Стенограма пленарного засідання (27.04.2018)


С Т Е Н О Г Р А М А
ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 27.04.2018 р.

 

О.Сич. Ще раз доброго дня, шановні пані і панове! Колеги-депутати, запрошені, всі присутні! Будемо розпочинати нашу роботу.

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації, письмової реєстрації в сесійній залі присутні 57 депутатів, відсутні – 27, з них: у відрядженні – 8, на лікарняному – 4, з інших поважних причин – 9, з невідомих причин відсутні 6 депутатів.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради двадцять перша сесія обласної ради є правомочною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Я запрошую до президії першого заступника голови обласної державної адміністрації
Марію Володимирівну Савку. Будь ласка, Маріє Володимирівно.

Повідомляю, що голова обласної адміністрації був з нами присутній на початку заходів, він, скільки час дозволяв, взяв участь у нашій роботі, а дальше у нього невідкладні наради загальнонаціонального рівня, і тому Олег Романович просив вибачення, він відбув для виконання своїх функціональних повноважень. Будь ласка.

Шановні колеги! Чи є присутні депутати Верховної Ради?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає, так? Добре.

На сесії присутні заступники голови обласної державної адміністрації, директори відпо­відних департаментів та начальники окремих управлінь і відділів обласної державної адміні­страції, міські голови міст обласного значення, голови об’єднаних територіальних громад, директори інтернатних закладів та інших установ сфери соціального захисту області, керівники правоохоронних органів, політичних партій та громадських організацій, представники засобів масової інформації.

Інформую, шановні колеги-депутати, про те, що ми запрошували взяти участь у засіданні сесії Міністра соціальної політики Андрія Олексійовича Реву або ж когось із представників Міністерства, однак, на жаль, ми таких представників сьогодні на сесії не бачимо.

Дозвольте мені разом з Марією Володимирівною вручити медаль “За заслуги перед Прикарпаттям” голові Снятинської районної державної адміністрації Богдану Романовичу
Свіщовському – за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток краю, району, високий професіоналізм та з нагоди 50-ої річниці з дня народження.

Прошу привітати.

(Оплески в залі).

Б.Свіщовський. Шановний Олександре Максимовичу! Шановна Маріє Володимирівно! Шановний Василю Івановичу, Сергію Михайловичу! Шановні депутати, керівники органів місцевого самоврядування, голови адміністрацій, гості, запрошені!

Я щиро вдячний обласній державній адміністрації, обласній раді за таку високу нагороду. Скажу, що це аванс і стимул для подальшої моєї праці. Але я би хотів сказати, що ця нагорода – це нагорода моїх колег-депутатів, жителів Снятинського району за нашу працю. І повірте, що нелегко це, але спільними зусиллями ми творимо добрі справи для жителів району. То я в
подальшому хочу залучитись вашою підтримкою і сприянням, щоби спільними зусиллями ми продовжували робити добрі справи на Снятинщині. Дякую.

(Оплески в залі).

О.Сич. Шановні колеги! Ще одне приємне повідомлення про нагороди.

21 квітня відбувся ІІ етап VIІ обласної спартакіади між командою депутатів обласної ради, збірними командами, сформованими з депутатів місцевих рад районів області.

Поборотися за спортивну першість області зголосилися 14 команд. Депутати змагалися у п’яти видах спорту: футзал, волейбол, шашки, шахи, теніс.

Організаційний комітет VІІ обласної спартакіади серед депутатів місцевих рад затвердив остаточні результати змагань.

Дозвольте нам вручити нагородити тим переможцям, чиї збірні команди районів стали в загальному заліку першими, і прошу Василя Івановича зачитати всі результати змагань.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Я би просив, нехай це займе кілька хвилин часу, але по всіх видах, а потім у загальному заліку. Все-таки приємно, хто і де змагався, які місця зайняв.

В.Гладій. Шановні колеги-депутати! Інформую вас про переможців та призерів VII
обласної спартакіади серед команд депутатів місцевих рад Івано-Франківської області.

Футзал. Кращим гравцем визнано Василя Баланика (Городенківський район), кращим бомбардиром визнано Юрія Проценка (Тисменицький район), і кращим воротарем – Андрія Квича (збірна команда Богородчанського району).

Третє загальнокомандне місце по футзалу зайняла команда Городенківського району, друге місце – Богородчанського району, і переможцем футзальних змагань стала збірна команда Тисменицького району.

О.Сич. Привітаймо!

(Оплески в залі).

Волейбол. Кращим зв’язуючим волейбольного турніру визнано Михайла Чиборака (збірна команда Снятинського району), кращий гравець – Роман Матейчук (збірна команда Косівського району), кращий нападник – Іван Кузенко (Снятинський район).

Загальнокомандні місця по волейболу: третє місце – команда Богородчанського району, друге місце – Косівський район, і переможцем по волейболу стала збірна команда Снятинського району.

(Оплески в залі).

Настільний теніс, чоловіки: третє місце зайняв представник Коломийщини Михайло Пижук, друге місце – депутат Івано-Франківської обласної ради Дмитро Дзвінчук, і переможцем став представник Городенківського району Ігор Терлецький, – перше місце.

(Оплески в залі).

Жінки, теніс: третє місце – депутат з Верховинського району Галина Кікінчук, друге
місце – представник Долинщини – Іванна Вертепна, і переможцем стала Марія Гоцуляк (збірна команда Тисменицького району).

(Оплески в залі).

Командні місця по тенісу: чоловіки й жінки спільно – третє місце – збірна команда Богородчанського району, друге місце – Верховинський район, і перше місце по тенісу – збірна команда Тисменицького району.

(Оплески в залі).

Шахи, чоловіки: третє місце – Мар’ян Бардяк, Рожнятівщина, друге місце – Михайло Дяків, Коломийщина, і перше місце по шахах – депутат Городенківської районної ради Євгеній Роттерман.

(Оплески в залі).

Жінки, шахи: третє місце – представниця Снятинщини – Світлана Дзумедзей, друге місце – представниця Рожнятівського району – Людмила Томків, і переможцем по шахах серед жінок-депутатів – депутат з Надвірнянського району Мирослава Петрук.

(Оплески в залі).

Загальнокомандні місця по шахах: третє місце – збірна команда Надвірнянщини, друге місце – Городенківський район, і переможцем загальнокомандним по шахах стала команда Рожнятівського району.

(Оплески в залі).

Шашки: третє місце – чоловіки: Микола Чорняк (Косівський район), друге місце – Василь Іваночко (збірна команда Надвірнянського району), і перше місце по шашках серед чоловіків – депутат Івано-Франківської обласної ради  Микола Вітенко.

(Оплески в залі).

Жінки, шашки: третє місце – Ірина Ясінець (команда Рожнятівського району), друге місце – Галина Шинкарик (команда Снятинського району), і перше місце, переможцем турніру по шашках серед жінок є Ірина Сумарук (збірна команда Верховинського району).

(Оплески в залі).

Загальнокомандні місця по шашках: перше місце – збірна команда Верховинського району… вибачте, третє місце – збірна команда Верховинського району, друге місце – Надвірнянський район, і переможцем турніру по шашках стала збірна команда Івано-Франківської обласної ради.

(Оплески в залі).

А тепер найурочистіша мить. Загальнокомандні місця у VII обласній спартакіаді.

Я назву тільки переможців, а всіх інших ви зможете побачити на сайті обласної ради, хто яке місце зайняв.

Розпочнемо з третього місця. За підсумками змагань з усіх видів спорту, набравши 397 очок, третє місце посіла збірна команда Тисменицького району.

(Оплески в залі).

Нагороду, сертифікат на розвиток спортивної інфраструктури Тисменицького району отримує голова районної ради Тетяна Володимирівна Градюк.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Друге загальнокомандне місце у VII обласній спартакіаді, набравши 398 очок, посіла збірна команда Снятинського району.

(Оплески в залі).

Івану Михайловичу Угрину нагороду та сертифікат на розвиток спортивної інфраструктури вручає голова обласної ради.

(Оплески в залі).

Перше загальнокомандне місце у VII обласній спартакіаді, набравши найбільшу кількість очок, – 406, здобула збірна команда Богородчанського району.

(Оплески в залі).

Михайло Михайлович Головчук отримує нагороду і сертифікат на розвиток спортивної інфраструктури.

(Оплески в залі).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Шановне товариство! Прошу звернути увагу: в проекті рішення “Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік” є дуже важлива позиція: переможець обласної спартакіади – 600 тис.грн. субвенції з обласного бюджету на розвиток фізичної культури і спорту, друге місце  – 500 тис.грн. субвенції з обласного бюджету на розвиток фізкультури і спорту, і третє місце – 400 тис.грн. субвенції з обласного бюджету на розвиток спорту та фізичної культури. Я думаю, що коли ми будемо розглядати дане питання, є пропозиція підтримати надання субвенції переможцям обласної спартакіади.

І на завершення, з числа переможців у всіх видах спорту буде сформована збірна команда депутатів Івано-Франківської області, яка представить наше Прикарпаття на Всеукраїнській спартакіаді серед депутатів різних рівнів.

Дякую за увагу.

(Оплески в залі).

О.Сич. Прошу увімкнути мікрофон Дзеси Остапа Васильовича.

О.Дзеса. (Без мікрофона).

О.Сич. Дякую. Дякую, Остапе Васильовичу.

Шановні колеги! Насправді, це було дуже гарне спортивне свято. Ми продемонстрували, що власним прикладом можемо показувати, як треба берегти здоров’я, пропагувати фізичну культуру, спорт. Насправді, боротьба була дружня, але по-спортивному запекла. Зверніть увагу, що між загальними командними місцями – другим і третім місцем розрив – тільки одне очко, а це практично мова йшла про різницю забитих і пропущених м’ячів або ж забитих пропущених, скажемо, очок у волейбольних партіях. От, настільки була запекла боротьба.

Івано-Франківська обласна рада так само, як ви бачите, по окремих видах спорту продемонструвала хороші результати. Тобто, наші депутати вміють не тільки приймати зважені рішення, але й є хорошими у спорті. Ми добровільно відмовились від визначення місця у рейтингу серед інших команд, тому що обласна рада була в одній групі із командами міст обласного значення. Жодне місто обласного значення в жодному виді спорту участі не взяло, і тому вважаємо, що було б несправедливо, щоби обласна рада, скажемо, зайняла занадто високе місце, бо ми прямо увійшли у фінал. Хоча за підсумками тих наших результатів в окремих видах спорту, які ми отримали, це місце було б далеко не останнім, м’яко кажучи, а десь у серединці. Але ситуація є така, яка є.

Я закликаю у наступній спартакіаді, наступного року всім дружньо взяти участь, в тому числі і тим командам, які зігнорували сьогоднішню спартакіаду, а це всі міста обласного значення і Калуський район.

Продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Хто з уповноважених представників депутатських фракцій хоче виступити чи виголосити заяву? Прошу до мікрофона у залі. Є. Будь ласка.

О.Федишина. Доброго дня, шановні колеги, шановні гості, шановні запрошені!

Всі ми були свідками того, як у 2016 та 2017 роках Івано-Франківська обласна рада одностайно, одноголосно підтримавши позицію жителів Яремчанщини, відмовила у погодженні надання спецдозволів на видобування корисних копалин Чемигівської площі на території Яремчанщини. Але ви знаєте, що дуже дивним способом… напевно, мені буде краще розвернутись до депутатів… дуже дивним способом…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Федишина. Та було б добре, але бачите…

О.Сич. Будь ласка, на трибуну.

О.Федишина. Але дуже дивним чином у 2017 та 2018 роках Державна служба геології та надр, фактично ввівши в дію заднім числом один із своїх протоколів, надала позитивний висновок по даному питанню. Після чого окружний адміністративний суд м.Києва, а за ним апеляційний суд адміністративний задовольнили позов ТОВ “Парі” і фактично зобов’язали Держгеонадра видати такий спеціальний дозвіл.

Сьогодні ми бачимо, що і суди, і Держгеонадра знехтували нашою думкою, думкою Івано-Франківської обласної ради, як представника усіх територіальних громад області, в тому числі жителів Яремчанщини, знехтували позицією всіх нас: атошників, представників громади, які були присутні на сесії, – і зрозуміло, що такі дії відбуваються не без прикриття вищих посадових осіб.

І ви знаєте, 18 квітня 2018 року дуже велика частина обставин з даного приводу стала відома не тільки українському суспільству, а й міжнародній спільноті. В ефірі одного із телеканалів були оприлюднені аудіозаписи розмов осіб, яких ще необхідно буде встановити органам розслідування, проте, за твердженням особи, яка оприлюднювала ці записи, це була розмова начебто між Президентом України Петром Порошенком та народним депутатом-втікачем Олександром Онищенком.

І що ж було зафіксовано в цих записах? Виявляється, були начебто якісь перемовини та домовленості про те, що за неправомірну вигоду у вигляді поставок газу на 10 млн. доларів на підконтрольні Президенту та його оточенню компанії та на розподіл прибутку 50 на 50 відс. за діяльність окремих видобувних компаній Миколі Злочевському – бенефіціарному власнику ТОВ “Парі”, регіоналу, втікачу, Міністру екології за часів Януковича, начебто дають індульгенцію на провадження діяльності на території України та на закриття кримінальних справ проти нього.

Фактично та ситуація, яку ми сьогодні маємо по Яремчанщині, є частиною цієї схеми. І 22 березня 2018 року Верховний Суд відкрив провадження по касації за даною справою. Я сподіваюся, що хоча би Верховний Суд у складі касаційної палати поставить крапку в цій
ситуації і все ж таки прийме законне рішення, а не ті рішення, які Держгеонадра і окружний адміністративний суд та апеляційний адміністративний суд прийняли всупереч законодавству і всупереч позиції нашій, як Івано-Франківської обласної ради.

Але насправді це лише один із тих епізодів, коли ми дізнаємось про порушення законодавства, до яких причетна вища посадова особа України – гарант Конституції Президент України. Всі ми чули про численні корупційні скандали в розслідуваннях журналістів як українських, так й іноземних. Зокрема, мова йде про те, що під час війни із Росією, коли наші хлопці гинуть на території, які сьогодні нам не підконтрольні, гинуть від ворожих куль, президентське підприємство – Липецька кондитерська фабрика продовжує функціонувати на території держави-агресора. Всі ми знаємо, як злочинна схема “Роттердам плюс” впроваджується не за останньої участі в цьому НКРЕ КП, яке сьогодні очолює наближена до Президента особа Дмитро Вовк, який свого часу був топ-менеджером компанії “Рошен”. Всі ми знаємо про інші численні факти: про існування офшорних компаній, які були створені з метою виведення доходів за територію України, і ухилення від сплати податків в нашу державу, в наш державний бюджет. І таких фактів можна перераховувати багато: розподіл 1,5 млрд.грн. коштів Януковича, так званий конфіскований по процедурі спецконфіскації між друзями Порошенка – між Косюком та Бахматюком.

У будь-якій цивілізованій демократичній державі будь-який чиновник, незалежно від його рангу, незалежно від його посади, якби була оприлюднена хоча би десята частина подібних фактів, уже або б подав у відставку, або б сам звернувся до правоохоронних органів для того, щоб ці факти були належним чином розслідувані. Але в Україні ми не маємо надії на жоден правоохоронний орган. Поліція, яка підконтрольна Авакову, не встановить справедливість у такій справі, Генеральна прокуратура, яка сьогодні підконтрольна куму Президента без юри­дичної освіти, не встановить справедливість у цій справі. Єдина надія на публічне розслідування, яке можливо провести лише в рамках діяльності спеціальної тимчасово-слідчої комісії Верховної Ради, яка може бути створена лише в рамках процедури ініціювання імпічменту Президента України.

Тому ми звертаємось до народних обранців усього українського народу, усіх народних депутатів, але, в першу чергу, від обранців від Івано-Франківської області в парламенті проявити волю народу, нарешті домогтися справедливості і домогтися правди в цих питаннях, ініціювати питання імпічменту Президента України з метою дійсно об’єктивно і публічно розслідувати вказані факти. Український народ має право знати, хто його грабує, хто є злочинцем, і чиї компанії, яких регіоналів сьогодні “кришуються” вищими керівними органами держави. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще заяви від фракцій?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую. Продовжуємо нашу роботу.

23 квітня 2018 року відбулося засідання президії обласної ради.

Президія рекомендувала внести на розгляд двадцять першої сесії обласної ради 11 питань та питання Різне.

Порядок денний та матеріали сесії ви отримали під час реєстрації, а також ви отримали, шановні колеги-депутати, брошури “Інформація про виконання діючих обласних програм”. Така інформація регулярно надходить в обласну раду і ми вас інформуємо, як програми виконуються. Тим більше, що час від часу від депутатів чути питання, як та чи інша програма виконується, та “Інформаційні матеріали”, тобто відповіді на наші звернення, які ми адресуємо вищим органам державної влади.

Проекти рішень з питань, включених до порядку денного, розміщені на офіційному сайті обласної ради.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради, а також Законом України “Про доступ до публічної інформації”, окрім питання під номером 6 “Про звернення обласної ради щодо зволікання Державної служби геології та надр України у наданні ПАТ “Укрнафта” спеціальних дозволів на користування надрами”.

Ну, оскільки питання носить достатньо актуальний соціальний характер, бо мова йде про працевлаштування сотень наших краян, то ми це питання пропонуємо для розгляду депутатів обласної ради.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях постійних комісій обласної ради, за результатами розгляду надано відповідні висновки та рекомендації.

Пропоную наданий вам проект порядку денного двадцять першої сесії обласної ради взяти за основу. Лічильна комісія, прошу підготуватись. Прошу голосувати. Хто за те, щоб прийняти за основу цей порядок денний? Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Можливо, будуть якісь доповнення до порядку денного? Прошу.

М.Королик. Можна? Шановний голово, прошу внести в порядок денний проект рішення “Про звернення обласної ради щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень”. Питання надзвичайно актуальне, тому є прохання, якщо можна, включити його під номером один в сьогоднішній порядок денний.

О.Сич. Дякую. Звернення надійшло за декілька днів, напевно, днів 5-6 до початку нашої роботи. Воно опрацьовано в апараті обласної ради, апарат готовий сьогодні до внесення такого питання, я доручив апарату підготувати додаткові бюлетені для голосування, тому це вже на розсуд депутатів про внесення цього питання.

Поступила пропозиція внести питання до порядку денного. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 58 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Дальше, будь ласка.

М.Дроняк – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Прошу при розгляді питання “Різне” надати слово представникам Снятинського споживчого товариства.

О.Сич. Добре, добре. Ми з ними спілкувались на вулиці. Якщо є така потреба, в Різному ми таку можливість надамо.

Шановні колеги! Ставлю на голосування проект порядку денного в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції.

Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався? Немає. Рішення прийнято.

І.Шевчук. 58 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Вибачте, рішення прийнято. Аж тепер я маю право казати.

Розглядається питання “Про основні напрямки роботи в області у сфері соціальної політики”.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Доповідає Корженьовський Володимир Михайлович – директор департаменту соціальної політики обласної державної…

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! У нас звернення по “Укрнафті”… я прошу вибачення… стоїть після тематичних питань, і тоді логічно, що два звернення будуть разом розглядатись.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, колеги, якщо будуть пропозиції… Я не знаю, ми в порядку денному від самого початку поставили звернення всередині.

“Про основні напрямки роботи в області у сфері соціальної політики”.

Доповідає Корженьовський Володимир Михайлович – директор департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду.

Поки до мікрофона йде Володимир Михайлович, шановні колеги, декілька слів з приводу побаченого. Ми сьогодні побачили, об’їхавши два інтернатні заклади, в якому вони стані, – в хорошому. Власне, так і треба ставитись до тих і дорослих людей, і дітей, які обділені чи то природними, чи то суспільними умовами. Зрозуміло, що це далеко не найгірші заклади нашої області, їх є 8. Тому, очевидно, наше побажання, що, побачивши, якими є ці заклади, завдяки, до речі, пильній увазі депутатів обласної ради щодо фінансування і  покращення їхнього ма­теріального становища, варто так само звернути увагу і на інші і довести їх до такого самого рівня.

Без перебільшення те, що ми бачили, це, мені здається, одні з кращих зразків в Україні, і цим треба гордитись. Але при цій нагоді я хотів би обов’язково згадати всі ті благодійні організації і всі ті фундації та окремих людей, які надають допомогу у повсякденному функціонуванні цих обох закладів. Можливо, сьогодні, скажемо, у доповідях чи співдоповідях ще їх поіменно назвуть доповідачі, співдоповідачі, але я би хотів, щоби ми загалом всім тим, хто таку допомогу надає, сьогодні подякували нашими аплодисментами.

(Оплески в залі).

Прошу, Володимире Михайловичу.

В.Корженьовський. Христос воскрес! Шановний Олександре Максимовичу, шановна Маріє Володимирівно, Василю Івановичу, Сергію Михайловичу! Шановні депутати обласної ради, запрошені, колеги!

Основним завданням департаменту є реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення на території нашої області. В даній сфері працює понад 3200 фахівців. Для забезпечення основних завдань департаменту та з метою поліпшення соціального захисту соціально незахищених мешканців в області діє 4 програми. Перша програма – це обласна програма підтримки сімей загиблих та постраждалих під час масових акцій громадського протесту у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, учасників бойових дій, осіб, які перебували чи перебувають у складі добровольчих формувань, що утворились для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та інших громадян, які залучались і брали безпосередню участь в антитерористичних операціях в районах її проведення.

На слайді ви бачите: фінансування у 2017 році становило фактично майже 9 млн.грн. Друга програма – це обласна комплексна програма соціального захисту населення Івано-Франківської області на період 2017-2021 років. Аналогічно: у 2017 році було профінансовано майже 10 млн.грн.

Ще одна програма – це обласна програма соціальної підтримки та реабілітації інвалідів зору на 2015-2019 роки. Фінансування у 2017 році становило 60 тис.грн.

І четверта програма – регіональна цільова програма соціального захисту працівників,
зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці на 2015-2019 роки, фінансування – 1,4 млн.грн. у 2017 році.

Шановні колеги! Я вам скажу так, що державна соціальна допомога у 2017 році становила: сім’ям з дітьми було виплачено 1 млрд. 137 тис.грн. більше як 63 тис. осіб, малозабезпеченим сім’ям – майже 1 млрд.грн. – 971,4 млн.грн., більше як 25 тис. осіб, особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю – більше 350 млн.грн. 17 тис. осіб – особи, які проживають разом з особою з інвалідністю першої чи другої групи внаслідок психічного розладу, становить більше 77 млн.грн., виплачено більше 3 тис. осіб, на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, – 800 осіб на суму 9,3 млн.грн., особи, які не мають права на пенсію, особи з інвалідністю та на догляд – це було виплачено більше 6,5 тис. осіб на суму 9,5 млн.грн., на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виплачено 300 особам на суму майже 11 млн.грн., внутрішньо переміщені особи для покриття на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг – 1,4 тис. осіб на суму 14,7 тис.грн.

Значить, державна соціальна допомога сім’ям з дітьми у 2017 році… Прошу слідуючий слайд. У зв’язку з вагітністю та пологами є кількість, є сума. Не знаю, чи ознайомлювати вас, є матеріали, ми можемо дальше озвучувати. Чи є потреба?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Корженьовський. Не зупинятись. Добре. Щиро дякую.

Ви знаєте, що є така програма, не те, що програма, є такий ще…

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Корженьовський. Значить, відсоток охоплення населення області житловими субси­діями, як ви знаєте, що надаються на покриття житлово-комунальних послуг, становить 265,4 тис. домогосподарств. Якщо в загальній кількості по області 450,4 тис. господарств, то це становить 59 відс., це значна кількість, більше, ніж половина.

Значить, на обліку перебуває 3450 внутрішньо переміщених осіб. На слайді видно: працездатного віку – 1616 осіб, дітей – 837 осіб, особи з інвалідністю – 168, пенсіонери – 793 особи.

В єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, перебуває на обліку 316,3 тис. осіб.

Значить, шановні колеги, з коштів державного бюджету профінансовано за 2017 рік майже 98 млн.грн., з них 70,5 млн.грн. для відшкодування за надані пільги при платі за житлово-комунальні послуги та на придбання твердого палива і скрапленого газу, 12,1 млн.грн. – на пільги та компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і 15 млн.грн. для виплати соціальних стипендій студентам вищих навчальних закладів.

Це було з державного бюджету. З коштів обласного бюджету профінансовано 1,7 млн.грн., з них 582 тис.грн. на здійснення додаткових виплат ветеранам ОУН-УПА, 240 тис.грн. – для відшкодування витрат, пов’язаних із похованням учасників бойових дій та інвалідів війни, 845 тис.грн. – на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За кошти державного та обласного бюджетів було забезпечено путівками 2247 громадян пільгових категорій, з них 444 – це учасники антитерористичної операції, це двоє осіб –
постраждалі учасники Революції Гідності, 863 – особи з інвалідністю загального захворювання та з дитинства, 65 – супроводжуючі особи, 482 – ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, 135 –ветерани національно-визвольних змагань, активісти ветеранського руху ОУН-УПА, реабілітовані та політв’язні, 256 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В області діють, станом на 01.04.2018 р., на початок другого кварталу 2018 року 8 інтернатних установ. Це 1154 підопічних, з них 185 – дітей в даних установах.

Діє обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю (повнолітніх) та дітей з інвалідністю “Лелеченя” для одночасного  перебування 24 осіб. Діє також геріатричний
пансіонат, це Івано-Франківський, Коломийський, Коршівський, психоневрологічні інтернати: Делятинський, Погонянський і Снятинський, дитячі будинки-інтернати: Залучанський, Коломийський, обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю (повнолітніх) та дітей з інвалідністю “Лелеченя” (24 особи), 48 пройшли реабілітацію вже у 2018 році.

В області діє 18 територіальних центрів соціального обслуговування для надання соціальних послуг, один – єдиний центр для надання реабілітаційних та соціальних послуг у м.Коломиї.

При територіальних центрах соціального обслуговування функціонує 20 відділень соціальної допомоги, 11 відділень денного перебування, 10 відділень стаціонарного догляду, 18 відділень організації надання адресної натуральної та грошової допомоги, 41 підрозділ територіальних центрів.

Як видно на слайді, в умовах децентралізації влади в соціальній сфері у 2017 році в шести об’єднаних територіальних громадах утворено структурні підрозділи з питань надання соціальних послуг…

В.Гладій. Кажуть депутати, щоб зупинити…

О.Сич. Я прошу вибачення. Володимире Михайловичу, депутати матеріали мають, ви, в принципі, вже дві третини свого часу використали. Я так само слідкую: практично все, що ви говорите, воно є в проекті рішення, в інформаційній довідці. Тому краще для економії часу нам перейти до запитань, до обговорення. Єдине, що хочу, шановні колеги-депутати, звернути вашу увагу, що перша доповідь має такий рамковий характер, а вже на розшифровку тої доповіді у нас є ще друге, третє і четверте питання. Там уже конкретніше говориться про інтернатні заклади, про програму соціального захисту учасників російсько-української війни і так дальше.

Прошу скористатись мікрофонами, в залі є мікрофони, тому маєте можливість від них задати запитання.

Перший мікрофон.

М.Королик. Шановний Володимире Михайловичу! Так, як ви є доповідачем з цілого ряду питань, є прохання все-таки більше своїми словами, бо ви бачите, що в залі дуже багато людей гудить. У нас є в матеріалах все те, що ви читали, я думаю, що проблеми немає, якщо ви чітко і лаконічно все це скажете.

Але мені цікаво якраз, бачимо там, де наш проект рішення, в пункті третьому йде мова якраз про постанову Кабінету Міністрів № 558. Як на сьогоднішній день… як вона на
сьогоднішній день виконується в нашій області? Скажіть, будь ласка.

В.Корженьовський. Дозвольте, якщо з вашого дозволу, ця програма виконується, більш детально, тому що я тільки місяць працюю на цій посаді, чи можу я, Олександре Максимовичу, брати до співдоповіді, відповіді на питання працівників департаменту?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Корженьовський. Заступника, якщо можна.

О.Сич. Не зовсім, не зовсім коректно, але якщо біля одного мікрофона ваші співробітники стануть, то можу оперативно надавати слово.

В.Корженьовський. Віталію Львовичу, якщо можна, підійдіть, будь ласка.

О.Сич. Другий мікрофон. Будь ласка, лаконічно.

В.Яворський. Доброго дня! Значить, в області ця постанова виконується, але, на превеликий жаль, не у всіх районних центрах, територіальних центрах створені стаціонарні відділення, які надають ці послуги. Тому в порядку денному, в пункті першому ми передбачили, як рекомендацію, головам Богородчанського, Верховинського, Городенківського, Косівського, Рогатинського… при формуванні передбачити створення таких центрів.

О.Сич. Дякую. Дякую. Перший мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. У мене до вас питання, як до керівника напрямку цілого. Скажіть мені, будь ласка, чому керівник Чукалівського закладу геріатричного написала заяву з вашим приходом про відставку? Це питання мене цікавить. Дякую.

В.Корженьовський. Я на це готовий відповісти. Два рази я особисто з Лоріною
Михайлівною зустрічався. Скажу так, що це питання про те, що вона хоче звільнятись, ще озвучувалось до моменту мого приходу. І були дві зустрічі, було десь прохання щодо співпраці подальшої, і мотивувалось Лоріною Михайлівною, що вона все-таки вважає, що не вичерпала, але такий варіант, що вона сказала, що вже вичерпала свої можливості. Хоча я два рази просив її. У нас взагалі не було перед тим зустрічей, тільки момент, коли було написання. Це було буквально на третій день призначення.

О.Сич. Дякую. Перший мікрофон.

С.Коцюр – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Володимире Михайловичу, Олександре Максимовичу! Гарно сказано, справді, за останні декілька років змінились інтернати. Я мав нагоду у 2009 році відвідувати Залучанський інтернат, і в тих роках був тоді за кошти активістів побудований ігровий майданчик, але за ці практично 10 років, як благоустрій був біля території інтернату, так він й залишився. Я би хотів наголосити про те, що біля Залучанського інтернату… на території Залучанського інтернату діти на візках не мають можливості нормально пересуватись. Ви бачили, що немає безпосередньо поребриків понижуючих, діти не можуть самостійно пересуватись тією територією. Я прошу звернути на це увагу і найшвидшим часом цю проблему вирішити. Це перше.

І друге – також, що стосується діяльності благодійних організацій, волонтерських організацій. Знаю, що Залучанському інтернату передали ліфт, який, ви бачили, не працює. Це дуже погано впливає, тому що діти з другого поверху не можуть піти на прогулянку, а жінки, які там працюють, носити досить уже важких дорослих дітей не мають змоги.

Також прошу на це звернути увагу і взяти під особистий контроль. Дякую.

В.Корженьовський. Щиро дякую, зрозумів, виконаємо.

О.Сич. Шановні колеги! Насправді, ми коли були на місці, то так з керівництвом обласної державної адміністрації разом подивились на це все, обговорювали. Я думаю, що буде правильно, якщо ми зараз, скажемо, спільно у погодженні з вами зафіксуємо протокольно, прошу це протокольно зафіксувати, що при наступному можливому потенційному перевиконанні обласного бюджету департаменту фінансів і департаменту капітального будівництва обласної дер­жавної адміністрації врахувати в пропозиціях і пропозицію щодо облаштування подвір’я цього дитячого інтернату. Тобто, так, ви бачили, всередині все гарно зроблено, затишно для діток, а от подвір’я потребує кращого догляду, скажімо, принаймні такого, як це було в дорослому інтернаті. Ви абсолютно праві.

Чи є ще запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань?

Володимире Михайловичу, прошу, будь ласка, присядьте.

Колеги, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні цього питання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, у нас ще є гості, в тому числі закордонні, якщо хтось із депутатів має бажання, будь ласка, я потім надам слово, бо депутат має перше право.

Будете говорити з першого мікрофона?

М.Королик. Мені буквально одне…

О.Сич. Будь ласка, Михайло Королик. Перший мікрофон.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я думаю, що доречно було би у пункті другому додати, там, де пише “головам районних державних адміністрацій” – “та районних рад”. Я думаю, що це було б правильно. Це перше. А друге, ви знаєте, якщо брати нашу інформаційну довідку, то насправді дуже прикро те, що 265 тис. сімей в нашій області перебувають за межею бідності. Адже згідно з цією довідкою 58,8 господарств потребують субсидії, що насправді є дуже сумно. Це означає, що фактично в людей немає інших можливостей, вони змушені звертатись за субсидією.

Також сумно з тої точки зору, що ті кошти, які надходять на субсидію, якраз йдуть на виконання зобов’язань громадян за сплату комунальних послуг за енергоносії в енергетичні компанії, газові, які на сьогоднішній день знаходяться в руках дуже хороших людей, олігархів, які свого часу, у 90-х роках, а багато хто, в принципі, і при правлінні Януковича, отримали в керівництво ту чи іншу енергетичну компанію. Мені дуже шкода, що за наші податки спільно ми змушені зараз дотувати субсидіями людей для того, щоб забезпечувати цю послугу, а ніхто не шукає виходу, як людей поставити на новий рівень розвитку, дати нормальні робочі місця і дохід людям для того, щоб вони не були змушені звертатись за субсидіями. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Якщо серед депутатів немає більше бажаючих взяти участь в
обговоренні, з вашого дозволу, я надам слово Аліні Косте – директору департаменту соціального захисту повіту Марамуреш (Румунія) і професору Миколі Месарошу – офіційному представнику Повітової ради Марамуреш.

Будь ласка.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Добрий день всім! Дозвольте дуже стисло представити вам систему реформування соціальної політики у Румунії, і тим більше у повіті Марамуреш, який я представляю.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Після комуністичного режиму в Румунії залишилась система захисту… і
гармонійного розвитку дітей і дорослих несприятливими. Між 1945 і 1989 роками існувала мережа великих будівельних установ цього профілю, типу інтернатів. А бідні сім’ї були переконані, тим більше ті, які легко були хворі, з психічними проблемами, залишити дітей на державне утримання.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Традиційні моделі догляду, виховання, лікування дітей та дорослих або перебування у сім’ях було, очевидно, під загрозою. На одного члена багаточленної сім’ї були нараховані величезні витрати. В такому контексті пологової політики режиму та економічної депресії у 80-х роках результати в Румунії були катастрофічні.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Було визначено, що у 1980-х роках понад 100 тис. дітей проживали в інтернатах в мізерних умовах, при тому, що більшість з них мали фізичний стан задовільним, але все ж таки жили у державних гуртожитках з негативною ознакою на стан здоров’я, розвитку та психічним станом дітей завдяки депресії та єдиної щоденної програми та соціальної переважної ізоляції в тих інтернатах-будинках.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Отож, реформація системи захисту дітей та дорослих була неминучою та пріоритетною на рівні Румунії. Одночасно із закриттям установ старого типу, типу інтернатів і налагодження масштабного процесу децентралізації бувших установ міжнародні дослідження і національні, в тому числі, показали і демонстрували можливості і якості догляду дітей та дорослих, а саме важливе – з раннього дитинства.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Саме на таких основах головні напрямки організації для альтернативного догляду та лікування дітей і всіх інших доказують, що такий вид резидентських послуг малих розмірів потрібно застосовувати навкруг надання прав та життєвих потреб дітям та іншим категоріям в середовищі, близькому до сімейного типу, бажано з чимменшим угрупуванням дітей у таких доміках.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Останні дослідження доказують, що там, де існує згрупування дітей від 10 до 12, результати вплинути на проживаючих надзвичайні, в тому числі і тих із захворюваннями, в широкій компетенції адаптування: соціально-персональні, комунікативні та душевні полегшення тих, які проживають у малих будинках, а також ліпші стосунки між дітьми і дорослими, і між тими, хто їх доглядає.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Отож, крім застарілих нездатних установ старого типу, і що саме важливе для забезпечення та підтримки і захисту всіх проживаючих у цих установах, є забезпечення інтелектуального чутливого потенціалу, фізичного та ментального. Тому потрібно категорично змінити старі установи на послуги мікрокліматичні.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Система захисту дітей та інших категорій в Румунії за останні 17 років… були досягнуті значні прогреси на законодавчому і практичному рівнях, закриваючи переважну кількість інтернатів старого типу, це дало можливість покращити структуру резидентських малих приміщень сімейного типу і збільшити якість послуг, і надавати рецепти альтернативної… сімейного типу, проживання у сім’ях або з материнською асистенцією.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Протягом 2004-2011 років було задіяно законодавство Румунії № 272 сто­совно захисту дітей та інших категорій, імплементація прав та послуг.

На сьогоднішній день відбулася сильна зміна структур та послуг, які пов’язані з новим законодавством, регламентом та методологією, і в тому числі з перенесенням дітей з одного в друге приміщення. Внаслідок змін діти за останні 4-5 років, які увійшли в систему сімейного типу, мають прекрасні умови.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. У повіті Марамуреш, який я представляю, завершено децентралізацію у 2010 році, переходячи в альтернативну систему захисту, відповідно до регламентів та нового законодавства.

А.Косте. (Румунською).

М.Месарош. Маючи досвід такого процесу, вважаємо, що удача усіх намірів залежить від уваги, яка надається двом комплектуючим: підготовка дітей до перенесення до альтернативного захисту і видання програми до адаптації залежно від потреб віку і ефекту децентралізації.

А.Косте. Дякую.

О.Сич. Дякую, шановні колеги.

(Оплески в залі).

Прошу привітати наших гостей.

Прошу, до слова запрошую першого заступника голови обласної ради Василя Івановича Гладія.

В.Гладій. Шановні колеги! Декілька слів з приводу першого питання порядку денного. Ту інформацію, яку ми почули від наших румунських партнерів, вона для нас є дуже актуальною, тому що ми також на порозі таких перетворень, і ми на порозі реформування, в тому числі і наших закладів соціального спрямування. Ви знаєте, що та Асоціація, яку Україна підписала з Європейським союзом про інтеграцію, вона вимагає від нас ряду завдань, в тому числі у сфері соціальної політики. І ті інтернатні заклади, які ми сьогодні з вами відвідали, ми бачимо такий тип, який він є, і ми в ньому намагаємось покращити умови для якості надання соціальних послуг. Але ми усвідомлюємо, що завтра ми повинні зробити інший крок і змінити тип цих соціальних заходів, які вони є сьогодні. Вони дійсно мають бути максимально наближені до сімейного типу. І те, що говорив Дмитро Дмитрович, він ще зараз буде виступати в другому питанні порядку денного, де має бути не сотні підопічних, а де їх має бути мінімальна кількість, невелика, і це має бути максимально наближено до сім’ї. Тобто, вони мають жити в комфортних сімейних умовах, відчувати себе в колі родини. А соціальні працівники повинні допомагати їм виконувати тільки те, що люди з особливими потребами самі виконати не можуть. Це, що стосується тієї інформації, яку ми почули від наших румунських партнерів.

А тепер хочу декілька слів побажань, Володимире Михайловичу, вам на майбутнє.

Ви гарно розказали нам про заклади і скільки їх є, цифри назвали, статистику, це все добре.

Питання порядку денного у нас звучить: основні напрямки соціальної політики. Зайнятість населення – це є соціальна політика? Є. Ви, на жаль, не звернули увагу, хоча це зараз найважливіше, що турбує мешканців Прикарпаття. Трудова міграція – це є проблема соціальної політики? Соціальної політики. Ми про неї також нічого не почули.

Оплата праці – це питання соціального захисту людей? Соціального захисту людей. У нас є заборгованість по заробітній платі? Є. Вона присутня в бюджетних установах? Присутня. Ми маємо цю проблему, одну з найбільших проблем сьогодні в нашій області, де треба біля 500 млн.грн. нам, щоб закрити заробітну плату в поточному році. На жаль, ці питання ви не висвітлили. Тому на майбутнє, коли ми говоримо про основні напрямки соціальної політики, ми маємо не тільки статистично казати, скільки коштів виплачено, скільки центрів у нас є, скільки працівників, підопічних і так дальше, а піднімати такі глобальні соціальні питання, тому що вони є основою соціальної політики. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Є. Будь ласка.
Перший мікрофон.

М.Піцуряк – голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановний голово, шановні колеги, шановні присутні! В принципі, я мав виступати трошки дальше, але те, Василю Івановичу, що ви сказали, воно було темою на розгляді нашої комісії, і ми звертали увагу, що дійсно департамент соцполітики має величезне коло завдань, які він розглядає. Це питання, яке… сьогодні у нас тематичне, але воно якось наближено більше до тих пацієнтів інтернатних закладів, до того соціального захисту, яке стосується суто інтернатних закладів. Там є й питання праці, там є питання атестації робочих місць, там питання інші, інші. І воно надзвичайно широке. І ми, в принципі, на комісії планували більшу увагу звернути на те, що ми сьогодні бачили, на те, що ми сьогодні робили. Адже було сказано, і представник Румунії дуже гарно сказала за їхні проблеми, але ми в перехідному етапі. І хто з моїх колег виступав, що сьогодні на субсидії ми даємо більший бюджет, ніж на охорону здоров’я і на соціальний захист. Тобто, ті кошти би мали спрямовуватись на тих знедолених, за якими немає кому постояти, на тих, які сімей не мають.

Ви знаєте, ми були сьогодні у Залучанському інтернаті, ми були місяць назад, робили
виїзне засідання, і коли я запитав Миколу Васильовича, а скільки дітей не мають зв’язку кровного, 85 відс. дітей нікого не мають абсолютно, і їм треба створювати, цим дітям ті гроші давати, які йдуть на інше. Тому питання, можливо, широке, оскільки Володимир Михайлович сьогодні вперше на трибуні і, можливо, сьогодні він вперше, в майбутньому він це охопить.

Те, що було сказано за оплату праці, у нас зараз будуть інші питання. Але, колеги, у нас є департамент соцполітики, який займається питаннями праці, у нас є управління праці, яке таке, знаєте, з м’ячем ходить і починає тільки, не розуміючи, що в тій самій державі живуть, той самий Президент їх призначає, вони читають законодавство так, як би ми не читали, і штрафують за те, що держава не дає гроші на зарплату, вони штрафують. Тобто, питань багато є.

А сьогодні, користуючись нагодою, з вашого дозволу, щоб я більше не виступав потім, я вже підсумую…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. По питаннях соціальної політики… по питаннях департаменту соцполітики.

Шановні колеги! Ви знаєте, що 27 березня комісія з питань охорони здоров’я і соціальної політики відвідала Снятинський район, було виїзне засідання, ми відвідали Заболотів, там є наш територіальний центр “Лелеченя”. Лілія Амброзівна очолює його. Знаєте, прекрасні умови, амбулаторні умови там отримують діти. Ми відвідали Джурів, де є стаціонарне перебування. Воно вже трошки більше наближене до того, що ми хочемо робити, бо там дітей на 5 днів привозять, а дальше вони в сім’ях бувають. І ми бачили Залуччя, бачили інтернат, і бачили ще той заклад, з яким у нас було дуже багато перипетій, пам’ятаєте, на комісіях, на сесії, коли йшло скорочення чи приєднання дитячого інтернатного закладу. Умови там набагато змінені, набагато покращились, хоча є дуже і дуже багато питань.

Я сьогодні, користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати всім працівникам цих закладів. Повірте, вони щиро віддаються цим дітям, тому що хто був сьогодні в цих закладах, думаю, в кожного серце здригнулось і сльозина була на очах, коли подивитись на тих дітей, які дійсно всім обділені, але ці працівники з ними працюють. І пам’ятаю, скільки було питань по Сухолиткому. Так, є питання благоустрою території, але просто ця весна така стала, що навіть не було коли, навіть не було коли той благоустрій зробити. Депутати: будемо розподіляти кошти, там, напевно, треба дати кошти, щоб ті під’їзні доріжки, там, де вони на колясках, щоб вони могли їхати, і виділимо тих декілька сотень тисяч, щоб вони могли зробити. І багато зробив Микола Васильович. Пральня, яку ми бачили місяць назад і сьогодні, – це небо і земля, це дійсно сучасний етап.

Дмитро Дмитрович Дякур у інтернаті, я був там років десять назад. Але те, що сьогодні ми там побачили, чи місяць назад, – це дійсно є досягнення, це дуже багато зроблено.

І, шановні колеги, підтримаймо тих, хто не може сам себе підтримати, допомагаємо тим, хто не може… тому, хто не може на себе заробити, а нові методи виховання, нові методи обслуговування, їх треба буде впроваджувати, але поетапно, не руйнуючи того, що ми маємо, і поступово переходити на ті нові форми обслуговування та виховання, які сьогодні є у всьому цивілізованому світі. Дякую.

По питаннях соціального захисту виступати не буду.

(Оплески в залі).

О.Сич. По часу це була практично співдоповідь, але я не припиняв порушення Регламенту, сподіваючись на дотримання слова, що Манолій Васильович більше слова брати не буде.

Другий мікрофон.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я розумію, що ми сьогодні у Снятинському районі, і половина таких закладів розташована саме в Снятинському районі. Але є все ж таки прохання: в Тисменицькому районі є Погонянський такий заклад, приділити більше йому уваги, оскільки там і близько до духовного центру, і туди буде десь і Патріарх заїжджати Шевчук, тому десь прохання все-таки приділити більше уваги також й іншим закладам, які є в області. Дякую. В плані фінансування.

О.Сич. Шановні колеги! Даруйте. Перед тим, як надати слово, я взагалі закликаю вас, дбаючи за округи, і це цілком органічно, але не забути і в першу чергу повернутись лицем до наших обласних закладів і нашого обласного майна. Повірте, багато із наших закладів сьогодні у набагато гіршому і катастрофічному стані, ніж об’єкти на ваших округах. Це насправді так, і зокрема і той, про який згадував Василь Борисович.

Другий мікрофон.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати! Власне, правильно підмічалось сьогодні під час розгляду першого питання, що і заробітна плата, і оплата праці, і зайнятість населення, і власне трудова міграція – це все питання соціального захисту.

І я буквально у своєму виступі хотів би зачепити одну таку деталь, як мінімальна заробітна плата, оскільки стикаюсь з цим безпосередньо і хочу відзначити свою особисту думку, що, на мою думку, сьогодні декларовані 3700 грн. – це штучна і у великій мірі утопічна цифра, оскільки я розумію, що якщо наш уряд декларує, що 3700 грн. – це мінімальна заробітна плата, відповідно перший тарифний розряд мав би бути на рівні 3700 грн. З чим ми стикаємось на практиці?

Наприклад, у нас на телебаченні “Галичина”, я думаю, що і на багатьох інших комунальних підприємствах, в державних структурах оклади формуються відповідно до тарифної сітки. Якщо ми говоримо, що 3700 грн., відповідно у нас оператори, які сьогодні роблять трансляцію нашого сесійного засідання, адміністратори трансляції у них відповідно 5 і 9 тарифні розряди. Відповідно їхній оклад становить 2800 і 2500 грн. До цього може бути 50 відс. премії, в результаті на руки люди получають менше, ніж 3700 грн. Більше того, прибиральниці, водії, ми їм змушені доплачувати до рівня 3700 грн. необгрунтованими відповідно доплатами. Получається зрівнялівка. Ця система абсолютно не сприяє ні здоровій атмосфері, і породжує те, що в результаті на багатьох державних комунальних підприємствах, структурах просто-напросто люди переорієнтовуються на інші сфери діяльності, виїжджають за кордон масово і втрачають інтерес до будь-якої роботи.

