Стенограма пленарного засідання (12.05.2017)

С Т Е Н О Г Р А М А

П’ЯТНАДЦЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 12.05.2017 р.

О.Сич. Шановні панове депутати обласної ради, запрошені, дорогі краяни!

Розпочинаємо нашу роботу.

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації в сесійній залі присутні 70 депутатів, відсутні – 14, з них: у відрядженні – 7, на лікарняному – 1, у відпустці – 2, з інших поважних причин – 4, з невідомих причин немає депутатів, які не є присутні.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради п’ятнадцята сесія обласної ради є правомочною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні колеги!

На сесії присутній народний депутат України Шевченко Віктор Леонідович. Згідно з
нашим Регламентом я запрошую до президії народного депутата.

На сесії присутні голова обласної державної адміністрації Олег Романович Гончарук,
заступники голови обласної державної адміністрації, директори відповідних департаментів та начальники окремих управлінь обласної державної адміністрації, голови районних рад, голови районних державних адміністрацій, правоохоронні органи, представники засобів масової
інформації.

У процесі роботи до нас приєднаються представники Міністерства інфраструктури та
навколишнього середовища Королівства Нідерланди, експерти з управління відходами пан Ян Йанс, пан Хайден Карлайон, пан Рік Клайнйанс та пані Алла Шугай з Києво-Могилянського університету.

Шановні колеги!

Я вважаю за доцільне, це буде правильно, на початку нашої сесії, яка є виїзною, тематичною, відбувається на території м.Калуша, подякувати за співпрацю у підготовці цієї сесії голові районної ради, голові районної державної адміністрації, голові міста, який гостинно нас
сьогодні приймає, тому просив би вас аплодисментами виявити свою вдячність.

(Оплески в залі).

А зараз дозвольте мені разом з Олегом Романовичем вручити медаль “За заслуги перед Прикарпаттям” головному лікарю Коломийської інфекційної лікарні, нашому колезі – депутату обласної ради Володимиру Васильовичу Кифоруку – за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі, активну громадянську позицію і з нагоди 60-річчя від Дня народження.

Тричі депутат обласної ради, тому і за активну депутатську позицію та діяльність. Многая і благая літ в доброму здоров’ї тіла та духу!

Шановні колеги! Шановні краяни!

6 травня відбувся ІІ етап VI обласної спартакіади між командою обласної ради, збірними командами, сформованими з депутатів місцевих рад районів і міст обласного значення.

Поборотися за спортивну першість області зголосилися 16 команд. Депутати змагалися у п’яти видах спорту: футзал, волейбол, шашки, шахи та настільний теніс.

Організаційний комітет VІ обласної спартакіади серед депутатів місцевих рад затвердив остаточні результати змагань.

Дозвольте вручити нагородити головам районних рад, чиї збірні команди отримали перемогу. А список зачитає перший заступник голови обласної ради Василь Іванович Гладій.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати, шановні присутні, запрошені!

Відбувся ІІ етап VI обласної спартакіади серед депутатів місцевих рад. Дозвольте запросити на сцену голів районних рад – переможців II етапу Всеукраїнської спартакіади.

Хочу нагадати, що змагання відбувалися з п’яти видів спорту: це волейбол, футзал, шашки, шахмати та настільний теніс.

Третє загальнокомандне місце зайняла збірна команда Богородчанського району.

Запрошую голову Богородчанської районної ради Михайла Михайловича Головчука отримати нагороду за третє загальнокомандне місце в II етапі Всеукраїнської спартакіади.

(Оплески в залі).

Почесне друге загальнокомандне місце посіла команда Тисменицького району.

Нагороду отримує голова районної ради Крутий Роман Анатолійович.

(Оплески в залі).

За підсумками змагань з усіх видів спорту найбільшу кількість очок і перше загальнокомандне місце на II етапі Всеукраїнської спартакіади здобула збірна команда Снятинського району.

Запрошую голову районної ради Івана Михайловича Угрина отримати нагороду.

(Оплески в залі).

Шановне товариство! З числа переможців у всіх видах спорту буде сформована збірна команда Івано-Франківської області, яка буде представляти наше Прикарпаття на VI Всеукраїнській спартакіаді серед депутатів різних рівнів, що відбудеться з 12 по 17 червня у м.Чорноморську Одеської області.

Дякую за увагу.

О.Сич. Шановні колеги! Звичайно, що у нас інше призначення – вирішувати питання соціально-економічні, різноманітні культурні, духовні тощо, але я думаю, що це не останнє питання, в якому ми як народні обранці повинні показувати приклад, пропагувати здоровий спосіб життя. Тому я вдячний всім командам, які взяли участь. На жаль, і це прикро, не взяли участі команди Галицького району, а колись там були такі хороші спортивні традиції, Яремчанщини, де були не менш хороші спортивні традиції, міста Коломиї, міста Калуша… напевно, ще когось забув…

Голос із залу. Болехова.

О.Сич. Міста Болехова… Шановні колеги! Я запрошую вас наступного року все-таки взяти участь. Я ж знаю, що і у збірній команді обласної ради, в інших районних радах, так, далеко не завжди були майстри високого класу, але вони брали участь для того, щоб продемонструвати свою принципову позицію, що вони власною поведінкою пропагують здоровий спосіб життя.

Я думаю, що… давайте з вами зараз порадимось. Це буде добре, якщо ми відзначимо райони, які представили свої команди і стали переможцями чимось суттєвим з точки зору бюджету для удосконалення їхньої спортивної інфраструктури.

Ми так дискутували в себе в оргкомітеті, була пропозиція: кожному – по спортивному майданчику, але все-таки якась градація має бути: перше, друге, третє місце. Тому я пропоную першій команді, яка зайняла перше місце, – спортивний майданчик великий. А оскільки він коштує 600 тис.грн., тоді друге місце на порядок нижче – 500 тис.грн., а третє на порядок нижче – 400 тис.грн. Якщо там спортивний майданчик і Снятинський район не відмовляється, то наступні, дайте, будь ласка, пропозиції, переможці, на ту суму, або вам треба добудувати спортзал, стадіон, або щось в тому плані.

Є згода, шановні колеги? Якщо є, то ми дамо протокольне доручення готувати пропозиції і на наступну сесію вже прийняти відповідне рішення разом з іншими рішеннями бюджетного характеру. Принаймні, заперечень немає?

В.Гладій. Немає.

О.Сич. Так буде справедливо?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Пропоную ще раз поаплодувати переможцям.

(Оплески в залі).

Продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Чи є уповноважені представники фракцій до виступів?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, будь ласка, де вам зручно. Можна до залу, можна в залі.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Поки йде Остап Васильович, наше засідання транслюється у прямому етері, його бачить громадськість області, тому, будь ласка, будемо вести себе так, як годиться вести себе народним обранцям. Прошу.

О.Дзеса. Я також так кажу, що абсолютно недоречні якісь зауваження.

Шановні колеги! Шановне товариство!

Я хочу озвучити заяву фракції “Блок Петра Порошенка “Солідарність” в Івано-Франківській обласній раді.

Учора Рада Міністрів Євросоюзу, як ми всі знаємо, схвалила остаточне рішення про надання безвізового режиму з ЄС для громадян України, підтримавши таким чином європейські прагнення усього українського народу.

Фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність” в Івано-Франківській обласній раді вітає таке рішення Ради Міністрів Євросоюзу. Запровадження безвізового режиму – це не тільки вільні подорожі чи свобода пересування, але й початок принципово нової сторінки в історії України. Це символ безповоротності нашого курсу на інтеграцію до Європи та його міжнародного визнання, свідчення відкритості європейського цивілізаційного простору для українського народу.

Наголошуємо, що прийняття цього рішення на користь українського народу було б неможливим без великої жертовності українців під час Революції Гідності, мужності наших захисників у протистоянні з російським агресором на Сході нашої держави, успішного впровадження низки глибинних реформ, прийняття критично важливих та складних рішень.

Висловлюємо вдячність всім патріотам України, Президенту України Петру Порошенку, Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, усьому дипломатичному корпусу, завдяки чиїм зусиллям, попри складні економічні та політичні умови, незважаючи на шалену протидію опонентів вдалося захистити імідж України на міжнародній арені, зробити нашу країну ще ближчою до Європи.

Не все так погано у нашому домі. Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще уповноважені представники фракцій для оголошення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякую.

Колеги, перед тим, як перейти до формування порядку денного, розкажу, в принципі, підходи до його формування.

Наша сесія є виїзною, ми продовжуємо практику виїзних тематичних сесій, і ми намагаємось не перевантажувати порядок денний таких сесій іншими питаннями, крім тих, які входять до тематики. Зокрема, наша сесія є екологічною, ми спеціально з цією метою обрали м.Калуш. Ми сьогодні мали змогу бути на об’єктах. Я дякую повторно, ще раз місцевим органам влади, головам, що організували цю поїздку. Я переконаний, що більшість депутатів чули про цю проблему, але не бачили її обсягів, не уявляли, яка вона є, ми отримали явне уявлення, ми зрозуміли, які тут проблеми є екологічного характеру, які, на жаль, є проблеми економічного, ресурсного характеру. Тому що використання тих ресурсів, які є, могли б значно покращити життєдіяльність і області, і міста Калуша, тисячам людям дати роботу, відрахування, соціальне забезпечення і все решта. Тому, окрім того, що ми сьогодні будемо цю проблему акцентувати перед урядом, ми як депутати обласної ради і самі побачили її масштаби, а там, де буде можливий наш вплив, з наших мізерних бюджетних можливостей ми будемо це робити.

Отже, на цю сесію ми, перш за все, включили питання, які стосуються екології, я не буду повторювати конкретно які питання, ми зараз будемо проходити по цих питаннях, і на такі сесії ми, як правило, включаємо питання, які не терплять відволікань, вони мають бюджетний або якийсь інший характер. Це другий блок питань.

Але в той же час, коли у нас діло дійшло до президії, ми не планували ставити питання надання в оренду, використання надр, але подивились, що згідно з чинним законодавством у нас чотири проекти рішень є такі, де спливає термін давності, тобто, 90 днів, після яких Держгео­надра можуть прийняти рішення за принципом замовчування: якщо ми не надали згоди, ми ніби мовчазно її дали.

Тому ми все-таки змушені були піти на цей крок, тому у нас трошки перевантажений
вийшов порядок денний: 16 питань разом з Різним.

Але в той же час, після того, як відбулася президія, ми виявили ще одне питання, правда, воно відмовного характеру, але надійшов проект рішення з обласної державної адміністрації, яке стосується надання в оренду, і так само в ньому збігає 90-денний термін.

Тому оскільки президія рекомендувала всі інші питання, то я як голова, уповноважений формувати порядок денний, це питання так само включив до розгляду, тим більше, що воно пройшло всі процедури, щоб ми могли його розглянути.

Всі питання, точніше, майже всі питання пройшли згідно із Законом обговорення за 20 робочих днів до часу їхнього прийняття, відповідно до Закону “Про доступ до публічної інформації”, окрім декількох питань, це, зокрема питання про звернення обласної ради щодо обсягів того екологічного лиха, катастрофи, яка є в Калуші. З причин, що раз ми робимо сесію в Калуші, то ми оперативно готували це питання, готували його разом з очільниками влади і спеціалістами Калуша і Калуського району. Ну, і знову ж таки чисто оперативне питання – про внесення змін до нашого плану здійснення природоохоронних заходів у цьому році. І, як завжди, десь спеціалісти уточнюють точну назву об’єкта, або щось в тому плані. А так повторюю: всі питання планові були підготовлені. Я хотів би, щоб воно так і дальше продовжувалось, коли ми планово, чітко згідно із Законом готуємо наш порядок денний.

Тому, шановні колеги, президія розглянула ці питання, рекомендувала їх до розгляду, плюс те одне питання, яке я ще згадав.

Всі проекти рішень проаналізовані на засіданнях відповідних комісій. Сьогодні навіть зранку ще відбулася комісія з питань бюджету, фінансів та податків в приміщенні обласної ради. І навіть чисто оперативно поточно комісія з питань екології зібралась в автобусі під час поїздки, і одне питання, яке треба було узгодити, узгодили і нам пропонують до розгляду. Тому у вас є такий порядок денний, він вам розданий, на руках. Я пропоную прийняти його за основу.

Прошу. Хто за? Прошу голосувати.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Проти? Утримався? Колеги, сьогодні у нас… знову ж таки ми вже почали відвикати від такого технічного режиму, звикли вже працювати з електронною системою, але сьогодні прошу включитись лічильну комісію. Немає голови комісії Ігоря Шевчука. Я просив комісію визначити серед себе координатора, зважаючи на те, що Іванів Назарій Іванович сьогодні є і доповідачем по питаннях порядку денного, йому важко сконцентруватись, тому ці питання вони, очевидно, доручили виконувати Василю Івановичу Мельничуку, секретарю комісії.

Василю Івановичу, прошу.

В.Мельничук. За – 70, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення за основу прийнято.

Колеги, чи є зміни до проекту рішення?

Будь ласка, Миколо Васильовичу.

М.Палійчук. У мене є пропозиція: 14-е  питання “Про звернення обласної ради щодо виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів” поставити другим питанням.

О.Сич. Чисто регламентне. Так, його зразу треба поставити. Знову ж таки, воно було оперативно напрацьовано в результаті роботи бюджетної комісії, ми просили фінансовий департамент обласної державної адміністрації напрацювати чисто так, знаєте, без зайвих політичних і подібних зворотів, просто закцентувати, що проблема є, і подати її на фактах.

Давайте я спочатку по самому порядку денному, не по порядку ведення, а по порядку денному. Чи є доповнення до порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропоную порядок денний прийняти в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 70 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. І щодо порядку ведення: пропозиція Миколи Васильовича Палійчука – звернення щодо стану виплати заробітної плати перенести другим після звернення по екологічному лиху в Калуші. Питання – процедурне, потребує третини, тим не менше, я ставлю на голосування. Хто за таке перенесення? Прошу голосувати. Дякую. Проти?
Утримався?

В.Мельничук. За – 70, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розпочинаємо розгляд питань порядку денного.

Отже, розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо проведення
комплексу робіт для недопущення екологічної катастрофи на території Калуського гірничопромислового району”.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, комісія рекомендувала до розгляду. Будь ласка.

А.Пліхтяк. Доброго дня! Шановний Олександре Максимовичу! Шановний Вікторе Леонідовичу! Шановні члени президії, шановні депутати, присутні!

Проблеми, пов’язані з погіршенням техногенно-екологічного стану на території Калуського району, існують впродовж тривалого періоду часу. Однак, особливо загострилося питання після припинення виробничої діяльності калійного та магнієвого виробництв, а також завершення експлуатації видобувних дільниць (шахт, кар’єру) Калуш-Голинського родовища калійної солі. Із зупинкою виробничого комплексу перестали здійснюватися заходи з підтримання великих гірничо-технологічних об’єктів у безпечному стані. Контроль за змінами, що відбуваються у геологічному середовищі в межах розташування цих об’єктів, та у  зоні їх потенційного впливу, є епізодичним і фрагментарним.

Указом Президента України від 10.02.2010 р. місто Калуш, села Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. Були проведені заходи, але повністю та ситуація техногенна, екологічна, яка несе загрозу безпеці і життю, довкіллю, безпеці проживання населення, не була повністю
завершена.

Основними факторами, які здійснюють негативний вплив на довкілля та безпеку проживання на території Калуського промислового комплексу, є: Домбровський кар’єр, який
інтенсивно затоплюється; хвостосховища та акумулюючі ємності; відвали розкривних порід; також це просідання земної поверхні над шахтними виробітками родовищ “Калуш”, “Голинь” і “Ново-Голинь”; складування хімічних відходів виробництва у зовнішніх відвалах Домбровського кар’єру; вплив залишкового забруднення полігону гексахлорбензолу.

Розташування цих об’єктів ви можете побачити схематично на слайді, який вам показується.

А зараз я би хотів зупинитись безпосередньо на кожному з цих об’єктів і розказати їхню проблему окремо по кожному об’єкту.

Значить, Домбровський кар’єр. Домбровський кар’єр експлуатується з 1967 р. і був єдиним у світовій практиці відкритим кар’єром для видобутку калійних руд.

Чому було прийнято таке рішення? Таке рішення було прийняте у зв’язку із близьким розташуванням до поверхні потужності калійно-магнієвих солей, тому було прийнято рішення видобувати калійні руди відкритим способом.

За весь період експлуатації з Домбровського кар’єру було видобуто 50,1 млн. м³ гірничої маси. Після закінчення відробки основної частини запасів південної дільниці кар’єру у 80-их роках розпочали розробку північної дільниці Домбровського кар’єру. Під час активної експлуатації кар’єру тут діяла достатньо ефективна система захисту видобувної дільниці від впливу ґрунтових вод та оперативного відведення атмосферних опадів. Ця система складалася із кільцевої дренажної траншеї, пройденої по периметру видобувної дільниці на глибину… ви чули, що місцями вона була глибиною до 26 м. Крім цього, у внутрішній частині кар’єру було споруджено систему канав для оперативного збору і відведення за межі кар’єрного поля атмосферних опадів. Таким чином, у порівняно складних гідрогеологічних та кліматичних умовах Прикарпаття впродовж десятків років вдавалося здійснювати успішне видобування цінної сировини, не допускаючи утворення загрозливої ситуації.

На сьогоднішній день величезну загрозу для подальшого загострення техногенно-екологічної ситуації становлять процеси, що відбуваються в межах внурішньокар’єрного поля та на прилеглій до нього території. Особливо турбує прогресуюче затоплення кар’єру та активний розвиток небезпечних явищ, пов’язаних із руйнуванням його зовнішнього борту на північній ділянці в напрямку до каналу річки Сівки. Поступлення вод в кар’єр тільки за рахунок
атмосферних опадів може становити 2,5-2,7 млн. м³ на рік. Крім цього, з припиненням відкачування у зовнішні водойми дренажних вод з кільцевої дренажної траншеї весь притік води з гравійно-галькового водоносного горизонту відбувається безпосередньо у кар’єр.

Що є небезпечним? Якщо у північному борті кар’єру буде прорив р.Сівки у Домбровський кар’єр, це призведе до його моментального затоплення, відповідно це ще більше інтенсифікує переміщення забруднених грунтових вод в напрямку міста Калуша та міського водозабору на річці Лімниці.

На даний час площа водозбору Домбровського кар’єру складає близько 360 га і вона в себе включає відвали розкривних порід і сам безпосередньо кар’єр.

На сьогоднішній день рівень розсолів у кар’єрі на кінець березня 2017 р. досягнув відмітки +277,5 м і вже наблизився до рівня водоносного горизонту (найнижча абсолютна відмітка підошви водоносного горизонту в межах зовнішнього контуру кар’єру по осі кільцевої дренажної траншеї становить 274,0 м, найвища – 293,0 м).

Якщо на слайдах ви бачили, там показано вам кар’єр 2009 року, якщо ви бачите, там ще видно екскаватори, які здійснювали видобуток калійної руди, то слідуючий слайд, який є, наступний, – 2017 рік, тих екскаваторів вже немає і вони всі знаходяться на сьогоднішній день під розсолами всередині… Ви бачите, за період як і як інтенсивно заповнюється кар’єр водами і розчинними солями.

Значить, шар розсолів у південній дільниці Домбровського кар’єру сягає 100 м і більше, у північній частині – 40 м і більше. Мінералізація розчину Домбровського кар’єру поблизу дна сягає 400 г/л, на поверхні – 15-20 г/л.

В попередні роки на поверхні сягало 100-150 г/л, на даний час відбувається його розведення за рахунок атмосферних опадів і за рахунок дренування грунтових вод у кар’єр, так само за рахунок дренування у кар’єр прісних підземних вод р.Сівка.

У вас є, на слайді можете побачити, сірим кольором, який є, це якраз показано те, що в кар’єр дійсно дренує прісна вода. Особливо це спостерігається на північному борті Домбровського кар’єру.

Суттєвим є також, що на сьогоднішній день  руйнуються борти кар’єру по всьому його периметру. І як я уже сказав, і особливо становить небезпеку північний борт.

Ви можете побачити руйнування бортів кар’єру на слайдах, там є північний борт, які проходять тріщини і як воно посувається. І як сьогодні ми були на місці, то розказували, що проводили роботи, було будівництво дамби, яке на сьогоднішній день також вже знаходиться під розсолами.

Слід відмітити, що затоплення Домбровського кар’єру різко збільшить навантаження на гідросферу території далеко нижче по напрямку регіонального стоку і суттєво загострить екологічні проблеми Калуського та Галицького районів. Можуть бути втрачені для використання питні водозабори міста Калуша, Калуського та Галицького районів, винесення солей річками Сівка та Лімниця призведе до забруднення водоносного горизонту аж до річки Дністер, а також і до забруднення самого Дністра солями й канцерогенними речовинами. При цьому потрібно враховувати, що р.Дністер протікає територією 7 областей України та територією Молдови і є джерелом питного водопостачання для більше 10 млн. людей.

Наступним об’єктом, який несе також значний негативний вплив на довкілля, є відвали розкривних порід, так звані солевідвали. Розкривні породи кар’єру, в основному, були заскладовані у двох породних відвалах № 1 і № 4. Складування на цих об’єктах розпочалося у 1967 році.

На зовнішньому відвалі № 1, площа якого становить 48 га, заскладовано 11,3 млн. м³ розкривних порід та солевмісних глин.

У зовнішньому відвалі № 4, площа якого рівняється 39 га, заскладовано 7,4 млн. м³ розкривних порід та солевмісних глин.

На відвалах №№ 1, 2 на сьогоднішній день не завершені роботи з рекультивації, що призводить до виникнення карстових провалів, вимивання солей та засолення навколишніх територій.

Після проведення у 2011 році… на виконання Указу Президента проводились заходи робіт із рекультивації, поверхня солевідвалу № 1 була вирівняна, але це не захистило соляні породи від розмивання атмосферними опадами і тому продовжується засоленість грунтових вод.

Крім того, одним із важливих, що стосується солевідвалів, це те питання, що впродовж попередніх років сюди було завезено необліковану кількість різноманітних промислових відходів різних виробництв Калуського промвузла, а також впродовж певного часу тут складувалися побутові відходи міста. Крім цього, на території цих солевідвалів у попередніх роках знаходились склади, де зберігалися отрутохімікати.

Систему Домбровського кар’єру… солевідвалів, і є ще ті, які об’єднують в себе негативний вплив, це потрібно розглядати також, і хвостосховища.

Хвостосховище №1, його площа становить 54 га. У цьому хвостосховищі заскладовані галітові відходи об’ємом 12-14 млн. м³. У 1993 році було виконано технічну рекультивацію солевідвалу шляхом покриття поверхні шаром суглинку та гіпсо-глинистої породи товщиною 1,5 м, але через відсутність коштів не було проведено вторинне планування чаші хвостосховища та біологічна рекультивація хвостосховища.

На бортах хвостосховища прогресує ерозія схилів, Очевидними є ознаки вимивання і винесення легко розчинних солей. Високомінералізовані розчини проникають у водоносний горизонт, забруднюють водні артерії і далі підземними потоками переносяться в південно-східному напрямку в бік рік Кропивник, Сівка, Млинівка та Лімниця.

На слайдах ви бачите, як відбувається цей процес.

О.Сич. Я вас переб’ю, прошу вибачення. Шановні колеги! У нас по Регламенту доповідь 10 хвилин, але я думаю, що ми за взаємною згодою дамо можливість завершити доповідь для Андрія Дмитровича. Гаразд?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу продовжувати.

А.Пліхтяк. На слайдах ви можете побачити, як цей процес відбувається. Сьогодні ви були на хвостосховищі №2 і ви бачили вимивання цих солей. Воно призводить до забруднення водоносного горизонту.

Крім цього, є загроза хвостосховища № 2, де ми були, там в результаті вимивання розчинних солей проходить руйнування дамби і є можливість руйнування тої дамби і розливу цих розчинних солей на території, яка  прилягає до хвостосховища № 2.

Хвостосховище № 2 побудовано в 1984 році, його площа становить 48 га, загальна ємність – 9,4 млн.м³. Це хвостосховище заповнене відходами: тверда фаза – 8 млн. м³; рідка – 1,4 млн. м³. Під час випадання інтенсивних опадів також можливий перелив розсолів через тіло дамби, що спричинить розмив укосів і руйнування дамби та вилив великої кількості розсолів у зовнішні водойми.

Значить, дослідження розчинів хвостосховища № 2 свідчить про те, що мінералізація на поверхні становить 60-90 г/л, на дні хвостосховища мінералізація становить біля 400 г/л.

На слайдах ви бачите, це є хвостосховище № 2, і вимивання солей.

Значить, в результаті негативного впливу Домбровського кар’єру, хвостосховищ, відвалів розкривних порід так званих, так званих солевідвалів, на сьогоднішній день ареал засолення становить близько 1 тис. га.

На слайді ви бачите, як він розширюється, і в яких напрямках рухається. В основному, він рухається у напрямку м.Калуша, р.Лімниця, що відповідно, розумієте, несе значну загрозу і для довкілля, і для проживання населення.

Однією з найважливіших проблем є шахтні поля.

