Про схвалення концепції енергетичної ефективності Івано-Франківської області на 2023-2027 роки
УКРАЇНА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Восьме демократичне скликання
(Вісімнадцята сесія)
РІШЕННЯ
07.12.2022 м. Івано-Франківськ № 560-18/2022
Про схвалення концепції
енергетичної ефективності
Івано-Франківської області
на 2023-2027 роки
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, частини десятої статті 4 Закону України “Про енергетичну ефективність”, з метою забезпечення енергетичної ефективності Івано-Франківської області, обласна рада
вирішила:
- Схвалити концепцію енергетичної ефективності Івано-Франківської області на 2023-2027 роки (далі − концепція) (додається).
- Рекомендувати Івано-Франківській обласній державній адміністрації у тримісячний термін розробити програму забезпечення енергетичної ефективності на 2023-2027 роки відповідно до напрямів та заходів концепції та передбачити кошти на її фінансування.
- Рекомендувати районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування Івано-Франківської області у тримісячний термін розробити відповідні програми забезпечення енергетичної ефективності на 2023-2027 роки відповідно до напрямів і заходів концепції та передбачити кошти на їх фінансування.
- Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови обласної ради М. Палійчука і постійну комісію обласної ради з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства (В. Шевченко).
Голова обласної ради Олександр СИЧ
СХВАЛЕНО
Рішення обласної ради
від 07.12.2022 № 560-18/2022
КОНЦЕПЦІЯ
ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2023-2027 РОКИ
Замовник концепції: департамент економічного розвитку,
промисловості та інфраструктури
Івано-Франківської
обласної державної адміністрації
Керівники концепції: заступник голови Івано-Франківської
обласної державної адміністрації Б. ФУТЕРКО
директор департаменту економічного
розвитку, промисловості та
інфраструктури Івано-Франківської
обласної державної адміністрації С. ПОДОШВА
м. Івано-Франківськ
2022 рік
КОНЦЕПЦІЯ
енергетичної ефективності
Івано-Франківської області на 2023-2027 роки
Проблема, яка потребує розв’язання
Вирішення проблеми підвищення рівня енергетичної ефективності Івано-Франківського регіону є одним з пріоритетних завдань. Незважаючи на певні зрушення у сфері підвищення енергетичної ефективності, область і надалі залишається енерговитратною, від чого зменшуються можливості забезпечення енергетичної незалежності.
Вирішення цієї проблеми залежить не лише від реалізації енергоефективних заходів у бюджетній сфері, на конкретних підприємствах, у тому числі й на підприємствах житлово-комунального господарства, в житловому секторі, а й від можливостей організації, координації та підтримки діяльності у сфері енергоефективності регіональними і місцевими органами влади. На жаль, відсутність достатніх фінансових ресурсів, якими могла б розпоряджатися місцева влада, значно обмежує її можливості щодо реалізації енергоефективної регіональної політики, не дозволяє самостійно визначати пріоритети у розподілі ресурсів на реалізацію заходів, яких завжди не вистачає. Взятий владою курс на надання регіонам України широких повноважень, у тому числі й суттєвого збільшення фінансових можливостей місцевих органів влади, надає шанс нарешті просунутись у вирішенні проблем енергоефективності, тим більше, що місцева влада буде мати прямий інтерес у розвитку економічного потенціалу свого регіону, який на сьогодні неможливо здійснити без кардинальних змін у сфері енергоефективності.
В умовах залежності економіки України від імпорту паливно-енергетичних ресурсів і тенденції різкого зростання цін на всі паливно-енергетичні ресурси, вирівнювання їх зі світовими цінами, проблема ефективного енергозабезпечення та енергозбереження стала актуальною для всіх споживачів.
На сьогодні найбільш важливими є радикальні структурні реформи у всіх напрямках енергетичної політики: енергоефективність, формування конкурентних енергетичних ринків, диверсифікація енергопостачання, заміщення в енергетичному балансі традиційних видів палива альтернативними джерелами енергії та видами палива. Лише за таких умов може бути досягнутий необхідний для стабільного соціально-економічного розвитку рівень національної енергетичної безпеки.