Тому я би пропонував, щоби якимсь чином, можливо, тут є представники виконавчої гілки влади, щоб все-таки дослухався уряд і хоча би напередодні виборів справедливо зробив розподіл, щоби перший тарифний розряд був на рівні мінімальної заробітної плати, а не придумувати схеми, а потім виступати по телеканалах і радіо і говорити, що ми досягаємо рівня мінімальної заробітної плати вже найближчим часом 10 тис.грн.

Які 10 тис.грн.? Про що ми говоримо? Просто тут дійсно є люди, які можуть це підтвердити. Натомість ми займаємось до сьогоднішнього дня політикою. Дякую.

О.Сич. Дякую, навзаєм, Ігоре Богдановичу. У нас крім представників місцевих органів виконавчої влади, інших представників немає, зокрема тих, від кого залежить на законодавчому рівні врегулювання цього питання. Я єдине, що можу порекомендувати: на чергову сесію
обласної ради підготувати таку аргументовану, як ви тільки що відповідали, аргументоване звернення, яке ми спрямуємо знову ж таки… і яке в черговий раз, напевно, якась громадська організація або засіб інформації назве абсурдним, але це не має нас спиняти у захисті інтересів наших краян.

Колеги, якщо немає більше бажаючих взяти участь в обговоренні, я буду ставити питання на голосування. Перш за все, ставлю на голосування за основу.

Хто за те, щоб прийняти рішення за основу? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято.

Колеги, чи є зауваження до проекту рішення або ж пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я за основу… дав пропозиції, якщо є пропозиції, будь ласка, сформулюйте.

М.Королик. Я вже озвучував: в пункті другому після слів “головам райдержадміністрацій” та “районних рад”, я думаю, що буде слушно.

О.Сич. Добавити слово “та районних”, чисто стилістично… навіть не стилістично, а змістовно, в пункті другому добавити слово “головам районних рад”.

Хто за внесення такої зміни? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 57 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Прошу заповнити бюлетені для голосування і здати членам лічильної комісії.

Натомість приступаємо до розгляду наступного питання порядку денного – “Про реформування та вдосконалення роботи інтернатних установ сфери соціального захисту населення області”.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Доповідає Корженьовський Володимир Михайлович – директор департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Прошу підготуватись до співдоповіді Дякура Дмитра Дмитровича.

Прошу коротко, лаконічно, з уваги на те, що матеріали роздані депутатам, і більше часу приділити живому обговоренню цього питання.

В.Корженьовський. Враховуючи попередні зауваження, я не буду увагу звертати на
інформацію. Я би хотів сказати, перш за все, подякувати депутатському корпусу за підтримку, тому що якщо брати аналіз за 2014, 2015, 2016 роки, то, звичайно, що видатки на утримання інтернатних установ зростають.

Але що би я хотів сказати в даному випадку? Все добре, ми приїжджаємо, але повірте, у нас, як то кажуть, проблем по інтернатних установах дуже багато. Василю Попович, я хочу вам розказати, що коли я був у Лоріни Михайлівни, якраз буквально коли дізнався, вона до мене зателефонувала щодо звільнення, я поїхав з нею, від півшостої до дев’ятої години ми якраз обходили всі території інтернатні. Знаєте, яка найгірша біда є? Це, що стосується Івано-Франківська, – це неукомплектованість штатів. В частності, якщо ще керівний склад там бух­галтерія, я маю на увазі, стовідсотково, то молодший медичний персонал, санітарки, які обслуговують, а особливо це стосується тих інтернатних закладів, де є більша частина лежачих хворих. Так, на час відвідування Івано-Франківського інтернату було 179 підопічних, з них порядка 130 – це лежачі. І вийшла така ситуація, що на 45 лежачих хворих тільки дві санітарки, тобто, навантаження при нормі на одну санітарку 8 чоловік. А це якраз незабезпечення призводить до того, що йде дуже велика плинність кадрів, і люди починають звільнятися. Фактори такі: велике навантаження, друге – це недостатня заробітна плата, дуже важкі умови праці.

Слідуюче питання, яке я би хотів підняти, розумієте, по кожному інтернату зараз є проблеми, проблем дуже багато. Ми були і в Косові, фактично більшість ми проїхали. І зараз кожен директор інтернату може виступити. Повірте, рухи йдуть вперед однозначно, і ми мусимо зрозуміти, що ми за рік-два це не можемо зробити. Тобто, ми поступово робимо план заходів, які би повинні за певний період часу вийти на той рівень, який ми хочемо бачити. І тоді нам буде не соромно, щоб до нас приїхали люди чи з Європи, чи з інших міст, щоб показати, що є.

Друге питання, що я би хотів підняти, крім того, що забезпеченість персоналом, друге, це в частині… трошечки хотілося би і фінансування збільшити на одного утриманця.

Так за 2016 рік по Україні за даними Міністерства було на рівні 7 тис. на одного підопічного, по Івано-Франківській… у нас й так, дякуючи Богу, 5 тис.

Ну, все одно, я кажу, що з кожним роком, якщо брати по аналізу, у нас збільшення…

Що ще я би хотів звернути увагу, це на те, що десь хотілося би більшої підтримки, напевно, так, що, наприклад, з місцевих органів не передавали лежачих хворих, залишали тільки в себе здорових, ходячих, а самі тяжкі переходили безпосередньо на обласний бюджет. Повірте, це просто може призвести до того, що люди… масова буде плинність кадрів і ми просто не зможемо це утримувати. Тобто, десь є прохання до районних стаціонарних відділень: просто забрати частину таких хворих на своє опікування.

Що стосується реформування, скажу так: зараз є питання те, що ми провадимо ряд заходів, те, що вже озвучувалось, це зокрема створення відділень підтримувального проживання, те, що ми говорили: адаптація підопічних щодо проживання в сім’ях. Це відділення паліативно-хоспісного догляду з метою забезпечення якісного догляду за людьми, які потребують, та підтримки сім’ї, інше.

Тобто, робота в даному випадку проводиться. Я думаю, що результати будуть тільки за сприяння депутатського корпусу.

Щиро дякую.

О.Сич. Дякую, Володимире Михайловичу.

Чи є запитання до доповідача? Перший мікрофон.

М.Королик. Володимире Михайловичу, ви знаєте, дійсно, дякую за те, що ви прислухались до нашого зауваження. В кожного з нас є інформаційні матеріали, ми до сесії готувались, а у вас, як на мене, дуже добре виходить якраз доповідати усно. Тому прохання: по всіх питаннях до кінця так і рухатись, думаю, набагато швидше пройде сесія.

В.Корженьовський. Дякую.

М.Королик. Дякую. Змістовніше.

О.Сич. Чи є ще запитання? Будь ласка, перший мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. 22 грудня 2017 року Івано-Франківська обласна рада прийняла рішення про припинення Снятинського дитячого будинку-інтернату. Відповідно до цього рішення було вирішено утворити ліквідаційну комісію для проведення інвентаризації майна, складання інвентаризаційного балансу і ліквідаційного балансу.

У зв’язку з цим у мене питання перше: який взагалі стан проходження цієї процедури? Чи є вже такий ліквідаційний баланс? І чи у процесі проведення інвентаризації і складання ліквідаційного балансу були виявлені якісь порушення, нестачі майна або нестача коштів?

І друге питання. Утриманці відповідних закладів інтернатного типу отримують певні соціальні виплати від держави. І якщо людина утримується в такому закладі, відповідно частина коштів спрямовується в заклад. Яким чином це обліковується, на які видатки витрачається? І чи у цих звітних таблицях (додаток 1 і додаток 2) до проекту рішення враховані ці надходження у вигляді соціальних виплат на кожного утриманця, чи це суто розподіл видатків, які надходять із обласного бюджету на утримання цих закладів і так далі?

В.Корженьовський. Я зрозумів. По першому питанню щодо створення ліквідаційної комісії. Буквально минулого тижня було черговий раз засідання робочої групи і заслухано керівника ліквідаційної комісії, голову. Значить, по цьому доповідаємо: по пункту 5, там, де було безпосередньо завдання департаменту соціальної політики щодо влаштування підопічних, виконано стовідсотково, тобто, всі підопічні влаштовані. Щодо працевлаштування людей, аналогічно, Дмитро Дмитрович підтвердить, що стовідсотково забезпечені житлом… не житлом, перепрошую, працевлаштуванням.

Що стосується ліквідаційної самої… значить, департаментом проплачені кошти на акти технічного стану, на ті матеріали, які… те, що передано, фактично вже все передано, те, що може бути на Снятин, дальше звернувся керівник з листом щодо тих матеріалів, які не можуть бути передані Снятину, передати можливо іншим інтернатним установам, тобто, ми питання вивчаємо передачі. Слідуюче питання, там є матеріали, що стосуються, я маю на увазі, основні засоби, так будемо говорити, які пройшли, і є акти технічного стану щодо непридатності. Ми готуємо документи на сесію щодо списання, бо є ще питання, буде доповідати голова ліквідаційної комісії, тому що там є ще ряд матеріальних засобів, які ще будуть розглядатись виключно…

О.Сич. Тобто, процедура ще не закінчена.

В.Корженьовський. Так. Там, згідно із законом, півроку проходить з моменту створення ліквідаційної комісії, тобто, це порядка 22 червня чи 21-го повинна бути завершена процедура ліквідації.

О.Федишина. А по обліку цих коштів, які у вигляді допомоги на заклад спускаються на кожного утриманця?

В.Корженьовський. Наскільки я володію інформацією, наскільки я знаю, що це входить.

О.Федишина. Це увійшло у ці видатки… Тобто, це не лише кошти обласного бюджету.

В.Корженьовський. Не тільки обласні кошти, це всі кошти…

О.Федишина. Дякую.

В.Корженьовський. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є ще запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Доповідача прошу сідати.

Прошу до слова для співдоповіді Дмитра Дмитровича Дякура – голову ради директорів інтернатних установ у сфері соціального захисту населення області, директора Снятинського психоневрологічного інтернату, нашого колегу – депутата обласної ради.

Д.Дякур. Дякую вам. Шановний пане голово, шановні члени президії, шановні колеги-депутати, шановні гості Снятинщини, представники громадських організацій, представники засобів масової інформації!

Я хочу зупинитись коротко на ситуації, яка є сьогодні в інтернатних установах по проханню наших директорів.

Ви чули, що ми маємо сьогодні 8 інтернатних установ, ми мали 9, один інтернат дитячий тяжко, але 22 грудня ми прийняли рішення про те, щоби його приєднати до Снятинського психоневрологічного. Сьогодні ми можемо говорити про те, що… і сьогодні ми бачили, що зробили правильно, і від цього є позитивний результат.

Мені сьогодні приємно констатувати, що у нас в області, шановні колеги-депутати,
шановні керівники, немає вже поганих інтернатних установ, у нас є гарні і є дуже гарні.

Ми можемо крім того, що ми знаємо, почули сьогодні, бачимо, яке було фінансування, знаємо, що зроблено в інтернатах нашої області, я хочу зупинитись на тих проблемах, які є в цих восьми установах.

Якщо говорити про Івано-Франківський геріатричний пансіонат, там потрібно робити ремонти у внутрішніх приміщеннях, там також потрібно… Це по тих довідках, які написали наші керівники наших цих інтернатних установ. Там потрібно робити внутрішні ремонти. Коршівський геріатричний інтернат: там небагато людей, але там потрібно робити ремонти приміщень, поточний ремонт приміщень, облаштування території навколо інтернату. Коломийський геріатричний: потрібна реконструкція прального відділення, потрібен також ремонт внутрішній, у приміщеннях. Коломийський дитячий – придбання прального обладнання. Делятинський – потрібна артезіанська свердловина, перш за все, виготовлення проектно-кошторисної документації. Я вважаю, що це невеликі кошти. Там також треба буде приділити увагу. Залучанський будинок-інтернат: там реконструкція першого поверху другого корпусу під спальне відділення. Ми дамо можливість розширити особистий простір для дітей таким чином. І облаштування пішохідних доріжок або доріжок для пересування інвалідів-візочників, також облаштування спортивних майданчиків в інтернатах, облаштування ігрових майданчиків в інтернатах. Це ті моменти, шановні колеги-депутати, над якими нам треба починати працювати вже зараз, якщо виконувати або робити так, як сказали ви, шановний Олександре Максимовичу, щоб звертати особливу увагу, бо це комунальні підприємства Івано-Франківської обласної ради.

Поряд з тим, шановні колеги-депутати, я хочу сказати таку справу. Наша обласна рада взяла на себе тягар великий фінансування інтернатних установ області. В наших інтернатних установах перебувають люди з цілої України, і не тільки. У нас є у Снятинському інтернаті люди з Росії, у нас є люди з Молдавії і так дальше, і так дальше. Фінансування – лише на обласний бюджет.

Сьогодні пані Оля запитує, яка ситуація з цими коштами. Я просто вам скажу: є дві частини – загальний фонд і спецфонд. Пані Олю, те, що ви питаєте, це спецфонд, він має входити у фінансування, але це не те, на що я хочу наголосити. Це фінансування з державного бюджету. Повинні бути державні програми підтримки інвалідів в інтернатних установах. Ми сьогодні що маємо? Фінансування забезпечення ортопедичним взуттям. І хто ще може мені назвати в залі, є поважні колеги мої лікарі і так дальше, ще яка програма? Та більше ніякої, я вам скажу. А де програма фінансування зубопротезування, починаючи від дитячого будинку-інтернату і психоневрологічних установ? А лікарі можуть підтвердити, що краще запобігти захворюванням, аніж потім давати величезні кошти на їх лікування. Правильно чи не правильно?

Так, це треба було, щоб сьогодні був хтось приїхав з Міністерства соціальної політики. Я дуже дякую, що їх запрошували, але дуже недобре…

Голос із залу. (Без мікрофона).

Д.Дякур. Що, це не цікаво хіба?

Ми зробимо так, як каже Олександр Максимович, ми напишемо, це має лягти у звернення, і це все має лягти Міністру, заступникам на стіл.

Ідемо дальше. Ми з вами на минулій сесії чи на позаминулій слухали нашого  поважного доктора технічних наук, професора національного технічного університету нафти і газу про альтернативні джерела електроенергії.

Скажіть мені: чого держава забороняє мати нам, інтернатним установам, свої, наприклад, сонячні станції або свої сонячні модулі. У нас є банно-пральні відділення. Ми таким чином не платимо за послуги прання білизни, так? Маючи сонячні модулі для підігріву води, ми таким чином могли би економити кошти і їх направляти на ті моменти, про які сьогодні сказав Василь Іванович. Йдучи в європейську спільноту, ми мали би зменшувати навантаження на наших медиків, робити ті всі кроки, які потрібно сьогодні при реформуванні інтернатних закладів. Цього нам робити не можна, на жаль. Чому – питання?

Дальше. Навантаження на наших медичних працівників і навантаження на середній і молодший медичний персонал.

У нас медична сестра, маючи заробітну плату трошки більшу за мінімальну, про що ми сьогодні говорили, обслуговує 100 і більше дітей або інвалідів у психоневрологічних закладах. Назвіть мені лікарню, в якому відділенні є таке навантаження на медичну сестру. Та такого бути не може! Бо є лікарі, вони це знають, це не під силу. Наші це роблять.

Тепер санітарка або молодша медична сестра, маючи в групі 25 людей з інвалідністю, в нашому випадку в психоневрологічних інтернатах це захворювання, пов’язані з порушенням психіки і так дальше, другої і першої групи, переважно, третьої, до цього часу не було, зараз дали цю норму, вони мають по 25 людей, і зарплата теж мінімальна.

Практично всі моменти, які ці всі люди працюють в інтернатах, зарплата або мінімальна, або наближена до мінімальної. Як сьогодні можна знайти в інтернатну установу електрика або сантехніка на таку заробітну плату? Практично неможливо. І це питання не наше з вами. Це питання держави.  Тут має бути інший державний підхід. Або керівники області чи керівники районів, навіть голови ОТГ чи сільських рад: більшість звернень до вас або левова частка звернень до вас – це питання, які стосуються соціального захисту населення. Чи не так? Правильно? Але зарплата… Тут є керівники управлінь соціального захисту і, зрештою, в інтернатних установах заробітна  плата сьогодні мінімальна або до неї наближена, чуть більша. Тому й така плинність кадрів, тому виїжджають, здобувши вищу освіту, пропрацювавши рік, два, три після університету, інституту, виїжджають за кордон і залишають таке місце роботи. І ми, ну, змушені це сьогодні констатувати.

Шановні колеги! Я можу піднімати ще багато питань, які стосуються… які потребують вирішення і на нашому з вами рівні, і на державному рівні. Я хочу, перш за все, подякувати всьому депутатському корпусу, подякувати нашим благодійним організаціям, церковним громадам і церковним конфесіям за ту підтримку, яку мають сьогодні наші інтернатні установи. Хочу подякувати вам за ті зауваження критичні, які сьогодні я почув, коли ви були у нашому інтернатному закладі… в нашій інтернатній установі.

І, шановний Олександре Максимовичу, я також хочу попросити вас: дайте протокольне доручення, щоби при перевиконанні обласного бюджету і Снятинському психоневрологічному інтернату виділити якусь частину фінансування, навіть хоча би на те зауваження критичне, що ви зробили: той корпус не дуже привабливий, і в якому стані…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Час.

Д.Дякур. Шановні колеги! Я щиро вам хочу сказати, що ми, працівники інтернатних установ області, знаємо, що ми маємо робити, маємо чітку дорожню карту, вміємо це робити, хочемо працювати, маємо потужні колективи однодумців-професіоналів і щиро віримо, що при такому підході до ситуації в інтернатних установах, при такій допомозі і підтримці інтернатних установ з боку керівництва області, з боку обласної ради, депутатського корпусу, вірю, що ми будемо ставати найкращими в Україні. Дякую вам.

О.Сич. Дякую вам, Дмитре Дмитровичу. Дуже гарно, чітко, влучно, лаконічно і колоритно.

Запрошую до слова першого заступника голови обласної ради Василя Івановича Гладія.

В.Гладій. Шановні колеги! Я буквально декілька слів.

8 інтернатних установ, про які ми з вами говоримо, було 9, зараз 8, обласного підпорядкування – це наша з вами відповідальність спільно з обласною державною адміністрацією. Тому що ми є власниками даних інтернатних установ, органом управління яких є обласна державна адміністрація. І від нас залежить якість надання послуг у цих інтернатних установах.

Я думаю, що такі питання, як заробітна плата, енергоносії, харчування, всі захищені статті, нам навіть обговорювати це питання не треба, вони повинні бути на тому рівні, на якому ми повинні їх забезпечити відповідно до законодавства.

Цього року ми з вами зробили одну корисну справу, коли приймали обласний бюджет на 2018 рік. При прийнятті обласного бюджету через орган управління – департамент соціальної політики обласної державної адміністрації ми передбачили кошти на покращення умов перебування підопічних, на проведення відповідних ремонтних робіт. І ця сума була 3 млн.грн. І ця сума вже пішла і ті зміни, які ми сьогодні побачили, вони в тому числі завдяки цьому нашому рішенню.

Зрозуміло, що всіх проблем ми одночасно не вирішимо, але давайте беремо собі за правило: при прийнятті обласного бюджету чи при внесенні якихось там чергових змін, коли ми маємо таку можливість, маємо перевиконання обласного бюджету, якусь частину цих коштів направляти на наші інтернатні установи, де ми є з вами відповідальними, обласна рада, в тому числі. І так буде правильно. Якщо ми ось такі 3 млн.грн. виділимо не одноразово, а системно, то через 3-4 роки ми побачимо, що проблемних питань буде набагато менше, дуже багато питань ми вирішимо.

Тому я підтримую: в проекті рішення, там є пункт такий, що системно, постійно передбачати певні кошти з обласного бюджету для покращення якості надання послуг нашим обласним інтернатним закладам. Якщо ми це будемо робити неодноразово, ми побачимо і від цього конкретні результати. Дякую.

О.Сич. Дякую, Василю Івановичу. Перед тим, як надати чергове слово, і на продовження цієї думки, на реалізацію того пункту в проекті рішення і на продовження власне закиду Дмитра Дмитровича, що дати ще одне протокольне доручення, то я формулюю протокольне доручення. В місячний термін директору департаменту соціальної політики Корженьовському Володимиру Михайловичу і голові Ради директорів інтернатних установ у сфері соціального захисту населення в області Дякуру Дмитру Дмитровичу подати сформований перелік невідкладних робіт щодо матеріального покращення всіх інтернатних закладів області. Я не кажу, що ми одномоментно все це врахуємо, це може бути і на добрий десяток мільйонів. Але маючи цей перелік, принаймні, можна буде системно і реально підійти до реалізації того, про що ми тільки що кажемо, поступово враховувати: півмільйона на один заклад, півмільйона – на другий заклад, наступного разу 300 тис.грн. на один заклад, 500 тис.грн. – на інший заклад, і так поступово-поступово будемо робити те, що треба робити. Воно десь там нам колись зарахується.

Будь ласка, наступне слово. Перший мікрофон.

Б.Кобилянський. Шановний Олександре Максимовичу, шановні колеги!

Сьогодні, коли ми приїхали у Залучанський інтернат, нас зустрічала дівчинка, надзвичайно талановита, унікальна дівчинка. Ви мали можливість побачити її картини, які вона малює ротом. Але, знаєте, запам’ятались її слова, що “ви не зміните нашу долю, але ви можете покращити наше перебування на цій землі”.

Сьогодні, направду, ми були у кращих інтернатних закладах, і не будемо це “завивати у папірці”, правда, і Залучанський інтернат, і сьогодні Снятинських психоневрологічний інтернат, вони одні з кращих, але ми побачили, що там так само надзвичайно багато проблем.

Ми сьогодні багато говорили, навіть мало говорити про інші заклади, а їх ще є 6, і там, повірте, проблем набагато більше. І, повірте, ми не змінимо, ми не покращимо, ми всіх проблем не вирішимо, але змінити перебування, зробити його належним, я думаю, що це в наших силах.

І сьогодні, Олександре Максимовичу, Василю Івановичу, надзвичайно хороша була така практика, коли ми не розпорошували гроші по всіх інтернатах, а ми сьогодні на три інтернати Снятинського району дали по 1 млн.грн. І ми сьогодні бачили ті зміни, які відбулися сьогодні у Залучанському інтернаті, і ми заходили у прачечну. Ну, що таке прачечна для інтернату? Це практично круглодобова робота. І сьогодні було дві проблеми. Там проблема була – це благо­устрій, треба зробити, бо дійсно, там діти з колясками, треба їх вивозити, і, звичайно, що та прачечна, шкода, що Микола Васильович Сухолиткий не вивісив ті фотографії, як вона виглядала до нашої сьогоднішньої зустрічі, але, направду, це щось було таке, що туди зайти було неможливо. А це і умови праці тих людей, які там працюють.

Направду, це хороша практика, я прошу її продовжити, саме не розпорошувати гроші, а виділяти в цьому напрямку.

Я хочу сьогодні подякувати комісії, яку очолює Манолій Васильович Піцуряк, з охорони здоров’я і соціальної політики, надзвичайно плідно попрацювала до цієї сесії.

Манолію Васильовичу, є прохання: закласти в план роботи і попрацювати практично по всіх закладах, щоб ми могли відвідати і Коршів, щоб ми могли відвідати Делятинський та інші інтернати, бо там надзвичайно багато  проблем, щоб ми могли виписати проекти рішень, і так, можливо, протягом цієї каденції сказати всім: ми створили належні умови перебування відповідно даних людей.

Я, направду, дякую Олександру Максимовичу, дякую депутатському корпусу, хочу подякувати сьогодні і керівникам інтернатних установ. Надзвичайно багато зробив Дмитро Дмитрович Дякур, Микола Васильович Сухолиткий. Ми сьогодні бачимо, буквально це змінилось за останні 3 роки. Сьогодні багато роблять й інші керівники інтернатних закладів. Тут є представники, керівники департаменту соціальної політики. Перераховувались ті всі функції, які вони виконують, я би ще додав, що є ще постанова Кабінету Міністрів, і оздоровлення дітей має бути в цьому департаменті. Надзвичайно… серед усіх департаментів обласної адміністрації чи районних адміністрацій, це надзвичайно… найважча ділянка роботи. Хочу подякувати всім за роботу. Дякую.