На шахтних полях рудників “Калуш”, “Ново-Голинь”, “Голинь” в результаті видобутку калійних руд утворилось 18,2 млн. штучних порожнин.

Порожнини рудників “Калуш” та “Ново-Голинь”, які вичерпали запаси та припинили експлуатацію, не були закладені твердими матеріалами, які підтримували в стійкому стані гірничий масив, заповнювались розсолами. Цей спосіб закладки не гарантує надійну роботу підтримання гірничих масивів, міжкамерних ціликів, внаслідок чого відбувається просідання поверхні грунту з її затопленням та утворенням провальних вир.

На зазначених шахтних полях можуть очікуватись просідання земної поверхні до 20 м глибиною.

Значить, є три рудники. Зараз я зупинюся на цих рудниках трошки більш конкретно, щоб ви розуміли.

Рудник “Калуш”. До складу рудника входять: Північне сильвінітове поле, Північне каїнітове поле, Хотінське сильвінітове поле та Центральне поле.

На руднику “Калуш” за період від 1986 до 2013 рік утворилося 21 карстове провалля поблизу житлових масивів.

На слайді ви бачите розташування провальних воронок на Північному каїнітовому полі. Тобто, фактично всі ці провальні воронки утворюються поблизу житлових масивів, поблизу житлових будинків.

На наступному слайді ви бачите ту воронку, до якої ми під’їздили, є 2008 рік, і наступний слайд, ви можете, це є провальна воронка номер 14, і на наступному слайді це та сама провальна воронка, але уже у 2015 році. Тобто, вона розширюється, збільшується і так дальше.

На наступних слайдах ви можете також подивитись ситуацію, яка відбувалась у 1987 році. Два наступні слайди, які показують, що може бути в результаті провалля, куди діваються будинки і відповідно утворюються озера.

При просіданні денної поверхні відбувається засолення підземних вод за рахунок витиснення розсолів з видобувних камер.

У зоні впливу гірничих робіт знаходиться дуже багато житлових будинків, різні споруди, це і водопроводи, і теплотраси, каналізація, інші споруди.

Крім цього, над виробками Хотінського сильвінітового поля і в зоні їх впливу знаходиться село Хотінь, яке забудоване одно- і двоповерховими житловими будинками та іншими спорудами. Всього в зону впливу потрапляє понад 100 будинків житлових. Також існує небезпека прориву вод р. Лімниця у відпрацьований простір, ліквідацію якого проведено “сухим” способом, і це може призвести до катастрофічних наслідків.

Наступний рудник – рудник “Ново-Голинь”. Він знаходиться на північно-західній околиці села Кропивник. У сумі на руднику “Ново-Голинь” налічувалось 12,2 млн. м³ пустот.

Зрушення земної поверхні на цьому руднику фіксується з 1979 р. Просадкові процеси над відробленими полями ведуть до формування мульд, у яких розвивається заболочення та утворюються озера.

На дільниці “Сівка-Калуська” просідання фіксуються з 1989 р. із швидкістю приблизно до 11 мм/рік з формуванням двох локальних мульд. Тут очікується формування на кінець зрушення складної за формою мульди з підтопленням близько 115 га поверхні. Може бути просідання і можуть утворюватись провалля.

Над шахтними полями рудника “Ново-Голинь” розташовано близько 300 помешкань жителів с. Сівка-Калуська та близько 290 помешкань в с. Кропивник. Над рудником “Голинь” розташовано 309 житлових будинків, це також села Кропивник і Сівка-Калуська, а також близько 100 промислових будівель. Над рудником “Калуш” розташовано приблизно 111 будинків мікрорайону “Хотінь” м. Калуша. У цілому на даній території проживає близько 4500 громадян.

Значить, на слайді ви можете побачити приблизне розташування прогнозних мульд просідання. Це контуром обведено ті місця, де може бути просідання земної поверхні, а в подальшому можуть бути утворені провальні вирви.

І ще одним об’єктом, який негативно впливає на ситуацію і на довкілля, а також проживання населення в Калуському гірничопромисловому районі, це полігон гексахлорбензолу
ТзОВ “Оріана-Галев”.

За даними лабораторних досліджень, висновків і рекомендацій спільної місії ООН та Комісії Європейського Союзу з ліквідації надзвичайної ситуації в м.Калуші, що працювала в березні 2010 року, в зоні полігону гексахлорбензолу всі проби містили концентрації, вищі за український стандарт, від 4 до 3476 разів.

Протягом 2010-2013 років з полігону за межі області вивезено більше 30 тис. тонн небезпечних відходів із вмістом гексахлорбензолу.

На слайдах ви бачите, перший слайд – це 1989 рік, технологію захоронення цих відходів, по якій вони проводились, як вони проводились. На другому слайді ви бачите, як вони зберігались у землі, це розкриття картзахоронення ГХБ, коли проводилось вивезення цих відходів.

Зважаючи на те, що ситуація на сьогоднішній день на Калуському гірничопромисловому районі є критичною, несе загрозу повністю та наявність підвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацій міжнародного рівня і обумовлену цим необхідність прискореної розробки запобіжних та захисних заходів, питання щодо катастрофічного погіршення безпеки життєдіяльності в Калуському гірничопромисловому районі внаслідок активізації негативних змін екологічного стану необхідно вирішувати комплексно як на місцевому, так і на державному рівнях.

Для вжиття невідкладних заходів з недопущення екологічної катастрофи на території Калуського гірничопромислового району необхідно здійснити ряд наступних заходів.

Це основні заходи, в рамках цього можуть бути відповідні ще інші заходи.

Перше, це зменшення і ліквідація водопритоку з водоносного горизонту та річки Сівки на північному борті Домбровського кар’єру.

Одним з важливих заходів, який може запобігти екологічній катастрофі і відповідно дасть свій економічний ефект, – це створення і відновлення виробництва при переробці розсолів як технологічної сировини, що дасть змогу забезпечити екологічну рівновагу в районі розміщення кар’єру, зберегти сировинну базу для виробництва сульфатних безхлорних калійно-магнієвих добрив, технічної солі.

Для розробки цих всіх необхідних заходів важливим є також створення постійно діючої системи моніторингу на усіх екологічно небезпечних об’єктах.

З метою недопущення попадання р.Лімниця, як я говорив, у Хотінське родовище, необхідно забезпечити проведення регулювання русла р. Лімниця і будівництво водозахисних дамб, що унеможливлять проникнення повеневих вод р. Лімниця у шахтні виробітки Хотінського шахтного поля.

І також запобігти… проведення реабілітаційних робіт на території полігону токсичних відходів ТзОВ “Оріана-Галев” та постійний моніторинг вмісту гексахлорбензолу в ґрунтах, поверхневих і підземних водоймах до повної нормалізації екологічної ситуації.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую, Андрію Дмитровичу. Доповідь закінчена.

Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка, підходьте до мікрофону в залі. Нагадую…

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Андрію Дмитровичу! Ви досить детально розказали проблеми екологічні, які є в Калуші, але у мене до вас одне запитання. Будучи депутатом у 2002-2006 роках, десь у 2003 році слухали дане питання по хвостосховищу, по Домбровському кар’єру.

Скажіть, будь ласка, за ці 14-15 років динаміку засолення, динаміку приближення до Лімниці хтось вивчав, чи ми просто говоримо, потрошки виділяємо? Ми знаємо, що багато коштів було виділено, бо дійсно питання моніторингу, яке за цим треба робити, ті шахти пробурити, щоб подивитись, чи щось робилося, чи треба в перспективі робити, бо просто поговорити – це одне, а треба практичні дії робити для того, щоби населення Калуша і навколишніх сіл жили в безпеці, і те населення, яке по руслу річки Дністер живе, в найближчі сто років знали, що вони у безпеці. Дякую.

А.Пліхтяк. Фактично за період до 2013 року моніторингові спостереження майже не проводились, проводився контроль за станом питних вод, також інститутом галургії частково в межах своїх сил і того фінансування, що було, проводили дослідження розсолів Домбровського кар’єру, за станом, який є на сьогоднішній день. Якщо брати динаміку по утворенню реалозасолення, то за цей період він значно збільшився.

О.Сич. Прошу, наступне запитання.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Однією з проблем, яка була зачитана доповідачем, вона стосувалась питання вивозу та утилізації гексахлорбензолу. У зв’язку з цим у мене виникає два питання. Перше, це скільки коштів сумарно із державного бюджету України було виділено Івано-Франківській області, і за підсумками освоєно для вказаного напрямку, а саме вивезення та утилізації гексахлорбензолу?

І друге питання. Було сказано про те, що за підсумками проведених робіт було вивезено понад 30 тис.тонн цієї небезпечної речовини. Чи є оцінка, скільки такої речовини в залишку залишилось на території Калуського району? І відповідно які дії станом на зараз і після 2013 року по 2017 рік вживались для того, щоб цей залишок також був вивезений, утилізований, знешкоджений? Дякую.

А.Пліхтяк. Фактично, дійсно, протягом 2010-2013 років з полігону гексахлорбензолу було вивезено більше 30 тис.м³. Всього на вивезення гексахлорбензолу було виділено з державного бюджету в межах 1 млрд. 200 млн. грн. Для того, щоб конкретно сказати, чи є ще залишки, чи ні, то є пропозиція провести моніторингові спостереження і забезпечити повністю спостереження за тим полігоном після проведення реабілітаційних робіт із забезпеченням його стану, до повного зменшення впливу на довкілля.

О.Сич. Наступне запитання.

Ю.Черневий – голова постійної комісії з питань гуманітарної політики та свободи слова, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Андрію Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, як спеціаліст: ці великі території, які вже протягом багатьох років терплять цей техногенний тиск, чи була спроба і чи є таке у планах хоча би частину десь території заліснити кущовими чи деревними породами, які могли би зменшити ті ерозійні процеси, які відбуваються? Це відносно недорогий спосіб і відповідно реальний хоча би на деяких тих величезних територіях попробувати зменшити цей негативний вплив засолення і ерозійних процесів самого грунту.

А.Пліхтяк. Значить, за цей період такі спроби не проводились, але в процесі підготовки плану заходів по реалізації, звичайно, що це можна буде врахувати спеціалістами, які будуть цим займатись.

О.Сич. Тим більше, що Юрій Іванович говорить як спеціаліст, тому що він очолює наш комунальний заклад – лісогосподарський коледж.

Будь ласка, наступне запитання.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене насправді чотири питання, якщо я буду мати можливість їх задати.

Перше питання, хто був розпорядником коштів, які виділялись з державного бюджету?

А.Пліхтяк. Обласна державна адміністрація в особі департаменту будівництва, житлово-комунального господарства.

О.Галабала. Дякую.

А.Пліхтяк. По гексахлорбензолу.

О.Галабала. Друге питання. Скільки було коштів виділено з обласного бюджету на вирішення питань Калущини та Домбровського кар’єру у період з 2010 по 2015 рік? І хто був розпорядником цих коштів?

А.Пліхтяк. У 2011 році було виділено… не пам’ятаю суму, не скажу вам, десь більше 1 млн.грн. для Калуської міської ради.

О.Галабала. Що було зроблено за ці кошти?

А.Пліхтяк. Ольго Юріївно, у 2011 році, по-моєму, на їх моніторингове спостереження були виділені ці кошти, в рамках тих робіт, які проводились.

О.Галабала. Скільки було взагалі робочих груп по питанню Домбровського кар’єру? Скільки звернень було направлено в Кабінет Міністрів, Президенту і так далі?

А.Пліхтяк. Значить, у період лише з 2015… з 2014, 2015, 2016 років в межах міста Калуша було проведено два виїзні засідання Комітету Верховної Ради, проведена науково-практична конференція, було проведено засідання робочої групи, яка створена при обласній державній адміністрації. Крім цього, були направлені звернення і в Міністерство екології, і в Кабінет Міністрів, і на міжнародну технічну допомогу, і в місію ООН, дуже багато звернень було
направлено за цей період.

О.Галабала. Дякую. І останнє питання. На якому етапі зараз знаходиться санація
ТОВ “Оріана”?

А.Пліхтяк. Значить, на сьогоднішній день по санації є затверджений план санації
ВАТ “Оріана”, був судовий процес, є виграний суд апеляційний, зараз на сьогоднішній день… план санації є затверджений.

О.Галабала. Дякую.

О.Сич. Будь ласка, запитання з президії.

В.Гладій. Андрію Дмитровичу, скажіть, будь ласка, на продовження тих запитань, які задавала Ольга Юріївна. Чи здійснювався фінансовий аудит використання коштів, які були використані на виконання робіт в зоні надзвичайної екологічної ситуації?

А.Пліхтяк. Значить, по питаннях здійснення фінансового аудиту було створено Верховною Радою комісію по вивченню цього питання, але результатів на сьогоднішній день ми не бачили.

В.Гладій. Їх немає.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Запитання завершені. Прошу доповідача зайняти своє місце. Перш ніж надати чергове слово, я хочу сказати, що за моїм дорученням в робочому порядку заступник голови обласної ради Сергій Михайлович Басараб звертався і до Комітету Верховної Ради з питань екології, і до Міністерства з питань екології з проханням їхніх представників взяти участь у нашій сесії, але ми отримали відмову. Тим більше, нам сьогодні приємно бачити в роботі нашої сесії депутата Верховної Ради України Шевченка Віктора Леонідовича.

Мені приємно, шановні колеги, відмітити, що сьогодні, не зважаючи на те, що наша сесія виїзна, з нами присутній прокурор області, керівник головного управління поліції, керівник Служби безпеки України. Це повага до обласної ради, до депутатського корпусу. Дякую вам.

Прошу до слова… до співдоповіді голову постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування Андрія Васильовича Левковича. Будь ласка.

А.Левкович. Добрий день, шановні депутати, шановні колеги, гості! Я би хотів, щоб ми питання розділили на дві частини. Одна частина – це знову ж таки гексахлорбензол, а інша частина – це “Оріана”.

Що стосується гексахлорбензолу, хочу вам сказати таку довідку, статистику, що дійсно з 2010 по 2013 рік, за ці чотири роки неповні було вивезено більше 30 тис.тонн, хоча по паспорту обліковому рахується 10 тис.тонн. Тобто, чому у три рази більше і звідки це взялося – не відомо. Але тим займається комісія Верховної Ради.

Якщо ми приведемо знову ж таки це у суму в гривнях, то це 1 млрд. 200 тис.грн. Але порахуйте, вдумайтесь в суму: це більше 250 тис. доларів… мільйонів доларів на той момент. Це одне  питання.

Але знову ж таки давайте не будемо плутати питання гексахлорбензолу і питання “Оріани”. Питання “Оріани” – це зовсім інші питання.

Тепер щодо питання “Оріани”. Питання тягнеться з 2001 року і по сьогоднішній день. Якщо ми візьмемо питання такої активної діяльності, знову ж таки чомусь з 2001 року у 2014 році питання “Оріани” не піднімалось, або піднімалось так, щоб його не вирішити. Станом… 2015, 2016, 2017 рік… питання “Оріани” піднімається на найвищому рівні, і ми вже звертались знову ж таки під патронатом Анатолія Матвієнка – депутата Верховної Ради, ми зверталися  і до КабМіну, звертались до Міністерства фінансів, економіки, фіскальної служби і знову ж таки до Фонду держмайна.

В чому проблема найбільша? Проблема найбільша в тому, що на сьогоднішній день борг “Оріани” перед державою і основними кредиторами складає більше 5 млрд. грн., більше 5 млрд. грн. Відповідно тому важко це вирішити. Але на сьогоднішній день, як казав уже пан  Андрій Пліхтяк, що питання в суді виграно, тобто, ми зупинили банкрутство, і ми вже сьогодні починаємо підготовку до процесу санації. Виграли один суд місцевий, другий – апеляційний, і вже  питання є в третьому суді, третя інстанція.

Тепер питання “Оріани” можна поділити на три частини, як я уже казав на президії: питання соціальні – провали, які у нас є, питання екологічні і питання економічно-політичні. Якщо ми запустимо питання санації, питання економічно-політичні, відповідно питання екологічні зменшаться. Якщо ми пустимо інвестора, який почне видобування солей, переробку того хвостосховища і цього кар’єру, відповідно рівень води значно понизиться, відповідно нам, державі треба буде менше виділяти обласній раді, обласній адміністрації, значно менше коштів фактично на екологічні речі, тому що якщо знову ж таки ще рік-два ми не займемось вплотну тим питанням, то відносно питання семи областей, Молдови і Румунії – проблема з водою питною і взагалі.

Ось така ситуація коротенько. Дякую.

О.Сич. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги! Я запрошую до обговорення питання спеціалістів та представників органів місцевого самоврядування і виконавчої влади Калущини, де ми перебуваємо.

Отже, запрошую до слова Садового Юрія Віталійовича – заступника директора з наукової роботи Державного науково-дослідного інституту галургії.

Будь ласка.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Нагадую, шановні колеги, що виступи в обговоренні – до 3 хвилин. Але при потребі, якщо тема буде вас цікавити, ми будемо продовжувати час. Будь ласка.

Ю.Садовий. Доброго дня, шановні депутати, запрошені! Я доповню, можливо, виступ попередніх доповідаючих і більше розкрию тему сьогоднішнього нашого засідання.

Отже, як було сказано, за час виробничої діяльності підприємств у межах Калуша сформувався… сформувалась складна геотехногенна система, і тепер ми спостерігаємо наслідки досягнень і недоліків, які були у свій час тут запроваджені.

Відомо, що на території Калуського гірничопромислового району працювало три рудники, один кар’єр, існували сотні виробництв різного профілю діяльності, відповідно скрізь утворювались відходи, і так як сьогодні йшла мова про кар’єр, це питання не було озвучено в попередніх доповідях, мушу сказати, що в кар’єр було звезена свого часу необлікована кількість, але за попередніми оцінками, тисячі, а можливо й мільйони тонн відходів різноманітних, в тому числі ці відходи не тільки у внутрікар’єрному полі складались, складувались, але й у зовнішніх відвалах.

Потрібно сказати, що зовнішні відвали свого часу використовувались також як відвали для складування побутових відходів м.Калуша, відповідно зараз ці об’єкти залишились з відкритою системою, вони активно промиваються грунтовими та атмосферними опадами, і всі ті забруднюючі речовини так чи інакше потрапляють у водоносний горизонт єдиний в нашому регіоні і в річкову мережу системи басейну Дністра.

Крім забруднення водоносного горизонту, інший негативний вплив проявлений у просіданні земної поверхні. Як ми бачимо зі схеми, червоною такою фігурою в правій частині зображено контур шахтних полів, чотирьох шахтних полів, і ми бачимо, що ця територія охоплює більше третини м. Калуша, тобто, на 7 з половиною кілометри під містом Калушем простягнулись гірничі виробки, які відроблялись в різний час. Про наявність деяких виробок навіть не збереглося даних, тому що вони розроблялись дуже давно, і та документація, яка зараз існує, не містить інформацію про ті виробки, які існували. Відповідно, де ми можемо чекати якихось наслідків, особливо в межах центрального шахтного поля, тобто, в межах центральної частини міста, прогнозувати остаточно не можна.

Таких підземних шахтних виробок в межах рудника “Калуш”… камер загалом понад тисячу, сотні погонних кілометрів штреків, квершлагів. Розробка велася на дев’яти горизонтах, тобто, на одному горизонті робочому, але на допоміжних могло бути до дев’яти горизонтів.

Аналогічні, але значно масштабніші процеси розробки відбувалися на руднику “Ново-Голинь” і суміжному з ним руднику “Голинь”, які знаходяться в межах сіл Кропивник і Сівка-Калуська. Там також будуть відбуватися, відбуваються вже і будуть відбуватись впродовж тривалого періоду часу просадки. За нашими розрахунками величина цих просадок може сягати майже 30 м, при цьому можуть тривати такі ж процеси, які ми зараз спостерігаємо над шахтними полями рудника “Калуш”, тобто, провали з витисканням розчинів, які є високомінералізовані, які будуть розвантажуватись в напрямку нахилу водоносного горизонту, тобто, в напрямку міста, і додаватимуть до існуючих зараз ареалів засолонення.

Зараз ми не бачимо ще наслідків від просадок і витискання розсолів з Нового Голиня, які знаходяться західніше від території, показаної фіолетовим кольором, яке якраз відображає теперішній ареал засолонення.

Як бачимо, цей ареал засолонення рухається в напрямку річки Лімниці, де в місті знаходяться водозабірні споруди, і забезпечення водопостачання міста здійснюється саме з цього об’єкта. Відповідно загроза для міста надзвичайно велика.

Розсіювання солей хвостосховища № 1 і відвалів триває уже 50 років, 50 років постачаються солі у водоносний горизонт, у річкову систему, і таким чином створюється навантаження на екологічне середовище. Ситуацію погіршує те, що у нас немає іншого джерела водопостачання, крім водоносного горизонту і річки Лімниці.

Опустившись в нижню частину водоносного горизонту, розсоли заповнюють цей шар, який є колектором гравійно-галькових відкладів, і фактично використання цього горизонту для питного водопостачання може бути виведено назавжди. Тобто, це період, за який час може очиститись навіть  при припиненні постачання нових порцій води, це сягає сотень і тисяч років.

Я сказав, що 50 років уже відбувається цей процес. І якщо нічого не робити та ізолювати ці об’єкти від промивання атмосферними опадами і винесення мінералізованих розчинів в
довкілля, то цей процес буде тривати ще сотні років.

На жаль, ситуація абсурдна з декількох точок зору. Зокрема я сьогодні звертав увагу на хвостосховище, що ми спостерігаємо не просто там витоки і сліди відкладення солей, ми спостерігаємо, як бездарно, безповоротно втікає сировина цінна, яка тяжкою працею була видобута з надр. Люди втратили здоров’я, життя, і тепер вона викинута на поверхню і забруднює водоносний горизонт і річкову мережу, створюючи навантаження і погіршуючи умови проживання.

Але, крім того, абсурдність ситуації полягає в тому, що в той же час залишились порожнини під землею, і використали фактично сировину. З одиниці видобутої сировини фактично у продукцію йшло порядка 15 відс., хоча мало бути навпаки: 15 відс. мало бути відходів, а решта мало бути використано. Тоді було б ще якесь економічне виправдання такого способу розробки.

На жаль, на ці кричущі явища ми звертаємо увагу вже впродовж десятків років, але результату немає.

Тут відображено воронку провальну, про яку говорили, до якої ми сьогодні під’їжджали. Вона утворилась у 2008 році, спочатку розміром десь 8 на 12 м, дуже швидко почала розширюватись, через декілька днів глибина її сягнула 26 метрів, а потім навіть 32 метрів. І в такому стані ця воронка перебувала, її практично засипали силами міського бюджету, але в кінці 2016 року поновилась, зрушення земної поверхні на цій ділянці, і відбулося утворення нової воронки. Зараз триває ліквідація цих порожнин.

Хочу звернути увагу на те, що не так задумувалось це використання ресурсів, як воно зараз в останні роки здійснюється. Фактично ми є заручниками проблеми, коли зруйнувалась одна радянська економіка і не виникло іншої економіки. Перебуваючи у стані чи підпорядкуванні Мінпромполітики, яке повністю усунулось від керування галуззю, ми зараз спостерігаємо такі наслідки.

Ці наслідки будуть тривати довго, процеси для нас зрозумілі, заходи, які змогли би зменшити негативний вплив, відомі, ми пропонуємо їх уже впродовж десятків років. Розраховуємо на підтримку обласних депутатів, на те, що привернемо увагу. Тому що в попередні роки, як було сказано сьогодні про гексахлорбензол, зокрема зверталась увага, фактично всі рішення приймались в Києві, зрозуміло, ділились гроші, але ці всі рішення приймались не на користь громадян краю, не на користь громадян міста, а зовсім з іншою метою.

Як говорилось сьогодні, освоєно на так звану ліквідацію гексахлорбензолу чи утилізацію близько 200 млн. доларів, на сьогоднішній день це більше 5 млрд.грн. в перерахунку по теперішньому курсу.

До цієї проблеми… ось ми бачимо бочки, з яких висипається, і це гексахлорбензол, це отруйна речовина, вона перемішана з відходами будівельних матеріалів, і це все звалено у болото, це називається полігоном захоронення.

Свого часу ми планували створити полігон… забезпечити герметичність полігону, тобто, створити, обмежити його промивання атмосферними опадами і не допустити винесення речовини за межі полігону.

Цей захід на той час коштував, це був 2011 рік, пропозиція – порядка 30 млн.грн. На жаль, очевидно, це було занадто мало для тих, хто приймав рішення, і було прийнято рішення вивозити.

Ну, для мене очевидно, що коли ви бачили всі, як захоронювали, що витягнути цю речовину в такому стані, як вона по документах значиться, було неможливо, треба було зразу множити у 5, 10, невідомо скільки. Фактично у попередні роки ця вся афера з вивезенням гекса­хлорбензолу полягала у вивезенні грунту з домішками гексахлорбензолу. І так як окремі визначення інколи вдавалось робити цієї речовини, виявлялось, що в цих біг-бегах було до 5 відс. гексахлорбензолу власне, а решта був грунт звичайний.

