Стенограма другого пленарного засідання (02.03.2018)
С Т Е Н О Г Р А М А
ДВАДЦЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 02.03.2018 р.
(друге пленарне засідання)
О.Сич. Доброго дня, шановні колеги-депутати, шановні краяни, запрошені, представники громадськості, засобів масової інформації!
Ми зараз розпочнемо нашу роботу, тому прошу вашої хвилинної готовності.
Колеги, прошу займати ваші робочі місця.
Шановні колеги! Ще раз прошу займати ваші робочі місця, будемо розпочинати нашу роботу.
Колеги, прошу займати ваші робочі місця.
Отже, шановні панове депутати, шановні краяни, запрошені!
Відповідно до розпорядження голови обласної ради на сьогодні скликано друге пленарне засідання двадцятої сесії обласної ради.
Хочу нагадати усім присутнім про те, що наше перше пленарне засідання двадцятої сесії відбулося 16 лютого 2018 року.
Загалом до обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.
За результатами письмової реєстрації зараз у сесійній залі присутні 66 депутатів, відсутні – 18, з них: у відрядженні – 2, на лікарняному – 5, з інших поважних причин – 1, з невідомих причин відсутні 10 депутатів. Цілком можливо, що вони ще зареєструються.
Відповідно до пункту 11.3 статті 11 Регламенту обласної ради депутати повинні зареєструватися за допомогою електронної системи. Прошу операторів включити електронну систему, а колег-депутатів прошу зареєструватись.
В залі зареєстровано 65 депутатів. Наша сесія є повноважною, тому, шановні колеги, прошу проголосувати за те, щоб ми розпочали нашу роботу. Прошу увімкнути систему голосування.
За – 40, не голосували – 27: рішення прийнято.
Шановні колеги!
На сесію запрошений і присутній голова обласної державної адміністрації, депутат обласної ради Олег Романович Гончарук.
На засіданні також присутні заступники голови обласної державної адміністрації, директори департаментів, начальники управлінь і відділів обласної державної адміністрації, голови районних рад, голови районних державних адміністрацій, міські голови міст обласного значення, голови об’єднаних територіальних громад, керівники правоохоронних та судових органів, обласних підприємств і установ, політичних партій та громадських організацій, представники засобів масової інформації.
За вже доброю й усталеною традицією під час сесії ми вручаємо відзнаки, нагороди державні, наші, обласні, тому зараз дозвольте мені разом з Олегом Романовичем, коли він закінчить консультації з нашими колегами, своїми колегами-депутатами з фракції, вручити нашим краянам відповідні відзнаки. Василя Івановича прошу оголосити список нагороджених.
В.Гладій. Указом Президента України від 20 січня 2018 року за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю Орденом “За заслуги” ІІІ ступеня нагороджено заступника голови Коломийської міськрайонної станиці Братства ОУН-УПА Карпатського краю Грималюка Івана Васильовича.
(Оплески в залі).
Відзнакою Івано-Франківської обласної ради та обласної державної адміністрації та обласної ради – медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток соціального захисту громадян області та з нагоди 60-річчя від дня народження нагороджено начальника управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в області Атаманюк Ганну Дмитрівну.
(Оплески в залі).
За багаторічну сумлінну працю, активну громадську діяльність та з нагоди 80-річчя від дня народження відзнакою Івано-Франківської обласної ради та обласної державної адміністрації та обласної ради – медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” нагороджено голову обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Сав’юка Василя Микитовича.
(Оплески в залі).
Відповідно до розпорядження голови обласної ради за багаторічну сумлінну працю і вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Прикарпаття Цінним подарунком голови обласної ради нагороджено заступника голови обласної державної адміністрації Паранюка Ярослава Дмитровича.
(Оплески в залі).
За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську діяльність та з нагоди 70-річчя від дня народження Грамотою голови обласної ради та голови обласної державної адміністрації нагороджено заступника голови обласної ради третього демократичного скликання, депутата обласної ради четвертого демократичного скликання, начальника головного управління Державного казначейства України в області з 2006 по 2009 роки Арабчука Ярослава Ілліча.
(Оплески в залі).
Прошу, товариство, ще раз привітати всіх нагороджених.
(Оплески в залі).
О.Сич. Продовжуємо нашу роботу.
Шановні колеги! 27 лютого 2018 року відбулося засідання президії обласної ради.
За результатами її роботи у проект порядку денного другого пленарного засідання
двадцятої сесії обласної ради внесено 39 питань і питання “Різне”.
Оскільки нашу наступну сесію ми плануємо провести у квітні, в кінці квітня місяця, як
виїзну і тематичну з проблем соціальної політики, то є потреба розглянути ті питання, які надійшли у міжсесійний період.
У проекті порядку денного вони значаться від номера 64 до номера 70 включно. Це нові програми, а також внесення змін до вже діючих програм.
Окрім цього, під номер 73 до проекту порядку денного включено питання “Про укладення з Івано-Франківською обласною організацією професійної спілки працівників державних установ України договору на безоплатне користування нерухомим майном”. Як відомо, шановні колеги, це тільки через сесію такі рішення можемо приймати. Під номером 74 – “Про збільшення статутного капіталу обласного комунального підприємства “Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”. Під номерами 82-83 включені проекти рішень про списання медичного обладнання. Це додатково.
Також у проекті порядку денного під номером 81 є питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Гречанюка Петра Дмитровича”. Подання щодо нагородження від колективу в обласну раду надійшло вчасно, однак, потребувало опрацювання постійною комісією обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства.
Також інформую вас про те, що до мене надійшло звернення 28 депутатів обласної ради, як цього вимагає положення про комісію обласної ради, про внесення на розгляд сесії питання про відкликання Виноградника Тараса Теофіловича з посади голови постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади. І цей проект рішення із зазначеного питання поміщений під номером 59 у проекті порядку денного.
За рекомендацією президії у проект порядку денного також були внесені 2 звернення: під номером 53 – “Про звернення обласної ради щодо забезпечення імунодепресантами хворих з пересадженими органами”; під номером 54 – “Про звернення обласної ради щодо незабезпеченості коштами на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ області”.
Водночас президія рекомендувала не розглядати питання, яке було перенесено з розгляду першого пленарного засідання та у проекті порядку денного значиться під номером 75, – “Про призначення директора Делятинського психоневрологічного інтернату”. Однак, рішення про його виключення з порядку денного має прийняти сесія.
Нову редакцію проекту порядку денного та матеріали другого пленарного засідання
двадцятої сесії обласної ради, шановні колеги, ви отримали під час реєстрації. Також ви отримали брошуру “Інформаційні матеріали” з відповідями на звернення обласної ради.
Також інформую вас про те, і зокрема інформую представників громадськості та засобів масової інформації, що за перебігом нашого засідання можна спостерігати на інформаційному екрані, встановленому в холі сесійного залу і не обов’язково для цього заходити в сесійний зал, а в ложу для преси, та для представників громадськості додатково виведено колонку для звукопідсилення, ну, на зауваження, власне, представників преси попередні.
Також, шановні колеги, інформую, що на виконання рішення обласної ради було подано судовий позов до окружної виборчої комісії з вимогою конкретно прописати постанову про набуття повноважень депутата обласної ради пані Марії Ткачук, аби було чітко прописано, замість кого вона має зайти до обласної ради.
Інформую вас, що 27 лютого відбувся суд, який задовольнив наші вимоги. В той же час, є інформація про те, що власне у таких судових позовах активну участь беруть деякі помічними наших депутатів, в тому числі намагаються подати апеляцію, тобто, роблять ті дії, щоб все-таки нас в раді було не 84, а 85 депутатів, і зробити раду нелегітимною. Для мене не зрозуміло, для чого це робиться, але це вже нехай перебуває на сумлінні тих депутатів, які… чи їхніх помічників, які це ініціюють.
Шановні колеги! З уваги на сказане, є пропозиція запропонований вам проект порядку денного другого пленарного засідання взяти за основу.
Прошу голосувати.
За – 59, не голосували – 5: рішення прийнято.
Колеги, чи будуть якісь доповнення? Є. Прошу записатись для виголошення внесення змін до проекту порядку денного.
Будь ласка, Палійчук Микола Васильович.
М.Палійчук. Шановні колеги! Прошу включити до порядку денного питання “Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету”.
Проект рішення готовий, в разі включення до порядку денного буде розданий депутатам.
Доповідачем визначити Магулій Галину Іванівну.
О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Ми це питання обговорювали на президії і казали, що при умові, що питання буде підготовлено, президія рекомендує його до внесення до порядку денного.
Миколо Васильовичу, де в порядку денному пропонуєте його розглянути?
М.Палійчук. (Без мікрофона).
О.Сич. Відразу після бюджетних питань, так? Тобто, скажемо…
М.Палійчук. Зразу після 56-го питання.
О.Сич. Після 56-го питання, якщо воно буде внесено.
Шановні колеги! Поступила пропозиція. Прошу визначатись.
Прошу увімкнути систему голосування.
За – 55, не голосували – 8: рішення прийнято.
Шановні колеги! Я все-таки зобов’язаний поставити на голосування процедурне питання – про порядок розміщення цього питання.
Хто за те, щоб воно було розміщено після 56-го питання, яким ми закінчимо розгляд бюджетних питань? Прошу визначатись. Потребує 1/3 голосів.
За – 56, не голосували – 5: рішення прийнято.
Будь ласка, пропозиція Тебешевської Оксани Степанівни.
О.Тебешевська – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний голово, шановні депутати! Пропоную змінити назву 57-го питання “Про подання до Верховної Ради України щодо віднесення міста Галича Галицького району до категорії міст обласного значення”, сформулювати питання таким чином: “Про звернення обласної ради щодо збереження статусу міста Галича у процесі здійснення реформи адміністративно-територіального устрою”. Проект рішення напрацьовано.
О.Сич. Так, ми так само це питання обговорювали на президії обласної ради. В деталі зараз не будемо вникати, під час доповіді з цього питання буде подана по суті сама логіка зміни такої назви.
Колеги, поступила пропозиція. Прошу визначатись.
Прошу увімкнути систему.
За – 56, не голосували – 6: рішення прийнято.
Будь ласка, Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Шановні колеги! Доброго дня! Наша фракція пропонує включити до порядку денного звернення обласної ради щодо добровільного оголошення заяви про відставку Президента України Петра Порошенка, а також у цьому зверненні є пропозиція звернутись до парламенту про прийняття закону про імпічмент та початок процедури імпічменту Президента.
Пропонуємо це питання поставити під номером 55, тобто, після всіх звернень. Доповідач – Галабала Ольга Юріївна.
Дякую, прошу підтримати.
О.Сич. Ставлю на голосування пропозицію, шановні колеги. Прошу визначатись.
За – 39, проти – 12, утримались – 2, не голосували – 10. Питання процедурне, потребує третини, якщо не помиляюся: рішення прийнято.
Колеги, більше для запису пропозицій не поступило. Я ще зобов’язаний поставити на голосування про виключення з порядку денного питання “Про призначення директора Делятинського психоневрологічного інтернату”, яке стоїть під номером 75, оскільки рішення про його включення до порядку денного і про перенесення з першого засідання на друге приймала сесія обласної ради, тобто, ви, колеги-депутати, а, отже, вам його приймати – рішення про виключення, хоча президія рекомендувала його виключити з порядку денного.
Ставлю на голосування.
За – 46, не голосували – 7: рішення прийнято.
Колеги, ставлю на голосування прийняття рішення про затвердження проекту порядку денного в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій.
Прошу визначатись.
За – 56, не голосували – 7: рішення прийнято.
Розпочинаємо розгляд питань порядку денного.
Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо внесення змін до
нормативно-правових актів України стосовно санаторно-курортного лікування учасників антитерористичної операції”.
Проект рішення номер 50 – в окремій брошурі.
Доповідає Яворський Віталій Львович – виконуючий обов’язки директора департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.
Проект рішення рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією з питань захисту прав учасників і ветеранів антитерористичної операції на Сході України та їх сімей.
Будь ласка.
В.Яворський. Доброго дня, Олександре Максимовичу! Доброго дня, панове депутати та усі присутні! З метою формування єдиного порядку забезпечення санаторно-курортним лікуванням учасників антитерористичної операції та на виконання рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань захисту прав учасників антитерористичної операції на Сході України ми підготували проект звернення щодо змін до нормативно-правових актів України стосовно санаторно-курортного лікування.
Проект звернення знаходиться у вас на руках, пропоную його підтримати.
О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Є?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Прошу сідати.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Прошу записатись.
Ілюк Микола Дмитрович.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Помилково?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Так. Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Шановні депутати! Наша фракція, як і всі інші, в повному складі підтримує це звернення. Віталій Львович не озвучив одну важливу річ, щоб ми розуміли, що через невідповідність або ті питання, які він порушує у цих постановах номер 200 і 446, на сьогоднішній день 229 тис.грн. повернулись в державний бюджет, тобто, 35-40 ще наших військових, людей, які потребують лікування, не змогли отримати цих путівок. Тому, насправді, дійсно, це питання надзвичайно важливе, я думаю, що дасть Бог, якщо буде реакція на наше звернення, то значно більша кількість людей зможе оздоровитись. Дякую.
О.Сич. Виноградник Тарас Теофілович.
Т.Виноградник. Пане голово, я підготував пропозиції. Я оголошував їх на президії, також вам надав. Чи зараз можу я оголосити пропозиції до даного звернення?
О.Сич. Я під час голосування пропозицій її озвучу. Дякую.
Т.Виноградник. Дякую.
О.Сич. Колеги, обговорення завершено. Оскільки є пропозиції щодо зміни тексту звернення, ставлю на голосування за основу. Прошу визначатись.
За – 54, не голосували – 9: рішення прийнято.
Поступила пропозиція про внесення змін від депутата Виноградника Тараса Теофіловича. Назву проекту рішення викласти в такій редакції: “Про звернення обласної ради щодо внесення змін до нормативно-правових актів України стосовно санаторно-курортного лікування та придбання лікарських засобів…”, уточнення… “для учасників антитерористичної операції”, дальше по тексту. Це одна зміна.
А друга буде стосуватись самого змісту звернення. Тому я буду двічі ставити на голосування.
Отже, за цю зміну прошу визначатись.
За – 54, утримався – 1, не голосували – 9: рішення прийнято.
Я зараз оголошу зміну до тексту звернення, а прошу спеціалістів, зокрема з комісії з охорони здоров’я і з комісії з питань захисту членів антитерористичної операції та їх сімей прислухатись, і якщо будуть у вас якісь реакції, чи доповнення, чи пропозиції, будь ласка, подайте їх.
Отже, читаю: звернення доповнити пунктом 3 такого змісту: “З метою виконання Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який регламентує пункт 1 статті 12 надання пільг учасникам антитерористичної операції, пропонуємо доповнити постановою Кабінету Міністрів від 25.03.2009 р. № 333 зі змінами та доповненнями “Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби, вироби медичного призначення” наступним: дозволити закладам охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевого бюджетів, для безоплатного забезпечення ліками осіб, які визнані учасниками АТО, закуповувати лікарські засоби, що у встановленому законодавством порядку зареєстровані в Україні і включені до галузевих стандартів (клінічних протоколів надання стаціонарної медичної допомоги)”.
Колеги, чи будуть зауваження до такої пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає, так?
Ставлю на голосування пропозицію. Прошу визначатись.
За – 56, утримався – 1, не голосували – 7: рішення прийнято.
Ставлю на голосування в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій Тараса Теофіловича.
Прошу визначатись.
За – 58, не голосували – 6: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про підтримку звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Верховної Ради України, обласних рад щодо підтримки проекту Закону України “Про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні”.
Проект рішення номер 51 – в окремій брошурі.
Доповідає Піцуряк Манолій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.
Проект рішення напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради саме цією комісією.
Будь ласка, Манолію Васильовичу.
М.Піцуряк. Доброго дня, присутні! Шановні колеги-депутати, голово!
На ваш розгляд внесено проект рішення обласної ради “Про підтримку звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Верховної Ради України, обласних рад щодо підтримки проекту Закону України “Про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні”.
Знаєте, колеги, на сьогодні наша держава перебуває в процесі реформ. Зокрема, однією з реформ є питання реформи охорони здоров’я.
За всі роки незалежності у нас в державі велика проблема з охороною здоров’я. І сьогодні, у 2018 році, ми почали перший етап того реформування. Я можу собі дозволити сказати “так званого реформування”, тому що те, що пропонується, – це абсолютно не реформа, це просто руйнація охорони здоров’я.
На сьогодні чому стоїть питання про підтримку законопроекту, про підтримку даного законопроекту?
Ще у 2000 році Верховна Рада України розглядала даний законопроект, і тоді не вистачило 10 голосів для того, щоби вже практично з 2000 року Україна могла йти по тому шляху, як йдуть сьогодні країни: Франція, Канада, Великобританія, Швеція, та навіть наша сусідня невеличка держава Молдова, там запроваджено загальнообов’язкове державне страхування.
Всі ми знаємо з вами, яка ситуація з фінансуванням галузі охорони здоров’я.
До речі, сьогодні одне з питань, яке ми будемо розглядати, це у нас стало традицією протягом останніх років – розглядати питання про стан заборгованої зарплати. Але не тільки питання в зарплаті, питання – в охороні здоров’я: зношеність медичного обладнання, не вистачає нового високоякісного обладнання, потребує зміцнення матеріальна база, матеріально-технічна база закладів, потребує повної заміни рентген-обладнання, автотранспорт, а коштів, які виділяються з державного бюджету, на сьогодні катастрофічно не вистачає.
Прийняття даного законопроекту, даного закону в певній мірі дозволить трошки змінити наповнення дохідної частини бюджету, і витрачати… кожна людина, яка буде застрахована по державному страхуванню, вона буде мати свій поліс, за який може бути проведено відшкодування.
Тому 15 листопада відбувся “круглий стіл” у Верховній Раді, де дане питання обговорювалось, і підтримка є в залі, підтримка під час обговорення є, а у Верховній Раді чомусь не вистачає, як завжди, голосів.
21 грудня Миколаївська обласна рада прийняла відповідне рішення, звернення і розіслала всім обласним радам для підтримки даного звернення.
Текст звернення у вас є на руках, тому прошу вас підтримати дане звернення.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Є? Прошу записатись.
Торб’як Михайло Петрович.
М.Торб’як – в/о № 9, м.Галич. Пане Манолію! Підтримка даного закону, якщо ви вивчали, розглядали на комісії, я не розумію особисто для себе, хто виконавцем буде загальнообов’язкового державного страхування: страхові компанії чи буде створений згідно з цим законом черговий фонд, який буде займатись цим страхуванням?
М.Піцуряк. Дякую. Ви самі відповіли на запитання. Буде створений черговий фонд, який буде займатись даним питанням. Але це питання загальнообов’язкового державного страхування, іншого варіанту в такому випадку немає. Це не ми придумали, і, звичайно, це буде фонд, який буде цим займатись.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Федишина Ольга Миколаївна.
О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановний Манолію Васильовичу! У мене питання: про який все ж таки саме законопроект йде мова, оскільки я зараз перебуваю на сайті Верховної Ради, і законопроект з абсолютно ідентичною назвою “Про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні” в принципі не існує. Тобто, та назва, яка була вказана у назві рішення Миколаївської обласної ради, вона не є коректною. Натомість є 4 законопроекти з назвою подібною, але не ідентичною. Є проект № 2462, який був відкликаний, і є три проекти: № 4981 – “Про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування”, без слів “запровадження”, “державне”, і є ще законопроект № 4981-1 і № 4981-2. Відповідно наша обласна рада має знати, який саме з цих проектів ми підтримуємо.
М.Піцуряк. Пані Олю, дякую за запитання. Дуже цікаве запитання і конкретне запитання. Але якби ми були розробниками даного звернення, ми могли би з вами дійсно визначати законопроект, який ми приймаємо, під яким номером.
У нас сьогодні стоїть питання про підтримку звернення Миколаївської обласної ради, рішення є, ми просто підтримуємо…
Голоси із залу. (Без мікрофона).
М.Піцуряк. Дякую.
Голос із залу. (Без мікрофона).
М.Піцуряк. Прошу?
О.Сич. Запитання вичерпані. Шановні колеги, можете висловити свої думки в обговоренні. Доповідача прошу сідати.
Хто бажає взяти участь в обговоренні? Запишіться.
Торб’як Михайло Петрович.
М.Торб’як – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, в/о № 9, м.Галич. Погоджуюсь, що питання, підняте Манолієм Піцуряком, дійсно є актуальним в даній державі, на сьогоднішній день дійсно потрібно запроваджувати медичне страхування. Але не погоджуюсь з тим, що я задав запитання, для створення чергової державної структури, яка буде це обслуговувати. У Європі, у більшості країн цивілізованих, діє таке медичне страхування, обов’язкове воно називається, через страхові компанії і через інші юридичні особи, які дуже кваліфіковано обслуговують даний сегмент ринку. І тому я думаю, що не доцільно створювати в державі чергову структуру, яка буде створювати в областях чергові структури, чергових чиновників, які будуть обслуговувати. Є напрацьована практика, достатньо і в нас, в Україні, багато страхових компаній, які займаються медичним страхуванням, добровільним на даному етапі. Тому я рахую, що треба вдосконалювати систему обов’язкового страхування на практиці діяльності страхових компаній, а не чергового створення державного фонду. Дякую.
Р.Ткач. (Без мікрофона).
О.Сич. Токарчук Олег Володимирович.
О.Токарчук – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Шановні колеги-депутати! Я вас прошу не підтримувати це звернення з багатьох причин. Я їх зараз перерахую.
Направду, минулого року дано старт реформі в державі, і якщо ми будемо щопівроку повертати нашу машину в інший напрямок, ми нікуди не приїдемо. Це перше.
Вже створена Національна служба здоров’я і обраний керівник, а це перший початок медичного реформування нашої галузі.
Наступне, чи ми готові зараз повернутись до наших виборців і сказати, що на них ляже додаткове фінансове навантаження у вигляді окремого медичного податку?
Оскільки поки не запроваджені ринкові механізми регулювання і розподілу коштів, яке пропонує прийняти законодавство, доти в систему не доцільно вливати додатковий фінансовий ресурс, оскільки будуть тільки втрати.
Тому я вважаю, що це звернення, воно виписано абсолютно такими популістичними слоганами, але не несе за собою практичного навантаження. І це буде тільки зупиняти ті речі, які вже відбуваються в державі.
Невже ми можемо собі це дозволити?
Я прошу не підтримувати це звернення.
О.Сич. Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Конституція України визначає людину, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищими соціальними цінностями в Україні.
Сьогодні всі знаємо, що в Конституції є чітко прописано, що кожен з людей має право на безкоштовну медицину. Але реальність жорстока і вона зовсім не така.
Сьогодні в нашій області тисячі людей не мають можливості отримати безкоштовного забезпечення медичного, а що більш трагічно, велика кількість онкохворих, серед котрих декілька сотень онкохворих дітей, сьогодні не можуть дати ради собі з тією недугою. Що найгірше, – їхні хвороби потребують сотні тисяч, а іноді й мільйони гривень задля того, щоб врятувати одне людське життя.
На жаль, в Конституції пише гарно, на практиці є інакше.
Але, шановні депутати, наша фракція буде підтримувати дане звернення у зв’язку з тим, що так, як воно є сьогодні, дійсно, тривати дальше не може.
Ми погоджуємось з тим, що 19 жовтня 2017 року був прийнятий Закон № 6327 “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, де в Прикінцевих положеннях чітко пише: розробити Кабінету Міністрів на протязі… перепрошую, протягом трьох місяців своє відношення до страхової медицини. Вони би мали вже напрацювати і подати суспільству для обговорення, як вони будуть вирішувати цю проблему.
Але так, як її сьогодні реально не може бути, у зв’язку з тим, що сьогодні люди шукають по цілому світі копійку до копійки, як врятувати життя своїх рідних, тому ми повинні вийти з цього безглуздого такого… безглуздої такої ситуації, яка склалася в Україні.
Що стосується даного звернення, дійсно, дуже прикро, що в Миколаївській обласній раді не прописали саме номер проекту закону, який вони просять підтримати, адже там є великі розбіжності в самих проектах цього закону.
Але, в принципі, сама суть полягає в тому, що сьогодні потрібно підтримати це звернення задля того, щоб бодай один з тих законів, щоб пройшов, щоб завтра люди мали розуміння: сьогодні я сплачую свій страховий внесок, і завтра маю повне право на отримання медичних послуг.
Ми дуже часто дивимось на те, як це відбувається в країнах Європи, Євросоюзу, як це відбувається в Америці, і захоплено на це дивимось. А на сьогоднішній день в Україні дуже часто, коли людина зіштовхується з тією чи іншою проблемою, вона залишається сам на сам зі своєю бідою. Тому ми повинні підштовхнути Верховну Раду України і Кабінет Міністрів до того, щоб впроваджувати не реформи на листках-паперах, а реальні реформи задля добробуту нашого населення. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Обмінялись думками. Пропозицій до проекту рішення не…
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є ще, так? Запишіться, будь ласка.
Атаманюк Олег Юрійович.
О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Дякую, пане голово.
Шановні колеги-депутати! Ми бачимо, що навіть сьогодні у нашій сесійній залі є різні дискусії стосовно цього звернення. І я би пропонував, щоби ми сьогодні відклали розгляд цього звернення, напрацювали звернення, яке власне буде стосуватись, напрацювали звернення нашої обласної ради… Тому що в цьому зверненні описано стан охорони здоров’я в Миколаївській області, і скільки закладів, все решта.
Наша фракція підтримує ідею стосовно загальнообов’язкового медичного страхування. Сьогодні ми бачимо дуже декларування різних реформ, які відбуваються в охороні здоров’я, на практиці їх реалізувати не вдасться. Ми вже бачимо на сьогодні перші провали цього.
Загальнообов’язкове медичне страхування – це вихід з цього. Але для того, щоб ми мали об’єктивну позицію обласної ради, я би пропонував, щоб ми відклали це звернення до наступного разу, напрацювали власне звернення, наше, де чітко було би прописано, який власне законопроект ми підтримуємо. Тому що в преамбулі пише про один законопроект, в описовій частині пише про інший законопроект, і виходить, що ми, даруйте, але невідомо, що підтримуємо. І на наступне сесійне засідання ми би винесли власне звернення обласної ради, напрацьоване, наше, з висловленням нашої позиції, колег наших депутатів стосовно загальнообов’язкового медичного страхування. Дякую.
О.Сич. Отже, поступила пропозиція це питання зняти з розгляду і доопрацювати.
Прошу, Манолію Васильовичу, скажіть вашу думку з цього приводу, як голови комісії, яка подала це звернення.
Увімкніть мікрофон Манолія Піцуряка.
М.Піцуряк – голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Ви знаєте, я повністю підтримую Олега Юрійовича, що своє власне, але Олег Юрійович є членом комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, і питання розглядалось на комісії, проголосували одноголосно, і час був це сказати, підготувати. А просто тут зараз популізмом займатись… Я не перечу, своє, але це питання є депутатів Верховної Ради, привернути їх увагу чи підтримкою, чи своїм зверненням. Абсолютно те, що ми напишемо, ми не змінимо.
Але я ще раз кажу вам: я маю також двояке відношення до цього законопроекту про страхування, але те, що зараз робиться в державі з реформами… вчора слухаю Ябчанку, по-моєму, це радник Міністра охорони здоров’я, ви знаєте, говорить такі нісенітниці молода людина, що аж страшно стає.
Чомусь бідна Молдова, вона сьогодні медицину набагато кращу має, чомусь Італія, інші мають, а ми починаємо говорити. Якби то від нас залежало… Пане голово, ставте на голосування, яке буде рішення, таке буде, але такий закон взагалі потрібен. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Не було змін до проекту рішення, була пропозиція зняти. Я думаю, що це буде правильно, якщо я просто поставлю на голосування, і само собою вирішиться питання, чи воно приймається, чи воно знімається. Якщо знімиться, ну, тому що голосів не набере, в такому разі комісія або ж окремі депутати матимуть можливість доопрацювати і подати на чергове засідання. Згода?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Будь ласка, увімкніть мікрофон Атаманюка. Репліка.
О.Атаманюк. Є репліка в Регламенті, почитайте. Дякую, пане голово.
Шановні колеги-депутати! Манолію Васильовичу, я свою позицію на комісії висловлював і з такою ідеєю в тому числі. Тому… популізм – це те, що ми приймаємо, даруйте, на сьогодні… тому що ми до чого хочемо, просто прийняти звернення, чи ми хочемо, щоб це звернення мало конкретну мету, і дослухались, і почули нашу позицію? Ми підтримуємо ідейно в цілому, але ми хочемо висловити нашу позицію стосовно загальнообов’язкового державного медичного страхування, і тоді щоб до нашої думки дослухались і зрозуміли, що ми… підтримуємо чітко такий-то і такий-то законопроект, в якому прописані чіткі дії на майбутнє.
Тільки тому я пропоную, щоб ми нормально виклали звернення не Миколаївське, а наше і нашу позицію. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Мотиви голосування я вже оголосив, тому по суті: якщо воно не буде проголосоване, воно матиме можливість бути доопрацьованим, а якщо проголосоване, то така воля депутатів.
Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 37, проти – 5, утримались – 12, не голосували – 11: рішення не прийнято.
Повторюю ще раз: шановні колеги-депутати, спеціалісти в галузі охорони здоров’я і
соціальної політики, маєте можливість доопрацювати і подати на наступне засідання інший проект звернення.
Розглядається питання “Про підтримку звернення Львівської обласної ради до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо розподілу коштів екологічного податку”.
Проект рішення номер 52 – в окремій брошурі.
Доповідає Левкович Андрій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування.
Проект напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради цією комісією.
Будь ласка, Андрію Васильовичу.
А.Левкович. Шановні колеги! Вам роздано звернення, йде мова про зміни до Бюджетного кодексу.