О.Сич. Дякую вам. Даремно ви згадали Манолія Васильовича, він зараз візьме слово для репліки.

В.Гладій. Ні, він обіцяв…

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну, я що казав!

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, ви не закидайте, що Манолій Васильович не має слова, він хазяїн свого слова: дав – забрав.

Шановні колеги! Якщо немає більше бажаючих взяти участь в обговоренні, запитую, чи є зміни до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 55 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені для голосування, здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про виконання обласної програми підтримки сімей загиблих і постраждалих під час масових акцій громадського протесту в період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, учасників бойових дій, осіб, які перебувають чи перебували у складі добровольчих формувань, що утворилися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та інших громадян, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення (зі змінами) за 2017 рік”.

Проект рішення номер 3 – в окремій брошурі.

Доповідає Корженьовський Володимир Михайлович – директор департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики та з питань захисту прав учасників і ветеранів антитерористичної операції на Сході України та їх сімей, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, коротко інформацію, буквально в межах однієї хвилини, і питання.

В.Корженьовський. Шановні депутати! Значить, за 2017 рік всі заяви, які були, звернення учасників АТО та членів сімей, всі задоволені у стовідсотковому розмірі.

Що хочу сказати? На цей рік зразу, що в травні місяці, я маю на увазі, щоб не відтягувати в календарному часі, ми будемо зараз проводити комісії, в будь-якій комісії, що стосується розподілу коштів, які стосуються безпосередньо учасників АТО, включені представники або взагалі там більшість – представники учасників АТО. Я хочу, щоб все було прозоро, щоб не було ніяких, як то кажуть, до нас звинувачень…

Що хочу сказати? Департамент соціальної політики на сьогоднішній день ще подав у Міністерство щодо фінансування придбання житла для учасників АТО першої та другої групи і сім’ям загиблих. Тобто, у нас подані всі пропозиції, тепер чекаємо фінансування.

Дальше, за травень місяць ми маємо надати пропозиції і переглянути на комісії щодо фінансування громадських організацій. Там є чотири громадські організації учасників АТО, за минулий рік було профінансовано більше 600 тис. грн., на цей рік плануємо не меншу суму виділити для учасників АТО.

І, звичайно, що йдуть інші питання, які будемо теж розглядати, це в травні місяці для того, щоб не відтягувати, щоб були виділені кошти з обласного бюджету на покращення житлових умов. В травні ми маємо завершити всі процедури, які залежать від департаменту, і з червня місяця починати виплачувати учасникам АТО ці суми. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача? Є. Будь ласка. Підходьте до мікрофону. Перший мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Скажіть, будь ласка, чи відомо вам, чи отримували протягом 2017 року допомогу родини героїв Небесної сотні, зокрема родина Василя Шеремети з Ланчина? Чи ви в курсі? А якщо не в курсі, може підготуйте, щоб дізнатись, щоб я міг.., тому що родина до мене звертається, і є там питання.

І, зрештою, чи відомо… це вже до пані Марії, до керівництва обласної державної адміністрації. Всі родини героїв Небесної сотні отримали обіцяні квартири, а родина Василя Шеремети не отримала. Чи можна якось це питання взяти на… під контроль, щоби обіцянка того забудівника виконалась кінець-кінцем? Це друге.

А перше, те, що…

В.Корженьовський. Я зрозумів.

М.Іваночко. Дякую.

О.Сич. Ну, щодо Шеремети, я прошу, Володимире Михайловичу, взяти для себе на контроль і десь, якщо не маєте зараз інформації, проінформувати депутата з  приводу цього питання. Щодо знову ж таки будинку, точніше, квартири для цієї сім’ї, даруйте, то я вже так візьму на себе. Ми вже неодноразово на сесії піднімали це питання. Суть в чому? Нагадаю. Суть в тому, що забудівники, зібравшись між собою, порадившись, вирішили: кожній сім’ї Героя Небесної сотні з Прикарпаття, яка загинула під час Революції Гідності, надати квартиру безкоштовно. І вони між собою поділили обов’язки, хто які квартири надає. Це була їхня добровільна згода, і їхня добра воля. Четверо надали чи п’ятеро…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. П’ятеро, шостий не надав. Ну, тут може бути тільки громадський осуд, бо жодних юридичних зобов’язань немає щодо цього питання. Ну, хіба щось можете додати, Маріє Володимирівно.

Шановні колеги! Чи є ще запитання до доповідача? Немає. Дякую.

Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Будь ласка, Василь Іванович Гладій.

В.Гладій. Шановні колеги! Буквально декілька слів хочу сказати. Важливо, що ми акцентували на цьому увагу. Дана програма сформована за участю учасників АТО. У нас на засіданні профільної комісії, от голова комісії підтверджує, завжди будь-які зміни, які ми вносимо до програми, тільки за погодженням з учасниками АТО. Вся сума коштів, яка у нас передбачається на цю програму, фінансування по кожному заходу зокрема, також обов’язково за участю учасників АТО.

Програма постійно зазнає змін, тому що життя вносить свої корективи. Питання сімейного відпочинку не було – включили, не було там питання  поліпшення житлових умов, у свій час включили, і зараз також є пропозиції про внесення змін до цієї програми, і на наступній сесії обласної ради ми будемо вносити зміни, утворюючи нові заходи, або змінюючи формулювання вже існуючих, і передбачаючи відповідне фінансування.

І найважливіше. Ми з вами прийняли рішення і сьогодні 500 грн. у місяць по даній програмі бійці-добровольці отримують з обласного бюджету. Це наше з вами рішення, яке підтверджено фінансово. Ці кошти також є в цій програмі. Дякую.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, Остап Васильович Дзеса. Є мікрофон, підійдіть, будь ласка.

О.Дзеса – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Пане голово, нам усім відомо прізвище цього забудівника. Я не буду його озвучувати. Нам відома проблема, яка є. Ну, повірте, я погоджуюсь з колегою, який сказав. Ця сім’я не розуміє, чому вона не отримала. Вона не розуміє, ми не зможемо їй якимсь чином пояснити. Давайте ми все-таки якось зробимо: чи запросимо якось представників Асоціації забудівників може на засідання президії, чи в якийсь інший спосіб, але попросимо, щоб вони, якщо не хтось один, бо вони долучались, ті, які долучались, замість того забудівника, може вони якось консолідовано, але все-таки зможуть вирішити, і я переконаний, що вони на це підуть, щоби ця сім’я нещасна, перепрошую, втратила годувальника, щоб та сім’я отримала квартиру. Ми факт проконстатували. І що толку, що ми назвемо прізвище цього чоловіка? Йому байдуже, раз він до цього часу не виконав свою обіцянку, а сім’я залишається без квартири. Колеги, давайте ми так поступимо.

О.Сич. Я рекомендую комісії з питань учасників АТО (пані Наталія Чаплинська) власне в контексті того, що говорив Остап Васильович, запросіть на своє засідання по одному з питань порядку денного представника Асоціації, я не знаю, чи є у них асоціація якась офіційна, представника асоціації запросіть, поясніть ситуацію, от, одним словом, просто проконсультуйтесь з ними, наскільки можливо вирішити це питання. Я дійсно думаю, що вони можуть піти назустріч.

А в продовження цього питання я хочу проінформувати вас, що сьогодні мене як голову обласної ради або ж когось із представників обласної ради запрошувала Асоціація учасників АТО на вручення перших п’яти ключів від квартир, які авансом виділяють для того забудівника, який для них будує будинок на тій земельній ділянці, яку ми з вами виділили на попередній сесії або яка належить до спільної власності громад області. Пригадуєте? Це на території обласного військкомату. Вони працюють із забудівником таким чином, що він авансом частину квартир їм дає. І от 5 квартир вони сьогодні вже дають, очевидно, з тих, що у забудівника вже є у наявності. І обіцяли, що вони це будуть робити такими порціями. Я рекомендував, кажу: хлопці, прийдіть на сесію, що на якійсь черговій сесії власне такі ключі вони вручать на сесії обласної ради для своїх колег – учасників АТО.

Шановні друзі! Чи є в когось ще по цьому питанню запитання, зауваження, пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Я в такому разі ставлю проект рішення за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Прошу заповнити бюлетені і здати їх для членів лічильної комісії.

А я вас запрошую до розгляду питання “Про стан виконання обласної комплексної Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2017-2021 роки (зі змінами) за 2017 рік”.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Доповідач той же – Володимир Михайлович Корженьовський – директор департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Будь ласка, Володимире Михайловичу, лаконічно.

Шановні колеги! Насправді, ми вже так комплексно обговорили ці всі питання. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Буквально одне питання. У 2017 році надано матеріальну допомогу 23-ом сторічним жителям області по 3 тис.грн. Ми виділяємо мільярди гривень на субсидії і дуже великі кошти на різні речі.

У нас всього-на-всього 23 людини в області дожили до 100 років. Друзі, я думаю, що це у наших з вами можливостях збільшити цю суму бодай до 10 тис.грн. Адже я думаю, що ні для кого не секрет, що більшість українців не доживає до пенсії, а тут люди дожили до 100 років.

Також, як на мене, дуже цікавий пункт є, – це те, що три сім’ї в області… народилось у трьох сім’ях нашої області по троє дітей. Цим сім’ям з бюджету виділено по 15 тис.грн.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Королик. Я перепрошую, Василю Борисовичу.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Королик. По троє дітей в трьох сім’ях нашої… трійні, три трійні в області. Ці сім’ї отримали по 15 тис.грн. То давайте будемо відвертими: аби цих грошей вистачило їм на
памперси елементарно на один рік часу. Як на мене, бодай по 100 тис.грн. такі сім’ї мали би отримувати, адже ми всі говоримо про те, що для нас пріоритет на сьогодні є збільшення нашого населення, добробут населення, а це всього-навсього три сім’ї на область.

Так давайте ми спільно як депутати обласної ради зробимо все від себе можливе для того, щоб сума була більша. Як на мене, це вкрай рідко стається, і ми повинні відзначати такі сім’ї і стимулювати українську націю до збільшення нашого населення.

(Оплески в залі).

О.Дзеса. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Рекомендуємо… є зауваження, рекомендуємо департаменту соціальної політики, департаменту фінансів врахувати ці пропозиції, ну, якщо буде можливо, у поточному бюджетному році – то в поточному, якщо ні, то як мінімум, скажемо, при напрацюванні проекту бюджету на наступний рік.

Дійсно, 3 тис.грн. для сторічного жителя… Що це таке – 3 тис.грн.? 15 тис.грн. на народження однієї дитини, коли троє дітей народжується, звичайно, що так. Хоча, звичайно, говорячи це, ми повинні розуміти, що ми під час розгляду бюджету повинні реально думати не тільки про об’єкти на власних округах, а про такі пропозиції, які ми даємо, бо це фінансове навантаження.

М.Королик. Прекрасно. І в обговоренні вже…

О.Сич. Чекайте, ми ще запитання не закінчили.

Шановні колеги! Чи є ще запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань. Будь ласка, сідайте. Будь ласка.

Хто бажає взяти участь в обговоренні?

М.Королик. І в обговоренні.

О.Сич. Перший мікрофон.

М.Королик. Шановні депутати! Знову ж таки, у всіх нас є роздані інформаційні матеріали, і ми можемо побачити з вами, що минулого року 1068 жителів нашої області отримали матеріальні допомоги одноразові на загальну суму 2 млн. 63 тис.грн.

Наскільки мені відомо, станом на сьогоднішній день вже близько 2 тис. мешканців нашої області звернулися до департаменту соціальної політики з проханням виділити одноразову матеріальну допомогу. Приблизно 70 відс. людей тих, які звернулися, – це є онкохворі люди.

Також звертаю вашу увагу на те, що більше як 200 дітей в нашій області також, на жаль, мають онкологічні захворювання.

Я розумію, що це питання, яке стосується кожного з нас, також розумію, що бюджет наш не є резиновий, але є велике прохання: під час перевиконання за півріччя врахувати те, про що я зараз говорю і бодай 500 тис.грн., 700 тис.грн. спрямувати в департамент соціальної політики якраз на виділення одноразових матеріальних допомог тим сім’ям, які звернулися. Адже, ще раз наголошую: велика доля з цих людей, – це ті люди, які мають якраз проблеми з онкологією, і вони не можуть дати собі ради самостійно.

О.Сич. Дякую. Василь Іванович Гладій, будь ласка.

В.Гладій. Шановні колеги! Я очолюю таку комісію по одноразових матеріальних допомогах в обласній раді і хочу підтвердити, що кожен місяць сотні листів – 80 відс. – це тяжкі захворювання. Та сума коштів, яку ми маємо, – це є мізер, і просто стидно, коли ти дивишся на суму коштів і бачиш кількість заяв, і ти усвідомлюєш, що це є нічого, це нуль. І я уявляю собі стан людини, коли вона ходила, збирала ті всі документи, довідки, писала заяву і потім їй прийшла ніби допомога, ті кошти.

Ми вже радились на нашій комісії, на останньому засіданні говорили, як вийти з цієї
ситуації. Можливо, подумайте, Володимире Михайловичу, можливо, ми би утворили єдину комісію в області, щоб не було окремо… Людина йде, пише заяву в обласну державну адміністрацію, після того йде і пише заяву в обласну раду. Депутати – це окремо, тому що кожен депутат із свого фонду може виділити, це справа депутата. Але щоб була одна-єдина обласна комісія, щоб було залучено фахівців соціального захисту, лікарів, які би могли реально аналізувати ті всі документи… У кожного біда, бо ніхто не пише здоровий, всі пишуть, бо є великі проблеми. І наповнити той фонд, і разово, але надавати суттєву фінансову підтримку, а не так, що там ту тисячу гривень з обласної ради, тисячу гривень – від обласної… І що воно вирішує?
Насправді, воно нічого не вирішує, якщо це є важке захворювання.

Як рекомендація, давайте подумаємо, щоб у нас не було у три інстанції: міська рада,
обласна і адміністрація, нехай буде в одну інстанцію, нехай буде одна комісія кваліфікованих співробітників і нехай вони визначають, кому і скільки реально ми можемо надати допомогу.

Я думаю, що так би було, напевно, краще, як рекомендація. Дякую.

О.Сич. Ну, і як це не прикро, але мушу констатувати, що, на жаль, ми собою і своїм бюджетом не закриємо ті проблеми, які не закриває держава. Бо інакше, щоб нам задовольнити всі ці питання, прохання, а їх є дуже багато… Люди збідовані, люди хворіють. Нам треба припинити формувати бюджет розвитку і роздавати гроші людям. Припинити ремонтувати садочки, школи, будувати, та й то там не стане, якщо ми це припинимо. Ви розумієте, чи ні? Нам треба тільки платити заробітну плату, енергоносії, нарахування, купляти харчування, медикаменти, і решту грошей роздавати, і то не стане. Держава має працювати, програми мають функціонувати загальнодержавні. І ми, на жаль, собою не закриємо, плечима своїми ті проблеми, які не закриває держава. Але, що можемо, те робимо.

Шановні колеги! По цьому питанню чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Може якісь пропозиції є?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу
визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання “Про внесення змін до обласної комплексної Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 23.12.2016. № 402-12/2016 (зі змінами)”.

Проект рішення номер 5 – в окремій брошурі.

Доповідач той же – Корженьовський Володимир Михайлович – директор департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації.

Проект рішення розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії.

Будь ласка, Володимире Михайловичу, лаконічно суть змін.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. (Без мікрофона).

В.Корженьовський. Дані зміни у зв’язку зі змінами у законодавстві…

О.Сич. Прошу уваги, колеги!

В.Корженьовський. …ці пункти будуть викладатись згідно зі змінами у законодавстві, чинному законодавстві, а також по завданню, останній пункт – по гемодіалізу – по завданню сесії обласної ради. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Зміни в законодавстві – автоматично зміни вносимо в програму, плюс у нас було доручення сесії щодо питання гемодіалізу. Все зрозуміло?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Тоді ставлю… Пропозицій немає до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Прошу визначатись. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 56 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо зволікання Державної служби геології та надр України у наданні ПАТ “Укрнафта” спеціальних дозволів на користування надрами”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Доповідає Матусевич Олександр Борисович – заступник голови постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування.

Проект рішення рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією обласної ради з питань екології та раціонального природокористування. Будь ласка.

О.Матусевич. Шановний пане голово, шановні колеги-депутати!

До вашого розгляду проект рішення про звернення обласної ради щодо Державної служби геології та надр України про зволікання надання спеціальних дозволів ПАТ “Укрнафта”.

“Голові Верховної Ради України Андрію Парубію, Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, Міністру екології та природних ресурсів України Остапу Семераку, Голові Національного Антикорупційного бюро України Артему Ситнику, Заступнику Генерального прокурора України – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

Звернення. Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, стривожені незаконними діями Державної служби геології та надр України стосовно ПАТ “Укрнафта” щодо протиправного непродовження строку дії спецдозволів на користування надрами, занепокоєні ініціативою Міністерства екології та природних ресурсів України запропонувати проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо припинення користування надрами”.

Вказаний законопроект фактично спрямований на позбавлення ПАТ “Укрнафта” всіх 82 спецдозволів на видобування вуглеводнів, якими воно володіє, у зв’язку з наявністю податкового боргу. Запропоновані зміни дають можливість Державній службі геології та надр України відмовляти в продовженні строку дії та видачі нових спецдозволів незалежно від розміру суми податкового боргу, зупиняти (анулювати) спецдозволи в разі прострочення сплати податкового боргу на 20 днів, анулювати дію спецдозволів за кожну частину податкового боргу, що дорівнює 2,2 млн.грн., та  анулювати дію всіх спецдозволів, якщо сума податкового боргу перевищує 10,5 млн.гривень.

На думку ініціатора законопроекту, прийняття цих змін дозволить, зокрема, повернути податкові борги, збільшити податкові надходження до державного бюджету. Проте вже зараз очевидно, що результат буде абсолютно протилежний. Після впровадження змін відбудеться анулювання всіх 82 спецдозволів ПАТ “Укрнафта”, що призведе до повної зупинки видобутку вуглеводнів. Внаслідок цього ПАТ “Укрнафта” припинить господарську діяльність, а  працівників чекатиме безробіття.

Викликає відверте здивування, чому не враховуються негативні наслідки запропонованих змін, адже у разі анулювання ліцензій ПАТ “Укрнафта” щорічні втрати податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів становитимуть 13-17 млрд.грн. Таким чином, лише за два роки держава втратить близько 65 млрд.грн. Окрім втрат податкових надходжень та втрат
акціонерної вартості, запропоновані зміни матимуть значний негативний вплив на економіку країни в цілому. Втративши 66 відс. видобутку нафти та 6 відс. видобутку газу Україні доведеться додатково імпортувати енергоносії на суму 35-45 млрд.грн. на рік. Понад 20 тисяч працівників будуть позбавлені робочих місць. Діяльність Кременчуцького нафтопереробного заводу опиниться під загрозою. За цих обставин прагнення Уряду досягти енергоефективності протягом найближчих кількох років стане недосяжним.

За таких умов до місцевих бюджетів Прикарпаття лише за рахунок рентних платежів у 2018 році не надійде більше 40 млн. грн., зокрема до обласного – 16 млн. грн., районних – 13, майже 14 млн.грн., селищних та сільських – 10,52 млн.грн.

Згаданий законопроект відкриває широкі можливості для спекулятивних дій у сфері видачі ліцензій, оскільки Держгеонадра отримають широкі повноваження вибірково зупиняти/анулювати дію спецдозволів.

Товариство з багаторічним досвідом роботи, високою професійною репутацією на внутрішньому та міжнародному ринках фактично штучним способом заганяють у глухий кут.

Аналізуючи ситуацію, що склалася впродовж 2017-2018 років навколо видачі та продовження дії спецдозволів, нафтовики змушені констатувати, що відбувається сплановане, поступове, усвідомлене знищення підприємства з метою заволодіння його активами, зокрема, у
вигляді ліцензій. Іншого логічного пояснення тому, що відбувається, немає.

Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, не маємо морального права стояти осторонь і допускати знищення ПАТ “Укрнафта”, складовою якого є чотири тисячі робітників та інженерів Прикарпаття. Працівники готові відстоювати своє право на працю усіма законними методами, у крайньому випадку вдатися до страйку, який буде спрямований виключно на привернення уваги до проблеми, що виникла навколо ПАТ “Укрнафта”.

Просимо  не допустити внесення до Податкового кодексу України вищезазначених змін як таких, що суперечать інтересам Держави та її народу, і зобов’язати Державну службу геології та надр України негайно видати ПАТ “Укрнафта” 27 спецдозволів на продовження видобування вуглеводнів”.

Даний проект рішення підтриманий комісією з питань екології одноголосно. Дякую.

О.Сич. Дякую. Чи є запитання, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань? Є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи виступ? Чи запитання?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Виступ. Дякую доповідачу.

Запрошую, хто бажає взяти участь в обговоренні? З депутатів спочатку, потім я надам слово більше.

Будь ласка, ви піднімали руку, пане Андрію.

А.Мироняк. Шановний Олександре Максимовичу, депутати! Хотілося би дане питання обговорити по Яремчанському округу. По Яремчанському округу у нас, у Микуличині, є дві скважини, і хотілося би коротко пояснити вам, скільки вони податків сплачують до місцевого бюджету. Оренда землі за дві скважини і насосну станцію – це 7 тис.грн. десь вони сплачують в місяць. І то вони тільки за останній рік заплатили. А за енну кількість років, коли не видобували нафту, не проводили свою діяльність, вони копійки не заплатили.

Тепер друге питання: по просьбі там голови, депутатів, соцекономрозвиток, вони ні копійки не дали… ну, подарки до Миколая, там 300-400 подарків. І це така велика компанія і стільки сплачує податків.

Друге, наступне. Зараз рентна плата з цього року платиться, але недолуге законодавство не дозволяє получати ці гроші для місцевого бюджету, і фактично у сільський бюджет ніяких коштів не поступає.

Яка у мене просьба є, Олександре Максимовичу, до вас і до ОДА? Щоби створити протокольно комісію з депутатів сільських, обласних і з ОДА, комісію, аби ми розробили якісь заходи по соціальному розвитку цих регіонів. Бо, зрозуміло, що нафту мають видобувати, робочі місця – це добре, але мають на соціальний розвиток працювати, щоб вони сплачували якісь кошти, бо у них мільйонні зарплати, гроші виводяться в “офшори”, податки не платять. Наприклад, у Микуличині вони заправку дочірніми підприємствами міняли чотири рази вже, як поступив акциз, вони в десять раз менше платять акцизу, як “Окко” і “WOG”. Ви розумієте? Це просто катастрофа!

Велика компанія, державна компанія просто працює на себе.

Ну, і у мене така просьба: створити таку комісію, щоби це в подальшому опрацювати, і вони працювали на соціальний розвиток.

О.Сич. Дякую. Ну, знаєте, комісій нам не бракує. Давайте кожен буде робити свою роботу. В обласній адміністрації є відповідні підрозділи, які повинні аналізувати дану ситуацію, подавати якісь пропозиції, зокрема, на врегулювання таких питань. Давайте. Є комісія з питань екології та раціонального природокористування, вперед! Кличте, розглядайте, представників, розглядайте, пропонуйте, які проекти рішень розробити і тому подібне. Бо ми зараз почнемо комісію на комісію створювати, а для чого у нас тоді комісії обласної ради існують? Тому те, що казав депутат, слушно, але є відповідні органи чи обласної адміністрації, обласної ради, які повинні взяти це до роботи.

Будь ласка, другий мікрофон.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Ви знаєте, я вважаю, що в даній ситуації ми маємо, як обласна рада, стати на сторону працівників цих підприємств, які живуть на території Івано-Франківської області, які мають тут робочі місця і мають отримувати заробітну плату. І відповідно їхня заробітна плата залежить напряму від того, чи працює підприємство, чи ні, яке законодавство для цього створюється.