І питання можна повернути ще іншим боком. Зокрема, коли у нас почалась ця епопея з гексахлорбензолом, я в інтернеті знайшов, наприклад, зацікавлені в Німеччині цією історією, і запропонували німці: везіть нам, у нас є шахти соляні, нам їх треба підперти, але добре запакуйте в тару, ми у себе ще раз запакуємо і опустимо їх у шахти, підіпремо поверхню, і воно не буде провалюватись. От питання, чи в нас це не можна було зробити?

Якщо подивитись, яка кількість гексахлорбензолу, то офіційно 11 тис.тонн, то весь цей гексахлорбензол міг бути поміщений в одну камеру з декількох тисяч існуючих в межах Калуш-Голинського родовища. Об’єм камер окремих у нас від 3 до понад 60 тис. Можете собі уявити. Це об’єм кубічних метрів камери.

Такі речі у  світі робляться, захоронюють навіть радіоактивні речовини, тому що солі – це найбільш сприятливе середовище для захоронення речовин. Більше того скажу: в Німеччині є підприємства, які одночасно розробляють поклади, проводять екскурсії, оздоровлюють людей в тих самих копальнях і захоронюють небезпечні речовини, причому захоронення небезпечних речовин в бюджеті поступлень на ці підприємства займають головну частку. Тобто, ця проблема є, і прагматичні країни вирішують її, тверезо оцінюючи і грамотно вирішуючи такі складні завдання.

О.Сич. Юрію Віталійовичу, я прошу вибачення. Дуже це цікаво, але ми вже 15 хвилин слухаємо інформацію.

Ю.Садовий. Я можу говорити, звичайно, ще декілька…

О.Сич. Я переконаний, що ви можете говорити дві години, але у нас час обмежений.

Ю.Садовий. Я поважаю вас, тому я завершую. Якщо є питання, то я можу відповісти.

О.Сич. Дякую. Прошу.

В.Шевченко. Доброго дня ще раз, шановний голово, шановні депутати, шановні краяни! Дякую, по-перше, я дякую як депутат від цього округу, що обласна рада зібралась, звернула увагу вкотре на цю проблему, тим більше, в такому повному складі. Тому хотілося би не тільки заслухати, які є проблеми, бо це проблема колосальна для всієї України, це катастрофа, а надто яка вона може бути. Хотілося би почути, чи розроблений якийсь конкретний проект дій для локалізації чи взагалі закриття всіх цих наслідків і проблем. Тому що те, що ми побачили, ми знаємо про те, що є колосальні проблеми з цим, колосальна катастрофа, але давайте так само змобілізуємось, як ми сьогодні зібрались, і якщо щось розроблено, який проект фахівцями, давайте його реалізовувати. Якщо ні, то давайте його швидко робити і на місцевих рівнях, в тому числі і з трибуни Верховної Ради, і я всіляко готовий допомагати, лобіювати, щоб цей процес швидко ми закінчили, а не так, як зараз це триває десятки років “переливання з  пустого в порожнє”. Згідні зі мною?

Тому питання до вас: чи є цей проект дій, розроблений фахівцями?

Ю.Садовий. План дій є, він подавався неодноразово в різні інстанції, в тому числі у всі міністерства, які були зацікавлені, в тому числі міжнародним партнерам, які висловлювали стурбованість нашими проблемами. Була місія ООН, яка приїжджала до нас, оцінювала ситуацію, також готові були допомагати, але, на жаль, не було відповідних дій з боку наших
представників міністерств. Розумієте? Простіше було замовчати проблему, від неї відгородитись, ніж вирішувати її.

Відносно проекту, це ваше рішення, це рішення депутатів, цей проект треба розробляти, розробляти, виходячи з накопичених даних по моніторингу, проводячи паралельно моніторинг уточнюючий, і щоб відповідно ті заходи, які були реалізовані для ліквідації і недопущення загострення катастрофи, були обгрунтованими і дієвими. Тому що попередні проекти, які втілювались, також на перший погляд дуже гарно… рекультивація. Однак, якщо взяти речовину, про яку ми говоримо, і кліматичні умови, в яких ми перебуваємо, рекультивація – це бутафорія в наших умовах, тому що будь-яка речовина, накрита глиною, гравієм, як у нас є, чи гіпсоглинистою шапкою, вона буде винесена… тобто, соляна… сіль буде винесена остаточно у водоносний горизонт, і цей процес буде тривати ще сотні років.

Відповідно є заходи… чітке розуміння, наприклад, якщо йде мова про відвали і хвостосховища, має бути гідроізоляція, не треба навозити…

О.Сич. Юрію Віталійовичу, дякуємо. Тобто, ми зрозуміли одне: науковці пропонують свої виходи, а органи влади повинні на них реагувати. Те, на що ми можемо зреагувати на нашому рівні, ми будемо сьогодні говорити, ми будемо реагувати, але те, що нам не під силу, а є рівнем державним, не даремно був Закон прийнятий про те, що Калуш є зоною екологічного лиха, ну, очевидно, ви праві, треба піднімати з трибуни вже Верховної Ради і “стукати” до Міністерства екології і так дальше.

Ю.Садовий. І паралельно з запобіжними заходами для винесення, наприклад, забруднюючих речовин, переробка обов’язкова, інакше ми просто будемо спостерігати, накопичувати ту кількість і будемо статистами в тому, як затрачаються ресурси, як дискредитується ідея використання ресурсів на користь розвитку регіону…

О.Сич. Юрію Віталійовичу, дякую вам.

Запрошую…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

В.Шевченко. Наскільки я почув, у вас як у фахівця ще немає конкретного комплексу дій, що зараз з цим робити. То давайте зараз, сьогодні розпочнемо цю роботу, і я бачу підтримка є у всіх органах влади, як міста Калуша, районної, обласної ради і адміністрації. Я як депутат Верховної Ради гарантую, що буду робити все, що від мене залежить, щоб “штовхати” цей процес, треба у Міністерстві – буду у Міністерстві, треба у Верховній Раді – будь ласка, але давайте перейдемо від декларацій до якихось конкретних дій, бо я не хочу бути статистом загибелі людей, бо до цього може призвести. Дякую.

О.Сич. Я запрошую до слова Кравця Романа Васильовича – головного спеціаліста сектору з питань цивільного захисту, екології та природних ресурсів Калуської районної державної адміністрації.

Але, шановні колеги, я прошу лаконічно, бо попередній виступаючий майже 15 хвилин зайняв. У нас все-таки регламент – 3 хвилини, ну, до 5 можемо допустити, але кожному по 15 хвилин давати не будемо.

Будь ласка.

Р.Кравець. Ну, я постараюсь коротко. Я хочу наголосити шановній президії, шановним депутатам, що з усіма цими проблемами, цифрами і, скажемо, ситуацією, що ми тільки що чули, стоять живі люди, стоять як жителі м.Калуша, так і району з усіма своїми проблемами, і по суті не знають, чого чекати, і не можуть спрогнозувати ситуацію, яка буде дальше.

Більше того, як науковець, як еколог, я в минулому також еколог, і володію трошки ситуацією. Значить, ми не можемо чітко сказати, тому що протягом останніх 5-6 років відсутні будь-які дослідження. Ми не можемо… як наукові, так і відсутність галузевого контролю повністю… Підприємство, яке здійснювало раніше контроль, розвалено, фахівців немає, ми знаємо ситуацію, що робиться з “Оріаною”. Другий момент: відсутність галузевих програм і галузевого контролю. Раніше була програма калійних добрив, яка десь частково фінансувала і  екологічні проблеми, заходи, і зобов’язувала ті підприємства і профільні наукові інститути проводити дослідження та інформувати людей про наслідки і перспективи цієї діяльності, що здійснювалась на виробництві, то зараз цього немає. Ми не можемо нічого чітко сказати.

У нас немає державної програми підтримки навіть виробництва калійних добрив і відповідно вирішення якихось екологічних супутніх проблем.

Хочу наголосити, що так як зараз я буду говорити про район від районної адміністрації, що на руднику “Ново-Голинь” не завершений процес затоплення розсолами. У нас об’єм підземних шахтних виробіток становить близько 12,5 млн. кубів. Офіційні дані, які давали науковці, – це заповнені на 12,2-12,3 млн. кубів пустоти розсолами.

Куди діваються решта ті 300 чи 400 тис., а може півмільйона пустот? Вони заповнюються прісними водами, і відповідно такий спосіб консервації, скажемо так, цих підземних виробіток не гарантує стабільності гірничого процесу. Більше того, я вам скажу так, що для того, щоб законсервувати ці підземні виробітки, треба було проводити тампонаж вентиляційних стволів, які повинні були 20-ти чи 30-ти метровим шаром бетону затомпонувати, забити повністю всі підземні горизонти і відповідно стабілізувати масив.

Після 20-ти років почалося видобування на руднику “Ново-Голинь”, ми бачимо, що починають фіксувати просідання поверхонь. На старих рудниках у межах Калуша, калушани знають, в середньому просідання до 4 метрів фіксується, це офіційні дані науковців, на нових рудниках розробки “Голинь”, “Ново-Голинь” – близько 1 м.

Більше того, я хочу наголосити, що об’єм рудника “Ново-Голинь” значно більший, ніж ми маємо в межах Калуша, і він практично не досліджений. Так само можна сказати і за Хотінське поле, тому що під низом, під тими камерами, там взагалі проблема – пустоти, і ми маємо більше 100 будинків в Хотіні, які потрібно буде виселяти.

Значить, я хочу наголосити, що ми всі бачили на вул.Вітовського такі провалля, немає гарантії, що через деякий час таке не почнеться в двох тих населених пунктах – в Сівці-Калуській та Кропивнику. Більше того, ми маємо сказати людям перспективи їх проживання у цих населених пунктах. Під територією Сівки-Калуської та Кропивника знаходиться більше 600 житлових будинків над зонами виробітки, а це більше 3,5 тис. населення. Ці дальше населені пункти не мають ні перспективи розвитку, тому що, скажемо так, вони… з села людина не так легко піде десь до міста жити і так далі, їх треба буде десь… кудись виселяти, переселяти, чи, можливо, десь наділяти другі масиви в різних куточках цих населених пунктів.

Тому я вважаю, що для покращення ситуації потрібно, по-перше, проаналізувати наявну документацію, яка частково втрачена, її немає. По-друге, це виконати, провести дослідження і з метою визначення зон та просадок земної поверхні і відповідно безпечних зон переселення, відселення і поетапність проведення цих робіт. Тому що в залежності… воно все зразу не просяде, але можуть бути такі місця, що уже є напруження над поверхнею, де треба буде першочергово десь виселяти, переселяти, а стратегії в цьому плані немає, генпланів і визначення зон прогнозування… безпечного прогнозування життя людей в цих населених пунктах ми не маємо. Тому прошу підтримувати і забезпечувати фінансування проведення геофізічних, картографічних робіт з метою розробки та виготовлення генеральних планів сіл Кропивник та Сівка-Калуська з подальшим визначенням на основі проведених досліджень зон відселення та перспективи розвитку даних населених пунктів.

О.Сич. Дякую, Романе Васильовичу. Шановні колеги! Можу вас проінформувати ще перед тим, як надати слово для обговорення подальшого. Ми, коли готували це питання, ми спілкувались, повторюю ще раз, окремо збирали нараду, на якій були присутні голова районної ради, голова районної адміністрації, голова міста, і як мінімум ми погодили, і я думаю, що ми це зараз зафіксуємо як протокольне доручення, а в подальшому готові будемо з Олегом Романовичем підготувати спільне розпорядження в контексті наших вільних залишків, а) нас просили десь під 850 тис.грн. на складання генеральних планів сіл Сівка-Калуська і Кропивник, і б) залежно від того, як буде подано запит, але це буде десь виноситись порядка 2-2,5 млн.грн., якщо він поданий, будемо його розглядати – екологічний запит на проведення комплексної екологічної експертизи ситуації в гірничопромисловому районі Калуша.

Давайте ми це зафіксуємо, і якщо ваша воля, якщо немає заперечень, після завершення сесії ми з Олегом Романовичем і нашим фінансовим департаментом, з управлінням екології будемо працювати над цим питанням.

Це у відповідь на те, що тільки що порушено вами перед доповідачем.

А зараз запрошую до слова Найду Андрія Михайловича – заступника голови постійної комісії Калуської міської ради з питань власності, житлово-комунального господарства та екології.

Будь ласка. І знову ж таки наголошую: регламент.

А.Найда. Доброго дня! Шановне керівництво обласної державної адміністрації, обласної ради, депутати обласної ради! Ми від імені Калуської міської ради хочемо вам щиро подякувати, що ви знайшли час і приїхали на дане виїзне засідання. Пропоную кожен рік так приїжджати, напевно, так  приурочено до Дня хіміка – останній тиждень травня, щоб ви інформативно бачили, що у нас протягом року змінюється.

Моя доповідь, напевно, буде більше відповіддю на питання Віктора Леонідовича, тобто, що Калуська міська рада робила і що планує зробити. Тобто, коли ми стали депутатами Калуської міської ради, ми відразу ж взялися до вирішення даних екологічних  проблем і до визначення питань, вирішення питань, що нам дальше робити.

Ще в січні минулого року ми склали так званий план стратегії вирішення екологічних питань міста Калуша, де ми чітко окреслили крок за кроком, які повинні наші бути дії для вирішення даних питань. Вона є на сайті нашої Калуської міської ради, є в наших архівах, можна передивитись. Така програма досить об’ємна, там розписано. Я, напевно, зачитаю основні тези, які там були висновки, щоб ви просто розуміли, що ми зробили і плануємо зробити.

Тобто, спочатку, перш за все, ми провели конференцію, у нас було заплановано
конференцію провести щодо вирішення основних екологічних… тобто, визначення концепції розв’язання екологічних проблем м.Калуша. І лише на даних тезах можна було би рухатись далі. Тобто, основним наступним пунктом у нас було складання комплексного проекту. І цього року… практично, ми ще її… на цій конференції повинні були звернутись, але ми цього року вже дали запит від Калуської міської ради щодо виділення нам коштів з обласного бюджету в розмірі 2,7 млн.грн. на роботи щодо виконання даного проекту. Тобто, після того, як ми виконаємо даний проект, тоді можна говорити, куди нам дальше рухатись, куди рухатись. Тобто, у нас таке прохання від Калуської міської ради: якомога швидше виділити кошти, розпочати роботи по даному проекту, і тоді ми вже можемо чітко розуміти, що, куди і як. Тому що, як ви чули, думок є дуже багато, науковці пропонують дуже багато варіантів, але треба зрозуміти один напрямок руху і по тому напрямку руху ми повинні рухатись. Будемо мати що робити, скільки то буде коштувати, і будемо далі просити кошти на реалізацію відповідних проектів. Дякую.

О.Сич. Дякую, Андрію Михайловичу, за лаконічність.

Запрошую до слова Ананєвич Оксану Зіновіївну – начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в Калуському районі.

Будь ласка.

О.Ананєвич. Доброго дня, шановна президіє, пані і панове депутати, гості і запрошені!

На ваш розгляд ми пропонуємо результати практичної діяльності по визначенню якості питної води, які були проведені фахівцями санепіднагляду впродовж 2010-2016 років з метою вивчення якості і оцінки питної води, оскільки вода – це той продукт, який безпосередньо впливає на стан здоров’я нашого населення регіону, і від якого залежать умови проживання населення.

Хочу сказати, що починаючи з 2010 року, лабораторіями санепідслужби здійснювався щомісячний моніторинг у контрольних точках, які були визначені, на виконання Указу Президента.

На сьогоднішній день, після реформування служби, цим питанням продовжують займатись лабораторії Державної установи “Івано-Франківський обласний лабораторний центр”, які безпосередньо здійснюють дослідження, і аналіз, оцінку ризиків здійснюють фахівці Державної служби з питань якості та безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів це входить до наших повноважень.

Якщо говорити про якість питної води, то…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Ананєвич. Якщо говорити про якість питної води, то були визначені контрольні точки і встановлена мережа спостережень. Спочатку у цю мережу спостережень були включені тільки мікрорайони м.Калуша, які знаходяться безпосередньо в зоні впливу гірничопромислового вузла, і села Кропивник та Сівка-Калуська.

У 2013 році розширено моніторингові дослідження і додатково включені населені пункти районів, які теж безпосередньо впливають у зону впливу. Сюди потрапили села Пійло, Мостище і Верхня.

На слайді ви можете бачити ці населені пункти, і хочу сказати, що моніторингові дослідження продовжують і по сьогоднішній день проводитись щомісячно, і їх результати оперативно аналізуються, співставляються, і на сьогоднішній день ми маємо наступну ситуацію.

Найперше, якщо говорити про якість питної води у місті, коротко скажу так, що кожна четверта, кожна п’ята проба питної води, яка досліджена з індивідуальних криниць мешканців, які розташовані в мікрорайонах і зоні впливу, містить перевищений вміст хлоридів, і уже порівнюючи результати досліджень з 2010 року по сьогоднішній день, на жаль, по місту ми констатуємо не тільки збільшення кількості проб питної води, яка не відповідає вимогам, але й збільшення концентрації вмісту хлоридів у питній воді. Це перший висновок.

Другий висновок. Тільки село Кропивник на сьогоднішній день і Мостище, які включені у програму моніторингових досліджень, можна з впевненістю сказати, що статистично достовірно по кількості досліджених проб на сьогоднішній день вода відповідає гігієнічним вимогам.

На жаль, починаючи з 2013 року, ми спостерігаємо погіршення якості питної води у селі Сівка-Калуська. Тобто, починаючи з 2013 року, в індивідуальних криницях мешканців цього села починають виявлятись хлориди.

І якщо говорити про село Верхня, то, на жаль, і село Пійло мають негативну тенденцію до значного погіршення якості питної води.

Тут уже було сказано, що ореол засолення просувається у напрямку до річки Лімниця, і результати лабораторних досліджень води з індивідуальних криниць підтверджують цю тенденцію. Тому що якщо говорити про село Пійло, то, на жаль, ми бачимо досить негативну динаміку. Якщо у 2013 році ми мали приблизно… у 2014 році ми мали 4,2 відс. проб із перевищенням вмісту хлоридів, то уже у 2016 році 33 відс. досліджених проб реєстрували перевищення вмісту хлоридів у питній воді. Причому змінювалась не тільки кількість досліджених проб, які мають перевищення, але й підвищувалась концентрація вмісту хлоридів у питній воді.

Тобто, це підтверджують результати, які були сказані попередніми доповідачами.

Якщо говорити в цілому по селу Верхня, тут теж спостерігається негативна динаміка збільшення кількості як стандартних проб, так і погіршення самої якості питної води.

Сьогодні динаміка, на жаль, в цілому по району статистично достовірна – кількість досліджених проб – більше 100, це 452, 429, 415 досліджених проб. І на сьогодні в цілому по району ми теж спостерігаємо тенденцію до погіршення якості питної води.

Звичайно, фахівці враховували той факт, що глибина індивідуальних криниць при дослідженні води є не більшою 5-7 метрів у селах району, і на якість цієї води впливають як метеоумови, так і наявність інших факторів забруднення. Але ці фактори нами були відокремлені, виокремлені, вибрані контрольні точки і моніторингові дослідження, на жаль, підтверджують цю негативну тенденцію.

Якщо говорити про гексахлорбензол, то коротко скажу так. Фахівці санепідслужби теж моніторили ситуацію, і у 2010, 2011, 2012 роках, коли проводились інтенсивні роботи на полігоні токсичних відходів, ми виявляли перевищення вмісту гексахлорбензолу як у воді відкритих водойм, це потічок Сапогів, що нижче полігону, тут перевищення були у 1,5-3 рази, так і у атмосферному повітрі у літній період під час проведення робіт були перевищення по вмісту гексахлорбензолу. На сьогоднішній день моніторингові дослідження продовжуються, але, на жаль, вони продовжуються тільки у двох контрольних свердловинах, які розміщені вище і нижче полігону. На самому полігоні система спостереження контрольних свердловин на сьогоднішній день зруйнована. І тому об’єктивно ситуацію оцінити на полігоні ми не маємо можливості. На сьогоднішній день, якщо говорити про ситуацію в контрольних свердловинах, то вона продовжує залишатись стабільною.

І враховуючи близькість населених пунктів Мостище і Верхня до гексахлорбензолу, вода у цих населених пунктах теж… теж моніториться питна вода, моніториться на вміст гексахлорбензолу. За три роки досліджено 566 проб питної води з індивідуальних криниць, і взагалі гексахлорбензол у питній воді не виявлявся. А результати досліджень свідчать про те, що такі моніторингові дослідження якості питної води необхідно продовжити і розширити.

У мене коротко все. Дякую.

О.Сич. Дякую, Оксано Зіновіївно.

Шановні колеги! Ми завершуємо обговорення доповіді і співдоповіді зі спеціалістами. А тепер, шановні колеги-депутати, хто бажає взяти участь в обговоренні? Будь ласка. Мікрофон в залі, підходьте.

Нагадую знову ж таки: регламент – 3 хвилини.

Будь ласка. Другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ви знаєте, уважно послухав доповідаючих усіх, які тут були присутні, по-перше, немає чіткої концепції, що з цим робити. Я думаю, непоганою би була пропозиція, щоб зібрати всіх науковців, які фахово зможуть оцінити дану катастрофу і напрацювати шлях подальших дій. Тому що немає якоїсь дорожньої карти по цьому питанню взагалі. Тобто, всі констатують факт, що все погано, все дійсно катастрофічно погано, але немає як би дорожньої карти: куди ми йдемо, область робить це, Верховна Рада України робить це, тобто, провідні науковці, можливо, люди, які пенсійного віку, які працювали на цих підприємствах, також можуть знадобитись зі своїми фаховими думками в цьому питанні. Тому що треба напрацювати ту стратегію, якої я не почув, як на мене. Тому вибачайте.

І друге питання. Цікаво би було ще окрім цих всіх статистик, які ми сьогодні заслухали, послухати статистику по захворюваннях в ареалі саме розташування цих соляних відвалів, і тоді ми побачимо дійсно, який є вплив негативний на мешканців Калуша і Калуського району. Дякую.

О.Сич. Дякую. Перший мікрофон.

П.Книшук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, в/о № 25. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати!

Олександре Максимовичу, я щиро радий, що ми сьогодні розглядаємо питання Калуша, і що ми сьогодні в Калуші. Але хочу зауважити про те, що ми відстали у вирішенні цього питання рівно на 26 років.

Я пам’ятаю м.Калуш як місто хімік, як культурно-промисловий центр.

У 1974 році в школу у Яблуневі Косівського району, де я навчався, калуські хіміки
привезли до нас в школу три машини обладнання для хімічного класу.

Я пам’ятаю 1986-1990 роки, коли у Люча-Рушір, селі, будувалась база відпочинку “Калуш” підприємством “Оріана”, а на сьогоднішній день там успішно виростають берези.

Я пам’ятаю час, коли калуські мінеральні добрива – калій, магнезій, хлористий кальцій – дуже потрібні нам для сільського господарства. І, крім того, хочу зауважити, що у нашому господарстві є пам’ятка про “Оріану”, зокрема закуплено було у 2003 році дві автомашини ГАЗ-53, які на сьогоднішній день відремонтовані і успішно використовуються в нашому господарстві.

Хочу зауважити про те, колеги, що сьогоднішні питання Калуша обласна рада, Калуська міська рада не вирішать. Нам потрібно всім до цього питання долучитись.

Я хочу, Олександре Максимовичу, Олеже Романовичу, попросити вас, коли керівники держави, високопосадовці, керівники міністерств будуть відвідувати нашу область, то об’єктом номер один у відвідуванні нашої області повинен бути цей Домбровський кар’єр, усі ці об’єкти, які є на сьогодні на Калущині.

А вам, шановні калушани, я хочу побажати бути небайдужими у вирішенні проблем рідного краю. Дякую.

О.Сич. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

Р.Ткач – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”.
Шановна президіє, шановні присутні!

Ну, як на мене, я буду конкретно по нашому зверненню обговорювати.

Як на мене, воно трошечки… так уже в процесі нашої роботи виходить трошечки… такі нестиковки.

Перше, ми розуміємо, що обговорення екологічної проблеми – це вже наслідок.

По-моєму, з усіх тут присутніх тільки пан Андрій Левкович зачіпав це питання. Ми виділимо гроші, наприклад, по нашому зверненню, виділять гроші, дадуть, то що проблеми будуть вирішені? Не будуть вирішені. Ні слова в цьому зверненні, що робити з “Оріаною” і дальше – ДП “Калійний завод” і так далі, і так далі. Немає тут ні слова.

Це треба було окремо нам сказати. Бо це тільки виділення коштів.

Друге, виступав молодий чоловік, я так зрозумів, депутат міської ради.

Наскільки я зрозумів, у них ж є програма, міської ради, на яку потрібно тільки 2,7 млн.грн. А ми у нашому зверненні пишемо: створити державну комісію для розроблення програми. Якась нестиковка. Якщо у них вже є і треба грошей, то давайте дамо ті 3 млн.грн. і питання по програмі вирішено. Навіщо нам створювати комісію?

Тому, шановні колеги, дійсно це дуже серйозна проблема. Нам не треба проводити моніторинг науковий по візуальному моніторингу того, що ми 10 років, 5 років бачили і те, що бачимо, насувається страшна біда. Я боюся, щоб наше це виїзне засідання, яке дуже потрібне тут, в Калуші, просто не було тут черговою галочкою.

