Івано-Франківська обласна рада
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ | Сайт працює в тестовому режимі | Стара версія сайту
MENUMENU

Стенограма пленарного засідання (24.06.2016)


С Т Е Н О Г Р А М А

ШОСТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 24.06.2016 р.

 

О.Сич. Шановні колеги, одна хвилина до початку сесійного засідання. Прошу зайняти робочі місця.

Шановні пані і панове депутати, запрошені, дорогі краяни!

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації в сесійній залі присутні 43 депутати.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 2.1.2. Регламенту обласної ради шоста сесія є правомочною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

О.Сич. Запрошую, аби наше засідання поблагословив Всечесний отець. Прошу, отче.

Всечесний отець. Слава Ісусу Христу!

Голоси із залу. Слава навіки Богу!

Всечесний отець. Шановні депутати! Дорогі українці! Просимо разом піднести нашу молитву за добрий початок нашої спільної праці, для розквіту нашої Батьківщини – України.

(Звучить молитва).

Слава Ісусу Христу!

Голоси із залу. Слава навіки Богу!

Всечесний отець. Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

О.Сич. Шановні колеги! На засіданні присутній заступник голови обласної державної
адміністрації Ігор Михайлович Пасічняк. Ігоре Михайловичу, прошу вас в президію. Присутні також директори відповідних департаментів, начальники окремих управлінь обласної державної адміністрації, голови районних рад, голови районних державних адміністрацій, керівники відповідних структурних підрозділів районних державних адміністрацій, представники сільсько­господарських галузей області, представники засобів масової інформації.

Шановні колеги! 18 червня на 64-му році життя відійшов у вічність депутат декількох демократичних скликань, довголітній голова обласної державної адміністрації, аграрій і управлінець за покликанням Михайло Васильович Вишиванюк. Висловлюємо щирі співчуття  близьким, рідним покійного. Нехай земля йому буде пухом! Вічна пам’ять! Прошу вшанувати хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання).

Дякую. Продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до пункту 2.6.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії і перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій та повідомлень без прийняття рішень по них.

Тому, хто з представників фракцій має бажання висловитись, запрошую до слова. Будь
ласка. Другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Всі ми знаємо, що 20 червня прокотилась велика негода по території Івано-Франківської області, і фактично від цієї негоди постраждали цілий ряд районів. Це Надвірнянський район, це Коломийський, це Калуський район, Богородчанський район. Велика потреба на сьогодні постала у допомозі цим громадам. Зокрема, по Надвірнянському району попередньо вже підраховані збитки на 1 млн.грн., в тому числі по м.Надвірній – 500 тис.грн.

Така проблема не лише по м.Надвірній, по Верхнянській об’єднаній територіальній громаді Калуського району збитки, за попередніми підрахунками, складають близько 250 тис.грн., з них 200 тис.грн. – це пошкоджені дахи у приватних будинках, і близько 50 тис.грн. – це адмінбудівлі, це в с.Довгий Войнилів Будинок культури, це пошкоджена амбулаторія, а у самій Верхній також пошкоджені дахи будинків. І, звісно, ця проблема не є проблемою поодиноких громадян, це проблема наша спільна для всієї області. І на велике переконання моє особисте і фракції політичної партії “Воля” обласна рада та обласна державна адміністрація не мають залишити це напризволяще. І тому велике прохання до голови обласної ради і до голови обласної державної адміністрації дати необхідні доручення, щоб після того, як комісії, які створені на території кожного з районів, підрахують точну суму збитків, був розроблений порядок надання допомоги, можливо, компенсації громадянам за нанесені збитки, і якимсь чином допомогти громадам. Тому що не всі райони і не всі громади в стані самостійно, самотужки ті всі збитки відшкодувати. По Верхнянській ОТГ таких коштів немає, вони не були закладені, відповідно об’єднана громада не є вже у підпорядкуванні районної ради чи райдержадміністрації, отримувати допомогу звідти вони не можуть.

По Надвірнянській міській раді так само збитки складають 500 тис.грн., лише частково – 200 тис.грн. – можуть бути покриті за рахунок коштів резервного фонду, решта 300 тис.грн. – не вистачає. По інших районах інформація зараз дозбирується. Тому велике прохання: вжити всіх необхідних заходів після того, як уже всі комісії точно підрахують офіційно збитки, щоб громади не залишались покинутими. Дякую.

О.Сич. Дякую, пані Олю. Шановні колеги! Ми завжди дуже оперативно реагуємо на випадки стихійних явищ: чи в когось хата згоріла, чи якась інша біда. Для цього у нас є резервний фонд. Бо завжди, коли місцеві адміністрації подають відповідні документи, ми оперативно реагуємо, видаємо спільне розпорядження, з резервного фонду виділяємо кошти.

Нагадаю вам, що на попередній сесії, яка була зовсім недавно, при уточненні бюджету ми, якщо не помиляюся, підкажіть, здається, 5 млн.грн. додатково віднесли до резервного фонду, бо він уже вичерпується, тому й тепер… з цих коштів будемо, очевидно, надавати допомогу. Тому й тепер невідкладно місцеві органи влади, місцеві адміністрації, подавайте відповідні матеріали, як вимагають відповідні нормативні документи, і ми таку допомогу, звичайно, будемо надавати.

Колеги, чи є ще бажаючі від фракцій виступити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Продовжуємо нашу роботу.

Порядок денний, шановні колеги, ви отримали під час реєстрації. Є пропозиція розглянути на сьогоднішній сесії 4 питання порядку денного і Різне, і є пропозиція не розглядати
сьогодні депутатські запити. Звичайно, що якщо хтось з депутатів буде настоювати, це його право, гарантоване Конституцією, але є така пропозиція, щоб ми нашу роботу побудували максимально оптимально.

Пропоную наданий вам порядок денний шостої сесії обласної ради проголосувати за основу. Хто за? Прошу проголосувати. Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 43 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Чи є пропозиції до порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування порядок денний в цілому. Хто за? Прошу проголосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 43 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, передати членам лічильної комісії. А, ні, прошу вибачення, ми порядок денний не голосуємо бюлетенями згідно з нашим Регламентом.

Колеги, перш ніж розпочати розгляд питань порядку денного, я би пропонував надати слово ґазді, нашому колезі-депутату Петру Васильовичу Книшуку, який сьогодні нас приймає. Нехай висловить свої думки з приводу нашої сесії. Прошу.

П.Книшук. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати, запрошені, гості!

Перш за все, Олександре Максимовичу, я щиро сьогодні дякую вам, що ви відгукнулись на моє прохання і організували проведення виїзної сесії в с.Матеївці на базі фермерського господарства “Прометей” і товариства з обмеженою відповідальністю “Прут-генетик”.

Я щиро дякую вам, всім депутатам, хто є сьогодні тут разом з нами.

Ініціюючи сесію обласної ради, я мав на увазі те, що всі добрі справи завжди в нашій
державі починаються з Галичини. Тому сьогодні я хотів би, щоб наші добрі справи у розвитку сільського господарства почались з Галичини.

Я хотів би побачити значний підйом, розвиток села на теренах Прикарпаття.

За ці всі роки, а ми працюємо більше 25 років, господарство наше зміцніло, змужніло, розширилось, і все це завдяки нашому колективу. Тому я щиро, користуюсь нагодою, хочу сьогодні подякувати всім нашим працівникам, всім тим людям, які віддали свою землю, свої паї, а ми працюємо на території 14 сільських рад, я щиро дякую за спільну співпрацю.

Я хочу сьогодні, Олександре Максимовичу, щиро подякувати обласній раді. Я – депутат обласної ради третє скликання, тому щиро дякую обласній раді за багаторічну співпрацю. Хочу сказати, що багато разом, спільно нам вдалося зробити.

Я хотів би сьогодні сказати добре слово в адресу Коломийської районної ради, Снятинської районної ради, адміністрації Коломийської і Снятинської за спільну співпрацю у добрих справах, які ми робимо і будемо робити дальше.

Я хотів би, щоб нас до цього поштовху обласний бюджет, в першу чергу, працював на Івано-Франківщину. Я хотів би, щоб ті кошти, які в обласному бюджеті є, які визначені на здійснення програм, щоб вони працювали.

І сьогодні я вірю в те, що наша разом, спільна з вами праця, дасть значний поштовх у розвиток сільського господарства на Івано-Франківщині.

Дякую вам, і до спільної плідної співпраці. Дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. І навзаєм дякую від імені всіх депутатів, Петре Васильовичу, вам, дякую за ініціативу і ту клопітну і громіздку роботу, яка проведена вами у підготовці сесії. Її бачить той, хто розуміє… навіть дороги, якими ми їхали, і цей Будинок культури впорядкований до сесії. Бо коли ми приїжджали ще місяць назад, то тут повним ходом йшли ремонти… і багато інших клопотів, бо взяти на себе ініціативу, а як відомо, хто служив в армії, що ініціатива наказуєма, а потім зреалізувати – це дуже важка, але й одночасно благородна справа.

Думаю, що сьогодні ми ще матимемо можливість спілкуватись і після сесії, ще неодноразово такі подяки прозвучать у вашу адресу, але наразі у відповідь на вашу вдячність я свою вдячність як голова обласної ради і від імені всієї обласної ради висловлюю.

Тому, колеги, ще раз аплодисменти Петру Васильовичу і Орисі Василівні.

(Оплески в залі).

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу вибачення, Володимирівні, Орисі Володимирівні. Двоє ґаздів нас сьогодні приймають.

(Оплески в залі).

Розпочинаємо розгляд питань порядку денного. Розглядається питання “Про стан і
перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в області”.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Шановні колеги! Ви також отримали друкований варіант доповіді, яка сьогодні прозвучить. Доповідає Марія Володимирівна Савка – директор департаменту агропромислового
розвитку обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглядався на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин, комісія рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради.

Прошу, Маріє Володимирівно.

М.Савка. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати, шановні запрошені!

На початку своєї доповіді я хочу наголосити, що нашим спільним завданням є збереження прикарпатського села.

Дозвольте коротко охарактеризувати наш регіон.

Івано-Франківщина займає північно-східну частину Українських Карпат, Прикарпаття та частково Опілля.

Земельний фонд області складає 14 тис. км2. З наявних 630 тис. га земель сільськогосподарського призначення 63 відс. – це рілля, а лісами вкрито 41 відс. загальної території області.

До складу області входить 765 сільських населених пунктів, третина з яких мають статус гірських.

У сільській місцевості проживає 57 відс. від усього населення області. І за цим показником наша область займає третє місце в Україні.

А тепер, шановні депутати, я перейду до виробничих показників.

Агропромисловий комплекс Прикарпаття створює понад чверть валового регіонального продукту. Загалом у сільському господарстві Івано-Франківщини працює 780 агроформувань, з них 559 – фермерських, а також 260 тис. – особистих селянських господарств.

В структурі виробництва переважає тваринництво, частка якого складає 52 відс., решта – рослинництво.

Найбільшу питому вагу, як ви бачите на цьому слайді, складає виробництво м’яса, за ним йде картопля та овочі – 23 відс., молоко – 21 відс., зернові складають 14 відс.

Як видно на наступному слайді, спостерігається чітка тенденція зростання у виробництві продукції питомої ваги агроформувань. У порівнянні до показника 2000 року їхня частка зросла втричі.

Проте, все ж основним виробником аграрної продукції в області залишаються особисті селянські господарства, і на їхню долю припадає майже 70 відс. валової продукції. Ними виробляється 96 відс. молока, 50 відс. м’яса, 99 відс. картоплі, 90 відс. овочів, ними утримується 92 відс. поголів’я великої рогатої худоби, 34 відс. свиней, 69 відс. птиці.

В цілому я хочу наголосити, що область забезпечує потреби внутрішнього ринку в рослинницькій та тваринницькій продукції за рахунок власних ресурсів.

Шановні депутати! Якщо проаналізувати результати роботи, то в минулому році аграріями Прикарпаття вироблено продукції сільського господарства на суму 5,7 млрд.грн., що складає 95,4 відс. від попереднього періоду. По Україні цей показник складає 95,2 відс.

Зниження обсягу відбулося, в основному, за рахунок зменшення обсягів виробництва кукурудзи, а також зменшення виробництва яєць.

За темпами наша Івано-Франківщина займає 12-13 місце з Волинською областю. Але десь хочу відмітити те, що, займаючи 1,5 відс. сільгоспугідь України, частка області якраз у валовій продукції загальнодержавній складає 2,4 відс. А також хочу зазначити, що серед регіонів України питома вага на 100 га сільгоспугідь… сільськогосподарської продукції складає… наша область займає лідируючу позицію, перше місце – 1 млн. 125 тис. Це майже удвічі більше, ніж по Україні.

Також наголошу на те, що стимулюючим фактором у розвитку галузі є заробітна плата, яку отримують робітники. Так от, у сільському господарстві області за минулий рік середня заробітна плата склала 4 358 грн., це в 1,6 раза більше, ніж у минулому році, і ця зарплата є найвищою в Україні.

А тепер коротко про розвиток галузі рослинництва. Мені, депутати, приємно відмітити, що Прикарпаття вже кілька років поспіль отримує високі врожаї зернових культур. Зокрема, як ви бачите на цьому слайді, у 2014 році отримано рекордний урожай зернових – 780 тис. тонн. За цим, без сумніву, стоять і передові технології, і насіння високих репродукцій, і, звичайно, високий професіоналізм.

Однак, торік через переорієнтацію наших товаровиробників на більш високорентабельну культуру – сою, були дещо зменшені посіви кукурудзи, і в результаті цього скорочено урожай кукурудзи на 90 тис.тонн, бачите якраз. Але поряд з тим, минулорічний урожай – другий за історію в області.

І також я хотіла відмітити, що в області є достатньо потужностей для зберігання зерна. Тільки за останні роки побудовано чотири сучасних елеватори загальною місткістю
330 тис.тонн.

Шановні депутати! Хочу звернути вашу увагу на те, що урожайність зернових культур, за винятком минулого року, в цілому має тенденцію до зростання. Відсутність опадів та нехарактерне для Прикарпаття минулорічне спекотне літо і початок осені вплинули на зменшення урожайності пізніх зернових.

Як бачите на цьому слайді, у порівнянні з 1990 роком урожайність зросла в 1,4 раза, а якщо взяти за базовий 2000 рік, то більше як удвічі.

Відносно плодоовочевої продукції, про яку вже говорив так багато Петро Васильович, і вона для нашої області є дуже важливою, актуальною, то також хотілося би відмітити позитивні зрушення, зокрема збільшення обсягів виробництва плодів та ягід. Торік, правда, відбулося незначне скорочення виробництва овочів.

В області частково сформована інфраструктура для зберігання плодоовочевої продукції, але вона є недостатньою. Тому одним з пріоритетних напрямків роботи є удосконалення мережі сховищ як за рахунок проведення реконструкції діючих, так і будівництва нових. І, як приклад, можна сказати, що у 2011 році в Снятині було введено в експлуатацію сучасне фруктосховище з регульованим газовим середовищем загальною місткістю 2 тис. тонн.

Відмічу, що наші сільгоспвиробники в цьому році своєчасно завершили комплекс весняно-польових робіт. У структурі посівів, як ви бачите, під зернові 42 відс. відведено, під кормові – 21 відс., картоплю та овочі – 19 відс., і технічні культури – 18 відс., що відповідає науково обгрунтованим нормам.

Однак, наголошую, окремі агроформування не дотримуються рекомендованої структури посівів, надаючи перевагу високорентабельним культурам, вирощування яких потребує внесення великої кількості мінеральних добрив, збільшення використання засобів захисту рослин, що в подальшому призводить до деградації грунтів.

Проте, на сьогоднішній день дане питання законодавчо не врегульовано.

Вашій увазі пропонується цьогорічна структура посівних площ. Це велика таблиця. Я її коротко прокоментую.

Як ви бачите, загальна посівна площа, і що саме головне – зернова група, вони не менші, а навіть загальна площа дещо більша, ніж в минулому році. Через недостатню кількість вологи було зменшено посів озимих зернових на 10,5 тис. га, але його повністю компенсовано за рахунок ярих зернових.

Також хотілося би відмітити, що уже другий рік поспіль значно зростають посівні площі сої. Так, у минулому році вони майже зросли вдвічі, а в цьому році наші аграрії ще майже на 3 тис. га збільшили ці посіви.

І хотілося би також відмітити, що у минулому році були посіяні перші 200 га олійного льону, в цьому році ці посіви розширені до 1000 га. Цим напрямком активно почали цікавитись наші фермери.

Керівництвом департаменту проведено ряд робочих зустрічей з регіональним менеджментом агрохолдингу, що в цілому орендують в області понад 65 відс. землі, яка обробляється сільгосппідприємствами, і на даних зустрічах обговорювались, крім основних питань, також питання проведення весняно-польових робіт, і акцентовано увагу якраз на посів зернової групи та гречки. Бо ви бачите, яка ситуація сьогодні на ринку з цією культурою.

А тепер відносно ситуації з тваринництвом. У 2015 році всіма категоріями господарств вироблено 474 тис. тонн молока, ще на 2 відс. менше, як у попередньому, і виробництво м’яса склало 131 тис. тонн, що на 4 відс. більше від попереднього періоду.

