Івано-Франківська обласна рада
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ | Сайт працює в тестовому режимі | Стара версія сайту
MENUMENU

Стенограма пленарного засідання (21.10.2016)


С Т Е Н О Г Р А М А

ДЕСЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 21.10.2016 р.

 

О.Сич. Шановні депутати, запрошені, дорогі краяни!

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації в сесійній залі присутні 66 депутатів, відсутні – 17, з них: у відрядженні – 8, у відпустці – 3, з інших поважних причин – 4, з невідомих причин – 2 депутати.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради наша сесія є правомочною і оголошується відкритою.

Прошу встати для виконання Гімну.

(Звучить Гімн України у виконанні народного хору “Прикарпатські самоцвіти”, художній керівник – Заслужений працівник культури України Мирон Андрусяк).

(Звучить молитва).

Шановні колеги! Від імені всіх висловлюю вдячність творчому колективу, який виконав Славень України.

Продовжуємо нашу роботу.

На сесії присутні: голова обласної державної адміністрації Гончарук Олег Романович, наш колега-депутат, заступники голови обласної державної адміністрації, представники лісової галузі області, керівники національних парків, що знаходяться на території області, директори відповідних департаментів та начальники окремих управлінь обласної державної адміністрації, голови районних рад, голови районних державних адміністрацій, представники правоохоронних органів, представники засобів масової інформації.

Також сьогодні для участі у нашій колегії запрошені і прибули, візьмуть участь начальник лісового господарства та відтворення лісів Державного агентства лісових ресурсів
Романовський Володимир Францович, керівник підрозділу інвентаризації лісів виробничого об’єднання “Укрдержліспроект” Сторожук Віталій Федорович.

Окрім того, шановні колеги, сьогодні на моє запрошення, як відомо хліб добрий відданий, прибули для участі в сесії, оскільки я в такій ж сесії брав відповідно участь у Полтавській
обласній раді спільно із своїм колегою із Закарпатської обласної ради, а тому на моє запрошення ласкаво відгукнулись і прибули: голова Полтавської обласної ради Біленький Олександр Юрійович.

(Оплески в залі).

Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Товстий Роман Іванович.

(Оплески в залі).

Голова Закарпатської обласної ради Рівіс Михайло Михайлович.

(Оплески в залі).

Шановні колеги! Інформую, що під час нашого спільного перебування у Полтаві ми підписали Меморандум про співпрацю, про співпрацю в різних галузях, обмінів делегаціями в галузі освіти, культури, науки, спорту, молоді, мистецтва, а зокрема і в обміні досвідом по вирішенню актуальних соціально-економічних питань, і зокрема, якщо Полтавська область багата на видобуток нафти і газу і, може, значно менше, але в тому числі й у нас присутній такий видобуток, то нам цікаво, як це питання врегульовується в Полтавській області, і ми ділимось досвідом.

Якщо сьогодні ми будемо розглядати питання раціонального використання лісу, то, очевидно, це питання актуальне чи не для всіх областей України, зокрема для Закарпатської області і для Полтавської, і тому голови сьогодні так само присутні у нас і будуть переймати у нас цей досвід.

Я запрошую до короткого слова голову Полтавської обласної ради Біленького Олександра Юрійовича.

(Оплески в залі).

О.Біленький. Слава Ісусу Христу!

Шановні колеги! Шановний пане голово, шановна президіє! Дякую за запрошення бути сьогодні причетним до дуже цікавої теми, яка, звісно, нагальна і для Полтавської області.

Раціональне використання лісів ми ставимо в один ряд із рентою від видобування… надходження в обласний бюджет ренти від видобування нафти, від користування землями запасу за межами населених пунктів та багато інших нагальних проблем, які зараз є не тільки в
Полтавській області, але й в Україні.

Ми підписали Меморандум. Це, мабуть, перший крок міжрегіонального розвитку областей, які між собою не дотичні, не межують.

Я хочу запевнити, що в нашій країні наразі надзвичайно важливий процес об’єднання, процес, як сказав Олександр Максимович, “зшивання нитками  України” для того, щоб ми були єдині, для того, щоб ворог зрозумів свою безперспективність цих кроків, які він робить зараз на Сході, а ми називаємо це війною.

Я хочу кожного дня нагадувати своїм депутатам, вам, колеги: не забуваймо хлопців, які нас захищають на Сході. Давайте разом візьмемо тему регіональної дружби, регіонального розвитку у своє управління для того, щоб ідеї, які звучать з сьогоднішньої трибуни, з трибуни інших обласних рад, щоб держава їх чула.

Які це ідеї? Полтавська область в цьому році не надала жодного дозволу на користування надрами жодному надрокористувачу, тому що у нас є позиція: ми хочемо, щоб кошти від видобування надр залишались на місцевих територіях, ми хочемо, щоб землями за межами населених пунктів розпоряджалась відповідна територіальна громада. Але ми одні поки. І така співпраця, такі відносини із Франківщиною, із Закарпаттям переконують мене особисто, що ми разом досягнемо результату і по землі, і по надрах, і по водних ресурсах, і по лісових ресурсах.

Тому я ще раз хочу запевнити, що Полтавська область є другом, є партнером і в культурному, і в мистецькому, і в економічному напрямках. Знову ж таки тиснемо руку дружби, яку нам протягає Франківщина, яку нам протягає Закарпаття, запевняємо у своїй шані і повазі до всіх людей – жителів Івано-Франківщини.

І хотілося би подарувати пану голові і обласної ради, і обласної державної адміністрації такі невеличкі сувеніри з Полтавщини.

(Оплески в залі).

Традиційне полтавське килимарство, а саме Решетилівське Дерево життя.

(Без мікрофона).

О.Сич. (Без мікрофона).

Шановні колеги! З вашого дозволу, від нашого імені ми даруємо полтавській делегації від Івано-Франківської обласної ради ось такий інкрустований таріль, який є символом достатку. Ми хочемо, щоби… панували мир і спокій…

(Оплески в залі).

І прошу сюди на сцену заступника голови обласної державної адміністрації Товстого Романа Івановича.

(Оплески в залі).

Р.Товстий. Шановні колеги! Дійсно, дуже приємно перебувати на Івано-Франківщині…

(Без мікрофона).

…якомога більше приймати рішень на користь наших громад, не тільки такі політичні, але й фінансові.

Я вам всім дякую. Слава Ісусу Христу!

(Оплески в залі).

О.Сич. Колеги, я запрошую до слова голову Закарпатської обласної ради Михайла Михайловича Рівіса.

(Оплески в залі).

М.Рівіс. Слава Ісусу Христу! Шановна івано-франківська громадо,  шановні панове голови! Олександре Максимовичу, я щиро вдячний за запрошення прийняти участь у вашій виїзній сесії обласної ради. Шановні колеги-депутати, я щиро радий вас бачити, радий знайомству з вами.

Як уже говорив мій колега, голова Полтавської обласної ради, ми нещодавно підписали договір про співпрацю між трьома обласними радами. Цей Меморандум покликаний для того, щоб ми зрозуміли одне, що у нас Україна є єдина.

Ви бачите сьогодні ситуацію, яка розгортається навколо голови Закарпатської обласної ради, навколо голови Івано-Франківської обласної ради, коли проросійські ЗМІ стараються висмикувати з наших висловів певні речення і говорити про те, що ми повинні від’єднуватись від України.

Я хочу перед вами ще раз сказати: Закарпаття, Івано-Франківськ, Полтавщина є всі єдиною цілісною родиною.

(Оплески в залі).

Ми є, були і будемо в складі єдиної України, а наше завдання – зробити її такою сильною, щоб до нас приєднувались, а не від неї від’єднувались.

(Оплески в залі).

Наше завдання, як найближчих сусідів, тому що ми є ближчі сусіди, до нас через хребет перейти, я сам – уродженець Хуста, і мені до Вигоди було доїхати стільки, скільки я на роботу до Ужгорода доїжджаю.

Тобто, ми можемо один до одного ходити в гості і просити один в одного завжди допомоги набагато ближче, як у близьких родичів. Не треба нам шукати близьких родичів.

Я говорив на сесії обласної ради Полтавщини і повторюю тут, перед вами, що я проїздив дуже багато по всіх країнах: я був у Німеччині, зараз знову мусується підписання з Франконією транскордонних проектів, в Чехії, Словаччині, Румунії, Польщі… Завдяки географічному становищу Закарпаття ми маємо змогу це робити, і ми це активно робимо. Але я вам скажу, що ніхто нас там не чекає, ніхто, абсолютно, нікому Україна не потрібна сильною, вона потрібна тільки нам. І це повинні ми зробити завдяки тому, що ми повинні відновлювати зв’язки між своїми районами, регіонами, областями.

З чим це пов’язано? Ми приймаємо рішення, надсилаємо до обласної ради Івано-Франківщини, Полтавщини, всім обласним радам. По всіх обласних радах пройшли меморандуми по тарифах, по всіх пройшли меморандуми по виділенню надр. Але ці меморандуми не виконуються. На сьогоднішній день питання децентралізації воно буксує. І коли ми починаємо ці питання піднімати, як один голова піднімає, він представляє не свою особисту думку, він представляє думку більшості складу обласної ради. Як правило, нас намагаються вести в другу сторону, говорити про те, що ми або хочемо від’єднатись, або ми хочемо бандерівщину розвести, як останнім часом було на Івано-Франківщині, і не хочуть чути голос одної області. Якщо ми будемо об’єднані, якщо ми будемо говорити про те, що це проблема, спільна проблема всієї України і багатьох областей, я переконую вас, на це звернуть увагу. І в цьому напрямку ми повинні працювати.

Я ще раз дякую вам за те, що ви запросили мене сьогодні на своє зібрання. Я від усього депутатського корпусу  Закарпатської обласної ради вітаю вас. Хочу вам позичити всього найкращого, щоби у ваших сім’ях завжди був родинний достаток, і щоби ми ніколи не знали ціни мирного неба.

На сьогоднішній день Україна платить надзвичайно високу ціну миру, миру тут, на Заході, а на Сході наші хлопці віддають своє життя для того, щоб ми могли мирно тут проводити наші зібрання.

І я хочу побажати, щоб ця навала, яка у нас є на Сході, чимшвидше завершилась, щоби не треба було відправляти хлопців, які є родичами, які є нашими близькими друзями, з якими ми зустрічаємось, здороваємось кожного дня, на цю братовбивчу війну, яка зараз йде на Сході.

Мирного вам неба, здоров’я, щастя, удачі, всього найкращого! Нехай береже вас Господь!

Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! В знак нашої доброї приязні, хороших взаємин даруємо в особі голови всій Закарпатській обласній раді ці скромні сувенірчики, і просимо передати найщиріші слова шани нашим колегам із Закарпаття.

(Оплески в залі).

М.Рівіс. Шановні панове голови! Закарпаття славиться виноробством, і недоречно би було, якби я зараз вам вручав вино і коньяк із Закарпаття тут, на сцені, але у мене є подарунок, я думаю, що ви його скуштуєте з усім депутатським корпусом у більш невимушеній обстановці. Спасибі.

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги і запрошені! На продовження тих слів, які мої колеги-голови сказали, і для деякого прояснення, хочу сказати таке. Декілька днів тому назад до мене в службовий кабінет прийшов журналіст з одного дуже поважного видання, порушуючи теми: а от ви прийняли рішення про те, щоб на договірних засадах врегулювати питання взаємин з урядом України. Це що, федералізація? А от ви підписали Меморандум із Полтавою і Закарпаттям. Ви проти кого збираєтесь дружити: проти центральної влади?

Ми збираємось дружити задля єдності, соборності і могутності України.

(Оплески в залі).

Шановні колеги! Ще одна приємна новина.

Постановою президії Всеукраїнської ради товариства лісників України від 26 серпня 2016 року № 18 за підсумками проведеного всеукраїнського конкурсу на кращий малюнок і твір на лісову тематику для учнів шкіл-інтернатів з особливими потребами за зайняте друге місце нагороджено цінним подарунком (планшетом) Гуцуляка Віталія Миколайовича – учня 6 класу Печеніжинської загальноосвітньої школи-інтернату за малюнок “Ліс – домівка для тварин”. Малюнок ви можете побачити на екрані.

(Оплески в залі).

А мені дозвольте мені разом з Олегом Романовичем вручити нагороду цьому юному переможцю і побажати, нехай в житті завжди перемагає.

(Оплески в залі).

Продовжуємо нашу роботу.

Шановні колеги! 17 жовтня 2016 року проведено засідання президії обласної ради.

Президія рекомендувала внести на розгляд десятої сесії обласної ради 12 питань і питання Різне.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях відповідних постійних комісій обласної ради, за результатами розгляду надано відповідні висновки та рекомендації.

Пропоную наданий вам порядок денний десятої сесії обласної ради взяти за основу.

Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення за основу прийнято.

Шановні колеги! Чи будуть доповнення до порядку денного? Є доповнення. Будь ласка. Перший мікрофон.

В.Мельничук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, голова постійної комісії з питань регіональної політики, розвитку місцевого самоврядування та децентралізації. Шановний пане голово, шановні колеги! Буквально напередодні сесії надійшов лист від Апарату Верховної Ради України щодо представлення нами кандидатур з двох осіб до нагородження Почесною грамотою та Грамотою Верховної Ради України з нагоди Дня місцевого самоврядування. Наша комісія буквально розглянула це питання напередодні нашої сесії, і тому ми пропонуємо внести в порядок денний питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою та Грамотою Верховної Ради України”. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Поступила пропозиція доповнити порядок денний. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята. Ну, колеги, напевно, по суті питання, кого пропонують, ми вже в розгляді питання розглянемо, недоречно зараз біля мікрофону оголошувати це питання.

Чи є ще пропозиції? Немає до порядку денного? Є? Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Пане голово, шановні колеги-депутати! Мною на президії була дана пропозиція, щоб у контексті 6-го питання розглянути інформацію про стан заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Оскільки 23 вересня на сесії, 12 серпня ми приймали рішення щодо виплати заробітної плати. На сьогодні величезна кількість протермінованої зарплати, на сьогодні виникло питання з тим, що не сплачується єдиний соціальний податок. Я думаю, що Леся Іванівна інформацію має, і в контексті 6-го питання надати дану інформацію. Дякую.

О.Сич. Дякую, Манолію Васильовичу. В контексті розгляду цього питання це передбачено. Буквально вчора засідала бюджетна комісія. У нас є на це питання субвенція. Ви відповідну інформацію отримаєте.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу вибачення, стабілізаційна дотація. Не тільки ви, а всі інформацію з цього питання отримають, в тому числі в контексті про стан вирішення цього питання взагалі.

Шановні колеги! Чи є ще пропозиції до порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

Пропоную порядок денний з врахуванням прийнятої пропозиції прийняти в цілому.

Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! Оскільки ми працюємо зараз не з електронною системою, вам роздані бюлетені для персонального голосування, прошу… ой, даруйте, до порядку денного це не стосується, даруйте. Згідно з Регламентом до порядку денного це не стосується, в подальшому зверніть увагу, що при кожному питанні треба буде заповнювати персональні бюлетені.

Порядок денний, шановні колеги, прийнятий.

Приступаємо до розгляду першого питання.

Розглядається питання “Про інформацію обласної виборчої комісії про реєстрацію
депутата обласної ради сьомого демократичного скликання”.

Проект рішення номер 1 – на окремому аркуші.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати! 20 вересня поточного року Івано-Франківська
обласна виборча комісія прийняла постанову № 7, № 47 про заміщення депутатів Івано-Франківської обласної ради. Відповідно до даної постанови: визнати Шевченка Віктора Леонідовича таким, який достроково припинив повноваження депутата Івано-Франківської обласної ради, у зв’язку з обранням народним депутатом України. Визнати обраним депутатом Івано-Франківської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Івано-Франківської обласної ради наступного за черговістю кандидата в депутати від Івано-Франківської обласної організації політичної Партії “УКРОП” Сухоцького Миколу Йосиповича.

На ваш розгляд пропонується проект рішення “Про інформацію обласної виборчої комісії про реєстрацію депутата обласної ради сьомого демократичного скликання”, а саме: інформацію дану щодо реєстрації депутата та визнання його повноважень взяти до уваги.

Дякую за увагу.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую, Василю Івановичу. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю питання на голосування за основу і в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені для персонального голосування, здати їх апаратові.

Шановні колеги! Дозвольте вручити посвідчення депутата обласної ради нашому колезі Миколі Йосиповичу Сухоцькому.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

О.Сич. Відповідно, шановні колеги, у нас в такому разі кількість зареєстрованих депутатів збільшується на одного. Микола Йосипович вже має право брати участь в роботі сесії.

Розглядається питання “Про стан використання лісових ресурсів на території області”.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідає Голубчак Олексій Іванович – начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Проект рішення розглянуто на спільному засіданні постійних комісій обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин і з питань екології та раціонального природокористування. Обидві комісії рекомендували до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій. Пропозиції комісії в цій самій брошурі.

Окрім цього, спільним розпорядженням голови обласної ради та голови обласної державної адміністрації було утворено робочу групу з комплексного аналізу ведення лісового господарства в області. Робочій групі було доручено провести в межах чинного законодавства комплексний аналіз ведення лісового господарства в області, підготувати відповідні висновки і пропозиції. Висновки і пропозиції робочої групи також у тій самій брошурі.

Під час реєстрації, шановні колеги, ви також отримали інформаційні матеріали з питання, яке розглядається. Зокрема, при підготовці від обласної ради були спрямовані відповідні запити до прокуратури, Служби безпеки, поліції про те, щоб подали інформацію про існуючі зловживання у даній сфері. Всі ці матеріали додані вам, в матеріалах ви можете з ними ознайомитись.

Ну, і відповідно, оскільки у нас питання такого комплексного характеру, воно стосується комісії з питань екології і комісії з питань сільського господарства, прошу голів обох комісій бути готовими до співдоповіді, про що, зрештою, ми попередньо і обумовлювали.

Олексію Івановичу, прошу до слова.

О.Голубчак. Шановні високоповажні гості, шановні пани голови, шановні депутати, запрошені!

Ліси Прикарпаття – смарагдові крутосхили Дністра, Вигодські бескиди і є візитівкою нашого краю. Вони відіграють важливе екологічне, соціальне і економічне значення в розвитку регіону.

Землі лісового фонду складають 626 тис.га і закріплені за 6 різними лісокористувачами.

468 тис.га лісу закріплено за підприємствами обласного управління лісового господарства. Ліси – це в середньому 41 відс. Ліси розміщені нерівномірно, в основному, в гірських умовах (73% лісів). Лісистість коливається від 8% – в Городенківському районі до 73% – у Долинському районі, на території якого ми знаходимось. 2% лісів виконують функції захисні, водоохоронні, ґрунтозахисні, рекреаційні, санітарно-гігієнічні, і мають обмежений режим лісокористування. 48% лісів – це ліси експлуатаційні.

За віковими групами у нас, в основному, середньовікові ліси, післявоєнні, за породним складом переважають хвойні породи. Ми є смерековою областю, бо на Івано-Франківщині більше 50 відс. смерекових лісів України.

За останні десятиліття в лісах зросла частка листяних порід: бука лісового – на 2%, дуба звичайного – на 3%.

Запаси складають порядка 155 млн.м3 і запас на 1 га в лісах нашого управління  зріс на
13 м3, складає на сьогоднішній день 282 м3  на 1 га.

Хочу відзначити, що за грант Європейського банку реконструкції та розвитку у нас зроблено сертифікацію за міжнародною системою FSC (Лісової Опікунської Ради) на предмет сталого управління лісами, відповідність ведення лісового господарства міжнародним стандартам. Ми одержали відповідні сертифікати… Осмолодського лісгоспу.

Що це означає?

Мета сертифікації – забезпечення економічного, екологічного і соціально збалансованого ведення лісового господарства. Наявність сертифікованої продукції є перепусткою на ринки Європи.

Лісокористування. В рік ми рубаємо в середньому 1 млн. 100 тис. м3 деревини.

Динаміка заготівлі перед вами показана тут, це скільки зрубали підприємства головного управління минулого року, – 995 тис.м3.

В наших підприємствах управління 45 відс. від загального об’єму заготівлі складає деревина від рубок головного користування, 40 відс. – від санітарних рубок, 15 відс. – від інших рубок. В розрізі інших користувачів – Облагроліс: 26 відс. – головне користування, 74 відс. – санітарні рубки, Військовий лісгосп: 27 відс. – головне користування, 63 відс. – санітарні рубки, Сивульський лісгосп… резиденція Міністерства екології абсолютно всі ліси рубають, це по санітарних рубках.

Я хочу ще сказати, крім того, що ще 1 млн. 100 тис. м3 деревини ми завозимо в область. Якщо ви зараз їхали і бачили в Брошневі величезні об’єми деревини на складах товариства “Кроно”, то тільки 15 відс. цієї деревини одержано в Івано-Франківській області, я говорю це з абсолютною відповідальністю. Бо недавно були певні звернення в інтернеті, що це за ліс знаходиться на території підприємства “Кроно”.

Рубаємо ми… але дальше… з 1 га… 2,77 м3 з 1 гектара. Ну, якщо це перевести на дерево, це означає, що ми рубаємо десь в середньому в рік 3 дерева діаметром 3 см, діаметром 30 см.

За період роботи держлісгоспів ми збільшили об’єм вибіркових рубок, бо ми розуміємо прекрасно, що суспільство зараз не дасть “брити гору”, що ми мусимо міняти законодавство, ми мусимо міняти психологію наших людей і переходити на ведення господарства на засадах, наближених до європейських.

Спеціалістами “Укрдержліспроект”, тут присутній пан Віталій Сторожук, була проведена інвентаризація лісів Івано-Франківщини на пробних площах. І висновок спеціалістів є абсолютно однозначним: господарство в області не є виснажливим. Це дуже і дуже важливо.

Якщо говорити про зміну запасу, у нас проростає порядка 2,5 млн. м3, рубаємо ми, я вже казав, 1 млн. 100 м3, це 46 відс. від запасу рубаємо в рік. Це набагато нижче, ніж в загальному у європейських країнах.

За висновками експертів Світового банку реконструкції і розвитку, які працювали в
області два роки, розмір лісокористування можна збільшити без збитків для природи за умови будівництва доріг і застосування нових природозберігаючих технологій.

Крім того, ми повинні будувати багато доріг. Що ми робимо в цьому плані?

За період з 2007 по 2015 роки ми збудували 404 км лісових доріг.

Станом на 1 січня 2016 року на наших підприємствах рахується 2077 км автомобільних доріг, густота яких складає 4,4 км на 100 га, що є значно нижчою, ніж в країнах Європи.

У 2016 році ми введемо в експлуатацію ще 50 км доріг.

Ми по праву можемо похвалитися нашими дорогами. Ми маємо дорогу таку, як ми побудували від Манявського скита до Манявського водоспаду. Зараз ви дивились перед сесією –  до урочища Малиновище, де був табір ОУН-УПА, і дорогу, яку ми побудували, до речі, в Осмолодському лісгоспі – до витоку ріки Лімниця. Бо хто пам’ятає зі старих депутатів, коли я ще був головою екологічної комісії, пан Гаврилюк завжди говорив, що ми возимо ліс в Осмолоді по р.Лімниця. Зараз ми побудували цю дорогу і можемо показати, яку ми зробили дорогу у 16 км до початку р.Лімниця в Осмолодському лісгоспі.

Дані дороги роблять більш привабливим наш край для рекреаційного використання, безумовно, для охорони і захисту лісу.

Який можна зробити висновок? Хоча я думаю, що висновок повинна зробити група
експертів, яка працювала в нашій області, саме там працювали 5 докторів наук, вони мають своє бачення з цього приводу. Я хочу сказати, що сучасний стан лісів, тенденція лісокористування, розвиток лісової інфраструктури, застосування способів і технологій, процесів та систем машин, а також системи нормативно-правових актів, вимагають вдосконалення.

Для створення ринку деревини, на нашу думку,  ринку заготівлі, на нашу думку, необхідно зробити цілий ряд речей: змінити нормативну базу, включити у перелік товарів критичного імпорту лісозаготівельну та лісовозну техніку, яка не виробляється в Україні. Це надзвичайно важливо, тому що надзвичайно дорогі машини й механізми. Комплекс форвардерів, харвестерів коштує порядка 600 тис. євро без ввізного мита.

Хочу сказати, що у місяці вересні на базі цього лісгоспу була нарада по стану лісів у Карпатах, загальноукраїнська, там був продемонстрований перший український трактор
виробництва Харківського тракторного заводу. То ми також працюємо над тим, щоб дати роботу нашим власним товаровиробникам.

Лісовідновлення. Ми сьогодні були на одному з центрів, який є в області, таких центрів є три. І хочу сказати, що ми рубаємо в рік порядка 3 тис. га суцільних зрубів, половину з них ми садимо, для цього ми вирощуємо 6 млн. сіянців. На інших ділянках є природне поновлення, яке згідно з нормативами і… згідно з діючими нормативами є достатнім для того, щоб був відтворений ліс, який відповідає вимогам лісівничої науки.

Крім того, в області  ми створили в останні 10 років понад 500 га захисних лісових насаджень, в основному, це в Коломийському районі. Ми могли зробити більше, але, на жаль, органи місцевого самоврядування не виділяють такі площі для нас. І, крім того, згідно з діючою інвентаризацією порядка 30 тис.га земель сільськогосподарського виробництва, які зараз заросли лісами і заросли кущами. Це також велика проблема, вона потребує відповідної інвентаризації.

Економічні показники. Ми бачимо, що згідно з показниками статистики в 17 раз зріс об’єм продукції, робіт та послуг лісового господарства і склав за минулий рік 653 млн. 133,6 тис.грн. З цього об’єму 590 млн.грн. – це послуги підприємств управління лісового господарства області.

За даними Державної фіскальної служби за 2015 рік постійні лісокористувачі області сплатили 119 млн.грн., нашими підприємствами, управління – 110 млн.грн. За перше півріччя цього року сплачено відповідно по області 59 млн.грн., сплачено 95 млн.грн., лісгоспами сплачено 89 млн.грн.

З кожного гектара площі підприємства управління платять 234 грн. 57 коп. податків. Відповідно агролісгоспи – 66 грн., Прикарпатський військовий – 110 грн., Карпатський національний парк – 55 грн., підприємство “Чорний ліс” – 105 грн.

Які у нас є проблеми? Хочу більше зупинитись на них. Величезною проблемою, безумовно, є формування нового ринку деревини. На даний час діє наказ Держлісагентства № 42 від 19.02.2007 р., відповідно до якого вся деревина всього на двох аукціонах продається. Один з них – спецаукціон, в якому беруть участь великі підприємства плитного та фанерного
виробництва, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України. В нашій області таких є три підприємства – товариство “Кроно ЛТД” у Брошневі, ви бачили, “Інтерплит” – у Надвірній, товариство “Уніплит” – у Вигоді. Даний аукціон проводиться у Києві, на ньому реалізовуються техсировина, баланси і фансировина для лущення.