Я ще раз кажу: уявіть собі на секундочку, що виділили гроші. Але ж це не вирішення проблеми. Тому давайте якось ми чи відставимо це, чи додамо якісь питання, але це звернення не повне. Дякую.

О.Сич. Даруйте, я тільки в формі репліки. Те, що просить міська рада, вони просять кошти на комплексне дослідження, а не на вирішення проблеми, на комплексне дослідження, що робити, бо такі дослідження уже 6 років ніхто не проводить. Це перше.

І друге. Не даремно ця проблема на державному рівні законодавча була визначена як екологічна катастрофа. І сьогодні наше засідання, найголовніша мета – звернути увагу вищих органів державної влади, що якщо це так, то, будь ласка, ваші і наукові, і фінансові, бюджетні сили Кабінету Міністрів, Верховної Ради давайте на вирішення цієї проблеми. Дякую.

Будь ласка, Ольго Юріївно. Перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Я ні в якому випадку не хочу нікого образити, але мушу сказати. Вибачте, але це нагадує, знаєте, якусь комсомольську показуху, це, що відбувається, як і попередні виїзні сесії. Тому що таке враження, що нас сюди привезли на екскурсію, де ми нічого не почули, потім показали красиві слайди, нагодували обідом, але так нічого й не вирішили.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Галабала. Ще не годували, тим більше. Ну, не можна так працювати!

Вирішення проблем Домбровського кар’єру тягнеться 15 років.

Я повністю підтримую пана Романа в тому, що виділення коштів не є основним вирішенням проблеми. Тут є три основні проблеми.

Перша проблема, яка стосується того, що припинено виробництво. Виробництво припинено через те, що розпоряджається Домбровським кар’єром ВАТ “Оріана”. Власником ВАТ “Оріана”, якщо не всі знають, є російська компанія “Лукойл” на 70 відс. 14 років відбувається процес санації. Процес санації так і не завершився або завершується, тривають судові позови. Судові позови тривають за позовами податкової інспекції.

Питання: чому ми сюди не викликали представника податкової інспекції і не запитали його, чому тривають судові позови? Або там є присутня корупційна складова, або дійсно є якась проблема, яку треба вирішити. Тому без привернення, запрошення сюди інвестора не буде вирішена ця проблема.

Друге, проблема грошей. Шановні колеги! У нас 1,2 млрд.грн. виділялось на утилізацію гексахлорбензолу, коштів державного бюджету, яким розпоряджалась обласна державна адміністрація. Кримінальні справи по цьому тривають, але вони так і не вирішені.

Друге, крім коштів на гексахлорбензол виділялись 82 млн.грн. на ізоляцію північного
борту кар’єру від водоносного горизонту. Сьогодні пан Андрій Пліхтяк говорив, що знову потрібно на це гроші. 82 млн.грн. розпоряджалась обласна державна адміністрація, хоча це гроші державного бюджету. 12 млн.грн. виділялось з державного бюджету на вирішення житлової проблеми, тобто, відселення. Розпорядником була обласна державна адміністрація. Ще 42 млн.грн. виділялись на медицину Калуша. Ну, тут відповідно, можливо, якісь зрушення були. Але з 2010 року за 7 років виділялись мільйони-мільярди коштів з державного бюджету, якими розпоряджались тут, на місцях, зокрема ті люди, які розпоряджались, які підписували акти виконаних робіт за незроблені роботи, тому що знову сьогодні доповідач говорить, що треба ізолювати північний борт кар’єру, а 82 млн.грн. виділялись.

Питання: де кримінальні справи по цих коштах? Чому ті люди, які не в Кабінеті Міністрів, а тут, в області, працюють, чому вони не звільнені, не покарані? Роботи не зроблені. Чому ми про це не говоримо?

Ще одне питання: кошти обласного бюджету. Олександре Максимовичу, ви коли були головою обласної ради, то з 2010 по 2013 рік з обласного бюджету виділялось близько 2 млн.грн. на проведення досліджень. Я вам можу зачитати ці дослідження. Це розробка робочої документації про рекультивацію частини хвостосховища № 1, розробка робочої документації по гідротехнічній рекультивації відвалів № 1, № 4, розроблення та запровадження
комплексного екологічного моніторингу, про що ми сьогодні говоримо, а це 744 тис.грн. було виділено. За вашого головування було виділено близько 2 млн.грн. на наукові дослідження, і сьогодні ми знову говоримо, що дослідження не проведені, і знову нам треба 2,8 млн.грн.? А я вам скажу, я, коли була заступником, ці питання піднімала, мені надали інформацію, що гроші виділені, але нічого не відбулося. Це якесь дежавю, вибачте! Сім років пройшло, ви зараз знову голова…

О.Сич. Регламент, будь ласка, завершуйте.

О.Галабала. Я зараз буду завершувати. І питання, куди ділись гроші з обласного бюджету? Я розумію, що вам ці  питання неприємні, але ми тут товчемось на місці вже 15 років і про це не говоримо. Добре, що тут присутній прокурор області. Я сподіваюся, що він…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Галабала. …це дасть… Дальше, третя проблема.

О.Сич. Регламент.

О.Галабала. Це проблема відселення, проблема відселення. Село Кропивник 10 років просить виділити 1 млн.грн.

О.Сич. Шановні колеги! Я прошу дозволу дати вище регламенту Ользі Юріївні, бо вона виступає 3,35, а регламент – 3 хвилини. Можемо дати дозвіл?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Можна. Будь ласка.

О.Галабала. Дякую. Село Кропивник з 2010 року просить виділити 1 млн.грн. на виготовлення містобудівної документації для того, щоб можна було переселяти людей, не отримуючи навіть додаткових коштів з державного бюджету, а просто даючи можливість людям будувати свої оселі.

Я вимагаю, щоб ми сьогодні на цій сесії виділили ці кошти. Чому ми їдемо у село Матеївці, проводимо там виїзну сесію і з голосу… пан Гладій пам’ятає, виділяємо 500 тис.грн. на клуб заднім числом, а сьогодні ми не можемо виділити 1 млн.грн. на село Кропивник?

Протокольні доручення і так далі… вибачте, для чого ми тоді сьогодні сюди приїжджали? Щоб послухати протокольне доручення?

Я буду вимагати і просити ставити сьогодні питання на голосування.  Був прецедент у Матеївцях, 500 тис.грн. виділили на клуб, будь ласка, якщо ми тут присутні в Калуші, давайте хоч одну практичну річ зробимо і виділимо кошти на село Кропивник.

В підсумку я пропоную до цього проекту рішення звернутися і до Генеральної прокуратури, до прокурора області і розслідувати все, що стосується коштів обласного бюджету, куди вони були потрачені, 2 млн.грн.

І друге, я пропоную на цій сесії виділити 1 млн.грн. для Кропивника. Дякую.

О.Сич. Якщо хтось тут не в курсі, то гроші з вільного залишку можна виділяти спільним розпорядженням двох голів, а вже потім воно йде на розгляд комісій і сесії обласної ради. Тому, якщо ви дозволите, ми зараз зробимо перерву, підготуємо розпорядження, підпишемо, комісія оперативно розгляне, через годину ми зберемось і приймемо. Якщо є такий порядок, нема питань, давайте зробимо і послухаємо Ольгу Юріївну. Якщо ні, то так, як нам каже бюджетне законодавство, а не шляхом популізму.

Будь ласка, перший мікрофон.

О.Федишина. Повертаючись до питання гексахлорбензолу і до тієї кричущої суми, яка була озвучена з трибуни, а саме 1,2 млрд. грн., які фактично були виділені з державного бюджету і за які, як ми всі почули, майже нічого не було зроблено, і проблема з гексахлорбензолом для області, для Калуського району не була вирішена.

У зв’язку з цим у мене питання і, можливо, до присутніх тут представників правоохоронних органів області про те, чи їм відомо про те, чим закінчились кримінальні провадження, які були порушені за фактами розкрадання коштів в рамках виконання договорів, укладених департаментом Івано-Франківської обласної державної адміністрації з ТОВ “С.І. Груп Консорт ЛТД”. Якщо така інформація не може бути надана сьогодні і зараз, заслухана депутатами, то прохання і пропозиція до депутатського корпусу – доповнити наш проект рішення зверненням до Генерального прокурора України, а також до Міністра внутрішніх справ України з тим, щоб надали інформацію про стан розслідування цих кримінальних проваджень, а вони точно були, і з проханням про те, щоб були притягнуті до відповідальності винні особи, адже мова йде про
заподіяння шкоди державному бюджету в особливо великих розмірах. І за ці кошти, 1,2 млрд.грн., точно можна було, якщо не на 100 відс. вирішити проблему, то принаймні частково її подолати. А тут мова йде про явні зловживання і з боку представників цієї скандально відомої фірми, і з боку представників адміністрації, які того часу, в ті роки підписували акти виконаних робіт, які по факту не були виконані. І доказів утилізації до сьогоднішнього дня від Англії, Франції належним чином Україна так і не отримала. А всі матеріали, які отримували і юристи, які супроводжували справи захисту Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до правоохоронних органів не надані. Дякую.

О.Сич. Дякую. Будь ласка, слова просить міський голова м.Калуша. Будь ласка.

І.Матвійчук. Дякую. Добрий день! Ви знаєте, в принципі, я хочу декілька слів сказати з того, що було озвучено. Перше, “Оріана” на 99,9 відс. є власністю держави і знаходиться у керуванні Фонду державного майна.

Чому десь пропонується така пропозиція провести певний моніторинг, щоб зробити певні  прогнози тих наслідків і в термінах, і в масштабах, що може бути.

Друге, десь напрацювати якісь напрямки вирішення цієї проблеми, а тоді вже створювати проекти, виділяти кошти і рухатись дальше.

Тут вже говорилось про гексахлорбензол, у свій час пропонувалось за 10 млн. євро встановити у Калуші на полігоні переробний завод, і ті гроші були грантові.

На жаль, в той час керівництво держави від цього відмовилось і почало виділяти кошти з державного бюджету.

Наскільки я проінформований, кримінальні справи відкриті, вони скеровані Генеральній прокуратурі. Вже відбувається суд в Галичі. Я думаю, що правоохоронні органи можуть дати, але кінцеві відповіді повинен дати суд. Без вироку суду ніхто вам не поставить кінцеву крапку в цьому питанні.

І скажу, що в 2015 році, бо було у м.Калуші виїзне засідання екологічної комісії Верховної Ради. Вже попередній доповідач говорив, що ми у 2016 році провели розширену конференцію. Повірте мені, що у науковців є достатньо різні погляди на вирішення тих всіх проблем. Я думаю, що якщо є бажання депутатів обласної ради познайомитись з цим, я думаю, це було б цікаво, і це зняло б просто дуже багато питань, які виникають в залі. Дякую.

О.Сич. Пане Ігоре, дякую. У мене запитання. Ви і під час нашої робочої наради просили виділити кошти на таке дослідження комплексне, і пізніше уточнили суму – 2,7 млн.грн. І надійшов екологічний запит від вас, в той же час деякі депутати кажуть, що цього не потрібно для Калуша. Так треба чи не треба? Я не знаю.

І.Матвійчук. Ви знаєте, скажемо, для того, щоб щось проектувати, треба розуміти перспективи, які масштаби, які наслідки, в яких, скажемо, термінах…

О.Сич. Тобто, ви наполягаєте, ваші служби прорахували: вам це треба.

І.Матвійчук. Ну, ви знаєте, просто я хочу сказати деяким депутатам, що я так само був 5 років депутатом обласної ради. Все-таки прошу підтримати депутатський корпус.

О.Сич. Дякую. У мене прохання, Олеже Романовичу, у мене прохання. Тут сьогодні неодноразово звучало: обласна державна адміністрація, мільярди, мільярди, мільярди… плюс 2,5 млн.грн. з обласного бюджету. Я би просив дати доручення службам підготувати інформацію, яка є, цю інформацію подати до відома обласної ради, а ми вже подамо розпорядження окремим депутатам і, зокрема, нашій екологічній комісії.

І, будь ласка, вам слово.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Гончарук. Доброго дня, Олександре Максимовичу, президіє, депутати обласної ради, присутні і всі калушани!

Мені сьогодні, повірте, я це говорю не лукаво, а особливо “болить” це питання, яке ми обговорюємо, так як я родився в цьому місті, виріс в цьому місті, у мене багато друзів, знайомих. Ми повинні зрозуміти одне: це питання… ми вчора зустрічались з головами міських рад, і коли говорили про сміття – екологічна проблема номер один, то це екологічна проблема номер один усієї держави. І мені приємно зараз говорити те, що ми спільно, на жаль, без політики жодне питання сесії обласної ради коректно… Олександр Максимович зразу засміявся. Я маю на увазі те, що ми повинні забрати політику з цього питання. Має бути конструктивна критика. Погоджуюсь з Ольгою Юріївною про те, що… я не пам’ятаю, хто піднімав питання, чи є відповідальні за 1,2 млрд.грн., те, що ми знаємо, і прокурор може це підтвердити, цими  питаннями займається Генеральна прокуратура.

Друге, чи потрібно виділяти кошти? Я рахую так, що є міський голова, є міська рада, і є районна рада, і є районна державна адміністрація. Вони повинні до нас звернутись, ми як слідуюча інстанція – обласна рада, їх повинні почути, проаналізувати і всіляко допомогти, тому що це конкретна справа, яку треба зробити сьогодні, не завтра, не післязавтра, а сьогодні.

Наступне. Я підтримую позицію пана Віктора, що сьогодні тільки чи голова обласної ради, чи голова обласної державної адміністрації один… спільно, мається на увазі, на регіональному рівні ми це питання не вирішимо. І сьогодні Олександр Максимович сказав “золоті” слова, що потрібні державні кошти, потрібна підтримка держави. По-іншому ми ці кошти просто будемо “втоплювати” в тому кар’єрі, який ми бачили.

Я як голова обласної державної адміністрації зараз говорю вам наступну річ. Президент України, Прем’єр-міністр України… я ці питання піднімав, зараз за допомогою Міністра палива та енергетики Насалика Ігоря Степановича буквально перед травневими святами вели розмову в контексті того, що буде сесія обласної ради, чи потрібно приймати звернення. Потрібно, шановні колеги. Прошу підтримати. Можливо, треба доповнити, але це необхідно, повірте мені. Це питання має звучати в державі, як номер один – спільна позиція всіх.

Дякую за увагу.

О.Сич. Шановні колеги! Ми працюємо над цим питанням майже 2 години, будемо завершувати обговорення. І перед тим… Я прошу вибачення, здається, ще Левкович… Ні, вже ні. Так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. І перед тим, як заслухати, чи є пропозиції до проекту рішення, прошу прийняти його за основу. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. За – 70, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Чи є у когось пропозиції? Бо критика звучала загалом. Чи є конкретні пропозиції до проекту рішення? Будь ласка.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Якимчук – в/о № 19. Дякую. Шановні колеги! У мене маленьке таке прохання до вас. До самого проекту звернення… доповнити його в першому пункті, там, де ми просимо, в кінці, де ми кажемо “Калуського гірничопромислового району”, я прошу добавити “та навколишніх сіл, які примикають до цієї території”. Як ми чули по доповіді санепідемстанції, є такі села, як Верхня, де йде засолення величезне, Мостище, але забули за таке село Копанки, яке практично через паркан знаходиться від цієї проблеми.

Я хочу подякувати двом головам, що рік мого писання до вас по генеральних планах Кропивника і Сівки-Калуської почуте, і прошу вас якнайшвидше дане розпорядження дати.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Прозвучала пропозиція, вона під собою має грунт, тому що під час доповіді прозвучало, що не тільки Калуш, Сівка-Калуська, Кропивник, але й навколишні села, зокрема про які згадував депутат Якимчук, так само мають проблеми. Отже, хто за цю пропозицію… про внесення змін до проекту рішення? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Відповідальний від комісії, оголосіть.

В.Мельничук. За – 70, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

Перший мікрофон.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Дякую. Шановні колеги! Я би просив, щоб ми доповнили у зверненні, де перший пункт “створити”, щоб написати: “винести питання на засідання Ради національної безпеки і оборони України з метою поновлення статусу зони надзвичайної екологічної ситуації”. Чому? Тому що вивчити… вивчивши Указ Президента від 2010 року, там чітко вказано, що статус зони надзвичайної екологічної ситуації діє 90 днів, він закінчив свою дію. Тому треба цей термін поновити. Це перша теза.

Друга теза. Я би хотів, щоб крім тих сіл, які були вказані, обов’язково включити села Голинь, Пійло, Довге-Калуське, Мостище та Верхнє, а не тільки м.Калуш і там прилеглі села, обов’язково включити це.

О.Сич. Тарасе Теофіловичу, з вашого дозволу, власне десь таку узагальнену пропозицію подав Михайло Якимчук – і навколишні населені пункти, я думаю, що ми включимо… Якщо ми почнемо перераховувати, воно такого ефекту не буде мати.

Т.Виноградник. Дякую.

О.Сич. Щодо першого, чесно кажучи, я не готовий зараз сказати, як воно юридично. Але якщо є така пропозиція, давайте опрацюємо, щоб… щодо поновлення статусу зони екологічного лиха, так?

Т.Виноградник. Винести питання на РНБО, щоб поновити статус, бо він закінчився.

О.Сич. Добре. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

Т.Виноградник. У мене ще є продовження…

О.Сич. Добре, але треба по порядку.

Отже, друга пропозиція практично врахована під час попереднього голосування. Ставлю першу пропозицію щодо винесення на засідання РНБО.

Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Комісія, будь ласка, оголосіть результати.

В.Мельничук. 69 – за, 1 – утримався, проти – немає.

О.Сич. Дякую.

Т.Виноградник. Дякую.

О.Сич. Будь ласка, наступна пропозиція, Тарасе Теофіловичу.

Т.Виноградник. Дивіться, у нас у зверненні є створити державну комісію, а що вона має робити – розробити стратегію і тому подібне, я єдине, що хотів туди доповнити: сформувати інвестиційну пропозицію на базі рудника “Пійло” та пришвидшити процедуру санації ВАТ “Оріана”, те якраз, що говорила Ольга Юріївна. Але це обов’язково треба внести у звернення. Така пропозиція.

Ще раз наголошую: сформувати інвестиційну пропозицію на базі рудника “Пійло” та пришвидшити процедуру санації ВАТ “Оріана”.

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 70 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиції прийняті.

Т.Виноградник. Дякую. Наступне: провести моніторинг виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 2010 року та рішення Комітету з питань екологічної політики та природокористування і забезпечити їх виконання в повній мірі. Це те, про що говорили всі доповідачі, що ми робили, а моніторинг не проведений: на скільки виконаний, на скільки кошти потрачені, тобто, це у зверненні, я вважаю, що необхідно. Я прошу підтримати дану пропозицію.

О.Сич. Хто за вказану пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

Т.Виноградник. Вибачте, ще остання пропозиція: профінансувати… бо тут всі говорили доповідачі про ті проблеми, які є, і ми говорили з головами селищних рад, представниками органів місцевого самоврядування, необхідний наступний фактор: профінансувати розробку генпланів сіл Кропивник, Пійло, Сівка-Калуська, Голинь, Мостище та Верхнє. Чому? В чому проблема? З метою уникнення будівництва під шахтними розробками, оскільки немає генпланів, це неможливо зробити. Прошу підтримати дану пропозицію в даному зверненні.

О.Сич. Ми про це сказали. Хочете, ми можемо це імплементувати до рішення, але це вже буде доручення адміністрації…

Т.Виноградник. Так. Бо у зверненні немає, ми про це говорили, а воно має мати якісь наслідки. Тобто, передбачити з обласного бюджету фінансування розробки генеральних планів даних сіл.

О.Сич. Це хіба окремим пунктом у рішення, а не у звернення.

Т.Виноградник. Добре. Добре. Дякую. Не у зверненні, а у…

О.Сич. Я не думаю, що це щось погане. Може таким чином… просто це тоді трошки відтягне більше часу, але нехай тоді буде, будемо працювати над вирішенням.

В такому разі прошу сформувати це таким чином: доручити обласній державній адміністрації здійснити фінансування заходів щодо вироблення генеральних планів сіл Сівка-Калуська і Кропивник.

Т.Виноградник. Ні, Голинь, Пійло, Довге-Калуське, Мостище, Верхнє, Сівка-Калуська.

О.Сич. Я думаю, що це вже потребує опрацювання. Думаю, що це спеціалісти… з голосу це важко сприймати.

Т.Виноградник. Добре. Дякую.

О.Сич. Давайте ми зупинимось на протокольному дорученні і над цим попрацюємо. Добре?

Т.Виноградник. Добре. Дякую.

О.Сич. Дякую за розуміння, Тарасе Теофіловичу.

Будь ласка, перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Моя пропозиція, яка була раніше озвучена, – це доповнити цей проект звернення пунктом про звернення до Генерального прокурора України, а також Міністра внутрішніх справ України про надання інформації щодо стану розслідування кримінальних проваджень, які стосуються незаконних дій, що були вчинені при виконанні договорів про надання послуг по збиранню небезпечних відходів гексахлорбензолу, які були укладені з товариством з обмеженою відповідальністю “С.І. Груп Консорт ЛТД”. Я вважаю, що, зрештою, депутатський корпус має право і повинен знати стан розслідування цих кримінальних проваджень. І більше того, ми всі зацікавлені в тому, щоб представники компанії-утилізатора були притягнуті до відповідальності. Адже якщо це буде здійснено, то можна буде говорити і про повернення отриманих ними коштів, що буде добре як і для держави, так і для області в цілому, їх можна буде витрачати, зрештою, і на правильні цілі. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Хто за внесення таких змін до тексту звернення? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 70 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

Будь ласка, перший мікрофон.

А.Левкович – голова постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування. Шановні депутати! Враховуючи те, що “Оріана” на сьогоднішній день на 99 відс. у державній власності, і в цьому або наступному році вона йде на приватизацію, і тому повернемось до пункту 2: рішення надіслати Президенту України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України, а також Фонду державного майна України.

О.Сич. Доповнення щодо адресата: Фонду державного майна України.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

Шановні колеги! Чи є ще пропозиції? Є, будь ласка, перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Я пропоную також звернутися до Державної аудиторської служби щодо перевірки витрачання коштів обласного бюджету, які були з 2010 по 2015 рік на цілі – вирішення проблем Домбровського кар’єру.

О.Сич. Шановні колеги! Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Шановні колеги! Чи є ще пропозиції? Є. Будь ласка.

В.Гладій. Шановні колеги! Підсумком нашої роботи буде прийняття відповідного рішення. Якраз проект даного рішення ми опрацьовуємо. Підсумком роботи державної комісії, яку ми просимо створити в нашому проекті рішення, має бути напрацювання відповідного комплексу заходів з наступним їх розглядом у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів.

Тому я пропоную завершити даний пункт проекту рішення: з наступним прийняттям відповідного Закону та підзаконних нормативних актів. Це буде правильно, тому що будь-який комплекс заходів повинен бути оформлений документально. Це може бути або закон, або постанова Кабінету Міністрів, або інший нормативний акт. Якщо ми доб’ємось такого закону або підзаконного нормативного акту, ми можемо тоді говорити про те, що ми зрушили з місця цю проблему з наступним фінансуванням з державного бюджету. Дякую.

О.Сич. Прозвучала пропозиція, шановні колеги. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ми прийняли цілий ряд пропозицій. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу підтвердити його заповненням ваших персональних бюлетенів.

Поки заповнюєте, я думаю, може також звернутись до правоохоронних органів, щоб вони промоніторили кожне рішення, прийняте в каденції перебування того чи іншого заступника на посаді заступника, щоб він відповідав за те, як ці рішення були реалізовані, і куди гроші пішли, персонально.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я над цим подумаю, очевидно, звернення відповідне направлю в прокуратуру і в поліцію.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я страшенно здивований, що дехто, перебуваючи на посаді заступника, так і не зумів підняти питання виїзної сесії екологічної в Калуші для того, щоб ліквідувати проблему. Аж довелось над цим працювати Сергію Михайловичу Басарабу. Дякую, Сергію Михайловичу.

(Сміх у залі).

(Оплески в залі).

Шановні колеги! Розглядається питання “Про виконання у 2016 році Обласної програми охорони навколишнього…”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. О, я прошу вибачення, я прошу вибачення. Ми прийняли рішення, що другим питанням у нас буде звернення.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів”.

Проект рішення номер 14 – на окремому аркуші.

Доповідає Палійчук Микола Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, комісія рекомендувала до розгляду.

Будь ласка, Миколо Васильовичу.

М.Палійчук. Шановні колеги-депутати! Насправді, це питання не нове, і з ініціативи нашого колеги Манолія Васильовича Піцуряка воно неодноразово піднімалось, і навіть на одній з попередніх сесій ми вже приймали аналогічне звернення. Але, на жаль, відповіді ми не отримали. І наші райони, ряд районів також приймали аналогічні звернення, і ті відповіді, які надійшли їм, якраз не задовольняють нас, це прості формальні відписки.

