Стенограма пленарного засідання (12.07.2019)

20 Серпня 2019

С Т Е Н О Г Р А М А

ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТОЇ СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
СЬОМОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ
від 12.07.2019 р.

В.Гладій. Шановні депутати та запрошені, дорогі краяни!

До обласної ради сьомого демократичного скликання обрано 84 депутати.

За результатами реєстрації в сесійній залі присутні 45 депутатів.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 5.2. Регламенту обласної ради двадцять дев’ята сесія обласної ради є правомочною і оголошується відкритою.

(Звучить Гімн України).

(Звучить молитва).

Шановні колеги! На сесії обласної ради, я бачу, є присутній народний депутат України Матвієнко Анатолій Сергійович. Вітаємо вас, Анатолію Сергійовичу.

(Оплески в залі).

На сесії присутня виконувач обов’язків голови обласної державної адміністрації Савка Марія Володимирівна, заступники голови обласної державної адміністрації, директори
відповідних департаментів та начальники окремих управлінь і відділів, відповідно до запрошень, обласної державної адміністрації, керівники відповідних структурних підрозділів районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад області, керівники правоохоронних органів, політичних партій та громадських організацій, а також представники засобів масової інформації.

Шановні колеги!

Відповідно до пункту 12.1. Регламенту обласної ради після відкриття сесії перед затвердженням порядку денного відводиться до 15 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів і заяв уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, повідомлень без прийняття рішень по них.

Хто з уповноважених представників депутатських фракцій хоче виступити чи, можливо, виголосити заяву?

Є бажаючі. Прошу, колеги, підходити до мікрофону, прошу, пані Ольга.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Доброго дня, шановні колеги! Шановні колеги! Я хочу нагадати, що у нас 17 травня була остання сесія обласної ради, і я хочу нагадати, що було на цій сесії.

Якщо ви пригадуєте, ми дуже бурхливо розглядали питання з приводу призначення директора медичного коледжу, коли керівник департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації порушив всі норми законодавства і без згоди обласної ради підписав наказ про призначення цієї людини.

Це питання підняв наш колега-депутат Олег Атаманюк. Крім того, Олег Атаманюк підняв інші питання, які стосуються діяльності керівника департаменту охорони здоров’я. Зокрема, він повідомив про факт ймовірного корупційного зловживання, це 1,5 млн.грн. – закупівля протезів для суглобів, закупівля рентгенівського апарату з порушенням. Крім того, ми з вами обговорювали дуже гостро питання заборгованості по виплаті заробітних плат медичним працівникам області. Наша область є однією з небагатьох в Україні, в яких така проблема, що свідчить про бездіяльність керівника департаменту охорони здоров’я, і ми з вами також про це говорили, і голова обласної ради також піднімав це питання.

Так от, шановні колеги, сесія була 17 травня, крім того, до сесії наш колега-депутат Олег Атаманюк займався цими питаннями. З приводу керівника департаменту охорони здоров’я порушена низка кримінальних справ, які зараз розслідуються по тих фактах, про які я сказала. І в ніч з 20 на 21 травня, тобто, три дні після цієї сесії, о 3.40 год. ранку в Олега Атаманюка палять машину в дворі його будинку. Тут є представники Національної поліції, це дуже добре, тому що зараз ведеться слідство, порушена кримінальна справа. Але, колеги, Олег Атаманюк дуже чітко сказав, що він підозрює керівника департаменту охорони здоров’я в цьому підпалі, оскільки був явний конфлікт і ведуться розслідування по цих кримінальних справах.

На жаль, на жаль, до сьогоднішнього моменту обласна державна адміністрація не провела ні службового розслідування, ніяким чином на це не відреагувала. Мені здається, колеги, що це дуже серйозний прецедент для нашої області, коли фактично бандитськими методами розправляються з депутатом, який намагається добитись справедливості. Крім того, Олегом піднімались такі питання, як недостача їжі, зловживання з ліками в наших закладах охорони здоров’я  та інші питання, які явно були дуже дратівливими для цього пана.

Крім того, якщо ви подивитесь декларацію Миколи Стовбана, що мене особливо вразило, це керівник департаменту охорони здоров’я, то ви побачите, що цей чиновник за останні півтора роки задекларував три нові квартири. Я не знаю, хто з чиновників може купити за півтора роки три нові квартири і мати сміливість їх офіційно показати в декларації. Це означає, що людина в принципі нічого не боїться, тому що його доходи, проаналізувавши його декларацію, не давали йому можливості придбавати ці квартири. А якщо ви подивитесь на ті справи, на ті факти порушень, які навів Олег Атаманюк, і по яких порушені кримінальні справи, то йде мова про можливі корупційні зловживання при закупівлі ліків та інших медичних засобів на мільйони гривень.

Тому, колеги, я вважаю, що ми як депутати маємо на це відреагувати, має бути реакція обласної державної адміністрації. Я розумію, що зараз немає керівництва, але все-таки я звертаюся з проханням провести службове розслідування по ймовірних корупційних зловживаннях цього керівника департаменту.

Я думаю, що ми як депутати обласної ради маємо також дати цьому належну оцінку. Знову ж таки не може бути такого, що ми на сесії про щось говоримо, потім депутату палять машину. Я не розумію, в якій країні це взагалі можливо.

І я звертаюся до керівника Національної поліції, я звертаюся до представників прокуратури: будь ласка, розслідуйте цю кримінальну справу якомога швидше. Я знаю, що ви проводите слідчі дії, встановіть як виконавців цього злочину, а їх було четверо, так і, будь ласка, замовника. Тому що Олег Атаманюк дуже чітко вказав на особу, яку він підозрює в цьому підпалі, тим більше, що з приводу Миколи Стовбана відомо, що раніше він аналогічним чином розправлявся зі своїми, скажемо так, опонентами.

Тому, шановні колеги, це безпрецедентний випадок, давайте не будемо про нього забувати. Ми будемо вдячні всім за допомогу. Дякую.

В.Гладій. Дякую, пані Олю. Прошу сідати.

Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу на дотримання Регламенту: до 3 хвилин, щоби я не перебивав.

Роман Володимирович Ткач, прошу.

Р.Ткач. Доброго дня, доброго здоров’я! Шановна президіє, шановні колеги-депутати, присутні! Шановні краяни!

Я вас дуже прошу всіх: сприйміть мій виступ не як кандидата у народні депутати, не як навіть діючого депутата обласної ради, а як роздуми людини, яка 30 років працювала в управлінських державних структурах, вважаю, що розумію і знаю владу зсередини, і просто роздуми громадянина України, українця Романа Ткача.

Знаєте, нам ще немає 30 років, державі. Ми вчимося будувати державу. Ми розуміємо, що на світовій політичній арені мало хто вітає народження нової держави, притому потужної, міцної у центрі Європи, і робиться все, аби її не було. Ми розуміємо, що нам чекати допомоги ні від кого.

У 2014 році наш одвічний ворог Росія вкрала Крим, напала цинічно, ллється кров, вбивають наших дітей.

У 2014 році суспільство захотіло жити по-новому. Обрали президентом Петра Порошенка в першому турі. Я вам хочу сказати, якщо відверто, так, за ці роки зроблено дуже багато доброго, розумного, закладені потужні фундаменти, на яких буде в подальшому розбудовуватись держава. Але, як на мій погляд, вище політичне керівництво держави, напевно, не зуміло відчути ті процеси, які йдуть тут, в долині. Воно не могло “тримати руку на пульсі”, і від цього – розчарування, зневіра в собі, бажання одержати якнайшвидше результат, і результат ми одержали на цих президентських виборах. Смішно і трагічно, що суспільство не захотіло жити по-новому, а вирішило жити “по приколу”, і почалось “по приколу”. Ми обрали президента “по приколу”, а він “по приколу” привів “кварталівців“ у свою Зе-команду і сьогодні “по приколу” керують. Сьогодні говорять про відміну мовних квот, сьогодні говорять про зміну Закону “Про мову”, сьогодні “по приколу”, позаконституційно, політично доцільно розпустили Верховну Раду. Сьогодні хочуть “по приколу” люструвати тих, хто був ці 5 років при владі. Сьогодні “по приколу” хочуть розпустити місцеві ради, бо їм треба все, зразу і в одні руки.

Через тиждень вибори. Ми вже зараз можемо спрогнозувати, якою буде Верховна Рада. Це буде, напевно, монополітичний, з рідким українським вкрапленням і проросійським лобі парламент. Я думаю, що вони “по приколу” призначать Прем’єра, уряд, і нам класно, “прикольно” заживеться. Будуть низькі тарифи, кількатисячні долярові зарплати і пенсії, і все буде добре. Але мені стає страшно…

В.Гладій. Романе Володимировичу, додаткових 30 секунд.

Р.Ткач. Я закінчую, пане Василю. Мені стає страшно. Знаєте, Микола Вінграновський написав дуже класний вірш: “Ні, цей народ із крові і землі я не віддам ніколи і нікому…”, і там є дуже гарні слова, які стосуються сьогоднішнього життя: “Я не слуга народу, я син його на чатах…”. Тут сидять сини й дочки на чатах.

Я вас дуже прошу, шановні депутати, закінчаться вибори, давайте ми візьмемо майданний режим роботи нашої обласної ради: позачергові скликання, заяви, виїзні сесії. Давайте згрупуємо сільські, районні, міські ради, будьмо на чатах. Чорновіл сказав… вже завершую… “Любімо Україну сьогодні, маючи її, бо будемо гірко плакати завтра, втративши її”.

Не даймо загарбати Україну. Наші діти, внуки нам не простять.

Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

(Оплески в залі).

В.Гладій. Шановні колеги! Немає? Є. Прошу, Михайле Михайловичу.

М.Королик – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановна громадо! Ми, українські націоналісти, дійсно, стурбовані тими процесами, які відбуваються в Україні, і навіть цього тижня під стінами тепер вже Офісу президента України Зеленського провели попереджувальну акцію задля того, щоб недопустити згортання українських цінностей, ідей, нашої мови і наших переконань.

Але те, що відбувається сьогодні в Україні, є також, в першу чергу, наслідком того, що відбувалося вчора. І тут є вина багатьох людей, тільки не українців. Українці сьогодні зробили той вибір, який зробили, тільки в першу чергу через те, що було допущено дуже багато помилок, і особливо те, що найбільше боліло людей – це наша оборонна сфера, де відбувались значні розкрадання. Але сьогодні, дійсно, у підсумку ми отримали президента, який робить крок за кроком, для нас дуже незрозумілі кроки: одночасно декларує, що прагне Європи, і того, щоб кожен українець продовжував себе почувати добре, він раніше їх смішив, тепер він обіцяє, що не допустить, щоб вони плакали, наша нація. Але, на жаль, ті кроки перші, які ми бачимо, вони заставляють нас мобілізувати всі свої сили і усвідомлювати, що тільки від нашої нації, від нас, українців, залежить те, в якій країні завтра ми з вами будемо жити.

Тому, шановна прикарпатська громадо, звертаюся, перш за все, до вас: ми з вами завжди, наша область, стояли на захисті українських цінностей. І коли Янукович був Президентом України, ми виходили на сотні акцій, організовували сотні акцій протесту задля того, щоб не було того “бєспрєдєлу”, до якого дійшло, а закінчувалось тими “драконівськими” законами 16 січня, а потім розстрілами людей на Майдані.

Так ось зараз закликаю всю громаду нашої області у випадку, якщо ми будемо бачити неправильні дії від керівництва нашої держави, об’єднуватись, гуртуватись і висловлювати протест. Бо якщо ми будемо реагувати на ті чи інші події адекватно, влада буде розуміти: ага, тут ми робимо неправильно. Таким чином, ми зможемо випереджувати події і не допускати неправильного якогось розвитку сценарію в Україні. Тому дуже на те сподіваюся, що все ж таки влада буде прислуховуватись до частини України, яка бажає, щоби наша рідна мова була єдиною державною в Україні, і також буде прислухатись до нас, бо ми хочемо, щоби цінували нашу не тільки мову, яка не нагодує, а нагодує, не тільки нашу історію та культуру, адже сьогодні дуже тематична і потужна сесія, щоби вони відчували, яку ми пройшли важку дорогу до незалежності України і щоби на сьогодні ми її, не дай Боже, не втратили.

Тому сподіваюся  на те, що ми будемо “тримати руку на пульсі” і не допустимо того, щоб в Українській державі не було нічого українського.

Україна є, була і буде! І ми за це разом з вами будемо боротися! Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

(Оплески в залі).

В.Гладій. Немає більше бажаючих виступити.

Шановні колеги-депутати!

9 липня відбулося засідання президії обласної ради.

Президія рекомендувала внести на розгляд двадцять дев’ятої сесії обласної ради 16 питань порядку денного та Різне.

Порядок денний та матеріали сесії ви отримали під час реєстрації, частина депутатів отримала під час проведення президії та Дня депутата в обласній раді.

Проекти рішень з питань, включених до порядку денного, розміщені на офіційному сайті обласної ради.

Проект порядку денного формувався з дотриманням термінів, встановлених Регламентом обласної ради, а також Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Є кілька питань, які ми пропонуємо включити до порядку денного в силу тих чи інших причин: вимоги законодавства чи потреба у фінансуванні за пропозиціями постійних комісій обласної ради.

Проекти рішень проаналізовані на засіданнях всіх постійних комісій обласної ради профільних, за результатами розгляду надано відповідні висновки та рекомендації, які є у ваших матеріалах.

Пропоную наданий вам порядок денний двадцять дев’ятої сесії обласної ради взяти за основу.

Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Хто утримався?

Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 44 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Колеги, можливо, є пропозиції або доповнення до порядку денного?

Немає. Тоді є пропозиція порядок денний двадцять дев’ятої сесії обласної ради затвердити в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 44 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Перш за все, я хочу привітати всіх вас, а у ваших особах вітаю всю нашу громаду Прикарпаття з величним сьогоднішнім святом Верховних апостолів Петра та Павла. Вітаю всіх, хто має ім’я Петро чи Павло.

Особливе вітання нашому колезі – депутату Івано-Франківської обласної ради Петру Васильовичу Книшуку, оскільки у нього сьогодні не тільки іменини, але й день народження.

На жаль, Петро Васильович в силу особистих обставин не зміг сьогодні бути, він відсутній на сесії обласної ради.

Дорогі наші іменинники, будьте здорові, щасливі, Богом благословенні, людьми шановані. Многая і благая літ всім, хто сьогодні має свято, і всій нашій громаді!

(Оплески в залі).

Шановне товариство! Хочу виконати приємну місію: вручити відзнаку депутату обласної ради, якому відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2019 року, присвоєно почесне звання “Заслужений лісівник України”. Запрошую Руслана Васильовича Осташука для вручення йому відзнаки.

(Оплески в залі).

Шановне товариство! Мені приємно поінформувати вас про те, що у м.Чорноморську Одеської області на VIІІ Всеукраїнській спартакіаді серед депутатів всіх рівнів, як народних депутатів, так і депутатів місцевих рад, за результатами змагань у всіх видах спорту збірна команда депутатів Івано-Франківської області виборола “золото”, посівши почесне перше загальнокомандне місце. Це вже шоста перемога прикарпатських обранців на спартакіаді.

(Оплески в залі).

Тепер трошки деталей.

Основну кількість очок збірній принесли волейбольна та футзальна команди, які упродовж змагань не програли жодного матчу та посіли перші місця у своїх видах спорту.

Підсилили лідерські позиції збірної Прикарпаття результати тенісистів. У командному рейтингу з настільного тенісу депутати Івано-Франківської області вибороли перше місце.

А тепер увага! Депутатка Івано-Франківської обласної ради, наша колега, Оксана Тебешевська здобула “бронзу” в індивідуальному заліку з шашок серед жінок всіх депутатів, з усієї України.

(Оплески в залі).

Додали очок до загальнокомандного рейтингу результати шахістів та шашкістів, команди яких замкнули десятку кращих у своїх видах спорту. Учасниками VІІI Всеукраїнської спарта­кіади серед депутатів всіх рівнів були збірні команди 16 областей. Івано-Франківщину на змаганнях представляли 23 депутати. Були представники й сільських рад, обласної, і районних, і об’єднаних територіальних громад, і сільські голови, селищні голови.

Цій події передувала VІІІ обласна спартакіада між командою депутатів обласної ради,
збірними командами, сформованими з депутатів місцевих рад районів і міст обласного значення

Відповідно до затверджених Організаційним комітетом VІІІ обласної спартакіади оста­точних результатів змагань ми маємо такі результати.

Ви знаєте, що ми завжди на черговій сесії обласної ради нагороджуємо кращі збірні районів, міст обласного значення, які завоювали відповідні медалі у загальнокомандних місцях.

Тому хочу оголосити і зразу запросити голів районних рад, чиї збірні команди здобули перемогу, отримати нагороди. І зразу вам скажу, що в проекті рішення “Про внесення змін до обласного бюджету” традиційно є передбачені субвенції на розвиток фізичної культури і спорту тим районам, які зайняли призові місця. Перше місце – 600 тис.грн., друге місце – 500 тис.грн., третє місце – 400 тис.грн.

І так, “Бронзу” спартакіади виборола збірна команда Тисменицького району.

(Оплески в залі).

Друге місце посіла збірна команда Городенківського району.

(Оплески в залі).

І за підсумками змагань з усіх видів спорту найбільшу кількість очок – “золото” і чемпіонами спартакіади стала збірна команда Снятинського району.

(Оплески в залі).

Запрошую голів районних рад.

(Оплески в залі).

Шановне товариство! Ми починаємо розгляд питань порядку денного.

Розглядається питання “Про розвиток театрального та музичного мистецтв і музейної справи на Івано-Франківщині (здобутки, проблеми, перспективи)”.

Проект рішення номер 1 – в окремій брошурі.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради у запропонованій редакції.

Доповідає Федорак Володимир Васильович – начальник управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації.

Прошу.

В.Федорак. Доброго дня! Вельмишановні члени президії, шановні колеги-депутати, запрошені! Питання, яке сьогодні ми піднімаємо на нашій сесії, є надзвичайно важливим, оскільки театральне музичне мистецтво і музейна сфера представляють собою духовну і матеріально-культурну спадщину нашої нації, має колосальний вплив на молодь, на виховання суспільства і на позитивні тенденції, які мають бути в цьому суспільстві.

Враховуючи ті загрози, які є у сьогоднішньому світі, про які говорили колеги-депутати, і ми добре знаємо про так званий російський демарш, це надзвичайно важлива справа, тому що культура – це не просто десь елемент ідеології, культура – це національна ідея і національна перспектива.

Коли ми сьогодні говоримо про театри, музичне мистецтво, філармонію і відповідно наші музеї, хотів би сказати, що є справді хороший поступ в цій справі. Недивлячись на будь-які  проблеми і проблемні ситуації, які виникали впродовж останніх 3-4 років, є добра співпраця Івано-Франківської облдержадміністрації з обласною радою, з колегами-депутатами різних рівнів, з громадськими організаціями, і це дуже добре впливає на ті тенденції, які є.

Окремо про театрально-концертні установи. Якщо говорити про період, про який я зараз буду говорити, а це період 2016-2018 років і перші 5 місяців 2019 року, то за цей час театрально-концертними установами в області зіграно 5370 вистав, прем’єрних показів, композицій сценічних і творчих проектів, які переглянули близько 670 тис. глядачів, проведено 374 нових постановок. І, говорячи про ці успіхи, перспективні моменти, хотів би зауважити, що, направду, є поступ не тільки в плані кількості вистав чи творчих проектів, є підтримка нашої обласної ради, кошти, які виділялись, збільшуються, хоча, очевидно, їх треба більше, я про це ще буду говорити, збільшилась кількість глядачів, збільшилась кількість благодійних вистав, і дуже приємно, що всі театри обласні, філармонія роблять постійну роботу по залученню всіх можливостей, щоб надавати окремі творчі проекти безкоштовно для тих, хто цього потребує. Це представники окремих категорій, неблагополучні сім’ї, це наші діти, це сім’ї наших земляків, які повернулись, або які, на жаль, не повернулись зі східної війни російсько-української, і це надзвичайно важливе питання.

