Стенограма пленарного засідання (19.04.2024)

С Т Е Н О Г Р А М А

ТРИДЦЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ВОСЬМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 19.04.2024 р.

О.Сич. Доброго дня, шановні пані і панове! Розпочинатимемо нашу роботу. Прошу
зайняти свої робочі місця, підготуватись. Тридцятисекундна готовність.

Отож, шановні колеги, до обласної ради восьмого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами письмової реєстрації в сесійній залі присутні 63 депутати, відсутні – 21: у відрядженні – 2, на лікарняному – 1, з інших поважних причин – 7, з невідомих причин – 11 депутатів, цілком можливо, ще долучаться до нас, і будемо разом працювати.

Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Регламенту обласної ради депутати повинні зареєструватися за допомогою електронної системи. Прошу увімкнути електронну систему, колеги, а вас прошу зареєструватися.

В залі присутні 67 депутатів: сесія – повноважна.

Тому відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту оголошую сесію відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні депутати!

У роботі сесії бере участь голова обласної державної адміністрації – начальник обласної військової адміністрації Світлана Василівна Онищук.

Сьогодні на сесії обласної ради також присутній Ситник Артем Сергійович – заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Матимете можливість сьогодні поспілкуватись.

Бачите, шановні колеги, двоє депутатів у нас із запізненням подали декларації, а тепер
обласна рада під пильною увагою НАЗК. Так що подякуйте деяким нашим колегам.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я, звичайно, жартую. Не з цією метою Артем Сергійович до нас приїхав.

Колеги, традиційно в умовах воєнного часу з уваги на заходи безпеки обласне телебачення “Галичина” не здійснює пряму трансляцію сьогоднішнього пленарного засідання, однак усі бажаючі матимуть змогу переглянути хід сесії у записі.

Водночас, вчергове і традиційно наполегливо прошу усіх присутніх в сесійній залі до завершення сесії не поширювати у соцмережах інформацію про нашу роботу. І є пропозиція на наступну сесію підготувати проект рішення, щоб звернутись до власників фейсбуку і деяким нашим колегам присвоїти почесне звання “Зірка фейсбуку”.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, я зараз прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять українських захисників та захисниць, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту українського
державного суверенітету та територіальної цілісності України і всіх мирних громадян, які загинули під час московської агресії.

(Хвилина мовчання).

І ще важлива інформація. Інформую, колеги, про те, що 21 березня 2024 року Верховна Рада України прийняла Постанову “Про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією, начальником Запорізької обласної військової адміністрації повноважень, передбачених частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Цією Постановою передбачено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, повноваження Запорізької обласної ради припинені, їх здійснює Запорізька обласна військова адміністрація.

Колеги, я тільки для цього це вам нагадав, щоби нагадати, що на початку введення режиму воєнного стану нам так настійливо намагались перервати регламент нашої роботи, аби ми вчасно не збирали сесію, і на превеликий жаль, колеги-депутати, дехто цьому підігрував. Тому я вчергове на декількох прикладах вже наголошую. Знаєте, поточні тактичні мотиви, вузькопартійні, особисті чи ще якісь – це одне, а перспектива і якісь принципові речі – це трошки інше. Я думаю, що сьогодні “на гачку” позбавлення повноважень перебуває більше половини обласних рад тільки тому, що вони не виконували регламент, вони не збирались один раз у квартал. Ми “на такому гачку” не перебуваємо, бо ми працювали згідно Закону України “Про місцеве самоврядування”. Просто візьміть собі це до уваги.

Колеги, ну, приємна річ, зараз дозвольте нам вручити нагороди обласної ради разом зі Світланою Василівною.

Прошу, Наталю, зачитай, будь ласка, список нагороджених.

Н.Зорій. Відповідно до розпоряджень голови обласної ради за бездоганне виконання військового обов’язку, особистий внесок у виконання завдань із забезпечення національної безпеки і оборони держави, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації медаллю Івано-Франківської обласної ради “Лицар бойового чину” нагороджуються:

Іваночко Михайло Степанович – депутат Івано-Франківської обласної ради сьомого та восьмого демократичних скликань.

(Оплески в залі).

М.Іваночко. Слава нації!

(Оплески в залі).

Н.Зорій. Киркош Іван Степанович – учасник Революції Гідності та учасник бойових дій.

(Оплески в залі).

За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Галицької територіальної громади та з нагоди 50-річчя від дня народження Подякою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджується Кантор Олег Михайлович – Галицький міський голова.

(Оплески в залі).

Голос із залу. Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

О.Сич. Колеги, продовжуємо нашу роботу.

Ще раз дякуємо тим хлопцям, які сьогодні на фронті захищають нашу безпеку, які
присутні в залі, яких ми нагородили, і багатьох інших. Ще нагороди у нас є, нас чекають. У нас є сьогодні ще одне спеціальне питання, після якого ми вшануємо і представників тої сфери, про яку будемо говорити.

Колеги, а зараз відповідно до пункту 12.1… Не так, прошу вибачення.

Зараз у нас поза Регламентом, але з вашого дозволу я надам слово нашому гостю –
заступнику голови НАЗК Артему Сергійовичу Ситнику. Будь ласка, Артем Сергійович.

А.Ситник. Всім добрий ранок! Шановні депутати! Шановний пане голово! Дякую за запрошення, можливість обговорити нагальні проблеми у сфері боротьби з корупцією. Дійсно, ми не будемо сьогодні говорити про погане, ми будемо говорити про конструктивне, те, що дасть можливість поліпшити ситуацію саме в частині боротьби з корупцією.

Хотів би розпочати з того, що за результатами опитувань, які зараз проводяться, 73 відс. представників бізнесу і 72 відс. громадян вважають корупцію другою за загрозою проблемою в Україні після збройної агресії російської федерації. І це надзвичайно високі цифри, які підтверджують зайвий раз, що це такий самий небезпечний ворог для країни, як і росія. І якщо росія прагне зруйнувати наш суверенітет ззовні, то корупція є загрозою нашому суверенітету зсередини країни. І ми про це дуже багато говоримо, але зараз хотілося би акцентувати увагу на тих речах, про які ми, на жаль, говоримо дуже мало.

Ці високі цифри, вони виглядають трохи дивними, коли згадуєш іншу цифру. Що коли проводиться опитування представників бізнесу і громадян, коли в них запитують, а чи ви особисто мали корупційний досвід, то таких людей в чотири рази менше, ніж тих, хто вважає, що корупція є загрозою для держави. Про що це говорить? Про величезну прірву між реальним станом і сприйняттям корупції.

В чому тут причина? Причина в тому, що ми постійно говоримо про покарання, і навіть сьогодні презентація мого виступу почалась з того, що хтось невчасно подав декларацію.

Коли ми говоримо про покарання, ми створюємо негативний фон, що в державі все відбувається дуже погано, речі відбуваються страшні, постійно когось викривають на корупції. Це відразу підхоплюється російською пропагандою, це все використовується для того, щоб на міжнародній арені блокувати нам допомогу, і дуже часто ці наративи, вони відіграють ключову роль в тому, що процеси надання допомоги Україні припиняються або сповільнюються.

Я не кажу, що не потрібно викривати осіб, які займаються корупцією, їх злочинну діяльність. Я думаю, що багато хто з вас знає, що я 7 років очолював саме правоохоронний орган, який саме займався притягненням до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Зараз я представляю орган, який займається запобіганням корупції. Але виключно самими затриманнями, арештами і покараннями ми не змінимо ситуацію, якщо ми не будемо говорити про запобігання корупції.

Я приведу один приклад. Можливо, ви пам’ятаєте справу, її назвали “справа діамантових прокурорів”. Це було у 2015 році, гучна справа, про яку знали не тільки в Україні, але й за межами країни. Через рік після затримання цих посадовців в тому ж самому кабінеті ми затримали людину, яка була призначена замість “діамантового прокурора”. Його звинувачували в тому… зараз справа вже розглянута в суді, в тому, що він допустив розкрадання 360 тис. тонн цукру, і його назвали журналісти “цукровий прокурор”. І це якщо ми використовуємо тільки покарання, а не усуваємо корупційні ризики, то ми фактично ходимо по колу, і ситуація суттєво не зміниться, просто будуть постійні затримання, все решта, але ситуація буде залишатись такою самою.

Що потрібно зробити для того, щоб ситуація змінювалась? І в цій частині дуже багато зроблено як державними органами, так і органами місцевого самоврядування. Але про це дуже мало пишуть, дуже мало говорять. І тому у багатьох складається враження, що у нас просто є величезна кількість чиновників, які постійно щось скоюють, їх постійно затримують, іншого фону ми не бачимо.

А я хотів би сьогодні сказати про інше. Якщо ми говоримо навіть про ваш регіон, ваш регіон, мабуть, в хорошому сенсі слова, – лідер певним антикорупційним процесам. Наприклад, ми зараз відновили повні перевірки декларацій, і лише три посадовці із Івано-Франківщини попали в повну перевірку. Це одне з останніх міст, лідером тут є Київ, 56 відс. декларацій, відібраних на повну перевірку, це представники… державні службовці, які працюють в Києві.

Івано-Франківська область тут глибоко внизу, і це якраз свідчить про те, що тут певні антикорупційні процеси в частині запобігання корупції, вони відбуваються. І моє особисте спілкування з антикорупційними уповноваженими і обласної ради, і військової адміністрації показало, що люди на своєму місці, люди знають, як і що робити для того, щоб запобігання діяло.

Інший приклад. Ми проаналізували дані реєстру порушників, його часто називають
“реєстр корупціонерів”. Насправді, це не зовсім коректна назва. То лише 77 записів в цьому реєстрі стосується представників Івано-Франківської області. Це один з найнижчих показників. Тобто, очевидно, що в області вживаються заходи щодо того, щоб все ж таки не тільки виявляти і карати тих, хто займається корупцією, а й вживати заходів щодо мінімізації корупційних ризиків.

Якщо… я дуже часто спілкуюсь з громадянами і високопосадовцями, і для себе, на жаль, зрозумів, що НАЗК сприймається всіма як орган, який займається деклараціями. Це дійсно так, але насправді це десята частина нашого функціоналу. Насправді наш функціонал в основному заточений на запобігання корупції. Я коротко розкажу, що я маю на увазі, і як використовуючи цей функціонал, можна суттєво знизити рівень корупції як в цілому по Україні, так і в окремих регіонах.

Два роки назад, майже два роки назад була прийнята в парламенті антикорупційна стратегія, і на виконання цього документа була розроблена державна антикорупційна програма, яка передбачає більше тисячі заходів щодо оптимізації корупційних ризиків майже у всіх сферах суспільного життя. Це величезний інклюзивний документ, який був сформований на підставі стратегічної оцінки корупційних ризиків у всіх сферах. Деякі пункти стосуються органів місцевого самоврядування, наприклад, пропонується розробити і прийняти законодавство, щоб
нарешті перейти від нормативно-грошової оцінки землі до ринкової. Це давня проблема, яка призводить до суттєвої втрати коштів саме місцевими бюджетами.

Величезні заходи, серйозні заплановані у сфері містобудування, і це якраз також вирішить дуже багато проблем, саме які пов’язані з корупцією в цій сфері.

Також дуже важливо пам’ятати, що у нас є в Україні інститут уповноважених з питань запобігання корупції, які діють при державних органах і при органах місцевого самоврядування, і це якраз ті люди, які з одного боку є провідниками інформації, яким чином діяти так, щоб не потрапити під поле зору правоохоронних органів, НАЗК, і з іншого боку, вживає заходів для того, щоб ті ризики, які існують в роботі тих установ, які вони представляють, щоб ці ризики були мінімізовані.

Зараз… в минулому році ми запустили портал викривачів – це точка входу практично в правоохоронну систему людини, яка хоче повідомити про корупцію, і при чому цей портал дає можливість повідомити про корупцію на правах анонімності, якщо людина побоюється за свою безпеку в разі викриття певного чиновника в корупції. Якраз на цьому ресурсі є покроковий механізм розписаний формування антикорупційної програми державних органів і органів місцевого самоврядування. Обласна рада – це орган, який має мати антикорупційну свою програму, і це не повинен бути якийсь формальний документ, це повинен бути документ, який дасть можливість мінімізувати корупційні ризики.

Зараз… Чому я приїхав вчора в Івано-Франківськ? І це не перша наша регіональна поїздка. Ми бачимо, що при спілкуванні з представниками органів державної влади, з представниками органів місцевого самоврядування всі зустрічі починаються з якогось певного остраху і з прийняття того, що прийшли чи органи правоохоронні, чи НАЗК робити щось погане: вручити протоколи, порушити кримінальні справи. Насправді мета цих регіональних поїздок – донести до місцевих державних органів, органів місцевого самоврядування про те, що ми б хотіли бути союзниками саме в частині співпраці щодо усунення корупційних ризиків. Ми в цьому році затвердили в уряді дуже цікавий і важливий документ – це комунікаційна стратегія, яка… це документ, який дозволяє спільно доносити суспільству інформацію не тільки про те, що було зроблено якісь погані вчинки, за які було відповідне реагування, кримінальні справи, протоколи і таке інше, а уніфікувати і проаналізувати інформацію щодо усунення корупційних ризиків і донести це до суспільства, щоб був все ж таки певний баланс того, що ми працюємо не тільки на покарання, а і на запобігання корупції. І результат мого візиту показує, що місцева влада налаштована на цей діалог. Я думаю, що цей діалог був вчасно започаткований і буде продовжуватись.

Наостанок я хотів би окремо поговорити про декларації, про декларування, бо зараз ми закінчили вже кампанію декларування за 2021, 2022, 2023 роки, це була важка кампанія як для НАЗК, так і для декларантів. Я думаю, що тут майже всі присутні – декларанти, пройшли цю таку непросту процедуру. Я хотів би сказати, що ми не тільки робимо все можливе для того, щоб обробити і перевірити максимальну кількість декларацій, ми робимо все можливе, щоб полегшити життя самому декларанту. Я не знаю, хто з вас користувався цими сервісами, але я хотів би про них декілька слів сказати. Перше, це дані для декларації, це розділ, який є в робочому кабінеті… електронному кабінеті декларанта, і декларант має можливість без виготовлення якихось запитів отримати всю інформацію, яка міститься в державних реєстрах щодо нього і членів його сім’ї. Щодо нього ця інформація вноситься в електронний кабінет декларанта в один клік, щодо членів сім’ї, то ви через Дію формуєте запит, і якщо член вашої сім’ї, якого ви включаєте в декларацію, дає згоду на передачу інформації, ця інформація також “залітає” у ваш електронний кабінет, і ви цю інформацію маєте, і заповнення декларації суттєво спрощується.

У нас є амбітний план – до кінця цього року сформувати автозаповнення декларації. Фінальним продуктом цієї роботи  буде те, що декларант фактично при формуванні декларації відразу “заганяє” всі дані з реєстрів, а це близько 75 відс. інформації, яка міститься в декларації, в саму декларацію, і доставляє вже ті дані, яких немає в державних реєстрах, – це готівка, криптовалюта й інші активи, по яких не ведуться державні реєстри.

Чому я це розказую?  Тому що хотів донести про те, що ми не налаштовані виключно на покаранні, ми не налаштовані на те, щоб постійно притягувати до відповідальності. Зараз, на жаль, дуже багато людей не подали вчасно декларації, у нас зараз надійшло 40 тис. повідомлень про несвоєчасну подачу декларацій. До речі, тут якраз Івано-Франківська область знову ж таки має найнижчий показник, що також говорить про суттєву позитивну роботу саме в сфері запобігання корупції. І ми, перевіряючи декларації, аналізуючи декларації, ми все ж таки намагаємось зробити так, щоб декларант мав можливість дуже швидко і зручно заповнити декларацію, допустивши при цьому мінімальну кількість помилок. Тому дякую всім за увагу, закликаю вас до того, що ми як орган, який формує антикорупційну політику, налаштовані на конструктив саме в сфері запобігання корупційних ризиків, у їх оптимізації, що безумовно приведе до результату, і можливо в інших областях буде така ж позитивна ситуація, як в Івано-Франківській області.

Дякую за увагу.

(Оплески в залі).

О.Сич. Колеги, я дякую Артему Сергійовичу за це спілкування, від вашого імені дозвольте, нехай це не розглядається як хабар, а такий наш шляхетний подарунок, от наше прекрасне видання “Енциклопедія Західноукраїнської Народної Республіки” на згадку про наше спілкування.

(Оплески в залі).

Шановні колеги! Продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Колеги, хто з уповноважених представників депутатських фракцій має бажання у цій частині ведення сесії взяти слово? Є?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запишіться, будь ласка.

Іваськів Андрій Степанович, будь ласка.

А.Іваськів. Доброго дня, пане голово, Світлано Василівно, шановна президіє, колеги, запрошені!

Змушений проінформувати вас, що Бурштинська громада, на жаль, опинилась на межі техногенної катастрофи. Є висока ймовірність того, що близько 12 тисяч мешканців Бурштина, міська лікарня, садочки та школи наступної зими залишаться без тепла.

У Бурштині діє система централізованого теплопостачання. Єдиним виробником теплової енергії для теплозабезпечення житлових будинків та об’єктів соціальної інфраструктури в громаді є Бурштинська ТЕС, яка, на жаль, постійно потерпає від масованих ракетних ударів з боку  агресора.

22 та 29 березня чергові ракетні удари по ТЕС призвели до аварійного припинення теплопостачання в Бурштині. Міською комісією ТЕС та НС в громаді було визнано режим надзвичайної ситуації. Божа милість, тепла погода та самовідданість енергетиків, які змогли в найкоротші терміни відновити вироблення та транспортування теплоносія, завадили виникненню справжньої катастрофи.

Але чи буде так і надалі?

В результаті численних ракетних ударів на Бурштинській ТЕС склалася катастрофічна ситуація – критично пошкоджено виробниче обладнання, виробничі будівлі та приміщення. Якщо до початку опалювального сезону 2024-2025 років не відновити виробничі приміщення, станція не зможе працювати в холодну пору року – банально, перемерзне обладнання. Бурштин та його мешканці залишаться без тепла. Енергетики мужньо роблять все, що від них залежить і навіть більше, щоб не допустити такого сценарію. Але обставини та масштаб руйнувань такі, що підприємству важко впоратись самотужки і воно потребує підтримки, в тому числі з нашого боку.

Мені відомо, що до Івано-Франківської обласної військової адміністрації та обласної ради надійшов лист від ДТЕК Бурштинська ТЕС з проханням про надання допомоги в ліквідації наслідків ракетних ударів, які відбулися 22 та 29 березня 2024 року. Я був на станції і бачив масштаби руйнувань. Переконаний, що ми не можемо стояти осторонь і просто спостерігати за бідою, що сталася на Бурштинській ТЕС, яка до того ж є одним з найбільших платників податків не тільки до бюджету Бурштинської міської ради, а й до обласного бюджету. Ми маємо знайти можливість надати допомогу та підтримку Бурштинській ТЕС в ці важкі для неї часи.

Проте не треба забувати, що Бурштинська ТЕС, як підприємство критичної інфраструктури, знаходиться в червоній зоні ризику нанесення повторних ракетних ударів агресором.

Це вимагає від обласної військової адміністрації та обласної ради готуватися до самого негативного сценарію проходження Бурштином опалювального сезону, а саме: допомоги Бурштинській громаді у створенні альтернативної системи…

О.Сич. Дайте можливість завершити.

А.Іваськів. …а саме: допомоги Бурштинській громаді в створенні альтернативної системи теплозабезпечення громади.

Бурштин вже почав роботу в цьому напрямку: питання винесено на розгляд депутатів
міської ради, створена відповідна робоча група, відпрацьовується декілька альтернативних варіантів вирішення задачі.

З моєї точки зору, в першу чергу, потрібно забезпечити альтеративною системою теплозабезпечення об’єкти соціальної сфери – садочки, школи, лікарню. За попередніми розрахунками міської ради потрібно 5 котелень на суму близько 50 млн гривень.

По-друге, включитись обласній військовій адміністрації та обласній раді до допомоги
Бурштинській громаді в залученні фінансування з боку міжнародних донорів та гуманітарних програм для створення альтернативної системи теплозабезпечення житлового фонду, в тому числі звернутися до центральних органів влади, Фонду з відновлення та інших за допомогою громаді.

Пропоную: перше, розглянути питання виділення фінансування з обласного бюджету для будівництва в Бурштині 5 модульних котелень з метою теплозабезпечення соціальних об’єктів.

Друге, розглянути питання щодо надання допомоги Бурштинській…

О.Сич. Дайте можливість ще раз завершити.

А.Іваськів. Друге, розглянути питання щодо надання допомоги Бурштинській ТЕС для ліквідації наслідків ракетних обстрілів. Для опрацювання питання пропоную створити відповідну робочу групу.

І третє, направити звернення від обласної військової адміністрації та обласної ради до Президента України, Прем’єр-міністра України, Агенції з відновлення щодо надання допомоги Бурштинській громаді в підготовці до опалювального сезону 2024-2025 років та формування альтернативної системи теплозабезпечення житлового фонду громади.

Дякую.

О.Сич. Колеги, від фракцій більше немає бажаючих. Тому приступаємо до формування порядку денного.

16 квітня 2024 року відбулося засідання президії обласної ради, на якому члени президії рекомендували внести на розгляд 30-ї сесії обласної ради 42 питання і питання “Різне”.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради та Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях постійних комісій обласної ради.

За результатами вивчення і розгляду постійними комісіями надано відповідні висновки та рекомендації.

Інформую вас про те, що до проекту порядку денного внесено 2 питання, які були запропоновані на засіданні президії обласної ради, зокрема:

– за номером 27 – про звіт керівника комунального закладу охорони здоров’я;

– за номером 37 – про безоплатну передачу майна (лісоматеріалів круглих хвойних порід для військових потреб).

Інформую також           про те, що відповідно до плану роботи обласної ради на І квартал
2024 року на сесії передбачалося розглянути питання “Про звіт голови обласної державної адміністрації щодо здійснення повноважень, делегованих обласною радою обласній державній адміністрації”, однак до сьогодні відповідний проект рішення до обласної ради не надійшов.

Окрім того, обласна державна адміністрація – обласна військова адміністрація вкотре повідомила про те, що проект рішення “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у
2024 році” буде подано у встановленому порядку на розгляд наступної сесії обласної ради, оскільки на цей час обласна адміністрація проводить аналіз отриманих запитів від суб’єктів господарювання щодо пріоритетності та першочерговості здійснення природоохоронних заходів у поточному році.

Також обласна державна адміністрація повідомила про те, що на сьогодні триває процес розробки проектів створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Водночас на розгляді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України знаходяться матеріали щодо зміни меж та скасування статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. З уваги на це проект рішення “Про внесення змін та доповнень у мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду Івано-Франківської області” буде подано на розгляд сесії обласної ради після отримання належних матеріалів та їх опрацювання структурними підрозділами Івано-Франківської обласної адміністрації.

Порядок денний та матеріали сесії, колеги, ви отримали під час реєстрації, частина депутатів – під час проведенням засідання президії обласної ради.

Під час реєстрації ви також отримали інформацію про виконання діючих обласних програм та інформаційні матеріали з відповідями на наші попередні звернення.

А тому проект порядку денного сесії сформований так, як я вже вам зачитав, пропоную взяти за основу. Прошу визначатись.

За – 77, не голосували – 2: рішення прийнято.

Колеги, чи є в когось пропозиції до проекту порядку денного?

Немає. Тоді пропоную взяти проект порядку денного в цілому. Прошу визначатись.