Шановні депутати! Хотілося би акцентувати вашу увагу на тому, що найбільш суттєві зрушення в цій галузі відбуваються саме в агроформуваннях. Торік виробництво молока і м’яса ними було збільшено відповідно на 10 і 14 відс. На слайді ми бачимо, що виробництво м’яса за останні 10 років зросло у 4 рази, а виробництво молока має постійну позитивну динаміку.

На виробничі показники поряд з продуктивністю тваринництва впливає й їх чисельність. За останні 4 роки маємо негативну тенденцію скорочення поголів’я великої рогатої худоби та корів. За 2015 рік пройшов спад поголів’я ВРХ на 6,3 відс., в тому числі корів – на 7 відс.

Дане скорочення мало місце саме в особистих селянських господарствах, які в нашій
області утримують 92 відс. від його загальної кількості. Основними причинами цього процесу є демографічна ситуація, значне подорожчання кормів і складових витрат, закупівельні ціни, які склались на молоко та м’ясо, а також відсутність за останні роки державної фінансової підтримки одноосібника.

Поряд з тим відмічу, що насиченість поголів’я ВРХ на 100 га сільгоспугідь в нашій області складає 25 голів, по Україні цей показник майже втричі менший.

Шановні депутати! Хочу особливо наголосити, що в агроформуваннях, починаючи з 2010 року, спостерігається позитивна динаміка вирощування поголів’я як ВРХ, так і корів. Ця динаміка була б ще вищою, якби всі агрохолдинги, крім рослинництва, займались і тваринництвом. Ми неодноразово вносили і продовжуємо вносити пропозиції до Міністерства аграрної політики щодо врегулювання даного питання на законодавчому рівні.

Ще більш стрімкою, як ви бачите на наступному слайді, є динаміка чисельності поголів’я свиней. У порівнянні з 2005 роком сільгосппідприємства у 7 разів збільшили їх чисельність при відповідному зменшенні валового показника у населення майже на 30 відс.

Як уже було озвучено, основним виробником молока в області є особисті селянські господарства. І тому у роботі департаменту ми робимо великий акцент на всебічній підтримці саме малих форм господарювання, зокрема сімейних ферм та молочарських кооперативів.

Минулого року за активної підтримки Посольства Канади між обласною державною адміністрацією та канадійською неурядовою організацією “SOCODEVI” було підписано Меморандум про взаєморозуміння, яким зокрема передбачається надання консультативної та технічної допомоги молочарським обслуговуючим кооперативам, сімейним фермам.

Для впровадження проекту нашим департаментом було запропоновано три райони, в
одному з них, Рогатинському, проект уже запрацював, а в Калуському та Долинському якраз починає працювати.

Також нами було організовано поїздку голів сільських рад та керівників молочарських
обслуговуючих кооперативів на Львівщину для вивчення досвіду впровадження проекту “SOCODEVI”, а в травні цього року я мала можливість побувати безпосередньо на засіданні наглядової ради, яке пройшло у Дніпропетровську, і основним позитивом з цього – протокольно було вирішено про введення безпосереднього представництва регіонального у нас, на Івано-Франківщині, що дасть можливість розширити рамки і можливості цього проекту в нашій області.

І саме основне… на минулому тижні, до речі, ми разом з представниками проекту працювали у Верховинському і Косівському районах, маємо вже певні напрацювання там. І що я хотіла наголосити? От якраз створення молочарських кооперативів дозволить сформувати партію якісного товару і продати по вищій ціні, ніж діє на ринку для одноосібників.

Одним з пріоритетних завдань департаменту є створення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, надання методичної допомоги в організації по створенню, проведення навчальних семінарів з ініціативними групами, залучення фінансової та технічної допомоги інвесторів.

І також хочу відмітити, що великі сільськогосподарські підприємства Прикарпаття –
партнери департаменту по створенню і фінансово-технічній підтримці кооперативів. Маємо спільний намір восени створити кооператив з вирощування ягідних культур в тих селах, де вони орендують землю, а також мріємо, що долучаться до технічної допомоги саме по молочарських кооперативах.

Шановні колеги! Наша Івано-Франківщина визначена пілотним регіоном для впровадження програми ПРООН з використання альтернативних джерел енергії, а саме в нашому напрямку передбачається розширення площ технічних культур: верби, тополі і скантусу.

Нещодавно відбулися громадські слухання проекту програми, яка доопрацьовується і буде подана на розгляд обласної сесії, сесії обласної ради.

Робота з впровадження та пошуку аграрних інвестиційних проектів продовжується. Маємо в цьому напрямку певні результати. На слайді ви бачите обсяги прямих іноземних інвестицій, а також капітальних інвестицій за минулий рік в нашій галузі, які мають значну позитивну динаміку, навіть незважаючи на девальвацію національної валюти. Зокрема, у 2014-2015 роках були реалізовані наступні інвестиційні проекти. Трьома компаніями введено в експлуатацію сучасні елеватори для зберігання зерна загальною потужністю 235 тис. тонн. 1 липня поточного року у приватному підприємстві “Вільхівці”, керівником якого є ваш колега Іван Приймак, відбудеться урочисте відкриття другої черги сучасного елеватора на 40 тис. тонн.

Щось махає Іван Васильович…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Савка. Дату перенесли?

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Савка. Ну, ви не повідомили про це.

О.Сич. Запрошення надійдуть окремо.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Савка. На проектну потужність 36 тис. голів вийшли два свинокомплекси, збудовані товариством “Даноша” у Галицькому районі у селах Деліїв та Маріямпіль. Будівництво аналогічних по потужності свинокомплексів планується розпочати в цьому році. Також цим підприємством у 2014 році введено в експлуатацію перший в області біогазовий завод потужністю 1 МВт в селі Копанки Калуського району.

І хочу підкреслити, що під аналогічний завод цим ж товариством “Даноша” закладено перший камінь у березні місяці, і введення в експлуатацію такого заводу, окрім використання альтернативних джерел енергії, вирішує питання охорони довкілля. Це Тустань Галицького району.

В минулому році при зустрічі з керівництвом компанії “Даноша” обласною державною адміністрацією ініціювалось питання будівництва сучасного м’ясопереробного комбінату. І уже в цьому році планується початок будівництва такого підприємства, на якому буде створено 500 робочих місць.

Зараз якраз в Данії вирішується остаточне місце розташування даного м’ясокомбінату.

Шановні депутати! Я хочу десь наголосити, що наше Прикарпаття повинно бути чистою екологічною зоною. Тому виробництво екологічно чистої продукції є пріоритетним напрямком у розвитку прикарпатського села.

На даний час 14 підприємств є виробниками екологічних продуктів: лікарських зборів, меду, сухофруктів, дикоростучих ягід, бринзи, козячих сирів. Вже в автобусі я мала можливість вам про ці речі розказати.

Якраз надзвичайно перспективним напрямком є виробництво цілющого карпатського меду та продуктів його переробки, які користуються значним попитом. Дані види продукції популяризуються під час проведення міжнародних та всеукраїнських фестивалів, етнофестивалів, а також у виставкових заходах.

Не менш важливим як для розвитку аграрного сектора, так і для сільських громад є участь сільгосппідприємств у програмі соціально-економічного партнерства, що має відповідні
напрямки, які ви бачите на слайді, які ви мали можливість сьогодні бачити також безпосередньо в господарствах.

Поєднання зусиль органів влади та місцевого самоврядування з бажанням керівництва
агроформувань до співпраці з територіальними громадами вселяє надію у збереженні самобутності прикарпатського села.

Соціально-економічне партнерство всебічно висвітлюється нами в засобах масової інформації. Таким чином, ми даємо поштовх для його зміцнення і розширення. І, як приклад, у минулому році ми мали виїзну колегію департаменту в Городенківському районі, і на прикладі городенківських господарств якраз чітко висвітлили таке економічне партнерство. А сьогодні ви побачили такий яскравий приклад соціально-економічної співпраці з громадами на базі господарств сім’ї Книшуків, депутатів обласної ради.

На вирішення соціально-економічних питань прикарпатського села департаментом
розроблено комплексну програму розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області на 2016-2020 роки. Даним документом передбачено декілька
напрямків: 4 – з підтримки розвитку сільських територій, 2 – в рослинництві, і 4 – у тваринництві.

Це я тільки підкреслюю, що там, де у нас є проблеми у підтримці розвитку тваринництва, вона передбачає стимулювання збільшення чисельності поголів’я ВРХ, овець та кіз саме в дрібних і середніх сільськогосподарських підприємствах, підтримка племінних заводів та племрепродукторів, підтримка сімейних фермерських кооперативів, покращення генетичного потенціалу тварин в особистих селянських господарствах.

Виконання заходів програми, які діють в агропромисловому комплексі, забезпечує фінансова підтримка з бюджетів всіх рівнів. Зокрема, фінансова підтримка аграрного сектору в минулому році з державного бюджету, шановні депутати, склала 5,1 млн.грн., які були направлені для відшкодування відсоткової ставки за пільговими кредитами 18 підприємствам, і здешевили майже 80 млн. грн. кредитних ресурсів. І ця програма продовжує діяти в поточному році.

З обласного бюджету було спрямовано 27,9 млн.грн., 24,9 млн.грн. – це було на утримання ветеринарних установ, і тільки 1,5 млн.грн. – на виконання заходів вищезгаданої комплексної програми.

Крім того, фінансувались обласні програми “Власний дім”, підтримки меліоративних систем, відтворення лісів та підготовки робітничих професій.

В обласному бюджеті поточного року разом з фінансуванням ветеринарної служби закладено 24 млн.грн., в тому числі якраз на виконання заходів програми – майже 2 млн.грн. Але цих коштів, враховуючи інфляцію, є недостатньо. 80 відс. програмних коштів спрямовано на розвиток тваринництва, яке найбільш потребує фінансової підтримки, а саме середнім та дрібним фермерським господарствам, для допомоги їм у закупівлі племінної худоби, молочарським кооперативам та сімейним фермам у придбанні холодильного обладнання, доїльних апаратів, розширення мережі пунктів штучного осіменіння.

Тому збільшення фінансування з обласного бюджету вказаних напрямків стимулюватиме розвиток тваринницької галузі області.

Хочу також зазначити, що нашу комплексну програму ми розробляли, виходячи із завдань Стратегії розвитку Івано-Франківської області на період до 2020 року.

Я не буду… ви бачите таблиці, не буду зачитувати.

Ще хочу наголосити, що одним з чинників забезпечення збільшення обсягів виробництва аграрної продукції є наявність постійних ринків збуту, а для споживачів даної продукції –
доступні ціни від виробника.

Найкращим результатом цього є проведення ярмарків, які якраз й ініціюються і нашим департаментом спільно з районними профільними управліннями та відділами. Недавно в обласному центрі, десь відмічу, запрацював оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції “Станіславський”.

Загалом, якщо говорити про наш департамент, то, крім того, що при ньому утворено громадську раду, яку заснували 8 організацій, у своїй роботі ми відкриті, активно співпрацюємо з усіма громадськими організаціями.

Насправді фермери Прикарпаття вважають нас своїм надійним партнером і помічником. На своєму рівні ми організовуємо робочі зустрічі, круглі столи за участю всіх потрібних регіональних служб для вирішення тих проблемних питань, які виникають у наших фермерів, і по мірі можливості намагаємось їх врегулювати.

Також хочу підкреслити, що регіональні засоби масової інформації – це наш постійний партнер, який регулярно висвітлює роботу аграрного сектора і дає поштовх для його розвитку.

І на завершення, шановні депутати, я хочу загострити вашу увагу на проблемних питаннях, які потребують вирішення на державному рівні.

В цілому світі сільське господарство має значну державну підтримку. В Європі прямі дотації на 1 га ріллі досягають від 300 до 700 євро, і їхні фермери беруть кредити під 3-4 відс. річних. Наші сільгоспвиробники мали єдину серйозну підтримку від держави – пільговий режим оподаткування ПДВ, кошти від якого щорічно направлялись та інвестувались якраз у розвиток аграрної галузі.

З 1 січня поточного року даний пільговий режим частково відмінений, а з наступного року його пропонується повністю скасувати.

І наша пропозиція – ініціювати внесення змін до Податкового кодексу в частині встановлення пільгового режиму адміністрування ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам, залишивши підприємствам на розвиток 90 відс., а 10 відс. спрямувати в державний бюджет. Такий законопроект у Верховній Раді є, і тому варто би було, щоб депутати Верховної Ради його прийняли.

Друге, відсутність державної підтримки, як я уже відмічала, за утримання молодняку ВРХ у населення. Необхідне відновлення дотації населенню за збереження молодняку ВРХ та здачу його на забій.

І третє, надзвичайно гостре для нашої області питання, – питання утилізації тваринних відходів. Вирішенням даної проблеми є відновлення роботи Коломийського ветсанзаводу, який у 2011 році передано до відання державного концерну “Укрветсанзавод”, і, як результат, відсутність виділення коштів на модернізацію виробництва, що призвело до блокування роботи його громадськістю і в подальшому, у 2014 році до повної зупинки. Фінансування проведення
модернізації даного підприємства дозволить розблокувати його роботу та вирішити питання утилізації тваринних відходів.

На аграрній комісії було прийнято відповідне звернення. Я би просила депутатів підтримати.

Доповідь закінчена. Дякую за увагу.

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякую, Маріє Володимирівно. Дуже грунтовна, аргументована, аналітична і предметна доповідь. Звичайно, що я вже пішов на порушення Регламенту, я не слідкував… зрештою, ми й домовлялись, що тільки для того й робимо виїзну сесію і ставимо питання в порядку денному, щоб можна було грунтовно їх розглянути. І той факт, що депутати не перебивали своїм шумом, розмовами, свідчить про те, що дійсно ваша доповідь була хороша, і
аплодисменти  вам є тому свідченням.

Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача? Прошу, Манолій Васильович Піцуряк. Перший мікрофон.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А, Мельничук, добре.

В.Мельничук. Шановний пане голово, зараз у залі налічується 46 депутатів.

О.Сич. Дякую. Дякую. Беремо до відома.

В.Мельничук – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Маріє Володимирівно, я представляю Городенківщину. Городенківщина по праву вважається житницею Прикарпаття, але, скажемо, аналіз останніх років показує, що ми є сировинним придатком для тих агрохолдингів. Якщо в структурі площ більшу частину займають зернові, то, як правило, в районі відсутня додана вартість. Це впливає і на міські бюджети, на робочі місця і тому подібне.

В районі відсутній… немає жодного сертифікованого млина. Запитання. Що в цьому плані ви плануєте робити, які конкретні кроки, щоб цю ситуацію виправити? Це перше питання.

І друге питання. Що ви можете сказати про стан наших… про якість чорноземів? В якому вони зараз стані? Яка динаміка: позитивна, негативна? Дякую.

М.Савка. Дякую за запитання. Перше питання. Насправді, ви знаєте, що рослинництво за останні роки стало дуже прибутковим, і цим напрямком, без сумніву, надзвичайно активно займаються наші агрохолдинги. А переробка, додана вартість, вона забезпечує в області робочі місця. Безпосередньо по Городенківському району насправді є хороші перспективи. Сидить ваш колега-депутат Іван Приймак, який у найближчому майбутньому планує побудувати на своєму підприємстві млин, це не далеке майбутнє, а наскільки ми говорили з Іваном Васильовичем, це близьке майбутнє, яке, напевно, вирішить це питання, про яке ви сказали.

І тепер відносно другого питання. Я зачіпала у своєму виступі питання погіршення якості грунтів за рахунок недотримання структури посівів частиною, ми не говоримо всіма, а частиною агроформувань. Без сумніву, йде захоплення високорентабельними культурами, як я уже відмічала, підвищення внесення і мінеральних добрив, і використання засобів захисту рослин. Насправді, тут можна тільки говорити… Ми у минулому році робили величезний круглий стіл якраз по якості грунтів. І, по-моєму, пан Мазурик дав таку динаміку. Насправді, дуже негативна динаміка: еродованих грунтів щороку стає все більше і більше. І я якраз говорила, що в цьому напрямку повинно бути врегулювання на державному рівні. Тому що всі, наприклад, планові структури, вони мають тільки рекомендований характер. Ми можемо говорити з агрохолдингами, рекомендувати їм такі посіви, структуру посівів, але вони приймають самостійні рішення. А якщо буде, наприклад, вирішено на державному рівні і затверджено мінімальні структури, які мають бути, і, наприклад, будуть контролюючі органи, які будуть мати право це перевірити, то якось легше буде це питання врегулювати.

Думаю, що це питання настільки актуальне, що воно вже найближчим часом постане на державному рівні.

О.Сич. Дякую. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановна Маріє Володимирівно! У мене до вас декілька запитань. Перше питання. В таблиці були такі цифри, їх там немає зараз, – виробництво продовольчої продукції за 2014-2015 рік зменшилось на 300 млн.грн., натомість фонд оплати праці зріс до 2,4 чи 2,6… до 4 з чимось. Де джерело, якщо зменшилось виробництво?

М.Савка. Зарплата, ви маєте на увазі, так?

М.Піцуряк. Так. Наступне питання. Ви знаєте, колись… Василь Іванович виступав, Городенківщина, Снятинщина, Тлумач, напевно, Галич, були райони, де вирощувалась дуже велика кількість цукрових буряків. На сьогодні і Городенка, і Бовшів не працюють. Ваше бачення щодо повернення до розвитку виробництва цукру, тому що це були потужні сільськогосподарські виробники.