Але поряд з цим дуже дивна ситуація, коли ми виступаємо в інтересах підприємства, в якому переважну частку має держава, і звертаємось до самої ж держави, щоб захистити це підприємство. Так тут потрібно поставити питання і вищому керівництву цієї держави, бо поряд з тим, коли вони пролобійовують напередодні нового року зміни до податкового законодавства, надаючи 75 відс. знижки плати за землю для гірничо-видобувних підприємств, в тому числі і нафтогазовидобувних, за рахунок чого сільські бюджети зараз будуть мати велику частку невиконання за рахунок недонадходження плати за землю, і поряд з цим державний ж орган – Держгеонадра – державному ж підприємству не хоче продовжувати спецдозволи.

Але, насправді, знаєте, тут ситуація не тільки у законодавстві, і не тільки у політичній волі наших керманичів на центральному рівні, а питання в тому, що це ще й прихована гра і спосіб надати такі спецдозволи недержавним компаніям, які будуть платити податки у державний бюджет, і прибуток, який буде йти у державний бюджет, а передати ці спецдозволи приватним компаніям.

Яскравий приклад – це ситуація по Свистунківсько-Червонолуцькому родовищу у
Полтавській області, яке свого часу хотіла отримати і користувалася ним саме компанія
“Укрнафта”, де більше 50 відс. належить державі. Натомість, зараз без проведення аукціону такий спецдозвіл був виданий приватній компанії ТОВ “Аркона-Газ-Енергія”, яке має безпосереднє відношення до одного з юристів Президента, який потім перейшов у Вищу раду правосуддя. Так от, напевно, за цим всім стоїть абсолютно інша мотивація: віддати спецдозволи в приватні руки і отримати прибуток у свою кишеню.

Це є неправильно. Поряд з цим, думаю, що проект рішення слід підтримати, бо, перш за все, мова йде дійсно про жителів нашої області, про наших працівників. Але поряд з цим, підприємство не повинно забувати платити податки, Верховна Рада повинна не забувати приймати правильні закони, а Держгеонадра повинні не забувати дотримуватись чинного законодавства України. Дякую.

О.Сич. Дякую. Чи є ще, колеги-депутати, ще хтось бажаючий виступити?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Роман Йосипович Струтинський – представник “Укрнафти” в Івано-Франківській області. Будь ласка, запрошую вас до мікрофона.

Р.Струтинський. Шановна президіє, шановні депутати, присутні! Я зразу хочу дати відповідь депутату від Яремчанського округу по Микуличину. Так, плата була невелика за землю в минулому році, я згоден частково, але в цьому році, з січня місяця сільські, селищні ради, районні бюджети, обласний бюджет буде отримувати значно більше, бо будуть рентні платежі.

Якщо конкретно Микуличин взяти, Микуличин отримає в цьому році 321 тис. 709 грн. лише рентних платежів, а ще там плата за землю, а ще там екологічний податок, то буде під 500 тис.грн. в цьому році.

Що стосується загалом “Укрнафти”, то “Укрнафта” в минулому році сплатила 10,5 млрд.грн. коштів до бюджетів усіх рівнів. На цей рік заплановано десь 16-17 млрд.грн., на 2018 рік. Обласний бюджет в минулому році отримав 31 млн.грн., за перший квартал – уже 20 млн.грн., і до кінця 2018 року – орієнтовно 61-62 млн.грн.

Я вважаю, що такі гроші для обласного бюджету є досить солідними.

Я назву один приклад по сільській раді. От, скажімо, я був на сесії кількох сільських рад Богородчанського, Надвірнянського району і так дальше. Бабченська сільська рада: бюджет на 2018 рік сільської ради складає 560 чи 580 тис.грн., а від рентних лише платежів в цьому році сільська рада отримає 871 тис.грн., а ще плата за землю і екологічний податок, то це буде майже 1 млн.грн. До чого я веду? Ми повинні захистити ці підприємства, які видобувають нафту і газ, які сплачують податки серйозні, і люди мають роботу. Тут уже називали: понад 4 тис. людей працює в нашій області. Це на ряду “Надвірнанафтогаз”, “Долинанафтогаз”, це Долинський газопереробний завод, це Долинське тампонажне управління.

Почався “дерибан” уже “Укрнафти”. Я хочу довести до відома депутатів, що у Полтавській області вже забрали одне найбільш потужне нафтове родовище, і Держгеонадра продали маловідомій фірмі за 32 млн.грн., а експертна оцінка цього родовища складає 360 млн.грн. Майже у 12 разів занижена ціна.

І останнє. І останнє. 5 районних рад там, де “Укрнафта” здійснює виробничу діяльність: Надвірна, Богородчани, Рожнятів, Долина і Косів прийняли такі звернення, і 38 сільських, селищних рад також там, де є об’єкти НГДУ – Надвірна і Долина – прийняли також такі звернення до керівників держави, до НАБУ, до САП, щоби вжити заходів до Держгеонадр, щоб вони видали 27 ліцензій на продовження, підкреслюю, видобування нафти і газу.

Я сподіваюся, що депутати з розумінням підійдуть до цього питання і проголосують одноголосно за це звернення. Дякую.

О.Сич. Дякую, Романе Йосиповичу.

Шановні колеги-депутати! Чи є ще якісь пропозиції до проекту рішення, бажання виступити?

Я на завершення хочу підтримати своїх колег-депутатів: пана Андрія, пані Олю, бо, безперечно, ми повинні стати на захист людей, які працюють на цьому підприємстві, є мешканцями нашої області. Знову ж таки, це питання соціального захисту, це питання добробуту їхніх сімей, але в той же час підприємство повинно вчасно і в повному обсязі платити податки і платежі і брати участь в соціально-економічному розвитку населених пунктів.

Дивлюся на Остапа Васильовича Дзесу, згадую Битків, куди ми разом їздили під час робочої поїздки, і не можу не згадати збідовану Битківську школу, яку “Укрнафта” 15 років не може добудувати. Я думаю, що не один озолотився на Битківських родовищах, а школу не годні добудувати.

Але, тим не менше, шановні колеги, запрошую до голосування і сподіваюся, що… Репліку? Будь ласка, пане Андрію.

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. До мікрофона йдіть.

А.Мироняк. В селі Микуличин є 40 км доріг, 10 км експлуатуєте ви напряму цих доріг, і за цю енну кількість років ви експлуатуєте цю дорогу, вона на балансі сільської ради. Ви мінімальні кошти вклали в ремонт цієї дороги. Все робиться за рахунок сільської ради. Ну, не можете ви користуватись сільською дорогою і казати, що це на балансі сільської ради. Ви би мали цю дорогу зробити золоту, щоб вона була ідеальна у селі Микуличин.

І є така просьба до вас, щоби нарешті громада не обурювалась, депутати вас підтримували. Це рішення я прийму, бо це робочі місця, ми маємо видобувати, це безперечно, економіка має в державі збільшуватись, тут не йде обговорення, але податки така велика компанія… Ви розумієте, що він говорить? Цей рік ми аж заплатимо 500 тис.грн. і це дуже добре.

Та ви мудрі люди! Люди, спам’ятайтесь! Про що ми говоримо і ще маємо це..? Ми не маємо говорити, в захваті від цих слів бути! Дякую за увагу.

О.Сич. Шановні колеги! Якщо немає пропозицій до проекту рішення, пропоную завершити обговорення, приступити до голосування.

Хто за те, щоб прийняти це рішення за основу і в цілому? Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про звернення обласної ради щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень”.

Доповідає Королик Михайло Михайлович – голова фракції Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, депутат обласної ради.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні депутати! Кожен з вас має наше звернення на руках. Я не бачу доцільності повністю зараз його зачитувати. Я думаю, що ви мали можливість з ним повністю ознайомитись. Єдине, що важливо для кожного з нас – зрозуміти те, що сьогодні запропонований нами пакет законопроектів щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень є надзвичайно важливим на цій стадії розвитку нашої держави, адже цілий ряд законопроектів, які ми пропонуємо, мають допомогти вийти країні з цієї кризи, в якій ми зараз знаходимось.

Декілька акцентів. Перший, близько 150 млрд.грн… перепрошую, доларів, виведено через офшорні фірми за кордон. Ці кошти якщо би були повернуті зараз в Україну,  це 4 бюджети нашої держави, що є у свою чергу вкрай важливо, адже той стан зубожіння, який ми маємо сьогодні, це також через те, що наші кошти з вами виводяться за кордон. В той час, як ми з вами сумлінно сплачуємо податки, чи це вчителі, чи це медики, чи це робітники будь-яких професій, платимо податки, платимо військовий збір, олігархи не сплачують податкового збору, олігархи роблять все від себе можливе, щоби не надходили податки до державного бюджету з їхніх кишень, з їхнього чистого прибутку, вони роблять все можливе, щоб уникнути додаткового навантаження і виводять кошти за кордон.

Також є дуже важливо звернути увагу на те, що сьогодні третина “Обленерго” у нашій державі належить людям, які є під санкціями Європи, які проходять санкції у США, а сьогодні ці люди у своїй власності мають третину “Обленерго”. І оті близько 3 млрд.грн., які цього року отримала область на субсидії, якраз на погашення питань по газу і електроенергії, якраз велика доля з таких грошей, які йдуть на субсидії, йдуть в кишені олігархів, які вчора не у прозорий спосіб отримали у своє керівництво наші енергетичні компанії. І цілий ряд інших речей, таких, як в час війни ми закликаємо владу, щоби влада не допустила все-таки продажу стратегічних підприємств та інших підприємств, які є вкрай важливими для нашої держави.

Дуже великий парадокс, коли в державі війна, а йде думка і питання про те, чи не продати те чи інше підприємство, державне, стратегічне, яке сьогодні наповнює бюджет. Це помилкова думка. І до того часу, поки не стабілізується ситуація в Україні, до того часу, поки ми не переможемо у війні на Сході України, ми не бачимо доцільності продажу таких підприємств.

Тому закликаємо кожного з депутатів сьогодні підтримати наше звернення, стати на захист українців і показати олігархам, де їхнє місце. Разом з вами ми наведемо порядок в нашій державі. Прошу підтримати. Дякую.

О.Сич. Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Дякую.

Хто бажає взяти участь в обговоренні? Є. Другий мікрофон. Будь ласка.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Наша фракція підтримує вказаний проект рішення одностайно, але поряд з цим ми також просимо внести ще одну пропозицію і доповнити даний проект рішення там, де йде блок – перелік законопроектів, які ви пропонуєте, ще один законопроект додати: реєстраційний номер 2573 від 07.04.2015 р., який називається “Проект Закону “Про засади державної стратегії деолігархізації України на 2015-2020 роки (Стратегія деолігархізації України)”.

Цей законопроект також повністю йде в руслі названих вами законопроектів. Повністю підтримую цю ідею, і є стратегічним, базовим, в якому в комплексі врегульовані також всі ці питання: питання демонополізації і деолігархізації засобів масової інформації, адже сьогодні кожен центральний телеканал фактично у всіх нас асоціюється із прізвищем кожного відомого олігарха. Всі прибуткові галузі підприємства – це видобувні галузі: нафта, газ, металургія – також були олігархізовані, були приватизовані за безцінь. Більше того, олігархи добрались до парламенту і своїми руками лобіюють там закони, які й так ставлять на коліна наш народ.

Приклад, Бурштинська ТЕС. Ви знаєте, що свого часу Ахметов пролобіював закон, за яким міноритарні власники акцій в примусовому порядку за безцінь, а це, на секундочку, працівники – члени трудового колективу змушені були віддати олігархам свої акції, ті, в яких по залишковому принципу вони залишились, продовжують під примусом віддавати їх за три копійки зараз.

“Опоблок”, їхні олігархи сьогодні пролобіювали пільги для гірничо-добувних підприємств: 75 відс. від плати за землю, це те, про що я говорила і в попередньому питанні.

Тому в цілому повністю підтримуючи ідею цього рішення, прошу доповнити тим пунктом, про який я говорила на початку. Дякую.

О.Сич. Пані Олю, я поставлю на голосування.

Чи є ще бажаючі? Є. Другий мікрофон. Будь ласка.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ви знаєте, тут справа навіть не у прізвищах та іменах, тут справа в системі. Цими законопроектами, законами в майбутньому, я надіюся, у Верховній Раді ми просто зруйнуємо систему і не допустимо того, щоб Петренко чи Іваненко, чи будь-хто міг незаконно нагромаджувати кошти і тим самим впливати на державну політику для власного збагачення, от що суд олігархів. Тобто, збіднення українського народу і збагачення колосальне тих людей, яких є декілька. Тому не має значення прізвище, має значення зміна системи влади. І саме цими законами ми закликаємо Верховну Раду змінити систему влади. Дякую.

О.Сич. Дякую. Чи є пропозиції до проекту рішення ще? Немає?

Тоді я ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався? Немає. Рішення прийнято. Прошу вибачення.

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Поступила пропозиція від депутата Олі Федишиної, ставлю її на голосування: доповнити звернення, зокрема перелік законів ще одним проектом деолігархічного закону.

Хто за цю зміну? Прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Ставлю на голосування…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Перерахуй, будь ласка. Ставлю ще раз на голосування пропозицію Олі Федишиної. Хто за? Прошу рахувати. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 55 – за.

О.Сич. Шановні колеги! У зшитку ваших бюлетенів ззаду, в самому кінці, є бюлетені без вказання порядку денного, питання порядку денного, тому, будь ласка, витягніть цей бюлетень, від руки напишіть питання і поставте позначку про голосування.

Даруйте, ми дамо хвилинку часу власне для цієї процедури, хто не зміг це зробити.

Але за цей час ми можемо обговорювати наступне питання.

Тому запрошую до обговорення питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік”.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Доповідає Мацькевич Ірина Богданівна – директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозицій комісії.

Пропозиції, шановні колеги, вам надано під час реєстрації, оскільки сьогодні ще відбувалося засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків, яка розглянула декілька додаткових позицій, які пропонуються до проекту рішення.

Будь ласка, лаконічно про сам проект рішення, потім будемо голосувати пропозиції, Ірино Богданівно.

І.Мацькевич. Шановний Олександре Максимовичу, шановні депутати та запрошені! На ваш розгляд вноситься проект рішення “Про внесення змін до обласного бюджету на 2018 рік”.

Даний проект враховує рішення постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків обласної ради від 20 квітня поточного року № 68 і враховує… я зупинюсь на основних моментах даного проекту рішення. Це врахування в доходах загального та спеціального фонду обласного бюджету субвенцій, які нам надійшли з державного бюджету, це врахування в доходах обласного бюджету субвенцій з місцевих бюджетів, які спрямовуються на співфінансування різного роду об’єктів, які освоюються обласними департаментами. Даний проект рішення враховує розподіл коштів освітньої субвенції, який склався станом на 1 січня поточного року, і направляється на виконання програми розвитку освіти Івано-Франківщини до 2020 року в сумі 23 млн.грн. Даний проект рішення враховує розподіл коштів залишку від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які спрямовуються головним розпорядникам коштів обласного бюджету. Даний проект рішення враховує розподіл додаткової дотації, яка спрямовується на райони для закладів освіти та охорони здоров’я. Враховує також перерозподіл бюджетних призначень між головними розпорядниками коштів обласного бюджету та уточнення змін назв та сум коштів, які йдуть на соціально-економічний розвиток, і які нами затверджені попередніми рішеннями сесії про затвердження обласного бюджету на 2018 рік та послідуючих сесій, які вносили зміни до попереднього рішення сесії про затвердження бюджету на 2018 рік.

Прошу підтримати даний проект рішення.

О.Сич. Дякую, Ірино Богданівно. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача?

Є. Будь ласка. Перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановна Ірино Богданівно! У мене є запитання, декілька запитань і, напевно, виступ буде.

Пункт 4 проекту рішення. Поясніть мені, будь ласка, розподіл залишку коштів нерозподіленої субвенції на охорону здоров’я, освіту, є певний ряд адміністративних одиниць.

В минулому році Богородчанський район найбільше, напевно, спрямував на розриви в зарплаті, які були. Чому ігнорується постійно Богородчанський район? Райони, які не повністю давали на зарплату, ви включаєте, а тут не включаєте. Богородчанський район на сьогодні має аналогічну заборгованість, як й інші райони. Чому така ситуація?

Наступне питання. Декілька днів назад відбулася колегія обласної державної адміністрації, де слухалось питання про стан виплати зарплати. Охорона здоров’я сьогодні у реформі. І з 1 липня, як обіцяє наше Міністерство, там, хто заключить декларації, інше, буде вже йти інше фінансування, інше за рахунок субвенції. Але коштів на виплату зарплати для первинки, навіть для тих, хто заключить угоди та декларації, навіть для тих, хто зробить автономні заклади і комерційні комунальні підприємства… комунальними комерційні підприємства, у нас закладено на 4,5 місяці. Ваше бачення. Як заплатити зарплату людям, як бути тим, хто за рахунок субвенції… дальше продовжувати? Адже я вважаю, шановні колеги, є закон про корупцію. Що він означає? Віддати перевагу іншому. Як вважати дії уряду: якщо ти йдеш у колгосп, тобі життя й інше, якщо не йдеш в колгосп, тебе голодом морять? Чим відрізняється ця ситуація 2018 року від 1930 року? Йдеш у громаду, тобі гроші є. Не йдеш, тобі грошей нема. Підписуєш декларацію про те, що зміна реформування, тобі гроші є, не йдеш… Богдане Миколайовичу, вам смішно, а люди і там, і там однакові. Яка вина в тому, що Городенка того року менше дала грошей, цього року отримала, а там більше дала?

Тобто, є маса питань.

І ще одне. Я за рахунок виступу, якщо можна.

Шановні колеги! Йде реформа охорони здоров’я. Всі сьогодні підписують угоди, всі щось хочуть робити. Але цікава ситуація: для того, щоб провести, треба комп’ютеризувати. Наше Міністерство сказало, що це мають зробити органи місцевої влади. Органи місцевої влади жодної копійки не виділяють. Комп’ютерів немає, іншого немає. То яким чином ми йдемо в реформу? І, до речі, дослівно: ваше Міністерство фінансів  не може сьогодні зрозуміти, яким чином Міністерство охорони здоров’я буде робити ті фінансові заходи. Міністерство фінансів сьогодні не розуміє. Дякую.

О.Сич. Якщо можна. Знаєте, то питання не до Ірини Богданівни, то питання до голови уряду, щоб він зібрав двох міністрів, посадив у себе в кабінеті, щоби вони між собою порозумілись. Не може відповідати Ірина Богданівна за те, що між собою не спілкуються Міністр фінансів і виконуючий обов’язки Міністра охорони здоров’я.

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. От Гройсману можемо доручити. Другий мікрофон.

О.Атаманюк – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Шановна Ірино Богданівно! У мене буде декілька питань. Питання перше. З 1 квітня ми вступили в перший крок реформи охорони здоров’я, продовжуючи далі тему реформування.

На сьогодні ми маємо численні запити від лікувальних установ первинної ланки про незабезпеченість комп’ютерною технікою. Ми всі знаємо, що для того, щоб а) зареєструвати навіть… та установа, яка буде надавати первинну допомогу, вона має бути зареєстрована в єдиній системі, в єдиній системі має бути зареєстрований лікар і туди вже вносити своїх пацієнтів. Незабезпеченість сьогодні комп’ютерною технікою призведе до того, що а) лікувальні установи і лікарі залишаться без заробітної плати, а пацієнти залишаться без наданої допомоги.

У мене питання перше. В цьому проекті змін до бюджету скільки коштів передбачено на забезпечення, якщо вони передбачені, і в якій сумі на забезпечення лікувальних установ
комп’ютерною технікою первинної ланки?

Питання друге. З того додатка, який сьогодні нам розданий, прийнятий бюджетною комісією про розподіл 16 млн.грн., мене цікавить пункт перший, – це капітальний ремонт складського приміщення  за адресою: м.Надвірна, вул.Сірика, 1а, на який передбачено 1 млн. 145 тис.грн. Що там знаходиться, що то за складські приміщення? І пункт 2: 1 млн. 600 тис.грн. на створення умов для покращення діагностики злоякісних утворень серед населення області. На які конкретні заходи будуть направлені ці кошти? Дякую.

О.Сич. Окрім інших питань, на які дасть відповідь Ірина Богданівна, зокрема щодо фінансування реформи. Але, на мою думку, вона може бути помилковою, якщо Міністерство освіти реформує школу і називає, скажімо, як треба змінити перші класи у так звані “нові
українські школи”, то воно централізовано виділяє кошти під ті параметри, які воно заклало. Якщо Міністерство охорони здоров’я реформує медицину і каже, яка має бути первинна ланка і чим обладнана, ну, то має давати гроші. Ви знаєте, рішення мудрі може кожен приймати, а виконувати? Я вчергове, напевно, всоте повторюю статтю 142 Конституції України: рішення державних органів повинні забезпечуватись державними ресурсами. Не зовсім точно, але так.

Але хочу пояснити, бо хотів би ще, можливо, щоб по онкоцентру пояснив або ж начальник департаменту охорони здоров’я, якщо є, або ж Марія Володимирівна, чи хтось інший. А по Сірика, колеги, щоб ви всі розуміли ситуацію, особливо це знає Остап Васильович. У нас є колишнє військове містечко у Надвірній по вул.Сірика, там точну адресу не пам’ятаю. Воно стоїть на балансі військово-спортивного ліцею. Там колись була військова частина, стоять ангари. Цілий ряд підприємців ці ангари орендують, дехто з них самовільно, не питаючи дозволу у нас, а це порушення нашого положення, ремонтує, а потім вимагає їм продати, користуючись положенням про невід’ємні поліпшення.

Я пообіцяв спеціально виїхати і виїхав із заступниками, з уповноваженими представниками, які займаються нашим майном з обласної ради, ми подивились на ті об’єкти. Знаєте, хороше розташування. У мене таке враження, що цілий ряд людей, користуючись нашими труднощами, бо нам є куди гроші виділяти, хотіли би, знаєте, за півдурно хапнути майно у стратегічно розташованому місці. Ми сказали: ми знайдемо гроші, ми поремонтуємо ці ангари, але будете платити так, як положено платити по нашому положенню.

Тому, власне, ці 1 млн. 145 тис.грн. – на ремонт цих ангарів, які взяті в оренду. Ми в принципі, по закону, зобов’язані забезпечити нормальні умови оренди. Ми забезпечимо, але не дамо поцупити ці ангари.

Ну, а по онкоцентру, будь ласка, хто може сказати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Назарію Івановичу! Ну, хто володіє ситуацією, поясніть, будь ласка.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Бо наскільки я зрозумів, як мені пояснювали, що тут співфінансування з обласного бюджету.

Н.Іванів. Манолію Васильовичу! На правах радника голови обласної державної адміністрації можна сказати?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Н.Іванів. Значить, 1 млн. 600 тис.грн. – це співфінансування з Державного фонду регіонального розвитку, 15 млн.грн. по Державному фонду регіонального розвитку йде на придбання МРТ і 1 млн. 600 тис.грн. – співфінансування з державного бюджету. Дякую.

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

І.Мацькевич. Шановні депутати!

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

І.Мацькевич. Шановні депутати! Я коротко зупинюся на проблемі виплати заробітної плати. Як дійсно вже було озвучено, у нас зараз проводиться дві реформи: це реформа освіти, або “Нова українська школа”, і реформа охорони здоров’я.