За – 66, не голосували – 6: рішення прийнято.

Починаємо розгляд питань порядку денного.

Отже, перше питання – “Про інформацію Івано-Франківської обласної територіальної виборчої комісії Івано-Франківської області про реєстрацію депутата обласної ради восьмого демократичного скликання Черневого Юрія Івановича”.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Доповідає Корнійчук Анатолій Вікторович – голова Івано-Франківської обласної територіальної виборчої комісії Івано-Франківської області.

Будь ласка.

А.Корнійчук. Всім доброго дня! 12 березня відбулося чергове засідання Івано-Франківської обласної виборчої комісії, яка постановила про дострокове припинення повноважень депутата Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання Когут Оксани Володимирівни відповідно до статті 43 Закону  України “Про місцеве самоврядування в Україні”, пункту 2 частини другої статті 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” Івано-Франківська обласна територіальна виборча комісія постановила достроково припинити повноваження депутата Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання Когут Оксани Володимирівни від політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, враховуючи рішення двадцять першої сесії Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання від 16.02.2024 року. Цю постанову оприлюднити у визначений виборчим кодексом України спосіб.

Так, також відповідно до статей 283, 284 Виборчого кодексу України, Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” Івано-Франківська обласна територіальна виборча комісія постановила визначити обраним та зареєструвати депутатом Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання наступного за черговістю кандидата у депутати до Івано-Франківської обласної ради від політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Черневого Юрія Івановича. Цю постанову оприлюднити у визначений Виборчим кодексом України спосіб.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропозиції? Бажання виступити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.

За – 70, не голосували – 2: рішення прийнято.

Юрію Івановичу, вітаю з поверненням до сесійної зали, запрошую отримати посвідчення, карточку для голосування та нагрудний значок.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

О.Сич. Ну, колеги, даруйте, зразу оголошу заяву про те, що Юрій Іванович чомусь виявив непереборне бажання працювати у фракції “Батьківщина”. Беремо до відома.

Шановні колеги! Розглядаємо наступне питання – “Про інформацію Івано-Франківської обласної територіальної виборчої комісії Івано-Франківської області про реєстрацію депутата обласної ради восьмого демократичного скликання Хлівінського Богдана Ярославовича”.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Корнійчук Анатолій Вікторович – голова Івано-Франківської обласної територіальної виборчої комісії Івано-Франківської області.

Будь ласка.

А.Корнійчук. Відповідно до статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, пункту 2 частини другої статті 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” Івано-Франківська обласна територіальна виборча комісія Івано-Франківської області постановила достроково припинити повноваження депутата Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання Шевченка Віктора Леонідовича від політичної партії “За майбутнє”, враховуючи рішення двадцять першої сесії Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання від 16.02.2024 року. Цю постанову оприлюднити у визначений виборчим кодексом України спосіб.

Та відповідно до статей 283, 284 Виборчого кодексу України, Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” Івано-Франківська обласна територіальна виборча комісія постановила визнати обраним та зареєструвати депутатом Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання наступного за черговістю кандидата у депутати до Івано-Франківської обласної ради від політичної партії “За майбутнє” Хлівінського Богдана Ярославовича. Цю постанову оприлюднити у визначений Виборчим кодексом України спосіб.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 68, не голосували – 4: рішення прийнято.

Вітаю Богдана Ярославовича у нашому депутатському співтоваристві і запрошую для отримання посвідчення, нагрудного значка і карточки для голосування.

(Оплески в залі).

Ну, і відповідно Богдан Ярославович  висловив, знову ж таки, чомусь бажання працювати не у якійсь іншій фракції, а саме фракції “За майбутнє”. Беремо до відома.

Третє питання, колеги, – “Про внесення змін до рішення обласної ради від 01.12.2020 № 7-1/2020 “Про обрання голів, заступників голів, секретарів та членів постійних комісій обласної ради” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 3 – на окремому аркуші.

З вашого дозволу, доповідати буду згідно повноважень як голова обласної ради я.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Шановні колеги! З уваги на те, що ми задовольнили бажання наших колег-депутатів на попередній сесії, і вони вийшли зі складу комісій, то відповідно робимо ротацію: у члени комісій зараз включаємо колег, щоб замінили їх на депутатських лавках. Отож, “вивести зі складу постійної комісії обласної ради з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства Шевченка Віктора Леонідовича і обрати Хлівінського Богдана Ярославовича членом постійної комісії обласної ради з питань промисловості, підприємництва,
будівництва та дорожнього господарства”. І пункт другий: “Вивести зі складу постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, спорту, молодіжної політики Когут Оксану Володимирівну та обрати Черневого Юрія Івановича членом постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики”.

Чи є запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 69, не голосували – 5: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про внесення змін до складу наглядової ради комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради “Про-Експерт”.

Проект рішення номер 4 – на окремому аркуші.

Доповідає Микола Васильович Палійчук – заступник голови обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

М.Палійчук. Шановні колеги! Пропонується вивести зі складу наглядової ради підприємства “Про-Експерт” Шевченка Віктора Леонідовича і ввести до складу наглядової ради Хлівінського Богдана Ярославовича. Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 66, не голосували – 8: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку освіти Івано-Франківщини на 2024-2030 роки”.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідач: Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти і науки обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Віктор Євстахійович.

В.Кімакович. Шановна президіє, шановні голови! Вносимо на розгляд зміни до Програми розвитку освіти Прикарпаття, вони пов’язані з тим, що у нас закінчилась дія однієї стипендії, і ми зробили нову редакцію, нову комісію, і також за дорученням нашої постійно діючої комісії ми впровадили новий конкурс, і змінюються деякі цифри, пов’язані з державними субвенціями. Просто збільшується їх кількість, бо державні субвенції не входять в наш бюджет. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 66, не голосували – 8: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про внесення змін до регіональної цільової програми “Духовне життя” на 2022-2026 роки (зі змінами)”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Доповідає Бойко Тетяна Миколаївна – начальник управління культури, національностей та релігій обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Тетяно Миколаївно.

Т.Бойко. Доброго дня, шановна президіє, шановні депутати! Вашій увазі пропонується даний проект рішення “Про внесення змін до регіональної цільової програми “Духовне життя” на 2022-2026 роки”, а саме: внесення змін до пунктів 1.2 “Забезпечення ремонтних і реставраційних робіт з упорядкування пам’яток сакральної архітектури, сприяння церквам і релігійним організаціям у будівництві храмів”, пункт 1.9 “Проведення духовно-реколекційних наметових таборів”, пункт 1.10 “Популяризація релігійного та паломницького туризму, сприяння в організації паломницьких турів до об’єктів сакральної спадщини області”, пункт 1.12 “Сприяння у проведенні фестивалів духовного співу, конкурсів-оглядів духовної творчості, виставок дитячих художніх творів”.  Внесення змін буде відбуватись на наступні роки в межах кошторисних призначень.

Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, будь ласка, запишіться для запитань.

Слободян Любомир Ярославович.

Л.Слободян – депутатська фракція “Батьківщина”. Шановні голови, шановні колеги-депутати, запрошені! Доброго здоров’я і тихого мирного дня нам усім!

Тетяно Миколаївно, ви лише недавно стали керівником. У мене коротенькі два запитання. Перше запитання. Чудово, що існує ця програма, ми розуміємо, на скільки вона потрібна, особливо в даний час. Але запитання наступного плану: чи передбачається цими програмами залучення, скажемо, до літніх таборів дітей? Яким чином контролюється система захисту, тобто, бомбосховища, найпростіші сховища? І як виконується, в тому числі, оскільки це спільні заходи певних клубів, культурних ваших приміщень, в тому числі залучення храмів, як виконується вами стратегія безбар’єрного розвитку в Україні? І чи маєте ви таку звітну інформацію?

Т.Бойко. Дякую за запитання. Проведення духовно-реколекційних наметових таборів… ми, в основному, виділяємо кошти… передбачаємо на транспортування, на харчування дітей. Також опрацьовується нами  питання безбар’єрності по даних закладах, по закладах культури, і також по релігійних церквах, організаціях.

О.Сич. Більше запитань немає, колеги. Дякую доповідачеві.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться. Будь ласка, присядьте, Тетяно Миколаївно.

Т.Бойко. Дякую.

О.Сич. Слободян Любомир Ярославович, будь ласка.

Л.Слободян. Я дуже коротенько. Ми всі розуміємо, що під час повноцінної… повномасштабної агресії, війни одним з величезних завдань, завдань для кожного з батьків – це куди діти дитину у позашкільний час, а особливо в період літнього часу.

Дуже часто, об’їжджаючи наші територіальні громади, ми бачимо, як активно працюють храми, як активно працюють наші священники для того, щоб забезпечити роботу літніх таборів.

Але ми маємо величезну проблему з тим, куди реально подіти цих дітей, щоб батьки в цей час працювали, заробляли доходи для наших громад для того, щоб ми могли допомагати армії. Через то велике прохання, в першу чергу, до нашого нового керівника Тетяни Миколаївни, щоб звернули увагу на роботу ОТГ, саме там, де при храмах створюються літні табори. І велику увагу треба звернути на роботу ОТГ, оскільки проблема позашкільного дозвілля зараз є дуже велика. Як правило, не працюють клуби, як правило, не працюють бібліотеки, як правило,
бібліотекар один на дві-три бібліотеки, як правило, всі на 0,25 ставки, це важливо. Я думаю, що не є багато коштів, допомогти  якось чи спонукати їх до цього.

І друга проблема, яка виникла на засіданні нашої комісії, ми попросили звіт по виконанню заходів Стратегії розвитку безбар’єрності в Україні. Як виявилось, 50, а то й більше з тих перевірених заходів, взагалі не готові до роботи з безбар’єрністю, і мають величезні проблеми зі, скажемо, конкретними заходами, які здійснені для забезпечення бомбосховищ, хоча би найпростіших укриттів.

А тому у мене величезне прохання: звернути на це увагу і спільно з територіальними громадами, а найбільша проблема – це у віддалених територіальних громадах, якось врегульовувати ці питання і в обов’язковому порядку контролювати виконання нашої загальної Стратегії розвитку безбар’єрності в Україні. Дякую.

О.Сич. Колеги, з цього приводу Світлана Василівна має декілька міркувань.

С.Онищук. Шановне товариство! Ну, це направду питання ви задаєте не тільки до керівника управління культури, це дуже комплексне питання, яке стосується безбар’єрності, що для нашої області є важливе, тому що наша область прийняла надзвичайно велику кількість
соціально  вразливих людей: це люди з інвалідністю, діти з інвалідністю, – і їм потрібні належні умови, щоб діти могли переміщатись до бомбосховищ, до укриттів, щоб були доступні наші бібліотеки, всі заклади. Тому область в цьому працює, але ви прекрасно розумієте, які
колосальні кошти потрібні, щоб зробити безбар’єрною нашу область.

Тут я хочу прокоментувати про наші релігійні організації, церкви – вони наші соціальні партнери. І від початку повномасштабного вторгнення вони не тільки приймають всі категорії людей, вони активно беруть участь у  всіх проєктах. Зараз активно розвивається проєкт “Турбота для родини героя” для родин загиблих. Проводимо різноманітні заходи, прощі, різні заходи, які покращують ментальне здоров’я наших родин загиблих і всіх людей, які цього потребують.

Але ще одне питання, чому я хотіла вам відповісти, – це національно-патріотичне виховання. Ми в обласній військовій адміністрації пропрацьовуємо, щоб це літо, крім відпочинку, оздоровлення родин загиблих, ми максимально створили табори і протягом літа забезпечили участь наших дітей в таборах національно-патріотичного виховання. Це управлінням культури, управлінням освіти розробляються відповідні заходи, і я думаю, що на наступну сесію ми ці заходи презентуємо, щоб ознайомити вас, шановні депутати, більш широко. Тому що про це питання можна говорити дуже багато, вже багато пророблено, але на інклюзію також хочу звернути вашу увагу. Потрібні додаткові кошти, додаткове фінансування, щоб зробити всі заклади нашої області відповідно інклюзивні для наших людей. Також інклюзивне перевезення людей, в цьому є дуже багато напрацювань, які ми зробили. Ми отримали перші  автомобілі, перші таксі, які перевозять дітей з інвалідністю. До повномасштабного вторгнення у нас такого транспорту в області не було, і це була велика трагедія, коли приїжджали люди, приїжджали поїзди, і я зі своєю заступницею, ми приїхали зустрічати людей, працівники швидкої допомоги на руки брали людей і переносили до карети швидкої допомоги. Це велика  проблема, над якою маємо працювати всі. Дякую.

О.Сич. Колеги, не було зауважень, пропозицій до проекту рішення. Немає, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тому я ставлю за основу і в цілому. Будь ласка.

За – 67, не голосували – 5: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку та фінансової підтримки комунальних та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Івано-Франківської обласної ради на 2024-2025 роки”.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Доповідає Дзьомбак Володимир Богданович – в. о. директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Володимир Богданович.

В.Дзьомбак. Шановна президіє, шановні депутати! Запропоновані зміни до Програми полягають у внесенні змін до орієнтовних обсягів фінансування Програмою заходу “Забезпечення співфінансування та підтримки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Івано-Франківської обласної ради” та визначення їх в межах бюджетних призначень замість фіксованих сум. Зазначене дозволить оперативно прийняти рішення у випадку виділення
додаткових коштів без необхідності внесення сесійних змін до Паспорта Програми, якщо обсяг виділених коштів буде перевищувати обсяг коштів, зазначених в Паспорті Програми.

Просимо погодити проект рішення обласної ради.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка, запишіться.

Слободян Любомир Ярославович.

Л.Слободян – депутатська фракція “Батьківщина”. Шановний Володимире Богдановичу! На двох засіданнях нашої профільної комісії ми з вами обговорювали питання щодо дофінансування закладів охорони здоров’я, які кошти вони витрачають на проведення, реабілітацію, діагностику і лікування сімей наших воїнів і самих воїнів, а також поранених. І неодноразово до вас було запитання, чи проводили ви аналіз щодо фактичного фінансування, яке ми здійснюємо, і необхідних потреб кожного закладу охорони здоров’я? І якщо таке недофінансування є, то вам пропонувалось винести на розгляд комісії, відповідно потім, якщо треба, на розгляд сесії обласної ради виділення коштів для наших обласних закладів охорони здоров’я саме на фінансування обстеження і лікування наших воїнів, їхніх сімей.

В.Дзьомбак. Так, дякую за запитання. Ми реально аналізуємо речі, які йдуть по фінансуванню закладів охорони здоров’я від Національної служби здоров’я по потребах, по пакетах, за якими контрактовані заклади охорони здоров’я, проте тут мова йде про те, що… не за виділення коштів, а про те, що ми внесли зміни в Програму в питанні… замінити… запропонована редакція пропонує змінити в межах бюджетних призначень на 2024-2025 роки. Враховуючи те, що ми не можемо передбачити, скільки коштів буде виділено, якщо сума, вказана в Програмі, буде менша, а обсяг виділених коштів буде перевищувати Паспорт Програми. То знову потрібно буде або… кожного разу треба буде приймати рішення щодо змін і вносити на сесію, і потім далі – на комісію. Тут не йде мова за суму, тут йде мова за конкретні…

О.Сич. Колеги, запитань більше не було. Переходимо до обговорення.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Запишіться, будь ласка, для обговорення. Присідайте, будь ласка.

Слободян Любомир Ярославович, будь ласка.

Л.Слободян – депутатська фракція “Батьківщина”. Ми однозначно підтримаємо цю Програму, зрозуміло, що це наш святий обов’язок, ми зобов’язані про це дбати як тилова область. Але хочу ще раз, Володимир Богданович, звернути увагу на зовсім інше. Зараз не йде  питання про фінансування чи про кошти, зараз йде чітко питання про те, яке ви добре знаєте, аналізуєте, і ваші підлеглі дуже швидко можуть зробити аналіз по факту минулого року: скільки коштів наші заклади охорони здоров’я обласні витратили на проведення діагностики і лікування наших воїнів, сімей їхніх, сімей загиблих. І ці цифри вам відомі, вони всі подані. Вам подані фінансові плани, цифри про видатки на цей рік. І стоїть питання дуже просте, щоб передбачити, я навіть не хочу обговорювати, тим більше, це незначні цифри для нашого бюджету, і подати на розгляд комісії і сесії повноцінне фінансування, дофінансування наших обласних закладів охорони здоров’я для того, щоб вони абсолютно просто і без будь-яких зауважень здійснювали те, що вони й так здійснюють, навіть не маючи на це коштів.

Тому величезне прохання до вас: на наступне засідання нашої комісії подати все-таки інформацію щодо об’єктивних потреб, бо це наша спільна совість і обов’язок, а тим більше нашої комісії, і розглянути можливість повного фінансування необхідних видатків, ну, на цю святу ціль. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є зауваження, пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 69, утримався – 1, не голосували – 3: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про внесення змін до обласної цільової програми забезпечення житлом працівників Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на 2022-2026 роки (зі змінами)”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дунич Роман Васильович – в. о. директора департаменту розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

Р.Дунич. Шановна президіє, шановні депутати! Вашій увазі пропонується проект рішення про внесення змін до обласної цільової програми забезпечення житлом працівників Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, а саме в абзаці 13 пункт 2 розділу першого Порядку надання цільового… цільових довготермінових кредитів працівникам Служби безпеки України в Івано-Франківській області.

Дані зміни пропонується внести у зв’язку зі зміною законодавства України, а саме Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споружені в майбутньому”, таким чином, виконавець програми, а в даному випадку Держмолодьжитло, необхідно погоджувати об’єкти кредитування, які будуть в майбутньому фінансуватись для працівників. Прошу проголосувати…

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є зауваження, пропозиції, бажання виступити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає, ставлю за основу і в цілому.

За – 69, не голосували – 4: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2024 рік”.

Проект рішення номер 9 – в окремій брошурі.

Доповідає Кучма Наталія Дмитрівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету,
соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.

Пропозиції, колеги, вам надано.

Будь ласка, Наталіє Дмитрівно.

Шановні колеги! Одночасно проводимо знайомство – новопризначений начальник департаменту фінансів обласної державної адміністрації. Сьогодні… як це називається? Бенефіс, не бенефіс?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Старт, представлення. А коли, де, в якій годині, – це вже ви в кулуарах скажете потім.

Н.Кучма. Дякую, Олександре Максимовичу.

Доброго дня, шановна президіє, шановні депутати! Вашій увазі подається проєкт рішення обласної ради “Про внесення змін до обласного бюджету на 2024 рік”, який враховує витяги з протоколів постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій від 29 березня 2024 року №77 та від 12 квітня 2024 року
№ 78 і передбачає внесення змін до доходів і видатків обласного бюджету за рахунок міжбюджетних трансфертів, перерозподілу видатків бюджету, передачу бюджетних призначень, передачу коштів із спеціального фонду до загального фонду обласного бюджету, здійснених у міжсесійний період, відповідно до розпоряджень Івано-Франківської обласної військової адміністрації, внесення змін до розподілу і розподіл частини залишку коштів іншої субвенції спеціального фонду обласного бюджету, освітньої субвенції з державного бюджету по спеціальному фонду обласного бюджету, які склались станом на 1 січня 2024 року, відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної військової адміністрації та Івано-Франківської обласної ради, спрямування частини вільного залишку коштів загального фонду обласного бюджету, який склався станом на 1 січня 2024 року, в сумі 21 млн 430 тис. гривень, головними розпорядниками коштів обласного бюджету згідно з додатком, внесення відповідних змін у видатки 1, 2, 3, 5 і 7 рішення Івано-Франківської обласної ради від 22 грудня 2012 року “Про обласний бюджет Івано-Франківської області на 2024 рік”. Просимо затвердити зазначений проєкт рішення обласної ради “Про внесення змін до обласного бюджету на 2024 рік”.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, запишіться для запитань.

Карп Галина Василівна.

Г.Карп – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дякую. Наталіє Дмитрівно, скажіть, будь ласка, на сьогодні здійснюється розподіл біля 46 млн гривень вільних залишків. Скажіть, будь ласка, із загальної цифри обласною державною адміністрацією на які пріоритетні напрямки пропонується спрямувати ці кошти? Це одне питання.

І друге запитання. Скільки коштів із спеціальних фондів місцевих бюджетів ви плануєте спрямувати за їхніми пропозиціями на будівництво фортифікаційних споруд у Донецькій області? Дякую.

Н.Кучма. Дякую за запитання. В Донецькій області спрямовано 4 млн 950 тис. гривень місцевими територіальними громадами. А перше питання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

Н.Кучма. Пріоритети. 1 млн 400 тис. гривень йде на обороноздатність для наших Збройних Сил України, так само на проєктно-кошторисну документацію для реабілітації наших воїнів кошти спрямовані. Так само по перерозподілу – 700 тис. гривень для Збройних Сил України спрямовано…

О.Сич. Колеги, пріоритети у нас є в проекті рішення. Давайте подивимось, та й…

До речі, хочу поправити: не 46 залишку, залишку тільки 10 млн гривень, якщо не помиляюся. 20, 20 млн гривень, прошу вибачення. 20 млн гривень – залишок. Не всі ці кошти з вільного залишку, тільки частина.

Колеги, чи є бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.

Прошу вибачення, за основу, тому що є пропозиції комісії.

За – 65, не голосували – 7: рішення прийнято.

Колеги, сьогодні ще зранку працювала комісія, є пропозиції, прошу їх переглянути. І
ставлю на голосування пропозиції комісії. І не тільки сьогодні зранку, але й у поточному
періоді.

За – 63, не голосували – 9: рішення прийнято.

І ставлю на голосування в цілому з врахуванням пропозицій комісії.

За – 67, не голосували – 5: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про виконання обласного бюджету за 2023 рік”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Доповідає Чернелицька Богданна Павлівна – заступник директора департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

Б.Чернелицька. Доброго дня! Шановна президіє, шановні депутати! На ваш розгляд вноситься проект рішення “Про виконання обласного бюджету за 2023 рік”.

За 2023 рік до обласного бюджету надійшло доходів загального і спеціального фондів з врахуванням трансфертів в сумі 3 млрд 609,9 млн гривень, що складає 100,3 відс. до річного плану з врахуванням змін.

Із загальної суми надходжень міжбюджетні трансферти склали 1 млрд 590,7 млн гривень або 44 відс. від загального обсягу.

Доходів загального фонду надійшло 1 млрд 741,6 млн гривень, що складає 101 відс. або більше на 18 млн гривень до планових показників з врахуванням змін, і більше проти 2022 року на 60 млн гривень або на 3,6 відс.

Найбільшу питому вагу в доходах загального фонду займає податок на доходи фізичних осіб – 83,3 відс., якого у 2023 році надійшло 1 млрд 451,3 млн гривень, що більше проти 2022 року на 74,3 млн гривень або на 5,4 відс., планові показники з врахуванням змін виконано на 101,2 відс. або понад план надійшло 17,8 млн гривень. Податку на прибуток підприємств, питома вага якого у доходах загального фонду складає 7,4 відс., надійшло 128,9 млн гривень, планові показники з врахуванням змін виконано на 101,9 відс.

О.Сич. І на цьому ми поставимо три крапки. Колеги, у нас матеріали є, вони поступили вчасно.

Чи є запитання до доповідачки? Є. Запишіться, будь ласка.

Карп Галина Василівна.

Г.Карп – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Богданно Павлівно, скажіть, будь ласка, ви вже сказали у своїй доповіді, що 83 відс. складає податок на доходи фізичних осіб у доходах 2023 року. Скажіть, будь ласка, який відсоток був запланований в бюджеті 2023 року, темп росту до минулого року, скільки по факту даний темп росту, і скільки це в натуральному обсязі? Дякую.