Розроблені на основі концепції енергетичної ефективності Івано-Франківської області на 2023-2027 роки (далі – концепція) програмні документи з енергетичної безпеки та енергоефективності області повинні бути науково обґрунтовані та реалізовуватись на основі цілеспрямованої державної та регіональної політики у сфері енергозбереження та з урахуванням її основних напрямків з метою оптимізації паливно-енергетичного балансу, раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення енергоємності та підвищення конкурентоспроможності продукції, а також ефективного використання енергоносіїв.
Регіональні та місцеві програми повинні бути спрямовані на комплексне вирішення проблем ефективного освоєння регіональних енергетичних ресурсів, підвищення ефективності використання та зменшення споживання енергоресурсів в побутовій та бюджетній сферах, розширення обсягів використання і сфери застосування традиційних (нафта, газ, електрогенерація), нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, використання інноваційних технічних, технологічних, організаційних рішень, створення економічно привабливих умов для інвестиційних проєктів, реалізацію заходів з газозаміщення на основі проведених енергетичних обстежень та комплексного підходу щодо їх реалізації з мінімальними термінами окупності, а відповідно і за досягнення економії бюджетних коштів.
Впровадження енергозберігаючих заходів доцільно проводити на підставі комплексних енергоаудитів для виявлення проблем, розв’язання яких дозволить зменшити використання паливно-енергетичних ресурсів, втрат теплової енергії при генерації та транспортуванні.
Основними проблемами є:
1. Відсутність системи автоматизованого збору інформації, регулювання споживання теплової енергії, газопостачання, електроенергії, водопостачання.
2. Реалізація енергозберігаючих заходів без проведення енергоау-дитів, що призводить до неефективного використання бюджетних коштів.
3. Необхідність у визначенні реального енергетичного балансу області шляхом проведення енергетичного обстеження об’єктів, який покаже реальний потенціал економії енергетичних ресурсів.
4. Нераціональне впровадження точкових енергозберігаючих заходів без комплексного вирішення проблеми енергозбереження.
5. Фізичне та моральне старіння систем теплозабезпечення, конструкцій та внутрішньобудинкових інженерних систем будівель, низькі теплозахисні властивості огороджуючих конструкцій та інше.
6. Недостатність коштів на впровадження комплексних енергозберігаючих заходів.
7. Відсутність дієвих механізмів щодо стимулювання енергетичної ефективності.
8. Необхідність створення платформи навчально-освітнього забезпечення, інформаційно-консультаційної підтримки у сфері енергоефективності та екологічної безпеки.
Незважаючи на те, що в Івано-Франківській області з 2010 року постійно діють програми енергозбереження, спрямовані на економне та ефективне використання енергоносіїв у житлово-комунальній та соціальній сферах, втрати енергоресурсів значно не зменшуються і залишається недостатньо високим рівень реалізації потенціалу енергозбереження. Тому для регіону є актуальними проблеми ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення витрат на енергоносії в собівартості продукції, оптимального використання наявних місцевих видів енергетичних ресурсів та збільшення рівня споживання альтернативних джерел енергії.
Механізмом вирішення зазначених проблем є розробка окремих регіональних та місцевих програм у галузі енергетичної безпеки та енергетичної ефективності Івано-Франківської області відповідно до напрямів та заходів даної концепції, що дасть можливість створити умови для зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, оптимізації структури енергетичного балансу регіону, збільшення обсягу використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у сфері енергоефективності та забезпечення реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”.
Мета та цілі концепції
Метою концепції є визначення основних заходів та напрямів із забезпечення облікованого, регульованого та ощадливого споживання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері, житлово-комунальному господарстві та житловому секторі області шляхом застосування нових підходів до реалізації державної політики щодо фінансування заходів з енергозбереження та енергоефективності із залученням коштів міжнародних фінансових організацій та донорів, а також визначення та запровадження ефективного видобування та виробництва енергоресурсів, притаманних для регіону.