Загальні аукціони проводяться в нас, в області, у ньому беруть участь представники малого та середнього бізнесу, які працюють у галузі деревообробки.

Із загального обсягу деревини, яка була заготовлена минулого року, на внутрішній ринок реалізовано 807 тис.м3, що на 137 тис.м3 більше, ніж у 2014 році.

На жаль, даний порядок продажу деревини має ряд недоліків, тому Асоціацією деревообробників Прикарпаття, тут присутній пан Соболєвський, і нами також були дані провідні пропозиції Агентству лісових ресурсів України для того, щоб розробити новий порядок продажу деревини, де всі учасники ринку мали б однаковий доступ до цього ринку і могли ефективно використовувати лісосировинні ресурси.

Експорт деревини. Надзвичайно багато про це говориться в області, але ви знаєте, що з 1 листопада 2015 року згідно із Законом України № 325 від 09.04.2015 р. був припинений експорт всіх порід, крім сосни, експорт сосни працює до 1 січня 2017 року,  і дров’яної деревини.

Наші підприємства області, ще раз повторюю, припинили експорт деревини  цього року.

Ви бачите таблицю, це дані київські. Ми просили, щоб Київ нам дав інформацію про заготівлю і експорт деревини у розрізі областей України. Івано-Франківська область проекспортувала 5,9 тис. м3. Для порівняння, наші сусіди із Тернополя, не хочу їх ображати, – 81 тис.м3. Тобто, ми зняли питання експорту області, хоча, мушу сказати, що ми зараз винуваті певну суму грошей іноземним фірмам за деревину, яку ми одержали ще на початку цього року, і ми повинні відправити кілька вагонів продукції, щоб зняти напругу у відносинах з нашими колишніми зарубіжними партнерами.

Якщо у нас зросла кількість деревини, яка йде на внутрішній ринок, автоматично й зросла кількість деревини, яка відправляється на експорт підприємницькими структурами.

Ви бачите цю інформацію на слайді. Для того, щоб був порядок з експортом деревини, ми проводимо велику роботу по видачі сертифікатів походження деревини. За минулий рік управлінням видано 12 780 сертифікатів походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів. Цього року видали 5645 таких документів. І ми дали свої пропозиції в Київ для того, щоби перейти всім лісокористувачам України на видачу нових транспортних накладних зразка ТТН-ліс, щоб вони всі були в базі єдиній на Україні, тоді легше буде проводити порядок у цій надзвичайно важливій справі.

Ми ще не показували електронний облік деревини. Я хочу, щоб… Є постанова Кабінету Міністрів… Ви все бачили у Шевченківському лісництві. Це дійсно серйозна й відповідальна робота, в яку ми вклали десятки мільйонів гривень і навчили людей, і ми можемо з впевненістю сказати, що ми працюємо тут ефективно. Можна в будь-який час це перевірити. Просто необхідно на законодавчому рівні впровадити електронний облік деревини для всіх постійних лісокористувачів, а не тільки в управліннях лісового господарства. Проект постанови знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів України.

Надзвичайно важливе питання – лісопорушення. Зараз надзвичайно багато говориться про незаконні рубки деревини. Хочу дати чітке розуміння, що таке лісопорушення, незаконна рубка.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 287, додаток 1, під незаконною рубкою слід розуміти рубку дерев без спеціального на те дозволу або при наявності дозволу, але не тих дерев, не на тих площах, що передбачені в дозволах.

Ці причини і об’єктивні, і суб’єктивні. Я попросив вчора перед сесією дати, скільки у нас структур займається зараз лісозаготівлею, обробленням деревини.

Якщо в 90-х роках минулого століття ми рахували, що у нас займались лісозаготівлею 25 структур в області, а переробкою деревини – 30, то зараз займається 545 лісозаготівлею і 1415 – переробкою деревини.

У нас зараз стало модно: людина їде на заробітки в Європу, приїжджає звідти, купляє дві речі: купляє дитині квартиру в м.Івано-Франківську і купляє вертикальну раму фірми “Імекс”, до речі, дуже якісну, яку роблять у нас, в Івано-Франківську, і хоче займатись цим видом діяльності. Ви повинні розуміти, що у нас немає стільки ресурсу. Повинен бути моніторинг, щоб показував, скільки ми можемо купити деревини і наскільки це реально буде ефективно.

Крім цього, були й інші дуже серйозні моменти. У свій час, ви знаєте, був Указ Президента Л.Кучми про те, щоби паювати колгоспні ліси. Їх попаювали, потім Указ відмінили, але деякі громади дотепер його не виконали. Ми маємо великі проблеми по Косівському району, де, я вважаю, найскладніша ситуація з лісовим господарством в нашій області. Крім того, було прийнято ще одне недолуге рішення про те, щоб створити парк, а лісгосп щоб увійшов в парк без вилучення. Два господарі не можуть бути на одній землі. Тому там є дуже багато різних
конфліктних ситуацій, там цього року знову помінявся у нас директор, керівник, перша особа. Нам прикро, але там ситуація надзвичайно складна і вимагає допомоги і з боку громадсько-політичних організацій, і з боку органів влади.

Що ми маємо за 9 місяців? Зафіксовано 480 випадків незаконних рубок лісу, об’єм зрубаної деревини – 2043 м3. Половину з них виявили наші працівники, половину – працівники
інспекції.

Відшкодовано добровільно  на суму 505 тис.грн. або 5 відс., решта 166 випадків направлено в правоохоронні органи.

В районні відділення поліції направлено 139 справ, прокуратурі – 26, в суди – 14 справ.

Судом розглянуто і присуджено 12 справ. Ситуація виходить, що коли дають суди, в людей немає відповідного маєтку, рішення не виконується, і виходить, що коли лісопорушники залишаються безкарними, це не сприяє ефективній охороні лісу, і зводиться нанівець робота і лісової охорони, і правоохоронних органів.

Ми приймаємо міри до своїх працівників, які працюють недобросовісно. Цього року у нас звільнено із займаних посад 2 директори, 5 наших лісничих, 19 майстрів. На 7 чоловік відкриті кримінальні провадження

Обласним управлінням проводиться певна робота для того, щоб покращити з цього приводу ситуацію, бо це питання надзвичайно актуальне в області. Видано відповідні накази, зокрема “Про посилення заходів з охорони лісу від незаконного вирубування”, де ми працювали, перш за все, з органами таможні, щоб навести порядок на митниці.

Потім ми зробили, враховуючи пропозиції деяких політичних організацій області і наших колег зі Львова, ми зробили нашу роботу більш публічною. Згідно з наказом № 10 від 17 березня 2016 року щодо поліпшення роботи із засобами масової інформації та співпраці із громадськістю всі абсолютно ділянки рубок, всі абсолютно ділянки посадок деревини, всі показники фінансово-господарської діяльності ми викладаємо на своїх сайтах. Ви можете в цьому переконатись, кожен з вас, в будь-який час дня і ночі. Я завжди, десь раз у тиждень, перевіряю роботу сайтів своїх підприємств про те, чи працюють вони, чи не працюють.

Враховуючи останні події, які були в області, ми згідно із наказом № 29 від 27 липня
2016 року створили спеціальні групи, ми називаємо їх групи “ОСА”, які працюють по охороні лісу, разом з правоохоронними органами вони створили спільні плани роботи. І ви бачите зараз на таблиці результати роботи цих груп.

Ключовим питанням протидії незаконному обігу лісових ресурсів є розкриття всіх ланцюгів: і заготівля деревини незаконна, і скуповування, і розпилювання, і реалізація такої деревини.

Я вже 5 років повторюю одну річ: у Прибалтиці класно вирішили це питання. Я був там вже давно. Є законодавчий акт, який каже: якщо виявлений суб’єкт, який займається переробкою деревини незаконною, його просто позбавляють права займатись цим видом діяльності на 10 років. Ніхто в Прибалтиці такі речі не пробує робити.

Хочу подякувати правоохоронним органам, хочу подякувати громадським активістам, депутатам за активізацію роботи по охороні лісових насаджень, бо ми відчуваємо ці результати, ви це відчуваєте також по засобах масової інформації.

Які ще є проблеми? Дуже коротко. Проблема всихаючих смерічників – проблема загальноєвропейська. Я вже казав, що ми – смерекова область України. 50 відс. лісів смереки знаходиться на Івано-Франківщині.

Площа проблемних насаджень складає по області понад 60 тис.га. Для їх освоєння і відновлення необхідно збудувати 700 км доріг. Капітальні видатки складають порядка 200-250 млн.грн. по наших прогнозах. Але цього року так зробили, що ми віддаємо 75 відс. наших прибутків державі, і нам не залишається грошей для розвитку. Надзвичайно складне питання, яке вимагає також вирішення на законодавчому рівні. Пропозиції відповідні ми подали.

Шановне товариство! Я буквально два слова про мисливство. Це не питання сьогоднішньої сесії, але була і є… відповідно до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, де з 1 січня 2015 року вступила в дію норма щодо плати за користування мисливськими угіддями. На жаль, дотепер не розроблена методика нарахування цих грошей, і через те громади не одержують гроші. Ми не можемо це робити, бо завтра ми це порахуємо, нам “пришиють” корупцію, на основі чого ми порахували, що беремо 1 грн. чи 2 грн., чи 100 грн. за кожний гектар площі.

У нашому зверненні, яке ми підготували, є також це питання, щоби Агентство лісових ресурсів нарешті розробило цю методику, щоб ми заплатили гроші, не ми, а користувачі мисливських угідь, гроші територіальним громадам.

Шановні присутні!

Всього у нас працює в секторі 2750 людей на наших підприємствах, крім того, по наших розрахунках, в лісовому кластері працює більше 10 тис. людей.

О.Сич. Я прошу заокруглюватись, Регламент.

О.Голубчак. Одна хвилина.

Наші працівники стараються, в основному, …я казав, наганяємо з роботи, … виконувати свої функціональні обов’язки. Вони є соціально активні люди. Крім того, 101 наш працівник є депутатами різних рівнів, 4 наших керівники сидять в цьому залі, є депутатами обласної ради. Це є свідченням високої довіри населення області до наших працівників. Я завжди це говорю. Це дуже і дуже важливо.

Ми надавали і надаємо допомогу для розвитку територіальних громад, ми надаємо допомогу учасникам АТО. Хлопці є тут присутні, і вони це знають. Буквально цього тижня два наші буси з Осмолоди і Вигоди везли допомогу в зону АТО. Тобто, ми працюємо для людей. Ми розуміємо свою відповідальність за справу, яку ми робимо, і хочемо тісної співпраці і з депутатським корпусом, і з громадсько-політичними організаціями.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую, Олексію Івановичу. Ви трошки перебрали регламент.

Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Ми наперед обумовимо, як будемо працювати. Подібно, як ми працювали на сесії з
проблем сільського господарства: доповідач, співдоповідачі, фахівці з даного питання, а вже потім включаться депутати в обговорення. Тому до кожного, хто буде виступати, принаймні, доповідач і співдоповідач, можна задати запитання. Зараз – запитання, але не обговорення, до Олексія Івановича.

Будь ласка. Другий мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Пане Олексію, скажіть, будь ласка, чим, на вашу думку, зумовлені… зумовлений такий великий відсоток санітарних рубок на території області? Сьогодні він сягає 60 відс., коли в 70-х роках це було 5 відс., у 80-х і 90-х – 10-15 відс., зараз – до 60 відс. Чим це зумовлено?

О.Голубчак. Я вже казав, що ми – смерекова область, процес всихання смереки є загальноєвропейською проблемою. Мені довелося бути… мати честь бути в Баварському інституті лісу, де… є тут вчені, можуть підтвердити, які говорять про те, що смерека як порода у зв’язку із зміною клімату взагалі буде проблемною у Європі. Тому стан наших лісів сьогодні незадовільний, і ми змушені рубати, багато суцільних рубок, бо там, де не можна нічого робити, повинно бути хірургічне втручання. Ми рубаємо ці рубки, створюємо там нові ліси.

О.Галабала. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон, будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Олексію Івановичу! У мене таке питання. То звернення, яке у нас є в матеріалах, до звернення. Це стосується пункту 5 абзацу першого: “Обмеження поступових рубок у букових лісах з 1 травня по 30 вересня”.

Як ви вважаєте? У нас у зв’язку з кризою, яка є з постачанням газу, енергетичних ресурсів, значна частина переходить на опалення дровами. Ми, в основному, заготовляємо дрова – це червень-серпень. Якщо буде таке обмеження, чи зможемо ми забезпечити дровами бюджетну сферу населення за літній період, вони ж повинні висохнути перед тим, як йти в топку.

Чи це, може, викинути? Моє бачення, я би пропонував даний пункт викинути, оскільки така ситуація сьогодні. Як ви вважаєте?

О.Голубчак. Дякую. Ми навпаки ставимо питання про те, щоб зняти обмеження із
заготівлі і рубок з 1 травня, бо на сьогодні діє така норма, яка каже, що не можна рубати в букових лісах ліс з 1 травня до 1 жовтня. Ми ставимо питання навпаки, щоб поміняти в законодавчому полі це питання.

О.Сич. Питання навпаки, Манолію Васильовичу.

М.Піцуряк. Дякую. Дякую.

О.Сич. Будь ласка. Другий мікрофон.

О.Галабала. Дякую. Ще одне запитання. Які кроки ви збираєтесь зробити для покращення прозорості ведення лісового господарства? Ви сказали, що на сайті відображена інформація про місця рубок, але будь-яка людина, яка зайде, вона побачить назву кварталу і номер виділу. Але недостатньо для того, щоб люди могли контролювати. Крім того, там не вказано, хто є розробником лісосіки, яка лісосіка розроблена, яка не розроблена і так далі. Тобто, справді інструментів для громадського контролю немає.

О.Голубчак. Дякую, пані Олю.

Дивіться, перш за все, хочу сказати, що зараз розроблені нові санітарні правила в країні. Двоє наших працівників, які тут сидять, пан Олійник і пан Парпан брали участь у робочій групі, яка їх розробляла.  Зараз Кабінет Міністрів згідно з новими санітарними правилами прийняття будь-яких санітарних рубок на території регіону будуть тільки при погодженні органу місцевого самоврядування і громадськості. Тобто, там є така норма, яка чітко визначає це питання.

О.Галабала. Дякую. Я скажу вам ремарку, апелюю. Це не зовсім так, тому що санітарними правилами новими передбачено, що має бути…

О.Сич. Ольго Юріївно, при обговоренні, при обговоренні. Якщо вас не задовольняє відповідь, при обговоренні…

О.Голубчак. Ольго Юріївно, якщо у вас є якісь пропозиції ще по відкритості, ми готові працювати, тому що ми працюємо відкрито і ми хочемо, аби люди знали про те, що робиться в лісах області, і що вони з цього мають.

О.Галабала. Дякую.

О.Голубчак. За відкритість. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Я більше не бачу бажаючих… Є, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка. Другий мікрофон, запитання.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Гарно ви розказали і доповіли про стан розвитку лісової галузі і про перспективи, але питання називається “Про стан використання лісових ресурсів”. Ви можете сказати, який у нас все-таки стан: добрий, задовільний, незадовільний?

О.Голубчак. Я сказав, що у нас проростає 2 млн. 500 тис., рубаємо ми 1 млн. 100 тис. Якщо говорити про стан використання, я сказав, скільки у нас працює суб’єктів. Я не вважаю, що це нормально, що у нас багато суб’єктів займається цим видом діяльності. Має бути здорова конкуренція в середовищі, мають виживати ті, які дають високопродуктивну продукцію кінцеву, бо якщо зробити аналіз, хто чим займається, 20 відс. рубає, 20 відс. вирощує, 70 відс. займається лісопиленням і тільки 10 відс. займаються глибокою переробкою деревини. Тобто, на жаль, треба створити таке поле інвестиційне в державі, аби люди могли розвивати більш глибоку переробку деревини. Ну, тут у нас проблема, безумовно, є.

О.Сич. Дякую. Ще запитання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є пропозиція, Василю Івановичу, так?

В.Гладій. Шановні колеги! Шановний Олексію Івановичу! У нас є навчальний заклад спільної власності територіальних громад області і називається він “Прикарпатський лісогосподарський коледж”. Знаходиться він у Болехові. На жаль, директор коледжу відсутній у зв’язку з відрядженням, Юрія Івановича немає. Але я нещодавно був в цьому коледжі, спілкувався з директором і, можливо, це не запитання, а таке побажання: налагодити більш системну, більш тісну співпрацю з цим коледжем. Івано-Франківська обласна рада є власником цього коледжу, і я знаю, що співпраця існує, але мені здається, що якраз навчальна база і ваша господарка, якщо би добре систематизувати цю співпрацю, було би багато користі і для одного, і для другого. Дякую.

О.Голубчак. Дякую. Хочу сказати, що Івано-Франківська область є єдиною на Україні, яка має всі інституційні заклади галузі. Ми маємо науково-дослідний інститут, ми маємо управління, ми маємо екологічний центр, селекційний центр, курси підвищення кваліфікації,
безумовно, два заклади, які готують спеціалістів: Болехівський коледж, і є факультет лісового господарства при нашому університеті. У нас єдина проблема – це підготовка робітничих кадрів, над якою ми зараз працюємо також, бо, на жаль, ми зараз не маємо висококваліфікованих кадрів для роботи на сучасних… Ми зараз закупили сучасні трактори, і нам треба висококваліфікованих працівників, бо техніка дуже дорога. Для того ми зараз над цим питанням працюємо. З ними ми будемо мати гарні відносини, з технікумом ми маємо добрі відносини, з паном Черневим як з депутатом і людиною, працюємо над тим, щоб у нас були більш тісні відносини з Болехівським коледжем.

О.Сич. Шановні колеги! Доповідь завершена. Запитання завершені. Олексію Івановичу, прошу присідати.

Колеги, я зробив невеличку помилку, мене просили хлопці з АТО дати можливість їм вручити від імені організації грамоти. Я змушений це зробити зараз посеред розгляду питання. Думаю, ви мені за це вибачите. Для того, щоб хлопці не чекали тут дві години, я зараз запрошую до слова голову обласного об’єднання воїнів АТО Романа Парцея і заступника голови обласного об’єднання воїнів АТО Вішку Романа. Будь ласка.

Р.Парцей. Дякую, шановне панство. Слава Ісусу Христу!

О.Сич. Слава навіки Богу!

Р.Парцей. Я перепрошую, щиро вам вдячний. Ми просто хлопці, які воюємо, хочемо таку маленьку лепту внести, тим людям просто подякувати. Вони багато і неодноразово нам допомагають. Ми хочемо деяких працівників лісового господарства просто віддячити за те, що вони нам допомагають, за нашу неньку-Україну. Будь ласка.

Р.Вішка. Добрий день! Івано-Франківське обласне об’єднання воїнів АТО висловлює велику подяку директору Івано-Франківського обласного лісового та мисливського господарства Голубчаку Олексію Івановичу за багаторазову гуманітарну допомогу воїнам АТО та їх сім’ям.

(Оплески в залі).

Такою ж Подякою нагороджується директор державного підприємства Осмолодського лісового господарства Фрик Олексій Богданович.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

Р.Вішка. Також висловлюємо подяку директору державного підприємства Надвірнянського лісового господарства Осташуку Руслану Васильовичу.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

Р.Вішка. Дякую за увагу. Успіхів у роботі!

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякуємо вам.

Продовжуємо розгляд питання. Запрошую до співдоповіді голову постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Івана Васильовича Приймака. Будь ласка.

Іване Васильовичу, співдоповідач матиме менше часу, ніж доповідач. Прошу врахувати.

І.Приймак. Шановний Олександре Максимовичу! Шановний Олеже Романовичу! Депутати, гості наші, запрошені!

На спільному засіданні двох комісій був зроблений комплексний аналіз стану використання лісових ресурсів на території області та перспективи розвитку лісового господарства. Я постараюся менше повторюватись з доповідачем і також не дуже буду робити наукові обгрунтування ведення лісового господарства, про це у своїх виступах більше науковці розкажуть. Але, зробивши аналіз, все ж таки 42 відс. території нашої області займають ліси або 626 га. Це дуже прекрасно. Проте, в той же час тільки до 20 тис. робочих місць, з них кожен 20-ий – охоронник, і 10 відс. валового продукту області – це надзвичайно мало, що свідчить якраз про те, що проблема є дуже і дуже велика в цьому і поле діяльності є в цьому велике. Все ж таки на території цій проживає майже половина населення області.

Сьогодні нікого, напевно, не треба переконувати в тому, що стан лісового господарства такий же самий, як і стан розвитку нашого суспільства чи держави. Тільки глибинна переробка деревини дасть можливість збільшити валове виробництво в області, створити додаткові робочі місця. В цьому напрямку є велике поле діяльності для приватного бізнесу, і тільки першокласні технології та якість найвищого рівня спроможні створити конкуренцію на міжнародних ринках. Я далекий від того, що українцеві це не під силу, і в тому числі освоювати інвестиції як закордонні, так і внутрішні, та бути власником на своїй землі.

Я – аграрник, і хочу сказати, що наші галузі споріднені, тісто переплітаються. Як і ви, так і ми працюємо на землі, як і ви, так і ми використовуємо науку та знання для посіву, посадки та догляду, збирання наших урожаїв. При цьому досягаємо непоганих результатів навіть по світових мірках.

Чому ж тоді світу ми цікаві як сировинний придаток? І чи спосібні ми на більше? Ми точно спосібні на більше і навіть багато не вимагаємо взамін, а тільки в тому, щоб була стала законодавча база та була захищеною Конституцією України.

Не один раз… сьогодні я розказував, казав слово “наука”, але і без неї нікуди. Вона повинна розвиватись динамічніше, ніж на практиці повинна розвиватись економіка. Я не буду говорити сьогодні про ті вищі навчальні заклади, які є в області в галузі лісового господарства. Але те, що коледжі, ліцеї, училища, в яких по напрямку спеціальності записано, що то є сільське господарство та лісівництво, хочу сказати, що робітничі кадри для наших спільних галузей ще готуються явно недостатньо. І сьогодні Василь Іванович якраз це згадав. Хочу сказати, що до мене також дуже часто приходять на практику студенти училищ, закладів. І коли у своєму щоденнику чи в плані роботи пише, що оранка проводиться трактором ДТ-75 з плугом ПЛ-4-35 чи сівба з трактором ЮМЗ і сівалкою ЗС-36, спеціалісти розуміють, що це таке. Це зовсім-зовсім фактично підготовка кадрів, робітничих кадрів йде погано, і я вважаю, що такий спеціаліст не готовий йти туди, де вже ми працюємо. Звичайно, що ми працюємо з зовсім іншими технологіями, те саме побачили ми сьогодні у цьому лісовому господарстві.

У зв’язку з тим, що держава з нового року переклала на обласний бюджет фінансування професійно-технічних училищ, тому думаю, що було би доцільно на одній з найближчих сесій якраз заслухати стан справ розвитку в професійно-технічних училищах та подивитись взагалі їхню готовність. А наші виїзні сесії, як проводяться, я вважаю за доцільне проводити… проведення засідань комісій краще в базовому училищі, ніж у 500 кабінеті.

Думаю, що й сьогодні у доповідача і у виступаючих не раз клалося питання крадіжок деревини, збільшення чисельності охорони, навіть утворення окремих структурних підрозділів. В той же час в Державній лісовій охороні працює 1000 охоронників, що становить 600 га на одного охоронника. Я не можу сказати, багато це чи мало, але вважаю, що було би доцільніше зміцнити їх технічними засобами спостереження, фіксації, щось на прикладі того, як у ГАІ, в ДАІ. Навіть те, щоб десь навіть більше вони мігрували з однієї сторони в другу, з одного лісництва в друге, таким чином, щоб менше виключити все ж таки людський фактор.

Я все ж таки думаю, що те, що було зафіксовано 1000 порушень на 1000 охоронників, з них половина інспекція зробила, все-таки, мабуть, десь охоронники або не показують все, що бачили, або не хочуть бачити. І думаю, що… це питання важке, воно всіх хвилює, і всі хочемо жити чесно і працювати чесно. Є два шляхи: перший – це ближній, це все ж таки технічні засоби, а дальній – це виховання свідомого громадянина України, але ті шляхи розвитку, які зараз пройшла Україна за 25 років, показують, що, мабуть, не дуже ще швидко ми до того дійдемо.

Також хочу сказати про сільські дороги, а також лісові дороги. Недивлячись на те, що за два останні роки в нашій області побудовано достатньо багато доріг, вони все ж таки є магістральні, і коли наступить черга будівництва сільських доріг, в тому числі сільських доріг в лісових місцевостях, думаю, що це питання треба якнайскоріше вирішувати, і ричагів є багато, в тому числі, все ж таки й акцизний податок повернути… між іншим, з 1 л паливо-мастильних матеріалів 1 грн. 17 коп. сплачується кожним як акциз. Думаю, що все ж таки воно мало би розподілятись за місцем знаходження… не за місцем знаходження автозаправки, а за місцем прописки юридичних чи фізичних осіб – власників транспортних засобів.

Вважаю все ж таки, що стан лісового господарства нашої області є задовільний, і те, що робиться, робиться поступово, але в правильному напрямку. Думаю, що в найближчій перспективі все ж таки є наука, яка підкаже, як жити і працювати, і наше лісове господарство буде тільки зростати. Дякую.

О.Сич. Дякую, Іване Васильовичу. І у мене зразу пропозиція. Ви згадували про стан підготовки кадрів не тільки для лісової, але й для сільськогосподарської галузі. Пригадуєте, як ми, шановні колеги, в цьому році тяжко розглядали питання про формування регіонального замовлення для нашої професійно-технічної освіти. Іване Васильовичу, ніхто не боронить вам запропонувати розгляд цього питання на комісії, запросити начальника департаменту освіти і, перш за все, запитати, як реалізовано державне замовлення в цьому році, і, по-друге, як вони готуються до формування державного замовлення на наступний рік, і які проблеми сьогодні сільське господарство і лісове господарство відчувають у підготовці кадрів. Щоб так не було, що знову ж таки при підготовці питання за тиждень до сесії нам подадуть формальний проект рішення, і ми знову будемо “ламати списи”. Заздалегідь це питання треба… Воно вкрай важливе, воно архіважливе, але його треба готувати заздалегідь.

І.Приймак. Так і будемо готувати.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання до співдоповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую вам.