І, можливо, пропозиція. Ми будемо наступне питання розглядати, програму, але в контексті цього питання.

Маріє Володимирівно, як ви вважаєте, якщо би обласна рада з тих мізерних коштів, що ми даємо на програми, на розвиток інвестицій, інше, давали на сільське господарство певні мільйонні суми, але при умові, що сільськогосподарські виробники бюджетній сфері, зокрема охороні здоров’я, дитячим садкам або по собівартості, або якимсь іншим чином повертали продуктами харчування? Ми можемо ті самі кошти використати у два обороти, і задоволене буде населення, і, в принципі, ми можемо чимось допомогти сільському господарству.

І ще одне, якщо можна. Маріє Володимирівно, якщо володієте ситуацією, а скільки у нас земель сьогодні не обробляється? Ми дуже багато земель роздали, коли розвалювались колгоспи, і сьогодні ми куди не їдемо, там, де росла пшениця, де льон, інше, у нас наростають самосіви лісів. Пройде 10-15 років, ми кажемо, що ми вирубуємо ліси, ми засіваємо на родючих полях ліси. Тобто, ваше бачення. Не тільки ті латифундисти, які сьогодні приходять, заганяють
соняшник, інші культури, просто, щоби було… Дякую.

М.Савка. Дякую. Значить, перше питання: заробітна плата.

Я вже сказала, що середня заробітна плата за минулий рік по сільському господарству склала 4 тис. 358 грн. Відверто говорячи, 5,7 млрд.грн. і 6, це за рахунок зменшення, як я казала, кукурудзи, яєць, це не дуже суттєво. Я хочу сказати, чому такий високий рівень нашої заробітної плати. Буду відвертою. Товариство “Даноша” за минулий рік… середня заробітна плата згідно з показниками податкової склала 11 тис.грн., з якої сплачено податки. Без сумніву, що це для нашої області якраз і збільшило середню заробітну плату в сільському господарстві.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Савка. Так. Але поряд з тим, ваш депутат запитував, яка середня заробітна плата. Повірте, мені ніхто не дасть, тут сидять колеги-аграрії, висока заробітна плата на сьогоднішній день у сільському господарстві. Навіть доярка у “Рідній землі” отримує… два тижні працює, два тижні… вона отримує 4 тис.грн. за два тижні роботи. Я рахую, що це достойна зарплата в селі біля дому, от.

Тепер переходжу до другого питання по цукрових заводах. Так, це надзвичайно болюче питання, тому що ви бачите: Городенківський завод стоїть, “Мрія” стала банкрутом, завод даний у заставу банківську. Але я би хотіла звернути… по-перше, обладнання на цьому заводі, воно вже є застарілим морально. І я би хотіла звернути увагу депутатів, що в цілому світі немає 100 цукрових заводів на цьому…, а є декілька потужних… Сьогодні беремо потужністю, інтенсивністю потужних заводів. Раніше цукрові заводи мали в середньому яку потужність?
1,5-2 тис.тонн буряка різали на добу. На сьогоднішній день їхня потужність складає від 7,5 тис. тонн і до 10 тис. тонн. Тому складаються в Україні такі великі монополії цукрові, які якраз займаються цукровим напрямком. У нас в області це питання, без сумніву, болюче, особливо на Городенківщині. Ви пам’ятаєте 2014 рік, коли буряки замерзали в полі. Але поряд з тим, у порівнянні з минулим роком, у нас було посіяно 700 га, в цьому році – уже 1000 га. Наші товаровиробники заключили договори з Чортківським заводом, складений графік чіткий, коли у них будуть забирати ці буряки. Тому що буряк є прибутковою культурою.

Ми говорили буквально два дні тому з керівництвом Городенківського району, паном Кобильником Богданом Миколайовичем…

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Савка. Кобилянським, вибачаюся. Ми шукали інвестора. Інвестор приїжджає, дивиться і бачить, наскільки… тому що цукровий завод – це дуже дороговартісне обладнання. Одна центрифуга може коштувати 1 млн. доларів. Тому інвестор, прораховуючи ці всі моменти, які треба для модернізації, вирішує все-таки не займатись модернізацією Городенківського цукрового заводу. Напевно, вигідніше побудувати його на новому місці. Але все-таки надіємось, тому що цікавляться. Можливо, нам вдасться знайти інвестора. Але поки що така ситуація.

По третьому питанню. Насправді питання про круговий обіг коштів, його треба вивчати. Так як, наприклад, Петро Васильович займається овочами, які найбільш потрібні для закладів… мається на увазі, для шкіл, для медичних закладів, то це було б добре. “Фортуна” Калуського району… можна було б подумати, який механізм. Розумієте? Так просто, спонтанно про ці речі важко говорити. Але механізм цікавий, думка цікава.

І четверте… Нагадайте мені, будь ласка.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Савка. А, скільки земель. Чесно? Наприклад, ви говорите про пустування. Так, пустування в цьому році виникло по Надвірнянському, Рожнятівському і Долинському районах за рахунок “Оскара”, але я хочу на наступному тижні зібрати голів адміністрацій разом з
керівництвом “Оскара”, вони твердо пообіцяли, що восени будуть засіяні.

Чесно говорячи, за кожен клаптик землі на сьогоднішній день на Прикарпатті йде
величезна боротьба. Кожен готовий навіть орендною платою маніпулювати, щоб тільки ці землі взяти в оренду. Тому десь такого бачення, яке є у вас, пане Манолію, я не бачу. Землі, якщо вийшло, що навесні трошки не обробились, то це є така компанія, яка у нас завжди… вже, по-моєму, три роки є проблемною. То це тимчасова маленька проблема, тому що на її місце є 10 бажаючих взяти землю. І відносно розорення. Дуже багато, наприклад, у Галицькому, Рогатинському районах, величезні площі, які були заліснені, на сьогоднішній день викорчовуються. Є Остап Тиблевич, який якраз представляє Букачівську зону, і він багато цим займався, напевно, що пан Остап нам розкаже, скільки землі, скільки його півтори тисячі гектарів він безпосередньо очистив і освоїв.

О.Сич. Дякую. Справді, дуже хороша думка прозвучала у Манолія Васильовича, аби давати дотації для сільського господарства на взаємовигідній основі, щоби наші споживачі, комунальні підприємства, могли отримати продукцію по собівартості, бо всім відомі анекдотичні приклади, коли молоко… тільки так називається “молоко”, замовляють з Харкова, ніби у нас немає кому виробляти молоко, для дитячих садочків, для шкіл.

Тому було б добре, якби комісія наша з питань аграрної політики десь опрацювала цей механізм, я думаю, що ми готові би були його розглянути, цей механізм. Дійсно, ми б знайшли в бюджеті зайву копійку, скажемо умовно, мільйон і другий зайвий, він зайвим ніколи не буває, але для того, щоб підсилити сільське господарство, щоб ця копійка повернулась на взаємовигідній основі, знову ж таки нашим мешканцям, нашим дітям, пацієнтам медичних закладів і тому подібне.

Перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Пані Маріє, у своїй презентації ви зазначили, що у нас 260 тис. особистих селянських господарств, і що вони виробляють більше 90 відс. продукції сільськогосподарської на Прикарпатті. Водночас, коли ми з вами спілкувались…

М.Савка. 69.

О.Галабала. 69, а, дякую. Водночас, коли ми з вами спілкувались, ви десь припускали, що більшість цієї продукції виробляється для власних потреб, тобто, не йде на реалізацію.

М.Савка. Так.

О.Галабала. Хоча офіційної статистики ми не маємо.

Скажіть, будь ласка, і ви частково говорили про запровадження кооперативного руху – сільськогосподарської кооперації, яка поки що в області не розвинута. Скажіть, будь ласка, які ви конкретні кроки плануєте втілити цього року по розвитку сільськогосподарської кооперації, і чи потрібно вам фінансування з обласного бюджету для підтримки сільськогосподарських кооперативів? Якщо так, то в якому обсязі?

М.Савка. Конкретні кроки. Беремо Рогатинський район. В Явче відкрито молокоприймальні пункти, якраз проектом “SOCODEVI” з нами спільно, і вже знайдено три сім’ї, які готові створити сімейні ферми. Тому кооператив хоче все одно поряд мати і сімейну ферму, і одно­осібника, який би формував… Оце, наприклад, перший цьогомісячний такий паросток.

Наприклад, на Верховинщині, там є недіючий молокозавод. І керівництво районної ради пропонує, щоб цей молокопереробний завод став базовим для створення кооперативу для
відновлення. Ось там треба кошти. Тому ж, наприклад, кооперативу, який ми створимо, бо один уже діє, ми йому машину для перевезення молока, молоковоз, купили, а там, у Явче, буде створений кооператив. Без сумніву, “SOCODEVI” дає щось, щось дають люди, громада… обов’язково кожен має, а щось ми можемо з обласного бюджету підсилити. Таким чином, насправді.

Знаєте, може то я не маю права десь виносити, але десь ми внутрішньо поставили завдання перед кожним районом по створенню одного такого дієвого кооперативу молочарського.

Ми говорили з головами адміністрацій, щоб знайти одну серйозну громаду, одного
серйозного лідера сільського, і якщо цей кооператив в одному районі запрацює, то він буде прикладом для інших членів громади, інших сіл якраз самоорганізуватись.

О.Сич. На продовження сказаного Ольгою Юріївною, я не пам’ятаю, ми цього року обговорювали, тільки не пам’ятаю, чи ми поставили, якщо не поставили, то поставимо як один з апробаційних напрямків конкурсу проектів місцевих громад, і один з таких напрямків – це підтримка кооперативного руху на селі. Тобто, якщо громада буде подавати проект, то так само, як по інших проектах, ми з обласної ради по нашій конкурсній програмі будемо давати фінансування.

Другий мікрофон.

М.Рудик – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене більше пропозиції, як питання, щодо звернення, яке сьогодні направляється обласною радою до пана Гройсмана, до Верховної Ради.

Спілкуючись останнім часом з жителями сільських населених пунктів, неодноразово я чую таке запитання, як низька ціна на закупівлю молока та м’яса. Державою цінова політика врегульована постановою Кабінету Міністрів від 22 серпня 2012 року. Цей документ діючий, зараз ми проживаємо у 2016 році, а жодних змін до нього не відбулося.

Мінімально допустимий рівень цін у гривнях на молоко – це 2 тис. 200 грн., це при тому, що ціни від 2012 року, ми бачимо, наскільки змінились за прилавками магазинів, на молоко і м’ясо. На м’ясо… велика рогата худоба – 13 тис. 350 грн. на тонну, свині – 13 тис. 300 грн. Це аргументовано постановою від 24 листопада 2009 року, зі змінами.

Можливо, ми би ще додали один пункт щодо врегулювання гранично допустимої мінімальної ціни на молоко та м’ясо, щоб реальна ціна, за якою закуповується така продукція, вона виправдовувала себе, і ми бачимо, скільки знижено зараз утримання худоби серед населення сільського.

Читаючи звернення, статистичні дані доводять про те, що якраз 93 відс. від усього
поголів’я великої рогатої худоби утримується в особистих селянських господарствах. Якщо дана вартість на закупівлю молочних продуктів не буде врегульована, то ми розуміємо, що селяни просто не в змозі будуть утримувати худобу, тому що це і продавати її, тому що це буде
невигідно, так як і молочні продукти.

М.Савка. Я десь підтримую думку пані Марії, але хочу сказати, шановні депутати, що регулювання державою цінової політики не дає великого ефекту. Було регулювання ціни на цукор. Насправді, підприємства по паперах проводили одну ціну, інакше проводили іншу.

Ми сьогодні в автобусі мали розмову з керівництвом обласної ради… насправді, знаєте, треба прибуток розподілити, коли, наприклад, по 3 грн. закуповується у населення, по 5-6 грн. закуповується по підприємствах, а продаж молока – 12, 13 і 14 грн. Тому ми бачимо, що у торговій мережі заробляють навіть не переробні підприємства, а саме торгові мережі заробляють самий найбільший прибуток на виробництві цих видів продукції. Тому тут, в першу чергу, потрібно державне регулювання.

Я лише хотіла добавити, що Закон “Про молоко та молоковмісні продукти” є, але у 2015 році не прийняті до нього зміни. І на сьогоднішній день у нас немає розподілу на молоко, яке продається з чистого молока, виробленого на підприємствах Книшука та інших, і молоко, яке зроблено з додатків, а саме: з порошку і ще чогось. Повинно молоко одне мати одну ціну, а з порошку повинно мати другу. І це повинно законодавчо бути врегульовано. Коли споживач приходить в магазин, він повинен бачити: я купую справжнє молоко, чи я купую “суржик”. І цінова політика відповідно повинна відповідати. А просто треба сформувати… саме це питання так, на ходу, важко. Може, давайте ми подумаємо до наступної сесії спільно, як це правильно сформулювати.

М.Рудик. Дякую. І ще одна ремарка.

О.Сич. Пані Маріє, перше, ми розглядаємо тільки перше питання, а не третє, друге, у нас йде період запитань, а не обговорення.

М.Рудик. Я просто думала закінчити до останнього слайду, вибачаюсь.

О.Сич. Закінчуйте, будь ласка.

М.Рудик. Я хотіла запитати, чи проводиться моніторинг закупівель… моніторинг цін, за якими закуповується м’ясо та молоко у селян?

М.Савка. Звичайно, що проводиться. Але що з того, що ми знаємо, яка ціна, і знаємо, що вона низька, якщо ми безпосередньо не дуже можемо вплинути на її підвищення? Ми так само говорили, що на сьогоднішній день наші заводи, а їх є три на Івано-Франківщині: Городенківський, Івано-Франківський та Богородчанський, – вони десь в середньому подобово закуповують до 60 тонн молока. Це мало. І цінова політика… скільки мають наші товаровиробники проблем з молокозаводами, не віддають по два місяці, по місяцю. Це проблема.

Так, ми знаємо, яка цінова політика, моніторимо щоденно, і щотижнево направляємо у Міністерство, і показуємо Міністерству, які низькі ціни, але поки що на державному рівні це питання не врегульовано.

М.Рудик. Добре. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є ще запитання по першому питанню порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую, Маріє Володимирівно.

М.Савка. Дякую.

О.Сич. Є пропозиція розглянути два питання порядку денного, вони пов’язані між собою, можливо, навіть і три, тому що звернення так само…

О.Галабала. А можна ще пропозицію?

О.Сич. Одну хвильку! Одну хвильку, зараз! Два питання порядку денного. Чому? Вони пов’язані. Сільське господарство неможливе без землі. А потім приступити до обговорення і, власне, пропозицій і прийняття рішень. Добре?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є згода?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є згода. Тоді знову ж таки я надам слово наступному доповідачу, знову ж таки запитання будуть до нього, потім обговоримо, а тоді вже пропозиції до проектів рішень.

Шановні колеги! Якщо є згода, я тоді запрошую для доповіді по питанню “Про виконання регіональної цільової програми заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в Івано-Франківській області до 2020 року” Руслана Івановича Копчу – виконуючого обов’язки начальника головного управління Держгеокадастру в області.

Проект рішення у вас номер 2 – в окремій брошурі.

Проект розглядався на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин, комісія рекомендувала до розгляду на сесії обласної ради.

Прошу, Руслане Івановичу.

Р.Копча. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати, шановні гості!

Земельна реформа в області відбувалась відповідно до заходів, передбачених програмою земельної реформи в області до 2010 року, що розроблена відповідно до основних напрямків земельної реформи в Україні, які затверджені Указом Президента України від 30.05.2001 року. Програма схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації у 2002 році та затверджена рішенням Івано-Франківської обласної ради, зі змінами, з розбивкою по роках до 2012 року. Вона передбачала проведення комплексу заходів та їх фінансування по реалізації земельної реформи в області на період до 2010 року.

Незважаючи на проведений значний обсяг робіт по земельній реформі, є ще багато
завдань та питань, які потребують свого поетапного вирішення. На сьогодні ситуація щодо володіння, користування, охорони та розпорядження землею є визначною, але потребує впровадження ряду невідкладних заходів та вирішення актуальних завдань.

Головним управлінням Держкомзему в області розроблено було регіональну цільову програму заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в Івано-Франківській області до 2020 року, що затверджена рішенням обласної ради у 2011 році. Вона спрямована на вдосконалення земельних відносин та створення сприятливих умов для сталого розвитку землекористування міських і сільських територій. Програма передбачає ряд заходів, що є логічним продовженням заходів програми земельної реформи в області до 2010 року.

З метою забезпечення виконання завдань, визначених урядом та Президентом України, в регіональну цільову програму вносились необхідні зміни відповідно до рішень обласної ради. Звіт головного управління Держгеокадастру в області про стан виконання регіональної цільової програми заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в Івано-Франківській області до 2020 року заслуховувався на тридцять восьмій сесії обласної ради, про що прийнято рішення від 21.08.2015 р.

Тепер щодо роботи з інвентаризації земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Відповідно до регіональної цільової програми заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в Івано-Франківській області до 2020 року у 2015 році заплановано було виконати роботи по інвентаризації земель населених  пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів площею близько 144 тис. га загальною вартістю 19 млн. 200 тис.грн.