Що ми маємо? Маленька статистика. Якщо, знову ж таки, у 2017 році бюджет наш отримав від екологічного податку 192 млн.грн., то в цьому році прогнозується 110 млн.грн. Відповідно у нас зменшиться на 82 млн.грн. дохід за рахунок того, що у нас забрали фінансування санветслужби. Ми би просили повернути це назад: ми фінансуємо санветслужбу, Держпродспоживслужбу, відповідно і весь податок залишається, 55 відс., в нас, в обласній раді.
О.Сич. Дякую. Колеги, чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Прошу записатись.
Никорович Святослав Ігорович.
С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Абсолютно правильне по формі і змісту звернення, але кожен раз, коли фракція БПП вносить подібні звернення, у мене постійно одне і те ж питання. У вас ж є делеговані депутати Верховної Ради, міністри у Кабінеті Міністрів делеговані, зокрема з Прикарпаття є міністр. От у мене тому таке питання: ви так розчарувались в тій владі, що вже звернення через обласну раду робите, чи це такий політичний піар-хід напередодні парламентських виборів? Дякую.
О.Сич. Святославе Ігоровичу, перед тим, як буде відповідати Андрій Васильович, я скажу так: до нас надійшло звернення з Львівської обласної ради з проханням його підтримати. Я доручив комісії опрацювати. В даному випадку, на мою думку, Андрій Васильович виступає не як член БПП, а як голова комісії, в якій є присутні депутати від різних фракцій, хоча зрештою маєте право по-своєму сказати.
А.Левкович. Перед тим, як задавати питання, почитайте документи.
С.Никорович. Дякую.
О.Сич. Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні депутати! Наша фракція буде підтримувати в повному складі це звернення, але воно десь схожу має проблематику з попереднім зверненням. В абзаці третьому є невідповідність на сьогоднішній день, тут пишуть, що в тому числі 15 відс. до бюджетів міст, сіл, селищ та об’єднаних територіальних громад, 35 відс. – до обласних бюджетів.
На сьогоднішній день 25 відс., а не 15 відс. до бюджетів міст, сіл, селищ та об’єднаних територіальних громад, і не 35 відс., а 30 відс. до обласного бюджету. Воно по суті не міняє суть самого звернення, ми, в принципі, й не впливаємо на це, але, як на мене, є аналогічна пропозиція зняти дане звернення з обговорення сьогодні, доопрацювати нашій екологічній комісії і фактично підготувати своє звернення, тим більше, що тут не враховано інших багато проблем, про які я скажу вже у виступі. Дякую.
А.Левкович. Звернення було на комісії опрацьовано і проголосовано одноголосно.
О.Сич. Колеги, закінчились запитання. Доповідач, дякую вам, прошу сідати. Прошу записатись для обговорення.
Будь ласка, Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Шановні депутати! Як на мене, наше звернення мало би більше піднімати проблематику, яка пов’язана з тим ненадходженням коштів до нашого бюджету, яка стосується прицільно нашої області. Адже на сьогоднішній день нам самим дуже потрібні ці екологічні кошти, сьогодні не є вирішеною проблема наших полігонів, сьогодні у нас немає збудованих заводів по переробці твердих побутових відходів, на сьогоднішній день у нас відбуваються реконструкції очисних споруд у м.Яремчі, у Коломиї, в Брошнів-Осаді, де потрібні сотні мільйонів гривень для реконструкції. До прикладу, у Яремчі потрібно 130 млн.грн., Брошнів-Осаді – 70 млн.грн… Ви розумієте, сьогодні у нас є десь близько 2 млрд.грн. потреби у берегоукріпленні в нашій області, адже ще від повені 2008 року є гідротехнічні споруди, які потребують реконструкції, а також з’являється багато гідротехнічних споруд, які потребують будівництва.
Тому я вам скажу одну просту статистику: так, ми отримуємо з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти до нашої області. Для прикладу, у 2016 році це було 15 млн.грн., у 2017 році це було 30 млн.грн. Але в тому ж самому 2017 році з нашої області до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 70 млн.грн., вилучили 70 млн.грн., віддали в область 30 млн.грн. і радійте.
Тому це звернення, як ніколи, є актуальним, і все ж таки я вважаю і наполягаю на тому, щоби ми це звернення підготували від нашої обласної ради, де поставили ті приклади, які я тільки що озвучив, в текстову частину, про те, що сьогодні потреби екології на мільярди є в нашій області і нам потрібні, так необхідні ці кошти для нашої області. Не можна було ні в якому разі зменшувати, не порадившись з обласними радами та адміністраціями. Дякую.
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! Склалась така практика, коли обласні ради приймають звернення, то адресується до центральних органів, виконавчої влади, законодавчої влади, та інколи ми таке практикуємо, що надіслати обласним радам для ознайомлення та підтримки.
Тому по аналогії: як звернення Миколаївської обласної ради, звернення Львівської обласної ради… так, ми можемо два варіанти: або підтримати дане звернення, або напрацювати своє власне звернення. І в даній ситуації я повністю підтримую думку депутата Королика про те, що ми би мали напрацювати своє власне звернення, оскільки Івано-Франківщина має цілий ряд проблем, які не мають інші області. Ми маємо потужну електростанцію Бурштинську, але яка входить… це острів, яка входить в інше керівництво. Ми маємо багато гірських річок, берегоукріплення потрібно робити.
Вже не перший рік ми говоримо про те, що у нас є проблема, яка була у Львові, вона так скоро перекинеться на нашу область, – це тверді побутові відходи, їх утилізація, тобто, будівництво сміттєпереробного заводу. І, можливо, маючи певні доходи від забруднення в області і екологічний податок, ми би могли напрацювати своє звернення, яке би врахувало і нагальні потреби нашої області, їх вирішення, і я тому пропоную, підтримую думку Королика і звертаюся до депутатів дане питання в даній частині не підтримувати, а дати на доопрацювання і прийняти по аналогії до закону про обов’язкове медичне страхування, так само дане питання підготувати наше власне і на наступній сесії прийняти. Дякую.
О.Сич. Дзеса Остап Васильович.
О.Дзеса. Дякую. Шановні колеги! Я, перше, хочу з репліки на рахунок того, що не вперше я вже чую на адресу фракції Блоку Петра Порошенка “Солідарність” закиди, що провладна партія: ви десь домовтесь в Києві і так дальше. Я вкотре підкреслюю, шановні колеги, ми не обслуговуємо жодну гілку влади. Я вкотре повторюю: ми не обслуговуємо жодну гілку влади. Ми там, де питання приймаються позитивні на рахунок розвитку нашої держави, де ми бачимо відчутні такі позитивні зрушення, ми голосуємо за. Але там, де ми бачимо недоліки і прорахунки будь-якої гілки влади, ми голосуємо проти. Це ви можете… і наглядно продемонструємо ми це по всіх зверненнях, по більшості звернень, які приймає обласна рада.
Тому я би просив такі закиди в подальшому не використовувати.
Щодо даного звернення, товариство, мова ведеться про конкретний розподіл коштів, про конкретні відсотки. Ви прочитайте. Якщо ми сьогодні не приймаємо це звернення, ми вже за перший квартал десятки мільйонів гривень недоотримали. 12 млн.грн., мені підказують, Микола Васильович називав іншу цифру, ще більшу цифру. Тому я би дуже просив, щоб ми дане звернення проголосували. Якщо будуть у нас якісь нові напрацювання, якісь нові пропозиції, то в квітні місяці ми можемо ще раз прийняти одне звернення. Для чого ми робимо собі таку недобру річ? Травень місяць, десь практично в кінці квітня, травень місяць, випадають майже два квартали, товариство. Давайте спам’ятаємось, голосуємо, будуть якісь інші пропозиції, давайте проголосуємо на наступній сесії подібне звернення з напрацюванням, з доопрацюванням, будь-які речі, які ми можемо голосувати в даному контексті.
О.Сич. Колеги, обговорення завершено. Пропозицій до проекту порядку денного не було. Будемо вважати таким чином, там прозвучало, скажімо, про невідповідність у тексті щодо процентного розподілу екологічного податку. Якщо рішення буде прийнято позитивно, будемо вважати, що це стилістична правка, яку можна буде під час підготовки рішення до публікації, до підписання виправити. Якщо ж воно не буде прийнято, тоді буде напрацьовуватись, в тому числі і зі зміною тих стилістичних моментів.
Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 53, проти – 1, утримались – 5, не голосували – 5: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо забезпечення імунодепресантами хворих з пересадженими органами”.
Проект рішення номер 53 – на окремому аркуші.
Доповідає Піцуряк Манолій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.
Проект рішення напрацьовано і рекомендовано до розгляду на сесії цією комісією.
Будь ласка.
М.Піцуряк. Добрий день, шановні колеги-депутати, президіє!
Підставою для підготовки проекту даного рішення і звернення послужило звернення хворих, яким пересаджено органи, це жителі нашої області, до голови обласної ради 15 лютого, і ми розглянули на комісії дане звернення, врахували, що є певна проблема в тому, що треба… таке звернення, звернутись до вищого керівництва держави, зокрема Міністерства охорони здоров’я з приводу вирішення даного питання.
В чому суть питання? Як ви знаєте, хворі, яким пересаджено органи, приймають імуносупресивні препарати для того, щоб не було відторгнення. І наші хворі, я пам’ятаю, у 2001 році там було їх 5 чи 7, зараз є 51 хворий, приймали такий препарат “Програф”, який є одним із самих таких кращих сьогодні у світі і у світовій практиці застосування даного препарату.
Інститути, де проводиться пересадка органів, це Запорізький і Шалімова, і зарубіжні лікарі пропонують даний препарат. Але на сьогодні для закупівлі медикаментів, медикаменти попадають під Закон “Про державні закупівлі”, і однієї з умов Закону є ціна дешевша, інше, інше. В результаті проведених торгів у 2017 році препарат… непатентована міжнародна та сама, що й “Програф”, але препарат іншого виробництва, який не має на сьогодні досвіду застосування в Україні.
Департамент охорони здоров’я обласної адміністрації звертався за роз’ясненням в Міністерство охорони здоров’я, в профільні інститути – Запорізький, Шалімова, у Центр трансплантології, і звідти надійшла відповідь, що досвіду застосування даного препарату в Україні немає.
І тому я думаю, що ми повинні з вами сьогодні звернутися до Міністерства охорони здоров’я, до Кабінету Міністрів, напевно, буде в подальшому і Верховна Рада, щоби внести певні зміни в чинне законодавство, щоби не просто регламентувати там, де життя і здоров’я людини залежить, регламентувати на тих самих… закуповувати на тих самих підставах, що закуповувати будівельні матеріали чи інше.
У вас на руках є проект звернення, я його зачитаю і прошу вашої підтримки.
“Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, стурбовані ситуацією, яка склалася сьогодні із забезпеченням хворих імунодепресантами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань” хворі після перенесеної трансплантації органів забезпечуються препаратами імуносупресивної дії за рахунок бюджетних коштів.
Впродовж останніх років згадана категорія хворих отримувала препарати “Адваграф” та “Програф” (діюча речовина – такролімус). У 2017 році в результаті проведених в рамках чинного законодавства тендерних закупівель було придбано препарат “Такпан” (діюча речовина – такролімус) як лікарський засіб з найдешевшою ціною серед зареєстрованих в Україні. Від цього препарату частина пацієнтів відмовилася через відсутність досвіду його використання в Україні і звернулася з проханням забезпечити їх лікарськими засобами, що пройшли клінічні дослідження в Україні, мають багаторічний досвід застосування в світовій практиці, з мінімальною негативною побічною дією, а також зменшують ризик відторгнення пересадженого органу.
На запит департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації інформацію… отримано інформацію…”.
Голос із залу. (Без мікрофона).
М.Піцуряк. Ні, не все, просто бачу, що не цікаво слухати.
О.Сич. Шановні колеги! Я прошу вас з повагою ставитись до своїх колег-доповідачів, незалежно від того, хто який має науковий, управлінський, професійний досвід.
М.Піцуряк. На запит департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації отримано інформацію з Державного експертного центру МОЗ України, Національного інституту хірургії трансплантології ім. О. О. Шалімова, Харківського обласного клінічного центру урології та нефрології ім. В.І. Шаповала щодо відсутності досвіду використання препарату “Такпан”, незважаючи на ідентичний з референтним препаратом кількісний та якісний склад діючих речовин та однакову лікарську форму.
Зважаючи на викладене, вважаємо за доцільне враховувати досвід провідних трансплантологічних центрів України під час реєстрації нових лікарських засобів імуносупресивної дії, а також внести зміни до чинного законодавства з проведення тендерних закупівель шляхом надання дозволу тендерним комітетам обирати лікарські засоби з числа рекомендованих не за найнижчою ціною, а за результатами доказової медицини на підставі обгрунтованих відмов хворих від їх вживання з метою максимального задоволення потреб пацієнтів з трансплантованими органами та дотримання їх прав на отримання якісної медичної допомоги”.
Прошу підтримати дане звернення і проект рішення. Дякую.
О.Сич. Чи є запитання, колеги? Є, прошу записатись.
Поки йде запис, я скажу, що, дійсно, у мене на прийомі були представники людей з пересадженими органами і, дійсно, вони нарікали, що приймання таких ліків загрожує їхньому здоров’ю. Тому я доручив комісії, власне, це питання розглянути.
Будь ласка, Атаманюк Олег Юрійович.
О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановний Манолію Васильовичу! Для того, щоб повністю ми могли розкрити питання і всі люди зрозуміли, все-таки скажіть, будь ласка, які препарати з них є брендовими… країни виробники. Дякую.
М.Піцуряк. Дякую. Пане Олеже, ви – член комісії з питань охорони здоров’я, і дані питання могли би розглядати, а не показувати свою компетентність, як викладач в інституті.
Я є доповідачем з того питання, яке ви готували. Хочете, ми з вами поговоримо, бо я цим питанням займаюся ще від тоді, коли ви були студентом. Знаєте, й негарно в такій ситуації, що ви вже вдруге… Ви є членом комісії, яка мали би готувати це звернення, мали би говорити, а ви так себе низько поводите. Пане Олеже, ну, я навіть не хочу вам відповідати! Хочете, поясніть, якщо ви розумієте! Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Прошу дотримуватись…
М.Піцуряк. Є проблема людей, розумієте, а показувати свою… Для чого ви це робите? Є проблеми, люди прийшли з проблемами, їх треба вирішувати! І взагалі я рахую, що в державі законодавство про закупівлі є найбільш корумпованим, тому що дані препарати повинні закуповуватись на 3-4 роки, і не мало би бути, а ми сьогодні будемо робити екзамен тут.
Ми на комісії будемо говорити, ми там поговоримо. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Прошу дотримуватись взаємної коректності.
Дякую, Манолію Васильовичу.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Прошу записатись.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Шановні депутати! Наша фракція у повному складі буде підтримувати дане звернення, адже насправді йде питання життя і здоров’я людей. Не так просто їм було залучити кошти і отримати пересадку органів. На жаль, на сьогоднішній день в Україні є величезна кількість людей, які би мали бажання і навіть можливість пересадити органи, але змушені їхати до Білорусі чи інших країн, займатись пересадкою органів.
До прикладу, я вам скажу, в Тисменицькому районі є 32 людини, які ходять на гемодіаліз задля того, щоб підтримувати своє життя і здоров’я. Операції по пересадці, наприклад, нирки, вона є коштовною, але якщо взяти, скільки в рік обходиться нашому бюджету одна хвора людина, яка ходить на гемодіаліз, то, мабуть, дешевше було би, якщо би ці люди мали можливість отримати пересадку і мати нормальний спосіб життя, а не бути залежними від того, чи є можливість поїхати на гемодіаліз, а також не залежати ні від погодних умов, ні від фінансових, ні від інших.
Я вам скажу до прикладу, в Тисменицькому районі також є 5 людей, які вже більше 15 років або близько 15 років мають пересаджені органи. І завдяки якраз високоочищеним препаратам, які з країн Європи закуповувались, їхні життя сьогодні не є під загрозою, і вони сьогодні почуваються добре. А те лікарство, про яке нам сьогодні розповідав Манолій Васильович і Олег Атаманюк якраз репліку мав на рахунок цього питання, воно… країна-виробник – Індія, що, у свою чергу, не дає гарантії, що це лікарство, яке закуповується, буде якісне і не буде проблем потім у тих людей, у яких відбулася пересадка.
Тому ми просимо не просто підтримати це звернення, а задуматись і кожен у свій спосіб донести до керівництва нашої держави ту ситуацію, яка складається з цими ліками. Дякую.
Я перепрошую, дозвольте, ще одну річ скажу.
Враховуючи, що у нас велика кількість в області людей, які не отримали пересадку органів, я думаю, що наша комісія з охорони здоров’я може напрацювати звернення до Верховної Ради України про прийняття закону про донорство органів, адже це дасть можливість в нашій країні рятувати велику кількість людських життів. Дякую.
О.Сич. Дроняк Микола Миколайович.
М.Дроняк – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Шановний Олександре Максимовичу, шановні колеги! У підтримку даного звернення хочу сказати, що я це питання піднімав ще восени і на комісії, і писав звернення на департамент з приводу придбання цього препарату, оскільки він не має клінічного застосування на території України. Сьогодні ми говоримо про “Такпан” з Індії, завтра будемо говорити про інші ліки, які, в принципі, у нас не використовуються, але з програмою ProZorro будуть поступати на наші… і лікувати наших хворих і нас з вами, в тому числі. Тому задумайтесь, чим це нам грозить, і прошу підтримати дане звернення.
О.Сич. Атаманюк Олег Юрійович.
О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановний Манолію Васильовичу, шановні колеги-депутати! Манолію Васильовичу, це зовсім не іспит, але людина, яка є доповідачем, вона… я на допомогу вам, щоб зрозуміли всі колеги-депутати, зрозуміли значимість цього звернення, власне тому й задавав запитання.
Запитання полягає в наступному, що “Програф”, цей брендовий препарат, тобто, той препарат, який компанія розробила, і той, на який проводили багатоцентрові клінічні дослідження, і мають величезну доказову базу, а це означає, що… всі його недоліки, всі його протипокази, і, на жаль, той препарат, який через систему електронних закупівель закуповується сьогодні, він не має… бо це є генеричний препарат, і він не має такої величезної доказової бази, як має “Програф”.
Ми розуміємо значимість цієї проблеми, тому що люди зазвичай, а це трансплантація органів зроблена, в основному, за кошти власні чи за кошти благодійників, тому що через недолуге законодавство, а звернення по цьому обласна рада прийняла на медичній сесії стосовно власне трансплантації органів, через недолуге законодавство весь тягар падає на родичів і весь тягар падає на тих волонтерів, які сьогодні допомагають для того, щоб людина все-таки врятувала життя і пересадила орган в одній із країн – Білорусі чи в іншій країні, в якій допомагають, і там рекомендують після того і для того, щоб цей орган не відторгнувся, пожиттєво вони приймають імуносупресанти, і там за рекомендацією є брендові препарати, а не препарати генерики,
оскільки ми маємо відповідь і від інституту Шалімова, який один з тих, що має досвід власне родинної пересадки, від Харківського, Запорізького інститутів, де написано, що вони не мають на сьогодні великої доказової бази стосовно використання генерики. І саме тому ми й напрацьовували це звернення, тому що люди розуміють, що якщо вони приймають інший препарат, а ми маємо розуміти, що психологія у цих людей також міняється, тому що вони вже були на межі смерті, і тільки пересадка дає змогу їм сьогодні й прийняття цього препарату, який не дає
відторгнутись органам, дає можливість жити дальше. Тому важливість і актуальність цього звернення є, і ці препарати закуповуються за державні кошти, і тому власне держава має стояти на стороні цих пацієнтів і допомагати цим пацієнтам продовжувати їхнє життя, якщо не може забезпечити трансплантацію органів. Дякую.
О.Сич. Дозвольте репліку. Шановний Олеже Юрійовичу, Манолію Васильовичу! Як науковець науковцям і колега колегам: українська мова дуже багата, має різні стилі спілкування – літературний, науковий, діловий, побутовий, – зрозуміло, що ви повинні послуговуватись діловим стилем, але де при розгляді специфічних питань є межа між науковим і діловим, мені важко сказати, тому в перерві потисніть один одному руки, випийте кави і все буде гаразд.
Токарчук Олег Володимирович.
О.Токарчук – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Шановні колеги-депутати! Зараз це абсолютно недоречно, але я би запропонував замінити слова “з максимальним задоволенням…”… “…на підставі обгрунтованих відмов хворих від вживання з метою максимального задоволення потреб пацієнтів…” – це звучить дещо популістично, замінити на термін “з використанням сучасних протоколів і стандартів європейських країн”. Тому що, направду, тут прозвучало неодноразово про індійські препарати, я себе і свою дитину щепив індійськими вакцинами, і ми наразі живі й здорові. І якби парламентарі, наприклад, Індії почули нашу полеміку на предмет їхнього виробництва вакцин чи інших препаратів, вони, мабуть, були б вражені, тому що стандарти виробництва ліків в Індії не менші, ніж в Україні, а може й навіть вищі по багатьох показниках.
Тому я пропоную внести сюди… викинути питання “на підставі обгрунтованих відмов хворих”, тому що хто буде визначати ці обгрунтовані відмови пацієнтів? Можливо, частині пацієнтів ці препарати підійдуть, але “на підставі використання сучасних європейських
стандартів і протоколів лікування”. Дякую.
О.Сич. Дякую. Я поставлю на голосування.
Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись.
За – 62, не голосували – 2: рішення прийнято.
І ставлю на голосування пропозицію депутата Олега Токарчука. Прошу, пане Олеже, ще раз… увімкніть мікрофон, ще раз оголосіть її.
О.Токарчук. Пропоную замінити слова “на підставі обгрунтованих відмов хворих від вживання”, замінити на термін “з використанням сучасних протоколів і стандартів європейських країн”.
О.Сич. Ставлю на голосування. Прошу визначатись.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Був час для обговорення.
За – 49, не голосували – 15: рішення прийнято.
Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої…
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Запишіться, будь ласка, ще раз для обговорення питання. Я прошу уважно слідкувати за Регламентом. Тому що щось комусь в голову збреде і він починає переривати процес обговорення питання.
До вашого відома: під час голосування за проект рішення уже не допускається жодного обговорення.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Тому тільки Манолію Піцуряку, як виключення, оскільки він є лауреатом “золотого мікрофона”, прошу увімкнути мікрофон.
М.Піцуряк – голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, в/о № 3, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Пане голово, я не розумію, для чого ви ці репліки даєте? Я хотів би поправку зробити. Оскільки поправка Токарчука була висловлена під час виступу і не було можливості її обговорити, я хотів поправити: не “європейських”, а “міжнародних або світових стандартів”. А то що, якщо не Європа, то вже не стандарт є?
І не треба мене на сміх пускати в цьому залі! Я кажу: я вже переріс той вік, коли можна було сміятись!
Я кажу: замість “європейських” додати “міжнародних” і крапка.
О.Сич. Шановні колеги! Я прошу вас тільки одне: будьте уважні, працюйте в комісіях, працюйте перед сесією, бо дуже часто буває таке, що на сесії чоловіку щось в голову збреде… А де були 10 днів перед тим? А де були 2 тижні перед тим? Люди добрі!
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Будь ласка, шановні колеги, чи є в когось ще пропозиції до проекту рішення? Прошу записатись.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ні, звучали, тому я ставлю на запис. Все треба робити правильно.
Дроняк Микола Миколайович, будь ласка.
М.Дроняк. Шановні колеги! Якщо ми говоримо про міжнародні стандарти, про
європейські стандарти, ми в цьому контексті маємо вписати і України, тому що у нас існують стандарти, “та на території України”.
О.Сич. Є пропозиція. Ставлю на голосування пропозицію Дроняка: “та на території
України”.
Прошу визначатись.
За – 44, проти – 1, не голосували – 19: рішення прийнято.
Кифорук Володимир Васильович.
В.Кифорук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Ми це питання майже годину розглядали на комісії, медичній, те, що ви кажете, і дуже розумно кажете. Сиділи всі, думали.
Я підтримую і Атаманюка, і Піцуряка. Ми так багато говоримо сьогодні на цю тему, в якій абсолютно не компетентні. Прийняли звернення. Таке саме мають інститути, дійсно, і на то є система ProZorro, і може Бог поможе, що не буде цього Міністра, як Квіташвілі, і другого, і нарешті буде порядок із закупівлею, бо це не від нас залежить.
Звернення абсолютно адекватне, нормальне. І треба його прийняти. І на тому крапка. Розказувати, як Миколаївське звернення по соціальному страхуванню і так далі. Яке звернення при цьому Міністрі і його заступниках?! Дякую.
О.Сич. Колеги, хіба що буде ваша воля внести зміни до Регламенту, то ми згідно з Регламентом постановимо встановити на комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики додатково телебачення, нехай вони наговоряться там, а тут уже дають “кристалізовані” пропозиції.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Зважаючи на те, що Манолій Піцуряк не записувався для голосування… для подання пропозицій, ставлю на голосування в цілому з врахуванням вже проголосованих пропозицій. Прошу визначатись. А то говорив-говорив, а не записався для виголошення пропозицій.
За – 60, не голосували – 4: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо незабезпеченості коштами на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ області”.
Питання рекомендовано президією.
Проект рішення номер 54 – в окремій брошурі.
Доповідає Палійчук Микола Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.
Будь ласка, Миколо Васильовичу.
М.Палійчук. Шановні колеги! Текст звернення виник з тої причини, що в області недостатньо коштів, які повинні бути забезпечені через медичну, освітянську субвенцію дотації на виплату заробітної плати. Минулого року ми неодноразово приймали рішення, вже констатували факт, що там появилась заборгованість, там заборгованість. В цьому році попередні розрахунки, вони вже, можливо, будуть уточнюватись, але вони вже є, і є випадки, коли окремі громади тільки 1 березня заплатили заробітну плату за січень.
Зачитую текст звернення: “Ми, депутати обласної ради, звертаємось до Вас стосовно напруженої ситуації із забезпеченістю видатками на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ області, зокрема тих, які фінансуються за рахунок коштів додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих повноважень з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Для збалансування показників місцевих бюджетів та підвищення рівня їх фінансової забезпеченості, з метою недопущення виникнення простроченої кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати в області розроблені заходи щодо економії бюджетних коштів і посилення фінансово-бюджетної дисципліни.
Проте, напруженою залишається ситуація по установах Верховинського, Косівського та Тлумацького та інших районів, де на початок березня поточного року залишаються невиплаченими податки за грудень 2017 року.
На такий стан впливає ряд факторів, а саме:
– незабезпеченість бюджетними призначеннями на оплату праці працівникам бюджетної сфери до кінця цього року в сумі 485,2 млн. гривень, в тому числі по установах, які фінансуються за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету – 220,2 млн. гривень (в окремих районах обсяг незабезпеченості перевищує 3,5 міс. фонди оплати праці).
– невідповідність помісячного розпису бюджетних призначень додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих повноважень з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я обсягу фактично нарахованої заробітної плати працівникам бюджетних установ та проведення розрахунків за спожиті енергоносії.
Органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на сьогоднішній день вживаються заходи, спрямовані на забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, однак проблеми із своєчасною виплатою заробітної плати по Богородчанському, Верховинському, Косівському, Надвірнянському, Рожнятівському та Тлумацькому районах виникають уже починаючи з лютого поточного року.
Викликає стурбованість також низький рівень фінансової забезпеченості бюджетів об’єднаних територіальних громад. Особливо це стосується громад, вибори у яких відбулися наприкінці 2017 року, а в окремих – уже в січні-лютому 2018 року виникають проблеми з своєчасністю виплати заробітної плати.
Виходячи з вищенаведеного, просимо:
– збільшити для області фінансовий ресурс з державного бюджету на 485,2 млн. гривень для забезпечення виплати заборгованої заробітної плати працівникам бюджетних установ;
– внести зміни до помісячного розпису асигнувань додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, збільшивши їх в першому кварталі щомісячно на 11,3 млн. гривень за рахунок відповідного зменшення у четвертому кварталі поточного року”.
Звернення адресовано Кабінету Міністрів, Міністерству фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, народним депутатам України від Івано-Франківської області.
О.Сич. Чи є запитання? Дякую, Миколо Васильовичу.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Запишіться, будь ласка, до запитань.
У нас комунікативний простір дуже утруднено передає сигнали, розумієте? Воно із запізненням все йде.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Шановний Миколо Васильовичу! Скажіть, будь ласка, сьогодні було спільне засідання комісій, і заступник голови обласної державної адміністрації говорив, що у нас в країні все дуже добре, всі забезпечені в ОТГ заробітними платами, ну, все дуже і дуже гарно, так, як було раніше. Пам’ятаєте? Все у нас було дуже добре.
Але скажіть, будь ласка, чи можете ви озвучити, наскільки у нас сьогодні проблема якраз з фінансами, із заробітною платою наших об’єднаних територіальних громад? Адже вчора, коли їх створювали, нам розповідали, що всі вони є спроможними. Яка сьогодні ситуація?
М.Палійчук. Насправді, власне, тому й звернення ми приймаємо, що починаючи з січня місяця, у нас є проблеми з виплатою заробітної плати. Тут зачитано: 1 березня Витвицька об’єднана територіальна громада заплатила заробітну плату за січень, за лютий не було ні авансу, ні заробітних плат. У нас багато громад, які не мають достатнього ресурсу. Тлумацька об’єднана територіальна громада більше 10 млн.грн. не забезпечила. Це міська громада.
Я не хочу тут зараз багато про політику говорити, бо це питання зарплат, на цьому неправильно спекулювати, але не все у нас так гладко в громадах, як розказують з екрану. Нам дали громади, нам дали повноваження, а грошей дали замало.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Черневий Юрій Іванович, будь ласка.
Ю.Черневий – голова постійної комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Шановні колеги! Не встигли працівники освіти, медицини та культури перевести подих з ліквідації заборгованості по зарплаті в минулому році, як вже ця проблема гостро стоїть в цьому році.
Я хочу сказати, що вже по районах фінансові управління ввели безвідсоткові кредити з
ліквідації заборгованості по зарплаті в січні, в лютому вона вже зросла, і навіть ці пропозиції, які нам подані по бюджетній комісії, вони закривають заборгованість по зарплаті за лютий місяць. Дуже жаль, що туди попадають вже і об’єднані територіальні громади, хронічно недофінансовані.