Запрошую до співдоповіді заступника голови постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, директора державного підприємства “Вигодський лісгосп” Олександра Борисовича Матусевича. Будь ласка.

О.Матусевич. Слава Ісусу Христу!

Шановний Олександре Максимовичу, Олеже Романовичу, шановні колеги-депутати, запрошені, присутні! Шановна громадо, виборці!

Стан ведення лісового господарства, використання природних ресурсів, лісових ресурсів був обговорений на засіданні спільної комісії. За це я дякую Івану Васильовичу. Хочу сказати вам, що засідання комісії пройшло у конструктивній атмосфері, були фахові виступи, і проект доповнень до рішення комісія напрацювала. Сьогодні я хочу сказати тут присутній громаді нашого регіону, що ми все-таки… я прошу депутатів проголосувати проект звернення до
Державного агентства лісових ресурсів щодо дрібного відпуску… повернення дрібного відпуску деревини для того, щоб люди могли зараз, у такий складний період часу, отримати дешевші дрова для опалення своїх помешкань.

Друге питання у вас є в пропозиціях. Хочу сказати слідуюче, що… повторитись зі свого виступу на комісії і сказати, що у нас на даний момент є такі проблемні питання як лісівник, як директор підприємства, як депутат, як людина, яка живе в громаді… Перше питання – це, на мою думку, все-таки проблема із незаконними рубками, які є все-таки, існують в наших лісах. Обгрунтую, чому. Скажу, що один майстер лісу не може працювати на території, яка сягає близько 1 тис. га. Це правда, і це треба взяти до уваги.

Друге питання, яке ми розглядали і яке є сьогодні важливим, і ви це бачили на прикладі лісокультурної дільниці, яка є у нас, в Шевченківському лісництві. Це питання і стан відтворення лісів. Тому що за останній період часу ми тільки й говоримо про те, як ліс рубають. Питання відтворення лісів – це основне і найважливіше питання зараз, тому що ми повинні сьогодні залишити для своїх дітей ліс, ми повинні створити не чисті, а мішані, різноярусні деревостани. Це наше завдання, як працівників.

Питання третє. Те, що говорив Олексій Іванович у своїй доповіді, це питання будівництва лісових доріг у важкодоступних і всихаючих деревостанів. На сьогоднішній день в Карпатах треба забрати те, що ще не пропало. І це також правда. У нас були представники Європейського інституту лісу, і вони це нам підтверджують.

І ще одне питання, яке важливе сьогодні тут, для представників і лісообробників. Я, до речі, скажу за хорошу співпрацю з Вигодськими деревообробниками, питання врегулювання ринку деревини. Ми просто зобов’язані разом з вами підтримати місцевих виробників. Це наше з вами зобов’язання перед ними і перед тими людьми, які у них працюють.

Загалом комісія прийняла до відома стан ведення господарства, зі своїми доповненнями рекомендує сесії для прийняття, я також прошу колег-депутатів підтримати дане рішення. Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую вам, Олександре Борисовичу. Ви дуже лаконічні, зекономили час.

Чи є запитання до співдоповідача?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Олександре Борисовичу! У мене є таке питання. Коли доповідав начальник, показували будівництво лісових доріг. Ми прекрасно знаємо, які інколи виникають
проблеми, коли будуються лісові дороги.

Скажіть, будь ласка, те  питання, яке я постійно піднімаю, чи не вважаєте ви за доцільне реально використовувати ті матеріали, які є в лісах? Тобто, гравій у річках чи ті скельні породи, які… щоб вас не звинувачували потім в тому, що ви надра неправильно використовуєте, або щоб не возити той же камінь навіть за десятки кілометрів. Якщо би це можна було в тому зверненні, може би якесь напрацювання зробили, тобто, полегшити робити ті лісові дороги. Згадую, що років 30 назад лісові дороги були кращі, як у Вигоді асфальтовані дороги сьогодні. Дякую.

О.Матусевич. Я хочу сказати, що вони й зараз, напевно, кращі. Але ви праві на сто
відсотків, що у нас законодавчо не відрегульоване… законодавчо ми не маємо можливості брати наш же підсипочний матеріал для будівництва лісових доріг. Так, знаєте, якби брали державне і ставили в державне, а збоку так, ніби ми один в одного крали. Розумієте? Так бути не може.

Я дякую вам, я обов’язково внесу пропозицію на комісію, ми напрацюємо проект звернення і будемо рухатись в цьому напрямку.

О.Сич. Питання лісових доріг, мені здається, є архіважливим, принаймні, скажемо, як не спеціаліст, я зробив висновок, прочитавши ті аналітичні матеріали, які готували сьогодні до сесії.

Якщо немає більше запитань, тоді, Олександре Борисовичу, дякую, будь ласка, присідайте.

Колеги, і я би пропонував, так як і раніше озвучував, запросити до слова перш за все спеціалістів і лісокористувачів, заслухати всіх, а потім уже взяти участь в обговоренні.

Запрошую до слова голову робочої групи з комплексного аналізу ведення лісового господарства в області, доктора біологічних наук, професора, академіка Лісівничої академії наук України, директора “УкрНДІгірліс” Парпана Василя Івановича. Будь ласка.

Так, так, я нагадую про регламент: у межах 5 хвилин, якщо можна.

В.Парпан. Прошу сказати, скільки ви мені даєте..?

О.Сич. В межах 5 хвилин.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Парпан. Я би просив, якщо можна, Олександре Максимовичу…

О.Сич. Скільки вам потрібно?

В.Парпан. Ну, хоч би…

О.Сич. До 10 хвилин. До 10 хвилин. Будь ласка.

В.Парпан. Я вам дуже дякую.

О.Сич. За рахунок того, що зекономив пан Матусевич.

В.Парпан. Я вам дуже дякую. Дякую, шановний Олександре Максимовичу, Олеже Романовичу, за те, що ви доручили мені, обласна рада, щоби я очолив групу з аналізу комплексного ведення лісового господарства цього багатогранного і водночас надзвичайно складного сектору економіки. Я, перш ніж розкрити суть цієї проблеми, вона не буде завжди співпадати з тією, що говорив Олексій Іванович та інші, бо це є наука. І ми з позицій наукових вважаємо, що система ведення лісового господарства трошки ширша, ніж лісокористування. Вона повинна базуватись на таких  принципах, світоглядних принципах, до яких прийшла світова громадськість. Це засади збалансованого або засади сталого розвитку. Тоді, коли ми враховуємо не тільки
складову економічну, про яку більше говорилось, а екологічну і соціальну, соціальну ми зачепили, і в комплексі цієї тріади розглядати систему ведення лісового господарства. Тобто, щоб ми знали, що рубка лісу – не просто рубка деревостану, але вона ще має свої екологічні наслідки і так дальше, і так дальше, і так дальше. Тому що протягом останніх двох століть, про це треба говорити, бо так воно є: був у нас, в Карпатському Єврорегіоні в цілому, ресурсно-споживацький підхід до лісових ресурсів. Тобто, рубались деревостани, вони природно чи штучно відновлювались, але був споживацький принцип. І виходячи з цього, засади сталого розвитку або світоглядний новий концептуальний прагматичний підхід має бути в полі зору діяльності.

Перш за все, я би хотів сказати, про це мало говорилось, – про екологічне значення лісу. Ми думаємо, що це даний нам Божий дар, і ми маємо його споживати, не думаючи про нього. В контексті цієї проблеми я хочу сказати, що, наприклад, 1 га лісу депонує біля 100 тонн
вуглекислого газу, 1 га лісу виділяє у нас на сьогоднішній день біля… а якщо перевести на область, це буде 66 млн. тонн вуглекислого газу депонується лісом. Дальше, крім цього, 10 млн. тонн виділяється кисню, яким ми дихаємо. Тобто, ця структура або той баланс, який є, він є важливою функцією. Наприклад, я колись вивчав досвід Польщі. У свій час, десь у 90-х роках минулого століття, коли я прийшов у науково-дослідний інститут і побачив, що вони мають нові машини, нову техніку, нову технологію, нове обладнання, я питаю: а звідки ви взяли? Він каже: нам японці дали. За що? Тому що Польща продала свою квоту по депонуванню вуглецю, вона продала свою квоту. І Кабінет Міністрів тоді ще дав ці гроші тим, хто працює над тою проблемою, я маю на увазі, в першу чергу, лісівникам.

Чи, наприклад, друге питання, про яке дуже багато говориться, – це водоохоронна, захисна функція лісів. Та вона неописуємо важлива. Коли є наводнення, ми тоді згадуємо, що існують ліси, або лісівники привели. Ні! Це ціла ланка, система взаємозв’язаних принципів. Наприклад, ми маємо відповідну площу водозборів, як об’єкт господарювання, в гірських лісах, бо це гірське лісівництво, і маємо відповідну лісистість, то ми маємо право рубати в будь-які способи рубок. Якщо ми маємо маленьку лісистість, рубки головного користування чи інші рубки не мають проводитись, і це в контексті, будемо казати, тих найновіших наукових підходів.

Наприклад, у сухий межений період у 12 разів збільшується кількість води у річковій системі в порівнянні з нелісовими площами. Це наукові дослідження, які отримані в Інституті. Чи, наприклад, ще одне питання. Питання – чи рубки впливають на зміну гідрологічного..? Впливають, але різні способи по-різному. Суцільні рубки – негативно, поступові – менше, а вибіркові – взагалі не змінюють гідрологічний режим. Ми про це говорили, що вибіркова система господарювання – це перспективна. Наприклад, питання: а відновлення, коли відбувається відновлення гідрологічних функцій? В стаціонарах, які є тільки на Івано-Франківщині, в
Надвірнянському районі, показали, що після рубок, значить, поверхневий стік води збільшується після суцільних у 2,5 раза, але відновлюється у смерекових лісах на 40-ий рік. Тобто, 40 років уже поверхневий стік дорівнює, будемо казати, перерозподілення, йде в грунтові. І ми маємо на сьогодні 70 відс. лісів молодих середньовікових, то ми природно розуміємо, що у нас баланс води змінився, і це наслідок господарювання в минулому. Чи, наприклад, фізичне випаровування і фізіологічне випаровування змінило кругообіг води в системі. Це екологічні функції, я би хотів, щоб ці екологічні функції, і ми робимо так, інститут робить, що розробляє сучасну… сучасну законодавчо-нормативну базу, ми її приводимо біля 20, вона базується на наукових засадах.

Наприклад, Лісовий кодекс, лісова конституція, яка була у 1994 році затверджена, пізніше доповнювались різноманітними науковими, які затверджувались Верховною Радою. Чи, наприклад, правила рубок головного користування, – це ціла система заходів господарських, які обгрунтовані науково. Це не просто собі вийшов і сказав: я буду рубати так, я буду рубати так… Ні! Ліспроект як організуюча… я маю на увазі, в першу чергу, структура, вона розробляє принципи підходу, правил, способів і так дальше, і так дальше, виходячи із наукових засад. Чи потребують напрацювання? Потребують: законодавча база і ці правила рубок головного користування. Сьогодні говорили за санітарні рубки, які змінили правила, які будуть затверджені у найближчий час Кабінетом Міністрів. Вони змінені з позицій залучення громади до прийняття рішень, про те, що вимагає сьогодні громада.

Не говорю про Рамкову конвенцію про охорону і сталий розвиток Карпат: підписало 6 держав, і 6 держав повинні виконувати, що стосується чи рубок, чи відновлення, чи охорони і так дальше, і так дальше. Там є свої… там є дві чи три статті і кожна стаття несе якийсь смисловий і науковий підхід.

Дальше, базові організації і засади ведення господарства. Я не буду про це говорити,
Олексій Іванович про це говорив. Структура лісового фонду, відомчий розподіл лісів. А тепер ви спитаєте: а чи є, скажемо, об’єктивні… чи є підхід правильний? Так, є, на сьогодні підхід є. Відомства мають право на існування: і Державне агентство лісових ресурсів, і “Облагроліс”, і так дальше, і так дальше. Вони мають право на існування. Єдине, чим вони повинні керуватись, – це законодавчими документами. Законодавчі документи повинні розповсюджуватись незалежно від форми власності, а в залежності від того, як ліс має виконувати свої функції.

Одне із питань: функціональний розподіл лісів.

Я хочу сказати, що ми зробили у свій час, у 90-х роках, у 90-х по 2000 рік, значить, пропозиції щодо розподілу… функціонального розподілу лісів, чим керується Державне агентство лісових ресурсів. І ось ми маємо чотири важливі категорії лісів, де має вестись диференційоване господарство, не для всіх однакове. Є ліси експлуатаційні. Я не буду говорити за них, скажу пізніше. Є ліси природоохоронні. До речі, ліси природоохоронні в Карпатах… в Карпатському регіоні, в тому числі і на Івано-Франківщині, займають 22 відс. території лісового фонду, це найбільша природно-заповідна територія, яка є на Україні, найвища. Рекреаційно-оздоровча…

О.Сич. Одна хвилина.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Парпан. Ого! Дякую.

Я хотів сказати, що природно-заповідні ліси – це об’єкт, будемо казати, господарки і
об’єкт спеціального розгляду.

Стосовно вікової структури не буду говорити, бо Олексій Іванович говорив. Єдине, що молодняків так багато, що має бути, будемо казати, спеціальний підхід. Про обсяг лісокористування говорилось.

Я би хотів сказати ще два слова про способи рубок. На сьогодні в Карпатському регіоні і у всіх областях принцип один: домінують суцільні рубки. Хочемо ми цього чи не хочемо, а домінують. Це є наслідок радянського розуміння і підходу до господарки в лісі.

Якщо ми кажемо, що десь 6 відс. лісосік виходить після суцільних рубок, а пізніше ми мусимо відтворювати його природним шляхом, а рівномірно-поступові – 30 відс., такий перекос є неможливим.

Обсяг лісокористування в інших господарських лісах… не буду, розрахунки – не буду, про відновлення два слова.

Ми сьогодні говорили, що ми маємо тішитись тим, що на сьогодні вже лісознавці дійшли до того, що 55 відс. лісосік, які виходять… з рубок, вони відновлюються природним шляхом. Що таке “природний шлях”? Це генетично адаптовані до умов середовища види, які пройшли
фільтрацію, і сьогодні відновлюється бук, смерека… бук, дуб, ялиця – це ті деревні породи, які мають бути об’єктом господарювання.

І нарешті останнє: створення лісових культур. Створення і відновлення лісових культур повинно теж базуватись на прогностичних даних. Ми прийшли до висновку сьогодні, зрозуміли з поляками разом, з польським професором динаміку розвитку рослинництва і звіряємо, чи правильне відновлення. Хочу вам сказати: одностайно правильне відновлення – бук і ялиця – ці дві деревні породи, два деревовиди, які через відповідний період, навіть через 300 років при сьогоднішніх змінах клімату будуть домінуючими.

І останнє: динаміка всихання ялинників. У нас надзвичайно потужно всихають ялинники. По даних, які зробив “Ліспроект”, 8 відс. лісів Івано-Франківської області є всохлими. Тобто, і відповідне питання задавала Ольга, чому збільшились суцільні санітарні рубки. 8 відс. сухих лісів. Значить, або ми забираємо їх, або ми залишаємо їх. І це пояснюється…

Про причини всихання не буду, якщо будуть запитання, то скажу.

Перспективна стратегія ведення господарства. Я глибоко переконаний в тому, що наше господарство треба в Карпатах, це гірське лісівництво, повинно вестись за так званим водозбором. В басейні ріки Свічі, в басейні ріки Лімниці, в басейні ріки Мізунки існують виробничі структури, маю на увазі, лісгоспи і так дальше, і вся організація управління та ведення господарства повинна базуватись на ландшафтно-водозбірному принципі.

Ми розрахували, що в Карпатах є на сьогоднішній день: в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській області – ми маємо 3 244 таких водозбори. Це є об’єкти охорони, відтворення і так дальше, і так дальше… мають базуватись на цих принципах.

І останнє, то вже точно останнє.

(Сміх в залі).

Бо не можу не сказати, тому що причетна до того обласна рада. Вона дала… запропонувала основні засади формування екологічної мережі. Тільки Івано-Франківська область, тільки Івано-Франківська область сформувала сьогодні екологічну мережу.

Що це таке є? Екологічна мережа – це виконання Закону України про формування екологічної мережі, прийнятий Верховною Радою, а на області були спущені завдання. Сформована така екологічна мережа, і це є, будемо казати, моделювання і управління природно-заповідними територіями. Ця екологічна мережа зроблена для кожного району. Це зроблено тільки в Івано-Франківській області. І, дякуючи підтримці обласної ради та обласному управлінню лісових та природних ресурсів, для кожного району є. І це буде погоджуватись, виїжджати на місце і показувати ті об’єкти природно-заповідні, погоджувати з громадою і приймати кінцеве рішення.

На основі всього того, що я сказав, були розроблені робочою групою і пропозиції, і зроблені висновки. Висновки є у ваших папках, пропозиції – так само.

Дякую. Прошу вибачення.

О.Сич. Дякую, Василю Івановичу.

(Оплески в залі).

Професор, він не тільки у Вигоді, він і в Африці – професор.

Дуже цінний матеріал напрацьований, дуже цікаво пана професора, дійсно, слухати. Цей матеріал повністю для вас не роздрукований, бо це займало трошки більше часу. Але, перш за все і в першу чергу, для екологічної комісії і для земельної комісії я даю доручення апарату в тому форматі, як він поданий, його роздрукувати, роздати. А взагалі весь матеріал поставити на сайт обласної ради, на сайт обласної ради, бо це дуже цікавий, дуже корисний матеріал. Ще раз дякую вам, пане професоре.

В.Парпан. Я би міг ще раз попросити вас, Олександре Максимовичу? Користуючись нагодою, що тут є Закарпатський…

О.Сич. Голова.

В.Парпан. …голова, є… ну, Львівського немає, ми йому скажемо…

О.Сич. Вибачте, я вам скажу більше: я запрошував Львівського і Чернівецького. З об’єктивних причин, тому що у людей є свої плани, графіки роботи, вони не змогли прибути, от скажімо, от сьогодні Чернівецький голова організував проведення спільної сесії депутатів Чернівецької обласної ради і Сучавського повіту Румунії для налагодження міжрегіональної співпраці. Але я просто хотів наголосити: я запрошував всіх голів, що причетні до Карпатського Єврорегіону, просто з об’єктивних обставин вони не змогли бути.

В.Парпан. Прекрасно. Я просив би, щоб ви ініціювали таку… розгляд питання по веденню лісового господарства, не тільки по лісокористуванню, по веденню лісового господарства у Чернівецькій, Львівській, Закарпатській областях. Ми би могли… ми би мали тоді спільні матеріали… ми би мали спільні матеріали, і ми би могли якимсь чином презентувати все, що робить Марек Кухцінські з Єврорегіону. Ось в цьому плані, бо ліс – це… що зробити, це стабілізуючий чинник, хочемо ми цього чи не хочемо… Тобто, розглянути і якимсь чином спільно наради під вашим керівництвом…

О.Сич. Василю Івановичу, я приймаю вашу пропозицію. Запишіть, будь ласка, протокольне доручення. Ми можемо організувати як мінімум спільне засідання відповідних комісій трьох обласних… чотирьох обласних рад: Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Чернівецької – із запрошенням вас і подібних до вас науковців, щоби, принаймні, люди, які працюють у профільних комісіях, бачили глибину цього питання.

В.Парпан. Дякую.

О.Сич. Ми це зробимо. Чи є запитання до пана професора?

Є. Будь ласка. Другий мікрофон.

С.Никорович – в/о № 1, селище Богородчани. Хочу, перш за все, вам подякувати за те, що ви дали відповідь на питання, яке було піднято мною про кругообіг води і те, що висихає вода в криницях. Я дуже вам дякую.

У мене таке коротке питання, як від науковця науковцю. А яким чином відбувався збір інформації, яку ви зараз презентуєте?

(Оплески в залі).

В.Парпан. Я хочу сказати, що це збір інформації, який збирається протягом 40 років. Це збір інформації, який збирається протягом 40 років. У нас 40 років у Надвірнянському районі чоловік із Зеленої ходить на стаціонар, ми маємо єдині в Карпатах стаціонари, гідростаціонари, де вивчаємо гідрологічний режим території: зрубали, не зрубали, відновилось і так дальше, і так дальше. І коли були наводнення в Карпатському регіоні, єдина… до нас звертався і тоді президенти і так дальше, і так дальше… Тобто, пане аспіранте…

(Сміх в залі).

(Оплески в залі).

…збиралось воно довго і довго.

О.Сич. Два, сідайте. Дякую, Василю Івановичу. А, прошу вибачення…

(Оплески в залі).

Та вже нічого.

Є ще питання. Перший мікрофон. Шановні колеги! Єдине, що я чому дозволив дати запитання Івану Васильовичу, бо після нього будуть виступати відповідальні користувачі або ж представники екологічної інспекції, яким обов’язково треба задавати питання. Ну, Івану Васильовичу не обов’язково, бо він не є відповідальною перед нами особою. Але, будь ласка, вже.

О.Загурський – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я дякую пану професору Парпану, що він правильно поставив пріоритети, бо перед тим виступали пан Голубчак і пан Матусевич, і таке враження склалось, що нам треба обов’язково рубати ліс весь, без виключення, що ми без цього не проживемо ніяк. Насправді, це нам загрожує катастрофою екологічною. Тому дякую вам. А до людей, які при певних посадах, до керівників, до посадовців: звернутися на це серйозніше і не рубати все, без виключення. Зрозуміло, що, можливо, комусь і цікаво воно, що не говорилось про це, але я хотів би, щоб ми
віднеслись до цього серйозніше, тому що тут будуть жити наші діти в подальшому, наші внуки, наш народ. Хто хоче жити тут, то я думаю, що до цього треба трошки по-іншому ставитись. Поки є на місці, не жити тут одним днем… Рубається, та й рубається. Дякую.

О.Сич. Пане професоре! Це не було питання. Даремно ви повернулись. Колеги, я хочу звернути вашу увагу: у нас є блок питання  – обговорення, питання – обговорення. Слідкуйте, будь ласка, за сесією.

Дякую, Іване Васильовичу, вам.

О.Матусевич. Я перепрошую, прозвучало моє прізвище. Я можу два слова?

О.Сич. Ну, так ми можемо до вечора сидіти.

О.Матусевич. Я прошу.

О.Сич. Прошу, будь ласка, коротко і лаконічно.

О.Матусевич. Я хочу звернути увагу пана Загурського, що я ставив пріоритет не рубку лісу, а якраз відновлення, якщо ви добре мене і уважно слухали.

О.Сич. Шановні колеги! Запрошую до слова…

(Оплески в залі).

…Шумегу Ігоря Станіславовича – генерального директора обласного комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”. Будь ласка.

Прошу приготуватись, щоб потім так далеко не ходити, Яківчука Ігоря Михайловича.

Нагадую: регламент – до 5 хвилин.

І.Шумега. Шановна президіє, шановні депутати! Дозвольте мені, враховуючи, що “Облагроліс”, хочу вам додатково нагадати, є все-таки підприємством Івано-Франківської обласної ради та івано-франківської громади, тому хочу в декількох словах розказати вам ситуацію і можливості нашого підприємства.

Підприємство складається… “Облагроліс” складається із 7 підприємств, 5 з яких працюють по статуту обласної ради і два – Косівський і Верховинський – по статуту районної ради і на половину районної адміністрації.

В “Облагролісі” працює 387 чоловік. Агрогосподарські підприємства Облагролісу здійснюють лісогосподарську та виробничу діяльність на площі 73,8 га лісу, що складає 12 відс. лісів області, які прилягають у безпосередній близькості до населених  пунктів, і тому сильно піддаються впливу антропогенних факторів. Але враховуючи, що тільки 32 тис. га експлуатаційних лісів, загальний обсяг лісокористування агролісгоспів становить 52,56 тис.м3, що становить 4,5 відс. від користування всієї області, від використання лісу всієї області, 4,5 відс. Тому на сьогоднішній день проблеми Івано-Франківського облагролісу є досить великі, враховуючи ще те, що 2/3 сировини – це дров’яна сировина. Використання річного приросту – 21 відс. або 0,82 м3 деревини з 1 га вкритої лісом площі. В середньому по області це 2,7-2,8 м3 з 1 гектара.

Для виконання визначених завдань на 2016 рік в рамках природоохоронного законодавства в умовах відсутності фінансування з державного та місцевих бюджетів основним джерелом отримання коштів для виконання цих завдань є виробничо-господарська діяльність та реалізація отриманої від неї лісопродукції.

За 2016 рік “Івано-Франківськоблагроліс” передбачив заготівлю 61,5 м3 ділової деревини, 23,6 м3, 37,9 м3 дров’яної деревини. Хочу вам сказати, що у зв’язку з певними умовами і певними обставинами, які складаються на сьогоднішній день, план виконаний тільки на 41 відс. і напевно з часом він не буде більшати.

Довідково. За 2015 рік від усіх видів рубок заготовлено 55,6 тис.м3 деревини. Вихід ділової деревини з рубок головного користування – 63 відс. при запланованому чи спрогнозованому – 60 відс., з рубок формування і оздоровлення лісів – 35 відс., з інших рубок – 21 відс.

Станом на 01.09.2016 р., кажу вам, тому що знову в останньому місяці практично деякі підприємства випали з лісогосподарської діяльності, заготовлено 27,1 тис.м3, ділової –
11,1 тис.м3.

Так, обсяги реалізованої продукції в круглому вигляді – 20,5 тис.м3, деревини на суму 12,2 млн.грн. і 1,7 тис.м3 пиломатеріалів. Разом цього року реалізовано 15,7 млн.грн. Ми планували і плануємо 25, в минулому році було 19,3 млн.грн.

2,45 млн.грн. сплачено до державного бюджету, тобто, сплачено податків на суму 5,77 млн.грн. 195 грн. – на 1 м3 деревини, в якому… це в середньому на круг, з якого 2/3 складає дров’яна сировина. 2,45 млн.грн. – до державного бюджету, що складає 90 грн. на 1 м3, і 3,32 млн.грн. – до місцевого бюджету, що складає 105 грн. на 1 м3.

За отримані кошти від виробничої діяльності за 8 місяців за використання лісогосподарських робіт затрачено 3 млн. 600 тис.грн. Так, обсяги лісовідновлення складають 200 га, з яких посадка лісових культур – 142 га, природне поновлення…

О.Сич. Регламент.

І.Шумега. …52 га. Добре, пробігаю, пробігаю, пробігаю…

О.Сич. Ігоре Станіславовичу, я прошу вибачення, Ігоре Станіславовичу! Шановні колеги! Матеріали вам роздані, тому що Ігор Станіславович матеріали попередньо дав до апарату обласної ради, я дав доручення їх розмножити, вони у вас, очевидно, що є. Тому, Ігоре Станіславовичу, немає потреби ще раз зачитувати все те саме, що депутати мають. Будь ласка, вам хвилина часу і завершуйте.