Чотири театри і філармонія. Почнемо з Івано-Франківського академічного обласного українсько-драматичного театру ім. Івана Франка, який нещодавно отримав статус національного. Театру в грудні цього року буде 80 років. Одним з успішних проектів є надзвичайно цікавий проект, це є фестиваль сучасних мистецтв “Час театру” – “Time of theater”, який має можливість не тільки показувати кращі вистави України, але й Європи та світу.

Колектив впродовж цього часу провів і приймав участь у 8 фестивалях всеукраїнського і міжнародного масштабу, проводив активну гастрольну діяльність як в Україні, так і за кордоном, зокрема у Німеччині, Італії, Польщі.

Впродовж 2018 року колектив успішно виборов проекти українського культурного фонду “Галичина і Подніпров’я: 2017-2018 роки”, і у м.Кропивницькому впродовж тижня наші актори Івано-Франківського драмтеатру представляли різні вистави, зокрема на національно-патріотичну тему, що надзвичайно важливо.

Сміливі сценічні постановки, успішні проекти такі, як “Оскар і Рожева пані”, “Гамлет”, “Гуцулка Ксеня”, направду, збирали і збирають аншлаги, і це приємно, коли до нас приїжджають і до Франківська, і до Коломиї, наші глядачі, земляки, сусіди із Закарпаття, Буковини, Львова, Києва, інколи навіть приїжджають із закордону, бо бачать окремі проекти.

Приємно сказати, власне, що 20 лютого цього року, як я вже попередньо говорив, Указом президента України Петра Порошенка було надано статус національного нашому театру, і також в цьому році директор театру, художній керівник Ростислав Держипільський, народний артист України, став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації “Театральне мистецтво”, з чим ми щиро пана Ростислава вітаємо.

(Оплески в залі).

Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. Івана Озаркевича, в якому ми перебуваємо, – унікальний театр, театр, який має 171 рік, який створив у свій час, в час… народів у 1848 році український католицький священник Іван Озаркевич, зібравши кошти на побудову цього театру, будучи деканом Коломийським і ставлячи тут вистави українською мовою у час Австро-Угорщини.

Проект, який також має колосальну підтримку і актуалізацію, – це фестиваль, Всеукраїнський фестиваль сценічних першопрочитань “Коломийські представлення”, який щороку збирає найкращі театральні колективи України і Європи. Сюди приїжджали колективи з Польщі, Грузії, Прибалтики, Канади. І я хочу подякувати директору пану Дмитру Чибораку за величезну активну діяльність, тому що під час проведення фестивалів проводяться творчі лабораторії. Сюди приїжджали відомі наші актори театру і кіно, зокрема Іван Гаврилюк, Лариса Кадирова, Ада Роговцева. Приїжджав сюди письменник Василь Шкляр, фотомитець Василь Пилип’юк і багато інших відомих в Україні і за кордоном наших митців.

В цьому році театр успішно провів гастролі в Канаді, де зокрема у Торонто ставили виставу “Камінний хрест” за однойменним твором Василя Стефаника, чим почали міжнародний тур по світу творів Василя Стефаника до 150-річчя нашого видатного земляка, який ми готуємось відзначити у 2021 році.

Академічний обласний драматичний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки. Фестиваль, Міжнародний фестиваль ляльок “Лялькові обереги”, який відбувається періодично раз у 2-3 роки, проводить колосальні майстер-класи і збирає кращих лялькарів України та Європи і має на меті показати кращі здобутки на національному та міжнародному рівнях.

Дуже приємно сказати, що театр проводить велику соціальну роботу для дітей із соціально незахищених категорій, зокрема для дітей переселенців з Донбасу і Криму, для сімей, батьки яких були в зоні бойових дій чи, на жаль, загинули в російсько-українській війні, і за ці 3,5 роки 25 тис. дітей побачили безкоштовно вистави або в нашому театрі, або на виїзді театру в межах області.

Театр фольклору, народних свят і видовищ, який займається згідно зі своєю статутною діяльністю, в основному, державними святами, масовими заходами, національно-патріотичними проектами, є особливий тим, що він проводить велику роботу з військовослужбовцями, сім’ями наших військових. Двічі представники цього колективу, а в минулому році разом з колегами з філармонії були на Сході України у військових частинах, навіть в зонах бойових дій, зокрема 2 км від початку бойових операцій, біля, як кажуть, “нуля”, де ставили хороші постановки і концерти, – Світлодарська Дуга.

Івано-Франківська обласна філармонія ім. Іри Маланюк – це той колектив, який має можливість показати кращі взірці музичного мистецтва. Хочу подякувати сьогодні колегам, керівництву обласної ради за справді допомогу не тільки в плані фінансовому, але й у плані юридичному. У свій час обласна рада підтримала пропозиції нашої Івано-Франківської філармонії і надано ім’я Іри Маланюк філармонії, а відповідно у 2017 році за підтримки обласної ради та обласної державної адміністрації, відповідно за добрі показники Міністерство культури України надало статус академічного симфонічному оркестру обласної філармонії.

Проводиться велика робота по Україні і за кордоном. Колективи нашої філармонії також активно гастролюють і мають хороші здобутки у сфері музичного мистецтва. Приємно сказати, що у свій час у Львові під час Міжнародного форуму “Ярмарка книги” було запрошено спеціально симфонічний оркестр обласної філармонії з виступом із сестрами Тельнюк, тому що його було відібрано як один з кращих на Західній Україні колективів.

Говорячи про здобутки, звичайно, хотілося би сказати, які проблеми є у театрально-концертних установах, а проблем є теж достатньо.

Якщо говорити про Івано-Франківський драмтеатр ім. І.Франка, наш національний театр, постає гостро питання заміни даху, питання завершення робіт з монтажу і запуску в експлуатацію системи опалення театру, вентиляції, згідно з проектом, це проведення великого комплексу робіт по заміні системи озвучення, освітлення, заміни конструкцій, які морально і технічно застаріли, а це величезні кошти. Якщо порахувати тільки по цьому театру, то це близько 70 млн.грн.

Значно зростають ціни, і якщо хтось зі скептиків каже, що дуже великі ціни, подивіться на вартість доріг, які зросли в рази за останні 5-6 років.

Коломийський академічний драматичний театр ім. І.Озаркевича. Головне питання – це реалізація добудови театру, на що вже є генеральний план, є ескізний проект, є все, але, на жаль, не вирішується питання щодо зміни майнової приналежності: передачі приміщення театру з міської комунальної власності в обласну. Я особисто мав зустріч з міським головою, але, на жаль, поки що немає розуміння в цьому контексті, а це би значно прискорило процес добудови театру і розвитку цього одного з найславніших і найдавніших в Україні українських драматичних театрів.

Академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки: це заміна, знову ж таки, сценічного обладнання – звук, освітлення, сценічні конструкції, – із загальним кошторисом 7 млн.грн.  Це реконструкція театрального дворика і відповідно добудова ангару для збереження декорацій, чого немає, – головні проблеми.

Театр фольклору: відсутність власного приміщення.

Івано-Франківська обласна філармонія: необхідність проведення робіт з гідроізоляції
фундаменту, утеплення сцени, придбання автотранспорту, що є взагалі проблемою для багатьох наших установ. І у нас це вже плюс, я хочу подякувати керівництву обласної адміністрації та обласної ради, що придбали мої колеги півроку назад, обласний театр ляльок, мікроавтобус, що, власне, зараз сприяє покращенню гастрольної діяльності.

Музейна сфера. Позитивна динаміка. В даний час ми маємо 26 музеїв – юридичних осіб, з яких один має статус національного, ви сьогодні мали можливість бути в цьому музеї, і 4 – обласні. Якщо подивитись на графік, то кількість музеїв в останні два роки стабільна, але у свій час, після 2016 року, пішов ріст. Ми маємо 208 громадських музеїв. Якщо взяти цю кількість за останні років 10, я хочу подякувати колегам-музейникам: понад 25 музеїв було створено громадських за допомогою фахівців-музейників обласних музеїв. Причому ця робота робилась методично, системно, виїжджали відповідно коштом установи на місце і працювали. І одним з таких потужних проектів, я про це скажу окремо, це славний проект: родинна садиба Шухевичів у селі Тишківці Городенківського району.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського. Про це сьогодні Ярослава Юріївна Ткачук говорила, хто був в цьому музеї, бачив ті колосальні колекції. Якщо коротко сказати, я не буду зачитувати успішні проекти, це колеги-депутати мають матеріали, можна побудувати ще два приміщення таких, які є, триповерхові, і не вистачить… і ще будуть експонати запасні. Колекції, які вражають… Кожного року приїжджають писати свої наукові роботи, монографії, дисертації готувати науковці з Кракова, Варшави, Відня, Парижу, Бухаресту і Будапешту, також колеги з різних країн світу. Цей музей відвідують в рік представники понад 50 країн світу, і за рахунок спецкоштів, а це понад 2 млн.грн., музей активно працює і є, власне, добра динаміка.

У 2017 році за високий туристичний рейтинг музей писанкового розпису отримав сертифікат про досконалість і відзнаку від найвідомішого сайту про подорожі “TripAdvisor”, де подається інформація… до 500 млн. джерел інформаційних у світі.

І на завершення хочу сказати, що в Британській енциклопедії єдиний музей з України – це наш Коломийський національний музей, де написано, що це музей світових шедеврів, чим я дуже пишаюся.

Діяльність музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери. Приємно відзначити, дві тези буквально, п’ять-шість років останніх дуже активно проводиться робота по дослідженню Легіону Українських Січових стрільців, ЗУНРу, ОУН, УПА, і разом з колегами-депутатами обласної ради піднімалось питання відзначення 100-річчя ОУН, інші такі визначні дати у нас національного календаря, за цей період, за останні три роки зокрема зібрано і зареєстровано біографії п’ятьох тисяч учасників ОУН-УПА. Є 180 спогадів записаних, які ввійшли до банку “Живого слова”. Проводиться робота щодо популяризації цієї теми серед молоді, що є надзвичайно важливим в даний час.

Івано-Франківський краєзнавчий музей: багато виставок, близько 50 наукових експе­риментів і виставок, які були проведені за останні 2-3 роки, діє при музеї науково-методичний відділ, найбільша кількість філіалів – 9 філіалів, які справді надзвичайно важливі для краєзнавства та історії нашого краю.

Музей Олекси Довбуша – невеличкий музей, де всього працює 4 працівника. Реалізовано 69 виставок, опубліковано 58 статей, 4 працівника. І музей проводить активно всеукраїнські та міжнародні конференції, популяризуючи тематику української історії, популяризуючи зокрема тему Гуцульщини і діяльності одного зі славних наших земляків, ватажка опришків Олекси Довбуша.

Музей мистецтв Прикарпаття. Приємно сказати, що музей проводить активну діяльність як на всеукраїнському, так і на міжнародному рівні, так як і колеги з філармонії і з Івано-Франківського обласного драматичного театру, національного театру ім. Івана Франка, було виграно колективом грант Українського культурного фонду на суму майже 500 тис.грн., що дало можливість популяризувати творчість нашої краянки Параски Хоми на території цілої області. І в кожному районі була презентація відповідного рівня.

Проводиться робота по поверненню… акції повернення з небуття, де робиться реставрація цінних ікон, скульптур коштом меценатів. Цей проект у 2007 році ініціювало управління культури обласної державної адміністрації, і ми стараємось дальше підтримати наших колег.

Проблеми: поточний ремонт фасаду Коломийського національного музею, ремонт приміщення “Писанки”, де ми сьогодні з вами були. Один тільки ремонт потребує 5,5 млн.грн. Відповідно будівля, яку передала Івано-Франківська обласна рада, за що дуже вдячні, аби ремонт почався, він поки що призупинений, також потрібні кошти для проведення подальших робіт.

Музей визвольної боротьби ім. С.Бандери: зміцнення матеріальної бази, проведення гідроізоляційних робіт в історико-меморіальному музеї Степана Бандери у с.Старий Угринів Калуського району, в комплексі “Дем’янів Лаз”. Після паводків, дощів, які були, на жаль, були підтоплення, це зафіксовано, потрібно робити певні роботи, тому що знову ж таки є проблемні ситуації.

Краєзнавчий музей: проведення ремонтних робіт на третьому поверсі, який є основним виставковим залом.

Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша: на жаль, немає приміщення для фондосховища, і відсутність власного приміщення створює також проблемні ситуації.

Музей мистецтв Прикарпаття: це проведення в перспективі капітального ремонту
головного корпусу – колегіати, яка має понад 300 років, це, звичайно, подальші роботи по філіалу музею у Рогатині, це церква національного значення і церква Юнеско, проведення реставраційних робіт.

Хочу сказати, що музей, який відкритий нещодавно, за колосальної праці, ініціативи народного депутата України Анатолія Матвієнка, нашого колеги, а роботу здійснювали…
методичну роботу попередню наукову, це представники трьох музеїв: національний музей Коломийський, обласний музей визвольної боротьби С.Бандери, обласний краєзнавчий. Але 95 відс. всієї роботи зробив колектив, який очолювала пані Ярослава Ткачук, і 29 червня цього року в Тишківцях відкрито музей “Родинна садиба Шухевичів”, який потребує надання юридичного статусу, і необхідно 6 штатних одиниць. Зараз готується пакет документів, ми найближчим часом його передамо в обласну раду згідно з регламентом, і потребуємо підтримки, шановні колеги-депутати, тому що це якраз музей, який показує на прикладі однієї родини, яка за 170 років дала Україні духівників, священників, письменників, етнографів, військовиків, державників, депутатів Верховної Ради, які справді є вірними синами і дочками України.

Говорячи про проблемні моменти, я вже завершую, Василю Івановичу, хотів би сказати, що ми розуміємо дуже добре, що потрібно самим рухатись і працювати. Спецкошти, які використовуються нашими театрами, філармоніями, музеями, зростають з року в рік.

Ми маємо можливість працювати з ґрантами, тільки за 2018 рік було виграно 9 ґрантів Українського культурного фонду Міністерства культури України, і тільки 4 обласні установи, я вже про них говорив, це театр і філармонія, два театри, філармонія і наш національний театр
ім. Івана Франка Івано-Франківський виграли 4 ґранти на загальну суму 1 млн. 700 тис.грн. Ми отримали відповідно співфінансування Міністерства культури України на наші проекти такі, як “Карпатський простір”, на інші великі проекти, які були в області у 2017 році, на загальну суму 7 млн. 500 тис.грн. Тобто, залучено близько 50 млн.грн. з поза меж обласного бюджету.

В.Гладій. Володимире Васильовичу, завершуйте.

В.Федорак. На завершення хочу сказати, що спільно ми маємо рухатись вперед, і дане питання я актуалізував саме в такому контексті: театральне музичне мистецтво і музейна сфера, тому що тут є найбільші установи обласного значення і національного, які потребують особливої уваги і відповідного фінансування, яке потрібно збільшити, в рази збільшити, і тоді це дасть справді спільно нам відповідну якість, і ми зможемо робити подальший поступ у нашій творчій частині і музейній сфері.

Я не буду завершувати свої слова словами Черчилля, про те, чому ми маємо підтримувати культуру в час війни, я завершу тільки словами Шевченка: “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине, от, де, люди, наша слава, слава України”.

Тому слава бійцям, слава митцям, слава вам, хто підтримує культуру, і слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

(Оплески в залі).

В.Гладій. Шановні колеги! Треба порадитись.

Я вношу пропозицію, щоби ми заслухали співдоповіді, їх буде 5. Вони будуть коротенькі, до 5 хвилин, а після того перейшли до запитань до доповідача, якщо будуть, і до обговорення. Добре так буде?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Добре. Прошу сідати.

В.Федорак. Дякую.

В.Гладій. До співдоповіді запрошую директора Коломийського академічного обласного українського драматичного театру імені І. Озаркевича, ґазду, господаря, який люб’язно пого­дився сьогодні нас прийняти, напевно, сесії обласної ради ще в Коломийському театрі не було, –  Чиборака Дмитра Івановича. Прошу.

Д.Чиборак. Добрий день, добрий день! Слава Ісусу Христу!

Дійсно ця історична зала і ця історична сцена ще не мала такого високополітичного глядача, як сьогодні, не було таких героїв головних, як сьогодні, одні політики. Дякую вам, голово, дякую вам, президіє, дякую, шановні депутати, наші рідні, обласні, що ви провели вперше в цих стінах такий великий політичний обласний форум – сесію обласної ради.

Я думаю, що ці стіни після цієї роботи просякнуть любов’ю до України, добрим думанням на українську користь, але я думаю, що після цього засідання ви також просякнетесь тим, про що я зараз скажу. То не співдоповідь, а просто, скоріше, і не прохання, бо то, знаєте, банально просити депутатів, політиків. Я просто хочу вам пару сердечних слів…

Після вичерпної доповіді нашого очільника культури пана Володимира Федорака, то там все сказано, там все вирахувано, там все відзвітовано. І в проекті рішення, я перше переглядав це все, зафіксував, все дальше сподіваємось на вашу добру волю.

Але я хочу сказати про те, що цей хороший почин, що ви вперше зробили у нас сесію, і що я акцентую: чотири театри найкращі, найбільша область театральна на всій Україні, це відомий факт. Наші колеги з Івано-Франківського театру національного отримали статус національного, це добре, ляльковий театр, театр видовищ. Але ви знаходитесь в цій залі, і я хочу, щоб ви цим просякнулись. Ви знаєте, ви можете не ходити в театри, не знати акторів Івано-Франківського, Коломийського театрів, не знати режисерів, постановників, я думаю, що більшість і не ходять в театр, бо не мають часу. Але ви повинні знати як сучасники, що Коломийський театр, пан Володимир нагадував, якщо він вступив у 171-ий сезон, то серед найбільших духовних достоїнств області то є наш театр. І не тому, що я тут працюю, весь мій колектив уважно слідкує за вашим ходом сесії, тому що дуже-дуже давно дуже-дуже мудрі наші пра-прабатьки на чолі зі священником Греко-Католицької церкви Іваном Озаркевичем зробили на противагу німецьким театрам, єврейським театрам, польським театрам, румунським театрам, створили український театр. Не було театру ні у Станіславі, ні у Львові, Тернополі, Буковині, ніде, а, власне, в Коломиї. То велика шана цьому мудрому чоловікові, що він зробив такий прекрасний зачин, після дальше Львів… То вже дальше історія.

Я хотів, щоб ви просякнулись так, як ми вашим державодуманням, щоб ви просякнулись гордістю за те, що ми маємо. Це не має тільки Коломия, це має не тільки область, це має вся Україна. В цьому році 200 років прем’єри “Наталки Полтавки” Івана Котляревського, якому 250 років, і, власне, на нашому фестивалі будуть вести цю ювілейну їхню знакову виставу, але ця знакова вистава не просто для Полтавського театру чи Центральної України, це кодова вистава для нашого… кодова вистава для українства, тут лад душі у цих речах є, закодований нашими предками.

Я хочу, аби ви просякнулись тим, що Коломийський театр… ви заходили сьогодні в зал працювати, я думаю, що ви відчуваєте енергію добре, бо ця сцена бачила все і всіх, тільки не бачила засідання обласної ради, мені дуже приємно, значить, я хочу, аби ви загордились, панове депутати, я не буду у вас нічого просити, я буду вас молити, аби ви всі ті речі, що в проекті рішення, щоб ви просто прийняли їх, щоб ви знали, що, нагадую вам, що цей театр – єдиний з українських театрів часів війни, який нікуди не дислокувався. Це величезна мудрість керівників, що зуміли зберегти театр і все. Тільки у 1962 році, тут є очільник зі “Свободи”, фракції “Свобода”, у 1962 році тільки цей театр був удостоєний честі бути, скажу тією мовою, закритий, як “очаг национализма”, тобто, як “вогнище націоналізму”. Так що наш театр, панове депутати, присутні, що наш театр десь у своїй першооснові, він вже національний, без формального статусу…

В.Гладій. Дмитре Івановичу, час. Завершуйте.