Ця формула, одна дванадцята, говорить про те, що цим питанням нам треба займатись вже… (Без мікрофона).
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний Миколо Васильовичу, щиро дякую вам за те, що ви не байдужі і переживаєте за долю працівників бюджетної сфери, зокрема у виплаті зарплати. Тому що не платити зарплату – це великий гріх, і дякую, що ми почали з вами, як кажуть, з 1 березня.
Але якщо можна, такі два слова хотів би. Я розумію, ви – доповідач, ви не начальник фінансового управління, і коли депутати задають запитання, якими мають володіти інші, то трошки не так.
Дивіться, у минулому році не вистачало… піднімалась зарплата працівникам бюджетної сфери, охорони здоров’я, освіта майже не звучала.
Тут пише: 220 млн.грн. не вистачає в медицині, а скільки не вистачає технічним працівникам освіти? Який прогноз сьогодні освітньої субвенції, чи буде у них лишня, так як 80 млн.грн. на 1 січня цього року? Дякую.
М.Палійчук. Я не можу вам дати чітку і точну відповідь, у мене загальна цифра, де збито, і охорона здоров’я, і освіта, але точно знаю, що міста обласного значення: Яремче, Болехів, ОТГ – коштів на технічних працівників не передбачено взагалі. На жаль, вони передали нам технічних працівників на місцеві бюджети, сільські ради, у нас можуть реально виживати ті міста і села, де є заправки, де акциз. Де немає в громадах заправки, ті громади автоматично стають недофінансованими, їх заборгованість… У нас в минулому році заборгованість почала виникати десь у червні вперше… У цьому році, починаючи з лютого місяця, окремі райони, громади не мають чим платити заробітну плату три з половиною місяці. У нас Косівський, Коломийський, Богородчанський, Верховинський райони – більше 30 млн.грн. не вистачає, це 3 млн.грн. в місяць не вистачає заробітної плати, це більше, ніж район збирає доходів. А якщо врахувати, що не виплачена заробітна плата, відповідно немає податку на доходи фізичних осіб, це податок, який йде в район, основний податок, і йде на виконання свого…
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Колеги, завершені запитання.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Прошу записатись.
Попович Василь Борисович.
В.Попович. Знаєте, на днях ми мали честь чи не честь, хто мав багато нервів слухати Президента, який розказував, як ми добре живемо. І цей “король мальдівський” розказував, що у нас все прекрасно і все гарно. І поки буде така влада в Україні, ми будемо говорити про те, що у нас дуже багато проблем у різних галузях, які попередньо піднімались, – і в охороні здоров’я, і в освіті, і в бюджетній сфері, і з енергоносіями, і все решта. Допоки влада не буде жити не в тій самій реальності, а в ідентичній реальності з нами, а не в паралельній, і не буде літати на Мальдіви, Сейшели і кудись там, то ми будемо мати проблеми і будемо говорити: ми тут, на обласному рівні, нічого такого не вирішимо в цих проблемах, коли по факту у нас централізація в Україні, а, насправді, вони нам розказують про децентралізацію. Централізуються податки, централізуються управління, надаються повноваження Антимонопольному комітету. Виявляється, вже створена структура НКРЕ, яка вже має обласне представництво, тобто, творяться нові бюджетні структури, які би мали тут “прикручувати” все. І ми маємо комунальними установами, закладами, комунальними підприємствами йти до них, брати дозвіл на ту чи іншу діяльність, тут у нас, на місці.
Тому ми живемо в різних реальностях, і допоки ми не приведемо ці дві реальності до однієї, української реальності, яка буде працювати на українців, ця влада, допоки ми будемо мати ці всі проблеми, які сьогодні піднімаються в залі. Дякую.
О.Сич. Никорович Святослав Ігорович.
С.Никорович – в/о № 1, селище Богородчани, депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Хотів подякувати голові постійної комісії. Справді, в Богородчанському районі перші проблеми з виплатою заробітної плати вчителям настають вже якраз перед Великоднем, медикам – у вересні місяці. Тому питання надзвичайно актуальне, більше того, більша частина звіту голови адміністрації стосувалась якраз цього питання, про те, що треба змінювати формулу. І, зокрема, вже ми маємо проблеми у Надвірній, в районній лікарні, вже є перші заборгованості, не можуть заплатити за тепло.
Тому дуже дякую за дане звернення, ми будемо підтримувати. Дякую.
О.Сич. Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Миколо Васильовичу! Щиро дякую вам за те, що ви підготували це звернення, воно, як ніколи, є актуальним, адже я думаю, що більшість населення нашої держави вже живе по-новому і відчуває, наскільки великими темпами рухаються наші реформи: чи це галузь освіти, чи це галузь охорони здоров’я. А також ми тут, на місці, можемо гарно спостерігати, як відбувається реформа місцевого самоврядування і у нас утворюються ОТГ, адже одним з критеріїв є якраз спроможність.
Я недаремно задав питання, я бачив в матеріалах ту сумну ситуацію, яка склалася, але я хотів на цьому наголосити. Перед тим, як створювати громади, нам розповідали про те, що є критерії, за якими вони створюються. Сьогодні, як на мене, у своїй більшості відбувається реформа для замилювання очей наших партнерів з Європи та Америки. Як на мене, сьогодні відбуваються інші ганебні явища. Нам розповідають про те, що відбувається децентралізація економічна, про те, що є більші надходження, а тим часом забирають у нас кошти з екологічного податку, тим часом нам передають на місця повноваження, які фактично у більшості своїй бюджети не витримують. Насправді, ось такі ваші дії розходяться з гаслами, з тими реформами, які декларуються. Вони й призводять якраз до суспільних збурень і до тих наслідків, до яких ми завжди приходимо, коли ті, хто керує державою, забувають, що люди їх вчора обирали, люди зробили все від себе можливе і неможливе для того, щоби дати довіру людям. Але найбільш цинічно виглядає, коли люди приходять на крові, і замість того, щоб увійти золотими літерами в історію України як державотворники, люди, які зробили все від себе можливе для того, щоб розвинути нашу економіку, приходять до влади невігласи, які далі продовжують все те, що робили їхні попередники. Дякую.
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги-депутати! Ми розглядаємо сьогодні питання, яке вже стало традицією нашої обласної ради, – це стан виплати заробітної плати. Знаєте, але чи беремо ми уроки за ці два роки, якісь уроки беремо, чи просто так, щоб проголосувати, поговорити і на тому крапка?
Тут зараз одні опоненти будуть казати: це питання держави, чому ви тут піднімаєте питання, інші будуть казати: ви – хабарники, інші – інше будуть казати.
Знаєте? Системно якщо реформи робляться в державі, вони системно й мають вирішуватись.
Ви знаєте, в минулому році, в кінці грудня, остання сесія 22 грудня, коли я виступав з трибуни й дякував виконавчій владі за те, що ми нарешті отримали кошти на виплату зарплати, дуже багато було запитань із залу: чому я дякую. А ви знаєте, я собі подумав, а чому я дякував? Якщо на 1 січня Богородчанський район більше 1 млн.грн. по охороні здоров’я ми мусіли виплачувати зарплату коштами 2017 року, а чому, коли ми приймаємо звернення в цьому залі, обговорюємо, ми не звертаємо увагу на те, що технічні працівники закладів освіти, вони фінансуються з місцевих бюджетів, і там не вистачає на 8-9 місяців зарплати, як і в охороні здоров’я?
А скажіть, будь ласка, коли на 1 січня 2018 року залишок освітньої субвенції в області складає більше 80 млн.грн., то хіба неможливо було Міністру освіти, Прем’єр-міністру України протягом року вирішити питання і перекинути ті кошти з освітньої субвенції на субвенцію регіону на виплату зарплати техпрацівникам? Для чого це робиться?
Коли ми сьогодні говоримо… питання… звертаємось до КабМіну за виплатою зарплати, так, ми звертаємось. Знаєте, я представляю галузь охорони здоров’я, і охорона здоров’я – це не тільки зарплата, це не тільки опалення, а це лікування. Ми з вами дуже багато коштів і обласного бюджету, і місцевих бюджетів з вільних залишків, перерозподілу, перевиконання ми розподіляємо. А от, колеги, задумаємось, кожен з нас, подивіться, проаналізуйте, а скільки коштів ми з вами з минулого року чи з цього року виділили для того, щоб дати на медикаменти для тої обласної лікарні, для онкодиспансеру, для інфекційної лікарні, де дійсно хворі помирають, не маючи копійки сьогодні? Обласна лікарня два з чимось мільйони має на медикаменти, а їм не вистачає на наркотики, їм не вистачає на кисень. Про що ми говоримо?!
Ми сьогодні мали би… медики знімають із зарплати кошти для того, щоб дати на медикаменти, утримання, діагностику, а потім кажуть, що медики вимагають тільки зарплати.
Я дякую ініціаторам цього звернення і прошу підтримати, і не бути байдужими до
проблем людей. Дякую.
О.Сич. Коцюр Сергій Петрович.
С.Коцюр – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Шановні колеги! Світові експерти визначають, що однією з найуспішніших реформ в Україні є реформа децентралізації. Але з року в рік при формуванні бюджету на плечі громад перекладають то утримання безпосередньо будівель, то оплату праці технічним працівникам.
Я розумію, спроможні громади можуть понести цей тягар. Але в цьому році в бюджеті передбачено на 25 відс. підвищення зарплати вчителям, а субвенція практично надана в тій самій… в тому самому розмірі, як і в попередньому році. І на даний момент, наприклад, оплата праці педагогічним працівникам у м.Коломиї: уже не вистачає 15 млн.грн. на рік. То це просте невміння рахувати чи просто велике бажання центральної влади знову децентралізацію перетворити в централізацію? Дякую.
О.Сич. Іваночко Михайло Степанович.
М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Знаєте, потрібне звернення, бо дійсно проблема в людей є із заробітною платою. Але я би хотів звернутися до цієї влади, яка дійсно нищить українську державу і розвалює те, що було створено роками, їздить знову ж таки по районах, створюючи так звані ОТГ.
Зовсім недавно до нас в Надвірнянському районі знову приїжджали з Офісу реформ створювати ОТГ. Для чого ви створюєте, якщо ви не можете їх профінансувати і проплатити? Може досить? Може вже дамо заробітну плату цим людям, які вже створені, які залишились наодинці з тими проблемами? Не займайтесь окозамилюванням, бо це реально розвалює нашу державу. Громади між собою пересварились, не розуміють, куди і що робити. Тому я би радив вам зупинитись і почати щось робити кінець-кінцем в державі, бо інакше ви закінчите ще гірше, ніж закінчила попередня влада. Дякую.
О.Сич. Романюк Андрій Григорович.
А.Романюк – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Ми тут говоримо про додаткову дотацію на технічних працівників, але уже згадувалось, і я хочу так само наголосити, що є проблема із освітньою субвенцією. Особливо це стосується міст обласного значення, в яких є сільські населені пункти. Згідно з тою формулою, яку застосував КабМін, вони абсолютно не врахували наявність у містах обласного значення сільських населених пунктів. Таким чином, незабезпеченість на зарплату становить приблизно третину річного фонду оплати праці.
Тому у мене є пропозиція: внести правку в абзац перший нашого звернення і дописати
після слів “медичної”, дописати “та освітньої” субвенції. Тобто, щоб ми звернули увагу на те, що нам недостатньо не тільки медичної, але й освітньої субвенції. Дякую.
О.Сич. Кобилянський Богдан Миколайович.
Б.Кобилянський – в/о № 13, Городенківський район, депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Звичайно, що звернення потрібно приймати, і на сьогоднішній день в області не буде стільки ресурсу, щоб ми змогли заплатити заробітну плату до кінця року.
Але хочу сказати, наголосити на тому, що дуже багато було сьогодні сказано про питання децентралізації, про громади. Звичайно, що там меду немає, і раю немає, є важка праця голів об’єднаних територіальних громад, депутатського корпусу, але в кінці року більшість, абсолютна більшість громад закінчили без боргів по заробітній платі.
Так, звичайно, є декілька громад, і ми це бачимо, які потребують абсолютного аналізу, особливо їхня фінансова частина. Ми сьогодні говоримо про Тлумацьку об’єднану територіальну громаду, ми сьогодні говоримо про Витвицьку об’єднану територіальну громаду, буде проаналізовано ці всі проблеми, які там сьогодні є. Я думаю, вони пов’язані із тими проблемами, які накопичились навіть не роками, а десятиліттями, і ці проблеми сьогодні лягають на плечі об’єднаних територіальних громад, ми це бачимо, ми це розуміємо. Вони мають сьогодні час для того, щоб ці всі проблеми усунути, але це неможливо зробити за півроку і не за рік.
Практично сьогодні надзвичайно важко говорити про спроможність територіальних громад, які утворились в кінці року, тому що бюджети сформувались буквально в січні місяці. Є технічні причини щодо невиплати заробітної плати. Але ці питання усуваються, громада рухається, і тільки кінець року покаже, наскільки вони спроможні чи неспроможні.
Навіть аналізуючи сьогодні проблеми, які є в районі, а їх є надзвичайно немало, перелік я чув від Миколи Васильовича. Так, в цих районах є проблеми, і якщо прийняти їх і завірити територіальні громади, то в об’єднаних територіальних громадах забезпеченість до кінця року набагато краща.
Тому давайте не робити поспішних висновків по об’єднаних територіальних громадах, реформи відбуваються. Практично ми розуміємо, що альтернативи цій реформі немає, тому є прохання: там, де є проблеми, ми про них говоримо, ми їх пробуємо вирішувати спільно. Там, де є успіхи, ми теж… практично ми говоримо, бо успіхів є надзвичайно немало, але реформа рухається, вона відбувається, і альтернативи їй немає. Дякую.
О.Сич. Рудик Марія Олександрівна.
М.Рудик – депутатська фракція політичної партії “Воля”, Богородчанський в/о № 4. Буквально позавчора побачила на офіційній сторінці Л.Гриневич про те, що місцеві бюджети велику кількість коштів тримають на депозитах і через це не виплачується надбавка від 10 до 20 відс. заробітної плати педагогічним працівникам.
Цікавий факт виходить: заробітну плату піднімає КабМін і дуже голосно про це говорить, а надбавку виплачувати мають місцеві бюджети. Я вже не говорю про новий закон про освіту, де повністю зміцнення матеріально-технічної бази перекладається на місцеві бюджети, я вже не говорю про те, що технічні працівники оплачуються з місцевих бюджетів, пільгове харчування, дитячі садки утримуються, енергоносії, також пільговий проїзд і все решта.
Цікаво те, що коли піднімають зарплату чи говорять про це, то це, звичайно, робить КабМін, а коли виплачувати ці кошти, це мають робити місцеві бюджети.
Яку дати відповідь людям, які звертаються, педагогічним працівникам, чому їм підняли на 10 відс., а в сусідньому районі – на 25 відс. надбавку…, якщо Богородчанський район дотаційний і він не має можливості доплатити ту суму коштів, яка необхідна для того, щоб збільшити заробітну плату, про яку говорить КабМін. Так що будьмо чесні.
А звернення, звичайно, треба підтримувати. Дякую.
О.Сич. Мельниченко Оксана Михайлівна.
О.Мельниченко. Шановний Олександре Максимовичу! У мене є така пропозиція стосовно даного питання. Оскільки сьогодні на засіданні комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків ми прийняли рішення збільшити обсяг дотації з обласного бюджету на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я окремим районам, я хотіла сказати наступне. Дуже слушно, що дане звернення приймається на початку року. До прийняття рішень про утворення об’єднаних територіальних громад відбувались певні розрахунки фінансових спроможностей відповідних територій, і зрозуміло, що життя вносить свої корективи, і для того, щоби надалі допомогти їм існувати, не нарощувати таку заборгованість, можливо, доцільно спільно з обласною державною адміністрацією, фінансовим департаментом, з районними радами створити відповідні робочі групи і накреслити основні шляхи вирішення конкретно кожної проблеми районів та відповідних об’єднаних територіальних громад. Тому що загалом розглядати, на мою думку, складно і треба індивідуально знаходити шляхи вирішення даної ситуації, яка, я думаю, буде мати продовження й надалі.
О.Сич. Як репліка. Є два шляхи подолання проблеми: або виконувати кожен свої зобов’язання, скажімо, КабМін свої, місцеві ради – свої, або створювати робочі групи. З двох – одне. Що поможе? – Питання чисто риторичне.
Дзеса Остап Васильович.
О.Дзеса. Шановні колеги! Фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, звичайно, що буде голосувати за дане звернення. Це буде черговим свідченням того, що, ще раз кажу, жодним чином ми не підтримуємо і не обслуговуємо, вірніше буде сказано, якусь окрему гілку влади.
Але давайте будемо чесні перед собою. Ну, нормальна реформа, товариство, реформа йде, у нас із 57 громад, які повинні бути, які об’єднаються, які утворені згідно з нашим перспективним планом, на сьогоднішній день уже функціонує 23. У квітні місяці ще будуть утворені 2 об’єднані територіальні громади. Всі політичні сили, без винятку, приймають участь у виборах голів, депутатів, делегують кандидатів у депутати об’єднаних територіальних громад, тобто, ми всі за те, щоби громади в селах, населених пунктах об’єднувались, створювались об’єднані територіальні громади. Тому давайте чи є недоліки в цій роботі? Звичайно, що є, але у нас є успішні громади, і ви це також всі бачите. Є абсолютно успішні громади, в тому числі й ті, на територіях яких відсутні бензозаправки. Ну, є ж такі, давайте популяризувати. Тому що якщо ми просто будемо заговорювати, толку не буде.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Дзеса. Я маю Регламент, не всьокайте.
Які етапи проходять, ми бачимо: є в окремих громадах, нормально проходить у нас реалізація медичної реформи, є вже перші позитивні зрушення, нормальні і позитивні зрушення є щодо впровадження першого етапу освітньої реформи. Надалі вже починаються роботи, ви бачите по телебаченню, почалась робота щодо залучення земель державної власності сільськогосподарського призначення, будуть відведені вони в ОТГ. В нас в області така робота вже проходить. Понад десятки тисяч гектарів землі будуть обслуговуватись об’єднаними територіальними громадами. Це нові поступлення, нові кошти.
Тому давайте це питання, я би пропонував, не заговорювати, а звертатись до відповідних державних інституцій про надання нам відповідної фінансової допомоги, ну, це потрібно робити, але в той же час і бачити ті позитивні питання, зрушення, які є в окремих об’єднаних територіальних громадах. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Питання дуже благодатне для політичного позиціонування. Ми говорили про нього майже годину, пора приймати рішення.
Під час обговорення прозвучало декілька пропозицій, тому я ставлю спочатку проект рішення за основу. Прошу визначатись.
За – 59, не голосували – 3: рішення прийнято.
Наскільки я пам’ятаю, була пропозиція депутата Романюка, так? Увімкніть, будь ласка, мікрофон, оголосіть вашу пропозицію.
А.Романюк. Я пропоную…
О.Сич. У мікрофон.
А.Романюк. Я пропоную у абзаці першому після слів “а також медичної” додати “та
освітньої субвенції”.
О.Сич. Зрозуміло.
Колеги, поступила пропозиція. Прошу визначатись.
За – 60, не голосували – 3: рішення прийнято.
Не пригадую, чи були ще пропозиції.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ні. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. З врахування проголосованої пропозиції.
За – 60, не голосували – 3: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо добровільного оголошення заяви про відставку Президента України П.Порошенка”.
Проект рішення запропонувала Галабала Ольга Юріївна, він вам розданий на окремому аркуші. Будь ласка, Ольго Юріївно, прошу доповідати.
О.Галабала. Доброго дня, шановні депутати!
О.Сич. У мікрофон, будь ласка.
О.Галабала. Доброго дня, шановні колеги! Ви знаєте, мене не було останні чотири місяці на сесіях Івано-Франківської обласної ради. На жаль, їх довелось провести між вуличними протестами, судами і СІЗО. Я не могла подумати, що на четвертий рік після Революції Гідності тільки через те, що ти маєш інші політичні погляди, тільки через те, що ти виступаєш проти Президента України, а зараз це Петро Порошенко, будуть обшуки, буде сліжка, будуть допити, буде висилка з мішками на головах, будуть арешти, будуть сфабриковані кримінальні справи.
Чесно кажучи, для мене це великий шок, і навіть більшість з вас, колеги-депутати, яким я це розповідала, не вірять, що таке може бути у нормальній демократичній країні. Все це є тільки свідченням того, що, на жаль, на жаль, Революція Гідності так і не перемогла, що, на жаль, у нас зараз буде знову система диктатури, коли усі правоохоронні органи: і Служба безпеки України, і прокуратура, і поліція – обслуговують політичні амбіції однієї людини, яка зараз, на жаль, є Президентом нашої країни.
Ви знаєте, що 17 жовтня 2017 року ми почали протест разом з іншими опозиційними політичними силами, а це і з народними депутатами від “Свободи”, і народними депутатами з “Батьківщини”, народними депутатами з “Самопомочі”, народними депутатами з “УКРОПу”, ми почали протест під парламентом з чотирма дуже простими вимогами. Це скасувати депутатську недоторканість, прийняти новий закон про вибори і створити антикорупційний суд.
От, як відповідь на ці всі вимоги, ми не отримали жодного спілкування ні з Президентом, ні зі спікером парламенту, а отримали тільки початок політичних репресій. Це були перші затримання, це були перші висилки, це були перші обшуки і перші допити.
Після того, коли ми зрозуміли, що неможливо взагалі в цій країні висувати такі вимоги і вони не можуть бути підтриманими, було оголошено про четверту вимогу – це було прийняття закону про імпічмент Петра Порошенка, вірніше, про прийняття відповідного закону в парламенті, тому що його не існує, і про початок цієї процедури імпічменту.
На жаль, знову ця вимога була проігнорована. 29 листопада був перший марш у підтримку імпічменту, це було в Києві. Спочатку це було 2 тис. людей, 4, 10 і 17 грудня були наступні марші, і найбільший з них – це було більше 50 тис. людей, які вийшли у м.Києві, в тому числі це знову ж таки, повторюся, була не якась партійна подія, це були всі політичні партії, які є опозиційними, які є присутні в цій залі також.
Натомість ми отримали арешти, натомість ми знову ж таки отримали висилку, і зараз фактично всі ми знаходимось під так званими політичними репресіями.
Але 18 лютого, коли думали, що все закінчиться, люди вийшли по всій країні, в тому числі і в Івано-Франківській області. Для нас це було навіть великою несподіванкою, що при відсутності ЗМІ, доступу до ЗМІ, при відсутності коштів, при відсутності можливості поширити інформацію така величезна кількість людей вийшла.
І напевно причина, чому люди вийшли, є також зрозуміла, колеги. Тому що не може бути ситуації на четвертий рік після Революції Гідності, що у нас одна людина в країні є абсолютно недоторканою, абсолютно: її не можна ні зняти з посади, по ній навіть не можна розслідувати всі ті злочини, які вона могла вчинити, неможливо. Тому що процедури, закону про імпічмент, процедури імпічменту не існує. І ми, вибачте, знаходимось як в якійсь африканській країні Зімбабве, абсолютно диктаторській, абсолютно олігархічній. В кожній європейській країні при будь-якому скандалі, а у нас їх було чимало, була би вже комісія, яка би вже розслідувала ці злочини, можливі злочини Президента, можливі. А у нас це все проходить осторонь.
Я хочу сказати, що за будь-яке з порушень, а це спочатку був скандал про офшори, ви пам’ятаєте, бізнес Президента на офшорах. Що відбулося? Нічого. Через три чи чотири тижні прес-конференція Президента, де він каже, що начебто все законно. Потім у нас були “Роттердам плюс”, перед цим новим роком, як ви знаєте, що Президент дав з “барського плеча” 10 млрд.грн. Ахметову додатково заробити, а це 250 грн. з кишені кожного українця, перед цим, у 2016 році, а це був другий рік війни, Липецька фабрика. Якщо ви подивитесь офіційні звіти Липецької фабрики “Рошен”, яка знаходиться в Росії, якою володіє Президент, то півмільярда гривень офіційно сплачено податків до бюджету Російської Федерації, тобто, на підтримку їхньої армії, яка воює проти українського народу. Це офіційні документи. Знову це пройшло безслідно.
Іловайськ і Дебальцеве. Нібито верховнокомандувач, нічого не розслідувано, все пройшло безслідно. Скандали з Національним банком, коли девальвували нашу валюту і в штучному режимі знищували банк, зараз, до речі, банк Порошенка є одним з найприбутковіших у країні. І останній, так званий “мальдівський скандал”, від якого в шоці навіть європейські дипломати. Вони не розуміють, не розуміють, як може Президент воюючої бідної країни дозволити собі витратити півмільйона, 500 тис. доларів, це 14 млн.грн., це ми порахували приблизно 140 років зарплати вчителя, як він може витратити їх на розкішному відпочинку і не понести ніякої відповідальності? Ну, в європейців це немислимо. Ми спілкувались з американськими дипломатами, з німецькими дипломатами, з усіма, вони кажуть: слухайте, у нашій країні така людина, якщо би це стало, такий скандал…, або сам пішов у відставку, або принаймні було б розслідування з приводу того, чому так відбулося.
Колеги, в нашій країні, на жаль, це неможливо, от неможливо. Є людина поза законом.
Чому зараз ми не можемо чекати 2019 року? Нам всі кажуть: зачекайте, у 2019 році вибори. Колеги, а які вибори? Ми що, не бачимо, що зараз ЦВК реформується під Президента двома фракціями: “Народний фронт” і “Блок Петра Порошенка”? Ми що, не бачимо, що готуються сітки для скуповування голосів?! Ми хіба не бачимо, що людей роблять бідними для того, щоб потім заплатити їм 200-300 грн., щоб вони проголосували, як треба? І коли технологи на банковій дуже сильно радіють, коли вони отримують соціологічні опитування, в якому вказано, що 15 відс. людей готові продати свій голос, для них це клас. Тому що так ми зможемо виграти і сфальшувати ці вибори, застосувати адміністративний ресурс, а ЦВК – наше.
Так що, колеги, якщо ми з вами дочекаємось до 2019 року, повірте, нічого, крім країни феодалізму, диктатури і олігархату, нас не чекає. Якщо ми з вами не будемо мати прецедент, коли злочини Президента будуть розслідуватись, або коли Президент за свої поступки буде йти у відставку, на жаль, ніякого демократичного чи європейського майбутнього у нас немає.
Тому зараз ми пропонуємо обласній раді звернутися до Президента України з пропозицією добровільно оголосити про свою відставку, а також звернутися до парламенту з проханням невідкладно прийняти Закон України, який називається про Президента України, про порядок припинення його повноважень, а фактично це закон, який встановлює процедуру імпічменту, і невідкладно почати розслідування всіх цих публічних звинувачень, які зараз лунають в сторону Президента, і суспільство не знає, є вони злочином, чи не є вони злочином, хоча підозрюємо, що вони злочином все-таки є.
Тому ми пропонуємо цей проект звернення. І звертаюся до колег із партій “Свобода”,
“Батьківщина”, “Самопоміч”, “УКРОП”: ви знаєте, кожна з наших політичних сил, якщо вже говорити про нас, мабуть, стала жертвою, я не побоюся сказати це слово, режиму Порошенка. Я хочу нагадати колегам зі “Свободи”, як 31 серпня 2015 року була здійснена провокація ціною життя чотирьох людей, в якій тут же звинуватили “Свободу”. І, до речі, “Свобода” тоді починала протестний рух, який почав наростати, проти Порошенка, який через цю провокацію фактично був зведений нанівець.
Так само “Батьківщина”, де частина ваших керівників областей і депутатів знаходяться під ризиком кримінального переслідування, і не виключено, що ваш лідер партії буде також під кримінальним переслідуванням.
До “Самопомочі” звертаємося, де вашого лідера також певними механізмами тиску і пресінгу заставили фактично ставати осторонь тих процесів деяких, які відбуваються, шантажуючи так званим львівським сміттям.
Так само “УКРОП”, коли один з ваших лідерів був змушений покинути країну і тільки нещодавно повернувся.
Тому, колеги, наша обласна рада – це партії, які займають опозиційну позицію, і я звертаюся з проханням усіх фракцій в повному складі підтримати цей проект звернення і продемонструвати нашу позицію тут, на Західній Україні.
Дякую дуже за увагу, я сподіваюся, що ми зможемо це звернення проголосувати. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Закінчена доповідь. Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ольго Юріївно, фракція “БПП” буде ображатись, що ви всіх згадали, а їх обминули. Ну, некоректно…
О.Галабала. Я можу тільки згадати, що фракція “БПП” Труханова відпустила, так, мера Одеси, Насірова відпустили…
О.Сич. Це не наша фракція.
О.Галабала. Їх не саджають. Розумієте? Все нормально. Тому до них немає чого говорити.
О.Сич. Колеги, я жартую, звичайно.
Ольго Юріївно, дякую. Колеги, чи є бажання взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Запишіться, будь ласка.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні депутати! Ви знаєте, нещодавно читав, як народний депутат України від фракції “БПП” Сергій Лещенко обурювався на всю країну, що Державне управління справами цього року буде профінансовано на 1 млрд.грн. більше. Вдумайтесь: цього року 2,1 млрд.грн. буде спрямовано на Державне управління справами, з них в минулому році 453 млн.грн. було витрачено на утримання нашого Президента, у 2018 році – рівно 1 млрд.грн. Жити стало краще.
Але питання в іншому. Сергій Лещенко, Заліщук, Наєм, – вони всі вчора допомогли фракції “БПП” отримати ту таку велику більшість у Верховній Раді України, за їхніми спинами всі йшли ці олігархи, злочинці, як вони зараз їх називають, вони їх по-різному називають. Мені було просто дуже дивно і прикро, що, прикриваючись вчора цими великими активістами, зайшли до Верховної Ради ті такі негідники, проти яких вони виступають. Але сьогодні вони вже не виходять з фракції “БПП”.