Б.Чернелицька. При плануванні бюджету ми планували до минулого року 91 відс., це  при тому, що Мінфін доводив нам 75 відс. Тобто, ми запланували більше, ніж довело нам Міністерство фінансів. По факту за підсумками року ріст складав 105,4 відс., це орієнтовно 75 млн гривень. Це у зв’язку з тим… ми не планували нижче рівня минулого року, що податок з військовослужбовців ми планували тільки на пів року, на перше півріччя.

О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дивіться, оскільки в порядку денному, який роздали нам, є написано, що доповідає Кучма Наталія Дмитрівна, то питання все-таки до директора департаменту, але ви змінили, мабуть, порядок денний, доповідаєте ви.

Голова обласної ради Олександр Максимович Сич і я на президії, ми піднімали питання, коли ж ми все-таки отримаємо звіт про виконання бюджету за 2022 рік? І як ви відноситесь до того питання, що такий звіт не наданий, а точніше, не прийнятий депутатами? Чи є необхідність його ще раз розглянути? Дякую.

Б.Чернелицька. Звіт за 2022 рік вносився на розгляд обласної ради, який не був затверджений, повернений без пропозицій, який потрібно доопрацювати.

О.Сич. Я єдине хочу поправити, що Олександр Максимович поділив занепокоєння, висловлене депутатом обласної ради Виноградником Тарасом Теофіловичем.

Шановні колеги! Немає більше запитань. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 65, не голосували – 7: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про стан виконання обласної програми підтримки сімей загиблих, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб, які перебували і перебувають у складі добровольчих формувань, учасників бойових дій та інших громадян, які залучалися і залучаються та брали і беруть безпосередню участь у бойових діях, здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, починаючи з 20 лютого 2014 року, на 2022-2026 роки”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 11 – в окремій брошурі.

Доповідає Лемчак Володимир Олексійович – директор департаменту соціальної політики обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань захисту прав учасників і ветеранів АТО/ООС та їхніх сімей і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Володимир Олексійович.

В.Лемчак. Шановна президіє, шановні депутати, шановні присутні! На реалізацію заходів даної програми у 2023 році з обласного бюджету виділено 47 млн 637 тис. 300 гривень, в тому числі на медичне забезпечення – 2,5 млн гривень, на забезпечення безкоштовним навчанням – 149 тис. 900 гривень, на перевезення ветеранів війни – 162 тис. гривень і соціальний захист, надання матеріальних допомог – 44 млн 825 тис. 400 гривень.

Впродовж 2023 року за кошти обласного бюджету виділено 2 тис… допомогу надано 2 969 особам.

Такі ж програми аналогічні розроблені… 62 і працюють в територіальних громадах, працювали в територіальних громадах минулого року, було виділено і профінансовано 251 млн 499 тис. гривень.

Також з державного бюджету було виділено субвенції на придбання житла для таких категорій 175 млн 462 тис. 400 гривень, отримали житло, вірніше, придбали житло 85 сімей.

Коротко. Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 64, не голосували – 8: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про виконання Програми розвитку освіти Івано-Франківщини на 2016-2023 роки”.

Проект рішення номер 12 – в окремій брошурі.

Доповідач: Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Віктор Євстахійович.

В.Кімакович. Доброго дня! Стан виконання Програми освіти на 2016-2023 роки… ми звітуємось про виконання цілої програми, оскільки вже прийнята нова програма. Попередні кошти були витрачені на підтримку усіх напрямків освіти, це позашкілля, загальна середня освіта, спеціальні, спеціалізовані школи. Детальний звіт у вас є. Прошу затвердити. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

В.Кімакович. Дякую.

О.Сич. За – 66, не голосували – 6: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про звіт постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 13 – в окремій брошурі.

Доповідає Іваськів Андрій Степанович – голова постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Проект рішення напрацьовано в цій комісії, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

А.Іваськів. Шановні колеги! До вашого відома звіт постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва за період з грудня 2020 року по квітень 2024 року.

Постійна комісія обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва утворена відповідно до рішення обласної ради від 01.12.2020 року “Про утворення постійних комісій обласної ради”, від 01.12.2020 року “Про обрання голів, заступників голів, секретарів та членів постійних комісій обласної ради”.

У своїй діяльності постійна комісія керується Конституцією України, законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, Регламентом обласної ради, рішенням обласної ради від 23.12.2020 року “Про положення про постійні комісії та тимчасові комісії обласної ради” та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до розпорядження голови обласної ради від 02.12.2020 року “Про здійснення координації діяльності постійних комісій обласної ради” роботу комісії координує заступник голови обласної ради Микола Палійчук. До складу комісії входять 7 депутатів обласної ради. Головою комісії обраний Іваськів Андрій Степанович, заступником голови – Щербій Наталія Олегівна, секретарем комісії – Волошин Сергій Ярославович. Членами комісії обрано Головчука Михайла Михайловича, Дзвінчука Дмитра Івановича, Кизимишина Назарія Івановича та Мірус Антоніну Петрівну.

За звітний період комісія провела…

О.Сич. Андрій Степанович, я прошу вибачення, бо я так слідкував, в принципі, ніяка кома не пропущена. Колеги, у нас це все є на руках. З вашого дозволу, я би перейшов до запитань і обговорення діяльності комісії.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Хтось бажає взяти участь в обговоренні роботи комісії?

А.Іваськів. Дякую.

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 64, не голосували – 9: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про затвердження Антикорупційної програми Івано-Франківської обласної ради на 2024-2026 роки”.

Проект рішення номер 14 – в окремій брошурі.

Доповідає Головатюк Людмила Дмитрівна – начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції виконавчого апарату обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

Л.Головатюк. Доброго дня всім присутнім!

На виконання статті 19 Закону України “Про запобігання корупції” пропонується текст Антикорупційної програми Івано-Франківської обласної ради на 2024-2026 роки. Проект Антикорупційної програми підготовлений робочою групою, склад якої був затверджений рішенням обласної ради, до якої увійшли представники депутатського корпусу та представники структурних підрозділів виконавчого апарату обласної ради.

На засіданнях членами робочої групи здійснено опис, аналіз потенційно вразливих до корупції функцій та процесів і повноважень обласної ради, ідентифіковано ймовірні корупційні ризики, визначено заходи впливу.

Прошу підтримати проект Антикорупційної програми для направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідачки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 58, не голосували – 14: рішення прийнято.

Колеги, принагідно, я власне під час робочої розмови з Артемом Сергійовичем Ситником ділився різними думками, от, власне, чому виникла ця цифра, бо ми казали, що у нас є двоє, які невчасно подали, там є об’єктивні обставини, він каже, що ми й так молодці, бо це майже нульовий рівень порушень. Тому насправді в цьому сенсі… звичайно, це не означає, що треба в подальшому більшу кількість декларацій подавати із запізненням, але насправді в цьому сенсі нам вдається працювати нормально,  принаймні виконувати ті регламентні документи, які передбачені антикорупційним законодавством.

Переходимо до наступного питання.

Розглядається питання “Про Регіональну програму розвитку галузі рибного господарства Івано-Франківської області на 2024-2030 роки”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 15 – в окремій брошурі.

Доповідає Стрембіцький Любомир Степанович – начальник Управління Державного
агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Івано-Франківській області.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Постійна комісія обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозиції комісії.

Пропозиції – у цій же брошурі.

Будь ласка, Любомир Степанович.

Л.Стрембіцький. Доброго дня всім! Шановна президіє, шановні панове депутати! Хотів вас просити, щоб ви підтримали програму, Регіональну програму розвитку рибництва на 2024-2030 роки. Вона надзвичайно важлива для нашої області, тому що у нас в принципі
катастрофічне становище у рибній галузі через те, що по статистиці тій, що нам дають звіт,
50 відс. наших ставкових господарств взагалі не зарибнювались, 50 відс. площі не зарибнювались, і відносно тих даних, які були на початку, наприклад, становлення незалежної України, ми втратили в рибній галузі в десятки разів більше. Тому нам потрібно подумати про якісь міри, які би могли реанімувати цю область, яка важлива. Вона стала ще більш важливою через те, що у нас згідно з такими обставинами, які склались, що південні і східні області зараз не можуть займатись вирощуванням риби в екокультурі, а також промисловим рибальством.

Тому прошу вас підтримати цю програму, і принаймні разом ми будемо відновлювати те, що можна відновити на Прикарпатті. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться для запитань. Я так зрозумів, що запитання будуть від браконьєрів, які люблять рибку ловити.

Л.Стрембіцький. Може й так.

О.Сич. Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Шановний Любомире Степановичу! Перше питання уточнююче. Ця програма стосується і річок, і ставків, чи тільки ставків?

Л.Стрембіцький. В більшості це стосується ставків, тому що фактично треба…

Р.Ткач. Я перепрошую. Що значить “в більшості”? Все-таки ви тут не розділяєте, тут йде загально. Тобто, ще раз: вона і на річки, і на ставки, чи тільки на ставки?

Я перепрошую, Любомире Степановичу, ви зараз відповісте. І друге питання. Я думаю, що воно для всіх тут важливе: статус Бурштинського водосховища. Яка форма власності? У кого воно в оренді, в користуванні? І взагалі що там відбувається? Бо по великому це найбільш продуктивне водосховище по рибі. Чиє воно? Хто за ним наглядає? Дякую.

Л.Стрембіцький. Дякую. Давайте перше питання. Це стосується чому перше ставків? Тому що я кажу: три основних таких фактори, це є компенсація за вапнування ставків, також компенсація за рибопосадковий матеріал – маточне поголів’я, саме рослиноїдних видів риб. Це ті “три слони”, які можна сказати, на чому стоїть рибна галузь. Рибна галузь – це також галузь сільського господарства, так само, як зернова… зернові культури і тваринництво.

Тепер на рахунок Бурштинського водосховища.

У 2004 році Указом Президента Ющенка Бурштинське водосховище віднесено до Галицького національного парку. Ми зараз маємо ту ситуацію, що спеціально товарно-рибне господарство, яка там форма правління була донедавна, воно працювати не може, бо це буде суперечити законодавству.

Загалом Бурштинський… (Без мікрофона).

О.Сич. Дайте можливість договорити, увімкніть мікрофон.

Л.Стрембіцький. Бурштинський рибгосп зараз, майновий комплекс взятий в оренду, посадкові лінії взяті в оренду. Промислове рибальство і контроль за промисловим рибальством Державне агентство рибного господарства, меліорації… тобто, рибпатруль не здійснює, тому що це територія природно-заповідного фонду. На території природно-заповідного фонду, ми вже говорили з депутатами Матусевичем і з Фрісом, нам Верховна Рада  не делегувала повноважень складати будь-які протоколи і робити нагляд в межах природно-заповідних фондів. Тому це Державна екологічна інспекція і саме служба охорони парку, яким вона… крім того, що вона має право, вона має ще зобов’язання здійснювати нагляд і контроль в межах національних парків.

О.Сич. Колеги, наступне питання. Карп Галина Василівна.

Г.Карп. Любомире Степановичу, скажіть, будь ласка, скільки в області налічується рибних господарств? І назвіть, будь ласка, найбільші з них. Дякую.

Л.Стрембіцький. Ну, дивіться, по тому, що зараз зареєстровано, це 140 господарств.
Менше половини подає звітність. То вони є по факту, вони діяльність не здійснюють або здійснюють її так неефективно, що… тобто, нічого немає.

Я можу відзначити кращі господарства нашої області. Це Бабин і Завадка, які дійсно продуктивно вирощують, це Калуський район, і також “Більшівці-Риба”, які мають комплекс того, що вони вирощують коропових риб: толстолоба, білого амура і коропа, а також вони мають форелеве господарство, яке, можна сказати, в нашій області таке, саме велике і саме продуктивне, таке, на яке можна поїхати і подивитись, як дійсно це треба робити.

О.Сич. Колеги, запитання завершились.

Чи є бажання взяти участь в обговоренні?

Немає? Ставлю на голосування за основу, бо є пропозиції комісії. Прошу визначатись.

За – 58, не голосували – 15: рішення прийнято.

Колеги, є пропозиція комісії. Вона зводиться до того, щоби у 2024 році фінансування у сумі 850 тис. гривень не передбачати, а відповідно внести зміни до Паспорта програми. Це означає, що якщо ми зараз проголосуємо за цю пропозицію, то на наступну сесію треба буде підготувати внесення змін до програми в частині фінансування на 2024 рік.

Є пропозиції комісії, ставлю на голосування. Прошу визначатись.

За – 52, проти – 1, не голосували – 20: рішення прийнято.

І ставлю на голосування в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції.

За – 54, не голосували – 19: рішення прийнято.

Колеги, розглядається питання “Національні університети Прикарпаття у соціально-економічному розвитку регіону”.

Проект рішення номер 16 – в окремій брошурі.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Співдоповідати потім будуть ректори, я вже по черзі буду називати.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики; з питань охорони здоров’я та соціальної політики; з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Василю Івановичу.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати, шановні панове ректори наших національних університетів, шановні присутні!

Моя доповідь буде мати вступний характер, а уже у своїх співдоповідях наші шановані ректори більш детально розкриють питання можливості залучення наукового потенціалу їхніх університетів до соціально-економічного розвитку нашої області.

У вступній доповіді хочу звернути увагу на три аспекти: перший – це важливість, другий – це актуальність, і третій аспект – об’єднання наших зусиль.

Щодо першого. Обласна рада як орган місцевого самоврядування представляє спільні інтереси міст, селищ, сіл області і відповідно до законодавства ми наділені повноваженнями затвердження відповідних програм соціального, економічного, культурного та іншого розвитку нашої області. Найважливіша стратегічна місія наших шанованих університетів, які мають статус національного, поряд з освітою і наукою, я думаю, що ректори погодяться зі мною, є той самий соціальний, економічний, культурний та інші напрямки впливу на місцевому та
регіональному рівнях. Іншими словами, університети є ресурсами розвитку області. І тут дуже багато складових: інноваційна складова, розвиток регіонального ринку, партнерства, це мова йде про співпрацю зі стейкхолдерами, соціальна місія і так дальше.

З однієї сторони, вузи є одними з найбільших інвесторів у розвиток громади і регіону з точки зору сплати податків. Якщо ми проаналізуємо, так є і у нашому місті.

А з іншої сторони, університети готують найважливіший капітал для країни, для області, для міста, – це людський капітал. Тому це питання, яке ми сьогодні розглядаємо, воно є дуже важливим.

Щодо актуальності. На сучасному етапі ми говоримо про два головні напрямки розвитку вищої освіти. Напрямок перший: діяльність вузів в умовах війни. Роль університетів сьогодні змінилась і вона буде тільки зростати в умовах війни. Ми це з вами розуміємо. Для нашої мілітаризації, для нашого досягнення воєнних цілей нам потрібен розвиток науки, без якої ми не можемо обійтись.

І другий напрямок – це концепція післявоєнного університету: процес переосмислення потенціалу вузів у розбудові країни, і про це вже треба говорити сьогодні.

Найголовніше в цьому питанні, яке ми розглядаємо, – це питання об’єднання зусиль. І я погоджуюсь з фразою, що наша сила в єдності. Форми нашої співпраці можуть бути різні. Декілька з них: місцеве замовлення на підготовку фахівців, що й робиться, підвищення кваліфікації тих працівників, які зараз працюють в нашому господарстві, консультаційно-експертні послуги наших університетів як органам місцевого самоврядування, так і місцевим органам державної виконавчої влади, підготовка спільних програм розвитку, спільних наукових проєктів, і ми можемо вже сьогодні назвати конкретні з них, які працюють. Це може бути створення інститутів інноваційного розвитку регіону, що є присутнє в окремих областях. Школа розвитку громад і регіону також подібна вже працює, зокрема в Прикарпатському національному університеті.

Я думаю, що добра співпраця може бути через Агенцію регіонального розвитку і так
дальше, і так дальше.

Ще раз хочу сказати, що форми співпраці можуть бути різними. На даному етапі постійні комісії обласної ради рекомендують обласній державній адміністрації спільно з нашими національними університетами розробити обласну комплексну програму залучення наукового потенціалу наших національних університетів до соціально-економічного розвитку області. І я думаю, що це стане на черговій сесії обласної ради нашим питанням до розгляду – затвердження такої обласної комплексної програми, яка би мала враховувати конкретні наукові проєкти для сталого розвитку нашої області. Хай їх буде небагато, хай їх буде десяток, але це будуть ті наші спільні кроки, які допоможуть розвиватись нашим університетам, а найважливіше – вплинуть на соціально-економічний, культурний розвиток нашої області.

Дякую за увагу.

О.Сич. Колеги, з вашого дозволу я запитання запропоную задати після всіх доповідей.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А, до Василя Івановича? Добре, колеги. Чи є запитання до основного доповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, запишіться.

Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Шановний Василю Івановичу! У мене питання… Ви дуже добре сказали… якраз от власне  перспективи розвитку університетів тепер, під час війни, і в уже повоєнний період. Але зараз у суспільстві обговорюється питання об’єднання університетів. Все-таки наша область унікальна в тому, що, умовно, з цих трьох університетів: два – гуманітарного напрямку, а один – чисто технічного напрямку. Питання до вас: чи можете ви сказати сьогодні  – обговорюється вже на рівні керівництва області чи в Міністерстві, як буде йти об’єднання, і чи взагалі в нашій області буде об’єднання університетів? Дякую.

В.Гладій. Це питання, колеги, яке ви підняли, це не є питанням повноважень обласної ради чи обласної державної адміністрації, це є питання державної ваги, і воно вирішується на рівні відповідно міністерств і Кабінету Міністрів України. Щодо обговорення, ви знаєте, що це питання обговорюється не перший рік, зараз воно активно обговорюється. До наших університетів, наскільки я знаю, конкретно обговорення вже зараз на порядку денному це питання не стоїть. Але я думаю, колеги, ми добре розуміємо, що як наша область унікальна, так і наші три університети національні також є унікальні, кожен має свою специфіку. Тут, на мою особисту думку, проблема в іншому. Якщо 15 років назад ми мали 650-700 тис. випускників, то цього року ми їх будемо мати 350 тисяч, з них, ви добре розумієте, що велика частина піде вчитись за кордон. Якщо ми мали іноземних студентів…

О.Сич. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

В.Гладій. Якщо ми мали іноземних студентів 15 років тому в десять разів більше, ніж 10 років тому, середня кількість студентів в університеті 15 років тому була 6-7 тисяч, то зараз я точно не знаю, але думаю, що десь біля тисячі. Тут питання кількості студентів, кількості
випускників, і це питання глобальне, і воно виникне обов’язково, незалежно від того, яке наше бажання, які наші можливості, специфіку і роль університетів не тільки нашої області, але й України загалом.

Дякую.

Р.Кукурудз. Шановний Василю Івановичу! Ми дуже сьогодні важливе, на мій погляд, питання розглядаємо, власне про об’єднання зусиль, про створення якоїсь синергії для продукування якихось нових програм. Але у нас ще є в місті чи в області ще четвертий вищий навчальний заклад, він приватний, звичайно, університет Короля Данила. Чому ми його не долучаємо до цього процесу?

В.Гладій. Насправді, у нас не чотири є вузи, їх є набагато більше…

Р.Кукурудз. Я сказав: четвертий…

В.Гладій. Ні, у нас не чотири, у нас, крім приватного Короля Данила, у нас є інші приватні. Ми говоримо про національні університети, і у нас в назві звучить “національні університети в соціально-економічному розвитку нашої області”. Якщо говорити загалом, то тут їх буде декілька десятків. Не заперечую, що ми можемо з ними також спілкуватись, але на цьому етапі ми говоримо про національні університети.

О.Сич. Колеги, запитання завершені. З вашого дозволу я буду кликати для співдоповідей наших сьогоднішніх гостей.

Ну, перш за все, з вашого дозволу і від імені Івано-Франківської обласної ради, всього депутатського корпусу я вітаю новообраного і офіційно призначеного ректора Івано-Франківського національного медичного університету  Романа Івановича Яцишина.

(Оплески в залі).

Ми бажаємо йому плідної праці і запрошуємо до співдоповіді.

Р.Яцишин. Шановний Олександре Максимовичу, шановна Світлано Василівно, шановні члени президії, дорога депутатська родино! Дуже відповідально на четвертий день свого призначення перед вами сьогодні стояти, доповідати про те, що зроблено, а ще більше про те, що буде зроблено, що ще планується. Я переконаний, що ми разом з вами сьогодні на шляху створення такої справді синергії в розбудові не тільки національного медичного університету, але справді наукової медичної спільноти в цілому, мається на увазі і заклади охорони здоров’я нашої області.

Дозвольте мені… А, ви гортаєте. Добре. Я тоді буду по тексту йти.

Насправді Івано-Франківський національний медичний університет є невід’ємною частиною соціально-економічної сфери нашої області, і тут мова не тільки про корпуси, які мають свою історичну цінність і красу, які є візитівкою нашого міста, але й є наповнювачами тими медичними кадрами, які зараз працюють практично у всіх закладах охорони здоров’я нашого міста.

На сьогоднішній день в нашому університеті справді навчається 4740 студентів, серед них левова частка – на медичному факультеті. І та цифра, яку щойно озвучили щодо іноземних студентів, я хотів трошки уточнити: зараз є 733 студенти, і ми втратили за останні 2 роки тисячу студентів, а це в перерахунку на гривневий еквівалент 160 млн гривень. Звичайно, це велике падіння, і про відкладення коштів на депозит, коли ми жили справді на депозитах, тепер ми цього робити не можемо. Ми, звичайно, успішний університет, не збитковий, але мінус 160 млн гривень – це, звичайно, великий удар. Щодо в цілому кількості студентів, які у нас навчаються, це і слухачі, це лікарі, це інтерни і так далі, їх кількість складає близько 9,5 тис. Крім цього, ми розширюємо наші освітні програми, тому що ми розуміємо, що стосовно медицини, стосовно стоматології наші заклади перенаповнені, і постійно виникають питання на розподілі наших спеціалістів, тому ми відкриваємо нові спеціальності, які є гостро дефіцитними в нашому регіоні, в першу чергу. В цьому році ми будемо мати перший випуск магістрів за спеціальністю “Фізична терапія, ерготерапія”. Більше того, будуть випущені 10 спеціалістів за професійною спеціалізацією “Ерготерапія”, а таких спеціалістів зараз в нашій області немає. Це досить гостродефіцитні спеціальності, які потребують заклади охорони здоров’я для забезпечення пакетів медичних гарантій.

З минулого року також відкрито підготовку спеціалістів за освітньої програмою “Екстрена медицина/парамедик” – 28 студентів, знову ж таки на потреби області. Я думаю, що ця програма буде розвиватись далі і далі. А також відкрито нову програму “Прикладна лінгвістика. Медичний переклад” – 21 спеціаліст, ми зараз готуємо. Це для потреб знову ж таки закладів охорони здоров’я, які будуть працювати з міжнародними партнерами. Я думаю, що це досить потрібна спеціальність.

Окрім того, ведеться підготовка офіцерів запасу, не тільки студентів. В цьому році згідно постанови Кабінету Міністрів і наказу Міністерства охорони здоров’я ведеться перепрофілізація або перенавчання лікарів, які вже працюють лікарями і не мають військової спеціалізації. Зараз ми таких лікарів готуємо 40, і на черзі наступна група з 40 чоловік.

Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення наш університет проводить
навчання громади навичкам першої медичної допомоги. Йде мова про пересічних громадян, про військовослужбовців, інші категорії населення, але, крім того, ми залучаємо студентську молодь, яка виховує майбутнє покоління, в школах старшокласників – наданню першої медичної допомоги, також наданню сексуального здоров’я та сексуальної гігієни, яка достатньо храмає в наших закладах шкільної освіти.

На фармацевтичному факультеті ведеться підготовка фармацевтів для потреб регіону, яка також досить є актуальна. Крім того, фармацевтичний факультет готує ще спеціалістів на бакалаврському рівні і на рівні молодшої медичної сестри.

Цього року відкривається нова програма в медсестринстві – це бакалавратура для медсестер, яка є гостро дефіцитна. І вже заявки поступають навіть до поступлення на нашу освітню програму. Окрім того, вперше відкривається косметологія, яка у нас ніколи не була представлена.

За останній рік близько 100 лікарів пройшли перепрофілізацію на лікарів фізичної терапії, лікарів ФРМ, так званих, – фізично-реабілітаційна медицина, це лікарі для потреб забезпечення пакетів медичних гарантій, що також дуже потрібно для області. І наступні 100 чоловік також є на черзі для забезпечення саме таких пакетів.

Безумовно, університет не може жити без науки, і це наша пріоритетна… пріоритетний напрямок. Я переконаний в тому, що разом з обласною державною адміністрацією, з обласною радою, закладами охорони здоров’я ми піднімемо, напевно, в той момент, який ми в деякій мірі упустили. На сьогоднішній день виконується 100 науково-дослідних робіт, з них фінансується з держбюджету 5 робіт. Безумовно, це замало, ми будемо збільшувати кількість таких робіт, але із залученням обов’язково зовнішніх інвесторів.

Ми в минулому році розпочали і завершуємо роботу з англійськими партнерами щодо вивчення ешерихії колі і резистентності до цього штаму в нашому регіоні. Разом з англійськими партнерами буде прийнято рішення, і для наших закладів охорони здоров’я будуть практичні рекомендації, які антибіотики використовувати чи не використовувати в певних ситуаціях.

Щодо лікувальної роботи, університет має власні два клінічні центри: клінічної медицини і центр стоматології, які з наступного року, з 1 січня, переходять на пакет медичних гарантій. Ми зараз до цього активно готуємось. Але, звичайно, на цих базах студентів ми не підготуємо. Тільки завдяки вам, завдяки закладам охорони здоров’я ми можемо активніше використовувати заклади охорони здоров’я для підготовки студентів. Не може так бути, щоб заклади охорони здоров’я зараз розвивалися швидше, як медичні університети.

Фінансування, звичайно, закладів було краще на цей момент за останні роки. Ми прогавили цей момент, ми пробуксовуємо, тому я би хотів, щоб ми розпочали нову історію з нового листка. Безумовно, що новий ректор проведе переговори з усіма лікувальними закладами області, і ми будемо цікавими як для закладів області, так і, напевно, для майбутньої нашої медицини.

Щодо новітніх якихось перспектив, це те, що ми буквально 9 квітня підписали пакет медичних гарантій щодо зубопротезування для військовослужбовців, і буквально на сьогоднішній день ми вже маємо 7 таких військовослужбовців, і вже записується більше і більше. Ми взяли участь у допомозі військовослужбовцям на такому рівні…

Безбар’єрність для студентства і для громадян в нашому університеті, звичайно, у нас була в деякий момент провалена, і ми розпочали цю роботу. В найближчий місяць ми відкриємо університет як безбар’єрний та доступний для громадян області.

Наступне – це модернізація нашого спортивно-реабілітаційного центру по вул.Целевича. Ми плануємо це здійснити для громади області, також для потреб обласної клінічної лікарні, де проходять реабілітацію наші військові. І ми могли би використовувати цей об’єкт спільними зусиллями.

Наступне – це модернізація нашого комплексу “Арніка” у м.Яремчі для реабілітації дітей з прифронтових зон та дітей області, батьки яких воюють.

І, звичайно, організація служби по виїзних бригадах разом зі спеціалістами наших студентів, разом із закладами охорони здоров’я.

Вважаю, що медичний університет є сильним промоутером і рекламним партнером для нашого регіону, і ми можемо проводити і повинні проводити спільні конференції, спільні заходи, які будуть цікаві як для лікарів нашого регіону, так і зарубіжних партнерів, а також лікарів з інших регіонів, що буде досить добрим маркетинговим ходом для нашого регіону Прикарпаття.

Щодо пропозицій, які вам роздані вже на руки, ми обговорювали їх на медичній комісії, я пропоную, щоб включати працівників медичного університету в усі проекти з надання медико-профілактичної та соціальної допомоги учасникам бойових дій та сім’ям загиблих. Ми чули, що є програма зараз для родин загиблих. Наші працівники готові працювати, ми активно просимо для участі і будемо в цьому брати… свою діяльність.

Це створення нашого спільного проекту з  обласною лікарнею – це спортивно-реабілітаційний комплекс на базі на вул.Целевича. Ми беремося за проектно-кошторисну документацію, і будемо, я думаю, партнерами з обласною клінічною лікарнею, щоб використовувати цю базу разом для потреб реабілітації військовослужбовців, а також людей, які перенесли
інсульти чи інші операції.

Також плануємо створити спільний проект, це на продовження теми, яку підняв Василь Іванович, щодо спільного проекту Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру разом з нашим університетом стосовно мобільних бригад профілактики, виявлення та лікування туберкульозу в області. Це нагальне питання, в якому ми могли би бути цікавими для області і будемо цікавими для області.

Далі – це ментальне здоров’я. Буквально декілька днів тому ми прийняли рішення про створення Центру ментального здоров’я на базі нашого університету. Зараз активними діями здійснюємо ремонт цього приміщення. Я думаю, що такий Центр ментального здоров’я буде цікавим і для області, і для міської громади, і для обласної, ми будемо здійснювати спільні проекти разом з громадою області.

Ну, і ще, про що я би хотів сьогодні попросити депутатів обласної ради. Справді, ми за останні два роки втратили велику кількість іноземних студентів. Ми не сидимо, склавши руки, активно працюємо з партнерами. Посол Індії відвідав наш університет, обіцяв сприяння. Але це не буде швидко. Ми зараз міняємо парадигму нашого набору студентів, ми створимо цікаві програми, але, тим не менше,  ми втратили 160 млн гривень, і це буде щороку. В цьому році ще 250 іноземців нас покинуть, безумовно, це ще зменшить нашу участь. Тому дуже просив би вас розглянути питання можливості зменшення орендної плати з 3 відс. до 1 відс., якщо це реально у ваших…

О.Сич. Доповідь завершена. Чи маєте до пана ректора якісь запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запишіться, будь ласка. Співдоповідь завершена.

Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Шановний Романе Івановичу! Вітаю вас з призначенням. Дай Вам, Боже, здоров’я, і тримайте ту планку, яка була медичного інституту, університету, області дотепер. Дай Вам, Боже, здоров’я!

Тепер питання. Я не фахівець, може я неправильно сформулюю, але дуже актуальне питання військової психіатрії. Не знаю, чи воно так називається правильно. Що робиться чи планується робити в цьому напрямку у нас, в університеті? Бо нагальна потреба в суспільстві в цих фахівцях. Дякую.

Р.Яцишин. Дякую, пане Романе. Я дякую за привітання, дякую за можливість виступити сьогодні тут. Я в презентацію чи свій виступ це не вставляв, тому що я так і подумав, що питання таке прозвучить із залу. Це надзвичайно актуальне питання. У нас є кафедра психіатрії, і очолює її професор Пустовойт, який активно, з перших днів війни допомагає як військовим, так і сім’ям цих людей. Але тут питання не тільки психіатричної допомоги, тут питання ментального здоров’я, питання, яке зараз стоїть дуже гостро у всій державі. Ми зараз не маємо Центру ментального здоров’я. Буквально через місяць ми відкриємо такий Центр ментального здоров’я, де буде окрема кімната для військовослужбовців. Їх не можна всіх разом… Є ситуації, коли можна їх всіх разом… надавати їм таку ментальну допомогу, але є питання, коли обговорюється  один на один в кімнаті. Тому ми будемо мати такі 3 кімнати, і обов’язково презентуємо цей Центр для потреб області, і будемо презентувати на всіх наших заходах. Дякую вам.

О.Сич. Кукурудз Ростислав Степанович.

Р.Кукурудз. Шановний Романе Івановичу, я теж вітаю вас зі вступленням на посаду. Ми бачили, що в понеділок ви були у Міністерстві охорони здоров’я, підписували контракт, то у засобах масової інформації було, і у зв’язку з цим моє питання. А яка позиція там, у Міністерстві, на рахунок об’єднання? Ви ж, на відміну від колег, які будуть за вами виступати, належите до Міністерства охорони здоров’я. Я задавав це питання Ігорю Івановичу на засіданні комісії, там сформували стратегію розвитку нафти і газу як енергетичного університету, а от чи є щось подібне в Міністерстві охорони здоров’я щодо університету медичного?

Р.Яцишин. Дякую, пане Ростиславе. Звичайно, що при підписуванні контракту, мені було прописано один з таких піарів, серед яких є стратегія розвитку. І ми повинні в найближчий час скласти стратегію розвитку, яка буде передбачати існування окремого медичного університету. Міністр підтримає існування окремого медичного університету, але тоді, коли ми будемо сильними. Безумовно, ми не можемо використовувати державні кошти і просто бути медичною школою. Ми повинні бути сильними для громади, і тому ми зараз започатковуємо нову історію нашого університету. Ми повинні бути корисні для громади, для цілої країни через проекти, через наші спільні якісь здобутки, разом з обласною радою. Міністр на нашій стороні, і він так і сказав прямим текстом, що якщо ви будете сильними, вас ніхто і ніколи не обідить. Дякую.

О.Сич. Дякую, Романе Івановичу. Прошу зайняти своє місце в залі. Я тепер перейду до вітання іншого, дещо раніше новообраного ректора, майже рік тому назад, – Ігор Іванович Чудик був обраний ректором університету…. національного університету нафти і газу. Хай трошки запізніло, але при цій нагоді ми так само вітаємо Ігоря Івановича і запрошуємо…

(Оплески в залі).

…і запрошуємо до співдоповіді.

І.Чудик. Доброго дня, вельмишановна президіє, шановні депутати, гості і запрошені!

Івано-Франківська область завжди була, є і буде важливим суб’єктом і складовою національної безпеки України, в корені якої є енергетична складова. Будь ласка, другий слайд. Основою якої є енергетика і вуглеводні, а також відповідна інфраструктура. Це понад 2000 нафтогазових свердловин старого фонду віком до 250 років, підземне сховище газу загальноєвропейського значення. Слайд 3, будь ласка. Мережа нафтогонів, відповідно водогонів, компресорних станцій, газорозподільних мереж, газопереробний завод і інші об’єкти, які споруджувались в нашій області тривалий період часу, експлуатуються і безпосередньо межують з понад 8 тис. річок. Будь ласка, слайд 4. Які є основою водозабезпечення великої частини України, і є дуже екочутливим середовищем до забруднення.

Велику загрозу довкілля області, як бачите, створюють об’єкти хімічної і гірничої промисловості. Наступний слайд.  Зокрема, Домбровський кар’єр, який переповнений токсичними відходами хімічного виробництва. В період сезонних повеней… наступний слайд… та під час проявів геодинамічних процесів в гірських масивах всі ці об’єкти піддаються руйнуванню, токсичні речовини потрапляють у воду, приток річки Дністер, несуться далі у Молдавію.

Великими ризиками для околиць міста Калуша є також просідання карстових гірничих виробок, і все це поруч з такими об’єктами… наступний слайд… які ви бачите сьогодні, які дуже приваблюють туриста і є неймовірно красивими.

Слід відмітити, що на території області статус гірських має 240 населених пунктів, що складає приблизно 13 відс. від загальної площі області, де проживає понад 30 відс. населення області, тому питання техноекобезпеки регіону, тобто, області, знаходиться в пріоритетних… у пріоритетах керівництва держави, вимагає виконання Указу Президента про розвиток Українських Карпат та потребує системного, обгрунтованого підходу з усестороннім врахуванням унікальних природних особливостей регіону, його географічного розташування, стратегічного значення для розвитку економіки області і України. Наступний слайд.

Сьогодні в області діють біля 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, переробної та інших галузей національної економіки. Близько 70 підприємств є переміщені з тимчасово окупованих територій, укорінились, дуже добре працюють, інженерний корпус яких потребує постійного поповнення кадрами. Тож наш університет… наступний слайд… працює саме над забезпеченням потреб регіону у фахівцях інженерно-технічного спрямування, управлінської сфери, здатних створювати, запроваджувати інноваційні рішення, винаходи, обладнання та технології як для потреб життєдіяльності оборони України, так і для її відновлення, відбудови і розвитку, що є аналогічним і для нашої області.

З цих причин підготовка в університеті інженерних кадрів для потреб промисловості області і держави, і фахівців управлінсько-економічного спрямування має таку ж важливість і значення, як загалом для всієї держави. В університеті на даний час є в наявності освітній
потенціал і відповідно серйозний авторитет військових інженерно-технічних і командних кадрів, використання якого, на нашу думку, доцільно ще більше підсилити та поширити задоволення низки потреб всіх різновидів національної безпеки, масового військового вишколу населення регіону, сил територіальної оборони, військово-патріотичного виховання та формування загальнонаціонального спротиву.

Навчання, підвищення кваліфікації… наступний слайд… перепідготовка, здобуття другої вищої освіти персоналом органів публічного управління і місцевого самоврядування в
територіальних громадах, в сферах публічного управління та економіки також вимагає інтенсифікації поширення сучасних методів, технологій і механізмів шляхом розробки і реалізації широкого переліку сертифікатних програм короткотермінового циклу і проведення різноманітних видів курсів, семінарів, тренінгів на замовлення організацій влади всіх рівнів.

Науковий ресурс дозволяє сьогодні… наступний слайд, будь ласка… ще один слайд, будь ласка, наступний… Науковий ресурс сьогодні дозволяє разом з професорсько-викладацьким складом займатись моніторингом екологічних, гідрогеологічних, екзо- і ендогенних процесів в умовах функціонування стратегічно важливих об’єктів критичної інфраструктури регіону, дослідженням енергетичного ресурсу області, раціонального, екологічно безпечного використання наявного фонду діючого та ліквідованого фонду свердловин та інших об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, дослідженням перебігу процесів їх деградабельності та розроблення методів і засобів для забезпечення їх енергоефективності і експлуатаційної надійності з використанням новітніх технологічних процесів, матеріалів та обладнання.

Університет сьогодні має і поглиблює напрацювання в питаннях розвитку екологічно безпечної відновлювальної енергетики, використання наявних об’єктів нафтогазової галузі в
альтернативній енергетиці, геотерміні у водневих технологіях, технології зменшення техногенного навантаження на екосистему, безпечного та раціонального надрокористування, розроблення матеріалів, обладнання та технологій для спорудження і функціонування, підтримання експлуатаційної надійності об’єктів критичної енергетичної та іншої інфраструктури, створення методів прогнозування, деградації об’єктів цих же інфраструктур.

Університет є активним учасником різноманітних програм міжнародної технічної допомоги. Будь ласка… а, ну, є це, бачу, дякую. …які діють на території області, а також залучають до участі у роботі органи місцевого самоврядування. Активну роль в цьому  процесі бере Івано-Франківська обласна рада та Івано-Франківська обласна військова цивільна адміністрація, за що ми вам дуже дякуємо, тому що ви долучаєтесь, і є певні програми рефінансування. Будь ласка, наступний слайд. Ще слайд, ще один слайд, ще один слайд, і ще один слайд.

Однак, на нашу думку, науковий потенціал університету сьогодні не на 100 відс. використовується суб’єктами публічного управління, місцевого самоврядування в регіоні, керівниками установ, підприємств і організацій різних форм власності, громадянами та іншими організаціями. Всі ці суб’єкти можуть виступати замовниками необхідних наукових досліджень і цілої палітри послуг, створюваних при кафедрах творчих колективів з розроблення різного роду соціальних, бізнесових, технічних, технологічних проектів, виконання різних аналітичних досліджень та оцінок, консультацій і рекомендацій, частина з яких може виконуватись на довготривалих умовах, договірних умовах, інша – на засадах партнерства і спільної діяльності.

Прикладом ефективної співпраці і комунікація з потужними… ви бачите на слайді… вітчизняними стейкхолдерами та освітніми і консалтинговими освітньо-науковими партнерами та організаціями… Наступний слайд, будь ласка. …місцевим бізнесом… будь ласка, наступний слайд… і іншими. Особливу увагу я хочу привернути вашу до слайду наступного, де 29-30 числа в стінах нашого університету організовано спільний навчально-практичний захід, організований Національним фондом досліджень і Офісом “Горизонт Європа в Україні”. Буде проводить дуже масштабний тренінг з організації міжнародних проектів і відповідно проектів національного рівня.

Аудит використання інфраструктури… наступний слайд, будь ласка… університету, який здійснюється сьогодні, засвідчує можливість його використання на партнерських засадах з вимушено переміщеними установами, організаціями, навчальними закладами, приватними підприємствами для реабілітації ветеранів війни, волонтерської роботи.

Порівняльний аналіз затверджених стратегічних пріоритетів і цілей діяльності університету відповідно до оновленої стратегії університету, розробленої спільно з консалтинговою компанією McKinsey, із зафіксованими в стратегічному плані дій Міністерства освіти і науки України існуючими недоліками та викликами у змісті і організації освітнього процесу та наукової діяльності за встановленими пріоритетами номер 5 “Якісна вища освіта” і номер 6 “Розвиток науки та інновації”, дає підстави стверджувати, що спланована на найближчі роки діяльність нашого університету принесе користь не тільки державі, але загалом й Івано-Франківщині. Адже з числа 11 принципів, закладених в стратегічному плані дій Міністерства освіти і науки, принцип “співпраця з громадами”, згідно з якою освітня й наукова системи мають активно взаємодіяти з громадою, батьками, органами влади, приватним сектором і неприбутковими організаціями, повною мірою буде виконана реальними лініями та накресленими нами планами.

Окрім того, слідуючи цілям сталого розвитку до 2030 року, в державній програмі
енергоефективності до 2027 року університет впевнено розвивається і трансформується в енергетичний заклад вищої освіти. Будь ласка, на передостанній…

О.Сич. Увімкніть мікрофон, дайте завершити, будь ласка.

І.Чудик. Ще слайд, будь ласка. Зупиніться, будь ласка.

Фіналізуючи можливості університету для соціально-економічного розвитку області, пропонуємо наступні напрямки нашої діяльності.

Напрямок перший – залучення інтелектуального та інфраструктурного потенціалу до підготовки та реалізації інвестиційних проектів інноваційного розвитку промисловості.

Друге – розвиток людського капіталу для створення ефективного і динамічного ринку праці області.

Третє – науково-експертна діяльність в проектах моніторингу стану будівництва, обслуговування, реконструкції, капітального ремонту об’єктів критичної інфраструктури області.

Четверте – розширення міжнародних партнерств та участь університету в проектах міжнародної технічної допомоги.

І п’яте – створення університетом центру смарт-стратегування для сталої цифрової інфраструктури Івано-Франківської області.

Дякую за увагу. Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

О.Сич. Колеги, чи є запитання до пана ректора? Є? Запишіться, будь ласка.

Кизимишин Назарій Михайлович.

Н.Кизимишин. Доброго дня, шановні колеги! Ігор Іванович, я приєднуюся до привітань з вашим призначенням. Та як працівник в нафтогазовій  промисловості мене інтересують такі два запитання.

Ми всі на початку сесії чули, в якій складній ситуації перебуває наша енергетика. І питання: як залучається університет до відновлювальних робіт? Чи далі застосовуються… як сказати, такі радянські методи, чи нові проектні роботи?

І друге питання. Чи ви ведете якусь статистику, скільки студентів працевлаштовуються на роботу у тих стейкхолдерах, яких ви назвали у своїй презентації?

Дякую.

І.Чудик. Назарій Михайлович, я вам щиро дякую за вітання. І  відповідь на перше питання сформулюю так: від першого дня повномасштабного вторгнення університет дуже активно залучається до різноманітних сфер по різних ситуаціях, пов’язаних з енергетикою, в тому числі до аналізу інформації певного роду не тільки в державі Україна. З іншого боку, так само залучаються як експертне середовище і окремі наші базові фахівці до питань оцінки впливу ризиків війни на євроінтеграцію і фактично на можливість функціонування енергетичної безпеки Європи при обмеженій енергетичній складовій нашої держави.

По працевлаштуванню. Звичайно, ведемо ми таку статистику. Ті стейкхолдери, яких я навів…

О.Сич. Увімкніть мікрофон.

І.Чудик. … це наші базові стейкхолдери, які беруть наших фахівців на роботу. Останнім часом, останній рік зокрема дуже посилилась наша роль саме в наданні наших студентів на роботу, у нас дуже ефективно працює індивідуальна форма освіти. Зокрема один з наших стейкхолдерів минулого року на дуальну форму освіти на робочі місця з 3-4 курсу забрав 47 наших студентів, які вчаться і працюють. Дуже велика кількість, це відсотків 40 тепер, близько 40 відс. наших випускників нафтогазових спеціальностей йдуть працювати в нафтогазову нашу галузь, незалежно від того, чи є це місце роботи в спокійнішій області, чи це передова. На дуальній формі, наголошую,  працює зараз дуже багато студентів.

О.Сич. Дякую, Ігоре Івановичу. Будь ласка, займіть своє місце в залі.

І.Чудик. Дякую.

О.Сич. Насправді автором ідеї можливого розгляду такого питання на сесії Івано-Франківської обласної ради був ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Євгенович Цепенда. Зрештою, я вдячний і запрошую до співдоповіді.

І.Цепенда. Вельмишановне керівництво області, вельмишановні депутати, колеги-ректори, громадяни, всі ті, яким не байдужа доля національних університетів.

Час нас обмежує, тому буду керуватись мудрими словами В.Стефаника “Коротко, сильно і страшно”, а замість “страшно” я додам тільки “швидко”.

Я хотів би  почати з подяки, подяки всім вам, тому що без вашої підтримки національні університети Івано-Франківщини не були би тими, якими сьогодні є. І якщо дійсно так подивитись реально на ті заходи, які вже були зроблені, то впродовж останніх років близько 16 млн гривень було сконцентровано саме в програмі підтримки вищої освіти обласною радою і обласною адміністрацією. Тільки за останній 2023 рік більше 5 млн гривень в таких умовах знову ж таки було виділено для університетів Івано-Франківщини.

Я хочу подякувати за підтримку тих проектів, які сьогодні стали знаковими не тільки для Прикарпаття, але й для всієї України. Це потужні видання енциклопедії ЗУНРу, це видання “Великий скит у Карпатах”, це підтримка спорткомплексів, проектних документацій, це все те, що сьогодні дозволяє Прикарпатському національному університету дійсно бути флагманом освіти. І програма навіть підтримки студентства, вона стала взірцевою для багатьох обласних рад, тому що починаючи вже з 2003 року, системно найкращі студенти національних університетів отримують стипендії від обласної ради та обласної державної адміністрації. Це все дуже важливо, тому що це мотивує. І ваш приклад став прикладом для багатьох обласних адміністрацій, тому що він свого часу був безпрецедентний.