Д.Чиборак. Завершую. Я вас молю: те все, що сказано, сказане паном Федораком, є в рішенні, проголосуйте. Ми й так, культура і театр, зокрема, вся культура, ми вже відстали і від медицини в оплаті, і від освіти. Пан Ростислав Держипільський зараз на національному рівні трошки більше може вискочити, а ми вже по залишковому радянському принципу фінансування. Ну, збережімо цей театр і всю культуру області театральну, філармонічну і музичну, і бібліотечну, збережімо, бо це наша найбільша гордість. Ми зараз працюючи по Канаді, що сказати? Ліси наші, ну, трошки підрізані, що ви маєте, які достойності? Маємо, хочу, щоб ви всі… маємо геніальні музеї, ми маємо геніальні театри, це єдине, з чим ми можемо піти у світ і погордитись. Я вірю у вашу мудрість. Дякую.

В.Гладій. Дмитре Івановичу, дякуємо. Прошу сідати.

(Оплески в залі).

До співдоповіді запрошую директора Івано-Франківського академічного обласного… так мені написали, помилка… національного українського музично-драматичного театру імені І. Франка, заступника голови спілки театральних діячів України Держипільського Ростислава Любомировича.

Прошу, пане Ростиславе.

(Оплески в залі).

У нас друге питання якраз буде про перейменування, тому правильно написали, дякую.

Р.Держипільський. Нічого, нічого, головне – суть.

Доброго дня, вельмишановне панство, шановна президіє, шановні депутати, гості, запрошені!

Дозвольте теж від себе особисто привітати всіх тих, хто носить ім’я Петра і Павла. Нехай вас Бог береже, ваш ангел охоронець вас і ваші родини, і нашу Україну, звичайно, у мене дідо був покійний Павло, родом зі Снідавки, з горів, я думаю, що він це все видить і підтримує, і мені буде легше.

Так що вітаю! Нехай вас Бог береже!

Дозвольте теж, в першу чергу, подякувати, подякувати і обласній раді, і обласній державній адміністрації за ту допомогу і підтримку, яку ми відчували останнім часом, інколи навіть любов. Я маю на увазі і підтримку на наші закордонні гастролі, де наш колектив представляв Україну на найсерйозніших, на найвищих культурних форумах і фестивалях, і майже бездоганну оплату зарплати, енергоносіїв та інші проблеми. Дякую.

Я думаю, що наш колектив в боргу не залишився. Сьогодні Івано-Франківський, вже
національний академічний драматичний театр імені Івана Франка є одним з найуспішніших театральних колективів України. Щомісяця на базі Івано-Франківська, на сцені нашого театру ми граємо в середньому біля 30 вистав щомісяця. Тобто, навіть якщо 28 днів у місяці, з вівторка по неділю, окрім одного понеділка, глядачі, прийшовши до нашого театру, можуть побачити якусь театральну виставу. Це була моя мрія, 11 років тому, як я очолив театр, за місяць йшло 7 вистав. Окрім того, ми активно гастролюємо. Географія наших гастролей абсолютно різноманітна. Це і Харків, і Запоріжжя, і Миколаїв, і Херсон, і Житомир, і Суми, і Чернігів… Фактично скрізь, звичайно, наші сусіди – Львів, Чернівці, і як я вже сказав, на базі в цей час відбуваються вистави. Наша гастрольна діяльність знову ж таки є дуже багатющою, сьогодні наш колектив є учасником майже всіх всеукраїнських фестивалів, нам доводиться інколи відмовляти, тому я кажу, що ми не можемо тільки їхати, а наше головне завдання – забезпечувати театральні смаки, театральні потреби, в першу чергу, жителів нашого міста, жителів нашої області.

Як сказав Володимир Васильович, таким непересічним, насправді… непересічною подією і загалом для України, і для мене особисто, і для держави була ця подія: “Галичина – Подніпров’я. 100 років відновлення національних зв’язків”, яка відбулася у жовтні минулого року у Кропивницькому. Окрім того, що ми показали 7 театральних постановок, справді націона­лістичного патріотичного спрямування, це кращі зразки наші: і “Солодка Даруся”, і “Нація”, й “Енеїда”, і “Вона – земля”, і “Шаріка, або кохання січового стрільця”, і концерт Галини Баранкевич “Вигнані з Раю” про трагедію лемків, ми зробили реконструкцію подій сторічної давнини, а саме прибуття січових стрільців до Єлисаветграду. Тоді ми висадились, як і 100 років тому на вокзалі в стрілецьких одностроях, пройшли містом Кропивницьким, співаючи стрілецьких повстанських пісень. І якщо на початку нас була маленька купка, то вже до останньої локації нашої, а ми пройшли точно тим маршрутом, як 100 років тому йшли наші січові стрільці, це була величезна лава, яка разом з нами співала, яка підтримувала нас і кричала “Слава Україні!”.

Я думаю, що такі проекти надзвичайно потрібні сьогодні. Тому міжнародна фестивальна діяльність у нас теж дуже активна. Згадайте тільки одну участь нашого колективу у Ґданську у Міжнародному шекспірівському форумі, де за останні 10 років вперше з України наш колектив було запрошено і відібрано з виставою “Гамлет” у цьому фестивалі.

Наші актори сьогодні активно знімаються в кіно. Ми – один з театрів, який, напевно, найбільше затребуваний в кіно, це і Роман Луцький, який сьогодні справді є зіркою українського кіно, це Олексій Гнатковський, Оля Комановська, Надія Левченко, Іван Бліндер, Юрій Вихованець і багато інших.

Також наші актори сьогодні виходять на міжнародну театральну сцену. Буквально на початку червня відбулася для мене також визначна подія, коли наш актор, той ж Роман Луцький виборов перемогу у кастингу серед більше 50 акторів у Польщі на роль Гамлета, зіграв її блискуче, я їздив туди на прем’єру, це було у Познані, такий всепольський проект у режисурі однієї з найтоповіших польських режисерок Майї Кличевської. Чудова, просто неймовірна театральна критика, відгуки про нього, кажуть, що заберуть його від нас. Я кажу: ми не дамо, Ромко – наш.

Я завжди кажу, що театр має, окрім мистецької функції, нести й соціальну функцію. Вже дуже багато ми говорили про проект “Оскар і Рожева пані”, який покликаний підтримати проблему паліативної допомоги невиліковно хворим дітям. Я не буду про нього казати, єдине, що я скажу, що проект й надалі існує, ми з ним далі гастролюємо. Буквально у квітні ми знову зробили міні-гастрольний тур, це був Львів – Одеса – Миколаїв. І скажу, що на сьогоднішній день зібрано благодійних коштів для потреб невиліковно хворих діток понад 1 млн. 700 грн. Це ті кошти, які ми збираємо з вистав і залишаємо в тих містах, де є такі потреби.

(Оплески в залі).

В.Гладій. Пане Ростиславе! Будь ласка, завершуйте.

Р.Держипільський. Я знаю, що зараз “циґель-циґель, ай-люлю”, і все.

Дивіться, дуже… Тоді що, зразу про проблеми?

Хвалитись доста? Ну, скажу так. Ще один проект унікальний, хто був, це справді ми причетні до відкриття першого в Україні ветеранського театру. Протягом року був проведений кастинг, де справжні ветерани, бійці і волонтери АТО вивчали англійську мову, вивчали майстерність актора, і відбулася прем’єра “Дванадцята ніч” у Києві 28-29 травня, 21 червня у Івано-Франківську, і це неймовірна подія, це неймовірна вистава, і вони будуть у складі нашого театру, і в новому сезоні на базі нашого театру кожен може прийти й побачити перший в Україні ветеранський театр, який грає Шекспіра мовою оригіналу. Це і реабілітація, це і арттерапія, але це просто дуже крутий, окрім того, мистецький продукт.

Те, що ми скрізь перемагаємо, зараз зрозуміло, у всьому і скрізь: і перемога у Всеукраїнській премії “Гра” – це чудово. Але вже як говорив Володимир Васильович, мистецький рівень сьогодні вимагає величезний… ми маємо великий, але проблеми нікуди не діваються.

Я маю тут 50, більше, як 51 пункт наших проблем. Коли я звертаюся, пишу вже листи, всі знають, що я “замахав” усіх. Але, друзі мої, найкричущі, ті, що, знову ж таки, казав Володимир Васильович. На сьогоднішній день у нас застарілі, відсутні освітлення і звукова апаратура, і механізми сцени. Світло – це просто сміх. Коли до нас  приїжджають з-за кордону люди, ви би зайшли у рубку, де наш освітлювач, то це такий цілий перформанс, як вона бігає туди-сюди. Вони думали, що це дійсно якась вистава. В той час, як вони приїжджають, мають маленький планшетик, то навіть в Україні, у нас, так цик-цик і все це робиться. Ну, це і смішно, і страшно.

Звук, ще раз доводжу до вашого відома, у нас декілька років відсутній, ми постійно орендуємо звук. Механізми сцени у нас знаходяться в аварійному стані, про що я писав неодноразово. Друзі, це великі кошти. Тільки минулого року ми робили. На світло, звук і механізми сцени, щоб зробити сучасні, треба біля 70 млн.грн., а про решту я вже мовчу. Автопарк: автобуса у нас немає, “Газон” у нас 50-х років, це раритет, і легкий автомобіль – вишнева “п’яточка”, яка об’їздила гори, додатково ще 10 років тому.

За опалення. Ну, говоримо, говоримо, говоримо… ну, невже вам самим неприємно, колись прийти в театр і в зимі не сидіти одягненими?

На сьогоднішній день у нас далі взимку холодно, влітку – жарко. Ну, зробіть уже. Я не “домахую” вас, розумію, що в Україні війна, що не хочуть, але, друзі, щось треба робити. Кола поламані, думаю, щось самі зробимо, з вентиляцією також, напевно… зламався цей вентиляційний мотор, коли приходите і, вибачте, в туалетах некрасиво пахне. Що можемо, то робимо самі, будемо робити. Зробіть щось!

Дах тече далі. І поки ми це не зробимо, часткові ці ремонти нічого не допоможуть.

Я закінчую. Я думаю, що це не потрібно Держипільському ті 50 пунктів, це не потрібно комусь із нашого театру, це потрібно вам, вашим батькам, вашим дітям, вашим внукам, щоб ми мали сьогодні, окрім високохудожнього рівня мистецького нашого театру, ще й високого рівня матеріально-технічне забезпечення, від якого ви ж, в першу чергу, й будете отримувати задоволення.

І на завершення хочу згадати слова Ґарсії Лорки. 7-8 років тому це був слоган нашого театру: “Народ, який не підтримує свій театр, або помер, або вмирає”. Я думаю, тут треба брати ширше: не тільки театр, а й музичне мистецтво, чудова філармонія, чудові колективи, які у нас сьогодні є, мій улюблений “Harmonia Nobile”, який там, на жаль, дуже смішні зарплати, і з академічними там величезні проблеми. Це образотворче мистецтво, це музеї по Івано-Франківську, і по області, це наш неймовірний музей Гуцульщини, неймовірна пані Ярослава Ткачук, яка скаже про проблеми. Ми маємо унікальні речі. Чому ми це не підтримуємо? І наші бібліотеки, і культура, і мистецтво загалом. І завжди я кажу, що це ті основні стовпи нашої нації, без яких неможливе й подальше економічне зростання.

Тому давайте підтримувати культуру, бо куди крути – не крути, але це  те, що найбільше ідентифікує нас на сьогодні серед інших народів, і не дамо померти ні культурі, ні нашому народові, особливо сьогодні, у такий надскладний, надвідповідальний для нашої найголовнішої матері-України час.

Слава Україні!

В.Гладій. Героям слава!

(Оплески в залі).

Запрошую до співдоповіді директора обласної філармонії імені Іри Маланюк Василя Миколайовича Тимківа.

Нагадую: регламент – до 5 хвилин.

В.Тимків. Слава Ісусу Христу! Вітаю всіх зі святом!

Шановна президіє, шановні депутати та запрошені! Щиро дякуємо від професійної музичної громади області за ваше виважене і мудре рішення розглянути власне сьогодні на сесії обласної ради проблеми філармонії, яка за останні 3 роки з наших 5 нелегких воєнних років новітньої історії.

Комунальний заклад “Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк” – єдина професійна концертна організація, діяльність якої дотується з обласного бюджету. Це потужна, з давніми традиціями, досвідом і здобутками установа, на яку припадає основний обсяг концертного обслуговування мешканців області. Вона є базою для проведення переважного числа офіційних заходів із відзначення знаменних та пам’ятних дат, значних подій для Прикарпаття і для всієї держави.

У складі філармонії діють 9 мистецьких колективів і 1 дитячий освітньо-мистецький колектив, 2 з цих колективів створені за останні два роки.

Філармонія має власний концертний зал на 402 місця і малий зал на 65 місць.

Окрім загальної економічної ситуації, яка обмежує ресурси для діяльності та розвитку культурно-мистецької галузі, особливо напряму у напрямку так званих філармонійних жанрів, філармонія має проблеми, притаманні власне закладу. Зокрема, проблеми матеріально-технічної бази, це збереження приміщення, якому вже 128 років, відсутність сучасного концертного роялю, інших музичних інструментів, в першу чергу, для нашого симфонічного оркестру. Ну, і також комп’ютерного забезпечення для каси, і автобус.

До проблем творчого характеру можна віднести певну жанрову нашу таку обмеженість. Ми не можемо запропонувати дуже традиційний для України і для багатьох філармоній власне академічний хоровий продукт, тому що немає у нас хору. Слабо представлено сучасне українське естрадне мистецтво.

Останніми роками ті проблеми все набувають такого гострішого характеру, що й видно по наших програмах соціально-економічного розвитку. Це вже завдає суттєвих іміджевих втрат Івано-Франківщині, віддаленими ж її наслідками можуть бути сумніви у самодостатності Прикарпаття, як регіону, який не може забезпечити гармонійний розвиток своєї території та громади.

Відповідно розв’язання проблем, з якими стикається філармонія, говорить про те, що ми не можемо залишитись самі, і це не мають бути проблеми ні нашого галузевого управління, тим паче, самого колективу філармонії.

Тому, підкреслюю ще раз, що ми вдячні за розуміння ваги сьогоднішньої події, що символічно відбувається у м.Коломиї, без перебільшення, однієї з колисок нашої національної музичної автентичності.

Виходячи із сучасних поглядів на роль культури і мистецтва у суспільному житті, значення їх у соціальних процесах, роль і формування людського капіталу, цілі філармонії бачаться, як, по-перше, забезпечення умов сталого розвитку колективу, по-друге, це створення та відтворення високоякісного музичного мистецького продукту, по-третє, розвиток професійного музичного виконавства, зокрема робота з творчою молоддю, активне залучення різноманітних категорій мешканців області до спілкування з професійним вітчизняним і світовим музичним мистецтвом, формування іміджу Івано-Франківщини як регіону з багатими музичними традиціями, спільнотою, яка гармонійно та динамічно розвивається.

Виходячи з вищенаведених концептуальних підходів, за період, що запропонований для розгляду, ми, спираючись на наше управління і на підтримку депутатського корпусу, дещо розширили жанрово-географічно та вікові рамки традиційного фестивалю професійно-музичного мистецтва “Прикарпатська весна”, зареєстрували в обласному управлінні юстиції та додали номінацію “Професійні виконавці” в обласному відкритому конкурсі вокального мистецтва імені Іри Маланюк, учні балетної школи-студії під керівництвом Заслуженого діяча мистецтв України Володимира Павліковського разом з академічним симфонічним оркестром
філармонії та батьківської громадськості створили, я не побоюсь цього слова, унікальний для України продукт, власне, авторський дитячий балет “Історія Кая та Герди”.

У рамках проекту “Український простір” за сприяння філармонії видано шостий за 25 років з часу відновлення нашої самостійності та 11-ий з 1930 року словник музичних термінів українською мовою. Словник був презентований у травні 2017 року  на книжковій виставці “Книжковий арсенал”. Рішенням експертної ради з питань підтримки книговидання при
Мінкульті видавництву було виділено 100 тис.грн. і тисячний наклад словника розподілено між
обласними науковими бібліотеками нашої держави. Значно зріс соціальний капітал філармонії. За вказаний період…

В.Гладій. Василю Миколайовичу, перепрошую, завершуйте, будь ласка.

В.Тимків. Я вже завершую. За сприяння трьом працівникам закладу було присуджено почесні звання.

Шановні пані та панове! Свого часу Тома Аквінський сказав, що людина – це єдиний звір, якому Бог дозволив дивитись на зорі. Сучасні дослідження генетиків показали, що ДНК людини спільне на 98,4 відс. з ДНК шимпанзе. Відмінність між нами складає всього 1,6 відс. Ці гени інколи називають генами культури. Ось на цю таку мізерну цивілізаційну позолоту, на її зміцнення і повинна бути спрямована наша спільна робота, всі наші зусилля, зрештою, всі фінанси, це називають національним людським капіталом, який за визначенням є головним фактором формування і розвитку інноваційної економіки та економіки знань, який є наступним вищим капіталом розвитку нашої держави. Зрештою, хто платить, той і музику замовляє.

Дякую за увагу. Слава Україні!

В.Гладій. Героям слава!

(Оплески в залі).

Дякуємо, Василю Миколайовичу, за мудрі і справедливі слова.

А до співдоповіді запрошую директора Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського Ярославу Юріївну Ткачук.

Я.Ткачук. Шановні депутати, шановні гості! Шановний Анатолію Сергійовичу! Дуже втішена тим, що маю можливість сьогодні з цієї трибуни говорити про музейну галузь нашої області, і зокрема те, що належить до компетенції і підпорядкування Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Ми тут представили невелику презентацію, яка є розміщена в Youtube, яка розміщена на двох міжнародних доменах, представлена багатьма мовами світу для того, щоб популяризувати м.Коломию, Прикарпаття, нашу культуру, ну, і, звичайно, Коломийський національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття.

Сьогодні багато з вас мали можливість пройтися залами, експозиційними залами наших музеїв, побачити серце нашої культури, нашого музею – це фондосховища, побачити також й певні проблеми, на які я намагалась звернути вашу увагу.

Ми маємо дуже багато різних досягнень, але це досягнення не тільки нас, сучасників, це є досягнення наших попередників, які наприкінці 19-го століття заснували цей музей, побудували його, зібрали кошти і жертовною працею та великим переконанням, великої громадськості, всіх прикарпатців зуміли зібрати унікальні скарби нашої з вами ідентичності, нашої культури, матеріальної, але в якій закладена велика духовна сила.

Музей сьогодні – це є велика інституція, дуже складний організм, організм, в якому… який складається із наукової, освітньої, архівної, реставраційної, консерваційної, популяризаторської роботи. І ми маємо колектив, який складається… в штаті якого нараховується 87,5 одиниць, серед них, це є 23 співробітники-науковці, які займаються дослідницькою, науковою та експозиційною роботою.

Ми маємо чотири філіали, фактично 4 великі будівлі і 3 філіали. Крім базового Національного музею, який знаходиться на вул.Театральній, ми маємо Музей писанкового розпису в Коломиї, а також Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини у Косові і Музей етнографії та екології у м.Яремче.

Недивлячись на те, що щорічно наш музей відвідує до 250 тис. відвідувачів, ми заробляємо 2 млн.грн., часом й більше коштів, можемо собі дозволити видавати найкращу в Україні музейну літературу, за що, власне, були й відзначені нагородою серед видань, де Коломийський музей, його скарби отримав першу нагороду на Всеукраїнському фестивалі у м.Дніпро.