В області із загальної площі земель населених пунктів, а це близько 427 тис. га, проведено інвентаризацію на 240 тис. га, що складає приблизно 56 відс., із земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів – 102 тис. га, що становить 17 відс. Впродовж 2015 року укладено два договори на проведення інвентаризації земель в межах населених пунктів Підвербцівської сільської ради Тлумацького району та Угринівської сільської ради Тисменицького району. Роботи передбачено провести за кошти, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Тепер щодо розробки проектів землеустрою, щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень. В області нараховується 804 населені пункти, з них: 6 – міст обласного значення, 9 – міст районного значення, 24 – селища міського типу та 765 сіл. Із загальної кількості населених пунктів встановлено межі 690 населеним пунктам, що складає 85,8 відс. Зокрема, із 6 міст обласного значення встановлено межі м.Калуша, не встановлено межі міст районного значення, із 24 селищ встановлено межі 19, із 765 сіл встановлено межі 672 населеним пунктам. Не встановлені межі міст обласного значення та районного значення, крім м.Калуша, а також населених пунктів Верховинського, Косівського районів, Яремчанської міської ради, крім села Поляниця, та села Хриплин Івано-Франківської міської ради.

У 2015 році обласною радою встановлено межі сіл Угорники та Крихівці Івано-Франківської міської ради, як таких, що не входять до складу районів, а також затверджено Галицькою районною радою зміни меж с.Тустань.

На цей час виконуються роботи щодо встановлення меж м.Івано-Франківська та с.Хриплин Івано-Франківської міської ради, міст обласного значення Коломиї та Болехова, а також міст районного значення Долина та Рогатин. Вказані роботи виконуються за рахунок місцевих бюджетів.

Головне управління та структурні підрозділи неодноразово направляли листи до районних рад, райдержадміністрацій та міських рад щодо забезпечення встановлення меж населених пунктів. Однак, у зв’язку з відсутністю фінансування роботи щодо встановлення та зміни меж окремих населених пунктів призупинені.

Регіональною цільовою програмою заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в області до 2020 року передбачені такі заходи, як розробка проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень на проведення робіт з винесення меж населених пунктів в натуру, на місцевість. В період з 2013 року по 2015 рік кошти обласного бюджету на вказані види робіт не виділялись.

Тепер щодо нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів. У всіх 804 населених пунктах області проведено первинну нормативно-грошову оцінку. Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 20.03.2015 р. надано як субвенцію місцевим бюджетам на поновлення грошової оцінки земель населених пунктів у Богородчанському районі, близько 60 тис.грн. надано, та Тлумацькому району – 58 тис.грн. було надано. За ці кошти покрилась повністю потреба цих районів на 2015 рік.

Додатково рішенням Івано-Франківської обласної ради від 21.08.2015 р. надано як
субвенції місцевим бюджетам на поновлення грошової оцінки земель населених пунктів в сумі 250 тис.грн. Це для 37 населених пунктів, а саме: Долинський район – було надано 25 тис.грн. на населені пункти, Надвірнянський район – 85 тис.грн. на 9 населених пунктів, Рогатинський район – 70 тис.грн. на 17 населених пунктів, Рожнятівський район – 70 тис.грн. на 9 населених пунктів.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 21.08.2015 р. внесено зміни до даної програми, згідно з якими планується виділити за рахунок коштів з обласного бюджету у 2016 році 935 тис.грн., за які будуть проведені роботи з поновлення нормативно-грошової оцінки земель 95 населених пунктів, а у 2017 році – 480 тис.грн. на 40 населених пунктів.

У 2015 році із 254 населених пунктів нормативно-грошову оцінку земель, яких необхідно поновити, вже затверджено 156 технічних документацій, ще 49 – в стадії розробки, 21 не задіяна в роботі, а 28 перебувають на затвердженні в органах місцевого самоврядування.

Ще хочу зазначити, що на минулій сесії обласної ради надано субвенцію районним бюджетам з обласного бюджету на проведення робіт з поновлення нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів в Калуському та Рогатинському районах. Їм виділено по 100 тис.грн.

Ну, якщо коротко, у мене все.

О.Сич. Дякую, Руслане Івановичу. Колеги, чи є запитання до другого питання? Перший мікрофон.

М.Вітенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання
“Батьківщина”.
Руслане Івановичу, скажіть, будь ласка, як так могло статись, що під час інвентаризації земель державної власності земельні ділянки, які перебувають у приватній власності відповідно до червоних державних актів, були внесені в базу даних як землі державної власності, хоча насправді це землі приватної власності? Що робиться обласним управлінням для того, щоб виправити дану ситуацію? Конкретно, Ліснохлібичинська сільська рада, знаю, що там включені три масиви, де люди фактично тримають землю у приватній власності, не можуть оформити спадщину і так дальше, і тому подібне.

Р.Копча. Дякую за запитання. Перш за все, ми всі люди, ми можемо десь помилятись. Що робилось протягом тих років, коли проводилась інвентаризація, мені достеменно, скажемо так, не відомо, але вихід з цієї ситуації дуже, на мою думку, простий. Тобто, людина, яка має ту чи іншу проблему в цьому напрямку, вона звертається до нас на вул.Сахарова, 34, двері відкриті для будь-якого громадянина, і ми сідаємо за стіл і з фахівцями будемо виправляти ці помилки.

М.Вітенко. Можна додати? Хочу зазначити, що пропонується обласним управлінням вихід з ситуації як розподіл земельної ділянки. Чому людина має страждати від того, що зроблено фактично під час інвентаризації, і витрачати свої кошти? Невже не можна ці питання вирішити на високому рівні і просто як помилку усунути дану проблему в державній базі даних? Що обласним управлінням, я маю на увазі, зроблено для того, щоб перед Києвом клопотати і викинути ці ділянки? Я розумію, що під час інвентаризації витрачені кошти на інвентаризацію. То нехай би спитали в тих людей, що займались тією інвентаризацією, як вони погоджували документи з місцевими органами самоврядування, і взагалі, як то відбувалося. Чому така ситуація взагалі має бути? Я думаю, це питання дуже інтересним мало би бути для правоохоронних органів. Я маю скаргу від жителів, і жителі фактично ущемлені у своїх правах на землю.

Хотів би, якщо дозволите, ще одне запитання.

О.Сич. Будь ласка.

М.Вітенко. Значить, є цілий ряд проблем на території нашої області, де житлові будинки вже існують, збудовані дуже багато років, але з якихось причин невідомих вони по картах закріплення меж населених пунктів за межами населеного пункту виявляються. Конкретно:
Коломийський район, Коршівська сільська рада.

Що управлінням робиться в рамках ваших програм для того, щоб виправляти такі нюанси? Адже люди – заручники ситуації, і вони не в силі сплачувати так само великі кошти за розробку проектів зміни меж населеного пункту чи інвентаризації земель.

Р.Копча. Ну, перш за все, такі приватні випадки, якщо у когось є, я знову ж таки наголошую, що на вул.Сахарова, 34 двері відкриті, ми будемо однозначно якимсь чином виходити з цієї ситуації…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я прошу вибачення. Тільки не переплутайте номер будинку на вул.Сахарова, бо там теж постійно двері відкриті.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Р.Копча. Я запрошую тих людей, нехай прийдуть до нас, і ми будемо дивитись…

О.Сич. Даруйте, але я думаю, що депутати одностайно про це скажуть: це не відповідь на ті проблемні питання, які звучать від нашого колеги, які звучать зі знанням справи.

Р.Копча. Дивіться, ми вносимо пропозиції в Київ щодо внесення змін в кадастрову карту по таких випадках. Ми це відправляємо в Київ, там відповідні служби переглядають ці всі наші матеріали і роблять таким чином…

О.Сич. Вибачте, якщо чоловік каже, що є купа проблем невирішених, значить, ви не відправляєте в Київ, а якщо відправляєте, то не контролюєте, як воно вирішується.

Р.Копча. На жаль…

О.Сич. Наш колега зараз би не вставав і не говорив, що є проблеми, якби ви відправляли і питання вирішували. Напевно, не вирішуються вони.

Р.Копча. У нас, на жаль, немає повноважень, ми не можемо вносити якісь зміни в кадастрову карту. Тобто, це роблять в Києві, централізовано.

О.Сич. Зрозуміло. Перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Я би хотіла підтримати свого колегу і вам сказати: ви не тільки не вносите зміни і всю відповідальність на Київ кладете, а ви людей, які приходять до вас в районні відділи, наприклад, Тисменицький район, коли в людей є проблеми з накладками, з помилками, іншим, ви відправляєте цих людей до приватних фірм і кажете: йдіть в приватну фірму, нехай вони виготовлять якусь нову документацію, тоді ми виправимо помилку. Тобто, практично ви в конкретну приватну фірму спрямовуєте людей замість того, щоб надати їм послуги з виправлення тієї помилки, яка, очевидно, не з провини людей зроблена. Тому це абсолютно негативна практика. І є велике прохання просто тут дати доручення своїм районним управлінням, я розумію, що… але не направляти людей в приватні фірми, тому що ті люди, які не можуть розібратись із законодавством, які розуміють, що ви їх просто обманюєте, йдуть у приватні фірми і платять їм кошти. Дякую. В цьому я підтримую свого колегу-депутата.

О.Сич. Будь ласка.

Р.Копча. Значить, ніяких преференцій приватним фірмам Держгеокадастр… головне управління, принаймні, не дає. Преференція може бути тільки одна: це наш державний інститут землеустрою.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Вітенко. Скажіть, як вийти з ситуації, яка складається з орендною платою за користування земельними паями? Коли проводилось розпаювання земель, в однаковому розмірі всі люди отримували земельні частки (паї) в умовних кадастрових гектарах. Коли звіряли в натурі, цей розмір залежав від родючості грунту, і одні люди отримали більший пай, інші – менший пай. Зараз, коли отримують орендну плату, відповідно пропорційно орендна плата людьми отримується в різному розмірі. Є такі сільські ради, де різниця в розмірі земельного паю дуже велика, і відповідно велика різниця в орендній платі. Як виходити з даної ситуації, щоб людей поставити в рівні умови?

Р.Копча. На жаль, розпаювання ми пережили трошки раніше, і я вважаю, що законодавство щодо розподілу цих паїв було трошечки несправедливим і неправильним. Тому як виходити з цієї ситуації? Треба сідати, думати, тяжко мені щось…

О.Сич. Зрозуміло. Шановні колеги! Тільки прохання: давайте час запитань закінчимо, а обговорення і оцінки будемо вже давати пізніше. Якщо запитання, то, будь ласка, перший мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановний Руслане Івановичу! В продовження запитання моїх колег. Ви знаєте, що громада села Пістинь Косівського району до вас неодноразово зверталась на рахунок визначення кадастрових номерів і  призначення власне ділянок на території Національного природного парку. Вже під якимсь натиском громади з приватної власності і за рішенням прокуратури зараз в кадастровій карті це значиться як невизначена форма власності. Що робити для того, щоб все-таки воно не було, а було як має бути, форма власності? Це питання перше.

Друге, яким чином вирішити, оскільки вже інше село Косівського району – Шешори, яке також має понад 120 перетинів земельних ділянок з територією Національного природного парку? Люди просто фізично не можуть ні документи виготовити, ні адекватно розпоряджатись своєю землею.

Р.Копча. Щодо села Пістинь ми в головному управлінні Держгеокадастру збирались разом із Пістинським головою, він був, ми дійшли до згоди деякої, і документація вся зараз
розробляється інститутом землеустрою, ми будемо вирішувати питання по Пістиню, воно не стоїть на місці.

О.Атаманюк. Це ви говорите про інвентаризацію. Я би не хотів, щоб ми перетворювали в дискусію, це ви говорите про інвентаризацію, а я говорю про кадастрові ділянки. Нехай, я все зрозумів.

О.Сич. Пане Олеже, може при обговоренні? А при обговоренні можна критичні зауваження робити.

О.Атаманюк. Добре. І ще одне запитання. Чи не здається дивним також, що не визначені межі районів тільки гірських: Верховинський, Косівський і м.Яремче, де земля на особливу вагу? І як ви думаєте: які кроки для цього необхідні, щоб все-таки це вирішити, тому що ще до сьогодні це не зроблено?

Р.Копча. Так як це органи місцевого самоврядування повинні ініціювати, межі встановлювати, а ми можемо тільки рекомендувати, а не заставити сільських голів, мерів міст, щоб вони робили ті чи інші дії, ми не можемо.

О.Атаманюк. Тобто, досі ні Верховинський, ні Косівський райони, ні м.Яремче не звертались з цим, так?

Р.Копча. Ні.

О.Сич. Дякую. Запитання.

О.Галабала. Запитання, так.

Скажіть, будь ласка, яка загальна площа земель, яку використовують сільськогосподарські підприємства без укладення договору оренди паю? Яка загальна площа таких земель в області?

Р.Копча. Ви знаєте, це дуже складна статистика, і мені здається, що її достеменно неможливо зробити. Єдине можу сказати точно, що найбільшою, величезною проблемою Івано-Франківщини є те, що дуже багато землі використовується без правоустановчих документів. Тобто, розорюються… хто це, що це розорює… Ми постійно проводимо моніторинг цих земель, але так як у нас немає функцій контролю, ми направляємо відповідні листи в сільські ради, якщо знаємо, що там це якогось фермера, то фермерам направляємо відповідні листи, акумулюємо таку інформацію, і я думаю, що будемо її передавати до правоохоронних органів.

О.Галабала. Дякую. Друге питання, все-таки колега-депутат задавав. Дивіться: плата за 1 га паю по Рогатинському району у нас 469 грн. на рік, плата за 1 га паю по Городенківському району – 1011 грн. на рік. То фактично удвічі різниця. Це дані, які надані вами, за вашим підписом. Як вирівняти цю несправедливість плати за оренду паїв?

Р.Копча. Ну, городенківська земля по нормативно-грошовій оцінці – найдорожча в області. Я думаю, це пов’язано саме з цим.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Перший мікрофон.

Р.Копча. Тобто, методика оцінювання землі… поки що ми користуємось тою, яка у нас є.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний Руслане Івановичу! У мене є і пропозиція, і запитання.

Пункт 3, де ви рекомендуєте сільським, селищним, головам адміністрацій вжити заходів щодо встановлення меж населених пунктів, Богородчанський район не вказаний, але є проблема: Солотвин, селище, Монастирчани і Раковець, – там до сьогодні не врегульовані питання. Оскільки рекомендуєте в інших районах, то порекомендуйте Богородчанській адміністрації, бо там так само треба врегулювати.

І наступне питання. На сьогодні йде процес створення, будемо казати, створення об’єднаних територіальних громад. Якщо є проблемні  питання на сьогодні, у яких створюють, чи не переходять ті проблемні питання з межами в ті громади? І чи не вважається за доцільне спочатку врегулювати питання, а потім створювати? Тому що може бути таке, що ті питання не врегульовані, і там рвуться межі… Може таке бути питання, що вони об’єднаються в одну громаду, і чи тоді будуть виникати ті межові питання, чи вже в громаді ті питання зникають? Або відділяється те село до іншої громади, де є проблема…

Р.Копча. Я думаю, що в такому випадку треба це робити одночасно. Знову ж таки треба звертатись до фахівців, тобто в Держгеокадастр, ми будемо вирішувати паралельно, тому що не треба витрачати час. Об’єднання громад – це дуже нагальна і хороша ідея, тому земельне питання не повинно ніяким чином затягувати об’єднання.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякую, Руслане Івановичу. У мене є пропозиція: дещо відійти від Регламенту. Департамент сільського господарства нам порекомендував декількох спеціалістів, які би в розгляді цих питань виступили. Тому я просив би надати слово спочатку їм, а вже потім в обговоренні надати слово депутатам, тому що, можливо, з боку спеціалістів знову ж таки прозвучать якісь хороші думки, пропозиції, рекомендації і тому подібне.

Якщо є згода, то я запрошую до слова Романа Йосиповича Гурського – виконуючого обов’язки начальника головного управління Держпродспоживслужби в області. Прошу.

Але, шановні колеги, тепер я вже прошу дотримуватись Регламенту, максимум до 5 хвилин. Прошу підготуватись Оксану Романівну Дулю.

Р.Гурський. Шановний Олександре Максимовичу, шановні панове депутати! Я не буду забирати ваш час, але щоби наш виробник, чи це індивідуальний власник, чи це товаровиробник, він міг виробляти продукцію, повинна бути виконана маленька умова: наша територія, яка має бути чиста і благополучна, і мають бути здорові тварини і птиці, які дають сировину для виробництва продукції.

Хочу вам сказати, що область благополучна щодо інфекційних захворювань, реєструється у нас небагато випадків сказу, лептоспірозу, африканської чуми… хвороби Ауєскі, пастерельозу.

І наша область є благополучною, слава Богу, наші товаровиробники можуть без обмежень виробляти, переробляти, реалізовувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, до речі, навіть у країни Європи. Є два підприємства, які пройшли аудит Європейської комісії, це “Снятинська Нова” та “Імперово Фудз”, їм присвоєно єврономер, вони відповідають вимогам європейських стандартів.

Але найбільшою загрозою, хочу до вас довести, є така проблема, як африканська чума. Коли вона мала… вона зайшла в Україну у 2012 році, це був один випадок. На даний час він щораз більше поширюється. І в Україні вже зареєстровано в 14 областях.