Я коротко про рейтинги університету, які ми всі знаємо, тому що рейтинги завжди засвідчують місце університету. Ми сьогодні найкращі на Прикарпатті. Але нас втішає інше, те, що нам вдалося увійти в десятку найкращих закладів вищої освіти всіх рівнів в Україні. Це дуже важливо. Це важливо, тому що, в першу чергу, це є магнітом для студентів, тих студентів, які хочуть навчатися в університетах, а не тих студентів, які хочуть ставати в чергу за дипломами. І це є дуже важливо. Знову ж таки, якщо подивитись на кількість студентів Прикарпатського національного університету, то на тлі втрати студентів, яка відбувається сьогодні в Україні, у нас є динаміка. І ця динаміка чітка і зрозуміла.

Знову ж таки спрямовуємо всі зусилля для того, щоб мати найкращих студентів, студентів, які будуть продукувати ідеї, які будуть залишатись на Прикарпатті. Тому ми зробили магістерські програми з іноземними університетами з одною метою: до того часу, поки він піде на магістерську програму, він вкоріниться в університеті, він вкоріниться в Україні, він вкоріниться в нашій області, а там здобуде знання і повернеться в область. І ця програма діє.

За останні роки ми реалізували проектів більше як на 600 млн гривень. Це проекти і кошти, які ввійшли в область, які дають робочі місця, які дають заробітну плату, які розвивають інфраструктуру. Найбільш перспективні проекти, декілька слів про них. Це, без сумніву, Міжнародний науковий центр “Обсерваторія”. Це перлина України, це перлина Карпат, яку вдається спільними зусиллями, і знову ж таки я говорю, завдяки підтримці саме обласної ради, обласної адміністрації вдається реалізовувати. Тому що це не тільки найвищий високогірний науковий центр, сьогодні вже діє найвища в Україні метеостанція і третя в Європі. З нами заключені умови Національного космічного агентства про супроводження супутників, і не маючи ще навіть телескопу, нас прийняли асоційованими членами в Космічну асоціацію європейських університетів. Це те майбутнє, про яке ми говоримо. Але ми знову ж таки прагнемо зрозуміти, що це все-таки кошти для регіону. Та сама Зеленська об’єднана територіальна громада, вона буде в значній мірі отримувати.

Визначним таким проектом  – це є, без сумніву, Міжнародний центр, який сконцентрований сьогодні в Яремчанській об’єднаній територіальній громаді, в Микуличині. Міжнародний центр зустрічей студентської молоді України і Польщі, це центр, який стає візитівкою всієї України, тому що там будуть сконцентровані найкращі лідери Європейського союзу, які в рамках програм будуть приїжджати, дискутувати про майбутні взаємини України з Європейським союзом, де будуть IT-центри, ті, які будуть дозволяти спільно реалізовувати завдання.

Ще один проект – це проект “Регіна”. Він також сконцентрований на регіон. Це збільшення можливості для бізнесу саме шляхом залучення наукового потенціалу, і цей проект має 32 млн гривень.

Знову ж таки найпрестижніший науковий проект, який сконцентрований для розвитку університетів, – це “Європа Горизонт”, який зосереджує свою увагу на входження університету в європейський науковий простір.

Ми протягом останніх років багато зусиль докладаємо до того, щоб дійсно почали працювати регіональні зв’язки: університет та об’єднані територіальні громади. І агенти змін – це приклад того, де університет реалізовує свою місію, саме місію, спрямовану на підтримку
регіону. Вже 26 успішних проектів реалізовано. Знову ж таки за цей час зроблено дуже багато для співпраці підготовки фахівців. Ми завжди славимось і говоримо про найкращу школу біохімії. Сьогодні школа біохімії Прикарпатського університету – це дійсно лідер не тільки України, але й світового рівня. Тому що найкращі біохіміки входять в топ-2 найкращих науковців світу. І один із цікавих проектів, який знову ж таки спрямований на потреби регіону, – це спільний проект з румунами, спрямований на подолання цукрового діабету і ожиріння.

Зраджу вам, що з 1 вересня відкривається найпрестижніша магістерська програма, – це біоінформатика. Вона спрямована на створення в майбутньому нового напрямку – медицина і штучний інтелект.

Що таке за цими цифрами, які цифри і гроші крутяться в регіоні від національних університетів?

Зверніть увагу на бюджет університету, який сьогодні сформований за 2023 рік, Прикарпатського університету складає 580 млн гривень. Для порівняння: бюджет міста – 3 млрд 300 млн гривень. Якщо порівняти два бюджети, тільки Прикарпатський національний університет складає 18 відс. бюджету міста. Додамо національний медичний університет, додамо національний технічний університет, одна третя, більше однієї третьої бюджету міста – це бюджети національних університетів. Розмір заробітної плати працівників Прикарпатського національного університету в рік складає фонд 365 млн гривень. Ці кошти залишаються в регіоні.
Стипендіальний фонд – 53 млн гривень. Ці кошти залишаються в регіоні. В рік ми сплачуємо 125 млн гривень податків. Близько 60 млн гривень податків йдуть в регіон.

Я вам хочу навести один дуже цікавий приклад того, на який ми не звертаємо увагу. Але цей приклад говорить про те, на скільки важливі університети в регіоні.

Середньостатистичний такий показник – розрахунок витрат одного студента… на прикладі Прикарпатського національного університету. Сьогодні я говорив про те, що ми маємо більше 17 тис. студентів. Заберемо студентів заочної форми навчання, і візьмемо 13 тис., більше 13 тис. студентів денної форми, які щодня ходять до університету. З них десь близько 40 орендують житло, 46 – це мешканці Івано-Франківська, і близько 14 проживають в гуртожитках. І от давайте подивимось, які кошти тратить один студент в день для того, щоб прожити у м.Івано-Франківську.

Беремо для прикладу харчування. Ми взяли мінімум – 150 гривень. Ми знаємо, що таке 150 гривень – це одне паніні, хот-дог і кока-кола. Так от, якщо помножити на 150… формулу дуже просту, яка стосується, скільки днів, скільки місяців і скільки років, ми виходимо в ситуацію, коли в рік такі студенти тільки Прикарпатського університету…

О.Сич. Увімкніть мікрофон.

І.Цепенда. …вводять в обіг міста 712 млн гривень, 383 – йдуть на оренду. Тобто, ми говоримо про більше як мільярд гривень, які тільки студенти Прикарпатського національного університету… Додамо національний медичний університет, додамо національний технічний університет. Ви розумієте, які кошти йдуть в бюджет міста за рахунок того, що є студенти? Якщо це помножити, це декілька мільярдів гривень коштів, які обертаються в місті. Це більше бюджету міста. Це те, що таке національні університети. Але це сухі цифри, а в основі своїй – це людський капітал. Це ті люди, молоді люди, українська еліта, яка повинна бути в Україні. І наше завдання – зберегти їх в Україні, дати їм знання для того, щоб національні університети залишались потужними науковими центрами. Ми не повинні плутати, що таке університет, а що таке заклад вищої освіти. Якщо в університеті немає науки, він ніде у світі не називається університетом. Він може бути коледжем, вищою професійною школою, але він ніколи не буде університетом.

Наша велика місія – втримати, зберегти і розвинути університети. А наше головне завдання полягає в тому, щоб ми сформували той інтелектуальний потенціал, де ми випрацюємо ту формулу, на якій тримається весь світ: наука і бізнес. І тоді регіон буде розквітати. Але саме завдяки вашій позиції, яка завжди є державницькою, ми маємо збережені національні університети, і я переконаний, що ми переживемо складні для нас часи і саме спільно будемо реалізовувати ті завдання, які стоять перед нами.

Я дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякую, Ігоре Євгеновичу. Колеги, чи маєте запитання до пана ректора?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, пан ректор цифри так скромно занизив, тому що студент, я думаю, в день тратить не 150 гривень, я думаю, так десь від 300 до 500 гривень, і тому, очевидно, всі ці прибутки в обслуговувальну сферу міста і області треба помножити в декілька разів.

Будь ласка, Олександр Леонідович має бажання задати запитання.

О.Шевченко. Ігоре Євгеновичу, скоріше всього, не запитання, а дійсно я знаю роботу вашого університету. І дійсно мені приємно, що я вас знаю особисто і тих людей, які там працюють, деяких студентів також.

Знаєте, хотів би побажати… знаєте, я час від часу був в інших країнах, які пов’язані з
нафтою, особливо в Дубаї. Вони перетворили нафту в можливості для країни. Я би побажав учбовим закладам нашим, особливо університету нафти і газу, також перетворити щось таке, яке називається “нафта” в успіх.

Що я мав на увазі? Що, в першу чергу, в інституті нафти і газу чи університеті треба зробити факультет запобігання корупції в нафтовій сфері. І, можливо, тоді у нас все піде, як в Дубаях. Дякую.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую, Ігоре Євгеновичу. Займіть своє місце в залі.

Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Запишіться, будь ласка.

Дроняк Микола Миколайович.

М.Дроняк – депутатська фракція політичної партії “За майбутнє”. Шановна президіє, шановні депутати! Ми заслухали з вами три надзвичайно змістові доповіді наших ректорів, і кожен з них підтвердив колосальну участь у нашому соціально-економічному житті і розвитку нашого регіону. За це хотів би я особисто подякувати всім ректорам, зокрема і новопризначеному Роману Івановичу за його активність, енергійність, адже протягом декількох днів, як він відзначив, вже були зустрічі з іноземними послами, і те, що він говорив, я вважаю, що це так і буде, наш медуніверситет стане сильним, потужним. І питання, яке піднімав Роман Ткач, буде закритим, і всі заклади будуть збережені. Дякую.

О.Сич. Ліліана Тарасівна Гораль, будь ласка.

Л.Гораль – депутатська фракція політичної партії “За майбутнє”. Шановний пане голово, Світлано Василівно, президіє, шановні панове ректори, всі запрошені!

Заслухавши інформацію  ректорів, ми ще раз отримали підтвердження, що національні університети Прикарпаття звісно беруть активну участь у соціально-економічному розвитку регіону. Як казав Василь Іванович, зменшилась кількість студентів в регіоні, однак частка студентської молоді у відношенні до зайнятого населення залишається стабільно рівною – близько 30 відс., разом з тією часткою викладачів, які задіяні в освітньому процесі. Відповідно це формує різні економічні ефекти, утворюється додана вартість, нараховується і виплачується
заробітна плата, вкладаються інвестиції, впроваджуються інновації, основні фонди
амортизуються, ну, і найважливіше – інституційні одиниці платять податки.

Таким чином, економічний потенціал університетських спільнот доповнює територіальний економічний потенціал, сприяючи розвитку всіх галузей економіки регіону.

Підтримую думку доповідачів, що регіональна економіка має бути організована так, аби освічені працівники могли застосовувати сучасні технології, виробляти затребувану продукцію, яка має надійні ринки збуту.

Ми свідомі того, що у світових рейтингах за показниками розвитку освіти Україна завжди посідала більш привабливі місця, ніж за показниками економічного розвитку. Але війна і спричинені нею міграційні процеси як внутрішні, так і зовнішні сприяли розвитку кризи державного управління системою освіти України.

Тому на нашій комісії розглядалась запропонована програма, комісія її підтримала, я підтримую особисто і прошу вас усіх підтримати пропозицію: розробити обласну комплексну програму залучення наукового потенціалу національних університетів Прикарпаття до соціально-економічного розвитку регіону. Однак необхідно внести кореляції і з тими програмами,  які вже існують, для того, щоб ці програми гармонійно співіснували між собою.

Дякую за увагу.

О.Сич. Шановні колеги! Завершуємо розгляд нашого питання. Більше немає записаних до обговорення.

Я тільки як коротку репліку хочу зауважити, що насправді у нас добра співпраця з усіма трьома національними університетами. Сьогодні вже прозвучало: у нас є спільні видавничі феноменальні проекти, ми виступали від обласного бюджету зі співфінансуванням міжнародних проектів і в університеті нафти і газу, Прикарпатському університеті. Ми виплачуємо стипендії студентам всіх університетів. На базі наших закладів охорони здоров’я практику здійснює національний медичний університет. Ми вже довший час, якщо не помиляюся, десь напевно від року 2011-го, оплачуємо оплату магістрів державного управління для співробітників органів місцевого самоврядування, депутатів тощо в університеті нафти і газу. Тобто, я можу продовжити цей перелік. У нас така співпраця достатньо добра і системна. Але ми би хотіли вивести її на новий рівень. І епіцентром цього рівня мала би бути, що ми й пропонуємо в проекті рішення, напрацьована комплексна програма, яка би мала бути згустком залучення наукового
інтелектуального потенціалу університетів до розвитку нашого регіону, до розвитку
Прикарпаття.

Колеги, якщо немає зауважень, пропозицій, ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.

За – 68, не голосували – 4: рішення прийнято.

Ну, і з таким невеличким порушенням нашого Регламенту саме в цій частині ми залишили місце, аби відзначити працівників наших трьох університетів в знак вдячності за нашу плідну співпрацю. Тому зараз ми зі Світланою Василівною вручимо ці обласні відзнаки, а дівчата нам зачитають перелік нагороджених.

Н.Зорій. Відповідно до розпоряджень голови обласної ради за значні особисті досягнення у навчально-виховній і науковій діяльності, багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток інновацій та інвестицій в регіоні Подякою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджується Кропельницька Світлана Орестівна – директорка проєктно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні “Агенти змін”, доцент кафедри фінансів економічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

(Оплески в залі).

Грамотою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджуються Зінюк Любов Любомирівна – начальниця відділу управління проєктами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

(Оплески в залі).

Максимович Ольга Володимирівна – директорка навчально-наукового центру “Карпатський інститут аналітики” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

(Оплески в залі).

За особливі заслуги в науково-педагогічній та науковій діяльності, досягнуті успіхи у підготовці висококваліфікованих фахівців, упровадження сучасних методів навчання та враховуючи значний особистий внесок у становлення і розвиток Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Подякою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджується Панчук Віталій Георгійович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри комп’ютеризованого машинобудування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

(Оплески в залі).

Грамотою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджуються:

Бережницька Уляна Богданівна – кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри прикладної економіки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

(Оплески в залі).

Роп’як Любомир Ярославович – доктор технічних наук, професор кафедри комп’ютеризованого машинобудування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

(Оплески в залі).

За активну співпрацю із закладами охорони здоров’я та впровадження інноваційних технологій в клінічну практику Подякою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджується Крижанівська Анна Євстахіївна – доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри онкології Івано-Франківського національного медичного університету.

(Оплески в залі).

Грамотою голови Івано-Франківської обласної ради нагороджуються:

Гудз Іван Михайлович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної та судинної хірургії Івано-Франківського національного медичного університету.

(Оплески в залі).

Тітов Іван Іванович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету.

(Оплески в залі).

О.Сич. Ще раз вітаю нагороджених і дякую за добру співпрацю.

Продовжуємо нашу роботу.

Наступне питання – “Про стан захворюваності на туберкульоз в області та діяльність протитуберкульозних закладів, аналіз загальної лікувальної мережі в області”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 17 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дзьомбак Володимир Богданович – в. о. директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

В.Дзьомбак. Щодо туберкульозу. У світі на туберкульоз хворіють майже 10 млн осіб, 2 млн помирає, а третина населення інфіковано бактеріями… мікробактеріями туберкульозу.

За останні три роки у світі і в переважній більшості областей України епідемічна ситуація з туберкульозу, на жаль, погіршується. І безпосередньо це також пов’язано з військовою агресією росії. Зокрема, хворих на туберкульоз відчутно побільшало і на Прикарпатті. Якщо порівнювати з минулим роком, з 2022 роком, то на 24 відс. збільшилась захворюваність на туберкульоз, а якщо говорити у порівнянні з 2019 роком, то захворюваність зросла на 62 відс. Загалом за минулий рік в області зареєстровано 493 випадки виявленого туберкульозу.

Я не буду зупинятись на статистичних даних, вони є в матеріалах. Хочу зупинитись над тими проблемами, які можемо вирішувати для того, щоб подолати туберкульоз.

Перш за все, перш за все, це є профілактика. Профілактика заключається… це є проведення щеплення, яке починається в пологових стаціонарах. За минулий рік відсоток щеплених у стаціонарах є 65 відс. при 85 відс. щеплень в області. В Україні це є менший показник. Пов’язаний він з тим, що у нас була недостатня кількість вакцини. На даний час ми стовідсотково забезпечені вакциною і ми можемо говорити про те, що це буде виправлено.

Також важливим у діагностиці є питання туберкуліну. Зараз проговорюємо з всіма центрами первинної медико-санітарної допомоги, щоб ми могли закупити туберкулін для того, щоб ми також могли діагностувати дане захворювання. Якщо ми… І також хочу наголосити на тому, що вся медична допомога хворим на туберкульоз є безплатною для пацієнтів та оплачується державою в рамках програми медичних гарантій.

Тобто, якщо ми зможемо вчасно діагностувати, ми можемо й ефективно туберкульоз лікувати. Завданням держави є те, щоби з  перших місяців від діагностики охоплено було понад 55 відс. лікування з першого дня, відколи діагностовано дане захворювання. І даний показник на 63 відс.: практично ми досягли показника державного, але й будемо його також покращувати.

О.Сич. Шановні колеги! Я прошу вибачення. Шановні колеги! У вас матеріали всі є, вони подані в плановому режимі.

Може перейдемо до запитань?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться, будь ласка.

Королик Михайло Михайлович.

М.Королик – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Шановний Володимире Богдановичу! Скажіть, будь ласка, а чим все-таки було зумовлено те, що в нашій області менше людей отримало ту вакцину? Я так розумію, це якийсь розподіл відбувався в Києві, чи закупівля була невчасно проведена? Все ж таки ви кажете, цього року ми забезпечені на 100 відс., є можливість  провакцинувати, а минулого не було. З чим це пов’язано? Перше питання.

А друге моє питання. Скажіть, будь ласка, а яка ситуація по даному захворюванню у місцях позбавлення волі? Бо наскільки відомо, велика частина в попередні роки людей якраз мали дане захворювання в таких місцях. Ну, скажіть, будь ласка. Дякую.

В.Дзьомбак. Стосовно забезпеченості пологових стаціонарів вакциною БЦЖ, вона була… по всій державі, ми бачимо, що по всій державі не було стовідсотково проведено це. Але так само в нас в області було це пов’язано… відсоток проведення БЦЖ також був і пов’язаний з численними відмовами батьків від проведення вакцинації. Над цим ми попрацювали і практично я думаю, що цього року ми вийдемо на нормальні показники. Тобто, це було періодично, якийсь момент було так, що не було забезпечення. Ми на це відреагували, ми перерозподіляли вакцину, але це не один з тих основних моментів стосовно відсотка вакцинації. І стосовно… стосовно, який відсоток захворюваності на туберкульоз у місцях позбавлення волі, на жаль, я не маю таких статистичних даних…

О.Сич. Федоришин Володимир Євгенійович, будь ласка.

В.Федоришин – депутатська фракція політичної партії “Європейська Солідарність”. Володимире Богдановичу, скажіть, будь ласка, згідно з цією статистикою ми зруйнували, зрозуміло, що туберкульозну службу по районах. Скажіть, що плануєте? Особливо ріст відбувається у Коломийському районі. Там закритий Коломийський фтизіопульмонологічний і Косівський. Що планується в цьому напрямку для покращення там роботи? І скажіть, скільки кадрового потенціалу зараз скорочено по районах і скільки залишено? Я то так почитав, десь більше 30 лікарів було в районах фтизіатрів. Чи є зараз потреба велика в районних центрах у відновленні посад? Тобто, що робимо для розвитку і для… особливо в Коломийському районі? І про всі райони, бо там немає ні одного туберкульозного диспансеру. З 6 закритих залишилось тільки 2 приєднані. Це Долинський і Тисменицький. Дякую.

В.Дзьомбак. Якщо говорити за розвиток закладів охорони здоров’я, які надають фтизіатричну допомогу, то проведено реформування, воно пов’язано з досягненнями безпосередньо у фармацевтичній галузі. І препарати ті, якими надається допомога на даний час пацієнтам, вони є значно ефективніші, і вони не потребують… з перших днів, коли пацієнт проходить лікування, вони дальше не потребують довготривалого, як раніше, лікувались по пів року, рік в стаціонарах, коли розпочато лікування, практично протягом місяця хворий, отримавши лікування, він не є заразний і може перебувати в домашніх умовах і продовжувати лікування. Саме з цим пов’язано реформування і згортання кількості стаціонарних відділень. І пацієнти самі говорять про те, що їм зручніше лікуватись, приймати препарати вдома.

О.Сич. Дебенко Ігор Богданович.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Шановний Володимире Богдановичу! Найперше дякую за досить такий структурований звіт. Але просто хотів у вас уточнити. Ми читаємо, що протягом 2021-2023 років збільшилась захворюваність на туберкульоз легень на третину, тобто, більше ніж на 30 відс., на деструктивний туберкульоз легень цей показник збільшився за три роки на 20 відс. У мене відповідно запитання: чи
повинна нас ця тенденція лякати, чи не потрібно нам “бити на сполох”? Це раз.

І друге питання. Судячи з цих даних, то якщо говорити про деструктивний туберкульоз, то найвищі показники ми бачимо на Коломийщині, про що тільки що згадував наш колега, і найвищий показник в області в Надвірнянському районі. При цьому, якщо говорити, то він корелюється 61 відс. проти середнього – 46 відс. Чому такі показники? Це друге  питання. Високі.

В.Дзьомбак. Я почав свою доповідь з того, що захворюваність на туберкульоз зростає у світі і в Україні. Ще три роки тому наша область по захворюваності на туберкульоз мала нижче середньоукраїнського показника. Все-таки пов’язуємо з військовою агресією, як я зазначив, тому що питання перебування, постійне скупчення людей у бомбосховищах, стреси, переживання, якісь моменти з харчуванням, це впливає так само на імунну систему, тому зростання в умовах війни є, в принципі, закономірним, і потрібно працювати над тим, щоб ми виявляли, швидко виявляли захворювання і починали лікування.

Якщо говорити за регіони, де збільшена кількість хворих на туберкульоз, в нас працює координаційна рада, і ми ці питання розглядаємо. Зокрема, на попередній координаційній раді…

О.Сич. Увімкніть мікрофон. Але лаконічно, будь ласка.

В.Дзьомбак. На попередній координаційній раді ми розглядали питання захворюваності на туберкульоз в Коломийському районі. Туди виїжджали спеціалісти. Є певні напрацювання. Проговорюємо з керівниками громад, і для того, щоб ми ці питання вирішили. Зокрема, є бачення Національної служби здоров’я, тому що у нас контрактовані по пакету з Національною службою здоров’я про надання допомоги фтизіатричним пацієнтам 32 заклади із 42. Все-таки бачення Національної служби, що буде входити в обов’язкове завдання лікування фтизіатричних пацієнтів на амбулаторному етапі, а не контрактування. Тобто, буде введено в обов’язки.

О.Сич. Колеги, запитання завершені. Дякую, Володимире Богдановичу.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає.

Ставлю тоді проект рішення на голосування за основу і в цілому.

За – 58, не голосували – 14: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про функціонування бібліотек та стан бібліотечної справи як галузі інформаційної, культурної та освітньої діяльності суспільства в Івано-Франківській області”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 18 – в окремій брошурі.

Доповідач: Бойко Тетяна Миколаївна – начальник управління культури, національностей та релігій обласної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка.

Т.Бойко. Вашій увазі пропонується до відома проект рішення “Про функціонування бібліотек та стан бібліотечної справи як галузі інформаційної, культурної та освітньої діяльності суспільства в Івано-Франківській області” за 2021-2023 роки.