Я так коротенько перед тим, як зачитати звернення, хочу, щоб люди розуміли, що відбувається насправді у нас з фінансуванням: 5 районів, де найгірша, найкритичніша ситуація. У цифрах, це тільки по охороні здоров’я виплата заробітної плати працівникам охорони здоров’я. По освіті у нас також погана ситуація, але трошки краща. Критичність ситуації полягає в тому, що більшість районів не мають можливості в травні заплатити зарплату. Вони навіть не мають фізичної можливості, і немає вини ні голови адміністрації, ні голови ради, ні депутатського корпусу, а при формуванні бюджету просто допущені прорахунки.

Я назву найгірший район – Рогатинський: 3,7 місяця незабезпеченість, це 12 млн. 566 тис.грн.

Друге місце – Верховинський район: 3,6 місяця – 9 млн. 230 тис.грн.

Третє місце – Богородчанський район: рівно 3 місяці – 16 млн. 573 тис.грн.

Наступний район – Снятинський: 3 місяці – 13 млн. 819 тис.грн.

Коломийський район – 2,8 місяці – 29 млн. 25 тис.грн.

По м.Калушу також є проблема – 1,2 місяці – 8 млн. 459 тис.грн. не вистачає. Тобто, ця проблема реально існує.

Ми звернулися… Рогатинська районна рада звернулася до Міністерства фінансів. Прийшла відповідь, що користуйтесь власними коштами і перевиконаннями. І вони надсилають
таблички, що є у вас перевиконання.

Перевиконання є, і справді вони бачать перевиконання районного бюджету, але в структуру районного бюджету входять цифри перевиконання кожного міста і села. Я наведу зараз… от порівняльна таблиця: якщо Рогатинський район має перевиконання 8 млн.грн., то районний бюджет – трошки більше як 3 млн.грн., якщо Верховинський район має перевиконання 3,5 млн.грн., то районний бюджет тільки 2 млн.грн. має; якщо Снятинський районний бюджет має перевиконання 5 млн. 900 тис.грн., то бюджет району… залишилось тільки 284 тис.грн. Там немає реально що ділити і звідки брати.

Ситуація, яка склалась у Рогатинському районі, на сьогоднішній день ще не заплачена до кінця заробітна плата за квітень. Перевиконання було трьох місяців, і вчора депутати Рогатинської районної ради 1 млн. 30 тис.грн. направили на виплату зарплати. Але у зв’язку з тим, що у квітні зарплата за квітень не виплачена, уже й виконання бюджету не виконано на 500 тис.грн., бо 60 відс. податку доходу з фізичних осіб йде якраз в районний бюджет. І критичність того, що зараз заплатять за квітень, асигнування, які на заробітну плату Міністерства – нуль, при потребі 3,5 млн.грн. – фонд заробітної плати місячний, у червні надійде медична субвенція 2 млн. 400 тис.грн. Всі вільні залишки, всі перевиконання поділені. Реально вони навіть аванс зможуть заплатити за травень аж у червні, і його не вистачить – 1 млн. 100 тис.грн. Така подібна ситуація в інших районах. Тому я прошу депутатів підтримати звернення, яке напрацював департамент фінансів, проголосувати, а також звернутися до народних депутатів від Івано-Франківської області з проханням підтримати. У Державному фонді забезпечено такий вид як стабілізаційна дотація. Це при розривах таких фінансових 2 млрд.грн. закладено. Тобто, звернення буде стосуватись, щоб з цих 2 млрд.грн. на область виділили кошти для погашення фінансових розривів.

Читаю звернення: “Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, депутатам Верховної Ради від Івано-Франківської області звернення.

Ми, депутати обласної ради, звертаємось до Вас стосовно напруженої  ситуації із забезпеченістю видатками на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ області, зокрема тих, які фінансуються за рахунок коштів додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Для збалансування показників місцевих бюджетів та підвищення рівня їх фінансової забезпеченості, з метою недопущення виникнення простроченої кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати з початку року додатково за рахунок власних ресурсів місцевих бюджетів різних рівнів (вільних залишків коштів загального фонду, які склались на 01.01.2017 року) на вказану мету спрямовано 15,9 млн. гривень та за рахунок реалізації затверджених заходів щодо економії бюджетних коштів і посилення фінансово-бюджетної дисципліни зекономлено 7,5 млн. гривень.

Проте напруженою залишається ситуація в установах Богородчанського, Верховинського, Городенківського, Косівського, Коломийського, Рогатинського, Снятинського та Тлумацького районів, де існують ризики щодо несвоєчасної виплати заробітної плати, починаючи з травня цього року.

На такий стан впливає ряд факторів, а саме:

– незабезпеченість бюджетними призначеннями на оплату праці працівникам бюджетної сфери до кінця цього року в сумі 417,1 млн. гривень, в тому числі по установах, які фінансуються за рахунок коштів медичної субвенції – 185,4 млн. гривень (в окремих районах обсяг незабезпеченості перевищує 3,5 міс. фонди оплати праці);

– невідповідність помісячного розпису бюджетних призначень медичної субвенції та додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я обсягу фактично нарахованої заробітної плати працівникам бюджетних установ та проведення розрахунків за спожиті енергоносії.

Органами виконавчої влади на місцях та органами місцевого самоврядування і надалі будуть вживатися заходи, спрямовані на забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, однак вирішити це питання лише за рахунок фінансового ресурсу місцевих бюджетів немає можливості.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи додатковий фінансовий ресурс, що буде спрямований місцевими бюджетами до кінця поточного року, просимо передбачити за рахунок стабілізаційної дотації державного бюджету додаткові кошти на забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області”.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Може є пропозиції до проекту рішення?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? В такому разі ставлю проект рішення…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Тоді, одну хвильку. Миколо Васильовичу, дякую вам. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

Комісія, будь ласка, дайте підрахунок голосів.

В.Мельничук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято.

Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний голово, шановні колеги-депутати! Питання, яке сьогодні піднімаємо у зверненні, воно надзвичайно актуальне. Пам’ятаєте, минулого року скільки раз прийшлося доповідати, слухати дане питання на сесії обласної ради?

На сьогодні проблемне питання в тому, що Міністерство фінансів, охорони здоров’я… Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти є головними розпорядниками коштів
медичної та освітньої субвенцій. І надзвичайно важко сьогодні працювати, оскільки всім бюджет розподілений на 12 місяців. І те, що Микола Васильович зачитував з трибуни, дійсно є правда. В травні ми заплатимо за квітень і будемо реєструвати заборгованість, у червні ми вже будемо мати заборгованість по травню. І я в цьому залі піднімаю питання, оскільки тут присутній прокурор. Пам’ятаєте, на одній з сесій, коли прокурор доповідав і коли виникло питання притягнення до відповідальності департаменту охорони здоров’я, санаторію “Смерічка” у зв’язку з тим, що вони перекинули з коду харчування на зарплату певні кошти?

Але, шановні колеги, я звертаюся і до Віктора Леонідовича. Вікторе Леонідовичу, ви
ближче до Кабінету Міністрів, ви ближче до Міністерства фінансів, і коли ми звертаємось, просимо перетягнути асигнування з пізніших місяців для того, щоб проплатити зарплату, не допустити протермінованої кредиторської заборгованості, нас не слухають. Натомість казначейство… є проблема, коли фінансове управління кошти не дає, бо їх немає, казначейство, коли ми реєструємо бюджетну заборгованість, є проблеми, і зразу прокуратура реагує, що ми, керівники, винні.

Питання не в нас, питання – в державі.

Ви знаєте, ми сьогодні проїхали Калуш, і сьогодні йдуть реформи в нашій охороні здоров’я, тобто, планується проводити.

Я не хочу, щоб із закладів охорони здоров’я через декілька років були подібні, як ми бачили сьогодні, багато потужних у минулому підприємств Калущини, а це буде нас чекати.
Сьогодні йдуть непродумані реформи. І ми не за те, що ми не платимо зарплату, у нас надзвичайно мізерна зарплата, але ми в медицині вимушені частину коштів дати на медикаменти, на харчування, на послуги, на ті енергоносії, щоб утримати заклади охорони здоров’я.

І прошу підтримати, і там Микола Васильович говорив, щоб написати у зверненні “народним депутатам України від області”, спрямувати. Я це підтримую.

Дякую, шановні колеги-депутати, прошу підтримати дане рішення. Дякую.

О.Сич. 2 хвилини 27 секунд. Дякую за лаконічність.

Перший мікрофон.

О.Токарчук – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Сьогодні восьмим питанням ми будемо розглядати питання про встановлення розміру кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету. Чому я про це кажу? Ви в цьому питанні побачите, що середній розмір заробітної плати на будівництві 5 тис. 400 грн. Середній розмір заробітної плати в охороні здоров’я набагато менший. І на сьогоднішній день ми чесно кажемо, дивлячись в очі проблеми, ми втрачаємо якісний трудовий ресурс в охороні здоров’я. Ми будемо звертатись для того, щоб нам закрили ті мізерні видатки по заробітній платі, але ми про це повинні також говорити і говорити про те, що на сьогоднішній день, наприклад, в Коломийському районі 2,7 млн.грн. не вистачає на енергоносії, крім заробітної плати.

Тому я прошу всіх підтримати це звернення обов’язково.

О.Сич. Дякую. Другий мікрофон.

В.Гладій. Так, так, прошу, то чути.

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Чути, чути.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я би хотів, щоб в це звернення включили також і Надвірнянський район, я не розумію, чому тут немає, тому що там так само заборгованість є як по освіті, так і по медицині. Прошу підтримати ще Надвірнянський район.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Нема питань, я це потім поставлю на голосування. Просто під час підготовки
проекту рішення найгіршу ситуацію показали ті райони, де найгірша ситуація, бо якщо вже включати Надвірнянський, то тоді вже треба всі перераховувати, всі райони та й все.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді для чого перераховувати всі?

Колеги, чи є ще бажаючі виступити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Під час обговорення прозвучала одна пропозиція від депутата Михайла Іваночка: до переліку включити Надвірнянський район. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу порахувати. Хто за? Прошу голосувати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Щоби включити в перелік звернення, що найгірша ситуація так само і в Надвірнянському районі.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, чекайте, депутат подав пропозицію. Вибачте, я ставлю її на голосування.

М.Палійчук. Некоректно буде найгірше, бо насправді одна з кращих…

О.Сич. Миколо Васильовичу, я прошу вибачення.

Йде голосування, воно закінчиться, потім скажете, добре?

Прошу порахувати, голова… представник комісії!

Хто проти? Хто утримався?

Треба час для підрахунку.

В.Мельничук. 16 – за, 18 – утримались, решта не голосували.

О.Сич. Пропозиція не прийнята.

Миколо Васильовичу, ви хотіли, будь ласка, репліка ваша.

М.Палійчук. Власне я хотів сказати, що у нас у всіх районах є проблеми, але ті озвучені райони… у травні виникають проблеми заробітної плати.

Що стосується надвірнянської охорони здоров’я, то там 0,7 фонду заробітної плати всього не вистачає, це 6 млн.грн. Там є проблема, але в них по освіті 0,5 відс.

М.Іваночко.  (Без мікрофона).

М.Палійчук. Ну, це…

М.Іваночко. (Без мікрофона).

О.Сич. Я слова не надавав. Я прошу вибачення, я дам по черзі слово, якщо потрібно. Тільки не перетворюйте сесію в балаган.

Шановні колеги! Чи є ще пропозиції до проекту рішення?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Прошу заповнити ваші бюлетені.

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Заповнені бюлетені, будь ласка, передайте лічильній комісії.

Розглядається питання “Про виконання у 2016 році Обласної програми охорони навколишнього природного середовища до 2020 року”.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка. Прошу звернути увагу на неодноразові вимоги депутатів. Уже в цьому питанні є порівняльна табличка, ви можете порівняти.

Доповідайте, будь ласка.

А.Пліхтяк. Обласна програма охорони навколишнього природного середовища до
2020 року затверджена рішенням сесії обласної ради від 25.12.2015 року.

Всього у 2016 році на виконання природоохоронних заходів по цій програмі було передбачено… було виділено кошти на виконання 159 природоохоронних заходів на суму 103 млн. 487 тис.грн. Крім цього, для виконання цієї програми було залучено 10 млн.грн. з державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Найбільшу частку фінансування у 2016 році становили заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів, це 42,6 відс., охорони та раціонального використання відходів це… охорони та раціонального використання земель – це 30 відс. від загального обсягу, раціонального використання та зберігання відходів від виробництва та побутових відходів – це 20 відс. від загального обсягу фінансування.

Значить, по охороні та раціональному використанню фактично було профінансовано 43 млн. 207 тис.грн., з них освоєно 35 млн. 383 тис.грн., зокрема завершено будівництво очисних споруд у селищі Рожнятів, реконструйовано систему каналізаційної мережі та споруд на них у стаціонарному відділенні терцентру для постійного проживання громадян у с.Красноїлля Верховинського району…

О.Сич. Шановні колеги! Насправді, я так побачив по вашій реакції, що кожен має документ, довідка є, все є, давайте перейдемо до запитань, тим більше, нам треба трошки економити час, ми дуже багато часу виділили на перше питання.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую тоді, доповідачу.

Чи має хтось бажання взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи немає пропозицій до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. В такому разі ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

Прошу подати підсумки голосування і прошу заповнити персональні бюлетені.

В.Мельничук. 60 – за, 4 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.12.2015. № 59-2/2015 “Про Обласну програму охорони навколишнього природного середовища до 2020 року” (зі змінами)”.

Проект рішення – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування. Комісія рекомендувала до розгляду.

Звертаю вашу увагу, що так само є порівняльна таблиця.

Шановні колеги! Для економії часу, насправді, там чи не кожне питання – це технічна правка, уточнення об’єкта або щось в тому плані.

Я би пропонував перейти до запитань, тому що матеріали у вас є. Згода?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Згода. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Тоді доповідачу дякую. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Колеги, питання номер 3 у ваших бюлетенях, будь ласка,
заповніть і здайте.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.03.2017.
№ 467-13/2017 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2017 році”.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, комісія рекомендувала до розгляду на сесії.

Постійна комісія обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії. Пропозиції комісії – в цій самій брошурі. Матеріали так само у вас на руках, шановні колеги.

Є пропозиція перейти до запитань. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Шановні колеги! Прошу… подайте мені, будь ласка, пропозицію комісії.

Зверніть увагу, у вас є пропозиція комісії.

А.Пліхтяк. Ця пропозиція була…

О.Сич. За той час я ставлю на голосування за основу. Хто за те, щоб прийняти проект рішення за основу? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Під час обговорення на засіданні бюджетної комісії була пропозиція такого характеру. Зараз нехай пояснить Андрій Дмитрович для вас: у пункті 1.1. пункту 1 проекту рішення вилучити абзаци другий та третій.

Будь ласка, Андрію Дмитровичу, поясніть, в чому суть.

А.Пліхтяк. Суть була в тому, що даним проектом рішення передбачено з будівництва каналізаційних мереж та споруд у с.Чукалівка перенаправити на будівництво каналізаційних мереж та споруд у селищі Рожнятів, вул.Яремчука, Зелена в межах розпорядника коштів – департаменту будівництва.

Дана пропозиція була сьогодні на бюджетній комісії, яка відбулася зранку, була узгоджена і погоджена бюджетною комісією.

О.Сич. Шановні колеги! Є така пропозиція. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чекайте, послухаємо підрахунки.

Представник лічильної комісії, дайте нам результати.

В.Мельничук. 58 – за, 1 – утримався.

О.Сич. Рішення прийнято.

В.Мельничук. 7 – не голосували.

О.Сич. Рішення прийнято. Це була пропозиція комісії.

Тепер ставлю на голосування проект рішення…

Більше немає пропозицій до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 67 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання, яке є одним із центральних у нашому порядку денному, шановні колеги, тому я наголошую на концентрації вашої уваги, – “Про стан поводження з побутовими відходами в Івано-Франківській області”.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, комісія рекомендувала до розгляду на сесії.

Колеги, це питання є важливим, давайте ми все-таки його послухаємо і детально проаналізуємо. Воно є стратегічно важливим для нашої області.

Доповідачу, будь ласка, доповідайте.

А.Пліхтяк. Питання поводження з твердими побутовими відходами сьогодні є надзвичайно актуальним та гострим не лише для території області, але й на території України.

А тому їх збір, транспортування та глибока переробка є одним з пріоритетів, над якими сьогодні працює… спільно працюють обласна державна адміністрація, обласна рада, районні державні адміністрації, місцеві органи самоврядування.

Хочу зазначити, що впродовж останнього року на полігонах і звалищах області було захоронено 893 тис. м³ відходів, що на 11 відс. більше, ніж в попередньому році, і з кожним роком це число зростає.

Пов’язано це не лише з тим, що наше населення відповідно з розвитком більше продукує відходів, але пов’язано з тим, що Івано-Франківська область – це туристичний край, і якщо взяти дані, то у 2014 році область відвідала 1,47 млн. туристів, а у 2016 році така цифра вже становить 2,1 млн. туристів.

Тому ми максимально повинні докласти зусиль для того, щоб вирішити питання поводження з відходами.

На сьогоднішній день експлуатується 16 постійно діючих полігонів-сміттєзвалищ твердих побутових відходів. Всього на сьогоднішній день на діючих полігонах… на всіх полігонах, які є на території області, захоронено близько 3 млн.тонн побутових відходів на площі 83 га.

Найбільші полігони області знаходяться поблизу м.Івано-Франківська, це у селі Рибне
Тисменицького району, місто Калуш, місто Коломия, місто Долина, місто Надвірна, це у селі Пнів.

Найбільший обсяг відходів протягом року захоронюють на полігоні твердих побутових відходів м.Івано-Франківська, тому що фактично на полігон твердих побутових відходів м.Івано-Франківська майже половина області звозить тверді побутові відходи.

Всього протягом 2016 року тут було розміщено 508 тис.м³ сміття, що становить понад половину від річного об’єму області.

Також найбільшими за обсягами захороненнями є полігон м.Калуша – 118 тис.м³ та Коломиї – 59 тис.м³.

Загалом завантаженість полігонів твердих побутових відходів становить в межах
70-80 відс. на сьогоднішній день. Їх технічний стан, зазвичай, незадовільний, експлуатація ведеться з порушеннями, відсутня достатня кількість необхідної спецтехніки, обладнання, забезпечення освітлення і так дальше.

На сьогоднішній день тільки на полігоні м.Івано-Франківська здійснюється ваговий контроль для забезпечення менш-більш такого обліку відходів, які у нас утворюються.

Послугу зі збору та транспортування сміття надають на території області… надається 36 підприємствами. Основним джерелом фінансування заходів у сфері поводження з твердими побутовими відходами є обласний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Протягом 2012-2015 років на вирішення питання поводження з твердими побутовими відходами було використано 6 млн. 886 тис.грн., а вже у 2016 році на вирішення питань поводження з відходами було виділено 16 млн.грн.

За рахунок коштів, виділених у 2016 році, було придбано 10 одиниць спецтехніки для транспортування відходів, розпочато будівництво фільтратопроводу від полігону твердих побутових відходів у с.Рибне до каналізаційного… до місця врізки в каналізаційну мережу м.Івано-Франківська.

Крім цього, з державного фонду охорони навколишнього природного середовища було використано 2 млн. 600 тис.грн. на розширення та реконструкцію з полів складування побутових сільськогосподарських відходів на полігоні ТПВ у м.Снятині. Також у 2015 році з державного фонду охорони навколишнього  природного середовища було використано 3 млн. 898 тис.грн. для будівництва споруд та складування побутових сільськогосподарських промислових відходів для м.Калуша, розширення існуючого полігону.

За рахунок коштів місцевих бюджетів та власних коштів підприємств було реалізовано ряд заходів з покращення ситуації щодо поводження з побутовими відходами. А саме: на полігоні твердих побутових відходів м.Івано-Франківська встановлено обладнання для вагового контролю, це те, про що я вже нагадував, а також було збудовано систему дегазації полігону твердих побутових відходів м.Івано-Франківська. І в цьому році ми виділили 6 млн.грн. для придбання відповідного сортувального комплексу для полігону м.Івано-Франківська.

В Рожнятівському районі виготовлено проектно-кошторисну документацію для будівництва полігону ТПВ в урочищі “Вилки” на землях Перегінської селищної ради, розроблено
проектну документацію по рекультивації полігону у с.Бережниця Верховинського району, проведено часткову рекультивацію полігону у с.Пнів Надвірнянського району. Також Надвірнянською міською радою було виготовлено робочий проект по будівництву полігону ТПВ та сміттєсортувальної лінії в урочищі “Чобіток”, але даний проект не отримав громадської
підтримки. Тому на сьогоднішній день він не реалізується.

Недивлячись на значний обсяг проведених робіт, питання поводження з відходами все ж таки на території області потребує негайного та комплексного вирішення.

Для вирішення проблеми поводження з відходами необхідний комплексний та раціональний підхід і зусилля органів місцевого самоврядування та виконавчої влади всіх рівнів.

Для ефективного об’єднання зусиль необхідна чітка ціль. Такою кінцевою метою є ефективне, раціональне та екологічно безпечне поводження з відходами, охоплення всієї території області збором твердих побутових відходів, будівництво сміттєпереробних комплексів та створення необхідних інфраструктур та логістичної системи для їх забезпечення.

Для досягнення представлених завдань необхідний стратегічний план дій, який враховуватиме специфіку території області, зокрема її гірської частини, визначить першочергові та довгострокові завдання.

Сьогодні обласною державною адміністрацією спільно з обласною радою і м.Івано-Франківська за підтримки народного депутата України Матвієнка Анатолія Сергійовича ведеться активна робота з вирішення проблеми поводження з відходами на території області.

Єдине, що підтверджує нашу єдину позицію, – це укладений меморандум про партнерство та співпрацю у сфері поводження з твердими побутовими та промисловими відходами між Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, Івано-Франківською міською радою, Калуською, Коломийською, Надвірнянською міськими радами.

Також хочу зазначити, що Івано-Франківською міською радою спільно з облдержадміністрацією активно співпрацюють з фірмою “Ремболь” з приводу розробки регіональної програми поводження з твердими побутовими відходами та техніко-економічного будівництва сміттєпереробного заводу. Ведеться активна робота в цьому напрямку і співпраця з представниками Королівства Нідерланди, які займаються розробкою стратегії поводження з відходами на території області.

Для чого ця стратегія потрібна? Розроблена стратегія або техніко-економічне обгрунтування дасть відповідь на ключові запитання: перше, який спосіб переробки найефективніший в нашій області, де і якої потужності необхідно створити об’єкти з переробки твердих побутових відходів. Стратегія може запропонувати найоптимальнішу систему збору та транспортування сміття. І що головне – цей документ буде базуватись на найкращих європейських практиках. Одним з важливих питань, яке є, з яким стикаємось в цьому питанні, це виділення земельної ділянки під цей полігон твердих побутових… під будівництво сміттєпереробного заводу, і така можливість виділення цієї земельної ділянки є поруч з існуючим полігоном м.Івано-Франківська у с.Рибне Тисменицького району за рахунок земель лісового фонду.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Доповідь закінчена.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запитання є. Наголошую: це не обговорення, а запитання, тому що буде ще співдоповідь і будуть ще виступи спеціалістів та запрошених.

Будь ласка, запитання, наголошую: до 1 хвилини.

Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Андрію Дмитровичу, у мене декілька питань.

Перше питання. У нас звучить, називається “Про стан поводження з твердими побутовими відходами”, а в пункті 4 є: доручити тим фіскальним службам посилити контроль за діяльністю з відходами підприємств, установ, організацій.

Скажіть, будь ласка, біологічні відходи медичних установ, вони тут враховані, не враховані?

Скажіть, будь ласка, ті відходи, які потребують спеціальної обробки, – акумулятори, холодильники, автошини, за які треба нам платити, вони враховані, не враховані?

Ваше бачення. Написати “з побутовими та відходами життєдіяльності підприємств, установ, організацій”. І в пункті 4 передбачити державній адміністрації виділяти кошти на утилізацію тих відходів, які йдуть в життєдіяльність. Дякую. 58 секунд.

О.Сич. Дякую за лаконічність.

А.Пліхтяк. Медичні і біологічні відходи – це відходи, які потребують утилізації, і їх захороняти на полігонах твердих побутових відходів… На сьогоднішній день, наскільки я знаю, є організації, які заключають угоди із закладами охорони здоров’я для утилізації медичних відходів і так дальше. При розробці цієї стратегії обов’язково будуть враховані питання щодо утилізації медичних відходів. Крім цього, опрацьовується питання, поки що, на сьогоднішній день є проблема та, знову ж, з громадськістю по будівництву… встановленню крематорію, який уже в нас є в області, по утилізації відходів медичних.

О.Сич. Перший мікрофон.

С.Никорович – в/о № 1, селище Богородчани. Я уважно старався слухати вашу доповідь і нічого не почув про Богородчанський район, на жаль, хоча там також є проблема з полігоном в урочищі “Мочари”, що знаходиться в межах об’єднаної територіальної громади Старі Богородчани.

Коли його закрили, в Богородчанах просто літало сміття, про це писала дуже багато преса, і мешканцям Богородчан було дуже соромно за ту ситуацію, що так склалась, тому що ніхто їй не поміг, полігон закрили, сміття просто стояло величезними горами. Тому я прошу відповісти вас на питання, що робити Богородчанському району? Просто ви про нього взагалі не згадали. Дякую.