Ми беремо участь у міжнародних конференціях, запрошуємо до себе колег, вивозимо свою культуру, своє мистецтво разом із своїми болями, бо маємо можливість говорити про події, які відбуваються в Україні, власне, на наших виставках.

Проте, недивлячись і на наші успіхи, на те, що ми робимо, на те, що зроблено, ми маємо й ряд… дуже багато різних проблем. І я розумію, що сьогодні в країні, в якій йде війна, в якій дуже багато різних проблем, проблем в освіті, проблем у медицині, проблем у господарюванні, в економіці, в різних-різних напрямках, я розумію, що завжди не залишається якогось такого терпіння, можливо, й розуміння, що культура – це та духовна складова, від якої багато чого залежить, залежить порядок і в нашій політиці, залежить порядок в наших головах, в наших душах, в нашій економіці, і зрештою у зростанні всієї нашої… й укріпленні нашої незалежності і держави.

Тому я буду говорити про те, що сьогодні мене хвилює як людину вже достатньо зрілу, бо коли мені було 30 років…

В.Гладій. Ярославо Юріївно!

Я.Ткачук. …я тоді думала, що все буде окей.

В.Гладій. Я вас дуже прошу, підсумовуємо.

Я.Ткачук. Добре. Я хочу просто звернути увагу вашого депутатського корпусу, власне, на приміщення Музею писанкового розпису. Сьогодні проведення його капітального ремонту складатиме десь близько 5,5 млн.грн.

Я щиро дякую всім депутатам за те, що ми отримали в минулому році надзвичайний подарунок, – це додаткове приміщення, яке ми просили для наших фондосховищ, для розширення наших фондосховищ, які є надто перевантажені.

І зараз на завершення цих ремонтних робіт тільки всередині цього приміщення ми потребуємо 1 млн. 940 тис.грн. Крім того, ми маємо проблеми із теплотрасою центрального музею. Нам потрібно з нею зробити порядок, тому що надзвичайно великі кошти витрачаються із обласного бюджету на теплопостачання. Це 1 млн. 460 тис.грн., які ми можемо, побудувавши власну котельню, витрачати десь порядка 400 тис.грн. щорічно.

Тому тут є багато проблем. Але ще є і проблема Музею етнографії та екології Карпатського краю у м.Яремче, де ми опрацювали надзвичайно цікавий, дуже модерний, дуже сучасний проект сучасного музею, який, я думаю, Прикарпаття, яке завжди було в авангарді, власне, культурних здвигів в нашій країні, може знову продемонструвати, власне, цей почин. І це Музей… “Гори говорять”, ми його опрацювали з арт-галереєю, якою керує відомий артгалерист України, не тільки України, але й за межами її, це Павло Гудімов.

Тому я проситиму так само вашого сприяння про те, що нам необхідно буде оголосити, напевно, конкурс на проведення такого художнього… художньої і тематичної подачі нової експозиції, це буде єдиний в Україні, повірте, найкращий Музей під назвою “Гори говорять”.

Я щиро всім дякую за те, що ми отримали так само і транспортний засіб, і ми маємо можливість сьогодні виїжджати в експедиції. Наша експедиція наступна відбудеться так само, це є українські поселення гуцулів та Мараморощини, це Румунія, починаючи від Буковини і завершуючи на Мараморощині.

Зараз так само ми готуємо нові видання для того, щоби показати, як живуть, як працюють, як зберегли свою культуру, недивлячись на ізоляцію від материнської землі, наші українці за межами України.

Щиро дякую вам. Я не змогла окреслити певне коло питань, але я дуже надіюся, що питання, яке  порушив Володимир Васильович про Музей “Садиба родини Шухевичів” у Тишківцях, буде вами добре сприйнятий. Ми маємо там презентацію у кількох фотографіях, щоб ви побачили, як все це виглядає, тому що це дуже важливо, особливо в цей період, в цей період, коли реванш починає набирати великої сили, ми повинні зробити заслон усім тим реваншистам, і, власне, такі музеї, такі програми, які ми маємо об’єднати спільно із школами, вищою школою, освітою, наукою, туризмом, маємо наповнити і зробити великий поступ для того виховання нашого підростаючого покоління, щоб ми не мали у наступних роках проблем із, власне, громадянами і патріотами України. І сьогодні, напевно, знову ж залишається актуальним той вірш Івана Франка, з яким ми ще як рухівці, 30 років тому виїжджали в наші села, збурюючи і піднімаючи дух українців: “Довго нас наруга жерла, довго нас неправда жре, та ми крикнім “Ще не вмерла, ще не вмерла і не вмре!”.

Слава Україні!

Голоси із залу. Героям слава!

(Оплески в залі).

В.Гладій. Шановні колеги! Перед тим, як запросити до співдоповіді ще одну особу, я прошу голів фракцій запросити до залу тих депутатів, які десь вийшли, там чи по телефону говорять, тому що після даної співдоповіді ми перейдемо до обговорення і до голосування.

Запрошую до співдоповіді голову постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова Черневого Юрія Івановича.

Юрію Івановичу, всі співдоповідачі були тут, будь ласка, не відрізняйтесь від інших. Прошу.

Ю.Черневий. Шановні депутати! Моя співдоповідь буде максимально короткою, адже ми сьогодні дійсно почули… Ми вперше за дві останні каденції проводимо виїзну сесію, присвячену питанням культури. І будучи, відвідуючи дійсно ці історичні будівлі, в яких знаходиться наша гордість, гордість нашого краю – театри, музеї, я хочу сказати, що виникає дуже багато питань і таких двояких відчуттів: одночасно гордість і одночасно тривога за те, що… за ту відповідальність, яку несемо ми з вами, депутати і зокрема обласна рада.

Комісія з питань гуманітарної політики та свободи слова, депутати цієї комісії, в яку входять депутати всіх фракцій обласної ради, ми детально об’їхали багато закладів: театри м.Івано-Франківська, Коломиї, інших міст. І сьогодні я можу сказати, що ми гордимося, ми гордимося цими колективами, ми гордимося цими установами, ми гордимося успіхами наших митців, артистів, театралів, людей, які… музейних працівників, тих наукових співробітників, які дійсно на рівні, на світовому рівні тримають ті скарби, які є в нашій області. Але для того… і сьогодні ми, слухаючи керівників, їхній основний час був заповнений тим, щоб донести успіхи своїх закладів, своїх установ, для того, щоб ми відчули важливість тої проблеми. Але є друга частина, яку дійсно кожен театр, кожен музей може скласти з 50, а може більше пунктів. Це те фінансування, яке дозволяє їм працювати.

Всі колективи музеїв, вони знаходять собі кошти для того повсякденного існування, але крім того, крім управління культури, цим питанням має займатись і управління капітального будівництва, департамент фінансів. Бо на сьогоднішній день кожен заклад має такі фінансові питання, які може вирішити тільки обласна рада і не нижче цього рівня.

Філармонія потребує мільйонів для того, щоб зберегти свою історичну будівлю, кожен
театр, і цей театр потребує мільйонів для того, щоб зберегти і забезпечити функціонування своїх колективів.

Я хочу сказати, що в нашій області працюють геніальні артисти, геніальні науковці в музеях. І, напевно, тільки в наших музеях нам не стає приміщень. Буває, їдеш за кордоном, вели­чезні приміщення, не стає експонатів, а в наших музеях ми би створили набагато більше, які просто були би світового рівня. Та вони й є світового рівня, ті скарби, які ми сьогодні бачили.

Я хочу подякувати сьогодні керівникам за ваші виступи і за те, що ви нам показали. Дійсно, побачивши ваші фонди, які не бачить глядач, і, шановні друзі, ми повинні в нашій регіональній програмі… я підтримую повністю, це створено за пропозицією нашої комісії проект рішення, для того, щоб ми у нашу програму розвитку культури дійсно закладали капітальні
видатки на утримання наших обласних музеїв та інших установ культури, бо, крім нас, це ніхто не зможе профінансувати і допомогти нашим колективам. Дякую.

В.Гладій. Дякую, Юрію Івановичу. Прошу, сідайте.

Шановне товариство! Чи є запитання до доповідача Володимира Васильовича Федорака? Є. Прошу, Володимире Васильовичу, за трибуну. Прошу, для запитань підходьте до мікрофону.

Прошу, пане Василю.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Два запитання. Перше запитання. Скажіть, чому за залишковим принципом? Знаєте, у нас культура за залишковим принципом фінансується в Україні і чомусь так є. Це недобре. А чому за залишковим принципом фінансуються бібліотеки і музеї? Зокрема, поповнення фондів книжкових, я кажу про сільські, районні бібліотеки, і окремо по музеях, по розвідках, де би могли якісь археологічні розкопки робити і набувати якихось нових експонатів для своїх фондів. Я думаю, що для цього потрібно трошки більше фінансування. Це перше.

Друге, ви – експерти своєї справи. Ви уже роки очолюєте управління культури. Порадьте нам, депутатам обласної ради, звідки взяти ці всі мільйони, щоби задовольнити потреби культури області, які сьогодні прозвучали на цій сцені. Звідки взяти ці кошти, щоби ми могли задовольнити ці потреби: ці вентилятори в туалетах, витяжки і все решту, що тут озвучувалось? Я дякую.

В.Федорак. Дякую, пане Василю, за запитання. Найперше, з приводу залишкового принципу. Думаю, що загальна картинка вимальовується і стратегія, очевидно, на рівні держави і на рівні області. Я вважаю, що в нас в області є певна увага до культури, є, була, є і, очевидно, буде, те, що фінансування культури, мистецтва є значно меншим, ніж би хотілося. Тут, звичайно, мова про пріоритети. Так склалося, що останні роки, принаймні 13, за моєї скромної каденції, на першому місці у нас йде, звичайно, охорона здоров’я, бо це здоров’я нації, це правильно, освіта, наука, тому що тут також… соціальний захист, а потім вже йде культура, спорт, молодіжні питання і так дальше. Це раз.

Що робити для того, щоб питання вирішувати? Це я так само подумав, коли прийшов на посаду у 2005 році, абсолютно добре задали питання, і тому перші три місяці, коли я вивчав стан справ в області, їздив по сільських клубах, по бібліотеках, я подумав, що треба зробити. Очевидно, що це обласні комплексні програми. І у 2006 році разом зі своїм побратимом Василем Тимківим, також депутатом обласної ради, і з командою управління культури, спільно ми зробили першу програму – “Теплий заклад культури Прикарпаття”.

До речі, за цієї каденції, пане Василю, і при допомозі ваших побратимів, фінансується на 100 відс. Це великий плюс. І, до речі, я зараз можу сказати в плані подяки, що коли у 2006 році ми робили аналіз, я був шокований. У нас не опалювались в області 39 відс. закладів культури. Роман Ткач – голова обласної державної адміністрації сказав: Володя, роби програму, і робимо, і працюємо. Почали фінансувати. Зараз у нас не опалюється десь на рівні 5 відс., з 39 відс. – 5 відс.: є різниця? Є. Але те, що є холодні клуби чи бібліотеки, згідний десь місцями, треба це поправляти.

Забезпечення власне коштами. Крім обласних програм, мають бути ще державні. Кажу по пам’яті: у 2007 році Міністерство культури України каденції Василя Вовкуна – Міністра культури України, Микола Васильович Палійчук пам’ятає: 2008, 2009 роки – була державна програма, фінансували закупівлю музичних інструментів. Наша область отримала десь 1,5 млн.грн. на закупівлю. Невелика сума для області, але хоч щось. Потім ті програми, на жаль, були ліквідовані. Так само, як була державна програма реставрації об’єктів національного значення, які підтримувались. Колеги пам’ятають: і Пнівський замок реставрувався, інші об’єкти. З 2010 року були призупинені ці державні програми. Це питання так само турбує мене, і я схожі питання, пане Василю, задавав у Міністерстві не раз. І буквально цього тижня, у понеділок і вівторок, коли був робочий візит Міністра культури, знаєте, був тур нашого Київського національного академічного театру в нашому славному національному академічному театрі ім. Франка в Івано-Франківську, і оскільки був час, Міністр сказав, щоб провести пару зустрічей. Ми зробили. В понеділок була зустріч з представниками методичних центрів, тобто, районних будинків культури, окрема зустріч з бібліотечними фахівцями. Міністр пообіцяв, що Інститут книги, який два роки створювався, нарешті починає працювати, тендери проводять…

В.Гладій. Володимире Васильовичу, це не доповідь, це відповідь на запитання. Я вам скажу, скільки згідно з Регламентом ви повинні відповідати на запитання.

В.Федорак. Добре.

В.Гладій. Дякую вам, будь ласка. Чи є ще…?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Завершуйте.

В.Федорак. Одне речення. Підтримуючи пана Василя у контексті вирішення проблем, має бути фінансування програм на 100 відс. У нас більшість програм фінансується добре, але, на жаль, інколи не вистачає коштів. Коштів потрібно… Очевидно, я буду ставити ці питання на засіданні комісії, будемо разом шукати спосіб, плюс мають бути державні програми, які мають фінансуватись з Києва. Ми свої пропозиції даємо щороку, на жаль, вони не завжди враховуються.

В.Гладій. Дякую. Прошу, наступне запитання.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене уточнення для пана Ростислава Держипільського. Цей 51 пункт, який у вас є, яке сумарне фінансування
потрібно на цей 51 пункт, які ви зазначили?

І ще одне питання буде.

Р.Держипільський. (Без мікрофона).

О.Галабала. 70…

В.Гладій. У мікрофон, будь ласка, у мікрофон.

Р.Держипільський. Тільки світло, звук і механізми сцени, це було рік тому, 70 млн.грн. Я думаю, що долар змінився, там курс так і залишається. А далі це все треба рахувати. Тобто, там ще є попередні старі розрахунки, є в управлінні капітального будівництва, та це більше 100 млн.грн. точно треба.

О.Галабала. Дякую.

І уточнення до пана Василя Івановича. У пункті 2.2 останній підпункт: потреби коштів на зміцнення матеріально-технічної бази, тут вказано тільки музейним закладам і театрально-концертним закладам обласного підпорядкування. Я так розумію, що ми не можемо національний театр І.Франка фінансувати. Чи нам тоді потрібно доповнити цей пункт, в перелік додати не тільки обласного підпорядкування, а й Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка? Можете, будь ласка, уточнити?

В.Гладій. Дякую. Володимире Васильовичу, що стосується національного театру, будь ласка.

В.Федорак. Що стосується національного театру, то в першому пункті 2.1 вказано, що при перегляді бюджету за перше півріччя 2019 року ми просимо врахувати підвищення розміру посадових окладів.

О.Галабала. Я говорю про пункт 2.2, де зміцнення матеріальної бази, там тільки вказані заклади обласного підпорядкування.

В.Федорак. Очевидно, що буде враховано і національних, і академічних.

О.Галабала. Я тоді поправку пропоную…

В.Гладій. Так, так, обов’язково.

В.Федорак. Дякую.

В.Гладій. Є ще запитання? Немає.

Я прошу сідати, Володимире Васильовичу.

Шановні колеги! Хто бажає виступити в обговоренні? Прошу, підходьте до мікрофону.

Роман Павлович Білик, запрошую до обговорення. Прошу уваги, колеги!

Р.Білик – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. Шановний Василю Івановичу, шановні члени президії, депутати, запрошені!

Вчорашнім днем, знаючи про порядок денний сьогоднішньої сесії, я вирішив відвідати Музей ім. В.Стефаника, 150 років у наступному році ми будемо відмічати.

Ну, і застав випадково, не випадково, напевно, ні, тому що влітку родичі приїжджають зі Львова і працюють. Одночасно вже пройшовся кімнатами в садибі, побачив наступне. Звичайно, що потрібно докладати більше зусиль для збереження тих експонатів прижиттєвих видатного новеліста, але зробив для себе висновок. У нас там є кілька таких місць, які присвячено у с.Русів саме Василю Стефанику. Це музей-садиба, це музей, це цвинтар, навколишня площа і озеро біля музею-садиби і пам’ятник Стефанику. І розумію, що кошти з обласного бюджету передбачені, вже в цьому році піде перше фінансування. Але розумію, що цих коштів, напевно, буде недостатньо, можливо, не так коштів недостатньо, як робочих рук. Адже ми, звичайно, будемо реставрувати, там реставраційно-відновлювальні роботи проводити в музеї і в садибі. Але ви знаєте прекрасно, ми проводимо 140 років, Василь Іванович, разом з вами, вшановували, наскільки там величезні об’єми робіт.

Тому хотів би десь звернутися, можливо, разом до нашої комісії і, звичайно, напевно, до університету ім. В.Стефаника, нехай на волонтерських засадах десь молоді люди, я впевнений, то святе місце, приїхати туди і допомогти просто в тих роботах, які потрібно проводити, а їх там надзвичайно багато. Я дякую.

В.Гладій. Прошу, Василю Борисовичу.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Я звертаюся зараз, користуючись моментом, до всіх працівників культури. Ви знаєте, десь, напевно, всі ми з вами, політики і діячі культури, недопрацювали. І ми отримали те, що ми отримали. Ми отримали “кота в мішку”, який вже сьогодні видряпується назовні з “російським таким запашком”.

Треба йти в народ, треба людям пояснювати, з людьми треба працювати. На жаль, ми залишили людей сам на сам без спілкування, з телевізором, з телебаченням, з центральними каналами, які сьогодні належать олігархам, які є не українці по своїй національності, і вони борються за українську душу.

Ви є носіями тих інструментів, працівники культури, які можуть відвойовувати ту
українську душу, захищати її, розвивати її і утверджувати її на території України. Сьогодні я розумію, що в культурі ми говорили, я  питався у Володимира Васильовича, він відповів мені, і так дійсно є, і це прикро, тому що не дійшло ще державне керівництво до того розуміння, що культура – це серйозна галузь, яку треба дуже сильно фінансувати.

Ми бачимо скандали з цими фільмами “Свати”, це російський продукт, який нам нав’язують, і ми бачимо бездіяльність у відповідь. Тому треба… в культурі сьогодні  працюють люди, я вам дякую, фанатично віддані своїй справі, це фанатики, які, незважаючи на зарплати, на умови праці, виходять на своє місце роботи, виходять на сцену і творять, і будять ту українську душу.

Тому прошу вас… сьогодні  я не думав, що 5 років після Майдану, що я буду говорити знову ці слова. Але сьогодні знову йде боротьба: або російське, або українське. І немає значення, в якій ти політичній партії чи організації, чи в якійсь структурі, немає значення, чи в тебе багато грошей, чи в тебе мало грошей, бо гроші – це матеріальне і тлінне, ми це можемо розуміти і бачити, бо в Україні війна. Ми маємо боротися за ту українську душу.

Тому дякую вам за те, що ви є, працівники культури, дякую вам за те, що ви творите і боретесь за українську душу. Але йдімо разом в народ і спілкуймося з людьми. Це дуже важливо, ми повинні відстояти самі себе, бо сьогодні загроза надзвичайно велика. Дякую.

(Оплески в залі).

В.Гладій. Дякую, Василю Борисовичу.

Чи є ще бажаючі виступити в обговоренні? Є. Прошу, Остапе Васильовичу.

О.Дзеса – депутатська фракція партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Доброго дня, шановні колеги! Ми ще не перейменувались, тому називаю по старому нашу структуру.

Ви знаєте, прослухав цих корифеїв від культури нашої обласної, я не боюся цього слова, це не зависоке слово, погоджуюсь тут з Василем Поповичем. Але трошки мені сумно, друзі, що ми гарно… де сидить пан Держипільський, він знає, як ми працювали. Але трошки мені сумно, тому що ми раз на дві каденції розглянули, приїхали, походили. Я гарантую, що ми розійдемося кожен по своїх квартирках, я маю на увазі, депутати, кожен має свій округ, і ми багато тих питань, які не вирішені сьогодні у закладах культури, ми залишимо їх сам на сам.