Для людей африканська чума не є страшною, але для економіки держави несе колосальні збитки. Так, для ліквідації одного спалаху, наприклад, беремо по Київській області, селище Калита Броварського району, на ліквідацію вже витрачено 200 млн.грн., і це не кінцева сума.

Ми могли спокійно це питання спостерігати, проводити відповідні заходи, коли воно мало тенденцію до поширення у північних областях, у південних і частково у центральних областях України. Але останні випадки вже зареєстровано у Хмельницькій області, і найостанніший випадок це с.Довжок Новоселицького району Чернівецької області, який розміщений за 78 км до Івано-Франківської області.

В області органами виконавчої влади, ветеринарною медициною проводяться всі необхідні заходи. Не буду перечислювати вам їх. Однак, аналізуючи і вивчаючи досвід ліквідації цього захворювання, найбільшою проблемою є відшкодування власникам тварин за вилучення тварини. Тому що тварини у акустичному вогнищі, яке зареєстровано, всі вилучаються і спалюються. Тому, як правило, є відповідна постанова Кабінету Міністрів, але ще ні одна область з 14-ти не скористалась. Тому відшкодування відбувається за кошти місцевого бюджету, за рішенням місцевих рад з резервного фонду.

Будемо мати надію… Ми робимо всі превентивні заходи, щоб не допустити, але якщо, не дай Бог, це захворювання буде зареєстровано на території нашої області, то будемо просити вас приймати рішення.

Хочу подякувати всьому депутатському корпусу за підтримку регіональної програми лабораторно-діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, за допомогою якої ми закупили все лабораторне обладнання, яке дає можливість оперативно, головне – об’єктивно встановити діагноз, не їдучи до Києва, в стислі терміни.

Останній випадок ми мали, такий серйозний прецедент недавно, в суботу, де була зафіксована масова загибель свиней, до години третьої ми виключили африканську чуму, провели всі необхідні заходи і, слава Богу, нас це залишило стороною.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Р.Гурський. Діагноз? Проста банальність: 36 градусів і людський фактор. Людина закрила… працівник, який обслуговував це поголів’я, закрив вікна і двері і пішов додому. І це ласка Божа, що він прийшов о 6 год., бо якби прийшов о 8 год., то вже би було не 50 загиблих свиней, а було би 190.

Щодо питання утильзаводу. Це проблема, я безпосередньо нею займався. Це було відразу після Революції гідності. Люди правильно поставили… громади сіл П’ядики, Турки і Годи-Добровідки… я вів безпосередньо перемовини з ними. Багато було зроблено на тому заводі. До речі, це не найгірший завод, який є, але в кінцевому результаті останній сільський схід, який відбувався… багаточисельні сільські сходи, в яких я брав участь, люди поставили просте питання: доки не буде проведена повна реконструкція заводу, доти бесіди… більше не приїжджайте в наші громади піднімати питання. Якщо, до вашого відома, працювало в Україні 38 заводів, то тепер працює 8-12. І проблемою найбільшою є це… нічого не допоможе звернення. Я за те, щоб ви підтримали це звернення, але в держави… Коломийський утильзавод, як і всі утильзаводи, входить в державний концерн “Укрветсанзавод”, у держави на це грошей немає. Як анонсувало Міністерство АПК, що 200 об’єктів підлягають приватизації. І воно якраз… всі утильзаводи входили в той перелік, які не підлягають. І тільки входження інвестора може вирішити дану проблему. Там не йде сума мільйона, там з цього утильзаводу… чим він привабливий, я вже маю інформацію, спілкувався з людьми, литовський інвестор готовий зайти, йому це цікаво, привабливо, тому що ні в Закарпатській, ні у Чернівецькій, у Львівській дуже маленький, у Тернопільській маленький завод, вони готові для західної України побудувати завод. Але так як це
державне підприємство, ведуться перемовини з Міністерством АПК, і при позитивному результаті будуть інвестори приїжджати на зустрічі з керівництвом області для вирішення на місцевому рівні. Тільки інвестор може. Це приваблива справа, це, як кажуть, майбутнє, і тільки будемо мати надію, що інвестор може зайти. Там не йде сума навіть 5 млн.грн. Якщо з цього заводу… його не можна відремонтувати, з нього може залишитись лише адміністративне приміщення, територія, головне – санітарні всі вимоги і всі розриви, бо я сумніваюсь, що якась громада на даний час може представити будівельну площадку для будівництва нового. Це утопія. А на цій площадці виробничі приміщення повністю розвалити і поставити сучасний модуль, який буде забезпечувати. Для цього необхідно приміщення холодильне для сировини, не може бути так, як було – на відкритому повітрі, нові котли, нові фільтри. І вони досить серйозно коштують.

О.Сич. Дякую. Запитань немає, це в порядку виступу.

М.Піцуряк. Репліка, репліка.

О.Сич. Репліка. Я так само хотів сказати репліку. Знаєте, коли держава не справляється з профтехосвітою, вона віддає її нам. Як не справляється з утильзаводом, то нехай передасть. Ми інвестора знайдемо.

Р.Гурський. Так. Це єдиний реальний вихід. Хто би що не говорив, що там держава… ніхто нічого не дасть. З 38 заводів залишилось 8-10.

О.Сич. Дякую. Дякую вам.

Р.Гурський. Дякую вам.

О.Сич. Манолію Васильовичу, то не до вас, бо до вас запитань не може бути. Сідайте.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний Романе Йосиповичу! Повністю підтримую, тому що ми маємо проблему сьогодні екологічну у Львівській області, коли Садовий возить сміття в Київ, ми маємо проблеми з біологічними відходами в охороні здоров’я. І ви не розумієте, які до нас претензії, де ми утилізовуємо?! Це жарти жартами. Ми можемо не будувати дороги, інше, а такий завод в області має бути. Тому що сьогодні холодильники забиті… і любий лікувальний заклад має масу біологічних відходів, які треба утилізувати на такому заводі. Я уже третє скликання депутат обласної ради, і за цей завод слухаю, слухаю: не сьогодні, завтра.

Пане голово, є адміністрація, ви є, будь ласка, робити все для того, щоб якнайскоріше такий завод на території області був. Дякую.

О.Сич. Манолію Васильовичу, є не “ви”, а є “ми”. Голова такі рішення не приймає. Голова веде сесію, рішення приймають депутати. Голова особисто не може передати чи взяти завод. Це перше.

Друге, ви своє право на виступ під час розгляду цього питання вже використали. Сідайте, будь ласка.

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Голос із залу. Ви собі можете уявити, що з “Даноші” возять в Тульчин?! Де Тульчин, а де Галич!

О.Сич. Шановні колеги! Ще раз наголошую. Люди виступають в порядку обговорення. Це не співдоповідь і не доповідь. Немає до них запитань. Якщо ви маєте свої пропозиції і
зауваження, нотуйте, під час виступу будете їх озвучувати.

О.Сич. Запрошую до слова Оксану Романівну Дулю – голову ліквідаційної комісії, виконуючу обов’язки начальника державної інспекції сільського господарства в області. Прошу.

О.Дуля. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати, шановні присутні! Щойно обговорювались земельні питання, інспекція у своєму складі має управління контролю за використанням і охороною земель, і ми могли би дати дуже багато інформації, порад нашим сільськогосподарським товаровиробникам, представникам влади, якби не…

Історія інспекції сільського господарства дуже коротенька. І я би хотіла сьогодні поговорити про проблеми, які існують сьогодні в самій інспекції сільського господарства. Створена у 2012 році. 2012 рік – це період набирання кадрів, 2013 рік – тільки запрацювали, 2014 рік, вересень місяць – постанова про ліквідацію центрального органу інспекції сільського господарства, і 2015 рік, 30 червня – постанова про ліквідацію територіальних органів, в тому числі інспекції сільського господарства в Івано-Франківську.

Чому проблеми виникли такі? Інспекція сільського господарства була створена на базі п’яти самостійних, самодостатніх інспекцій, які працюють у сільському господарстві уже дуже давно, практично стали невід’ємною складовою сільського господарства. І як тільки ми чуть-чуть з ряду суб’єктивних чи об’єктивних причин призупиняємо роботу, то всі наші товаровиробники, а відповідно і керівники органів місцевого самоврядування, і люди, які працюють на землі, відчувають, що ми призупинилися.

Чому мені так важливо сказати про це сьогодні? Тому що ми втрачаємо весь кадровий потенціал, який напрацьовувався в сільському господарстві роками. До прикладу, насіннєва
інспекція працює в сільському господарстві, ця служба працює впродовж 116 років. Хлібна відпрацювала у сільському господарстві більше 90 років, технічна інспекція – 58 років, відповідно інспекція якості – більше 50 років, а земельна інспекція – контроль за використанням і охороною земель проводився впродовж всіх років від прийняття Декрету про землю. І сьогодні буквально… я думаю, що з 1 липня будуть прийняті по нас якісь законодавчі акти щодо ліквідації, але хочу наголосити, що ні одне повноваження, яке виконує інспекція сільського госпо­дарства на сьогодні, нікуди не передане. І не йде мова про перевід фахівців в якісь інші служби. Практично кадровий потенціал з контролю за насінництвом, за охороною і використанням земель, за технікою у сільському господарстві, за якістю буде втрачено.

Я дякую за увагу. У мене коротко все. І нагадати хочу, що Петро Васильович у своїй статті зачепив проблему, як, яким чином відбуваються реформи в тих контрольних службах на роботі наших аграріїв. А я продовжила цю тему, і якщо будуть втрачені фахівці, то практично уже нікому буде вирішувати ці питання.

Ще раз хочу нагадати, що контроль завжди був і залишається невід’ємною складовою будь-якого процесу: чи економічного, чи суспільного, чи технологічного, чи життєвого. Я би просила депутатів обласної ради написати звернення до Кабінету Міністрів, щоби вирішити питання передачі повноважень інспекції сільського господарства до новостворених якихось органів і зберегти кадровий потенціал.

О.Сич. Дякую, Оксано Романівно. Давайте ми дамо протокольне доручення нашій комісії з питань аграрних відносин, нехай до наступної сесії напрацюють відповідний документ, в тому числі і з допомогою Оксани Романівни. А як репліку можу сказати, що я був свідком того, як знищували вашу інспекцію, я тоді працював в уряді. Це тривало місяців два чи три. Тоді
Міністром сільського господарства був Ігор Швайка, я пригадую, як Арсеній Петрович просто “ґвалтував”, що це треба ліквідувати. …я розумію, що він не сільськогосподарник, так само як і я, я не вважаю, що я глибокий спеціаліст, тим більше, в такій справі, як сільськогосподарська інспекція, але у нього були хороші дорадники, і ні в яку, тобто, в кінці кінців після кількох місяців впирання все-таки була прийнята постанова, якою оптимізували державні структури, і в тому числі ваша інспекція була ліквідована. І вже тоді те все, що ви розказуєте, тоді це все звучало з вуст Швайки. Я це дуже добре пам’ятаю.

Ну, зробили, як зробили.

О.Дуля. Олександре Максимовичу! За штатним розписом у 2012 році було 142 спеціалісти. І коли створювалась інспекція сільського господарства, і уряд, і практично керівництво інспекції сільського господарства максимально прикладались, щоб зберегти всіх фахівців: насіннєвих, земельних, з якості, лабораторії зберегти, напрацювання, які напрацьовувались роками. Ні один ВУЗ не випускає спеціаліста-інспектора. Така практика, такий фах набувався роками. На сьогодні із 142 чоловік у зв’язку з реформами в інспекції працює 41 людина, ще 7 ми маємо по штату, які в декретних відпустках, і один офіцер служить в АТО, і цією частинкою, 41 людина, ми виконуємо абсолютно всі повноваження, передбачені положенням про хлібну
інспекцію, за винятком, що не проводимо перевірок.

Я могла би пройтися, тільки брак часу, по цифрах… по результатах нашої роботи. І аграрний сектор не стоїть на місці, він розвивається, у порівнянні з минулим роком, зареєстровано на 100 одиниць техніки більше, за півроку на 100 одиниць більше, видано посвідчень трактористам-механізаторам на 500 більше, до нас надійшло звернень у зв’язку із Законом про люстрацію, звернень від державної виконавчої служби, я тільки одну службу взяла до прикладу, у три рази більше як торік, про зареєстровану техніку, зняту з обліку, ну, вже не хочу видавати всю інформацію. Дуже багато. І цією горсткою людей-фахівців, люди віддані своїй справі, виконуємо всі повноваження.

Більше того, стоїть питання ліквідації до 1 липня. А куди подіти людей, які все своє життя пропрацювали в інспекційній службі? Ну, навіть я скажу, що я без року 30 років працюю в інспекції, питання не вирішено: куди подіти людей, фахівців, яких на ринку праці не знайдеш? Ми з трудом набрали в управління за використанням та охороною земель. По штату у нас 31 людина. На сьогоднішній день працює 7 людей, і 5 фахівців, які мають досвід роботи в інспекційній службі. Сьогодні питання, які задавали депутати, практично легко міг би… на них легко міг би відповісти начальник…

О.Сич. …спеціаліст відповідного управління…

О.Дуля. Так. Начальник управління чи інший фахівець.

О.Сич. Дякую, Оксано Романівно.

Якщо можна, лаконічно, Остапе Васильовичу, але від мікрофона, бо йде запис.

О.Дзеса. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, я зараз буду надавати слово. Я зараз буду надавати. Все, все нормально. Я попросив власне надати слово спеціалістам – не депутатам, а дальше ми почнемо обговорення, в тому числі депутати-спеціалісти будуть говорити. Все нормально.

Оксано Романівно, дякую вам.

Надаю слово Тиблевичу Остапу Володимировичу – голові фермерського господарства “Тиблевич” Рогатинського району.

Шановні колеги! І після цього, будь ласка, обговорення, депутати і, зокрема, наші колеги-аграрники.

Прошу вас до слова.

О.Тиблевич. Дякую, Олександре Максимовичу, дякую, шановні депутати. Я очолюю
фермерське господарство уже 20 років у Рогатинському районі і скажу, що це, що ми говоримо… знаєте зі свого життя і з процесу того всього творення сільського господарства.

Я, в першу чергу, хочу подякувати вам, вашій родині за те, що ви маєте, чим, як кажуть, похвалитись, маєте, чому повчити інших, є, що побачити. І ми були вражені, не тільки я, але й багато хто з присутніх.

Але в той же час на тому такому, знаєте, гарному фоні, я би хотів трошки таких критичних зауважень внести, тому що є про що говорити, і є багато проблем, які у нас сьогодні піднімаються. І, можливо… та не те, що можливо, точно сьогодні можемо піднімати, але треба загострити увагу на них, треба звернути увагу на них і десь думати, напевно, щоб брати… тому що ми до вас хочемо донести цю інформацію, якимсь чином її регулювати.

Що я маю на увазі? Перше, хочу погодитись, поки не забув, з Оксаною Романівною, стосовно того, що сільське господарство розвивається, а супровідна галузь, скажемо так, обслуговуюча, це й інспекція тої ж родючості, насіннєві інспекції, вони мають бути разом з нами. І тут держава має не втрачати руку на пульсі, а навпаки. І багато питань, які задавали депутати, якраз стосовно того… інформацію хочуть отримати: який стан родючості грунтів, яка орендна плата, а який контроль за використанням земель… А це питання, які потребують відповіді. Бо я як аграрій, виробник, я хочу відповісти на питання, де ви задавали питання, а що з землею, яка обробляється, але немає на неї документів? Немає сплати орендної плати. А чому так сталось?

У 2013 році, як кажуть, у нас склалась така ситуація в державі… фактично передача повноважень, розпорядження земель власності за межами населених пунктів… Держгеокадастру. Це має стільки проблем з наслідками, що ми це будемо ще довго “розгрібати”. Але це треба регулювати, розуміти. Розумієте, коли аграрій, який працював на договорах оренди з сільською радою, посіяв восени, а навесні дізнається, що це земля вже не сільської ради, а це Держгеокадастру, відповідно він шукає, хоче в законодавчому полі врегулювання цього питання, звертається до Держгеокадастру. На прикладі свого господарства, де я скажу так, напевно, багато досяг в цьому плані, але щоб врегулювати своє землекористування, знайти законодавчий спосіб нормальний, так, ще не закінчився процес, а почався у 2014 році.

Скажу так, яким чином мусимо це врегульовувати. Виготовляти безліч документів,
проектно-кошторисної документації, землевідводи, погодження і те все, це настільки складний процес, розумієте? Я розумію, що таке законодавство. Так міняймо законодавство, щоб людина, яка хоче працювати, хоче платити податки й орендну плату, мала спосіб це робити. А у нас так все врегульовано, що донині, повірте, багато з моїх колег попробували це робити і сказали: “а ну його, не буду я цього робити! Я якимсь чином ще проживу, а може ще щось зміниться”.

Тому служба земельна, я вважаю, потрібно якимсь чином також її реорганізовувати. Я послухав, скільки повноважень, скільки у них дійсно роботи є, і це все в одній структурі, і в той же час розпорядження землями, затвердження нормативно-грошової оцінки, і проектно-кошторисної документації, інвентаризація… Це відповідь на ваше питання. 17 відс. земель інвентаризовано за межами населених пунктів. Тобто, держава бачить тільки 17 відс., а решту вона не бачить. А якщо не бачить, то там робиться бардак. Хтось платить, хтось за своєю совістю вкладає в інфраструктуру того села, де працює, а хтось і зловживає. Тому це треба врегульовувати. І ви знаєте, навіть дивно було, три тижні тому була нарада в обласній адміністрації, де ставилось питання на обговорення… проект закону щодо, скажемо так, наближення… про продаж землі.