Відповідно до Закону України “Про бібліотеки та бібліотечну справу” бібліотека – це інформаційний, культурний, освітній заклад, що має впорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації, та головним завданням якого є забезпечення  інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Згідно зі статистичними даними, які подали органи місцевого самоврядування
територіальних громад області, станом на 1 січня 2024 року в Івано-Франківській області мережа бібліотек складає 670, з яких 3 – обласні, 80 – міських, 587 – сільських та селищних, 49 пунктів видачі. В розрізі по районах мережа бібліотек складає так: Верховинський район включає 32 бібліотеки, Косівський – 47, Івано-Франківський – 234, Надвірнянський – 47, Коломийський – 168 та Калуський – 139.

Процес упорядкування бібліотечної мережі області відповідно до чинного законодавства “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України, останні три роки ще триває.

Станом на 2021 рік у нас було 718 бібліотек, у 2022-му – 687, у 2023-му – 670.

В порівнянні з 2021 роком у нас відбулося скорочення на 48 бібліотек. Здебільшого це пояснюється відсутністю фінансового ресурсу на оплату праці працівникам та забезпечення
належних умов праці, а також через недофінансування місцевих рад на галузь культури.

Облікова кількість штатних працівників, які забезпечують діяльність бібліотек, складає…

О.Сич. Я прошу вибачення. Кажуть депутати, що матеріали мають і готові вже працювати по запитаннях і по обговоренню.

Колеги, чи є запитання до доповідачки? Є. Запишіться, будь ласка.

Слободян Любомир Ярославович.

Л.Слободян – депутатська фракція “Батьківщина”. Ми ознайомились зі звітом. Насправді, і мені довелося бути учасником і присутнім на багатьох засіданнях саме в бібліотеках: на зустрічах, на виставках, на відкритті, оприлюдненні монографій. І велике спасибі, звичайно, цим невтомним працівникам нашим, саме бібліотекарям, і велике спасибі департаменту, який підтримує цю роботу.

У мене більше таке технічне питання. На одному з виїзних засідань, коли ми опрацьовували роботу бібліотек, було питання щодо аналізу бібліотечного фонду, а саме: вилучення забороненої літератури, вилучення “радянщини”, так званої, вилучення російської літератури і літератури, яка не несе ніякого навантаження, окрім як макулатура. Чи зроблена така робота, чи здані, і чи контролюєте ви цей процес?

Т.Бойко. Так, дана робота… Дякую за запитання. Дана робота у нас зроблена.

У звітному періоді бібліотеки проводили очищення фондів згідно рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, а також застарілих і фізично зношених у бібліотеках області було вилучено 1000 документів книг періодики. У 2021 році було 2 млн 337 тис. книг, з них 819 тис. – російськомовних видань; у 2022 році – 1 млн 320 тис., з них 478 – російськомовних видань; у 2023 році – 560, з них 338 – російськомовних видань. Дякую.

О.Сич. Тебешевська Оксана Степанівна.

О.Тебешевська – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Я хотіла би запитати таке. Звісно, бібліотечні фонди значно зменшились. Скажіть, будь ласка, які шляхи їх поповнення зараз ви бачите?

Т.Бойко. Дякую за запитання. Кожного року управління культури виділяє кошти на поповнення бібліотечних фондів, а саме… Також ми залучаємо кошти міжнародних донорів. Станом на 2024 рік ми передбачили на поповнення літературних фондів 300 тис. гривень. Це є дуже мало, але будемо працювати, будемо вдосконалювати щодо поповнення.  

О.Сич. Колеги, запитання завершені. Дякую, Тетяно Миколаївно. Будь ласка, займіть своє місце в залі.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запишіться, будь ласка.

Корнелюк Мирослава Мирославівна.

М.Корнелюк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дякую. Шановна президіє, дорогі колеги, запрошені! Насправді дане питання не випадково виникло у нас на засіданні сесії обласної ради. Ми дякуємо за підтримку у книговиданні згідно обласної програми, яку ми власне приймали. Дякую щиро депутатам обласної ради, які презентують свої книги в наших книгозбірнях, адже саме цим ми популяризуємо українську книгу.

Але левову частку насправді наших книг ми маємо від Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, маємо від інституту книги і від нашої, звичайно, благодійності, адже є один день в рік – День дарування книг. Не забуваймо про це.

Хочу подякувати насправді і сказати, що значимість установ культури в умовах війни зараз як ніколи потрібна, адже наші бібліотеки стали багатофункціональними: хабами, волонтерськими, вони зараз стали зустрічами з психологами, з військовими… піднімаються великі такі проблемні питання як безбар’єрність, як ментальне здоров’я. І дякую за підтримку, за зміцнення матеріально-технічної бази, тому що я бачу, що наші депутати не стоять осторонь підтримки закладів культури, адже саме в рамках виконання культури… програми “Культура Івано-Франківщини” на 2022-2026 роки на зміцнення матеріально-технічної бази у нас, звичайно, відсутнє фінансування. Так, звичайно, кожна бібліотека у територіальній громаді має місце на модернізацію, і в цьому також є питання.

З даного питання наша профільна комісія мала виїзне засідання, і ми бачили, як функціонують бібліотеки в територіальних громадах, як вони працюють. І я дуже прошу органи місцевого самоврядування не економити і не скорочувати працівників бібліотек, тому що втратити ми можемо набагато більше.

Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

О.Сич. Дебенко Ігор Богданович.

І.Дебенко – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Шановні колеги-депутати, шановний голово! Власне, дотепер знаходжуся під приємними враженнями від презентації і виступу-співдоповіді Ігоря Євгеновича Цепенди, і в цьому ж контексті хотів би також подякувати управлінню культури за той звіт, який вони підготували в контексті даного питання. Насправді там гарна інформація, але я би не хотів, щоб ми це питання розглядали просто через те, що воно є планове, а звернути увагу на низку проблем.

Найперше, і це відзначалось, те, що щороку кількість бібліотек в нашій області зменшується в середньому на 20-30 в рік. Якщо у 2021 році їх було 718, станом на 1 січня цього року залишилось 670, при цьому 6 з них є аварійні, 100 потребують невідкладного капітального ремонту, 124 функціонують без системи опалення.

Стосовно технічного забезпечення, адже ми розуміємо те, що сучасна бібліотека – це не лише книги, це в тому числі і можливість з ними працювати онлайн. Так ось, стосовно комп’ютерів. З 670 бібліотек комп’ютери станом на сьогодні є лише у 261 бібліотеці, в 410 бібліотеках їх взагалі немає жодного, причому 401 з них знаходиться в сільській місцевості. Всього ж у нас в області на цих 670 бібліотек припадає всього 701 комп’ютер. Якщо врахувати, що в трьох наших обласних бібліотеках їх є 118, то ми можемо розуміти, що в середньому на інші бібліотеки припадає 2,5 комп’ютера на бібліотеку, на сільську – 1,5.

Мультимедійне обладнання. Ми говоримо про те, що багато заходів сьогодні відбувається в бібліотеках, і це дійсно класно, і це гарно. Відсутнє мультимедійне обладнання у 630 бібліотеках області. Є лише 107 одиниць на 39 бібліотек. Комп’ютери для користувачів, оскільки не всі комп’ютери, які в бібліотеках є, вони призначені по своєму функціональному статусу для роботи користувачів. Так ось, для користувачів, це інформація зі звіту, немає взагалі комп’ютерів в 451 бібліотеці, 430 з них – в сільській місцевості.

Там, де є, в селі це 154 бібліотеки, в середньому те, що я казав, 1,46 комп’ютера на бібліотеку.

Книжковий фонд наш становить станом на сьогодні 6,2 млн гривень. Прошу додати ще хвилину буквально.

О.Сич. Дайте завершити.

І.Дебенко. 4,5 з цих мільйонів є українською мовою, 1,6 млн – іноземною мовою, і те, що відзначалось, 338 тис. з них – це російськомовні видання.

Стосовно поповнення і наповнення бібліотечних фондів, шановні колеги-депутати, минулого року сумарно з місцевих бюджетів області… Ми, звичайно, розуміємо, в яких умовах ми зараз живемо, в країні війна, але ми боремося за нашу ідентичність в тому числі… було виділено сумарно 2,8 млн гривень. Якщо відмінусувати, що з обласного бюджету по програмі книговидання було спрямовано 1,5 млн гривень, відповідно в середньому громада спрямовує на наповнення та оновлення бібліотечних фондів близько 20 тис. гривень на рік, в середньому. За цей час було придбано і оновлено 15,66 одиниць, я так розумію, що у звіті просто помарка, і очевидно, там йде мова про тисячі одиниць бібліотечних фондів.

Відповідно складно говорити  про те…

О.Сич. Ні, більше хвилини не буде. Треба вміти говорити лаконічно, тим більше, перечитуючи інформацію, яка є.

Шановні колеги! Ну, я єдине, що на продовження можу сказати, що насправді тенденції дуже тривожні. І я хотів би, щоб в першу чергу люди, відповідальні за діяльність бібліотек, це зрозуміли і працювали на випередження. Неухильно кількість бібліотек скорочується. Я пригадую, як менше 10 років тому назад, коли починались процеси об’єднання громад, у цій залі присутній тепер депутат Михайло Іваночко піднімав питання, що в об’єднаних громадах будуть зникати бібліотеки. Його тоді піднімали на кпини колеги. Він же не виступав проти об’єднання громад, він казав, що будуть проблеми. І він правий. Сьогодні вже напевно добра сотня бібліотек зникли. Я не кажу, що вони всі потрібні, бо в багатьох населених пунктах їх вже роками ніхто не відвідує. Але я кажу про те, що всі бажаючі читати книжки мають право на задоволення своєї потреби. І тому треба думати наперед, навіть якщо оптимізовувати, то як ці потреби в населених пунктах задовольнити? Я колись, коли був в уряді, я це питання вивчав, зокрема хороший скандинавський досвід, коли їздять бібліоавтобуси по графіку по селах з попередніми замовленнями, добре налагоджена логістика, комп’ютерний аналіз і все решта, і все решта. Знову ж таки закупівля літератури… Ну, це сором! Крім обласного бюджету, майже ніхто не видає грошей на закупівлю літератури.

Так, сьогодні рівень читання впав, але є люди, які хочуть читати, і вони мають, знову ж таки, право на задоволення своїх бажань.

Тому це говориться з єдиною метою: відповідальні за цю роботу, випереджайте час і події, не “гасіть пожежі”, які виникнуть потім, і можливі проблеми, а йдіть на випередження.

Колеги, не було зауважень, пропозицій до проекту рішення. Будь ласка. Є ще Роман Володимирович, хоче слово, Ткач. Будь ласка.

Р.Ткач. Олександре Максимовичу! Ну, дивіться, це якраз по проекту рішення. Я не буду виступати. Після слів Ігоря Богдановича і ваших, то може ми все-таки хай би хоча рекомендаційного характеру, якщо би ми тут наше рішення написали: рекомендувати головам ОТГ, там, умовно, зберегти існуючу мережу, забезпечити ремонт. Нехай це буде рекомендаційно. Бо це вийде так… Ігор Богданович добре сказав, ми прослухали, добрий звіт, ми маємо інформацію. А далі? Хоч вони й не прислухаються, але принаймні, це дійсно питання завтрашнього дня і буття української нації. Давайте продумаємо зараз, щоб тут все-таки пункт щодо рекомендацій: матеріальна база, поповнення бібліотечного фонду і так далі, і так далі. Дякую.

О.Сич. Ну, я думаю, що це абсолютно адекватна пропозиція, внести… бо рекомендація не зобов’язує, але ми просто звертаємо увагу, ну, не головам, рекомендувати територіальним громадам області докласти зусиль до збереження мережі, матеріально-технічного оснащення та поповнення бібліотечних фондів. Я думаю, що це зайвим не буде. А коли вже будемо технічно виписувати до підпису проект рішення, подумаємо, як правильно це все прописати.

Добре, колеги, в такому разі, якщо є пропозиція, я ставлю проект рішення за основу.

За – 58, не голосували – 13: рішення прийнято.

І пропозицію, яка прозвучала, поставити її пунктом 2, а потім редакцію відшліфуємо. Прошу визначатись.

За – 60, не голосували – 11: рішення прийнято.

І проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції.

За – 59, не голосували – 12: рішення прийнято.

Колеги, наступне питання – “Про погодження лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань на 2024 рік”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 19 – в окремій брошурі.

Доповідає Поціхович Роман Іванович – заступник начальника Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства – начальник відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, лаконічно.

Р.Поціхович. Шановні депутати! Вам представлено проект рішення “Про погодження лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань на 2024 рік”.

Прошу підтримати і додаток 1, і додаток 2 до цього рішення, де якраз передбачені ці ресурси для заготівлі.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка.

Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Четвертий чи п’ятий рік поспіль я задаю одне питання. Бо дехто ставиться до цього… ну, ми затвердили ліміти і таке собі. Якщо ми затверджуємо ліміти, ці ліміти вами розраховані, але це коштує гроші.

Тому у мене питання чи до департаменту фінансів, чи до вас. От за минулий рік скільки сплачено… там йде розподіл коштів… Скільки сплачено коштів за вторинні ресурси, затверджені нашими лімітами: за гриби і так далі, і так далі? Ви можете дати відповідь?

Р.Поціхович. Можу.

Р.Ткач. Прошу.

Р.Поціхович. В минулому році було заготовлено 42 тонни грибів…

Р.Ткач. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. 42 тонни було заготовлено грибів і сплачено в місцеві бюджети 150 тис. 340 гривень, то за гриби. В середньому за 1 кг – 3,5 грн сплачується…

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Бо в тому році був неурожай, в цьому році буде урожай.

Р.Поціхович. Не було урожаю грибів…

Р.Ткач. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. Зрозумійте, ці…

Р.Ткач. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. Такий порядок, така процедура.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. Гроші йдуть у місцеві ради.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. Кажу: за гриби – 150 тис. гривень, заготовлено було 55 тонн ягодів, 131 тис. гривень за заготівлю чорниць було сплачено у місцеві бюджети за рік, минулий.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Так чорниці цілий рік не ростуть, зимою вони не ростуть.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, звичайно, що… питання абсолютно предметне, ніхто нічого не порахує, бо всі розумієте, що так закон вимагає затвердити, ми затверджуємо. Ну, хто порахує, скільки люди грибів зібрали?

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. І чи вони за це сплатили?

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Напевно, якісь контролюючі державні органи мали би бути, контролювати це все, фіксувати, все решта.

Добре, колеги, запитання… Є ще запитання. Виноградник Тарас Теофілович, будь ласка.

Т.Виноградник. Дякую. Ну, результат спілкування з Романом Володимировичем – він випередив практично питання. Оскільки він згадав за гриби і ягоди, я хочу…  ви правильно сказали, їх тяжко порахувати, скільки виходять з кошиками, виносять і тому подібне. Але є такий показник, як ялинки: 13 тис. 950. Куди ці кошти поступають? В яку громаду? І в яких об’ємах? Будь ласка, скажіть.

Р.Поціхович. Кошти за ялинки поступають лісогосподарським підприємствам, там у розрізі є користувачі, тобто, постійні лісокористувачі, вони мають на своїх плантаціях або під лініями електропередач, їх зрубують, кошти йдуть… ці кошти якраз у місцеві бюджети не йдуть, а йдуть на рахунки тих користувачів, які використали той  посадковий матеріал. А всі інші кошти йдуть на рахунки сільських рад.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. В середньому реалізаційна ціна однієї ялинки була 140 гривень.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. Річної ялинки, так.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Р.Поціхович. Ні, ну…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Роман Володимирович наперед замовляє до нового року за 140 гривень ялинку.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Друзі!

Р.Поціхович. Чим вища ялинка, тим вища ціна, то вже формує її той, хто вирощує.

О.Сич. Тарас Теофілович, є ще питання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Колеги, запитання завершились.

Чи є пропозиції до проекту рішення? Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 59, не голосували – 12: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про реформування комунального лісового господарства
Івано-Франківської області шляхом зміни засновника спеціалізованих комунальних агролісогосподарських підприємств, перейменування їх, затвердження статутів у нових
редакціях, положень про наглядові ради та складу наглядових рад”.

Проект рішення номер 20 – в окремій брошурі.

Доповідач: Рошко Юрій Юрійович – начальник відділу з питань земельних відносин та природних ресурсів виконавчого апарату обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Юрій Юрійович.

Ю.Рошко. Доброго дня, шановна президіє, шановні депутати! Пропоную до вашого розгляду проект рішення “Про реформування комунального лісового господарства Івано-Франківської області шляхом зміни засновника спеціалізованих комунальних агролісогосподарських підприємств, перейменування їх, затвердження статутів у нових редакціях, положень про наглядові ради та складу наглядових рад”.

Перед початком розробки даного проекту рішення був проведений короткий аналіз роботи наших підприємств, за результатами якого розроблено покроковий план його реформування. Всього визначено чотири основні кроки. Крок перший – це приведення у відповідність нормативно-правової бази. Всі ми знаємо, що рішенням Івано-Франківської обласної ради від 26.09.2000 року “Про реформування лісового господарства система АПК області” було створено обласне комунальне агролісгосподарське підприємство “Івано-Франківськоблагроліс”, надалі це ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”.

ОКП “Івано-Франківськоблагроліс” своїм наказом від 6 числа… від 06.07.2001 року створив чотири спеціалізовані агролісгоспи і одне спеціалізоване агролісництво як окремі юридичні особи комунальної власності. Тобто, комунальне підприємство створило 5 комунальних підприємств.

Провівши юридичні консультації, прийшли до висновку, що оптимальним рішенням для приведення в юридичну площину роботи наших підприємств є зміна засновника спеціалізованих комунальних агролісогосподарських підприємств. Зміну засновника проводимо своїм рішенням шляхом виключення ОКП “Івано-Франківськоблагроліс” зі складу засновників та включення Івано-Франківської обласної ради до складу їх засновників.

Уповноваженим органом управління комунального підприємства стає наглядова рада, яка діє на підставі положення про наглядову раду, створюється з числа депутатів та затверджується обласною радою. У складі наглядових рад є представники всіх фракцій. Склад та голови наглядових рад пропонуються до вашого розгляду в даному проекті рішення.

Всі ці зміни прописані у положенні про наглядові ради в нових редакціях статутів та пропонуються до затвердження.

Згідно статутів у нових редакціях наглядова рада також вносить пропозиції до обласної ради щодо призначень на посади, звільнення з посад виконувачів обов’язків директора та
директора.

Рішення про зміну власника стосується 4 комунальних спеціалізованих підприємств. Це Богородчанське, Долинське, Коломийське та Снятинське.

Надвірнянський спеціалізований агролісгосп залишається у підпорядкуванні ОКП “Івано-Франківськоблагроліс” та вивчається питання його реформування за окремою процедурою.

Особливу увагу хочу приділити ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”. Йому надається ряд функцій, необхідних для контролю за ефективною роботою даних підприємств, зокрема: планування, організація, визначення основних напрямків діяльності підприємств, розробка проектів перспективного розвитку, здійснення контролю за дотриманням правил лісокористування та лісовідновлення, ведення лісовпорядкування, державного лісового кадастру, обліку, моніторингу інвентаризації лісів, використання земель лісового фонду відповідно до їх цільового призначення та інші функції. ОКП стає центром координації та розвитку спеціалізованих агролісогосподарських підприємств, метою якого є забезпечення раціонального використання лісових ресурсів, підвищення продуктивності лісових насаджень, охорона та захист лісу для майбутніх поколінь.

Цей проект рішення був переданий на розгляд всім фракціям та розроблений з врахуванням зауважень та доповнень, які були внесені депутатами в процесі обговорення. Також даний проект рішення пройшов розгляд у двох постійних комісіях з питань аграрної політики, з питань комунального майна, отримав підтримку, був виставлений також на сайті обласної ради. Зауважень та доповнень не надходило.

Крок номер 2: пропонується проведення аудиту господарської діяльності наших підприємств. Після закінчення першого кроку та прийняття рішення про реформування необхідно провести аудит діяльності наших підприємств, оцінити всі сильні та слабкі сторони, закінчити інвентаризацію земель лісогосподарського призначення, де це необхідно, розібратись з усіма незареєстрованими спірними ділянками. На сьогоднішній день це є 210 ділянок загальною площею 635 га.

Дуже важливо для роботи наших підприємств – проведення лісовпорядкування. Це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації і науково обгрунтованого ведення лісового господарства, охорони і захисту лісу, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної, всебічної інформації про лісовий фонд. Без проведення лісовпорядкування підприємство не може вести свою діяльність, тобто вести свою господарську діяльність.

Кроком третім пропонується розробити план довгострокового розвитку спеціалізованих комунальних підприємств. На основі проведеного аудиту необхідно розробити довгострокові плани розвитку підприємства, а це завчасно розроблена система заходів, що передбачає цілі, зміст, обсяг, методи, послідовність і строки виконання робіт по виробництву і реалізації
продукції. План дозволяє підприємству оцінити, на скільки реальне досягнення поставлених цілей.

Розробка довгострокового плану прописана в проекті рішення про реформування пунктом 23. Тобто, “наглядовим радам протягом 6 місяців необхідно розробити та подати на розгляд постійних комісій з питань аграрної політики та з питань бюджету довгостроковий план розвитку підприємства”.

Кроком четвертим пропонується впровадження системи звітності та аналізу роботи.

Після розробки плану довгострокового розвитку необхідно обов’язково запровадити систему звітності та аналізу,  адже вона є джерелом інформаційного забезпечення для прийняття оптимальних рішень… прийняття оптимальних управлінських рішень.

Хочу зауважити, що процес реформування буде потребувати багато зусиль та координацію роботи всіх структурних підрозділів, але після впровадження всіх цих кроків прогнозується зростання виробництва орієнтовно на 25 відс., що дозволить вести господарську діяльність спеціалізованих комунальних підприємств без підтримки обласного бюджету.

Дякую за увагу.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Запишіться, будь ласка.

Волошин Сергій Ярославович.

С.Волошин. Доброго дня, підкажіть, будь ласка. А чому до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу застосовується якась спеціальна процедура? Це перше питання. І прошу поінформувати, що це за процедура. Дякую.

Ю.Рошко. Ця процедура… ми зараз поки що вивчаємо дане питання, оскільки ми знаємо, що Надвірнянський спеціалізований агролісгосп має велику заборгованість на сьогоднішній день, це більше 15 млн гривень, і просто ми вивчаємо процес, як правильно поступити з тими боргами, як вирішити це питання. Ця процедура додатково розробляється, ми будемо приймати рішення, яким чином…

О.Сич. Треба розібратись з боргами, з їх можливою реструктуризацією, щоб не довелося нам з бюджету зараз платити ці кошти. Тому треба детальніше вивчати процедуру, що і як зробити.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, в будь-якому разі це через нас буде йти.

Колеги, більше запитань немає. Чи є участь в обговоренні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка, запишіться. Присідайте, будь ласка, Юрій Юрійович.

Книшук Орися Володимирівна. Будь ласка.

О.Книшук – депутатська фракція “Батьківщина”, голова постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій. Добрий день!
Реформа – це завжди складно, це завжди проблемно, але без реформи немає розвитку і поступу вперед. Пригадую, як десь 20 років тому відбувалось реформування сільського господарства. І тільки, між іншим, Івано-Франківська область була однією з перших, і жителі Прикарпаття першими отримали державні акти на землю. І хоча це дві різні галузі і по території, і по виду бізнесу, але все-таки саме ота… саме той перший крок, який запропонований, що утворити чотири комунальних підприємства – Снятинське, Коломийське, Богородчанське і Долинське, і таким чином саме лояльніше і саме ліберальніше реформування. І вважаю, що це буде тим моментом, який дасть змогу залучити в майбутньому інвесторів і зробити галузь не тільки прибутковою, але й конкурентоспроможною.