Тим не менше, якщо говорити по суті по нашому зверненню, я вам хочу сказати декілька таких важливих речей.
На сьогоднішній день парадоксальна ситуація: вже пройшло 4 роки з часу розстрілу людей на Майдані, 18-20 лютого. На сьогоднішній день практично, окрім якихось клерків, нікого не покарано за ті дії. На сьогоднішній день жодного представника Партії регіонів не засуджено за ті злочини, які вони зробили проти держави Україна, такі відомі панове, як пан Бойко за вишки Бойка, такі, як його колеги, які зараз переховуються в Росії, чи ті, з яких зараз рішеннями різних судів зняли звинувачення, і вони мають можливість повернутись у велику українську політику, аби дальше з нас з вами знущатись.
Також важливо зрозуміти кожному з нас, що… те, що я говорив у попередньому питанні. Наш Президент разом з урядом і Верховною Радою України могли увійти золотими літерами в історію України, як ті люди, які зробили прорив для української економіки, які змінили підхід, які знищили ту систему, яка з нас з вами знущається, і сьогодні будь-кого можна посадити, як кажуть, була б стаття… була би людина, а стаття знайдеться. Сьогодні можна переслідувати патріотів, сьогодні можна робити все, що собі захочеться. А коли поруч хтось з їхніх колег потрапляє в суд, то самий чесний і справедливий суд в Україні завжди знайде можливість
оправдати колег по фракціях.
Тому ми підтримуємо це звернення і закликаємо інших депутатів також проголосувати. Дякую.
О.Сич. Никорович Святослав Ігорович.
С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Справді, дуже стидно обговорювати дане питання після другої революції, яка відбулася. Загинули люди, і сьогодні ми маємо війну. Президент Порошенко, його найбільший гріх в тому, що люди сьогодні говорять, що за “тварини Януковича” їм жилось краще. Це його найбільший гріх. І з тим гріхом йому треба буде жити.
Тому, власне, під час цього питання кожен з депутатів має мати сміливість не вийти із залу, тому подивіться, що зараз відбувається, а проголосувати за відставку чи намір про відставку Порошенка, щоб це голосування назбирало голосів, тому що те, що відбувається зараз в залі, може банально не стати голосів, й Івано-Франківська обласна рада, яка сповідує інтереси області, не зможе їх сповідувати при такому стані речей, які зараз відбуваються. Дякую.
О.Сич. Гладій Василь Іванович.
В.Гладій. Шановні колеги! На жаль, ми з вами знову акцентуємо увагу, що у нас, в Україні, продовжується та система, яка панувала при попередньому режимі, говорячи про вибіркове правосуддя. І ті приклади, які ми бачимо сьогодні, і не тільки сьогодні, а за останні три роки, які є, яскраво свідчать про це. Коли для своїх людей є одна система, а коли для опонентів, для тих, хто критикує владу, є відповідальність відповідно до закону. І якщо ми не скажемо свою чітку заяву, не висловимо чітку думку з цього приводу, до речі, це не наша думка, а ми висловлюємо думку територіальної громади Прикарпаття, і звертаючись до Президента, до Верховної Ради, до КабМіну, до народних депутатів, ми акцентуємо увагу і думку мешканців Івано-Франківської області.
Говорячи про монополізацію влади, хочу сказати, що ми добре бачимо цей напрямок на намаганні штучно створити необхідність проведення дострокових парламентських виборів. Сьогодні ми добре розуміємо, що йдуть відповідні торги: або ви будете голосувати так, як потрібно мені, або Верховна Рада буде розпущена. І сьогодні не стоїть питання прийняти закон про антикорупційний суд, а прийняти його в такій редакції, в якій вигідно гаранту.
І таких прикладів сьогодні є багато. Тому дійсно сьогодні відбувається процес монополізації влади, той самий процес, який ми з вами спостерігали при попередньому режимі Януковича.
Сьогодні вже політики світу, Європи навіть за руку не здороваються з нашими високопосадовцями, тому що всі вже давно зрозуміли, що імітація боротьби з корупцією і боротьба з корупцією – це в Україні різні речі. Насправді, ми бачимо імітацію, а не боротьбу. І про це красномовно свідчать ті факти, коли в певній мірі незалежні антикорупційні органи сьогодні не мають можливості виконувати повноваження і всілякими, різними способами намагаються нівелювати ті перші спроби такої боротьби, які проходять в Україні.
Останній приклад, який ми бачимо красномовний, – це приклад із Національним банком України, коли Гонтарева, яка сьогодні повинна відповідати перед українським судом і нести відповідальність за ті справи, які вона створила, сьогодні намагаються звільнити її за власним бажанням.
Я думаю, колеги, що таких прикладів може бути багато. І як уповноважений від фракції Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” прошу всіх підтримати дане звернення.
О.Сич. Дякую. Колеги, закінчили обговорення. Пропозицій до проекту рішення не було. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 38, проти – 12, не голосували – 9: рішення не прийнято.
Шановні колеги! 12.03 год. – початок часу обідньої перерви. Просив би вас, але дуже, без запізнення, аби ми о 13 год. повернулися, і вже тоді дальше будуть чисто робочі питання, щоби ми в скорому часі їх завершили.
Оголошується перерва до 13.00 год.
(Перерва 12.00 – 13.00 год.).
О.Сич. 13 год. 02 секунди… 2 хвилини. 120 секунд ми вже переочили із резервованого часу. Тому закликаю фракції, голів фракцій мобілізувати членів своїх фракцій для початку роботи.
Шановні колеги! Всі, хто є в кулуарах, будь ласка, підходьте.
Так, аби я не оголошував, ряди якої фракції найпорожніші, підтягуйтесь.
Остапе Васильовичу, це з політичних чи з побутових мотивів?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Побутових.
Колеги, в залі тільки 31 депутат, ми не можемо розпочати роботу. Підходьте, вставляйте карточки для голосування, щоб я бачив, скільки депутатів присутні.
Шановні колеги, займіть, будь ласка, робочі місця.
Колеги, через декілька хвилин я оголошу електронну реєстрацію після обідньої перерви. Будь ласка, зайдіть до залу.
Прошу зареєструватись після завершення обідньої перерви, оператора прошу включити систему для реєстрації. Колеги, йде реєстрація. Хто є в кулуарах, будь ласка, підходьте.
Колеги, в залі присутні 47 депутатів: сесія повноважна. Продовжуємо нашу роботу.
Розглядається питання “Про виконання обласного бюджету за 2017 рік”.
Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.
Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії.
Будь ласка, Ірино Богданівно.
Так, бачу, що немає Манолія Васильовича. Добре, що немає, скоренько давайте пройдемо питання.
І.Мацькевич. Добрий день! Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати та запрошені!
На розгляд сесії вноситься проект рішення “Про виконання обласного бюджету за 2017 рік”.
Хочу зазначити, що загальний фінансовий ресурс обласного бюджету за минулий рік складав 2,9 млрд.грн., що більше на 1 млрд.грн. у порівнянні з 2016 роком. Із загальної суми фінансового ресурсу 62 відс. – це кошти державного бюджету, які нам надходять у вигляді міжбюджетних трансфертів.
Щодо власних надходжень, то власні надходження загального та спеціального фонду обласного бюджету за минулий рік склали 1,1 млрд.грн., по загальному фонду – 620 млн.грн. та по спеціальному – 480 млн.грн.
Як і в минулі роки, левова частка надходжень до загального фонду – це податок на доходи з фізичних осіб, якого нам минулого року надійшло 503 млн.грн., і це більше у порівнянні з відповідним періодом 2016 року на 162 млн.грн. Ну, і це є закономірно, так як ви знаєте, що в минулому році суттєво підвищився ріст мінімальної заробітної плати: із 1700 до 3200 грн., внаслідок чого у нас суттєво пішло наповнення цього податку.
По спеціальному фонду 61 відс. надходжень складають надходження екологічного збору, і це теж левова частка надходження коштів до спеціального фонду обласного бюджету.
Відповідно до наявного фінансового ресурсу проведено видатки й з нашого обласного бюджету в сумі 2,6 млрд.грн., з них по захищених статтях видатків по загальному фонду проведено видатків в сумі 1,6 млн.грн., зокрема на заробітну плату було спрямовано близько 1 млрд.грн., 1,6 млрд.грн., зокрема на заробітну плату було спрямовано близько 1 млрд.грн., що складає 70 відс. всіх видатків загального фонду, і на інші захищені статті – близько 30 відс.
За минулий рік за рахунок наявного фінансового ресурсу з обласного бюджету було проведено видатки на природоохоронні заходи в сумі 162 млн.грн., на капітальні видатки профінансовано коштів бюджету розвитку в сумі 133 млн.грн., на ремонт доріг за рахунок наших власних коштів обласного бюджету було спрямовано кошти в сумі 31 млн.грн. та за рахунок коштів від митного експерименту, які теж спрямовувались на ремонт автомобільних доріг загального користування, спрямовано кошти в сумі 127 млн.грн. Крім того, розподілено кошти з резервного фонду обласного бюджету в сумі 0,9 млн.грн.
Шановні депутати! Прошу затвердити даний проект рішення. Дякую за увагу, готова відповісти на ваші запитання.
О.Сич. Ну, все дуже зрозуміло, тут, напевно, питань немає. Так?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Прошу записатись на запитання.
Піцуряк Манолій Васильович, будь ласка.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановна Ірино Богданівно! Дякую за доповідь. Чи можливо би нам послухати інформацію про стан виконання бюджету області, наприклад, за минулий рік чи поквартально? Адже ми слухаємо тільки обласний бюджет.
Але я вже не раз говорив, що ми є депутати, обрані жителями області, хотіли би бачити в контексті області, як виглядає. Нехай це буде довідка, нехай це буде інформація. Це на майбутнє.
Два питання конкретні, якщо ви маєте інформацію. Яка заборгованість на 1 січня по виплаті зарплати зареєстрована по всіх бюджетах Івано-Франківської області? Перше питання.
І тут, де йде дохідна частина, субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості, 236 млн. 538 тис.грн., написано “виконано”. Ці кошти на казначейських рахунках є, вони не використані? Дякую.
І.Мацькевич. Шановний Манолію Васильовичу! В кінці року нам поступила субвенція з державного бюджету в сумі 236 млн.грн., яка у нас є в залишку на 1 січня цього року, лишились, ці кошти будуть спрямовані на розвиток сільської медицини. Наразі, поки що ці кошти є в залишку, розподіл цих коштів ще не здійснювався. Це щодо останнього запитання.
Щодо…
Голос із залу. (Без мікрофона).
І.Мацькевич. Щодо заборгованості по заробітній платі, як уже на минулій сесії я озвучила, у нас станом на 1 січня заборгованість по заробітній платі складала близько 30 млн.грн., із них була зареєстрована в казначействі і рахувалась простроченою близько 9 млн.грн. На даний час заборгованість… це переважно з тих 9 млн.грн. – це були несплачені податки до місцевих бюджетів.
На даний час тільки залишились несплачені податки по Тлумацькому та Косівському районах в розмірі 3 млн.грн.
О.Сич. Шановні колеги! Більше запитань немає.
Ірино Богданівно, дякую. Будь ласка, присідайте. Ви можете присісти тут, біля нас десь.
Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає, так? Є. Прошу записатись.
Екс-член бюджетної комісії Манолій Васильович Піцуряк.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, секретар бюджетної комісії 2002-2006 років. Шановні колеги-депутати! Ми заслухали звіт про виконання обласного бюджету за минулий рік. Я неспроста сказав, щоб таку інформацію нам надавали: бюджет області і обласний бюджет. Бо неодноразово в цьому залі звучить така
тенденція, що ми на охорону здоров’я даємо величезні кошти. Подивіться, скільки відсотків обласного бюджету йде на охорону здоров’я, а на освіту – мало. Це в обласному бюджеті є така картина, але в бюджеті області картина зворотня, там переважає, левина доля йде на освіту, не на охорону здоров’я.
Оскільки голова представив, що я голова комісії з питань охорони здоров’я, я буду говорити за охорону здоров’я, не буду в інші галузі вникати.
Минулий рік ми прожили з тим, як ми прожили. Так, більшість коштів було спрямовано на заробітну… спрямовувались на соціальні видатки в бюджеті, – це заробітна плата, інші та інші події, які були.
Я вже сьогодні, напевно, підкреслював те питання і ще раз хочу звернути увагу, щоби на охорону здоров’я ми дивились і так, і так. Ми звинувачуємо лікарів, медичних працівників, заклади про те, що там все треба купляти.
Я ще раз звертаюся, депутати, до нас усіх: а скільки ми зробили для того, щоби в закладах охорони здоров’я ми менше купляли? Чи ми дали хоч 1 млн.грн. на заклади обласного рівня, чи ми дали інше? Повірте мені, я – головний лікар невеличкої лікарні Солотвинської. Але як би там не було, і шприци, і системи, і розчини, і спирт, і вата, і перша доба, і пологи, і більшість оперативних втручань чомусь я можу забезпечити коштами лікарні, у тих мізерних коштах, коли великі заклади, ми їм не даємо. Вибачте мені, зарплату добре отримувати, добре енергоносії платити, а ми дали хоч..? Подивіться, скільки ми коштів розподіляємо, чи ми дали хоч крапельку районним бюджетам на харчування? Та сьогодні ми харчуємо хворих на 10-12 грн. 4 рази. Це що, 33-ій рік, це голодомор йде? І ми говоримо, що прекрасна урядова програма, реформи, інше, інше.
Сьогодні хочуть робити… почались минулого року реформи, по якій ми йдемо. Повірте, добра не буде, буде зруйнована система, яка є, охорони здоров’я, але краще навряд чи буде. Ми будемо пожинати ті плоди, які пожинаємо сьогодні з армією, сільським господарством, промисловістю, з іншим. Ніхто з нас не думав у 90-х роках, кричали: що ти там говориш?! Бачиш, яка сьогодні ситуація є… Армія: у 2014 році не було кому вийти на захист Батьківщини!
Тому прошу, колеги-депутати, звертати увагу, і на охорону здоров’я треба давати, а потім питати. Щиро дякую за увагу.
О.Сич. Колеги, як репліка. Деякі наші депутати, очевидно, не орієнтуються, тому варто прочитати Бюджетний кодекс і знати, що всі бюджети є самодостатні, і бюджет вищого рівня не відповідає за бюджети нижчого рівня, якщо, звичайно, немає обов’язків щодо субвенції. А, можливо, дехто з депутатів хоче монополізувати всю владу, розпустити всі районні, сільські, селищні ради, ради ОТГ, бо що тоді вони будуть робити, якщо обласна рада буде за ті бюджети відповідати?
Але я думаю, що нам варто, можливо, на якомусь черговому депутатському дні зробити всеобуч для депутатів з питань бюджетного законодавства.
Шановні колеги! Обговорення завершено, пропозицій до проекту рішення не було. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 56, утримався – 1, не голосували – 5: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету…”, не бюджету області, “…до обласного бюджету на 2018 рік”.
Проект рішення номер 56 – в окремій брошурі.
Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.
Пропозиції додано окремо.
Будь ласка, Ірино Богданівно.
І.Мацькевич. Шановні депутати! На розгляд сесії вноситься проект рішення “Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік”.
Даний проект рішення враховує рішення постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків від 27 лютого № 66 і передбачає: пункт 1, здійснити передачу залишків коштів спеціального фонду обласного бюджету, який склався станом на 1 січня поточного року та сформувався за рахунок надходжень екологічного податку до загального фонду обласного бюджету, в сумі 35,4 млн.грн., та спрямувати його департаменту будівництва, житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.
Другий пункт: затвердити розподіл переданих до загального фонду обласного бюджету коштів у сумі 35,4 млн.грн. згідно з додатком до рішення.
Третій пункт передбачає затвердити розпорядження обласної державної адміністрації та обласної ради від 26 лютого №110 про спрямування залишку коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Шановні депутати! Прошу підтримати даний проект рішення за основу.
О.Сич. Колеги, чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Прошу записатись на запитання.
Сухоцький Микола Йосипович.
М.Сухоцький. Шановна Ірино Богданівно! Скажіть, будь ласка, які критерії були відбору в програму забезпечення комплектами комп’ютерного обладнання районів? Щось Рожнятівський район не включений.
І.Мацькевич. Даний перелік заходів, за яким спрямовувались кошти, формувався відповідно до пропозицій, які подавались головними розпорядниками коштів обласного бюджету, та відповідних запитів депутатів обласної ради.
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Ірино Богданівно, в контексті запитання Миколи Сухоцького у мене ще наступне питання є. Нам подали пропозиції до проекту рішення обласної ради. І там пише: розподілити кошти на здійснення переданих державним бюджетом видатків на утримання закладів освіти, охорони здоров’я. Я хочу сказати і по тому питанню, яке Микола задавав вам, перше питання, і по цьому комісія з питань охорони здоров’я, хоча вона не є профільною, але вона ні погоджувала, ні розробляла, нам не відомо, яким чином робиться такий розподіл.
На майбутнє пропонував би там, де йдуть видатки на охорону здоров’я для місцевих бюджетів, хоч доводити інформаційно до депутатів комісії з питань охорони здоров’я.
А щодо знання бюджету чи не бюджету, я володію досконало питаннями бюджету і пройшов навчання в Академії державного управління при Президентові України ще у 2004 році. Дякую.
О.Сич. Уточніть, при якому Президенту?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я думаю, що при Кучмі, татові Януковича.
Колеги, більше запитань немає. Я тільки хотів уточнити, чи не означає це пропозицію зняти в частині охорони здоров’я дотацію районного бюджету? Це не означає, ні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Є. Прошу записатись.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні депутати! Ви знаєте, я також закінчив Національну академію державного управління при Президентові України Порошенку, але, чесно, воно не принципово, при якому Президенту закінчувати той чи інший навчальний заклад, бо страшно питати, але думаю, що більшість нашого поважного депутатського складу закінчило при окупантах, скажемо так, ще за часів СРСР. Тому це не принципово, хто і коли, за кого закінчував, і хто від кого й які отримував нагороди, принципово, що це та установа, яка дає дуже потужні знання задля того, що дальше можна займатись державним управлінням.
Що стосується даного питання, я хочу сказати, що, насправді, як на мене, поділ дуже справедливий, хороший, правильний, і взагалі дуже добре, що враховується думка депутатів. Але варто зазначити те… і в цьому поділі дуже яскраво кидається в очі, що знову ж таки реформа йде і це дуже добре, але знову ж таки, дивлячись на цей поділ, видно, що наші об’єднані територіальні громади потребують додаткових коштів задля свого розвитку, у зв’язку з тим, що в тих межах, в яких у них є бюджети, не надає можливості нормально і якісно розвиватись. Тому ми сьогодні бачимо в нашому проекті рішення дуже багато виділених коштів на об’єднані територіальні громади, хоча я за це тільки, підтримую. Дякую.
О.Сич. Піцуряк, будь ласка.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановні колеги-депутати! У нас є розподіл, він прийнятий, погоджений, фракційно погоджений, депутатами погоджений, департаментами. Я думаю, що він дійсно, як ви кажете, справедливо підхід зроблений. Але репліка голови, чи забрати, чи не забрати з тих районів, а я би пропонував додати Богородчанському району. Оскільки, Ірино Богданівно, пане голово, голово адміністрації, ви знаєте, трошки неетично ми поступаємо до тих районів, до тих органів місцевого самоврядування, які в минулому році пішли на те, щоби добавляти кошти на заробітну плату працівникам бюджетної сфери, Богородчанський район більше 8 млн.грн. виділив коштів, і в Богородчанському районі, починаючи з травня, не було такої проблеми, в тому, що не вистачало зарплати. Однак, по інших районах, де кошти були, на зарплату не дали, але в кінці року Богородчанський район залишився з боргами, а там, де були проблеми, там й тих боргів не було.
Ірино Богданівно, Маріє Володимирівно, пам’ятаєте, як ми були на нараді, ви казали: будете слухати адміністрацію, інше. Будь ласка, слухайте, робіть аналіз і робіть висновки, а не просто так. А по цьому розподілу мені цікаво, пане голово, як голові комісії, пише: проблемні питання по тих районах по охороні здоров’я, а комісія з питань охорони здоров’я ні слухом, ні духом не чула. То, будь ласка, як є такі питання, хоч елементарно доводьте до відома, що в тих районах є такі проблеми. І повірте мені, що комісія з охорони здоров’я ніколи не заперечувала у виділенні коштів чи непогодженні. Але то вже якось так, що кожна сесія, і так на смішок пускають, знаєте, з того крила починають говорити, що той Манолій говорить багато. Я не говорю, я не говорю… питання…
Голоси із залу. (Без мікрофона).
М.Піцуряк. Колись я сидів з тої сторони…
О.Сич. Колеги, прошу поваги до колеги-депутата Піцуряка, не перебивайте його спіч. Він має право говорити.
М.Піцуряк. Сміялися, з цієї сторони сиділи, сміялися так само. Я вже давно то пройшов, колеги. І за Кучми сміялися, і за Януковича сміялися, але в кінці кінців виходить те, те, що я говорив, воно трошки є… не все так протилежним, більшість з того, що я говорив, зараз справджується. Так що не треба мені… я говорю те, що я зараз маю право говорити. Я – депутат обласної ради, обраний виборцями. І повірте, я не просто прийшов в обласну раду, як би там не було, я маю третє місце по процентах і друге місце по абсолютній кількості голосів, я можу говорити від імені виборців, я маю на це повне право, як і всі ми тут, в цьому залі, маємо право.
Ірино Богданівно, пропозиція до проекту рішення. Я прошу пункт “Капітальний ремонт котельні Солотвинської районної лікарні Богородчанського району“ із розпорядника – департамент будівництва, на розпорядника – Богородчанська районна адміністрація. Дякую.
О.Сич. Ще 8 секунд.
Час закінчився. Шановні колеги! Просто, щоб ви розуміли, про що річ. Цей розподіл, який сьогодні… про який говорила Ірина Богданівна, з тих обставин, що є в бюджетному законодавстві помісячний розподіл коштів, поступив до нас сьогодні, тільки сьогодні. Тому зранку встигла бюджетна комісія його розглянути і розподілити. Якщо комісія з питань охорони здоров’я має претензії, ми можемо зняти це питання. Я розумію, що сьогодні бюджетна комісія встигла розглянути, а з охорони здоров’я – ні. Я бачу, що є претензії. Ми можемо зняти і розглянемо на черговій сесії в кінці квітня. Тому давайте вирішуйте самі, як зробити. Або оперативно давати людям гроші, або ж грунтовно розглянути і дати десь там в кінці квітня – на початку травня.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є пропозиція зробити перерву в роботі сесії.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є згода чи ні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. А, по Регламенту, так?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Тобто, шановні колеги, якщо фракція ставить питання про перерву, я зроблю
перерву, немає питань. Кажіть, будь ласка, є пропозиція про перерву?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Добре. Тоді інше питання. Є пропозиція зняти в частині охорони здоров’я, чи ні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Фінансування.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає? Немає. А для чого тоді так довго говорили?
Голос із залу. (Без мікрофона).
(Сміх у залі).
О.Сич. І ми втратили 15 хвилин часу, колеги. Бережімо свій час! Це, крім всього іншого, ще й наше життя спливає… на дурні розмови.
Колеги, ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись.
За – 63, не голосували – 2: рішення прийнято.
Колеги, є пропозиція… є пропозиція комісії, сьогодні зранку працювала комісія з питань бюджету, фінансів та податків, от, власне, у вас на руках є пропозиції.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я не буду зачитувати, вони у вас є на руках, будь ласка, ознайомтесь, а я ставлю на голосування ці пропозиції. Це пропозиції комісії. Прошу визначатись.
За – 58, не голосували – 7: рішення прийнято.
Є ще пропозиція, Ірино Богданівно, у вас, і я ще пам’ятаю, що пропозиція з місця лунала від депутата Піцуряка. Будь ласка, Ірино Богданівно.
І.Мацькевич. Шановні депутати! Необхідно внести зміни до проекту рішення. Пункт
перший викласти в новій редакції: “Здійснити передачу залишку коштів спеціального фонду обласного бюджету, який склався станом на 1 січня 2018 року за рахунок надходжень екологічного податку, до загального фонду обласного бюджету в сумі 35,4 млн.грн…” без продовження по тексту. У нас в першому проекті було “…департаменту будівництва”, у зв’язку з тим, що ми вже розділили, без продовження по тексту.
О.Сич. Я зрозумів.
І.Мацькевич. І другий пункт рішення…
О.Сич. Чекайте, чекайте, по черзі.
Колеги, поступила пропозиція, ставлю на голосування. Прошу визначатись.
За – 60, не голосували – 5: рішення прийнято.
Будь ласка, дальше, Ірино Богданівно.
І.Мацькевич. Другий пункт цього ж рішення доповнити абзацом: “При цьому здійснити передачу коштів із загального фонду до бюджету розвитку спеціального фонду в сумі 34,4 млн.грн.”.
О.Сич. Колеги, прошу визначатись. Ставлю на голосування.
За – 60, не голосували – 5: рішення прийнято.
У вас є ще пропозиції?
І.Мацькевич. У мене все.
О.Сич. Немає. Депутат Піцуряк подавав пропозицію. Будь ласка, увімкніть мікрофон, але на 30 секунд.
М.Піцуряк. Пропоную пункт, де капітальний ремонт котельні Солотвинської районної лікарні Богородчанського району – 95 тис.грн., департаменту будівництва на Богородчанську адміністрацію, це йде питання вироблення проектно-кошторисної документації, так само для оперативного вирішення, думаю… Прошу підтримати вас.
О.Сич. Ставлю на голосування. Це справжня шляхетна… позиція політичних опонентів.
За – 56, утримався – 1, не голосували – 7: рішення прийнято.
Більше немає пропозицій, колеги?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я перепитую ще раз, бо потім будуть претензії, що я не ставлю на голосування.
Немає, так?
Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій.
За – 60, не голосували – 5: рішення прийнято.
І.Мацькевич. Дякую, шановні депутати.
О.Сич. Дякую, Ірино Богданівно.
Розглядається питання “Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету”.
Проект рішення – в окремій брошурі.
Доповідає Магулій Галина Іванівна – заступник директора департаменту будівництва,
житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
Питання рекомендовано до розгляду президією обласної ради і включено до порядку денного сесією.
Будь ласка, Галино Іванівно.
Г.Магулій. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати! На ваш розгляд вноситься проект рішення “Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету”.
Міністерством регіонального розвитку доведено орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати у 2018 році при визначенні вартості будівництва, що споруджується із залученням коштів, бюджетних коштів, який становить від 5500 грн. до 7800 грн. Розрахунок здійснюється відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства від 20 жовтня 2016 року № 281 “Про затвердження порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати”. Розмір кошторисної заробітної плати був проведений на підставі даних підрядних організацій – товариство
“Житлобуд-I”, товариство “Рембудкомінвест” і товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна Компанія “ТрейдЗахідБуд”.
Виходячи з розрахунку, який надано вам, розмір кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету складає 7400 грн.
Прошу підтримати даний проект рішення.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Прошу записатись.
Ткач Роман Володимирович.
Р.Ткач. Шановна Галино Іванівно, я влітку вже вас запитував і давав пропозицію, і тому вона зараз та сама. Чи не буде таке у нас, що, наприклад, на якомусь об’єкті задіяні кошти
обласного бюджету, районного і сільського? І коли йти по цій логіці, може бути різний розрахунок: з обласного бюджету – 7400 грн., з району – ще одне, з сільського – ще один розмір, середній розмір заробітної плати.
Тому у мене пропозиція: давайте дамо тут рекомендації місцевим органам такий самий, щоб там, де задіяні кошти з бюджетів різних рівнів, ці 7400 грн. були однакові для всіх бюджетів. Дякую.
О.Сич. Галино Іванівно, ми це можемо прописати?
Г.Магулій. Ну, діло в тому, у рішенні за минулий рік це було прописано, але як показала практика, райони приймали свої рішення про розмір своєї заробітної плати.
О.Сич. Колеги, я думаю, що це шкодити не буде. Пане Романе, я поставлю на голосування. Це рекомендація: хтось хоче дотримуватись, хтось ні, але це справедливо.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Никорович Святослав Ігорович.
С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. У мене таке питання. Можливо, ви зможете сказати. Яка собівартість квадратного метра такого доступного житла? Собівартість квадратного метра. Дякую.
Г.Магулій. Собівартість чого?
О.Сич. Собівартість квадратного метра збудованого житла, якась середня є?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я думаю, що у кожного забудівника…
Г.Магулій. Це від регіону залежить…
О.Сич. І від регіону…
Г.Магулій. Я знаю, що…
О.Сич. І від району.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
Г.Магулій. При розрахунку даної заробітної плати вартість збудованого житла десь підніметься на 6 відс. Ну, якщо приймемо розрахунок цей в сумі 7400 грн.
О.Сич. Шановні колеги! Ми закінчили запитання.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Запишіться.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Як на мене, рішення дуже правильне. І погоджуюся з паном Романом Ткачем, адже вже маємо таку ситуацію трохи незручну, адже Івано-Франківська міська рада вчора прийняла рішення про те, що заробітна плата повинна бути 7600 грн., що відповідно з нашим рішенням вже йде в розрізі.
Тому я думаю, що однозначно ми повинні це зробити, адже також, окрім того, що ми зробимо добру справу і у нас буде правильний один підхід по цілій області, якщо до нас прислухаються місцеві ради, то важливо відзначити те, що на сьогоднішній день про це треба відверто говорити, ми маємо велику проблему з людьми, адже багато людей їде на заробітки до Польщі у зв’язку з тим, що є такий легкий доступ. Піднявши заробітну плату бодай до 7400 грн., ми зможемо зберегти тих людей, які зможуть працювати тут і бути поруч зі своїми сім’ями, адже від того, що люди їздять на заробітки, дуже сильно страждає українська сім’я, а, в першу чергу, ті діти, які ростуть без батька чи матері, за той період часу, поки батьки змушені вирішувати свої фінансові проблеми у зв’язку з тим, що їх доведено до такого зубожіння.
Тому ми підтримуємо повністю в повному складі це питання. Дякую. Фракція, мається на увазі.