Щодо реформи освіти, наразі область отримала додатково кошти… не додатково, отримала кошти на проведення реформи “Нова українська школа”, коштів більше 60 млн.грн. Наразі ці кошти ще не відображені в нашому проекті рішення про зміни до обласного бюджету, так як вони нам надійшли тільки минулого тижня, будуть прийматись нами і затверджуватись в дохідній частині бюджету на наступній сесії. Дані кошти будуть спрямовані для придбання комп’ютерної техніки, для придбання меблів, для придбання дидактичного матеріалу. Крім того, дані кошти, більше 15 млн.грн., будуть спрямовані для навчання і підготовку вчителів перших класів, які будуть працювати вже згідно з “Новою українською школою” з першачками, і на відрядження, для того, щоб вони мали можливість навчатись… вони будуть проходити навчання у нас, в Івано-Франківську, в інституті підвищення кваліфікації.

Це щодо “Нової української школи”.

Тут, дійсно, більш зрозуміла політика Міністерства освіти, кошти надходять, все одно вони будуть вимагати переважно 10-20 відс. спрямування додатково коштів місцевих бюджетів для проведення цих реформ.

Щодо медичної реформи, як ви знаєте, у нас є кошти в сумі 236 млн.грн., які передбачені як субвенція медична, і переважно ця субвенція, вона буде спрямована на будівництво центрів первинної медичної допомоги. Наразі наша область затверджує, має погодитись спроможна мережа медичних закладів, які будуть будуватись за рахунок цих коштів, і буде Міністерством інфраструктури розроблений порядок використання цих коштів, так як ці кошти можуть йти як і на будівництво центру, так і на придбання техніки, тобто, спецавтомобілів, і для комп’ютеризації. Наразі, поки що розподілу цих коштів немає, і тому я не готова вам відповісти, чи будуть передбачені кошти на придбання комп’ютерної техніки. Але наразі місцеві бюджети мають перевиконання, і разом з нашим обласним бюджетом, я думаю, що напевно нам треба спрямувати всі свої фінансові резерви в майбутньому, що не будуть передбачені кошти державного бюджету на комп’ютеризацію, для того, щоб ми могли своїми коштами, як обласного бюджету, так і районного бюджету, спрямувати кошти на комп’ютеризацію.

Щодо заробітної плати, яка зараз вже станом з липня місяця по первинці, яка є незабезпечена. Ви знаєте, що нам виділили кошти тільки на півроку для заробітної плати первинної ланки. Минулого тижня була нарада в Міністерстві фінансів, це питання теж піднімалось, і те, що вже озвучив Манолій Васильович, немає спільної координації дій Міністерства фінансів і Міністерства охорони здоров’я, але як сказав наш заступник Міністра, вони чекають на пропозиції від Міністерства охорони здоров’я, які мають залишок коштів – 8 млрд.грн., і які будуть пропозиції Міністерства фінансів, поділити ці кошти в частині кварталу, третього кварталу на заробітну плату первинці по цілій Україні.

Я думаю, що Міністерство охорони здоров’я подасть ці пропозиції, і кошти ми будемо мати, і наші працівники медичної галузі не залишаться без заробітної плати. Так, ми з вами вже неодноразово це обговорювали, нам не вистачає коштів на заробітну плату в обсязі тих коштів, які нам надходять у вигляді освітньої, медичної субвенції, додаткової дотації.

Ми знаємо, через що нам цих коштів не вистачає. Через те, що у нас розгалужена мережа бюджетних установ, яка є найбільшою в Україні, однією з найбільших в Україні.

Теж ми розуміємо, що ми не хочемо приймати непопулярні рішення щодо закриття цієї мережі бюджетних установ у зв’язку з тим, що…

Голос із залу. Регламент.

І.Мацькевич. …пропонується проводити реформу децентралізації, утворюються територіальні громади, проводяться реформи. Тому ми мусимо розуміти те, що ми живемо в такий складний час. Ми знову будемо апелювати до вищих органів влади, щоб нам надійшов додатковий фінансовий ресурс на забезпечення коштів на заробітну плату, і аналогічно будемо вчитись ефективно управляти тим фінансовим ресурсом, який у нас є, який теж має бути в першу чергу спрямований на заробітну плату. Дякую за увагу.

О.Сич. Але в черговий раз наголошую: в частині, де є наші обов’язки, але не в частині погашення тих боргів, які створює Кабінет Міністрів України.

Перший мікрофон. Будь ласка.

М.Королик. Шановні депутати! Шановний голово! В принципі, зрозумілий розподіл, тут багато важливих об’єктів нашої області. Але змушений повернутись до того питання, яке я озвучував у розгляді минулого питання. Щойно спілкувався з керівництвом департаменту соціальної політики, і станом на сьогоднішній день кошти, які були виділені на одноразові мате­ріальні допомоги, вичерпані. Я не прошу і розумію прекрасно, що наш бюджет “не резиновий”, не прошу спрямувати все перевиконання, але прошу протокольне доручення дати департаменту фінансів про спрямування 1 млн.грн. на ті одноразові матеріальні допомоги, де найбільш “кричущі” є випадки. Повірте мені, я не згідний з тим, що коли ми дамо людині 1 тис.грн. чи 2 тис.грн., що це не допоможе вирішити проблему. Це один з тих способів, коли людина бачить, що є підтримка, і це допомога, яка допомагає людині повірити в те, що буде результат, і завтра вона знайде всю ту суму, яка їй потрібна на лікування.

Тому все ж таки прошу підтримати мою пропозицію і сподіваюсь дуже на те, що при розгляді перевиконання за півроку вона там буде включена.

А що стосується мого питання, воно буде риторичним досить, бо не все в наших руках.

З 1 травня вступає в дію постанова Кабінету Міністрів про монетизацію пільгового перевезення громадян. На сьогоднішній день ми розуміємо, яка критична ситуація із заробітною платою в області і про те, що наші бюджети знову ж таки є досить скромні.

Скажіть, будь ласка, Ірино Богданівно, чи ви вивчали ту ситуацію, яка склалась в області, з прийняттям цього антиконституційного рішення? Адже керівництво держави, коли прийняло рішення, а саме Кабінет Міністрів про те, що має бути монетизація, вони зробили все правильно. Але вони зробили грубу помилку, коли передали ці повноваження і рекомендують органам місцевого самоврядування із своїх коштів забезпечити цю послугу.

Скажіть, будь ласка, чи є якісь розрахунки, скільки реально станом на сьогоднішній день для нашої області потрібно грошей для забезпечення монетизації всіх тих людей, які мають право на цю пільгу? Дякую.  І прошу голову, дуже прошу за протокольне доручення.

О.Сич. Будь ласка, Ірино Богданівно.

І.Мацькевич. Шановні депутати! Я вивчу це питання, я не готова вам відповісти, як впроваджується у нас зараз переведення із централізованого фінансування пільг на монетизацію, але я знаю, що листи надходять, вони опрацьовуються департаментом соціальної політики, і напевно ними будуть вноситись пропозиції, це більше їх питання.

О.Сич. Шановні колеги! Щодо протокольних пропозицій, я все даю занотовувати і потім свідки – представники виконавчого апарату, я вимагаю їх чітко виписувати і слідкувати за виконанням. Але я звертаю вашу увагу, те, що я казав: добре пропонувати в запалі дискусій, але потім, коли діло доходить до розподілу коштів, – та ні, чому мало на округи.

Колеги, ми сьогодні під час засідання а) бюджетної комісії, б) сесії обласної ради уже наговорили на 5 млн.грн. Я так приблизно прикинув, 5 млн.грн. протокольних доручень.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, немає питань, немає питань, ми їх всі подамо. Єдине, щоб потім не було нарікань, а чому так мало для ліквідації проблем на округах?

Ну, і напевно, це буде справедливо, так само, як і під час кожної виїзної сесії, запропонувати господарям, ґаздам дати пропозицію, що ми можемо їм допомогти. Ми кожного разу десь так приблизно 500 тис.грн. на ліквідацію якихось проблем давали. Тому будемо чекати пропозицій від Снятинської районної ради і адміністрації… Я знаю, що вони ремонтували цей клуб, чи цей клуб, чи щось інше, але прошу з розумінням поставитись, коли наступного разу ми підемо їм назустріч. Але прошу занотувати протокольно пропозицію депутата.

Другий мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. В підтримку колеги, дуже дивно, коли на виїзній сесії ділиться буквально за пару хвилин до сесії одразу 16 млн.грн. Якщо це логіка того, що треба дати нашим об’єктам комунальним обласної ради, то це зрозумілий підхід, всі підтримують. Так? А коли ми даємо СБУ, поліції і тут на дитячі майданчики, то цей розподіл дуже незрозумілий. Було би логічно, якби зараз хтось пояснив, як відбувався цей розподіл коштів, пояснив, чому це відбулося на виїзній сесії, не публічно, чому так терміново це треба було зробити? Бо немає ні уваги достатньо ні журналістів, ні громадськості. Хто поїде в Снятин на бюджетну комісію дивитись, що тут відбувається? Якщо би це хтось пояснив, то знялося б це питання і напруження, було б значно краще.

Щодо пропозицій, то тут Снятин є включений: 500 тис.грн. на дитячий майданчик. Дякую.

О.Сич. Колеги, давайте беремо проект розподілу і проходимо по кожному пункту, кажіть, який викидати. Я пропоную.

С.Никорович. Олександре Максимовичу!

О.Сич. Кажіть, який викидати.

С.Никорович. Олександре Максимовичу, питання було пояснити, як відбувається цей розподіл…

О.Сич. Я пропоную, я пропоную…

С.Никорович. Не треба іронію включати і сарказм.

О.Сич. А як інакше, колеги? А як інакше, коли мова йде про онкоцентр? То викидати чи ні?

С.Никорович. Олександре Максимовичу!

О.Сич. Даруйте, ви говорили, давайте тепер я.

Коли мова йде про Музей Бандери, викидати чи не викидати? Коли мова йде про ті приміщення, які ми передали в Коломиї для нашого ОБТІ, для нашого Музею, для їх євроремонту. Викидати чи не викидати? Коли мова йде про дах онкоцентру, викидати чи не викидати? Ви розумієте, чи ні? Коли мова йде про програму ЗУНРу, викидати чи ні? Коли мова йде про
програму… матеріально-технічної бази телебачення “Галичина”, викидати чи ні? Коли мова йде про добрі півдесятка програм, які ми з вами приймали, “якого біса” ми їх приймаємо? Там 200, там 500, там 300, там ветеринарна медицина, там спорядження СБУ для АТО, там відеокамери для відеоспостереження поліції, там для проведення правової освіти управлінню юстиції, там ремонт архіву, приміщення, яке є нашою власністю. Кажіть, що викидати? Ну, кажіть! Ви кажіть, пане Святославе, що викидати.

С.Никорович. Олександре Максимовичу! Питання було не в тому, що викидати, питання було в тому, чому не за десять днів, чому не пізніше, а зараз на виїзній сесії буквально за пару хвилин, коли немає достатньої уваги, був розподіл 16 млн.грн. Скажіть тоді за ті дитячі майданчики, які тут включені на 4 млн.грн. Чому саме така логіка вибору? І не треба іронізувати на ті питання, які є важливі, тому що публічність зараз є вкрай важливою, щоб потім не було до нас питань, тому що моє ім’я і мій авторитет я заробляю дуже важко. Я не хочу, щоб такими рішеннями обласної ради він ставився під сумнів. Дякую.

О.Сич. Добре. Хто з представників обласної державної адміністрації може депутатові пояснити, чому проект рішення зайшов вчора о 4 год. 30 хв. в обласну раду? Та й все. Які питання? Або не приймаємо його, нехай чекає до червня місяця, і всі проблеми. Бо напевно йшов, я не знаю, я не можу відповідати за обласну адміністрацію, напевно, йшло уточнення цілого ряду переліків ще у першу чергу, бо нам треба, напевно, на 40 млн.грн., а не 16 млн.грн.

Будь ласка, Остап Васильович Дзеса.

О.Дзеса – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Я як голова постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку можу сказати, що питання дійсно довго опрацьовувалось, питання обговорювалось. Я не знаю, чому в цьому процесі не брали участь представники… Обговорювалось в департаментах, в управліннях обласної державної адміністрації, опрацьовувалось і обговорювалось з керівництвом обласної ради. Це є точна інформація. Тому вивчивши, проаналізувавши повністю всі пункти, які пропонуються до розподілу коштів, ми, наша фракція, наша комісія погоджується, пане голово, з тим проектом рішення щодо розподілу тих 16 млн. 47 тис.грн., які є. Це є дійсно на виконання пунктів, на виконання рішень тих програм, частково. Ми це робимо вперше. У нас в області ми приймаємо… ми дуже активно приймаємо обласні програми. Але ми їх з року в рік не фінансуємо. Цього разу ми вирішили все-таки всупереч всьому, ми знали, що буде в тому числі і такого роду критика, але ми, незважаючи ні на що, запропонували такий проект рішення. Він є дієвий, він є нормальний, він послужить. В окремих питаннях капіталізації наших… нашого майна, яке є, і в інших питаннях допомоги, надання допомоги нашим різним структурам, в тому числі тим двом структурам силовим, про які ви, пане голово, які ви прокоментували.

І користуючись…, щоб я ще раз не піднімався, час від часу, шановні колеги, у нас звучить критика щодо примусового в той чи інший спосіб спонукання сільських голів, сільських рад до об’єднання в територіальні громади. Це не так. Це абсолютно не так. У нас є перспективний план затверджений, на сьогодні у нас 23 об’єднані територіальні громади. Буквально цю неділю були утворені ще дві об’єднані територіальні громади, про які ми проголосували і які включені у перспективний план, до речі, про який ми всі говорили, який ми голосували, товариство. Нема такого спонукання. Нема такого, я знову ж таки кажу як голова комісії з питань соціально-економічного розвитку, ми ці питання розглядаємо.

Я вам скажу буквально “свіжий” приклад: вчора так співпало просто, напередодні сесії засідала комісія, збирались відповідні структури щодо розподілу тих майже 237 млн.грн. на
будівництво, скажу так, сільських амбулаторій.

Ви знаєте, прозвучало, ось Богдан Миколайович Кобилянський тут є, прозвучала
абсолютно зворотня критика: чому це ви не плануєте будувати максимум цих амбулаторій в об’єднаних територіальних громадах, а пропонуєте у сільських населених пунктах, які на сьогоднішній день ще не увійшли в об’єднані територіальні громади? Тобто, я не бачу і категорично заявляю, що немає такого підходу, що ось ми в якийсь спосіб обмежуємо фінансування сільських рад, допомогу через різне фінансування, в тому числі через надання субвенції, щоби якимсь чином заставити їх об’єднуватись у територіальні громади. Цього немає, тут є громадськість, представники громадськості. Я абсолютно заявляю категорично: цього немає, це відсутнє. Дякую.

О.Сич. Перший мікрофон. Це вже другий раз, так? Другий раз можна тільки одну хвилину.

М.Піцуряк. Три хвилини.

О.Сич. Другий раз можна одну хвилину.

М.Піцуряк. Я так розумію, що Остап Васильович – великий спеціаліст в охороні здоров’я. Я вчора був на нараді і як голова постійної комісії не брав участі у тій нараді, хоча я достеменно, досконало знаю організацію охорони здоров’я області, що потрібно будувати, де потрібно і як потрібно будувати. Те, що я сказав, я сказав те, що сказав. Сьогодні, коли йде об’єднаним громадам, з державного бюджету дається надзвичайно багато коштів. Я не хочу називати в цьому залі, викликати агресію проти себе, але надзвичайно багато новоствореним громада дали коштів. Натомість тим сільським радам, тим селищним радам, які не увійшли, там немає коштів і крапка.

Тепер по питанню розподілу коштів. Знаєте, я так собі думаю. Ми критикуємо, багато питань було, треба допомагати онкохворим – 200 відс. Але, шановні колеги, ми поділили вже 140 млн.грн. Якби ми дали хоча би 20-30 млн.грн. на лікування хворих в тій же обласній лікарні, в тому ж онкодиспансері і сказали чітко: хворий приходить і копійки не платить, знялося би питання допомоги на лікування. Сьогодні ми дуже нарікаємо на лікарів і ті заклади… Повторюю десятий раз: Івано-Франківська обласна клінічна лікарня на медикаменти не має коштів, немає чим заплатити за наркотики і кисень, інших немає! Тому будьмо толерантними, я би хотів, щоб навіть ті радники, інші, ми можемо зараз говорити прямим текстом, і я не хочу когось принижувати.

Я, пане голово, бачу, але ще раз кажу, колеги-депутати: йде розподіл коштів, я казав за реформи, це питання виконавчої влади і самоврядування. Забезпечуйте нас тими умовами, щоб ми зробили реформу, яку проводить держава. Я сьогодні, не маючи коштів придбати, я його не придбаю, і тоді не апелюйте, що хтось має бути… Я сьогодні ні не Міністр, ні не заступник Міністра. Будучи там, я би робив інше… інші реформи, реформи ті приземлені, які би працювали на людей, а не на те, що сьогодні робиться.  Сьогодні йде руйнування Української держави і знищення охорони здоров’я, яка є. А яка буде? Не знаємо, яка буде. Сьогодні реформу виконує виконуюча обов’язки Міністра, а не Міністр охорони здоров’я. Відповідальності ніякої нема.

О.Сич. Регламент.

М.Піцуряк. Дякую.

О.Сич. Ну, до речі, даруйте, на правах ведучого, я підтримую Манолія Васильовича на рахунок того, що якщо обговорюються стратегічні бюджетно-медичні питання, ну, то не можна ігнорувати. Я розумію, що кулуарно це все робиться, так само, як кулуарно ділиться фонд
регіонального розвитку державний. Але коли, скажемо, прийняли рішення, що треба 3 млн.грн. дати на ремонт обласної дитячої клінічної лікарні, хоч я розумію, що це кулуарно, але 300 тис.грн. треба дати, бо лікарню треба ремонтувати. Хоч кулуарно прийняли рішення, що треба 15 млн.грн. дати для МРТ для онкоцентру, ну, але, з другої сторони, а що, не треба? Ну, та й мусиш йти назустріч.

Але коли сьогодні мова йде про те, як скористатись 237 млн.грн. для сільської медицини, ну, то без голови комісії з питань охорони здоров’я, ну, як? Абсолютно некоректно. Тому я в даному випадку Манолія Васильовича підтримую в даному питанні.

Шановні колеги! Чи є ще якісь зауваження, пропозиції?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є. Будь ласка, другий мікрофон.

О.Атаманюк. Я так розумію, що ми перейшли до обговорення вже.

О.Сич. Так, звичайно.

О.Атаманюк. А якраз на продовження цієї теми, дуже дякуємо нашому колезі, що він нам повідомив, що все-таки вчора було засідання комісії, яка вирішувала, яким чином розподілити 237 млн.грн. на охорону здоров’я.

О.Сич. Даруйте, це не комісія.

О.Атаманюк. Ні, це не має значення, це я маю на увазі не комісію, маю на увазі група робоча, чи як би ми це не назвали, ми маємо розуміти, і прийнято рішення про будівництво первинних закладів, надання медичної допомоги. Прекрасні заклади, хто знає, де і яким чином, був. Але кожна наша амбулаторія, ми говоримо про таке місто, як Івано-Франківськ, далеко не всі поліклініки мають адекватне комп’ютерне забезпечення, то ми не говоримо про гірські райони, де взагалі в амбулаторіях ні високошвидкісного інтернету, який має бути згідно з реформою, ні комп’ютерного обладнання, яке має бути, немає. Тому з усіх телеекранів успішно заявляють про старт реформи. Прекрасно, ми зареєстрували 100 тис., 200 тис. людей. А що наші жителі високогірних районів чи інших районів, де немає елементарних засобів для цього, для того, щоб працювати, де лікарі залишаться без зарплати? А чому вони залишаться без зарплати? Ти не зареєстрував базу, ти не маєш достатньої кількості пацієнтів, відповідно з тобою не будуть укладати угоду і тобі не будуть перераховувати кошти. Що ми маємо робити з цими людьми? У нас й так в охороні здоров’я… я дуже дивуюся, що в соціальній політиці ще хтось працює. В охороні здоров’я тотальний брак і відтік кадрів, і такими діями ми поглибимо ще дальше.

І тому без участі медичної громадськості обговорювати питання про розподіл цих навіть 236 млн.грн., я вважаю, що це вкрай неприпустимо.

І.Мацькевич. Шановні депутати! Комісія не розподіляла, не здійснювала розподіл коштів. Комісія затверджувала спроможну мережу медичних закладів по області, де і в якому населеному пункті має бути центр первинної медичної допомоги.

Щодо розподілу коштів, ніякого на комісії не йшлося.

Голос із залу. (Без мікрофона).

І.Мацькевич. Це не комісія, це просто нарада, яка обговорювала. Це…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Ми з цього приводу обмінялись думками, не треба перемелювати одне й те саме навіть для економії найважливішого ресурсу – нашого часу. Перший мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. У мене пропозиція: змінити розпорядника коштів в об’єкті “Капітальний ремонт та облаштування системи зовнішнього освітлення території селища Ланчин Ланчинської ОТГ” на розпорядника коштів – УКБ Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

О.Сич. Давайте ми за основу, а потім я буду пропозиції ставити і буду пояснювати, в чому суть. Добре?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Чи є ще в когось якісь зауваження, пропозиції? Будь ласка. Перший мікрофон.

І.Шевчук. Тільки сьогодні побачив… Так, для інформації, департамент освіти: йде на Прикарпатський університет 864 тис.грн. Це на що? Якщо можна, щоб знати, щоб сказати…

І.Мацькевич. Кошти йдуть на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва Центру, так як вони виграли міжнародний проект, і ми даємо свою долю у вигляді коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації.

О.Сич. Даруйте, міжнародний молодіжний… центр… Центр молодіжного спілкування у Микуличині, про нього ми вже говоримо десять років, нарешті держава дала 200 млн.грн., треба допомогти з проектно-кошторисною документацією. Зрозуміло, що це не зовсім, скажемо, наша справа, це державна справа, але на території області буде функціонувати, місцеві люди будуть зайняті, будуть мати роботу. Та й, слава Богу, що будують. Там, де 200 млн.грн., то вже 800 тис.грн. додамо. Ну, на мою думку. Зрештою, вам приймати рішення.

Шановні колеги! Ставлю проект рішення за основу. Хто за? Прошу визначатись. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Є. Шановні колеги! Була пропозиція депутата Іваночка. Це в цьому проекті рішення є, чи це пропозиція з попереднього рішення?

М.Іваночко. (Без мікрофона).

О.Сич. З попереднього. Я хочу уточнити. Це в цьому є, так?

М.Іваночко. (Без мікрофона).

О.Сич. У цьому. Все. В цьому проекті рішення змінити розпорядника коштів, наскільки я зрозумів, мова йде про освітлення Ланчина, змінити з УКБ…

М.Іваночко. (Без мікрофона).

О.Сич. З Ланчинської ОТГ на УКБ, на УКБ.

Поступила пропозиція депутата. Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати.

Ну, депутат з Ланчина пропонує. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованої…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я прошу вибачення. Є пропозиція комісії, я мав би її поставити першою на голосування. Колеги, вам всім роздали додаткові матеріали щодо того рішення комісії, яка сьогодні засідала і дала додаткові матеріали.

Хто за внесення цих доповнень до проекту рішення? Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 50 – за, проти – немає, утримались – 5.

О.Сич. Дякую. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Прошу визначатись. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 50 – за, 3 – утримались, проти – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято. Прошу заповнити бюлетені і здати членам лічильної комісії.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 16.02.2018.
№ 760-20/2018 “Про розподіл коштів бюджету розвитку обласного бюджету на 2018 рік”.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Доповідає Рачкевич Володимир Степанович – директор департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради. Будь ласка.

В.Рачкевич. Шановний пане голово, члени президії, депутати!

На ваш розгляд вноситься проект рішення “Про внесення змін до рішення обласної ради від 16.02.2018. № 760-20/2018 “Про розподіл коштів бюджету розвитку обласного бюджету на 2018 рік”. Даним проектом рішення вносяться технічні правки до пооб’єктного розподілу коштів у зв’язку із виготовленими проектно-кошторисними документаціями та у зв’язку із зміною розпорядників коштів.