Тому прошу депутатів підтримати даний проект рішення. Дякую.

О.Сич. Колеги, обговорення завершено. Немає пропозицій, зауважень до проекту рішення, тому ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.

За – 65, не голосували – 6: рішення прийнято.

Наступне, пов’язане питання, – “Про затвердження Порядку передачі земель лісового фонду спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у комунальну власність територіальних громад в особі сільських, селищних, міських рад”.

Проект рішення номер 21 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Рошко Юрій Юрійович – начальник відділу з питань земельних відносин та природних ресурсів виконавчого апарату обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань
комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Постійна комісія з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій.

Пропозиції – у цій же брошурі.

Будь ласка, Юрій Юрійович.

Ю.Рошко. Шановні депутати! Пропоную до вашого розгляду проект рішення “Про затвердження Порядку передачі земель лісового фонду спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у комунальну власність територіальних громад в особі сільських,
селищних, міських рад”.

Дане питання обговорювалось на попередній сесії. Також до обласної ради звернулись 10 територіальних громад, які готові прийняти в комунальну власність землі лісового фонду.

Слід зауважити, що цей проект рішення тісно переплітається з попереднім, адже ми
повинні врахувати наслідки, які можуть виникнути в результаті необгрунтованої передачі земель лісового фонду, що може суттєво вплинути на результати діяльності наших агролісогосподарських підприємств.

Тому на засіданні комісії було внесено пропозицію до проекту рішення, яка передбачає отримання погодження уповноваженого органу відповідного комунального спеціалізованого агролісгоспу на передачу земель громадам. Також додатково пропонується кожне звернення розглядати індивідуально з врахуванням характеристики лісового фонду, спроможності громад вести лісогосподарську діяльність та можливість фінансування проведення лісовпорядкувальних робіт, рубок, догляду за лісом та інших заходів, передбачених Лісовим кодексом.

Враховуючи вищенаведене, пропонується розглянути механізм передачі земель лісового фонду, який містить перелік документів, необхідних для передачі, а також сам процес передачі земель лісового фонду спільної власності у комунальну власність.

На основі вивчених матеріалів та матеріалів лісовпорядкування сільською, селищною,
міською радою приймається рішення про готовність взяття в комунальну власність земель лісового фонду. Готується необхідний пакет документів згідно з додатком до проекту рішення та передається до обласної ради.

Голова обласної ради скеровує подані матеріали на розгляд постійних комісій з питань аграрної політики та з питань комунального майна. На основі пропозицій, наданих постійними комісіями, розробляється проект рішення та подається на розгляд до обласної ради. В разі
прийняття рішення обласною радою про передачу створюється комісія з питань прийняття-передачі земель лісового фонду спільної власності у комунальну власність.

Після підписання акту приймання-передачі охорона, захист та відтворення лісів забезпечується громадами.

Проект рішення пройшов розгляд на двох комісіях: з питань аграрної політики та з питань комунального майна. Комісія з питань аграрної політики надала свої пропозиції. На мою думку, вони є слушними і є певним запобіжником стабільної роботи наших агролісогосподарських підприємств. Дякую за увагу.

Прошу підтримати.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення, крім тих, які висловила комісія?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу.

За – 65, не голосували – 6: рішення прийнято.

І ставлю на голосування пропозиції комісії. Вони у вас роздані. Будь ласка, гляньте ще раз і визначайтесь.

За – 64, не голосували – 7: рішення прийнято.

І ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції.

За – 67, не голосували – 4: рішення прийнято.

Колеги, наступне питання – “Про роботу державного підприємства “ДОРОГИ
ПРИКАРПАТТЯ”.

Питання – планове.

Проект рішення номер 22 – в окремій брошурі.

Доповідає Вітовська Леся Василівна – в. о. директора державного підприємства “ДОРОГИ ПРИКАРПАТТЯ”.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Л.Вітовська. Доброго дня, шановні присутні! Державне підприємство “ДОРОГИ
ПРИКАРПАТТЯ” є балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення загальною протяжністю 2955 км, в тому числі на нашому балансі перебувають 722 мости та трубні переїзди – 3394.

В минулому році за рахунок коштів субвенції з державного бюджету було передбачено кошти в сумі 358 млн 494  тис. гривень, з них 333 млн 494 тис. гривень – кошти, передбачені на експлуатаційне утримання, та 25 млн гривень – кошти, передбачені на капітальний ремонт.

З вищезазначеної субвенції державним підприємством “ДОРОГИ ПРИКАРПАТТЯ”
освоєно 348 млн гривень, кошти на експлуатаційне утримання освоєні в повному обсязі, кошти на капітальний ремонт – є залишок коштів в сумі 15,3 млн гривень.

Крім того, за рахунок залишку субвенції попередніх років у розмірі 55 млн гривень було використано в повному обсязі на експлуатаційне утримання доріг.

Також до фінансування ремонтів доріг місцевого значення області долучились 18 територіальних громад, які виділили кошти в сумі 124,7 млн гривень, з яких було освоєно 123,7 млн гривень. Крім того, на утримання доріг області передбачені були кошти з обласного бюджету в розмірі 50 млн 274 тис. гривень, з яких освоєно 50,1 млн гривень.

Зважаючи на катастрофічний стан автомобільних доріг, крім того, системне недофінансування, ці суми значно малі і для підтримання доріг в проїзному стані. Протягом 2023 року нами влаштовано у вирівнюючому стані 48 км доріг, проведено ямкового ремонту на площі понад 63 тис. м², також влаштовано 782 гебіонні ящики, влаштовано бар’єрне огородження – понад 1,5 км, також встановлювались дорожні знаки, крім того, відремонтовано дорожнє покриття на 21 мостовому переході.

Станом на зараз, на 2024 рік, на жаль, субвенція з державного бюджету ні на ремонт, ні на утримання доріг місцевого значення не передбачена.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідачки? Запишіться, будь ласка, для запитань. Забагато рук, я бачу, піднімається. Люди, певно, думають, що вже голосувати треба.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, грошей все одно немає, чого питати? Ооо, Слободян Любомир Ярославович. Сьогодні Слободян Любомир Ярославович хоче перебрати лаври Манолія Піцуряка.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

Л.Слободян – депутатська фракція “Батьківщина”. Дякуємо за коротку, але вичерпну доповідь. Ми розуміємо, що зараз немає фінансування, і мабуть зараз для вашого підрозділу найкращий час – це думати про майбутнє. Адже одразу після нашої перемоги у нас постане питання стратегічного плану – розвиток доріг Прикарпаття.

Через то у мене два коротенькі питання. Перше питання. Чи ви працюєте зараз над оновленням такого плану розвитку стратегічного розвитку доріг Прикарпаття з врахуванням тих змін? Ми ж знаємо, зараз дуже багато постанов Кабінету Міністрів щодо реформи в охороні здоров’я, в освіті, і у нас будуть величезні проблеми з віддаленими селами і з тими громадами, які не мають достатнього фінансування.

Л.Вітовська. Ми працюємо над і стратегічним планом. В критичний момент у нас, в
період війни, не здійснюється капітальний ремонт. Крім того, відсутність фінансування навіть на елементарне експлуатаційне утримання не дає можливості скласти якогось стабільного плану, оскільки процентів 70 доріг станом на зараз потребують саме капітального ремонту. Якщо протягом року нами не буде вжито елементарних заходів по збереженню ряду доріг, тобто, це буде доходити до 80, навіть 90 відс.

Є ключові артерії, це, в першу чергу, дороги обласного значення і так само дороги у
гірських районах, які при наявності фінансування і особливо капітальних видатків, будуть ремонтуватись в першу чергу.

О.Сич. От мене цікавить, Любомире Ярославовичу. Ви коли сказали, що треба думати про майбутнє, ви що, штовхаєте до відповідної партії, чи що?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Королик Михайло Михайлович.

М.Королик – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, ми бачимо згідно інформації, яка надана вами, що 124 млн гривень було співфінансування з територіальних громад. А чи робились дороги в тих громадах, які не мали змоги дати співфінансування? І якщо робились, то за яким принципом?

Це перше питання. Друге питання: скільки доріг було зроблено на теренах Галицької громади, враховуючи, що минулого року ми відзначали 1125 років згадки про Галич?

Ну, і якщо чесно, у мене є до вас побажання, щоб звіти не були такі узагальнені. Нам би було всім цікаво, де конкретно і за які гроші були зроблені дороги. А то так загальна сума, відсотки… З цих даних не можна знати і розуміти, де були зроблені дороги. Якщо ці дороги були зроблені заради військових або там, де засекречена інформація, я розумію. Але якщо це робились дороги в громадах чи на теренах області, люди про це мали би знати.

Л.Вітовська. Роботи виконувались незалежно від того, чи давала громада співфінансування, чи ні. В першу чергу, виконувались роботи в громадах, які давали співфінансування. Крім того, в залежності від стану і критичності роботи виконувались і в тих громадах, які не мали фізично можливості здійснити співфінансування.

Що стосується Галицької громади, був проведений ремонт двох автомобільних доріг. Третю дорогу, яку хотіла Галицька громада відремонтувати, на жаль, в межах експлуатаційного утримання відремонтувати неможливо, вона потребує виключно капітального ремонту.

О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник. Дякую. Леся Василівна, дуже дякую вам за доповідь, інформацію надану. Перш за все, хочу подякувати за дотримання слова і Світлані Василівні за те, що за 30 років незалежності в Переріслянській громаді було здійснено ремонт дороги 090101. Але в той же час хочу зрозуміти. Ви працюєте у складних умовах, держава перебуває в складних умовах: війна агресора.

Дивіться: у 2015 році попереднє скликання сесії обласної ради прийняло звернення до обласної адміністрації щодо розробки положення щодо використання піщано-гравійної суміші. Як ніколи в цей військовий час, воєнний стан, держава знаходиться, голови громад можуть використовувати піщано-гравійну суміш під вашим патронатом, щоб цей процес був контрольований, а також не здійснювались правопорушення, які б граничили з умовами або вимогами кримінального кодексу.

Чи ви використали цю можливість? Чи ви звертались за такою можливістю, щоб у воєнний час можна було використовувати для ремонту доріг місцевого значення, комунальних доріг піщано-гравійну суміш? Дякую.

Л.Вітовська. На жаль, навіть не дивлячись на воєнний стан, станом на зараз не дозволено видобуток піщано-гравійної суміші. Тобто, це не вирішує ДП “ДОРОГИ ПРИКАРПАТТЯ”, і, на жаль, у нас немає  таких повноважень: здійснювати контроль.

Заборона видобутку піщано-гравійної суміші, особливо руслорегуляційні роботи, вкрай негативно відображаються і на нашому господарстві, тому що в останні роки має місце заростання русел річок, і при будь-якій повені все, що є в ріках, зупиняється на опорах мостів. Крім того, через відсутність руслорегуляційних робіт змінює русло річка, і ріки, які проходять вздовж автомобільних доріг, вимивають, що мало місце і минулого року у Верховинському районі, тобто, повністю виривають дорожнє покриття. На жаль, ми неодноразово проговорювали, що це було б вкрай важливо дозволити під особливим контролем, але це не є повноваження
ДП “ДОРОГИ ПРИКАРПАТТЯ”.

О.Сич. Олександр Леонідович хоче вклинитись, так? Прошу, включіть мікрофон.

О.Шевченко. Дякую, пане голово. Знаєте, якесь відношення до доріг я у своєму житті мав, тому хочу сказати те, що зараз відбувається відсутність обслуговування доріг практично державних і місцевих, воно призведе до ще більших збитків, ніж ті гроші, які можна було би потратити на їх обслуговування. Ну, окей, владі видніше, якщо немає грошей, то нема. Але я багато років поспіль піднімав питання, і воно нічим не закінчилось, тому що в тій сфері все було дуже зарегульовано різними процесами. Це якраз видобування місцевих матеріалів.

Те, що пані Леся, я її перший раз бачу, чув багато, і вже нарешті побачив. Може я просто не зауважував, але місцеві матеріали – то якраз те, що суттєво змінить позитивно ситуацію. В гірській місцевості є в різних регіонах достатньо матеріалу, який підходить для будівництва доріг. Так само і регулювання русел… (Без мікрофона).

О.Сич. Увімкніть мікрофон.

О.Шевченко. Так само і регулювання русел рік – це абсолютно нормальна європейська і світова практика. Більше того, наші ріки, коли перетікають за межі кордону, наприклад, з Білорусією, там активно, сміючись над Україною, добувають той камінь, який принесла вода саме в Румунію, Угорщину і в другі країни. На жаль, це все у нас зарегульовано якимись дуже багатьма питаннями, які теж зв’язані, напевно, з якимись речами, які називаються “корупція”.

Тому, якщо, звичайно, в такій складній ситуації можна якось вирішити питання і на зараз, і на потім видобування різноманітного матеріалу, який буде для доріг, можливо, там перемелювання, тому що багато всяких дробілок є, і відповідно здешевлення цього матеріалу – це і зараз, і надалі покращить і суттєво збільшить об’єми виконаних робіт. Тому що сьогодні ті організації, які видобувають, вони є, як правило, дуже зарегульовані… (Без мікрофона).

О.Сич. Книшук Богдан Петрович.

Б.Книшук – депутатська фракція “Батьківщина”. Леся Василівна, в минулому році, на початку року, Матеївецька громада на ваші… не на ваші, перепрошую, на рахунки ДП “ДОРОГИ ПРИКАРПАТТЯ” перераховує 3 млн гривень. В кінці року ці 3 млн гривень вертаються знову ж на рахунки Матеївецької громади.

У мене просте питання. Скажіть, будь ласка, якщо цього року громада дальше вам перерахує кошти, чи ви зробите той самий об’єм роботи, що й минулого року? Дякую.

Л.Вітовська. Минулого року це мало місце непорозуміння підрядника з субпідрядниками по виконанню робіт. Так була ситуація, ми пояснили Матеївецькій громаді, що справа була в об’ємі робіт, які потрібно було виконати на ділянці, яку хотіла Матеївецька громада. Необхідна сума коштів, щоб зробити ту ділянку, той підйом, який вони хотіли, потрібно було в районі
8-9 млн гривень. Був втрачений час, відповідно у нас можливості на виділення співфінансування для повноцінного виконання тих робіт, щоби і кошти, які виділялись Матеївецькою громадою, не були витрачені намарно, на жаль, до робіт підрядник не приступив.

Якщо буде Матеївецька громада в цьому році планувати виділення коштів, то роботи будуть виконуватись виключно в межах того фінансування, яке виділить громада, оскільки іншого фінансування станом на зараз у нас немає.

О.Сич. Ткач Роман Володимирович.

Р.Ткач. Випадково.

О.Сич. Тебешевська Оксана Степанівна.

О.Тебешевська – депутатська фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Неодноразово на сесіях обласної ради ми порушували таке, на мою думку, дуже важливе питання, як розробка критеріїв щодо визначення черговості ремонту доріг. Навіть пропонувалось розробити такі критерії, ознайомити з ними депутатів.

Скажіть, будь ласка, чи розроблені вони, такі критерії, і якщо так, то коли ви плануєте ознайомити з ними депутатів?

Л.Вітовська. Такі критерії були розроблені у 2021 році департаментом економіки, але, як на жаль, на практиці показало, що по тих показниках, які були закладені в цю методику, неможливо було виконувати роботи на тих дорогах, які були менш значимі, оскільки там не було якихось підприємств чи якихось виробництв, але були звичайні люди і… тобто, це непроведення ремонту призводило до того, що ряд сіл були відрізані від світу. Тому протягом 2021 року намагались, але вона себе на той період не виправдала.

Що стосується зараз, коли період воєнного стану і кошти тільки на експлуатаційне утримання, на жаль, передбачити стан доріг після зими неможливо, скласти графік, чи піде повінь, чи буде підмитий міст, чи буде якась інша ситуація, на жаль, в такій ситуації досить важко.

Такий план можна розробляти, що стосується капітальних ремонтів або будівництва нових доріг.

О.Сич. Оксано Степанівно, я дозволю собі таку репліку з точки зору загальнонаукових ідеологічних підходів. Критерії доцільні там, де є система, якщо немає системи, не потрібні критерії.

Кукурудз Ростислав Степанович.

Р.Кукурудз. Шановна Лесю Василівно! Я про перспективу 2024 року, моє питання. У зв’язку з такою критичною відсутністю фінансування за рахунок чого ви будете фінансувати, чи маєте якісь прогнози щодо фінансування ремонту доріг обласного і районного значення у 2024 році? І друге моє питання чи пропозиція. Ми, коли обговорювали це питання недавно з головами громад у Верховинському районі, там прозвучала така думка про те, що сусіди-чернівчани якось, в якийсь законний спосіб все-таки видобувають гравійну суміш і використовують її для ремонту доріг.

Світлано Василівно, може вивчити то питання, як вони то вирішили, і нам піти тим самим шляхом? Бо це, насправді, особливо для гірських… якийсь вихід з цієї ситуації. Дякую.

Л.Вітовська. Станом на зараз ми плануємо працювати по тих коштах, які будуть виділятись територіальними громадами. Вже є ряд територіальних громад, які зголошуються по виділенню, і крім того, по залишку коштів. Все ж таки надіємось, що урядом буде прийнято рішення при перегляді бюджету на 2024 рік за півріччя в частині виділення коштів хоча б елементарно на експлуатаційне утримання.

Я ще скажу, що стосується Чернівецької області. Там було напрацьовано спільно з управліннями і екології, і правоохоронних органів, тобто, там була проведена спільна робота у виділенні в окремих періодах і під строгим наглядом здійснювали ці роботи. І тут є ще трішки невеликий нюанс. За рахунок того, що Чернівецька область на своїй території провела роботу, на нас відображається негативно. Оскільки русло річки набирає швидкості по їхньому, і на жаль, у нас на перетині двох Черемошів маємо трошки негативні нюанси при злученні двох річок.

О.Сич. Це питання, даруйте за репліку, воно гостро стоїть вже останні 10 років. Всі наші намагання його зрушити з мертвого місця не дають жодних результатів. Головним тут пунктом є колишнє управління водного господарства – Дністровський басейн. Він – той орган, який зобов’язаний слідкувати за водоймами області. І навіть якби у нас не було ніякого положення, він може звертатись до своїх органів, до Києва з відповідним пакетом документів, розробляти і робити цю роботу.

Я вам нагадаю, колеги, ми з вами прийняли відповідне положення, але будь-яке положення, яке передбачає прозорі правила гри, нікому… точніше, комусь не потрібне. Тому воно не діє.

Семенюк Володимир Петрович.

В.Семенюк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Леся Василівна, дякую за 2023 рік, звіт, а зараз я теж би хотів, на жаль, що немає субвенції на 2024 рік. Ну, я думаю, що вона буде, і ви в цьому допоможете.

Цього року ми святкуємо 140-ву річницю з дня народження святого покровителя Коломийської єпархії Української Греко-Католицької церкви Блаженного Миколи Чернецького. Тож хотілося би гідно зустріти гостей в його родинному селі Семаківці на Городенківщині, тому що є таке село на Городенківщині, де на честь Владики-мученика було збудовано та освячено храм.

Тому питання. Шановні колеги, прохання звернути увагу на вкрай необхідний ямковий ремонт ділянки автодороги Семаківці – Чернелиця. Якщо я не помиляюся, це дорога Р-24. Там півтора кілометри. Тому дійсно хотілося би відсвяткувати 140-ву річницю…

О.Сич. От мене цікавить, чи це питання підтримав би Василь Іванович Мельничук.

Іванів Назарій Іванович, будь ласка.

Н.Іванів – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Леся Василівна, дякую вам за роботу у 2023 році. У мене два питання. Перше, враховуючи те, що субвенції з державного бюджету обласному бюджету немає на цей рік поки що, як у вас ситуація буде з виплатою заробітної плати працівникам? Це перше.

І друге питання. В минулому році було на капітальні видатки виділено 25 млн гривень, відповідно був затверджений перелік на ремонт об’єктів, який затверджувався у Києві. Наскільки мені відомо, залишок на 1 січня 2024 року 15 млн гривень складає. У мене питання. В попередньому році був закладений і проводились ремонти з відновлення моста на автомобільній дорозі Луги – Ілемня. Роботи практично завершені, там залишилось тільки асфальтове покриття постелити. Чи планується завершення цього моста в цьому році? Дякую.

Л.Вітовська. Попередньо завершення моста Луги – Ілемня планується, оскільки в грудні місяці було недоцільно завершувати його в повному обсязі, і температурний режим плюс роботи, які мали певний термін вистоятися.

Що стосується виплати заробітної плати, ми вже мали досвід 2022 року, коли у нас не було коштів на заробітну плату, і протягом 2023 року ми зекономили кошти, і станом на зараз на виплату заробітної плати кошти є.

О.Сич. Шановні колеги! Запитання завершені. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Запишіться, будь ласка.

Іванів Назарій Іванович.

Н.Іванів. Помилково.

О.Сич. Слободян Любомир Ярославович.

Л.Слободян. Ще раз дякую Лесі Василівні. Все-таки я не просто так підняв питання щодо плану стратегічного розвитку доріг Прикарпаття, тому що потім, коли почнеться робота, планувати, займатись документацією дуже проблемно. Не один раз виникало багато непорозумінь щодо методики визначення пріоритетності доріг і що робити з тими дорогами в різних селах, які є вдалині, тупикові, непроїзні і так далі і тому подібне.

Я думаю, що зараз якраз саме той час, коли треба повністю переглянути стратегію розвитку доріг Прикарпаття, коли треба зробити нове положення щодо методики допомоги тим самим територіальним громадам, які є віддалені від центральних доріг, які не є на промислових зонах, але які в перспективі будуть, як наші туристичні, рекреаційні зони для відновлення здоров’я, в тому числі наших військовослужбовців. І обов’язково має бути розроблено положення, в якому має бути передбачено, яким чином ми будемо допомагати тим віддаленим територіальним громадам і селам, щоб дати можливість їм проїзду, адже ми розуміємо, що ця клята війна зробить дуже багато поганих речей в наших громадах, що стосується і демографії, що стосується і школярів, і таке подібне. Тому треба розуміти, що, очевидно, будуть відбуватись певні великі структурні процеси.

А друге питання, що важливе, – це звернути увагу на безпеку проїзду доріг. Дуже багато доріг було недороблено, коли проводилось капітальне будівництво, на них частково були зрушені бокові з’їзди, нічого не зроблено, на них не було встановлено тротуарів, переходів. Я це розумію: коштів немає. Але в даному випадку можна зробити хоча би моніторинг і рекомендації для територіальних громад і пропозиції для обласної ради для того, щоб якось не допускати цю величезну кількість ДТП і небезпек, коли люди ходять по дорозі, без тротуару, без освітлення, без обмежувального знака і без технічного обмеження. Я думаю, що це можна легко і нескладно зробити.

Для прикладу наведу ситуацію, що стосується Тлумацької міської громади, село Олешів. При проведенні капітального ремонту був зрушений конструктив водостоку бокового, і
відповідно зараз завалюється боковий з’їзд. Рано чи пізно там може статись або якась трагедія, або просто ми відріжемо вулицю. Для цього прохання особисто до вас, Леся Василівна: направте технічних працівників на обстеження, щоб вони дали рекомендації територіальним громадам і пропозиції нам щодо убезпечення, скажемо, звичайного руху і убезпечення від можливих ДТП. Дякую.