О.Сич. Завершено обговорення.
Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Була, була пропозиція Романа Ткача, я зараз поставлю.
Ставлю на голосування за основу. Прошу визначатись.
За – 62, не голосували – 4: рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію депутата Романа Ткача, аби прописати пункт з рекомендацією бюджетам інших рівнів, радам інших рівнів встановити аналогічні розрахунки. Ну, я так у вільному перекладі, ми це потім відредагуємо під час підготовки рішення до підпису.
Прошу визначатись.
За – 62, не голосували – 5: рішення прийнято.
Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Прошу голосувати.
За – 64, не голосували – 3: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо збереження статусу м.Галича в процесі здійснення реформи адміністративно-територіального устрою”.
Я вже проголошую в тій назві, яка була внесена нами під час формування порядку денного.
Проект рішення номер 57 – на окремому аркуші.
Доповідає Тебешевська Оксана Степанівна – депутат обласної ради.
Принагідно, в обласну раду неодноразово звертались представники громадських організацій, зокрема голова Івано-Франківського осередку наукового товариства ім. Тараса Шевченка професор Василь Мойсишин щодо збереження статусу м.Галича. Оксана Степанівна внесла, я так зрозумів, за їхнім дорученням, проект рішення про подання до Верховної Ради України щодо віднесення міста Галича Галицького району до категорії міст обласного значення, який є у ваших матеріалах, однак, для того, щоб ми могли прийняли наше рішення, треба отримати, колеги, пакет документів, бо це передбачає процедуру, а саме: рішення Галицької районної ради, рішення Галицької міської ради, обгрунтування доцільності пропозицій, що вноситься, економічну характеристику населеного пункту, протокол громадських слухань і так дальше. Мова взагалі йде про символіку м.Галича, тому, власне, десь ми на президії дійшли до висновку, Оксана Степанівна доопрацювала проект рішення разом з апаратом обласної ради, що для того, щоб зберегти статус міста, попросити в разі здійснення адміністративно-територіальної реформи зробити його районним центром. Власне, з цього приводу Оксана Степанівна й доповідає.
Будь ласка, Оксано Степанівно.
О.Тебешевська – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Звернення до Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України щодо збереження статусу міста Галича.
Усі ми розуміємо, що реформа місцевого самоврядування неминуче тягне за собою необхідність внесення змін до адміністративно-територіального устрою, і, звісно, що межі районів будуть змінені.
У Верховній Раді України вже підготовлений проект Закону України, реєстраційний номер 6636 “Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж”. Відповідно до нього місто Галич може втратити статус міста районного значення, перетворившись у звичайне село. А Галич, як ми знаємо, – це столиця Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства, а Галич – це унікальна історико-археологічна пам’ятка всеукраїнського значення. Знаємо також про те, що у 1994 році було створено Державний історико-культурний заповідник, який має статус національного. І перша згадка про Галич – давня-прадавня, це 988 рік.
Історичний Галич сягає далеко за адміністративні межі теперішнього районного центру Івано-Франківщини, він охоплює кілька населених пунктів, і тут, окрім збережених чи відновлених пам’яток, а це і храм Святого Пантелеймона 20 ст., і Церква Різдва Христового 13-16 ст., і комплекс Кармелітів 12 ст., і Успенська церква 16 ст., і могила, яка згадується ще у Галицько-Волинському літописі, і легендарна Княжа Криниця, є ще більше як 14 фундаментів, це не досліджених ще, 14 церков 12-13 ст., є ще залишки печерних монастирів, фортифікаційні споруди і так далі.
Отже, враховуючи велике державотворче, історичне та духовне значення Галича, просимо залишити за містом Галич статус районного центру.
О.Сич. Чи є запитання, колеги?
Прошу записатись для запитань.
Ткач Роман Володимирович, будь ласка.
Р.Ткач. Шановна Оксано Степанівно! Ну, однозначно, підтримується ідея, тут немає обговорень. Але у мене виникає боязнь в чому?
По попередніх даних ми зараз проходимо перший етап децентралізації. Другий етап буде укрупнення районів і областей. Чи цим самим ми не понизимо статус Галича як районного центру? Може би нам говорити, щоб до Галича додали декілька районів із тої самої Львівської області? Бо, наскільки нам відомо, ніхто ще не знає, як воно буде.
Попередньо ніби говорять, що в Івано-Франківській області буде 3 райони: Коломия, Івано-Франківськ і Калуш. Скільки областей – ми не знаємо. Тому я боюся, що тим самим ми можемо понизити статус. Може нам якось, ну, як виняток, чи пізніше звернутись?
Я вам дякую.
О.Тебешевська. Дякую й вам за запитання. Ви знаєте, що кроки потрібно робити нагальні, ми не можемо прогнозувати, точно прогнозувати, що буде далі. І ви це правильно зауважили, тому робимо перший крок. А потім будемо відповідно до обставин робити наступні.
О.Сич. Ну, в додаток. Як мінімум не понизимо – це точно, підвищимо, бо у нас є сьогодні 14 районів, а буде 3, і одним з районних центрів буде Галич, то це буде солідніше. У нас буде… Тобто, всі говорять про те, що кількості районів такої не буде. У нас передбачається 3 райони, ну, максимум 4-5. Одним з них тоді треба зберегти Галич. От про що йде бесіда, як мінімум. А там, чи вже інші райони, інших областей, – це вже трошки інше.
Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Пані Оксано, уточніть, будь ласка, чому саме ми в цьому проекті рішення посилаємось на законопроект № 6636, що саме відповідно до нього Галич може втратити свій статус міста? Просто ми зараз розбирались в цьому…
О.Тебешевська. Ми говоримо про змінені межі районів, і ми не знаємо, як відбудеться і куди потрапить Галич. І може статись так, що він не буде районним центром.
О.Сич. Ольго Юріївно! Це знову ж таки в контексті того, що ми говорили з паном Романом. Тобто, попередньо, це такі робочі прикидки, попередньо у нас передбачається три райони, три. Галич не буде в такому разі районним центром. Може буде 4 чи 5. І мова йде про те, щоб одним з них був Галич. І будучи, як мінімум, районним центром, принаймні він зможе підтримувати свій статус. От про що йде бесіда. І одним з них щоб був Галич, чи це буде 3, умовно кажучи, Калуський, Коломийський, Галицький. Якщо чотири, то ще якісь. Ось так.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка. запишіться.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановна Оксано Степанівно, щиро вам дякую за те, що підготували цей проект рішення про звернення. Насправді, тема є дуже важлива в контексті тих реформ, які відбуваються, я вважаю, що якщо ми ще трішки зачекаємо, то можемо якраз той момент, коли будуть відбуватися реформи, втратити, і невідомо, яка буде дійсно доля нашого міста Галича зі славною історією, якою ми всі дуже сильно гордимося.
Нещодавно, буквально минулого року, у нас була велика подія: наш шановний Президент України був у м.Галичі, якраз відкривав лікарню, і буде дуже шкода, якщо в процесі реформ так станеться незручно, коли, не дай Боже, доля Галича буде гірша, як може бути, і тоді та лікарня, яку вчора відкривали, буде закрита. Тому я дуже сподіваюся на те, що депутати підтримають цей проект рішення, а в подальшому є дуже велика надія, що його історія, Галича, ще славетнішою буде в майбутньому, ніж є в минулому. Дякую.
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановні колеги! Однозначно, даний проект рішення треба підтримати. Галич – він є Галич, і він має мати… маємо зберегти нашу історію, надбання і на майбутнє. Але у мене… я би хотів в декількох… отак проаналізувавши, послухавши виступи попередні, ми всі говоримо, що ми ввійшли в адмінреформу. І тут, в цьому залі, поза залом звучать слова: звороту адмінреформи не буде. Ми створюємо ОТГ, створюємо райони, інше, лунають навіть такі… Знаєте, медицина, вона специфічна галузь, і в медицині створили вже 5 госпітальних округів, а тільки роблять адміністративну реформу, ми будемо робити по прототипу госпітальних округів.
То питається… знаєте, є філософська дилема: що первинне, курка чи яйце? Що первинне: адмінреформа, а потім інше? А потім інше. Лунає вигук: курка.
Я не за те, колеги, говорю. Тобто, ми маємо продумати, й дійсно, перед тим, як давати
добро на створення маленьких громад на 2-3 села, думати перспективно, а що дальше буде.
Ми сьогодні кажемо, що буде у нас 3 або 4 райони. Та невже не могли би ми… Та невже не могли би ми спочатку продумати в державі, адмінустрій нашої держави, устрій області, а потім робити інші реформи? А то сьогодні я навіть не розумію, до чого ми йдемо. Госпітальні округи створюють, але як воно буде, ніхто не знає, тому що госпітальна рада має дорадчий голос. Сьогодні об’єднують, йде об’єднання податкових, пенсійних, санстанцій, інших.
Богородчанський район: пенсійний – Тисмениця, санстанція – Тисмениця, податкова – це Надвірна, госпітальний округ – Надвірна. То скажіть, будь ласка, а що ми плануємо на майбутнє робити?
Тому я звертаюся до тих, хто проводить сьогодні ту адмінреформу, хто дуже торпедує створення громад, бо треба покласти “галочку”, що ми тоже не останні і створюємо громади, а потім кажемо, що нема чим, бо два села об’єднали, нема чим платити, але то все добре, ми будемо потім робити.
Я не можу сьогодні не згадати своє рідне село. Ми передали Дзвиняцьку амбулаторію в громаду. Ви знаєте, мене сьогодні душа болить і серце болить про те, що я 10 січня передав діючий плавальний басейн амбулаторії, 12 числа злили воду і кажуть: ми будемо думати восени, запустимо. Такої реформи треба? Ми руйнуємо те, що маємо. І прошу підтримати те подання, яке подала Оксана Степанівна. Дякую.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Дякую. Безумовно, нам потрібно, як обласній раді, захистити м.Галич для того, щоб воно зберегло своє особливе значення. Але тут є кілька питань.
По-перше, якщо ми говоримо про те, що м.Галич має залишитись районним центром, на мою думку, обласна рада мала би запропонувати тоді обласним… районним центром для яких саме районів буде Галич. Тому що Галич не може залишитись районним центром для районів… для населених пунктів, які зараз входять в Галицький район. Це дійсно або потрібно, щоб якусь частину населених пунктів з Львівської області включав цей новий район чи інших районів Івано-Франківської області. На мою думку, якщо ми дійсно хочемо відстояти статус м.Галича, нам, можливо, потрібно подумати, провести дискусії і від обласної ради запропонувати конфігурацію районів області. Це перше.
Друге, по самій суті звернення. Чому я питала про законопроект № 6636? Тому що не зовсім коректно тут сказано у зверненні, я пропоную у нього внести зміни. Тому що тут написано, що “відповідно до законопроекту № 6636 м.Галич може втратити статус міста районного значення, перетворившись у звичайне село”. Ну, по-перше, в село не перетвориться Галич, тому що м.Галич є центром Галицької ОТГ, і як мінімум сам Галич буде містом обласного значення. Тому я пропоную слово “село” замінити словом “місто”. А, по-друге, цей законопроект № 6636, він тільки створює механізми для утворення та ліквідації районів, і в першу чергу він спрямований на те, щоб, наприклад, коли утвориться Галицька ОТГ, і там так прямо вказано, що коли буде утворена Галицька ОТГ, це створює для КабМіну і Верховної Ради передумови, що через три місяці вони можуть прийняти рішення про створення, наприклад, Галицького району, або віднесення Галицької ОТГ до іншого району. Ось.
Тому сам цей законопроект не є наслідком того, що Галич втратить свій статус міста районного значення. Тому я пропоную якось перефразувати. Наприклад, після назви законопроекту № 6636 поставити кому і додати: “який створює умови для ліквідації і укрупнення районів”, і тоді вказати, що як наслідок прийняття рішення Верховною Радою і Кабінетом Міністрів відповідного м.Галич може втратити свій статус міста районного значення, перетворившись у звичайне місто. Ось, ось таким чином це сформулювати. Тоді це буде коректно, бо інакше, ну, ми плутаємо, тому що для того, щоб Галич був новим районом чи увійшов у склад іншого району, має бути ще один закон прийнятий. Тому я пропоную такі правки. Дякую.
О.Сич. Я поставлю на голосування, Ольго Юріївно, цю пропозицію.
Колеги, чи є потреба записатись для дискусії, що первинне: курка чи яйце?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Подумайте, поки Дебенко буде виступати, подумайте, будь ласка, бо мені треба буде оголошувати запис.
Дебенко Ігор Богданович.
І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! Абсолютно підтримую даний текст звернення, але оскільки ми тут говоримо більше про статус самого міста Галича, безумовно, що його необхідно зберегти, і тут не є місце для жодної полеміки. Але оскільки ми вже звертаємось у самому зверненні до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, пропонував би до самого тексту звернення додати останнє речення, а відповідно сам текст звернення викласти в наступній редакції: “Окремо звертаємось з проханням віднайти на державному рівні кошти для відбудови та реставрації… як національної пам’ятки архітектури і символу Української державності”. Оскільки є, безумовно, речі, які символізують велич Галича, і відтак ми повинні так чи інакше дбати для того, щоби ці речі, і ці символи Галича зберігались і відроджувались, оскільки існуючий стан, в якому перебуває Галицький замок, він бажає якщо не кращого, то просто він у катастрофічному стані знаходиться. Дякую.
О.Сич. Знову ж таки я поставлю на голосування.
Так ми записуємось на дискусію про курку і яйце, чи ні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає, так? Немає потреби? Немає. Ну, шкода. Бо була конструктивна пропозиція депутата, шкода, звичайно.
Колеги, я ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись.
За – 65, не голосували – 4: рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію Ольги Юріївни Галабали. Чи є потреба її ще раз озвучувати, чи все зрозуміло?
В.Гладій. Зрозуміло.
О.Сич. Зрозуміло. Тоді апарат під час підготовки проекту рішення візьме стенограму і правильно то все випише. Прошу визначатись.
За – 60, проти – 1, утримався – 1, не голосували – 7: рішення прийнято.
І ставлю на голосування пропозицію Ігоря Дебенка щодо того, щоб включити пункт, аби Кабінет Міністрів, в тому числі допоміг і у відбудові Галича.
Знову ж таки апарат візьме стенограму, випише пропозицію.
Р.Ткач. (Без мікрофона).
О.Сич. Будь ласка, увімкніть мікрофон Ткача.
Р.Ткач. Пане Ігоре, ваша пропозиція дуже добра, але я вас прошу: тут зовсім інші речі, давайте може підготуйте окремо звернення, бо дійсно і по замку треба, і по церквах. Бо якщо ми все кинемо за Галич, то нічого не пройде. Прохання: зніміть в даному випадку свою пропозицію, ми проголосуємо в цілому, а окреме звернення підготуйте щодо відбудови Галича. Дякую.
О.Сич. Ну, окремо – логіка є, логіка є.
Ігоре Богдановича, логіка є, щоб ми не розбавляли всім, щоб залишалась одна сюжетна лінія: збереження статусу Галича.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Так, так. Я, до речі, не пригадую, чи ми тоді говорили, коли приймали програму про Давній Галич, щоб ми звернулись до Кабінету Міністрів про прийняття аналогічної програми. Ми це робили, чи ні?
Голос із залу. Зробили.
О.Сич. Не зробили?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я даю протокольне доручення апарату обласної ради спільно з ініціатором попереднього проекту програми про Давній Галич Сергієм Адамовичем і спільно з депутатом
Дебенком, який подав тільки що пропозицію, підготувати на наступну сесію звернення щодо можливості прийняття відбудови Галича на загальноукраїнському рівні. Так, думаю, що буде краще.
Колеги, більше немає пропозицій, ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Прошу визначатись.
За – 64, не голосували – 5: рішення прийнято.
Я боюся, щоб я не помилився, там ще, здається, щось про Дзвиняч звучало. Не треба ставити на голосування? Про статус чи що там було? Я не пригадую.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Не треба, так? Добре. Переходимо до іншого питання.
Розглядається питання “Про науково-технічний потенціал регіону та перспективи застосування альтернативної енергетики на Івано-Франківщині”.
Проект рішення номер 58 – в окремій брошурі.
Доповідає Табанець Жанна Петрівна – директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури обласної державної адміністрації.
Ми запросили до співдоповіді Карпаша Максима Олеговича – проректора з науково-педагогічної роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професора, доктора технічних наук. Прошу бути готовим.
І проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії.
Будь ласка, Жанно Петрівно.
Ж.Табанець. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати, присутні!
Хочу відмітити, що сьогодні енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії стало насправді актуальною потребою часу, яка врегульовує не тільки питання енергопостачання, а й вирішує ряд екологічних, економічних і соціальних проблем.
Підкреслю, що саме 2017 рік став проривним у прийнятті цілої низки законодавчих актів у сфері енергоефективності. Найбільш ефективним стимулом у цьому напрямку є механізм зелених тарифів. Їх розмір досить високий і зафіксований у євро. Відмічу, що встановлений тариф діє до 2030 року. Саме на ці зміни у законодавстві чекали чимало інвесторів, адже запровадження продовження терміну дії договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом значно поліпшує умови надання кредитів під будівництво об’єктів відновлювальної енергетики як українськими, так і міжнародними банками. Саме прийняття цих важливих законодавчих ініціатив якраз і створює сприятливі умови для розвитку та інвестування в цю сферу.
Шановні депутати! Хочу зазначити, що позитивна динаміка розвитку спостерігається і у нас, на Прикарпатті. За висновками науковців нашого краю, область володіє певним потенціалом в таких її провідних вимірах, як сонячна, вітрова, геотермальна енергія, а також енергія біомас та твердих побутових відходів.
Сьогодні в області функціонує 9 сонячних електростанцій, загальна потужність яких складає 36 МВт, 6 з яких введені були в експлуатацію в кінці 2017 року. Сума вкладених інвестицій в цю галузь складала 500 млн.грн., 5 міні-ГЕС загальною потужністю 3,5 МВт, біогазовий завод у с.Копанки Калуського району потужністю 1,1 МВт, а також біогазова станція з переробки сміття у с.Рибне Тисменицького району.
У 2017 році об’єктами відновлювальної енергетики вироблено майже 27,5 млн. кВт/год. електроенергії, що…
О.Сич. Я прошу вибачення. Колеги, я прошу поваги до доповідачів.
Будь ласка, сядьте на свої робочі місця, не шуміть, не перебивайте доповідача. Будь ласка.
Ж.Табанець. Дозвольте продовжити. У 2017 році об’єктами альтернативної енергетики вироблено майже 27,5 млн. кВт/год. електроенергії, що складає поки що незначний обсяг – 0,2 відс. без загального об’єму виробленої електроенергії в області, але разом з тим має значний потенціал для розвитку. І вже у найближчій перспективі, за уточненими даними, планується введення в експлуатацію ще 11 сонячних електростанцій загальною потужністю понад 32 МВт, зокрема 2 – у Богородчанському районі та 9 – у Тисменицькому районі.
Також в цьому році заплановано введення в експлуатацію першої в нашій області вітрової електростанції у с.Шевченкове Долинського району потужністю 6 МВт та другого біогазового заводу у с.Тустань.
Хочу також відмітити, що цей напрямок викликає інтерес не тільки в держави та власників бізнесу, але й у пересічних громадян – власників приватних домогосподарств. Жителі нашого краю почали встановлювати потужні сонячні панелі, переходячи на електроенергію з енергії сонця. І вже на сьогоднішній день більше як 180 приватних домогосподарств приєднались до лінії енергопостачання.
Ще один напрямок, який вирішує відновлювальна енергетика, – це покращення екологічної безпеки, зменшення екологічних ризиків у порівнянні з іншими енергогенеруючими підприємствами. Саме завдяки екологічній чистоті об’єктів відновлювальної енергетики, вони досить позитивно сприймаються місцевими громадами. Сьогодні майже кожна створена об’єднана територіальна громада, маючи вільні земельні ділянки та певний природний потенціал, розглядає можливість залучення інвестора для будівництва об’єктів відновлювальної енергетики, особливо сонячної.
Підкреслю, шановні депутати, що для розвитку цієї галузі наша область має ще й значний та необхідний науково-технічний потенціал. Науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу активно працюють над дослідженнями перспектив розвитку відновлювальної енергетики та популяризацією заходів з енергоефективності та енергозбереження.
Я думаю, що висвітлить моє питання більш детально з наукової точки зору, доповнить професор, доктор технічних наук Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Максим Карпаш. Дякую.
О.Сич. Дякую, Жанно Петрівно. Чи є запитання до Жанни Петрівни? Є. Будь ласка, запишіться.
Поки депутати записуються, Жанно Петрівно, а наскільки альтернативна енергетика позитивно чи негативно впливає на охорону здоров’я населення краю?
Ж.Табанець. Враховуючи те, що вона покращує екологічну ситуацію, вважаю, що вона позитивно впливає на здоров’я.
О.Сич. Дякую.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Дуже глибока й змістовна відповідь.
Будь ласка, Романюк Андрій Григорович.
А.Романюк. Жанно Петрівно, таке запитання. Чи розробляється вами, можливо, проект програми щодо встановлення дахових сонячних електростанцій на бюджетних установах? Я думаю, що це би значно нам скоротило витрати на обслуговування цих закладів.
Ж.Табанець. Дякую за запитання. На сьогоднішній день, хочу сказати, що в області реалізовується програма з енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії на 2016-2020 роки. Звичайно, можливо, вона потребує доопрацювання, адже саме там є розділ, який стосується відновлювальної енергетики. На момент розроблення програми більше уваги приділялось приведенню котелень на альтернативні види палива, а також будівництво сонячних електростанцій не тільки в бюджетних сферах, а взагалі на підприємствах, установах, в організаціях різних форм власності. Але хочу відмітити, що на
сьогоднішній день така ініціатива однозначно є, і вона реалізується, в основному, за рахунок грантових коштів та різноманітних програм, які сьогодні реалізуються на теренах області, зокрема і програми…
О.Сич. Ну, неважливо, неважливо, ви можете забути програму. Нема питань.
Ткач Роман Володимирович, будь ласка.
Р.Ткач. Жанно Петрівно! Це не так питання, як просто репліка. Я би все-таки поважав, коли ця робота робиться – це добра робота, все-таки питання екологічної безпеки. От ви тут як приклади назвали дві Пробійнівські ГЕС у Верховинському районі, але ми знаємо, які там події відбувалися. Тому до цього питання я би все-таки, ще раз кажу, наголошу на питанні екологічної безпеки.
Друге, затихло, а тепер знову “Укргідроенерго” починає розмову тільки про Дністер. Тому, коли ці всі речі робляться, екологія все-таки – номер один. Вітер, сонце, так, але там, де стосується тих речей, про які ми вже знаємо, я просто не хочу повторюватись. Дякую.
Ж.Табанець. Дякую.
О.Сич. Адамович Сергій Васильович.
С.Адамович. Жанно Петрівно, я так само, як Роман Володимирович, хотів би вас запитати відносно каскаду ГЕС на Дністрі. Раніше був лист за підписом заступника голови ОДА про те, що обласна адміністрація проти будівництва цих ГЕС, а зараз уже… останній звіт, то на звіті було сказано, що місцеві ради будуть вирішувати. Тобто, все-таки яка позиція в області щодо цього можливого екологічного лиха? Дякую.
Ж.Табанець. Дякую за запитання. Не в моїх повноваженнях висвітлювати таку позицію, але я думаю, що та позиція, котра була висвітлена головою обласної державної адміністрації при проведенні підсумків звіту, саме якраз висловлює чітку однозначну позицію обласної державної адміністрації стосовно того, що будь-яке будівництво об’єктів гідроелектростанцій буде здійснюватись тільки за наявності погодження громад.
О.Сич. Я хочу додати, колеги, я нагадаю вам, що обласна рада прийняла своє рішення, воно, звичайно, носить рекомендаційний характер, і, на мою думку, коли в звіті голови адміністрації звучала ця теза, то тільки з тої точки зору, що юридично правильно буде так, коли місцеві громади… Ми скільки хочеш можемо давати рекомендаційних рішень, але тільки з дозволу місцевої громади може здійснюватись реалізація того чи іншого проекту. Тому, насправді, попри нашу позицію, важлива позиція кожної громади, яка розташована в руслі Дністра.
Дебенко Ігор Богданович.
І.Дебенко. Шановні колеги! Власне, продовжую запитання Романа Володимировича і Сергія Васильовича Адамовича, і вас, Олександре Максимовичу, в контексті того, чи вивчається наразі громадська думка місцевих громад щодо перспективи спорудження міні-ГЕС у басейні Дністра?
Ж.Табанець. Нашим департаментом така робота не проводиться на сьогоднішній день, оскільки немає звернень стосовно цього.
О.Сич. До речі, наші програми про розвиток громадянського суспільства і про розвиток місцевого самоврядування дозволяють, в тому числі й нам, якщо буде нагнітатись ситуація, провести дослідження, як громади по течії Дністра ставляться до цього питання.
Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановна Жанно Петрівно! Знаєте, голова дав цікаву ідею, і я думаю, що ми її підтримаємо.
Чи впливає сонячна електростанція на стан охорони здоров’я? Чи могли би ми з вами розробити програму обласну для встановлення сонячних батарей… сонячних електростанцій на закладах охорони здоров’я, освіти в частині: обласні заклади? Ми би тоді зняли багато питань в літній період. Там, до речі, питання про басейн, я щось недочув, що за басейн. Але якби ми мали сонячні батареї в дитячих садках, школах, в лікувальних закладах, вони є, ми могли би ціле літо експлуатувати дані басейни і були би незалежними.
Будь ласка, якщо можна, ваш департамент міг би прорахувати… Хоча почнемо з обласних закладів, з тих закладів, і що це коштує? Можливо, розробити програму і втілити її в життя. Дякую.
Ж.Табанець. Дякую, Манолію Васильовичу. Ми вивчимо ваші пропозиції та напрацюємо це питання.
О.Сич. Жанно Петрівно, до речі, пропозиція Манолія Васильовича і депутата Романюка носить такий предметний характер. Ми повинні, принаймні, знати розрахунки, що це коштує. Бо зрозуміло, що вкладення тих коштів, воно завжди є великим, але що воно дасть на виході, і, принаймні, порядком сум ви повинні оперувати. Очевидно, що це в контексті діяльності тих чи інших департаментів: освіти, охорони здоров’я, соціальної політики тощо. Але, очевидно, з тими департаментами це варто розробити.
В свою чергу, я думаю, колеги, буде правильно, якщо ми дамо протокольне доручення і керівнику нашого комунального підприємства з питань експлуатації майна, щоби відповідні пропозиції і розрахунки подав по тих закладах, які стоять у нього на балансі. Можливо, це наше приміщення, можливо, якісь інші, знову ж таки для здешевлення теплоенергетичних витрат.
Ж.Табанець. Попрацюємо.
О.Сич. Колеги, закінчилось обговорення. Дякую, Жанно Петрівно.
Будь ласка, ні, це були тільки запитання, так?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи обговорення?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Запитання. Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є, є.
Голос із залу. Науковець.
О.Сич. Я прошу вибачення. Ми запросили доктора Карпаша Максима Олеговича, тому давайте надамо йому слово, а тоді вже будемо обговорювати. Будь ласка, пане професоре, запрошую вас.
М.Карпаш. Добрий день!
О.Сич. Доброго дня!
М.Карпаш. Всім доброго дня! Пане голово, пани депутати, панове! Дуже дякую за нагоду виступити з таким незвичним співдоповідачем такої доповіді. У вас така активна дискусія, приємно послухати. Я трошки розбавлю вашу серйозну таку обстановку своєю короткою презентацією про те, що ми зробили.
Уявіть собі, чи можна розглядати, фантазувати, що колись ми по новинах почуємо, що наш регіон став енергонезалежним. Приклади такі є у світі, вже навіть є енергонезалежні країни, повністю енергонезалежні, регіони, муніципалітети, тобто, це відома справа.
Якщо питати про наш підхід, ми йдемо тим шляхом, що можна, звичайно, зараз прийняти певну постанову і сказати, що наша область чи місто є енергонезалежним чи енергоефективним. Ми йдемо з того шляху, що треба людей – жителів цих міст, області зробити енергоефективними, свідомими, тільки тоді область і регіон можна таким самим вважати.
Ми почали цю роботу взагалі з 2004 року, вже понад… скільки там… 14 років, ми були тоді в такому стані… сьогодні… багато хто знає, низькі тарифи, ми не розуміли, що нам робити, ніби в загальному всі розуміли, що треба економити, там лампочки виключати, але тим не менше, ми почали співпрацю з норвежцями, у них чудовий досвід в цьому плані, і ми пішли поетапно, розробили муніципальну… таку настанову для муніципалітетів, ми її розсилали багато куди, потім ми перейшли до лабораторії, маємо тепер і надаємо послуги, допомагаємо. До речі, в районах дуже багато зараз виконуємо робіт по енергопаспортах, з енергоаудиту, нашому місту допомагали розробити план дій планового енергетичного розвитку, і потім я ще скажу, кому далі ми допомагали. Зараз допомагаємо супроводжувати проекти з енергоефективності, термомодернізації будівель, впровадження відновних джерел енергії, які вже йдуть там за кредитні кошти. Маємо власну вже… вже маємо перший випуск магістрів енергетичного менеджменту, в західному регіоні ми – єдині, і в принципі, перший випуск, там у нас було 12 дітей-студентів, вже всі працевлаштувались, і з наступних вже є черга, бо ми на достатньо хорошому рівні їх готуємо.
З чим я ще прийшов? Ми підготували такий огляд за 2017 рік по сфері енергоефективності, альтернативної енергетики. Я вам розкажу буквально кілька цифр і даних, які є. Він у
публічному доступі, є посилання, кілька примірників я залишив у секретаріаті. От подивіться, який потенціал відновних джерел енергії. І якщо сьогодні вже піднімалось до Жанни Петрівни питання по гідроенергетиці, вона в потенціалі 6 відс. Це смішно, так, туди інвестувати для нашої області, якщо ми маємо сонце, маємо гідро… ну, не гідро, а геліо, маємо вітер, тобто, ну, смішно, скажемо, навіть сильно дискутувати на тему малої гідроенергетики і вникати в ті питання екології і туди зачіпатись. Тим більше, прийняли в кінці року новий закон про оцінку впливу на довкілля, такі проекти всі повинні йти через звіт про оцінку впливу на довкілля, який передбачає громадські слухання. Тут, мені здається, питання, ну, вже вичерпано само собою.