І.Шумега. Тоді прошу хвилину… бо я все-таки думаю, що це ваше підприємство і буде ваш результат в кінці року або й дальше: позитивний чи будь-який.

Проте, на сьогодні найактуальнішим і найболючішим питанням лісового господарства є самовільні рубки. Станом на 01.10.2016 р. працівниками агролісгоспів в 70 випадках виявлено 296 м3 самовільної деревини на суму збитків 1484 тис.грн., з яких у 22 випадках встановлено лісопорушників, а 48 справ на суму 1 млн. 338 тис.грн. направлено в правоохоронні органи, до речі, з якими на даний час є співпраця. І тому показник… не уникається показника. Довідково: середня площа становить 474 га на одного лісника, найбільша – 1200 га, найменша – 43 га…

О.Сич. Ваш час закінчився. Дякую.

І.Шумега. Ще дві секунди.

О.Сич. Дякую. Все.

І.Шумега. Дозвольте. Загалом від початку року до дисциплінарної відповідальності притягнуто 69 працівників, звільнено з роботи, не просто за власним бажанням, а звільнено з роботи 8 чоловік.

О.Сич. Ігоре Станіславовичу, цього немає в матеріалах?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну. То для чого так настирливо вимагати порушувати Регламент від голови
обласної ради? І підприємство – не наше, а це власність, спільна власність всіх громад області.

І.Шумега. Але за рік 5 хвилин для директора можна дати.

О.Сич. Перший мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, чи прибуткове підприємство? Це перше питання. Друге, ви назвали прибуток, на що пішов прибуток: на погашення заробітної платні? Дякую.

І.Шумега. На погашення заробітної платні у нас кошти йшли в минулому році… не в минулому, в 2013 році. Справді, коли я прийшов на роботу, то, справді, треба було перший раз піти в прокуратуру, бо була заборгованість, а друге, у виконавчу службу. Зараз у нас немає заборгованості по зарплаті, а податки, які ми сплачуємо, розділено в державний і місцевий бюджети. Тобто, більша частина по наших лісах, коли є не головне, а проміжне користування, рубки, то більша частина все-таки йде в місцевий бюджет, я тут зачитував, 195 грн. ми платимо з кожного гектара, з кожного кубічного метра лісу.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Василю Борисовичу, ви будете мати змогу взяти участь в обговоренні…

І.Шумега. На АТО, на армію…

О.Сич. Немає діалогу. Ви відповіли на запитання, депутат не задоволений, візьме участь в обговоренні. Все. Будь ласка, слухайте головуючого.

Я звертаюся до першого заступника голови. Василю Івановичу, ми сьогодні почули нормальні цифри про прибутковість підприємства. Пора перестати виносити на сесію обласної ради проекти рішень про безоплатне надання в користування приміщень комунальної власності. Другий мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Пане Ігоре, сьогодні є досить напружена ситуація в Богородчанському районі, у Надвірнянському районі на підприємствах райагролісу. Ви знаєте про ситуацію в Надвірнянському районі. Я думаю, воно сьогодні може бути обговорено, але я хочу задати запитання. Скажіть, будь ласка, ваш майстер лісу, якщо я не помиляюся, в сюжеті “ICTV” сказав, що 96 буків, власне, через що люди збурювались, були реалізовані за ціною 5 тис.грн. Можете це прокоментувати? Будь ласка. Дякую.

І.Шумега. Можу прокоментувати. Ну, по-перше, можу прокоментувати і на відповідь, якщо по Богородчанах. Значить, є у мене всі документи, які я вам можу передати, але оскільки ви неправильно зрозуміли, то таксова вартість 5 444 грн., яка сплачується в місцевий бюджет Ліснотарновицької сільської ради та обов’язкова рентна плата за використання. Дальше хочу вам… Так, і у мене є абсолютно всі документи про… В ході перевірки встановлено законність проведення лісогосподарського заходу, рубки лісу, наявність запроектованого заходу в матеріалах державного лісовпорядкування, матеріалах відводу, лісорубний квиток та право проведення рубки, також проведення… контрольне визначення площі ділянки, відведеної під рубку, тобто, бусольна зйомка, внаслідок чого розбіжностей з матеріалами визначення площі працівниками агролісгоспу та контрольним визначенням площі ділянки не встановлено.

Скажіть, будь ласка, які я можу по цьому зробити висновки до директора чи претензії ваші..? Я думаю, тут все зрозуміло. Знаєте, але тут проблема в іншому, що ми зараз…

О.Сич. Ігоре Станіславовичу, тут запитання задають депутати, а не доповідачі депутатам.

І.Шумега. Я забуваю.

О.Сич. Ви були депутатом обласної ради, і ви це дуже добре знаєте.

І.Шумега. Три рази.

О.Сич. Так само, як і те знаєте, що на запитання і відповіді відводиться 1 хвилина. Перший мікрофон.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ігоре Станіславовичу! Я би, власне, хотів повторити запитання від нашої фракції Всеукраїнського об’єднання “Свобода” стосовно того, чи є комунальне підприємство прибутковим, перше. І якщо прибуткове, то на що було потрачено кошти. Дякую.

І.Шумега. Підприємство в принципі прибуткове, заплатило 5,77 млн.грн. в державний бюджет і в місцевий бюджет за сьогоднішній рік. Прибуток за рік визначається в кінці року, і це зовсім різні речі, я другий раз не можу вам на це відповісти. Тобто, згідно із законом, згідно з Податковим кодексом, ми платимо в державний бюджет і місцевий, а використання на потреби лісовідновлення 3 млн. 613 грн.  Тобто, ніякі інші речі, ні транспортні засоби не купувались, ніяких… По-перше, цієї суми буде замало… Я просто хочу сказати, що підприємство стало прибутковим, і слава Богу, і від цього йдуть податки, ну, в державний бюджет, я знаю, на АТО, на армію, на все. Хіба це погано і хіба в цьому проблема?!

О.Сич. Чи є ще запитання? Є запитання.

І.Шумега. На себе ми використали десь 20 тис.грн. за весь рік…

О.Сич. Перший мікрофон.

В.Мельничук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Шановний пане доповідачу! Ознайомився з вашою інформацією. І перше питання. Значить, по рішеннях судів на сьогоднішній день стягнуто 7,6 тис.грн. збитків, нанесених лісовому господарству. Це правильна цифра чи це помилка? Раз.

Наступне. По тексту “Ми пройшли значний шлях в боротьбі із самовільними рубками, проте він контрольований при нинішніх обставинах”. І потім ви нас просите, щоби виділити кошти на охорону і збереження лісових ресурсів. Прокоментуйте, будь ласка.

І.Шумега. Так. Ну, прошу перше мені нагадати.

(Сміх у залі).

В.Мельничук. Нагадую, нагадую. У вашій інформаційній довідці: за рішенням судів 7,6 тис.грн. – це капля в морі.

І.Шумега. Ну, це ж питання не до мене. Ми справді передали 48 справ…

В.Мельничук. Це правильна цифра?

І.Шумега. Це правильна цифра. 136 тис…

О.Сич. Ігоре Станіславовичу, будь ласка, лаконічніше.

В.Мельничук. І ще одне питання. Як розуміти – “самовільні рубки, проте цей процес є
контрольований…”.

І.Шумега. Ситуація… Я не знаю, може це опечатка в тексті, але ситуація у нас справді складна, але контрольована.

(Сміх в залі).

(Оплески в залі).

О.Сич. Ні, чекайте.

І.Шумега. Ну, ситуацію ми контролюємо. Я розумію, що зараз…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, запитання з президії. Прошу уваги.

В.Гладій. Шановний Ігоре Станіславовичу, шановні колеги-депутати! Я бачу, що є дуже багато запитань. Фактично всі фракції задають запитання. Я пропоную, пане голово, окремо заслухати питання діяльності агролісництва, нашого комунального підприємства, ретельніше подивитись, як у них там стабільно контрольована ситуація.

А питання у мене таке. Перше питання: по зарплаті. Середня зарплата у вас набагато нижча від середньої зарплати по держлісгоспу в рази, в 3-4 рази. Чому така велика різниця? Це перше.

І друге. Ми були сьогодні в центрі насіннєвому і бачили конкретну роботу, яка є в
держлісгоспі. Я хотів би вас запитати: скільки такого насінницького матеріалу вирощується у вас? Чи є хоч одна база? Чи працюєте ви в цьому напрямку?

І.Шумега. Є в Богородчанах база, працюємо ми в цьому напрямку, але це не співрозмірні підприємства, ми тільки минулого року вийшли з боргів. У нас справді ситуація, і ми дуже хочемо в кінці року хоча би на 50 відс. підняти заробітну плату. Але це зв’язано просто з нашими можливостями. І ситуація в тому, що ми не маємо ніякого фінансування з інших сфер, тільки маємо фінансування з того, що ми реалізуємо деревну сировину. І ви розумієте, що ціни на це невисокі, це практично ми ледь-ледь виходимо з банкрутства. І навпаки, при зверненні… я ж на початку… звертаюся до обласної ради, щоб вона розуміла, що це підприємство їхнє і не для того, щоб знімати там орендну плату, а для того, що це вимагає величезну… І тут було сказано… це вимагає великої техніки, новітніх технологій, десятки мільйонів, як казав директор підприємства, потрібно на електронний облік. У нас же ж є можливість заплатити ліснику за 1400 грн., післати його в ліс, щоб його там обзивали, і він в суботу боявся йти на весілля, щоб його не побили. Така складається ситуація. І говорити… якщо ви рахуєте, що на даний час при цій лісосіці, яка є, при цій розробці ми можемо стати конкурентами держлісгоспу, ми абсолютно цього не можемо, але я прийшов на роботу, коли два роки не було директора, і за цей час підприємство стало збитковим. Ну, я не думаю, що треба допускати… Якщо ми хочемо, щоб “Облагроліс” існував, а хочемо ми це з 2000 року, то напевно треба робити якісь заходи, крім… я не розумію, закиданням документами… Не питання в Шумезі, питання в тому, що це 4,5 відс. можливостей лісокористування по області. Це проблема. Я звертаюся до вас… Ну, або воно існує, або не існує. Ви все одно повернетесь чи в 2017 році, чи у 2018 році. Якщо так, з таким підходом… з 200 тис. запропонованому агролісгоспу виділиться 91, і це буде контролюватись настільки, що треба буде ксерокс або принтер купувати, то з цього абсолютно нічого доброго не вийде.

О.Сич. Шановні колеги! Я бачу, Ігор Станіславович має багато, що сказати, і ми в рамках сьогоднішнього обговорення не маємо можливості все вислухати, тому я абсолютно підтримую пропозицію Василя Івановича: ми окремо заслухаємо питання про стан функціонування нашого комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”. Все-таки у користуванні знаходиться майже 74 тис.га лісів. Це є проблема, бо підприємство підпорядковане напряму обласній раді, а в обласній раді, в апараті, немає спеціалістів, які можуть аналізувати, як воно працює. А комісія працює на громадських засадах. Тому фахово сказати, як воно сьогодні працює, ми не можемо. Тому звучить так багато питань. Ми будемо готувати спеціальний розгляд цього питання, і ми будемо дбати про те, щоб у нас в апараті були люди, які розуміються на проблемах лісу, екології, землі, які могли би оперативно і фахово відслідковувати ці питання.

Дякую. Присідайте, будь ласка.

Запрошую до слова Яківчука Ігоря Михайловича – заступника начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. Підготуватись Купчаку Ігорю Васильовичу.

І.Яківчук. Шановний Олександре Максимовичу, шановний Олеже Романовичу! Я буду коротко.

Державна екологічна інспекція відповідно до своїх функціональних обов’язків здійснює державний контроль, в тому числі за охороною та відтворенням лісів.

Значить, за 9 місяців поточного нашого року нараховано 6 млн. 456 тис.грн., в тому числі збитки, завдані за самовільну рубку лісів, що становить 1200 кубів.

Можу сказати одне тільки, що ми тісно… У нас проведено 60 перевірок, з них 40 – планових і позапланових спільно з працівниками правоохоронних органів, прокуратури, інших. Тенденція щодо попередніх років має зростання, але я хочу акцентувати і попросити вибачення, що ми часто називаємо лісників злодіями або правопорушниками. Ці всі правопорушення, які ми знаходимо, ми знаходимо… Це не самовільні рубки, вчинені людьми приватними, це самовільні рубки і порушення, які вчинені лісогосподарськими користувачами, які займаються розробкою лісосік. В більшості випадків працівники Державної лісової охорони контролюють цей  процес. Я би хотів наголосити, щоб нам сьогодні поставити питання більшого контролю інженерного складу управління лісового господарства по контролю за якістю проведення робіт щодо… які видаються на тендерах підприємцям. Тому що у більшості випадків ми знаходимо… це не самовільні рубки, це незаконні рубки. І тому й сума така є.

Якщо ми більше приділимо увагу цьому, а я думаю, що ми приділимо спільно з управлінням сільського господарства, з іншими структурами, ми зможемо вирішити питання унеможливлення того, щоби лісокористувачі здійснювали ці порушення. Очистка лісосік, це величезні площі, нараховуються збитки, а ми це пишемо на лісника. Тому що сьогодні є проблемне питання, яке спільно будемо з вами вирішувати.

Що стосується агролісу, яке прозвучало, у мене також є дані щодо перевірок. Я хочу наголосити і попросити. Я зустрічався із заступником голови Львівської обласної ради, і там стояло питання щодо надання статусу, однакового статусу для працівників лісової охорони державного управління лісового господарства, так і працівників державної лісової охорони агролісу. Вони не мають статусу, який би давав можливість їм повноцінно виконувати свої функціональні обов’язки.

У мене коротко все. Прошу запитання.

О.Сич. Дякую, пане Ігоре. Прошу, запитання. Будь ласка. Другий мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. У мене таке питання. Як ви оцінюєте діяльність очолюваної вами організації якраз у сфері лісового господарства?

І.Яківчук. Як я оцінюю?

С.Никорович. Так. Задовільно, незадовільно.

І.Яківчук. Мої функції – не оцінювати діяльність управління лісового господарства та інших. Моя функція – здійснювати державний контроль. Я як лісовик можу вам сказати: ми сьогодні… Василь Іванович виступав, Олексій Іванович, і ми всі сьогодні зібрались для того тільки, щоб було краще. І та пропозиція, яка говорить про функціонування лісового господарства чи користування лісовим господарством в Карпатському Єврорегіоні, має бути вирішена в комплексі за допомогою депутатів обласної ради. Тому що часто-густо ми беремо приклад з когось іншого, а чехи, словаки й поляки працюють в Карпатах таких самих, як ми, тому той комплекс невирішених питань є важливим для нас усіх.

О.Сич. Будь ласка. Перший мікрофон.

В.Мельничук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. У мене не запитання, у мене буде просто побажання.

Пане Яківчук, я теж прочитав вашу, скажемо, інформаційну довідку, і, шановні колеги, ми з вами приймаємо рішення, які базуються на тих чи інших, скажемо, характеристиках: кількісних, якісних і тому подібне. Я не хочу все перечитувати, але, наприклад, дивіться: “Забезпечення зменшення обсягів суцільних способів рубок при головному користуванні та заміні їх на поступові і вибіркові рубки, врегулювати питання…“. Тобто, “збільшення чисельності лісової охорони” – тільки слова. Тобто, у мене є побажання: або ми приймаємо, скажемо, на стільки-то процентів або в якомусь вимірі, і потім можна когось спитати, так можна від чогось відштовхуватись. А то так: покращити, вдосконалити – загальні фрази. Тому я би просив, щоб в майбутньому врахувати. Дякую.

О.Сич. Більше немає запитань? У мене побажання, щоби всі служби, які мають контролюючий, інспекційний і подібний характер, ефективніше працювали, зокрема й правоохоронні органи, бо коли є нарікання на зловживання у лісовій сфері, то є органи, які повинні ці зловживання упереджувати. Депутат, який має своє основне місце роботи і працює на громадських засадах, він не буде по лісу бігати і порушників шукати, він хоче вас заслухати, наскільки ви ефективно працюєте. Якщо неефективно, будемо пропонувати якісь міри.  Тому просто й вам побажання і всім, хто має відношення до контролю над використанням лісових ресурсів: працюйте, будь ласка, ефективніше.

І.Яківчук. Шановний Олександре Максимовичу!

О.Сич. Бо ми б сьогодні й не збирали цю сесію виїзну і окремо не акцентували б питання, якби в суспільстві не набуло резонансу питання неправомірного використання лісових ресурсів.

Дякую, Ігоре Михайловичу.

Запрошую до слова Купчака Ігоря Васильовича – головного природознавця, заступника директора Карпатського національного природного парку.

Наступним буду запрошувати, прошу підготуватись Романовського Володимира Францовича.

І.Купчак. Доброго дня, шановні панове! Хотілося би коротенько розказати про специфіку роботи природно-заповідних об’єктів на території області. Ну, як ви знаєте, природно-заповідний фонд в нашій області відображений кількома національними парками та заповідниками. Їхня специфіка в тому, що основне завдання – це охорона і збереження природних комплексів. І на цих територіях хоча й частково проводиться санітарна рубка, я зараз коротенько розкажу на прикладі Карпатського національного парку, але основне завдання – це рекреаційна діяльність. І за рахунок цієї діяльності створюються певні проблеми на цих територіях, в першу чергу, це засмічення. Але коротенько для довідки розкажу про Карпатський парк.

Він створений як перший природний національний парк взагалі в Україні у 80-му році. То досвід праці вже 36 років на даній території. Загальна площа парку – 50 495 га, з них 38 632 га – це землі вилучені, з них 33 тис.га – покриті лісом землі.

На цих територіях, припустимо, на прикладі цього року, санітарно-вибіркові рубки проводяться на площі 430 га, і загальна кількість деревини, яка вилучається з цих територій, – це 12 тис. ліквідної маси. З цих 12 тис. 70 відс. складають дрова. Дана деревина реалізовується тільки для місцевих жителів та підприємців даного регіону.

Хотілося би розказати також про цю рекреаційну діяльність. За останні роки кількість відвідувачів суттєво збільшується і надходження від рекреантів також. За останні три роки кількість надходжень від рекреації зросла від 600 тис. до 1,5 млн.грн., надіємось в цьому році.

Але повертаюсь до тих проблем, які на цих територіях відбуваються. На сьогоднішній день ми всі говоримо про ліс, але ми забуваємо, що ліс росте на територіях, а землі у природно-заповідному фонді мають певну цінність і привабливість. І от сьогодні ніхто не згадав про те, що публічна кадастрова карта відображає у природно-заповідному фонді море державних актів, які якимсь чином отримуються певними фізичними та юридичними особами і відображаються на цій карті.

На нашій території є більше 200 таких державних актів, які тим чи іншим шляхом отримані і зараз відображені в публічній карті. Незважаючи на певний період часу, коли ми отримали цю інформацію, тобто, коли опублікували цю карту, на жаль, до сьогоднішнього дня це питання не вирішується.

Є інша проблема для наших організацій – це визначення територій, а саме: державні акти. На велике щастя, Карпатський національний природний парк має такі державні акти з 2001 року, до яких, правда, постійно, завжди є претензії. Надіємось, що з державного бюджету найближчим часом будуть виділені кошти для уточнення меж природно-заповідного фонду і уточнення тих, невідомо звідки взявшихся державних актів на цих територіях.

Ну, коротенько про парк, я думаю, достатньо, а якщо будуть запитання, буду відповідати.

О.Сич. Дякую. Дякую, Ігоре Васильовичу. Шановні колеги! Чи є запитання? Є, так? Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Скажіть, будь ласка, я так розумію, що це буде один представник від всіх національних парків, від усіх представників природно-заповідного фонду, які є на території Івано-Франківської області.

О.Сич. Так, звичайно, ми не можемо зараз дати всім представникам парків, бо час трошки все ж таки… Ми й так вже часу забагато перебрали.

О.Атаманюк. Скажіть, будь ласка, пане доповідачу. Хто погоджує будь-які рубки на території природно-заповідного фонду?

І.Купчак. Згідно із законодавством йде процес спочатку відведення, потім дані відводи уточнюються, а потім актуються представниками управління лісового господарства та
департаментом екології в межах області, після чого план санітарно-оздоровчих заходів затверджується на рівні Міністерства, після чого формується ліміт на певний період часу, і на підставі даного ліміту виписуються лісорубні квитки, проходить використання природних ресурсів.

О.Атаманюк. Власне, про це я буду в обговоренні говорити, тоді ця сесія й покликана діяльністю одного з національних парків. Що стосується відчуження території, у нас є схожа ситуація по Косівському району, ви прекрасно знаєте, де 114 га природно-заповідного фонду. І яким чином, на вашу думку, землі природно-заповідного фонду опиняються в приватній власності?

І.Купчак. Ну, шляхів зловживань дуже багато, але, на мою думку, як правило, в таких випадках рішення приймається земельниками і не вказуються межі природно-заповідного фонду по кругу даних ділянок, а вказуються, як якісь фіктивні, або фізичні особи, або межі, тобто, дорога, і не погоджуються, в результаті отримується державний акт. Знову ж таки сесіями місцевих рад видаються державні акти.

О.Сич. Другий мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Скажіть, будь ласка, у нас зараз на порядку денному є питання проблемне – це розширення природно-заповідного фонду, а також виконання Указу Президента з приводу встановлення меж національних парків, це стосується й вашого та інших парків.

Скажіть, будь ласка, по першому питанню: яка ваша особиста думка? Який має бути відсоток природно-заповідного фонду на території Івано-Франківської області? І друге. Яка допомога, окрім фінансування з державного бюджету, вам потрібна для того, щоб ви могли виконати Указ Президента? І як взагалі йдуть… рухаються справи в цьому напрямку? Дякую.

І.Купчак. По першому питанню, ви розумієте самі, що не так все просто, як би нам хотілося, і підхід мав би бути всього-на-всього басейновий, про який казав Василь Іванович. Коли створювався парк, а створювався він ще за радянських часів, то тоді кулаком об стіл билося і давалась команда – створити. Створили парк на територіях, які до певної міри вже не були настільки цікаві для лісокористувачів. І тому на сьогоднішній день є такі моменти, коли нижня частина території по схилу є у природно-заповідному фонді, а верхня частина є у користуванні постійного лісокористувача – лісгоспу того чи іншого, де проводиться відповідна господарка, а всі впливи йдуть на нижню територію, починаючи від захаращення, закінчуючи тими ж самими поверхневими стоками, тими самими дорогами. Ось такий факт на сьогоднішній день. Якщо б цей підхід був басейновий, тобто, межі йшли би по водорозділах, по воді або по хребту, багато би питань зникло.

А друге питання…

О.Галабала. (Без мікрофона).

І.Купчак. А, відносно Указу Президента. Ну, може хтось знає, хтось не знає, у 2010 році 23 лютого Ющенко в останній день своєї каденції підписав Указ про розширення території парку. Що він по своїй суті значить, говорить? Тобто, з території парку вилучається 1050 га, це землі, на яких історично люди проживали, в тому числі навіть є хати, і людина не має можливості її приватизувати, переписати дітям і так далі. Замість цієї території нам Делятинський лісгосп мав би віддати одним масивом на Яремчанщині територію в 1075 га. І тому Указ звучить про розширення, а фактично збільшується площа на 25 га. Для того, щоби цей Указ був виконаний з 2010 року, необхідні кошти. Кожного року робляться відповідні розрахунки, робиться замовлення, а ми знаємо, яка ситуація в нашій державі, увесь час очікування переходить, переростає на наступний рік. Не від нас залежить.

О.Сич. Другий мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Ви знаєте про статтю, яка вийшла на наші гроші про те, що незаконно у сина Вишиванюка, Василя Вишиванюка було 6 га карпатського лісу, так? І тут є про фірму “Краєвид”, і людина, одна із засновників цієї фірми, директором… Тобто, є людина із схожим прізвищем, ім’ям та по батькові, як у вас. Я прошу прокоментувати цю ситуацію, коли незаконно було віддано 6 га лісу сину екс-губернатору Івано-Франківська. Дякую.

І.Купчак. Ну, це історична ситуація, але вона не зовсім правильно, можливо, вами вичитана. Я не знаю, не читав тієї статті, але саму суть історії знаю. Значить, 6 га дійсно є, але це не ліс, а саме звичайне пасовище. Це перше питання.

Друге питання. Ці 6 га – це не територія парку з вилученням, а територія без вилучення. І дана територія знаходилась в користуванні Татарівської сільської ради, потім рішенням суду заставили цю територію прийняти парку. І, я знаю, іронією долі цю землю, 6 га, Слободян – директор на сьогоднішній день, своїм підписом прийняв назад у парк.

О.Сич. Добре. Більше немає запитань, так?

У мене чисто таке… Дача Президента Ющенка в рамках парку чи ні?

І.Купчак. Вона на землях без вилучення. Це є територія парку, але землі без вилучення і ці землі – сільської ради.

О.Сич. Добре. Шановні колеги! Якщо запитань немає, Ігоре Васильовичу, дякуємо, присідайте, будь ласка.

Запрошую до слова Романовського Володимира Францовича – начальника управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Прошу підготуватись Сторожука Віталія Федоровича.

Будь ласка.

В.Романовський. Шановний головуючий, шановні депутати, учасники сесії, запрошені, присутні! Ви почули мою посаду і, можливо, вона не зовсім кореспондується з тією темою, яка розглядається, щодо використання лісових ресурсів в області, але я є учасником робочої групи, яка готувала експертний висновок до сьогоднішнього засідання, і тому я декілька слів вимушений все-таки сказати, як ми бачимо те, що відбувається в Івано-Франківській області.

Ви знаєте, в кожній області, куди не приїжджаєш, викристалізовуються ті проблеми, які є загальними для нашої держави, в тому числі ці проблеми, про них говорили виступаючі, зазначали про них. Але ви знаєте, що кожна область має свою специфіку, і якщо ви відчули, Івано-Франківська область – одна з областей… для того, щоб нам відчути, що відбувається тут в історичному плані, це одна з областей, яка була охоплена певною нормативною дією, яка називається національна інвентаризація лісів. Україна тільки започатковує такий механізм постійного моніторингу і контролю процесів, які відбуваються. Окремі результати цієї роботи були нам озвучені, і це не просто бажання з Києва або місцеве бажання працівників лісового господарства сказати, що у нас все добре. Проблеми є, ми їх розуміємо, вони будуть вирішуватись не тільки на регіональному рівні, а й у Києві, але ми можемо чітко сказати, що ведення лісового господарства Івано-Франківської області не призводить до зниження ресурсів, до зменшення ресурсів і до процесів, які є незворотні. Це підкреслює наука, і це підкреслюється, в тому числі такими висновками.