Ми, на відміну від цих працівників тих закладів, ми як метелики-одноденки: появився якийсь ресурс, ми швиденько розподілили, розтягнули по своїх округах і тішимося, і звітуємо, як ми гарно працюємо.

Заслухали доповідь. Ви знаєте, 19 ст., зібрались порядні люди, побудували, організували театр. Зібрались порядні люди – ґазди-українці, побудували музей. Абсолютно, ніхто на собі вишиванки не рвав на грудях, просто збирались, скажемо так, в окупаційній владі, збирались і будували.

Давайте ми не будемо один одного закликати. Маємо бюджет. Війна йде, але ми будуємо, Це неправда, що коштів немає, кошти є. Давайте ми будемо просто послідовні в реалізації тих програм, які ми приймаємо по культурі. Давайте будемо консолідовувати якісь кошти, давайте чи відсотком, там 10 відс., чи 15 відс., ми будемо чітко знати, що ми це направляємо на облаштування тих закладів, які є.

Я є голова комісії матеріальних, так скажемо, об’єктів наших обласних, я знаю як заступник дві каденції обласної ради, у нас маса проблем, друзі. Я на них постійно… От сидить Володимир Васильович. Я постійно кажу: люди, давайте там, давайте там, давайте там. Це не для самореклами, друзі, не для самопіару. У мене на окрузі, на жаль, “Галичини” немає, ніхто не дивиться. Сидить пан Держипільський. Я постійно то там… багато ініціативи проявляли, але давайте не будемо це робити спонтанно, системність. Так ось, сидить Анатолій Сергійович, по дорогах. Я пам’ятаю попередню каденцію, це не реклама йому, але коли ми підходили ось так, такими кусками вирішували питання дороги, сьогодні “прорвало”. Я їду до Коломиї, я їду європейською дорогою. Це завдяки цій людині.

Давайте будемо системно підходити до вирішення цих усіх питань.

І наступне, насамкінець. Ви знаєте, сиджу і тішуся, колеги, нашим прозрінням. Сиджу як голова партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, зараз “Європейська солідарність”, як голова фракції, сиджу і тішуся нашим прозрінням. Але чи все втрачено? Не все втрачено, друзі. Буде 21 липня, прийдімо і зробімо правильний вибір. Дякую вам.

(Оплески в залі).

В.Гладій. Прошу, колеги, чи є інші депутати, які бажають виступити в обговоренні? Є?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Шановні колеги! Перед тим, як перейти до голосування, прошу уваги, колеги. Дозвольте декілька слів.

Сьогоднішня наша сесія тематична, і вона не випадково проходить саме в Коломиї. І я думаю, що більшість з вас… Прошу уваги, колеги! Я думаю, що більшість з вас усвідомлювала, чому саме в Коломиї, а хто до кінця не усвідомлював, то після відвідин Національного музею Гуцульщини і Покуття, після того, коли ви послухали звернення до нас директора нашого театру Коломийського обласного академічного, українського драматичного театру, ви зрозуміли, що Коломия, насправді, – це столиця культури, мистецтва, духовності не тільки Покуття, не тільки Гуцульщини, не тільки Прикарпаття, але вся Україна може гордитись тим, що є Коломия, і що в Коломиї сьогодні є такі великі культурно-мистецькі надбання.

Я думаю, що ми всі з вами знали і ще раз переконались після виступу директора вже
національного нашого театру в Івано-Франківську, що насправді Івано-Франківськ став театральною столицею України. І до Івано-Франківська приїжджають спеціально для того, щоб бути в нашому театрі.

Я думаю, колеги, що ми можемо похвалитись тим, от чотири театри, Володимир Васильович може вам сказати, що не так багато є областей, де би з обласного бюджету фінансувались чотири театри. Не так багато є областей, які можуть похвалитись такою плеядою музеїв, музеїв такого рівня, які фінансуються з обласного бюджету. Це 5 музеїв, які були названі, ми всі знаємо про них. І хочу вам сказати, що, не говорячи вже про 208 громадських музеїв, хочу вам сказати, що у всіх них є величезні здобутки, нам, насправді, є чим гордитись. У всіх них є свої проблеми, які необхідно вирішувати.

Підтримую Остапа Васильовича: ми не зможемо одним рішенням на одній сесії вирішити ці проблеми. Але якщо системно підходити до вирішення цих питань, постійно направляючи  певний ресурс обласного бюджету, через певний проміжок часу ми зробимо багато.

Тому, що я пропоную? Обласна державна адміністрація, є Марія Володимирівна, є керівник департаменту фінансів обласної державної адміністрації, є ми, колеги-депутати Івано-Франківської обласної ради. На чергове засідання обласної ради, де ми будемо вносити зміни до обласного бюджету, коли у нас буде можливість спрямування додаткового ресурсу з обласного бюджету, так як у даному проекті рішення, який ми сьогодні будемо розглядати, у нас йдуть кошти на стихію, яка мала місце, і ви це знаєте, левова частка коштів, це десятки мільйонів гривень, які ми спрямовуємо на ліквідацію наслідків стихії, ми вносимо зміни до обласних програм соціального характеру, і це є в наших матеріалах. Ми вносимо зміни в частини збільшення фінансування наших обласних лікувальних установ даним проектом рішення, який ми сьогодні будемо розглядати. Давайте ми візьмемо пріоритети, визначимось і зараз про це домовимось. Візьмемо пріоритети на наступне подібне… проект рішення про внесення змін до обласного бюджету культуру і мистецтво. І ті проблемні питання, які ми сьогодні почули, давайте поступово, крок за кроком розпочнемо їх вирішення.

Домовились? Домовились. Тому наступна наша, чергова сесія, ми максимально загальнообласні видатки скеровуємо на розвиток культури і мистецтва.

І на завершення. Я підтримую пропозицію Володимира Васильовича, щоби розглянути питання внесення в структуру нашого обласного музею, національного, в даному випадку, ви говорили, Музею родини Шухевичів у с.Тишківці Городенківського району, це правильний крок і це необхідно зробити, ввести необхідні ставки, фінансувати і зберегти те, що створено.

Але разом з тим вношу наступну пропозицію, про яку виступав Роман Павлович, він правильно сказав: ми готуємось до 150-річчя Василя Стефаника. І я дякую вам, колеги, бо у нас є окрема обласна програма, і ми вже цього року фінансуємо з обласного бюджету видатки по даній програмі, і в тому числі Музей Василя Стефаника. Але до сьогоднішнього дня він не фінансується з обласного бюджету, він фінансується з районного бюджету з усіма відповідними наслідками, які є. Ви розумієте, що таке сьогодні районні бюджети і їхні можливості.

Тому вношу також пропозицію в підтримку слів Романа Павловича: розглянути можливість 150-річчя Василя Стефаника введення в структуру нашого одного з обласних музеїв, порадьтеся, також і музею у с.Русів, Музею родини Стефаників, безпосередньо Василя Стефаника. Я думаю, що і перший, і другий крок з нашої сторони буде вірним і правильним. Так як ми маємо музей Степана Бандери, наш обласний, буде правильно, якщо й родина Шухевичів і родина Стефаників також буде під нашим патронатом, патронатом обласної ради і обласної державної адміністрації.

Тому, шановні колеги, переходимо до голосування. Але перед тим, як перейти до голосування, Ольго Юріївно, ви вносили пропозицію. Я все-таки… дивіться: наш національний театр…

О.Галабала. (Без мікрофона).

В.Гладій. Він є наш обласний, ми є власниками, і тому все, що там написано, стосується й театру.

Шановні колеги! Немає інших пропозицій?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Тоді я ставлю проект рішення на голосування за основу і в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Хто утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 45 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Не забудьте, що зразу після голосування ми маємо можливість проголосувати персональним голосуванням. Не забувайте, будь ласка, особистий підпис і результати голосування, і зразу здаємо в лічильну комісію.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Шановне товариство! Перед тим, як перейти до розгляду наступного питання порядку денного, декілька речень.

Ми з вами розглянули наше головне питання. Зараз у нас є ще 15 питань, вони є всі важливі. Але я вношу пропозицію про те, щоб ми в такому максимально швидкому, можливо, темпі розглянули всі ці питання, тому що вони всі погоджені на комісіях. Є запитання, звичайно, задавайте, обговорення, виступи, все, хто з вас буде мати бажання, отримає таку можливість. Але прошу врахувати, що сьогодні особливий день, і моє прохання, щоб ми оперативно розглядали інші питання.

Розглядається питання “Про перейменування Івано-Франківського академічного
обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка та затвердження Статуту в новій редакції”.

Проект рішення номер 2 – в окремій брошурі.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Доповідає начальник управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації Федорак Володимир Васильович.

Володимире Васильовичу, тридцять секунд, щоб пояснити суть.

В.Федорак. Шановні колеги! Щоб наш рідний театр став не де-юре, але й де-факто національним, треба затвердити Статут. Статут опрацьований юристами обласної адміністрації та обласної ради згідно з чинним законодавством та процедурою обласної ради.

Прошу підтримати.

В.Гладій. Дякую. Є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Пропозицій до проекту рішення також немає.

Дякую, Володимире Васильовичу. Прошу сідати. Я ставлю даний проект рішення на голосування за основу та в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Шановні колеги! Також прошу персональне голосування забезпечити.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік”.

Проект рішення номер 3 – в окремій брошурі.

Проект рішення розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Доповідає директор департаменту фінансів обласної державної адміністрації Мацькевич Ірина Богданівна.

Ірино Богданівно, також 30 секунд вам для того, щоби ввести в курс справи. Прошу.

І.Мацькевич. Шановні депутати! На ваш розгляд вноситься проект рішення “Про внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік”.

Даний проект рішення передбачає врахування в доходах обласного бюджету коштів, які нам надійшли з державного бюджету у вигляді субвенції, на різноманітні заходи, це і на вибори, це і на соціально-економічний розвиток територій, це і на придбання житла для учасників АТО. Також даний проект рішення передбачає врахування в дохідній частині субвенцій, які нам надійшли з місцевих бюджетів, зокрема це на реалізацію заходів програми “Нова українська школа”, будівництво амбулаторій нової практики сімейної медицини та на заходи, які реалізовуються за рахунок коштів фонду регіонального розвитку.

Також даний проект рішення передбачає збільшення доходів обласного бюджету на суму 23,3 млн.грн. та одночасно спрямування цих коштів головним розпорядникам коштів обласного бюджету згідно з додатком номер 1.

Також даний проект рішення є досить об’ємним, він передбачає внесення змін до попередніх рішень сесій…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Так, Ірино Богданівно, зрозуміло.

Будь ласка, чи є запитання до Ірини Богданівни? Є, так? Прошу, Манолій Васильович.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Ірино Богданівно! Я вас не буду питати… порядок розподілу коштів, чому 5 звернень, немає коштів на котельню Солотвинської лікарні, я вас не буду питати, медичне обладнання, чому немає, я вас запитаю про системні питання.

Як ви знаєте, зараз Верховна Рада, Кабінет Міністрів вже відходять, а ті ще не прийшли. І Міністерство охорони здоров’я… є програма придбання розхідних матеріалів для гемодіалізу. На сьогодні Міністерство охорони здоров’я тендер не провело і скоріше за все не проведе, і у нас в межах 20 млн.грн. не буде вистачати коштів до кінця року. Тобто, запаси на гемодіаліз закінчуються в жовтні.

Прошу вас системно розглянути дане питання, і зв’язатись… ви діючі сьогодні, як дане питання вирішити.

Наступна проблема – це забезпечення хворих препаратами інсуліну. На сьогодні кошти реімбурсації ми роздали на райони.

Однак, на сьогодні заборгованість біля 5 млн.грн., по тих відпущених інсулінах ми не маємо, чим заплатити. І до кінця року так само в межах 19-20 млн.грн. не буде вистачати коштів.

Прошу вас опрацювати дані питання і надати пропозиції нам на комісію, на  бюджетну комісію, звернення до вищих органів влади, як з цього питання вийти. Дякую.

В.Гладій. Прошу, відповідь.

І.Мацькевич. Дійсно, обсягом коштів, які передбачені в складі медичної субвенції, обсяг коштів для гемодіалізу, для придбання препаратів гемодіалізу та інсулінів, є недостатній для нашої області. Як вже Манолій Васильович сказав, це майже 17 млн.грн. по інсулінах і майже 20 млн.грн. по гемодіалізу.

Ви знаєте, що в кінці року нам завжди приходять додаткові кошти з державного бюджету, медичної субвенції, розподіл залишку медичної субвенції, який є в державному бюджеті, і ці кошти теж можна передбачити, і ми в минулому році передбачали частину цих коштів на
придбання інсуліну. Тому… щодо того звернення, ми звертаємось в Міністерство охорони здоров’я для того, щоб передбачили ці кошти якнайшвидше і розподілили той залишок, щоб ми могли вчасно забезпечити наших жителів цими препаратами. Це все те, що ми можемо зробити. Як ви вже озвучили, це проблема Міністерства охорони здоров’я.

В.Гладій. Дякую. Шановні колеги! Чи є ще запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги! Чи є бажаючі виступити в обговоренні питання? Є, я бачу. Прошу, є, прошу, підходьте до мікрофонів.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Доброго дня! У мене технічна поправка до пункту 8 додатка номер 2 даного проекту рішення, а саме: у зв’язку з реорганізацією та зміною назви установи прохання наступну назву заходу “Придбання службового транспорту для медичних працівників амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул.Луги, 5 у смт.Делятин Делятинської селищної ради об’єднаної територіальної громади Надвірнянського району” замінити на наступну назву: “Придбання службового автотранспорту для медичних працівників комунального підприємства “Делятинський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги по вул. Січових Стрільців, 3 смт.Делятин Делятинської селищної ради об’єднаної територіальної громади”. Це той самий заклад, просто змінилась назва. Дякую.

В.Гладій. Добре, дякую. Обов’язково поставлю на голосування.

Прошу, Манолію Васильовичу.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги-депутати! Шановний Василю Івановичу! У мене є декілька питань, навіть по проекту рішення.

Перше питання. Там є такий розподіл автомобілів для центрів первинної медико-санітарної допомоги. Я як голова комісії не підтримував при голосуванні дане питання, оскільки на сьогодні дуже дивна ситуація. Мінрегіонбуд на сьогодні дає автомобілі, зважаючи, є туалет, є пандус, як фасад оброблений. Звертаю увагу, кількість населення, яке обслуговується, скільки лікарів без транспорту, які відстані обслуговування, і виходить абсурдна ситуація. Там, де туалет подають, то по 2-3 машини на одну дільницю дають, а я був недавно у Порогах, на останній сесії говорив: 9 км протяжність, два лікарі, 5 тис. населення, а автомобіля немає.
Солотвинська амбулаторія, яка від мене відійшла: 9 лікарів, 15 тис. населення, 15 км радіус, немає. Тут є пан Матвієнко, він є ще сьогодні діючий депутат Верховної Ради. Я думаю, що такі… для чого ми здались, депутати обласної ради, голосувати по тих питаннях, які вирішує Мінрегіонбуд? Не можна давати на туалети, фасади, благоустрій, треба давати для людей, для лікарів і на території.

Перше питання. І якщо можна, я би хотів внести пропозицію, якщо сприймете зі слів.

Голос із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Я в обговоренні виступаю, маю, колего, 3 хвилини часу, і прошу мене не коментувати. Є питання. Минулим рішенням сесії 55 тис.грн. було виділено по програмі “Духовне життя” на відновлення монастиря у с.Кривець, який згорів. Але так сталося, що гроші пішли на Кривецьку сільську раду, де заблоковані рахунки у зв’язку з невиплатою зарплати.

Ірино Богданівно, якщо технічно можна, щоб ми внесли правку: чи забрати на обласний бюджет і профінансувати наново, тобто, зробити дії, що їм треба сьогодні відбудовувати, ті 55 тис.грн. Але сільська рада має заблоковані рахунки і з місяця в місяць вони не можуть їх реалізувати. Якщо це можна, монастир, с.Кривець, програма “Духовне життя”, 55 тис.грн. включити. Дякую.

В.Гладій. Дякую, Манолію Васильовичу.

Я репліку перед тим, як надам слово наступним.

Шановні колеги! Будь ласка, хто підготує матеріали щодо отримання на амбулаторії відповідного транспорту санітарного, всі матеріали в обласну державну адміністрацію подаються, і є можливість сьогодні із залишків субвенції медичної, яка у нас є, вирішити ще ці всі питання.

Я правильно кажу, Назарію Івановичу?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Так воно на сьогодні є. Тому, будь ласка, і ті, де Манолій Васильович назвав амбулаторії та інші, готуйте необхідні матеріали. Так, там є вимоги, вони мають відповідати тим встановленим вимогам. Але така можливість сьогодні є. Тому всі, хто подав відповідні
документи, є в тому переліку. Нікого ми не обмежували.

Прошу, Назарій Іванів.

Н.Іванів. У мене  технічна правка. Також звернувся балансоутримувач, є технічна помилка: капітальний ремонт приміщень другого поверху будівлі, написано, “по вул. Степана Бандери, 77”, потрібно написати “третього поверху”.

В.Гладій. Добре, дякую. Я поставлю на голосування. Прошу.

Б.Тимофійчук – депутатська фракція політичної партії “Українське об’єднання патріотів – УКРОП”. У мене запитання по першому питанню: додаткове фінансування щодо виділення додаткових 100 тис.грн. на будівництво амбулаторії в с.Рудники Снятинського району. Я би хотів уточнити, хто оприділяв туди виконавця-підрядника по веденню цієї будови, тому що до мене неодноразово сільський голова звертався за допомогою у наданні спецтехніки: екскаватора, автокрана і всього іншого. І я так зрозумів, що ця компанія, яка виступила підрядником, їй не хватає коштів, не володіє абсолютно ніякими технічними засобами для виконання даних робіт. І надалі прошу це врахувати, і щоб ми додатково не тратили ці кошти направо й наліво на таких підрядників, коли є загальна потреба, як сказав пан Манолій, у придбанні інсуліну і всього іншого.

Я би вважав першочерговими інші моменти, які треба задовольнити, аніж викидати на будівництво амбулаторій. І я не знаю взагалі, звідки виникла ця ідея, там село забезпечено
прекрасним медичним закладом, медичним пунктом, устаткуванням, і взагалі незрозуміло для мене як депутата цього краю ця вся затія з будівництвом даної амбулаторії, та й ще дофінансуванням. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Я думаю, звертаюся до департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації по виступу депутата Богдана Тимофійчука, і до департаменту будівництва, житлово-комунального господарства і дальше по тексту. Чому? Тому що визначали потребу департамент охорони здоров’я за пропозицією органів місцевої влади: районних державних адміністрацій та об’єднаних територіальних громад. Позаяк Рудники відносяться до Заболотівської об’єднаної територіальної громади, то, звичайно, що таку потребу ініціювала Заболотівська об’єднана територіальна громада. А щодо того, хто є замовником, то замовником виступає відповідний структурний підрозділ обласної державної адміністрації.

Тому прошу протокольне доручення по даному об’єкту. Проведений ними тендер, є переможець, переможець виконує роботи, детальну інформацію депутату Тимофійчуку: хто виграв, яка сума коштів, скільки проведено, скільки профінансовано, повністю детальна інформація по даному об’єкту. Добре так буде, пане Богдане?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Дякую.

Шановні колеги! Є пропозиція проголосувати даний проект рішення за основу. Хто за? Прошу голосувати. За основу. Дякую. Проти? Утримався? Прошу результати голосування.

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Вам роздали пропозиції до проекту рішення. Вони у вас є. Пише: до питання 3 пропозиції до проекту рішення. Вони узгоджені обласною державною адміністрацією. Це здебільшого технічні зміни.

