської
обласної ради” на списання майна”.

Проект рішення номер 18 – в окремій брошурі.

Доповідає Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони здоров’я обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, переходимо до запитань, тому що матеріали у вас є.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 56, не голосували – 11: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про надання дозволу комунальному некомерційному
підприємству “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради” на списання транспортних засобів”.

Проект рішення номер 19 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони
здоров’я обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони
здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 58, не голосували – 9: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про надання дозволу комунальному некомерційному
підприємству “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради” на списання майна”.

Проект рішення номер 20 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони
здоров’я обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони
здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропозиції до проекту рішення? Немає.

Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 54, не голосували – 13: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про безоплатну передачу іншого окремого індивідуально
визначеного рухомого майна комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 21 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони здоров’я
обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони
здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, це ми передаємо для військових потреб.

Чи є питання? Пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться для виступу.

Королик Михайло Михайлович.

Голос із залу. Випадково.

О.Сич. Помилково. Корнелюк Мирослава Мирославівна.

М.Корнелюк. Вибачте!

О.Сич. Яцишин.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Помилково. Виноградник Тарас Теофілович.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Помилково?

Т.Виноградник. Інше  питання…

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.

За – 54, не голосували – 13: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про затвердження передавального акта комунального
некомерційного підприємства “Івано-Франківський обласний центр громадського
здоров’я Івано-Франківської обласної ради” (код ЄДРПОУ 43342809)”.

Проект рішення номер 22 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дмитренко Ігор Анатолійович – директор департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії.

Запитання, колеги? Є. Запишіться для запитань.

Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую. Ігоре Дмитровичу, коли готували цей документ, мені здається, у мене, по крайній мірі, є питання. Для того, щоб цей документ мав правові наслідки, він повинен відповідати загальним принципам законодавства, а саме права, в тому числі права власності. В одному з актів прийому-передачі вказано, що передається земельна ділянка певною площею. Але земельна ділянка є нерухомою річчю, яка є об’єктом цивільних правовідносин, відповідно вона має мати свій певний кадастровий номер. Якщо тут не буде вказано, який кадастровий номер, які межі, даний акт можна вважати неправомірним, і тлумачити його потім зовсім по-інакшому, і будуть потім проблеми при реєстрації права нерухомого майна. Це визначено законами України. Тому я би хотів на це звернути увагу, або у вас є якісь інші пояснення щодо даного питання. Дякую.

І.Дмитренко. Дякую за запитання. Дійсно, є в одному з матеріальних цінностей земельна ділянка, але у зв’язку з тим, що дане нерухоме майно і дана земельна ділянка шляхом приєднання буде також в підпорядкуванні і власності обласної ради, відповідно при реєстрації не мало би бути ніяких зауважень. Якщо будуть якісь зауваження, будемо відкореговувати.

О.Сич. І тим не менше, я би схильним був, щоб ми дали протокольне доручення при
оформленні… кінцевому оформленні акту прийому-передачі всі реквізити земельної ділянки вказати.

Дебенко Ігор Богданович.

І.Дебенко. Ігоре Анатолійовичу, ми десь з вами попередньо спілкувались. Просто для уточнення, бо мав можливість, на жаль, проходити реабілітацію в серпні місяці в цьому центрі. І дякую персоналу, в принципі, за якісну роботу, сподіваюся, що в обласній лікарні буде ще вищий рівень надання цих послуг, і наші спортсмени зможуть швидше і ще якісніше реабілітовуватись після отриманих травм. У мене просто питання наступного характеру, оскільки, спілкуючись з персоналом тоді, у них були переживання стосовно того, чи їх буде переведено в обласну лікарню, як це заявлялось напередодні, відтак скільки штату переведено, що з персоналом, що з адміністрацією, що з керівництвом. Дякую.

І.Дмитренко. Дякую за запитання. На даний момент 19 працівників переведені в обласну клінічну лікарню. Поки що триває ліквідаційна комісія, вони задіяні в старій структурі, в центрі громадського здоров’я, який зараз ліквідовується, після того вони також будуть переведені, будуть працювати в тому самому закладі, будуть також надавати в повному обсязі медичну допомогу.

О.Сич. Запитання завершені.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Запишіться для обговорення.

Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую, пане голово. Дивіться, мій виступ і пропозиція були тільки для того, щоб убезпечити обласну державну адміністрацію, департамент, набувача майна від
подальших проблем, які можуть виникнути. У нашому випадку відсутня інформація про кадастровий номер земельної ділянки, що створює обгрунтовані сумніви в тому, що земельна ділянка, яка готується для передачі за обговореним актом, не сформована як об’єкт цивільних правовідносин, а тому не може бути передана. Як альтернативу ми пропонували: якщо на даній ділянці знаходиться нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано у відповідності до Цивільного кодексу, можна передати за актом таке нерухоме майно, але вже з подальшим використанням набувачем згідно статті 120 Земельного кодексу права на нерухомість на земельній ділянці.

Однак на практиці все одно можуть виникнути проблеми при оформленні. Тому висновок по даному акту приймання-передачі земельної ділянки, мені здається, є передчасним.