Але незважаючи на це, я повторюсь, що ми бачимо, які є проблеми, ми їх всі фіксуємо, розуміємо, але я би просив все-таки, щоб ми оцінювали не тільки використання лісових ресурсів. Я хочу, щоб ми не дивились на рубку, яка не очищена, я не хочу, щоб ми дивились на її площу і доказували один одному, чи це правомірна вирубка, чи це неправомірна. Ми повинні дивитись на ті процеси, які відбуваються у лісовій екосистемі. Давайте будемо дивитись, що відбувається з тими зрубами, які були 5, 6, 7, 10 років назад: чи вони заліснені, чи вони залишились відкритими, чи там сформовані ті насадження, які хочемо побачити на цій території. І тому комплексний йде розгляд не тільки процесів, які відбуваються сьогодні, а їхній вплив на
майбутнє, і ми повинні, виходячи з цього, давати загальну оцінку веденню лісового господарства в області.

В цілому я чисто особисто відчуваю, що в залі тут небайдужі люди, які переймаються проблемами, які відбуваються, і переймаються тими процесами, які відбуваються в лісі, і я думаю, що спільними зусиллями, як депутатського корпусу, так і науковців, так і правоохоронних органів ми зможемо ті негаразди, які є у веденні лісового господарства, вплинути і покращити стан справ в лісовому господарстві.

Коротко все.

О.Сич. Дякую, Володимире Францовичу. Ми запрошували, аби представник Державного агентства лісових ресурсів був сьогодні присутній на сесії, дякуємо, що ви прибули. Очевидно, шановні колеги, що запитань немає. Якщо у вас будуть якісь побажання, будь ласка, в процесі обговорення висловіть свої побажання до Державного агентства. А вам я дякую.

Запрошую до слова Сторожука Віталія Федоровича – керівника підрозділу інвентаризації лісів виробничого об’єднання “Держліспроект”.

В.Сторожук. Шановний пане голово, шановні депутати, шановні учасники сесії! Дякую за можливість виступити мені як технічному спеціалісту і розказати про результати нашої роботи, яку ми проводили з 2009 по 2015 рік. Ця робота з інвентаризації лісів вибірковими статистичними методами була серед заходів державної програми “Ліси України”. Виконалась вона тільки по області Івано-Франківській і Сумській. Так от, за період з 2009 по 2015 роки ми заложили 1000 проб, переміряли 400, ще залишилось 600. Ця робота, на жаль, не продовжується, але я хочу наголосити на тих показниках, які ви всі знаєте, але статистично, можливо, вони будуть достовірними.

Так от, зараз на території області 155 млн.м3 деревини. 5 років тому назад всихаючих, крім цих 155 млн.м3, було 8,4 млн.м3, з них по малині – майже 5 млн.м3. А зараз, протягом 2014-2015 років інвентаризацією встановлено, що 11,8 млн.м3 сухостою стоїть зараз на корені в лісі, з них 7,3 млн.м3 – по ялині. Приблизно на 1 га зростання відбулося з 16 м3 деревостою… середньостатистичне насадження до 23 м3, з 22 м3 загалом по ялині зросло до 36 м3. То катастрофічна ситуація з ялиною дійсно в Карпатах.

Інший показник, заради чого проводилась ця інвентаризація. Вся Європа користується так званим показником поточного приросту. Ці показники є в матеріалах, які роздані вам в інформаційній довідці про стан використання лісів. Я не буду повторюватись, скажу тільки, що серед всіх країн Європи тільки Білорусь і ми не проводили цю інвентаризацію. Так от, визначення показників, яке було проведено, однозначно доводить, що… і ці висновки були доведені до виїзної наради Держлісагентства, лісове господарство Івано-Франківської області на сьогодні є невиснажливим з точки зору використання показника інтенсивності приросту.

Так от, пункт про сухостій. Сьогодні в лісах Івано-Франківської області кожне 20-е дерево є сухостійним, кожне 80-е – поваленим. Лісове господарство виправити ситуацію як із санітарним станом… я говорю як технічний спеціаліст, не більше того.., як із санітарним станом, так і з раціональним використанням лісів можливе тільки шляхом господарських заходів.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую вам. Ну, доповідач… це не доповідь, скажемо так, це інформування, але  Віталій Федорович готовий, якщо є запитання, відповісти, як технічний спеціаліст.

Будь ласка. Перший мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. То швидше не до вас, просто ви назвали цікаву статистику по сухостою і по повалених деревах. У нас сьогодні… ми маємо проблему з енергетикою, оскільки там залежні від Росії, від російського газу. Так? Ну, можливо, якось би так впорядкувати, щоби цей сухостій не гнив, а щоб він йшов на користь громаді і людям, тобто, тут якісь, напевно, потрібні пропозиції, бо навіть сам особисто, їдучи через ліс, бачу ці повалені дерева, які просто гниють. Вони би могли використовуватись на опалення помешкань людей.

В.Сторожук. Дійсно, великі запаси сухостою, можливо, наявні в лісах, але є питання їх транспортної доступності і транспортування до місць використання. З цієї точки зору, насправді, дуже невелика територія навколо населених пунктів, де є великі котельні, можуть бути використані для біоенергетики.

О.Сич. Тобто, у важкодоступних місцях, там найбільше сухостою, там, де недоступні
місця. І ті рубки, зловживання, що ведуться, вони ведуться у добре доступних місцях, вони ж не ведуться у важкодоступних місцях, де треба комунікації прокладати, техніку тягнути і все решта.

Другий мікрофон. Будь ласка.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Віталію Дмитровичу, скажіть, будь ласка, чи використовує ваша структура сучасний період розвитку електронних технологій, ті програмні забезпечення, якими користуються наші європейські партнери? Я думаю, на сьогодні з використанням GPS-технологій і сучасної вимірювальної техніки ми би мали мати чітку картину електронну практично по кожному лісгоспу чи кожному лісовому господарству. І ці спекуляції про те, що не та кубатура, не те…, ми би мали це чітко в цифровому варіанті, і вони би припинились одночасно. Я розумію, що це клопітка робота, але чи використовує ваша структура електронні технології і які саме?

В.Сторожук. Дякую. Я розділю на два питання. Перше, інвентаризація лісів, методика була підготовлена швецьким і чеським проектом, це українська методика, але використовувався міжнародний досвід. Те, що проводиться лісовпорядкування і буде проводитись, очевидно, у 2018 році, пропонуються підготовчі роботи, також всі ліси будуть закартовані у сучасні картографічні системи, будуть абсолютно відомі всі місця відповідати… можливо, буде порівняння із публічною кадастровою картою, в тому числі, щоб ці місця співставити з наявними лісовими насадженнями, де проводиться використання лісів, і де плануються і будуть проводитись господарські заходи.

О.Сич. Дякую, Віталію Федоровичу. Шановні колеги! Ми отримали від спеціалістів достатньо обширний матеріал для роздумів, для власне інформації, до відома, для аналізу.

Будь ласка, хто з депутатів бажає взяти участь в обговоренні? Прошу зголошуватись.

Прошу, до мікрофона підходьте, будь ласка.

Другий мікрофон. Нагадую: регламент – до 3 хвилин. А мені Василь Іванович підказує, що до 3 хвилин означає 2 хвилини 59 секунд.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Погоджуюсь з пропозицією пана голови з приводу того, що питання по облагролісгоспу потрібно більш детально й окремо обговорити. Водночас, хочу звернути увагу своїх колег на те, що насправді ситуація є кричущою і потребує такого розгляду. До прикладу, лише по Надвірнянському району, на території якого я була обрана і є представником цієї громади, лише за 2015-2016 роки було порушено 5 кримінальних проваджень відносно службових осіб Надвірнянського спецагролісгоспу. Зокрема, останні 3 були порушені протягом останніх 3 місяців: у серпні 2016 року – це по фактах незаконної вирубки у селі Парище, у вересні 2016 року – по таких же фактах на території села Лісна Тарновиця, і у жовтні 2016 року – уже на території села Гаврилівка. Причому, доповідачем зазначалось… зокрема, по питанню Облагролісгоспу, що по Лісній Тарновиці були перераховані 5 тис.грн. до місцевого бюджету. Ми дізнались інформацію від казначейства, що станом на 1 жовтня такі кошти до місцевого бюджету взагалі не надходили. Ця інформація не відповідає дійсності. І до президії сьогодні передавали звернення представники територіальних громад, які сьогодні присутні в цій залі. Це, зокрема, голови сіл Гаврилівка, Лісна Тарновиця, а також представники сіл Парище та Тисменичани. Я прошу розглянути це звернення і, зважаючи на те, що все ж таки ці люди сьогодні присутні в залі, з дозволу голови і з дозволу шановних депутатів обласної ради, я би просила надати їм слово, щоб громади були почуті. Адже сьогодні у нас дійсно таке відкрите, широке обговорення цього питання.

О.Сич. Дякую, пані Олю. Звернення обов’язково буде зареєстровано в обласній раді, належним чином розглянуто. Я так зрозумів, що ви підтримуєте пропозицію, щоби окремо розглянути питання функціонування нашого комунального підприємства. Я надам слово представнику громади з дозволу депутатів після того, коли всі, хто з депутатського корпусу матиме бажання виступати, виступлять і нададуть таку згоду.

Домовились?

О.Сич. Дякую. Колеги, хто ще бажає виступати? Є. Перший мікрофон, будь ласка.

О.Матусевич. Шановний Олександре Максимовичу, шановні колеги-депутати! До мене як депутата звернулися представники робочої групи, яка напрацьовувала якраз матеріали щодо ведення лісового господарства, і довірили мені зачитати зміни і доповнення до проекту рішення. Якщо можна…

О.Сич. Я прошу вибачення. Олександре Борисовичу, у нас ці пропозиції робочої групи є, і ми будемо їх голосувати. Щоб ми зараз не забирали час, я буду ставити на голосування, кожен почує і буде голосувати. Будь ласка. Другий мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Звичайно, що та резонансна ситуація, яка склалась в суспільстві сьогодні із незаконною вирубкою лісів чи взагалі з лісовим господарством, в основному бере свій початок, якщо ви пригадуєте власне на нашій обласній раді, коли на екологічній комісії перше ми розглянули питання про зловживання в одному з національних природних  парків, і потім ці речі підхопили всі засоби державні масової інформації, що спричинило приїзд Міністра. І тому до того рішення, яке ми сьогодні будемо приймати, це, звертаю увагу, не тільки наша область, це ціла Україна.

Адже знову ж таки пан професор сьогодні доповідав про значимість Карпат загалом. Хочу нагадати всім, що Україна також підписала Конвенцію ООН про боротьбу з глобальним потеплінням, де, зокрема, лісам належить одне із важливих напрямків.

Тому хочу, щоб ми сьогодні прийняли відповідне рішення і в подальшому могли його втілювати. Дякую.

О.Сич. Дякую вам. Перший мікрофон, будь ласка.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Знаєте, я так послухав, проаналізував цю ситуацію, у нас найбільша проблема – це, напевно, неофіційні вирубки лісів, незаконні. І проблема не полягає в більшій мірі в лісниках, як полягає в тому, що ця деревина якось вивозиться, якось довозиться, це відбувається на дорогах Івано-Франківської області. Я думаю, що десь тут також треба звернути увагу працівників поліції сучасної, які переатестувались, але до того була така практика, що кожна машина, яка їхала з лісом, зупинялась і дивились документи. Якщо умовно там є… ми от тут з депутатами спілкуємось, якщо умовно були папери, то з цієї машини умовно бралось по 100 грн., якщо не було паперів, бралося по 1000 грн., і ця машина дальше їхала, і ліс дальше рубався, і  питання дальше якби супроводжувалось, все нормально. Тобто, нелегальна деревина дальше поступала на відповідні підприємства чи на продажу, чи на експорт відповідно. Тому тут не стоїть питання самих лісівників, але тут питання в комплексі також і правоохоронних органів, які би мали контролювати жорстко, ці питання, і контролювати жорстко своїх працівників. Це вже як би налагоджена структура роботи. Дякую.

О.Сич. Будь ласка. Другий мікрофон.

М.Рудик – депутатська фракція політичної партії “Воля”, Богородчанський в/о № 4. Хочу сказати, що пригадую, як вперше зачитувався запит депутата обласної ради Рудик щодо незаконності, зі слів заявників, людей, які звертались на той час, щодо рубок лісу. І за цей
період часу я особисто мала можливість спілкуватись з представниками лісового господарства і з громадами, які доводили про те, що є певні відмінності щодо документації, щодо фактів, які ми бачили вже на самих ділянках, коли дивились ту чи іншу площу, де проводились рубки.

Хочу додати ще такий цікавий факт, що зараз до мене як депутата обласної ради є дуже багато звернень щодо непогодження як представниками агролісу, так і представниками державних лісгоспів – лісничих чи майстрів лісу, щодо використання доріг через населені пункти, якими вони перевозять цю деревину після рубок, щодо використання земельних ділянок в межах населеного пункту, основне – це пасовища, де деякі лісництва собі дозволяють робити… і так дальше, щодо непогодження із сільською громадою, з головами сільських рад та депутатським корпусом взагалі рубок, які відбуваються в третій категорії лісу і біля навколишніх населених пунктів. Тут я уважно прослухала доповіді доповідачів тих чи інших інстанцій, хочу сказати, що в жодному з них я не побачила, як саме врегульовується ця проблема. А за останній місяць до мене звернулися 4 сільські ради, навіть сьогодні я під час сесії розмовляла ще з одним головою сільської ради, в якого виникла дана проблема, яка стосується якраз агролісу. Це важливе питання і важлива проблема, тому що населені пункти не мають можливості відремонтовувати дороги, яким завдають збитків якраз перевезення деревини державним лісгоспом чи агролісом. Це перше.

І друге. Хочу сказати, що на ділянках, де проводились вирубки, і це вже пройшов період часу, протягом року, до цього часу немає відновлення деревини, немає насаджень. І коли були відповідні звернення від мене як депутата чи від громадськості, відповіді я і люди не отримали. Пройшов певний період часу, дальше ці ділянки не засаджені.

Тут сьогодні багато звучало про відновлення насаджень. Тож хочу спитати,  де саме, ким і коли це відбувається? Я не маю на увазі у всіх, але в певних лісових державних структурах.

І ще одна така проблема – це рубки рідколісся. Дуже велика кількість квитків виписана на площі 4 га, 3 га саме під типом рідколісся, коли дивишся на цю ділянку, це є експлуатаційна…

О.Сич. Регламент.

М.Рудик. …і вона далеко не відповідає рідколіссю. Дуже дякую.

О.Сич. Ну, і, колего, ви запитували, що я би хотіла запитати. Була можливість запитати в доповідачів, треба було питати, але тоді питати, коли є можливість, а не…

М.Рудик. Сподіваюсь, що візьмуть до уваги. Дякую.

О.Сич. Другий мікрофон, будь ласка.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Колеги, я би хотіла дуже коротко підсумувати позицію нашої фракції щодо питання, яке сьогодні розглядається. Я хочу звернути вашу увагу, що в повоєнні роки Карпати були вирубані більше як на 50 відс. Наші колеги-науковці з Івано-Франківської області стверджують, що Карпати були вирубані на 70 відс. Ці площі були засаджені смерічниками, які були нетиповою породою для наших Карпат. І ті проблеми, які ми бачимо сьогодні, це всихання смерічників, це одноярусні, одновікові ліси, які не стійкі до вітровалів, до вітроломів, які не виконують свою водозахисну функцію, ми бачимо повені, ми бачимо інші проблеми. Це зараз головна біда всіх наших карпатських лісів чотирьох областей.

Я абсолютно погоджуюсь з тим, що сьогодні було зазначено, що для того, щоб вирішити проблему, ми маємо перейти на зовсім інший спосіб господарювання на території карпатських областей, а саме це є вибіркові рубки, не суцільні, суцільні рубки, ми маємо від них відійти як від таких, це перше. І друге, це перехід до мішаних і різновікових лісів, про що сьогодні було сказано.

Також сьогодні було сказано, що це потребує однозначно розбудови мережі лісових доріг, і однозначно приблизні інвестиції – це 280-300 млн.грн., і однозначно потребує нової техніки. Наприклад, в Австрії в лісовому господарстві задіяно 400 тис. коней, так само є лебідки та інші способи… канатні та інші ведення господарства.

Тому, колеги, я буду пропонувати сьогодні від імені фракції до нашого звернення до Кабінету Міністрів України попросити їх розробити окрему державну програму збереження Карпат і передбачити кошти на фінансування такої програми. Приблизний обсяг інвестицій, як ми обговорювали з фахівцями, буде до 1 млрд.грн. Але ми з вами збережемо як мінімум 12 млн.м3 тих насаджень, які зараз всихають, і отримаємо з них  прибуток. Це перше.

Друге, з приводу проблеми санітарних рубок. Ми будемо сьогодні наполягати на тому, щоб всі санітарні рубки погоджувались з місцевими радами, тобто, з сесіями. Прошу більше не повертатись до санітарних правил, тому що у санітарних правилах, які зараз приймає КабМін, передбачено, що представник органу самоврядування, невідомо який, бере участь у комісії, яка оглядає місце санітарної рубки. Колеги, це абсолютно інша процедура, яка має під собою підгрунтя для спекуляції. Тому ми будемо просити, щоб саме місцеві ради погоджували місця санітарних рубок.

І останнє: щодо незаконної вирубки деревини. Сьогодні говорили про те, що хтось може піти в ліс і незаконно рубати. Колеги, ви насправді вірите, що без відома лісгоспу хтось піде і багато зрубає? Зрубає 5-10 дерев, але не більше. Тобто, у нас спекуляція з незаконною вирубкою деревини відбувається з відома керівника лісгоспу, відбувається через спекулювання на кубатурі і на площі: має рубатись 1,5 га, рубається 2 га. І тільки з однієї лісосіки це буде
приблизно 100-150 м3, які можна незаконно рубати.

Тому ми сьогодні просимо…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Галабала. Дякую. Я завершую, остання позиція. Ми сьогодні просимо колег, по-перше, рекомендувати всім лісгоспам визначати розробника лісосіки, тобто тендер проводити через систему “ProZorro”, а не просто там звітувати по договорах. І друге, зазначати GPS-координати ділянок, на яких планується проведення рубки, так, як це зробила Львівська область. Тому що повторюю: сьогодні, якщо ви зайдете на сайт, ви побачите тільки назву кварталу, виділу… вірніше, цифру, яка його зазначає, але це вам ні про що не скаже. Тому ці три пропозиції ми просимо сьогодні поставити на голосування під час розгляду цього проекту рішення. Дякую.

О.Сич. Дякую. Прошу, будьте готові дуже лаконічно їх сформулювати, коли я буду ставити на голосування.

Шановні колеги! Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні від депутатського корпусу? Немає. Була пропозиція нашої колеги Ольги Федишиної дати слово представникам Гаврилівської громади в рамках регламенту – до 3 хвилин.

Хто за те, щоб надати таке слово? Прошу голосувати, панове депутати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 67 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Немає заперечень. Будь ласка, до мікрофона, в межах до 3 хвилин, будь ласка. Колеги, прошу уваги.

Голос із залу. Слава Ісусу Христу!

О.Сич. Слава навіки Богу Святому!

Голос із залу. Шановні голови, президіє, депутати, присутні! Я – сільський голова Ліснотарновицької сільської ради Надвірнянського району. Ми до вас, три села – Гаврилівська, Парищенська, Ліснотарновицька і Тисменичанська сільські ради – подали до вас звернення. Я хочу ще коротенько сказати. Звернення ви зачитаєте. Я хочу коротенько сказати, шановні голови, що у нас, в Лісній Тарновиці, і як ви знаєте, вже були й коментарі, і по телебаченню, в новинах показували, була така передача, що “Ліс рубають – тріски летять”. І там було зазначено, що сільські голови погоджували. Також наш надвірнянський головний лісничий сказав, що сільський голова… кореспондент “Інтеру” питала його: сільський голова давав вам згоду? – Так, каже, погодив, сказали – рубайте. У нас в межах 2 га, починаючи з серпня місяця до середини… не до середини, а до 7 вересня було зрубано 92 чи 94 дуби. Це дуби. Це як можна назвати: санітарна рубка чи це стихія повалила? Це були нормальні дуби. І я не думаю, що це була санітарна рубка, це була сплошна рубка.

І ми звертаємось, всі голови, до вас, допоки лісгосп… і ще було сказано з високої трибуни, що на наш рахунок сільської ради були перераховані гроші. Тільки що я зв’язувалась з казначейством, ні одної копійки не поступало по сьогоднішній день на рахунок сільської ради.

Так що допоки лісгосп буде неправдиву інформацію поширювати з телебачення і тут, як ми кажемо, з високої сцени, допоки немає ні копійки, вони не перерахували, вирубують, громада дуже схвильована, бо, як ми кажемо, що ліс – то наші легені. Якщо будуть так рубати не тільки, як вони кажуть, що доступу немає, до дубів то прекрасний доступ був, правда, вирізати, зрізати, забрати, а що є сухостій, і то багато є в лісі сухостою, він не вирубується.

Тож я хочу ще передати слово представнику громади цих сіл…

О.Сич. Я прошу вибачення. Ніяких слів ви передавати не будете, він імені громади ви виступили, якраз ваш регламент підходить до завершення. Ми вас зрозуміли. Дякуємо.

Шановні колеги! Слова представника громади ще раз підтверджують про доцільність тої пропозиції, яка сьогодні прозвучала, щоб додатково розглянути питання функціонування нашого комунального підприємства “Івано-Франківськоблагроліс”. Підказує мені Василь Іванович, що ми в апараті, можливо, навіть потрібно буде найняти якийсь незалежний аудит діяльності підприємства. Але в будь-якому разі ми до цього питання обов’язково повернемось і фахово його проаналізуємо.

Шановні колеги!

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні, я не сказав від громадської організації, я сказав від громади. Все. Прошу вибачення. Все.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я вас не закриваю, я нічого не закриваю. Даруйте! Все, що можна було сказати про зловживання, вже сказали і депутати, і колега тільки що сказала.

Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення, який у вас є, за основу, потім будемо розглядати пропозиції.

Хто за те, щоб прийняти проект рішення за основу? Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення за основу прийнято.

Шановні колеги! По черзі поступлення ставлю на голосування пропозиції до проекту рішення. Пропозиція постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, з питань аграрної політики та земельних відносин. На спільному засіданні вироблена така пропозиція: доповнити проект рішення пунктами 3-4 такого змісту: “Звернутися до Державного агентства лісових ресурсів України з пропозицією щодо розробки порядку дрібного відпуску деревини для життєво необхідних потреб місцевих жителів”.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. І ці ж дві комісії запропонували вилучити з проекту рішення пункт 6.2. Нагадаю, пункт 6.2. звучить так: “Провести у тримісячний термін інвентаризацію земель лісового фонду”.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Очевидно, що це нереально. Хто за цю другу пропозицію двох комісій? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята, пункт вилучається.

Пропозиції групи з комплексного аналізу ведення лісового господарства: на основі аналізу інформації про ведення лісового господарства в розрізі лісокористувачів Івано-Франківської області, обговорення наукових, виробничих, економічних, екологічних, соціальних та управлінських аспектів покращення ведення лісового господарства в гірських лісах, з врахуванням тенденцій кліматичних змін, робоча група пропонує внести нижчеподані зміни і доповнення: у пункті 2 назви “Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України” видалити. Треба зразу аналізувати, який це буде пункт 2. А, тут мова йде, до кого звернутися. Очевидно, що якщо мова йде до Кабінету Міністрів, то Кабінет Міністрів вже всім решта центральним органам виконавчої влади та іншим державним органам дасть доручення. Це логічно.

Отже, хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 66 – за, проти, утримались – немає. І уточнення до попереднього голосування:  65 – за, 1 – утримався.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

У пункті 3 подати додатково такий підпункт: “У найближчий термін розглянути питання стану використання і подальшого розвитку природно-заповідних лісів та діяльності природно-заповідних організацій”.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Дальше, я цитую дослівно те, що подала робоча група. Прошу вибачення.

Не мені міняти формулювання робочої групи.

“3.5. Започаткувати проведення заходів з інвентаризації земель області”.

Пункт 3.6.: “Провести моніторинг діяльності, організувати розробку реєстру та критеріїв добровільної атестації деревопереробних підприємств області”.

І пункт 3.7.: “Розробити план дій участі лісового сектора області у міжнародних проектах Карпатського Єврорегіону”.

Шановні колеги! Як подана пропозиція, так і ставлю її на голосування.

Хто за цю пропозицію, щоб доповнити пункт 3 такими чотирма підпунктами? Прошу голосувати. Хто за?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Є рація в тому, щоби поставити цю пропозицію по частинах.

Отже, перша частина: “В найближчі терміни розглянути питання стану використання і подальшого розвитку природно-заповідних лісів та діяльності природно-заповідних організацій”. В які найближчі терміни? Кому розглянути? Яких саме..?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Зрештою, є пропозиція. Я ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Це свідчить про те, що треба було все-таки чіткіше виписувати пропозиції.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Який результат голосування?

І.Шевчук. 7 – за, 59 – утримались.

О.Сич. Пропозиція не прийнята.

“Започаткувати проведення заходів з інвентаризації земель області”. Започаткувати… А хіба вони ще не започаткувались?

Р.Ткач. У 2013 році за межами населеного пункту проведені… сільськогосподарського призначення…

О.Сич. Напевно, немає чого започатковувати, вони давно започатковані, питання, що вони не ведуться повною мірою.

Р.Ткач. Так.

О.Сич. А для цього треба великі гроші.

Р.Ткач. І ресурси.

О.Сич. Так. Будь ласка, Олександр Левицький.

О.Левицький. Шановний пане голово, колеги! Я так розумію, що ми…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Левицький. Я так розумію, що ми не заперечуємо проти розгляду питання щодо стану використання природозаповідних лісів, діяльності природно-заповідних…

О.Сич. Я прошу вибачення. Ми вже це пройшли, по-моєму. Ми вже його пройшли. Ми вже проголосували, не прийняли його.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Я уже ставлю на голосування другий пункт.

О.Левицький. Я маю пропозицію з цього приводу.

О.Сич. Ми не будемо до першого повертатись, якщо ми друге розглядаємо, Олександре Михайловичу. Ви знаєте Регламент не гірше за мене. Ми вже розглядаємо другий пункт.