Цілями концепції є:
– зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг);
– поліпшення екології регіону;
– підвищення енергетичної незалежності та безпеки регіону;
– промоційна та інформаційна кампанія.
Шляхи і способи вирішення проблем
Визначення шляхів розв’язання проблем енергозбереження та енергоефективності Івано-Франківської області базується на принципах системності, комплексності, технічної та економічної спроможності.
Проблеми передбачається вирішити шляхом:
– створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у сферу енергоефективності та енергозбереження з метою оптимізації структури енергетичного балансу, зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин;
– здійснення першочергово заходів для вимірювання обсягів споживання тепла та регулювання його подачі;
– запровадження у повному обсязі обліку всіх спожитих енергоносіїв;
– впровадження новітніх технологій виробництва та споживання енергетичних ресурсів, а також технологій, що передбачають використання енергозберігаючих та енергоефективних матеріалів та обладнання;
– ефективної оцінки потенціалу та освоєння характерних для регіону енергетичних ресурсів;
– залучення до розробки регіональних програм всіх зацікавлених сторін, зокрема органів державної влади, місцевого самоврядування, науковців, представників бізнесу та громадськості;
– розвитку альтернативної енергетики;
– популяризації серед широких верств населення через засоби масової інформації ефективного та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, включення відповідних питань до програм навчальних закладів, утворення регіональних центрів інформування громадськості;
– впровадження регіональної системи дистанційного навчання для керівників та енергоменеджерів органів місцевого самоврядування, обласних, районних державних (військових) адміністрацій, а також проведення форумів, семінарів тощо.
Основні заходи та напрями у сфері енергетичної ефективності
1. Підвищення енергоефективності в бюджетних установах області:
– впровадження та забезпечення функціонування систем енергетичного менеджменту (у т. ч. сертифікація в системі ISO 50001) у бюджетних установах;
– навчання відповідальних осіб бюджетних установ з метою впровадження та функціонування в закладах системи енергетичного менеджменту;
– матеріальне стимулювання за економію паливно-енергетичних ресурсів;
– запровадження інструментів автоматичного дистанційного збору показників про енергоспоживання будівель бюджетних установ;
– підтримка роботи інформаційно-аналітичної системи енергомоні-торингу;
– проведення енергетичних обстежень (у т. ч. енергетичних аудитів, обстежень інженерних мереж; енергетична сертифікація) на об’єктах бюджетної сфери;
– виготовлення проєктно-кошторисної документації на реконструкцію будівель, споруд та об’єктів за результатами проведеного енергетичного аудиту;
– комплексна термомодернізація будівель;
– встановлення енергоефективних вентиляційних систем;
– реконструкція систем опалення, автоматизація процесів підтримання температурних режимів;
– проведення реконструкції зовнішніх і внутрішніх теплових мереж установ та організацій із заміною труб на попередньо ізольовані;
– проведення реконструкції систем освітлення в будівлях шляхом заміни ламп на сучасні й високоефективні та встановлення систем автоматичного регулювання;
– реконструкція систем генерування теплової енергії з переходом на відновлювані джерела енергії;
– реалізація проєктів з енергозабезпечення на основі відновлюваних джерел енергії.
1.1. Система енергоменеджменту і моніторингу енерговитрат
Енергетичний менеджмент є основним інструментом скорочення споживання енергії та підвищення ефективності її використання, що дає змогу отримати детальну картину споживання енергоресурсів і дати оцінку проєктам, які заплановано впроваджувати. Для ефективного управління енергоспоживанням у бюджетній сфері необхідно забезпечити функціонування системи енергетичного менеджменту. У кожному закладі мають бути призначені (визначені) особи (енергоменеджери), які повинні мати безпосередній вплив на енергоспоживання закладами.