У вас є запитання до даних пропозицій?

Голоси із залу. Немає!

В.Гладій. Немає. Я ставлю дані пропозиції на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Була пропозиція Ольги Федишиної. Ви зрозуміли суть пропозиції? Вона носить технічний характер: зміна назви. Немає потреби повторювати? Немає.

Я ставлю пропозицію на голосування. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Хто утримався? Прошу.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Пропозиція Назарія Іваніва технічна – також зміна назви.

Зрозуміла суть пропозиції?  Немає потреби повторювати для протоколу? Зрозуміло.

Ставлю на голосування пропозицію Іваніва? Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався? Прошу.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. І була пропозиція Манолія Васильовича, мова йшла про монастир, програма “Духовне життя”, 55 тис.грн., я так розумію, що пішло як субвенція на місцевий бюджет. Ірино Богданівно, а Манолій Васильович пропонує через обласний бюджет, щоби замовником було управління капітального будівництва обласної державної адміністрації.

Я правильно зрозумів вашу пропозицію?

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

В.Гладій. Змінити замовника, Ірино Богданівно. Якщо зрозуміло, озвучте, що зрозуміло, і я ставлю на голосування.

І.Мацькевич. Наскільки я розумію, гроші профінансовані вже. Тепер вже треба, щоб ті гроші повернулись.

В.Гладій. Це реально зробити? Якщо реально, озвучте, за що нам треба проголосувати.

І.Мацькевич. Рахунки заблоковані…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

І.Мацькевич. Ну, голосуйте, я попробую, як вийде. Не вийде, то тоді треба буде знову надати…

В.Гладій. Значить, ми змінюємо розпорядника коштів: замість субвенції в місцевий бюджет розпорядником цих коштів щоб був департамент обласної державної адміністрації по названому об’єкту.

Хто за дану пропозицію Манолія Васильовича? Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Шановні колеги! Немає інших пропозицій?

Голос із залу. Є.

В.Гладій. Є. Прошу, озвучте.

І.Шевчук. Також є пропозиція технічна: доповнити пункт 1.1 – врахувати в загальному фонді обласного бюджету субвенцію з Івано-Франківського міського бюджету в сумі 200 тис.грн. для обласного клінічного центру паліативної допомоги.

В.Гладій. Врахувати субвенцію в обласному бюджеті з Коломийського міського бюджету. Ставлю на голосування…

І.Шевчук. З Івано-Франківського міського бюджету.

В.Гладій. З Івано-Франківського, перепрошую. Ставлю на голосування пропозицію Ігоря Михайловича. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Пропозиції вичерпані.

Ставлю проект рішення на голосування в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає.

В.Гладій. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає: рішення прийнято.

Прошу, шановні колеги, про особисте, персональне голосування.

Шановне товариство! Розглядаємо питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 15.02.2019. № 1056-27/2019 “Про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок планових надходжень у 2019 році”.

Даний проект рішення внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 4 – в окремій брошурі.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, а також з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради у запропонованій редакції.

Доповідає начальник управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації Андрій Дмитрович Пліхтяк.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Я розумію, колеги, згідний з вами. Запитання, якщо є, до Андрія Дмитровича.

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Є. Є запитання чи можемо проголосувати за основу, а ви внесете пропозиції?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Добре. Якщо запитань немає, Андрію Дмитровичу, то сідайте. Дякую вам за добру роботу у підготовці…

М.Піцуряк. (Без мікрофона).

В.Гладій. Є питання. Все, назад, Андрію Дмитровичу, назад. Перепрошую, Манолію Васильовичу, що не побачив, що ви маєте багато питань. Прошу.

М.Піцуряк. Я прошу вибачення. Переді мною кандидат стояв, я не міг перед ним виступати.

Андрію Дмитровичу, стандартне питання до вас, до правоохоронних органів і до питання про наповнення бюджету.

Останні повені, які у нас були на Прикарпатті, наробили надзвичайно багато біди, надзвичайно багато. Коштів немає, підрядників практично… якщо десь з Одеси, звідти не знайдемо, будуть інші.

Я ще раз звертаюся до нас усіх, колеги-депутати, ми прийняли з вами програму, яка і не діє, і блокує, – програма по руслоочисних роботах. Дамо дозвіл тим громадам, які мають на території річку, там, де є гравій, де є заноси, і треба в тому ж селі зробити, засипати ями, підсипати, щоб ми могли дороги зробити, щоб ми могли це якимсь чином вирішити, колеги, всі пускають на сміх, інше. Сьогодні взяти машину гравію для того, щоб підсипати… Убозівці ловлять, штрафують, інше… Чому… а заноси є, рвуть береги. Та придумаймо якийсь інший варіант! Андрію Дмитровичу, може підкажете? Знаходимо організації, які роблять з того шутру берегоукріплення і дороги паралельно роблять, і будемо ґаздами, а не будемо, вибачте, тільки шукати… Бо той, хто шукає, багато кричить, що беруть шутер, він “шукає місце під сонцем”, щоб завтра захопити той ринок. Дякую.

В.Гладій. Я прошу і ще раз нагадую всім. Колеги, у нас немає виступів зараз. Це питання, до 1 хвилини запитання, до 1 хвилини – відповідь. Прошу.

А.Пліхтяк. Такий порядок руслоочисних робіт був, він був відмінений. На сьогоднішній день обласною державною адміністрацією готується новий такий порядок проведення. Але у зв’язку з тим, що є в законодавстві багато норм, які треба узгодити між собою, які не відповідають, тому зараз це готується і юридично розглядається, як правильно ті норми законодавства узгодити між собою.

В.Попович. Ще запитання.

В.Гладій. Є ще запитання. Прошу, Василю Борисовичу.

В.Попович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Манолій Васильович мене наштовхнув.

Пане Андрію, скажіть, будь ласка, а які висновки з того, що громадськість підняла по
Бурштинській ТЕС? Чи правоохоронні органи може скажуть? Знаєте, говорили-говорили про цю тему і заговорили. Ніхто нічого не каже. Чи порушено кримінальне провадження про неналежне зберігання золовідвалу? Немає тут лобістів цього питання, немає мешканців. Якось це питання ми знову, знаєте, заговорили, а реально є проблема. Дайте відповідь.

А.Пліхтяк. Що стосується питання того, чи порушена кримінальна справа, чи не порушена, я не можу сказати по тій ситуації, яка була.

Що стосується, знаю з інформації плану, що з 22 липня туди згідно з планом роботи має бути проведена перевірка Державної екологічної інспекції.

В.Гладій. Дякую. Немає більше запитань? Є. Прошу.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. У мене запитання. Чи наявна якась інформація про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на ліквідацію наслідків стихії, яка мала місце в травні, червні, квітні місяці? Бо, дійсно, в цьому проекті рішення дуже багато коштів виділяється за рахунок коштів області на ліквідацію багатьох таких наслідків. Але ми знаємо, що потреба в коштах є набагато більшою, вона перевищує за 400 млн.грн. Чи є інформація станом на сьогодні?

А.Пліхтяк. Станом на сьогодні такої інформації, наскільки я володію, це було більше 4 млн.грн. з резервного фонду обласного бюджету, були направлені документи на державний фонд… на резервний фонд з державного бюджету на суму більше 100 млн.грн. і плюс там ще… На сьогоднішній день якраз розглядається питання щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, Кабінетом Міністрів видано розпорядження щодо виділення майже 100 млн.грн.

О.Федишина. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Запитання завершені. Прошу сідати.

Шановні колеги! Ми домовились, що ми ставимо на голосування за основу і після того – пропозиції.

Я ставлю даний проект рішення на голосування за основу. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Прошу, пропозиції до проекту рішення. Василь Борисович.

В.Попович. Технічні правки. Внести зміни до переліку природоохоронних заходів для здійснення фінансування за рахунок планових надходжень коштів обласного фонду охорони навколишнього  природного середовища у 2019 році, а саме: у пункті 180 цифри “1499” замінити на цифри “65,1”; у пункті 29 цифри “311,0” замінити на цифри “744,9”; у пункті 179 цифри “700” замінити цифрами “1400”, у пункті 251 цифри “840” замінити цифрами “1140”.

В.Гладій. Дякую. Шановні колеги! Андрію Дмитровичу, ви хочете пояснення з цього приводу?

А.Пліхтяк. (Без мікрофона).

В.Гладій. Після голосування?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. До голосування? Прошу, Андрію Дмитровичу.

А.Пліхтяк. Я би хотів уточнити. Там просто в проект рішення, враховуючи, що тут враховані зміни, які були внесені попередніми рішеннями, безпосередньо в самій назві рішення добавити в дужках слова “зі змінами”.

В.Гладій. Зараз, ми проголосуємо за пропозицію Василя Борисовича, а потім за вашу пропозицію.

Шановні колеги! Ставлю на голосування пропозицію Василя Поповича. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Тепер пропозицію, яку Андрій Дмитрович щодо назви проекту рішення: “зі змінами”.

Я ставлю дану пропозицію на голосування. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, утримався – 1, проти – немає.

В.Гладій. Дякую. Прийнято рішення.

Чи є інші пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Ставлю проект рішення на голосування в цілому з врахуванням проголосованих пропозицій. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 15.02.2019.
№ 1054-27/2019 “Про розподіл коштів бюджету розвитку обласного бюджету на 2019 рік” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 5 – на окремому аркуші.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Доповідає начальник управління житлово-комунального господарства департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації Ігор Сергійович Гунін.

Шановні колеги! Технічне питання зміни назв. Чи є запитання до доповідача? Немає?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Пропозиції, зауваження до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Ігоре Сергійовичу, прошу сідати.

Колеги, я ставлю проект рішення на голосування за основу та в цілому. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 45 – за, 1 – утримався, проти – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про внесення змін до обласної комплексної Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 23.12.2016. № 402-12/2016” (зі змінами)”.

Проект рішення номер 6 – в окремій брошурі.

Проект розглянуто на засіданнях постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики і з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано комісіями до розгляду на сесії обласної ради в запропонованій редакції.

Доповідає директор департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації Володимир Михайлович Корженьовський.

Прошу, Володимире Михайловичу.

Голоси із залу. Голосуємо!

О.Галабала. Можна запитання?

В.Гладій. Прошу, кажу.

В.Корженьовський. Доброго дня, шановна президіє, шановні депутати! Прошу затвердити дані зміни, які стосуються розділу 10 щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, розділу 12 щодо надання матеріальної допомоги особам, яких житлові чи нежитлові приміщення були пошкоджені внаслідок стихійного лиха. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Чи є запитання? Є запитання. Прошу.

О.Галабала – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Я не знала, в якому запитанні задавати це питання. Але все-таки з приводу стихійного лиха. Можливо, це питання більше до Марії Володимирівни. Скільки все-таки коштів нам потрібно для ліквідації цього лиха? Бо була сума 400 млн.грн. Скільки ми виділили з обласного бюджету, чи тільки 4 млн.грн., чи ще 4 млн. 200 тис., так, ми зараз виділяємо? І скільки все-таки виділяє уряд? Тому що говорили про 100 млн.грн., але я не зрозуміла, чи цих 100 млн.грн. уряд виділяє. Тобто, на якому етапі виділення коштів з боку уряду? Я не знаю, чи це до пана Володимира чи до пані Марії все-таки.

В.Гладій. Так, шановні колеги. Давайте ми завершимо питання це, а, Марія Володимирівна, після цього ви відповісте, бо воно стосується попереднього питання.

По даному питанню порядку денного є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Прошу сідати. Пропозиції, зауваження є?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Колеги, ставлю на голосування проект рішення “Про внесення змін до обласної комплексної Програми соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 23.12.2016. № 402-12/2016” (зі змінами)” на голосування за основу та в цілому. Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Утримався? Прошу результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Маріє Володимирівно, прошу, відповідь на запитання.

М.Савка. Відповідаючи на це запитання, хочу сказати, що 4,4 млн.грн. зовсім недавно виділено з обласного резервного фонду на ті об’єкти, які нагально потребували відновлення. Крім того, сьогодні Андрій Дмитрович Пліхтяк озвучив також, що з екологічного фонду при розподілі… є об’єкти, які також потерпіли від повені. Також місяць назад ми звернулися до центральних органів виконавчої влади, до Кабінету Міністрів і направили звернення про 100 млн.грн. збитків, це такі самі нагальні об’єкти.

На сьогоднішній день ми отримали розпорядження Кабінету Міністрів, що для області, щоб підтримати проект розпорядження на 30 млн.грн., ми не погодились з цим. Ми все-таки вимагаємо, щоб області було виділено 100 млн.грн. Дякую.

Розглядається питання “Про внесення змін до рішення обласної ради від 10.06.2016.
№ 226-5/2016 “Про регіональну цільову програму профілактики правопорушень на 2016-2020 роки” (із змінами)”.

Проект рішення внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 7 – в окремій брошурі.

Він розглянутий на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради в запропонованій редакції.

Доповідає директор юридичного департаменту обласної державної адміністрації Боринський Тарас Миколайович. Прошу, суть питання.

Т.Боринський. Доброго дня!

Голоси із залу. (Без мікрофона).

Т.Боринський. Шановний головуючий, шановні депутати! Суть змін полягає у включенні в програму профілактики правопорушень Регіонального сервісного центру МВС в області.

В.Гладій. Чи є запитання?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Пропозиції, зауваження?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Ставлю на голосування проект рішення за основу та в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Сідайте, будь ласка, Тарасе Миколайовичу.

Т.Боринський. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Хто проти? Хто утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області”.

Проект рішення внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 8 – в окремій брошурі.

Проект напрацьований до розгляду на сесії обласної ради постійною комісією обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики спільно з обласною державною адміністрацією, рекомендовано до розгляду в запропонованій редакції.

Доповідає голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Піцуряк Манолій Васильович.

Немає питань у вас, так? Пропозицій немає і зауважень?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Манолію Васильовичу, ви настоюєте на доповіді?

М.Піцуряк. Я в 10 хвилин вкладусь.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Шановні колеги-депутати, шановна президіє!

На ваш розгляд по даному проекту рішення “Про стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області” уже третій рік кожна сесія у нас, ми слухаємо дане питання. Я хочу проінформувати, чому ми настояли, щоб сьогодні знову було дане питання, адже, починаючи з липня місяця, у нас вже починається протермінована… відмічається ріст протермінованої зарплати і несвоєчасна виплата зарплати.

Я хочу довести до вашого відома про те, що на 1 липня… у вас проект рішення є, ми зараз будемо читати, але по охороні здоров’я: на 1 липня борг по несвоєчасній виплаті, заборгованості складає 66 млн.грн., з них протерміновано 15 млн.грн., тобто, за травень місяць люди не отримали зарплату, це протермінована, за червень 51 млн.грн. – несвоєчасно виплачена.

Звертаю вашу увагу на те, що 1 вересня, коли діти будуть йти до школи, батькам треба буде дітям купити підручники, одяг, інше, а ті, які працюють у бюджетній сфері, реально не будуть мати за що купити, адже на 1 вересня борг буде складати 107 млн.грн., з них 53 млн.грн. – протермінована за липень місяць зарплата. За серпень несвоєчасно виплачена – 54 млн.грн.

Звертаю вашу увагу на те, що на 1 січня 2020 року по охороні здоров’я не буде вистачати 164 млн.грн., з них за вересень – 37 млн.грн., за жовтень – 27 млн.грн., за листопад – 48 млн.грн. і за грудень – 50 млн.грн.

Тому сьогодні ми в такій цікавій ситуації, президент уже є, Кабінет Міністрів ще є, другий скоро буде, Верховна Рада ще ніби є, 21-го числа побачимо результати, а, як кажуть, є правонаступність влади, і питання мають вирішуватись, як кажуть, в нашій державі на благо людей.

Я поясню, чому я це говорю. От я піднімав питання по монастирю, де заблоковані рахунки, де 15 тис.грн. сільській раді не заплатили зарплату, вони не можуть рухатись нікуди.
Сьогодні, маючи заборговану зарплату, рахунки блокуються, і бюджетні установи не можуть ніяку діяльність проводити у зв’язку з тим, що блоковані рахунки. Тільки наступним місяцем заплатимо, дальше блокується. Треба вирішувати якось питання.

Фіскальна служба за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску нараховує штрафні санкції у розмірі 20 відс. Я на сьогодні з вересня місяця в судових процесах з фіскальною службою за 155 тис.грн. Один суд нам вдалося… суд виніс рішення на користь лікарні, другий суд – на користь фіскальної, і ця процедура може 2-3 роки тягнутися, адже увесь час апеляція, інше є.

Дальше, Державне казначейство блокує рахунки за несвоєчасно виплачену зарплату, податки, маємо проблему. Держпраці, перевіряючи заклади, штрафує керівників за несвоєчасно виплачену зарплату. А в чому вина керівників? В тому, що на сьогодні коштів немає.

Ми сьогодні багато говоримо: оптимізація, стаття 87, 51 Бюджетного кодексу. Я би хотів тих дітей з Києва, які нам пишуть відповіді, щоб вони реально побули хоча би місяць на…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. Колеги, я маю ще 7 хвилин часу. Представник партії Порошенка, я вас розумію, як ви любите, але я вам ще у вересні місяці, в жовтні говорив: колеги, ви підставляєте свого президента, адже коли ви такі речі говорите, ті люди, які не мають зарплати, за вас не проголосують! Тому, Андрію, прошу вас не коментувати! Я в межах Регламенту виступаю, я маю ще 6 хвилин, я маю ще 6 хвилин часу.

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Колеги, я прошу уваги, колеги! Будьте уважні.

М.Піцуряк. Василю Івановичу, прошу час додати.

В.Гладій. Продовжуйте.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

М.Піцуряк. От, збили з думки, а тепер влови ту думку. Розумієте, як то легко ловити?

На сьогодні, колеги, на сьогодні, колеги, дане питання виплати зарплати, коли нам пишуть відповіді… От є пан Анатолій Матвієнко, ну, розумієте, пише Міністерство охорони здоров’я, дає відповідь. Ви ж – Верховна Рада, ви в певній мірі слухаєте їх, інше. Пише Міністерство охорони здоров’я, 21 червня лист направлений обласній державній адміністрації, такі слова, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” передбачено медичну субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в обсязі 55 млрд.грн., що менше від потреби на 36 млрд.грн. Тобто, 40 відс. недофінансовано. Тому мотивація, оптимізація, скорочення, вивільнення, на чверть ставки, півставки не йде, тому що 40 відс. держава не додала. Я не розумію, чи там на стелю дивляться на показники ті, хто готує проекти рішень, скоріше всього, що на стелю. Як казав наш земляк, каже: дають тих відсотків на охорону здоров’я, поділили, і скільки треба, так є, але сьогодні, сьогодні ми не маємо чим платити, це реальна потреба.

Наступне питання, чому ми підняли дане питання сьогодні? Охорона здоров’я сьогодні в процесі реформування. І якщо той закон про фінансові гарантії, який передбачає, що з 1 січня всі заклади охорони здоров’я будуть фінансуватись тільки, якщо вони будуть перетворені, не буде пролонговано, відмінено або якісь інші дії будуть зроблені, яким чином перетворити бюджетні установи, коли заборгованість буде складати 160 млн.грн. до кінця року? Ви розумієте? Є маса питань.

Колеги-депутати! Більше пояснювати вам не буду, у вас на руках є проект рішення і
проект звернення. Я зачитаю дане звернення для тих, хто нас слухає і дивиться по телебаченню.

Колеги, я в депутати не йду, я не піарюся, так що я можу сьогодні реально це говорити, бо я не кандидат в народні депутати.

“Президенту України В.Зеленському, Прем’єр-міністру України В. Гройсману, Голові Верховної Ради України А. Парубію. Звернення.