О.Левицький. Ми ж фактично відмовились голосувати, тому що було написано “у найближчі терміни”…

О.Сич. Олександре Михайловичу! Ми вже проголосували, і голосування є негативним для тої пропозиції, а зараз, якщо ви неуважні, розглядаємо таку пропозицію: “Започаткувати проведення заходів з інвентаризації земель області”. Ви з приводу цієї пропозиції маєте якісь думки чи ні?

О.Левицький. Я маю пропозицію взагалі до проекту рішення. Я їх маю право подати чи ні?

О.Сич. Тоді ви  подасте їх після того, як ми проголосуємо ці пропозиції. Ви ж досвідчений знавець Регламенту.

О.Левицький. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Отже, прозвучала пропозиція “Започаткувати проведення заходів з інвентаризації…”. Вони давно започатковані. Зрештою, вам на розгляд.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 1 – за, 60 – утримались.

О.Сич. Наступна пропозиція. Ця пропозиція не проходить. “Провести моніторинг діяльності і організувати розробку реєстрів та критеріїв добровільної атестації деревопереробних підприємств області”. Кому провести?

О.Левицький. Обласній адміністрації. Пункт 3 рішення говорить…

О.Сич. Це обласна адміністрація, так?

О.Левицький. Так.

О.Сич. “Провести моніторинг діяльності і організувати розробку реєстру та критеріїв
добровільної атестації деревопереробних підприємств області”.

Ставлю на голосування. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Прошу рахувати. Хто проти? Хто утримався? Результати.

І.Шевчук. 44 – за… Будь ласка, прошу, ще раз дивіться. Поставте ще раз на голосування і всі уважно дивіться.

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю ще раз на голосування доповнення пункту 3.6.: “Провести моніторинг діяльності і організувати розробку реєстру та критеріїв добровільної атестації деревообробних підприємств області”. Хто за? Прошу голосувати. Прошу рахувати. Хто проти? Хто утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Не заважайте, будь ласка, працювати лічильній комісії! Це по-перше. По-друге, де інші члени лічильної комісії?! Чого сидять, як барини, а тільки один рахує?! Ну, такими темпами ми в годині восьмій увечері закінчимо, як лічильна комісія працює.

Лічильна комісія, ми можемо отримати результати голосування чи ні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я так зрозумів, що фракція Блоку Петра Порошенка вимагає персонального голосування по списку, так?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Поіменно, по списку!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді нормально голосуйте і рахуйте!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Оголосіть, будь ласка, результати.

І.Шевчук. 44 – за, 22 – утримались…

О.Сич. Пропозиція  прийнята.

“3.7. Розробити план дій участі лісового сектора області у міжнародних проектах Карпатського Єврорегіону”. Лісовий сектор – це якийсь підрозділ адміністрації? Що це таке?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так? Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. Поставте, будь ласка, ще раз.

О.Сич. На особисте прохання лічильної комісії, яка не хоче працювати, ставлю ще раз на голосування, точніше, яка не вміє працювати. От троє стали з одного боку, а з цього боку ніхто не рахує.

Отже, ще раз: “Розробити план дій участі лісового сектора області у міжнародних проектах Карпатського Єврорегіону”. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 1 – утримався.

О.Сич. Рішення прийнято.

Ще одна пропозиція. У пункті 4 додатково додати пункт 4.5.: “Забезпечити поступовий перехід при проведенні рубань на засади наближеного до природи лісівництва і зниження обсягів суцільних рубок в експлуатаційних лісах та застосування природозберігаючих систем машин і технологічних процесів лісозаготівлі на основі розвитку лісової інфраструктури”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я цитую пропозиції, які напрацювала робоча група. Там солідні професіонали працювали.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. Ще раз повторіть, хто утримався.

О.Сич. Хто утримався? Можна отримати результати?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Якщо так, то давайте. Чи ще раз переголосувати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. 2 – за, 40 – утримались, решта не голосували.

О.Сич. Рішення не прийнято.

Я змушений звернути увагу Василю Івановичу, що настільки був гарно підготовлений ваш матеріал, наскільки неякісно були підготовлені пропозиції: без конкретизації, без чіткого формулювання, на жаль, на жаль. Навіть це слово “рубання”… Хіба професіонали можуть так говорити – “рубання”?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Так? Даруйте, я не спеціаліст, може так і треба.

Шановні колеги! Ті пропозиції, які були попередньо зафіксовані в матеріалах і подані вам, я поставив на голосування. Під час обговорення звучали пропозиції від депутатів. Пригадую, що подавала пропозиції Ольга Юріївна Галабала.

Будь ласка, по черзі озвучте ваші пропозиції, я їх буду ставити на голосування. Чітко і лаконічно.

О.Галабала. Дякую. Перша пропозиція стосувалась внесення доповнення до проекту
звернення до Кабінету Міністрів України, пропонується доповнити останнім абзацом наступного змісту: “Звертаємось до Кабінету Міністрів України з проханням розробити державну програму збереження Карпат, якою передбачити перехід до проведення лісового господарства на засадах, наближених до природного лісівництва, організацію заходів з попередження виникнення та ліквідації осередків всихання у похідних ялинниках, розвиток лісової інфраструктури та мережі лісових доріг, оснащення лісових господарств необхідною технікою для ведення наближеного до природи лісництва”.

О.Сич. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 62 – за, 1 – утримався, проти – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Друга пропозиція.

О.Галабала. Дякую. Тепер до проекту рішення. Пункт 4.2.: після слів “реєстр лісорубних квитків” пропонується доповнити наступним формулюванням: “із зазначенням інформації про розробників лісосік”. Пояснювати, напевно, не треба.

О.Сич. Ні, ні, не треба. Обговорення минуло. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, 20 – утримались.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Наступна пропозиція.

О.Галабала. Пропонується доповнити пункт 4.3. після слів “про місця проведення всіх рубок” доповнити словосполученням наступного змісту: “із зазначенням GPS-координат лісових ділянок”. Таке діє у Львівській області. Це просто ремарка. Прошу ставити на голосування.

О.Сич. Хто за таку  пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 11 – за, 54 – утримались.

О.Сич. Пропозиція не прийнята.

Шановні колеги! Вичерпані пропозиції, які звучали під час обговорення питання.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є ще пропозиції? Будь ласка, другий мікрофон.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Шановні колеги! Хочу підтримати внесення змін до пункту 3.2., оскільки ми передбачаємо розробити програму, хочу, щоб ми вказали двомісячний термін. Те саме стосується пункту 3.3., адже ми будемо передбачати це фінансування з обласного бюджету.

О.Сич. Давайте конкретні пропозиції, будь ласка.

Т.Виноградник. Пункт 3.2. доповнити словами “у двомісячний термін”.

О.Сич. Тобто, “обласній державній адміністрації у двомісячний термін розробити програму рекреаційного використання лісових територій, передбачити для цієї мети відповідні кошти з обласного бюджету”.

Т.Виноградник. Так.

О.Сич. Я хочу знати: це реально?

Т.Виноградник. Але дивіться: тут передбачити кошти з обласного бюджету. Ми якраз будемо затверджувати обласний бюджет на 2017 рік. Якраз є 2 місяці терміну, але термін…

О.Сич. Шановні колеги! Прозвучала пропозиція депутата, щоб доповнити пункт 3.2. словами “у двомісячний термін”. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 11 – за, 53 – утримались.

О.Сич. Пропозиція не прийнята.

Наступна пропозиція.

Т.Виноградник. Відповідно розумію, що у  пункт 3.3. вносити термін також не потрібно депутатам.

Пункт 4.4.: “Рішення про проведення санітарно-оздоровчих заходів (суцільних/вибіркових рубок) приймати тільки після погодження відповідним виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування”, а не просто “органом місцевого самоврядування”.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Т.Виноградник. Радою, радою, вибачаюсь, місцевою радою.

О.Сич. Я міг би дискутувати, що важливіше: рада чи виконавчий комітет, але депутат подав пропозицію, за неї треба проголосувати.

Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

Т.Виноградник. Давайте ще раз.

О.Сич. Іде голосування, прошу вибачення.

І.Шевчук. Депутати не зрозуміли пропозицію. Чи можна ще раз?

О.Сич. Ну, якщо не зрозуміли, то це проблема депутата, а не моя. Я поставив на голосування пропозицію, яку озвучив депутат. Прошу оголосити результати.

І.Шевчук. Результату немає.

(Сміх у залі).

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! Шановні колеги! Може я не правий, але депутат Виноградник пропонував пункт 4.4., там, де звучить, що проведення санітарно-оздоровчих заходів має проводитись тільки за погодженням з відповідними радами, він просив уточнити: “з виконавчими органами відповідних рад”.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді, будь ласка, сформулюйте, як буде так.

Т.Виноградник. Дякую, пане голово, що надали можливість сказати. Ще раз хочу сказати. Пункт 4.4.: “Рішення про проведення санітарно-оздоровчих заходів (соціальних/вибіркових рубок)…”.

О.Сич. Не соціальних, суцільних. Це різні речі!

Т.Виноградник. Вибачаюся. “…(суцільних/вибіркових рубок) приймати після погодження з сесією місцевої ради”.

О.Сич. А!

Т.Виноградник. Конкретно, на сесії місцевої ради, а не відповідний орган. Який
відповідний орган? Голова селищної ради, голова сільської ради? Що конкретно? Я вважаю, що треба конкретизувати. Дякую.

О.Сич. Тільки сесією. А може простіше: з радою? Бо сесія – це форма роботи ради.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тобто, виключити слова “з відповідними органами”, а просто “з відповідними радами”…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. “…з місцевими радами”. Отже, замінити словами “з відповідними місцевими радами”. Хто за це уточнення? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. Результат є.

(Сміх у залі).

О.Сич. Я прошу записати для протоколу, які саме.

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Надзвичайно вдячний, пане голово лічильної комісії, за оперативну роботу. Я вже хотів запропонувати розпустити комісію. Бачу, що поправляєтесь.

Другий мікрофон.

Р.Ткач. Олександре Максимовичу! Хвильку вашої уваги. Візьміть, будь ласка, в руки наш проект рішення і дивіться: у пункті 2 у нас є окреме звернення до Кабінету Міністрів… Тільки що… і там є перелік тих питань, які ми хочемо від Кабінету Міністрів. Тільки що пані Оля запропонувала цю тему, що стосується висихання смерекових лісів…

О.Сич. І розробки окремої програми.

Р.Ткач. Але дивіться, у нас тоді третій пункт, 3.1. “…враховуючи значення, доручити обласній державній адміністрації звернутися до Кабінету Міністрів”. Навіщо цього? Якщо ми окремо звертаємось, щоб цілу програму розробити, то я пропоную пункт 3.1. викинути. Прочитайте, будь ласка.

От у нас є окреме звернення, ми тільки що проголосували пропозицію “Волі”, там, в тому числі йде програма…

О.Сич. Логіка є. Абсолютно правильно. Якщо ми звертаємось, то для чого…

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Є пропозиція пункт 3.1. забрати з проекту рішення. А, чекайте, чекайте, забрати. Як забрати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А, все правильно.

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Все  правильно. Якщо ми проголосували за пропозицію Ольги Галабали, то немає доцільності існування цього пункту в проекті рішення.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, перший мікрофон.

О.Левицький. Хто є розробником проекту рішення? Хто суб’єкт внесення проекту рішення?

О.Сич. Управління лісового та мисливського господарства.

О.Левицький. Я би тоді хотів, може вони щось уточнять. Я так розумію, що вони просять, крім того звернення, яке ми направляємо від ради, фахово опрацьовану, можливо, з тим, що витрачений час обласною державною адміністрацією, структурними підрозділами на те, щоб вже клопотання перед Кабінетом Міністрів про відкриття окремого розділу бюджетної програми щодо здійснення заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків висихання ялинних лісів в Карпатському Єврорегіоні, щоб уряд, реагуючи на наше звернення, бачив позицію обласної державної адміністрації, якій, можливо, потрібен час для того, щоб опрацювати і сформулювати цю пропозицію до уряду. Можливо, це й потрібно залишити, я не розумію, чому суб’єкт подання проекту рішення в цьому випадку… я взагалі не знаю, чи вони мають право виступати по Регламенту нашому з вами суб’єктом подання проекту рішення, думаю, що не дуже, але добре, ми у них в гостях і вже працюємо з цим проектом рішення. То нехай висловлять свою думку, бо на моє переконання, що якщо уряд буде реагувати на наше з вами звернення, він все одно буде питати, і я переконаний, що повинен запитати думку і позицію виконавчої гілки Івано-Франківщини. Так я десь думаю. Дякую.

О.Сич. Логіка в словах Олександра Михайловича, звичайно, що є. Крім ради, може звертатись і адміністрація, але тим не менше, поступила пропозиція депутата Ткача зняти цей пункт. Я цю пропозицію просто зобов’язаний згідно з Регламентом поставити на голосування.

Тому ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Не хоче адміністрація працювати. А ні, то ні. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 29 – за, 35 – утримались.

О.Сич. Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Я зараз ще буду ставити інші пропозиції. Але я звертаю увагу. Дивіться, як нам важко з голосу приймати пропозиції. Матеріали згідно з Регламентом були напрацьовані давно, роздані всім депутатам. Невже не можна було їх нормально опрацювати і в належному порядку подати в апарат обласної ради, щоб кожен з вас їх бачив написаними, і, голосуючи, вичитував їх, а не експромтом приймати сьогодні, а потім ми не знаємо, що приймаємо чиюсь пропозицію, чи людина, яка подала пропозицію, добре текст вичитала чи ні, чи немає дубляжу часом.

Я просто закликаю, шановні колеги, вас до того, щоб працювати до сесії ефективніше, до пленарного засідання. Другий мікрофон.

С.Никорович. П’ятий пункт відповідно до того, що ми говорили, відповідно до того, що начальника екологічної інспекції було звільнено, прошу перейменувати… визнати роботу державної екологічної інспекції в напрямку контролю незадовільною та відповідно налагодити контроль, а дальше – по тексту.

О.Сич. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 3 – за, 45 – утримались.

О.Сич. Пропозиція не прийнята.

Колеги, я так зрозумів, що пропозиції вичерпались.

Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк. Ще одна пропозиція. Радше, ми можемо навіть не вносити сюди, якщо буде воля голови. Все-таки значимість природно-заповідного фонду, я думаю, що цей пункт, який ми не підтримали, 3.4., що в найближчі терміни розглянути питання, то ми можемо, коли будемо розглядати питання Облагролісу, на тій же сесії розглянути питання про стан використання природно-заповідного фонду і діяльність природно-заповідних організацій.

О.Сич. Шановні колеги! У нас є органи нашої ради. Такими органами є комісії. Кожна комісія має свої функціональні обов’язки. Окрема комісія з питань екології або спільно з комісією з питань земельних ресурсів напрацювати проект рішення, подати в апарат, і я завжди його винесу на сесію. Немає питань.

О.Атаманюк. Тут йде мова… заслухати…

О.Сич. Я тільки за.

О.Атаманюк. …проект рішення заслухати на наступній сесії, коли будемо Облагроліс розглядати.

О.Сич. Будь ласка. Перший мікрофон.

І.Дебенко. Пане голово, у мене, власне, пропозиція, як прохання до апарату, щоб коли будуть направляти звернення, перший пункт його вичитати уважно, оскільки там йде два речення. Насправді, це одне складносурядне речення і відповідно перша частина другого речення… просто не логічно і не зрозуміло.

О.Сич. Ігоре Богдановичу! Ви впевнені, що кожен депутат розуміє, що таке складнопідрядне, а що таке складносурядне?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ми завершили розгляд пропозицій. Ставлю на голосування
проект рішення в цілому з врахуванням прийнятих пропозицій. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги! В комплексі…

І.Шевчук. Прошу здати бюлетені.

О.Сич. В комплексі з цим питанням у нас відразу ж розглядається питання “Про затвердження обласної цільової Програми розвитку лісового та мисливського господарства Івано-Франківської області на 2017-2021 роки”.

Я думаю, що ми достатньо багато приділили уваги аналізу питання, логічним продовженням аналізу є прийняття Програми. Пропонував би уже не вимагати доповідати Олексія Івановича. Якщо є запитання, будь ласка, задавайте щодо Програми. Є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Шановні колеги! Чи буде брати участь в обговоренні хтось?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні. Тоді я ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення щодо прийняття Програми?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Пообіцяв наш відомий фермер Петро Васильович, що наступного разу обов’язково дасть пропозиції, коли ми будемо приймати після 2021 року наступну програму, тому зараз ставлю на голосування в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 64 – за, проти, утримались – немає.

Прошу здати бюлетені.

О.Сич. Шановні колеги! Прошу заповнити персональні бюлетені і здати їх.

Ми розглянули два питання порядку денного, які стосувались аналізу справ у лісогосподарському… лісогосподарській галузі. Зараз, шановні колеги, на 10 хвилин я оголошу перерву, тобто, до 15.35 год. За цей час, шановні колеги, всі, хто був запрошений до розгляду першого, другого, третього питань порядку денного, ви можете бути вільні. Депутатів після 10 хвилин прошу повернутись до залу, і ми оперативно розглянемо інші наші питання. Перерва!

(Перерва 15.25 – 15.35 год.).

О.Сич. Шановні колеги-депутати в кулуарах! Трихвилинна готовність.

Шановні колеги-депутати в кулуарах! Двохвилинна готовність. Будь ласка, займайте робочі місця. Скоріше розпочнемо – скоріше завершимо.

Панове колеги-депутати! Прошу зайняти робочі місця, звичайно, тих, хто має бажання брати участь у розподілі бюджету. Хто не бажає, нехай собі ходить в кулуарах.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ой, як зразу пожвавились.

15 год. 36 хв., а ми домовлялись з вами розпочати роботу о 15.35 год. Тому, шановні колеги, головне, що фракція “Самопоміч” на місці, можна розпочинати роботу.

Розглядається питання “Про внесення змін до Програми розвитку місцевого самоврядування в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки”.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації і розвитку місцевого самоврядування та з питань бюджету, фінансів і податків. Обидві комісії рекомендували для розгляду на сесії.

Прошу, Василю Івановичу.

В.Гладій. Шановні колеги! Мова йде про внесення змін безпосередньо до Паспорта Програми розвитку місцевого самоврядування на 2016-2020 роки, а саме в частині “Прогнозні обсяги та джерела фінансування з обласного бюджету на 2016 рік”. Ми збільшуємо обсяг фінансування з обласного бюджету. Це пов’язано з тим, що додатково з обласного бюджету виділено 1,5 млн.грн. на проведення відповідних необхідних робіт в залі засідань обласної ради. Ми отримали субвенцію з Івано-Франківського міського бюджету в обласний бюджет для проведення таких робіт, і ми збільшили депутатський фонд на поточний 2016 рік. Кожен з вас додатково отримає 4 тис.грн. до свого депутатського фонду, і відповідно збільшується фонд голови обласної ради на третину від всіх депутатів обласної ради на виплату одноразових матеріальних допомог. От у цій частині збільшилось фінансування з обласного бюджету на поточний 2016 рік. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Р.Ткач. (Без мікрофона).

В.Гладій. Голови?

О.Сич. Одна третя.

В.Гладій. 162 тис.грн.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 50…

О.Сич. Підключіть, будь ласка, мікрофон голови лічильної комісії. Він хоче щось сказати, напевно.

І.Шевчук. Ще краще систему “Рада” включіть.

58 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. На жаль, кишенькової системи “Рада” немає, щоб з собою возити.

Шановні колеги! Розглядається питання “Про внесення змін до обласної комплексної Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області у 2012-2016 роках, затвердженої рішенням обласної ради від 23.11.2012. № 718-19/2012 (зі змінами)”.

Доповідає Яворський Віталій Львович – заступник директора департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань бюджету, фінансів та податків. Обидві комісії рекомендували до розгляду на сесії.

Будь ласка.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Колеги, матеріали на місцях маєте. Отже, знову ж таки, як і у попередньому питанні, ми добавляємо кількість коштів для надання матеріальних допомог людям, які звертаються з цим.

Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Комісія почала працювати оперативніше.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2016 рік”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Доповідає Балагура Леся Іванівна – тимчасово виконуюча обов’язки директора департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, комісія рекомендувала до розгляду на сесії.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Колеги, проект рішення у вас на руках. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Л.Балагура. Я хочу доповнити, що проект рішення ще враховує засідання бюджетної комісії від 20.10.2016 р. № 26.

О.Сич. Будь ласка, чіткіше, в якій частині, бо ідентичне запитання давав депутат Манолій Піцуряк.

Л.Балагура. В частині врахування в доходах обласного бюджету стабілізаційної дотації з державного бюджету та її розподілу між місцевими бюджетами, а також врахування субвенції в місцевих бюджетах, тобто, 1 млн.грн. з міського івано-франківського і 200 тис.грн. з міського коломийського для закупівлі комп’ютерного томографа для дитячої обласної лікарні.

О.Сич. Отже, шановні колеги, вчора бюджетна комісія розглянула питання стабілізаційної дотації, яка поступила з державного бюджету в розмірі більше 73 млн.грн., і вона розподілена для погашення боргів по заробітній платі по районах.

Л.Балагура. Так.

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

П.Книшук. Шановний пане голово!

О.Сич. Говоріть, говоріть!

П.Книшук. У мене є питання, Лесю Іванівно, по тому, що я питав вас вчора на засіданні бюджетної комісії. Я розумію так. Я питав вас, чому Коломийському району “врізали” стабілізаційну дотацію. Ви мені відповіли: у зв’язку з тим, що місто Коломия добавила 1,9 млн.грн.

Я розумію так, що якщо щось комусь дали, значить ми “рубаємо”. Тому я прошу при наступному розподілі врахувати, і щоб Коломийщину поставити в рівні умови з іншими районами області. Дякую.

Л.Балагура. Буде враховано.

О.Сич. Будь ласка, другий мікрофон.

О.Токарчук – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Я більш предметніше питання задам те, що задавав Петро Васильович. Насправді, я порахував стабілізаційну дотацію, як вона розподілена між районами з розрахунку на 1 жителя. І якщо, наприклад, Богородчани отримали 120 грн. на одного жителя, то Коломия – 61 грн. Чому так відбулося?

Л.Балагура. Справа в тому, що розподіл стабілізаційної дотації за формулою здійснюється між обласними бюджетами. Дальше постановою Кабінету Міністрів передбачено розподіл стабілізаційної дотації на виплату заробітної плати і на захищені статті.

О.Сич. Шановні колеги! Ніхто не рахує на кількість одного жителя. Є інфраструктура, є кількість працюючих в охороні здоров’я, в освіті і так дальше. Це трошки інша справа. Це перше.

І друге, ще перед тим, як ця дотація мала поступити, ми розмовляли з керівництвом обласної державної адміністрації і дійшли до згоди, що департамент фінансів повинен знайти максимально справедливу форму розподілу такої дотації, яка б врахувала і можливості місцевих бюджетів, і те, як місцеві бюджети сконцентрували ресурси для вирішення питання заробітної плати, і які у них є додаткові можливості і так дальше. Ну, мені здається, такий більш-менш збалансований підхід, зрозуміло, що не ідеальний, бо ідеального не буває, але такий більш-менш збалансований підхід, мені здається, що департамент фінансів запропонував.

Перший мікрофон. Будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Пане голово, це не запитання. Прошу, щоби Леся Іванівна проінформувала…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”.

О.Сич. Голова комісії.

М.Піцуряк – голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Моя пропозиція була, щоб сьогодні прозвучала інформація про стан протермінованої заборгованої заробітної плати станом на 1 жовтня, по яких районах, яка ситуація, що було зроблено обласною державною адміністрацією, департаментом фінансів для того, щоб не допустити протермінованої… для того, щоб не допустити таку протерміновану заробітну плату.

Це вже як запитання. Лесю Іванівно, як ви вважаєте, хто винен в тому, що станом на 20-е число не сплачений єдиний соціальний податок, термін сплати якого минає 20-го? На мої неодноразові звернення і до департаменту фінансів, до обласної адміністрації, до районної, питання не вирішено. А згідно із законом про єдиний соціальний податок в разі несплати сплачуються штрафні санкції в розмірі 20 відс. від сплаченої суми. Хто буде відповідати? Таке питання.

О.Сич. Регламент.

М.Піцуряк. Пане голово, це не Регламент, я давав, яка інформація…

О.Сич. Якраз я зобов’язаний дотримуватись Регламенту. Ви не зобов’язані, а я зобов’язаний.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Під час запитання немає чого виступати. Можете взяти участь в обговоренні.  Запитання має бути лаконічним, до 1 хвилини. Ви говорите вже 2 хвилини.

Будь ласка, відповідайте.

М.Піцуряк. Але нехай прозвучить інформація.

Л.Балагура. Дякую за запитання. Станом на 18 жовтня за попередньою інформацією місцевих фінансових органів заборгованість із заробітної плати з нарахуваннями складала 60,7 млн.грн., з них особливо напруженою вона є по тих установах, які фінансуються за рахунок освітньої і медичної субвенції, а це саме по Богородчанському, Верховинському, Коломийському та Тлумацькому районах, де залишається ще не виплаченими 2,3 млн.грн. за серпень і вересень поточного року. Однак, спрямування стабілізаційної дотації і розподіл з врахуванням кожного… вжитих заходів кожного району дозволить забезпечити виплату заробітної плати і збільшити призначення на оплату праці.

О.Сич. Я можу додати лаконічно, хто винуватий: Верховна Рада і Кабінет Міністрів України. І прошу окремих депутатів вину не переводити на обласну раду.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є ще запитання, шановні колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Другий мікрофон.

О.Токарчук. То все-таки у мене запитання. Яким принципом користувалась адміністрація при розподілі стабілізаційної дотації, якщо не враховувалось ні населення, ні мережа, ні цифри заборгованості, ні дефіцит призначень? Я не зрозумів, яким принципом користувались. Якщо Коломийська лікарня скоротила найбільшу кількість ліжок і штатних одиниць в цей період, якщо Коломийський міський і районний бюджет дотував, то це означає, що їм треба дати менше?

Л.Балагура. Це не означає, що треба дати менше, але при розподілі стабілізаційної дотації для місцевих бюджетів в першу чергу враховувався той вклад, який вклали місцеві бюджети, і спрямування власного ресурсу. Зокрема, хочу наголосити, що найбільше коштів з місцевих бюджетів на виплату заробітної плати спрямовано Рогатинським районом, Богородчанським районом, Долинським районом, але на сьогоднішній день Долинський район не є ще настільки в критичній ситуації, як ті райони, які я називала попередньо.

О.Сич. Ну, так, так.

Л.Балагура. І по цих районах, де немає такої критичної ситуації, за рахунок власного вкладу, який зробили районні ради і адміністрації.