Прошу підтримати даний проект рішення.

О.Сич. Колеги, технічні питання. Є питання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, як немає? Є питання. Будь ласка, перший мікрофон.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, в/о № 3. У мене є дійсно в даний момент технічне питання.

Шановний пане Володимире! У мене є звернення про те, що у пункті 1, абзац 5: “Назву
об’єкта “Капітальний ремонт Глибоківської загальноосвітньої школи I-II ступенів Богородчанського району” замінити на “Капітальний ремонт Глибівської школи” – вилучити, оскільки там була технічна помилка, і даний пункт вилучити.

В.Гладій. За основу.

О.Сич. Ставлю проект рішення… Чи є… Чекайте, я дав до запитання, а тут зразу пішли пропозиції.

Чи є ще запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає запитань. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Проти?
Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Поступила пропозиція депутата Манолія Піцуряка. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Хоча я не розумію, чекайте, одну хвильку! Одну хвильку! Виключити
об’єкт, так?

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. А, вилучити абзац. А там була ще технічна правка?

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

О.Сич. Тобто, там, насправді, попереднє рішення було правильним, і зміни вносити не треба. Я зрозумів. Хто за внесення такої пропозиції депутата? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 52 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Прошу заповнити бюлетені і здати… (Без мікрофона).

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 16.02.2018. № 761-20/2018 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2018 році”.

Проект рішення номер 9 – в окремій брошурі.

Доповідає Пліхтяк Андрій Дмитрович – заступник начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Постійна комісія з питань бюджету, фінансів та податків рекомендувала до розгляду з врахуванням пропозицій комісії.

Пропозиції – у цій самій брошурі.

Будь ласка, Пліхтяк Андрій Дмитрович.

А.Пліхтяк. Шановний Олександре Максимовичу, шановна Маріє Володимирівно, шановні члени президії, депутати, присутні! Даним рішенням пропонується внести зміни у перелік природоохоронних заходів, який був затверджений рішенням сесії обласної ради від 16.02.2018 року, в частині уточнення назв, а також доповнити перелік природоохоронних заходів заходами щодо розроблення проекту створення та об’єкту природно-заповідного фонду “Дністровський регіональний ландшафтний парк” та проведення заходів з охорони та відтворення природних рослинних ресурсів.

О.Сич. Шановні колеги! Чи є запитання до доповідача? Немає?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є запитання. Будь ласка. Другий мікрофон.

А.Іваськів. Пане голово, є пропозиція до пункту 77 додатка до рішення обласної ради від 16.02.2018 р.: змінити назву “Придбання спецтехніки для збору та перевезення твердих побутових відходів на території Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області”, замінивши на “Придбання спецтехніки для збору, транспортування, знешкодження, складування побутових відходів на території Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області”. Дякую.

О.Сич. Дякую вам. Шановні колеги! Якщо хтось з вас ходить до церкви, я переконаний, що більшість ходить, так? То там звучать деколи такі слова: “Будьте уважні”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Я скажу тільки не в тому, не в церковному контексті: будьте уважні! Бо я запитав, чи є запитання, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає? Дякую. Вже в обговоренні один депутат взяв участь, подав пропозицію. Я буду її ставити на голосування.

Чи є ще бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Ставлю на голосування проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. За основу прийнято.

Шановні колеги! Перш за все, подала пропозиції комісія. Вони так само носять подібний характер, який пропонує наш колега-депутат із Бурштина. У вас є ці пропозиції комісії. По Матеївецькій громаді там мова йде, там треба було придбати автомобіль, його придбали за суму, дешевшу, ніж попередньо було заплановано, решту суми пропонується перекинути на придбання контейнерів для цієї машини. Якщо коротко, щоб ви не читали.

Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

І вже подібні пропозиції, що нам давав наш колега-депутат з Бурштина, подібна ситуація, депутат Іваськів, подібна ситуація.

Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

І.Шевчук. І ще одна правка, якщо можна.

О.Сич. Будь ласка.

І.Шевчук. В пункті 154 замість “території Микитинецької ЗОШ” написати “Комунальний дошкільний навчальний заклад № 25 “Ангелятко” Івано-Франківської міської ради”. Тобто, це також технічна правка.

О.Сич. Тобто, виділяли кошти для закладу, помилково написали “Микитинецька ЗОШ”, а мова… там, здається, озеленення йде, так?

І.Шевчук. Так, озеленення.

О.Сич. Мова йде про садочок, який будується, а не про школу, яка збудована.

Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Більше немає пропозицій, колеги?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект рішення в цілому з врахуванням всіх проголосованих пропозицій. Хто за? Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про комісію з оцінки корупційних ризиків у діяльності Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 10 – в окремій брошурі.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

З вашого дозволу, поясню я, шановні колеги. Згідно з вимогами чинного антикорупційного законодавства нам треба прийняти антикорупційну програму в діяльності обласної ради.

По методичних рекомендаціях перед цим передує створення комісії, яка має проаналізувати потенційні ризики, і відповідно до них таку програму напрацювати. Таку комісію ми створюємо з представників практично усіх фракцій обласної ради, із залученням співробітників апарату.

Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка.

С.Никорович. Пропозиція. Оскільки наша фракція “Самопоміч” буде свого представника подавати в постійну комісію по антикорупції, так само включити нашого представника Станіславського Богдана в цю комісію від нашої фракції “Самопоміч”.

О.Сич. Від вашої фракції включити Станіславського Богдана, так?

С.Никорович. Так. Дякую.

О.Сич.  А наразі хтось там є чи ні?

С.Никорович. Немає, немає нікого.

О.Сич. Наразі немає, так?

С.Никорович. Немає.

О.Сич. Ну, тоді я поставлю…

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Давайте ми зробимо таким чином: по посаді, по посаді логічно, що… головою комісії є профільний заступник голови обласної ради, який веде ці питання і курує комісію, дальше мав би бути голова комісії, але його немає, і по посаді там є заступник голови комісії. Коли на наступну сесію я планую внести питання про внесення змін до нашого рішення про голів комісій, запропоную кандидатуру голови комісії. Коли ми будемо мати нового голову комісії, тоді ми просто внесемо зміни і в це рішення. Так воно буде правильно.

Чи ви настоюєте на своїй пропозиції?

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. У нас просто немає голови комісії зараз.

Колеги, пропозицій немає, пропозиція знімається, вона носить робочий характер, вона буде виправлена.

Чи є інші пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає.

Ставлю на голосування проект рішення за основу і в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Проект рішення номер 11 – на окремому аркуші.

Доповідає Гладій Василь Іванович – перший заступник голови обласної ради.

В.Гладій. Шановні колеги! Проектом рішення пропонується підтримати депутатські запити згідно з додатком. Я не буду читати, в додатку вони є. Це три депутатські запити: Миколи Ілюка, Марії Рудик і також Марії Рудик.

І є пропозиція додатково ще три депутатські запити, які щойно надійшли від депутатів. Дозвольте, я їх зачитаю.

Депутатський запит Романа Білика, Івана Візінського, Миколи Дроняка до начальника служби автомобільних доріг в області В.Буджака щодо капітального ремонту дороги регіонального значення Р20 Снятин – Тязів Івано-Франківської області.

Наступний, депутатський запит додатково Івана Візінського до начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації щодо надання інформації про проведення проектно-вишукувальної роботи будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.

І додатково ще один депутатський запит Івана Візінського до начальника служби автомобільних доріг в області щодо продовження капітального ремонту дороги Городенка – Глушків Івано-Франківської області.

Є пропозиція…

О.Дзеса. (Без мікрофона).

В.Гладій. Три? Добре. Депутатський запит Миколи Ілюка до начальника служби автомобільних доріг щодо ремонту автомобільної дороги на території села Красник Верховинського району, присілок Гонтарівка.

Депутатський запит Марії Рудик до голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради щодо проведення перевірки відповідності займаній посаді директора Яблунської загальноосвітньої школи I-III ст. Богородчанського району Данилюк, а також дотримання нею як депутатом Богодрочанської районної ради норм депутатської етики.

І депутатський запит Марії Рудик до голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради щодо проведення перевірки відповідності займаній посаді начальника управління освіти, молоді і спорту Богородчанської районної державної адміністрації Драгомирецького.

От всі шість запитів, які надійшли на даний момент.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, я поставлю зараз на голосування всі депутатські запити. Тільки я всі запити беру до виконання. Але яким боком голова обласної ради до вчителя школи чи до директора школи, чи до начальника управління освіти районної адміністрації? Яким боком? Я не можу зрозуміти, згідно з повноваженням голови обласної ради.

Панове депутати! Ну, ви деколи читайте Закон “Про місцеве самоврядування”, я вас дуже прошу.

Пані Маріє, деколи читайте Закон “Про місцеве самоврядування”.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ви до мене звертайтесь, але це не мої повноваження. Ну, це не мої… А для чого переправляти, якщо це не мої повноваження?!

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, та ви таким чином можете навіть написати депутатський запит на Генерального секретаря ООН…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ну. Ну, так думаймо, що ми робимо! Люди добрі! Нема питань, я беру. Я беру до виконання. Але що це означає? Я виконую роль поштаря за вашим дорученням. Я виконую роль поштаря: я пишу листа на того, до чиїх повноважень це належить. Прочитайте Закон “Про місцеві державні адміністрації”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, до чиїх повноважень належить аналіз діяльності закладів освіти.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Поступила… Шановні колеги! Ставлю на голосування проект рішення за основу. Прошу визначатись. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Була пропозиція Остапа Васильовича Дзеси розглядати проект рішення по пунктах. Хто за пропозицію депутата Дзеси? Прошу голосувати.

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Не перебивайте, будь ласка, голосування. А потім скажете.

Підрахуйте, будь ласка. Хто проти?

Нагадую, це процедурне питання, потребує 28 голосів. Хто утримався?

М.Рудик. Я утрималась, так. Я проти, взагалі.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Я не дивуюся, коли до мене приходять, скажемо, прості люди з села і кажуть: покарайте голову обласної ради, там, або відмініть рішення суду, або ще щось. Мені важко пояснити, що це не повноваження голови обласної ради. Ну, коли депутат обласної ради дає запит, який не належить до повноважень голови обласної ради, ну, то чого нам людям простим дивуватись?

М.Рудик. Олександре Максимовичу, дозвольте, я поясню.

О.Сич. Чекайте, я дам слово, тоді будете пояснювати. Йде голосування.

І.Шевчук. 46– за, 3 – утримались, 4 – проти.

О.Сич. Рішення… колеги, це процедурне питання – порядок розгляду питання, для нього треба 28 голосів, питання прийняте. Тому ми зараз по черзі будемо розглядати кожен питання і, розглядаючи кожен пункт по черзі, будемо його обговорювати. А тоді ви поясните, пані Маріє, з вашого дозволу. Будь ласка.

В.Гладій. Пункт перший з переліку депутатських запитів: депутатський запит Миколи Ілюка до начальника служби автомобільних доріг щодо ремонту автомобільної дороги на території села Красник Верховинського району, присілок Гонтарівка.

О.Сич. Колеги, є запитання до запиту?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Хто за прийняття цього запиту? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 54 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

В.Гладій. Пункт номер 2: депутатський запит Марії Рудик до голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради щодо проведення перевірки відповідності займаній посаді директора Яблунської загальноосвітньої школи I-III ступенів Богородчанського району К.Данилюк, а також дотримання нею як депутатом Богородчанської районної ради норм депутатської етики.

О.Сич. Будь ласка, Марія Рудик, поясніть.

М.Рудик. Шановний голово, шановні колеги!

Приблизно місяць тому до мене надійшло звернення від батьківського колективу одного із садочків Богородчанського району з підписами, більше 20 підписів батьків, щодо неякісного харчування їхніх дітей. Ну, звичайно, як депутат я звернулася до голови районної ради і адміністрації щодо створення комісії по цьому питанню. Звичайно, комісія виїхала на місце, розглянула факти порушень. Фактів було більше, ніж можливо. Це висвітлювалось в засобах масової інформації і обласного масштабу, і, звичайно, у районній газеті, і всеукраїнського…

На начальника відділу освіти протокольно комісією за участі працівників Держспожив­служби, як фахівців, які були залучені за зверненням батьків у дану комісію, були дані приписи: 17 пунктів, було 17 порушень. І замість того, щоби це взяти до уваги тих працівників, які допустили до такого цей садочок, де діти неодноразово звертались з батьками у лікарню щодо
отруєнь, і є відповідні підтверджуючі документи з лікарні, начальник відділу освіти скликає термінову нараду за участі голови РДА, заступника голови районної ради, заступника голови адміністрації, який був головою комісії по виїзду, де є підписи представників комісії, в тому числі і начальника відділу освіти, і в присутності всіх директорів цілого району, голови РДА і заступників голови адміністрації і ради, а також начальника відділу освіти один з директорів Богородчанського району встає, я не можу зрозуміти логіки та послідовності цих дій, при всіх обзиває депутатів обласної ради сміттям і шизофреніками, піарщиками і такими, що не мають права заходити у заклад освіти, і їх треба виганяти з порога.

Якщо голова обласної ради вважає, що це коректно, правильно і це не суперечить Закону про статус депутата, а також перешкоджанні у роботі депутата, а також Закону “Про освіту”, а також Закону “Про дошкільну освіту”, інструкції про харчування, де чітко прописано, хто і за що відповідає, тоді, будь ласка, шановні колеги, ми з вами всі такі: шизофреніки, сміття, і нас не варто пускати у заклади освіти. Завтра ми маємо голосувати за виділення коштів для зміцнення матеріально-технічної бази відповідно до Закону “Про освіту”. Дякую.

О.Сич. Шановні колеги! Даруйте, даний запит є абсолютно неграмотним, незважаючи на емоції. Тому що голова обласної ради не має абсолютно жодного відношення до призначення чи не призначення директора школи. Раз.

Друге, голова обласної ради не може ставити питання про якогось депутата, як він там… Там же звучить: діяльність депутата якоїсь там ради, районної чи якої.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Мова не про вас йде, мова, я так зрозумів, про депутата… що той вчитель є депутатом ради, чи що? Я так зрозумів.

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Дальше, наступне…

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Я вас поважаю як жінку, але в даному випадку ведіть себе як депутат: не перебивайте, коли говорить голова обласної ради. Я вам дав слово, ви пояснили. Ну, так, принаймні, звучить з вашого запиту.

Наступне. Якщо я зрозумів, скажімо, що ви на районному рівні не змогли вирішити питання, так, ви маєте право звернутись із запитом до вищого рівня. Але в чиїх повноваженнях?

Ну, перш за все, напевно, департамент освіти і науки обласної державної адміністрації.

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. А чому ви пишете голові обласної ради? Тому я як… Якщо ви запит не зміните, я за нього голосувати не буду, бо він неграмотний, бо він неграмотний.

М.Рудик. (Без мікрофона).

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А в даному випадку, пані Маріє, якщо  вас хтось образив, то подайте в суд, але свої персональні проблеми не перекидайте на голову чи то голови обласної ради, чи голови адміністрації. Якщо вас обізвали, подайте в суд. Причому тут голова, коли вас обізвали, чи адміністрації, чи ради?

М.Рудик. (Без мікрофона).

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, пане Романе, та деколи депутатів треба привселюдно вчити, а що зробиш?! Ну, не навчили депутата, коли він йшов в депутати, не встиг він прочитати Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”, то що зробиш?

Шановні колеги! Ставлю на голосування запит депутата Рудик. Хто за? Прошу визначатись.

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Добре, інакше. Ставлю на голосування запит депутата Рудик за основу. Хто за? Прошу голосувати.

І.Шевчук. 18.

О.Сич. Ну, даруйте…

І.Шевчук. 18 – за.

О.Сич. Хто проти? Хто утримався?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Колеги, питання не прийнято.

Будь ласка, переробіть свій депутатський запит на наступну сесію.

Наступний запит.

В.Гладій. Запит номер 3 Марії Рудик до голови обласної державної адміністрації та голови обласної ради щодо проведення перевірки відповідності займаній посаді начальника управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації І.Дрогомирецького.

О.Сич. Шановні колеги! Повідомляю вам, що згідно з повноваженнями голова обласної ради не має жодних повноважень щодо призначення чи зняття з посади голови якогось управління: чи охорони здоров’я, чи освіти. Це не належить до його повноважень. Тому я за цей запит голосувати не буду.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Чи є, колеги, якісь інші пропозиції?

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування проект запиту депутата Рудик за основу. Хто за? Прошу визначатись.

І.Шевчук. 18 – за.

О.Сич. Колеги, чи є потреба..? Ну, добре. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 10 – утримались.

О.Сич. Ви маєте право переробити запит і подати його на чергову сесію.

Наступний запит.

В.Гладій. Депутатський запит Романа Білика, Івана Візінського та Миколи Дроняка до начальника служби автомобільних доріг в області щодо капітального ремонту дороги Р20 Снятин – Тязів Івано-Франківської області.

О.Сич. Чи є зауваження, пропозиції по запиту?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ставлю на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 51 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято. Наступний запит.

В.Гладій. Депутатський запит Івана Візінського до начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації щодо надання інформації про проведення проектно-вишукувальної роботи будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.

О.Сич. Чи є якісь пропозиції, зауваження?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Немає. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

Колеги, одну хвильку! У зв’язку із цим запитом, ми вже попередній раз приймали рішення про науково-технічний потенціал, чи як воно називалось, і в контексті того рішення про соціологічні обстеження настроїв мешканців щодо будівництва таких ГЕС, для того, щоби виконавчий комітет обласної ради міг реалізувати цей пункт, я прошу комісію з питань екології та раціонального природокористування дати перелік формулювання пунктів, які можна поставити до опитування, що в людей запитати. Врахуйте це, будь ласка, як протокольне доручення для комісії.

Наступний запит, будь ласка.

І.Шевчук. 51 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Наступний запит.

В.Гладій. Депутатський запит Івана Візінського до начальника служби автомобільних доріг в області щодо продовження капітального ремонту дороги Городенка – Глушків Івано-Франківської області.

О.Сич. Чи є зауваження, шановні колеги? Чи пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Хто за прийняття такого запиту? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 50 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Рішення прийнято.

Одну хвильку, бо тут, можливо, ще запит буде.

Будь ласка, для виголошення свого запиту депутат просить слова.

Д.Грицюк. Вибачайте, будь ласка.

Дивіться, колись, раніше, у 2007-2008 роках, приймалось подібне рішення, це як пропозиція чи запит, якщо можна, в  період посіву та збирання врожаю пересувається с/г техніка. Буває таке, що від поля до поля 2-3 км. Для цього потрібні спецдозволи. Чи можна на цей період або відмінити, або якийсь тимчасовий дозвіл, щоб це не вибирати?

В.Гладій. Це, напевно, до поліції, так?

Д.Грицюк. Так, так.

О.Сич. Так, для врегулювання питання пересування сільськогосподарської техніки під час…

Д.Грицюк. …посіву і збирання врожаю.

О.Сич. …посіву і збирання врожаю.

Чи можна це зробити, нам дадуть відповідь.

Д.Грицюк. Чи можна…

О.Сич. Так, ми зараз проголосуємо, а ви вже, скажемо, правильніше сформулюєте його, точніше. Добре?

Колеги, чи є запитання, зауваження?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Ні, Петро Васильович Книшук хотів щось. Одну хвильку! По цьому питанню.

П.Книшук. Шановний пане голово, шановні колеги! У мене є також по цьому питанню, що оголошував Дмитро Онуфрійович. Значить, зараз йдуть весняно-польові роботи. Весна в цьому році дуже важка, дуже землі після снігів… фактично не перемерзли і забиті. І приходиться два-три рази проводити операції на полі. І зараз у нас на трасі появилась поліція, нова поліція, чи як її назвати, вони свого роду чіпляються до цієї техніки, яка є негабаритна, щоб брати всі спецдозволи. Зрозумійте, нам це не під силу. І нам треба сіяти, а не ходити, бігати і займатись спецдозволами.

Крім того, ці хлопці, які на сьогоднішній день працюють в поліції, вони також свого роду, я би сказав, що є деякі з них і неграмотні, тому що вони заставляють страхувати трактори і сільськогосподарську техніку, а страхуванню підлягає тільки та техніка, яка зареєстрована у МРЕО, а та техніка, яка зареєстрована у Держтехнагляді, вона не підлягає страхуванню. Тому є багато таких, значить, колізій. І я думаю, Олександре Максимовичу, що ви, якщо ви з головою обласної адміністрації покличете і поговорите з цими, значить, як то кажуть, власниками порядку, то я думаю, що питання зніметься, це не є питання назавжди.

Щиро дякую вам.

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Петре Васильовичу! Дякую вам. Щодо першого питання, то ми вже голосували… Ні, ще не голосували, я зараз поставлю на голосування, не голосували. Зараз поставлю на голосування, просто треба чітко і правильно виписати, а щодо другого, то давайте ми як протокольне доручення зафіксуємо, скажемо, і свої побажання, зокрема, я з вашого дозволу, скажемо, листом можу такі побажання депутатів, які займаються сільськогосподарським виробництвом, сформулювати до начальника поліції. Співробітники апарату вичитають стенограму, з вами порадяться, як правильно сформулювати, такого листа я надішлю і… скажемо, говорити про неформальні домовленості я не буду, бо це буде “попахувати” якоюсь там корупцією, ще чимось, ще чимось…

Шановні колеги! Ви по цьому запиту депутата?

М.Королик. Буквально репліка по цьому питанню.

Шановні депутати! Бачите, знову ж таки, що стосується даного запиту, то ми його нашою фракцією повністю підтримаємо. Питання – надзвичайно важливе. Але фактично запит сформований “з ніг”. Так, він актуальний, але все ж таки про підхід, він має бути у всіх депутатів і запитів однаковий.

Що стосується запиту Марії Рудик про начальника відділу освіти Богородчанського району, тут не йде питання про особисту образу честі та гідності депутата обласної ради Марії Рудик, тут йде питання про доцільність перебування на посаді начальника відділу освіти.

Згідно з нашим законодавством ми як депутати обласної ради маємо право на цілий ряд реакцій і закликів до керівників державних установ, до керівництва області, до правоохоронних органів. Нами як депутатами обласної ради були написані відповідні звернення до всіх можливих інстанцій законних, які мали надати належну оцінку тій персоні, яка фактично несе відповідальність за освіту у Богородчанському районі.

Що стосується того садочка, про який йде мова, і тих посадових осіб, які несуть персональну відповідальність за неякісне харчування в садочку, за те, що всі продукти, які знаходились в тому садочку, які побачила їхня районна комісія, були прострочені, а це не просто крупи чи мішки з борошном, в яких були дірки та інші речі виявлені, а це й прострочене м’ясо.

Ми як депутати обласної ради повинні реагувати на такі речі. Це перше.

Друге, дійсно, некоректно те, що йде запит до голови обласної ради, я цілком згідний з цим, цей запит стосується суто голови обласної державної адміністрації. Але так як на звернення депутатське моє, Марії Рудик, Святослава Никоровича та інших депутатів до голови обласної державної адміністрації ми отримали відписку, що це не до його відання, а питання рівня РДА, а на рівні РДА не приймаються відповідні рішення, то все ж таки нагадаю Закон “Про державні адміністрації”, де йде питання про пряме підпорядкування. І відповідно той запит Марії Рудик є слушний.

А на кінець скажу вам таку річ. Ми на початку нашого скликання чітко проговорювали те, що кожен запит депутатський, який буде висуватись на засідання сесії, буде підтримуватись всіма депутатами. Тому все ж таки там, де є некоректні речі виписані в запиті, я погоджуюсь, але те, що депутати говорили разом, що ми будемо підтримувати всі депутатські запити одноголосно, я вважаю, що це правильно. Якщо ні, то значить, що всі наступні запити, які будемо голосувати, треба голосувати індивідуально з тих чи інших причин. Дякую.