Ми, депутати обласної ради, звертаємось до Вас стосовно напруженої  ситуації із забезпеченістю коштами на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ області, зокрема тих, які фінансуються за рахунок коштів додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

З метою забезпечення потреби в коштах на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ області з початку року додатково спрямовано за рахунок власних фінансових ресурсів місцевих бюджетів різних рівнів 122,7 млн. гривень. Однак, у місцевих бюджетах, в яких виникають проблеми із своєчасною виплатою заробітної плати, власного фінансового ресурсу недостатньо.

В цілому незабезпеченість бюджетними призначеннями на оплату праці працівникам бюджетної сфери області і тільки за обов’язковими виплатами до кінця 2019 р. складає 246,3 млн. гривень. По закладах охорони здоров’я області незабезпеченість складає 143,4 млн. гривень, в тому числі критична ситуація по Богородчанському району – 15,2 млн. гривень (3,6 місячних фонди), Верховинському – 5,8 млн. гривень (3,3 м. ф.), Косівському – 12,3 млн. гривень (2,1 м. ф.), Рогатинському – 4,3 млн. гривень (2,1 м. ф.), Тлумацькому – 5,2 млн. гривень (2,1 м. ф.), Долинському районах – 11,8 млн. гривень (2,8 м. ф.), м. Івано-Франківську – 15,5 млн. гривень (2,7 м. ф.), м. Бурштину – 8,5 млн. гривень (5,3 м. ф.).

Так, станом на 01.07.2019 р. обсяг кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ області складав 183,0 млн. гривень, в тому числі термін виплати якої минув 46,1 млн. гривень.

Дана ситуація приводить до несвоєчасної сплати обов’язкових податкових платежів, працівники не отримують у встановлений законодавством термін заробітну плату, за що органи фіскальної служби накладають штрафні санкції, управлінням казначейської служби блокуються рахунки бюджетних установ.

Якщо дана проблема не буде своєчасно вирішена за рахунок додаткових субвенцій з державного бюджету, то прогнозовано в середині осені може бути паралізована робота бюджетних установ області, зокрема в галузі охорони здоров’я, непередбачуваний соціальний вибух серед медичних працівників та серед населення області.

Адже, людям реально не буде за що купити навіть мінімальний набір продуктів, оплатити комунальні послуги.

З врахуванням зазначеного просимо при внесенні змін до державного бюджету України на 2019 рік (як це визначено п. 17 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, в частині збільшення обсягів освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам) та при розподілі коштів стабілізаційної дотації врахувати потребу в цих видатках для Івано-Франківської області на суму 243,6 млн. гривень”.

Проект рішення у вас на руках. Прошу підтримати.

Двадцять секунд у мене залишилось вільного часу.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Дякую. Шановні колеги! Дякую, Манолію Васильовичу.

Є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Є.

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Виступ є. Прошу сідати, Манолію Васильовичу.

Прошу, в обговоренні, Миколо Васильовичу.

М.Палійчук. Шановні колеги-депутати, шановна президіє! Питання стану виплати зарплат Манолій Васильович ініціює практично на кожній сесії. Вважаю, що це правильно і що це потрібно, але, на жаль, нас не чули. Нас не чули, і в багатьох випадках колеги ще з не перейменованої фракції Блоку Петра Порошенка “Солідарність” і не підтримували. Не знаю, чому, але чомусь бюджет приймається з дефіцитом: майже 500 млн.грн. дефіцитом по заробітній платі для наших освітян, для наших медиків і бюджетників зокрема. Людей відправляють у відпустки за свій рахунок, шукають інші заходи економії, і на сьогоднішній день за півроку залишилось 246 млн.грн. Звичайно, що це все неправильно.

Я чому виступаю сьогодні? Тому що, дійсно, є новий президент, дасть Бог, скоро буде нова Верховна Рада, новий уряд. І, можливо, вони нас почують. Я буду пропонувати конкретно і скажу, де у нас забрали гроші. Знову ж таки, представники навіть і не наші, а десь з телебачення Блоку Петра Порошенка, діючі депутати хваляться, розказують про децентралізацію і про те, що бюджети отримали колосальні кошти і тримають на депозитах. Насправді, це зовсім інакше.

Зі зміною Податкового кодексу у 2015 році податок на доходи фізичних осіб, який сто відсотків залишався в місцевих бюджетах, розподілили, і 25 відс. на податки фізичних осіб забрали до державного бюджету. В цифрах 2019 року Івано-Франківська область, люди наші платять податок на доходи фізичних осіб, 1 млрд. 215 млн.грн. ми перераховуємо до державного бюджету. До 2015 року цей податок залишався в місцевих бюджетах.

Крім того, ввели військовий збір – 1,5 відс. кожен громадянин, він також йде до державного бюджету. Область у 2019 році заплатить 405 млн.грн. Разом це забрали з області 1 млрд. 620 млн.грн. На заробітну плату не вистачає 500, ми говорили, скільки на театри треба, скільки на культуру, це кошти забрали з області. Готовий посперечатись, подискутувати з народними депутатами, з бюджетниками і так дальше.

Замість того Київ нам не віддав ні копійки своїх коштів, а ввів нові податки знову з наших громадян. Це податок на акциз на алкоголь і тютюн, і ми збираємо 180 млн.грн. на рік, це податок 5 відс. на паливні матеріали, і це 190 млн.грн. на рік, і також податок на нерухоме майно і на транспортні засоби. Це більше 60 кв.м квартира, 120 кв.м – житловий будинок. Буде у нас 93,3 млн.грн. у 2019 році цього податку. Разом 463 млн.грн.

Зрозумійте, забрали 1 млрд. 215 млн.грн., дали 463 млн.грн., і не з Києва дали, а ввели новий податок.

За ці кошти, різниця 600 з чимось мільйонів, ми би платили і зарплату, і щось би робили для своїх громадян.

Тому тут пропозиція, можливо, в проекті рішення: ініціювати до Верховної Ради, нового КабМіну залишити 100 відс. податку на доходи фізичних осіб в місцевих бюджетах. Крім того, навіть ці податки, що збираються, 463 млн.грн., вони сконцентровані у великих містах, там, де є заправки, там, де є великі торгові центри, там, де платять акциз на алкоголь. Сільський магазин не може заплатити податки, щоб стало на сільські ради. Тому у нас масові блокування рахунків і неспроможність виплати заробітної плати по сільських радах Косівського, Богородчанського, Рогатинського, інших районів області. І село хоч би трісло, воно не має, звідки взяти ті податки, бо джерела не дозволяють їм. Вони мають податок на землю і цей акциз. ПДФО забрали у них.

Що нам дали? Два роки тому нам дали 5 відс. рентних платежів, і це правда, це забрали з державного бюджету. Область отримає приблизно 100 млн.грн., це обласний бюджет – 2 відс., сільські бюджети і бюджети ОТГ чи районів, там, де є видобуток нафти. Але натомість того ж року у нас забрали, ми отримували 55 відс. екологічного податку, зараз отримуємо тільки 30 відс., 25 відс. забрали. Шановні депутати! У нас забрали у абсолютному вимірі 105 млн.грн. в державний бюджет. Чи ми бачимо десь реалізацію екологічних проектів по Україні? З одної області, знову ж таки, більше забрали, ніж нам повернули. Тому, насправді, якщо будуть проведені зміни до Бюджетного кодексу, що легше зробити, ми не будемо на сесії кожен раз звертатись за допомогою і просити.

Ще одне, що дають на область. Так, збільшили програму соціально-економічного розвитку і збільшили цифру фінансування державного фонду регіонального розвитку. Але чомусь за дивним збігом обставин ці кошти попадають тільки на округи провладних кандидатів, в тому числі остання постанова показує тих, які йдуть на вибори, і там 15-20 млн.грн. на округ, і вони вже їдуть, роздають сертифікати. Я вважаю це вищим степенем корупції. І є кандидати серед нас, наші колеги, Василь Попович, він депутат обласної ради, бореться з Довбенком, народним депутатом, де постановою 50-70 млн.грн. за останні півтора року роздано як корупційний підкуп через державний бюджет.

Тому я різко засуджую і вважаю, що ці постанови будуть останніми. Віддайте нам кошти на область, а ми розберемось, де нам більше треба, який театр будувати, яку філармонію і так дальше.

Дякую за увагу.

(Оплески в залі).

В.Гладій. Дякую. Шановні колеги! Будь ласка, виступи в обговоренні йдуть. Будь ласка, Остап Васильович, прошу.

О.Дзеса. Так окремі колеги хвилюються за перейменування нашої фракції, що, знаєте, мене аж на сльозу пробило. Товариство, ми перейменуємось, все йде в чинному законодавстві, ми повністю йдемо, дотримуючись закону, я вам гарантую, що все буде в порядку.

Наступне, щодо нашого голосування фракційного за ті звернення, які озвучив, в тому
числі й сьогодні, вчергове озвучив Манолій Васильович. Ми – в прямому ефірі, я абсолютно відповідально стверджую, що за ті всі звернення щодо виплати заробітної плати ми голосували завжди повним складом фракції, повним складом людей, які були присутні в сесійній залі. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Шановні колеги! Чи є бажаючі виступити в обговоренні?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Колеги, була пропозиція Миколи Васильовича, тому я ставлю проект рішення на голосування за основу. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався? Прошу.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Шановні колеги! Була пропозиція Миколи Васильовича: у тексті звернення з врахуванням зазначеного, коли ми в останньому абзаці звертаємося про конкретні внесення змін до законодавства, передбачити наступний текст про те, щоби 100 відс. ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) залишались у місцевому бюджеті, так як було передбачено законодавством до 2015 року.

Я правильно зрозумів, Миколо Васильовичу?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Ставлю дану пропозицію на голосування. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято. Інших пропозицій не було, колеги. Ставлю проект рішення на голосування в цілому з врахуванням поправки, за яку ми вже проголосували. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про затвердження Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 9 – в окремій брошурі.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради в запропонованій редакції.

Доповідає директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації Віктор Євстахійович Кімакович.

Прошу, суть питання.

В.Кімакович. Шановна президіє, шановні депутати! Вступив в силу Закон “Про освіту”, де вичерпно написано, що всі призначення на посади керівних закладів має відбуватись на конкурсній основі. Щоб призначати керівників закладів, які є у підпорядкуванні обласної ради, потрібно прийняти Положення. Положення було розроблено на основі типового положення Міністерства освіти.

В.Гладій. Дякую. Чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Зауваження, пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Я ставлю проект рішення на голосування за основу та в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. 46 – за, проти, утримався – немає: рішення прийнято.

Розглядається питання “Про звільнення керівників закладів загальної середньої та вищої освіти Івано-Франківської обласної ради”.

Проект рішення номер 10 – на окремому аркуші.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань гуманітарної політики та свободи слова, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради.

Доповідає Віктор Євстахійович Кімакович. Прошу.

В.Кімакович. Одне речення скажу. У зв’язку зі вступом в дію Положення, яке прийняла обласна рада 17 травня, нам потрібна згода для звільнення працівників, яких термін контракту добіг до кінця. Після цього голосування люди будуть призначені виконуючими обов’язки, потім відповідно буде оголошений конкурс відповідно до цього Положення, що попередньо прийнято, і після того будуть уже також погодженням обласної ради призначені на ці посади.

В.Гладій. Дякую, Вікторе Євстахійовичу.

Колеги, чи є запитання до доповідача?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Зауваження, пропозиції до проекту рішення? Немає.

Ставлю проект рішення на голосування за основу та в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 45 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про проведення переоцінки об’єктів малої приватизації спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації”.

Проект рішення номер 11 – на окремому аркуші.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу, рекомендовано до розгляду на сесії в запропонованій редакції.

Доповідає начальник управління об’єктами спільної власності територіальних громад області Даниш Василь Степанович.

Прошу, Василю Степановичу, суть питання.

В.Даниш. Суть питання. Шановний Василю Івановичу, шановні депутати!

Суть питання така. Ми затвердили Перелік об’єктів, які потребують приватизації: одні – шляхом викупу, одні – шляхом конкурсу. І для того, щоб встановити справедливу ціну, пропонується провести дооцінку майна, поставити це майно на баланс за оціночною вартістю і запропонувати на конкурс уже за оціночною вартістю.

В.Гладій. Чи є запитання до доповідача? Зауваження і пропозиції до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Прошу сідати. Ставлю даний проект рішення на голосування. Хто за? Прошу визначатись. Дякую. Проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про непогодження надання у користування ділянки надр з метою видобування валунно-гравійно-піщаних порід Підберезького-ІІ родовища (Північна і Південна ділянки) шляхом продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами”.

Проект рішення внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 12 – на окремому аркуші.

Розглянутий він на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, рекомендовано комісією до розгляду на сесії обласної ради в запропонованій редакції.

Доповідає начальник управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації Андрій Дмитрович Пліхтяк.

Прошу.

А.Пліхтяк. Шановні депутати! Даним рішенням пропонується не погоджувати надання в користування ділянки надр Підберезького-II родовища у зв’язку з тим, що знаходиться частина ділянки цього родовища в межах об’єкта природно-заповідного фонду і прибережній захисній смузі.

В.Гладій. Чи є запитання до доповідача? Є. Прошу, Василь Борисович.

В.Попович. (Без мікрофона).

А.Пліхтяк. А ми не погоджуємо.

В.Гладій. Шановні колеги! Зауваження і пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Ставлю проект рішення на голосування за основу та в цілому. Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про прийняття Івано-Франківської обласної психоневрологічної клінічної лікарні № 1”.

Питання внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 13 – в окремій брошурі.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради в запропонованій редакції.

Доповідає директор департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації Микола Петрович Стовбан.

Прошу, Миколо Петровичу, суть питання.

М.Стовбан. Шановна президіє, високоповажні депутати, Анатолію Сергійовичу! Суть питання… Є рішення сесії міської ради, двадцять сьомої сесії сьомого демократичного скликання про передачу як юридичної особи зі спільної власності громади м.Івано-Франківська у спільну власність як юридичної особи обласну психоневрологічну лікарню в область з поправками, пропозиціями виконавчого апарату Івано-Франківської обласної ради.

Прошу підтримати дане рішення згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також листом департаменту охорони здоров’я та рішенням сесії міської ради.

В.Гладій. Дякую. Прошу, запитання, Василю Борисовичу.

В.Попович. Пане Миколо, вибачте, бо то в залі, знаєте, деяким депутатам лячно вам запитання задавати, але я все ж таки задам.

Скажіть, будь ласка, куди що приймаємо? Не пише чітко. Формулювання, заголовок нашого рішення, може, у мене так написано якось не так, але… “про прийняття”.

М.Стовбан. Дякую вам за запитання. Василю Борисовичу, справа в тому, що медична субвенція буде існувати до 2020 року, а з 2020 року фінансуватись не буде той заклад, який не перетворився у комунальне некомерційне підприємство.

В.Попович. (Без мікрофона).

В.Гладій. Я поставлю на голосування. Ви правильно кажете. Я зараз поставлю на голосування зміну назви проекту рішення. Це правильне зауваження.

Будь ласка, інші запитання до доповідача є ще?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Запитань немає. Прошу сідати. Прошу сідати.

Чи є бажаючі виступити в обговоренні даного питання порядку денного?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає? Чи є пропозиції, зауваження інші до проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Колеги, я ставлю за основу, бо була пропозиція Василя Борисовича.

Ставлю за основу проект рішення “При прийняття Івано-Франківської обласної психоневрологічної клінічної лікарні № 1”.

Прошу голосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято за основу.

А тепер пропозиція: зміна назви – “Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області Івано-Франківської обласної психоневрологічної клінічної лікарні № 1”. Так, Василю Степановичу?

Голос із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Так. Хто за цю пропозицію? Прошу проголосувати. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався? Прошу, підсумки голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Шановні колеги! Інших пропозицій і зауважень до проекту рішення немає, тому ставлю проект рішення… Є?

М.Піцуряк. Не правки, пояснення маленьке.

В.Гладій. Перед голосуванням?

М.Піцуряк. Так.

В.Гладій. Прошу, Манолію Васильовичу.

М.Піцуряк. Шановні колеги! У вас є проект рішення, і там є пропозиції виконавчого апарату Івано-Франківської обласної ради. Ми на комісії детально розглядали і погодились, що вони до відома довели, що ми не враховували ці поправки, тому приймається такий проект рішення, який є у вас на руках.

В.Гладій. Тобто, поправки не ставимо на голосування. Є інші пропозиції.

М.Піцуряк. Немає пропозицій.

В.Гладій. Прошу? Прошу, до мікрофону, будь ласка, до мікрофону для протоколу, тому що не буде чути. Будь ласка.

С.Федорців. Шановні колеги! Я боюся, що ми приймаємо це рішення, коли ми ще не стали власниками цього об’єкту. Чи тут не буде юридичної колізії? Нам передало місто, ми ще не стали власниками, але вже приймаємо рішення про реорганізацію. Я за це, але чи це…

Голоси із залу. (Без мікрофона).

С.Федорців. Ми 14-е питання чи 13-е?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. 13-е питання ми розглядаємо. Добре, з’ясували.

Шановні колеги! Можна ставити на голосування в цілому?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Ставлю проект рішення на голосування в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Дякую. Хто проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) Івано-Франківської обласної психоневрологічної клінічної лікарні № 1”.

Внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 14 – в окремій брошурі.

Проект розглянуто на засіданні постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, рекомендовано до розгляду на сесії обласної ради з врахуванням пропозиції комісії.

Пропозиція комісії у цій же брошурі.

Доповідає Стовбан Микола Петрович.

Прошу, суть питання.

М.Стовбан. Ми вже прийняли на баланс, тепер прошу проголосувати за припинення шляхом реорганізації.

В.Гладій. Ми ще не прийняли на баланс, бо для того, щоб прийняти на баланс, треба вчинити певні дії, є процедура. А те, що ми проголосували, це ще не означає, що ми прийняли на баланс. Тому не треба так казати.

Зрозуміло. Колеги! Є запитання до доповідача? Є. Прошу.

С.Федорців. Це, швидше не запитання, а думка до залу.

Ми прийняли не на баланс, ми прийняли у власність. Ми міняємо власника, бо частково було місто, частково була область, обласне підпорядкування. Тепер ми, не зареєструвавши ці зміни, не ставши повноцінним, єдиним власником, приймаємо рішення про реорганізацію. Чи це наше рішення, яке ми зараз зробимо, не вплине на те, що нам відмовлять в державній реєстрації?

М.Стовбан. Дякую за запитання. Воно слушне. Дозвольте відповісти.

Ми спільно попрацювали з обласною радою, зокрема з Василем Степановичем Данишем. Ми приймаємо не цілісний майновий комплекс, а приймаємо, як окрему юридичну особу, і беремо в оренду на 3 роки. Протягом 3 років ми будемо звертатись до міської влади, щоб передали нам цілісний майновий комплекс.

С.Федорців. Мова йде про юридичну особу. Ми приймаємо рішення як власники
юридичної особи.

М.Стовбан. Держреєстратор зареєструє.

С.Федорців. Я сумніваюсь. Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Дякую. Будь ласка, чи є інші запитання до доповідача? Немає. Прошу сідати.

Чи є бажаючі виступити в обговоренні даного питання? Зауваження і пропозиції до
проекту рішення?

М.Піцуряк. Є комісії.

В.Гладій. Є комісії. Тоді ставлю на голосування за основу. Так, Манолію Васильовичу?

М.Піцуряк. Так.

В.Гладій. Прошу, за основу. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Утримався?

Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Прошу, Манолію Васильовичу.

Рішення прийнято за основу.

М.Піцуряк – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Колеги, у вас є на руках в проекті рішення доповнення комісії з питань охорони здоров’я, пропозиції. Пункт 3 викласти там, де пише “керівнику зазначеного закладу попередити працівників про можливе вивільнення, дотримуючись порядку та вимог чинного трудового законодавства”, комісія пропонує в такій редакції даний пункт викласти: “керівнику вищезазначеного закладу відповідно до вимог Кодексу законів про працю України продовжити дію трудових договорів з працівниками та не проводити скорочення штатної чисельності у зв’язку з процедурою перетворення”.