Рекомендую для початку належним чином оформити земельну ділянку, присвоїти кадастровий номер, зареєструвати в ДЗК та Державному реєстрі правових речових прав на нерухоме майно, а потім вже винести цей акт на голосування про прийом-передачу. Якщо вже є кадастровий номер, то його треба вказати, пане голово. Дякую.

О.Сич. В залі присутній начальник управління земельних ресурсів, чи як у нас точно називається, обласної ради. Анатолію, чи ви по пам’яті пам’ятаєте, чи у нас ця земельна ділянка оформлена чи ні?

Увімкніть мікрофон в залі, будь ласка.

А.Прокопів. Доброго дня! Шановний голово, земельна ділянка оформлена і перебувала в постійному користуванні на підставі державного акту старого зразка. Там на сьогоднішній день є кадастровий номер, ділянка сформована. Тут на сьогоднішній день, мабуть, не вказаний
кадастровий номер у зв’язку з тим, що право виникне після перереєстрації об’єкта нерухомого майна. І після передавального акта буде зареєстровано право постійного користування за новою юридичною особою. Тобто, проблематики як такої закінчення процедури передавання цього нерухомого майна я не бачу, а щодо реєстрації земельної ділянки, в подальшому після нерухомості буде зареєстровано за новим комунальним закладом.

О.Сич. Отже, колеги, жодних ризиків немає, тому що, перше, земельна ділянка має призначення, призначення для обслуговування відповідного приміщення. І, по-друге, ніхто без нас не може поділити земельну ділянку. Якби якусь частину земельної ділянки хтось хотів там привласнити, то все одно її треба поділити і це рішення провести через сесію обласної ради. Тому жодних ризиків немає.

Яворський Андрій Михайлович.

А.Яворський. Тарас Теофілович, дуже дякую вам за прискіпливість. І це, можливо, це правильно. Але хочу, шановні колеги, нагадати вам, що це останній, завершальний етап передачі даного комунального підприємства шляхом приєднання до обласної клінічної лікарні. Всі працівники… те, що Ігор говорив, Дебенко, справді переведені, зараз вони вже в складі обласної клінічної лікарні, їм виплачується зарплата вже за рахунок коштів НСЗУ, що отримає обласна клінічна лікарня. І ми ні в якому разі не можемо відтягувати час щодо завершального етапу по передавальному акту, оскільки після трьох днів… після сесії, після трьох днів реєстрації у відповідних… реєстрації всіх рішень подається на НСЗУ, на контрактування і включення нового договору для того, щоб дальше отримували кошти з боку НСЗУ. Тому прошу підтримати даний проект рішення, що поданий.

А з боку самої спортивної медицини зроблено все для того, щоб цей заклад існував, надавалась якісна медична допомога і спортсменам, і тим, хто буде потребувати певну реабілітацію чи в обласній лікарні на Федьковича, чи на Матейки в даному закладі. Дякую.

О.Сич. Тарас Теофілович, ще щось забули?

Т.Виноградник. (Без мікрофона).

О.Сич. Ааа, має повне Регламентом визначене право.

Увімкніть, будь ласка, телефон… мікрофон депутата Виноградника.

Т.Виноградник. Дякую. Дивіться, я повністю підтримую даний проект рішення.

О.Сич. Але не згадуйте більше нічиїх прізвищ. Добре?

Т.Виноградник. Ні, ні, більше нічого. Дивіться, повністю підтримую. Я єдине звернув увагу, що не вказаний в акті прийому-передачі кадастровий номер. Крапка. Якщо він не вказаний, виникло питання. Тому не прискіпуюсь, а вивчення матеріалів, коли ви йдете на сесію, пане Яворський. Дякую.

О.Сич. Ну, нащо! Зараз Яворський матиме право!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Не було пропозицій до проекту рішення. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 50, не голосували – 16: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про подання до Верховної Ради України щодо перейменування села Воскресинці Коломийського району на село Воскресінці Коломийського району”.

Проект рішення номер 23 – в окремій брошурі.

Доповідач: Іваськів Андрій Степанович – голова постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Проект напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування,
міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є зміни до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 55, не голосували – 11: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про подання до Верховної Ради України щодо перейменування села Церковна Калуського району на село Церківна Калуського району”.

Ну, явно колоніальний спадок у топоніміці.

Проект рішення номер 24 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Іваськів Андрій Степанович – голова постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Проект напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Чи є запитання? Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

Голос із залу. (Без мікрофона).

А.Іваськів. Не треба. Дякую.

О.Сич. Вже сказав: не треба, дякую.

Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 53, не голосували – 12: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про виконання постанови Верховного Суду у справі
№ 0940/2394/18 (№ К/9901/26524/19), постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/5629/19 (№ 0940/2394/18) та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 0940/2394/18 щодо надання товариству з додатковою відповідальністю “Рогатинпісок” гірничого відводу для розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища піску”.

Проект рішення номер 25 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Зазначений проект також розглядала постійна комісія обласної ради з питань екології,
раціонального природокористування та розвитку туризму, однак рішення не прийняла.

Будь ласка, Василь Іванович.