А.Пліхтяк. Хочу наголосити, що якраз для того й розробляється стратегія та план поводження з відходами на території області, для того, щоб охопити всю територію області з вивезенням та транспортуванням твердих побутових відходів.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Якимчук. Дякую. Пане Андрію! Питання по Калуському полігону, який є другим по величині в Івано-Франківській області, у 2016, у 2015 році робились якісь роботи, які зараз не завершені.

Що зараз робиться вами як управлінням, чи потрібна допомога нас як депутатів? Тому що його треба завершувати, щоб він не залишався в такому стані, там друга черга, і ніяк не можна…

Ви розумієте питання, так?

А.Пліхтяк. Ми готові розглянути питання щодо можливості виділення коштів, роботи, після того, як надійдуть відповідні запити, або можливий такий варіант, що від Калуської міської ради може бути підготовлено запит чи від адміністрації, підготовлено запит на виділення коштів з державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення цих робіт.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Левицький – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Андрію Дмитровичу, хотів би запитати вас, бо в проекті рішення ми читаємо “поводження з побутовими відходами”, ви казали про промислові відходи, про що Манолій Васильович казав про відходи, які виникають в медицині. Це буде комплексне, чи це буде лише про побутові відходи?

А.Пліхтяк. Це рішення буде про побутові відходи, всі інші відходи, які є в медицині і так далі, будуть передбачатись в стратегії поводження з відходами на території області.

О.Левицький. Тобто, ми, приймаючи рішення щодо побутових відходів, просимо ОДА…

А.Пліхтяк. …розробити стратегію…

О.Левицький. …з поводження і все. Тепер ще одне.

Я не знаю, чи у всіх, але у мене в матеріалах є звернення до Міністерства оборони.

А.Пліхтяк. Це додаткове звернення, те, що я говорив, що є можливість, це звернення треба прийняти для Міністерства…

О.Левицький. Зараз? То треба щось в проекті рішення передбачити з цього приводу.

О.Сич. Ми обговорюємо.

А.Пліхтяк. Це ми потім обговоримо.

О.Сич. Ми підійдемо до обговорення, бо зараз не обговорення, зараз запитання.

О.Левицький. У мене запитання: чому не передбачено в проекті рішення схвалення звернення, якщо ми пропонуємо його…

А.Пліхтяк. Дане звернення виникло буквально в процесі розгляду цього рішення на засіданні екологічної комісії і в рамках підписання меморандуму про співпрацю.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Тут був озвучений документ, який іменується Стратегія поводження з відходами в області. Який орієнтовний термін завершення підготовки цього документа? Адже його з нетерпінням чекає вся область для того, щоб вже впроваджувати конкретні заходи, а не просто констатувати факт.

А.Пліхтяк. Робота над цією стратегією вже проводиться. Більш конкретно по цій стратегії є представники Королівства Нідерландів, вони розкажуть більш конкретно про стратегію.

О.Федишина. Добре. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Андрію Дмитровичу, ми говоримо про побутові відходи і акцентуємо особливу увагу на тверді побутові відходи, і жодного слова ви не сказали про рідкі побутові відходи. Насправді, це величезна проблема, де індивідуальні господарства… фактично окремі особи просто зливають каналізаційні стоки у річки, засмічуючи їх. Тому дайте відповідь про рідкі побутові відходи. Яка ситуація сьогодні? І чи достатня кількість місць для утилізації? Дякую.

А.Пліхтяк. Справа в тому, що специфіка твердих побутових відходів в тому, що ми їх не переробимо, не утилізуємо і на полігоні не захоронимо. Це інше питання, яке ми не можемо дещо поєднати з твердими побутовими відходами.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Скажіть, будь ласка, ви сказали, що у нас є 16 діючих полігонів в області.

А.Пліхтяк. Постійно діючих.

О.Галабала. Постійно діючих. Питання: скільки з них є паспортизовано, тобто, скільки з них є повністю легалізовано? По скількох з них строк експлуатації закінчується у найближчі три роки? Тобто, через три роки скільки у нас залишиться легальних полігонів? І скільки у нас є нелегальних полігонів або неузаконених? Таку статистику, якщо можна. Дякую.

А.Пліхтяк. Значить, всього згідно з реєстром місця видалення відходів, який на сьогодні ведеться управлінням екології, на території Івано-Франківської області всього обліковується 46 місць видалення відходів. З цих 16 полігонів твердих побутових відходів на сьогоднішній день паспортизовано 7, по-моєму, я точно не скажу, а щодо терміну їх експлуатації, я говорив у своїй доповіді, що фактично всі полігони використали свої можливості на 70-80 відс.

О.Сич. Другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, пане Андрію. Все-таки по паспортизованих полігонах, ці полігони платять екологічний податок, земельний податок відповідно і ведеться відповідна господарська… господарка відповідно до тих норм, які потрібно, так?

А.Пліхтяк. Так.

В.Попович. 7 полігонів, так? Ну, перелічіть, які, можливо, я щось не орієнтуюсь, якщо чесно. Дякую.

А.Пліхтяк. Фактично на сьогоднішній день навіть такі полігони, які, так скажемо…

Голос із залу. (Без мікрофона).

А.Пліхтяк. Ні, не стихійні, відповідають законодавству, це є Івано-Франківськ, Калуш… Я кажу: паспортизовані 7, але на тому чи іншому полігоні є дещо недороблено.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякуємо доповідачеві.

У мене по порядку ведення заплановано, щоб була співдоповідь Андрія Васильовича Левковича, але він, бачу, напевно, десь вийшов. Тим не менше, у нас одне з важливих питань концентрації відходів – це івано-Франківський полігон у с.Рибне. Тому у нас заплановано до обговорення питання нашого колеги-депутата і заступника міського голови Вітенка Миколи Івановича. Нехай готується. А зараз… Андрію Васильовичу, ви готові, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, ну, ми вже…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А, пізніше, так? Тоді просить Андрій Васильович Левкович дещо пізніше взяти участь в обговоренні на рівні з іншими. Я запрошую до слова Вітенка Миколу Івановича – першого заступника Івано-Франківського міського голови, депутата обласної ради.

М.Вітенко. Якщо можна, з місця.

О.Сич. Будь ласка, можна.

М.Вітенко. Насправді, поводження з твердими побутовими відходами – це питання, про яке ми говоримо 26 років. На жаль, дійсно, практичних кроків дуже мало зроблено, і приємно в тому, що саме за останні півтора роки на прикладі полігону у Рибному ми досить таки суттєво просунулись, тобто, ми будемо мати до кінця літа повноцінний стаціонарний фільтратопровід, дозавершуються роботи, маємо зараз біогазову установку, яка встановлена за кошти приватного інвестора, який вклав 45 млн.грн. Вона вже зараз фактично функціонує. Але всі ці заходи в купі з сміттєпереробною лінією, який зараз оголошений тендер, і  приємно, що тут область й місто спільно виділив по 6 млн.грн., вона буде встановлена і буде функціонувати до серпня місяця. На жаль, ці всі заходи, як я вже говорив раніше, вони не дають, скажемо так, повноцінної концепції поводження з ТПВ. Нам потрібен повноцінний завод, який зможе проводити роботи по обробці сміття. Звичайно, що місто Івано-Франківськ у співпраці з областю і тому подібне провели масу переговорів, але, на жаль, перемовини з потенційними інвесторами не закінчились необхідним результатом, оскільки це були, як правило, або потенційні виробники обладнання, або посередники, або, вибачаюсь за слово, шахраї.

Відповідно ми зараз у співпраці з областю, приємно, що вчора був підписаний Меморандум, рухаємось, скажемо так, єдиним фронтом. Вчора був підписаний Меморандум між містами, як уже говорили, Калуш, Надвірна, Коломия, Івано-Франківськ і область. Відповідно у рамках цього Меморандуму будемо зараз розробляти спільну концепцію поводження з ТПВ, в рамках цієї концепції одним з кроків це буде відведення додаткової земельної ділянки орієнтовною площею 10 га біля Рибного. І зрештою звернення, яке є у додатку проекту рішення, є необхідним, скажемо, політичним виявом сесії обласної ради, щоби підкріпити нашу позицію,
єдність, для того, щоб ми змогли цю земельну ділянку відвести від лісового фонду, і орієнтовно я думаю, що ми можемо це зробити, всі необхідні процедури до листопада місяця. Маючи необхідну земельну ділянку, ми зможемо вже оголосити повноцінний прозорий конкурс на залучення інвестора, який зможе побудувати завод по переробці ТПВ біля Рибного, і відповідно заробляти кошти.

Тобто, ми будемо рухатись не від того, що інвестор є і під нього прописані вимоги, але того, що співпраця з нідерландцями, співпраця з…найбільшими містами області, єдина позиція, ми оголосимо відкритий конкурс, і на підставі його результатів ми спробуємо залучити інвесторів. Я думаю, що у нас є дуже чудові перспективи. Дякую.

О.Сич. Дякую, Миколо Івановичу. Я хотів звернути увагу. Я зрозумів, що питання виділення земельної ділянки за рахунок земель військового господарства виникло вже в процесі конкретних консультацій, але ваш колега – заступник міського голови Олександр Левицький правильно зауважив, що цього немає в проекті рішення, тому вже треба думати над тим, що ми поки що обговоримо, під час подання пропозицій, занотувати це в проекті рішення.

М.Вітенко. З вашого дозволу, дивіться: там є ціла послідовність, ряд процедур. Насправді, відведення цієї земельної ділянки – це як мінімум два…

О.Сич. Я мову веду про те, що в нашому проекті рішення немає, щоб схвалити звернення до Міністерства оборони України.

М.Вітенко. Звичайно, що тоді потрібен окремий пункт…

О.Сич. Окремий пункт до нашого проекту рішення, так.

Я запрошую до слова, як я анонсував на початку нашої сесії, пана Ріка Клайнйанса – експерта з управління відходами Міністерства інфраструктури та навколишнього середовища Королівства Нідерланди. Прошу.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Доброго дня, пані та панове! Так краще чути?

Голоси із залу. Так.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Yes.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Дякую, містер Сич, Гончарук, Басараб за…

Рік Клайнйанс. (Англійською).

(Сміх у залі).

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Дякую вам за можливість, надану вами можливість допомогти в питаннях вирішення проблем, пов’язаних з поводженням з відходами.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Гадаю, що 6 тижнів тому ми вже зустрічались з вами в Івано-Франківську.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І під час моєї презентації тоді я вже повідомляв про ту співпрацю, яка була анонсована між нашими урядами України та Нідерландів.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Я не буду забирати ваш час, знову повторюючи основні положення цієї співпраці.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І я хотів би зараз зосередитись або більше сказати про те, що стосується співпраці безпосередньо між Нідерландами та областю Івано-Франківською.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Цього тижня на території області працює команда представників Міністерства іноземних справ і Міністерства екології Нідерландів.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. За цей період ми відвідали і відвідуємо приблизно 15-16 полігонів на території області.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Гадаю, що ми отримали правильну уяву про реальні події або реальний стан на самих полігонах.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Вчора ми мали можливість доповісти про те, що ми з’ясували перед вашим керівництвом.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І сьогодні я радий представити і ознайомити вас з нашими напрацюваннями.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Що ми збираємось робити?

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Після консультацій з вашим керівництвом ми з’ясували, що нам краще зробити: новий підхід застосувати у створенні стратегії поводження з відходами – “згори донизу”, так званий.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Що означає…

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Це означає, що ми підготуємо в тісній співпраці з усіма вами план поводження з відходами для області.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І, звичайно, все це ми зробимо у суворій відповідності до вимог Євросоюзу.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І для того, щоб цей документ не став просто черговим документом, який покладуть десь в бібліотеці або на полицю, ми вирішили також застосовувати так званий підхід “знизу догори”.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І це було причиною того, що ми відвідали ваші громади і полігони цього тижня.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Перш за все, я хотів би вам повідомити приємну новину.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Принаймні, ми вважаємо, що це приємна новина.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Коли я був представником уряду Нідерландів, Міністерства екології Нідерландів, я відвідав дуже багато країн.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Я хотів би наголосити на тому, відзначити це, як неймовірно вражаючу характеристику вашого регіону, що тут неймовірно чисто: вулиці, міста, селища, де б ми не були, ми скрізь відзначали чистоту і порядок, що вражає, на відміну від дуже багатьох країн у світі.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Це мене вразило.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Але погана новина.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І…

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І я хотів би все-таки сказати погану новину: це те, що після відвідин ваших полігонів ситуація там дещо викликає стурбованість.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Очевидно, що деякі з них мають бути закритими відповідно до стандартних вимог Європейського союзу.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Але є й добра новина.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Але більшість ваших полігонів все ж таки можна рекультивувати.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. З достатнім капіталовкладенням в ці полігони їх можна було б привести до ладу за період від 10 до 15 років.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Але для того, щоб їх використовувати як полігони, звичайно, що треба провести багато робіт.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. А тепер повертаючись до нашого завдання…

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Разом з вами ми будемо складати, писати стратегію поводження з побутовими відходами.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Вона буде складатись з декількох частин.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. В першій частині ми дуже коротко представимо стан речей в області.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І ще раз зазначимо… там буде визначною характеристикою те, що настільки чиста область.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Другою частиною буде опис того реального стану, який існує з поводженням з побутовими відходами.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Третя частина буде складатися з тих основних задач і цілей, які нам  потрібно буде досягти в питанні вирішення проблем побутових відходів.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І четверта частина, основна, – це план реальних дій: коли, як, хто і за яким фінансуванням будуть виконуватись певні задачі.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І, звичайно, що основна наша мета і власне методика, до якої ми прагнемо, – це нульові відходи.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Це дуже амбіційний план.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Але в той же час воно здійсненне, якщо ми будемо думати про це в комплексі і розглядати це  питання як циркулярної економіки або економіки завершеного циклу. Ми будемо розглядати питання переробки відходів.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І що як ми це розуміємо, це є нагальною потребою, цей план буде реалізований і написаний якнайскоріше.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І, звичайно, у тісній співпраці з вами…

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І ми готові, ми тут для того, щоб допомогти.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І ми сподіваємось на те, що ми зможемо створити потужну команду, яка вирішить ці питання.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Я особисто був залучений у дуже багато проектів по створенню подібних планів.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. За вимогами тих сторін, які просили створити такі плани, все це виглядало досить непривабливим, так би мовити, брудним.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І та стратегія, національна стратегія, яка зараз створюється в Україні,  вона теж дещо з таким негативним підтекстом.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Наша пропозиція – це створити стратегію у такий спосіб, щоб вона виглядала привабливою, позитивно націленою, і тим самим зробила це привабливим для іноземних інвесторів.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Якщо нам це вдасться, то тоді Івано-Франківська область може слугувати взірцем для багатьох… для інших областей в Україні, як треба розробляти такі стратегії.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Все починається з малого, і я думаю, що нам варто залучати і починати все з шкільного рівня, і саме наші діти вчать нас тому, як правильно сьогодні ставитись до проблем сміття, як змінювати нашу свідомість в цьому напрямку.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Дякую за вашу увагу. Це те, що я хотів… про що я хотів з вами поділитись.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І сподіваюся, що ми повернемось дуже скоро – за декілька тижнів знову.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. І ми з радістю привеземо з собою перший варіант того плану, який ми створюємо, над яким ми працюємо.

Рік Клайнйанс. (Англійською).

А.Шугай. Дякуємо. Дякуємо всім.

О.Сич. Дякую, пане Ріку Клайнйанс, пані Алло, вам дякую. Ну, і ми висловимо вдячність все-таки Сергію Михайловичу як координатору зусиль по залученню допомоги Королівства Нідерландів. Дякую вам, за дуже цікаву інформацію, за вашу роботу і ваші зусилля.

(Оплески в залі).

Рік Клайнйанс. (Англійською).

О.Сич. Шановні колеги-депутати! Чи має бажання хтось взяти участь в обговоренні?

Є. Будь ласка, підходьте до мікрофонів.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Якщо піднімати питання поводження з твердими побутовими відходами, його необхідно розділити напевно на три аспекти. Перший аспект – це законодавча база.

Сьогодні, на жаль, в Україні діє законодавча база, яка не є практикуючою в Європі, тому що великі корпорації,  які тарують упаковку, які випускають продукти, які мають тару, в їхній ціні не закладена утилізація на цю упаковку. І відповідно ця упаковка просто викидається, і на законодавчому рівні це не прийнято. Ці підприємства мали би платити за те, що вони продукують тверді побутові відходи, тобто, продукують упаковку.

Вони би мали платити за захоронення цієї упаковки. Цього немає на законодавчому рівні. Тому ми працюємо в тих реаліях, які є.

Є дуже… наступний напрямок – це зміна свідомості, про що порушували наші нідерландські друзі, які приїхали нам допомагати. Це свідомість.

Є дуже добрий приклад  в Галицькому районі, де священик зробив ці баки з роздільним збором сміття, і він на сповіді, коли сповідає людей, питає, чи людина дійсно викидає сміття і сортує правильно.

Тому це також… можливо, я тут перебільшив, можливо, такого немає, але це дійсно дуже добра є норма, тому що ми маємо спитати людей: а де ви діваєте своє сміття, в кожному населеному пункті. На жаль, цього немає. Ми не знаємо, на чому ми стоїмо. Тому що ми не знаємо кількості тонажу, який є в області, сміття. Єдиний івано-франківський полігон, який має вагу, яка тарує сміття. А це, задумайтесь, в день, в добу завозиться на полігон 260 тонн сміття в середньому. До Великодня це було 300 тонн сміття в добу. Тобто, це дуже багато сміття. Це тільки те, що потрапляє до нас на полігон. А що інші, куди викидають…? Тобто, треба спитати у населених пунктах у сільських голів, чи вони мають договір на утилізацію сміття, чи вони його утилізують, чи вивозять. Тобто, тут потрібно навести лад нам самим і відповідно, щоб знати, від чого ми відштовхуємось.

Наступне – це “морфологія” сміття. Ми дотепер не знаємо, наскільки наше сміття… скільки має макулатури, скла, паперу та інших речей, що може бути вторинною сировиною. Це також невивчене питання, і тільки завдяки розумінню голови обласної ради Олександра Сича ми сьогодні маємо 6 млн.грн. з обласного бюджету, 6 млн.грн. – з міського бюджету, і ми оголосили тендер на те, що буде сортувальна лінія на івано-Франківському сміттєполігоні.

Відповідно ми зможемо знати “морфологію” сміття, що ми продукуємо і в яких відсотках. Це також дуже є важливо. Тому тема сміття і тема нашої культури з поводження з твердими побутовими відходами є дуже важливою, і я закликаю… сьогодні ми в прямому ефірі до кожного зокрема. Дійсно, нам потрібно міняти тут, в голові, поводження своє з твердими побутовими відходами, не викидати за своє обійстя, за свою браму, за свій паркан, але відвозити туди, де воно має бути утилізовано, і відповідно органи, які мають це контролювати, мають дійсно це контролювати. Це питання того, яку країну, яку область в нашому випадку ми залишимо після себе. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Я дякую, коли в мою адресу звучать не тільки звинувачення, але й похвали. Але все-таки це кошти обласного бюджету, приймала рішення вся обласна рада. Дякую.

Будь ласка, перший мікрофон.

А.Левкович – голова постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування. Шановні депутати! Так, надзвичайно важка тема – побутові відходи, сміття. Хочу сказати, що ми, напевно, будемо першою областю, яка буде мати стратегію поводження з відходами, і дякуючи знову ж таки нашим колегам з Голландії, які нам допомогли її розробити безкоштовно, підкреслюю, за рахунок грантів Голландії, які надійшли їм, і знову ж таки
безкоштовно. Ми – перша область, яка буде мати фактично документи поводження з відходами повністю. Це перше.

Наступне питання. Сьогодні зранку, коли засідала екологічна комісія, ми також розглянули питання по зверненню до Міністерства оборони, значить, у зв’язку з тим, що у нас в Рибному є великий полігон, а вже для будівництва самого заводу немає місця, де будувати. Ну, на жаль, такі реалії. І ми, власне, звертаємось, хочемо звернутися сесією до Міністерства оборони для того, щоб вони виділили нам зі своїх запасів земельну ділянку для побудови заводу.

І, власне, якщо можна, пане Андрію, якщо можна зачитати звернення…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

А.Левкович. Воно у кожного є, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

А.Левкович. У кожного є. І, шановні депутати, просимо підтримати це звернення, тому що це вкрай необхідна та ділянка для будівництва заводу. Дякую.

О.Сич. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

О.Дзеса – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Товариство, надзвичайно, ми обговорювали це питання дуже гарно і дуже активно на засіданні президії, надзвичайно важлива тема, це тема нашої культури, це тема нашого виживання.

Ми коли обговорювали в тому числі і проект рішення, ми тут не бачимо, але ми звертали увагу, я пропоную… не хочу дальше обговорювати, бо відомо усім, вже тема обговорена. Я хочу все-таки до проекту рішення, щоб ми повернулись. Ми пропонували, але я не бачу тут цього. Я пропоную все-таки по висвітленню екологічних питань, починаючи з шкільної парти, зі школи, щоби в школах вивчати дане питання – поводження з побутовими відходами: твердими, не твердими побутовими відходами, і починати це вивчення у школах. Це перше.

Друге, ми просили і було дано доручення, щоби на рівні преси, наприклад, телебачення, я вже сказав, є дуже гарна рубрика по телебаченню “Галичина” нашому, там, де із зав’язаними очима на нюх визначають там продукти певні. Я думаю, що нам на постійній основі рубрику ввести цю на обласному телебаченні “Галичина” і постійно показувати кращих, гірших, хто є в цьому  питанні, одним словом, такою постійною рубрикою.

Така ж сама ситуація повинна, я вважаю, бути по газеті “Галичина”.

Дальше, наступне питання. Дату, поставити дату обласній державній адміністрації розробити обласну стратегію поводження з відходами, значить, протягом, я не знаю, місяця чи півтори місяця, розробити ту стратегію, чи півроку, але розробити, прив’язати її до конкретної дати. Тобто, конкретизувати даний проект рішення для того, щоб він був реальний у виконанні. Дякую.

О.Сич. Дякую, Остапе Васильовичу. Дійсно, ми коли формували проект порядку денного на президії, ми це питання обговорювали. Ми не могли вносити у вже існуючий проект рішення зміни, бо президія не вносить змін. Він уже був опублікований. Ми зараз їх внесемо. Ми зараз закінчимо обговорення, і ті питання, про які сказали, можливо, ще якісь виникнуть, я буду ставити на голосування, і ми будемо удосконалювати наш проект рішення.

Будь ласка, перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановні голови, шановні колеги-депутати!  Шановні присутні!

Питання, яке ми слухаємо, – надзвичайно актуальне. Проблема відходів, будівництва сміттєпереробних заводів, сортувальних центрів чи станцій є дуже насущною.

Я на президії піднімав питання, і тут є стратегія розвитку поводження з побутовими відходами. Будь ласка, розглянути можливість створення тимчасових збірних пунктів для збору сміття і потім централізованого його вивозу.

Пояснюю, в чому йде питання. Сьогодні в населених пунктах раз чи два рази в місяць їде машина і збирає мішки зі сміттям. Але дві третини, напевно, сміття все одно залишаються на берегах річок, в лісах, по канавах. А для того, щоб те, про що ми говоримо, навчання, для того, що ми говоримо, що скільки би ми не вчили, а не буде, куди дівати сміття, толку з того ніякого не буде.

Я дуже підтримую ті ідеї, які говорив мій молодий колега Василь Попович. Дійсно,
виробники пластику, вони… якби та пляшка коштувала хоча би 50 коп., у нас би не було проблеми ні зі спалюванням пластику, ні з тим, що кругом він є.

Він має мати ціну, і можливо, чи з екологічного фонду якусь дотацію давати, інше, але дане питання треба розглянути.

І я вношу пропозицію, те, що я давав запитання, я вношу пропозицію до проекту рішення. Пункт третій, абзац перший доповнити словами “та утилізації відходів життєдіяльності підприємств, установ та організацій бюджетної сфери”.

Шановні колеги! Я вам пояснюю, в чому питання. Тверді побутові відходи – це один розділ є, але ті питання, які у нас… Люба людина може викинути той акумулятор, автошину, ніхто її не спитає. Ми маємо, де здати і за те заплатити, чи той же холодильник. Тому при розподілі коштів екологічного фонду передбачити на бюджетну сферу, там, де йде використання, щоб певна кількість коштів виділялась.

І наступне питання. Роман Володимирович мене запитав, де ми діваємо біологічні відходи. В життєдіяльності лікувальних закладів, ви розумієте, є процес, де дійсно є відходи.
Сьогодні обласна лікарня складує, відправляємо у Львівську область чи дальше. Чому? Так, питання крематорію, питання заводу, який би мав переробляти відходи, воно є насущним. І владі треба знайти той момент, вговорити людей, доказати людям про те, що даний завод потрібен, щоб не було такої ситуації, як зараз на Волині показують, іншої ситуації, бо нічого з нічого не буває. Якщо воно є, його треба десь утилізувати. Малі заклади охорони здоров’я, вони можуть використати полігони, які є в селах. Великі не можуть цього зробити.