Постійне підвищення кваліфікації енергоменеджерів, розширення їх бази знань та обізнаності щодо ефективного використання енергоресурсів є запорукою якісного управління витратами, а також усунення випадків нераціонального використання енергетичних ресурсів.
Системоутворюючою функцією енергоменеджменту є енергетичний моніторинг – збір та аналіз інформації про споживання енергоносіїв, що забезпечує:
– комплексний аналіз інформації про рівень споживання енергетичних ресурсів;
– контроль за витратами енергоресурсів у порівнянні з нормативними показниками;
– встановлення плану щомісячних максимальних величин споживання відповідного виду енергоресурсів (теплова енергія, природний газ, електроенергія, вода тощо).
Для повноцінного функціонування системи моніторингу споживання енергоносіїв необхідне програмне забезпечення, призначене для комплексного аналізу даних та забезпечення контролю за їх споживанням, а також оперативного виявлення впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, які позначаються на ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та прогнозуванні щодо їх споживання.
Cистематичний збір і аналіз інформації про обсяги енергоспоживання забезпечить наявність достовірної інформації про споживання енергоресурсів кожною бюджетною установою та дозволить впроваджувати безвитратні і низькозатратні заходи з підвищення енергоефективності. На підставі даних про обсяги споживання енергоресурсів можна здійснювати відбір найбільш енергозатратних закладів соціальної сфери, критерієм якого є значення питомого споживання енергоресурсів на 1 м2 опалювальної площі будівлі. Інформація про енергоспоживання є основою для формування переліку об’єктів, що потребують першочергового проведення енергетичного аудиту та впровадження заходів з підвищення енергоефективності.
1.2. Проведення енергетичного аудиту, обстежень інженерних систем та планування впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах
Енергетичний аудит проводиться з метою пошуку можливостей енергозбереження та допомоги бюджетним установам у визначенні напрямів ефективного енерговикористання, а також:
– оцінки відповідності розрахункового рівня енергетичної ефективності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель;
– надання рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель, що враховують місцеві кліматичні умови, які є технічно й економічно обґрунтованими;
– встановлення фактичних показників енергетичної ефективності систем та визначення їх відповідності встановленим вимогам;
– встановлення обґрунтованих обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів;
– визначення шляхів раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, запровадження енергозберігаючих заходів;
– уникнення необґрунтованих витрат на проведення енергозберігаючих заходів;
– розв’язання конкретних завдань щодо підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у кожному окремому випадку, визначеному замовником енергетичного аудиту, виходячи з його потреб;
– оцінки ефективності, повноти й обґрунтованості енергозберігаючих заходів, що вживаються бюджетною установою – замовником енергетичного аудиту;
– визначення відповідності фактичних питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів нормам питомих витрат.
Унаслідок проведення енергетичного аудиту здійснюється сертифікація енергетичної ефективності та в обов’язковому порядку техніко-економічне обґрунтування впровадження заходів.