Ми склали дуже унікальну і хорошу карту об’єктів відновної енергетики, які впроваджені. Можна подивитись, кілька прикладів так само є тут, в додатку. Що дійсно унікально ми зробили, такого ніхто не робив, для нашої області: ми дійсно поїздили, ціле літо й осінь ми їздили з приводом спеціальним, і ми склали карту і табличку з інсоляцією, такий науковий термін, який вказує, скільки ват сонячної енергії можна отримати з одиниці площі. Тобто, тепер в будь-якому районі нашої області ви можете подивитись по карті і оцінити, яка буде економічна ефективність впровадження заходів з геліоколекторів, сонячних електростанцій, це буде пряма відповідь, бо дотепер таких даних точних по нашій області не було. Це вже така новинка, і її можна поширювати, далі використовувати.
Ми також склали карту всіх об’єктів сонячної енергетики, які є в області, і промислових, і домашніх, їх, бачите, доволі багато вже є, і кількість їх, звичайно, буде зростати, оскільки, як вже згадувала мій співдоповідач, зелений тариф діє і, власне кажучи, він вигідний.
Відповідаючи відразу на питання про встановлення в бюджетних закладах, законодавчо поки що це дуже важко врегульовано. Мало того, зелений тариф, він нараховується як різниця між спожитим і виробленим. Відповідно, розумієте, споживання в реальних об’єктах наших буде набагато більше, ніж генерація, навіть якщо ми весь дах закладемо з двох боків, і навіть якщо стіни обліпимо панелями, все одно буде вона нижча, ніж реальне споживання. Відповідно зеленого тарифу ми там не отримаємо. Дійсно, ми зможемо зменшити, хоча там є моменти чисто юридичні.
Ми навіть робили демонстраційні проекти, в 2016 році ми такий зробили в Тлумацькій РДА, встановили на їхньому об’єкті, і в публічному доступі є інформація, скільки там згенерованого, на станції… на райдержадміністрації, на будівлі, бачите, на стіні ми прикрутили.
Також ми зараз працюємо з Тисменицькою вже ОТГ, тепер, мабуть, правильно так називати, ми починали ще з міською радою… Ми для них…
Голоси із залу. Тлумацька.
М.Карпаш. Ми і з Тлумацькою, і з Тисменицькою.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
М.Карпаш. Чи міська рада, перепрошую. Ми для них так само вже розробляємо план дій сталого енергетичного розвитку, тобто, до 2030 року вони мають на 30 відс. знизити споживання енергії. Ми так само… Мало того, ми працюємо з дітками, багато хто з вас знає, у нас є наукове містечко “Нова енергія”, де, скажемо так, за минулий рік у нас було понад 10 тис. відвідувачів, з них 80 відс. – це дітки. Мені здається, що коли дитина сама покрутить ровер, подивиться там розряд блискавки, це для неї перший крок до, скажемо, енергоефективного мислення, взагалі здорового критичного мислення, чого нам достатньо бракує.
Ми вийшли з ініціативою зараз, правда, у нас немає серйозних партнерів, побудувати на базі старої котельні міської, виведеної зараз з експлуатації, дякуючи місту, на території університетського містечка побудувати такий корпус, назвемо це “корпус”, будівля, хочемо його назвати “Енергетична академія”, який сам по собі буде діючим об’єктом пасивної будівлі. Тобто, проектно-кошторисну документацію ми зможемо передати всім бажаючим в області, в районах і навіть, очевидно, в сусідніх областях, як ми цього досягли. З другого боку, в самому цьому приміщенні буде центр спільного користування для дітей, для навчання з природничих наук, оскільки ми відчуваємо, що зараз є серйозний брак, як університетська структура, освітній заклад, ми відчуваємо брак знань з природничих наук серед школярів.
Ну, і анонсую: ми зараз в переговорах, от уже, думаю, з наступного тижня ми почнемо реалізовувати проект спільно з компанією “Київстар”, будемо знову ж таки робити екскурсії в наукове містечко “Нова енергія”, такі курси, особливо для дітей з області, ми звернемось,
напевно, до департаменту освіти обласного, де ми навіть передбачили для дітей тревел-гранти, тобто, вони зможуть покрити частину витрат на доїзд до Івано-Франківська, і курси з робототехніки: 3D-моделювання, 3D-друку і тому подібного. Відповідно разом, спільно вони це будуть робити зі своїми викладачами-кураторами. Далі я ще буду… за департаментом… В принципі, у мене все з мого повідомлення на сьогодні.
О.Сич. Дякую, пане професоре.
Колеги, це не є… це співдоповідь, але не є професор відповідальний за цю ділянку роботи, тому запитань, даруйте, не буде. Дякую вам, Максиме Олеговичу.
А я принагідно хочу сказати, що ми так помаленьку “намацуємо” точки співпраці з нашим університетом, і я тішуся такою співпрацею з університетом нафти і газу. Я пригадую, що ми якось на президії запрошували їхніх спеціалістів по енергетиці, і вони розказували тоді про потенціал, і ми просили створити карту, і бачимо, що та карта сьогодні є, про потенціал альтеративної енергетики. Ми робили спільне засідання президії обласної ради і консультативної ради з питань місцевого самоврядування на базі містечка “Нова енергія”, от, і це дуже хороша річ, і після того, бачите, райони добре співпрацюють з університетом. Тому добре, що сьогодні в прямому ефірі прозвучав цей виступ. Я сподіваюся, що така співпраця активізується, не тільки обласної ради, але й наших районних рад, інших рад.
Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка, запишіться.
Будь ласка, Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Дякую. Шановні колеги! Перше, якщо вже ми торкнулись цього питання, все-таки хотілося би, щоб у нас в стратегії розвитку Івано-Франківської області ми зазначили, що ми не підтримуємо такі джерела альтернативної енергетики, як гідроелектростанції, міні-ГЕС, щоб це було чітко зафіксовано. А ми постійно про це говоримо, і навіть доповідь Максима, пана Максима підтвердила, що це не є суттєва частка в енергобалансі області, навіть потенційному. Тому ми можемо легко це зробити. Тому якщо вже ця дискусія розпочалася, пане голово, якщо можливо, на наступній комісії дати вам доручення розглянути це питання, мабуть, це буде комісія соціально-економічного розвитку спільно з екологічною, щоб ми все-таки стратегію області чітко внесли пункт, де ми говоримо про те, що ми не розглядаємо гідроенергетику, міні-ГЕС, як перспективні енергоефективні заходи у нашій області. Це перше.
І друге, шкода, що не вдалося пану Максиму задати питання, тому що один з напрямків – це геотермальна енергія. Я пам’ятаю, як у нас була спільна конференція в університеті нафти і газу, і все-таки було би цікаво, чи якимсь чином зрушилось в нашій області питання геотермальної енергії, тому що є досвід сусідніх країн, де законсервовані скважини, нафтогазові скважини вони використовують для видобутку геотермальної енергії у великих розмірах. І також, якщо буде можливо в області, тут також це питання зачіплено, але не було нагоди, можливо, Олександре Максимовичу, ви можете уточнити, чи є просування по цьому проекту, коли ми зможемо отримати його результати, вони також, наскільки розуміємо, мали розробити карту чи потенціал використання біомаси в області. Ось такі прохання по міні-ГЕС, щоб ми це зафіксували, і запитання по біомасі. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Ми фіксуємо як протокольне доручення: рекомендуємо обласній державній адміністрації і відповідним підрозділам подати проект рішення на розгляд наших комісій, зокрема соціально-економічного розвитку, щодо внесення змін до стратегії розвитку області в частині застережливого ставлення щодо малої гідроенергетики. От, це комісія екології, комісія соціально-економічного розвитку. Прошу вас занотувати, а адміністрації ми надішлемо протокольні доручення.
Дебенко Ігор Богданович, будь ласка.
І.Дебенко. Шановні колеги! Я підтримую тези Ольги Юріївни Галабали. Єдине, що відзначу, що так чи інакше внесення змін в стратегію розвитку області, воно потребує окремих рішень, а ми ж натомість маємо за цей час, поки пропозиції будуть готуватись, розглядатись на профільних комісіях, внести зміни і доповнити даний проект рішення пропозицією в контексті опитування громадської думки. Оскільки, як уже відзначалось доповідачем, дана робота наразі не проводиться. Відтак пропоную доповнити пунктом 3 проект рішення: “Обласній раді розглянути можливість за рахунок коштів обласної програми розвитку громадянського суспільства проведення дослідження громадської думки щодо перспектив спорудження каскадів міні-ГЕС уздовж р.Дністер”.
О.Сич. Я пізніше поставлю це на голосування.
Василь Борисович Попович, будь ласка.
В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я хочу поділитись досвідом по роботі Івано-Франківського полігону ТПВ, де ми відкрили біогазову установку. За 10 місяців уже вироблено 2,8 млн. кВт енергії. Це дуже багато. Фактично це… я не знаю, чи це увійшло у звіт пані Жанни, чи вона це плюсувала до тих вироблених кіловат, які вона цитувала тут, на сесії. Але фактично ми сьогодні маємо ці альтернативні джерела енергетики, що дає нам можливість унезалежнитись від будь-кого. У нас вони фактично валяються під ногами. Тому потрібно закцентувати свою увагу на цих ресурсах наших, які фактично не задіяні. І до теми цієї ще плюс й екологія. Заставити наших людей по селах викидати сміття правильно, у належні місця відповідно. Тому що ми сьогодні маємо дуже багато стихійних сміттєзвалищ: і у Верховині, і у Галичі, Бурштині, – які фактично не задокументовані, не ліцензовані. Це стихійні сміттєзвалища, де не по технології складується сміття. Відповідно з такого сміття не можна отримати альтернативну енергетику. Тому десь прошу в цьому ракурсі також зосередити свою роботу. Ми тут бачили, багато виступаючих було з Нідерландів, але, бачите, тільки виступами ця робота й закінчилась. Тому давайте разом… самі будемо робити в нашій області все-таки ефективне, і ті джерела енергетики, які у нас під ногами, все-таки їх брати й використовувати. Дякую.
О.Сич. Ну, на доповнення останньої тези ми навіть програму в умови проведення обласного конкурсу проектів та програм внесли один напрям – екологічна безпека, власне, для посилення цієї роботи, в тому числі для посилення цієї роботи. Тобто, населений пункт може подати проект, виграти конкурс і, скажемо, запровадити правильне роздільне збирання твердих побутових відходів.
Дзеса Остап Васильович.
О.Дзеса. Дякую. Шановні колеги! Заслухав співдоповідь нашого шановного пана професора. Пане Максиме, я вам дякую. Я не вперше його чую. Ви подивіться, який молодий чоловік, але це дійсно людина, яка опікується такими важливими питаннями для держави, для області. І я кажу, що ми можемо тільки тішитись, радіти за вас, що ви такий є у нас в нашому університеті.
Але я вам скажу, що ви в цій залі не один, у нас науковці є і серед наших колег, серед депутатського корпусу, і я думаю, що вони також дотягнуться до вашого рівня. Це перше.
Друге, що я хотів сказати. Василь Попович, я дякую, Василю, колезі, що сказав нам, що просто при звичайному використанні, хоч трошки якомусь дбайливому використанні нашого сміттєзвалища того міського можна досягнути таких результатів роботи: 2… скільки ви сказали… мільйонів кіловат електроенергії?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Дзеса. …вже вироблено буквально за невеличкий термін. Знову ж таки, у нас є тут представники однієї з фракцій, які вчать нас усі дуже добре жити. Колеги, я би вас відправив туди, на наш полігон міський, щоб ви досвід м.Івано-Франківська запровадили у Львівському полігоні. Це би була ваша конкретна робота і конкретні дії якісь, ви би навчили своїх колег, своїх очільників, а менше вчили тут, повчали нас.
Тепер наступне питання. Ви знаєте, тут тільки в одному абзаці є “область володіє певним потенціалом біо-, гідро-, вітро- та геотермальної енергії”.
Шановний докторе, тепер серйозно! Ну, пане Максиме, якщо я не помиляюся, в області законсервовано понад 8 тис. свердловин, нафтових і газових свердловин. Це є дармове тепло землі. Чому би нам якимсь чином, колеги, не звернутися до університету, це є профільний університет, і якимсь таким… доручити хоча би вивчити, наскільки це можливо, наскільки це дороговартісно, навколо наших міст – Долина, Калуш, Надвірна, Яремче – є маса законсервованих свердловин, це є дармове тепло. Якщо це не так уже дороговартісно, я знаю, що от Андрій, не хочу в нього забирати, він хоче виступити, вивчити це питання. Тому що ми якось так бігло: гідро-, вітро-… Це не ті у порівнянні з тим геотермальним відбором тепла, я думаю, що тут вони не йдуть у порівнянні. Давайте і на це звернемо увагу. Дякую.
О.Сич. Я обов’язково дам слово Андрію Васильовичу, але після Королика, він все-таки голова фракції. Після голови фракції – голова фракції.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Щиро дякую пану Максиму, дійсно, ми всі були разом з вами, колеги, у “Новій енергії”, там є величезний потенціал, я думаю, що кожен з мешканців нашої області, який зараз спостерігає за нашою сесією, йому буде правильно зробити, якщо він візьме своїх дітей, дітей сусідів і поведе туди для того, щоби отримати, по-перше, багато емоцій позитивних, зрозуміти, як відбуваються всі ці процеси. А що саме головне, можливо, хтось знайде собі нову професію.
Пан Максим сьогодні якраз згадував про досвід країни Норвегії. Вони по індексу розвитку сьогодні займають у світі перше місце. Ви знаєте, там дійсно прекрасніший досвід, адже вони свій газ, свої ресурси, вірніше, які видобувають, корисні із землі, вони продають за кордон, а кошти вкладають якраз у розвиток відновлюваної енергії. Тому що вони розуміють, що сьогодні ці всі ресурси рано чи пізно закінчаться, а ті ресурси, що йдуть від енергії вітру, від сонця, ними можна буде користуватись завжди. Я думаю, що, дійсно, в нашій області, та й по Україні є ще дуже великі запаси нафти і газу, і їх обов’язково треба буде використовувати задля того, щоби наповнювати наші бюджети і мати можливість ставати енергонезалежними від інших країн, від країн-агресорів, в тому числі, а в першу чергу, задля того, щоб вкладати кошти якраз у цю відновлювальну енергію.
І що стосується якраз живого прикладу, то в селі Радча Тисменицького району сьогодні є сонячні батареї. По співпраці вони заплатили до бюджету села, вдумайтесь, 484 тис.грн., і це сьогодні звичайне село, це не є об’єднана громада, село, де розміщені сонячні батареї, які жодної шкоди не дають селу, а тільки приносять користь. А також по соціально-економічному розвитку, по партнерській угоді ними було вкладено в розвиток села Радча Тисменицького району 4 млн. 200 тис.грн. Тобто, за цією енергією велика перспектива, вона є дуже прибуткова, а також вона робить Україну крок за кроком незалежнішою.
Що стосується малих гідроелектростанцій, то, дійсно, ті 6 відс., які вони можуть нам допомогти для енергонезалежності, вони можуть призвести до великої екологічної катастрофи. Тому, само собою, ми, як депутати обласної ради, маємо не допустити, щоби в нашій області будувались міні-ГЕС, адже вони принесуть більше екологічного лиха для нас всіх, як енергетичної незалежності.
Тому сподіваюся, що наші пропозиції будуть вислухані, вони будуть взяті до уваги, і в подальшому таких речей у нас поганих не буде.
Бажаю всім, хто нас сьогодні спостерігає, обов’язково прийдіть до нафти і газу, там чудовий колектив, познайомтесь з хлопцями з “Нової енергії”, адже за нею велика перспектива.
О.Сич. Левкович Андрій Васильович.
А.Левкович. Шановні колеги! Ви знаєте, питання енергетичне, альтернативне треба обов’язково розглядати в комплексі з екологією, тому що, власне, вони тут пов’язані. І що стосується Дністра, гідроелектростанції, тут важливе питання є інше, що повинні звернутися, у нас було таке звернення до обласних рад сусідніх регіонів, – Тернополя, Чернівців – також тут ми
повинні, напевно, спільно з ними діяти, звернутися до них, щоб у нас ці рішення були спільні й однакові. Якщо ми приймаємо рішення не ставити, то щоб у них були такі самі, тому що Дністер межує з іншими областями західного регіону. Це перше.
Наступне. Ми повинні не забувати, що зелений тариф на сонячній станції діє ще цей рік і наступний, якщо я не помиляюся, після того ми вже не будемо мати такої вигоди, тому треба спішити і всіляко ОТГ, сільським радам, районним радам, адміністраціям сприяти тим потенційним… хто хоче поставити сонячні станції, тому що дійсно сьогодні це є найбезпечніший вид. Дякую.
О.Сич. Колеги, ми завершили обговорення питання.
Була пропозиція. Тому ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу голосувати.
За – 65, не голосували – 4: рішення прийнято.
І була пропозиція Дебенка, аби зобов’язати обласну раду в рамках програми розвитку місцевого самоврядування провести дослідження щодо ставлення…
І.Дебенко. (Без мікрофона).
О.Сич. …щодо ставлення громад в руслі Дністра до будівництва ГЕС.
Прошу голосувати.
За – 60, не голосували – 9: рішення прийнято.
І ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій.
За – 66, не голосували – 3: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 17.12.2015.
№ 7-1/2015 “Про обрання голів, заступників голів, секретарів та членів постійних комісій обласної ради” (зі змінами)”.
Проект рішення номер 59 – на окремому аркуші.
З вашого дозволу, колеги, доповідати буду я.
Отже, відповідно до нашого Регламенту і положення про комісії поступило на мою адресу звернення за підписом 28 депутатів, як цього вимагає положення про комісії, з пропозицією внести зміни в частині голови комісії з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади. Головою комісії є Тарас Виноградник. Отже, мова йде про те, щоби змінити голову комісії.
Чи є запитання, шановні колеги?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. До мене звернулися депутати. Це так чітко вимагає Закон, Регламент, положення. Це вони можуть виступати і казати, які причини.
Шановні колеги! Якщо немає запитань, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є, очевидно. Прошу записатись.
Тарас Теофілович, будь ласка, Тарасе Теофіловичу.
Т.Виноградник. Шановні колеги, дякую. Не хотів виступати з місця. Чому? Тому що хотів дивитись не на спини, хотів дивитись в очі, на обличчя. Перш за все, дякую, що є така можливість виступити і сказати про те, що два роки працювала комісія. За два роки діяльності не було ні від депутатів, ні від членів комісії, що підтверджено рішенням комісії, коли ми засідали й розглядали дане питання, а також від керівництва обласної ради зауважень щодо діяльності. Глибоко переконаний, що… ми ж недавно голосували за питання щодо звернення про політичні переслідування та наявність політичної корупції. Впевнений в тому, що в нашому сесійному залі такого явища немає, немає переслідування, а також немає корупції. Хоча, мабуть, в інших радах це є.
Також окремо хотів би сказати про той факт, що мені подобається, як голова обласної ради, ще коли він не був головою обласної ради, ми разом були на ефірі, у нього журналісти спитали, чи буває брудною політика. Олександр Максимович сказав “так”, а я доповнив – “тому що її роблять такою брудною люди”. Було таке, Олександре Максимовичу.
В той же час хочу пригадати той факт: лідер політичної партії Садовий Андрій Іванович дуже хорошу розлогу статтю недавно зробив і він назвав “сьогоднішня політика мені нагадує буремні 90-ті роки: ти або раб, або ворог”.
Впевнений, що в цьому залі точно немає рабів і точно у мене немає ворогів. Чому? Тому що, маючи певний досвід життєвої діяльності, маю свою честь, маю свою гідність, не нажив собі ворогів. А якщо вони є, то, мабуть, за ту принципову позицію, яку я відстоював, мав свою точку зору.
Якби ми були всі однакові, то би було нецікаво, а ми всі різні: і по росту, і по вазі, і по очах, і по поглядах. Це цінується. Я думаю, що це є найбільш цінніше.
Отже, дякую вам, друзі, голосування все вирішить, все буде добре. Дякую.
О.Сич. Колеги, обговорення завершено. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 52, проти – 5, не голосували – 12: рішення прийнято.
Я переконаний, що ніколи у виконанні Тараса Теофіловича Виноградника політика не була брудною. А, колеги, голови фракцій, звертаюся до вас: будь ласка, подавайте пропозиції, щоб я міг на наступному засіданні обласної ради внести проект рішення про призначення голови комісії, а наразі його повноваження буде виконувати заступник або секретар у разі наявності на засіданні.
Переходимо до наступного питання – “Про виконання обласної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки”.
Проект рішення номер 60 – в окремій брошурі.
Доповідає Магулій Галина Іванівна – заступник директора департаменту будівництва,
житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії.
Будь ласка.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Колеги, матеріали у вас на руках. Питання розглядалось на комісіях. Може перейдемо зразу до запитань.
Чи є запитання до Галини Іванівни? Програма завершена, ми слухаємо про її виконання, слухали на комісіях, матеріали на руках. Очевидно, кожен з вас читав.
Чи є запитання до Галини Іванівни?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 63, не голосували – 4: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про виконання регіональної цільової програми розвитку молодіжного житлового будівництва в області на 2013-2017 роки”.
Проект рішення номер 61 – в окремій брошурі.
Доповідач той же – Галина Іванівна Магулій.
І так само: комісія розглядала з питань будівництва, промисловості, дала позитивний
висновок, програма завершена, знову ж таки, підсумки виконання програми у вас на руках.
Перейдемо до запитань? Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 63, не голосували – 5: рішення прийнято.
Дякую, Галино Іванівно.
Чергова програма, яка знімається з контролю, оскільки вона виконана, – “Про виконання регіональної цільової програми впровадження в області ІІІ фази Швейцарсько-Українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” DESPRO на 2014-2017 роки”.
Проект рішення номер 62 – в окремій брошурі.
Доповідає Зрайко Олександр Григорович – начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань європейської інтеграції, міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку туризму, рекомендовано до розгляду.
Ситуація така сама, колеги, матеріали на руках, програма завершила свою дію.
Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 58, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про виконання обласної цільової програми проведення мобілізаційних заходів та підготовки до територіальної оборони на 2017 рік”.
Проект рішення номер 63 – в окремій брошурі.
Доповідає Дмитрів Ігор Іванович – завідувач сектору мобілізаційної роботи апарату обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади, рекомендовано до розгляду.
Ситуація, колеги, аналогічна, чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка, запишіться.
Попович Василь Борисович.
В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я на комісії вам задавав три питання, ви на жодне не відповіли.
Тому я задам вам одне питання, аби вам легше було відповідати. Як ви ставитесь до того, що в пресі прозвучало, що у Снятинському районі регіонал повернувся з декретної відпустки і займається цими питаннями, які ви куруєте? Дякую.
І.Дмитрів. Шановний Василю Борисовичу! Я працюю на посаді завідувача сектору мобілізаційної роботи апарату обласної державної адміністрації. Жодного відношення до кадрових призначень я не маю і це не є моєю компетенцією. На ці питання, що ви задавали на комісії, я можу відповісти наступне, що до повноважень сектору питання організації військово-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, призов громадян на строкову службу, надання шефської допомоги також не входить. Цими питаннями займається сектор оборонної роботи апарату обласної державної адміністрації.
О.Сич. Левкович Андрій Васильович.
Голос із залу. (Без мікрофона).
А.Левкович. (Без мікрофона).
В.Гладій. Випадково. Помилково.
О.Сич. Помилково. Буде час для виступу.
Іваночко Михайло Степанович.
М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, тут у вас написано, що ви забезпечуєте готовність штабів територіальної оборони та пункти управління територіальної оборони до роботи та їх спроможність здійснювати планування і організацію оборони в області. Скажіть, будь ласка, скільки таких штабів є і таких пунктів по всій області створено?
І.Дмитрів. Значить, на сьогоднішній день відповідно до розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України на території області є 15 штабів територіальної оборони, 15 районних штабів територіальної оборони.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Дзеса Остап Васильович.
Випадково, так?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Сенатович Василь Федорович.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Випадково, так? Колеги, прошу вибачення, будь ласка.
В.Сенатович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Ігоре Івановичу! Скажіть, будь ласка, чи готова область до територіальної оборони, якщо станеться таке чудо, наприклад, і у Московії цар програє вибори, і йому треба буде якось викручуватись, і він почне повномасштабну війну, чи готова область до повномасштабної війни? І чи знають колеги-депутати, що робити на своєму окрузі в разі повномасштабної війни? Дякую.
І.Дмитрів. Шановний Василю Федоровичу! Підготовка підрозділів територіальної оборони здійснюється на заняттях, які проводяться під керівництвом оперативного командування “Захід”, керівництвом командування сухопутних військ і командування Генерального штабу Збройних Сил України. Ці заняття і підрозділи формуються через обласний та районні військові комісаріати і проводяться навчання на… поки що у нас на Лисецькому полігоні. До підрозділів територіальної оборони залучаються всі військовозобов’язані віком від 20 до 60 років.
О.Сич. Шановні колеги! Хто бажає взяти участь в обговоренні, будь ласка, запишіться.
Попович Василь Борисович.
В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ну, складається враження, що нічого у нас не готове щодо територіальної оборони. Бо ми говоримо якісь сухі штабні речі, сухі якісь теорії і взагалі нічого такого конкретного немає. Я розумію, що є певна там таємниця військова, і не можна називати, куди й кому прибути, в який час і за скільки часу. Тобто, це ми не вимагаємо. Просто чи депутати обласної ради, як найвищий орган в області місцевого самоврядування зорієнтовані, що вони мають робити, – ми не почули відповіді.
Наступне. Я вас запитав, не які у вас повноваження. Я запитався, як ви ставитесь до того, що регіонал буде займатись призовною підготовкою і все решта. Ви мені не відповіли. Ну, знаєте, ті люди привели в Україну війну, регіонали фактично, своїми діями, вчинками і своєю поведінкою, і Небесна Сотня через них, а ви кажете, що це не входить до ваших повноважень. Я не питаю про повноваження, я питаю про ставлення. Дякую.
О.Сич. Сенатович Василь Федорович.
В.Сенатович. Шановні колеги-депутати! Будемо чесними й відвертими і скажемо собі, чи готові сьогодні і чи хочуть сьогодні наші співвітчизники вступати до лав Збройних Сил України. Звичайно, що ні. А чому? Якщо у 2014-2015 роках, скажемо так, патріотизм зашкалював, і добровольці самі йшли до військкоматів, якщо у 2014 році людина в однострої йшла по місту, і всі прохожі озирались і милувались, і захоплювались цими людьми, то зараз це все знівельовано. І на моє глибоке переконання, що це десь цілеспрямована політика. Знаєте, українська нація виплекала українські добробати, які у 2014 році показали цілому світу, як вони вміють воювати. І я переконаний, що ці добробати сьогодні могли би стати таким, я не знаю, елітою українського війська, куди би ми спокійно відпускали своїх дітей, куди би ми їх направляли, бо там були справжні командири, на яких сьогодні відкриваються кримінальні справи.
Я не розумію, чому так сталося, що ці всі добробати сьогодні просто знищені. Я можу сказати про “Карпатську Січ”, де 200 чоловік воювали в бригаді 93-ій, де не було жодних проблем, де не було, як говориться у війську, зальотів, де люди хотіли воювати. Ні, треба було чомусь їх розігнати. Так сталося із “Правим сектором”, так сталося з “Айдаром”. Зараз ми бачимо, що вже й з “Азовом” є проблеми. То я не розумію, що сталося і чому так відбувається.
Сьогодні ми багато чуємо вже від колег партії “Солідарність”, що вони вже самі розуміють, що щось пішло не так.
Шановні колеги! Тож давайте будемо разом “вибивати той стілець” з-під того Президента, який пішов не тим шляхом. Бо сьогодні ми бачимо, як добровольці вже сидять в тюрмах, і я не знаю… щоб потім ті всі добровольці, волонтери зрозуміли вас, зрозумійте сьогодні нас, щоб ми потім зрозуміли вас. Дякую.
О.Сич. Колеги, завершено обговорення. Пропозицій до проекту рішення не було. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 51, утримались – 2, не голосували – 12: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про затвердження обласної комплексної програми “Відзначення в області 100-річчя створення Західноукраїнської Народної Республіки і 100-річчя Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки” на 2018-2019 роки”.
Проект рішення номер 64 – в окремій брошурі.
Доповідає Джигіта Володимир Ярославович – начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.
Колеги, ну, питання, скажемо, актуальне, питання розглядалося в комісіях, на президії, ми мали можливість достатньо добре його обговорити. Перелік заходів, які ми можемо здійснити, є у вас на руках.
Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка, увімкніть мікрофони для запису, запис, точніше, на виступ.
Станіславський Богдан Миколайович.
Голос із залу. Випадково.
О.Сич. Випадково. Мельничук Василь Іванович.
Голос із залу. Випадково.
В.Мельничук – в/о № 13, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське
об’єднання “Батьківщина”. Ні.
Шановний пане голово, шановні колеги! Городенківщина є родинною колискою віце-президента ЗУНР і активного поборника ідеї соборності України Лева Бачинського та українського військового діяча, полковника УГА та армії УНР Гната Стефаніва. У зв’язку з цим до мене, як депутата обласної ради, звернулося керівництво району, громадські активісти з приводу нашого з вами сприяння щодо врахування в даній програмі наступних пропозицій, а саме: перша пропозиція – це створення музею віце-президента ЗУНР Лева Бачинського у родинному селі Серафинці, і наступна пропозиція – це встановлення пам’ятного знака-погруддя українського військового діяча, полковника Української Галицької Армії та армії УНР Гната Стефаніва у родинному селі Топорівці.