Ми спочатку почали обговорювати якісь деталі, багато хто був присутній в цьому залі, потім зрозуміли, що немає що обговорювати, його, в принципі, немає що приймати, цей закон. Який продаж землі в такому бардаці, в такій каламутній воді, де скористаються явно не ті, хто працює на тій землі, ні селяни, ні орендарі, не місцеві?! Однозначно це.

Тобто, напевно, що якраз поєднання цих функцій інспекції із земельним відділом, розпорядження всіма цими функціями має бути змінено в такий спосіб, щоби в кінці кінців людина, яка працює на землі, отримувала від тих служб якісь певні сервісні послуги. Готовий проект, ти хочеш працювати, будь ласка, на аукціон, нарешті вже ті ділянки… давайте ті ділянки на аукціон, нехай люди, які хочуть працювати, спокійно приходять, виграють аукціон, беруть в оренду, сплачують податки, сплачують орендну плату. Повірте, що більшість аграріїв, які реально працюють, легально, наголошую, вони цього хочуть. А ми зараз виглядаємо деколи, знаєте, перед правоохоронними органами, як ті самі захватчики, які захватили землю, бо законодавчо… ми ще не можемо знайти законодавче поле.

Тому по землі я би ще хотів звернути увагу стосовно продажу. Такі прості слова, але земля – це основний засіб, але це не трактор, не комбайн, ним не можна торгувати, тим більше, в такій ситуації, яка є у нас зараз в державі Україна. Перше треба інвентаризацію зробити, знати, що у нас є, скільки у нас є, можливо, потім нехай право оренди включиться в економічний обіг, і правом оренди почнеться торгуватись, а тоді, можливо, колись доберуться до продажу. Землю раз продали і все, вона завтра не утвориться. Ще раз повторюю: це засіб, який не відновлюється, він може тільки передаватись. Навіть в Конституції записано, що земля – це сама основна цінність нашої держави. Так, вона зараз в руках людей. Так, їм треба допомогти зрозуміти цінність землі. Сьогодні нас можуть фактично так легенько підвести під те, що ми, напевно, можемо ту землю втратити, яку спочатку люди втратять, а потім, хто знає, може й держава втратить. Хто знає, чи відбудеться, чи ні. Тому що ми можемо стати наймитами на своїй землі, якщо так далі буде йти.

І ви знаєте, я не кажу, що не буду так “утрірувати”, але все ж таки наголошу: у нас дійсно за останні роки три дуже гарні показники по сільському господарству, особливо в нашій області. Врожаї піднялись, технології піднялись, прибутки піднялись. Можливість подати на інфраструктуру села навіть в самому селі це підтверджують.

Але в той же час держава побачила, що це дійсно рентабельний бізнес і починає розуміти, що треба обкладати податками. Так, ми до цього готові. Я би сказав більше того, два роки тому казав, ще на зустрічі з податківцями, що фіксований цей податок треба піднімати, він “смішний”. Але в той час, як його піднімати, треба розуміти, наскільки і як. Вибачте, але Орися Володимирівна правильно сказала, якщо хтось не почув, я хочу повторити з трибуни: у 40 разів фіксований податок зріс за 2 роки, в 40 разів. Податок на додану вартість, якого ми раніше не платили, акумулювали ці кошти, вкладали в розвиток наших господарств, зараз держава забирає половину, умовно, навіть трошки більше, як половину, скоро буде забирати все.

Фіксований податок, який раніше був, заміняв 12 податків, зараз він вже фактично нівелюється, з нового року не тільки ПДВ хочуть зняти, ще й прибуток підприємств також хочуть ввести. І ці всі красиві досягнення, які є, можуть дуже скоро втратитись. Згадайте, будь ласка, ще те, багато ще пам’ятають… поля ще донедавна стояли облогами, нікому цікавими не були, державі не були цікаві.

А, можливо, це якраз… я не знаю, ви знаєте, у мене така думка закрадається, я не великий політик, але все ж таки: стимулює з одного боку держава розгляд питання продажу землі, з іншого боку, я вам чесно кажу, якщо зараз такі нововведення введуться, то рентабельність впаде настільки, що, можливо, хто знає, чи не повернемось ми до тих забутих земель, які стояли і не оброблялись. А, можливо, в цей спосіб потім їх скупити за безцінь, перше обезцінити, щоб вона не мала вартості, щоб не приносила прибутку, потім легенько зібрати. Повірте, збирати ніхто не буде з місцевих, а ті, хто організує цей процес. Тому нам треба це розуміти, усвідомити і відповідно вам, депутатам, також сформувати думку у своїх округах і з людьми, так само, як по питанню користування агрохолдингами. Ви знаєте, у своєму господарстві… оці заклики до того, щоби зводити тваринництво наше в наших господарствах, реально спрацювало, ми повірили в те, що держава буде десь, як кажуть, ну, маючи потребу… щоб воно відновлювалось, відроджувалось, завезли 400 голів худоби, ВРХ м’ясного напрямку. Три роки вже утримуємо, три роки отримуємо збитки. Крім того, що прямі збитки з утримання цього м’ясного скотарства, землі, які зараз працюють на це ВРХ, вони на даний час прибутку не приносять. А ми чекали десь на якісь кроки назустріч від держави. Повірте мені, що навіть якщо є ця проблема по стимулюванню покупки нетелю… зміст мені купляти, як виробникові, нетелю дорогого, якщо я в перспективі розумію, що прибутку немає. Звичайно, що… простіше на це реагує. Там керівник далеко, йому напряму не треба спілкуватись з владою, він собі спокійно каже: та не буду я цього робити, я роблю те, що мені для нинішнього дня вигідно.

І я ще можу таке додати. Я впевнений в тому, що нам на місці місцевим виробникам, які працюють тут, живуть на цій землі, в цих селах, завжди буде і приємно, і потрібно, і видніше, куди вкладати, в який напрям, в яку соціальну сферу. І це ніколи не буде так само належним чином зроблено ніяким великим інвестором, який дуже потужно звучить, а потім лопає, як мильна бульбашка. Відповідно так само за родючість грунтів, за те все інше, повірте, вже зовсім інші критерії оцінки ведення бізнесу, тому що вони прийшли заробити гроші, а ми, крім того, що заробляємо гроші, ми живемо серед тих людей, в тих населених пунктах і користуємось і хочемо користуватись тими ж самими благами, і відчувати себе не баронами в селах, а людьми, які працюють і живуть в певному середовищі.

Я би ще таку річ добавив стосовно того м’ясного скотарства. Ви зрозумійте, що треба або державі зрозуміти нарешті, що воно потрібне і його стимулювати якимсь чином, або… змиритись, то ми не будемо мати ВРХ. Тенденції, які Марія Володимирівна представляла тут на слайдах, про те говорять, що поголів’я падає, падає і падає, в основному. І зрозумійте, що період відтворення цього поголів’я… це не курка, яка там може… Розумієте, період? Одна корова – одне теля в рік. Все. І як би ми не педалювали, це не може бути швидко.

Тому дякую за увагу, прошу врахувати всі мої слова. Якщо є якісь запитання, будь ласка, я можу щось в уточненні сказати. Але, в принципі, прошу: врахуйте, тому що це слова людини, яка працює на землі. Дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. Дякую, Остапе Володимировичу. Як репліку, скажу таке. Я не спеціаліст в цих процесах, але мені здається, з політичної точки зору, що сьогодні з землею робиться те, що на початку 90-х робили з фабриками і заводами. Штучно створена атмосфера хаосу, в якій розкрадають. Сьогодні про продаж землі говорить той, хто хоче накрастись, може допомогти комусь вкрасти. Бо, дійсно, як продавати те, що невідомо, кому належить? Як продавати, коли невідомо, яка земля кому належить? Як її продавати? І це таке враження, що ведеться цілеспрямована політика, щоб саме створити таку атмосферу і в цій атмосфері розпродати.

Ну, але не ми тут рішення приймаємо, ми можемо тільки апелювати, на жаль.

Колеги, продовжуємо обговорення. Депутати обласної ради, будь ласка.

Прошу, люди, аграрники. Прошу, голово комісії, вас.

І.Приймак – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, голова постійної комісії з питань аграрної політики та земельних відносин. Шановний голово, шановні колеги, я сьогодні дуже вдячний, що такий цілий день нашої сесії присвячений розвитку сільського господарства в нашому краї.

Я на землі працюю фактично з 25 років і знаю, що це таке є. Було все, були падіння, були підйоми. Пережили ми також дві світові кризи, які віддались Україні інфляційними процесами, після яких можливо сказати, що вішатись треба було. Але ми мужніли, ставали сильнішими і йшли. І сьогодні те, що ми побачили у Петра Васильовича, Орисі Володимирівни, я їм щиро вдячний за цю мужність, що вони проводять цю сесію як господарі. Те, що побачили, можна охарактеризувати такими словами, що вони з землею на Ви, з небесами також на Ви. Тому що ви бачите, град десь б’є, а ми проходимо, і це треба молитися, щоб той град чи опади відбувались саме тоді, коли їх не треба, а опади тоді, коли треба. А зовсім інше… тільки спеціаліст бачить, що зроблено тут і як досягають такого врожаю.

Мені соромно також сьогодні їхати навіть в Німеччину, тому що те, що у нас вже є ті досягнення, вони відповідають самим найкращим світовим зразкам, і зовсім гордий в Польщі, тому що ми, можливо, десь далеко вже їх в чомусь залишили в рослинництві. У нас ще багато інших невирішених проблем, але по рослинництву дійсно воно вже так.

Що відноситься до ролі нашої держави, до нас як аграрників? Не хочу повторюватись тими словами, які сказав мій попередник, воно дійсно виглядає так. Тому що навіть прийняті зміни до Податкового кодексу, прийняті таємно тоді, перед Польським Різдвом, він фактично показав, і ви можете побачити, Петро Васильович виставив сьогодні картоплю. От рахуйте, що це посеред поля заїхала машина, він платить податки, все платить, а йому кажуть: ще двадцяту частину треба експропріювати. Оце десь таке й у нас відбувається. Тому ми би мали ставати також на свій захист.

Що відноситься… тут багато було сказано про холдинги і про розвиток інших підприємств, які є на території області. По відношенню до холдингів я також можу сказати, у мене є своя думка, як їхні господарства розвиваються. Це звичайне господарство, потім воно стає за рік стотисячним господарством, ще через рік стає п’ятсоттисячним, ще через рік – “Зірка героя“ на груді, а ще через рік – інтерпол шукає. Ось такі процеси відбуваються з агрохолдингами. Рано чи пізно воно всіх настигне.

Що відноситься до того, що відбувається з тими, хто йде арифметичним способом ведення бізнесу, то ви бачите у Петра Васильовича, наприклад. Він також уже більше 20 років – самостійний керівник, і сьогодні поклав асфальт, завтра вимурував стіни, а на новий урожай чекає верх того піднавісу на той, який є. Тому це все логічне має завершення. Але для того, щоб побудувати щось, треба добре працювати. Йде саме найдорожче: йде здоров’я, здоров’я того власника, здоров’я сім’ї, здоров’я того колективу, десь в чомусь обділяється, але нам сьогодні не стидно бути серед людей, бо ми живемо серед людей, допомагаємо всім, чим можемо.

Я хочу сказати як голова комісії аграрної, що ми будемо працювати над тими проблемами, які сьогодні озвучувались, будемо працювати також над тими соціальними допомогами. Я хочу вам сказати, що фактично на Городенківщині всі заклади, як освіти, проводиться харчування часткове, доплати аграрникам, виділяється лікарням немала кількість зерна для харчування хворих. Тому постараємось це впровадити на теренах всієї області і запровадити, щоб все було.

Оскільки у нас дійсно було в області два цукрові заводи, один з них працюючий на Городенківщині, моя точка зору не популярна, але 135 га землі у Городенці, і шукати якогось інвестора, ну, це є нонсенс. Моя точка зору: міська рада мала би за три роки з власника, який не працює, не сплачує земельні податки, притягнути до відповідальності, стати через суд власником підприємства того, і також не шукати інвестора. Давайте не будемо шукати інвестора, хтось приїде, чи те, що було, хтось з холдингів, з других, то не інвестор, то варіант, який в майбутньому все одно прибутки з нашої землі забере в офшорні зони. Відносно офшорних зон, то у мене також є своя точка зору, як надають нам кредити чи світові банки. У світі грошей більше не буває, і світ бачить: рано дав Україні мільярд, а з обіду вони об’явились на Кіпрі. Світ не розуміє, як так, і куди діваються гроші.

Але я вам хочу сказати… агрофірма “Вільхівці” мала відкривати елеватор, він готовий до приймання зерна нового урожаю, і по причині, залежній від мене чи від когось з інших, ця дата не оголошена, але буде десь до Петра, він буде відкритий, відкритий і освячений. Це велика інвестиція в 10 млн. євро, і я є внутрішнім інвестором на 3 тис. га землі.

(Оплески в залі).

Я що хочу сказати? Помножте на землі, скільки у нас є, подумайте, куди холдинги вивезли всі прибутки. Дякую.

О.Сич. Дякую, Іване Васильовичу. Шановні колеги!

(Оплески в залі).

Ми були з робочою поїздкою в Городенківському районі, ми були в господарстві Івана Васильовича, ми були на елеваторі. Це треба побачити власними очима, це вражає, це дійсно рівень. І на підтвердження знову ж таки тих слів, що сказав Іван Васильович, ще прозвучало сьогодні з вуст Остапа Тиблевича, коли ми їхали по району і питали в селах про школи, про садочки, про лікарні, про ФАПи, то місцеві господарники дають допомогу, холдинги не дають. Це теж треба пам’ятати. І тому треба плекати дійсно свого виробника.

Перший мікрофон. Будь ласка.

О.Дзеса – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Я з двох питань. Не буду довго говорити, колеги, з двох питань.

Перше питання. Виступав пан Руслан по землі, по межах населеного  пункту. Ми – депутати, товариство, ми повинні знати дійсний стан справ в любій галузі. На нас дивляться люди, по нас орієнтуються. Ця інформація, як на мене, не відповідає дійсності. Пан Руслан сказав суху статистику, ту, яку він має, я не скажу, що він обманув, Боже упаси, але у нас населені пункти, особливо села, не впорядковані в межах, категорично не впорядковані. На ці проблеми потрібні десятки, якщо не сотні мільйонів гривень. Ми, депутати, повинні про це знати, і ми повинні звертатись, думати, як вирішувати ці проблеми. У нас практично кожне село… маса будинків, сільських хат знаходяться поза межами населених пунктів. Я беру свій Долинський район, я можу чітко сказати по селах: з 42 сіл тільки 5 сіл менш-більш впорядковані, всі інші села… багато землі, відповідно багато будинків сільських, наших селян знаходяться поза межами села, відповідно вони не можуть привести цілий ряд своїх господарських питань… я не хочу затримувати час, які вони повинні і хочуть вести. Нам це питання насущне, і ми повинні… давайте якимсь чином його вирішувати.

Давайте, пане голово, на сьогоднішній день, я думаю, що можна хоча би дорученням, щоб вивчити чітко і якимсь чином зобов’язувати відповідні органи, відповідні структури впорядковувати ці питання.

І друге питання. Я не сільськогосподарник, не аграрник, я не буду давати якісь рекомендації…

О.Сич. Але свого часу ви мали підприємство сільськогосподарське…

О.Дзеса. Мав колгосп, мав… коли директорував, я мав свій колгосп, колектив мав, а не я, колектив мав.

Значить, щодо наших аграрних великих холдингів – латифундистів, товариство, я пам’ятаю чітко розмову, яка відбулася у 2011 році в цій залі, говорили… це два дні різниці, сказав Олександр Максимович, що так підгадали – два дні різниці, 24-го чи якого, чи 21-го було?

О.Сич. 21-го було, а сьогодні – 24-го.

О.Дзеса. Я чітко пам’ятаю, ми говорили про те, що великі холдинги не займаються вирощуванням великої рогатої худоби. Я чітко пам’ятаю. Ті депутати, які тут є, мої колеги, я думаю, що також пам’ятають. Я думаю, що ми в праві якимсь чином, я ще раз кажу: ми – обласна рада, правильно, на державному рівні це не врегульовано законодавством, але ми в праві якимсь чином вимагати, по-перше, може діяти через районні адміністрації, рекомендувати, через районні ради, якимсь чином впливати на них, щоби вони займались, не тільки ті невеличкі наші аграрні підприємства… сьогодні виступав колега, двоє колег виступали, але ті величезні, які володіють великим значущим банком, земельним банком, щоб ми якимсь чином впливали. Давайте подумаємо. Може в сьогоднішньому рішенні якось передбачимо, що рекомендувати, зобов’язати… Давайте ми якимсь чином будемо впливати на цю тему. Пройшло 5 років, нічого не помінялось, мало того, поголів’я великої рогатої худоби в області зменшується, тільки утримується за рахунок цих особистих селянських господарств, цих бабусь і дідусів, які ще на сьогоднішній день мають бажання утримувати ту худобу, і за рахунок таких ентузіастів, яких сьогодні ми бачимо і які цим займаються.