2. Підвищення енергоефективності у житлово-комунальному господарстві
Найважливішими заходами, спрямованими на енергозбереження в галузі, визначені:
у водопровідно-каналізаційному господарстві – впровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства шляхом заміни енергоємного обладнання на каналізаційних та водопровідних станціях, каналізаційних очисних спорудах, станціях підйому води, впровадження автоматизації і єдиного контролю всіх процесів роботи водоканалу, використання мулових осадів та каналізаційних стоків у якості джерела енергії;
у теплоенергетиці – технічне (технологічне) енергозбереження, що передбачає модернізацію або заміну енергоємних існуючих технологій, а саме: заміна малоефективних, морально застарілих котлів на нові сучасні з коефіцієнтом корисної дії (ККД) не менше 92-95%, модернізація існуючих теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою оптимізації схеми централізованої підготовки побутової гарячої води, впровадження індивідуальних теплових пунктів з переходом на двотрубну систему, переведення газових котелень на альтернативні (місцеві) види палива, в т. ч. біомаса (пелети, дрова, щепа), електроенергія тощо, реконструкція або заміна теплових мереж із застосуванням попередньо ізольованих труб та нових типів запірної арматури з високими показниками експлуатаційної надійності, впровадження сучасних методів антикорозійного захисту теплових мереж, ефективного теплоізоляційного покриття трубопроводів, автоматики та регулюючого обладнання, забезпечення дотримання регламентних робіт з хімводопідготовки задля попередження передчасного зносу технічного обладнання, зниження питомих витрат палива та електроенергії за рахунок оптимізації схеми роботи обладнання (котлів із зниженими у теперішній час обсягами навантаження); впровадження автоматизованих систем керування технологічними процесами вироблення та транспортування споживачам теплової енергії; розвиток малої розподіленої когенерації, в т. ч. у структурі централізованого теплопостачання;
у зовнішньому освітленні – реконструкція систем вуличного освітлення та місць загального користування, заміна ламп на енергоефективні, створення ефективної системи обліку та регулювання споживання електроенергії.
3. Підвищення енергоефективності в багатоквартирному житловому фонді
З метою підтримки ініціатив щодо підвищення енергоефективності, впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження, зокрема в багатоквартирному житловому секторі, Урядом України відповідно до Закону України “Про Фонд енергоефективності” створено державну установу “Фонд енергоефективності” (далі – Фонд).
Підтримка Фонду полягає в наданні об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ) грантів і запровадженні комплексних технічних рішень з підвищення енергоефективності будівель з урахуванням кращих європейських практик. Унаслідок їх реалізації співвласники таких будівель зможуть не лише заощаджувати кошти на комунальних послугах, а й підвищувати рівень комфорту і якості свого життя. Діяльність Фонду фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, фінансової підтримки Європейського Союзу та уряду Німеччини.
З метою підтримки ОСББ в Івано-Франківській області, а також для залучення ОСББ до роботи з Фондом в області розроблена регіональна цільова програма “ЕНЕРГОДІМ” для підтримки ОСББ Івано-Франківської області на 2022-2023 роки, яка передбачає відшкодування з обласного бюджету частини відсоткової ставки за кредитами або часткового відшкодування фактично понесених витрат на реалізацію енергозберігаючих заходів з енергомодернізації багатоповерхових будинків ОСББ.
4. Розвиток відновлювальних джерел енергії
Одним із можливих шляхів зменшення споживання вичерпних ресурсів є розвиток нетрадиційних та альтернативних джерел енергії. Енергетичною стратегією України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 605-р, передбачається досягти до 2035 року частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел, у загальному первинному постачанні енергії на рівні 25%. Івано-Франківська область має високий потенціал відновлюваних джерел енергії, основними напрямами використання якого є освоєння екологічно та економічно доцільного гідропотенціалу малих рік, енергії сонця, енергії біомаси, вітру та вторинних енергетичних продуктів. На даний час сумарна потужність альтернативних джерел енергії в області складає понад 420 МВт, а це 14,2% від загальних потужностей електроенергії області.
В Україні, так як і у всьому світі, гостро стоїть проблема заміщення вуглеводневих викопних видів палива та скорочення викидів парникових газів. Одним з основних відновлюваних джерел енергії для заміщення викопних палив та зменшення викидів парникових газів в контексті виконання цілі Паризької угоди від 12.12.2015 щодо недопущення зростання глобальної середньої температури більше 2С у багатьох країнах вважається біомаса, одним з джерел якої є енергетичні рослини. Потенціал земель для вирощування енергетичних рослин в Україні складають насамперед землі сільськогосподарського призначення, що наразі не використовуються для вирощування продовольчих чи кормових культур. У нашій області також є потенціал вільних сільськогосподарських земель для вирощування продовольчих сільськогосподарських культур.
5. Декарбонізація енергетичного, транспортного та промислового секторів.