Тобто, я маю на увазі…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую.

М.Піцуряк. Я прошу вибачення, я в 3 хвилини вклався. Так що про регламент пізніше говорити. Дякую. Прошу пропозицію врахувати.

Я говорив 3 хвилини 3 секунди, пане голово. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

С.Никорович – в/о № 1, селище Богородчани. Пане Олеже Романовичу, хочу звернути вашу увагу, тому що я не задоволений тою відповіддю, яку я почув. Не може весь Богородчанський район чекати на стратегію, а за цей час Богородчанський район буде засипати сміттям. Тобто, коли полігон закривають, прошу взяти це просто на власний контроль, коли полігон закривають, нехай пропонують альтернативу. Тому що добре, що була зима і собаки розтягнули ті памперси, інші відходи по всьому місту. А якщо би це було літо? Що би було влітку? Ви уявляєте, коли це гори сміття у маленькому містечку.

Тобто, візьміть це, будь ласка, на власний контроль. І коли такі речі відбуваються, щоб була альтернатива, а не чекати на стратегію рік, а за цей рік, Бог знає, що буде з містечком Богородчани. Дякую вам.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Ми завершуємо обговорення, я ставлю на голосування проект рішення за основу, потім будемо голосувати пропозиції, які прозвучали.

Хто за те, щоб прийняти проект рішення за основу? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Прозвучало декілька пропозицій, які звучали і на президії, і сьогодні їх озвучили і Остап Васильович, і Манолій Васильович. Давайте ми попробуємо їх сформулювати.

Ну, перше, там, де у нас є пункт доручення обласній державній адміністрації, я не думаю, що ми будемо вичленювати спеціально департамент освіти і науки, бо це підрозділ адміністрації, тут нам треба буде вставити, а потім ми його відредагуємо, власне про підготовку навчальних програм та посібників з поводження з твердими побутовими відходами за рахунок… як він там називається? …регіональний чи який там компонент освіти.

Ми потім відредагуємо, але суть зрозуміла, так? Отже, є компонент освіти загально­державний, є факультативний, наш регіональний, і за рахунок нього це можемо впровадити. І це треба зробити.

Ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Наступне питання. Шановні колеги! Звучало питання посилити пропагандистсько-просвітницьку роботу. Ми його можемо ставити, але зрештою ми вже доручили і навіть є екологічний запит, і вже спільним розпорядженням двох голів ми його підписали. Попросило нас і обласне телебачення “Галичина”, і газета “Галичина”, щоб десь там невеличку дещицю коштів спеціально, щоб створити рубрики, програми, щоб посилити таку, скажемо, антисміттєву пропаганду. Я не знаю, чи треба обов’язково тут акцентувати. Я не думаю, що це потрібно. От, ми й так це тримаємо на контролі, бо це наші установи, наші комунальні підприємства, і постійно беруть участь в оперативних нарадах голови, і це навіть у протокольних дорученнях є, щоб це робити. Ми будемо це робити.

Але от питання знову ж таки запровадження заходів щодо роздільного сортування сміття в закладах та установах спільної власності громад області, мова йде в наших лікарнях, школах-інтернатах і тому подібне, санаторіях. Я думаю, що так само там, де у нас є пункт обласній державній адміністрації, ми потім так само відредагуємо, але суть така, щоб розробити систему заходів щодо роздільного сортування твердих побутових відходів в обласних комунальних закладах.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 68 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Будь ласка, другий мікрофон.

В.Попович. Ще одну пропозицію, якщо можна. Нам потрібно також про те, що говорив Манолій Васильович, – це якийсь завод, який би утилізував медичні відходи, батарейки якісь шкідливі, всі ті лампи, монітори комп’ютерні. Тобто, зараз такого підприємства, яке утилізує такі шкідливі відходи, на території області немає. І це дуже нагальна проблема, тому що контролюючі органи відповідних підприємств вимагають договір про утилізацію таких шкідливих відходів.

О.Сич. Ану, дивіться, колеги. Перше, що стосується переробки відходів тваринного походження, чи як їх назвати, тобто, мова йде про той завод, який був на Коломийщині, ми наше звернення приймали. Тобто, ми це питання порушували. А що стосується власне всіх інших категорій, раз ми доручаємо обласній державній адміністрації розробити стратегію, то вже Андрій Дмитрович Пліхтяк анонсував, що в стратегії буде розроблятись технологія поводження з відходами всіляких типів, зокрема і про це.

Отже, ми сподіваємось, що у цій стратегії будуть закладені ці моменти. Бо зараз ми з голосу нічого не придумаємо, але для себе розуміємо, що в стратегії це має бути розроблено. Домовились, так?

Більше немає пропозицій? Є. Будь ласка. Манолій Васильович. Ще Манолій Васильович має пропозицію.

М.Піцуряк. Шановні колеги! Я її озвучу, ще раз наголошую: пункт 3 абзац 1 “При розподілі коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачити заходи, спрямовані на запровадження роздільного збору та транспортування відходів, покращення стану полігонів твердих побутових відходів…”, добавити “та утилізації відходів життє­діяльності підприємств, установ та організацій бюджетної сфери”.

Ще раз пояснюю чому.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Манолію Васильовичу, я прошу вибачення. Манолію Васильовичу, я прошу вибачення. Я ж тільки що поставив на голосування окремим пунктом: розробити систему заходів для бюджетних установ.

М.Піцуряк. Але при розподілі коштів, щоб врахувати.

О.Сич. Ні, ну само собою. А система заходів яка без коштів? Та ніхто то не буде робити на волонтерських засадах.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тобто, ми це обговорювали, і ми це будемо робити. Дійсно, де-де, а в наших закладах ми будемо виділяти кошти, розраховувати, будемо купувати контейнери і будемо вчити в наших закладах: в лікарні, в школі і тому подібне, – як це робити. Абсолютно правильно.

В.Гладій. Шановні колеги! Ми говорили на засіданні президії, щойно також лунала пропозиція конкретизувати дату розроблення обласної стратегії поводження з відходами.
Порадившись з головою обласної адміністрації, я думаю, що до 1 січня 2018 року – це було б реально, до кінця поточного року. Дякую.

О.Сич. Так, так. Ставлю на голосування цю пропозицію. Вона звучала, а я її випустив. Ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Більше немає пропозицій, я ставлю на голосування
проект рішення в цілому з врахуванням уже проголосованих пропозицій. Прошу підтримати. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити персональні бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Друзі, я прошу вибачення, я прошу вибачення. Ми пропустили ще один пункт: звернення до Міністерства оборони. Тому, даруйте, я ставлю на голосування про повернення до розгляду питання. Хто за те, щоб повернутись до розгляду питання? Прошу проголосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Колеги, ще одна зміна. У проекті рішення “звернутись до Міністерства оборони України”, і дальше – по тексту… “щодо виділення земельної ділянки з фонду військового лісгоспу”, а проект звернення додається.

Хто за цю зміну? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. А тепер, колеги, даруйте, але ще раз в цілому з врахуванням останньої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 69 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу здати бюлетені.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Шановні колеги! Ми ці питання, в принципі, розглядали на комісіях, зокрема на бюджетній комісії, майже всі депутати ознайомлені. Може відразу перейдемо до запитань?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. До запитань. Отже, колеги, перший мікрофон, запитання до доповідача.

І.Данів. Пропозиція, пане голово.

О.Сич. Пропозиція, так?

І.Данів. Так.

О.Сич. Одну хвильку, шановні колеги, не буде запитань до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Давайте запитання, я тоді оголошу, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні, а тоді вже пропозиції, добре?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Добре. Будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. У мене, в принципі, пане голово, запитання-пропозиція, якщо можна. Я в межах 50 секунд скажу.

Ірино Богданівно, ми сьогодні проводимо виїзну сесію у м.Калуші, і ви знаєте, поряд з екологічними проблемами є проблема утримання центральної районної лікарні. Калуська лікарня центральна є прототипом третинного рівня, і тут дуже багато діагностичного обладнання.

На сьогодні вийшов з ладу комп’ютерний томограф. Потреба у ремонті – біля 2,8 млн.грн.

Чи могли би ми розглянути на майбутнє співфінансування для ремонту даного комп’ю­терного томографа, оскільки обслуговує місто, яке живе в екологічній катастрофі, обслуговує район, і багато з навколишніх районів, це і Долинський, Рожнятівський потребують послугу комп’ютерного обстеження у цій лікарні?

Я розумію, що не в цьому рішенні, але розглянути питання, може протокольне доручення дати, розглянути питання щодо співфінансування та проведення ремонту комп’ютерного томографа Калуської центральної лікарні. Дякую.

О.Сич. Колеги, давайте зафіксуємо протокольно: вивчити питання департаменту фінансів обласної державної адміністрації спільно з департаментом охорони здоров’я на предмет вирішення того питання, яке порушив Манолій Васильович. Дякую.

Перший мікрофон. Будь ласка.

І.Данів – в/о № 18, Калущина, депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Перш за все, шановна президіє, шановні колеги-депутати, запрошені, перш за все, хотів би від себе особисто і від виборців висловити, пане голово, вам подяку за те, що ви підняли проблематику Калущини в черговий раз, і, мабуть, ця вже проблематика зараз надійде на найвищі щаблі нашої держави. Дякую вам.

А зараз дві пропозиції. Буквально перед сесією до мене звернулася жителька с.Боднарів пані Штогрин, мати бійця АТО, який на війні втратив дві ноги. Вона має звернення до двох голів і просить виділити фінансування… виділити кошти на лікування сина, тобто, на протезування. Оце я зараз вам передам.

О.Сич. Передайте, будь ласка, бо ці питання зараз не до бюджету…

І.Данів. Я прошу протокольно доручити…

О.Сич. Так, протокольно, у нас є…

І.Данів. …відпрацювати…

О.Сич. У нас є відповідні кошти програми по соціальному захисту, у нас є резервні кошти, розглянемо у встановленому порядку.

І.Данів. Довідково хочу довести до відома депутатів, що напередодні сесія Калуської районної ради виділила 30 тис.грн. з районного бюджету.

Друга пропозиція. Ну, хотів би що сказати? На теренах Калущини, у с.Старий Угринів, знаходиться Меморіальний комплекс Степана Бандери. Є прохання моє особисте, виборців: у зв’язку з тим, що на даний час гідроізоляція не працює, підгрунтові води попадають у підвальні приміщення, також потребує ремонту фасад, я прошу так само протокольним дорученням доручити вишукати можливість щодо фінансування на поточний ремонт Меморіального комплексу Степана Бандери у сумі 500 тис.грн.

О.Сич. Дякую. Назарію Івановичу, зафіксуйте, будь ласка, потім нехай ваше управління вивчить, який там стан справ, розрахунки подасть, і будемо працювати. Добре?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую. Перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене запитання до додатка номер 2 до проекту рішення. Ним пропонується зокрема виділити 1 млн.грн. із вільних залишків коштів спеціального фонду обласного бюджету на наступний напрямок: поповнення статутного фонду обігових коштів обласного комунального підприємства “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації”. У зв’язку з цим у мене питання. Чим обумовлена така потреба: саме виділення досить істотної суми – 1 млн.грн., в той час, коли на такі важливі об’єкти, як до прикладу, Чорнопотоківська школа, виділяються значно менші кошти, в тому числі з вільних залишків? Дякую.

О.Сич. Ольго Миколаївно, даруйте, я просто змушений нагадати. Шановні колеги! Нагадую: десь приблизно рік назад, це, здається, був червень місяць, ми прийняли рішення поповнити статутний фонд обласного комунального підприємства ОБТІ на 2 млн.грн., і ми тоді дискутували, для чого. Вони ставлять питання про капітальний ремонт, це наше приміщення, в якому знаходиться і ОБТІ, і десятки організацій, які його орендують, в тому числі й деякі обласні структури, на вікна, дах і тому подібне. Ми наразі… І ми зобов’язані це рішення виконати протягом року, ми наразі його на половину виконуємо: тільки 1 млн.грн. даємо.

Якщо потрібно, можете щось добавити.

Шановні колеги! Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ірино Богданівно, дякую. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чекайте, пропозицій не було, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Я прошу вибачення, за основу, за основу. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 67 – за, проти, утримались – немає.

А, перепрошую, 65 – за, 2 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято. Будь ласка, пропозиції, Миколо Васильовичу.

М.Палійчук. Прошу врахувати протокол засідання сьогоднішньої комісії, де ми на засіданні розглянули питання до розподілу коштів по дорогах і кошти розподілу – погодження… лист двох голів, погодження розподілу вільних залишків, інші питання, які були на бюджетній комісії. Вони є всі в Ірини Богданівни.

О.Сич. Дякую. Ну, по дорогах – це в нас суто тільки комісії погоджують, воно не потребує імплементації в рішення, а от останнє спільне розпорядження, яке сьогодні було погоджено комісією, так само включити його до проекту рішення.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Палійчук. 900… То воно одно…

О.Сич. Давайте по черзі.

Це все в одному протоколі. Тобто, шановні колеги, сьогодні зранку відбулося засідання комісії, вона деякі там оперативні рішення погодила, зокрема і про включення до бюджету 900 млн.грн. з перевиконання митних платежів. Це такий експеримент був, спочатку в тому році в декількох областях, тепер його поширили на всю Україну, і понадпланові надходження по Івано-Франківській області спрямовуються на дороги державного значення. А ми повинні прийняти це в бюджет.

Тобто, я ставлю на голосування: доповнення проекту рішення тими рішеннями, які сьогодні прийняла…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Одну хвильку!

О.Галабала. Можна застереження по цьому?

О.Сич. Ну, будь ласка, зараз.

О.Галабала. Шановні колеги! У нас… якщо я розумію, що це є розподіл вільних залишків в сумі близько 5 млн.грн., то у нас, яке сьогодні зранку приймалось на бюджетній комісії, у нас, в депутатів, немає списку цього розподілу на руках. Нам ця інформація не надавалась. Це рішення було прийнято всупереч Регламенту. І як може бути так, що членам бюджетної комісії є це питання в порядку денному, його навіть проект не надсилають, наші члени бюджетної комісії не мали надісланого і не отримали цей проект. Вони сьогодні прийшли зранку, їм це видали на руки, а зараз ви пропонуєте нам погодити розподіл майже 5 млн.грн., і депутати нічого не знають, не бачать. Ну, вибачте. Ну, це взагалі нічому не відповідає: ні Регламенту, ні Закону “Про доступу до публічної інформації”. Як це так: зранку зібрались, 5 млн.грн. розділили між собою члени комісії, а ми як депутати маємо руку підняти, чи як?! І ви це включаєте зараз без роздаткових матеріалів в голосування?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Миколо Васильовичу, будь ласка, поясніть. Ви – голова комісії, наскільки там все було… Я зрозумів, що член комісії проти був, чи як? Я не розумію.

М.Палійчук. Член комісії голосувала “за”, і власне сесія наступна буде 30 числа, і ми спеціально зібрались сьогодні о 8.15 год., щоби ті кошти, які виділимо, не стояли просто в бюджеті, а йшли реально і щось за них робили, в тому числі тут на капітальні здаточні об’єкти є багато грошей і погашення заборгованості. Цей лист, в принципі, готує обласна адміністрація, і до комісії звернулися: проведіть, будь ласка, щоби ми не чекали ще лишні 2 місяці, а гроші використовувались.

О.Сич. Миколо Васильовичу, я прошу вибачення. Ми…

М.Палійчук. Ваш, от є член комісії Галина Зеновіївна, вона голосувала…

О.Галабала. Я не говорю, як голосували члени комісії, мої депутати не мають цього рішення.

М.Палійчук. Вона… я як керівник своїм депутатам показав, і ми маємо. Вона також може показати на фракції щодо розподілу.

О.Сич. Шановні колеги! Не перебивайте один одного. Я кожному даю слово, не робіть, будь ласка, балаган в залі. Отже, Миколо Васильовичу, у мене запитання. Чи ми порушили бюджетне законодавство? Згідно з бюджетним законодавством вільні залишки спільним розпорядженням розподіляють голова обласної державної адміністрації і голова обласної ради. Після цього воно йде на засідання комісії, після цього воно йде на сесію. Ми щось неправильно зробили?

М.Палійчук. З подальшим затвердженням на сесії. Абсолютно нічого неправильно не зробили.

О.Сич. Комісія нічого не розподіляла, комісія затвердила спільне розпорядження двох голів.

Ольго Юріївно, там було порушення законодавства?

О.Галабала. (Без мікрофона).

О.Сич. Якщо було, у нас є прокуратура, вона покарає нас.

О.Галабала. Шановні колеги! Ми це розглядали тоді, коли погоджували бюджет на
2017 рік. І ми звертали увагу, що це питання не регламентується Бюджетним кодексом, і воно має сумнівну легітимність. Тому що згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” усі рішення мають прийматись на сесії відповідною місцевою радою. Тут була знайдена така… Я консультувалася з Мінфіном і консультувалася Ольга Федишина, ми про це говорили, що тут знайдена “лазівка” – недосконалість бюджетного законодавства. Ви цією “лазівкою” скористались, і ви кошти обласного бюджету розподіляєте вашими рішеннями, ці кошти витрачаються, а ми потім як статисти піднімаємо руку.

Мало того, цього разу ми будемо навіть руку піднімати без проекту рішення на руках.

О.Сич. Ольго Юріївно, вас ніхто не заставляє руку піднімати. Кожен депутат особисто голосує.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я зараз поставлю на голосування, і кожен проголосує, як вважає за доцільне.

Будь ласка, перший мікрофон.

О.Левицький. Шановні колеги! Я не завжди задоволений тим, як вирішуються питання на бюджетній комісії чи в раді, бо то так буває, що хтось може раз задоволений, раз незадоволений, напевно, ніколи немає…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Левицький. Я не заважав вам.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Левицький. Розумієте? Напевно, так завжди є, що не всі на сто відсотків депутатів голосують за всі рішення, деколи буває не сто відсотків. Але ми встановили з вами порядок вирішення питань щодо бюджету рішенням обласної ради “Про обласний бюджет”, і саме там ми встановили той порядок, про який сказав голова обласної ради. Є спільне розпорядження, є погодження з бюджетною комісією, і після того наступає фінансування. Я, наприклад… Ольго Юріївно, я для вас це говорю.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Левицький. Я у письмовому вигляді маю кому писати. І розумієте, і тільки після цього відбувається фінансування, я, наприклад, вважаю це відповідальним і правильним, антикорупційним запобіжником, щоб депутати мали можливість впливати на це, щоб це вивішувалось на сайті, щоб було в протоколі бюджетної комісії, от якраз щоб не було того, про що ви говорите, його якраз немає. І ця “новела” була тоді, коли я мав причетність також до цієї роботи. Тому якщо ви не здатні це посягнути, то це не є проблема всього депутатського корпусу. А одночасно я би хотів звернути увагу на те, що це не питання бюджетного законодавства, це питання Регламенту ради. Комісія має право вносити пропозиції до проекту рішення обласної ради і вона не завжди має можливість, а фактично не зобов’язана погоджувати з усіма депутатами свої рішення. Вона як рекомендації постійної депутатської комісії вносить на розгляд ради. Рада визначається шляхом голосування.

Дякую за увагу всім, хто за це турбується.

О.Сич. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію голови бюджетної комісії. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався? Прошу порахувати. Прошу оголосити результати голосування.

В.Мельничук. 66 – за, 2 – проти, 1 – утримався.

О.Сич. Рішення прийнято. Чи є ще пропозиції, Миколо Васильовичу?

Чи є ще пропозиції?

М.Палійчук. Ще є пропозиція. Вчора відбулося засідання Кабінету Міністрів України, на якому для Івано-Франківської області передбачено на деякі питання субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, в тому числі 46 млн. 184 тис.грн. для обласного бюджету.

Є прохання врахувати в доходах… Вони вже поділені пооб’єктно за пропозицією народних депутатів.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Палійчук. Всіх депутатів Верховної Ради України є повний перелік на сайті…

О.Сич. Шановні колеги! Якщо ми не приймаємо 46 млн.грн. в бюджет, то вони не прийдуть.

М.Палійчук. Цільові кошти розподілено, в тому числі для Калуського району 4 млн. 820 тис.грн., в тому числі 3 млн. 600 тис.грн. на Боднарівську школу, про яку багато говорили. Це кошти цільові. Депутати Верховної Ради подають пропозиції на соціально-економічні… Така процедура: ми приймаємо і вони йдуть, в тому числі 12 млн.грн. на райони і міста області, 46 млн.грн. – для обласного бюджету. Прохання врахувати, бо наступна сесія 30 червня, як казав голова, і роботи будуть стояти. Ви зрозумійте, що якщо 3,6 млн.грн., можна вже за два місяці вже виконати для Боднарівської школи.

О.Сич. Шановні колеги! Я зараз поставлю на голосування, просто щоб ви розуміли. Так, нам всім не подобається, і мені як голові не подобається, що ми тут дійсно трошки як статисти. Чому? Бо ці кошти з державного бюджету приходять, вже розписані по об’єктах, і нам просто треба їх прийняти в бюджет. Ми можемо їх не приймати, вони тоді не прийдуть в нашу область. Але ми не впливаємо на розподіл об’єктів. Ну, так є, як є.

М.Палійчук. Минулого року 222 млн.грн. в такий спосіб надійшло до області через програму соціально-економічного розвитку…

О.Сич. Це вже питання конкретно депутата Верховної Ради, який має можливість подавати свої пропозиції до Кабінету Міністрів, наскільки він консультується з органами місцевого самоврядування і з органами виконавчої влади на місцях. Все.

Будь ласка, другий мікрофон.

М.Іваночко. Це дуже добре, що гроші йдуть з державного бюджету, і хвала тим депутатам, які цим займаються. Але я би хотів дізнатись: на 87-ий округ яка сума прийшла? Якщо можна, Миколо Васильовичу, скажіть, будь ласка.

М.Палійчук. Я вам дам перелік, і ви подивитесь…

М.Іваночко. Я просто хотів би, щоби область чула це, як працює цей депутат.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Іваночко. 87-ий Надвірнянський округ.

О.Сич. А який там депутат?

М.Іваночко. Юрій Дерев’янко. Я би хотів чути просто…

О.Сич. Миколо Васильовичу, чи є у вас інформація якась?

М.Палійчук. Дивіться: перше, тут немає депутатів, а друге, що Надвірнянського районного бюджету немає тут зазначеного.

О.Сич. Тобто, у  переліку об’єктів Надвірнянського району немає?

М.Палійчук. У цьому переліку немає.

О.Сич. Шановні колеги! Таким чином, прошу вашої уваги.

Дивіться, ми можемо проголосувати за цю…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ми можемо проголосувати цю пропозицію з уточненням, очевидно, в робочому порядку додати номер постанови Кабінету Міністрів, дата і все решта.

М.Палійчук. Дата – 11 числа, вона вже з’являється.

О.Сич. Домовились, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за таку пропозицію голови бюджетної комісії? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 64 – за, 2 – утримались.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, чи є ще пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Перший мікрофон. Будь ласка.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Спочатку хочу поінформувати шановних колег, хто не знає, яким чином розподіляється квота народних депутатів. Це от до вас я говорю.

Квота народних депутатів розподіляється таким чином. Коли голосується за ганебне рішення, а це Закон про Державний бюджет, про пенсійну реформу чи будь-яке інше рішення, яке “вбиває” громадян України і руйнує цю країну, будь-які корупційні рішення, то за голосування депутату “як кістка” кидається квота на його округ. І виходить, що спочатку ми людей грабуємо, а потім відпрацьовується на цьому окрузі.

І якщо депутат Юрій Дерев’янко, який є представником фракції “Воля”, зараз знаходиться в опозиції до цієї бандитської влади, її зараз так можна називати, то ясно, що на його округ йому жодної копійки не виділяють. Ви про це прекрасно знаєте. Якщо ви прислужуєтесь і стелитесь перед цієї владою, вам “як кістку” ці квоти кидають. Ось так діляться квоти, в тому числі на дороги, про що ви говорили.

Тепер пропозиція. Якщо ми вже з руки і без паперу розподілили 5 млн.грн., якщо ми на попередній сесії у Матеївцях виділили з голосу 500 тис.грн. на клуб заднім числом, який вже був збудований, то я сьогодні не бачу жодної перепони, щоб поставити на голосування і виділити 1 млн.грн. для містобудівної документації для с.Кропивник для вирішення проблеми, яку ми розглядали сьогодні в першій частині цього засідання. Тому я прошу поставити на голосування виділення з бюджету 1 млн.грн. для містобудівної документації с.Кропивник. Я знаю, що ви будете зараз говорити про багато процедурних питань, але, зважаючи на наші попередні голосування, я не бачу жодних процедурних перепон, щоб прийняти таке рішення, і як депутат маю право цю пропозицію внести.

Прошу поставити на голосування. Дякую.

О.Сич. Дякую. Звичайно, що я поставлю на голосування, я просто наголошую ще раз, шановні колеги, що нам зараз треба зробити перерву в сесії, скажемо, на годину часу, щоби зробити проект розпорядження, завізувати, підписати, все решта. Або ж ми можемо ще раз голосуванням підтвердити те, що ми з головою це зробимо. От і все. Це перше.