Давайте якимсь чином ми будемо впорядковувати. Я думаю, що я не маю конкретного рішення з цього питання, але якимсь чином у проекті рішення, у рішенні давайте зобов’яжемо відповідні органи влади, щоби це питання врегульовувати. Дякую.

О.Сич. Дякую, Остапе Васильовичу.

Я теж так увесь час слухаю доповіді, виступи, час від часу звучать якісь проблемні питання без бачення вирішення. Очевидно, до будь-якого питання треба підходити професійно, а найпрофесійнішим органом у нас все-таки є комісія з питань аграрної політики та земельних відносин. І тому я увесь час даю ці доручення, зараз тим більше наголошую апаратові: всі пропозиції, всі думки, всі основні питання, які прозвучали, ми їх виберемо зі стенограми, і прошу, Іване Васильовичу, опрацьовуйте їх, будь ласка. Тому що стоїть питання, як нам вирішити проблему впорядкування земель. Я пригадую… пам’ятаєте, Остапе Васильовичу? Ми колись разом ходили на засідання колегії обласної адміністрації, і ми тоді, пам’ятаю, про це говорили, там сотні мільйонів…

О.Дзеса. (Без мікрофона).

О.Сич. …сотні мільйонів гривень. Зрозуміло, що їх так сьогодні взяти немає… Як підійти до цього питання системно і, головне – ефективно і продуктивно, щоби не капали ті копійки, вони десь розчинялись, незрозуміло де? Так само, як і будь-яке інше питання.

Тому, шановні колеги, ті проекти, які ми вже напрацювали, якщо зараз будуть якісь такі пропозиції, які чітко сформульовані, ми будемо їх приймати. А ті проблемні питання, які прозвучали, може й добре, що вони саме сьогодні прозвучали, маємо можливість сьогодні говорити, бо ми тільки цьому питанню присвятили сьогодні увагу. І це дуже хороша форма, коли ми робимо виїзне засідання і одному питанню присвячуємо увагу. Вичленимо ці всі питання і тоді будемо пропонувати. Я тільки “за”, я думаю, що всі колеги “за”, щоби стимулювати тваринництво. Якщо це у наших повноваженнях, якимсь чином контролювати надання в оренду земель, щоб заставляти землевласника чи того, хто користується, на 1 га мати одну корову, давайте це зробимо, але які нормативні акти, які підстави? Спеціалісти, шукайте, будь ласка, вирішення цих питань. Всі рішення, які потрібно, ми будемо приймати.

Будь ласка, другий мікрофон.

Б.Тимофійчук – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Я працюю керівником агроформування “Богдан і К” Снятинського району з 2008 року, з 2000 року  працював керівником агроформування “Червона калина” у Кіровоградській області. Проблеми Півдня дуже добре тепер знають проблеми нашої Західної України.

Я підтримую виступи і ті всі звернення своїх попередників, керівників агроформувань, депутатів і хочу добавити більш конкретно і, як кажуть, відкрити очі реальності. Бачать це, але чомусь не говорять. То ось сталось так, що з 2000 року і по нинішній 2016 рік наша агрофірма теж має на своєму балансі нові… комбайни, і цього року придбали “Лексіон”. Уявляєте, що це таке? І сьогодні, я вибачаюся, що я не був на об’їзді присутній, на полях, я їх й так бачив кожен тиждень: я плідно співпрацюю з Петром Васильовичем, тому що ми сьогодні зранку в поле вигнали три комбайни і зараз успішно почали… озимий ячмінь.

Значить, дивіться: в чому тут річ? От мене просили маленькі, дрібні фермери зі Снятинщини на це наголосити. Звернувся до мене буквально тиждень назад один із… я би сказав міні-фермерів, який мав у своїй господарці десь порядка 600 голів свиней. Залишилось 20 фірмових, будемо говорити, свиноматок породи ландрас, який запропонував мені просто викупити, щоб їх не дати під ніж. Чому таке відбувається? І поруч ще два. Я не буду називати фамілій, тому що може вони не зовсім там офіційно працювали, але то поголів’я все одно продавалось на нашому ринку, і ціна на м’ясо була відповідна і відповідної якості.

Давайте скажемо правду. Ми всі хотіли в Євросоюз, ми вже туди майже втрапили, але в Євросоюзі, як сказала Марія Володимирівна, всі знають, дотація на 1 га ріллі 350 до 700 євро сягає, а у нас була єдина нормальна дотація – це була пільгова несплата ПДВ, яку успішно відмінили 26 грудня, і на сьогоднішній день вся шоста частина того валового доходу, який отримуємо ми, аграрії, хто працює офіційно, приходиться сплатити у вигляді податку – ПДВ.

Значить, якщо сьогодні кілограм свинини на базарі коштує 22 грн., то скажіть, це навіть не собівартість, це трошки нижче собівартості кілограма м’яса, якщо його утримувати в невеликому такому холдингу, як “Даноша”. А якщо просто в нормальній господарці всі вирізають свиню, і завтра свинина буде польська знову сюди завозитись. Ми знаємо, що завозиться дуже багато м’яса. Я не знаю, як зараз, а раніше – контрабандою. У мого брата був ковбасний цех, я знаю, як це у Львові м’ясо куплялось набагато дешевше, на третину, на четвертину дешевше, ніж ринкова ціна. Ще до нового року кілограм м’яса коштував 37 грн., 35 грн., було 25 грн., зараз 22 грн. Всі вирізають поголів’я.

Тож давайте звернімось до такого моменту. Коли прийняли цей ганебний Закон, ми організували в нашій області страйковий комітет, вимагали відміни того ганебного Закону, який ліквідував пільговий режим сплати ПДВ. Якщо це не відбудеться, то я вам скажу: ці красиві наші всі досягнення, ці всі слайди і картинки, вони потухнуть буквально на фоні цього і наступного років. Тому, що я вам скажу? Мені треба сплатити зараз ПДВ порядка 8 млн.грн. Я вам скажу, що за минулий рік ми його акумулювали і купили новий цей комбайн “Лексіон”. Якщо я цього року сплачу, а я зобов’язаний це зробити, то до фонду розвитку нашого підприємства не залишається коштів.

Тому я би просив тих депутатів Верховної Ради, до яких ми писали звернення від імені обласної нашої ради і всіх інших, задуматись, бо буде там внесений проект Закону, про який говорила Савка Марія Володимирівна, що там хоча би пропонувати… 90 нам залишити, а 10 вже, якщо їм не хватає, 10 відс. від цього ПДВ взяти.

Я не буду більше приводити інших прикладів, просто скажу, що це може бути “послідній той цвях в ту домовину”, якщо це надалі не скоригується, це питання, то я думаю, що я підтримую ті вислови, що та земля, не дай Боже, знову почне пустувати, як було раніше.

Я не буду зачіпати питання земельні і всі інші, вони надто важкі, і спеціально вони у нас так регульовані, щоб дійсно прийти до того ринку землі, я не знаю, хто ту землю мав би купляти. Ну, а так, в цілому, я дякую Петру Васильовичу за таку прекрасно організовану можливість провести в даній аудиторії, на даній господарці сесію обласної ради. І оті рішення, ті звернення я би просив підтримати, зараз за них будемо голосувати, які підготувало наше управління сільського господарства. Тому що можливо у всій області ці наші болючі питання туди, до Києва, в КабМін, я не знаю, до Верховної Ради, це куди ми направляємо, якщо вони зрозуміють в кінці кінців, що, як кажуть, не можна різати ту “курку, яка несе золоті яйця”. Дякую.

О.Сич. Дякую вам, пане Богдане.

(Оплески в залі).

Перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Колеги, три пропозиції до двох проектів рішень.

Перше, до проекту рішення “Про хід виконання регіональної цільової програми заходів у галузі розвитку земельних відносин”. Все-таки хотіла…

О.Сич. Пані Олю!

О.Галабала. Так.

О.Сич. Колеги, зараз уже підуть пропозиції, давайте ми приймемо обидва проекти рішень за основу…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є ще виступи? Є.

Але все одно, ми за основу приймемо, а тоді вже будемо, бо зараз поступають пропозиції, щоб ми потім їх не губили, а по ходу зразу…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Одну хвильку! Шановні колеги! Підказує мені представник лічильної комісії, аби всі депутати підійшли на свої робочі місця, бо зараз будемо проводити голосування.

Пані Олю, ви не заперечуєте, щоб ми проголосували за основу, бо зараз пропозиції треба буде голосувати? Треба спочатку за основу взяти.

О.Галабала. (Без мікрофона).

О.Сич. Орисю Володимирівно, так, ви ще будете виступати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, Орисю Володимирівно, будь ласка, давайте.

Ольго Юріївно, я прошу вибачення.

О.Книшук. Ольго Юріївно, вибачайте.

Шановний пане голово, шановні колеги-депутати! Я мушу сказати, сьогодні у нас є присутні сільські голови, і вони підтвердять те, що за 2015 рік за рахунок підняття фіксованого сільськогосподарського податку усі сільські ради, які мають аграрних підприємців, виконали і перевиконали свій бюджет. Це дуже приємно. У 2016 році цей податок збільшений ще у два рази, тому теж ці податки… бюджети місцевих рад будуть виконані. І це приємно, тому що ці аграрні гроші працюють у селі, це дуже і дуже приємно.

Що стосується податку на додану вартість, який у 2016 році ще є пільговим для нас, на базі свого господарства ми зробили такий аналіз: минулорічна реалізація і цьогорічна сплата ПДВ, і у нас вийшло, що десь 600-700 грн. за кожен гектар ми мали би заплатити податку на додану вартість, це йде в державний бюджет, а там далі – ми вже не знаємо куди. Якщо помножити це на 34,4 га… 34,4 млн. га сільськогосподарських земель, получиться десь 20 з лишнім мільярдів, плюс треба додати тваринництво, це десь 30 млрд. податків в державний бюджет мала б получити держава тільки від одного ПДВ. Дефіцит бюджету, мені здається, десь до 70. Якщо у 2017 році цей податок, ПДВ, буде повним, тобто, тільки одними аграріями закривається повністю дефіцит бюджету.

Ну, і що стосується землі, продажу землі, це також питання дуже болюче. Дуже правильно сказав Олександр Максимович і ви, і всі, що якось це одне другого тягне і підводить до того, що землю може купити будь-хто, але тільки не ті, хто на ній працює. Навіть є такі, знаєте, заковирки, що землю повинна би купити та людина, яка має аграрну освіту. У нас дуже багато працює на найвищих посадах людей, які не мають юридичної освіти. І то не мішає їм працювати. А чому саме аграрії мають мати..? Хто хоче сапати, мав би мати аграрну освіту.

Тому, я думаю, це просто таке до відома обговорення, щоб ви всі знали, що аграрії, це не останні люди в Україні, які вболівають за неї і хочуть робити…

О.Сич. Дякую. Дякую, Орисе Володимирівно.

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! Я думаю, що вже депутати, які виходили…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Депутати, будь ласка, ще раз наголошую, хто за межами залу, підходьте, ми зараз будемо голосувати.

Прошу. Перший мікрофон.

П.Книшук. Шановний Олександре Максимовичу, хотів би зупинитись на декількох питаннях.

Перше питання. Доки ми в Україні будемо жити так бідно? Зразу даю вам відповідь. До того часу, поки не буде порядку із землею.

Я хотів би зупинитись ще на тому, що у нас дійсно немає порядку із землею. А це наші податки, а це наші місцеві гроші. Я не буду затягувати ваш час. Тому нам, колеги, обласній раді, треба ініціювати інвентаризацію земель в нашій області. Адже до цього часу ми маємо факти, що люди не одержали…, ще у них сертифікат. Адже на сьогоднішній день не можемо переоформити спадщину, бо це дуже дорого. Тому над цим треба нам подумати. Інвентаризація дасть те, що ми будемо мати чіткий облік, значить, будемо здавати це поле в оренду, будемо брати
 податки, будемо брати податки – будемо мати бюджет, і буде краще жити громада і всі ми разом.

Слідуюче питання. Я підтримую, колеги, про той ветсанзавод. Скажіть, будь ласка, сьо­годні здохло в нашому господарстві, наприклад, порося. Куди ми маємо його викинути? Куди ми маємо його відвезти? Скотомогильників немає, ветсанзавод не працює, вези в Тернопіль. Та беру в “Ниву” порося і везу в Тернопіль. Смішно!

Слідуюче питання, панове. У нас, на Івано-Франківщині, працює таке підприємство, як “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів”. За останній рік на цьому підприємстві помінялося три керівники. Я розумію, що це підприємство ведеться автоматично до банкрутства, щоб у перспективі його за безцінь продати.

За 25 років, що я возив зерно на “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів”, вперше в минулому році я не зміг його продати, тому що вони не купляли, я змушений був його забрати з даного підприємства. Тому, панове, є дуже багато питань, є дуже багато питань, і ми можемо на них впливати і вирішувати. Дякую.

О.Сич. Дякую вам, Петре Васильовичу.

(Оплески в залі).

Шановні колеги! Пропоную проект рішення “Про стан і перспективи розвитку сільсько­господарського виробництва в області” прийняти за основу.

Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято за основу.

Колеги, давайте будемо подавати пропозиції по черзі до цього питання, а потім я наступне поставлю за основу і пропозиції до наступного, якщо у когось будуть.

Перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Ми зараз по землі, правда, даємо пропозиції до проекту рішення?

О.Сич. Ні, “Про стан і перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в
області” – перше питання.

О.Галабала. Так, по першому питанню. По першому питанню є одна пропозиція: додати до проекту рішення, щоб доручити департаменту агропромислового розвитку розробити програму підтримки й розвитку сільськогосподарських кооперативів. По-перше, програма, яка є у нас чинна, вона діє з 2011 по 2016 роки. По-друге, правду говорячи, ця програма не дала якихось практичних результатів, і є пропозиція розробити таку програму, враховуючи вже цю міжнародну співпрацю, яка почалась, яка дасть уже практичні результати. Я знаю, що така програма готується, але все ж таки закріпити це у проекті рішення.

О.Сич. Маріє Володимирівно, якщо можна.

М.Савка. Ольго Юріївно, у нас в минулому році… якраз в 2015 році ми захистили програму, і програма діє до 2020 року, і там чітко є якраз робота над кооперативами. Це основний наш пріоритет, він затверджений уже в програмі до 2020 року.

О.Сич. Це є затверджено?

М.Савка. Так.

О.Сич. Немає потреби вносити до проекту рішення?

О.Галабала. Гаразд, просто я не знайшла його на сайті обласної ради. Дякую.

О.Сич. Дякую, Ольго Юріївно.

Шановні колеги! Чи є ще пропозиції? Є, так? Орисе Володимирівно, будь ласка, у вас є пропозиції.

О.Книшук. Сказала про землю і перехвилювалась.

Значить, ви сьогодні були на наших полях, і до мене десь звернулась журналістка, що нового ми можемо показати у нас в господарстві. Крім того, що оранжеві буряки столові показати, я нічого не змогла інакшого запропонувати. Тому що фірми, які продають нам насіння, насіння, в основному, голландське, не можуть привести на випробування велику кількість… не велику кількість, достатню кількість насіння для випробування, тому ми якось не можемо спланувати свою роботу на наступні роки.

Тому хочу звернутись з проханням підтримати законопроект № 4758… спрямований на регулювання…

О.Сич. Постукайте по мікрофону, бо він не працює, не хоче працювати, а запис нам треба вести. Якщо можна, підійдіть до мікрофона. Або на трибуну, будь ласка, Орисе Володимирівно.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Книшук. Прошу законопроект, спрямований на врегулювання питань, які впливають на процес ведення бізнесу та овочевий ринок України в цілому… Ротація сортів на ринку насіння овочевих культур відбувається дуже швидко: кожні 3-4 роки. Виробництво планується на декілька років вперед. Тому ми повинні розуміти, що можуть запропонувати нам селекційні компанії та адаптивність до умов України.

Проведення дослідних випробувань проводиться із застосуванням різних агротехнологій: з поливом і без поливу, із застосуванням різних систем живлення, різних схем висіву.

Експонування спільно з селекційними компаніями до моменту подання заявки про реєстрацію дає можливість спочатку дослідити сорти в умовах України, оволодіти інформацією щодо якості сільськогосподарської продукції, технологій, які потрібно впроваджувати українському виробникові.

Сільське господарство, на відміну від інших сфер, залежить від природних факторів, які впливають на розміщення виробництва, його галузеву структуру, що обумовлюють територіальні відмінності, нестабільність обсягів виробництва по роках. Сільськогосподарські культури мають суттєві відмінності в тривалості вегетаційного періоду, необхідності кількості тепла, світла, вологи…

Це визначає особливості їх розміщення не тільки за регіонами, а й всередині окремих господарств. Тому питання збільшення кількості досліджень в частині овочевих культур та здійснення дослідницьких робіт, експонування …селекції для нас є базовим і одним із факторів покращення продукції уже українського виробництва.

Питання своєчасного введення в обіг насіння є постійно актуальним, особливо у передпосівний період, коли насіння супроводжується міжнародним сертифікатом, питання достовірності результатів не виникає. Водночас точність даних та рівень якості випробувань, які проводяться державними лабораторіями, є переважно низькими, окрім того, наявні в системі функціонування державних лабораторій сертифікації призводять до зупинки в роботі, до виникання постійних перешкод для бізнесу.