Надзвичайно актуальною для суспільства стає проблема декарбонізації економіки з метою скорочення викидів отруйних газів у атмосферу.
В області функціонує два підприємства з виробництва теплової та електричної енергії, зокрема Калуська ТЕЦ та Бурштинська ТЕС, остання з яких є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря, викиди електростанції сягають понад 80% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел області. Водночас, в області зросла кількість промислових підприємств та автомобілів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ключовим фактором при декарбонізації є проникнення електроенергії практично в усі без винятку побутові, енергетичні, промислові, транспортні системи і процеси, що радикально підвищує їхню керованість і екологічність. Зокрема, у транспортній системі можна досягти максимального ефекту завдяки ефективній системі державної підтримки електротранспорту. Радикальне скорочення промислових викидів насправді важче, ніж для електроенергетики чи транспорту.
Електроенергетика:
– дотримання Національного плану скорочення викидів від великих спалюваних установок, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 796-р;
– оновлення системи очистки димових газів;
– реконструювання, ремонт енергоблоків;
– заміна очисних електрофільтрів;
– створення системи моніторингу якості повітря.
Транспорт:
– закупівля електричного транспорту для муніципальних потреб;
– перехід громадського транспорту на електроенергію;
– будівництво зарядних станцій;
– сприяння розвитку приватного електротранспорту.
Промисловість:
– використання електричних насосів замість газових при нагріванні води;
– впровадження нових технологій, які дозволяють раціонально використовувати джерела енергії – від мінімізації шкідливих викидів до онлайн-управління;
– використання нових сучасних фільтрів.
6. Популяризація енергоефективності та відновлюваної енергетики
Підвищення енергоефективності та широке використання відновлюваної енергії неможливе без зміни свідомості суспільства. Багато заходів з енергозбереження загальнодоступні й можуть бути застосовані фактично всюди в побуті, на виробництві, у комунальній сфері тощо.
Однією з цілей концепції є формування енергоефективного суспільства – усвідомлення переваг енергоефективності та відновлюваної енергетики, як економічних так і суспільних.
Передбачається проведення комплексних заходів популяризації та інформування, а саме:
– ознайомлення з кращими практиками і проєктами у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики;
– участь в форумах, виставках, конкурсах тощо;
– створення інформаційно-аналітично-популяризаційних ресурсів на основі вебресурсів, інтернет-сторінок, чатів.
Очікувані результати
У результаті реалізації заходів та напрямів у сфері енергетичної ефективності передбачається досягнути таких цілей:
– енергетична самодостатність регіону шляхом зменшення енергетичної залежності від постачання газу через заміщення альтернативними видами палива та відновлювальними джерелами енергії;
– збільшення частки відновлюваних джерел енергії до 25-30%;
– забезпечення економії основними споживачами області обсягів паливно-енергетичних ресурсів до 30% за рахунок запровадження відповідних заходів та проєктів;
– зменшення видатків з обласного і місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг з енергозабезпечення бюджетними установами;
– підвищення обізнаності відповідальних осіб за енергозбереження;
– зменшення до 2027 року обсягу викидів забруднювальних речовин СО2;
– залучення великомасштабного зовнішнього фінансування та європейського досвіду здійснення енергоефективних заходів;
– функціонування системи енергоменеджменту та енергомоніторингу.
Обсяг фінансових ресурсів
Концепція забезпечення енергетичної ефективності Івано-Франківської області є стратегічним документом та дорожньою картою в питаннях енергоефективності, стабільному та збалансованому функціонуванні енергосистеми області, її реалізація вимагає зосередження фінансових та людських ресурсів. Фінансування заходів та напрямів концепції буде здійснюватися за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги, грантів, обласного та інших місцевих бюджетів.
Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації концепції, визначається регіональними та місцевими програмами з урахуванням можливостей відповідних бюджетів, розміру міжнародної технічної та фінансової допомоги, грантів.