І друге. Перш ніж дати репліку Остапу Васильовичу, я хочу звернути увагу. До речі, до речі, за нагадуванням Остапа Васильовича на одній з попередніх сесій. Може досить розкидатись вам, депутатам обласної ради, які є елітою Прикарпатського краю, грубими і нетактовними виразами один щодо одного?

Будь ласка, Остапе Васильовичу, вам слово.

О.Дзеса. Я – представник через політичну силу цієї “бандитської” влади. Хочу сказати, що, ви знаєте, все-таки за немалий досвід роботи в обласній раді, я нагадую, хто не знає, дві каденції я працював заступником голови обласної ради, ми жодного разу, товариство, не розподіляли стільки коштів на розвиток Прикарпаття, як розподіляємо ми при сьогоднішній так званій “бандитській владі”, жодного разу, ми ділимо мільйони, ми ділимо десятки мільйонів, сотні мільйонів коштів на дороги, на соціально-економічний розвиток, на інші потреби, на медицину, ми будуємо, ми реставруємо багато речей, ми відновлюємо Прикарпаття. Тому я би сказав, повторю тільки те, що сказав голова, щоб ми все ж таки трошки стриманішими були у своїх судженнях, а, по-друге, оцінювали ту роботу уряду і Президента України, яка проводиться на сьогоднішній день у державі Україна.

І наостанок. Завжди, коли критикуємо владу, зважаймо на те, що Українська держава живе в умовах війни. Ми маємо 500 км фронту з найлютішим нашим ворогом. Пам’ятаймо завжди про це!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ну, даруйте, я все-таки як голова обласної ради, якого ви обрали і який зобов’язаний утримувати дисципліну і порядок, я вчергове просто закликаю: ви знаєте, ніхто вас контролювати не буде особисто, якщо ви десь там на мітингах, вічах, зустрічах будете вести себе так, як хочете себе вести, вживаючи брутальні слова.

Але на сесії обласної ради я прошу бути взаємно коректними, зокрема й у висловах.

Другий мікрофон.

М.Іваночко. Я маю право на репліку. Хотів  би сказати, що в житті ніколи нікому не прислуговував, а дам відповідь, що у 2012 році пан депутат Дерев’янко став депутатом у Надвірнянському районі, і по цей день, 2017 рік, за 5 років жодної копійки з державного бюджету не прийшло в Надвірнянський район.

Тому я хочу, щоби громада області це чула. І не займайтесь, будь ласка, популізмом, панове депутати від “Волі”.

О.Сич. Перший мікрофон.

О.Левицький. Панове, щойно ми провели ще раз тут нараду-дискусію таку коротеньку, думки різні, але все одно. Постановою Кабінету Міністрів № 726 від 16 вересня 2015 року визначено порядок використання коштів, які ми зараховуємо зараз – 900 млн.грн. до спеціального фонду обласного бюджету з передачею їх департаменту УКБ з тим, що потім служба доріг буде отримувачем коштів або розпорядником нижчого рівня.

По постанові передбачено, що Івано-Франківська обласна державна адміністрація формує цей перелік і погоджує його вже з комітетами Верховної Ради, з усіма. Я пропоную, щоб ми в рішенні, саме в рішенні обласної ради написали, що ми просимо, щоб обласна адміністрація отримала від нас пропозиції від ради з цього приводу, і по можливості врахувала і наполягла на тому, щоб в подальшому в погодженні зі службою доріг, з автодором, з усіма ці пропозиції були враховані.

Прошу поставити на голосування цю пропозицію.

Я щойно мав розмову з усіма, хто відповідальний за це, і відповідально ставлю цю пропозицію. Прошу поставити її на голосування.

О.Сич. Олександре Михайловичу, я зараз поставлю, тільки давайте якось ми його сформулюємо… Можливо, щоб обласна державна адміністрація погодила пропозиції для використання тих коштів з відповідними комісіями обласної ради. Ну, якось так.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так, так. Тобто, суть зрозуміла, колеги? Так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тому я ставлю на голосування пропозицію депутата Левицького. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався? Прошу порахувати.

В.Мельничук. 60 – за, утримались – 5, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Будь ласка, перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Я виступаю як
представник фракції, яка була згадана позаминулим доповідачем, і все ж таки хочу, щоб окремі представники окремих фракцій дослуховувались і до зауважень голови обласної ради, в тому числі: вести себе коректно і коректно висловлюватись по відношенню до всіх, – до тих людей, які тут є в залі, депутатського корпусу, а також до тих людей, які тут не були присутні.

І до відома тих депутатів, які озвучували про те, що жодної копійки начебто не було за попередні роки виділено на 87-ий виборчий округ. Я як, в тому числі, не лише депутат обласної ради можу тут висловлюватись, але й як офіційний помічник народного депутата Юрія
Дерев’янка у Верховній Раді України.

Якщо ви добре вмієте читати або в принципі вмієте це робити, дуже вам раджу відкрити відповідні постанови Кабінету Міністрів України і його розпорядження, які видавались, починаючи з 2012 року, і згідно з якими були розподілені кошти з Державного фонду регіонального розвитку, і виділялись на 87-ий виборчий округ, до складу якого… на хвилиночку… входить не лише Надвірнянський район, а в тому числі й Богородчанський район, а також і Яремчанська міська рада. Будь ласка, подивіться,  просумуйте ці цифри, подивіться, скільки коштів виділялось і на ремонт доріг за попередні роки, і дуже прошу вас: будьте знову ж таки коректними і прошу брати до уваги ту величезну кількість роботи, яка була пророблена за ці роки. Навіть ті, хто висловлювалися з Надвірнянського району, принаймні, живучи там і перебуваючи там, могли пересвідчитись навіть і у 2015 році, і у 2016 році про кошти ДФРР: і газопровід Надвірна – Ланчин, який звідти фінансувався. Добре? Бо я особисто навіть була присутня на тих зустрічах, які відбувались і в Києві, і бачила, як це відбувається. Добре.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Федишина. Тому закликаю всіх депутатів вести себе коректно по відношенню і один до одного, і до людей, які не присутні в цьому залі. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Одну хвильку! Я як головуючий мушу це сказати. Шановні колеги! Насправді, у нас хороша дискусія розгорнулась, і вона має значення не тільки щодо бюджету, але й щодо нашої поведінки.

Але хотів би звернути увагу: з чого почалась некоректність? Зі звинувачення, що такі гроші дають за продажні поступки. То що всі гроші, які йшли, в тому числі на Надвірнянський район, вони були за продажні поступки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А за які тоді продажні поступки гроші тоді йшли на Надвірнянський район?

Ну, думайте, про що говорите! Будьте логічними і послідовними, і не провокуйте напругу в залі!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Перший мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”,
в/о № 1. Як житель Богородчанського району теж хочу сказати, щоб Юрій Дерев’янко згадав, що є Богородчанський район і зокрема проблеми з дорогами, які зараз не вирішують. Дорога в Богородчанському районі, зокрема у Богородчанах зараз жахлива. Нехай він нею проїдеться і щось допоможе або поспілкується з громадою. Тому звертаюся до вас як до помічника: прошу, передайте йому цю інформацію, бо я як житель Богородчанського району також не задоволений роботою. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! У мене велике прохання: давайте повернемось до питання про бюджет.

Голос із залу. Але одну репліку.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ви знаєте, було якраз згадано члена нашої фракції про те, що хтось комусь служить.

Я вам хочу сказати, що ті люди, які розповідають про те, що хтось комусь служить, дуже цікаво змінили свою риторику. Подивіться, як відбувалися протягом року наші сесії, коли жодного критичного зауваження не надавалось в сторону ОДА чи нашого Президента, чи Прем’єр-міністра. Сьогодні ж на сесії ми бачимо, що в повітрі дуже сильно піднявся градус, і при кожній ж нагоді критикується ОДА і Президент нашої країни з Прем’єром. Чому так? Таке враження складається, що в повітрі вже зараз йдуть… попередньо відчуваються вибори, і відповідно певна фракція отримала можливість і право критикувати виконавчу гілку влади. Тому ще питання дійсно, хто кому служить, і хто чим сьогодні займається в цій залі. Тому закликаю всіх депутатів обласної ради займатись сьогодні менше популізмом, а більше займатись тими питаннями, які винесені на засідання сесії сьогоднішньої ради.

Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Дякую всім за обмін думками. Я ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Прошу оголосити результати голосування.

В.Мельничук. 62 – за, 4 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення доповнення до рішення обласної ради від 09.12.2016…

О.Галабала. Перепрошую, ви порушили Регламент і не поставили на голосування мою пропозицію. Прошу повернутись до розгляду…

О.Сич. Прошу вибачення. Яку пропозицію?

О.Галабала. Пропозицію про 1 млн.грн. для містобудівної документації для с.Кропивник.

О.Сич. Я прошу вибачення. Шановні колеги! Хто за те, щоб повернутись до розгляду питання? Прошу голосувати. Порахуйте, будь ласка.

Хто проти? Вибачте, я готовий повернутись, я готовий повернутись до розгляду питання. Нехай депутати дозволять. Хто проти? Хто утримався?

О.Галабала. (Без мікрофона).

В.Мельничук. 3 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Ми зафіксували протокольно, і ми беремо на себе зобов’язання з головою обласної державної адміністрації зробити те, що ми сказали тут, в присутності всього прикарпатського краю і калуської громади. І не треба ламатись у двері там, де вони відкриті, й імітувати бурхливу діяльність там, де вже питання вирішені.

Шановні колеги! Розглядається питання “Про внесення доповнення до рішення обласної ради від 09.12.2016. № 336-11/2016 “Про план діяльності обласної ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік”.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення номер 7 – на окремому аркуші. Він розглядався на засіданні постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу. Комісії рекомендували до розгляду.

Прошу, Василю Івановичу.

В.Гладій. Шановні колеги! Прошу звернути увагу на додаток до проекту рішення. Даним проектом рішення ми доповнюємо план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік. Проектом рішення обласної ради про порядок надання земельних ділянок із земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Ми не розглядаємо питання по суті, нам необхідно зробити цей крок для того, щоб розпочати процедуру розгляду даного проекту рішення. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за прийняття проекту рішення в цілому? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати при здійсненні будівництва об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідає Іванів Назарій Іванович – директор департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, депутат обласної ради.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Постійна комісія обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків рекомендувала до розгляду з врахуванням пропозицій комісії. Пропозиції – у цій самій брошурі.

Прошу, чи є запитання до доповідача, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

Р.Ткач. Шановні колеги! Не спішіть, не спішіть! Ну, по-перше, дуже добре, що це виноситься на сесію обласної ради. Шкода, звичайно, що Міністерство регіональної політики це на нас все поклало. Але дивіться, в чому питання. Послухайте уважно, це дуже важливо.

На сьогоднішній день ми дозволяємо всім будівельникам, я так образно кажу, які працюють з бюджетами – сільським, районним та обласним, – у себе в кошторисах використовувати цю суму. Ми взяли декілька фірм, взяли як зразок і вивели середню – 5-5400. Але дивіться, що ми закладаємо. Одна з фірм може працювати з обласним бюджетом, де ми пишемо 5400, в цей же ж час вона може працювати з районним і сільським. Згідно з Наказом Міністерства кожна сільська, районна рада має встановлювати свої види. Ви уявляєте собі, що сільська рада одна встановить 3400?! По-перше, сільська рада… встановити кошторис! Де у них спеціалісти? Районна собі встановить 5000, а обласна – 5400.

Тому я пропоную, приймаючи це рішення, окремо написати: рекомендувати районним, сільським користуватись базисом нашим, щоб не було, перепрошую, абсурду. Дякую. Або другий варіант. Я би хотів, щоб Ірина Богданівна сказала, можливо, я не знаю, тут, де ми пишемо з обласного бюджету, змінити, написати “з бюджету області”.

О.Сич. Ми не маємо права.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Р.Ткач. Тоді рекомендувати, але це треба зробити обов’язково. Дякую.

О.Сич. Абсолютно вірно. Це вже пропозиція, я буду ставити на голосування.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає. Ставимо на голосування проект рішення за основу. Хто проти? Утримався?

В.Мельничук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію, яку спочатку подала комісія.

Комісія запропонувала власне пункт перший доповнити переліком підприємств, на основі розрахунків яких встановлюється рівень оплати. У вас це у додатку, шановні колеги, є.

Ставлю на голосування пропозицію комісії. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція комісії прийнята. І ставлю на голосування пропозицію депутата Ткача, щоби рекомендувати іншим органам місцевого самоврядування взяти за основу наші розрахунки. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Н.Іванів. Дякую за підтримку.

О.Сич. Розглядається питання “Про внесення змін до комплексної програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області на 2016-2020 роки”.

Проект рішення номер 9 – на окремому аркуші.

Доповідає Андріїшин Іван Петрович – виконуючий обов’язки директора департаменту
агропромислового розвитку обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин, з питань бюджету, фінансів та податків. Рекомендовано до розгляду на сесії.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Питання абсолютно технічного характеру.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Тоді ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 64 – за, проти, утримались – немає.

І.Андріїшин. Дякую.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені і здати їх.

Розглядається питання “Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю “Західнадрасервіс” у користування ділянки надр (Гаврилівська площа)”.

Проект рішення номер 10 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

У мене зазначено, колеги, у моїх робочих матеріалах, що нам надійшов лист з Державної служби геології та надр від 28.02.2017 р., отже, термін розгляду минає в цьому місяці, ми змушені розглядати це питання.

Питання розглянула комісія обласної ради з питань екології та раціонального природокористування і рекомендувала до розгляду на сесії.

Чи є питання до Пліхтяка?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Виступаємо, тому що до нашої фракції звернувся голова Старобогородчанської об’єднаної тери­торіальної громади, на території якої працює ця компанія.

Значить, ми дослідили всі питання, які пов’язані з наданням цього спецдозволу, і хочу сказати наступне, що ця компанія здійснювала геологорозвідку з 2007 року, відповідно реалізувати цей дозвіл через аукціон неможливо, тому що компанія працювала 10 років, тепер вона просить дозвіл на видобуток. Це перше.

Друге, ця компанія є однієї із бюджетоутворюючих для Старобогородчанської ОТГ, вона сплачує зараз 1 млн.грн. податків у Старобогородчанську ОТГ, там працює 60 працівників і, власне, це був предмет звернення до нас голови Старобогородчанської ОТГ з проханням тим, що громада просить підтримати надання дозволу цій компанії. Також голова говорив, що прогнозують, що у 2018 році вони будуть отримувати близько 3 млн.грн. з ренти у бюджет їхньої об’єднаної територіальної громади від цього підприємства.

Відповідно якщо ми, як обласна рада, маємо спільні принципи у підході до того, кому надаємо дозвіл, погоджуємо дозвіл на видобування надр, і в даному випадку через аукціон реалізувати неможливо, кінцевими бенефіціарними власниками є українська компанія, ця компанія платить гроші у бюджет ОТГ, і ОТГ просить підтримати цю компанію, і, крім того, вона бере участь у соціально-економічному розвитку району, є згода громади, то я пропоную це питання підтримати, але я прошу у проект рішення додати особливі умови, які ми пропонуємо додати до кожного проекту рішення, коли будуть пропозиції, про ці особливі умови я оголошу. Я прошу саме з особливими умовами голосувати цей проект рішення, і за проханням громади погодити надання такого дозволу.

Дякую.

О.Сич. Я всі пропозиції буду ставити на голосування.

Другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, пане Андрію, а є угода соціального розвитку між населеним пунктом, де вони будуть здійснювати свою діяльність, і цією фірмою, чи немає? Проект угоди?

А.Пліхтяк. Згідно з постановою, яка передбачає наявність документів, ця угода не передбачена. Але як ви чули з виступу депутата обласної ради, з інформації, яка є, то фірма приймає участь у соціально-економічному розвитку населених пунктів.

О.Сич. Я в цьому контексті. Чи є голова районної ради?

Я перед сесією підходив і так само просив підтримати, бо для району нібито передбачаються якісь інвестиції. Є Головчук?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А, вже поїхав. Ну, я просто тоді від його імені оголошу, що принаймні він
звертався з проханням при можливості підтримати. Зрештою, рішення приймати, шановні колеги, вам.

Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення… а чого за основу? А, є пропозиція. За основу. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення за основу прийнято.

Будь ласка, особливі умови…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Нехай оголосить Ольга Юріївна. Будь ласка, оголосіть.

О.Галабала. Я пропоную до проекту рішення додати наступні особливі умови: перше, щорічно  протягом терміну дії спеціального дозволу укладати з місцевими органами влади угоди на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об’єктів соціальної інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; друге, своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов’язкові платежі до державного та місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством; третє, оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою після отримання спеціального дозволу згідно з чинним законодавством; і четверте, після отримання спеціального дозволу на користування надрами надати обласній раді копію програми робіт та угоди про умови користування надрами. Дякую.

О.Сич. Колеги, пролунали пропозиції. Ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Скільки?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, я ставлю ще раз на голосування пропозицію. Будь ласка, добре рахуйте.

Хто за пропозиції, озвучені депутатом Галабалою? Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався? Будь ласка.

В.Мельничук. 61 – за, 1 – утримався, проти – немає.

О.Сич. Люди не голосували просто ні “за”, ні “проти”, ні “утримався”, руки не піднімали, тому комісія не могла порахувати.

Пропозиція прийнята. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 62 – за, проти, утрималися – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу здати персональні бюлетені для голосування під номером 10.

Розглядається питання “Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю “Західнадрасервіс” у користування ділянки надр (Мостище-Крехівська площа)”.

Проект рішення номер 11 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Знову ж таки лист з Державної служби геології та надр надійшов 28.02., тобто, пора його розгляду уже надійшла.

Проект розглянуто постійною комісією обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, комісія рекомендувала до розгляду на сесії.

Шановні колеги! Питання ідентичне. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань. Чи є пропозиції? Є. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. За основу прийнято. Прошу, будь ласка, пропозиції.

О.Галабала. Я пропоную додати аналогічні особливі умови…

О.Сич. Аналогічні умови, шановні колеги. Одну хвильку! Голова комісії просить слова.

А.Левкович. Шановні колеги! Стосовно особливих умов. Ми можемо тільки рекомендувати, а не зобов’язати чи ще, скажемо, ще якісь там… тільки рекомендувати, бо обласна рада…

О.Сич. Заради справедливості, згідно з чинним законодавством – так.

А.Левкович. Тому що у законодавстві не передбачено, тільки рекомендувати.

О.Сич. Ну, ми можемо прописати “рекомендувати”. Так.

Шановні колеги! Поступила пропозиція з формулюванням “рекомендувати”. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням пропозиції. Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Утримався?

В.Мельничук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Прошу здати бюлетені. Бюлетень номер 11, не помиляйтесь, будь ласка.

Розглядається питання “Про погодження надання Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” у користування ділянки надр”.

Проект рішення номер 12 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Лист так само з Державної служби геології та надр надійшов 28.02.2017 р., тому ми сьогодні зобов’язані розглянути.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, комісія рекомендувала до розгляду.

Колеги, чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я хочу уточнити. А ми це вже розглядали раз?

А.Пліхтяк. Це питання вже розглядалось на сесії.

О.Сич. Розглядалось, так?

Колеги, є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Тоді ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я прошу вибачення, комісія просить ще раз поставити на голосування.

Хто за проект рішення? Прошу голосувати. Порахували? Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 14 – за, 50 – утримались, проти – не було.

О.Сич. Рішення не прийнято.

Розглядається питання “Про погодження надання публічному акціонерному товариству “Укргазвидобування” у користування ділянки надр”.

Проект рішення номер 13 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Лист так само надійшов з Державної служби геології та надр 24.02.2017 р.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, комісія рекомендувала до розгляду.

Чи є питання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Прошу рахувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 6 – за, 55 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Рішення не прийнято.

Колеги, 14-е питання ми розглянули, – про заробітну плату.

Розглядається питання номер 15 – “Про звернення обласної ради щодо негативних наслідків використання авіації при обробці культур пестицидами та агрохімікатами”.

Проект рішення номер 15 – в окремій брошурі.

Доповідає Приймак Іван Васильович – голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин, комісія рекомендувала до розгляду.

Колеги, суть питання зрозуміла. Чи є запитання?

Голоси із залу. Немає!

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. Немає!

О.Сич. Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

А.Левкович. Шановні панове депутати! Сьогодні також зранку на комісії з екології було розглянуто це питання і так само підтримано, на комісії з питань екології.

О.Сич. Комісія погодила, так?

А.Левкович. Так.

О.Сич. Дякую. Комісія це питання погодила.

Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Колеги, хто за прийняття цього проекту рішення? Прошу голосувати.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. За основу і в цілому. Хто проти? Утримався?

В.Мельничук. 63 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені.

Колеги, і те, що я казав, питання, яке так само надійшло, і час його розгляду вже вичерпується, – “Про відмову в наданні у користування ділянки надр з метою видобування валунно-гравійно-піщаної суміші родовища Підберезьке-II шляхом продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами”.

Проект номер 16 – на окремому аркуші.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Питання комісія з питань екології розглядала і рекомендувала до розгляду на сесії.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. До нас проект рішення з обласної державної адміністрації надійшов вже у формулюванні “про відмову”.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Запитання, пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 61 – за, 1 – утримався, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Проект рішення номер 17 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Я прошу проголосувати за основу, тому що є доповнення.

О.Сич. Колеги, згідно з нашим Регламентом запит може бути поданий навіть під час сесії, і він тоді буде голосуватись, як внесення змін до проекту рішення.

Тому ті запити, які надійшли раніше, вони є у проекті рішення, а сьогоднішній запит буде як зміна.

Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Василю Івановичу, прошу оголосити зміну.

В.Гладій. Шановні колеги! До переліку депутатських запитів пропонується додатково підпункт 4 – депутатський запит Ігоря Дебенка до Івано-Франківського міського голови Руслана Марцінківа щодо встановлення дитячого спортивного майданчика у дворі будинків вул.Галицька, 140-144, вул.Хіміків 2-4, мікрорайону Пасічна у м.Івано-Франківську. Дякую.

О.Сич. Хто за внесення змін до проекту рішення? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням останньої пропозиції. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 61 – за, 1 – утримався, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, є питання в Різному? Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка. Другий мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні депутати! Я хочу подякувати господарям цього залу, що нас дуже добре прийняли в цьому залі, пройшла сесія. Треба звернути увагу, що у вестибюлі цієї зали красуються п’ятикутні зірки і не виконується Закон про декомунізацію. Зверніть увагу, у вестибюлі залу на кожному стовпі по чотири п’ятикутні зірки. Зверніть, будь ласка, на це увагу і декомунізуйте, будь ласка, їх. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”,
в/о № 1. Шановні друзі, шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на те, що після Революції Гідності…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я прошу. Шановні колеги! Ми не закінчили сесію, прошу уваги і поваги до колег!

С.Никорович. Основною вимогою було проведення люстрації. Минуло вже два роки, і на даний момент ми бачимо, що ті самі люди сидять знову ж таки просто на інших кріслах, на державних посадах, але на інших кріслах. Нещодавно на “Версіях” появилась інформація про одного із заступників Чуднова, вона теж працює в державній структурі, тільки на іншому кріслі. Все відбувається, нам на сесії приносять тих же людей команди Януковича, за які хочуть, щоб ми голосували.

Тому я прошу на одній із наступних сесій, щоб ми розглянули питання люстрації, проведення в області, звіт такий, щоб ми побачили, що відбувається в області. Як на мене, зараз відбувається повільний реванш Партії регіонів. Це загроза для суспільства, українського суспільства, яке народилося після Революції Гідності. Дякую.

О.Сич. Тарасе Теофіловичу, вважаєте це як, скажемо, може, протокольне доручення сесії, взяти інформацію, я не знаю, від правоохоронних органів, від обласної державної адміністрації про стан тої справи, про яку говорив ваш колега-однофракцієць і депутат. Я думаю, що ми готові розглянути, принаймні інформацію на сесії обласної ради, де перебувають ті очільники з Партії регіонів, які в часи Януковича займали керівні посади на рівні області. Це нормально, я думаю, бо була постановка питання.

Перший мікрофон. Будь ласка.

П.Книшук. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати! На сьогоднішній сесії піднімалось декілька разів питання про турботу Матеївецької об’єднаної територіальної громади. Тому я хочу, шановні колеги-депутати, хто буде хвилюватись про турботу Матеївецької об’єднаної територіальної громади, йому на сесії Матеївецької сільської ради буде присвоєно звання Почесний громадянин чи житель Матеївецької об’єднаної громади. Дякую.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Наш порядок денний вичерпаний.

Ми традиційно, за хорошою українською традицією, другу неділю травня відзначаємо День матері. Дозвольте, шановні колеги-депутати, від вашого імені я привітаю всіх наших колег-жінок, які є мамою, які потенційно можуть бути мамою, всіх жінок нашої області, дай Боже, їм бути завжди красивими, симпатичними, усміхненими, щоб вони були щасливі у сім’ях, аби щасливі були їх діти, аби радували їх у житті.

Прошу привітати аплодисментами.

(Оплески в залі).

(Звучить Гімн України).

Голова обласної ради                                                                              Олександр Сич

Консультант                                                                                              Галина Кубік