О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Платформа Громад”. Дякую. Ще раз хотів звернути увагу, підтримуючи, дякую, що колеги мої Ростислав Кукурудз і Олександр Шевченко звернули увагу на те, що ми можемо використовувати місцеві матеріали, – піщано-гравійну суміш, а також, як пані Леся сказала, руслоочисні і впорядкувальні роботи. Згадаємо, що Франц Йосиф щорічно видавав дозвіл в межах Галичини проводити руслоочисні роботи, тому що воно запобігало повеням, руйнуванню мостів і тому подібне. Я більш ніж переконаний, що під час воєнного стану можна швидко приймати рішення, які будуть спрямовані на ефективне використання державних коштів. Одне з таких рішень – це можна було би вже давно прийняти рішення щодо використання піщано-гравійної суміші для ремонту місцевих комунальних доріг. Тим паче, якщо ми умудряємось приймати закони про канабіс, обіг канабісу, бронювання “цирків-шапіто” і тому подібне.

Я вважаю, і прохання, Світлана Василівна, до вас: на це звернути увагу. І я більш ніж переконаний, апелюючи словами Олександра Максимовича, що обласна рада в цьому питанні повністю підтримує громади області, повністю підтримує. А також беручи до уваги той факт, що 60 відс. території Івано-Франківської області – це гірські райони, де є можливість використати, далекодоступні райони, де є можливість використати піщано-гравійну суміш, місцеві матеріали, таким чином економлячи державні кошти. Адже не забуваймо, що дорога – це артерія життя, це і швидка допомога, і пожежна охорона, і правоохоронні органи, і надання різних послуг, доставка продуктів харчування, матеріалів. Прошу вас: зверніть на це увагу. Ми однозначно всі підтримаємо вас в цій ініціативі. Дякую.

О.Сич. Така репліка. Дмитро Іванович, так шкода, що цитування під час засідання обласної ради не фіксується у скопусних рейтингах. Це вже би був один з найцитованіших.

Книшук Орися Володимирівна.

О.Книшук – депутатська фракція “Батьківщина”. Шановні колеги! Ви знаєте, що дорога, про яку я зараз буду говорити, вона якось, знаєте, вийшла з обласного значення і не дійшла ще до державного значення. Це дорога Озеряни – Рожнів. Ніби державна, але вона не робиться ні державними, ні… ні тими, ні тими коштами.

Мова йде про відрізок дороги між Заболотовим і Гвіздцем, це приблизно кілометрів 9. Тут проживає, крім двох селищ, ще 4 села: Бучачки, Балинці, Трофанівка, Калашківці, і два села дотичні – Хом’яківка і Остапківці. Загальною кількістю… це десь біля 12 тис. людей. Це 4 школи, до яких добираються діти, це люди до роботи добираються. Зрозуміло, що тут немає якихось таких військових стратегічних об’єктів, але це найкоротший шлях сполучення Снятинської громади, частини Коломийської, Косівської і Верховинської територій, з Тернопіллям, і вихід на дорогу Київ – Чоп. Це найближче сполучення. Тому це є і для туристів, і для бізнесу, і для логістів, для економіки.

Вважаю, що економіка теж працює на фронт і на перемогу. Дякую.

О.Сич. Колеги, ми завершили обговорення питання. Пропозицій не було. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.

За – 54, не голосували – 17: рішення прийнято.

Я так бачу, що якось так несподівано обнулилась центральна частина залу…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Розглядається питання “Про клопотання щодо присудження Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування Сопельнику Руслану Вікторовичу”.

Проект рішення номер 23 – на окремому аркуші.

Доповідає Оклієвич Орест Євгенійович – начальник управління спорту та молодіжної політики обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, проект рішення у вас на руках. Інформація – на руках. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 51, не голосували – 20: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про подання до Верховної Ради України щодо перейменування села Троїця Заболотівської селищної ради Коломийського району на село Трійця”.

Проект рішення номер 24 – в окремій брошурі.

Доповідач: Іваськів Андрій Степанович – голова постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Чи є запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 49, не голосували – 22: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про затвердження списку присяжних для Болехівського міського суду Івано-Франківської області”.

Проект рішення номер 25 – в окремій брошурі.

Доповідає Сушко Володимир Михайлович – завідувач сектору з питань управління об’єктами державного майна Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності та правопорядку, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Шановні колеги! Є питання?

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, Черневий має оголошення. Увімкніть мікрофон Черневого.

Ю.Черневий – депутатська фракція “Батьківщина”. Шановні колеги! У зв’язку з тим, що я є в списку цих присяжних, то повідомляю про конфлікт інтересів, і приймати участь у голосуванні не буду. Дякую.

О.Сич. Приймається. Шановні колеги! Немає зауважень, пропозицій до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 45, не голосували – 26: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про затвердження Статуту Івано-Франківського краєзнавчого музею в новій редакції”.

Проект рішення номер 26 – в окремій брошурі.

Доповідає Бойко Тетяна Миколаївна – начальник управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, чи є запитання до доповідачки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 49, не голосували – 22: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про звіт виконувача обов’язків генерального директора комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний центр служби крові Івано-Франківської обласної ради” Ігоря Дожджанюка”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 27 – в окремій брошурі.

Доповідає Дожджанюк Ігор Васильович – в. о. генерального директора комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний центр служби крові Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, у вас матеріали є. Чи є у вас питання до виконувача обов’язків генерального директора?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. І дякуємо за роботу Ігорю…, пане Ігоре.

За – 52, не голосували – 19: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про призначення на посаду генерального директора
комунального некомерційного підприємства “Прикарпатський обласний центр служби крові Івано-Франківської обласної ради” Ігоря Дожджанюка”.

Проект рішення номер 28 – в окремій брошурі.

Доповідає Дзьомбак Володимир Богданович – в. о. директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, тільки що бачили виконувача обов’язків директора. Запитань до нього не було. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 55, не голосували – 16: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про звіт директора Калуської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради Світлани Дзундзи”.

Проект рішення номер 29 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дзундза Світлана Петрівна – директор Калуської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради.

Проєкт розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, у вас матеріали є, довідка є. Чи є запитання до Світлани Петрівни?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 55, не голосували – 16: рішення прийнято.

Наступне – взаємопов’язане питання “Про призначення на посаду директора Калуської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради Дзундзи Світлани Петрівни”.

Проект рішення номер 30 – в окремій брошурі.

Доповідач: Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так само немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 53, не голосували – 18: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про призначення директора Івано-Франківської обласної
філармонії імені Іри Маланюк”.

Проект рішення номер 31 – в окремій брошурі.

Доповідач: Бойко Тетяна Миколаївна – начальник управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Просто оголосіть, кого пропонуєте.

Т.Бойко. Рудницького Володимира.

О.Сич. Рудницького Володимира. Бо у мене у веденні немає. І у назві  проекту рішення немає. Тому я перепитую.

Т.Бойко. Призначення директора Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк Рудницького Володимира  Ярославовича. Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідачки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є зауваження до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Увімкніть мікрофон Ткача Романа Володимировича.

Р.Ткач. У мене дійсно немає питання до доповідача, але, Світлано Василівно, у мене до вас є питання.

Дивіться: у чому річ? Спокійно, без політики, як ті, хто мешкає тут, в області, і хоче, щоб в області був спокій. Ви вдруге подаєте цю кандидатуру. Ті зауваження, які були, ми минулого разу розказували. Знаю ваші кроки, які зроблені і так далі.

Але я би хотів, щоб ви нам пообіцяли тут, перед громадою області, що питання повноцінного, спокійного, доброго функціонування обласної філармонії ви берете тут на себе і даєте нам слово. Там ситуація, ви знаєте, там ситуація неоднозначна. У колективу різні є думки. Нам головне – розвиток і, ще раз кажу – спокійне функціонування.

Микола Васильович пам’ятає, декілька років назад, що у нас тут відбувалось біля “білого дому”.

Т.Бойко. Дякую.

О.Сич. Дайте можливість закінчити.

Р.Ткач. Тому, Світлано Василівно, я хочу почути вашу думку. І я думаю, що позитивне рішення по призначенню буде, бо там треба, щоб дійсно був керівник. Але скажіть вашу думку.

С.Онищук. Дякую. Шановне товариство! Дуже дякую, що ви задали мені це питання, пане Романе. На жаль, минулого разу, коли була сесія обласної ради, я не могла бути увесь час, тому що була ставка Президента України і голів військових адміністрацій, які ведуть
будівництво фортифікаційних споруд, наша область веде в Донецькій області, були всі присутні на даній ставці.

Я хочу прояснити ситуацію, чому саме я подала проект рішення до обласної ради про призначення Володимира  Рудницького керівником обласної філармонії. Саме до цього рішення були проведені відповідні розмови, перш за все з паном Василем Тимківим, який двічі очолював обласну філармонію. Це хороший управлінець, дуже розумна людина, яку особисто знаю. Кандидат наук з державного управління, який не виявляє бажання більше йти на якісь вибори, конкурси в майбутньому, очолювати відповідно даний заклад. Звісно таку людину треба зберегти. Тому що обласній філармонії особливо потрібен. Тому йому запропонували стати комерційним директором, і у тандемі з молодим креативним Володимиром Рудницьким, митцем з досвідом, музикантом, власне, для цієї структури потрібна така освіта, разом, в тандемі працювати, нарощувати можливості і потенціал даної установи, залучати міжнародних донорів, щоб максимально розвивати цей заклад, але тільки в тандемі, у співпраці.

Що пан Володимир, що пан Василь погодились разом працювати. Жоден зауважень не має, і я переконана, що як військова адміністрація, так і обласна рада також буде докладати максимально зусиль, щоб там був спокій, і щоб була ще краща праця, як зараз. І як і будь-який заклад, треба вдосконалювати.

Шановне товариство, для мене також важливе питання  конкурсів. У нас така сама
проблема у військовій адміністрації. Сьогодні люди, керівники відмовляються очолювати відповідні департаменти, управління, тому що це на військовий час, і після закінчення війни нашою перемогою відповідно треба буде ще раз проводити конкурси.

Тому також як голова військової адміністрації підготувала всі документи до відповідних установ, організацій про те, щоб навіть у військовій адміністрації відновили проведення
конкурсів, і це правильно. На моє переконання, якщо сьогодні діти пишуть олімпіади, здають екзамени, різноманітні тести, і ми забезпечуємо їх безпеку, чому ми не можемо зараз проводити конкурсні відбори? Дмитро Іванович Дзвінчук, я переконана, що це підтримує. І це є впевненість для тієї людини, яка претендує на ту чи іншу посаду.

Що стосується філармонії, можу сказати, що я переконана, що таке поєднання молодої креативної людини-митця і досвідченого управлінця дасть новий поштовх для розвитку обласної філармонії. Особисто беру на контроль дане питання. Буду вдячна вам за підтримку.

О.Сич. Романе Володимировичу, Конституції і Біблії не треба?

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, завершили обговорення. Пропозиції до проекту рішення… Що, Тарасе Теофіловичу? Є пропозиції, так?

Увімкніть мікрофон Виноградника Тараса Теофіловича.

Т.Виноградник. Дякую. Пане голово, на попередній сесії або минулій сесії ми обговорювали це питання, і потім було обговорено з юридичним департаментом, і практично усі з цим погодились. У  мене є дві пропозиції до даного проекту рішення в текстовій частині. Перше, в преамбулі, у вступній частині, де написано “керуючись частиною п’ятою статті 10”, я би добавив також і частину сьому, в ній говориться про наявність сертифікату на знання української мови, подання декларації про доходи даного претендента. Тому треба це також вказати: “і частини сьомої статті 10”. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція… Чи ви будете по черзі ставити?

В пункті 1 “призначити” і залишити текст до слів “до призначення на цю посаду
переможця конкурсу”. Крапка. А ось це далі “але не пізніше…”, воно там нівелюється, це питання, частиною п’ятою, частиною сьомою статті 10 Закону України про воєнний стан.

О.Сич. Колеги, в такому разі я ставлю проект рішення за основу, потім поставлю почергово дві пропозиції. Прошу визначатись.

За – 56, утримався – 1, не голосували – 14.

Отже, перша пропозиція: в мотивувальній частині до частити п’ятої статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Тарас Теофілович пропонує добавити частину сьому статті 10. Колеги, я по пам’яті не пам’ятаю, що означає ця частина, тому розраховую на те, що ви добре обізнані з цим Законом, і ставлю на голосування. Визначайтесь.

За – 46, не голосували – 25: пропозиція проходить.

І друга пропозиція. У пункті першому, де йде формулювання “призначити Рудницького Володимира Ярославовича на посаду директора Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк строково до призначення на цю посаду переможця конкурсу”, Тарас Теофілович пропонує поставити крапку і виключити слова “але не пізніше дванадцятимісячного строку з дня припинення чи скасування воєнного стану”. А якщо конкурс буде після дванадцятимісячного строку?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, знову ж таки, я по пам’яті не пригадую формулювання Закону, тому я не збираюся дискутувати. Бачу, що є друзі, які піднімають руки, я зараз надам слово. Знову ж таки сподіваюся на ваше виняткове знання чинного законодавства в цій сфері.

Але наразі увімкніть мікрофон Слободяна, будь ласка.

Л.Слободян – депутатська фракція “Батьківщина”. Ну, по-перше, некоректно, коли ми прийняли щойно підписання контрактів з людьми, з керівниками, де прописано, що не пізніше… в кожному з них прописано типово, однаково для всіх: не пізніше як 12 місяців після завершення військового стану. Я думаю, що це, по-перше, некоректно, друге, Закон трошки по-іншому це говорить, Закон говорить про те, що протягом певного періоду має бути оголошено і проведено. Але знову ж таки оголошує, проводить конкурс відповідний структурний підрозділ ОДА за відповідних, певних умов, тому я вважаю, що це некоректно, і це не є чітка норма Закону. А от якщо ми для себе і як адміністрація обмежуємо: не пізніше як дванадцять місяців, ми ставимо рамки на умови проведення конкурсу, який протягом цих 12 місяців має бути повністю проведений і має бути подана кандидатура на затвердження і укладення контракту. Дякую.

О.Сич. Колеги, ми почули обмін думок з цього приводу, але прозвучала пропозиція, я
зобов’язаний її поставити на голосування, що я й роблю, а ви визначайтесь.

За – 16, проти – 1, утримались – 10, не голосували – 44: пропозиція не проходить.

В такому разі ставлю на голосування в цілому з врахуванням тої пропозиції, що була
перша і пройшла. Будь ласка, визначайтесь.

За – 55, утримались – 4, не голосували – 12: рішення прийнято.

Вітаємо Володимира Рудницького, бажаємо успіхів на займаній посаді.

Переходимо до наступного питання.

Розглядається питання “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності лісогосподарського призначення за межами населеного пункту села Рахиня Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області”.

Проект рішення номер 32 – в окремій брошурі.

Доповідач: Олійник Олег Богданович – генеральний директор Івано-Франківського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, у вас документи є.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Тоді ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 57, не голосували – 14.

Розглядається питання “Про включення нового об’єкта до Переліку об’єктів малої приватизації спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації на виконання Програми приватизації на 2021-2025 роки в новій
редакції (площа 65,27 кв. м, вул. Січових Стрільців, 25, м. Івано-Франківськ)”.

Проект рішення номер 33 – на окремому аркуші.

Доповідає Даниш Василь Степанович – начальник управління з питань майна спільної власності територіальних громад області.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

В.Даниш. Шановні голови, шановні депутати! Рішенням сесії від 22.12.2023 року за № 830-28/2023 надано орендарю – громадській організації “Громадська трибуна “Бліц-Інфо” згоду на здійснення невід’ємних поліпшень орендованої частини приміщень першого поверху (літер А) загальною площею 65,27 кв. м на вул. Січових Стрільців, 25 у м.Івано-Франківську. Орендар здійснив покращення майна та поінформував про своє бажання його приватизувати.

Комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна як балансоутримувач подало пропозицію про включення цього  об’єкта до Переліку об’єктів малої приватизації згідно з додатком. Прошу підтримати.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 57, не голосували – 14: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про безоплатну передачу іншого окремого індивідуально
визначеного майна автопідприємства Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 34 – на окремому аркуші.

Доповідач: Пилюк Руслан Іванович – директор автопідприємства Івано-Франківської обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Що за майно? Будь ласка, коротенько до відома депутатів.

Р.Пилюк. Доброго дня! Проект рішення про передачу автомобіля – автобуса “Неоплан” 2004 року надзвичайним ситуаціям…

О.Сич. Чекай, чекай! Давай по черзі, то буде два  питання.

Р.Пилюк. Є “Неоплан”, а друге – автобус “Ланос”.

О.Сич. Ага, добре, добре, все гаразд.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Отже, суть питання полягає в тому, що свого часу ми колись були придбали автобус для того, щоби наші підприємства, комунальні заклади, які наймають  автобуси для того, щоб перевозити артистів, спортсменів, дітей, молодь тощо, винаймали його у нас. Оскільки почалась війна, автобус практично не рухається, бо немає куди їхати, тим більше закордон, от, а коли він стоїть, він й псується, а до нас натомість звернулись надзвичайні ситуації. Вони регулярно перевозять свої команди саперів на схід України. Попросили: дайте нам його, ми будемо його й утримувати, і буде він працювати, і все решта. От в чому суть питання.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 57, не голосували – 13: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про передачу на баланс та в оперативне управління іншого окремого індивідуально визначеного майна автопідприємства Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 35 – на окремому аркуші.

Доповідач – той же: Пилюк Руслан Іванович – директор автопідприємства Івано-Франківської обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії
обласної ради.

Колеги, знову ж таки, щоб довго ми не мучили директора. Свого часу, ще перед початком широкомасштабного вторгнення, обласний військовий комісаріат попросив у нас щось дати їм для використання, бо вони взагалі нічого не мали. У нас було “Део”, машина, потримана. Ми їм віддали. Тепер вони нам її повернули, кажуть, що вже нам не потрібна, ми маємо кращі машини. Ну, натомість до нас звернувся обласний дитячий пластовий центр, що їм би це згодилось під час здійснення літньої шкільної праці. От вся суть питання, в тому що ми з одного комунального підприємства передаємо в інше, наше.

Чи є питання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

Р.Пилюк. Дякую.

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 58, не голосували – 12: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про безоплатну передачу майна (лісоматеріалів) Івано-Франківського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.

Проект рішення номер 36 – в окремій брошурі.

Доповідач: Олійник Олег Богданович – генеральний директор Івано-Франківського
обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, суть зрозуміла. Ми для військових потреб передаємо лісоматеріали. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 56, не голосували – 14: рішення прийнято.

Наступне питання майже аналогічне – “Про безоплатну передачу майна (лісоматеріалів круглих хвойних порід) Івано-Франківського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.

Питання внесено на засіданні президії обласної ради.

Проект рішення номер 37 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Олійник Олег Богданович – генеральний директор Івано-Франківського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань
аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Аналогічне питання. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

О.Олійник. Дякую.

О.Сич. За – 54, не голосували – 16: рішення прийнято.

Аналогічне питання, але інше майно.

“Про безоплатну передачу іншого окремого індивідуально визначеного майна
комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради” у державну
власність для задоволення потреб військової частини А4904 Міністерства оборони
України”.

Проект рішення номер 38 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дзьомбак Володимир Богданович – в. о. директора департаменту охорони
здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони
здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального
господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так само немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 59, не голосували – 10: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про надання дозволу комунальному некомерційному підприємству “Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради” на списання майна”.

Проект рішення номер 39 – в окремій брошурі.

Доповідач – той же: Дзьомбак Володимир Богданович – в. о. директора департаменту
охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони
здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального
господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так само немає. Тоді ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 57, не голосували – 12: рішення прийнято.

Наступне питання – “Про надання дозволу комунальному некомерційному
підприємству “Івано-Франківський обласний перинатальний центр Івано-Франківської обласної ради” на списання майна”.

Проект рішення номер 40 – в окремій брошурі.

Доповідач: Дзьомбак Володимир Богданович – в. о. директора департаменту охорони
здоров’я обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони
здоров’я та соціальної політики і з питань комунального майна та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Колеги, запитання.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропозиції до проекту рішення? Також немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 56, не голосували – 12: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про виконання постанови Верховного Суду у справі
№ 0940/2394/18 (№ К/9901/26524/19), постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/5629/19 (№ 0940/2394/18) та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 0940/2394/18 щодо надання товариству з додатковою відповідальністю “Рогатинпісок” гірничого відводу для розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища піску”.

Проект рішення номер 41 – на окремому аркуші.

Доповідач: Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав
людини, законності та правопорядку, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Зазначений проект також розглядала постійна комісія обласної ради з питань екології,
раціонального природокористування та розвитку туризму, рішення не змогла прийняти.

Чи є запитання до Василя Івановича?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 33, утримались – 2, не голосували – 22: рішення не прийнято.

Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Проект рішення номер 42 – на окремому аркуші.

Доповідач: Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Будь ласка.

В.Гладій. Колеги, проектом рішення пропонується підтримати депутатський запит наших колег Мельничука Василя, Івана Приймака та Володимира Семенюка до голови обласної
державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації щодо ремонту
автомобільної дороги Р20 Тязів – Снятин – Косів – Старі Кути на проблемних ділянках
Городенка – Івано-Франківськ.

Дякую.

О.Сич. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.

За – 56, не голосували – 9: рішення прийнято.

Розглядається питання “Різне”. Воно ще по-інакшому називається “торжество демократії”.

Хто бажає взяти участь в обговоренні? Є. Запишіться, будь ласка.

Слободян Любомир Ярославович, будь ласка.

Л.Слободян. Пане голово, щойно ми ще раз обговорювали питання, що стосується продовження контрактів, разом, дякую, Тарас Теофілович. І там є один маленький нюанс.

Законом чітко передбачена ще одна умова: оголошення конкурсу не пізніше, як шість місяців, а термін можливого перебування на посаді – 12 місяців. На майбутнє, щоб у нас десь не виникало таких нюансів з цими проектами рішень, то є прохання юридичному департаменту ще раз переглянути, і якщо ми прописуємо чітко визначення, як пише в законодавстві, тобто, оголошується конкурс не пізніше 6 місяців після завершення воєнного стану, а період можливого перебування, це чітко виписано Законом, не довше 12 місяців. Частина просто пункту, яка визначена Законом, там є упущена, на мою думку, і дякую Тарасу Теофіловичу, що це підказав. І тут треба напевно подивитись, як в майбутньому готувати такі проекти рішень, погодити з юридичним департаментом, і що робити з попередніми, чи вони автоматично вважаються такими, тому що главенство Закону є главенство Закону.

О.Сич. Ну, ми їх не готуємо, ми єдине, що можемо, то по ходу розгляду робити зауваження чи свої пропозиції в нашому юридичному відділі, на відповідній комісії, от. В цій частині порядку денного ми рішення не приймаємо, але фіксуємо це і зокрема для нашого юридичного відділу виконавчого апарату обласної ради взяти до уваги при аналізі документів, аналогічних, які будуть поступати в майбутньому.

Шановні колеги! Ми розглянули всі питання порядку денного. Я всім дякую за увагу. Бачите, ми до кінця сиділи, достатньо так чисельно представили депутатський корпус. Дякую за це.

Тридцяту сесію обласної ради восьмого демократичного скликання оголошую закритою.

(Звучить Гімн України).

Голова обласної ради                                                                               Олександр Сич

Консультант                                                                                              Галина Кубік