Шановні колеги! Я вважаю, що ці пропозиції мають право на те, щоби їх підтримати. Дякую.
О.Сич. Будь ласка, Василь Іванович Гладій координував підготовку програми до розгляду на сесії. Василю Івановичу, будь ласка.
В.Гладій. Шановні колеги! Безумовно, що і пропозиції щодо Стефаніва і щодо Бачинського вони є актуальними, як й інших діячів ЗУНРу, які народилися та діяли на терені Івано-Франківщини. У нас є пункт 7, він носить загальний характер, там немає розшифровки по кожному діячу ЗУНР, але там є передбачені кошти. Загалом це є 1 млн.грн. співфінансування з обласного бюджету про увіковічнення таких діячів ЗУНР там, де буде ініціатива місцевих громад, місцевих бюджетів і активних людей.
Тому, Василю Івановичу, ми спілкувались з цього приводу, пункт 7 слугує для того, щоби з цього пункту співфінансувати такі проекти, які ви пропонуєте. А якщо ми зараз будемо кожен пункт розшифровувати, то ми наберемо 32 пункти. Дякую.
О.Сич. Очевидно, при активній позиції місцевих органів самоврядування. Такого не може бути, щоби в Городенці, чи в Надвірній, чи в Галичі з обласного бюджету щось буде будуватись, а місцевий бюджет до того не має стосунку.
Ткач Роман Володимирович.
Р.Ткач. Добре, що я знаю, хто це якраз координував. Тому, Василю Івановичу, до вас якраз по пункту 7. По-моєму, тут трошечки некоректно написано: “увіковічнення пам’ятних звитяг українських військових періоду ЗУНР, УНР”. Ну, ми знаємо, що основу війська ЗУНР становили Січові стрільці, вони були до того і після того. І власне на території області є дуже багато поховань Січових стрільців, а ми тільки звужуємо до періоду ЗУНР, УНР. Просто треба трошечки підправити, бо це неправильно, що тільки відзначати тих, хто за цей період.
І друге питання, Олександре Максимовичу, до вас. Я вважаю, що все-таки це… ну, наша область займала провідне місце в цих подіях. І сьогодні організацію цієї важливої роботи ставити на начальника сектору – це неправильно, це треба, як мінімум, заступник голови обласної адміністрації. Якось тут другий пункт, де ви поставили, – “організацію виконання обласної комплексної програми покласти на управління інформаційної діяльності”. Це принаймні на заступника голови обласної адміністрації. Дякую.
О.Сич. Ну, там контроль поставлено на заступника, а виконавцем буде конкретне управління. Але немає питань…
Р.Ткач. Розумієте, там будуть такі речі, коли треба збирати на рівні районів, міст, областей…
О.Сич. Погоджуюсь. Я поставлю потім на голосування.
Ну, але взагалі-то причиною появи в програмі є 100-річчя ЗУНР. Нашим обов’язком є вшановувати пам’ять борців всіх періодів, але власне ми говоримо зараз про ЗУНР, 100-річчя ЗУНРу і 100-річчя Злуки.
Адамович Сергій Васильович.
С.Адамович. Я хотів би зауважити, що… подякувати і керівництву обласної ради, і
обласної адміністрації, тому що, насправді, дуже добре віднеслись до цієї програми, і були й наради, на які були запрошені всі науковці, які мають відношення до ЗУНР, і, як на мене, дуже добре спрацював Джигіта та його управління, який дуже ретельно й акуратно попрацював з цими пропозиціями.
Фактично щороку… кількості громадськості.
Єдине, чи немає потреби у пункті 21, де є забезпечити широке висвітлення у пресі, на телебаченні та радіо, закладати якийсь фінансовий ресурс, бо там я не бачу?
В.Джигіта. Ще раз.
С.Адамович. В останньому пункті, де забезпечити широке висвітлення в пресі, на телебаченні та радіо заходів, присвячених ЗУНРу, але там прочерки, немає…
В.Гладій. А вони йдуть… ми ж фінансуємо окремо й обласне телебачення “Галичина”, і газету “Галичина”…
О.Сич. Сергію Васильовичу, у нас є угоди… більше трьох десятків засобів масової інформації плюс наше телебачення, плюс наша газета, яка, правда, скоро стане самостійною, але ми будемо мати з нею угоду, обласна газета, так що я думаю, що там немає потреби…
Власне, ще одне, що пан Роман, Роман Володимирович, керівник програми – заступник голови Пасічняк, тобто, його обов’язок координувати програму, бо він керівник програми, а вже виконавець – підлеглий йому Джигіта. Я думаю, що там все коректно, все нормально.
Колеги, ставлю… Ви настоюєте на цій пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ні. Чи є пропозиції до проекту програми?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу голосувати.
За – 52, не голосували – 12: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про Програму забезпечення мобілізаційної підготовки та оборонної роботи в області на 2018-2022 роки”.
Проект рішення номер 65 – в окремій брошурі.
Доповідає Дмитрів Ігор Іванович – завідувач сектору мобілізаційної роботи апарату
обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.
Колеги, так само: програма у вас на руках є. До сесії мали можливість ознайомитись.
Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка, запишіться.
Попович Василь Борисович.
В.Попович. Так все-таки звучить питання про мобілізаційній заходи. А ви кажете, що ви не берете участі у мобілізації?
І.Дмитрів. Не розумію. Василю Борисовичу, я не зрозумів запитання.
О.Сич. Увімкніть ще раз мікрофон депутата Поповича, будь ласка.
В.Попович. Питання звучить: “Про Програму забезпечення мобілізаційної підготовки…”, а ви кажете, що ви у мобілізаційних заходах… це не ваші повноваження. Я не можу зрозуміти, я не в’їжджаю, як-то кажуть.
І.Дмитрів. Я мав на увазі, що військово-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді, а також призов громадян…
В.Попович. Я вас це не питав.
І.Дмитрів. …на військову службу. Я маю на увазі, що ці питання, що ви задавали на комісіях. Тому що у нас є ще сектор оборонної роботи. Ми тільки працюємо з тими, хто є вже військовозобов’язаний, кого можна мобілізувати, а також залучити до роботи в підрозділах територіальної оборони. Тобто, людина здобула військову спеціальність, і вона через військові комісаріати, а саме: обласний та районні, міські військові комісаріати, – залучається до підрозділів територіальної оборони, які будуть виконувати задачі згідно з розпорядженнями Генерального штабу Збройних Сил України.
О.Сич. Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Дякую. Уточніть, будь ласка, все-таки, щоб я зрозуміла. Як депутату, мені не зрозуміло, скільки людей бере участь в цій програмі, і хто ці люди. Наприклад, це ті, хто є віку призовного в області, які проходять ці навчання, чи це тільки військовослужбовці? Якщо так, то скільки їх? Скільки людей буде навчено, пройде тренування, стрілецькі навчання та інше в результаті цієї програми протягом року? Тобто, яка кількість людей і яка це категорія людей? Дякую.
І.Дмитрів. Шановна Ольго Юріївно, на сьогоднішній день внесені зміни до Закону
України “Про військову службу та військовий обов’язок”. Мужчини є військовозобов’язаними віком від 20 до 60 років, жінки, якщо вони здобули спеціальність медсестри або зв’язківця, вони на військовому обліку до 50 років. Тобто, ці всі громадяни України можуть залучатись через військові комісаріати до формування підрозділів територіальної оборони.
На сьогоднішній день у нас в кожному районному центрі, в кожному районі є сформовані через військові комісаріати підрозділи територіальної оборони.
Оскільки ці відомості підлягають… (Без мікрофона).
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович, будь ласка.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний Ігоре Івановичу! Рішення називається “Про Програму забезпечення мобілізаційної підготовки та оборонної роботи…”, дивлюся план заходів… А скажіть, будь ласка, хіба може армія існувати: тільки стріляти, тільки керувати, а без медицини? Тобто, це є територіальна оборона. І мені здається, що у ваших планах заходів мали би бути розроблені, а місце закладів охорони здоров’я, які на випадок надзвичайних ситуацій, війни чи іншого мали би займатись тими питаннями. А то ми знову, як у 2014 році – всім займаються волонтери, тобто, починали з нуля робити. Мені здається, що такий важливий розділ роботи упускати не потрібно.
Будь ласка, якщо вважаєте за доцільне, доопрацювати. Є департамент охорони здоров’я, там є сектор мобілізаційної роботи, і будь ласка, правила гри мають бути до гри…
І.Дмитрів. Шановний Манолію Васильовичу! Ви знаєте, що кожний військовий підрозділ, який формується, чи відділення, чи рота, чи батальйон, обов’язково повинен мати у своєму штаті санінструктора. І також при розгортанні більших підрозділів, там є й військові госпіталі, розгортаються і так дальше. Це все передбачено в штатах, які нам доводять з Генерального штабу Збройних Сил України.
На заходах, які проводяться по Єдиному всеукраїнському стрілецькому дню, обов’язково присутні представники від медицини.
О.Сич. Дякую, шановний доповідачу. Прошу сідати.
Шановні колеги! Хто має бажання взяти участь в обговоренні? Є бажаючі? Є. Запишіться, будь ласка.
Попович Василь Борисович.
В.Попович. Таке враження, що ми говоримо на різних мовах, ніби українською, але один по-своєму говорить, інший по-своєму. Питають одне, відповідь ми зовсім іншу отримуємо.
Манолій Васильович, я його підтримую, немає в програмі відображено, яка лікарня на стан війни є ургентною, куди везуть… По цій програмі, територіальна оборона, ми говоримо про територіальну оборону. Немає нічого вказано про це. І ми формуємо відділення. Та не відділення буде в області тільки одне сформовано, ми сформуємо цілі, напевно, я не знаю, полки, і тоді треба відповідну інфраструктуру налагоджувати. Звідки харчування береться, відповідні витрати також на це, і пункт в програмі? Ну, ми говоримо на різних мовах. Не зрозуміло, для чого ми цю програму приймаємо?
Нам доведуть зі штабу центрального. Ну, доведуть. Тоді для чого програма?
О.Сич. Колеги, ми можемо завжди при потребі внести зміни до нашого рішення. Тому що якщо хтось зацікавився глибше цією програмою і є потреба в її удосконаленні, зокрема і з точки зору охорони здоров’я, то нема питань, давайте на наступну сесію подавайте пропозиції про внесення змін до програми, ми їх розглянемо і внесемо, якщо до цього часу не було можливості детальніше з нею ознайомитись і внести предметно зміни вже тепер на сесії.
Колеги, не було пропозицій, була критика, але не було пропозицій до проекту рішення, тому я ставлю проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 50, утримався – 1, не голосували – 12: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про Програму правової освіти населення області на
2018-2022 роки”.
Проект рішення номер 66 – в окремій брошурі.
Доповідає Гайда Андрій Ігорович – виконуючий обов’язки начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.
Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії з питань захисту прав людини. Пропозиції – в окремій брошурі.
Будь ласка, Андрію Ігоровичу.
Шановні колеги! Знову ж таки, у вас є на руках Програма, ми достатньо довго про неї говорили і на комісіях, і на сесії. Може, відразу до запитань перейдемо? Чи є запитання до доповідача? Є, будь ласка, запишіться до запитань.
Федишина Ольга Миколаївна, будь ласка.
О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене запитання. Зараз в деяких областях окремі громади спільно із центрами первинної правової допомоги, вторинної правової допомоги, спільно розробляють програми не правової освіти населення області, а програми надання безкоштовної правової допомоги, що є більш… носить більш прикладний характер відповідно, і передбачає конкретні функції: не біг-борди, не поклейка якихось плакатів, а присвячення окремих днів, в які при місцевих органах самоврядування надається спільно з виїзними пунктами центрів БПД консультації. Це було би краще, можливо, й нам варто змінювати докорінно підходи і переформатовувати це з правової освіти на спільні програми безоплатної правової допомоги і співфінансувати її, в тому числі, з обласного бюджету.
А.Гайда. Дякую за запитання. Насправді, ця програма передбачає спільну роботу з безоплатної правової допомоги, це інформаційні пункти, це адресна правова допомога. Тобто, ми виїжджаємо до тих людей, які не мають можливості до нас звернутися, це спілкування зі студентами, це спілкування з молоддю, а також на базі ОТГ спільно з органами місцевого самоврядування із представниками безоплатної правової допомоги надання таких консультацій, роз’яснення людям їхніх прав, куди можна звернутися, хто має право на вторинну безоплатну правову допомогу, інші такі питання. Тобто, це тут включено, і такі речі ми будемо робити. В принципі, ми це вже робимо, починаючи з 2017 року, з серпня місяця, у нас було ряд мобільних виїзних точок, також була адресна допомога на базах ОТГ, на базах сільських рад.
О.Сич. Дякую, Андрію Ігоровичу. Сідайте, будь ласка.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Колеги, є пропозиції комісії з питань захисту прав людини, законності та правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади. Вони у вас в матеріалах, буквально на першій сторінці. Подивіться, щоб я їх не зачитував. Зверніть вашу увагу, я ставлю на голосування ці пропозиції. Вони носять такий уточнюючий характер.
Ставлю на голосування пропозиції комісії.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Прошу вибачення. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись.
За – 50, не голосували – 14: рішення прийнято.
Тепер ставлю на голосування пропозиції комісії. Прошу визначатись.
За – 44, проти – 1, не голосували – 19: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про програму розвитку та оновлення матеріально-технічного забезпечення ОТБ “Галичина” на 2018-2022 роки”.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я прошу вибачення, я вже трошки запрацювався.
Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Прошу голосувати.
За – 53, не голосували – 11: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про програму розвитку та оновлення матеріально-технічного забезпечення ОТБ “Галичина” на 2018-2022 роки”.
Проект рішення номер 67 – в окремій брошурі.
Доповідає Дебенко Ігор Богданович – генеральний директор обласного телебачення “Галичина”.
Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.
Колеги, ну, знову ж таки, у вас всіх матеріали на руках є, заходи щодо удосконалення матеріально-технічного забезпечення є передбачені.
Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка, запишіться.
Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Дякую. Пане Ігоре, от додаткові витрати на ОТБ “Галичина”, мабуть, напряму пов’язані з питанням: а як ви далі бачите долю телебачення? Чи все-таки ви вважаєте, телебачення має залишитись у комунальній власності громади області, чи все-таки має бути роздержавлено, тобто, бути у приватній власності? Яким чином ви надалі бачите долю телеканалу? Тому що це дає на запитання додаткову інвестицію з бюджету області. Дякую.
І.Дебенко. Дякую, Ольго Юріївно. Власне відповідь на ваше запитання, очевидно, не я особисто, а вирішувати депутатам обласної ради. А на рахунок того, чи переводити з комунальної власності в приватну чи будь-яку іншу форму власності, то якщо говорити про мою особисту думку, то вважаю, що, безумовно, у майбутньому медіа знаходяться в перспективі за приватною формою власності, за те, щоб не бути настільки залежними від бюджету. Хоча, знову ж таки, ми маємо приклади так чи інакше суспільних мовників, і я вважаю, що “Галичина” є прикладом телебачення, яке є одним з перших в Україні і, очевидно, на Прикарпатті за формою, скажемо так, громадського мовлення. Дякую.
О.Сич. Колеги, очевидно, що якщо буде закон, який буде аналогічним до закону про реформування друкованих засобів масової інформації, тоді будемо говорити, а наразі жоден ґазда не буде відмовлятись від того, що він має. Якщо громада області є власником телебачення, немає сенсу говорити про те, щоби змінювати форму власності. Тим більше, що, скажімо, одне діло, коли є власник у формі якоїсь фізичної особи, умовно кажучи, і друге діло, коли власником є вся громада. Громаду представляють… сидять 6 фракцій, які між собою апріорі є конкурентами, очевидно, не дадуть можливість монополізувати телебачення.
Никорович Святослав Ігорович, будь ласка.
С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Хочу скористатись моментом, поки Ігор на трибуні, і подякувати за те, що він виправдав ту довіру протягом року, тому що звучали різні застереження про політичну приналежність, про інші питання. Сьогодні ми розглядаємо питання про розвиток телебачення і про те, що воно буде змінюватись на краще. Дякую.
І.Дебенко. Дякую.
О.Сич. Запитання завершились. Дякую, Ігоре Богдановичу.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Запишіться, будь ласка.
Сідайте, Ігоре Богдановичу.
Торб’як Михайло Петрович.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Помилково. Черневий Юрій Іванович.
Ю.Черневий – голова постійної комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Шановні колеги! Я хочу сказати, що програма по телебаченню “Галичина” розроблена і приймається вперше. І хочу подякувати сьогодні колективу і очільнику пану Ігорю за те, що вони грунтовно… вони досить довго працювали, але вони грунтовно підійшли до цього питання, і у нас дійсно є можливість всім, обласною радою, прийняти участь у розвитку нашого обласного телебачення.
У них є дуже хороші напрацювання, і вперше вони системно й планомірно показують це нам всім, і, в тому числі, ми будемо бачити їхню роботу, як нашого закладу. Тому прошу підтримати дану програму. Дякую.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! Я хочу відзначити важливу річ. Коли ми з вами вмикаємо телебачення, ми можемо з вами бачити те, що бачить більшість людей: медіа-акули, різні канали, які у своїй більшості рідко коли згадують про той чи інший район нашої області, чи міста, а переважно, коли згадують, то тільки з негативної точки зору, що там десь сталась велика аварія, хтось повісився, не дай Боже, чи сталась якась біда. Вкрай рідко можна дійсно подивитись новини і отримати хоч якесь полегшення, бо все дуже погано, і тільки крах та біда. Мабуть, навчились від своїх колег з російського телебачення.
Все ж таки мені приємно те, що в нашій області є канал “Галичина” – один, напевно, з найкращих каналів по Україні обласного значення. І що важливо, – це те, що ми маємо, дійсно, можливість побачити у наших засобах масової інформації інформацію саме про наші населені пункти, про наших дітей, які співають, якщо брати тематичні програми, про наших політологів, які мають своє враження про ту чи іншу позицію з тих чи інших питань, які виникають чи в області, чи в Україні, а також кожен з нас має можливість прийти на дебати, чи прийти на прямий ефір, поспілкуватись з громадою, вивчити ті проблемні питання, які найбільше стосуються наших мешканців. Тому я думаю, що добре, що є зараз така програма, сподіваюся, що кожен з нас її підтримає, адже це дасть можливість нашому телебаченню ставати потужнішим, а автоматично й фінансово незалежнішим. Звичайно, що якщо буде завтра закон, то я думаю, що ми, як законослухняні депутати, проголосуємо за те, щоб воно пішло на роздержавлення. Але сьогодні таке питання стоїть. Дякую.
О.Сич. Ну, я нагадую, колеги, що програма – це завжди наміри, а от коли ми дійдемо вже до конкретного наповнення грошима, тоді вже треба буде знову говорити: а що конкретно купити, яку камеру поміняти, де корпункти зробити, щоб дійсно все це увійшло в реальність, а не тільки було намірами. Бо, зрозуміло, що нічого вічного не буває, устаткування старіє, і сьогодні вже телебачення починає відставати, хоч сьогодні його хвалять, відставати від своїх
обласних аналогів у наповненні.
Колеги, не було пропозицій до проекту рішення. Тому я ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 54, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку освіти Івано-Франківщини на 2016-2023 роки” (зі змінами)”.
Проект рішення номер 68 – в окремій брошурі.
Доповідає Кімакович Віктор Євстахійович – директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.
Колеги, матеріали у вас на руках. Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає запитань. Є. Запишіться, будь ласка.
Рудик Марія Олександрівна.
М.Рудик – депутатська фракція політичної партії “Воля”, в/о № 4. Шановний Вікторе Євстахійовичу! У мене питання щодо пункту 2.22, точніше, підпункту підпрограми 2. Скажіть, будь ласка, розподіл коштів, який передбачений на кабінети “Фізика”, “Хімія”, “Біологія”, “Географія”, як він відбуватиметься? Тому що попередніми комісіями було озвучено, що будуть опорні школи входити під розподіл, а також профільного напрямку.
У мене на окрузі є 2 школи, в яких по 500 учнів навчається, які не є на даний час опорними і не є профільними. Як будуть ці діти, в яких умовах вони будуть з іншими школами, які отримають кошти, і будуть мати можливість розвиватись? Як їм писати ЗНО? Будь ласка, я хочу почути. Дякую.
В.Кімакович. Дякую за запитання. Йде мова про кошти освітньої субвенції і порядок розподілу цих коштів чітко прописаний Міністерством освіти і розпорядженням Кабінету Міністрів. Там написано виключно на школи з профільним навчанням та опорними школами. Якщо у нас будуть кошти з обласного бюджету, то ми зможемо надавати іншим школам.
М.Рудик. (Без мікрофона).
О.Сич. Є чітко виписаний порядок. Тут, на жаль…
В.Кімакович. Ці кошти будуть розподілені, і вони будуть розподілятися після того, як завершиться конкурс по опорних школах, і аналіз забезпечення профільних шкіл обладнанням, і після того вони все рівно будуть йти через депутатські фракції та комісії.
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! У мене, в принципі, питання перекликається з тим, що ви говорили, але детальніше.
Обсяги фінансування на 2018 рік складають більше 93 млн.грн. Але як відомо, те, що ви сказали, залишок освітньої субвенції більше 80 млн.грн., який залишився, вони в принципі якраз мають призначення подібне, те, що написано в програмі. Тобто, цей рік, я думаю, що програма буде виконана. Але сьогодні у виступах депутатів виникало таке запитання, що вже в цьому році не вистачає коштів освітньої субвенції на підняття зарплати на 25 відс.
По ідеї, якщо законодавець передбачив 25 відс., він має ці кошти виділити, тобто, до тої суми, яка на сьогодні є. Але я дивлюся на наступні роки, там такі самі, в принципі, суми закладені є. А якщо не буде такої економії, як цього року, кошти звідки ми будемо брати? То більше 200 млн.грн., величезні кошти.
Дякую.
В.Кімакович. Щодо освітньої субвенції, залишки будуть і в наступному році, тому що ви знаєте, що є райони, де дуже добре з освітньою субвенцією, а є, де не вистачає. Тому ситуація буде аналогічна у нас в наступному році.
Це йде мова про цільові кошти. Ця графа, то це йде мова про цільові кошти, які надаються нам з Міністерства освіти.
О.Сич. Дякую, Вікторе Євстахійовичу.
Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Є, запишіться.
В.Кімакович. Дякую.
О.Сич. Рудик Марія Олександрівна.
М.Рудик – депутатська фракція політичної партії “Воля”, в/о № 4. Я щодо свого запитання, бо хочу висловити своє незадоволення вголос. Щодо того розподілу коштів, от, наприклад, в одній школі навчається 500 дітей, в іншій школі – також 500 дітей. Ці діти зараз не отримують… точніше, школи не отримують жодної копійки з державного бюджету на покращення матеріально-технічної бази та зміцнення бази кабінетів. Чи готовий обласний бюджет чи районний бюджет взяти на себе повноваження, щоб оснастити ці школи так само, як оснащуються ті школи, які є опорними і ті, які будуть профільними? Це перше.
Друге, що мене дуже і дуже дивує. ЗНО здають всі учні: і ті, які навчаються в опорних школах, і ті, які навчаються у звичайній школі, які входять в освітній округ. В яких умовах ті діти і ті? – Це питання також, звичайно, до Міністерства освіти, яке передбачило такий розподіл коштів.
І третє, що я не можу ніяк зрозуміти. Якщо робиться політика опорних шкіл відповідно до Закону “Про освіту”, то чому нічого не відбувається по сільських населених пунктах? Чому ці школи зараз, на даний час не перепрофілюються, чому їм не пояснюють, що таке опорні школи і чому їх не переводять у статус опорної школи? Все залишається, як було, а кошти діляться, невідомо як. Дякую.
О.Сич. Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Вікторе Євстахійовичу! Мені шкода, що я не встиг записатись на запитання, але тим не менше, висловлюю до вас велике побажання. Є в програмі освіти дуже важлива частина – це національно-патріотичне виховання наших дітей і велика кількість заходів, на які передбачені дрібні кошти, в межах кількох сотень тисяч гривень. Притому, що на освіту у нас значна частка йде з бюджету нашої області на заходи, які вкрай важливі задля розвитку національно-патріотичного виховання нашої молоді, і там є дуже потужні заходи обласного масштабу, де бере участь в кожному з них від десятків до сотень дітей різних шкіл нашої області, приділяється дуже і дуже мала увага. І я вам хочу сказати, до прикладу, минулого року були змагання ім.Сергія Дідича у Городенківському районі, ми всі гордимося Героями Небесної Сотні, ми всі розповідаємо, як багато потрібно зробити, навчитись, але на такі змагання виділяється, на жаль, в недостатній кількості кошти.
Є дуже до вас велике прохання: так як більшість цих заходів відбувається у літню пору, при допомозі внутрішніх перекидок звернути більшу увагу на такі змагання, як імені Сергія Дідича, де близько 300 дітей бере участь з цілої області, а також змагання такого типу і заходи такого типу, адже ми всі повинні зробити все можливе сьогодні, щоби наша молодь розвивалась у спорті, щоби наша молодь виростала патріотами нашої землі, націоналістами, а також дуже важливо, щоби для цього була нормальна база і нормальні ці речі були профінансовані. Адже того року були ганебні декілька сотень тисяч виділені на ці заходи. Дякую.
О.Сич. Шановні колеги! Завершено обговорення. Не було пропозицій до проекту рішення. Тому ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 52, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про внесення змін до програми “Покращення діагностики, лікування та профілактики злоякісних новоутворів на 2017-2020 роки”.
Проект рішення номер 69 – в окремій брошурі.
Доповідає Стовбан Микола Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.
Колеги, матеріали на руках. Чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка.
Атаманюк Олег Юрійович.
О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, на який перелік заходів планується витратити 6 млн. 930 грн., окрім тих змін, які вказані, – 1 млн. 224 грн. – необхідність проведення перезарядки джерела іонізуючого випромінювання? Дякую. За 2018 рік, я маю на увазі.
М.Стовбан. Дякую. За 2018 рік перезарядка “АГАТ Р1”, вартість перезарядки 5 млн. 640 тис.грн. Тобто, передбачаючи те, що нам цих коштів не стане, ми просимо внести зміни в графі, додавши 1 млн. 224 тис.грн., оскільки перезарядка РУМу коштує 5 млн. 600 тис.грн. Дякую.
О.Сич. Вибачте, а ви коли складали програму, то ви не знали, скільки буде коштувати перезарядка? Ви ставите 6 млн.грн., потім – 9 млн.грн.
М.Стовбан. Шановний Олександре Максимовичу! Перезарядка останній раз 5 років назад була.
О.Сич. Я роблю зауваження Черневому Юрію Івановичу. Як це так, що ви не маєте запитання до програми з охорони здоров’я? Ну, як це так сталося? Не розумію вас.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Що, вас не турбує охорона здоров’я в школі або злоякісні новоутвори серед працівників чи дітей школи?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Я дивуюся вашій пасивності.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
В.Гладій. А голова комісії профільної взагалі…
О.Сич. Прошу сідати, доповідачу.
М.Стовбан. Дякую.
О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 52, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про внесення змін до регіональної цільової програми
підтримки книговидання на 2016-2020 роки”.
Проект рішення номер 70 – в окремій брошурі.
Доповідає Джигіта Володимир Ярославович – начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації.
Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду.
Аналогічно, колеги: у вас матеріали на руках.
Чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає? Прошу сідати.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Я ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 50, не голосували – 12: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про діяльність та перспективи розвитку Івано-Франківського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.
Проект рішення номер 71 – в окремій брошурі.
Доповідає Олійник Олег Богданович – генеральний директор Івано-Франківського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”.
Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин, рекомендовано до розгляду на сесії.
Колеги, аналогічно, матеріали на руках. Чи є запитання до доповідача? Є.
Запишіться, будь ласка.
Никорович Святослав Ігорович.
С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Хотів подякувати за те, що ви зробили те, що ми просили на комісії, нарешті цей документ подали в обласну раду. Сподіваюсь, що надалі буде затверджена стратегія, ми будемо з вами дуже плідно дальше працювати. Дякую.
О.Олійник. Дякую.
О.Сич. Ткач Роман Володимирович.
Р.Ткач. Скажіть, будь ласка, нагадайте просто, скільки коштів з обласного бюджету виділено на “Облагроліс” у 2017 році і заплановано у 2018 році? А я вже дальше буду…
О.Олійник. 1 млн. 150 тис.грн. – з екологічного фонду, і 100 тис.грн. – з лісогосподарських та сільськогосподарських втрат.
Р.Ткач. (Без мікрофона).
О.Олійник. Це використано у 2017 році.
Р.Ткач. А заплановано?
О.Олійник. Заплановано… ми подали на 1 млн. 560 тис.грн., але ще ніяких результатів немає.
О.Сич. Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Скажіть, будь ласка, у відсотковому відношенні, скільки було рубок головного користування, скільки було рубок в результаті санітарно-оздоровчих заходів? Це перше питання.
І друге питання. Нашим рішенням обласної ради від 21.10.2016 р. “Про стан використання лісових ресурсів в області” пункт 4.4. Ми приймали рішення про те, що всі санітарно-оздоровчі заходи погоджуються із місцевими радами. Скільки погоджень місцевих рад у вас було за
2017 рік? Тобто, ці два питання: відсоткове відношення, скільки погоджень. Дякую.
О.Олійник. Дякую за запитання, Ольго Юріївно. 52 тис.м3 заготівлі, головного користування було 17,7 тис.м3 заготівлі. Це на перше питання.
На друге питання відповідь. Всі погодження були проведені відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради. Якщо вас цікавить саме Надвірнянський спецагролісгосп, я навіть їх з собою взяв, вони є всі у копіях, в тому числі по Тисменичанській сільській раді.
О.Сич. Тобто, ви дотримуєтесь нашого рішення щодо погодження з місцевими громадами про проведення…
О.Олійник. Абсолютно, я навіть із собою взяв, щоб про головне користування теж
повідомляли і погоджували, щоб органи місцевого самоврядування знали, які проводяться роботи.
О.Сич. Зрозуміло. Добре, дякую.