Враховуючи вищесказане, прошу підтримати законопроект № 4758 від 02.06.2016 р.

Дякую вам за увагу.

О.Сич. Дякую, Орисе Володимирівно.

Шановні колеги! Є така пропозиція. Оскільки у нас виїзне засідання, у нас немає такої оперативної можливості, як у приміщенні обласної ради, якщо ми прийняли якесь питання, скоренько роздрукувати бюлетені і все решта, імплементувати це звернення до проекту нашого рішення, тобто, розглядати це звернення, яке зачитала Орися Володимирівна, як пропозицію до проекту рішення. І в такому разі пункт номер 3: звернутися… до тих адресатів, про яких сказала Орися Володимирівна, а в дужках – текст звернення додається. Єдине, що стилістично ми там опрацюємо, що не “прошу”, а “просимо”, “обласна рада просить”.

Тому є пропозиція внести цю пропозицію, що озвучила Орися Володимирівна, до проекту рішення. Хто за цю пропозицію? Прошу проголосувати. Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиція прийнята.

Чи є ще пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. В такому разі з прийнятою пропозицією ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені, здати членам лічильної комісії.

Шановні колеги! І ми в комплексі розглянули перше питання з другим, – “Про хід виконання регіональної цільової програми заходів та робіт у галузі розвитку земельних відносин в Івано-Франківській області до 2020 року”.

Ставлю проект рішення за основу. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято за основу.

Будь ласка, перший мікрофон.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановні колеги! Три пропозиції. Значить, перша пропозиція все-таки до проекту рішення. Все-таки звернути окрему увагу на плату за оренду сільськогосподарських паїв. Ми це питання детально розглядали на земельній комісії, якщо я не помиляюся, у лютому чи березні місяці, і мені дуже шкода, що пан Руслан Копча, який надавав всю інформацію, сьогодні її не надав, ту, яка стосується паїв.

Я хочу вам сказати, що є 218 269 паїв… земель розпайовано в області, гектарів, з них: 100 тис. га – 58, це передано в оренду за договорами, тобто, фактично 218 тис. розпайовано, 100 тис. – передано за договорами. Значить, середня плата за гектар в області – це 729 грн. І у Держгеокадастру є повна інформація по кожному району, які сільськогосподарські підприємства сплачують і за яку площу паїв.

До прикладу приведу вам ситуацію в Богородчанському районі, де 4377 тис. паїв, за які не сплачується. Зокрема, вказана й конкретна сільська рада, конкретна площа. Наприклад, фірма “Оскар”, це агрохолдинг, не сплачує більше як за 2 тис. паїв. Це тільки по одному Богородчанському району. Значить, загальна кількість облікованих таких підприємств зараз, це більше
30 тис. паїв по області. Якщо ви перемножите на середню орендну плату, то у вас буде в підсумку щонайменше 25 млн.грн. недоплати у місцеві бюджети за оренду цих сільськогосподарських паїв.

Тому я би просила… у нас в пункті 2.2. рішення є вказано, що зареєстрованих договорів оренди, так? …використання орендарями земель сільськогосподарського призначення… Але прохання є виділити окремим пунктом рекомендацію Держгеокадастру, щоб врегулювати питання укладення договорів оренди на паї.

Крім того, прохання до Держгеокадастру… тут казав наш колега, щоб підійти до цього з точки зору сервісної. Тому що дуже багато сільськогосподарських виробників кажуть: ми готові оформити землю, але ж нам там закладають корупційну оренду, створюють перешкоди, вимагають дуже багато документів, але тільки так, щоб ми прийшли з якоюсь пропозицією до них.

Тому прохання до Держгеокадастру: підійти сервісно, а дійсно, якщо хтось не сплачує, передати у правоохоронні органи. І прохання внести це окремим пунктом, наприклад, пунктом 2.6. рішення, відповідно з пункту 2.2. вилучити словосполучення “зареєстрованих договорів оренди” і внести цю рекомендацію пунктом 2.6.

О.Сич. Колеги, суть зрозуміла. Я не буду зараз ще раз, ставлячи на голосування, переповідати і формулювати десь коротко те, що сказала Ольга Юріївна, але суть в тому, що Держгеокадстру впорядкувати оплату за користування паями, а вже ми проголосуємо по суті, а при доопрацюванні проекту рішення апарат тоді разом з Ольгою Юріївною пропише конкретно, як цей пункт мав би звучати.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята.

Наступна пропозиція, Ольго Юріївно.

О.Галабала. Дякую. Ще одна пропозиція. Також ми цю проблематику обговорювали з приводу цих накладок, які людям дуже важко виправити в кадастровій карті.

Є пропозиція рекомендувати Держгеокадастру надрукувати в засобах масової інформації районного чи обласного рівня роз’яснення людям, якщо у них виникають помилки в їхніх актах земельних, за якою короткою процедурою вони мають діяти, щоб ваші районні відділення не відправляли людей до комерційних фірм. Чітко людям сказати: якщо у вас накладка, звертайтесь туди-то, робіть те-то, все це має бути безкоштовно. І доручити це Держгеокадастру.

О.Сич. Колеги, зрозуміла суть?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Рекомендувати Держгеокадастру в засобах масової інформації опублікувати рекомендації щодо ліквідації проблем з накладками там кадастрових номерів і тому подібне, по тексту. Знову ж таки в робочому порядку вона буде опрацьована, а по суті ми будемо зараз голосувати. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Пропозиція прийнята. Наступна.

О.Галабала. І третя пропозиція, вона була піднята нашими двома колегами – паном Книшуком і паном Дзесою  – з приводу інвентаризації земель.

Зараз Кабінет Міністрів України хоче з наступного року закласти в бюджет більше як 100 млн.грн. для того, щоб в одній області пілотно проінвентаризувати землі, тому що вони розуміють, що жодна область такого тягаря не понесе. Є пропозиція спробувати Івано-Франківській області взяти участь в такому експериментальному пілотному проекті, для цього напрацювати пропозицію КабМіну та Верховній Раді на профільній комісії, для того, щоб ми могли хоча би цією можливістю скористатись.

О.Сич. Тоді пропозиція вже не до проекту рішення, а протокольне доручення…

О.Галабала. Протокольне доручення… Добре, дякую.

О.Сич. …профільній комісії опрацювати це питання з тим, щоби спрямувати відповідну пропозицію Кабінету Міністрів України. Але фахово попрацювати на комісії, щоб ми з голосу не приймали.

О.Галабала. Дякую.

О.Сич. Дякую, Ольго Юріївно.

Колеги, чи є ще пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням прийнятих пропозицій. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався?

В.Мельничук. 45 – за, проти – немає, 1 – утримався.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Переходимо до наступного питання – “Про внесення змін до обласного бюджету на 2016 рік”.

Проект рішення номер 3 – на окремому аркуші.

Доповідає Леся Іванівна Балагура – заступник директора департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглядався на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків і з питань аграрної політики та земельних відносин. Обидві комісії рекомендували до розгляду.

Прошу, Лесю Іванівно.

Л.Балагура. Доброго дня всім! Шановний голово, шановні депутати! На ваш розгляд пропонується проект рішення щодо спрямування частини вільного залишку коштів загального фонду обласного бюджету, який склався на 01.01.2016 року, на виконання заходів комплексної програми розвитку агропромислового комплексу, в сумі 500 тис.грн.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Отже, шановні колеги, чисто предметно, щоб ми не тільки поговорили, а з уваги хоча би на наші невеличкі зусилля, все-таки посприяли і підсилили фінансово ті програми, які у нас є сільськогосподарські. Є пропозиція підсилити відповідну програму, додавши до неї 500 тис.грн.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Сич. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. За основу, шановні колеги. У вас запитання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні? Шановні колеги! Ставлю проект рішення за основу. Хто за? Проти?
Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Чи є пропозиції? Є. З президії, будь ласка, Василь Іванович Гладій.

В.Гладій. Шановні колеги! У мене є пропозиція підтримати рекомендацію постійної комісії обласної ради з питань бюджету, і додатково спрямувати частину вільного залишку коштів загального фонду обласного бюджету, який склався на 1 січня 2016 року, як субвенцію Коломийському районному бюджету в сумі 500 тис.грн. для проведення капітального ремонту Будинку культури у с.Матеївці Коломийського району.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Мова йде про те, що тут зроблено капітальний ремонт. Він, очевидно, виніс у декілька разів більше, але є пропозиція, аби ми з нашого боку допомогли. На бюджетній комісії це питання прозвучало, бюджетна комісія підтримала.

Ставлю на голосування. Хто за цю пропозицію? Прошу проголосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 45 – за, проти – немає…

О.Сич. Чекайте! Порахуйте, будь ласка, я бачу, що є “утримались”.

Хто утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Так не можна жартувати.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу.

В.Мельничук. 42 – за, проти – немає, 4 – утрималось.

О.Сич. Рішення не прийнято. Колеги, чи є ще пропозиції до проекту рішення? Немає. Ставлю проект рішення в цілому з врахуванням попередньо  прийнятої… ні, пропозиція у нас тільки одна була, так?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

О.Галабала. Ні, я просто хочу уточнити, чому ми утримались. Тому що прохання, по-перше, це все мати в проекті рішення, по-друге, сказати, чи тут є борг якийсь за ці 500 тис.грн., чи інше, щоб нас правильно колеги зрозуміли. Тому давайте це винесемо на наступну сесію, все нормально підготуємо, а не з голосу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Галабала. Ні, не з голосу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Немає дискусій. Кожен має право на свою позицію і на свої аргументи. Все. Василю Івановичу, будь ласка.

В.Гладій. Давайте я, можливо, поясню. На засіданні бюджетної комісії це питання обговорювалось. Кошторисна вартість ремонту цього Будинку культури біля 1 млн.грн. Значну частину коштів вкладає громада села і вкладають відповідні фермерські господарства. Була пропозиція, щоб обласним бюджетом долучитись до співфінансування проведення капітального ремонту цього Будинку культури. Капітальний ремонт коштує не 500 тис.грн., а 1 млн.грн., біля 1 млн.грн. Тому постійна комісія з питань бюджету рекомендувала сесії обласної ради з вільного залишку виділити 500 тис.грн., як співфінансування з обласного бюджету даного Будинку культури.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, може 500, може 470, може 483… це ж таке діло. Пропозиція прозвучала 500 тис.грн. Може хтось іншу скаже пропозицію?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я ставлю пропозицію 499 тис.грн.

О.Галабала. Просто питання. Це борг… (Без мікрофона).

О.Сич. Ольго Юріївно, мова йде про те, що ремонтували власними коштами громада і
господарство.

О.Галабала. (Без мікрофона).

О.Сич. В тому числі і для того, щоб прийняти нас тут.

О.Галабала. (Без мікрофона).

О.Сич. Розумієте? От в чому суть. І якщо нас прийняли тут і поремонтували, то ми ставимо питання: давайте допоможемо в ремонті, в оплаті ремонту.

О.Галабала. (Без мікрофона).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Галабала. Шановні колеги! Дякую за роз’яснення, просто наша фракція зрозуміла таким чином, що тут потрібно, крім того, що зроблено, ще додатково. А якщо потрібно громаді допомогти, то давайте поставимо на переголосування. Дякую за роз’яснення.

О.Сич. Колеги, ми тут були з Василем Івановичем місяць назад приблизно, тут не було в такому стані. Тут все було розвалено.

О.Галабала. Зрозуміло.

О.Сич. Тут все було розвалено. Пару днів тому назад приїжджала Марія Володимирівна, воно вже майже було таке, але ще не повністю. Тобто, тут працювали день і ніч для того, щоб нас прийняти, щоб ви зрозуміли.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Я ставлю ще раз в такому разі на голосування пропозицію, яка була попередньо одобрена комісією з питань бюджету, фінансів та податків і озвучена з президії Василем Івановичем Гладієм.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

В.Мельничук. Пане голово! 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення в цілому. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

О.Сич. Наступне питання – “Про звернення обласної ради”.

Проект рішення номер 4 – на окремому аркуші.

Доповідає Марія Володимирівна Савка – директор департаменту агропромислового
комплексу обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглядався на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин, комісія рекомендувала до розгляду.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Маріє Володимирівно, кажуть, що у кожного є матеріали, кожен отримав їх заздалегідь, ці матеріали.

Колеги, є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Звернення потрібне.

Чи є пропозиції до змісту звернення? Є пропозиції до змісту звернення.

 В такому разі я ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Пропозиції.

В.Мельничук. Колеги, ми сьогодні в цьому залі дуже багато говорили про кооперацію, і я би пропонував, значить, перший абзац після слів “створення належних умов для підприємництва” – “та обслуговуючої кооперації на селі”. Це перше.

Другий абзац.

О.Сич. Зачекайте, давайте по черзі. Отже, прозвучало перше доповнення, яке стосується сприяння кооперації на селі.

В.Мельничук. Обслуговуючої кооперації на селі.

О.Сич. Обслуговуючої кооперації. Хто за таку стилістичну поправку до проекту рішення? Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Друга поправка.

В.Мельничук. Другий абзац: “Саме аграрний бізнес та кооперація здатні…”, а далі – за
текстом.

О.Сич. Знову ж таки поправка зрозуміла. Хто за неї? Прошу голосувати. Проти?
Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

В.Мельничук. І другий пункт, там після слів “державної підтримки розвитку тва­ринництва в особистих селянських господарствах”, я би пропонував “та в сімейних фермах”.

О.Сич. “…та в сімейних фермах”.

Маріє Володимирівно Савка, нормативно це не суперечить якось, це правильно буде звучати?

М.Савка. Справа в тому, що зараз уже прийнятий Закон про сімейні ферми, і вони мають статус юридичної особи, в принципі.

О.Сич. То, в принципі, слово “в сімейних фермах” заважати не буде?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, нехай буде. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Дякую. Більше немає пропозицій?

Голоси із залу. Немає.

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

В.Мельничук. 46 – за, проти, утрималось – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Прошу заповнити і здати бюлетені. І останнє питання у нас – Різне. Чи є якісь пропозиції, зауваження в Різному?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, є. Будь ласка. Перший мікрофон.

О.Галабала. Шановні колеги! Одне прохання. Ви знаєте, що зараз почались консультації з об’єднаними територіальними громадами щодо об’єднання, і у нас виникає кілька потенційних громад, які готові вже цього року стати об’єднаними, отже, з 1 січня набути повноважень. В чому нюанс? Що вони зобов’язані подати всі документи до 15 серпня, якщо вони хочуть стати об’єднаними громадами. А для цього потрібно внести ще деякі зміни у перспективний план. Я знаю, що у нас наступна сесія планується вже аж на кінець серпня – вересень, але Офіс реформ буде готувати цю пропозицію, там у нас буде 5 громад приблизно, по яких потрібно внести ці зміни для того, щоб дати можливість об’єднатись, бо добровільне…

О.Сич. Я уточню. Вони повинні бути внесені до 15 серпня рішенням обласної ради?

О.Галабала. Ми маємо внести зміни до перспективного плану, а вони до 15 серпня подати всі документи по добровільному об’єднанню. Якщо ми не внесемо зміни в перспективний план, то будуть не ОТГ, а просто великими сільрадами.

О.Сич. Шановні колеги! Я прошу комісію з питань місцевого самоврядування, децентралізації досконало вивчити це питання і подати пропозиції.

О.Галабала. А якщо буде необхідно, щоб ми могли зібратись з цього питання. Дякую.

О.Сич. Зрозуміло. Але подайте мені такі досконалі пропозиції від комісії.

О.Галабала. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є, є, є ще в Різному Петро Васильович Книшук – наш колега-депутат.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бог не Бог, але буде веліти, що дальше робити, наскільки я зрозумів.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Але мікрофон треба виключити.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

П.Книшук. Шановний пане голово, шановні колеги! Перш за все, вважаю, що ті питання сесії нашої, які ми анонсували, вирішені. Адже я пам’ятаю ту каденцію раніше, коли я старався щось говорити по сільському господарству, то мені завжди відповідали: що цей Петро щось верзе.

Тому на сьогоднішній день я вважаю, що наша обласна рада є єдина в питаннях сільського господарства, тому ми бачили, як сьогодні по земельній реформі, як ми сьогодні голосували.

Як бачите, на годиннику який час.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

П.Книшук. Але уже так склалось, я пам’ятаю останню нашу сесію, коли вона закінчилась о 9 год. ввечері. Розумієте? Можливо, це стане доброю традицією в нашій обласній раді.

(Оплески в залі).

Тому я, Олександре Максимовичу, прошу, з вашого дозволу, щоб ми продовжили наше друге…

О.Сич. Петре Васильовичу, а на цьому я припиню, закрию сесію, припинимо писати стенограму, і ви озвучите вашу пропозицію до наступного порядку денного.

Шановні колеги! Наш порядок денний вичерпаний. Я вважаю, що сесія наша виїзна вдалася, досягла того результату, який ми хотіли. Оголошую її закритою.

(Звучить Гімн України).

 

Голова обласної ради                                                                              Олександр Сич

 

Консультант                                                                                              Галина Кубік

Звернення громадян
Розпорядник інформації
Івано-Франківська обласна рада (вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004)
Кому
голові Івано-Франківської обласної ради О.Сичу

Загальний опис необхідної інформації
Вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит

або

Прошу у встановлений Законом України "Про доступ до публічної
інформації" строк надати мені відповідь:




Дата