О.Сич. Ну, я це казав, але я ще раз допоможу Лесі Іванівні. За яким принципом? Отже, яка заборгованість є в районі, які можливості є в районі, як район ці можливості сконцентрував? От, власне, це все… І які розрахунки до кінця року. Це все враховувалось.

Ми попереджали від самого початку: не буде такого, що якийсь район витрясав всі кишені, і йому нічого не дадуть, а якийсь “не напрягався”, а йому скажуть: на тобі все. От приблизно пропорційно до того, як кожен район працював над погашенням проблеми, так кожен район приблизно й отримав сьогодні розподіл цієї дотації. От і все.

Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Проект рішення прийнято за основу.

Прошу, хто бажає взяти участь в обговоренні, подати пропозиції?

Перший мікрофон.

І.Шевчук. У мене технічна правка, що стосується пункту 4.9. Там, де йде “Івано-Франківському міському бюджету…”, чотири пункти… капітальний ремонт закладу № 15 “Гуцулочка” – 300 тис.грн., придбання та облаштування павільйону № 36 “Віночок” – 55 тис.грн., капітальний ремонт ЗОШ № 18 – 100 тис.грн. і капітальний ремонт ЗОШ № 16 – 120 тис.грн. поставити виконавцем обласне УКБ.

О.Сич. Тобто, головним розпорядником поставити управління капітального будівництва обласної державної адміністрації, а не субвенція міському бюджету. Так?

І.Шевчук. Так.

О.Сич. Ставлю… Ну, це пропозиція депутата від міста, і це погоджено з УКБ, так? Все нормально.

Ставлю на голосування пропозицію. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Ще хто має пропозиції? Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. У мене виступ.

О.Сич. Будь ласка. Будь ласка, виступайте. Час пішов.

М.Піцуряк. Шановні панове депутати! Я хотів би привернути увагу в контексті  питання, яке ми сьогодні розглядаємо, про перерозподіл дохідної частини, про стан виконання рішення обласної ради про стан виплати заробітної плати.

Те, що я задав питання Лесі Іванівні, яка заборгованість на 1 жовтня, скільки ми маємо простроченої заборгованості, і що було зроблено державною адміністрацією в частині виконання наших рішень. Та нічого! І рішення від 12 серпня, і рішення від 23 вересня залишились тільки на папері.

Шановні колеги! Хто стикається з бюджетом, звертаю увагу тих. Скоро 20 жовтня – термін сплати єдиного соціального внеску. Я не розумію, чому після багаторазових звернень у всі інстанції, чому закладу, який я сьогодні очолюю, будуть нараховані штрафні санкції в розмірі 20 відс. від несплаченого єдиного соціального внеску. Чому жодного кроку не було зроблено ні обласною державною адміністрацією, ні фінансовим управлінням, ні районним для того, щоб уникнути цієї ситуації? Адже сплата 20 відс. – це буде йти за рахунок бюджетних коштів. Чому ми маємо марно перевитрачати?

У мене було запитання до Лесі Іванівни і до нас усіх: а скільки коштів на виплату зарплати за цей рік було виділено з обласного бюджету? Та нуль! Я би не хотів, щоб мене звинувачували. Деякі депутати говорять про зарплату, що це питання КабМіну. Сьогодні питання це наше. І протермінована заборгованість, те, що блокуються рахунки, і те, що будемо платити штрафні санкції – це наші питання.

Чому керівник має відповідати за бездіяльність тих органів, які мали би врахувати і не допустити прострочення заборгованості? Скажіть, будь ласка, хіба важко було станом до 20 жовтня вишукати тих 200, 300, 400 тис.грн., якщо це було по Богородчанському району чи по Коломийському, чи по Снятинському, чи по Косівському і оплатити? Нехай би було це 2 млн.грн., ми би уникнули цієї ситуації. А сьогодні маємо те, що маємо. Як дивитись людям в очі, які отримали заробітну плату за серпень місяць в розмірі 80 відс.? Більше немає. А це люди, які отримують зарплату і 1,5 тис.грн., і 2 тис.грн., і 3 тис.грн.

Розумію, як ви на мене зреагуєте, але зрозумійте єдине: з того перевиконання декілька мільйонів треба було додати і погасити, а фактично тільки… нам пояснюють, що ми звертались в КабМін, ми звертались в інші інстанції і на тому кінець. Сьогодні є ситуація така, як є.

Пане голово, я не хочу, щоб мене звинувачували в тому, що я виступаю, але єдине скажу: чому я маю платити штраф за те, що державна адміністрація, фінансове управління не дали? Будь ласка, будемо платити штрафи разом.

О.Сич. Регламент!

М.Піцуряк. Пане голово, ще три секунди.

О.Сич. Регламент! Шановні колеги! Чи є..?

М.Піцуряк. Пане голово, я не завершив. Ви мені 10 секунд забрали, я включив секундомір.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Я з секундоміром говорив, ви мене перебили на 3 секунди.

О.Сич. Три секунди.

М.Піцуряк. Шановні колеги! Тому…

О.Сич. Регламент!

М.Піцуряк. Я прошу, щоби наші рішення…

О.Сич. Три секунди минуло.

М.Піцуряк. Я прошу, щоб наші рішення виконувались, був контроль за нашими рішеннями, а не просто для популізму приймати. Те, що зараз перерозподіл бюджетних…

О.Сич. Манолію Васильовичу, регламент!

М.Піцуряк. Дякую, пане голово, що ви мене постійно перебиваєте.

О.Сич. Я дотримуюсь Регламенту, у мене така роль, функція.

М.Піцуряк. …ви мені дали 3 хвилини замість…

О.Сич. Пане Піцуряк, така моя роль – дотримуватись Регламенту і всіх інших контролювати!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще пропозиції? Є, так?

О.Федишина. Так.

О.Сич. Будь ласка, другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! У мене і всіх моїх колег постійної комісії з питань розвитку промисловості, будівництва,
інфраструктури, житлово-комунального господарства постає питання і пропозиція водночас: будь ласка, не ігнорувати нашу комісію. Сьогодні в проекті цього рішення є цілий величезний блок “Капітальні вкладення”, на капітальні ремонти виділяється велика сума коштів, питання по фінансуванню доріг, по вуличному освітленню, жоден цей об’єкт не проходив через нашу комісію. Чому таке нівелювання? Причому до складу цієї комісії входять представники всіх фракцій, без виключення.

Прохання на майбутнє: будь ласка, не має робитися… Конкретні статті: вуличне освітлення, капітальні вкладення і  ремонт доріг, – ми маємо хоч якось розглянути на своєму засіданні, щоб нам це подавали на розгляд. Дякую.

О.Сич. Дякую. Пані Олю, я єдине, що можу відповісти. Коли розглядаються спеціальні програми по профілю тої чи іншої комісії або спеціальні проекти рішень, вони направляються обов’язково в комісію. Оскільки в даному питанні йде розподіл додаткових коштів на бюджет розвитку, там є і освітлення, і дороги, то це не спеціальна програма по освітленню чи по дорогах. І тому комісія може за власною ініціативою брати проект рішення, розглядати, подавати пропозиції.

Перший мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я хочу підтримати колегу-депутата Манолія Піцуряка з приводу того, що… я пам’ятаю наше засідання комісії бюджетної, коли ми говорили про те, що Бурштинській ТЕС дали можливість сплачувати податок і відповідно вони мали якісь преференції. Сьогодні зумовлено є те, що лікарня буде платити пеню, державна лікарня за рахунок державного фінансування має сплачувати пеню за несплату податку – єдиного соціального внеску. Це неправильно, несправедливо, ми маємо звертатись до відповідних контролюючих органів, до податкової та інших інстанцій, які можуть регулювати це питання. Це ненормально, коли й так коштів немає, а вони ще повинні йти на відповідні штрафні санкції.  Дякую.

О.Сич. Чи є ще пропозиції, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням… Чи у нас не було пропозицій? Були. …з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 58 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Колеги, просто як репліка. У нас є категорія депутатів, яка “бомбардує”: дайте мені на округ на ремонт школи, ФАПу і тому подібне, а потім каже: чому не дали ці гроші на виплату заробітної плати? Не бери на ремонт школи, скажи: я відмовляюсь сьогодні на окрузі ремонтувати школу, бо у нас є невиплачена заробітна плата. Не треба сповідувати такі подвійні стандарти.

Р.Ткач. Олександре Максимовичу! Репліка на півхвилини.

О.Сич. Можна. Другий мікрофон.

Р.Ткач. Як би воно не дивно звучало, але я все-таки хочу підтримати свого побратима і колегу Манолія Васильовича. Чисто випадково, дійсно, з Коломийського району, з Богородчанського району зустріли мене лікарі, ну, знають Ткача, давайте якщо не в рішенні зараз, то може протокольне доручення, аби такі речі, особливо по штрафних санкціях, їх відпрацювати. Ну, це неправильно. Він може емоційно виступає, може деколи ми сміємось, що невпопад, але він правильно говорить, коли керівник бюджетної установи платить штрафи. Давайте ми доручимо десь окремо, щоб все-таки ці речі, якщо можливо їх… Я не готовий так за секунду запропонувати, якщо це можливо, фінансовому департаменту відпрацювати, щоб це було вирішено. Дякую.

О.Сич. Пане Романе, для цього у нас є органи управління. Є департамент освіти, культури, охорони здоров’я, фінансів – 500 людей в обласній державній адміністрації. Їм що, голова не болить, що зарплата не виплачується? Чи голова не болить, що призначень немає в тому чи іншому закладі? За що вони гроші отримують?!

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Левицький. Голово, голово!

Р.Ткач. (Без мікрофона).

О.Сич. Другий мікрофон. Будь ласка.

О.Левицький. Панове, я дуже підтримую все те, що казав Манолій Васильович Піцуряк. Він один з тих, хто дійсно відповідально відстоює цю позицію, можливо, хтось навіть думає, що це якоюсь мірою його вже такий “коник”. Але, насправді, нам треба розуміти: колеги, це є повноваження і відповідальність районних державних адміністрацій і районних бюджетів. Ми з вами якщо будемо віддавати повністю всі 100 відс. грошей для закриття тих видатків, які мають здійснюватись за рахунок районних бюджетів, то давайте будемо дійсно їх перед тим запитувати. І ті, хто спрямовують, так, як завжди це питання ставилось, ті мають щось отримувати. Хто ні, то ні. Нехай скажуть, скільки Богородчани спрямували, нехай скажуть, скільки Коломия спрямувала, ті, котрі проблемні, ті, котрі найболючіші. І подивимось тоді.

А так, що ми задаємо питання обласній адміністрації? Я не є їхнім адвокатом, мені найменше хочеться це зараз робити. Але давайте ми задамо питання всім, бо на районному рівні мене як депутата обласної ради не дуже запитують депутати, коли ділять кошти районного бюджету, куди спрямовувати і що робити. Але ми маємо спрямувати, бо вони в себе спрямували всі гроші, куди їм потрібно. Давайте задамо ці питання компетентно і у два напрямки одночасно, а не в один.

О.Сич. Шановні колеги! Я ще звертаю увагу на те, що врешті кожна установа має свого власника. Школа має власника, лікарня має власника. І хто має, перш за все, дбати? – Власник. Власником школи є район і районна рада, то питайте в районній раді і адміністрації, бо у нас проблем з тим, що піднімає Манолій Васильович, в обласних закладах немає, а в районних є. Давайте будемо питати.

Колеги, переходимо до наступного питання…

Голос із залу. Олександре Максимовичу! Якщо можна, репліка.

О.Сич. Будь ласка, коротко.

Ю.Мазур. Шановні депутати! Я хочу сказати до відома, що Долинський район не отримав з розподілення субвенції жодної копійки, зате з дохідної частини районного бюджету Долинського району в галузь медицини ми спрямували 5 млн. 300 тис.грн. Дякую.

М.Піцуряк. Пане голово, репліка, бо мене згадували.

О.Сич. Я вас не згадував, вибачте.

М.Піцуряк. Репліка.

О.Сич. Вас хоч бери й не згадуй взагалі.

М.Піцуряк. Шановні колеги! Богородчанський район спрямував в охорону здоров’я 4,5 млн.грн., спрямував. Наші рішення від 12 серпня і 23 вересня, йшло питання про фінансування і недопущення протермінованої заборгованості. От про що йде питання. Державні чиновники мають прогнозувати і не допускати таких речей, щоби бюджетні кошти, які можуть піти на лікування, ми давали на штрафні санкції. От за що я говорю. І це можна було, пане голово, попередити і не чекати до сьогодні. Ви не попередили, я про це говорю.

О.Сич. Як не дивно, 30 секунд. Будь ласка.

В.Гладій. Шановні колеги! Я прошу звернути увагу ще й на наступне. Якщо ви проаналізуєте бюджет розвитку обласного бюджету, проаналізуєте ті кошти, які ми виділяємо на соціально-економічний розвиток об’єктів, 90 відс. цих коштів – це об’єкти якраз районної комунальної власності, це загальноосвітні школи, це лікарні, це ФАПи, це клуби і так дальше. Тому, насправді, обласний бюджет багато допомагає районним бюджетам, і якраз мова йде про те, що, маючи такий ресурс з обласного бюджету на розвиток, свої ресурси можна більше спрямовувати на питання захищених статей бюджету. Тому сьогодні ставити питання про те, що ми з обласного бюджету маємо платити заробітну плату, давайте не будемо… Але проаналізуйте, скільки мільйонів цього року з обласного бюджету пішло якраз на об’єкти власності, спільної власності територіальних громад району та міст нашої області. Дякую.

О.Сич. Я, до речі, пропоную в наступному році, в бюджетному році, можливо, давайте ми тоді бюджет розвитку взагалі не будемо виділяти на розвиток районних інфраструктур, а будемо берегти тільки на погашення можливих боргів заробітної плати і спрямовувати на об’єкти обласної власності.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Та питання не про Ямницю. У нас є драмтеатри, які сьогодні не ремонтовані є.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А то ми так: в школу даємо, в ФАП даємо, в лікарню даємо, на дороги даємо, – дамо 8 млн.грн. району, а вони кажуть: ще й зарплату дайте. Хіба не так? Так.

Колеги, розглядається…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Скажіть це, підіть, у Верховну Раду, Верховній Раді скажіть, що це гріх. Ви жодного разу там не були, під Верховною Радою, а на обласній увесь час кажете, що це гріх.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Треба спочатку під Верховною постояти, щоб попасти у Верховну.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 18.03.2016. № 119-4/2016 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2016 році”.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Шановні колеги! Суть питання там – зміна назви в існуючих об’єктах.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. Немає!

О.Сич. Чи є пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення… Є пропозиція, так?

І.Шевчук. Є вже результат.

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені і здати їх.

Розглядається питання “Про фінансування природоохоронних заходів за
рахунок понадпланових надходжень у 2016 році до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглядався на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, з питань бюджету, фінансів та податків. Обидві комісії рекомендували до розгляду на сесії. Прошу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Тоді ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

О.Галабала. У нас не питання, у нас…

О.Сич. За основу, а зараз ще будемо обговорювати.

Голос із залу. У мене є пропозиція.

О.Сич. За основу ставимо на голосування.

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення за основу прийнято.

Ви можете присідати. Будь ласка, шановні…

О.Левицький. Ні, питання, питання.

О.Сич. Прошу вибачення, питання. Я прошу вибачення. Будь ласка, запитання до доповідача.

О.Левицький. Скажіть, будь ласка, який обсяг понадпланових надходжень загальний ми маємо, що 20 млн.грн. ми розподіляємо?

А.Пліхтяк. Загальний обсяг понадпланових надходжень більше 60 млн.грн.

О.Левицький. О, дякую, це зовсім…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги!

О.Левицький. Щось вас у букві “о” дивує, колеги? Я думаю, що може хтось не знав, думаю, що не всі знали.

Коломийський район, с.Шепарівці, перехід газопроводу через річку. Ви не вважали за доцільне то поставити і запропонувати? Чи може там вже все виконано?

А.Пліхтяк. Перехід газопроводу не фінансується з обласного фонду охорони…

О.Левицький. Йде мова через річку, природоохоронний захід для того, щоб укріпити береги і протизсувні заходи зробити, щоб не руйнувався газопровід. Ви добре знаєте зміст цього заходу природоохоронного.

А.Пліхтяк. В даний перелік включені ті заходи, які вже були розпочаті у 2015 і 2016 роках.

О.Левицький. А той так ніколи не розпочнеться, і тому сюди включений не буде.

А.Пліхтяк. На наступний рік ми його врахуємо.

О.Левицький. Дякую. Я врахую, скільки ще мільйонів лишилось. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Немає запитань?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голос із залу. Є.

О.Сич. Є. Другий мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Я вважаю, що деякі речі, які відбуваються у нас, в обласній раді, є точно неприпустимими. Зокрема, те, що в підпільний спосіб, в порушення Регламенту і в порушення законодавства було розділено 20 млн.грн.

Я хочу сказати, що 12 жовтня відбулося засідання екологічної комісії таємне, тому що інформації про це засідання, про порядок денний не було і немає на сайті обласної ради, на відміну від порядку денного засідання аграрної комісії, яке відбулося після засідання спільної комісії. Це перше. 12 жовтня.

Друге, 13 жовтня ділили 20 млн.грн. природоохоронних заходів.

Третє, ми повністю не дотримались норм Закону “Про доступ до публічної інформації”, коли за 20 днів має бути на сайті опублікований проект рішення. Я як депутат побачила це рішення на засіданні президії і як керівник фракції. Цей проект рішення був опублікований на сайті за 3 дні до проведення сесії. Знаючи, як все відбувається в обласній раді, я вам точно скажу, що це було зроблено навмисно для того, щоб ні громадськість, ні інші депутати не могли знати, яким чином розподіляється 20 млн.грн. екологічних коштів. А яким чином розподіляється екологічний фонд, я, будучи заступником голови обласної ради, також це прекрасно знаю, і я це говорила неодноразово на сесіях.

Тому я вважаю, що це є абсолютно неприпустимо, коли з такими маніпуляціями і в такий спосіб, причому ще й незаконний, тому що ми порушили 20-денний строк, діляться 20 млн.грн. Дякую.

Фракція “Воля” буде проти голосувати цього рішення, більше того, ми будемо вимагати, щоб регламентна комісія детально проаналізувала, чому саме в такий спосіб готувалось і виносилось на сесію це рішення.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Палійчук – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання
патріотів – УКРОП”, голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.
Репліка. Абсолютно неправда, що питання розглядалось в Різному. Питання було включено в порядок денний як основне питання. І ваш представник фракції “Воля” Макота була присутня і голосувала за дане рішення.

Тому, будь ласка, не перекручуйте, не обманюйте людей, а заходьте на комісію, слідкуйте і будете коментувати. Питання було включено в порядок денний як основне питання, а не в Різному.

О.Сич. Я вчергове звертаю увагу депутата Галабали. Ви спеціально пересмикуєте факти, говорите їх у ваше телебачення, щоб потім компілювати якісь непотрібні сюжети. Вам тільки що голова комісії з питань бюджету сказав, що ви сказали неправильно. Це перше.

Друге, тоді, коли проект рішення поступив з обласної державної адміністрації, тоді він пішов на розгляд відповідних комісій. Я знаю, пані Олю, що у голови обласної державної адміністрації ви буваєте значно (три знаки оклику) частіше, ніж в обласній раді. Тому, будь ласка, зайдіть і запитайте, чому із запізненням обласна державна адміністрація подала проект рішення в обласну раду.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Галабала. Я дозволю собі репліку, раз ви мене згадали.

О.Сич. Я мусів згадати, бо ви пересмикуєте факти і не вперше.

О.Галабала. Дивіться.

О.Сич. Будь ласка, репліка.

О.Галабала. Будь ласка, по фактах. На сайті не було інформації про засідання екологічної комісії, питання не обговорювалось…

О.Сич. Неправда. Ви вчергове пересмикуєте.

О.Галабала. У мене є прінтскріни усі всіх сторінок сайту обласної ради. Я вам їх особисто на регламентну комісію надам. Проект рішення був опублікований за 3 дні до проведення сесії, а не так, як цього вимагає Закон “Про доступ до публічної інформації”.

О.Сич. Пані Галабала, коли проект рішення надійшов в обласну раду, тоді він був опублікований. Якщо ви вважаєте, що він поступив на розгляд неправомірно, маєте право за нього не голосувати. Все!

Я повторюю ще раз: чому він пізно надійшов з обласної державної адміністрації? – Питання до обласної державної адміністрації. Якщо ви вважаєте, що сьогодні ці 20 млн.грн. не потрібні для завершення робіт наприкінці року, це ваше право. Все.

Шановні колеги! Чи є ще запитання і пропозиції? Немає.

Голос із залу. Є.

О.Сич. Я за основу ставив на голосування здається, чи ні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставив. За основу питання вже було проголосовано.

У вас пропозиція?

М.Якимчук. Пропозиція. Так як я озвучу пропозицію свого виборчого округу, я дотримаюсь… я не буду за цю пропозицію голосувати, бо це наше спільне рішення фракції, але я мушу виголосити пропозицію нашого… моїх жителів і попросити депутатів внести зміни до даного проекту рішення.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ви обирайте: або деструктивна позиція фракції, або воля ваших виборців. Якось обирайте позицію собі, пане Михайле. А так фракція не бере участі у голосуванні за це питання, але особисто ви від імені мешканців щось кажете.

Якщо ваша фракція вважає, що неправомірно питання було подано до розгляду, ну, то даруйте, то не просіть нічого міняти в цьому рішенні.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, 2 – утримались, 4 – проти.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.07.2015. № 1722-36/2015 “Про перспективний план формування територій громад області” (зі змінами)”.

Доповідає Крецул Валерій Вячеславович – заступник голови – керівник апарату обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на спільному засіданні постійних комісій обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування і з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого та середнього бізнесу. Обидві комісії рекомендували до розгляду на сесії обласної ради. Прошу.

В.Крецул. Шановне керівництво і депутати обласної ради!

Останній раз зміни в рішення вносились 12 серпня, однак, за цей час ще ряд громад пройшли увесь шлях до об’єднання і вийшли на фінішну пряму, і Центральна виборча комісія призначила вибори на 18 грудня в цих громадах нових.

Однак, з цих 7 громад тільки 2 сформовані в межах конфігурації, яка відповідає перспективному плану. 5 із 7-ми сформовані у конфігурації, яка не відповідає перспективному плану.

Що значить: не відповідає? Кілька громад не дозріли ще до того, щоб об’єднатись в тій конфігурації. І оскільки все ж таки рішення обласної ради від 12 серпня застерігало нас від того, щоб об’єднувати громади, які не надали на це згоди, тому є прохання підтримати і змінити конфігурацію.

Є ще друга причина, чому ми хочемо вас просити змінити конфігурацію. Адже згідно із законодавством ті об’єднані територіальні громади, які будуть сформовані не відповідно до конфігурації, визначеної перспективним планом, не зможуть отримати державну допомогу у вигляді інфраструктурної субвенції і не зможуть розвиватись повноцінно.

Тому вважаю, що було би розумно, щоб ми пішли на цей крок. Люди ті, що ще не визначились, ті громади матимуть можливість приєднатись. У вересні місяці Верховна Рада в другому читанні проголосувала законопроект про об’єднання громад, і якщо він буде прийнятий остаточно, решта громад зможуть приєднатись.

Дякую за розуміння. Прошу підтримати.

О.Сич. Чи є запитання? Перший мікрофон.

О.Загурський – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ви на посаді в облдержадміністрації. Скажіть, будь ласка, що там за ситуація була з георгіївськими стрічками, чому ви їх носили і..?

В.Крецул. Хоч це не стосується даного питання, але я можу відповісти.

О.Сич. Одну хвильку! Колеги, давайте ми розглянемо питання порядку денного по суті, в Різному можна буде задати будь-що. Добре?

Я пропоную це питання… обміняєтесь думками в Різному. Добре?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Добре. Бо зараз питання не стосується об’єднання територіальних громад.

Чи є запитання по суті об’єднання територіальних громад?

Голос із залу. Є.

О.Сич. Другий мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Пане Валерію, ми бачимо, що на сьогоднішню сесію не виноситься питання щодо об’єднання тих громад, які у нас в області мають добровільне бажання об’єднатись, попередньо, можливо, є спроможними, але їхнє питання не виноситься на розгляд сесії обласної ради, зокрема, це стосується громад навколо м.Івано-Франківська і, можливо, навколо інших міст.

Ми вже це питання піднімаємо другу сесію підряд, але, на жаль, ніяких кроків від обласної державної адміністрації ми не бачимо.

Чи можете ви назвати точно час, коли і в якій послідовності ці питання будуть розглянуті, щоб ми на наступній сесії могли цей процес розблокувати? Дякую.

В.Крецул. Дякую за запитання. Я можу відповісти.

Дійсно, ми розглядали матеріали не тільки цих 7 громад, яким призначені перші вибори, ми розглядали значно більшу кількість об’єднаних громад. Однак, якщо по цих громадах були якісь запитання, ми матеріали повертали. Якщо мова йде, наприклад, про Загвіздянську громаду, то Загвіздянська подавала двічі матеріали і двічі у них були істотні розбіжності і невідповідності Закону. Останній раз вони подали буквально напередодні цієї сесії ще раз свої матеріали, вони розглядаються, якщо вони відповідають Закону і Методиці, ми надамо позитивний висновок.

О.Сич. Другий мікрофон. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Валерію Віталійовичу, питання я задавав на президії, ще раз повернуся до нього. Скажіть, будь ласка, у нас йде формування громад таким хаотичним шляхом, формуються, а ми в перспективі не знаємо, що буде дальше. Відкрийте нам завісу. Скажіть, скільки районів планується в області в перспективі, коли будуть створені громади?

І ще раз звертаюся до Тлумацької громади. Якщо центром буде Тлумач, чи не виникнуть проблеми у фінансуванні охорони здоров’я? Тому що кошти на громаду йдуть, великі кошти, і інколи громада не хоче давати на вторинний рівень. Питання, яке ми мали по Старих Богородчанах, частково по інших. Скажіть, будь ласка, чи ми ліквідовуємо Тлумацький район сьогодні? І центр Тлумацького району треба перенести в інший населений пункт?

В.Крецул. Дякую, Манолію Васильовичу. Я на це питання відповідав вам на засіданні президії обласної ради. Ці питання напряму не пов’язані. Утворення навколо м.Тлумача об’єднаної територіальної громади – це якраз навпаки дуже позитивний приклад. І якщо будуть громади утворюватись навколо районних центрів чи колишніх районних центрів, маленьких містечок, які називаються зараз селищами, це прекрасно, тому що там є інфраструктура, там є кадровий потенціал, там є можливість надання всіх публічних послуг і району нічого не загрожує.