Запитання завершені, можете присідати.
Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Запишіться, будь ласка.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Помилково.
О.Сич. Помилково. Піцуряк Манолій Васильович.
В.Гладій. Помилково.
М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я не помилково, я хотів останнім виступати, але хочу подякувати нашому керівнику, бо, дійсно, за цей час, що він працює, видно роботу, і, спілкуючись з ним… Ну, так склалось, що все життя своє я працював поряд, плече в плече, з лісовиками. Я бачу, що ми не помилились, що призначили даного керівника на посаду. Прошу підтримати проект рішення.
О.Сич. Ну, це й не дивно, без лісу немає ефективної охорони здоров’я.
Рудик Марія Олександрівна.
М.Рудик – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Хочу відзначити, що у Богородчанському районі все ж таки відбулися позитивні зміни за цей період нового керівництва. І на даний час, спілкуючись з тими головами сільських рад, яких, як депутат, представляю я, хочу сказати, що дані рубки санітарні погоджуються, є співпраця з громадами, агролісгосп допомагає й соціально щодо певних листів, з якими до нас звертаються. Дійсно, відчутні зміни та позитивні тенденції. Дякую.
О.Сич. Мельничук Василь Іванович.
В.Мельничук. Шановні колеги! Ми з вами приймали рішення, кадрове рішення по нашому підприємству, і треба признати, що це було вдале рішення. Ознайомившись з довідкою, бачимо, що показники діяльності є позитивними, значить, продукція реалізована на 9 млн.грн. більше, ніж у минулому році, при тому, що вирубка лісу не збільшилась. До бюджету сплачено 2,5 млн.грн. більше за минулий рік.
Дальше. Що дуже радує, – це те, що середній приріст на 1 га – 3,6 м3, а вибираємо 1,3 м3, тобто, не виснажується лісокористування. Це говорить, що підприємство працює ефективно, і хочеться тільки побажати плідної роботи Олегу Богдановичу та його колективу. Тому подальшої плідної праці!
О.Сич. Ну, якщо не буде зміни в тенденціях виступів, то тягне на Подяку.
В.Мельничук. Я підтримую, пане голово.
О.Сич. Федишина Ольга Миколаївна.
О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Як представник
Надвірнянського району, я все ж таки просила керівництво звернути увагу на діяльність
Надвірнянського спецагролісгоспу, зокрема на ту ситуацію, яка склалася щодо вирубки дубів у с.Тисменичани. Адже громада зверталась до Надвірнянської районної ради, зверталась навіть сесією Надвірнянської районної ради до Івано-Франківської обласної ради і до керівництва підприємства з приводу даної ситуації.
На початку року на території площею 0,9 га були вирубані дуби, які були оцінені, уявіть собі, в суму лише 13 тис.грн., тобто, здорова деревина цінної породи принесла такий мізерний прибуток за вирубану деревину. Натомість, не проводяться заходи лісовпорядкування, не проводяться рубки догляду, не очищається сухостій. Громада має лише розбиті дороги, внаслідок того, що заподіюють їй шкоди внаслідок вивозу цієї деревини. Але це ще не все.
Крім того, Надвірнянським спецагролісгоспом здійснювались рубки на територіях площею 1,4 га, 2,8 га, 2,4 га без проведення оцінки впливу на довкілля, що вимагається Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.
Тому я все ж таки прошу керівництво підприємства вжити всіх необхідних заходів щодо припинення порушень законодавства, в тому числі Закону “Про оцінку впливу на довкілля” для того, щоб врегулювати ситуацію із жителями села Тисменичани і для того, щоб на майбутнє подібні питання все ж таки вирішувались із дотриманням волі, із дотриманням позиції самої громади, а не всупереч їй. Дякую.
О.Сич. Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Дякую. Мабуть, це вже будуть як пропозиції до майбутньої стратегії, яку ми будемо погоджувати, яка стосується агролісгоспу. Пропозиції наступні: зробити роботу агролісгоспу прозорішою, якщо у нас є погодження місцевих рад, то публікувати ці погодження, якщо у нас є плани рубок, публікувати ці плани рубок. У довідці вказано, що реалізація ділової деревини відбувається по прямих договорах підприємцями Івано-Франківської області. Публікувати інформацію про те, з ким укладені такі договори, за якою ціною реалізовано деревину.
Крім того, згідно з постановою КабМіну не тільки ми би мали погоджувати з місцевими радами, тобто, наше рішення було погоджувати санітарно-оздоровчі рубки з місцевими радами, але, крім того, є ще й рішення КабМіну, яке зобов’язує включати у комісію, яка визначає, які саме ресурси будуть… деревні ресурси будуть зрубані, представника від місцевої громади, тобто, та людина, яка є в складі комісії, яка йде, оглядає дерева і визначають, які дерева будуть зрубані.
Тому питання також відкрите, чи протоколи таких спільних комісій і також цю всю
інформацію публікувати на відповідному інформаційному інтернет-ресурсі. По прозорості, власне, це все, це було побажання до майбутньої стратегії, щоб передбачити весь цей комплекс заходів. Дякую.
О.Сич. А я прошу зафіксувати це апаратові, зробити витяг зі стенограми і дати до відома наглядової ради підприємства “Івано-Франківськоблагроліс” для використання в роботі, оскільки наглядова рада є керівним органом щодо цього підприємства.
Будь ласка, Левкович Андрій Васильович.
А.Левкович. Шановні колеги! До нас, як до екологічної комісії, звернулися жителі села Тисменичани, сільський голова і депутати районної ради від “Волі”. І, власне, вони звернулись по двох ділянках, де, як вони вважали, були незаконні рубки. Після того комісія прийняла рішення направити туди екологічну… звернутися до екологічної інспекції, яка би зробила там перевірку. Після перевірки встановлено, є відповідний акт написаний, підписаний членами комісії, що немає жодних порушень, в тому числі є всі відповідні документи с.Тисменичани, де проводились на території сільської ради, звернення, і є написано головою, що він це отримав, і ці всі документи належним чином оформлені. Тобто, зауважень по одній ділянці немає жодних, все згідно із чинним законодавством.
По іншій ділянці, номер 2, ще йде перевірка.
О.Сич. Питання ще вивчається, так?
А.Левкович. Так.
О.Сич. Зрозуміло. Добре, дякую.
Колеги, не було пропозицій до проекту рішення, тому ставлю проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати.
За – 47, не голосували – 15: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про внесення змін до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках”.
Проект рішення номер 72 – на окремому аркуші.
Доповідає Даниш Василь Степанович – начальник управління об’єктами спільної власності територіальних громад області.
Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу, рекомендовано до розгляду на сесії.
Василю Степановичу, дуже лаконічно, які зміни.
В.Даниш. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати! Даним рішенням пропонується вилучити пункт 2 з Переліку, що підлягає приватизації, тобто, вилучити нежитлові приміщення площею 304,4 м2 на вул.Стефаника, 2 у м.Коломиї, передати їх в оренду, і доповнити Перелік об’єктів, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках пунктом 8, це, зокрема, будинок (літер Б) площею 174 м2 на площі Міцкевича, 4 у м.Івано-Франківську, виходячи з того комплексного рішення, яке ми прийняли по будинку на площі Міцкевича, 4.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Це приміщення голубого будинку у дворі, там сауна окрема з відпочивальними кімнатами.
За – 40, не голосували – 20: рішення прийнято.
Голос із залу. Не прийнято.
О.Дзеса. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування ще раз. Хто за прийняття цього рішення… прошу повернутись до голосування. Ставлю на голосування, аби повернутись до голосування.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Про повернення до голосування.
Потрібно не менше 1/3 голосів, щоб повернутись.
За – 49, не голосували – 11: рішення прийнято.
Тепер ставлю на голосування проект рішення про внесення змін до програми…
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Прошу?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Будь ласка. Включіть мікрофон Королика.
М.Королик. Шановні депутати! Нещодавно якраз Конституційний суд одне рішення скасував у зв’язку з тим, що було кнопкодавство. Я прошу, щоб ми не уподібнювались до Верховної Ради України і не кнопкодавили в обласній раді.
Прошу тих депутатів, які щойно робили це ганебне явище…
О.Сич. У вас є ці факти?
М.Королик. У мене є відео, я тільки що зняв, як пан Ерстенюк голосував за себе і за пана Левковича.
О.Сич. Шановні колеги! Роблю зауваження, прошу цього не робити.
Ставлю повторно на голосування проект рішення “Про внесення змін до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації у 2017-2020 роках”.
Прошу визначатись.
За – 47, не голосували – 13: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про укладення з Івано-Франківською обласною організацією професійної спілки працівників державних установ України договору на безоплатне користування нерухомим майном”.
Проект рішення номер 73 – на окремому аркуші.
Доповідач той же – Даниш Василь Степанович.
Комісія розглядала, дала позитивний висновок.
Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 48, не голосували – 12: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про збільшення статутного капіталу обласного комунального підприємства “Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації”.
Проект рішення номер 74 – в окремій брошурі.
Доповідає Даниш Василь Степанович – начальник управління об’єктами спільної власності територіальних громад області.
Знову ж таки питання розглядала комісія з питань соціально-економічного розвитку, дала позитивний висновок.
Які запитання, шановні колеги?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є, будь ласка, запишіться для запитань.
Рудик Марія Олександрівна.
Голос із залу. Помилково.
О.Сич. Помилково.
Ткач Роман Володимирович.
Р.Ткач. Василю Степановичу, перше питання. За рахунок чиїх коштів збільшується статутний фонд?
Друге питання. Який загальний буде статутний фонд після цих коштів?
Третє питання. Як спрацювало це підприємство: з прибутками, зі збитками? Якщо з прибутками, обласна рада згідно зі статутом має встановлювати процент відрахувань в обласний бюджет.
І ще ряд питань. Яка заробітна плата, хто встановлює розмір на всі види послуг, які надаються обласним комунальним підприємством?
Городенківський, Коломийський район, люди в селах, я дуже часто там буваю, жаліються на те, що там страшенні цифри: переоформлення спадщини і так дальше. Дякую.
В.Даниш. Ну, зокрема, статут збільшується за рахунок коштів власника, тобто, обласного бюджету. Ми хочемо спрямовувати кошти, планується спрямовувати кошти протягом декількох років на капітальний ремонт приміщення, яке ми передали цьому комунальному підприємству у зв’язку з тим, що їм відмовили в оренді в Коломийській міській раді.
Значить, вони готові вкладати і власні кошти. Зараз вони сплачують оренду приблизно 1 млн.грн. в рік. Значить, будуть йти частково кошти на ремонт з обласного бюджету, частково кошти власні, з власних надходжень.
А щодо встановлення…
Р.Ткач. (Без мікрофона).
В.Даниш. Ми можемо встановлювати, але це треба приймати окреме рішення. На сьогоднішній день ми не приймали таких рішень.
О.Сич. Василю Степановичу, шановні колеги, дивіться, якщо потрібно заслухати директора підприємства, його звіт, запросити на комісію з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, заслухати. А в даному випадку, якщо коротко і лаконічно, я вже про це говорив. У нас така ситуація: наше підприємство платить у Коломийський міський бюджет за оренду приміщення, в якому перебуває, 1 млн.грн. на рік, у той же час, у нас є наші приміщення. Ми передаємо приміщення, яке потребує ремонту, даємо на ремонт… в цьому році ми вже в проекті бюджету вклали 500 тис.грн., можливо, протягом року загалом дамо 2 млн.грн., при тому, що той 1 млн.грн., який платився за оренду, вони будуть вкладати у ремонт, і передадуть наше приміщення. Ось суть цього питання.
А все решта… Остапе Васильовичу, будь ласка, протокольне доручення: запросіть, будь ласка, керівника підприємства, і нехай для всіх депутатів, які цікавляться, прозвітує про свою діяльність.
Чи є запитання, колеги, ще?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає? Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 49, не голосували – 12: рішення прийнято.
Колеги, ми “Про призначення директора Делятинського психоневрологічного інтернату” зняли з розгляду.
Розглядається питання “Про погодження призначення директора музею мистецтв Прикарпаття”.
Проект рішення номер 76 – в окремій брошурі.
Доповідає Федорак Володимир Васильович – начальник управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії.
Будь ласка, Володимире Васильовичу, лаконічно.
В.Федорак. Шановний Олександре Максимовичу, члени президії, шановні колеги-депутати, запрошені! Прошу підтримати проект рішення обласної ради щодо призначення Романця Василя Федоровича на посаду директора музею мистецтв Прикарпаття терміном на 5 років, враховуючи успішне проходження конкурсної комісії, є протокол № 2 від 20 грудня 2017 року, і враховуючи, звичайно, відповідні статті Закону України “Про культуру”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
О.Сич. Колеги, згідно із Законом треба, щоб пройшов конкурс, конкурс відбувся, ми затверджуємо результати конкурсу. Комісія розглянула, має свої пропозиції. Пропозиції стосуються того, щоби сформулювати: не “погодження призначення”, а “призначення”. Я зараз їх поставлю на голосування.
Але спочатку, чи є запитання до доповідача?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Чи є пропозиції?
В.Федорак. Є представник в залі.
О.Сич. Є, будь ласка, кандидат є, є присутній. Будь ласка, сідайте.
Колеги, ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись.
За – 47, не голосували – 13: рішення прийнято.
Ставлю пропозиції комісії, вони у нас є, суть я озвучив. Будь ласка, прошу, голосуйте, визначайтесь.
За – 42, не голосували – 18: рішення прийнято.
І ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням…
В.Гладій. Повторно…
О.Сич. …проголосованої пропозиції. Прошу.
В.Гладій. Депутати показують, щоб повернутись повторно, тому що це важливо: не “погодження”, а “призначення”. Я так зрозумів, що була рука, що хтось не встиг проголосувати. Будь ласка, голово, поставте ще раз.
О.Сич. Поставити на голосування про повернення до голосування за пропозицію комісії.
За – 48, не голосували – 12: рішення прийнято.
Тепер ще раз ставлю на голосування пропозицію комісії. Повторю суть пропозиції: ми не погоджуємо призначення, а ми призначаємо.
Прошу голосувати.
За – 50, не голосували – 10: рішення прийнято.
І ставлю на голосування в цілому з врахуванням пропозиції.
За – 51, не голосували – 9: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про надання товариству з додатковою відповідальністю
“Рогатинпісок” гірничого відводу для розробки Північно-Західної ділянки Москалівського родовища піску”.
Проект рішення номер 77– в окремій брошурі.
У цій самій брошурі, колеги, є лист прокурора, що стосується зазначеного питання. Зверніть увагу.
Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.
Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування. Комісія утрималась від погодження проекту рішення.
Колеги, запитання до доповідача. Є. Будь ласка, запишіться.
Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Дякую. Пане Андрію, у нас вже з цим “Рогатинпіском” вже як якась трагікомедія, розумієте, тому що комедія, бо ми постійно його виносимо, нічого не міняється, а трагічно, тому що, якщо ми не голосуємо, то громада не отримує ніяких платежів з оренди. Тому я вже вкотре говорю: або нам треба їм відмовити, або погодити. От і все.
І питання: що змінилося? Тому що громада в результаті не отримує податок.
Питання: що змінилося від минулої сесії? От ми зараз знову винесли це питання на голосування. Щось помінялося? Якийсь додатковий документ був: чи рішення, чи розслідування, чи рішення суду? Тобто, щось змінилося, чи не змінилося? Дякую.
А.Пліхтяк. Щодо рішень суду, розслідування, то це не є компетенція управління екології, а щодо того, то суб’єкт господарювання повторно надав документи в обласну раду для надання гірничого відводу, який оформлений відповідно до постанови Кабінету Міністрів.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів при зверненні суб’єкта господарювання дане питання повинно бути розглянуто протягом не більше 21 дня.
О.Сич. Колеги, ми відмовляємо, але є хитрощі законодавства, якими користується користувач, даруйте за тавтологію, і виробляє собі, дальше розробляє родовище без нашого погодження.
Ставлю на голосування проект рішення. Чи є пропозиції, колеги?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. За основу і в цілому. Прошу голосувати.
За – 13, проти – 2, утримались – 7, не голосували – 38: рішення не прийнято.
Наступне питання “Про переоформлення товариству з додатковою відповідальністю “Рогатинпісок” акта про надання гірничого відводу для розробки Стратинського родовища піску”.
Проект рішення номер 78 – на окремому аркуші.
Доповідач – той же.
Комісія розглянула, утрималась від погодження проекту рішення.
Чи є запитання, колеги? Ну, ситуація аналогічна.
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Будь ласка, запишіться до запитання.
Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Колеги, я думаю, знову ж таки, що це питання потрібно вирішувати. У нас як обласної ради є достатньо інструментів для того, щоб намагатись його вирішити.
Якщо ми розуміємо, що рента не сплачується, і суб’єкт підприємництва працює без гірничого відводу, ми можемо, як мінімум, звернутися в Геоконтроль, щоб це порушення зафіксували, ми можемо звернутися у Держгеонадра, щоб скасували спецдозвіл і виставили його на новий аукціон. Тобто, у нас є інструменти, які дозволяють вирішити це питання.
Тому я пропоную, щоб комісія відповідна на наступний раз підготувала проект звернення від обласної ради до відповідних уповноважених органів, тому що в такому стані воно знаходитись не може. Дякую.
О.Сич. Ольго Юріївно, я пропоную напрацювати проект рішення, ми його винесемо на сесію обласної ради, попередньо розглянувши на комісії. І все, всі проблеми.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Андрію Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, по процедурі голосування, якщо ми зараз голосуємо і не набирається взагалі голосів навіть для того, щоби за основу взяти, чи це не буде трактуватись, як мовчазна згода, щоб ми проблеми собі не створили? Я маю на увазі, як воно правильно зараз зробити? Якщо немає розуміння, не проходить питання, але як правильно зробити, щоб воно юридично було правильно, щоб завтра не було прецеденту?
А.Пліхтяк. Наскільки я розумію, це буде просто рішення не прийнято.
О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Є пропозиції? Запишіться для виголошення пропозицій.
Ніхто не записався. Ставлю на голосування…
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ніхто не записався, я не бачу.
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ну, запишіться ще раз.
Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Дякую, голово. Дивіться, шановні депутати: я пам’ятаю, як коли ми йшли на одну із сесій обласної ради і, мені здається, що представники Ольги Юріївни від імені народного депутата України роздавали нам дуже багато цікавого матеріалу, що стосується “Рогатинпіску”. Я думаю, що кожен з нас з відкритих джерел, з засобів масової інформації знає про цю ситуацію, знає про те, що відбувається в Рогатині, але, на жаль, на сьогоднішній день чомусь “віз й надалі там”.
Я думаю, що наша позиція, вона не потребує коментування, я думаю, що кожен депутат згідно з нашим Законом має право голосувати так, як він вважає, що буде правильно, і нести за це відповідальність, але він не зобов’язаний коментувати. Тому та позиція, яка у нас є, вона незмінна. Дякую.
О.Сич. Колеги, замість того, щоб коментувати один одного, я би пропонував просто, якщо хтось має пропозиції, повторюю ще раз, розробити проект рішення якийсь альтернативний, подати його на розгляд сесії, та й всі проблеми знімуться.
Оскільки не було жодних більше пропозицій, ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 11, проти – 11, утримались – 15, не голосували – 23: рішення не прийнято.
Розглядається питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Гораль Ліліани Тарасівни”.
Проект рішення номер 79 – в окремій брошурі.
Доповідає Черневий Юрій Іванович – голова постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова.
Проект напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією. Будь ласка, Юрію Івановичу.
Ю.Черневий. Дякую.
Шановні колеги! Колективом національного університету нафти і газу на розгляд обласної ради, ну і зокрема, наша комісія розглядала клопотання перед Верховною Радою України про нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Гораль Ліліани Тарасівни – директора інституту економіки управління в нафтогазовому комплексі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктора економічних наук, професора.
Шановні колеги! Вам роздані відомості про наукову та громадську діяльність кандидатури. Якщо є питання, я готовий відповідати.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 49, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Салогуб Софії Антонівни”.
Проект рішення номер 80 – в окремій брошурі.
Доповідає Піцуряк Манолій Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.
Проект рішення напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії цією комісією. Будь ласка, Манолію Васильовичу.
М.Піцуряк. Шановні колеги-депутати, голово! У вас на руках проект рішення про нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Салогуб Софії Антонівни – заступника голови Рогатинської районної організації “Спілка Чорнобиль”, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії.
Кандидатура рекомендована зборами Рогатинської районної організації “Спілка Чорнобиль”, Рогатинською районною радою. Комісія підтримала одноголосно, прошу підтримати дану кандидатуру.
О.Сич. Чи є запитання? Немає?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
М.Піцуряк. Дякую.
О.Сич. За – 49, не голосували – 9: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Гречанюка Петра Дмитровича”.
Проект рішення номер 81 – в окремій брошурі.
Доповідає Білик Роман Павлович – голова постійної комісії обласної ради з питань
розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства.
Проект напрацьовано та рекомендовано до розгляду на сесії цією комісією.
Будь ласка, Романе Павловичу.
Р.Білик. Шановні колеги! У вас на руках проект рішення “Про представлення до нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Гречанюка Петра Дмитровича”.
Гречанюк Петро Дмитрович є Заслуженим будівельником України, депутатом міської ради п’ятого і теперішнього сьомого скликання Івано-Франківської міської ради. Комісія одноголосно підтримала. Прошу вас підтримати.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Чи є пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка, запишіться.
Галабала Ольга Юріївна.
О.Галабала. Дякую. Уточнююче питання, не сприйміть як образу, просто уточнення. Чи мав стосунок пан Петро Дмитрович до Партії регіонів, чи був він членом Партії регіонів?
Р.Білик. Ну, такої інформації я, чесно кажучи, не маю, от, важко сказати.
О.Галабала. Добре, дякую.
О.Сич. Я можу помилятися… Він є членом, здається, УНП.
Р.Білик. Він є членом “Самопомочі”, зараз є депутатом від “Самопомочі” у міській раді. А чи був? – Мені складно сказати, вибачте. В тій довідці, яку мені подали на комісію, уповноваження від колективу, бачите, якось це питання не далось нам, чомусь вилетіло.
О.Галабала. Добре.
О.Сич. Колеги, ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
Прошу визначатись.
За – 42, утримались – 2, не голосували – 13: рішення не прийнято.
Розглядається питання “Про надання дозволу на списання медичного обладнання Комунальному закладу “Прикарпатський клінічний онкологічний центр”.
Проект рішення номер 82 – на окремому аркуші.
Доповідає Стовбан Микола Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.
Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань соціально-економічного розвитку. Обидві комісії рекомендували до розгляду.
Колеги, матеріали на руках. Чи є запитання у вас?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Також немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 48, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про надання дозволу на списання медичного обладнання
Івано-Франківському обласному перинатальному центру”.
Проект рішення номер 83 – на окремому аркуші.
Доповідач той же – Микола Петрович Стовбан.
Комісії відповідні розглянули, дали позитивний висновок.
Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Чи є пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 47, не голосували – 11: рішення прийнято.
М.Стовбан. Дякую.
О.Сич. Розглядається питання “Про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради С. Радиша”.
Проект рішення номер 84 – на окремому аркуші.
Колеги, з уваги на те, що Сергій Радиш обраний головою об’єднаної територіальної громади, він написав заяву про складання повноважень, тому я згідно, зі своїми повноваженнями, пропоную розглянути питання про задоволення його заяви.
Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Прошу визначатись. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому.
За – 13, проти – 2, утримався – 1, не голосували – 35: рішення не прийнято.
Аналогічне питання. Розглядається питання “Про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради Н. Іваніва”.
Назарій Іванів обраний головою об’єднаної територіальної громади, написав заяву про складання повноважень, тому проект рішення вноситься на сесію.
Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 11, проти – 3, утримались – 3, не голосували – 37: рішення не прийнято.
Розглядається питання “Про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради П. Книшука”.
Проект рішення номер 86 – на окремому аркуші.
Аналогічна ситуація: Петро Васильович обраний головою об’єднаної територіальної громади, написав заяву про складання повноважень, тому виноситься проект рішення на ваш розгляд.
Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Прошу визначатись.
За – 17, проти – 3, утримався – 1, не голосували – 34: рішення не прийнято.
Розглядається питання “Про виконання депутатських запитів”.
Проект рішення номер 87 – в окремій брошурі.
Доповідає перший заступник голови обласної ради Василь Іванович Гладій.
Будь ласка, Василю Івановичу.
В.Гладій. Шановні колеги! Є пропозиція зняти з контролю ряд депутатських запитів, як таких, які виконані, у погодженні з депутатами обласної ради – авторами цих запитів.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.
За – 47, не голосували – 10: рішення прийнято.
Розглядається питання “Про депутатські запити”.
Проект рішення номер 88 – на окремому аркуші. Доповідає перший заступник голови обласної ради Василь Іванович Гладій.
В.Гладій. Шановні колеги! Є пропозиція підтримати 10 депутатських запитів відповідно до додатка.
О.Сич. Чи є запитання?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Чи є додаткові пропозиції до проекту рішення?
Голоси із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому.
За – 45, не голосували – 13: рішення прийнято.
Колеги, питання “Різне”. Чи є бажання у когось висловити якісь думки, пропозиції щодо нашої роботи або загалом якісь свої думки висловити?
Голос із залу. (Без мікрофона).
О.Сич. Є. Будь ласка, запишіться до виступів. Королик Михайло Михайлович.
М.Королик. Шановні депутати! Поки ми якраз мали сесію, у нас в країні досить непроста ситуація з газом. Зараз фактично у зв’язку із погодними умовами і з проблемами з газом якраз через це у навчальних закладах буде припинено навчання, або, вірніше, перенесено на короткий період часу. Це є важливе питання, якраз, бачите, в контексті тих питань, які ми сьогодні розглядали по енергетиці. Чим більше ми будемо ставати незалежними, тим менше будемо залежати від таких прикростей.
Що стосується сьогодні сесії, є дуже сумна, не практика, насправді, а є дуже сумний приклад, який сьогодні відбувся з кнопкодавством. Я закликаю всіх депутатів-колег, щоб ми не падали до рівня депутатів Верховної Ради України, які перетворили Верховну Раду України з органу, який має творити закони, а ми маємо їх за слухняних виконувати, в той орган, який фактично фальшує дуже часто голосування з приводу того чи іншого.
Насправді, наші питання є надзвичайно важливі, і депутатами нас обрали для того, щоб ми сумлінно відбували… не відбували, щоб ми сумлінно відвідували сесії Івано-Франківської обласної ради і несли персональну відповідальність за наші голосування.
Тому давайте більше такого не будемо робити, тому що розумієте: сьогодні ми це робимо раз, завтра другий. А зло, яке не покаране, має можливість повторюватись. Я закликаю всіх, щоб ми таке не робили. І пам’ятаймо, що рано чи пізно за кожні наші дії треба нести відповідальність, як мінімум політичну. В нормальних розвинутих країнах за таке йде кримінальна відповідальність, і депутати просять вибачення перед тими своїми виборцями, а також складають мандати. Я сподіваюсь, що у нас таке більше не буде повторюватись. Дякую.
О.Сич. Іваночко Михайло Степанович.
М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Хочу всіх привітати. Вчора історична подія відбулася на Україні. За 4 роки заледве скасували Закон Ківалова-Колесніченка, і хотів би всіх привітати з тим, що кінець-кінцем правда на Україні хоч трошки, але є.
І друге питання: це вже звернення до депутатів, щоб поставитись трошки серйозніше до роботи сесії обласної ради, адже в кінці не ставало голосів. Майте терпіння бути до кінця на сесії, а якщо не подобається, пишіть заяви, йдіть, нехай замість вас заходять другі! Дякую.
О.Сич. Піцуряк Манолій Васильович.
М.Піцуряк – голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! На останній комісії з питань охорони здоров’я ми розглядали питання про розроблення комплексної програми протипожежного захисту в області. До речі, дане питання ми розглядали 24 листопада, рекомендували департаментам обласної державної адміністрації, управлінню з питань надзвичайних ситуацій розробити програму, подати, однак, вона не була подана.
Тому, пане голово, я пропоную, щоб на наступну сесію, хоча вона буде й тематичною, хоча вона буде виїзною, але оскільки ця сесія буде пов’язана із соціальним захистом, і там є також нагальна потреба у цих заходах, щоб ми дану програму розглянули на наступному засіданні, і щоб не виникало таких питань, як з Тисменицьким протитуберкульозним диспансером, коли закривають МНСники, пишуть припис, суд виносить рішення, опечатують, а потім ми вишукуємо кошти, як то питання вирішити. Адже дане питання є системним для всієї України, тобто, дані порушення. Любий заклад, я вже в цьому залі говорив, любий заклад бюджетної сфери на сьогодні практично не має протипожежної сигналізації, дерев’яні поверхні не оброблені, ми кошти не виділяємо, програму не розробляємо, а потім крайніми залишаються керівники закладів. Давайте будемо їх захищати, бо їхньої вини в тому, що така ситуація в державі, немає.
Тому ще раз звертаюся… Ми кажемо, депутатів немає. А до кого звертатись, як я бачу, що одна Жанна Петрівна в залі..? Щоб обласна державна адміністрація розробила комплексну програму і подала на розгляд наступної сесії. Дякую.
О.Сич. Підтримую вітання, яке висловив депутат Іваночко, і пропоную, щоб в нашому лексиконі слово “любий” було замінено на “будь-який”.
Шановні колеги! Перше, я хочу нагадати нам всім про необхідність протягом цього місяця, хто ще не здав, здати електронні декларації про власні доходи, це нас обов’язково стосується. Це перше.
І друге. Звертаю вашу увагу, що у наших планах роботи є провести виїзну сесію обласної ради. Це відбудеться орієнтовно в кінці квітня. Додатково вас буде повідомлено, і вона буде носити тематичний характер – про стан соціального захисту в нашій області, зокрема, про стан функціонування наших інтернатів різноманітного типу і профілю.
Оскільки порядок денний сесії вичерпаний, всім дякую за роботу і сесію оголошую закритою.
(Звучить Гімн України).
Голова обласної ради Олександр Сич