Коли на минулій сесії ми приймали рішення, там була колізія: 41, 46 пункти. Ми так проголосували. І зараз виникають певні проблемні питання. Для того, щоб не було, в майбутньому вони собі будуть робити згідно з чинним законодавством, а зараз, щоб не заплутувати, щоб вони не попереджали і шляхом перетворення переводять людей. Прошу підтримати.

В.Гладій. Дякую. Шановні колеги! Голосується пропозиція постійної комісії обласної ради. Хто за? Прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Пропозиція прийнята. Ставлю проект рішення на голосування в цілому з врахуванням проголосованої пропозиції. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

І.Шевчук. 46 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Розглядається питання “Про представлення до нагородження Грамотою Верховної Ради України”.

Внесено президією обласної ради.

Проект рішення номер 15 – в окремій брошурі.

Шановні колеги! Даним проектом рішення ми порушуємо клопотання перед Верховною Радою України про нагородження Грамотою Верховної Ради України Мандрика Олега Миколайовича – першого проректора Івано-Франківського національного університету нафти і газу і Куровця Сергія Сергійовича – проректора з науково-педагогічної роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Довідки про особу, про їхню діяльність, про їхні заслуги у цій діяльності у вас є.

Чи є запитання по даному проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Зауваження і пропозиції?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Немає. Ставлю проект рішення на голосування за основу та в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Дякую. Проти? Утримався?

Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 45 – за, проти, утримались – немає.

І, будь ласка, уточнення. 14-е питання: 45 – за, 1 – утримався.

В.Гладій. Дякую. Уточнення приймається. По 15-му питанню рішення прийнято.

Розглядається питання “Про депутатські запити”.

Проект рішення номер 16 – на окремому аркуші.

Шановні колеги! Пропозиція підтримати запити згідно з додатком. Ви бачите: у вашому додатку два депутатські запити.

Чи є запитання, зауваження, пропозиції по даному проекту рішення?

Голоси із залу. (Без мікрофона).

В.Гладій. Ставлю даний проект рішення на голосування за основу та в цілому. Прошу визначатись. Хто за? Дякую. Проти? Утримався? Прошу, результати голосування.

І.Шевчук. 45 – за, проти, утримались – немає.

В.Гладій. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні депутати, шановні присутні, запрошені!

Ми з вами розглянули всі головні питання порядку денного, а зараз ми розглядаємо питання номер 17 “Різне”.

Слово у цьому питанні просить народний депутат України Матвієнко Анатолій Сергійович. Я прошу йому надати слово, а після того, хто буде бажати виступити, також виступить. Я все пам’ятаю.

Прошу, Анатолію Сергійовичу. Анатолію Сергійовичу, вам там буде зручно?

А.Матвієнко. Всіх вас вітаю, ймовірно, вітаю вас із сьогоднішнім святом і дякую за можливість сьогодні з вами зустрітись і почути.

Я хочу мати тільки дуже коротке звернення, але судячи з того, що я почув, я хочу не говорити по суті, а тільки якби акцент. Якщо ви це почуєте, то можемо продовжити якось ту дискусію надалі, бо я дуже переживаю, який рівень нашого регіону. Я би дуже хотів, щоб в Україні ми показали, що таке влада у регіоні, це в нашій області, і показати іншим областям, якого рівня має бути завтрашня влада, і як ця влада має вирішувати проблеми в регіоні, і навчитись для інших. Ми зробили це 5 років минулих, почали, як це робити, ми щось зробили, але дуже мало, але хотілося би це продовжити. Але перед тим сказати головне, сказати по суті, як і ви сказали.

Перше, я слухаю сьогодні вас, вибачте, що я говорю тільки по суті, на якому місці номер один із усього дискутованого сьогодні? Національний інтерес має стояти найперше. Чи завжди ми говоримо і сьогодні на сесії, що національний інтерес є на першому місці? На превеликий жаль, не так. Якщо ми це не зробимо, то не зробимо результату, й Івано-Франківська область не буде номером один.

Друге, я хочу вам сказати, що, мені видається, що я думаю: що є головне? От, головне “шукати рибу”, чи “шукати вудку”? Чи навчились ми дискутувати з приводу, значить, цих двох понять, вибачте, умовних? Тому що ми маємо шукати, як самі щось змінити, а не шукати, як для нас вирішувати тій чи іншій політичній силі, де ми там “шукаємо рибу”. А ми їх просимо шукати. Це питання просто дискусійне.

Наступне. Ви знаєте, я особисто ставлю питання так: якщо я щось хочу, то я хочу сказати “а що я роблю”? Не розказати, хто це робить, а що я роблю для цієї зміни. І якщо я починаю говорити про те, що є проблема, і я дію нехай на 5 відс. чи на 1 відс., а край має підняти 100 відс. цю проблему, то тоді я учасник цього процесу, а я виходжу і розкажу вам, як це робити, – очевидно, неправильно.

Четверта проблема. Влада – єдина. Запам’ятайте це. Немає дві влади. Районна, область, десь там є в Києві, немає. Завтра, 21 числа, весь народ буде здійснювати владу. Ми всі здійснюємо владу. Це умовний розподіл. І коли ми говоримо про бюджет області, а говоримо, що він не такий до центру, значить, тоді ми не спільно, ми тоді нічого не зробимо. Це друге.

З того, що ми робили протягом п’яти років, тому що щось хотіли робити разом, і коли ми це разом, ми змінили багато з того, а не для того, щоб розписати, кому дали… по мільйону, він розписав, він задоволений. Коли ми концентруємо на щось, проблему, то ми маємо результат. А якщо його немає, то ми тільки розпилюємо його, немає результату. Подивіться, у нас, Івано-Франківськ, навчились з багатьох питань, як об’єднуватись на якусь проблему. Візьмемо дороги. Ми чотири роки міняли цю політику, правда, Порох забрав у п’ятому році 250 млн.грн., вкрав із Івано-Франківської області, і ми втратили дороги на минулий рік. Якщо ми добудуємо в цьому році, ми добудуємо ще одну дорогу спільно, але це концентрація. А коли у нас розписано і роздано, немає результату…

От візьміть місцеві дороги. Олег Романович, він втік, куди він втік, я не знаю. Чому втік, не знаю, чому п’ять років працював, а тепер розбив гроші на мільйон чи півтора мільйона, місцеві, і ми не маємо концентрації. Куди? Хто контролював? Під що місцеві дороги ми зараз використали, як роздали? Немає. Давайте 50, роздали 50, концентрація. І так у всьому. За що би не взялись, проблему, це так би було.

От візьміть культуру. Якщо ми не будемо культуру концентрувати, не розписуйте по 5 млн.грн., чи по 1 млн.грн., дайте хоч одну проблему. Візьміть театр, візьмемо наступний рік, тільки це зробимо, і зробимо театр один, ну, один, а ми зробимо по кусочку. І що з того буде? Нічого не буде. Я кажу з мого досвіду, я так думаю, можливо, я помиляюся.

Я можу говорити дуже багато, що ми набудували і чому ні, я зараз коментувати не буду. Скажу одне, чого я прийшов, це головне, то з тієї дискусії, що я слухав.

У нас 21-го числа відбудуться вибори. Як буде, так і буде, я про це говорити не буду, агітувати не буду, це ваше право. Але ми отримаємо депутатів у Верховній Раді. Я хочу попросити, якщо це вдасться, слава Богу, уже у вас втомився, але я готовий допомогти в цьому проекті. В чому? Я хочу, незалежно від того, який депутат, якої політики буде проведений депутатом Верховної Ради від Івано-Франківської області, давайте зберемо їх в одну команду, об’єднаємо їх, незалежно від того, якої вони будуть політики, але вони мають бути регіонами. Івано-Франківськ має бути найкращою командою для захисту… показати, не що вони зроблять, а ми самі зробимо. Ви нам не заважайте, ми б зробили найкращим регіоном Івано-Франківську область. Показати, що таке майбутнє Івано-Франківська для інших територій.

Тому я хотів би просити вас: не розводьте їх по політиці, той в політику одну, той в другу, кожен в своє. Давайте попробуємо, як єдина влада від сільської ради, від виборця, до сільської, до обласної ради, до Верховної Ради давайте зробимо одну команду, як ми змінимо область і рівень розвитку Івано-Франківської області. Я хочу до цього долучитись.

Якщо ми будемо готові, ми зможемо зробити дуже багато. Якщо ні, то, на превеликий жаль, буде те, що й в інших областях: кожен рве, що хоче, як забрати собі невеликі гроші, поділити між собою, і нічого в області від цього не зміниться, і люди, в тому числі. Вони мають стати учасниками, кожен виборець має бути не просто випадком, людина, яка буде казати, як влада працює, а що він робить. Кожна людина, що вона змінила для області.  Якщо ми цю
атмосферу змінимо, ну, я переконаний, у нас буде абсолютно інше життя і найперше в Івано-Франківській області. Я вам всім бажаю успіху.

В.Гладій. Дякуємо, Анатолію Сергійовичу.

(Оплески в залі).

Будь ласка, шановні колеги, хто бажає виступити. Василь Борисович, прошу.

В.Попович. Ви знаєте, я трохи припізнився на сесію обласної ради, коли зайшов, то на трибуні у нас був депутат обласної ради, який цитував вірші. А я на продовження виступу Анатолія Сергійовича. Він дуже багато чого сказав такого відвертого, ми навіть не очікували в залі таке почути, відверто, з вуст чітко, так, як має бути.

Тому хочу сказати про політичну відповідальність. Де сьогодні депутати в сесійній залі? У нас сесія обласної ради, нас обрали сюди люди. Де Роман Ткач, де пан Іваськів, де пан Станіславський, де пан Магаль? Хлопці, ви сьогодні, я розумію, я так само, як і ви, але ми, найперше, депутати обласної ради, поки ми не набули іншого статусу. Чому ви невідповідально ставитесь до сесії обласної ради? Чому ви невідповідально ставитесь до своїх виборців? Чому ви сьогодні не в залі? Так попіаритись в залі, сказати гарні високопатріотичні речі, і немає? Ми сьогодні голосуємо, обговорюємо, це важливо. Важливо бути на тому місці і важливо дивитись відверто людям в очі, і не робити з себе те, чим ти не є. Будь до кінця відповідальним і в політиці також, і ми тоді змінимо Українську державу, коли будемо відповідальними за свої вчинки, за свою політичну приналежність, за свою політичну історію, хто де був, хто з ким був і хто як сьогодні себе поводить. Дякую.

(Оплески в залі).

В.Гладій. Дякую. Прошу, пані Оля.

О.Федишина – депутатська фракція політичної партії “Воля”. Я вважаю, що дуже
добре, що сьогодні депутати обласної ради сконсолідувались і виділили достатню кількість коштів з природоохоронного фонду на ліквідацію наслідків стихії. Мене безпосередньо це дуже турбує, бо я є депутатом, обраним від Надвірнянського району, де населені пункти такі, як Битків, Пнів дуже постраждали. Але мені дуже дивними видаються наступні факти. Якщо ми знаємо, що потреба в області на ліквідацію наслідків стихії складає більше 400 млн.грн., то чому область просить у Держбюджету лише 100 млн.грн.? Але ще більш дивним є, чому уряд, бачачи пропозицію, бачачи звернення області про виділення хоча би 100 млн.грн., за інформацією виконуючого обов’язки голови держадміністрації, де є відповідь про те, що вони погоджуються дати лише 30 млн.грн., то питання про те, чим займається сьогодні уряд? Я розумію, що сьогодні, напевно, вибори, напевно, очільник уряду сам ними занадто переймається, сильно зайнятий, але в такі моменти всі ми маємо забувати про вибори і займатись тим, на що нас уповноважили люди, які нас обрали, які нас призначили, народ України. Тому я сподіваюся, що все-таки трансляцію сесії обласної ради дивиться не лише наш виборець, не лише жителі Івано-Франківської області, але це й відслідковують в урядових кабінетах, і все ж таки звернуть увагу на цю ситуацію, виділять всі необхідні кошти. Бо протягом травня, протягом квітня, протягом червня я як обласний депутат, всі депутати моєї фракції, народний депутат Юрій Дерев’янко неодноразово зверталися до Офісу Президента, до самого Президента, до Прем’єр-міністра В.Гройсмана, до Міністерства економічного розвитку, до Держводагентства, і ви знаєте, по сьогоднішній день я можу зібрати просто цілу стопку абсолютних відписок. Але хотілося би побачити якихось реальних дій і реальних кроків, а не відписок. Я сподіваюся, що нашій області допоможуть, до неї дослухаються і виділять ту необхідну кількість коштів, яка на сьогодні дійсно є потрібною для подолання наслідків стихії. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Ігор Богданович.

І.Дебенко – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Доброго дня! Шановні колеги-депутати! Шановний пане головуючий! Власне, наше сесійне засідання присвячене сьогодні театру, мистецтву, яке прийнято вважати елітарним, і певною мірою навіть символічно, що чи не вперше наше засідання відбувається сьогодні в театральній залі. І мене певною мірою якби вразили і наштовхнули на певні думки слова господаря цього залу Дмитра Івановича – директора театру, який дещо, якби піджартовуючи, можливо, він говорив, що ще ніколи ця маленька театральна зала не бачила такого високого політичного представництва.

І я, якщо можна, кілька слів з цього приводу, про які міркував, адже, дійсно, не про жарти вже сьогодні міркую, що навіть дуже символічно, що сьогодні, за тиждень до виборів, ми зібрались саме в театральній залі, зібрались, щоби пам’ятати, що театр – це, передусім, мистецтво, а політика – не театр абсурду. На жаль, саме на це перетворюється наш національний політичний дискус, аналізуючи окремі виступи, заяви, навіть дії окремих достойників.

Як політолог, кандидат політичних наук за освітою, свого часу захищаючи кандидатську дисертацію на тему самореалізації політики в транзитних суспільствах, я досліджував поняття театреалізації політичного процесу. Так ось, за 10 років з часу захисту в українській політичній реальності легко помітити еволюцію: абсордутизація театральної політики та беззмістовного шоу-диспуту, як на мене. І проблема не в тому, що сьогодні окремі актори, співаки, шоумени масово пішли у політику, біда в тому, що ще ніколи наш загальнодержавний дискус так потужно не примітизувався у шоувізацію емоцій. Як на мене, Кесарю має бути кесареве, тож плекаймо національну культуру, наш театр, оберігаймо українську душу, про що ми сьогодні говорили, і дорожімо державою, її майбутнім. В протилежному випадку ми ризикуємо втратити просто одне й інше. Дякую.

(Оплески в залі).

В.Гладій. Дякую.

Прошу, Олег Токарчук.

О.Токарчук – депутатська фракція політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Друзі, дякую вам також за сесію сьогоднішню. Насправді, дійсно, символічно, що ця сесія відбувається у передвиборчий період, але мені здається, що ми не поговорили про найважливіше.

Маючи впродовж останнього часу безліч зустрічей з різними людьми, я і ви, мабуть, бачимо тотальну зневіру до того, що відбувається в Україні. І що може відбутись на цих виборах, це наші люди не підуть на вибори. Люди виїхали за кордон, люди не підуть на вибори, тому що вони бачать, що відбувається в нашому політикумі.

Я вважаю, що наш прямий обов’язок, – дійсно, дбати за громади, дбати за ті округи, в яких нас вибрали. Але сьогодні, коли залишилось 9 днів до виборів, наш прямий обов’язок – піти до людей і попросити їх піти на вибори. Не так важливо, за якого кандидата вони проголосують в другому бюлетені, набагато важливіше, яке політичне середовище виборець наш сформує на цих виборах. Тому що я боюся одного: якщо наша Західна України пліч-о-пліч зараз не піде на вибори, то в наступному парламенті буде не Зе-команда, а буде “Опозиційна платформа” і “За життя”. Тому наша зараз з вами величезна відповідальність – піти до людей і переконати їх піти на вибори, тих зневірених і знедолених людей, які сьогодні думають, а чи не поїхати з цієї України геть. Бо у нас залишилось 9 днів. Давайте свою відповідальність усвідомлювати разом. Дякую.

В.Гладій. Дякую. Прошу, є ще бажаючі виступити?

В.Сенатович – депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Шановні колеги! Шановне товариство! Вважаю своїм обов’язком донести до громади про інцидент, який стався у м.Надвірній 7 липня між мною та експрезидентом.

Підійшовши до президента… ну, і сприймаю його образу в мою сторону як особисту образу, а як образу до всіх добровольців, волонтерів, учасників Революції Гідності. Підійшовши до президента, я десь висловив свою незгоду з ним десь в Укроборонкомплексі, я десь йому пригадав “свинарчуків” і так далі, про що пізніше я почув від нього, що я, виявляється, є останнім покидьком та проплаченим агентом Москви.

Ви знаєте, я був одягнутий у майці добровольця Карпатської Січі, і я думаю, що він чітко усвідомлював, з ким має справу, з ким він розмовляє. А ще пізніше я почув, що наступного разу я отримаю по пиці. Ну, щодо “пики”, товариство, даруйте, нехай в дзеркало подивиться. Пізніше я почув у його промові, що цю країну врятували волонтери, добровольці, учасники Революції Гідності. Так, власне, я й є тим добровольцем, волонтером, учасником Революції Гідності та подій 18-20 лютого на Майдані. А ще, і найголовніше, я є українським націоналістом, а ви не косіть, шановний, своєю політичною силою під націоналістів, тому що саме націоналістам знову прийдеться розгрібати оте все, що ви скоїли з державою за 5 років, оте, що ви відродили ту всю мерзоту: медведчуків, шуфричів-муфричів, ригівську, ахметовську наволоч, яка, власне, й принесла війну в нашу державу, і саме нам знову розгрібати це все.

А зараз я би хотів звернутися до колег-депутатів. Шановні колеги-депутати! Хто, як не ви, знаєте сьогодні про політичну ситуацію в державі, і хто, як не ви знаєте, хто і які олігархи сьогодні стоять за якими політичними проектами.

Ви знаєте, ми сьогодні були в музеї, і там чітко, по полицях розкладено все, хто і що, як робив в ті часи. Повірте, що так само про нашу з вами діяльність так само по полицях буде розкладено все. І якщо сьогодні ще можна зманіпулювати і десь пояснити свою приналежність до тої чи іншої політичної сили, то, повірте, що прийде час і все стане на своє місце. І буде дуже прикро, коли нас з вами проклянуть наші внуки та правнуки, а ще більше буде прикро, коли їм прийдеться починати історію знову з лісу.

Дякую за увагу. Слава нації! Дякую.

Голоси із залу. (Без мікрофона).

(Оплески в залі).

В.Гладій. Шановне товариство! Є пропозиція завершувати питання порядку денного
“Різне”. Як бачите, воно у нас виявилось найбільш обговорюваним, найбільша кількість виступаючих, тому підводимо підсумки.

Шановні колеги! Ми розглянули всі питання порядку денного двадцять дев’ятої сесії
обласної ради сьомого демократичного скликання.

Перед тим як сесію закрити, хочу зробити наступне оголошення. В залі присутня Ірина Любомирівна Жолоб, працює спеціалістом Коломийської міської ради, і має доручення від керівництва міської ради презентувати один дуже цікавий проект. Я хочу вас попросити: ми завершуємо сесію, тому що це питання не є питанням нашого порядку денного, а після того, якщо ви залишитесь на декілька хвилин, то вам презентують цікавий проект і, можливо, ми разом з вами зможемо до нього долучитись.

Двадцять дев’яту сесію обласної ради сьомого демократичного скликання оголошую
закритою.

(Звучить Гімн України).

Перший заступник
голови обласної ради                                                                                Василь Гладій

Консультант                                                                                              Галина Кубік