Тепер щодо першого питання. Про кількість районів зараз мова взагалі не йде, і на це питання вам ніхто в області не відповість, і в Україні також.

О.Сич. У мене питання, даруйте, воно так може не по Регламенту, але зворотнє. Дивіться, Манолію Васильовичу, ви ж відповідь на це питання отримали два дні назад. Чому ви його ще раз ставите на сесії? Бо тут камери є?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, поясніть.

М.Піцуряк. Пане голово, я 20 секунд недоговорив. Я ставив питання, у мене виникає сумнів, чи не буде проблеми у функціонуванні охорони здоров’я в Тлумацькому районі. Я відповідь не отримав тоді, була інформація, я не отримав. Я думаю, що переосмислили, може бути.

Я вважаю, що будуть виникати проблеми, будемо у наступному році, і ви згадаєте мої слова. Дякую.

О.Сич. Манолію Васильовичу, дивіться: ви отримали ту саму відповідь тоді і тепер. Добровільне об’єднання громад – це одна справа, а зміна територіального устрою… адміністративно-територіального устрою – це інша справа. І в цьому Законі при цьому об’єднанні мова не йде про створення чи ліквідацію районів. І ви відповідь отримали. Але ви його ще раз задаєте, бо камери є?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Другий мікрофон.

Т.Виноградник – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Дякую. Пане голово, перш за все, я хотів вам подякувати, бо ми дійсно на президії, коли розглядали це питання, хотіли, щоб підготувати більш розширено документ до цього питання. Дякую за те, що надана повноцінна інформація, показано, що було і як стало, показано паспорти територіальних громад, які об’єднуються, і депутатам більш видніше й важливіше, що вони сприймають інформацію. За це хотів подякувати вам, керівництву апарату і працівникам апарату за якісно підготовлений документ. Дякую.

О.Сич. Як приємно почути похвалу, що апарат працює краще. Дякую вам, Тарасе Теофіловичу.

О.Дзеса. Пане голово!

О.Сич. Ви теж хочете подякувати? Будь ласка.

О.Дзеса – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Так, я хочу дякувати також.  Шановні колеги! Насправді, я розумію, що ми всі спішимо. У Долинському районі, на моєму окрузі, на жаль телебачення “Галичина” не працює, тому я не претендую на прямий ефір, що мене покажуть по моєму округу. Це не той варіант.

Шановні колеги! Якщо серйозно, я розумію, що ми всі змучились, але це надзвичайно
серйозне питання, тому що від цього, як ми будемо сьогодні голосувати, а я думаю, що ми проголосуємо позитивно, залежить доля тих 7 майбутніх об’єднаних територіальних громад. Якщо ми не дамо сьогодні згоду, то просто-напросто вибори там відбудуться, але там будуть у збільшеному варіанті сільські ради. Йде формування бюджету державного, тому давайте ми… ну, репліки можуть бути, можуть бути зауваження з цього  приводу, але повірте, що процес йде добровільно.

Щодо нашої позиції і моєї особистої позиції як депутата обласної ради щодо об’єднання територіальних громад навколо великих міст, я минулий раз говорив на засіданні, здається… ні, на засіданні двох комісій. Шановні колеги! Якщо ми хочемо об’єднувати громади, створювати, утворювати об’єднані територіальні громади навколо бензозаправок чи газозаправок – це є ненормально, тому що сьогодні законодавство одне, завтра законодавство поміняється, і просто-напросто ті об’єднані територіальні громади будуть фінансово неспроможні. Те ж саме щодо об’єднання територіальних громад сіл, які практично територіально й інфраструктурно знаходяться в місті. Яке може бути об’єднання територіальної громади села, коли воно розміщено..? Я говорив, це трошки журналісти не так відобразили, коли воно розміщено, образно кажучи, за 200 м від центра м.Івано-Франківська. Вся інфраструктура міська, транспорт міський, комунікації міські, повністю все міське, але деякі голови собі приватизували, хочуть приватизувати, я не боюся цього слова, село, і він хоче, щоб помимо того всього ще мав і свою територіальну об’єднану громаду. Я вважаю, що це несерйозно, і ми повинні все-таки на такі речі зважати. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон.

В.Мельничук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, голова постійної комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Шановні колеги-депутати! Ми повинні звикати, що дане питання у нас буде появлятись час від часу на сесійному засіданні, тому що життя триває, відбувається певний процес. І те, що казав Остап Васильович, відбулося спільне засідання двох комісій, і ми, знаєте, поставлені в певні рамки. В громадах оголошені вибори, є перспективний план, який ми недавно приймали, відбулися певні процеси в громаді: хтось дав свою згоду в такому форматі, хтось не дав. Ми виходили з того, що там, де є добровільне об’єднання, тобто, в тому форматі, що дозволяє йти на вибори, дозволяють якісь певні там, скажемо, фінансові моменти, тобто, ми надаємо згоду. Тобто, наша функція, обласної ради, наразі є: схвалюємо або не схвалюємо. Нагадую: ми виходили з принципів, перше, добровільності і принцип спроможності. Наша думка, спільних комісій, була така: раз вони погодились, прошу дуже, побажаємо, скажемо, їм успіхів на виборах, і насправді вирішувати ті проблеми, які у них так само є досить нагальні.

Що стосується, скажемо, цього питання, шановні колеги-депутати, питання є архіважливе і архіскладне. Тому пропозиція така: давайте більше спілкуватись у міжсесійний період. Ми підготували ряд протокольних доручень як до відповідних підрозділів ОДА і, скажемо, до інших структур з приводу тих чи інших питань. І ми готові розглядати будь-які питання, що стосуються добровільного об’єднання територіальних громад.

Що стосується, скажемо, скільки у нас буде районів і тому подібне, то, шановні колеги-депутати, є сайти, там децентралізація й інші, є дуже багато цікавої інформації, і прошу, ви можете з нею ознайомитись. Дякую. Прошу підтримати даний проект рішення.

О.Сич. Василю Івановичу! У мене прохання: підійдіть до відомого вам депутата і покажіть, де ті сайти є, щоб він знав, звідки можна інформацію взяти.

В.Мельничук. Пане голово, обов’язково це зроблю.

О.Сич. Колеги, більше немає пропозицій, зауважень?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування за основу і в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 60 – за, 1 – проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

В.Крецул. Олександре Максимовичу, чи можу я відповісти на запитання?

О.Сич. В Різному відповісте на запитання.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 26.05.2016. № 175-5/2016 “Про Регламент Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання”.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Доповідає Василь Іванович Гладій – перший заступник голови обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, рекомендовано до розгляду на сесії. Прошу.

В.Гладій. Шановні колеги! У вас є порівняльна таблиця, тому ви можете порівняти положення чинного Регламенту і зміст положення запропонованого проекту.

Якщо є запитання, будь ласка, пропоную перейти до голосування.

О.Сич. Чи є запитання?

О.Федишина. Пропозиція.

О.Сич. Є. Другий мікрофон.

О.Федишина. У мене пропозиція.

О.Сич. Пропозиція буде? Дякую.

Шановні колеги! Якщо запитань немає, ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Проти? Утримався.

І.Шевчук. 60 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення за основу прийнято. Колеги, хто має бажання взяти участь в обговоренні, подати пропозиції, будь ласка. Другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене невелика пропозиція, вона в інтересах всіх депутатів, представників всіх депутатських фракцій: доповнити статтю 8 Регламенту новим пунктом наступного змісту: “Депутат обласної ради та представник депутатської фракції, яких було згадано на пленарному засіданні сесії обласної ради, має право на репліку тривалістю до 1 хвилини. Головуючий на пленарному засіданні надає слово для репліки обласному депутату або представнику депутатської фракції відразу після звернення щодо надання слова для репліки”. Тому що у нас лише час репліки визначений в Регламенті, а саме право і коли воно має надаватись, там не прописано.

О.Сич. Добре. Добре. Хороша пропозиція.

О.Федишина. Дякую.

О.Сич. Я думаю, колеги, що ми час від часу будемо знаходити ті чи інші незаповнені ніші, будемо подавати пропозиції, бо ми тепер почали працювати з електронною системою, і якщо в Регламенті немає, то в електронну систему не закладається момент, а так, ну, будемо регулювати.

Ставлю на голосування пропозицію пані Олі Федишиної. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Будь ласка, з президії.

В.Гладій. Шановні колеги! Коли вже був підготовлений проект рішення, виявилась
помилка. Стаття 19 нашого Регламенту: голова ради обирається, працює в раді та звільняється з посади відповідно до статті 56 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Насправді, це стаття 55. І перший заступник та заступник голови ради обирається відповідно до статті 57. Насправді, це стаття 56. Тому я прошу змінити статтю 56 на 55 у статті 19, і у статті 20 статтю 57 на статтю 56 відповідного Закону.

О.Сич. Технічне питання, колеги. Хто за?  Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Два рази тоді. Два рази буде, так.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Все, пане Дзеса, маєте право, вам тільки що дали слово для репліки. Будете брати чи ні?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Дзеса. Не будете. Дякую.

І.Шевчук. Рішення прийнято.

О.Сич. Рішення прийнято.

Колеги, чи є ще пропозиції? Немає? Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 62 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про списання двох будівель Черченського обласного навчально-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 11 – на окремому аркуші.

Доповідає Іванів Назарій Іванович – директор департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, депутат обласної ради.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу. Комісія рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради.

Прошу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є питання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є питання. Будь ласка, перший мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, дві будівлі списується. Що з цими будівлями буде? Їх продають, їх розбирають? І в чию власність піде земля?

Н.Іванів. Дякую за запитання. Шановний колего-депутате! Пропоную уважно перечитати проект рішення, там все повністю зазначено. Тобто, дані споруди, враховуючи висновок Українського державного інституту проектування міст “Діпромісто”… висновок говорить про те, що будівлі знаходяться в аварійному стані і потребують негайного розбирання конструкцій будівель, оскільки є безпосередня загроза життю людей. Також в проекті рішення сказано, що ті будівельні матеріали, які будуть придатні до використання, візьмуть на баланс і відповідно будуть в подальшому використовуватись.

Голос із залу. (Без мікрофона).

Н.Іванів. На території даного санаторію, враховуючи те, що 15 липня було розкриття конкурсних пропозицій, об’єкт називається “Реконструкція Черченського обласного навчально-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради”, значить, відбувся тендер, відповідно мають розпочатись будівельні роботи і без знесення даних споруд відповідно не можуть будівельні роботи розпочатись. Дякую.

О.Сич. Споруди зносять, щоб почати будівництво. Тому земля, скоріше всього, піде під будівництво, її не можна з-під будівництва забрати, бо інакше будівництво буде “висіти у повітрі”.

Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає, так?

Н.Іванів. До речі, фото ми підготували, щоб ви могли подивитись, в якому стані…

О.Сич. Чи є пропозиції і зауваження до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

Н.Іванів. Дякую за підтримку. Дякую.

О.Сич. Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Ще буде Почесна грамота після депутатських запитів, бо воно поступило трошки пізніше.

Проект рішення номер 12 – на окремому аркуші.

Доповідає Василь Іванович Гладій – перший заступник голови обласної ради.

В.Гладій. Є пропозиція перейти до запитань та голосування. Але є поправка, тому прошу проголосувати за основу.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Що, точно немає? Ні в однієї фракції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято за основу.

Чи є пропозиції до проекту рішення?

В.Гладій. Є, є.

О.Сич. Прошу оголосити.

В.Гладій. Щойно надійшов депутатський запит від депутата обласної ради Богдана Кобилянського до голови обласної державної адміністрації, голови обласної ради з метою увіковічнення пам’яті народної художниці, майстра народно-декоративного розпису Параски Хоми із с.Чернятин Городенківського району щодо заснування відповідної обласної премії в галузі прикладного декоративного мистецтва.

Прошу включити даний депутатський запит до переліку.

О.Сич. Шановні колеги! Я тільки прокоментую. Я брав участь від імені обласної ради в прощанні з Параскою Хомою. Власне ми тоді з паном Кобилянським узгодили, що має поступити пропозиція, щоб ми заснували премію. І я тоді мешканцям села пообіцяв, що ми це зробимо. А тому будемо давати доручення відповідно обласній державній адміністрації чи департаменту… управлінню культури розробити проект положення такого. Інформую вас так само, що сьогодні у тих змінах до бюджету, який ми прийняли, ми заклали 18 тис.грн. на створення фільму про Параску Хому. Тому що теж це питання під час похорону ми обговорювали зі
спеціалістами, і оперативно його вирішуємо.

Колеги, прошу підтримати пропозицію, щоб доповнити проект рішення про депутатські запити ще тим запитом, який надійшов від колеги Кобилянського. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

І прошу проголосувати проект рішення в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про представлення до нагородження Почесною грамотою та Грамотою Верховної Ради України”.

Доповідає голова комісії Мельничук Василь Іванович.

В.Мельничук. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати! На виконання листа Апарату Верховної Ради, що стосується…

О.Сич. Я прошу уваги. Фракція Блоку Петра Порошенка дуже чомусь недисциплінована.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я не давав часу для обговорення. По Регламенту це неправильно.

Продовжуйте.

В.Мельничук. …що стосується відзначення державного свята – Дня місцевого самоврядування, яке буде відзначатись 7 грудня, і Апарат Верховної Ради просить подати матеріали до 10 листопада поточного року, і просить врахувати при виборі кандидатури, щоб надавати перевагу тим особам, які досягли успіхів в процесі добровільного об’єднання територіальних громад, мають позитивні результати втілення реформ, а також сільським, селищним, міським головам та депутатам місцевих рад, які обирались у представницькі органи декілька скликань.

Напередодні нашої сесії наша профільна комісія розглянула кандидатури наступних осіб і пропонує на ваш розгляд порушити клопотання перед Верховною Радою України про нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Головчука Михайла Михайловича, це голова Богородчанської районної ради, який обирався всі 7 скликань депутатом районної ради. Грамотою Верховної Ради України нагородити Довірака Ігоря Васильовича – селищного голову Печеніжинської об’єднаної територіальної громади Коломийського району. Нагадую: це перша об’єднана громада не тільки у нас в області, але й в Україні.

Тому на ваш розгляд вноситься наше бачення комісії і просимо його підтримати.

О.Сич. Я можу ще уточнити: в листі від Верховної Ради, власне, було прохання зважити на те: а) хто найбільше працює у місцевому самоврядуванні і б) тих, хто сьогодні має успіхи в об’єднанні територіальних громад. Тому з уваги на пропозиції Верховної Ради ми, власне, підійшли до цього питання саме таким чином.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. У мене є запитання. Василю Івановичу! Ну, у нас час від часу депутати ставлять питання про те, що невчасно питання поставлені на сайт обласної ради, наскільки воно законно, незаконно поступило на сесію.

Я звертаю увагу, що це питання не було поставлено на сайті обласної ради. Проект рішення попередньо, за 20 днів, не був поданий до відома громадськості. Чи варто нам його приймати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Мельничук. Пане голово, колеги дали відповідь за мене. Дякую.

О.Сич. Так? Ага. Добре.

Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є, шановні колеги, пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. Піцуряк дві руки тягнув.

61 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Манолію Васильовичу, звертаю вашу увагу, що ви маєте право на репліку.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А воно було і без рішення про Регламент, просто уточнюємо щодо хвилини, а воно у нас в Регламенті було.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Пані Федишина запропонувала врегулювати до 1 хвилини. Почитайте Регламент, воно в Регламенті є.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ви неуважно читаєте Регламент, в черговий раз звертаю вашу увагу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! І останнє питання порядку денного – Різне.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Як яке? У нас було запитання від депутата Загурського. Будь ласка, повторіть ваше запитання.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Я ще сесію не закрив.

О.Загурський – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ви є на посаді в облдержадміністрації, правильно?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Загурський. До мене звертаються виборці, учасники АТО питають, а що це за чоловік і що це за ситуація неприємна така була з георгіївськими стрічками, так як від них люди гинуть… багато неприємних, і Революція була, і взагалі негатив викликає постійно в людей.

Прокоментуйте, будь ласка.

О.Сич. Будь ласка, будь ласка.

В.Крецул. Шановне керівництво, шановні депутати! Я готовий відповісти на це запитання і відповісти в широкому значенні цього слова.

Перш за все, це був знімок, зроблений 9 травня, за багато років до російської агресії, на меморіалі, де відбувається кожного року покладання до могил загиблих військових, які загинули під час Другої світової війни. Це перше.

Друге, мій дід був так само учасником Другої світової війни і мав нагороду – медаль “За взяття Берліна”, на колодці якої була гвардійська, це не георгіївська, це гвардійська стрічка.

Я розумію виборців, яких обурює той факт, що без належних коментарів, де не було вказано, коли мав місце цей факт.

Сам я не поділяю ніяких сепаратистських поглядів, і про це відомо багатьом присутнім в цьому залі, бо багато з тут присутніх і за столом президії, і в залі читали мою патріотичну, антимосковську поезію різних років. Я є патріотом України і як патріот України я жалію за цим фактом, який мав такий негативний резонанс.

Дякую за увагу.

О.Сич. Дякую. Другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. На минулій сесії, це було в Різному, я задавала запитання з приводу того, які заходи були вжиті обласною державною адміністрацією, обласною радою за підсумками розгляду питання про можливість передачі бази “Прикарпаття” під реабілітаційний центр для учасників АТО.

І минулого разу вами було дано доручення і апарату обласної ради, і адміністрації підготувати таку інформацію і повідомити, чи був поінформований Національний банк.

Тому у мене питання: чи вам надали таку інформацію за вашим дорученням, і як можна її отримати?

О.Сич. У міжсесійний період від обласної державної адміністрації така інформація до апарату обласної ради не надходила.

О.Федишина. Це велике зволікання, тому що на комісії з питань захисту прав учасників АТО це питання вперше розглядалось ще на початку цього року.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Федишина. Так, і на медичній комісії це питання розглядалося, але адміністрація мала би підрахувати ще, скільки коштів потрібно буде для того, щоб ввести це в експлуатацію, чи ми взагалі спроможні як облрада це потягнути, бо були пропозиції з боку медиків, можливо,
кардіоцентр там відкрити, але має бути якась конкретна інформація: так чи ні. Бо ми тягнемо час, а це неправильно.

О.Сич. Пані Олю, я зараз дам слово Остапу Васильовичу, але я абсолютно з вами погоджуюсь. Насправді, нам треба чіткі розрахунки: а) скільки грошей потрібно, щоб завершити об’єкт; б) скільки грошей потрібно, щоб цей об’єкт наситити відповідним обладнанням; в) скільки грошей потрібно буде, щоб цей об’єкт утримувати. Я не можу сказати, чи це під силу обласному бюджету, чи не під силу, але висновків якихось від відповідних підрозділів обласної державної адміністрації обласна рада не отримувала.

Остапе Васильовичу, якщо ви щось знаєте, будь ласка.

О.Дзеса. Я можу тільки сказати те, що ми розглядали на комісії, ми обговорювали в тому числі і цей об’єкт, цей об’єкт – Національного банку недобудова, хто не знає, я скажу, уточнюю. Ви знаєте, цікаво було би, шановні колеги, якби хтось там, буваючи в Яремче, заїхав і подивився на цей об’єкт. Це палац, там люстри такі відповідні, це… І коли ми один період, обласна рада, в попередній період, я не пам’ятаю, який рік, ми десь просили Національний банк, щоби якимсь чином його передали у власність територіальних громад області, вони відмовлялись. Зараз це питання зайшло в такий далекий кут, в глухий кут, що нам просто-напросто його не потрібно брати. Там маса кримінальних проваджень є, там є різні, різні питання, величезні “хвости фінансові”, і я… ну, це моя особиста, приватна, я би навіть сказав, думка, що зараз просто хтось хоче скинути нам об’єкт цей на нашу голову обласну, і скинути відповідно і всі ті “хвости”, які за ним тягнуться. Моя думка і як депутата, і як голови комісії з питань соціально-економічного розвитку і власності: цього робити не слід.

О.Сич. Дякую, але, тим не менше, пані Оля права в тому, що має бути якась чітка, однозначна відповідь від відповідальних органів. Це правда.

Перший мікрофон.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я підтримую повністю позицію нашого депутата з фракції Олега Загурського, адже це питання, яке хвилює громадськість і багатьох, присутніх в залі. Пригадуєте, як ми це питання розглядали на сесії обласної ради. А ще більше хочу сказати, що це не був 2009 рік, це був 2011 рік, тоді, коли при владі був Янукович, і ці всі акції в Україні проходили під червоними прапорами в супроводі “Беркуту”, і вони “розгойдували ситуацію в Україні”. Ці акції відбувались незрозуміло для цілої країни, і особливо брутально це виглядало на Західній Україні.

Тому давайте не обманювати людей, не розказувати, що це було в якомусь 2009 році. В принципі, по великому рахунку, немає значення, в якому році це було. Це виглядало дуже
ганебно, коли в той час знущались над нашими ветеранами, які пройшли війну під прапорами Української Повстанської Армії, а окремі особи, окремі особи, які по сьогоднішній день отримують пенсію і були енкаведистами, підіймали червоні прапори, і в м.Івано-Франківську так само, проводили ці всі заходи під охороною наших правоохоронних органів. Тому це є ганебне явище. І саме ганебне це те, що ви сьогодні перебуваєте на посаді, після Революції Гідності і під час війни на Сході України.

О.Сич. Перший мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я пригадую, що ми тієї каденції минулої мали таке рішення про заборону червоних прапорів і відповідної символіки. Це ви не виконали те рішення, яке було рекомендаційним на всій території Івано-Франківської області. Я дуже добре пам’ятаю той момент. Я пам’ятаю
гарантії від керівництва, що не буде ніяких червоних прапорів і запевнення, але вони там на кульках гарно летіли. Я не про це. Я про конформізм. Дуже вигідно комусь бути конформістом і при Януковичу носити георгіївську стрічку, при Помаранчевій революції носити помаранчевий шалик, а потім казати “Хлопці, я ваш”. Я вважаю, що такі люди, які таке роблять, не мають права після Революції Гідності і після того, що відбувається сьогодні в державі, з цими георгіївськими стрічками наших людей вбивають, ну, просто не виступайте на сесії. Якщо голова адміністрації хоче, щоб ви в нього були працівником, працюйте. Це ваша справа і його справа. Але на сесії, я вважаю, що ви не маєте права виступати, і я десь прошу депутатський корпус на це зважити і на наступний раз просто не надавати слова такій людині. Дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Іваночко. Шановне товариство! Я би ще хотів додати до того ж. Каже пан Крецул, що це не мало значення, бо це було дуже давно. Я хочу нагадати, щоб ви зрозуміли, що ситуація з цими стрічками і взагалі з проросійськими настроями на Україні почалась практично з першого дня, відколи Україна відновила свою незалежність. Постійно нам вбивали в голову, що немає нічого страшного, тому що забрали у нас флот Чорноморський, у нас забрали повністю ядерну зброю, і так з року в рік нищили повністю… розвалювали Українську державу. І так само казали, що немає нічого страшного. Потім нам сказали, що немає нічого страшного у законі Ківалова-Колесніченка, немає нічого страшного, а сьогодні у нас проливається кров, гинуть наші друзі. А ви собі, славний наш козаче, в лапках, ходили з георгіївською стрічкою.

Тому я вимагаю від нашої фракції і вимагаю особисто від себе, від керівництва обласної державної адміністрації негайно звільнити цього негідника, який ходив і паплюжив Івано-Франківську область прямо у м.Івано-Франківську у 2011 році. Я дуже добре пам’ятаю, як тоді за нами бігав “Беркут” і ганяв нас по м.Івано-Франківську, нас в бандерівській столиці. Тому ганебно тут сидіти межи нами в цім залі, в бандерівському краю.

Тому, товариство, прошу підтримати цю пропозицію і звільнити цього негідника з посади. Дякую.

О.Сич. Ну, ми не уповноважені звільняти, тому не знаємо, що підтримувати.

Будь ласка, перший мікрофон.

М.Палійчук – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Я повністю підтримую кожне слово, яке сказали колеги щойно. Дуже шкода, що немає голови обласної адміністрації, бо він обіцяв мені персонально розглянути і зважити на наше рішення, звернення до нього, яке ми приймали з приводу звільнення пана Крецула.

Хочу пригадати, може голова адміністрації не знає, але пан Крецул повернувся на посаду в адміністрацію у 2013 році, коли прийшов Чуднов, він повернувся, коли прийшов Чуднов, а пізніше почав кар’єрний ріст, в той час, коли почався Майдан, коли почали бити студентів, і Крецул працював в адміністрації, вони всі робили все можливе, щоб в Івано-Франківську так само переслідували активістів і так дальше.

Тому вимога – негайно звільнити Крецула нашою фракцією підтримується.

О.Сич. Шановні колеги! На завершення цього питання, очевидно, буде правильно, якщо ми просто нагадаємо обласній державній адміністрації про факт існування депутатського запиту депутата Палійчука в тому контексті, що вже сьогодні звучало, про його виконання.

В.Попович. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Якщо хочете, ми його ще раз проголосуємо, просто ми голосували за депутатський запит як рішення: звільнити працівника Крецула. Хочете, ще раз проголосуємо. Немає питань. Господи!

Колеги, є пропозиція поставити на голосування черговий раз рекомендацію сесії до голови обласної державної адміністрації звільнити з посади пана Крецула. Хто за? Прошу голосувати. Рахуйте, будь ласка, тому що фракція одна не голосує, я не знаю, скільки буде голосів.

Порахували? Хто проти?

І.Шевчук. 44 – за.

О.Сич. 44 – за.

(Оплески в залі).

Правда, у нас не було проекту рішення, але ми оформимо це як окреме рішення, очевидно, чи як протокольне доручення, оформимо як рекомендацію.

Шановні колеги! Чи є ще бажаючі виступати в питанні “Різне”?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є запитання. Будь ласка.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є рекомендації?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ми закінчили розгляд питань порядку денного.

Перед тим, як я оголошу про закриття сесії, інформую вас, що напроти Будинку культури стоять буси. Будь ласка, займіть місця в них згідно куплених квитків. І ми після завершення сесії, зважаючи на критичні зауваження депутата Ткача, поїдемо й пообідаємо, можливо, цей обід перейде у вечерю.

На цьому десяту сесію обласної ради оголошую закритою.

(Звучить Гімн України).

 

 

 

Голова обласної ради                                                                              Олександр Сич

 

 

Консультант                                                                                              Галина Кубік

Звернення громадян
Розпорядник інформації
Івано-Франківська обласна рада (вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004)
Кому
голові Івано-Франківської обласної ради О.Сичу

Загальний опис необхідної інформації
Вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит

або

Прошу у встановлений Законом України "Про доступ до публічної
інформації" строк надати мені відповідь:




Дата