В.Гладій. Шановні колеги! В черговий раз ми розглядаємо проект рішення, яким передбачаємо виконати постанову Верховного Суду, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду і так дальше по тексту, надати товариству з додатковою відповідальністю “Рогатинпісок” гірничий відвід площею 14,8 га для розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища піску. Прошу підтримати.

О.Сич. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення? Немає.

Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 19, проти – 1, не голосували – 33: рішення не прийнято.

Шановні колеги! Оскільки до питання “Про депутатські запити” жодного запиту ні в процесі підготовки до сесії, ні під час сесії… бо згідно з Регламентом запит може бути поданий під час сесії, а хоча ні…

В.Гладій. Микола Васильович…

О.Сич. Микола Васильович подавав запитання доповідачу – начальнику управління лісового господарства і вказав, щоб сприйняти це як депутатський запит. Так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Тому розглядається все-таки питання “Про депутатські запити”.

Проект рішення номер 26 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – заступник голови обласної ради.

Прошу, Василю Івановичу!

В.Гладій. Шановні колеги! Микола Васильович озвучить повторно свій депутатський запит. Прошу підтримати його і за нього проголосувати.

М.Палійчук. Шановні колеги! Депутатський запит спрямований керівнику управління лісового господарства в Івано-Франківській області щодо стану форельних господарств Ворохтянського і Вигодського держлісгоспів, щодо розгляду розірвання орендних угод у зв’язку з неефективним їх використанням.

О.Сич. Ну, єдине, що зауважу, Василю Івановичу, ваше апелювання прошу підтримати, може бути сприйнято як тиск на депутатів.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Отже, в проекті рішення один депутатський запит, він прозвучав. Ставлю на голосування.

За – 50, не голосували – 9: рішення прийнято.

Розглядається питання “Різне”.

Колеги, чи є бажаючі щось виголосити в питанні “Різне”?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Було побажання з боку депутата Кукурудза до голови обласної державної адміністрації, аби Світлана Василівна дала доручення начальнику департаменту охорони здоров’я проінформувати в “Різному” нас щодо стану підготовки до боротьби з COVIDом в осінній період загострення цієї хвороби. Будь ласка, Ігоре Анатолійовичу.

І.Дмитренко. Шановний Олександре Максимовичу! Шановна президіє, шановні депутати! Дозвольте вам коротко доповісти про стан епідеміологічної ситуації в нашій області.

На сьогоднішній день в нашій області задіяно 29 лікувальних закладів для надання медичної допомоги з COVID-19, в яких розгорнуто 1156 ліжко-місць на даний момент.

Загалом в нашій області, коли у нас був пік захворювання, ми могли розгорнути до 4 тис. ліжок. Тобто, запас ліжко-місць в нашій області є. Забезпечення централізованим киснем в нашій області на даний момент складає 98 відс., і відповідно ці всі ліжко-місця підключені до централізованого кисню.

У нас є два поставщики на даний момент постачання централізованого кисню, це є
Львівський хімічний завод та наш “Карпатнафтохім”, які можуть і забезпечують наші лікувальні заклади.

Що стосується загалом кисневих станцій, то  в нашій області було з субвенції державного бюджету закуплено 4 кисневі станції, а також додатково було виділено для нашої області ще 10 додаткових кисневих станції.

На даний момент по попередній субвенції ці кисневі станції пройшли роботу в тестовому режимі. З початку війни мали приїхати представники виробника для того, щоб налагодити по програмному забезпеченню і підняти рівень видачі самого кисню до співвідношення згідно паспорту-регламенту – 93-95 відс.

Відповідно зараз почалась війна, представники виробника не змогли приїхати, але вже тиждень вони працюють в нашій області. Тобто, вони вже приїхали, і вони вже працюють з генераторами і їх налаштовують.

Стосовно цих 10 кисневих станцій, які були закуплені Міністерством охорони здоров’я України, і додатково спрямована була субвенція, яку ми попередньо були розподіляли на всіх комісіях і на сесіях, була спрямована в лікувальні заклади. У всіх десятьох лікарнях вже проведені підготовчі роботи, вже зроблені і подушки, і скажемо так, на 75 відс. лікувальних закладів вже готові до підключення станцій, тобто, там залишається ще 3 заклади, в яких є проблеми з живленням, де треба це живлення підвести суто… бо там не вистачає кабелю, не вистачає потужності, відповідно вони над цим працюють.

Загалом до нашої області вже  приїхали 6 кисневих станцій, і з понеділка представники поставщика і представники, які проводили проектно-будівельні роботи, беруться до роботи для того, щоб підключити ці кисневі станції. Дякую.

О.Сич. Колеги, в “Різному” ми рішення не приймаємо, а інформацію беремо до відома. Єдине, що я би хотів зауважити. Я не розуміюся в спеціальній медичній термінології. Але мені здається, що слово “поставщик” повинно звучати як постачальник.

І.Дмитренко. Вибачте, будь ласка.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Порядок денний сесії вичерпаний. Ми всі питання розглянули. Дякую всім за плідну роботу.

Сесію оголошую закритою.

(Звучить Гімн України).

Голова обласної ради                                                                             Олександр Сич

Консультант                                                                                           Галина Кубік