Про звернення обласної ради щодо необхідності невідкладного законодавчого врегулювання питання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині
УКРАЇНА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Сьоме демократичне скликання
(Вісімнадцята сесія)
РІШЕННЯ
від 27.10.2017. № 648-18/2017
м. Тлумач
Про звернення обласної ради
щодо необхідності невідкладного
законодавчого врегулювання
питання трансплантації органів
та інших анатомічних матеріалів
людині
Відповідно до частини 2 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” обласна рада
вирішила:
- Схвалити звернення обласної ради до Президента України
П. Порошенка, Голови Верховної Ради України А. Парубія, Прем’єр-міністра України В. Гройсмана щодо необхідності невідкладного законодавчого врегулювання питання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині (додається). - Рішення надіслати Президенту України П. Порошенку, Голові Верховної Ради України А. Парубію, Прем’єр-міністру України В. Гройсману.
- Звернення опублікувати в газеті “Галичина”, розмістити на інтернет-сторінці обласної ради та оприлюднити в інших засобах масової інформації області.
- Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника голови обласної ради В. Гладія.
Голова обласної ради Олександр Сич
ДОДАТОК
до рішення обласної ради
від 27.10.2017. № 648-18/2017
Президенту України
П. Порошенку
Голові Верховної Ради України
А. Парубію
Прем’єр-міністру України
В. Гройсману
ЗВЕРНЕННЯ
Сьогодні в Україні дуже гострою є проблема трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині. Щороку тисячі українців для порятунку життя потребують пересадки органів, однак трансплантологічних операцій проводиться одиниці. У розвинених країнах трансплантація органів є стандартом лікування при багатьох захворюваннях нирок, серця, печінки, легенів та ін.
Наприклад, у 2016 році у США було проведено 33 611 органних трансплантацій, тоді як в Україні у минулому році було виконано лише – 126. Причому, за останні двадцять років в Україні було проведено лише вісім трансплантацій серця.
Потреба ж у трансплантаціях величезна. За даними Міністерства охорони здоров’я України, щороку є потреба у 1000 операцій з пересадки кісткового мозку. Однак за три роки – 2013-2015 – в Україні провели лишень 306 таких операцій. Потреба в пересадці серця в Україні – 500-1000 операцій на рік, печінки – 800-1200, нирки – 1500-2000.
На початку 2016 року Рахункова палата оприлюднила звіт, у якому провела аудит витрат коштів держбюджету, спрямованих на лікування українців за кордоном. Значна частка цих витрат припадає на операції з трансплантації органів або кісткового мозку (гемопоетичних стовбурових клітин).
У 2013–2015 роках закордонним клінікам Міністерство охорони здоров’я України перерахувало 2,431 мільйона доларів і 616,2 тисяч євро. На ці кошти було зроблено 6 трансплантацій кісткового мозку від родинного донора (дорослому населенню), 8 трансплантацій серця, 5 – печінки, 18 – нирки від живих родинних донорів і донорів трупів.
В Україні за ці кошти можна було провести близько 1122 трансплантації серця, 116 – печінки та 5623 – нирки відповідно.
Тож наразі ситуація у трансплантології дуже сумна: при величезному запиті на подібні операції, їх проводиться надзвичайно мало, а наша держава витрачає колосальні кошти на лікування українців за кордоном, хоча в Україні це було б в рази дешевше.
Така ситуація в Україні викликана в тому числі вкрай незадовільною законодавчою базою, яка є застарілою і не відповідає сучасним вимогам. Адже наше законодавство суворо обмежує перелік тих людей, які можуть надати свої тканини чи органи для пересадки.
Теперішнє українське законодавство унеможливлює трансплантацію органів від далеких родичів, а також від неродинного донора, який просто виявив своє бажання допомогти. Часто якраз це змушує українських пацієнтів їхати на лікування за кордон, де закон дозволяє трансплантацію від людини, що не є найближчою ріднею.
Частково незадовільну ситуацію із трансплантацією органів повинен вирішити законопроект № 2386а-1, який у квітні 2016 року був прийнятий у першому читанні, але уже понад рік знаходиться на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я і не виноситься на друге читання.
Прийняття цього законопроекту – це безперечно позитив, оскільки він може стати поштовхом для розвитку трансплантології в Україні, однак безперечно не вирішує усі проблеми, що існують на сьогодні у трансплантології, зокрема законопроект залишає презумпцію незгоди померлого на трансплантацію його органів та анатомічних матеріалів, що унеможливлює стрімкий розвиток цієї галузі.
Взагалі, через постійні суперечки щодо презумпції згоди чи незгоди в новому законі поза увагою залишаються не менш важливі складові, котрі зроблять трансплантацію в Україні можливою – перш за все, необхідно налагодити систему трансплант-координації, адже має бути чітко відпрацьована вся логістика.
Це справді складна система, адже донор та реципієнт у переважній більшості випадків не з’являються одночасно в одній лікарні, тому від злагодженості дій усіх відповідальних фахівців залежить успішність проведення трансплантації.
Проте, на сьогодні в Україні немає навіть листів очікування і реєстру донорів. У 2009 році був створений Всеукраїнський реєстр донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку) Міністерства охорони здоров’я України, але ефективність його майже нульова. Так, за 8 років свого існування реєстр поповнився лише 120 особами, які можуть стати донорами. В той же час він фінансується, і за період 2009-2013 років було витрачено понад 4 млн. грн. бюджетних коштів.
У липні-серпні 2017 року соціологічна група “Рейтинг” провела опитування серед українців. Результати показали, що 63% респондентів підтримують право людини на пожертву своїх органів після смерті, щоб врятувати або покращити життя інших людей.
Трансплантація – це цивілізаційний стрибок для суспільства. Тому показник у 63% – це дійсно позитивні зрушення у напрямку усвідомлення громадянами нашої країни усієї важливості трансплантації.
Кожен донор органів може врятувати життя майже вісьмом особам та покращити життя значно більшої кількості людей. Ми йдемо до свідомого донорства, до розуміння того, що наші органи після нашої смерті можуть врятувати комусь життя.
Зважаючи на зазначене, ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, просимо вжити невідкладних заходів щодо законодавчого врегулювання питання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині.
Прийнято на вісімнадцятій сесії
Івано-Франківської обласної ради
сьомого демократичного скликання
27 жовтня 2017 року