О.Сич. І тим не менше, це не звільняє депутата грамотно писати запити. Ніхто не каже, що цей запит не буде підтриманий. Будь ласка, грамотно оформіть його… Я так зрозумів, що це не тільки Марія Рудик, це ряд депутатів неграмотні.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. То формуйте, будь ласка, грамотно, подавайте на наступну сесію обласної ради.

Панове депутати! Ну, повірте мені: якщо дощ падає не тоді, коли вам хочеться, то не
завжди відповідальний голова обласної ради, не завжди.

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Шановні колеги! Я ставлю на голосування запит депутата…

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. …депутата Грицюка, запит депутата Грицюка.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Будь ласка, дайте можливість завершити питання депутата Грицюка.

М.Рудик. (Без мікрофона).

О.Сич. Я розумію, що ви досвідчений депутат, але не досвідченіший за мене. Не перебивайте, будь ласка, голову обласної ради, бо ж завтра прийдете за якимсь питанням.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Особистим, мається на увазі.

Ставлю на голосування запит депутата Грицюка, який був оголошений з трибуни. Суть запиту була пояснена. Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Шановні колеги! А тепер ставлю на голосування питання “Про депутатські запити” в цілому з усіма проголосованими пропозиціями.

Хто за? Прошу голосувати. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 48 – за, проти, утримались – немає.

О.Сич. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Різне”. Шановні колеги-депутати, хто має бажання виступити у питанні “Різне”? Будь ласка.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Шановні колеги! Ми говорили сьогодні за реформи. І пам’ятаєте, 5-7 років назад у нас успішно в державі пройшло реформування санепідемслужби.

Шановні колеги і ви, Назарію Івановичу! Ми сьогодні пожинаємо плоди того, що була
ліквідована санепідемслужба, те, що навіть були перипетії за ті продукти, інше, втрачено контроль за діяльністю харчування.

У моєму рідному селі на Буковині, де я народився, минулої п’ятниці у Вікнянській ОТГ з отруєннями в лікарню поступило 24 дітей школи і 8 вчителів. І, до речі, я чому виступаю? Бо тут постало питання перевезення техніки, на першому етапі було пов’язано з продуктами харчування, паралельно стояло питання – фермер має сад: оброблення пестицидами саду. І населення збудоражене.

Тому я би просив питання те, що є Держпроспоживслужба, посилити контроль зараз, весною, влітку, коли будуть табори літнього перебування, посилити контроль за харчуванням дітей, щоб такі дії унеможливити. І повірте, не завжди керівник може знати, що там завскладом у нього тримає на складі. Не можна керівника за все… Якби керівник не вжив заходів, – так. Якщо завскладом – її звільнили, якщо медсестра – її звільнили. Є інші питання. Але мене здивувало те, що у моєму рідному селі створили ОТГ, і голова ОТГ сказав: ви знаєте, я супер харчувати не буду, будемо самі харчувати.

Тобто, зверніть увагу, голови ОТГ, не будьте героями і не будьте без тих служб, які контролюють, які знають, які навчені, нехай вони працюють над цим.

Ще одне питання. Ще одне питання. Колеги, я звертаю увагу на ті питання, які сьогодні є. І сміятись потім важко, коли гинуть люди і втрачаємо людей.

Це ще дякувати Богу, що так обійшлося, що вчасно повідомили, зробили.

Пане голово, я на президії, на комісії і на колегії, я виступав з тим питанням, яке сьогодні стоїть: стан виплати зарплати і про діяльність управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Я розумію, що чиновники мають чітко дотримуватись чинного законодавства. Чинне законодавство вимагає виплату зарплати, виплату авансу у встановлені терміни і крапка. Там немає інших питань. Але коли держава нам в особі уряду, міністерства не хоче пересунути ліміти з грудня, припустимо, на квітень, щоб заплатити своєчасно аванс, то чому керівника штрафувати в даній ситуації?

Я пропоную на наступну, чергову сесію обласної ради, можливо, щоб ми заслухали питання в цьому розділі, щоби там, де нема вини керівника, не штрафуйте його. Розумієте? Є одно. Там, де керівник нецільово використовує кошти, будь ласка.

Я прошу дане питання, щоб ми на наступній сесії розглянули. Дякую.

О.Сич. По останньому питанню, Манолію Васильовичу, ви це говорили на президії, сьогодні, будь ласка, сформулюйте рішення вашої комісії, спрямуйте його в обласну державну адміністрацію, нехай адміністрація розглядає це питання, готує проект рішення на сесію.

Другий мікрофон.

М.Іваночко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я би хотів зараз звернутися до керівництва обласної державної адміністрації і до керівництва служби автомобільних доріг України, і напевно вже вперед забіжу з пропозицією: на наступну сесію внести… слухати службу автомобільних доріг, бо не виконується жодна їхня обіцянка.

Я 26 квітня подав чергове, вже третє звернення стосовно ремонту моста у Ланчині, який у катастрофічному стані, а також за ремонт доріг в тому ж самому рідному Ланчині, а також дорога Надвірна – Красна, чи Надвірна – Ланчин через Красна.

Це неодноразово я вже піднімаю. Значить, натомість для того, щоб ремонтувати ту дорогу, славна фірма “ПБС”, славна, у лапках, заїхала у неділю, 22 квітня, і робила радянським методом ямковий ремонт. Це смішно і стидно у 21-му столітті таку роботу робити, отримуючи мільйони грошей, і страшні кошти брати за кілометр дороги, а робити радянським методом дороги! І ще й в неділю. Люди йдуть з церкви, а вони заляпують лопатами ті ями.

Тому я вимагаю на наступній сесії і прошу депутатів підтримати, внести в порядок денний наступної сесії розгляд роботи служби автомобільних доріг і вимагаю негайного ремонту моста у Ланчині та дороги. В противному випадку громада залишає за собою право перекриття доріг.

Дякую за увагу.

О.Сич. Перший мікрофон.

С.Никорович – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. У мене кілька реплік по сьогоднішній сесії і одна пропозиція.

Перший момент те, що я думаю, що це абсолютно адекватно, що як депутат обласної ради хочу нормально виконувати свої депутатські повноваження і завчасно знати ті речі, які будуть розглядатись на сесії.

Тому у мене прохання до вас, Олександре Максимовичу: забезпечити мені цю можливість, щоби я не під час сесії вас питав, а ви не розуміли, про що я вас питаю, а щоб державна адміністрація подавала відповідно, і відповідно ми могли через місяць запросто прийняти, і зайвих питань би не було, бо справді об’єкти важливі, я з вами погоджуюся.

Другий момент – щодо Лесі Рудик. В тому запиті ніде не йдеться, що це особиста образа. В тому запиті йдеться про те, що депутата обласної ради назвали сміттям. До кого ми маємо з цим звертатись? До суду? Як суд має… Тобто, ми маємо, депутати, відстоювати чиї інтереси? Цілої обласної ради? Тобто, тут колізія, ви би мали нам тут десь підказати як голова обласної ради. Тут питання… з вашого боку ви також до кінця його не зрозуміли. Тому це треба теж зауважити. Тобто, назвали депутата обласної ради сміттям, без прізвища, без імені.

Питання: до кого ми маємо звертатись – це, вибачте, але ми не знаємо, до кого ми маємо звертатись. Тобто, це ремарка.

І останнє. По тому, що говорять колеги, справді, у мене є пропозиція провести наступну сесію тематичну по дорогах, провести її в Богородчанах, поки туди ще можна доїхати. І оскільки дарують 500 тис.грн., у мене зразу є кілька пропозицій: дорога – вулиця Шевченка у
Богородчанах, вулиця Шевченка у с.Підгір’я і село Жураки. Дякую.

О.Сич. Одну хвильку, одну хвильку!

По другому питанню, ніхто ж не заперечує, скажемо, про те, що депутат має право звертатись, мова йде, до кого.

Ви знаєте, колеги, повірте мені: я втомився, коли до мене як голови обласної ради апелюють не по моїх повноваженнях.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. А можна не перебивати, пані Марія Рудик, яка не навчилась вести себе на сесії обласної ради?

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Можна? Ви ж зі мною не радились, коли писали ваш запит. А тепер пан депутат каже: ви нам порадьте. А ви зі мною радились? Я вам написав? Я вам радив, куди написати і хто за що відповідає? Якщо ви не розумієте, хто і за що відповідає? Депутатський запит сформований про перебування на посаді директора школи. Голова обласної ради до перебування директора школи не має жодного відношення. А якщо вас образили як депутата, то немає значення, чи як депутата, чи як просто людину, подавайте до суду, подайте до суду. Не перебивайте, пані Маріє Рудик! Чого ви такі? Я розумію, що ви жінка, але ви ще й депутат!

Наступне. Перше питання, пане Никорович. Всі проекти рішень зазвичай публікуються на сайті обласної ради. Якщо якісь рішення, проекти рішень оперативно подає адміністрація, ви кажете: вжийте заходів. Може ви не орієнтуєтесь, але голова обласної адміністрації мені не підпорядкований, не підпорядкований, якщо ви не орієнтуєтесь.

Він має можливість раз на рік звітувати про виконання делегованих повноважень, тоді занотуйте, подасте йому питання. Та й все, і всі проблеми.

Повторюю ще раз: якщо ви вважаєте, що цей проект рішення не треба було приймати, ви свою волю виразили, ви не приймали його, все. Всі питання зняті.

Я просив би, щоб ваші вимоги чи до мене, чи до когось іншого були адекватні в тому, що ви робите. Ви розумієте? І це буде правильно.

Будь ласка, перший мікрофон.

М.Дроняк. Я уже просив, Олександре Максимовичу: представнику Снятинського
споживчого товариства слово надати.

О.Сич. Зараз, зараз. Я вас питаю про депутатів, у мене записано. Але поки депутати не висловились, я ж не можу комусь іншому надати слово.

Немає більше нікого з депутатів? Є. Другий мікрофон. Будь ласка.

І.Візінський – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Шановні колеги! Я хотів коротеньку репліку, якщо можливо. Щоб ми максимально готувались до сесії. Перед камерами аби ми не звинувачували один одного в якихось неправомірних діях за комісією чи… без імен, прошу зауважити, без імен, що щось незаконно робиться, всі знімають, виглядає, що щось тут недобре, у нас немає єдності. Давайте працюємо, будемо місяць перед якимись виборами, будемо чубитись, зараз немає потреби. Розумієте? Бо будуть думати, що тут не понятно, що робиться. Це перше.

Друге, там посередині сидить не наш тато. При можливості кожен сам за себе відстоюємо, читаємо, вчимося. Це голова обласної ради, ні в якому разі не наш тато. Якщо можливо, максимально це скорочуємо, і готуємось до сесії, щоб все чітко було. Хватить цього! Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

О.Сич. Ні, ну, в принципі, правильно. Татку, татку, мене хлопці з сусідньої вулиці побили! Десь так воно виглядає.

Колеги, все. Я надаю слово, з вашого дозволу, колеги…

В.Гладій. (Без мікрофона).

О.Сич. Пане, представтесь, будь ласка.

Голос із залу. Член споживчого товариства, Снятинського споживчого товариства
Ушинський Іван Михайлович.

Шановні депутати обласної ради! Чудово, що ви проводите виїзні сесії облради. Скориставшись такою нагодою, ми, члени Снятинського споживчого товариства, заявляємо про себе і свої проблеми.

На початку 2017 року підробленням протоколів Снятинського споживчого товариства передано майно Прикарпаткоопторгу площею біля 4,5 тис. кв.м, залишаючи 550 пайовиків без  права голосу і без майна.

Тому ми хотіли би просити допомогти відстояти наші права і майно.

Друге, райдержадміністрація рекомендує, нав’язує нам новостворену державну комерційну… комерційне підприємство, яке ніякого відношення до кооперації не має.

Тому ніяким чином воно допомогти нам не може. Складається таке враження, що вони стараються затягнути, відволікти нас від процесу, під час якого Снятинське споживче товариство може втратити майно.

Просимо депутатів взяти на контроль роботу по нашій справі, міліції, прокуратурі, судах, а найбільше роботу держреєстраторів, щоби держадміністрації не впливали на рішення і не блокували реєстрацію, так як у нас відбулося. Ми хотіли зареєструвати на загальних зборах обраного нами виконуючого обов’язки Снятинського споживчого товариства. Нам блокують, не дають зайти в Держреєстр, відправляють у відпустки, на лікарняні держреєстраторів, вони вчиняють різні кримінальні рішення, які в Держреєстрі, не даючи змоги нам відстоювати наші права.

Тому дуже би вдячні були, якщо би ви зустрілись, як нам було обіцяно, і обговорили наше болюче питання. Дякую.

О.Сич. Дякую. Шановні колеги! Інформую вас. Напевно, ви бачили, коли ми починали нашу роботу, стояли люди, які протестували проти якихось дій, не хочу в деталі вдаватись. Тільки що виступаючий намагався це пояснити. В даному випадку, скажемо, керівництво обласної ради може виступити комунікатором, бо знову ж таки це не належить до наших повноважень. Тому ми вже так попередньо домовились, Василь Іванович Гладій – перший заступник голови обласної ради разом з головою районної державної адміністрації, з представниками людей, які тут стояли, Василь Іванович ще запросить представників відповідальних служб з області, буде проведена відповідна нарада для врегулювання цього питання тут, в Снятині.

Щодо цього питання і ряду інших питань, які прозвучали буквально на останніх нотках нашої сесії, знаєте, не тільки я, я думаю, що ми можемо тішитись тим, що обласна рада настільки є авторитетною серед людей, що люди вважають, що вона є владою у всіх сенсах цього слова, і по всіх питаннях до нас звертаються. Насправді, розрив між побажаннями людей і нашими повноваженнями – різниця на 90 відс. Обласна рада – це сьогодні хлоп без рук і без ніг. Даруйте, але так є. І всі обіцянки, знаєте, обіцянки гарно на виборах роздаються. Ті обіцянки, які роздавали у 2014 році: ми повернемо повноваження місцевому самоврядуванню, обласні і районні ради будуть мати виконавчі органи! – Залишається обіцянками, бо в існуючій політичній ситуації ніхто не хоче “рубати сук, на якому сидить”. І виконавча гілка влади не хоче втрачати контроль над регіонами, очевидно, з політичних мотивів.

І на сьогоднішній день, як і у совєтські часи, місцевим самоврядуванням чинна влада прикривається для створення ефекту нібито демократії. Ну, як? У нас є демократія, у нас люди обирають депутатів! А те, що депутати майже не мають жодних повноважень, ніхто про це не говорить. А насправді сьогодні так є: депутати майже не мають повноважень. І те, що ми робимо, намагаючись зберегти лице, це ми максимально викручуємо із чинного законодавства, щоби таке лице зберігати і на щось впливати. Але чинне законодавство на сьогоднішній день не
сприятливе до місцевого самоврядування. І мені дуже прикро, коли практично на кожному прийомі громадян до мене приходять люди і у 90 відс. випадках я мушу їм пояснювати: йдіть туди, йдіть туди, йдіть туди.

Я вчора на телебаченні пояснював, на пальцях однієї руки можу перерахувати повноваження, по яких до нас можуть звертатись: умовно кажучи, організація роботи обласної ради, організація роботи комісій обласної ради, організація роботи виконавчого комітету, оренда чи приватизація приміщень, які є спільною власністю наших громад області, надання матеріальної допомоги онкохворим і важкохворим і все. Будь-яке інше питання: неправильно щось робить голова сільської ради – не наші повноваження, неправильно рішення прийняв суд – не наші повноваження, поганий директор школи – департамент освіти, поганий головний лікар – охорона здоров’я, не добре надаються послуги соціальної політики – департамент соціальної політики. Так написаний закон. На 90 відс. це не наші повноваження. Обласна рада призначена тільки для того, щоби приймати рішення, а згідно із законом на 90 відс. проекти рішень згідно із законом розробляє адміністрація.

Ми повинні усвідомлювати, які ми сьогодні є. І немає чим тішитись. Так, як можемо, так викручуємось. Але що маємо, те маємо.

Даруйте за такий невеличкий спіч, бо це насправді вже наболіло. Найбільш гірко, я повторюю, коли люди приходять, а ти руками розводиш, бо закон чітко пише, що державний чиновник зобов’язаний поступати тільки в межах повноважень і у спосіб, визначений законом. І при всьому бажанні я не можу покарати директора школи, який образив Марію Рудик. Так, для прикладу просто.

Голос із залу. (Без мікрофона).

О.Сич. Є прохання надати слово Івану Миколайовичу. Так?

Голос із залу. Так.

О.Сич. Голові Спілки воїнів-афганців Снятинщини. Будь ласка.

Голос із залу. Шановний голово, шановні депутати!

Я – голова Спілки ветеранів Афганістану Пирогов Іван Миколайович.

Два дні назад всі афганці України пікетували Кабінет Міністрів України в Києві. Були й делегації з Прикарпаття, практично з кожного району, звідки ви депутати являєтесь, була делегація і з Снятинського району. Користуючись нагодою, хочу подякувати депутату обласної ради Грицюку Дмитру Онуфрійовичу і міському голові Шумку Анатолію Богдановичу, які уможливили поїздку нашої делегації в Київ.

Ті питання, які ми в Києві рішали, я би сказав, що до 25-го числа вони мають рішитись. І я розумію, що за один день ці питання не рішаються. Як на мене, ні монетизація нам не потрібна, ні пільги нам не потрібні, нічого. Дайте нам достойну пенсію, таку, як отримують афганці
північного сусіда, “батька Лукашенка”, як ми його називаємо. І ми будемо платити повністю все.

Тут наболівше питання те, що пані Супрун, то до неї, що у нас госпіталь відбирають у Лісовій Поляні. Єдиний госпіталь був на всю Україну, госпіталь ще за радянських часів належав Міністерству соціальної політики, потім його передали Міністерству охорони здоров’я, і тепер пані Супрун хоче його перепрофілювати і приватизувати. Не знаю, чи вона особисто, чи хтось другий, але таке питання. Також питання рішається, ще відкрите до 25 травня.

І зразу по цьому питанню, про госпіталь, про наш госпіталь Коломийський. На базі Коломийської залізничної лікарні створений госпіталь учасників бойових дій, це не лише афганців, це і АТО, і учасники Повстанської армії (УПА), і усіх конфліктів, там чехи, венгри, корейці, всі, хто був на бойових діях.

Поки афганці були потрібні, ви знаєте, ви були в тому госпіталі, бачили, що афганці зробили три палати під європейський ремонт, зробили стоматологічний кабінет і зубопротезний. Це за кошт афганців, і там спонсори були.

Коли афганці були потрібні, лікар нам ручку цілував, обнімав, було все нормально. Тепер, коли афганці вже не потрібні, коли вони вже “опірились”, коли вони вже почали заробляти гроші з цивільного населення, нас кинули на землю і обтерли об нас ноги.

Афганці… це не від мене особисто, від Снятинського… від Снятинського району
конкретно, інвалід другої групи Чекалєвов Олексій, інвалід другої групи Василинюк Богдан. Зубопротезний кабінет… одного поклали 105-им, другого – 208-им на чергу. Коли він поремонтує ті зуби. А хто за оплату йде, будь ласка, без черги.

Є якийсь статус ветерана війни і є якісь права у нього.

Далі. Харчування. Минулого року було чудово, цього року хлопці, які там лікуються, на харчуванні, як у Бухенвальді. Розумієте? От порівнюю, як було минулого року, і як цього року. Це дві великі різниці. На лікування гроші не виділяють, і головний лікар Федоришин Володимир Євгенович каже: грошей нам не дали, ми не маємо, за що. Ось ти прийшов в лікарню чи в госпіталь, лежи, а на лікарство – йди в аптеку, купуй лікарство за власні кошти.

Так що це не моя пропозиція, пропозиція і Коломийського голови, і Івано-Франківського Омелька, щоб створити комісію і залучити в комісію когось із афганців, можливо, навіть Тодоріва Йосипа Петровича, він більш конкретно знає ту ситуацію в лікарні, бо він там з організаторів цього госпіталю, щоб поставити крапку, щоб більше до мене не звертались мої побратими, бо так, як ви кажете, до тата, так і до мене звертаються: поможи. Я кажу: я не можу помогти, бо я не маю впливу на головного лікаря госпіталю.

В основному, у мене все.

О.Сич. Добре. Дякую. Зрозуміло. Ну, колеги, я думаю, що ми так само зафіксуємо протокольне доручення комісії з питань охорони здоров’я. Нам не треба створювати іншої комісії. Я це завжди повторюю. У нас є створені комісії, які мають повноваження. Комісія з питань охорони здоров’я та соціальної політики, власне, Манолію Васильовичу, організуйте, будь ласка, засідання комісії, поставте одне питання, покличте, будь ласка, головного лікаря госпіталю, покличте представника афганців, все, що потрібно, візьмете, будь ласка, зі стенограми потім у виконавчому комітеті, при потребі покличте директора департаменту і разом обговоріть питання, як, в яких умовах, скільки на харчування. Бо якщо там мало виділили, скажемо, на харчування, ну, даруйте, у нас достатньо великий бюджет обласний на охорону здоров’я. Чому в тому році, скажімо, в бюджеті було нормальне харчування, а в цьому році вже ненормальне харчування? Зрештою, я не знаю, наскільки, скажемо, воно все відповідає дійсності, але, як мінімум, проаналізуйте, будь ласка.

М.Піцуряк. Якщо можна, репліку. Є деякі питання, які можна навіть сьогодні вирішити.

Шановні колеги! На протезування… у нас є два види протезування пільгового: для учасників новітньої війни і учасників АТО по програмі соціального захисту, там біля 800 тис.грн. ми даємо, і є на обласну стоматполіклініку – більше 500 тис.грн. В кожному районі, виявляється, черга так само є. Госпіталь має тільки частинку, по-моєму, в межах 20 тис.грн. на цей рік. Я за перший квартал мав дані, то по обласній стоматполіклініці, по-моєму, 130 тис.грн. чи скільки тисяч використано. Тобто, афганці усіх районів, які є, можуть протезуватись як у своєму районі, як в обласній стоматполіклініці, так само той, хто перебуває на стацлікуванні, він може у госпіталі.

Проблема харчування. Так, є проблема, коштів не вистачає, і на лікування… Ми мусимо, маючи цей госпіталь, адже норми харчування для ветеранів війни зовсім інші і набагато вищі, ніж для інших, створили його, маємо, є люди, які заслужили, і нам треба ті кошти виділити і питання забути? Це не стоїть питання мільйонів, там треба 200, 300, 400 тис.грн., я думаю, що ми це виділимо. Я думаю, що ми розглянемо  питання, виїдемо і зробимо, Дякую.

О.Сич. Дякую, що ви тут пояснили, але на засіданні комісії, будь ласка, це питання поставте.

Другий мікрофон.

Н.Чаплинська – голова постійної комісії з питань захисту прав учасників і ветеранів антитерористичної операції на Сході України та їх сімей, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. До нас на комісію теж поступила інформація і скарга від родин загиблих, що в госпіталі не було належного обслуговування, не було належне харчування. І на останньому засіданні комісії ми прийняли рішення, що будемо так само заслуховувати головного лікаря щодо обслуговування і ветеранів – учасників АТО, і всіх інших військових ситуацій, і так само родини загиблих. Тому думаю, що варто спільно нам провести цю комісію.

О.Сич. Так, я рекомендую, пані Наталіє і пане Манолію, зробіть спільне засідання комісій і це буде правильно: комісії з питань учасників АТО і комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

Шановні колеги! Ми вичерпали наш обмін думками.

Сесія завершує свою роботу, порядок денний вичерпаний. Дякую всім.

Сесію оголошую закритою.

(Звучить Гімн України).

 

 

Голова обласної ради                                                                                Олександр Сич

 

Консультант                                                                                         Галина Кубік

 

Звернення громадян
Розпорядник інформації
Івано-Франківська обласна рада (вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004)
Кому
голові Івано-Франківської обласної ради О.Сичу
[contact-form-7 id="341" title="Контактна форма 1"]